ПРАВОВІ ПРЕЗУМПЦІЇ У КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ДОКАЗУВАННІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

СОЛОНІНА ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК 343.13

ПРАВОВІ ПРЕЗУМПЦІЇ
У КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ДОКАЗУВАННІ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Удалова Лариса Давидівна
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРАВОВОЇ ПРЕЗУМПЦІЇ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРЕЗУМПЦІЙ ДЛЯ ДОКАЗУВАННЯ 10
1.1. Поняття правової презумпції 10
1.2. Значення правових презумпцій для кримінально-процесуального доказування 25
Висновки до 1 розділу 36

РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРЕЗУМПЦІЇ В ДОКАЗУВАННІ 38
2.1. Презумпція невинуватості 38
2.2. Презумпція недоведеності факту при порушенні процесуальної форми доказування 62
2.3. Презумпція істинності вироку, рішення про закриття кримінальної справи, що набрали законної сили 79
Висновки до 2 розділу 106

РОЗДІЛ 3. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРЕЗУМПЦІЇ В ДОКАЗУВАННІ 109
3.1. Презумпція нерозуміння особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, суспільно небезпечного характеру своєї поведінки 109
3.2. Презумпція втрати обвинуваченим суспільної небезпеки, якщо минули строки давності 120
3.3. Презумпція усвідомлення особою своїх дій при вчиненні нею злочину у стані сп’яніння 133
3.4. Презумпція заподіяння шкоди при вчиненні злочину з формальним складом 142
3.5. Презумпція знання кримінального закону 150
3.6. Презумпція осудності особи 160
Висновки до 3 розділу 172

ВИСНОВКИ 176

ДОДАТКИ 180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 194

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

гл. глава
КВК Кримінально-виконавчий кодекс
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
ОВС України органи внутрішніх справ України
п. пункт
п.п. пункти
р. рік
рр. роки
РРФСР Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
РФ Російська Федерація
ст. століття (одн.), стаття
ст.ст. століття (множ.), статті
СНД Співдружність Незалежних Держав
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
США Сполучені Штати Америки
ЦК Цивільний кодекс України
ч. частина
ч.ч. частини

ВСТУП

Актуальність теми. Норми Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК), які регулюють порядок діяльності органів дізнання, слідчих, прокурорів, судів щодо збирання, перевірки та оцінки доказів, становлять інститут доказового права. Важливе значення для застосування цього інституту мають правові презумпції, які дозволяють вводити в процес доказування перевірені наукою та практикою узагальнення, що дають можливість правильно вирішити кримінальну справу; вносять у порядок збирання, перевірки та оцінки доказів певну стабільність; обмежують прийняття необґрунтованих процесуальних рішень; сприяють охороні прав та законних інтересів учасників кримінального процесу; роблять процес доказування більш простим та економічним.
Вагомий внесок у наукове дослідження цього правового явища зробили як вітчизняні, так і зарубіжні вчені: В.К. Бабаєв, В.П. Бахін, В.І. Галаган, О.М. Гаргат-Українчук, С.В. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, А.В. Іщенко, В.І. Камінська, О.В. Капліна, Н.С. Карпов, О.Є. Користін, І.І. Котюк, С.В. Крашенінніков, В.В. Крижанівський, О.О. Кримов, В.С. Кузьмічов, Є.Д. Лук’янчиков, В.О. Морквін, О.А. Осауленко, І.Л. Петрухін, М.А. Погорецький, О.М. Сичова, С.М. Стахівський, М.С. Строгович, О.В. Танцюра, Л.Д. Удалова, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило, Г.Ю. Юдківська та інші.
Незважаючи на наявні наукові дослідження правових презумпцій, залишилося багато нерозв’язаних питань щодо їх реалізації в процесі доказування. Пояснюється це тим, що дослідженню в юридичній літературі піддавалися переважно презумпція невинуватості та презумпція істинності вироку, що набрав законної сили.
Разом з тим, поза увагою залишилося питання про значення для доказування кримінально-правових презумпцій, кримінально-процесуальної презумпції недоведеності факту при порушенні процесуальної форми доказування. Комплексні наукові дослідження застосування правових презумпцій у кримінально-процесуальному доказуванні в Україні відсутні, а проблеми правового регулювання цього правового явища законодавцем врегульовані недостатньо. Викладене вище зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до Стратегії національної безпеки України (Указ Президента України від 12 лютого 2007р. №105/2007), Рішення Ради національної безпеки й оборони України «Про стан злочинності в державі та координацію діяльності органів державної влади в протидії злочинним проявам та корупції» (Указ Президента України від 27 жовтня 2009р. №870/2009), Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років (наказ МВС України від 5 липня 2004р. №755), тематики Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років (наказ МВС України від 29 липня 2010р. №347), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ.
Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка сучасної наукової концепції дії правових презумцій у кримінально-процесуальному доказуванні, а також внесення науково-обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства та ролі презумпцій у кримінально-процесуальному доказуванні.
Для досягнення вказаної мети були поставлені такі задачі:
- з’ясувати поняття правової презумпції;
- визначити види правових презумпцій та їх значення для кримінально-процесуального доказування;
- дослідити зміст презумпції невинуватості;
- здійснити аналіз презумпції недоведеності факту при порушенні процесуальної форми доказування;
- розглянути зміст презумпції істинності вироку, рішення про закриття кримінальної справи;
- проаналізувати кримінально-правові презумпції, які мають значення для кримінально-процесуального доказування;
- сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства в частині дії правових презумпцій у кримінально-процесуальному доказуванні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають, розвиваються і припиняються у зв’язку із застосуванням правових презумпцій у кримінально-процесуальному доказуванні.
Предмет дослідження – правові презумпції у кримінально-процесуальному доказуванні.
Методи дослідження були обрані з урахуванням поставленої мети та задач дослідження, його об’єкту та предмету. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання дозволив розглянути всі питання теми в динаміці, виявити взаємозв’язок між правовими презумпціями та кримінально-процесуальним доказуванням. Формально-логічний метод використовувався з метою визначення поняття правової презумпції (підрозділ 1.1); за допомогою системно-структурного методу було визначено види правових презумпцій (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий метод застосовувався для порівняльного аналізу дії правових презумпцій у процесі доказування за кримінально-процесуальним законодавством України та інших країн (підрозділи 2.1, 2.2); методи моделювання і прогнозування були застосовані для формування пропозицій з удосконалення окремих положень кримінально-процесуального законодавства (розділи 2, 3). До того ж у ході цього дослідження використовувався соціологічний та статистичний методи. Їх застосування стало визначальним в анкетуванні осіб, які провадять дізнання, слідчих, прокурорів, суддів, а також у вивченні кримінальних справ та узагальненні одержаних результатів (підрозділи 2.2, 2.3).
Емпіричну базу дослідження складають дані офіційної статистики за 2006-2011 роки, результати опитування 303 осіб, які провадять дізнання, слідчих, прокурорів, суддів, результати вивчення й аналізу 317 кримінальних справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є одним із перших в Україні монографічних досліджень теоретичних і практичних питань дії правових презумпцій у кримінально-процесуальному доказуванні. В роботі сформульовано ряд нових положень і висновків, які мають істотне значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести:
вперше:
- внесено пропозицію про доповнення ч.1 ст.62 Конституції України положенням, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено постановою суду про закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності;
- обґрунтовано необхідність доповнити ст.6 КПК положенням, що кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
- запропоновано доповнити п.4 ст.64 КПК положенням, що при вчиненні злочинів із формальним складом не підлягає доказуванню заподіяна шкода;
- доведено, що потрібно уточнити зміст ч.2 ст.68 Конституції України, виклавши її в такій редакції: «Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, крім виняткових обставин, коли особа була позбавлена можливості знати про прийняття закону»;
- сформульовано низку пропозицій щодо змін та доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України (ст.ст. 6, 73, 9, 111, 22, 64, 1141, 1651, 299, 384, 388, 417, 433, 448);
удосконалено:
- обґрунтування необхідності доповнити КПК статтею, у якій потрібно навести ті порушення правил доказування, за яких докази мають визнаватися недопустимими;
- пропозиції щодо застосування правил презумпції невинуватості;
- пропозицію про доповнення КПК статтею, яка б визначала порядок поміщення свідка та потерпілого в медичний заклад для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи;
- наукову позицію про закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку, якщо буде встановлено обмежену осудність особи, що вчинила злочин;
дістали подальшого розвитку:
- обґрунтування пропозиції про доповнення КПК статтею «Преюдиція»;
- положення про необхідність доповнення ч.3 ст.62 Конституції України положенням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь у тому випадку, коли їх неможливо усунути;
- пропозиція про доповнення ч.1 ст.22 КПК положенням, що обов’язок всебічно, повно й об’єктивно досліджувати обставини справи покладається на суд.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані автором теоретичні положення, висновки та пропозиції використовуються:
1) у законотворчій діяльності – для удосконалення кримінально-процесуального законодавства (акт впровадження в діяльність Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України №0419/14 – 2026 від 10.10.2011 р.);
2) у практичній діяльності з розслідування злочинів (акт впровадження в діяльність слідчого управління ГУ МВС України в Донецькій області №14/2-3771 від 25.08.2011 р.);
3) у навчальному процесі при підготовці підручників і навчальних посібників з кримінально-процесуального права, під час підготовки лекцій, а також при розробці навчально-методичних матеріалів до семінарських і практичних занять з курсу «Кримінальний процес України» за відповідними темами (акт впровадження в діяльність Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ №17 від 25.08.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях «Питання реформування кримінального судочинства» (25.11.2005, м. Донецьк) і «Криміналістичні та процесуальні проблеми, що виникають під час проведення слідчих дій» (24.11.2006, м. Донецьк), круглому столі «Проблеми досудового та судового провадження у справах про злочини неповнолітніх» (28.10.2011, м. Донецьк).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дослідження відображені у чотирьох статтях, які опубліковані у виданнях, включених МОНмолодьспортом України до переліку фахових з юридичних наук, та в трьох тезах виступів на науково-практичних конференціях (семінарах).
Структура дисертації обумовлена темою і предметом дослідження та відповідає логіці наукового пошуку. Робота складається із вступу, трьох розділів, що поєднують одинадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (233 найменування), 9 додатків. Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок, із них загальний обсяг тексту – 177 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На підставі викладених вище положень, виходячи з досягнутого рівня розробки проблематики презумпцій у кримінально-процесуальному доказуванні, проведеного аналізу законодавства та регламентованих ним правових відносин, можна сформулювати такі висновки, в яких містяться основні результати дисертаційного дослідження.
1. Правова презумпція – це правило, яке визначає, що слід вважати певний факт існуючим і тому таким, що не підлягає доказуванню, якщо в кримінальній справі встановлено інший факт, з яким закон пов’язує дію цієї презумпції.
2. Для доказування мають значення кримінально-процесуальні та кримінально-правові презумпції.
Кримінально-процесуальними презумпціями є: 1) презумпція невинуватості; 2) презумпція недоведеності факту при порушенні процесуальної форми доказування; 3) презумпція істинності вироку, рішення про закриття кримінальної справи, що набрали законної сили.
До кримінально-правових презумпцій віднесено такі презумпції: 1) якщо в кримінальній справі встановлено факт недосягнення особою віку кримінальної відповідальності, то виключається можливість доказувати такі обставини, як розуміння нею суспільної небезпеки вчиненого діяння та керувати собою; 2) кожний громадянин вважається таким, що знає кримінальний закон, який оприлюднено у встановленому порядку, а тому немає необхідності доказувати знання або незнання закону обвинуваченим; 3) при вчиненні злочину з формальним складом презюмується, що заподіюється шкода суспільним відносинам, які охороняє закон; 4) якщо встановлено, що особа під час вчинення злочину перебувала в стані простого сп’яніння, її слід вважати такою, що може розуміти свої дії та керувати собою; 5) особа не є суспільно небезпечною, якщо з часу вчинення нею злочину пройшли строки давності; 6) кожна особа вважається осудною, якщо не буде доведено протилежне.
Значення правових презумпцій для процесу доказування полягає в їх впливі на предмет та межі доказування, на визначення оцінки доказів.
3. Щодо значення презумпції невинуватості для процесу доказування, автором сформульовано наступні пропозиції: - ч.1 ст.22 КПК доповнити положенням, що суд зобов’язаний всебічно, повно й об’єктивно досліджувати обставини справи; - уточнити положення ч.3 ст.62 Конституції України, виклавши її в такій редакції: «Усі сумніви щодо доведеності вини особи, які неможливо усунути, тлумачаться на її користь»; - ст.165-1 КПК доповнити положенням, що постанова про обрання чи зміну запобіжного заходу має бути викладена у формулюваннях, які забезпечують дотримання принципу презумпції невинуватості; - виключити ч.3 зі ст.299 КПК щодо проведення спрощеного судового розгляду; - доповнити КПК положенням, що рішення про звільнення від кримінальної відповідальності має ухвалюватися судом після обов’язкового проведення судового розгляду з постановленням обвинувального вироку; - доповнити ч.1 ст.62 Конституції України положенням, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено постановою суду про закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності.
4. Аналізуючи дію презумпції недоведеності факту при порушенні процесуальної форми доказування досліджено та обґрунтовано, що: 1) докази не можуть бути отримані з порушенням встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядком; 2) порушення конституційних прав особи при провадженні досудового розслідування та судовому розгляді кримінальної справи дає підстави вважати докази такими, що отримані незаконним шляхом; 3) встановлення недоведеності факту при порушенні форми доказування відбувається під час оцінки допустимості доказів та їх процесуальних джерел.
Автор дійшов висновку, що сутність презумпції недоведеності факту при порушенні процесуальної форми доказування полягає в наступному положенні: якщо були допущені порушення вимог Конституції України, КПК при збиранні та закріпленні доказів, то презюмується, що відповідний етап доказування не привів до встановлення істини в кримінальній справі.
Запропоновано доповнити КПК статтею, в якій буде наведено ті порушення правил доказування, за яких докази мають визнаватися недопустимими.
5. Проведене дослідження щодо дії презумпції істинності вироку, рішення про закриття кримінальної справи, що набрали законної сили, дозволили запропонувати наступне: - встановити єдиний строк зберігання кримінальних справ, який має відповідати загальним строкам давності; - доповнити ч.2 ст.388 КПК положенням, що підставою для зупинення виконання вироку є дані, які вказують на те, що виконується вирок, за яким невинна особа відбуває покарання із позбавленням волі; - ч.3 ст.384 КПК доповнити положенням, що касаційну скаргу на вироки й постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, мають право подати прокурори, зазначені у ч.4 цієї статті, - незалежно від участі в розгляді справи; - у Главі 31 КПК визначити, що колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглядає касаційні скарги на вироки місцевих судів, а Верховний Суд України - на вироки апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку; - доповнити п.5 ч.2 ст.384 КПК положенням, що обвинувачений, який дав згоду на закриття судом кримінальної справи, не має права подавати на це рішення касаційну скаргу;
- до ст.114-1 КПК внести доповнення про повноваження начальника слідчого відділу скасовувати незаконну постанову слідчого про закриття кримінальної справи; - доповнити КПК статтею «Преюдиція», відповідно до якої обставини, встановлені вироком, що набрав законної сили, визнаються судом, прокурором, слідчим, дізнавачем без додаткової перевірки, якщо ці обставини не викликають сумнівів у суду.
6. З питання про значення кримінально-правових презумпцій для доказування пропонуємо: - уточнити ч.2 ст.68 Конституції України, виклавши її в такій редакції: «Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, крім виняткових обставин, коли особа була позбавлена можливості знати про прийняття закону»; - доповнити ч.3 ст.433 КПК положенням, що в разі підтвердження висновком експертизи наявності в неповнолітнього розумової чи психічної відсталості (не пов’язаної із психічним розладом) такого ступеня, за якого він за розвитком не відповідає віку, про який свідчать документи про народження, суд має визнати його таким, що не відповідає віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру; - у ст.448 КПК слід окремо визначити питання, які вирішує суд у справах, що надійшли від прокурора в порядку, передбаченому ст.ст.7-3, 9 КПК; - доповнити п.4 ст.64 КПК наступним положенням: «При вчиненні злочинів із формальним складом характер і розмір шкоди, завданої злочином, доказуванню не підлягають»; - визначати в законі кінцевий момент перебігу строків давності при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, про застосування примусових заходів виховного та медичного характеру; - поновити в більш ранній редакції п.3 ч.1 ст.6 КПК, а ст. 11-1 КПК виключити; - виключити з ч.3 ст.417 КПК словосполучення «або обмежена осудність» та доповнити цю статтю ч.4 такого змісту: «Після закінчення досудового слідства, якщо буде встановлено обмежену осудність особи, що вчинила злочин, складається обвинувальний висновок. В обвинувальному висновку повинні бути викладені всі обставини, передбачені статтею 223 цього Кодексу, а також дані про психічне захворювання обвинуваченого»; - доповнити КПК нормою, яка б визначала порядок поміщення свідка та потерпілого в медичний заклад для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи з метою з’ясування питання, чи можуть вони через свої психічні вади правильно сприймати факти, що мають доказове значення й давати показання про них.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Щекин Д. М. Юридические презумпции в налоговом праве : [учеб. пособие] / Д. М. Щекин. – М. : Академический правовой университет, 2002. – 252 с.
2. Дождев Д. В. Римское частное право : [учебник] / Д. В Дождев. – М. : НОРМА, 1996. – 704 с.
3. Штейберг А. Предположения как доказательства в гражданском процессе / П. Штейберг // Советская юстиция. - 1940. -№10. - С. 19-13.
4. Веденеев Е. Ю. Роль презумпций в гражданском праве, арбитражном и гражданском судопроизводстве / Е. Ю. Веденеев // Государство и право. - 1998. - № 2 - С. 43-49.
5. Марат Ж. П. План уголовного законодательства / Ж. П. Марат. - М. : Изд-во иностр. лит., 1951. – 162 с.
6. Спасович В. Обзор решений гражданского кассационного департамента Правительствующего Сената по вопросам гражданского и торгового права за вторую половину 1872 / В. Спасович // Журнал гражданского и уголовного права.– СПб, 1873. - Кн. 2. - С. 41.
7. Тадевосян В. С. К вопросу об установлении материальной истины в советском процессе / В. С. Тадевосян // Советское государство и право. - 1948. - № 6. - С. 68-72.
8. Голунский С. О вероятности и достоверности в уголовном суде / С. Голунский // Проблемы уголовной политики.– М., 1937. - Кн.4. – С. 56-63.
9. Энциклопедия государства и права : в 3т. / под ред. П. Стучка. - М. : Изд-во Комакадемии, 1925-1927. – Т. 3 : О-Я. – 1620 с.
10. Строгович М.С. Учение о материальной истине в уголовном процессе / М. С. Строгович. - М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1947. – 276 с.
11. Ойгензихт В. А. Презумпции в советском гражданском праве / В. А. Ойгензихт. – Душамбе : Ирфон, 1976. – 190 с.
12. Воложанин В. П. Юридические предположения в советском гражданском праве и процессе: дис. канд. юрид. наук : 12.00.03 / Воложанин Виталий Петрович. - Свердловск, 1953. – 261 с.
13. Каминская, В. И. Учение о правовых презумпциях в уголовном процессе / В. И. Каминская. – М. : Изд-во АН СССР, 1948. – 132 с.
14. Полянский Н. Н. К вопросу о презумпции невиновности в советском уголовном процессе / Н. Н. Полянский // Советское государство и право. - 1949. - № 9. - С. 63.
15. Бабаев В. К. Презумпции в советском праве : [учеб. пособ.] / В. К. Бабаев – Горький : Горьковская высшая школа МВД СССР, 1974. – 124 с.
16. Бабаев В. К. Презумпции в российском праве и юридической практике / В. К. Бабаев // Проблемы юридической техники : сб. статей под ред. В. М. Баранова. – Н. Новгород, 2000. - С. 327.
17. Орлов Ю. К. Основы теории доказательств в уголовном процессе : [науч.-практ. пособие] / Ю. К. Орлов. – М. : Проспект, 2000. – 140 с.
18. Бабін І. І. Презумпції та фікції в податковому праві : [навч. посіб.] / І. І. Бабін. – Чернівці : Рута, 2009. – 320 с.
19. Качур, Н. Ф. Презумпции в советском семейном праве : дис. … канд. юрид. наук. : 12.00.03 / Качур Нина Францевна. - Свердловск, 1982. – 216 с.
20. Штутин Я. Л. Предмет доказывания в советском гражданском процессе / Я. Л. Штутин. - М. : Юрид. лит, 1963. – 186 с.
21. Тарбагаева Е. Б. Роль законных презумпций в процессе судебного доказывания и познания / Е.Б.Тарбагаева // Правоведение. - 1982. - №3.- С. 55-58.
22. Стахівський С. М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування : [монографія] / С. М. Стахівський. – К., 2005. - 272 с.
23. Крашенинников С. В. Правовые презумпции на стадии предварительного расследования : дис. канд. юрид наук : 12.00.09 / Крашенинников Сергей Владимирович. - М., 2010. – 150 с.
24. Горский Г. Ф. Проблемы доказывания в советском уголовном процессе / Г. Ф. Горский, Л. Д. Кокорев, П. С. Элькинд. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1978. – 303 с.
25. Бабаев В. К. Презумпции в советском праве : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / В. К. Бабаев. – Свердловск, 1969. – 16 с.
26. Белкин А. Р. Теория доказывания : [науч.-метод. пособие] / А. Р Белкин. – М. : НОРМА, 1999. – 429 с.
27. Петрухин И. Л. Презумпции в доказывании / И. Л. Петрухин // Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая. - М. : Юридическая литература, 1966. – Гл. 6, § 3. - С. 420-461.
28. Скакун О. Ф. Теория государства и права : [учебник для вузов] / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2000. – 703 с.
29. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Йоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Госюриздат, 1961. – 316 с.
30. Василье, Л. М. Фактические презумпции в советском уголовном судопроизводстве / Л. М. Васильев // Правоведение. - 1982. - №1. - С. 95-99.
31. Клейнман А. Ф. Основные вопросы теории доказательств в советском гражданском процессе / А. Ф. Клейман. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1950. – 300 с.
32. Вавилов А. А. Презумпция знания закона / А. А. Вавилов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 2006. - № 1. - С. 84-93.
33. Морквин В. А. Правовые презумпции в уголовном судопроизводстве России : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Морквин Виталий Алексеевич. – Тюмень, 2008. – 243 с.
34. Солоніна О. П. Класифікація презумпцій за їх роллю у процесі доказування / О. П.Солонина // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. праць / Донецький юридич. ін-т. – Донецьк, 2007. - № 1. - С. 136-145.
35. Котуха О. С. Презумпція невинуватості. Історико-правові аспекти / О. С. Котуха // Держава і право : зб. наук. праць : Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. - Вип. 38. - С. 178-184.
36. Гаргат-Українчук О. М. Презумпції у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. М. Гаргат–Українчук. - Одеса, 2010. – 19 с.
37. Строгович М. С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности / М. С. Строгович. - М. : Наука, 1984. – 143 с.
38. Цивільний кодекс України : офіц. текст. – К. : Кондор, 2003. – 400 с.
39. Алексеев С. С. Философия права: История и современность. Проблемы. Тенденции. Перспективы / С. С. Алексеев.– М.: НОРМА, 1998. – 329 с.
40. Зуев Ю. Г. Презумции в уголовном праве : дис. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Зуев Юрий Геннадиевич. – Ярославль, 2000. – 208 с.
41. Либус И. А. Презумпция невиновности в советском уголовном процессе / И. А. Либус. – Ташкент : Узбекистан, 1981. -231 с.
42. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология / В. Н Кудрявцев. - М. : Наука, 1982. – 287 с.
43. Крымов А. А. Правовые презумпции в уголовном процессе : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Крымов Алексей Алексеевич. - М., 1999. – 215 с.
44. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / В. Т. Нор. – Львів : Вища школа, 1978. – 111 с.
45. Курылев С. В. Основы теории доказательств в советском правосудии / С. В. Курылев. – Минск : БГУ, 1969. – 204 с.
46. Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания / Ф. Н. Фаткуллин. – Казань : Изд-во Казанск. ун-та, 1976. -207 с.
47. Ларин А. М. Доказывание на предварительном расследовании в советском уголовном процессе : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ларин Александр Михайлович. - М., 1961. – 217 с.
48. Тертышник В. М. Теория доказательств : [учеб. изд.] / В. М. Тертишник, С. В. Слинько. – Харьков : Арсис, 1998. - 256 с.
49. Попелюшко В. О. Предмет доказування в кримінальному процесі (процесуально-правові та кримінально-правові аспекти) : [монографія] / В. О. Попелюшко. – Острог, 2001. - 196с.
50. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М. М. Михеенко.– К. : Вища школа, 1984. – 133 с.
51. Михеєнко М. М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні : вибрані твори / М. М. Михеєнко. - К. : Юрінком, 1999. -240 с.
52. Чечина Н. А. Норма права и судебное решение / Н. А. Чечина. - Спб: Изд-во С.-Петербург. гос. ун-та, 2004. - 721 с.
53. Миньковский Г. М. Пределы доказывания в советском уголовном процессе / Г. М. Миньковский. - М. : Госюриздат, 1956. – 115 с.
54. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса : [в 2 т.] / М. С. Строгович - М.: Наука, 1968 – 1970. –Т. 1 : Основные положения науки советского уголовного процесса.- 1968. – 470 с.
55. Рахунов Р.Д. О понятии доказательств и главном факте доказывания / Р. Д. Рахунов // Социалистическая законность. – 1965. - № 12. - С. 24-26.
56. Теория доказательств в советском уголовном процессе / отв. ред. Н. В. Жогин. - М. : Юридическая литература, 1973. – 735 с.
57. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : [підручник] / Є. Г. Коваленко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. - 632 с.
58. Сізінцова Ю. Ю. Докази у кримінальному процесі: теоретичний аспект та практичне значення в процесі правозастосування : [навч. посіб.] / Ю. Ю. Сізінцова. – К. : Дакор, 2010. – 128 с.
59. Очередин В. Т. Допустимость и недопустимость по уголовным делам доказательств : [учеб.-метод. пособие) / В. Т. Очередин. – Волгоград : Волгоградский юрид. ин-т, 1998. – 39 с.
60. Ларин А. М. Уголовный процесс России : лекции-очерки / А. М. Ларин, Э. Б. Мельникова, В. М. Савицкий. - М. : БЕК, 1997. – 324 с.
61. Кримінальний процес : підручник / за ред. : Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
62. Загальна декларація прав людини // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. - Амстердам – Київ., 1996. – С. 6-9.
63. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. - Амстердам – Київ, 1996. – С. 9-23.
64. Танцюра О. В. Принцип презумпції невинуватості та проблеми його реалізації у процесуальних рішеннях слідчого : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. В. Танцюра. - Харків, 1995. – 23 с.
65. Осауленко О. А. Реалізація принципу презумпції невинуватості у досудових стадіях кримінального процесу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. А. Осауленко. - К., 2006. – 16 с.
66. Юдківська Г. Ю. Презумпція невинуватості в кримінальному процесі України та практиці Європейського суду з прав людини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Г. Ю. Юдківська. - К., 2008. – 16 с.
67. Мотовиловкер Я. О. О презумпции невиновности и признании лица виновным не иначе как по приговору суда / Я. О. Мотовиловкер // Проблемы правового статуса личности в уголовном процессе. – Саратов : Изд-во Саратовского университета, 1981 - С. 57-61.
68. Арсеньев В. Д. К вопросу о презумпции невиновности в свете новой Конституции СССР / В. Д. Арсеньев // Вопросы повышения эффективности борьбы с преступностью. - Томск, 1979. - С. 54-57.
69. Коржанський М. Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини : монографія / М. Й. Коржанський. - К. : Атіка, 2004. – 216 с.
70. Осауленко О. А. Реалізація принципу презумпції невинуватості у досудових стадіях кримінального процесу : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Осауленко Олег Анатолійович. - К., 2006. – 254 с.
71. Крижанівський В. В. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі (порівняльно-правове дослідження): дис. канд. юрид. наук : 12.00. 09 / Крижанівський Віктор В’ячеславович. – К., 2007. – 176 с.
72. Яворський Б. Принцип презумпції невинуватості потребує удосконалення / Б. Яворський // Вісник Львівського ун-ту. Серія юридична. - Вип. 47. – С. 71-282.
73. Михеєнко, М. М. Кримінально-процесуальне право: Тези лекцій. Задачі. Ділові ігри / М. М. Михеєнко, В.В. Молдован, В. П. Шибіко. - К. : Вентурі, 1997. – 352 с.
74. Савицкий В. М. Право на защиту и нормативное выражение презумпции невиновности / В. М. Савицкий // Адвокатура и современность. - М. : Институт государства и права АН СССР, 1987. - С.25-37.
75. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации. – М. : Проспект, КНОРУС, 2009. – 224 с.
76. Проект Кримінального процесуального кодексу України (з порівняльними таблицями). Розроблений робочою групою з питань реформування кримінального судочинства, створеною відповідно до Указу Президента України від 17 серпня 2010 року № 820/2010 // Закон і бізнес. - № 26 (1013). – 25 черв. 2011р. – 410 с.
77. Назаров В. В. Кримінальний процес України : [навч. посіб.]. / В.В. Назаров, Г. М. Омельяненко. - Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К. : Атіка, 2007. – 584 с.
78. Мотрич А. В. Поняття «засади презумпції невинуватості» в кримінальному судочинстві: за законодавством України та Російської Федерації / А. В. Мотрич // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності : тези доповідей та повідомлень наук.-практ. конф., Київ, 3 квіт. 2009 р. : Вид. присвячене пам'яті проф. А. Я. Дубинського. – К. : Атіка, 2009. - С. 652-656.
79. Левендаренко О.О. Етапи реалізації слідчим функції обвинувачення під час досудового слідства / О. О. Левендаренко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. праць / Донецький юридичний інститут. – Донецьк, 2007. - № 1. – С. 165-175.
80. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя : постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листоп. 1996 р. № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2010. - С. 163-168.
81. Карнаухов О. В. Забезпечення доведеності вини як конституційна вимога до результатів кримінального судочинства / О. В. Карнаухов // Проб-леми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. праць / Донецький юридичний інститут. – Донецьк, 2007. - № 7. - С. 154-164.
82. Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинства / В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 320 с.
83. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку : постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990р. № 5 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. : В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2010. – С. 95-102.
84. Практика застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства // Вісник Верховного Суду України. - 2010. - № 10. - С. 22-29.
85. Савицкий В. М. Презумпция невиновности / В. М. Савицкий. – М. : НОРМА, 1997. – 126 с.
86. Москалькова Т. Н. Нравственные начала уголовного процесса (стадия предварительного расследования) : дис. докт. юрид. наук : 12.00.09 / Москалькова Татьяна Николаевна. - М., 1997. – 420 с.
87. Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення : наказ Генерального прокурора України від 19 верес. 2005 р. № 5гн // Науково-практичний коментар Закону України «Про прокуратуру» : станом на 01.04.2011р. – К. : Професіонал, 2011. – С. 321-327.
88. Попелюшко В. О. Ще раз про спрощену процедуру правосуддя / В. О. Попелюшко // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи : матеріали наук.-практ. конф., Харків, 18-19 квіт. 2002р. - Х, 2002. – С. 246-248.
89. Заключение Комитета конституционного надзора СССР от 13 сентября 1990р. «О несоответствии норм уголовного и уголовно-процессуального законодательства, определяющих основания и порядок освобождения от уголовной ответственности с применением мер административного взыскания или общественного воздействия, Конституции СССР и международным актам о правах человека» // Социалистическая законность. – 1990. - № 12. – С. 41-42.
90. Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 24 верес. 2010 р. № 465 // Режим доступу : http:zakon2.rada.gov.ua/laws/show/20105-11.
91. Півненко В. Встановлення презумпції правоти та пріоритетності прав потерпілого / В.Півненко // Прокуратура. Людина. Держава. - 2004. - №1. - С. 68-72.
92. Півненко В. Проект нового Кримінально-процесуального кодексу України. Невдачі і прорахунки / В. Півненко // Вісник прокуратури. - 2010. - № 11.- С. 34-40.
93. Рішення у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України : рішення Конституційного Суду України від 20 жовт. 2011 р. № 12-рп/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 84. – Ст. 3091.
94. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства : постанова Пленуму верховного Суду України від 28 берез. 2008 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. : В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2010. - С. 409-415.
95. Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) : рішення Конституційного Суду України від 30 верес. 2009 р. № 23-рп/2009 // Офіційний вісник України. – 2009. - № 79. - Ст. 2694.
96. Кипнис Н. М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве / Н. М. Кипнис.– М. : Городец, 1995. – 134 с.
97. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування : постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лют. 2005 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. : В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Д. Д. Удалова. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2010. - С. 333-338.
98. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві : постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовт. 2003 р. № 8 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. : В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова. - К. : – ПАЛИВОДА А.В., 2010. - С. 272-279.
99. Судова практика щодо вирішення питання про речові докази, передачу в дохід держави грошей, валюти, цінностей, іншого нажитого злочинним шляхом майна або такого, що було об'єктом злочинних дій // Вісник Верховного Суду України. - 2010. - № 6. - С. 26-34.
100. Лупинская П. А. Основания и порядок принятия решения о недопустимости доказательств / П. А. Лупинская // Российская юстиция. – 1994. - № 11. - С. 2-5.
101. Стецовский Ю. И. Конституционный принцип обеспечения обвиняемому права на защиту / Ю. И. Стецовский, А. М. Ларин. - М. : Наука, 1988. – 316 с.
102. Петрухин И. Л. Правосудие в правовом государстве / И. Л. Пет-рухин. - М. : Наука, 1989. – 208 с.
103. Зажицкий В. Вопросы доказательственного права / В. Зажицкий // Российская юстиция. – 1992. - № 19/20. - С.3-4.
104. Грошевий Ю. Проблеми диференціювання порушень кримінально-процесуальних норм в доказуванні / Ю. Грошевий // Вісник Академії правових наук України. - 1997.- №2. - С. 112-121.
105. Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі : [наук.- практ. посіб.] / Я. П. Зейкан. – К. : Вища шк., 2002. – 271 с.
106. Некрасов С. В. Юридическая сила доказательств в уголовном судопроизводстве : [науч.-практ. пос.] / С. В. Некрасов. - М. : Экзамен, 2004. – 128 с.
107. Сизоненко А. С. Недопустимість доказів у кримінальному судо-чинстві / А. С. Сизоненко // Вісник Верховного Суду України. – 2003. - №5. - С. 57-59.
108. Чувилев А. «Плоды отравленного дерева» / А. Чувилев, А. Лобанов // Российская юстиция. - 1996. - №11. – С. 47-49.
109. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова. – Кишинев, 2009. – 252 с.
110. Уголовно-процессуальный кодекс Азербайджанской Республики. Баку : Юридическая литература, 2001. – 567 с.
111. Модельный Уголовно-процессуальный кодекс для государств – участников СНГ // Приложение к «Информационному бюллетеню». - 1996. - № 10. - 373 с.
112. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 4 серп. 2010р. : (офіц. текст). – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 172 с.
113. Грошевой Ю. М. Правовые свойства приговора – акта социалисти-ческого правосудия : [учеб. пособие] / Ю. М. Грошевой. – Харьков, 1978. – 60 с.
114. Алиев Т. Т. Основные начала уголовного судопроизводства / Т. Т. Алиев, Н. А. Громов. – М. : Книга сервис, 2003. – 144с.
115. Хотинська О. З. Обов'язковість судових рішень як конституційна засада судочинства України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. З. Хотинська. - К., 2006. - 20с.
116. Савенко М. Правові властивості вироку як акту правосуддя / М. Са-венко // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - №3. – С. 190-198.
117. Сычева О. Н. Презумпция истинности приговора в современном уголовном процессе : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Сычева Ольга Николаевна. – Нижний Новгород, 2008. – 182 с.
118. Судова практика з перегляду кримінальних справ у касаційному порядку // Вісник Верховного Суду України. – 2005. - №4. – С. 29-36.
119. Про практику призначення судами кримінального покарання : постанова Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах від 24 жовтня 2004 р. № 7 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. : В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2010. - С. 257-271.
120. Глущенко С. В. Касаційне оскарження як конституційна засада перевірки судових рішень в Україні : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / С. В. Глущенко. - К., 2010. – 19 с.
121.Бойко В. Щодо деяких положень нового Кримінально-процесуального законодавства України / В. Бойко, Н. Бобечко // Право України. – 2003. - № 1. - С. 99-102.
122. Ольшанська Н. Про перегляд судових рішень у кримінальних справах за нововиявленими обставинами / Н. Ольшанська // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – №11. - С. 79-85.
123. Лупинская П. А. Производство в кассационной и надзорной инстанциях. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам : [лекция] / П. А. Лупинская, Э. Ф. Шейко. - М., 1959. – 84 с.
124. Татаров О. Ю. Відновлення провадження та проведення розслідування у справі за нововиявленими обставинами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. Ю. Татаров. - К., 2007. – 20 с.
125. Якуб М. Л. Демократические основы советского уголовно-процессуального права / М. Л. Якуб. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1960. – 171 с.
126. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності : постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 груд. 2005 р. № 12 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд. : В. В. Рожнова, А. А. Сизоненко, Л. Д. Удалова. – К. : Паливода А.В., 2010. – С. 362-367.
127. Дубинский А. Я. Прекращение уголовного дела в стадии предва-рительного расследования : [учеб. пособие] / А. Я. Дубинский. - К. : КВШ МВД СССР, 1975. – 132 с.
128. Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005р. № 4гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство» // Науково-практичний коментар Закону України «Про прокуратуру» : станом на 01.04.2011р. – К. : Професіонал, 2011. – С. 308-312.
129. Уголовно-процессуальный кодекс Украины : науч.-практ. комментарий / под общ. ред. : В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленина. - Х. : Одис-сей, 2003. – 960 с.
130. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / В .М. Тертишник. - К. : А.С.К, 2003. – 1056 с.
131. Савонюк Р. Відновлення провадження в закритій кримінальній справі: проблемні питання застосування / Р. Савонюк // Право України. - 2007. - № 9.- С. 73-75.
132. Горбачов В. П. Дискусійні питання відновлення слідства у кримінальних справах / В. П. Горбачов // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. : зб. наук. праць / Донецький юридичний інститут. – Донецьк, 2007. - № 1. - С. 130-135.
133. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / за ред. : М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Каннон, 2001. – 1104 с.
134. Искандеров, Р. О преюдициальном значении приговора / Р. Искандеров // Советская юстиция. - 1990. - № 22. - С. 22.
135. Бережний О. І. Преюдиції в кримінальному процесі: поняття і сутність / О. І.Бережний // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - № 4. - С. 183-191.
136. Шилін Д. В. Преюдиції в кримінальному процесі : автореф. дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Д. В. Шилін ; Одес. нац. юрид. акад. - О., 2010. - 19 с.
137. Грошевой Ю. М. Теоретические проблемы формирования убеждений судьи в советском уголовном судопроизводств : дис. д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Грошевой Юрий Михайлович. – Харьков, 1975. – 420 с
138. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : проект від 13 груд. 2007 р. № 1233 / В. Р. Мойсик, І. В. Вернидубов, С. В. Кі-валов, Ю. А. Кармазін. – Режим доступу : http : // gska2.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/webproc4_1?pf3511=31115
139. Судова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 4. – С. 13-35.
140. Вереша Р. Суб'єкт злочинного діяння за кримінальним законо-давством зарубіжних держав / Р. Вереша // Право України.- 2006. - № 9. - С. 137-143.
141. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за ред. : М. І. Мельника, В. А. Клименка. - К. : Юридична думка, 2004. – 352 с.
142. Варій М. Й. Загальна психологія: [підручник] / М. Й. Варій. - К. : Центр учбової літератури, 2007. – 968 с.
143. Коржанський М. Й. Словник кримінально-правових термінів / М. Й. Коржанський. - К. : Генеза, 2000. – 200 с.
144. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх : постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квіт. 2004 р. № 5 // Вісник Верховного Суду України. - 2004. - № 5. - С. 4-8.
145. Левендаренко О. О. Досудове розслідування у справах про злочини неповнолітніх (питання кримінально-процесуального доказування) : [монографія] / О. О. Левендаренко. – Донецьк : Донецький юридичний інсти-тут ЛДУВС, 2007. – 212 с.
146. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. – К.: Атіка, 2002.-80 с.
147. Левков В. А. Особливості предмета доказування у справах про злочини неповнолітніх / В. А. Левков // Засади кримінального судочинства та їх реалізації в законотворчій і правозастосовній діяльності : тези доповідей та повідомлень наук.-практ. конф., Київ, 3 квіт. 2009 р. : вид. присвячене пам’яті проф. А. Я.Дубинського. – К. : Атіка, 2009. – С. 629-634.
148. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру : постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 трав. 2006 р. № 2 // Адвокат. - 2006. - № 42. - С. 42-47.
149. Строган А. Ю. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності : [навч. посіб.] / А.Ю. Строган. – К. : Атіка, 2007. – 424 с.
150. Ковалев М. И. Понятие преступления в советском уголовном праве / М. И. Ковалев. – Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1987. – 208 с.
151. Кобзарь И. А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних по новому уголовному законодательству : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09/ Кобзарь Игорь Александрович. - М., 1998. - 220 с.
152. Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні : [монографія] / В. М. Бурдін. – К. : Атіка, - 2004. – 210 с.
153.Конвенция о правах детей // Международные акты о правах человека : сб. документов. - М. : НОРМА, 1999.- 784 с.
154. Зеленський С. М. Провадження у справах дітей, які не досягли віку кримінальної відповідальності : [навч. посіб.] / С. М. Зеленський, С. П. Наза-ренко, Д. П. Письменний. - К. : КНТ, 2012. – 160 с.
155. Мороз В. Ф. Делінквентність дітей до чотирнадцятирічного віку (кримінологічні проблеми) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Мороз Валентин Федорович. -Х., 1999. – 197 с.
156. Національна програма «Діти України» : Указ Президента України від 18 січ. 1996 р. № 63.- Львів : ЛОЦССМ, 1996. – 51 с.
157. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. С. С. Яценко. – К. : А.С.К., 2005. – 848 с.
158. Смольников, В. Е. Давность в уголовном праве / В. Е. Смольников. - М. : Юрид. лит., 1973. - 143 с.
159. Ковітіді О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за злочини, вчинені у неповнолітньому віці / О. Ковітіді // Право України. - 2004. - № 4.- С. 121-124.
160. Ткачевский Ю. М. Давность в советском уголовном праве / Ю. М. Ткачевский. - М. : Изд-во МГУ, 1978. – 128 с.
161. Таганцев, Н. С. Русское уголовное право. Общая часть : [лекции] : в 2 т. / Н. С. Таганцев. - М. : Наука, 1994. - Т. 2.- 543с.
162. Уголовный кодекс Украины : комментарий / под ред. : Ю. А. Кармазина, Е. Л. Стрельцова.- Харьков, 2001. – С. 256
163. Дубинский А. Я. Основания к прекращению уголовного дела в стадии предварительного расследования : [учеб. пособие] / А. Я. Дубинский. - К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1973. – 124 с.
164. Келина С. Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности / С. Г. Келина. - М. : Наука, 1974. – 232 с.
165. Ковітіді О. Звільнення від кримінального покарання у зв'язку із закінченням строків давності / О. Ковітіді // Підприємництво, господарство і право. - 2005. -№ 2. - С. 31-34.
166. Таганцев Н. С. Курс уголовного права. Часть общая. Кн. 1. Улики о преступлении / Н.С. Таганцев. - СПб., 1874. - 292 с.
167. Об условиях применения давности и амнистии к длящимся и продолжаемым преступлениям : постановление Пленума Верховного Суда СССР 4 марта 1929 г. № 23 // Сборник постановлений Пленумов Верховных Судов СССР и РСФСР (Российской Федерации) по уголовным делам. - М., 1997. - 1039 с.
168. Удалова Л. Д. Предмет доказування у справах, що закриваються провадженням за нереабілітуючими підставами : [монографія] / Л. Д. Удалова, Н. З. Рогатинська. - К. :КНТ, 2009. – 152 с.
169. Уголовно-процессуальный кодекс Украины : научно-практический комментарий / под общ. ред. : В. Т. Маляренко, П. П. Аленина. - Х. : Одиссей, 2005. – 968 с.
170. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть / М. И. Ба-жанов. – Днепропетровск, 1992. – 167 с.
171. Про практику застосування судами законодавства, що регулює за