ПОРУШЕННЯ І КОРЕКЦІЯ РЕОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРОВІ В ГОСТРИЙ ПЕРІОД ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М. І. ПИРОГОВА

На правах рукопису

Козловський Юрій Казимирович

УДК: 616-001-071-089, 616.15, 612.1, 612.11

ПОРУШЕННЯ І КОРЕКЦІЯ РЕОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРОВІ В ГОСТРИЙ ПЕРІОД ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ

14.01.30 - Анестезіологія та інтенсивна терапія

Дисертація на здобуття наукового ступення
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Міщук Іван Ілліч

ВІННИЦЯ 2007

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬТА СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 13

1.1 Основи реології в нормі та в гострий період опікової хвороби. 13

1.2 Інтенсивна терапія хворих з опіковими травмами, раннє
хірургічне лікування, анестезіологічне забезпечення. 27
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 37

2.1 Характеристика контингенту обстежених хворих. 37
2.2 Методи дослідження. 40
2.2.1 Клінічні методи дослідження хворих. 40
2.2.2 Лабораторні методи дослідження хворих. 41
2.2.3. Методи дослідження реологічних властивостей крові. 42
2.2.4. Лабораторні показники ендогенної інтоксикації. 52
2.3. Статистична обробка інформації. 54
РОЗДІЛ - 3
АНАЛІЗ ДИНАМІКИ КЛІНІЧНИХ, БІОХІМІЧНИХ, РЕОЛОГІЧНИХ, ІНТОКСИКАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ У ВАЖКООБПЕЧЕНИХ З ТРАДИЦІЙНИМ ЛІКУВАННЯМ ПІД ВПЛИВОМ РАННЬОЇ НЕКРЕКТОМІЇ.
3.1 Аналіз впливу ранньої некректомії на клінічні показники у важко
обпечених 56
3.2 Аналіз впливу ранньої некректомії на лабораторні показники у важко обпечених. 59
3.3 Аналіз впливу ранньої некректомії на в’язкість крові у важко обпечених. 62
3.4 Аналіз впливу ранньої некректомії на мікрореологічні показники у важко обпечених. 66
3.5 Аналіз впливу ранньої некректомії на показники ендогенної інтоксикації у важко обпечених. 68
РОЗДІЛ 4

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ У ВАЖКООБПЕЧЕНИХ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ АПРОТИНІНУ ТА ПЕНТОКСИФІЛІНУ В ПЕРИОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД.
4.1 Аналіз впливу ранньої некректомії на показники у важкообпечених при застосуванні апротиніну з метою корекції реологічних властивостей крові. 71
4.2 Аналіз впливу ранньої некректомії на показники у важкообпечених
при застосуванні пентоксифіліну з метою корекції реологічних
властивостей крові. 88

РОЗДІЛ - 5
АНАЛІЗ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ У ВАЖКООБПЕЧЕНИХ ПРИ ПОЄДНАНОМУ ЗАСТОСУВАННІ АПРОТИНІНУ І ПЕНТОКСИФІЛІНУ В ПЕРИОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД.
5.1 Аналіз впливу ранньої некректомії на клінічні показники у важкообпечених при поєднаному застосуванні апротиніну і пентоксифіліну. 103
5.2 Аналіз впливу ранньої некректомії на лабораторні показники у важко обпечених при поєднаному використанні апротиніну і пентоксифіліну. 106
5.3 Аналіз впливу ранньої некректомії на показники в’язкості крові у важко обпечених при поєднаному використанні апротиніну і пентоксифіліну. 109
5.4 Аналіз впливу ранньої некректомії на мікрореологічні показники у важко обпечених при поєднаному використанні апротиніну і пентоксифіліну. 113
5.5 Аналіз впливу ранньої некректомії на показники ендогенної інтоксикації у важко обпечених при поєднаному використанні апротиніну і пентоксифіліну. 116

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. 119

ВИСНОВКИ 124

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 127

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ААЕ агрегаційна активність еритроцитів (%)
АТ артеріальний тиск
ВАШ - візуально аналогова шкала
ДП діелектрична проникливість крові
ДПЕ дзета-потенціал еритроцитів (Î10-3 В )
ДФЕ деформіруємість еритроцитів здатність еритроцитів до деформації (%)
ЕФР - електрофоретична рухливість еритроцитів
ІТУ - індекс тяжкості ушкодження
КЛС кислотно-лужний стан
МДА малоновий діальдегід ( мкМ/л)
МСМ молекули середньої маси (од.оп.щ.)
η в’язкість крові ( Па Î с )
од.оп.щ одиниці оптичної щільності
ОДШ опік дихальних шляхів
ум.од.- умовні одиниці
Р напруга зрушення ( Па)
Па паскаль
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
САТ - середній артеріальний тиск
СМЕ сорбційна можливість еритроцитів (% )
CМ середні молекули
ССЗВ синдром системної запальної відповіді
ЦВТ центральний венозний тиск
ЧСС - частота серцевих скорочень
ЧД - частота дихання
ШЗЕ швидкість зсідання еритроцитів

ВСТУП
Актуальність теми.
Термічні враження представляють серйозну медичну, соціальну і економічну проблему . В середньому на Україні щорічно реєструється на 10 тис. населення 13,3 випадків первинної госпіталізації з приводу опіків, тривалість лікування становить 16,8 днів [109]. Важкі опіки приводять до глибоких порушень внутрішнього середовища організму і функцій життєво важливих органів. Прогресуючи ці порушення стають небезпечними для життя, спричиняючи загибель хворих від інтоксикації і інфекційних ускладнень. Летальність при важких і вкрай важких опіках залишається високою і коливається від 44 до 95 %. Із них до 60 % хворих гине в стадії шоку і гострої опікової токсемії [119,120,139,150].
На відміну від інших видів травматичних пошкоджень для важкої опікової травми специфічним є те, що при первинному враженні тільки шкіри вторинна патологія розвивається практично у всіх внутрішніх органах і системах організму [35,36].
Важливою ланкою в розвитку поліорганної недостатності і загибелі хворих є, посилення ендогенної інтоксикації, порушення реологічних властивостей крові, зміни властивостей клітинних мембран. Гемореологічні порушення у хворих з опіками виникають під час опікового шоку і зберігаються в період токсемії. Особливо вираженні зміни реології крові в 2-й період опікової хвороби відбуваються на рівні мікроциркуляції [37].
Консервативне ведення важкообпечених не дає достатньо задовільних результатів, зберігає високу летальність. Це спонукало комбустіологів до ширшого використання нового принципу лікування опечених ранньої некректомії з подальшим закриттям опікової рани ліофілізованими ксенодермотрансплантатами, аутодермотрансплантатами [73,74,133,151,152].
Застосування нових методик раннього хірургічного лікування зменшує біль у потерпілих, втрату води, білків і електролітів, покращує загоєння ран, зменшує частоту гнійно-септичних ускладнень на 45-50 %, скорочує терміни лікування на 16-18 діб, зменшує смертність на 30 %. Активна хірургічна тактика призводила до більш швидкого і значного відновлення гомеостазу, показників транспорту кисню, зниженню інтоксикації і загальної запальної реакції, нормалізації метаболізму [3,4,151,152,257].
Характер патологічних змін біофізичних властивостей крові при дії хірургічної агресії визначається комплексом реологічних змін під впливом операційної травми і анестезії. Хірургічна агресія викликає також біохімічні зміни внутрішнього середовища організму і формує специфічну ситуацію реотоксемії ”. Пригнічення деформації еритроцитів в умовах хірургічної ендотоксемії призводить до поглиблення механічної блокади мікроциркуляції жорсткими”, не здатними до фільтрації еритроцитами. Як правило, вже до кінця операції відбувається значне погіршення пластичних властивостей еритроцитів, а в 1-шу післяопераційну добу їх здатність до фільтрації через нуклеопори зменшується в 2 рази в порівнянні з вихідним рівнем. Іммобілізація хворого і застосування міорелаксантів блокують механізм м’язевої помпи”. Штучна вентиляція легень зменшує венозне повернення. Крім цього, кардіодепресивний еффект деяких загальних анестетиків поряд з інтраопераційною крововтратою знижує системний тиск і серцевий викид. Все це, не зважаючи на відносно задовільні показники центральної гемодинаміки, приводить до порушення механізму гідродинамічної дезагрегації клітин крові і супроводжується вираженними мікроциркуляторними порушеннями, які відзначали вже через декілька хвилин після початку операції. Таким чином, сумарний реотропний ефект операційно-анестезіологічного стресу складається з двох різнонаправлених чинників гемореологічних порушень. З одного боку , на рівні мікроциркуляції стимулюються процеси , які приводять до сладжування крові, а з іншого реалізація на системному рівні компенсаторних механізмів стабілізує агрегатну рівновагу крові. Як наслідок цього, вираженність і характер гемореологічних порушень будуть визначатися в кожному випадку співвідношенням двох факторів травматичності хірургічного лікування і адекватності анестезіологічного захисту [46].
Терапевтичні підходи до нормалізації текучості крові можуть бути класифіковані в зв’язку з основними фізіологічними детермінантами системи гемореології - концентрації клітин крові, білковим складом плазми, агрегаційними і деформаційними властивостями еритроцитів. Виправданно застосування різних методів фармакологічної і немедикаментозної корекції порушень реологічної поведінки крові: гемодилюції, плазмообміну, дефібрінації, дезагрегації клітин крові і підвищення енергетичного потенціалу еритроцитів [90,91].
Разом з тим залишається практично не вивченим питання впливу ранньої некректомії на реологію крові в залежності від важкості термічного враження. Застосування фармакологічних препаратів з метою захисту еритроцитних мембран під час оперативного втручання і в післяопераційний період.
Врахування медикаментозного впливу на зміну реологічних властивостей крові, надасть нам можливість розробити схеми терапії з метою поліпшення клінічних показників та швидшої стабілізації стану прооперованих хворих.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
З метою розробки моделі оцінки мікроциркуляції легеневих ускладнень при хірургічних захворюваннях органів грудної і черевної порожнини проведено дослідження змін та корекція реологічних показників у важкообпечених в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри госпітальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова Розробка і удосконалення сучасних методів діагностики, профілактики і лікування легеневих ускладнень при хірургічних захворюваннях органів грудної і черевної порожнини” (№ держреєстрації : 0105V004080).
Мета - поліпшити результати лікування важкообпечених хворих, шляхом удосконалення методів діагностики порушень реології крові та розробки комплексної програми інтенсивної терапії в периопераційний період.
Завдання дослідження. Виходячи з мети, було поставлено наступні завдання дослідження:
1.Встановити характер впливу ранньої некректомії на реологічні властивості крові при важкій термічній травмі.
2. Визначити роль клітинних та плазмових компонентів в змінах в’язкості крові.
3. Встановити вплив апротиніну на клінічні показники, реологічні властивості крові, показники мікров’язкості і ендогенної інтоксикації під час операції та в післяопераційний період при важкій термічній травмі.
4. Встановити вплив пентоксифіліну на клінічні показники, реологічні властивості крові, показники мікров’язкості і ендогенної інтоксикації під час операції та в післяопераційний період при важкій термічній травмі.
5. На основі отриманих результатів дослідження розробити патогенетичну комплексну програму інтенсивної терапії з метою корекції гемореологічних порушень під час операції та в післяопераційний період при важкій термічній травмі.
6. Провести порівняльний аналіз результатів лікування важкообпечених хворих основної групи (рання некректомія з корекцією гемореологічних порушень) і контрольної групи (рання некректомія з традиційним методом лікування).
Об´єкт дослідження важкообпечені хворі.
Предмет дослідження. Стан реологічних властивостей крові, показників ендогенної інтоксикації під впливом застосування апротиніну і пентоксифіліну під час операції та в післяопераційному періоді.
Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів:
Встановлено вплив раннього оперативного лікування опікової рани на реологічні властивості крові .
Визначена роль клітинного та плазматичного компонентів реологічних властивостей крові та ендогенної інтоксикації на показники в’язкості крові в периопераційний період опікової травми при важкій опіковій травмі.
Вперше встановлено протективний вплив апротиніну та пентоксифіліну на еритроцитні мембрани під час оперативного втручання і в післяопераційний період та на реологічні властивості крові при важкій опіковій травмі.
Вперше розроблена патогенетична схема корекції гемореологічних порушень під час ранньої некректомії і в післяопераційний період.
Вдосконалено пристрій для лабораторної діагностики реологічних властивостей крові. Новизну підтверджено Деклараційним патентом України на винахід: №53163 А від 15.01.2003р. Низькоградієнтний ротаційний віскозиметр”

Практичне значення одержаних результатів:
Встановлені закономірності порушення реологічних властивостей крові та показників ендогенної інтоксикації в периопераційний період важкої опікової травми.
Визначений вплив апротиніну, пентоксифіліну та їх поєднання на клітинний фактор в’язкості крові в периопераційний період.
Вивчено і доведено переваги поєднаного застосування апротиніну та пентоксифіліну в периопераційний період важкої опікової травми, які рекомендовано для практичного використання. Що дозволило скоротити тривалість лікування хворих. Результати роботи впроваджено в практику блоку інтенсивної терапії опікового відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача.
Здобувачем самостійно проаналізовано наукову літературу, визначено мету і завдання дослідження, обліку, аналізу даних. Проведено аналіз пребігу та результатів лікування 114 важкообпечених хворих. Дисертантом, разом з науковим керівником проф. І.І.Міщуком і проф. А.І.Тріщинським, розроблені принципи конструкції і сам пристрій для дослідження в’язкості крові на малих швидкостях зрушення [156]. Самостійно проведено збір матеріалу, у 50 % досліджуваних хворих анестезіологічне забезпечення оперативних втручань, організовано лабораторне дослідження реологічних властивостей крові. Обстеження, встановлення діагнозу та лікування хворих проводили спільно з лікарями блоку інтенсивної терапії опікового відділення Вінницької обласної клінічної лікарні. Під час дослідження реологічних властивостей крові використані розроблені професором І.І.Міщуком методики визначення в’язкості крові на 7-ми параметрах швидкостей зрушення, діелектрометрії, визначення агрегаційної активності еритроцитів [97,98,100]. Автором проведено статистичну обробку отриманих результатів, сформульовано основні положення та висновки.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення та результати дисертаційної роботи оприлюднено автором на наукових форумах: IV Національному конгресі Асоціації анестезіологів України (Донецьк, 2004), конференції ассоціації анестезіологів Вінницької області (Вінниця, 2004), науково-практичній конференції (Одеса, 2005), науково-практичній конференції Досягнення сучасної анестезіології та інтенсивної терапії” (Вінниця, 2006).
Матеріали кандидатської дисертації були заслухані і затверджені на засіданні Проблемної комісії АМА та МОЗ України Анестезіологія та інтенсивна терапія” 23 грудня 2005 року.

Апробація дисертаційної роботи відбулась 15 червня 2007 року на спільному засіданні кафедр госпітальної хірургії з курсом анестезіології, загальної хірургії, факультетської хірургії, хірургії мед.факультету №2, травматології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Публікації.
Основні положення дисертації викладено в 8 друкованих працях та одному Деклараційному патенті України на винахід. З зазначених публікацій 8 надруковано у виданнях, внесених до переліку Вищої Атестаційної комісії України. Три публікації одноосібні та 5 у співавторстві.

Отримано позитивне рішення щодо заявки на Деклараційний патент України на винахід: №53163 А від 15.01.2003р. Низькоградієнтний ротаційний віскозиметр”.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить новий напрямок розв’язання наукової проблеми інтенсивної терапії важкообпечених хворих в периопераційний період. Визначено роль цілеспрямованої фармакокорекції гемореологічних порушень в комплексі інтенсивної терапії. Розроблені, в залежності від мікрореологічних змін і перебігу післяопераційного періоду патогенетично обгрунтовані програми інтенсивної терапії, що дозволило поліпшити результати лікування хворих з важкими опіками.
1. У важкообпечених при застосуванні ранньої некректомії виявлено порушення реологічних властивостей крові. В перші три доби післяопераційного періоду в’язкість крові зростає на рівні судин малого діаметру (на 3-ю добу в 2,3 рази) і знижується до контролю на рівні судин великого діаметру на 2-гу добу, на рівні судин середнього діаметру на 3-ю добу.
2. Зростання в’язкості крові на рівні судин малого діаметру в післяопераційний період при важкій термічній травмі відбувається за рахунок клітинних факторів мікрогемореології. Встановлено зниження дзета-потенціалу еритроцитів на 63,8 % і погіршення деформації еритроцитів на 29,1 % в 3-ю добу післяопераційного періоду.
3. Застосування апротиніну в дозі 500 од/кг/добу в день операції і в наступні 10 днів післяопераційного періоду у важкообпечених хворих достовірно позитивно впливає на зниження в’язкості крові на рівні судин малого діаметру лише в першу добу на 15,9 % за рахунок клітинних факторів мікрогемореології (покращення деформації на 9,8 % і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів на17,6 %) в порівнянні з 2-ю групою, що в кінцевому результаті сприяло поліпшенню загальноклінічних показників в 1-шу добу післяопераційного періоду: зниження ЧСС, ВАШ болю, ЧД, температури тіла. Тривалість стаціонарного лікування становила 28,3±2,8 діб, що на 3,9 доби менше ніж в 2-й групі.
4. Використання пентоксифіліну в дозі 5 мг/кг/добу в день операції і в післяопераційний період у важкообпечених хворих достовірно позитивно впливає на зниження в’язкості крові на рівні судин малого діаметру на 24,1% в третю, на 26,4 % в п’яту добу за рахунок клітинних факторів мікрогемореології (покращення деформації на 12,1 % в третю, на 12,2 % в п’яту добу і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів на 23,9 % в третю, на 22 % в п’яту добу) в порівнянні з 2-ю групою У хворих при застосуванні пентоксифіліну відмічено, що ЧСС і температура тіла вже на 5-ту добу післяопераційного періоду достовірно не відрізняється від контролю; тривалість стаціонарного лікування 27,6±2,9 діб, що на 4,6 днів менше ніж в 2-й групі..
5. Поєднане використання апротиніну в перші дві доби периопераційного періоду в дозі - 500 од/кг/добу з пентоксифіліном з 2-ї до 10-ї доби післяопераційного періоду в дозі - 5 мг/кг/добу, у важкообпечених хворих забезпечує патогенетичний вплив на покращення в’язкості крові в середньому на 19,6 % в ділянці судин малого діаметру через клітинні фактори мікрореології (дзета-потенціал еритроцитів і деформіруємість еритроцитів).
6. Поєднане застосування апротиніну та пентоксифіліну сприяє покращенню перебігу післяопераційного періоду (зменшувалось відчуття болю в 3-ю добу на 42 % і частота серцевих скорочень з 1-ї до 3-ї доби на 9%) та достовірному скороченню терміну стаціонарного лікування на 6,1 доби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова Н.П. Общие закономерности развития гемореологических нарушений у хирургических больных: Дис докт. биолог. наук : М., 1988.- 300 с.
2. Александрова Н.П., Петухов Е. В. , Васильев В.Е., Березов В.П. Влияние хирургической травмы на реологические свойства крови // Вестн. хирургии 1986 . Т . 137 -№ 8 . С. 122-126 .
3. Алексеев А. А., Лавров В. А. Ожоговая септикотоксемия: этиология, патогенез , клиника , лечение . // Российский мед. Журнал 1998. -№ 1.- С. 41- 44, № 2.- С. 41 43.
4. Алексеев А. А. Проблемы и успехи лечения тяжелообожженных: Материалы 7 Всеросийской научно-практической конференции по проблеме термических поражений. Челябинск. 1999. С.6-8.
5. Ашуметов Р. И. , Хорошаев В.А. , Касымов А. Х. и соавт. Влияние квантовой гемотерапии на морфологию эритроцитов и состояние микроциркуляции брюшины при экспериментальном перитоните . // Новое в лазерной медицине и хирургии .- М. 1990 . 4.2 С. 22 .
6. Байбородов Б.Д., Додхоев Д.С. Влияние гипербарической оксигенации на проницаемость эритроцитарных мембран и сорбционную способность еритроцитов у новорожденных, пренесших гипоксию при рождении. // Анестезиология и реаниматология 2003. -№2. С.55-57.
7. Баленко А.А. Возникновение гипоксии при ожоговой интоксикации. // Клінічна хірургія 1998. - №9-10. С. 52 53.
8. Баленко А.А., Ионов А.Ю., Цигельницкий Э.Г. . Влияние эфферентных и квантовых методов на выраженность гипоксии при ожоговой болезни.
// Вісник проблем біології і медицини. Полтава 1999.- №12. - С.107-109.
9. Баленко А.А. Количественная оценка степени тяжести эндотоксемии при ожоговой болезни и возможность ее коррекции. // Клінічна хірургія 1999. - № 4. С. 29 31.
10. Балмуханов Б ., Басенова А. Влияние хлорного диффузионного потенциала на ЭФН и оседание эритроцитов в разбавленных суспензиях . // Биофизика 1994. 39 . №4 С . 686-690 .
11. Балуда В.П., Баркаган З.С., Гольдберг Е.Д. Лабораторные методы исследования системы гемостаза. Томск, -1980.- С.169-170.
12. Белоусова І.П. Патогенетичне обґрунтування фармакокорекції гіпоксичного синдрому похідними ксантину. Авторефдискмн., Одеса 2000. 20 с.
13. Бессмельцев С.С., Царапкин И.М., Федорова З.Д. Новый способ оценки реологических свойств эритроцитов у хирургических больных с эндогенной интоксикацией. // Вестник хирургии им. И.И. Грекова 1997.Т.156 №4 С.32-36.
14. Бессмельцев С.С., Царапкин И.М Диагностическое значение реологических показателей крови при хирургичесой, нейрохирургической и неврологической патологии. // Актуальные вопросы трансфузиологии и клинической медицины: Материалы. науч.- практич. конф. Киров. 1995. С. 30 31.
15. Бокарев И.Н. , Щепотин Б.М. , Ена Я.М. Сведения о внутрисосудистом свертывании крови при заболеваниях человека. К.: Здоровье.1989.- 239 С.
16. Бокерия Л.А., Климович Л.Г., Потехина А.В. Клиническая физиология кровообращения. 2004.- № 1. С.46-55.
17. Бокерия Л.А., Ступаков И.Н., Климович Л.Г. Сердечно-сосудистые заболевания. 2001. Т.2. № 5. С.16-50.
18. Бояринов Г.А., Верхнев В.А. Применение непрямого электрохимического окисления в лечени ожоговой токсемии и септикотоксемии. // Вестник интенсивной терапии . 1999. - № 3. С. 58 - 59.
19. Вазина И.Р., Бугров С.И. Атуальные проблемы термической травмы. // Материалы Всероссийской научной конференции. СПб., 2000. С. 40-41.
20. Вальдман Б.М., Волчегорский И.А., А.С. Пужевский, Яровинский Б.Г., Лившиц Р.И. Среднемолекулярные пептиды крови как эндогенные регуляторы перекисного окисления липидов в норме и при термических ожогах. // Вопросы мед. Химии. 1991. - № 1. С. 23 25.
21. Визель А.А., Визель Е.А. Пентоксифилин новые свойства известного препарата. // Клиническая фармакология и терапия.- 2006. - № 2. С. 71-75.
22. Виноградов В.Л. Протоколы проведения общей анестезии и регулярный внутренний аудит как составные элементы безопасности анестезиологического обеспечения больных с термическими поражениями. // Автореф. Дис докт. Мед. Наук Москва. 2003. 46 С.
23. Вордлічек Єжи. Досягнення в лікуванні післяопераційного болю. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2006. - № 1(д). - С.114-116.
24. Вострикова Т.И., Кириллова Е. Г. Метод определения электрофоретической подвижности клеток крови // Лаб. Дело 1990 . - №4 С. 8.
25. Владимиров Ю.В. Молекулярная патология мембранных структур. Биофизика. Том.5 1975. С.320.
26. Втюрин. Б.В., Каем Р.И., Червонская Н.В. Ультрастуктурные изменения эритроцитов и тромбоцитов у больных с тяжелыми термическими ожогами кожи в период ожогового шока. // Бюл. эксперим. биологии и медицины 1987. №9. С.362 - 365.
27. Гаврилов, Лагутина Н.Я., Плющ О.П., Снигирева Давиденко И.Б. Иммунологические методы диагностики агрегатного состояния крови // Центр. НИИ гематологии и периливания крови Минздрава СССР . Москва. 1986.
28. Гайдукова С., Видиборець С. Клінічне значення швидкості осідання еритроцитів. // Ліки України. 2005. - № 7-8. С. 11 13.
29. Глумчер Ф.С., Дубров С.А., Мамонова М.Ю. Эффективность применения селективного ингибитора ЦОГ-2 династата для лечения острого послеоперационного и посттравматического болевого синдрома // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2006. - № 1(д). - С.114-116.
30. Габриэлян Н.И., Липатова В.И. // Лабораторное дело. 1984. . №3. С. 138-140.
31. Головин Г.В. , Дуткевич И.Г. , Шапкин А.Г. , Чангиев З.М. Возможности коррекции реологических свойств крови в хирургии // Вестн. хир. 1986.- № 8. С.141-145
32. Гомон М.Л. , Міщук І.І. Реологія крові в науковій та практичній сферах медицини. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2006.- № 1(д).С.134 135.
33. Гомон М.Л. , Міщук І.І. , Шевчук В.Р. , Москалюк М.П. Пристрій для електрофорезу клітин і частинок // Рацпропозиція № 39 ; від 11.04. 91р. ВМІ .
34. Гомон М.Л. , Міщук І.І. , Шевчук В.Р. , Луцюк М. Б. , Березовська З.Б. , Каспришен О.Н. , Басенко І.Л. , Шиш О.В. Пристрій термостабілізації камер для електрофорезу клітин і частинок // Рацпропозиція по Вінницькому медичному інституті № 22 ; від 21.05. 92р.
35. Григорьева Т.Г., Баленко А.А.. Интенсивная терапия при ожогах и отравлении окисью углерода. // Клін. хірургія. 1998. №11. С.21 - 23.
36. Григорьева Т.Г. Ожоговая болезнь. // Международный медицинский журнал.- 2000.- №2. -С. 53 60.
37. Григорьев М.Г., Левин Г.Я. Клинико-экспериментальные исследования расстройств микроциркуляции в ранние периоды ожоговой болезни. // Нарушения микроциркуляции при ожоговой болезни. Горький.1983. С. 4 36.
38. Гриценко С.Н., Подкопаєв А.В., Трусов А.В., Саленюк В.В. Пути снижения активности синдрома системного воспалительного ответа при операциях аортокоронарного шунтирования с искусственным кровообращением. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2006.- № 1(д). С. 141 144.
39. Громашевская П. Л. «Средние молекулы » как один из показателей метаболической интоксикации в организме. //Лабораторна діагностика.-1997.- №1.- С 11-16.
40. Громов А.Є. Капілярний віскозиметр з широким діапазоном градієнтів зсуву і регулюємою температурою // Лаб. діло 1984 . - №9 С. 571-573.
41. Гунина Л.М. Маркеры эндотоксикоза и методы детоксикационной терапии. // Біль , знеболювання і інтенсивна терапія. 1998.- № 4(5). С.28-32.
42. Двойрин В.В. , Клименков А.А. Методика контролируемых клинических испытаний. М. , Медицина . 1985. С. 35.
43. Детинкина Г.Н., Дынкина И.М., Торик Ж.Н. Предложение по унификации методов исследования системы гемостаза // Лабораторное дело. 1984. - № 4. С. 227.
44. Дементьева И.И., Ройтман Е.В., Леонова С.В. Диагностическая значимость исследований реологии крови при кардиохирургических вмешательствах. // Анестезиология и реаниматология. 1999. - № 5. С. 25 28.
45. Эстрин В.В., Муравьев О.В., Комаров А.Ф. Влияние гемосорбции и ультрафиолетового облучения на морфологические свойства эритроцитов при сепсисе у новорожденных. // Анестезиология и реаниматология 1993. -№2. С.40-43.
46. Ефетова. Г.С. Профилактика расстройств микроциркуляции, обусловленных операционной травмой и связанных с ними осложнений при выполнении радикальной операции по поводу рака желудка. // Клінічна хірургія 2002. - № 8. С. 37 41.
47. Ефимов В.В. Влияние простоциклина на свойства эритроцитарных мембран и агрегационную способность эритроцитов при экспериментальной гиперхолестеринемии. // Бюл. эксперим. биологии и медицины 1986.№2.С. 12.
48. Жегалов В.А., Алейник Д.Я., Демидова О.Н. Ожоговая анемия патогенез, профилактика и лечение в свете современных требований к переливанию крови. // Вестник интенсивной терапии . 2003. - № 3. С. 17 - 22.
49. Заец Т.Л., Лавров В.А., Марчук А.И., Носова И.М.. Изменение некоторых свойств эритроцитной мембраны и структуры эритроцитов при тяжелых ожогах в эксперименте. // Бюл. эксперим. биологии и медицины 1990. №1. С.27 - 30.
50. Зазулевская Л.Я. , Апсаттаров Э.А. , Мосесянц Э.Н. и соавт. Влияние лазерной эндоваскулярной терапии на реологические показатели крови у больных с тяжелыми отравлениями. // Лазеры и медицина М. 1989. 4.1 С. 76.
51. Захарова Н.Б. Значение структурно-функциональных и метаболических изменений оболочки эритроцита в механизмах развития микрореологических расстройств при некоторых экстремальных состояниях // Автореф. Дис докт. Мед. Наук Москва. 1990. 48 С.
52. Захарченко В.Н. , Ларионов С.М. , Шинкоренко А.И. , Зайко С.Д. Параметрическое описание реологической кривой крови // Проблемы гематологии и переливания крови. 1982. Т.27. № 4. С. 54-57.
53. Способ определения отрицательных зарядов на поверхности клеток эритроцитов: А. С. 1684680 СССР, МКИ GO1 N33/50. / Захарченко В. Н.,Сурикова Т.П. , Захарова (СССР). № 4765399/14 ; Заявл. 04. 12. 89; Опубл. 15. 10. 91. Бюл.- N38.
54. Зильбер А.П. Медицина критических состояний.Петрозаводск, 1995.360с.
55. Зинчук В. В. Методика измеренин деформируемость эроцитов / / Здравоохранение Белоруссии Минск. 1989. С. 38.
56. Способ определения спонтанной деформабельности эритроцитов на препарате: А. С. 1698678 СССР, МКИ G 01 №1 / 28,G 01 №33/48 . / Игнатьев В.Н.(СССР) - №4436832/ 14 ; Заявл. 06. 06. 88; Опубл. 15. 12. 91. Бюл.- N46.
57. Исмайлов Д.А., Агаамов А.И., Шукуров В.И. Применение внутрисосудистого лазерного облучения крови в хирургии. // Вестник хирургии. 1995. Т. 154. №4-6. С. 128-131.
58. Исмайлов А.А., Аризбекова Н. А. Влияние оксигенации консервированной крови на уровень АТФ в эритроцитах // Азерб.мед.журн. 1988. - №9. С.12-17.
59. Исмайлов А.А. , Исмайлов Ф.И. , Аризбекова Н. А Агрегационная способность эритроцитов консервированной крови // Вестник хирургии. 1987. №2. С. 125.
60. Карабанов Г.Н. Способ определения вязкости крови импровизированным шприцем вискозиметром // Вестник хирургии. 1985. №4. С. 113.
61. Карабанов Г.Н. Упрощенный метод определения вязкости крови // Клин. хирургия. 1982. №3. С. 66.
62. Карабанов Г.Н, Инченко К.С. Деформируемость эритроцитов в клиническом аспекте // Вестник хирургии. 1986. №12. С. 99.
63. Карасев С.Г., Дьяченко Л.А., Попова О.В., Козинец Г.И. Установка для определения электрофоретической подвижности эритроцитов и других частиц в дисперсных системах. // Клиническая лабораторная диагностика 1997.- №10. С. 16 18.
64. Кармен Н.Б. Влияние клонидина на структурное состояние мембран еритроцитов. // Вестник интенсивной терапии . 2003. - № 3. С. 25 - 30.
65. Кирик О.В., Таран В.М., Бігуняк Т.В. Новий підхід до класифікації некректомій в комбустіології // Зб. наукових праць міжобласної науково-практичної конференції "Стан та перспективи діагностичної служби в системі охорони здоров’я регіону". Рівне: Вертекс, 2000. С. 85-86.
66. Клигуненко Е.Н., Слинченков ВВ, Лещев Д.П. Применение перфторана у больных с ожоговым шоком. // Клінічна хірургія 2000. - № 4. С. 34 36.
67. Клигуненко. Е.Н., Лещов Д.П., Слесаренко С.В., Слинченков В.В., Сорокина Е.Ю. Интенсивная терапия ожоговой болезни. Учебно-методическое пособие. Днепропетровск . 2004. 196 с.
68. Ковальчук О.Л., Таран В.М., Бігуняк В.В., Мартинюк В.М. Хірургічне лікування опіків ІІІ А ступеня // Шпитальна хірургія. 2000. - № 1. С. 90-93.
69. Козинец Г.И., Сарычева Т.Г.,. Игнатов С.В. Оценка деформабельности эритроцитов методом фильтрации //Лабораторное дело 1992. № 11.- С.15-17.
70. Способ определения коагуляционных свойств крови: А.С. 875281 СССР , МКИ G 01 N33/48 . / Козлов В.К. ( СССР) . N 2584563 / 28-13 ; Заявл. 17.02.78; Опубл. В Бюл. 1981. N39.
71. Костин Г.Н., Церех М.К. Некоторые принцыпы применения исследований реологических свойств крови в клинике внутренних болезней // Тез.докл.юбил.конф., посвящ. 125- летию образ. Белорусского научн. Общества терапевтов . Минск . 1992 С. 242-243.
72. Крутиков М.Г. Инфекция у обожженных: этиология, патогенез, диагностика, профилактика и лечение. // Автореф. Дис докт. Мед. Наук Москва. 2005. 36 с.
73. Кулянда І.С., Ковальчук Н.А., Маслій Я.О. Характеристика впливу ліофілізованих ксенодермотрансплантатів на швидкість локального кровобігу в опікових ранах ІІ-ІІІ А ступеня .//Шпитальна хірургія 1998.- №4. С. 80- 82.
74. Кулянда І.С. Оцінка ефективності використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів у комплексному лікуванні опечених хворих .
Авторефдискмн., Тернопіль 1997.-21с.
75. Лавров В.А., Заец Т.Л. . Изменение электрических показателей крови в ранние сроки после ожога. // Бюл. эксперим. биологии и медицины 1990. №5. С.440 - 441.
76. Левит Д.А., Нейдерман И.Н. Острое катаболическое состояние при синдроме системного воспалительного ответа различной этиологии, попытка клинического анализа. // Вестник интенсивной терапии . 2006. - № 2. С. 9 - 14.
77. Легких В.М.. Цитохімічні показники і функція гранулоцитів при експериментальному опіку викликаному на фоні попереднього введення дексаметазону . Автореф дис кмн., Одеса 1996.
78. Способ определения упругости эритроцитов: А.С. 1707535 СССР , МКИ G 01 N33/483 . / Левин Г.Я. , Котяева Н.П. .(СССР) - №4787079/ 11 ; Заявл. 27.11. 89; Опубл. 23. 01. 92. Бюл.- N3.
79. Левин Г.Я, Шереметьев Ю. А. Роль N - ацетилнейраминовой кислоты и отрицательного заряда эритроцитов в их агрегации // Проблемы гематологии и переливания крови. 1981. Т.26. № 6. С. 6-8.
80. Левтов В. А., Никифоров Н. И.Шадрина Н. Х. Об изменении агрегационной ориентационной структуры крови при пульсирующем течении // Физиологический журн. СССР 1981. 67. №9. С. 1336 1341.
81. Левтов В.А, Шуваева В.И., Шустова Н.Я., Метчанов Н. Г., Ким Г.В. Влияние высокомолекулярных соединений на реологические свойства крови и реактивность сосудов скелетной мышцы. // Физиологический журн. СССР 1991. 77. - №11. С. 72-82.
82. Левтов В.А., Регирер С.А. , Шадрина Н.Х. Реология крови. М. Медицина . 1982. 270 С.
75. Лещов Д.П. Кисневий статус організму при різних варіантах інфузійно- трансфузійної терапії гострого періоду опікової хвороби: Авторефдискмн., Дніпропетровськ 2001- 21с.
83. Лисицин Ю.П. Руководство по социальной гигиене и организации здравохранения : М. Медицина. 1987. С. 200-287.
84. Лисовская И.Л. , Витвицкий В.М. , Атауллаханов Ф.И. , Волкова Р.И. , Кульман Р.А. Гончаров И.Б., Аграенко В.Л. Фильтрационное исследование деформируемости эритроцитов. // Гематолог. и трансфузиол. 1993. 38. № 2 . С. 12-15 .
85. Лифшиц Р.И., Сашенков С.Л., Вальдман Б.М., Бордуновская В.П. Среднемолекулярные пептиды крови как факторы модификации мембраны эритроцитов при ожоговой болезни. // Бюл. эксперим. биологии и медицины 1988. №12. С.666 - 667.
86. Лиховецкая З.М. , Пригожина Г.А. , Горбунова Н.А. Гемореологические нарушения при шоке различной этиологии // Бюл. Эксперим. Биологии и медицины 1988. Т. 106. №10. С. 426 - 428.
87. Лубнин А.Ю. , Тома Г.И. Изоволемическая гемодилюция. // Анестезиол. И реаниматол. 1994. -№3. С. 60 68 .
88. Лук’янчук В.Д., Коробков О.А., Кравець Д.С. Розробка режиму дозування пентоксифіліну при синдромі тривалого розчавлювання з використанням елементів математичного аналізу. // Ліки . 2001. - № 1-2. С. 94 - 97.
89. Лупальцов В.И., Григорьева Т.Г. Ожоговый шок: патофизиология, клиника, лечение. // Лікування та діагностика . 2004. - № 2. С. 33 - 39.
90. Малышев В.Д., Плесков А.П. Гемореологические аспекты интенсивной терапии. // Вестник интенсивной терапии . 1993. - № 2-3. С. 43 - 46.
91. Марусанов В.Е. Гемореологические нарушения и их патогенетическое значение в анестезиологии. // Анестезиология и реаниматология. 1992. - № 2. С. 72 76.
92. Маслова Н.Ф., Діхтярьов С.І., Січкар Л.А. Сучасний стан застосування інгібіторів протеолітичних ферментів у медицині. // Ліки.2003.-№ 1-2. С. 2226.
93. Минкина Е.В. Перикисное окисление липидов и микровязкость мембран эритроцитов при действии кислорода : Дис канд. биол. наук. Ростов, 1989.154 С.
94. Меньшикова В.В. Лабораторные методы исследования в клинике: М. Медицина. 1987. 364 с.
95. Михайлович В.А., Марусанов В.Е., Бичун А.Б. Проницаемость эритроцитарных мембран и сорбционная способность эритроцитов оптимальные критерии тяжести эндогенной нтоксикации. // Анестезиология и реаниматология 1993.- №5. С. 66- 69.
96. Мищук И.И., Нагайчук В.И., Оссовская А.Б., Березовская З.Б., Гомон Н.Л., Москалюк М.П. , Слепова И.Г. Гемосорбция в комплексном лечении больных с термической травмой, как метод детоксикации и улучшения реологических свойств крови. // Матеріали 2 національного конгресу анестезіологів України . Харків . 1996. С. 243 244.
97. Мищук И.И. Изменения и коррекция реологических свойств крови при экзогенных и эндогенных интоксикациях : Дис докт. мед. наук Винница . 1984. 419 С.
98. Ячейка для измерения диэлектрической проницаемости крови: А.с. № 1572483; / Мищук И.И. , Носолюк В.Н. , Дзись В.Г. ( СССР ) № 4251339 Заявл. 27.05.87. Опубл. 22.02.90.
99. Міщук І.І, Козловський Ю.К., Тереховський А.І., Казаков М.Ю., НагайчукВ.І Диэлектрическая проницаемость крови и плазмы при ожоговом шоке в эксперименте. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2000.- № 1(д). С. 198 200.
100. Міщук І.І, Гомон М.Л., Москалюк М.П., Березовська З.Б. Спосіб опреділення агрегаційної активності еритроцитів. / Рацпропозиція по Вінницькому медичному інституті № 59 ; від 27.05. 91р.
101. Мойсеева О. М., Мойсеев С. И., Гуревич В. С. Способ определения деформабильности эритроцитов // Лаб. Дело 1990 . - №10 С. 55 57 .
102. Мхеян Е.А. , Акопов С.Э. , Тунян Ю.С. Влияние сыворотычных белков на агрегацию эритроцитов и тромбоцитов. // Патол.физиол. и эксперим.терапия 1982. - № 1. С. 23- 24.
103. Надь Ш.Б. Эмпостная измерительная ячейка. // Диэлекрометрия М.: Энергия , 1976 . 48 С.
104. Назаренко Г.И., Кишкун А.А.. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. М.: Медицина 2002.- 544с.
105. Назаров Л.П., Мальцева М.А. Коррекция кровообращения при термической травме. // Вестник интенсивной терапии . 2000. - № 2. С. 49 - 51.
106. Насонова Н.П., Егоров В.М., Тамакулов П.С., Брезгин Ф.Н. Новые методы предупреждения и лечения стрессобусловленных нарушений у детей с ожоговой болезнью. // Анестезиология и реаниматология 2003.- №4. С. 36- 38.
107. Недашківській І.В., Нікітенко М.А., Вишенський К.Б. Особливості загального знеболювання в комбустіології. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2006.- № 1(д). С. 205 207.
108. Нефедова Т. В., Кубатиев А.А. Изменение резистентности эритроцитов (мембран) при развитии эндотоксинового шока. // Патол.физиол. и эксперим.терапия 1991. - № 4. С. 20- 22.
109. Ногайчук В.І. Біогальванізація в гострому періоді опікової хвороби . Авторефдискмн., Вінниця 1998.
110. Осипова Н. А. Критерии выбора фармакотерапии болевых синдромов (лекция). // Анестезиология и реаниматология. 2003. №5. С.1317. 111. Островский В.К., Мащенко А.В., Янголенко Д.В. Лейкоцитарный индекс интоксикации и некоторые показатели крови при оценке тяжести течения и определения прогноза воспалительных, гнойных и гнойно-деструктивных заболеваний разных локализаций. // Анестезиология и реаниматология 2005.- №6. С. 25- 29.
112. Панталер Е.Р., Руденко С.В. Влияние глюкозы на динамичекскую деформируемость эритроцитов в гипертонических средах. // Холод. анабиоз / АН Украины ин-т пробл.криобиол. и криомед. Киев . 1991. С. 42 46.
113. Парамонов Б.А., Порембский Я.О. , Яблонский В.Г. Ожоги. Руководство для врачей. СПб.: Спецлит. 2000. 480 с.
114. Парфенов А.С. Оценка реологических свойств крови с использованием ротационного вискозиметра. // Клин.лабораторная диагностика - 1988. - № 3-4. С 43 45.
115. Пасечник И.Н. Механизмы повреждающего действия активированных форм кислорода на биологические структуры у больных в критических состояниях . // Вестник интенсивной терапии . 2001. - № 4. С. 3 - 9.
116. Перепелицин В.Н.,. Кон Е.М, Суркин С.В. Влияние методов гемокоррекции на показатели уровня эндогенной интоксикации у больных с острыми гнойно воспалительными заболеваниями органов грудной полости. // Вестник интенсивной терапии. 2002. - № 3. С. 61 - 63.
117. Петухов И. В. Методы исследования деформируемости эритроцитов в клинике. // Акттуальные вопросы медицины: Тез.Докл. научн. конф. молод. ученых и студ., посвящ. 60- лет.Витебск . медиц. Ин- та . Витебск. 1994. С. 91 99.
118. Повстяний М.Ю. , Козинець Г.П., Лосицька В.М. та ін. Трансфузійні та сорбційні методи детоксикації при опіковій хворобі. // Методичні рекомендації . Київ 1996.