ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ПРОКУРОРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ В УКРАЇНІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ і ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

КИЗИМЕНКО Катерина Олегівна

УДК 349.2:347.964

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
ПРОКУРОРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник-
СТАДНИК МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
кандидат юридичних наук

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

Розділ 1. Загальноправова характеристика трудового статусу прокурорських працівників…………………. 15
1.1. Основні критерії диференціації правового регулювання праці прокурорських працівників…………………………………………………….15
1.2. Поняття прокурорського працівника – сторони трудових правовідносин....................................................................................................... 29
1.3. Зміст трудово-правового статусу прокурорських працівників …………………………………………………………………….. 44
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ.…………………………………………………...64

Розділ 2. Виникнення, зміна та припинення трудових відносин з прокурорськими рацівниками………………………………………………..68
2.1. Підстави виникнення трудових відносин прокурорських працівників………………………………………………………………………68
2.2. Особливості зміни трудових відносин прокурорських працівників....95
2.3. Правове регулювання припинення трудових відносин прокурорських працівників……………………………………………………………………...107
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ.......…………………………………….………..121

Розділ 3. Система організації праці та матеріального забезпечення прокурорських працівників…………………………………………………126
3.1. Правовове регулювання робочого часу та часу відпочинку прокурорських працівників……………………………………………………126
3.2. Система оплати праці та форми стимулювання праці прокурорських працівників……………………………………………………………………...140
3.3. Особливості відповідальності прокурорських працівників за трудовим законодавством України……………………………………………………….152
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 166

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………169

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ:

ЄС – Європейський Союз;
КЗпП України – Кодекс Законів про працю України;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України;
МОП – Міжнародна Організація Праці;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
ПВТР – Правила внутрішнього трудового розпорядку;
РФ – Російська Федерація;
СНД – Співдружність незалежних держав;
СРСР – Союз Радянських соціалістичних республік;
ТК КР – Трудовий кодекс Киргизької Республіки;
ТК України – Трудовий кодекс України;

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Зміна суспільно-економічної формації, що відбулася в Україні наприкінці минулого століття, об’єктивно вплинула на перехід від командно-адміністративних методів управління економікою до ринкових. Проведення конституційної реформи, проголошення України суверенною, незалежною, правовою державою зумовило необхідність реформування всієї правової системи практично в усіх сферах людської діяльності, насамперед такої важливої, як трудова. Тому реформування трудового законодавства зачіпає права та інтереси практично всіх громадян незалежно від сфери їх професійної діяльності.
Проблема правового регулювання трудових відносин окремих професійних категорій була, є і буде предметом глибоких наукових досліджень, оскільки лише з урахуванням особливостей професійної діяльності певних категорій працівників можна ефективно використовувати найману працю, з користю як для самого працівника, так і для роботодавця.
Правове регулювання трудових відносин прокурорських працівників, як і інших працівників правоохоронних органів, завжди було об’єктом наукових досліджень, та набуває особливої актуальності з прийняттям Верховною Радою України проекту Трудового кодексу України за № 1108 від 4 грудня 2007 року [231] ) і проекту Закону України за № 2491 від 19 вересня 2008 року «Про прокуратуру» [230] ). У цих законопроектах закладені підвалини ефективного правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників, трудова діяльність яких пов’язана з фізичними, психологічними та інтелектуальними перенавантаженнями, ризиком для життя та здоров’я.
Тому цілий ряд як теоретичних, так і практичних проблем правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників в Україні потребує глибокого наукового дослідження та внесення пропозицій для їх законодавчого врегулювання.
Особливо важливим як у теоретичній, так і в практичній площині є визначення критеріїв диференціації правового регулювання відносин прокурорських працівників, вироблення дефініцій поняття «прокурорський працівник», співвідношення цього поняття з поняттям «працівник прокуратури», змісту трудо-правового статусу, виникнення, зміни та припинення трудових відносин, дисциплінарної відповідальності тощо.
Таким чином, цілий ряд проблем як теоретичного, так і практичного характеру залишився поза увагою науковців і є актуальними до сьогодні.
Вагомий внесок у дослідження зазначеної проблеми було зроблено відомими вченими: В. С. Венедіктовим, Ю. В. Мельником, О. І. Процевським, М. І. Іншиним, С. Ю. Головіною, В. Л. Чейхманом.
Теоретичну основу матеріальної відповідальності в трудовому праві було закладено Н. М. Хуторян. Внесок у розробку теоретичних положень зробили такі відомі правники, як: М. Г. Александров, Н. Б. Болотіна, Л. Ю. Бугров, Р. І. Кондратьєв, Л. І. Лазор, В. В. Лазор, С. С. Лукаш, А. Р. Мацюк, С. М. Прилипко, П. Д. Пилипенко, С. В. Попов, В. Г. Ротань, Г. І. Чанишева, В. І. Щербина, О. М. Ярошенко та ін.
Таким чином, проблема правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників потребує спеціального дослідження з урахуванням тих теоретичних напрацювань та їх подальшого розвитку. На працівників досліджуваної категорії поширюється трудове законодавство України з особливостями, передбаченими спеціальним законодавством. Усе це призводить до неоднозначного тлумачення правових норм, які прописані нечітко, а окремі положення є дискусійними та неоднозначними. Все це і зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України: «Кодифікація трудового законодавства: проблеми теорії та практики» (РК 0106U012119-2007/2008). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб з урахуванням досягнень науки трудового права, узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду дослідити нинішній стан правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників. Розробити та внести науково обґрунтовані пропозиції щодо вироблення категорійного апарату, а також пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників.
Для досягнення зазначеної мети в дослідженні поставлені такі основні завдання:
– визначити критерії диференціації правового регулювання праці прокурорських працівників;
– дослідити сутність поняття прокурорського працівника як суб’єкта трудових правовідносин;
– дослідити особливості трудової правосуб’єктності прокурорських працівників;
– обґрунтувати необхідність зміни існуючої системи добору прокурорських працівників та переходу на конкурсний відбір прокурорського корпусу;
– визначити особливості виникнення, зміни та припинення трудових відносин прокурорських працівників;
– дослідити особливості притягнення прокурорських працівників до відповідальності за трудовим законодавством України;
– розкрити особливості матеріального забезпечення прокурорських працівників та шляхи його вдосконалення;
– сформулювати висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного трудового законодавства та законодавства про прокуратуру в аспекті регулювання трудових відносин в органах прокуратури.
Об’єктом дослідження є трудові відносини прокурорських працівників.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є загальний діалектичний метод наукового пізнання об’єктивної дійсності, відповідно до якого у єдності розглядаються «трудові відносини прокурорських працівників» та практика правового регулювання цих відносин. У процесі дослідження застосовувалися методи пізнання: системного аналізу, системно-структурний, формально-логічний, історико-правовий, статистичний, порівняльно-правовий, а також методи логіки – синтез, аналіз, індукція, дедукція.
За допомогою методу системного аналізу встановлено необхідність інтеграції знання про правосуб’єктність прокурорського працівника у трудовий статус державного службовця (підрозділ 1.3). Системно-структурний метод дав змогу визнати роль трудового права в регулюванні трудових відносин в органах прокуратури, враховуючи їх організаційну та функціональну специфіку; механізм поєднання норм законодавства про прокуратуру та трудового законодавства України (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3).
За допомогою формально-логічного методу виявлено прогалини, неузгодженості в понятійному апараті, застосуванні окремих норм трудового закону та законодавства про прокуратуру в аспекті регулювання трудових відносин прокурорських працівників (підрозділи 2.1, 2.3, 3.1). Історико-правовий метод використовувався при вивченні появи і розвитку окремих концепцій і поглядів вчених на проблему регулювання трудо-правового статусу прокурорських працівників (підрозділи 1.2, 1.3). З метою опрацювання та узагальнення судової практики використовувався статистичний метод. Порівняльно-правовий метод дав змогу дослідити окремі положення нормативно-правових актів, стан розвитку норм, що стосуються регулювання трудових відносин прокурорських працівників в Україні, країнах СНД та далекого зарубіжжя (підрозділи 1.2, 2.1, 3.3). Логічні методи дослідження використовувалися при вивченні аналітичних матеріалів, точок зору авторів з окремих питань предмета дослідження. Вивчено та узагальнено досвід судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України по розгляду трудових спорів за участю прокурорських працівників. Специфіка дослідження вимагала міжгалузевого підходу до вирішення його завдань, що зумовило залучення положень адміністративного, конституційного, кримінально-процесуального права та інших наук.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній науці трудового права спеціальних комплексних досліджень теоретичних і практичних проблем правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників.
У результаті проведених наукових пошуків сформульовано цілий ряд теоретичних і практичних положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
уперше:
– комплексно досліджено поняття «прокурорський працівник» та визначено, що прокурорський працівник, на відміну від працівника прокуратури, є особою, яка знаходиться у трудо-правових відносинах з органом прокуратури, обіймає певну посаду прокурора, слідчого прокуратури, начальника управління, відділу, відділку, має присвоєний наказом класний чин та спеціальне звання, а також повноваження, визначені законодавством по прокуратуру;
– запропоновано змінити порядок обрання на посаду Генерального прокурора, виключивши з цієї процедури наявність владних рішень Президента України та обмеживши вплив Верховної Ради України на процедуру обрання, та викласти частину першу ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» в такій редакції: «Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється за згодою Верховної Ради України». Доцільно доповнити дану статтю частиною п’ятою такого змісту: «Кандидати на посаду Генерального прокурора України, які відповідають цій посаді визначеним законом вимогам, обираються з числа прокурорських працівників з’їздом прокурорських працівників України. Призначення особи на посаду Генерального прокурора України відбувається шляхом голосування народними депутатами України на засіданні Верховної Ради України»;
– внесено пропозицію закріпити у ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» норму такого змісту: «Особа на посаду Генерального прокурора України, чия кандидатура винесена на розгляд з’їзду прокурорів України, повинна досягти 40-річного віку та мати стаж роботи в органах прокуратури на посадах прокурорських працівників не менше 15 років»;
– у Законі України «Про прокуратуру» визначені спеціальні підстави звільнення прокурорського працівника від займаної посади, які стосуються особи Генерального прокурора України: закінчення строку, на який особу призначено; неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення вимог щодо несумісності; припинення громадянства; подання заяви про звільнення за власним бажанням (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру»). Пропонується поширити перелік цих підстав і на всіх інших прокурорських працівників, враховуючи положення ст.462 Закону України «Про прокуратуру»: недотримання пов’язаних із проходженням служби в органах прокуратури вимог, передбачених ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» (відмова скласти Присягу прокурорського працівника чи порушення вимог Присяги; непроходження прокурорським працівником атестації у разі невідповідності працівника займаній посаді), притягнення до відповідальності за Дисциплінарним статутом прокуратури України;
удосконалено:
– пропозицію щодо впровадження такого способу формування та добору прокурорсько-слідчого корпусу, як конкурс, яким є юридичний факт, правова форма реалізації права громадянина поступати на службу в органи прокуратури. Конкурсний відбір слід проводити атестаційними комісіями, висновок конкурсу повинен затверджувати Генеральний прокурор України;
– ст. 462 Закону України «Про прокуратуру» щодо залучення прокурорського працівника до виконання службових повноважень у надурочний час, яку доцільно викласти у такій редакції:
ч. 1: «Тривалість робочого тижня прокурорського працівника відповідає 40 робочим годинам»;
ч. 2: «Залучення до надурочних робіт прокурорських працівників допускається лише у зв’язку із: введенням надзвичайного стану; вчиненням у районі, який обслуговується органом прокуратури, масових заворушень, порушень масового порядку; резонансного злочину чи злочину, який потягнув особливо небезпечні шкідливі наслідки з метою його швидкого розкриття та розслідування, проведення слідчих дій»;
– ст. 46 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна бути доповнена нормою такого змісту: ч. 21 ст. 46: «Обранню особи на посаду прокурорсько-слідчого працівника передує проведення конкурсу, яка складається з таких етапів: публікація оголошення про проведення конкурсу; формування конкурсної комісії, визначення її голови; прийом та аналіз документів від кандидатів на заміщення вакантної посади; тестування кандидатів; співбесіда з кандидатами; заключне засідання конкурсної комісії»;
– запропоновано встановити повний перелік документів, необхідних для прийняття особи на роботу прокурорського працівника. Пункт 4 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Генеральної прокуратури України повинен бути доповнений нормою такого змісту: «При прийнятті на посаду прокурорського працівника особа повинна подати такі документи: паспорт, ідентифікаційний номер платника податків, інший документ, що засвідчує особу, трудову книжку, документ про освіту, медичний висновок про стан здоров’я, довідку про судимість, автобіографію особи, написану нею власноручно, документ про присвоєння наукового ступеня, звання, довідку про отримані прибутки за останній календарний звітний період та наявність коштовних речей у власності особи, військовий квиток (для чоловіків)»;
– у рамках удосконалення трудового законодавства пропонується доповнити розділ ІV Закону України «Про прокуратуру» «Кадри органів прокуратури» нормою такого змісту: «На працівників прокуратури поширюється трудове законодавство з особливостями, передбаченими законами та іншими нормативними актами»;
набули подальшого розвитку:
– тлумачення поняття «прокурор», яке пропонується закріпити в Законі України «Про прокуратуру» (ст. 56) у такій редакції:
ч. 1: «Прокурор – це фізична особа, що перебуває на постійній основі на службі в органах прокуратури, прийнята на роботу у порядку, встановленому законом та виконує обов’язки і має права, передбачені Законом «Про прокуратуру» та нормативними актами Генеральної прокуратури України, і зобов’язаний виконувати завдання, покладені на органи прокуратури»;
ч. 2: «Під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прокурори міст, районів та прирівняні до них прокурори, їх заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів, їх заступники, старші прокурори, прокурори головних управлінь, управлінь та відділів, старші помічники та помічники прокурорів, старші прокурори-криміналісти, прокурори-криміналісти»;
– положення про те, що на трудо-правовий статус прокурорського працівника впливає особлива роль прокуратури як правоохоронного органу державної влади;
– визначення особливостей набуття статусу прокурорського працівника як спеціального суб’єкта трудового права, до якого належать:
а) віковий ценз (мінімальний вік для отримання права посісти посаду районного і міського прокурора віком не молодше 25 років);
б) мінімальний стаж роботи, необхідний для призначення на посаду прокурора – не менше трьох років;
в) освітній рівень (наявність вищої юридичної освіти);
г) повна дієздатність особи;
ґ) соціальний ценз (заборона обіймати інші посади державної служби, обмеження сумісництва, неможливість отримати статус працівника прокуратури особі, яка має судимість, позбавлена законом обіймати таку посаду, не має громадянства України тощо);
д) правосуб’єктність прокурорського працівника має обмежений характер через ряд заборон, випливає з цілей діяльності органу прокуратури та обмежується цими цілями.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій сфері – матеріали дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників;
– у правотворчій діяльності – у процесі підготовки проектів нових і вдосконалення чинних законодавчих актів у царині правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників, приведення їх до рівня міжнародно-правових стандартів, при доопрацюванні проекту Трудового кодексу України;
– у правозастосовній практиці – під час розгляду трудових спорів, які можуть виникати між роботодавцем і прокурорськими працівниками;
– у навчальному процесі – положення й висновки дисертації можуть бути використані при викладенні курсу «Трудове право» у вищих навчальних закладах освіти, в процесі вивчення дисципліни «Трудове право України», а також при підготовці підручників довідників, навчально-методичної літератури та рекомендацій для студентів.
Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на засіданні відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Результати дослідження доповідалися на науково-практичній конференції: «Розвиток державності та права в Україні: реалії сьогодення» (м. Одеса, 13–14 серпня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи опубліковані у семи статтях у фахових виданнях та одній тезі доповідей на науково-практичній конференції, опублікованої у збірнику.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, в тому числі 36 сторінок займає список використаних джерел, який нараховує 333 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ ДО РОБОТИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розвитку положень теорії трудового права щодо особливостей трудових відносин прокурорських працівників, розробленні науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення напрямків і способів підвищення ефективності їх правового регулювання.
Результати наукового дослідження відображаються у таких висновках:
1. Об’єктивні та суб’єктивні критерії диференціації правового регулювання трудових відносин прокурорських працівників мають відповідне значення при визначенні статусу прокурорського працівника як суб’єкта трудових правовідносин. Об’єктивними критеріями диференціації правового регулювання праці прокурорських працівників є: підстави прийняття на службу в органи прокуратури, умови виконання обов’язків на посаді прокурорського працівника, підстави звільнення з органів прокуратури. Суб’єктивними критеріями диференціації правового регулювання є: класний чин та посада прокурорського працівника, його стать, наявність заслуг перед державою, тривалість служби, наявність пошкоджень здоров’я та ступінь їх тяжкості.
2. Стаття 1 Закону України «Про прокуратуру» повинна закріплювати положення про те, що служба в органах прокуратури України є особливим видом державної служби, що виконується особливим видом державних службовців – прокурорськими працівниками. Доцільно ст.1 даного Закону доповнити поняттями:
- «прокурор – керівник органу прокуратури, який діє в межах законодавства, на підставі наказу вищестоящого прокурора, та здійснює загальне керівництво органом прокуратури з метою виконання завдань, покладених на даний орган державної влади»;
- «прокурорський працівник – державний службовець, що проходить службу в органах прокуратури на посаді Генерального прокурора України, прокурора Автономної Республіки Крим, прокурора міст Києва, прокурора міста Севастополь, прокурора області, прокурора міста, прокурора району, військового прокурора, прокурора спеціалізованої прокуратури, заступника прокурора, помічника прокурора, старшого слідчого прокуратури, слідчого прокуратури, начальника управління, відділу, і виконує завдання, покладені на органи прокуратури законодавством»;
- «працівник прокуратури – особа, яка знаходиться у трудових відносинах з органом прокуратури, працює на підставі укладеного трудового договору, але не є прокурорським працівником».
3. Особливості правового статусу прокурорських працівників полягають у таких обмеженнях: віковий ценз (призначення на посади прокурорів осіб у мінімальному віці 25 чи 30 років); освітній та моральний ценз (юридична освіта, необхідні моральні якості); психічні та фізичні обмеження (заборона проходити службу особам, які визнані судом недієздатними чи обмежено дієздатними); соціальний ценз (заборона служби особам, які не є громадянами України, перебувають у родинних зв’язках чи безпосередній підпорядкованості, неприпустимість сумісництва); законослухняність кандидатів на посаду прокурорських працівників; заборона праці на посаді прокурорського працівника особам, які мають чи мали судимість, за винятком реабілітованих, особам, позбавленим рішенням суду протягом певного терміну посідати державні посади; неприпустимість вчинення злочинів у минулому.
4. Доповнення потребує Закон України «Про прокуратуру» щодо заборони праці особам у випадку відмови ними від проходження процедури оформлення допуску до інформації, яка представляє собою державну таємницю; мають захворювання, що згідно висновку медичних фахівців перешкоджає виконанню обов’язків прокурорського працівника.
Пропонується частину 2 ст.46 Закону України «Про прокуратуру» викласти у наступній редакції: «Невідповідність кандидата на посаду прокурорського працівника висунутим вимогам, наявність захворювань, що згідно з висновком медичних фахівців перешкоджає виконанню обов’язків, або відмова зазначених осіб від проходження процедури оформлення допуску до інформації, яка становить державну таємницю, тягнуть припинення з ним трудових відносин, якщо їх вже було розпочато або відмову у реєстрації такої кандидатури конкурсною комісією для участі у конкурсі».
5. Новим способом формування прокурорсько-слідчого корпусу сьогодні є конкурс, яким є юридичний факт, правова форма реалізації права громадянина поступати на службу в органи держави. На думку дисертантки, конкурсний відбір можливо проводити силами атестаційних комісій із затвердженням висновків конкурсу Генпрокурором України. Проект ТК України № 1108 передбачає конкурсну форму підбору персоналу в державні органи влади, а порядок проведення конкурсу залишається прерогативою роботодавця. З метою усунення різного тлумачення порядку проведення конкурсу різними підприємствами, установами організаціями Трудовий кодекс повинен передбачати уніфікований порядок проведення конкурсу. Пропонується розглядати процедуру конкурсного відбору з наступних етапів: публікація оголошення про проведення конкурсу; формування конкурсної комісії, визначення її голови; прийом та аналіз документів від кандидатів на заміщення вакантної посади; тестування кандидатів; співбесіда з кандидатами; заключне засідання конкурсної комісії.
6. Серед підстав припинення трудових відносин з прокурорськими працівниками дисертантка розрізняє загальні та спеціальні підстави. Загальні підстави передбачені законодавством про працю та поширюються на всіх працівників (смерть працівника, за власним бажанням, досягнення працівником пенсійного віку). Перелік спеціальних підстав повинен бути закріплений в спеціальному законодавстві про прокуратуру. Пропонується доповнити розділ ІV Закону про прокуратуру «Кадри органів прокуратури», включивши в нього таке положення: «на прокурорських працівників поширюється трудове законодавство з особливостями, передбаченими законами та іншими нормативними актами, що регулюють діяльність органів прокуратури».
7. Немає законодавчої чіткості в розумінні статусу працівників, які поступили на навчання до аспірантури з відривом від виробництва, а також працівників, які не пройшли атестаційні випробування. Закон України «Про прокуратуру» повинен передбачати, що у випадку зарахування прокурорського працівника до аспірантури з відривом від виробництва, трудові відносини з ним повинні бути припинені. В другому випадку фактично відбувається або звільнення працівника або переведення його на нижчу посаду та пониження у спеціальному званні.
8. Пропонується доповнити ч.2 ст.46-2 Закону України «Про прокуратуру» нормою наступного змісту «Відмова прокурорського працівника від відправлення у службове відрядження або переведення на роботу в інший орган є підставою для звільнення працівника з проведенням із ним всіх необхідних розрахунків.
9. Припинення трудових відносин прокурорських працівників може бути при настанні юридичних фактів двох груп:
- вольові дії сторін трудових відносин, у випадках, коли одна із сторін чи обидві сторони (прокурорський працівник та роботодавець у особі органу прокуратури) або третя особа (суд) мають право за законом вимагати припинення трудових відносин. У випадку звільнення з посади Генерального прокурора України стороною такого волевиявлення може виступати сам Генеральний прокурор або Президент України;
- події, як явища об’єктивної дійсності, з якими закон пов’язує настання певних правових наслідків у вигляді припинення трудових відносин (смерть працівника, досягнення ним пенсійного віку).
Підстави припинення трудових відносин прокурорських працівників представляють собою конкретні, визначені у законі обставини, що в кожному випадку носять індивідуальний характер і представляють собою сукупність життєвих явищ. Такі підстави за своєю сутністю носять об’єктивний характер (юридичні події) або суб’єктивний характер (дії).
10. Грошове утримання прокурорських працівників має ознаки, що збігаються з ознаками заробітної плати, проте вони не є тотожними у повному обсязі своєї характеристики. Грошове утримання є винагородою тільки у грошовій формі від імені держави за службу. Грошове утримання, на відміну від заробітної плати, залежить не повністю від кінцевих результатів діяльності і має більш чітко встановлену форму та розміри, ніж зарплата за договірною формою оплати праці. Як і зарплата, грошове утримання визначається мінімальними межами, проте не має максимальних лімітів. Для нього характерний високий ступінь централізації нормативного регулювання порівняно з регулюванням заробітної плати. Не тотожні ці види виплат і за своєю структурою.
11. Підставами заохочення працівників прокуратури є сумлінне виконання своїх службових обов’язків, тривала та зразкова служба, виконання завдань особливої складності. Але було б доцільним закріпити у законі можливість ініціювання колективом органу прокуратури питання про заохочення колеги поряд із аналогічним рішенням керівника органу прокуратури. Так, ч.3 ст.48 Закону України «Про прокуратуру» повинна прямо визначити право трудового колективу на заохочення свого колеги: «Трудовий колектив органу прокуратури має право подати письмове клопотання прокурору органу або вищестоящому прокуророві про моральне, матеріальне заохочення працівника, присвоєння йому позачергово класного чину чи призначення».
Стаття 48 Закону України «Про прокуратуру» повинна бути доповнена частиною 2 наступного змісту: «Присвоєння прокурорському працівнику спеціального звання, призначення на вищу посаду безпосередньо залежать від сумлінного ставлення до службових обов’язків, тривалості та зразковості служби, виконання завдань особливої складності». Дана норма закріпить тим самим чіткий та прозорий механізм прямої залежності просування службою від закріплених у законі критеріїв, забезпечить послідовність присвоєння спеціальних звань, призначення на відповідні посади. Така градація у законі забезпечить прозорість формування кадрів органу прокуратури, заохотить прокурорського працівника сумлінно виконувати свої обов’язки, просуваючись кар’єрними сходами, незалежно від особистого ставлення керівника підрозділу прокуратури чи вищого органу прокуратури до працівника.
12. У юридичній літературі право на відпустку розглядається у двох аспектах: як право конституційне, і як суб’єктивне право, елемент трудових правовідносин. Стаття 1 Закону України «Про відпустку» повинна містить визначення поняття «відпустка» як вільного від роботи часу, який вираховується календарними днями, окрім неробочих, святкових, що надається працівникові для відновлення працездатності із збереженням місця роботи та середнього заробітку.
13. Слід виключити прерогативу керівників окремих органів своїм одноособовим рішенням знімати або надавати різні види доплат та надбавок, крім випадків вчинення дисциплінарних проступків. Грошове утримання прокурорського працівника повинне напряму залежати від якості виконання професійних обов’язків, які мають оцінюватись трудовим колективом органу прокуратури. Винесення рішення про зняття або присвоєння набавок та доплат повинне відбуватися шляхом відкритого чи таємного голосування на засіданнях прокурорсько-слідчих працівників, які зможуть оцінити професійно-ділові якості колеги, результати його роботи та вирішити питання про доцільність його заохочення.
14. Важливими стадіями дисциплінарного провадження повинні стати наступні етапи:
- стадія порушення провадження за фактом вчинення дисциплінарного правопорушення, якій передує отримання керівником органу прокуратури чи вищестоящого органу матеріалів, що вказують на порушення та його негативні наслідки та вимагають перевірки;
- стадія перевірки інформації про дисциплінарне правопорушення, на якій посадова особа, яка перевіряє інформацію, повинна проаналізувати, дослідити всі обставини справи, перевірити наявність підстав, що виключають винність прокурорського працівника, встановити ті, які пом’якшують чи обтяжують становище такого працівника. Всі матеріали цієї стадії (медичні довідки, пояснення осіб, речові докази, тощо) підлягають обов’язковій фіксації з метою подальшої перевірки прийнятого рішення, можливості оскарження результатів провадження;
- стадія прийняття рішення;
- стадія виконання рішення.
Кожна із вказаних стадій повинна відбуватися у чітко встановлені строки, порушення яких можливе тільки з поважних причин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Административное право: Учебник / [под ред. Л.Л. Попова]. – М.: Юристъ, 2006. – 703 с.
2. Административное право: Учебник для студентов и аспирантов юридических и экономических вузов / Б.Н. Габричидзе, А,Г. Чернявский. – М.: Проспект, 2005. – 477 с.
3. Акулич А.В. Особливості правового статусу працівника прокуратури як суб’єкта трудового права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 “трудове право; право соціального забезпечення” / А.В. Акулич. - Луганськ, 2010. – 24 с.
4. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Н.Г. Александров. - М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
5. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации / [А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов]. – М.: Зерцало, ТЕИС, 1996. – 640 с.
6. Андреев В.С. О предмете советского трудового права / В.С. Андреев // Труды ВЮЗИ. – М. - 1978. – Том 56. – С.85-91.
7. Андрушко А.В. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / А.В. Андрушко. – К., 2003. – 24 с.
8. Анохин М. Госслужба нового века / М. Анохин, М. Павулютенкова // Государственная служба. - 2001. - №3(13). - С.75-82.
9. Антонов С.В. Государственная правоохранительная служба в прокуратуре Российской Федерации: Состояние и перспективы развития / С.В. Антонов. - М., 2004. – 128 c.
10. Артеменко І.О. Дисциплінарний статут – не знаряддя службових розправ над принциповими прокурорами та слідчими / І.О. Артеменко // Радник юстиції. – 2006. - №1(2). – С.17-19.
11. Астраханцева Е.В. Некоторые особенности правового регулирования труда и социального обеспечения работников здравоохранения: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.05. – «трудовое право; право соціального обеспечения» / Е.В. Астраханцева. - М., 2008. – 28 с.
12. Баглай М.В. Конституционной право Российской Федерации: Учебник для юридических вузов и факультетов / М.В. Баглай. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 752 с.
13. Бару М.И. Унификация и дифференциация норм трудового права / М.И. Бару // Советское государство и право. - 1971. - № 10. – C.45-50.
14. Басков В.И. Курс прокурорского надзора. Учебник для вузов и юридических факультетов с приложением нормативных актов. / В.И. Басков. – М.: Зерцало, 1998. – 480 с.
15. Бахрах Д.Н. Государственная служба: основные понятия, ее составляющие, содержание, принципы / Д.Н. Бахрах // Государство и право. – 1996. - № 12. - С.9-13.
16. Бегичев Б.К. Субъектная дифференциация правового регулирования в советском трудовом праве / Б.К. Бегичев // Сборник ученых трудов СЮИ. - 1964. - Вып. 1. – C.21-93.
17. Бегичев Б.К. Особенности правового положения служащих как субъектов трудового права // Сб. уч. трудов Свердловского юрид. института. – Вып 4. – Свердловск: Изд. Свердловского юрид. ин-та, 1964. – С. 155-227.
18. Бегичев Б.К. Рабочие и служащие как субъекты советского трудового права: автореф. дисс. … докт. юрид. наук / Б.К. Бегичев. - М.: ВНИИСЗ, 1975. – 31 с.
19. Бегичев Б.К. Субъектная дифференциация правового регулирования в советском трудовом праве / Б.К. Бегичев // Сборник ученых трудов СЮИ. – Свердловск, 1964. - Вып.2.- С.136-178.
20. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Б.К. Бегичев. - М.: Юридическая литература‚ 1972. – 248 с.

21. Бєлінський О. Трудовий колектив і забезпечення дисципліни праці / О. Бєлінський, А. Луценко, В. Плаксін // Радянське право. – 1989. - №4. – С.62-67.
22. Бодерскова Г.С. Юридические факты в процессе развития трудового правоотношения: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.05 / Галина Сергеевна Бодерскова. - М., 1983. – 179 с.
23. Большой энциклопедический словарь. В 2-х т. – Т.1. – М.: Советская энциклопедия, 1978. – 1301 с.
24. Большой юридический словарь / [под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских]. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 704 с.
25. Бондар Ю. Прокуратура в системі органів державної влади / Ю. Бондар // Вісник прокуратури. – 1999. – №1. – С. 9-17.
26. Бондаренко Э.Н. Основания возникновения трудовых правоотношений: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.05 / Эльвира Николаевна Бондаренко. – М., 2004. – 294 с.
27. Брюхина Е.Р. Право на труд и право на образование: регулирование отношений по профессиональной переподготовке работников в России: регулирование отношений по профессиональной переподготовке работников в России: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Евгения Рафиковна Брюхина. - Пермь, 2007. - 215 с.
28. Бугров Л.Ю. Комментарий к законодательству о труде / [Авт. коммент. д-р юрид. наук Л. Ю. Бугров]. – Пермь: Изд-во ИНЭПА, 1993. – 186 с.
29. Бугров Л.Ю. Проблемы свободы труда в трудовом праве России / Л.Ю. Бугров. – Пермь: Изд-во Пермского ун-та, 1992. – 236 с.
30. Бугров Л.Ю. Советское законодательство о переводах на другую работу (некоторые вопросы развития) / Л.Ю. Бугров. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1987. – 156 с.
31. Быков А.М. Командировки / А.М. Быков. – М.: Юридическая литература, 1989. – 143 с. - (Хозяйственному руководителю о законодательстве).
32. Васильев А.М. О правовых нормах-принципах / А.М. Васильев // Проблемы правоведения. – К.: Изд-во Киевского ун-та, 1976. – С.14-16.
33. Ведяшкин С. В. Локальные нормативные правовые акты и их роль в установлении внутреннего трудового распорядка организации:
автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / С.В. Ведяшкин. - Томск, 2001. - 23 с.
34. Вишновецька С.В. Праця як об’єкт трудових правовідносин / С.В. Вишновецька // Правова держава. – К. – 2005. - №16. – С.396-403.
35. Воеводин Л.В. Юридический статус личности в России / Л.В. Воеводин. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 304 с.
36. Всеобщая декларация прав человека. Одобрена Генеральной Ассамблеей ООН в 1948 г. / Российская газета. - 1995. - 5 апреля.
37. Гавриленко Д.А. Государственная дисциплина (сущность, функции, значение) / [Под. ред. А.П. Шергина]. – Минск: Наука и Техника, 1988. – 326 с.
38. Гаращенко Л.П. Правове регулювання відпусток за законодавством України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / Л.П. Гаращенко. – К., 2002. – 16 с.
39. Гафаров 3.С. Правовое регулирование труда и социальной защиты государственных служащих субъектов Российской Федерации / З.С. Гафаров, С.А. Иванова, В.Ш. Шайхатдинов. – Екатеринбург: Изд-во УрГЮА 1998. – 209 с.
40. Гейхман В.Л. Сложные фактические составы как основания возникновения трудовых правоотношений: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Владимир Львович Гейхман. – М., 1970.– 369 с.
41. Гейхман В.Л. Трудовое право. Учебник для вузов / В.Л. Гейхман, И.К. Дмитриева. - М.: РПА МЮ РФ, 2002. - 340 с.
42. Генеральная прокуратура Республики Беларусь. Официальный сайт. – 2008. - январь. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.prokuratura.gov.by.
43. Глаговський В. Становлення і розвиток української моделі прокурорського нагляду на сучасному етапі (концептуальні проблеми) / В. Глаговський, М. Руденко // Право України. – 1996. – №1. – С. 43-46.
44. Гладких Д.Ю. Воздействие принципов трудового права на правовое регулирование служебно-трудовых отношений в органах внутренних дел: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Денис Юрьевич Гладких. - Пермь, 2002 – 189 с.
45. Глазько С.М. Правове регулювання припинення трудового договору: теоретичний аспект: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / С.М. Глазько. – Х., 2006. – 16 с.
46. Глозман В.А. Еще раз о трудовой функции / В.А. Глозман // Проблемы трудового права и права социального обеспечения. - М., 1975. - С.92-97.
47. Головина С.Ю. Правовое регулирование труда прокурорских работников: Учебное пособие / С.Ю. Головина. – Екатеринбург: УрГЮА, 2003. – 106 с.
48. Голос України від 11 квітня 2002 року. – 16 с.
49. Гоц О.В. Правове регулювання виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Ольга Василівна Гоц. – Х., 2004. – 180 с.
50. Гражданское право: Учебник. / [Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева]. - М.: Юристъ, 1997. - Ч. 1. - 1997. – 472 с.
51. Гранат Н.Л. Проблемы действия права в новых исторических условиях / Н.Л. Гранат, А.П. Герасимов, В.В. Лазарев. – М.: Изд-во Академии МВД РФ, 1993. –163 с.
52. Грибанов В.П. Сроки в гражданском праве / В.П. Грибанов. - М.: Госюриздат, 1967. – 267 с.
53. Гринчишин В. Державні нагороди та матеріальне заохочення / В. Гринчишин // Радянське право. – 1989. - №6. – С.46-47.
54. Гусев А.В. Государственная служба Российской Федерации. Юридический словарь-справочник / А.В. Гусев. - Екатеринбург: УрАГС, 2001. – 44 с. – (Библиотечка журнала "Чиновникъ").
55. Гусов К.Н. Ответственность по российскому трудовому праву / К.Н. Гусов, Ю.Н. Полетаев. - М.: Проспект ТК Велби, 2008. – 142 с.
56. Гусов К.Н. Трудовое право России: Учебник / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. - М.: Проспект‚ 2003. – 496 с.
57. Гусов К.Н. Трудовое право России: Учебник / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. - М.: ТК Велби Проспект, 2006. – 496 с.
58. Давиденко Л.М. Порівняльний аналіз законодавства України та інших країн СНД про прокуратуру / Л.М. Давиденко // Проблеми організації прокуратури й оптимізації її діяльності в сучасних умовах. Збірник наукових праць. – Харків: Інститут підвищення кваліфікації. Генеральна прокуратура України, 1998. – С. 38-45.
59. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка / В. Даль. – М.: Русский язык, 1991.
Т. 4. – 1091 с.
60. Данилюк О.В. Юридичні факти як підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин: Дис. … канд. юрид. наук: спец.12.00.05 / Олександр Васильович Данилюк. – К., 2007. – 202 с.
61. Дедкова Т.А. Особенности регулирования труда государственных служащих администрации субъекта Российской Федерации: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / Т.А. Дедкова. – Томск, 2000. – 32 с.
62. Декларация об основополагающих принципах и правах в сфере труда (Женева, 19.07.1998 г.) / Российская газета. - 1998. - 16 декабря.
63. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 г. №55-ХІІ / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид. - 1990. - №31. – Ст.429.
64. Дементьева Е.Е. Некоторые вопросы отбора кадров на службу в органы прокуратуры / Е.Е. Дементьева // Проблемы кадровой работы и управления в органах прокуратуры. – М.: Научно-исследовательский институт проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре Российской Федерации, 1996. – С. 54-58.
65. Денисов А.И. Теория государства и права / А.И. Денисов. – М.: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – 532 с.
66. Державне управління в Україні: Навчальний посібник / [ред. докт. юрид. наук. проф. В.Б. Авер’янов]. – К.: НАНУ Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 1999. – 265 с.
67. Долежан В.В. Прокуратура потребує демократичного Дисциплінарного статуту / В.В. Долежан // Радник юстиції. – 2006. - №1 (2). – С.13-16.
68. Доровских Ю.М. Правовые и организационные основы государстве иной службы России / Ю.М. Доровских // Трудовое право. - М.: Интел-Синтез, 2004. - №2. – С.51-60.
69. Драчук М.А. Субъекты трудового права. автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.05 – «трудовое право; право социального обеспечения» / М.А. Драчук. - Омск‚ 2002. – 26 с.
70. Дресвянкин Д.С. Социальная защита сотрудников правоохранительных органов: правовые вопросы: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Денис Сергеевич Дресвянкин. – Екатеринбург, 2006. – 208 с.
71. Евдокимов А.А. Гарантии при направлении работников в служебные командировки и служебные поездки: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / А.А. Евдокимов. – М., 2008. – 26 с.
72. Єрьоменко В.В. Підстави виникнення трудових правовідносин: Дис. ... канд. юрид. наук: спец: 12.00.05 / В.В. Єрьоменко. – Х., 1998. – 195 с.
73. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свободах (1950 г.) / Бюллетень международных договоров. - 2001. - №3.
74. Европейская социальная хартия (1961 г. В ред. 1996 г.) / Социальные права человека. Документы и материалы Совета Европы. – М., 1996. - Ч.1. - 1996. - С.113-148.
75. Жильцов М.А. Правосубъектность организации как работодателя: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.05. – трудовое право; право социального обеспечения / М.А. Жильцов. – Екатеринбург, 2002. – 24 с.
76. Закон Латвийской Республики «О прокуратуре» от 19 мая 1994 г. (С изменениями, внесенными по состоянию на 21 мая 2009 года). [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.alex-lawyer.lv/zpro.htm.
77. Закон Республики Армения от 03 августа 1998 г. №ЗР – 245 «О прокуратуре». [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа:http://www.base.spinform.ru.
78. Закон Республики Беларусь от 8 мая 2007 г. №220-З «О прокуратуре Республики Беларусь». [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://pravo.kulichki.com.
79. Закон Республики Молдова от 29 января 1992 г. №902-ХІІ «О прокуратуре». [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://www.law-moldova.com.
80. Закон Республики Казахстан от 21 декабря 1995 г. №2709 «О прокуратуре». [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа:http://www. prokuroralm.kz.admin.
81. Закон СССР от 30.11.1979 г. «О прокуратуре СССР» / Ведомости Верховного Совета СССР. – 1979. - №49. - Ст. 843.
82. Закон України від 28 лютого 1991 р. №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.rada.gov.ua.
83. Закон України від 23 травня 1991 р. №1060-ХІІ «Про освіту» / Верховна Рада. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид. - 1996. - №21. – Ст.84.
84. Закон України від 05 груд. 1991 р. «Про прокуратуру» / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид. -1991. – № 53. – Ст. 794 (зі змінами та доповненнями: Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 22. - Ст. 229; 1993. - № 50. - Ст.474; 1995. - № 11. - Ст. 71; 1995. - № 34. - Ст. 268), в редакції від 12.07.2001 р.
85. Закон України від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних договорів на території України» / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид. - 1992. – № 10. – Ст. 137.
86. Закону України від 20 грудня 1991 р. № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документа: http:www.rada.gov.ua.
87. Закон України від 25 березня 1992 р. №2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид. – 1992. - №27. – Ст.385.
88. Закон України від 17 листопада 1992 р. №2790-ХІІ «Про статус народного депутата України» / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во. – 1993. - №3. – ст.17.
89. Закон України від 22 жовтня 1993 р. №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» . [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.rada.gov.ua.
90. Закон України від 16 грудня 1993 №3723-XII «Про державну службу» / Верховна Рада України. – Офіц. вид, - К.: Парлам. вид-во. - 1993. - №52. - Ст.490.
91. Закон України від 23 груд. 1993 р. №3781-XII «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http:www.rada.gov.ua.
92. Закон України від 04 лют. 1994 р. №3929-ХІІ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» / Верховна Рада. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во. - 1994. - №23. – Ст.161.
93. Закон України від 10 лист. 1994 р. №237/94-ВР «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во. - 1994. - №46. – Ст. 415.
94. Закон України від 16 жовт. 1996 р. №422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во. –1996. — № 49. — Ст. 272.
95. Закон України від 15 січ. 1998 р. №22 «Про Вищу раду юстиції» / Бюлетень законодавства і юридичної практики: Прокуратура в Україні. - 2000. - № 4. - С. 179.
96. Закон України від 03 бер. 1998 №137/98-ВР «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua.
97. Закон України від 21 верес. 1999 р. №1079-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про державну таємницю» / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во. – 1999. - №49. – Ст.428.
98. Закон України від 29 трав. 2001 р. №2481-III «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №132 (переглянутої) 1970 року про оплачувані відпустки». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua.
99. Закон України від 17 січня 2002 р. №2984-ІІІ «Про вищу освіту».[Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.rada.gov.ua.
100. Закон України від 02 лют. 2002 р. №3018-ІІІ «Про судоустрій в Україні». [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: www.rada.gov.ua.
101. Закон України від 25 квіт. 2004 р. №1665-ІV «Про вибори народних депутатів України» / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во. – 2004. - №27-28. – ст.366.
102. Закон України від 15 лист. 1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки» / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид. – 1997. - №2. – Ст.4.
103. Закон України від 22 груд. 2005 р. №3273-ІV«Про комітети Верховної Ради України». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.gdo.kiev.ua.
104. Закон України «Про прокуратуру». Науково-практичний коментар / Д.М.Бакаев, Ю.М.Грошевой, В.В. Долежан та ін. – Харків: Рута, 1993. – 176 с.
105. Закон Центральної Ради «Про Урядження прокураторського нагляду на Україні» // ЦДАВО України. – Ф. 115, оп.1, спр. 1, – Арк.151, 176.
106. Законы о прокуратуре стран СНГ и Балтии. – М.: Манускрипт, 1995. – 244 с.
107. Зверев С.В. Основания изменения и прекращения трудових правоотношений: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / С.В. Зверев. – М.: МГЮА, 2007. – 27 с.
108. Иванов С.А. Советское трудовое право: вопросы теории / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. - М.: Наука‚ 1978. – 367 с.
109. Иванова С.А. Правовое регулирование трудовых отношений государственных служащих: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.05. «Трудовое право; право социального обеспечения» / С.А. Иванова. - Екатеринбург, 2002. - 22 с.
110. Иоффе О.С. Избранные труды: В 4 т. Т. 1. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Спб: Изд-во Юридический центр пресс, 2003.– 574 с.
111. Исайчева Е.А. Энциклопедия трудовых отношений / Е.А. Исайчева. – М.: Альфа-Пресс, 2005. – 904 с.
112. Исаков В.Б. Юридические факты в российском праве. Учебное пособие / В.Б. Исаков. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 1998. – 48 с.
113. Канищев Д.С. Административно-правовые вопросы формирования правоохранительной службы как вида государственной службы Российской Федерации: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.14 / Д.С. Канищев. - М., 2004. - 165 c.
114. Карпушин М.П. Социалистическое трудовое правоотношение / М.П. Карпушин. - М.: Госюриздат, 1958. – 173 с.
115. Киселев И.Я. Трудовое право России. Историко-правовое исследование: Учеб. пособ / И.Я. Киселев. – М.: Норма, 2001. – 384 с.
116. Климчук С.Д. Деякі зауваження щодо регулювання матеріальної відповідальності за проектом Трудового кодексу України / С.Д. Климчук // Актуальні питання реформування правової системи України. Збірник наук. статей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Том ІІ. – Луцьк: Вежа, 2006. – 272 с.
117. Кодекс законів про працю України, затверджений Законом № 322-VІІІ від 10.12.71 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – 1971. – Додаток до № 50. (із змінами).
118. Козлов В.С. Правовое регулирование рабочего времени в России и зарубежных странах: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец.12.00.05. «Трудовое право; право социального обеспечения» / В.С. Козлов. - М., 2007. – 24 с.
119. Козлова Е.И. Конституционное право России: Учебник. Изд-е 2-е, перераб. и доп. / Е.И. Козлова, О.В. Кутафин. – М.Юристъ, 1998. – 520 c.
120. Коліушко І. Основні напрямки реформування законодавства про державну службу / І. Коліушко, О. Петришин // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - № 4. - С. 92-103.
121. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 734 с.
122. Колтун В.С. Соціально-етичний потенціал державної служби: (теоретико-історичний аналіз): автореф. дис. … канд. наук з держ. упр.: спец.: 25.00.01. – «Теорія та історія державного управління» / В.С. Колтун. - К., 2002. - 20 с.
123. Комментарии к Закону о прокуратуре СССР/ Под ред. А.М. Рекункова. – М.: Юридическая литература, 1984.- 224 с.
124. Комментарий к Кодексу законов о труде РФ / Ю.Н. Коршунов, М.И. Кучма, И.О. Снегирева, Б.А. Шеломов. – М.: Спарк Вердикт, 1995. – 400 с.
125. Комментарий к Положению «О прокурорском надзоре в СССР». – М.: Юрид. лит., 1968. – 224 с.
126. Комментарий к Федеральному Закону «О прокуратуре Российской Федерации» / Под ред. Ю.И. Скуратова. – М.: Норма, 1996. – 736 с.
127. Конвенція МОП від 29 черв. 1951 р. №100 «Про рівну винагороду чоловіків та жінок за працю рівної цінності» (станом на 31 грудня 2002 р.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://www.zakon.rada.gov.ua.
128. Конвенция о профессиональной ориентации и профессиональной подготовке в области развития людских ресурсов №142 / Конвенции и рекомендации, принятые Международной конференцией труда. 1957-1990. Женева, 1991. - Т.2. - С.1751-1754.
129. Конвенция ООН о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин (1979 г.) / Ведомости Верховного Совета СССР. - 1982. - №25. - Ст.464.
130. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації відносно жінок від 18.12.1979 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документа: http:www.rada.gov.ua.
131. Конвенція про права дитини від 20 лист. 1989 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документа: http:www.rada.gov.ua.
132. Конституційне право України / [за ред. В.Ф. Погорілка]. – К.: Наукова думка, 2000. – 732 с.
133. Корзова Н.Л. Правовое регулирование денежного содержания государственных гражданских служащих Российской Федерации: Комплексный анализ: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Н.Л. Корзова. - Екатеринбург, 2006.
134. Коробейников Б. Задачи повышения квалификации прокурорских кадров / Б. Коробейников // Социалистическая законность. – М. - 1990. – №10. – С. 44-45.
135. Коробенко Н.П. Пенсійне забезпечення по інвалідності в солідарній пенсійній системі України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / Н.П. Коробенко. – К.,2010. – 20 с.
136. Коршунов Ю.Н. Время труда и время отдыха / Ю.Н. Коршунов. - М.: Юрист, 1997. – 120 с.
137. Костенко Н.И. Прокуратура в государственном механизме Российской Федерации: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.02 «Конституційне право» / Н.И. Костенко. – М., 1996. – 25 с.
138. Костюк В.Л. Види трудової правосуб’єктності працівника: теоретико-правовий аспект / В.Л. Костюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. - №12 (74). – С.44-50.
139. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве / О.А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1958. – 184 с.
140. Кручинин А.В. Юридические факты и их составы, обуславливающие возникновение индивидуальных трудовых правоотношений в России: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Алексей Викторович Кручинин. - Пермь, 2003. – 171 с.
141. Куприянова В.И. Работа с кадрами как элемент управления в органах прокуратуры / В.И. Куприянова // Проблемы кадровой работы в органах прокуратуры. – М.: НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре РФ, 1994. – С 45-46.
142. Курочкина В.В. Проблемы правового регулирования материальной ответственности сотрудников органов внутренних дел Российской Федерации: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01, 12.00.05 / Вера Викторовна Курочкина. – М., 2000 - 214 с.
143. Курс российского трудового права: В 3 т. / Под ред. С.П. Маврина, Е.П. Пашкова, Е.Б. Хохлова. - СПб., 1996. – Т.1. – СПб., 1996. – 427 с.
144. Кутафина Г.О. Отпуск без сохранения заработной платы: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец.: 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / Г.О. Кутафина. – М., 2007. – 23 с.
145. Левиант Ф.М. Виды трудового договора / Ф.М. Левиант. – М.: Юридическая литература, 1966. – 188 с.
146. Лившиц Р.З. Отпуска рабочих и служащих в СССР / Р.З. Лившиц. - М.: Юридическая литература, 1962. – 24 с.
147. Лившиц Р.3. Теория права / Р.З. Лившиц. – М.: БЕК, 1994. – 224 с.
148. Лившиц Р.З. Принципы советского трудового права / Р.З. Лившиц, В.И. Никитинский // Советское государство и право. - 1974. - №8. - С.31-39.
149. Малько А.В. Правовые льготы и поощрения: понятия, признаки, функции / А.В. Малько // Вопросы теории государства и права. – Саратов: СГАП,1999. - №1. – 68 с.
150. Манохин В.М. Служба и служащие в Российской Федерации: правовое регулирование / В.М. Манохин. – М.: Юристъ, 1997. – 296 с.
151. Манохин В.М. Российское административное право: Учебник / В.М. Манохин, Ю.С. Адушкин, З.А. Багишаев. – М.: Юристъ, 1996 – 472 с.
152. Мацюк А.Р. Трудовые правоотношения развитого социалистического общества / А.Р. Мацюк. – К.: Наукова думка, 1984. – 284 с.
153. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах. Одобрен Генеральной Ассамблеей ООН в 1996 г. / Бюллетень Верховного Суда РФ. - 1994. - №12.
154. Мицкевич В.А. Субъекты советского права / В.А. Мицкевич. – М.: Гос изд-во юрид. литературы, 1962. –