ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ КАТЕГОРІЇ ІНФОРМАТИВНОСТІ АНГЛОМОВНИХ СИНОПТИЧНИХ ТЕКСТІВ ГАЗЕТНО-ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В. Н. КАРАЗІНА

КОЗЛОВСЬКА ГАННА БОРИСІВНА

УДК 811.111'38:8292:551.509

ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ КАТЕГОРІЇ ІНФОРМАТИВНОСТІ
АНГЛОМОВНИХ СИНОПТИЧНИХ ТЕКСТІВ
ГАЗЕТНО-ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

Спеціальність 10.02.04германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Харків2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу Сумського державного університету,
Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник : доктор філологічних наук, професор
ШВАЧКО СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА,
Сумський державний університет,
професор кафедри перекладу

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
ОМЕЛЬЧЕНКО ЛАРИСА ФЕДОРІВНА,
Київський національний лінгвістичний університет,
професор кафедри граматики та історії англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент
ФРОЛОВА ІРИНА ЄВГЕНІВНА,
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,
доцент кафедри перекладута англійської мови

Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра іноземних мов гуманітарних факультетів,
Міністерство освіти і науки України,
м. Львів

Захист відбудеться 11квітня 2003 р. о12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету
імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського
національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл.Свободи, 4

Автореферат розісланий 11 березня 2003 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Солощук Л.В.
ЗМІСТ

стор.

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

5

ВСТУП

6

Розділ І

ЗАГАЛЬНОНАУКОВА ЛЕКСИКА ЯК ОСОБЛИВИЙ СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ ШАР У ВОКАБУЛЯРІ НАУКОВОГО ТЕКСТУ

15

1.1. Стиль наукового мовлення, його специфіка

15

1.2. Мова наукового стилю, її основні ознаки та складові

18

1.3. Загальнонаукова лексика як конституент метамови науки, її функціональні характериcтики

25

1.4. Тематична організація загальнонаукової лексики за польовою моделлю

35

Висновки

Розділ ІІ

ІДЕОГРАФІЧНА ТИПОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ ДІЄСЛІВНОЇ ЛЕКСИКИ

53

2.1. Лексико-семантичні групи загальнонаукових похідних дієслівних лексико-семантичних варіантів зі значенням пізнання

53

2.1.1. Лексико-семантичні групи дієслів зі значенням Підхід до дослідження”

57

2.1.2. Лексико-семантичні групи дієслів зі значенням Отримання знань”

61

2.1.3. Лексико-семантична група дієслів зі значенням Представлення підсумків дослідження”

75

2.1.4. Лексико-семантична група дієслів зі значенням Організація і систематизація”

77

2.1.5. Лексико-семантична група дієслів зі значенням Верифікація та висновки”

80

Висновки

Розділ ІІІ

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СЕМАНТИЧНОГО
РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ
ДІЄСЛІВНОЇ ЛЕКСИКИ

90

3.1. Загальнонаукове значення та основні семантичні механізми його утворення

90

3.2. Лексико-семантичні групи етимологічно вихідних дієслівних лексико-семантичних варіантів

126

3.2.1. Лексико-семантичні групи дієслів зі значенням Локалізація”

129

3.2.2. Лексико-семантична група дієслів зі значенням Зміна”

138

3.2.3. Лексико-семантичні групи дієслів зі значенням Інтелектуальна діяльність”

142

3.2.4. Лексико-семантична група дієслів зі значенням Посесивність”

144

3.2.5. Лексико-семантичні групи дієслів зі значенням Біосоціальна діяльність”

145

3.3. Динамічна модель розвитку загальнонаукових дієслівних словозначень на підставі кореляції лексико-семантичних груп вихідних та похідних лексико-семантичних варіантів

149

3.3.1. Проспективна модель типів переходів словозначень

153

3.3.2. Ретроспективна модель типів переходів словозначень

163

Висновки

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

170

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

174

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

197

ДОДАТКИ

198

ВСТУП

Прогрес наукового пізнання дійсності, відкриття і вдосконалення численних галузей знання відбилися в мовній картині світу, яка увібрала в себе ті зміни і нововведення, що привніс у життя стрімкий розвиток науково-технічної думки. Останні десятиріччя стали роками формування метамови науки, що, будучи консубстанціональною з її об’єктом” [254: 297], виступає як семіотична система для опису певної галузі і існує як засіб спілкування між вченими. Складовими цієї системи є загальнонаукова лексика і різногалузева термінологія; до першого конституенту віднесено слова і словосполучення, які використовуються при описі різних аспектів процесу наукового пізнання [15:8;17:3;45:108]. Лексика із загальнонауковим значенням відображає науковий світогляд, передає систему категорій і концептів, в яких розвивається наука як форма суспільної свідомості, і являє собою феномен, що здійснює зростаючий вплив на семантику сучасних літературних мов загалом.
Інтерес до цього шару лексики зумовлений передусім дослідженням наукового стилю і описом його словника в термінах метамови.
Численні дослідження [31-33; 39-40; 44; 81; 135-136; 185-186] окреслили загально-теоретичні та стилістичні проблеми функціонального стилю наукової прози. Подальша розробка цих проблем дозволила встановити лексичні, граматичні та лінгво-стилістичні особливості академічних текстів [15-16; 154; 159-162]. Функціонально-семантичний підхід до вивчення питання стратифікації лексичного складу наукових текстів, поетапного виокремлення шарів лексики з використанням спеціальних та частотних словників різних галузей знання [25; 30;46; 54; 78; 103; 114] дав змогу виявити кількісні та якісні характеристики виокремлених підсистем лексики. Комунікативний підхід, застосований до вивчення шару загальнонаукової лаксики, дозволив встановити типологічні особливості її функціонування [22-23; 69; 93; 102; 108]. У лексикографічному плані результати вивчення цього шару відбиті в існуючих двомовних словниках термінологічної і загальнонаукової лексики, словниках-тезаурусах слів наукового вживання [253; 255; 258; 259; 261-265; 271; 273; 276]. Проте у всіх вищезазначених роботах відсутнє цілісне уявлення про досліджуваний об’єкт, що зумовило необхідність звернення до вивчення його з семантико-когнітивної точки зору, яке проводиться у нашій дисертації.
Робота присвячена дослідженню закономірностей семантичних процесів, що ведуть до формування загальнонаукових значень дієслів, які функціонують в академічному стилі наукової прози в жанрі монографії з точних наук (фізики та математики). Набутки функціональної стилістики та лексикології створюють підґрунтя для даного дослідження, оскільки саме в цих галузях склався напрямок системного аналізу лексичного складу наукових текстів.
У роботі здійснюється комплексний аналіз фрагменту категорії Наукова діяльність”, планів її змісту і вираження. Комплексний аналіз фрагменту категорії Наукова діяльність” проводиться в семантико-когнітивному аспекті, що передбачає визначення концептуальних сфер, з яких беруть початок загальнонаукові дієслівні словозначення (когнітивний аспект), та з’ясування особливостей їх репрезентації в мові (семантичний аспект).
Актуальність роботи визначається необхідністю дослідження семантико-когнітивних аспектів мовних явищ, зокрема загальнонаукової термінології і зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення особливостей репрезентації знань у мові, що вимагає подальшого удосконалення апарату формального представлення структури вербально об’єктивованих знань через відтворення фрагменту поняттєвої організації описуваної загальнонаукової дієслівної лексики.
Нагальна потреба дослідження підсилюється недостатньою вивченістю проблем генези описуваної лексики, механізмів формування її значень. Усе сказане зумовлює актуальність наукового завдання даної дисертації аналізу закономірностей змін семантичної структури дієслів на шляху формування загальнонаукових значень лексем.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана у руслі держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Типологія й функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної і лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти”, що розробляється в Київському національному лінгвістичному університеті. Тема затверджена на засіданні Вченої ради КНЛУ, протокол № 5 від 24.12.2000.
Метою роботи є вивчення механізмів утворення та основних закономірностей змін семантичної структури на шляху формування значень англійських загальнонаукових дієслів. Задля досягнення цієї мети в дисертації розв’язуються такі завдання:
- узагальнити інформацію щодо стилістичної та функціонально-семантичної специфіки описуваної лексики та окреслити принципи її класифікації;
- встановити ідеографічну типологію дієслів зі значенням пізнання;
- дослідити основні концептуальні сфери, що детермінували відбір мовного матеріалу для вторинної номінації;
- виокремити набір лексико-семантичних груп етимологічно вихідних дієслівних словозначень;
- дослідити кореляцію лексико-семантичних груп етимологічно вихідних та загальнонаукових похідних дієслівних словозначень у термінах семантичного потенціалу, якісного показника та коефіцієнту ефективності груп з метою встановлення типів переходів словозначень;
- побудувати схему розвитку досліджуваних лексико-семантичних угрупувань для пояснення закономірностей семантичного руху описуваних лексем.
Об’єктом дослідження є найчастотніші англійські загальнонаукові дієслова, що функціонують у монографіях з фізики та математики.
Предметом дослідження є типові зміни семантичної структури дієслів на шляху формування їх загальнонаукового значення.
Матеріалом дослідження стали 6500 слововживань 250 загальнонаукових дієслів та 865 їх лексико-семантичних варіантів, вибраних методом суцільної вибірки з наукових англомовних творів у жанрі монографії. Джерелом даних є тексти, видані в останній декаді ХХ століття і присвячені загальним і спеціальним проблемам фізики та математики, обсягом близько 3000 сторінок.
Методологічною базою роботи є положення про єдність мови та мислення, трактування мовленнєвої сфери як складової когнітивної діяльності людини, що зумовило обрання за основу логіко-семантичного підходу до систематизації лексичних одиниць. Лексикографічна фіксація системних відношень традиційно проводиться в термінах польових угрупувань.
Методи дослідження зумовлені його метою, завданнями та аналізованим матеріалом. Для реалізації поставлених завдань у роботі використано методи та прийоми концептуального, семантичного та статистико-дистрибутивного аналізів, методи ідеографічного опису, компонентного та дефініційного, дедуктивного та індуктивного аналізу для визначення складу лексико-семантичних угрупувань описуваної лексики; метод ступеневої ідентифікації значення для співвіднесення значень лексичної одиниці з певною поняттєвою сферою; метод дистрибутивного аналізу для вивчення контекстуальних значень описуваної лексики; метод кількісного аналізу для визначення найбільш частотних загальнонаукових дієслів, вживаних у досліджуваних текстах; метод статистико-дистрибутивного аналізу для проведення проспективного та ретроспективного дослідження напрямків розвитку загальнонаукової дієслівної лексики.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі вперше встановлено концептуальні сфери походження англійської загальнонаукової дієслівної лексики, виокремлено лексико-семантичні угрупування вихідних словозначень описуваних лексем та визначено семантичний потенціал цих угрупувань для вторинної номінації. Вперше побудовано схему розвитку лексико-семантичних угрупувань словозначень описуваної лексики, виявлено провідні тенденції полісемії дієслів аналізованого шару. Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена в наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. За своєю поняттєвою організацією досліджувані англійські загальнонаукові дієслівні лексеми утворюють вісім лексико-семантичних груп, що структурують лексико-семантичне поле дієслів зі значенням пізнання і віддзеркалюють процедуру наукового дослідження та його етапи: підхід до дослідження, отримання знань, операції організації, систематизації, верифікації, висновки, представлення підсумків, передача знань.
2. Згідно отриманих кількісних даних до центральної зони досліджуваного поля належать лексеми, що відбивають процедуру отримання знань та їх організації і систематизації. До периферії цього фрагменту віднесено лексеми, що описують підхід до дослідження, процедури верифікації, висновків, представлення підсумків дослідження та передачі знань.
3. Генетично в основі формування похідних ЛСВ загальнонаукової дієслівної лексики лежать концептуальні сфери життєдіяльності людини: об’єктно-просторові та суб’єктно-об’єктні відношення. ЛСВ, обмежені матеріалом дослідження, є лексичним наповненням восьми концептуальних зон: Локативність”, Рух”, Зміна”, Розумова діяльність”, Мовленнєва діяльність”, Посесивність”, Біологічні характеристики”, Соціальні характеристики”.
4. Основними моделями переходів дієслівних значень від етимологічно вихідних до загальнонаукових похідних є метафоричні та метонімічні транспозиції. Типи переходів є аналогічними всередині ЛСГ.
5. Кореляція первинних та вторинних ЛСГ етимологічно вихідних та загальнонаукових похідних дієслівних словозначень визначає семантичний потенціал первинних груп або кількісну характеристику семантичного процесу стосовно вторинних груп. Згідно з цією кореляцією:
- конституенти первинних ЛСГ Локативність” та Рух” розвивають вторинні значення матеріальних об’єктно-суб’єктних відношень та ментальних операцій суб’єкта дослідження;
- конституенти первинної ЛСГ Зміна” розвивають свою семантичну структуру у вторинних сферах наукового вживання, де фіксується і підпорядковується досвід суб’єкта щодо вивчення об’єкта;
- конституенти первинної ЛСГ Інтелектуальна діяльність” виявляють семантичну стабільність і фіксують вторинні ментальні класифікаційні й семіотичні процедури суб’єкта дослідження, а також розвивають значення мовних дій;
- конституенти первинної ЛСГ Посесивність” розвивають вторинні значення об’єктно-суб’єктних відношень та інтелектуальних операцій суб’єкта дослідження;
- конституенти первинної ЛСГ Біологічні характеристики” розвивають вторинні значення ментальної та матеріальної діяльності суб’єкта дослідження;
- конституенти первинної ЛСГ Соціальні характеристики” розвивають вторинні значення фізичного впливу на об’єкт дослідження, а також ментальних операцій суб’єкта.
6. Кореляція ЛСГ загальнонаукових похідних та етимологічно вихідних дієслівних словозначень визначає коефіцієнт ефективності первинних груп для формування вторинних або якісну характеристику семантичного процесу. Згідно цієї кореляції визначено такі тенденції:
- значення наукового передбачення і перспективи дослідження розвиваються з концептуальних сфер інтелектуальної діяльності індивіда;
- значення дієслівних одиниць, що описують процес дослідження на емпіричному рівні, розвиваються паралельно з основних сфер об’єктно-просторових і трудових відношень індивіда;
- значення представлення підсумків дослідження і передачі знань формуються зі сфер інтелектуальної діяльності суб’єкта;
- значення семіотичних дій і наукової організації і систематизації знань розвиваються одночасно з двох сфер інтелектуальної та практичної діяльності індивіда;
- значення верифікації та висновків утворюються зі сфер практичного досвіду людини щодо освоєння навколишнього середовища.
Теоретичне значення роботи. Використання логіко-семантичного принципу вивчення та опису семантичного розвитку лексем розширює можливості семасіологічних досліджень, що спрямовані на пошук загальних закономірностей семантичних процесів. Результати проведеного дослідження поглиблюють та доповнюють положення теорії функціональних стилів, зокрема, щодо лексичного складу академічних текстів різних жанрів. Аналіз механізмів утворення загальнонаукового значення є внеском у теорію вторинної номінації; одержані результати розвивають ідеї про дію закону аналогії на семантичному рівні. У роботі також уточнено статистико-дистрибутивну дослідницьку методику в сфері лінгвістичної семантики.
Практична цінність одержаних результатів полягає в можливості їх використання у теоретичних курсах із стилістики (розділи Стилістична класифікація англійського словника” та Функціональні стилі англійської мови”), лексикології англійської мови (розділи Мовна семантика”, Склад сучасної лексичної системи”, Основи англійської лексикографії”, ”Лексична система і дослідження її структури”), у лексикографії при побудові словників-тезаурусів нового типу, заснованих на сучасних положеннях прототипової семантики, у практиці викладання англійської мови як міжнародного засобу спілкування науковців.
Особистий внесок дисертанта полягає в ідеографічній систематизації описуваних лексем, що функціонують у жанрі монографії з точних наук; у дослідженні функціонально-семантичних особливостей формування аналізованого шару; у розробці динамічної моделі розвитку лексико-семантичних угрупувань досліджуваних одиниць для пояснення загальних тенденцій полісемії аналізованих лексем.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення й результати дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри практики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету (1999-2001 роки). Дисертаційне дослідження пройшло апробацію на таких наукових конференціях: Іноземна філологія

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Вивчення особливостей репрезентації знань в мовленні є безперечною методологічною перевагою семантико-когнітивного підходу до аналізу мовних явищ. Цей підхід також сприяє подальшому удосконаленню апарату формального представлення структур вербально об’єктивованих знань. Дослідження принципів концептуалізації семантичного простору аналізованого фрагменту та опис взаємодії семантичних і когнітивних аспектів мови та мовлення є необхідними для подальшого вивчення концептуальних аспектів значення окремої лексеми та лексичних класів, що функціонують в академічному тексті і співвіднесені з певними онтологічними сферами.
Аналіз категорії Наукова діяльність” можливо провести тільки шляхом спільного вивчення її когнітивної природи та її конкретних мовленнєвих реалізацій.
Дослідження цієї категорії дозволяє встановити, що розвиток англійської загальнонаукової дієслівної лексики є зумовленим функціонально і концептуально. З одного боку, тенденції в формуванні описуваної лексики підпадають під закономірності розвитку самого стилю наукового мовлення. З другого боку, тенденції в фомуванні вищезазначеного шару відбивають концептуальну модель процесу пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні цього процессу представлені у семантичній структурі аналізованих лексем абстракціями двох рівнів: генетичного зліпка” предметного пізнання та похідного зліпка” логічного пізнання.
Систематизація абстрактних наукових образів та їх вербальних відтисків ведеться в термінах польової моделі, що передбачає синтез когнітивного та мовного оформлення; вертикальна польова модель розкриває динаміку семантичної структури слова.
Моделювання залучає логіко-семантичний метод, згідно з яким на матеріалі лексикографічних джерел виведено гіпотетичну схему концептуальної категорії наукової діяльності; основою для моделюванню є однойменне з категорією лексико-семантичне поле. Лексико-семантичне поле Наукова діяльність” є структурованою моделлю, когнітивну характеристику якої виведено з сукупності семантичних ознак: процес вивчення об’єкту для отримання та передачі знань”. Комплекс семантичних ознак категорій та їх слів-індикаторів є базою для конструювання моделі фрагменту описуваного ЛСП, лексична частина якого охоплює дієслова зі значенням пізнання. Ієрархічно організована модель фрагмента є гіперо-гіпонімічною структурою, що містить 8 взаємозв’язаних тематичних угрупувань різного обсягу, кожне з яких має найменування лексико-семантичної групи.
При дослідженні лексико-семантичних груп загальнонаукових дієслівних словозначень виокремлюються центральна зона та периферія фрагменту ЛСП Наукова діяльність”. До центральної зони віднесено ЛСВ дієслів, що відбивають процедуру отримання знань та їх організації і систематизації. ЛСГ, що репрезентовані іншими ЛСВ (підходу до дослідження, верифікації та висновків, передачі знань), віднесено до периферії.
Основними типами семантичних змін, що ведуть до формування похідних значень аналізованої лексики, є метафоричні та метонімічні транспозиції. Моделі переходів демонструють явище регулярної полісемії.
При розгляді основних семантичних механізмів утворення загальнонаукового значення нами відмічено тенденцію до типізації переходів словозначень з етимологічно вихідних до загальнонаукових у межах однієї ЛСГ. З метою відстежити дію закону семантичної аналогії, ми сформували класифікацію вихідних словозначень описуваної лексики.
При дослідженні вихідних словозначень загальнонаукових дієслів визначені концептуальні зони, що лежать в основі формування похідних ЛСВ і фіксують досвід когнітивної діяльності людини, яка спрямована на усвідомлення та зміну навколишнього середовища.
Систематизація референтних етимологічних значень описуваної лексики доводить, що ЛСВ, обмежені нашим матеріалом, є лексичним наповненням різних концептуальних зон, переважно відбивають п’ять з них, а саме: Локалізація”, Інтелектуальна діяльність”, Посесивність”, Біосоціальна діяльність”, Зміна”.
До центральної зони належать ЛСВ дієслів зі значенням об’єктно-просторових відношень та фізичного впливу на об’єкт. ЛСГ, що репрезентовані іншими ЛСВ (посесивності, біосоціальної діяльності, інтелектуальної діяльності) віднесено до периферії.
Перспективний аналіз при кореляції угрупувань вихідних та похідних ЛСГ аналізованої лексики сприяє поясненню закона семантичної аналогії, згідно з яким:
- дієслова зі значенням статичних та динамічних об’єктно-просторових відношень розвивають значення матеріальних об’єктно-суб’єктних відношень та ментальних операцій суб’єкта досліджень;
- дієслова зі значенням кількісно-якісних відношень розвивають свою семантичну структуру в сферах наукового вживання, де фіксується і підпорядковується досвід суб’єкта щодо вивчення об’єкта;
- дієслова зі значенням розумової діяльності виявляють стабільність семантичної поведінки” і фіксують значення ментальних класифікаційних і семіотичних процедур суб’єкта дослідження, а також розвивають значення мовних дій;
- дієслова зі значенням посесивності розвивають значення об’єктно-суб’єктних відношень та інтелектуальних операцій суб’єкта дослідження;
- сфера сенсорного сприйняття індивідом світу розвиває значення ментальної та матеріальної діяльності суб’єкта дослідження;
- сфера трудових стосунків людини дає максимальну кількість значень фізичного впливу на об’єкт дослідження, а також розвиває значення в напрямі ментальних операцій суб’єкта.
Ретроспективний аналіз при кореляції угрупувань вихідних та похідних дієслівних словозначень сприяє визначенню продуктивності первинних груп у формуванні вторинних. Згідно даних цього аналізу, визначено такі тенденції:
- загальнонаукові дієслівні словозначення підходу до дослідження розвиваються з концептуальних сфер інтелектуальної діяльності індивіда, а також динамічних об’єктно-просторових відношень;
- загальнонаукові дієслівні словозначення отримання знань беруть початок зі сфер об’єктно-просторових відношень та біосоціальної діяльності людини;
- загальнонаукові дієслівні словозначення класифікаційних і семіотичних ментальних дій суб’єкта дослідження розвиваються зі сфери інтелектуальних дій індивіда;
- для формування загальнонаукових дієслівних значень верифікації та висновків продуктивною є сфера біосоціальної діяльності людини;
- загальнонаукові дієслівні словозначення представлення підсумків дослідження і передачі знань розвиваються зі сфери інтелектуальної діяльності людини.
Оскільки концептуальна картина світу є приблизно однаковою, що пояснюється аналогічністю глибинних структур мов, а уніфікованість та інтернаціональність самого стилю метамови науки передбачають існування паралельних наукових образів та засобів їх експлікації, вивчення семантичних процесів за допомогою використаної нами методики статистико-дистрибутивного аналізу підтверджує дієвість, життєздатність і евристичність описуваної методики для типологічних досліджень.
Результати, отримані у процесі роботи, дозволяють окреслити шляхи подальших досліджень. У типологічному плані аналогічні дослідження дозволять визначити закономірності відбору лексики з історичного матеріалу різних мов й особливості дивергенції їх вербального втілення.

Список використаної літератури

1. Адмони В.Г. Основы теории грамматики. М. Л.:Наука,1964. 105 с.
2. Акулова Е.А. ЛСГ существительных со значением искусство” в современном русском языке: Дисканд. филол. наук:10.02.04 . К.,1998. 172 с .
3. Альба М. Л. Г. Лексико-семантическое поле в системе его денотативного и оценочного значений: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04/Белорус. гос. ун-т им.В.И.Ленина. - Минск,1989. 18 с.
4. Амирова Т.А., Ольховиков Б.А., Рождественский Ю.В. Очерки по истории лингвистики. М.: Наука, 1975. 558 с .
5. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации лексико-семантических полей: Дис канд. филол. наук: 10.02.19. К.,1987. 191 с.
6. Апресян Ю.Д., Кузнецов А.М. Структурно-семантические параметры в лексике: на материале английского языка. М.:Наука, 1980. 160 с.
7. Арлакова Т.Л. Аксиологический потенциал английского глагола: Автореф. дис канд. филол. наук:10.02.04/ Н. Новг. гос. пед. ин-т. Н.Новгород, 1997. 16 с.
8. Арно А., Лансло К. Грамматика общая и рациональная: Пер. с фр. М.: Прогресс,1990. 272 с .
9. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования): Учебное пособие для студентов пед. ин-тов по специальности Иностранные языки”. 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 301 с.
10. Артемцев А.В. Соотношение корневых и производных глаголов в лексическом и грамматическом аспектах (на материале немецких глаголов речи с неотделимыми префиксами): Дис. канд филол. наук:10.02.04. К.,1997. 183 с.
11. Артыкова Г.Ш. Семантическая деривация поля Наука”: Автореф. дис канд. филол. наук:10.02.19/Узбекс. гос. ун-т мировых языков. - Ташкент,1994. 21 с.
12. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт. М.: Наука,1988. 341 с .
13. Арутюнова Н.Д. Тождество и подобие (заметки о взаимодействии концептов)// Тождество и подобие, уравнение и идентификация. М.: Ин-т языкознания АН СССР.- 1990.- С.7-33.
14. Афанасьева О.Ю. Глаголы с инкорпорированным обстоятельством образа действия и семантическая редупликация (на материале современного англ. яз.): Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04/Одесск. гос.ун-т. Одесса, 1991. 15 с .
15. Ахманова О.С. К вопросу об основных понятиях метаязыка лингвистики//Вопросы языкознания. 1961. - № 5. С.56-68.
16. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.:Учпедгиз,1957. 294 с.
17. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 607 с .
18. Бабушко С.В. Категориальное производство локативных и темпоральных наречий современного английского языка: Дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1998. 222 с.
19. Байкеева В.М. Семантические параметры непереходных глаголов современного английского языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Львовск. гос. ун-т. Львов,1986. 15 с.
20. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея-НВ”,1997. 176 с.
21. Береза Л.П. Коммуникативно-прагматические особенности английского текста информативно-описательного типа: Автореф. дисканд. фил. наук: 10.02.04/ Киев. гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко. К., 1985. 24 с.
22. Богатырева С.Т. Выделение предельных синтагматических единиц в стиле научного изложения: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Московск. гос. ун-т им.М.В.Ломоносова. М., 1983. 24 с.
23. Богатырева С.Т., Лобанова Л.П. Типологические основы функционирования общенаучной лексики//Сопоставительное изучение лексики и грамматики германских, романских и славянских языков. К.: УМК ВО,1989. С.10-19.
24. Богданова С.Ю. Пространственная метафора в фразовых глаголах речи//Когнитивные аспекты языкового значения: Межвузовский сборник научных трудов. Иркутск: Иркутск. гос. лингв. ун-т,1997. С.98-108.
25. Болдак И.Л. Лексико-тематическая структура научных текстов, описывающих единую проблемную ситуацию (на материале английских лингвистических текстов): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Минск. гос. пед.ин-т ин.яз. Минск,1987. 19 с .
26. Болдырев Н.Н. Функциональная категоризация английского глагола: Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.04/С.-Петерб. гос. ун-т. - СПб,1995. 35 с.
27. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, 1983.- 206 с .
28. Бондарко А.В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии. СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-т, 1996. 220 с .
29. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, 1983. 206 с .
30. Борисова Л.И. Особенности семантики общенаучной лексики (опыт лингво-переводческого исследования): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.20/Московск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова .- М.,1986. 16 с.
31. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. М.: Высшая школа, 1967. 375 с .
32. Будагов Р.А. Человек и язык. М.:Изд-во Московск. гос. ун-т, 1976. 429 с.
33. Будагов Р.А. Язык, история и современность М.: Изд-во МГУ, 1971. -299 с .
34. Бурячок А.А. Принципи моделювання семантичних полів лексики (на матеріалі східно-слов’янських назв політичних відносин //Мовознавство. 1985. № 4. С.41-47.
35. Ванхала-Анишевски М. Десемантизация глагола в русской научной речи//Филологические науки. 1999. № 2. С.64-70.
36. Варшавская А.И., Карташкова Ф.И. и др. Естественно-языковое обеспечение процедуры классификации (на материале современного английского языка). Л.: Изд-во ЛГУ,1991. 92с .
37. Васильев Л.М. Теория семантических полей//Вопросы языкознания. 1971. № 5. С.105-113.
38. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. М.: Высшая школа,1986. 120 с .
39. Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики//ВЯ.-1955. №1. С.60-87.
40. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 255 с .
41. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат: Пер. с нем. М.: Изд-во иностр. лит.,1958. 132 с.
42. Выготский Л.С. Мышление и речь. М.: Соцэкгиз,1934. 324 с.
43. Гак В.Г. Пространство вне пространства//Категоризация мира: Пространство и время: Материалы научн. конференции Пространство и время”. М.: Диалог МГУ, 1997. С.27-30.
44. Гальперин И.Р. О понятии стиль и стилистика//Вопросы языкознания. 1973. № 3. С.14-25.
45. Гвишиани Н.В. Язык научного общения (вопросы методологии). М.: Высшая школа,1986. 280 с.
46. Глушко М.М. Лингвистические особенности современного английского общенаучного языка//Функциональный стиль общенаучного языка и методы его исследования/Под ред. О. С. Ахмановой, М. М. Глушко. М.: Изд-во МГУ, 1974. - С.7-25.
47. Глушко М.М. Язык английской научной прозы: Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.19/ Московск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М.,1980. 30 с.
48. Голубовская И.Н. Структурно-семантические особенности глагольной полисемии: Автореф. дис канд. филол. наук:10.02.19/Киевск. гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко.- К.,1989. 27 с.
49. Горшечкина Е.А. О терминологической системе математики// Теория и практика английской научной речи/Под ред. О. С. Ахмановой, М.М. Глушко. М.: Изд-во МГУ, 1987. С.130-151.
50. Губанов Н.И. Чувственные отражения. М.: Мысль, 1996. 240 с.
51. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Просвещение,1969. 184 с .
52. Девкин А.П. Определение и объяснение как комплексно-речевые формы в английских научных и научно-патентных текстах: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Минск. гос. пед. ин-т ин. яз.- Минск, 1984. 22 с .
53. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории// Язык и наука конца XX века. М.: Ин-т языкознания РАН. 1995. - С. 239-320.
54. Демьянова О.П. Основные характеристики лексического состава отраслевого словаря (на м-ле подъязыка гидромелиорации): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/ Одесск. гос. ун-т им. И. И. Мечникова. Одесса,1988. 17 с.
55. Денисенко В.Н. Функциональная структура семантического поля (наименования изменения в русском языке)//Филологические науки. 1999. - № 1. С.3-12.
56. Доблаев Л.П. К постановке проблемы оценивания в психологии//Вопросы философии и социологии. Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та, 1984. - № 5. С.94-98.
57. Долинин К.А. Стилистика французского языка. 2-е изд. дораб. М.: Просвещение, 1987. 303 с .
58. Дьяченко Г.Ф. Исследование семантики глаголов в английских текстах подъязыков техники (подъязык акустики и ультразвуковой техники): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Одесск. гос. ун-т им. И. И. Мечникова. - Одесса,1986.16 с .
59. Дядечко А.Н. Принципы и способы семантической структурализации английского научно-технического подъязыка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.19/Минск. гос. лингв. ун-т. Минск,1995. 17с .
60. Елисеева Н.В. Когнитивные аспекты семантики и функционирования английских глаголов речевой коммуникации: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04/Московск. гос. лингв. ун-т. М., 1996. 25 с.
61. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка): Дис д-ра филол. наук: 10.02.19. М., 1992. 336 с.
62. Журавлёва Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: АО Торговый дом Донбасс”, 1998. 253с.
63. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. М.: Изд-во Московск. ун-та,1996. 336 с.
64. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во Московск. ун-та, 1957. 322с.
65. Зверева Е.А. Научная речь и модальность: система английского глагола. Л.: Наука, 1983. 158 с .
66. Зиновьев А.А. Логика науки. М.: Мысль,1971. 278 с.
67. Злобин Л.Н. Глаголы передвижения в немецком и английском языках (синхронно-диахронное исследование): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Н.Новг. гос. пед. ин-т.- Н.Новгород,1993. 16с .
68. Зубкова Е.М. Глаголы умственной деятельности, речи и физического восприятия в английской художественной и научной прозе: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Львовск. гос. ун-т им. И. Франко. - Львов,1986. 16 с .
69. Исмаилова М.С. Функционирование группы глаголов общенаучной лексики в научной художественной прозе: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Московск. гос. пед. ин-т ин. яз. им. М. Тореза. М., 1979. 24 с.
70. Карапетова Е.Г. Функционально-семантическая категория компаративности в современном английском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Минск. гос. ун-т. Минск, 2000. 16с .
71. Караулов Ю.Н. и др. Анализ метаязыка словаря с помощью ЭВМ/Сост. Ю. Н. Караулов, В. И. Молчанов, В. А. Афанасьев, Н .В. Михалев. М.: Наука,1982. 96 с .
72. Караулов Ю.Н. Ассоциативные поля и активная грамматика//Функциональная семантика (язык, семиотика, знаковые системы и методы их изучения). М.:Изд-во Московск. гос. пед. ин-т ин. яз. им. М.Тореза,1989. С.5-11.
73. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука,1981. 356 с .
74. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 356с .
75. Категория количества в современных европейских языках/Под ред. А. В. Акуленко. К.: Наукова думка,1990. 283с .
76. Кийко С.В. Полисемия глаголов современного немецкого языка: Автореф. дис канд. филол. наук:10.02.04/Киевск. гос. лингв. ун-т. К.,1999. 20 с.
77. Кириллова В.Н. Направленность оценки в синонимии (на материале прилагательных современного английского языка): Дис канд. филол. наук:10.02.04. К.,1996. 163 с.
78. Кириллова Е.А. Стратификация лексики в научном тексте (на материале современной английской научно-исторической прозы): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Московск. гос. пед. ин-т им. В. И. Ленина. М.,1985. 16 с.
79.Ковтун Л.Н. ЛСГ глаголов перемещения по вертикали (на материале английского языка): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинград. гос.ун-т. Л.,1981. 21 с.
80. Козловская А.Б. Прагматический аспект категории информативности англоязычных синоптических текстов газетно-публицистического стиля. Дисканд. филол. наук. 10.02.04. Харьков. нац. ун-т им. В.Н. Каразина. Харьков, 2003. 219 с .
81. Кожина М.Н. О специфике художественной и научной речи в аспекте функциональной стилистики. Пермь: Изд-во Пермск. гос. ун-т,1968.-211 с .
82. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 108 с .
83. Конецкая В.П. Аксиомы, закономерности и гипотезы в лексикологии // Вопросы языкознания. - 1998. - № 2. С. 22-37.
84. Конецкая В.П. Введение в сопоставительную лексикологию германских языков.- М.: Высшая школа, 1993. 201 с .
85. Котляр Е.Е. Логико-грамматическая функция глаголов-характеристик в английской научной и технической литературе: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/ Калинин. гос. ун-т. Калинин, 1985. 17 с .
86. Котюрова М.П. Эволюция выражения связности речи в научном стиле ХУШ-ХХ вв. Пермь: Изд-во ПГУ, 1983. 80с .
87. Кочерган М.П. Слово і контекст. Львів: Вища школа, 1980. С.13-21.
88. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира//Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. С. 144-172.
89. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: РАН, Ин-т языкознания,1997. 330 с.
90. Кузнецов А.В. Поле//Лингвистический энциклопедический словарь/Под ред. В. Н. Ярцевой. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 380-382.
91. Кузнецова Э.В. Ступенчатая идентификация как средство описания семантических связей слов// Вопросы металингвистики. Л.: Изд-во Ленинградск. ун-та, 1973. С. 84-95.
92. Куленкова Е.Ю. Функционально-семантические особенности глаголов локативной семантики и их комплементация в тексте (на м-ле английского языка): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Киевск. гос.пед.ин-т иностр. яз. К., 1988. 24 с.
93. Кулик Л.В. Состав и функции общенаучной лексики: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Московск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. - М., 1987. 20 с.
94. Кунцевич С.Е. Семантически-синтаксическая организация текстов технических описаний (на материале английского подъязыка вычислительная техника”): Автореф. дис канд. филол. наук:10.02.19/Минск. гос. лингв. ун-т.- Минск,1995. 16 с .
95. Кучинская Е.А. Макрополе компаративности в научном стиле в современном английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук:10.02.04/Минск . гос. ун-т.- Минск,1992. 22с .
96. Ластовкина О.Э. Функционально-семантическая категория пола в лингвистическом и социальном аспектах (на материале микрополя женского пола в современном английском языке): Дис... канд. филол. наук:10.02.04. К.,1995. 143 с.
97. Левицький А.Е. Функціональний підхід до аналізу системи номінативних одиниць сучасної англійської мови// Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2000. - № 471. С. 137-143.
98. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка. К.: АСА”, 1998.362 с .
99. Левицький В.В. До методики інвентарізації лексичних мікросистем за допомогою словникових дефініцій//Мовознавство. 1989. - № 1. С.21-27.
100. Лещева Л.М. Лексическая полисемия в когнитивном аспекте. Минск : Изд-во Минск. гос. лингв. ун-та, 1996. 247 с.
101. Лингвостилистические исследования научной речи / Под ред.М.Я.Цвиллинг.-М.:Наука,1979.-263 с.
102. Лиокумович И.А. Смыслообразующая роль глагола в организации английского научно-технического языка (на материале текстов строительного” подъязыка ): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Московск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. Минск,1993. 20с .
103. Лобанова Л.П. Исследование закономерностей семантического развития общенаучной лексики (на материале немецкого языка): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.19/ Московск. гос. ун-т. М.,1989. 24 с.
104. Лосев А.Ф. Бытие. Имя. Космос. М.: Мысль, 1993. С.651.
105. Лукин В.А. Художественный текст: Основы лингвистической теории и элементы анализа. - М.: Ось. - 89 ”, 1999. 192 с.
106. Ляховицер М.М. Стиль и слог современной английской научной прозы: Автореф. дис канд. филол. наук:10.02.04/ Московск. гос. ун-т. им. М В. Ломоносова.- М.,1988. 22 с.
107. Мамедова В.И. Структурно-семантическая характеристика сочетаемости глаголов в современном английском языке (на материале подъязыка лингвистики): Автореф. дисканд. филол. наук:10.02.04/Пятигорск . гос. пед. ин-т ин. яз. Пятигорск,1991. 17 с.
108. Маренкова Е.Н. Синтагматическая конденсация речевых последовательностей в научном тексте: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Московск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. М.,1976. 17 с.
109. Машуровская Л.И. Семантические поля безэквивалентной лексики английского языка и ее функционирование: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Минск .пед. ин-т ин.яз.-Минск,1987. 21 с.
110. Медникова Э.М. Значение слова и методы его описания.- М.: Высшая школа, 1974. 202 с.
111. Мерзлякова Л.В. Семантическая структура глагола современного английского языка с инкорпорированными актантами: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленингр. гос. пед. ин-т. Л.,1986. 16 с.
112. Методичні рекомендації до вивчення системних і функціональних характеристик словозмінних форм англійського дієслова (неособові форми)/Укл. В.І.Перебийніс та ін. К.: Київськ. держ. пед. ін-т, 1993. 92 с.
113. Мещанинов П.П. Глагол. Л.:Наука,1989. 272 с .
114. Миндели Е.И. Словарный состав научного текста как предмет тематического, морфонологического и морфосинтаксического изучения (общенаучная лексика): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04/Московск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. М., 1982. 22 с.
115. Михалев А.Б. Теория фоно-семантического поля: Автореф. дис д-ра филол.наук:10.02.19/ Куб. гос. ун-т. Краснодар,1995. 38 с.
116. Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка. - К.: Вища школа, 1991. 273 с.
117. Мурмуридис Е.В. Квантитативная типология отраслевого подъязыка (термины в текстах по ядерной физике на английском языке): Автореф. дис канд. филол. наук:10.02.19 / Ленингр. гос. ун-т. Л.,1990. 17 с.
118. Наер В.Л. К описанию функционально-стилевой системы современного английского языка. Вопросы диференциации и интеграции//Лингвистические особенности научного текста. М.: Наука, 1981. С. 15-19.
119. Налимов В.В. Вероятностная модель языка. М.: Наука, 1979. 303 с .
120. Нижегородцева-Кириченко Л.А. Лексико-семантическое поле Интеллектуальная деятельность”: опыт концептуального анализа (на материале существительных современного английского языка): Автореф. дис канд. филол. наук:10.02.04/Киевск. гос. лингв. ун-т. К.,2000. 22 с.
121. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М.: Высшая школа,1988. 165 с .
122. Николенко А.Г. Лексико-семантические и функциональные особенности взаимодействия компонентов фразовых глаголов современного английского языка: Дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1999. 253 с.
123. Новиков Л.А. Семантика русского языка.- М.: Высшая школа, 1982. 272 с .
124. Новиков Л.А. Семантическое поле как языковая категория// Теория поля в современном английском языкознании. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та. 1991. ч.1. С. 3-7.
125. Ордынская С.Н. Метаязыковая основа научного стиля изложения: Автореф. дис канд. филол. наук:10.02.01, 10.02.19 / Кубанск. гос. ун-т.- Краснодар,1997. 19с.
126. Особенности стиля научного изложения/ Под ред. Е.С.Троянской. М.: Наука,1976.-262 с.
127. Пастушенко Т.В. Цветовая номинация как элемент вторичной языковой картины мира (на материале современного английского языка): Дис канд. филол. наук:10.02.04. К.,1998. 178 с.
128. Пауль Г. Принципы истории языка: Пер. с нем.- М.: Иноиздат, 1960. 500 с.
129. Петрова Н.Д. Фразео-тематическое поле зоосемизмов в современном английском языке: Автореф. ди