ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО МИТА

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………..........………....3
РОЗДІЛ 1. Еволюція державного мита: доктринальний і нормативно-правовий аспекти
1.1. Історичний аспект формування державного мита………………………....…………………………………………………….......9
1.2. Правове регулювання державного мита в Україні …………………….....…………………………………………………......41
Висновки до розділу 1……………………………………………………....52
РОЗДІЛ 2. Місце державного мита у системі обов’язкових платежів
2.1. Порівняльна характеристика державного мита та інших обов’язкових платежів…….………………………………………………………………….........55
2.2. Поняття державного мита, його види …...…………………………....69
Висновки до розділу 2………………………………………………………82
РОЗДІЛ 3. Характеристика державного мита як особливого виду обов’язкових платежів
3.1. Особливості основних елементів правового механізму державного мита……………………………………...............................………………………..89
3.2. Додаткові елементи правового механізму державного мита …………………………………………….………………………………….116
Висновки до розділу 3 …………………………………………………….133
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………164
ДОДАТКИ …………………………………………………………………191

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах соціально-орієнтованої економіки необхідно мати відповідні грошові фонди, формування яких можливе за рахунок своєчасного надходження коштів. У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема нормативно-правового регулювання будь-яких обов’язкових платежів, у тому числі й державного мита.
Формування державного мита в Україні як незалежній державі розпочалося на рубежі 1991  1992 років разом з її податковою системою. Але на сьогодні норми законодавства, що регулюють його cправляння, нечіткі й суперечливі. Це у свою чергу відбивається на їх реалізації, а звідси, звичайно, і на формуванні дохідної частини бюджету. Абсолютна зміна правового механізму державного мита навряд чи має сенс, бо може призвести до хаосу й заміни ефективних і зрозумілих для платника норм. Тому проблема вдосконалення справляння державного мита потребує комплексного підходу, що сприятиме правильному і органічному застосуванню норм фінансового законодавства.
Теоретичну основу дослідження склали публікації провідних українських вчених юристів-фінансистів, які внесли значний вклад у розвиток науки фінансового права: Д.А. Бекерської, Л.К. Воронової, С.Т. Кадькаленка, М.П. Кучерявенка, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, Н.Ю. Пришви та інших.
Важливу роль у розгляді проблеми формування інститутів митних платежів відіграли фундаментальні праці В.П. Безобразова, Є.Н. Берендтса, С.Ю. Віте, П.П. Гензеля, В.О. Лебедєва, К.Г. Рау, І.І. Янжула.
Безпосередній вплив на формування висновків і положень поданої до захисту дисертаційної роботи мали також роботи науковців Російської Федерації: Д.В. Вінницького, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачевої, О.М. Козиріна, І.І. Кучерова, М.В. Карасевої, Е.Д. Соколової, Г.П. Толстопятенка, С.Г. Пепеляєва, Ю.А. Ровенського, Н.І. Хімічевої, С.Д. Ципкіна та ін.
Проте в цілому в фінансовому праві вивченню інституту державного мита приділено недостатньо уваги. Найчастіше державне мито бралося до уваги для порівняння з податковими платежами (податками, зборами та митом), а елементи його правового механізму розглядалися частково. Низка важливих питань не порушені й дотепер, а вони, на наш погляд, потребують теоретичного осмислення, систематизації, узагальнення накопиченого матеріалу й аргументації на цій основі положень, висновків і пропозицій. Аналіз основних проблем нормативного регулювання державного мита, його справляння, визначення правового механізму цього обов’язкового платежу, має важливе теоретичне і практичне значення. Цим і пояснюється вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Донецького інституту внутрішніх справ МВС України (протокол № 11 від 24.12.2003 р.). Напрямок наукового дослідження обрано відповідно до Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на 2000  2005 рр., затверджених наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635. Автор брала участь у розробці науково-дослідної теми кафедри фінансового права Національної академії державної податкової служби України (номер державної реєстрації 0105U001247).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі врахування досягнень фінансово-правової науки, узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду правового регулювання державного мита, сформулювати теоретичні висновки стосовно справляння державного мита і внести пропозиції щодо вдосконалення національного фінансового законодавства.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження були визначені такі завдання:
– розкрити історичні етапи формування державного мита;
– з’ясувати сутність державного мита, дослідити його риси та правову природу;
– визначити місце державного мита у системі обов’язкових платежів;
– охарактеризувати основні й додаткові елементи державного мита, розкрити особливості їх правового регулювання;
– розробити науково-обґрунтовану класифікацію державного мита;
– проаналізувати нормативно-правову базу, що регулює стягнення державного мита й сформулювати пропозиції щодо її вдосконалення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в звязку з справлянням державного мита.
Предметом дослідження є норми чинного законодавства у сфері правового регулювання державного мита.
Методи дослідження. Основним методом пізнання об’єкта дослідження є системний, використання якого дало змогу здійснити аналіз правового регулювання державного мита, визначити його взаємозв’язок і взаємоугодженість з іншими обов’язковими платежами. Теоретико-методологічною основою дослідження стали також такі наукові методи: історико-правовий, формально-догматичний, порівняльно-правовий, метод інтегрального аналізу, логіко-семантичний. Кожен з названих методів використовувався не ізольовано, а у поєднанні з іншими. Історико-правовий метод дозволив виділити етапи становлення державного мита як податкового платежу, особливості його розвитку. За допомогою формально-догматичного методу досліджувалася правова природа державного мита, здійснювалася зовнішня обробка емпіричного матеріалу. Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі українського законодавства і порівнянні його з іноземним. Широко використовувався в ході написання дисертації метод інтегрального аналізу результатів досліджень, проведених науковцями щодо вказаної проблеми. Уточнення та визначення основних понять проводилося за допомогою логіко-семантичного методу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні спеціальним монографічним дослідженням теоретичних основ і проблем правового регулювання державного мита.
У роботі зроблена спроба провести на основі системного підходу комплексне дослідження становлення і розвитку державного мита в Україні.
Елементи наукової новизни знайшли своє відображення в таких положеннях:
вперше:
– зроблена історична періодизація формування державного мита, висвітлено генезис видів мита, які були об’єднані у категорію державне мито;
– обґрунтовано необхідність прийняття Закону України “Про державний збір”, який би регулював справляння державного мита, визначив елементи його правового механізму, дається авторський проект даного нормативного акту;
– доведена необхідність перейменування державного мита на державний збір. Дається авторське визначення поняття державного збору як встановленого законодавством платежу (грошової суми), що сплачується у випадку звернення до державних та інших компетентних органів за здійснення ними дій, які мають юридичне значення, на користь зацікавлених осіб;
– обґрунтовано необхідність відміни відсоткових ставок державного мита і встановлення твердих, закріплених у абсолютних сумах та введення відстрочки при сплаті державного мита;
у новому аспекті:
– визначена необхідність систематизації законодавства, що регламентує справляння державного мита;
– аргументовано відокремлення державного мита від інших податкових платежів, визначений податковий характер державного мита та його двояка правова природа, що містить ознаки як суто митних платежів, так і зборів;
– проаналізовані додаткові елементи правового механізму державного мита, визначені шляхи їх удосконалення;
удосконалено:
– доктринальне визначення видів державного мита відповідно до елементів його правового механізму;
– визначення платників державного мита, класифікацію його об’єктів залежно від органів, які здійснюють дії, що мають юридичне значення, на користь платників.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для проведення досліджень, які стосуються справляння інших платежів податкового характеру;
– у правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства та при складанні проекту Податкового кодексу України, нормативно-правового акту, який безпосередньо регулюватиме справляння державного мита – проекту Закону України “Про державний збір”.
– у навчальному процесі – при підготовці лекцій з курсів “Фінансове право”, “Податкове право”, а також при написанні відповідних підручників і навчальних посібників, під час викладання вказаних дисциплін.
Основні положення дослідження використовуються автором у навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні семінарських занять у Донецькому юридичному інституті МВС при Донецькому національному університеті, під час викладання податкового права (акт № 247 від 24.02.2005 р.).
Деякі пропозиції дисертанта реалізовані Інститутом законодавства Верховної Ради України (довідка № 22/50-01-19 від 15.02.2005 р.) та відділом у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (довідка № 8/1-3216 від 2.03.2005 р.).
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана на кафедрі економічної безпеки Донецького юридичного інституту МВС при Донецькому національному університеті, де неодноразово обговорювалися результати дослідження. Окремі висновки та узагальнення дослідження доповідалися дисертантом на науково-практичних конференціях: “Фінансово-правова доктрина постсоціалістичної держави” (вересень, 2003, м. Чернівці), “10 років Конституції Російської Федерації в світі юридичної науки і практики ”(грудень, 2003, м. Москва), “Фінансове право: загальнодержавний і регіональний аспекти” (жовтень, 2003, м. Саратов), “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу” (квітень, 2004, м. Ірпінь), “Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю” (травень, 2004, м. Донецьк), “Динаміка наукових досліджень’2004” (червень, 2004, м. Дніпропетровськ).
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження відображені у 6-х наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, 6-х тезах та доповідях, опублікованих за матеріалами конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел – 224 найменування. Повний обсяг роботи – 223 сторінки. Основний текст дисертації складає – 163 сторінки.

Список літератури

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………..........………....3
РОЗДІЛ 1. Еволюція державного мита: доктринальний і нормативно-правовий аспекти
1.1. Історичний аспект формування державного мита………………………....…………………………………………………….......9
1.2. Правове регулювання державного мита в Україні …………………….....…………………………………………………......41
Висновки до розділу 1……………………………………………………....52
РОЗДІЛ 2. Місце державного мита у системі обов’язкових платежів
2.1. Порівняльна характеристика державного мита та інших обов’язкових платежів…….………………………………………………………………….........55
2.2. Поняття державного мита, його види …...…………………………....69
Висновки до розділу 2………………………………………………………82
РОЗДІЛ 3. Характеристика державного мита як особливого виду обов’язкових платежів
3.1. Особливості основних елементів правового механізму державного мита……………………………………...............................………………………..89
3.2. Додаткові елементи правового механізму державного мита …………………………………………….………………………………….116
Висновки до розділу 3 …………………………………………………….133
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………164
ДОДАТКИ …………………………………………………………………191

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах соціально-орієнтованої економіки необхідно мати відповідні грошові фонди, формування яких можливе за рахунок своєчасного надходження коштів. У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема нормативно-правового регулювання будь-яких обов’язкових платежів, у тому числі й державного мита.
Формування державного мита в Україні як незалежній державі розпочалося на рубежі 1991  1992 років разом з її податковою системою. Але на сьогодні норми законодавства, що регулюють його cправляння, нечіткі й суперечливі. Це у свою чергу відбивається на їх реалізації, а звідси, звичайно, і на формуванні дохідної частини бюджету. Абсолютна зміна правового механізму державного мита навряд чи має сенс, бо може призвести до хаосу й заміни ефективних і зрозумілих для платника норм. Тому проблема вдосконалення справляння державного мита потребує комплексного підходу, що сприятиме правильному і органічному застосуванню норм фінансового законодавства.
Теоретичну основу дослідження склали публікації провідних українських вчених юристів-фінансистів, які внесли значний вклад у розвиток науки фінансового права: Д.А. Бекерської, Л.К. Воронової, С.Т. Кадькаленка, М.П. Кучерявенка, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, Н.Ю. Пришви та інших.
Важливу роль у розгляді проблеми формування інститутів митних платежів відіграли фундаментальні праці В.П. Безобразова, Є.Н. Берендтса, С.Ю. Віте, П.П. Гензеля, В.О. Лебедєва, К.Г. Рау, І.І. Янжула.
Безпосередній вплив на формування висновків і положень поданої до захисту дисертаційної роботи мали також роботи науковців Російської Федерації: Д.В. Вінницького, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачевої, О.М. Козиріна, І.І. Кучерова, М.В. Карасевої, Е.Д. Соколової, Г.П. Толстопятенка, С.Г. Пепеляєва, Ю.А. Ровенського, Н.І. Хімічевої, С.Д. Ципкіна та ін.
Проте в цілому в фінансовому праві вивченню інституту державного мита приділено недостатньо уваги. Найчастіше державне мито бралося до уваги для порівняння з податковими платежами (податками, зборами та митом), а елементи його правового механізму розглядалися частково. Низка важливих питань не порушені й дотепер, а вони, на наш погляд, потребують теоретичного осмислення, систематизації, узагальнення накопиченого матеріалу й аргументації на цій основі положень, висновків і пропозицій. Аналіз основних проблем нормативного регулювання державного мита, його справляння, визначення правового механізму цього обов’язкового платежу, має важливе теоретичне і практичне значення. Цим і пояснюється вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Донецького інституту внутрішніх справ МВС України (протокол № 11 від 24.12.2003 р.). Напрямок наукового дослідження обрано відповідно до Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на 2000  2005 рр., затверджених наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635. Автор брала участь у розробці науково-дослідної теми кафедри фінансового права Національної академії державної податкової служби України (номер державної реєстрації 0105U001247).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі врахування досягнень фінансово-правової науки, узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду правового регулювання державного мита, сформулювати теоретичні висновки стосовно справляння державного мита і внести пропозиції щодо вдосконалення національного фінансового законодавства.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження були визначені такі завдання:
– розкрити історичні етапи формування державного мита;
– з’ясувати сутність державного мита, дослідити його риси та правову природу;
– визначити місце державного мита у системі обов’язкових платежів;
– охарактеризувати основні й додаткові елементи державного мита, розкрити особливості їх правового регулювання;
– розробити науково-обґрунтовану класифікацію державного мита;
– проаналізувати нормативно-правову базу, що регулює стягнення державного мита й сформулювати пропозиції щодо її вдосконалення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в звязку з справлянням державного мита.
Предметом дослідження є норми чинного законодавства у сфері правового регулювання державного мита.
Методи дослідження. Основним методом пізнання об’єкта дослідження є системний, використання якого дало змогу здійснити аналіз правового регулювання державного мита, визначити його взаємозв’язок і взаємоугодженість з іншими обов’язковими платежами. Теоретико-методологічною основою дослідження стали також такі наукові методи: історико-правовий, формально-догматичний, порівняльно-правовий, метод інтегрального аналізу, логіко-семантичний. Кожен з названих методів використовувався не ізольовано, а у поєднанні з іншими. Історико-правовий метод дозволив виділити етапи становлення державного мита як податкового платежу, особливості його розвитку. За допомогою формально-догматичного методу досліджувалася правова природа державного мита, здійснювалася зовнішня обробка емпіричного матеріалу. Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі українського законодавства і порівнянні його з іноземним. Широко використовувався в ході написання дисертації метод інтегрального аналізу результатів досліджень, проведених науковцями щодо вказаної проблеми. Уточнення та визначення основних понять проводилося за допомогою логіко-семантичного методу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні спеціальним монографічним дослідженням теоретичних основ і проблем правового регулювання державного мита.
У роботі зроблена спроба провести на основі системного підходу комплексне дослідження становлення і розвитку державного мита в Україні.
Елементи наукової новизни знайшли своє відображення в таких положеннях:
вперше:
– зроблена історична періодизація формування державного мита, висвітлено генезис видів мита, які були об’єднані у категорію державне мито;
– обґрунтовано необхідність прийняття Закону України “Про державний збір”, який би регулював справляння державного мита, визначив елементи його правового механізму, дається авторський проект даного нормативного акту;
– доведена необхідність перейменування державного мита на державний збір. Дається авторське визначення поняття державного збору як встановленого законодавством платежу (грошової суми), що сплачується у випадку звернення до державних та інших компетентних органів за здійснення ними дій, які мають юридичне значення, на користь зацікавлених осіб;
– обґрунтовано необхідність відміни відсоткових ставок державного мита і встановлення твердих, закріплених у абсолютних сумах та введення відстрочки при сплаті державного мита;
у новому аспекті:
– визначена необхідність систематизації законодавства, що регламентує справляння державного мита;
– аргументовано відокремлення державного мита від інших податкових платежів, визначений податковий характер державного мита та його двояка правова природа, що містить ознаки як суто митних платежів, так і зборів;
– проаналізовані додаткові елементи правового механізму державного мита, визначені шляхи їх удосконалення;
удосконалено:
– доктринальне визначення видів державного мита відповідно до елементів його правового механізму;
– визначення платників державного мита, класифікацію його об’єктів залежно від органів, які здійснюють дії, що мають юридичне значення, на користь платників.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для проведення досліджень, які стосуються справляння інших платежів податкового характеру;
– у правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства та при складанні проекту Податкового кодексу України, нормативно-правового акту, який безпосередньо регулюватиме справляння державного мита – проекту Закону України “Про державний збір”.
– у навчальному процесі – при підготовці лекцій з курсів “Фінансове право”, “Податкове право”, а також при написанні відповідних підручників і навчальних посібників, під час викладання вказаних дисциплін.
Основні положення дослідження використовуються автором у навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні семінарських занять у Донецькому юридичному інституті МВС при Донецькому національному університеті, під час викладання податкового права (акт № 247 від 24.02.2005 р.).
Деякі пропозиції дисертанта реалізовані Інститутом законодавства Верховної Ради України (довідка № 22/50-01-19 від 15.02.2005 р.) та відділом у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (довідка № 8/1-3216 від 2.03.2005 р.).
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана на кафедрі економічної безпеки Донецького юридичного інституту МВС при Донецькому національному університеті, де неодноразово обговорювалися результати дослідження. Окремі висновки та узагальнення дослідження доповідалися дисертантом на науково-практичних конференціях: “Фінансово-правова доктрина постсоціалістичної держави” (вересень, 2003, м. Чернівці), “10 років Конституції Російської Федерації в світі юридичної науки і практики ”(грудень, 2003, м. Москва), “Фінансове право: загальнодержавний і регіональний аспекти” (жовтень, 2003, м. Саратов), “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу” (квітень, 2004, м. Ірпінь), “Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю” (травень, 2004, м. Донецьк), “Динаміка наукових досліджень’2004” (червень, 2004, м. Дніпропетровськ).
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження відображені у 6-х наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, 6-х тезах та доповідях, опублікованих за матеріалами конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел – 224 найменування. Повний обсяг роботи – 223 сторінки. Основний текст дисертації складає – 163 сторінки.