ПРАВОВІ ПРЕЗУМПЦІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Короткий опис

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ
СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

СУПРУН ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК 343.131

ПРАВОВІ ПРЕЗУМПЦІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ
СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Калганова Олена Анатоліївна,
кандидат юридичних наук, доцент

Ірпінь – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..….3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЗНАЧЕННЯ ПРЕЗУМПЦІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ….....12
1.1. Поняття та значення правових презумпцій у кримінальному судочинстві України…………………………………………………………………………......12
1.2. Класифікація правових презумпцій………………………………….…....26
1.3. Правові презумпції та суміжні поняття……………………………….…..40
1.4. Місце правової презумпції в англо-американській та романо-германській правових системах………………………………………………………………...50
Висновки до першого розділу………………………………………………..…63
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРЕЗУМПЦІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ…………………………..64
2.1. Правові презумпції, закріплені Конституцією України …………………...64
2.2. Презумпція знання закону……………………………………………………77
2.3. Презумпція правильності кваліфікації…………………………………...….90
Висновки до другого розділу………………………………………………......102
РОЗДІЛ 3. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРЕЗУМПЦІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ………………………....104
3.1. Презумпція невинуватості……………………………………………….....104
3.2. Презумпція обов’язковості зазначених в законі засобів доказування для встановлення обставин справи ………………………………………………....119
3.3.Презумпція недостатності визнання особою своєї вини для постановлення обвинувального вироку……………………………………………………….....129
3.4. Презумпція істинності вироку……………………………………………...144
Висновки до третього розділу…………………………………………………158
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….....164
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….....186

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток Української держави на сучасному етапі супроводжується радикальними змінами в соціально-економічному і політичному житті суспільства. Ці зміни відбуваються на основі нових підходів до взаємовідносин особи і держави. Аналіз прийнятого в 2012 році Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК України) свідчить про зміну пріоритетів, про поступове визнання інтересів особи, посилення гарантій прав та інтересів людини і громадянина.
Процеси перетворення суспільно-політичного життя в Україні відбуваються на тлі небувалого сплеску злочинності. Як свідчать статистичні дані, за період 2009-2012 рр. кількість зареєстрованих злочинів становила: у 2009 році – 497555; 2010 році – 566928 ; 2011 році – 475204; 2012 році – 443665 . За даними Генеральної прокуратури та МВС України, впродовж січня 2013 року до Єдиного реєстру досудового розслідування (далі – ЄРДР) внесено 148044 відомостей про вчинення кримінальних правопорушень. Це свідчить, що рівень злочинності, порівняно із січнем 2012 року (9,3%) зріс (29,9%) .
Характерна особливість цих негативних явищ полягає в активізації антисоціального елемента, якісному і кількісному розширенні сфери діяльності організованих злочинних угруповань, появі нових способів вчинення злочинних посягань. Відповідно змінюються завдання та функції державних органів і посадових осіб, які ведуть боротьбу зі злочинністю та здійснюють кримінальне провадження.
Однією з центральних категорій є презумпції, значення яких в процесі реалізації права важко переоцінити. Вони є логічною основою, можуть прямо впливати на розподіл обов'язків доказування. Ця обставина ставить завдання для визначення нових підходів у кримінально-процесуальній діяльності, які дозволять покращити ефективність розгляду матеріалів досудового розслідування, судового розгляду кримінальної справи та винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення.
Правові презумпції є одним із інститутів кримінального процесу України, що визначають його побудову, пронизують усі стадії кримінального процесу – з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР та закінчується провадженням за нововиявленими обставинами. Ефективність їх застосування в повсякденній діяльності уповноважених посадових осіб залежить від рівня правового регулювання презумпцій.
Найбільш поширеною правовою презумпцією сьогодення є презумпція невинуватості, яка відома багатьом громадянам. Але на цьому знання презумпцій обмежуються. Юристи-практики під час досудового розслідування використовують «стандарти доказування», загальноприйняту сукупність доказів і фактів, за яких те чи інше рішення вважається обґрунтованим. У деяких випадках це цілком виправдано, а в інших – це явно незаконні спрощені стереотипи доказування. Найчастіше, при розгляді матеріалів досудового розслідування, правові презумпції просто не використовуються, звідси відсутня обізнаність громадян про це правове явище.
Сутність поняття «правова презумпція» і питання, пов’язані із визначенням її місця у кримінальному судочинстві, в різні роки розглядали у своїх наукових працях як зарубіжні, так і вітчизняні вчені: В.К. Бабаєв, В.М. Баранов, В.П. Бахін, О.В. Баулін, А.Р. Бєлкін, Б.А. Булаєвський, Е.В. Васьковський, Ю.А. Вєдєрніков, Г.П. Власова, В.К. Весельський, В.І. Галаган, О.М. Гаргат-Українчук, І.М. Горячев, Ю.М. Грошевий, Г.Ф. Дормідонтов, М.В. Жогін, Ю.Г. Зуєв, О.В. Ієвіня, К.Б. Каліновський, О.М. Калачова, В.І. Камінська, Н.І. Клименко, Є.Г. Коваленко, О.С. Котуха, О.О. Кримов, Р.Д. Ляшенко, В.Т. Маляренко, В.Т. Нор, В.А. Ойгензихт, О.А. Осауленко, А.В. Папірна, О.П. Солоніна, М.С. Строгович, І.В. Сухиніна, А.О. Тілле, М.І. Хавронюк, П.В. Цимбал, Н.Н. Цуканов та інші.
Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених сутності та змісту правових презумпцій у кримінальному судочинстві, в юридичній науці найпоширеніше розглядалися, як правило, тільки презумпція невинуватості та презумпція знання закону. Комплексні наукові дослідження правових презумпцій в 2010 році здійснювала О.М. Гаргат-Українчук, робота якої присвячена правовим презумпціям у кримінальному процесі України. В 2012 році розглядав правові презумпції О.П. Солоніна у своїй роботі «Правові презумпції у кримінально-процесуальному доказуванні». Обрана нами тема має більш ширшу сферу використання, оскільки поняття судочинства охоплює весь процес захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Особливої актуальності правові презумпції отримали у зв’язку з прийняттям у 2012 році нового КПК України. Викладені обставини у своїй сукупності зумовлюють актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає положенням «Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» (Указ Президента України від 10 травня 2006 р. № 361/2006), Концепції реформування кримінальної юстиції України (Указ Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008), ґрунтується на положеннях Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. №11911- р.).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України 24 листопада 2011 року, протокол № 4 та включена до планів науково-дослідних робіт навчального закладу.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення сутності та змісту правових презумпцій, а також тенденції їх розвитку та реалізації у кримінальному судочинстві України.
Визначена мета наукового дослідження зумовила необхідність розв’язання таких задач:
 визначити етапи виникнення та розвитку презумпції, дослідити поняття, ознаки та значення правових презумпцій у кримінальному судочинстві;
 розглянути та доповнити критерії класифікації та види правових презумпцій, які застосовуються у кримінальному провадженні України;
 відмежувати правові презумпції від суміжних понять;
 здійснити порівняльну характеристику правових презумпцій англо-американської та романо-германської правових систем;
 розглянути правові презумпції, закріплені Конституцією України;
 розвинути поняття та основні аспекти презумпції знання закону;
 визначити можливості впровадження презумпції правильності кваліфікації;
 конкретизувати особливості використання презумпції невинуватості;
 обґрунтувати ефективність використання презумпції обов’язковості зазначених в законі засобів доказування для встановлення обставин справи та презумпції недостатності визнання особою своєї вини для постановлення обвинувального вироку;
 висвітлити основні положення презумпції істинності вироку;
 сформулювати науково-обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства України та практичного застосування правових презумпцій.
Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні відносини, що виникають при реалізації правових презумпцій у кримінальному судочинстві України.
Предмет дослідження – правові презумпції у кримінальному судочинстві України.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає система загальнонаукових та спеціально-наукових методів і підходів, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмету. Із урахуванням специфіки теми, мети і задач дослідження використовувалися такі методи: діалектичний метод (дозволив розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їх взаємозв’язок і взаємозумовленість та сприяв розумінню об’єкта дослідження щодо поєднання потреб наукових досліджень та практики діяльності судових та правоохоронних органів – підрозділи 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4); метод історичного аналізу (надав можливість дослідити генезис розвитку поняття «презумпції», показав процес становлення та розвитку правових презумпцій у різних правових системах – підрозділи 1.1, 2.2, 3.1, 3.4); системно-структурний метод (застосовувався для розмежування фактичної і правової, матеріально-правової і процесуальної, спростовної і неспростовної презумпції, наукового аналізу визначення поняття «правова презумпція», а також для проведення класифікації правового явища – підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 1.4); порівняльно-правовий метод (застосовувався для зіставлення конституційних, кримінально-процесуальних, кримінально-правових норм законодавства України, деяких інших країн, що дало можливість внести конкретні пропозиції щодо удосконалення Кримінального процесуального кодексу України – підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.3); формально-логічні методи (застосовувалися при обґрунтуванні висновків і пропозицій щодо доповнення чи уточнення норм КПК України – підрозділи 2.3, 3.2, 3.3); статистичні методи (застосовувались при вивченні та узагальненні слідчої і судової практики, формуванні та обґрунтуванні висновків за їх результатами – підрозділи 3.2, 3.4); соціологічні методи (під час анкетування працівників судових та правоохоронних органів, викладачів вищих навчальних закладів, дозволив отримати логічні узагальнені погляди та показати роль правових презумпцій у кримінальному судочинстві, їх професійне ставлення до цієї проблематики, надати теоретичні і практичні рекомендації щодо впровадження правових презумпцій до КПК України – підрозділи 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3).
Усі методи дослідження використовувалися у їх діалектичному взаємозв’язку і дозволили вийти на нові наукові та практичні позиції.
Інформаційну та нормативно-правову базу дослідження становлять: Конституція України, Кримінальний кодекс України (далі – КК України), Кримінальний процесуальний кодекс України, постанови Пленуму Верховного Суду України й інші законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють сферу правових презумпцій у кримінальному судочинстві України.
Теоретичну основу дисертації становлять наукові праці українських і зарубіжних учених у галузі кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи, кримінального права, кримінології, соціології та інших наук.
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій визначаються і забезпечуються емпіричною базою дослідження, яку становлять дані, отримані в результаті анкетування 156 викладачів ВНЗ, суддів, слідчих, прокурорів та адвокатів у Вінницькій, Київській, Одеській та Сумській областях. У роботі використані соціологічні дані, опубліковані іншими вченими та авторськими колективами, офіційна статистика правоохоронних органів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає як у самій постановці проблеми, так і у способі її вирішення. За характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших в Україні комплексним, науковим, монографічним дослідженням проблеми використання правових презумпцій у кримінальному судочинстві України.
У дослідженні сформовано низку нових положень і висновків, які мають істотне значення для кримінального судочинства та юридичної практики. До найбільш суттєвих із них можна віднести такі:
вперше:
 запропоновано, обґрунтовано та впроваджено до кримінального судочинства нові види кримінально-процесуальних презумпцій такі як: презумпція обов’язковості зазначених в законі засобів доказування для встановлення обставин справи, презумпція недостатності визнання особою своєї вини для постановлення обвинувального вироку;
 здійснено порівняльну характеристику правових презумпцій у англо-американській та романо-германській правових системах: досліджено історію розвитку, класифікацію та умови їх застосування у кримінальному судочинстві різних держав;
 обґрунтована доцільність доповнення кримінально-правових презумпцій, а саме шляхом включення до існуючої класифікації презумпції правильності кваліфікації;
удосконалено:
 критерії відмежування правових презумпцій від суміжних понять: преюдиція, аксіома та фікція;
 систему ознак правових презумпцій;
 поняття презумпції знання закону та визначення її ролі у кримінальному судочинстві України;
 зміст презумпції істинності вироку в кримінальному судочинстві;
дістало подальший розвиток:
 поняття правових презумпцій у кримінальному судочинстві як правового явища, факту, закріпленого спеціальною нормою права, наявність або відсутність якого потребує доведення;
 механізм правового регулювання правових презумпцій;
 форми забезпечення прав та законних інтересів громадян, передбачені презумпцією невинуватості;
 твердження щодо нормативного закріплення презумпції істинності вироку, як вихідного постулату кримінального судочинства України.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що отримані наукові результати дисертаційного дослідження впроваджено:
 у законотворчій діяльності – може бути використано як рекомендації для удосконалення практичної діяльності працівників органів досудового розслідування, прокуратури, слідчих суддів та суду; пропозиції про внесення змін та поправок до КПК України;
 у навчальному процесі – при викладанні курсів: «Кримінальний процес», «Теорія судових доказів», «Виконання судових рішень» (акт провадження в навчальному процесі Національного університету ДПС України від 15 грудня 2012 року); при проведенні занять із спецкурсів «Практикум із складання процесуальних документів» та «Доказування на досудовому слідстві» для курсантів факультету податкової міліції (акт провадження в навчальний процес від 19 грудня 2012 року); як рекомендації для використання у діяльності інституту післядипломної освіти, а також для перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів, які здійснюють нагляд за додержанням податкового законодавства (акт провадження від 18 грудня 2012 року);
 у практичній діяльності – як рекомендації при судовому розгляді матеріалів досудового розслідування та теоретичні основи подальшого вдосконалення кримінального судочинства України (акт провадження в практичну діяльність Ірпінського міського суду Київської області від 08 січня 2013 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на кафедрі кримінального права, процесу та криміналістики Національного університету державної податкової служби України. Результати дослідження були оприлюднені та доповідалися на п’яти міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми правотворчості очима науковців» (м. Одеса, Причорноморська фундація права, 01-02 листопада 2011 року); «Реформування системи кримінальної юстиції в України: кримінально-правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми» (м. Ірпінь, Ірпінська фінансово-юридична академія, 16 листопада 2012 року); «Актуальні досягнення юридичної науки в XXI столітті» (м. Львів, Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», 30 листопада – 01 грудня 2012 року); «Сучасні держава і право: теорія та практика» (м. Ірпінь, Національний університет ДПС України, 07 грудня 2012 року); «Актуальні питання розвитку та взаємодії публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, Запорізька міська громадська організація «Істина», 22-23 грудня 2012 року).
Публікації. Основні наукові результати дисертації відображено у 10 наукових працях, серед яких: п’ять наукових статей опублікованих в юридичних фахових виданнях, одна з них опублікована в міжнародному юридичному фаховому виданні; п’яти тезах доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається її метою, задачами, вимогам МОНмолодьспорту України і композиційно складається зі вступу, трьох розділів, що містять одинадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 199 сторінки, з яких основний текст дисертації складає 163 сторінок, п’ять додатків на 14 сторінках та списку використаних джерел на 22 сторінках (230 найменувань).

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації сформульована низка теоретичних узагальнень та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розуміння правових презумпцій у кримінальному судочинстві України, на підставі чого отримано нові науково обґрунтовані висновки.
1. Висвітлено етапи виникнення, розвитку та формування правових презумпцій у кримінальному судочинстві з часів Римської імперії до сучасного періоду, з’ясовані особливості застосування презумпцій. На основі дослідження нормативно-правових актів та результати анкетування працівників судових та правоохоронних органів, визначено різні інтерпретації поняття правової презумпції. Дано визначення правової презумпції як «правового явища, факту, закріпленого спеціальною нормою права, наявність або відсутність якого потребує доведення».
2. Розкрито основні види правових презумпцій, що використовуються у кримінальному провадженні України, проаналізовано різні критерії класифікації презумпцій та межі їх застосування. Презумпції у кримінальному судочинстві України поділяються на кримінально-правові презумпції та кримінально-процесуальні. До кримінально-правових відносяться: презумпція знання закону та презумпція правильності кваліфікації. Особливе місце займають правові презумпції, закріплені Конституцією України. До кримінально-процесуальних презумпцій відносяться: презумпція невинуватості, презумпція недостатності визнання особою своєї вини для постановлення обвинувального вироку, презумпція обов’язковості зазначених в законі засобів доказування для встановлення обставин справи, презумпція істинності вироку.
3. Проаналізовано співвідношення презумпцій з такими правовими явищами як преюдиція, аксіома і фікція. Історично склалося так, що між презумпцією, преюдицією, аксіомою та фікцією є спільні риси. Доведено, що ці поняття є різними. Запропоновано низку ознак, які розмежовують ці поняття. Преюдиція на відміну від презумпції виникає лише тоді, коли є вже вирішена справа або питання, що містять ті самі факти, які повинні розглядатися у справі (питанні), що вирішується. На відміну від преюдиції презумпція є спростовною. Преюдиція припускає достовірні висновки у справі й тому вона незаперечна.
Відмінність презумпції та аксіоми полягає: у відмінності обставин, що дозволяють вважати їх правдоподібними; в можливості (неможливості) спростування; в їх значимості, змісті та формі.
Правові презумпції і фікції розрізняються за характером утворення. Положення, яке міститься в презумпціях, по вірогідності істинне, то фіктивне положення істинним бути не може, тобто в основі фікції лежить припущення.
4. Аналіз англо-американської та романо-германської правових систем, дав змогу більш детально дослідити місце правової презумпції у світовому праві. Особливістю англо-американської правової системи є наявність у праві судового прецеденту і статутного права. Презумпція, в цій правовій системі, є прийомом, за допомогою якого закон розподіляє між сторонами обов’язок доведення. Для романо-германської правової системи притаманна наявність кодифікованих нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини між державою та особою. Цей тип правової системи характеризується пріоритетом норми, що міститься в законодавчих актах. Проте він припускає і пошук кожним юристом у конкретному питанні рішення, що відповідає принципу справедливості.
5. Значна кількість презумпцій зазначена безпосередньо в Конституції України, тобто є правовими, такі як презумпція невинуватості; презумпція знання закону; презумпція добропорядності громадян; презумпція невід’ємності прав людини і громадянина, недопустимості обмеження, скасування чи звуження змісту невідчужуваних прав та свобод; презумпція неможливості притягнення двічі однієї особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
6. Запропоновано новий вид кримінально-правової презумпції – презумпція правильності кваліфікації. Ця презумпція забезпечує суб’єктам досудового розслідування, прокурорам, слідчим суддям та суду належний рівень обізнаності законодавства, розуміння та правильного використання норм права.
7. Найпоширенішою презумпцією, яка використовується у кримінальному судочинстві є презумпція невинуватості, основним завданням якої є захист прав та законних інтересів людини і громадянина, недопущення притягнення до відповідальності невинних осіб.
8. Презумпція обов’язковості зазначених у законі засобів доказування для встановлення обставин справи – це правове явище, спрямоване на реалізацію суб’єктом процесу доказування повноважень, з метою отримання фактичних даних, що становлять зміст доказу, в передбаченому законом порядку проведення процесуальних дій. Дисертантка пропонує доповнити статтю 86 КПК України «Допустимість доказів» частиною 3 такого змісту: «при визначені допустимості доказів використовувати презумпцію обов’язковості зазначених в законі засобів доказування для встановлення обставин справи».
9. Використання презумпції обов’язковості зазначених в законі засобів доказування для встановлення обставин справи сприятиме уникненню винесення обвинувального вироку на основі визнання особою своєї винуватості на підставі угоди. Пропонується частину 1 статті 470 КПК України «Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості», доповнити пунктом 5, який викласти в такі редакції: «виключення можливості самообмови, а у випадку її виявлення, в повній мірі дослідити усі обставини її виникнення».
10. Особливістю та необхідною умовою існування презумпції знання закону є не тільки знання, але і розуміння законодавства. На відміну від презумпції невинуватості, презумпція істинності вироку не закріплена у КПК України. Зокрема, норми кримінального процесуального закону передбачають, що рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК України) та підтверджене доказами, які мають бути досліджені під час судового розгляду та оцінені судом (ч. 3 ст. 370 КПК України). Тому, вважається за необхідне закріпити у статті 370 КПК України частину 5: «Рішення (вирок) суду має бути істинним, містити в собі положення правильності кримінально-правової кваліфікації вчиненого, відповідності покарання, правильності вирішення всіх інших кримінально-правових і кримінально-процесуальних питань».
11. З метою забезпечення законності, недопущення притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих осіб і з метою забезпечення контролю та уникненню зловживання службовими повноваженнями працівників судових та правоохоронних органів, вбачається за необхідне подальша розробка теорій правових презумпцій у кримінальному судочинстві України. Обґрунтовано та сформульовано пропозиції щодо удосконалення кримінально-правових, кримінально-процесуальних презумпцій. Вважається за доцільне розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо застосування правових презумпцій у практичній діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Cora Steinringer «Beweisrechtliche Aspekte des Verbraucherschutzes bei allgemeinen oder fоr den Einzelfall vorformulierten Vertragsbedingungen im italienischen und deutschen Recht»: Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades der juristischen Fakultеt der Universitеt Regensburg. 2002. pp. 43-75.
2. Cordopatri, Franco Presunzione. Teoria generale e diritto processuale civile in: Enciclopedia del diritto, diretto da Angelo Falzea, Vol. XXXV (Prerogative – Procedimento). Torino, 1986. pp. 28.
3. Eur. Court H. R. Cossey v. the United Kingdom, Judgment of 27 September 1990. Series A. No. 184.
4. Iustiniani Digesta: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://webu2.upmf-grenoble.fr/Haiti/Cours/Ak/ Corpus/d-01.htm#1.
5. Luck H. K. Good Faith and Contractual Performance // P. Finn (ed.), Essays on Contract – Sydney: The Law Book Company Limited, 1987. – P. 160.
6. Александров Н.Г. Теория государства и права / Н.Г.Александров //. – Юридическая література. – М., 1968. – 548с.
7. Алиев Т.Т. Принцип презумпции истинности приговора, вступившего в законную силу / Т.Т. Алиев, В.О. Белоносов, Н.А. Громов // Российский судья. – 2003. – № 7. – С. 18 – 24.
8. Аннерс Э. История европейского права: (Перевод со шведского / Э. Аннерс; Отв. ред.: В.Н. Шенаев; Редкол.: В.М. Кудров, В.Г. Машлыкин; Пер.: Р.Л. Валинский) / Ин-т Европы. – М.: Наука, 1994. – 397 с.
9. Апарова Т.В. Суды и судебный процесс Великобритании. Англия, Уэльс, Шотландия: Институт международного права и экономики. Издательство «Триада, Лтд». – М, 1996. – 157 с.
10. Арсеньев В.Д. О фактах, не подлежащих доказыванию в процессе уголовного судопроизводства / В.Д. Арсеньев // Правоведение. – 1965. – № 1. – С. 97 – 104.
11. Арсеньєв В.Д. Питання загальної теорії судових доказів / В.Д. Арсеньєв // – М.: Юрид. лит., 1964. – 279 с.
12. Астемирова Л.А. К вопросу о материально-правовых презумпциях / Л. А. Астемирова // Российская юстиция. – 2008. – № 7. – С. 8 – 11.
13. Бабаев В. К. Презумпции в советском праве : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / В. К. Бабаев. – Свердловск, 1969. – 24 с.
14. Бабаев В.К. Презумпции в советском праве / В.К Бабаев //. – Горький: Горьковская высшая школа МВД СССР, 1974. – 124 с.
15. Баганець О.В. Переваги та недоліки нового КПК / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.yurincom.com/ua/consultation /faq/id=10636.
16. Бажанов М.И. Законность и обоснованность основних судебных актов в советском уголовном судопроизводстве: Автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / М.И. Бажанов. – Х., 1967. – 34 с.
17. Бартошек М. Римское право: (понятия, термины, определения) / Милан Бартошек. – Пер. с чешск. – М.: Юрид. лит.,1989. – 448 с.
18. Баулин О. В. Бремя доказывания при разбирательстве гражданских дел / О. В. Баулин // . – М.: Городец, 2004. – 272 с.
19. Баулін О.В. Верховенство права і законність в кримінальному процесі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.corp-lguvd.lg.ua/d120102.html.
20. Беккария Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккария // Пер. и вступ. ст.: Исаев М.М., Юрид. изд-во НКЮ СССР: Москва, 1939. – 464 с.
21. Беньківський В. Моє розуміння поняття «презумпція невинності» / В. Беньківський // ПравоУкраїни. – 1995. – № 12. – С. 58-60.
22. Бережний О.І. Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова дільність / О.І. Бережний. – Х., 2003. – 20 с.
23. Бойков А.Д. Третья власть в России: Очерки о правосудии, законности и судебной реформе 1990 – 1996 гг. – М., 1997. – С. 65 – 66.
24. Болотов С.В. Правосудие во Франции / С.В. Борлотов //. – М.: Наука, 1994. – 98 с.
25. Васильев Л.В. Фактические презумпции в советском уголовном судопроизводстве: Текст лекций. / Л.В. Васильев // Краснодар: Кубанский університет. – 1977. – 62 с.
26. Васильев Л.В. Фактические презумпции в советском уголовном судопроизводстве / Известия высших учебных заведений. Правоведение. 1982. – № 1. – С. 95-99.
27. Васьковский, Е.В. Учебник гражданского процесса / Е.В. Васьковский // – 2-е изд., перераб. М.: издание Бр.Башмаковых, 1917. – 429 с.
28. Веденеев Е.Ю. Роль презумпций в гражданском праве, арбитражном и гражданском судопроизводстве / Е.Ю. Веденеев // Государство и право. – 1998. – № 2. – С. 43 – 49.
29. Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права: навч. посібник / Ю.А. Ведєрніков, А.В. Папіна // Вища освіта 21 століття. – К.: Знання, 2008. – 333 с.
30. Великий енциклопедичний юридичний словник / [За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка]. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с.
31. Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 5 (57) – С. 22.
32. Власова Г.П. Види кримінального процесу: історично-правовий аспекти: Право і Безпека., Науковий журнал. – № 5 (37). – 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum /Pib/2010_5/PB-5/PB-5_37.pdf.
33. Воложанин В.П. К вопросу о юридических предположениях в советском гражданском праве и процессе // Вопросы советского гражданского права и процесса: Уч. зап. Свердловск. юрид. ин-та им. А.Я. Вышинского. – М. – 1955. – Т. III. – 568 с.
34. Воложанин В.П. Несудебные формы разрешения гражданско-правовых споров / В.П. Воложанин // Свердловск: Средне-Уральское книжное изд-во, 1974. – 202 с.
35. Воложанин В.П. Юридические предположения в советском гражданском праве и процессе: Дис….канд. юрид. наук: 12.00.03 // В.П. Воложанин. – Свердловск, 1953. – 261 с.
36. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину: Автореф. дис… доктора юрид. наук.: 12.00.08 // К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 32 с.
37. Вышинский А. Я. Теория судебных доказательств в советском праве / А.Я. Вышинский. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1941. – 220 c
38. Гавриш Т.С. Проблеми допустимості доказів, отриманих в ході міжнародної правової допомоги в кримінальних справах: Дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н.: 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза: оперативно-розшукова діяльність / Гавриш Т.С. – Харків, 2004. – 224 с.
39. Галаган В.І. Криміналістичне забезпечення проведення процесуальних дій у кримінальному судочинстві України / В.І. Галаган // Наукові записки НаУКМА. – Київ, 2011. – Том 116. – С. 106-109.
40. Галаган В.І. Правові та криміналістичні проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності (на матеріалах органів внутрішніх справ): Автореф. дис. … д-ра. юрид. наук. – Київ, 2003. – 39 с.
41. Гаргат-Українчук О.М. Класифікація правових презумпцій у кримінальному процесі України / О.М. Гаргат-Українчук // Університетські наукові записки. – №2(30). – 2009. – С. 265-270.
42. Гаргат-Українчук О.М. Поняття, ознаки та значення правових презумпцій у кримінальному процесі України / О.М. Гаргат-Українчук // Держава і право. – Вип. 45 – 2009. – С. 446-452.
43. Гаргат-Українчук О.М. Презумпції у кримінальному процесі України: Дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н.: 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза: оперативно-розшукова діяльність / О.М. Гаргат-Українчук. – О., 2010. – 191 с.
44. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений : закон, теория, практика / Л.Д. Гаухман // [3-е изд., перераб и дополн.]. – М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2005. – 457 с.
45. Головко Л.В. Дознание и предварительное следствие в уголовном процессе Франции / Л.В. Головко // Фирма «Спартак». – М., 1995. – 130 с.
46. Голунский С.О. О вероятности и достоверности в уголовном суде / С.О. Голунский // Проблемы уголовной политики.– М., 1937. – Кн.4. – С. 56-63.
47. Гольмстен А.Х. Учебник русского гражданского судопроизводства / А.Х. Гольстмен // С-Петербург, Типография Д.В. Чичинадзе, 1899. – 160 с.
48. Горбачев А.В. Признание доказательств недопустимыми в уголовном судопроизводстве: основания и процессуальный порядок: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова дільність / А.В. Горбачов. – М., 2004. – 24 с.
49. Горский Г.Ф. Проблемы доказывания в советском уголовном процессе / Г. Ф. Горский, Л. Д. Кокорев, П. С. Элькинд. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1978. – 303 с.
50. Гриненко А.В. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе / А.В. Гриненко, Г.К. Кожевников, С.Ф. Шумилин // Консум. – Х, 1997. – 97 с.
51. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. – Харьков. – 1975. – 144 с.
52. Гурвич М.А. Лекции по советскому гражданскому процессу / М.А. Гурвич. – М., 1950. – 199 с.
53. Гуценко К.Ф. Основы уголовного процесса США / К.Ф. Гуценко – М., 1993. – 84 с.
54. Гуценко К.Ф. Уголовная юстиция США: Критический анализ правовых институтов, обеспечивающих уголовную репресию / К.Ф. Гуценко. – М.: Юрид. лит., 1979. – 208 с.
55. Добрянський С.П. Методологія дослідження змісту прав людини (до постановки проблеми) // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХIII регіональної наук; практ. конф. 8–9 лютого 2007 р. – Львів: Львівський нац. унів-т імені Івана Франка, 2007. – 629 с.
56. Дормидонтов Г.Ф. Классификация явлений юридического быта, относимых к случаям применения фикций: Юридические фикции; Презумпции; Скрытные, символические, притворные и мнимые действия; Фидуциарные сделки / Дормидонтов Г.Ф. – Казань: Типолитография Императорского Университета, 1895. – 185 с.
57. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод 1950 р. // Международые акты о правах человека: Сб. док. – Норма-Инфра. – М, 2000.
58. Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами. – М.: Лекс; Книга, 2002. – 160 с.
59. Ефимичев С.П. Презумпция невиновности: дискуссия продолжается / С. П. Ефимичев // Уголовное право. – М.: Юстиция, 1999. – № 4. – 315 с.
60. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах (ETS N 73) Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 15.05.1972 № ETS N 73.
61. Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності / В.П. Ємельянов // Навч. посібник. – Х., 1996. – 112 с.
62. Загальна декларація прав людини, прийнята 10.12.1948 р. Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй // Вісник Конституційного Суду України. – 2006. – № 3. – С. 69 – 74.
63. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Рогачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петрішина. – Харків: Право, 2002. – 432 с.
64. Збірник Постанов пленуму Верховного Суду України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.twirpx.com/ file/579152/.
65. Золотых В.В. Проверка допустимости доказательств в уголовном процессе // В.В. Золотых – «Феникс». – Ростов на Дону, 1999. – 288 с.
66. Зуев Ю.Г. Уголовно-правовые презумпции: понятие, признаки, виды / Ю.Г. Зуев // Проблемы юридической техники: Сборник статей. – Нижний Новгород. – 2000. – С. 331-338.
67. Игнатенко М.П. Момент возникновения уголовной ответственности и принцип презумпции невиновности: / М.П. Игнатенко// Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, – 2011, №5. – С. 117-125.
68. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву / Иоффе О.С.; Отв. ред.: Юрченко А.К. – Л.: Издательство Ленингр. ун-та, 1955. – 310 c.
69. Ієвіня О.В. Застосування презумпцій та фікцій в регулюванні сімейних відносин / Нотаріат для вас., 2011 – № 11. – C. 62-67.
70. Історія держави і права зарубіжних країн: підручник для вузів: у 2-х ч. / за ред. Н.А. Крашеникова, О.А. Жидкова. – 3-е изд., перероб. і доп. – М.: НОРМА, 2006. – Ч.1. – 717 с.
71. Історія держави і права зарубіжних країн: підручник для студентів вузів / під ред.К.І. Батира. – 4-е вид., перероб. і доп. – М.: Проспект, 2005. – 496 с.
72. Історія преюдиціальності у кримінальних справах: Д.В. Шилін // Актуальні проблеми держави і права зб. наук. праць. – Вип. 32. – О.: Юрид. л-ра, 2007. – С. 355-360.
73. Калиновский К.Б. Ограничение правовых презумпций от обоснования юридических норм / К.Б. Калиновский // Философия и право: Материалы Международной научно-практической конференции, 28.02.2006 года. – СПб.: Издательство СПбГУП, 2006. – С. 60 – 62.
74. Калиновский К.Б. Презумпции в уголовном процессе / К.Б. Калиновский, А.В. Смирнов // Российское правосудие. – 2008. – № 4. – С. 68 – 74.
75. Каминская В.И. Учение о правовых презумпциях в уголовном процессе / В.И. Каминская. – АН СССР; Институт права [Н.Н. Полянский (отв. ред.)]. – М.: Издательство АН СССР, 1948. – 132 с.
76. Каранина Н.С. Правовые презумпции в теории права и российском законодательстве: Дисс. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / Н. С. Каранина. — М. – 2006. – 164 с.
77. Касьян, А.А. Общенаучный характер аксиоматического метода познания: Автореф. дис. канд. философ, наук / Касьян А. А. – М., 1977.
78. Качур Н.Ф. Презумпции в советском семейном праве. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Кучур Н.Ф. – Свердловск, 1982. – 216 c.
79. Кобликов А.С. Судебный приговор / Кобликов А.С. – М.: Юридическая литература, 1966. – 135 с.
80. Коментар до Конституції України: Інститут законодавства Верховної Ради України. – 2-ге вид., виправлене та доповн. – К.: Центр учбової літератури, 1998. – 412 с.
81. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. // Голос України. – 10 січня 2001 року. – № 3 (2503). – С. 6 – 8.
82. Конституция государств Америки: В 3 т. / под. ред. д.ю.н., проф. Т.Я. Харбиевой. – Т.2: Карибский регион. – М., 2006. –565 с.
83. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
84. Концепція реформування кримінальної юстиції України, затверджена указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008 // Офіційний вісник України // Офіційне видання від 18.04.2008. – №27. – 20с.
85. Копєйчиков В.В., Колодій А.М. Правознавство: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова, А. М. Колодія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 358 с.
86. Кореневский Ю.В. Использование информации, полученной в результате оперативно – розыскной деятельности // Доказывание в уголовном процессе. Традиции и современность. – С. 36 – 82.
87. Котуха О. С. Презумпція невинуватості. Історико-правові аспекти / О. С. Котуха // Держава і право : зб. наук. праць : Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. - Вип. 38. – С. 178-184.
88. Котуха О.С. Історичні аспекти розвитку теорії правової презумпції. Митна справа: №6 (78). – 2011. – Частина 2, книга 2. – С. 732-737.
89. Котуха О.С. Непрямі матеріальні презумпції у конституційному праві України / О.С. Котуха // Науковий вісник Чернівецького університету. – Чернівці, 2012. – №636 (Правознавство). – С. 54-58.
90. Котюк В.О. Основи держави і права: Навчальний посібник / В.О. Котюк // – 3-тє вид., допов. і перероб. – К.: Атіка, 2001. – 432 с.
91. Крижанівський В.В. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі (порівняльно-правове дослідження): Дис. ... канд. юрид. наук / В.В. Крижанівський. – К., 2007. – 176 с.
92. Крижанівський В.В. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі (порівняльно-правове дослідження): Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / В.В. Крижанівський. – К., 2007. – 19 с.
93. Кримінальне право України. Особлива частина: підручник / [за ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Cташиса, В.Я. Тація]. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 494 с.
94. Кримінальне право України. Особлива частина: підручник / [за ред. М.І. Мельника, В.А. Климента]. – вид. 2-ге, переробл. та допов. – К .: Атіка, 2008. – 712 с.
95. Кримінальний кодекс України N 2341-III від 5 квітня 2001 року редакція від 21.01.2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://code.leschishin.org/crc/ crc36.php.
96. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року // Із змінами, внесеними згідно із Законом № 5076-VI від 05.07.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show /4651-17.
97. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О.М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – X.: Право, 2012. – 768 с.
98. Кругликов Л.Л., Зуев Ю.Г. Презумпция в уголовном праве (в сфере ответственности за экономические и иные преступления) / Ярославль: Ярославский государственный университет, 2000. – 160 с.
99. Крылов Н.И. Об историческом значении римского права в области наук юридических. Речь, произнесённая в Торжественном собрании императорского Московск. универ. – 11.06. 1838. – М, 1838. – 90 с.
100. Крымов А.А. Правовые презумпции в уголовном процессе : Дис. канд. юрид. наук: 12.00.09 / А. А. Крымов. – М., 1999. – 215 с.
101. Курс уголовного судопроизводства: учеб.: В 3-х т./ Под ред. В.А. Михайлова // Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», – Т.1: Общие положения уголовного судопроизводства. – М, 2006.– 824 с.
102. Курылев С.В. Основы теории доказывания в советском правосудии / Курылев С.В. – Минск: Издательство БГУ, 1969. – 203 с.
103. Куфтирєв П.В. Норми доказового права у давньоримській юриспруденції як передумова формування сучасних правових уявлень про юридичне доказування / П.В. Куфтирєв / Наукові записки інституту законодавства Верховної Ради України, №6(9). – 2011.
104. Лантух Н.В. Формы проверки не вступивших в законную силу приговоров: Дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Лантух Н.В. – Санкт-Петербург, 2001. – 198 с.
105. Ларин А. М. Презумпция невиновности / Ларин А. М. – М: Наука, 1982. – 151 с.
106. Латинско - русский словар: И.Х. Дворецкий // Издание 3-ье, исправленное. – М., 1986. – 840 с.
107. Левенталь Я.Б. К вопросу о презумпциях в советском гражданском процессе // Сов. государство и право. – 1949, № 6. – С. 62-68.
108. Левченко О.В. Презумпция невиновности обвиняемого в доказывании по уголовным делам: монография. – Астрахань, 2001. – С. 9.
109. Либус И.А. Презумпция истинности приговора и право на защиту / И.А. Либус // Советская юстиция. – 1987. – № 11. – С. 22 – 24.
110. Либус И.А. Презумпция невиновности в советском уголовном процессе / И.А. Либус – Ташкент: Изд-во «Узбекистан», 1981. – 231 с.
111. Ляшенко Р.Д. Функціональне призначення презумпцій в праві // Юридичні науки. – Том 22 (61). – № 1. – 2009. – С. 316-322.
112. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп. – К.: Атіка, 2004. – 616 с.
113. Малышев К. И. Курс гражданского судопроизводства. Т. 1 / К.И. Малышев, доц. С.-Петерб. ун-та. – 2-е изд., испр. и доп. – С.-Пб.: Тип. М.М. Стасюлевича, 1876. – 454 с.
114. Марат Ж.П. План уголовного законодательства / Марат Ж.П. – М.: Издательство иностр. литературы, 1951. – 152 с.
115. Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів: Дис….. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Марітчак Т.М. – Л., 1993. – 209 с.
116. Масленников А.В. Правовые аксиомы: Автореф. дисс. на соискание ученой степени кандидата юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве». – Владимир, 2006. – 26 с.
117. Мейер Д.И. О юридических вымыслах и предположениях, о скрытных и притворных действиях // Мейер Д.И. Избранные произведения по гражданскому праву. – М., – 2003. – 426с.
118. Миньковский Г.М., Петелин Б.Я. О понятии вины и проблемах ее доказывания. – Гос. и право,1992. – №7 – С. 60.
119. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М. М. Михеенко.– К. : Вища школа, 1984. – 133 с.
120. Молдован А.В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США / А.В. Молдован Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 c.
121. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права ООН: Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73.
122. Морквин В.А. Правовые презумпции в уголовном судопроизводстве России: Автореф. дисс. на соискание ученой степени кандидата юрид. наук., спец. 12.00.09: уголовный процесс та криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / Морквин В.А. – Екатеринбург, 2008. – 26 с.
123. Москалькова Т.Н. Нравственные начала уголовного процесса (стадия предварительного расследования): дисс. докт. юрид. наук 12.00.09 / Т.Н. Москалькова. – М., 1997. – 420 с.
124. Мотовиловкер Я.О. О принципах объективной истины, презумпции невиновности и состязательности процесса: Учебное пособие / Мотовиловкер Я.О. – Ярославль: Ярославский государственный университет, 1978. – 96 с.
125. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посібник / В.О. Навроцький. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
126. Науково-практичний коментар Конституції України [Електронний ресурс]. – Режим доступ http://apelyacia.org.ua/ content/stattya-63-ne-nese-vidpovid-za-vidmovu-shchodo-sebe.
127. Никандров В.В., Ворожцов С.А. Подсудимый заявил: ко мне применяли незаконные методы расследования. – Российская юстиция, 1999. – №8. – С. 26-28.
128. Николайчик В.М.Уголовное правосудие США. – М., 1995. – 108 с.
129. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / В. Т. Нор. – Львів : Вища школа, 1978. – 111 с.
130. Нор В.Т. Презумпція невинуватості як принцип кримінального судочинства та його інтерпретація Європейським судом з прав людини: В.Т. Нор / Вісник Львів. УН-ТУ Серія юрид.: 2011, Вип. 53. – С. 389–401.
131. Образцов В.А., Богомолова С.Н. Криминалистическая психология // В.А. Образцов, С.Н. Богомолова. – М.: Юнити-Дана . – Закон и право, 2002. – 254 с.
132. Ойгензихт В.А. Понятие гражданско-правовой презумпции // Советское государство и право. – 1975. – № 10. – С. 25-33.
133. Омельченко О.А.Всеобщая история государства и права: Учебник 2 т. Издание третье, исправленное. Т.1 – М.: ТОН – Остожье, 2000. – 528с.
134. Орлов Ю.К. Основы теории доказательств в уголовном процессе. Научно-практическое пособие. М.: Проспект, 2000. – 144 с.
135. Оршанский И.Г. О законных предположениях и их значении / И.Г. Оршанский // Журнал гражданского и уголовного права. Кн. 4. С-Петербург, 1874. – С. 1 – 55.
136. Осауленко О. А. Реалізація принципу презумпції невинуватості у досудових стадіях кримінального процесу: Дис.... канд. юрид. наук за спец. 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова медицина; оперативно-розшувова діяльність / Осауленко О. А. – К., 2006. – 252 с.
137. Осауленко О.А. Реалізація принципу презумпції невинуватості у досудових стадіях кримінального процесу. Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 // Київський національний університет внутрішніх справ. – К., 2006. – 18 с.
138. Особливості використання презумпцій в галузі прав людини. Суханова Д. С. // Порівняльно-правові дослідження, 2009. – №2. – С. 86-91.
139. Панько К. К. Фикции в уголовном праве и правоприменении / Науч. ред. Л. Л. Кругликов. – Воронеж, 1998. – 135 с.
140. Пашкевич П.Ф. Процессуальный закон и эффективность уголовного судопроизводства / П.Ф.Пашкевич – М.: Юрид. лит., 1984. – 176 c.
141. Петрухин И.Л. Внутреннее убеждение суда и правовые презумпции / И.Л. Петрухин // Советское государство и право. – 1964. – №3. – С. 63 – 71.
142. Петрухин И.Л. Оправдательный приговор и право на реабилитацию: монография / И.Л. Петрухин // М.: Проспект, 2009. – 140 с.
143. Петрухин И.Л. Презумпция невиновности и вопросы доказывания на предварительном следствии. – В кн.: Актуальные проблемы правовой защиты личности в уголовном судопроизводстве. – Ярославль, 1990. – 89 с.
144. Пешков М.А. Функции суда, прокурора и полиции при произ­водстве арестов и обысков в уголовном процессе США / М.А. Пешков // Государство и право. – 1998. – № 1. – С. 92-95.
145. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія. – Харків, 2007. – 576 с.
146. Полянский Н.Н. Уголовное право и уголовное судопроизводство в Англии / Н.Н. Полянский – М., 1969. – С. 259-278.
147. Постанови Пленуму Верховного Суду України 1985 – 2008 рр. / За заг. ред. В. В. Онопенка, Ю. Л. Сеніна. – К., 2008. – С. 21.
148. Правовая культура, структура правовой культуры [Електронный ресурс]. – Режим доступу: www.xserver.ru/user/pravk.
149. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства : постанова Пленуму верховного Суду України від 28 берез. 2008 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упоряд.: В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – С. 409-415.
150. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листоп. 1996 р. № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – С. 163-168.
151. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Г.Ф. Горский, Л.Д. Кокорев, П.С. Элькинд, Воронеж Изд-во Воронеж. ун-та 1978. – 303 с.
152. Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження інституту кримінальних проступків / №10126 від 28.02.2012.
153. Рарог А.И., Грачева Ю.В. Законодательная техника как средство ограничения судейского усмотрения // Государство и право. – 2002. – №11. – С. 93-100.
154. Решетникова И.В. Доказательственное право Англии и США. – Екатерин-бург: Изд-во УрГЮА, 1997. – 240 с.
155. Рогатюк І.В. Обвинувачення у кримінальному процесі України: Монографія / Рогатюк І.В. – К.: Атіка, 2006. – 160 с.
156. Розин Н.Н. Уголовное судопроизводство: Пособие к лекциям / Н.Н. Розин, орд. проф. Том. ун-та. – 3-е изд., пересмотр. – Петроград: Изд. юрид. кн. скл. «Право», 1916. – 603 с.
157. Савицкий В.М. Уголовный процесс России на новом витке демократизации // Государство и право. – 1994. – № 6. – С. 105-106.
158. Саєнко С.Т. Необхідність коригування конституційної формули презумпції знання закону: адміністративно-правовий аспект [Текст] / С.Т. Саєнко // Юридична Україна: щомісячний правовий часопис. – 2009. – № 4 (76). – С. 44 – 50.
159. Салогубова Е.В. Римский гражданский процесс / Е.В. Салогубова. – 2-е изд. Городец-издат. – М, 2002. – 160 с.
160. Сериков Ю.А. Презумпции в гражданском судопроизводстве / Ю.А. Сериков – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 184 с.
161. Серов В.В. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений / В. В. Серов. – 2-е изд. – М.: Локид-Пресс, 2005. – 880 с.
162. Смирнов А.В. Презумпции и распределение бремени доказывания в уголовном процессе / А.В. Смирнов // Государство и право. – 2008. – № 1. – С. 60 – 68.
163. Солоніна О.П. Значення кримінально-правових презумпцій для процесу доказування / О. П. Солоніна // Форум права. – 2011. – № 3. – С. 748–756.
164. Солоніна О.П. Правові презумпції у кримінально-процесуальному доказуванні. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 // Національна академія внутрішніх справ. – К., 2012. – 215 с.
165. Стецовский Ю.И., Ларин А.М., Конституционный принцип обеспечения обвиняемому права на защиту. – М., 1988. – 317 с.
166. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. Том 1. Основные положения науки советского уголовного процесса. – М.: Издательство «Наука», 1968. – 468 с.
167. Строгович М.С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности / [Под ред. В.М. Савицкого]. – М.: Наука, 1984. – 143 с.
168. Строгович М.С. Признание обвиняемым своей вины в качестве судебного доказательства. Сов. гос. и право, 1982 – №4. – С.68-74
169. Строгович М.С. Учение о материальной истине в уголовном процессе / АН СССР, Институт права / Строгович М.С. – М.-Л.: Издательство Академии наук СССР, 1947. – 275 с.
170. Супрун Т.М. Виникнення презумпції невинуватості / Т.М. Супрун // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні досягнення юридичної науки в ХХІ столітті», 30 листопада – 01 грудня 2012р. – Львів, 2012. – С. 72-74.
171. Супрун Т.М. Класифікація правових презумпцій у кримінальному судочинстві України / Т.М.Супрун // Науковий вісник Ужгородського національного університету (серія право). – Ужгород, 2012. – № 18. – С. 136- 139.
172. Супрун Т.М. Ознаки правових презумпцій: загальна характеристика / Т.М. Супрун // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні держава і право: теорія та практика». 07 грудня 2012 р. – Ірпінь, 2012. – С. 77-80.
173. Супрун Т.М. Основні положення становлення презумпції істинності вироку / Т.М. Супрун // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання розвитку та взаємодії публічного та приватного права, 22-23 грудня 2012 року. – Запоріжжя, 2012. – С. 104-105.
174. Супрун Т.М. Правові презумпції та суміжні поняття / Т.М. Супрун // Бюлетень Міністерства юстиції України. – Київ, 2013. – №2 (лютий). – С. 140-147.
175. Супрун Т.М. Правові презумпції у кримінальному судочинстві України / Т.М. Супрун // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – Ірпінь, 2012 . – № 2(57). – С. 249-253.
176. Супрун Т.М. Презумпция недостаточности признания лицом своей вины для вынесения обвинительного приговора / Т.М. Супрун // Научные труди молодых ученых. – Азербайджан. – Баку, 2012. – №7. – С.58-62.
177. Супрун Т.М. Презумпція знання закону: історичний аспект / Т.М. Супрун // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Реформування системи кримінальної юстиції в України: кримінально-правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблем», 16 листопада 2012 р. – Ірпінь, 2012. – С. 294-295.
178. Супрун Т.М. Презумпція невинуватості / Т.М. Супрун // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми правотворчості очима науковців», 1-2 листопада 2011 р. – Одеса, 2011. – С. 110-112.
179. Супрун Т.М. Презумпція правильності кваліфікації: правова характеристика / Т.М. Супрун // Науковий вісник Ужгородського національного університету (серія право). – Ужгород, 2012. – № 19. – С. 96-99
180. Суханова Д.С. Сутнісна характеристика окремих видів презумпцій української правової політики / Д.С. Суханова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/app/2012_ 44/Suhanova.pdf.
181. Суханова Д.С. Міжнародно-правові та національно-правові презумпції у сфері прав і свобод людини та громадянина: порівняльно-правовий аспект: Автореферат на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень / Д.С. Суханова. – Одеса, 2010. – 27 с.
182. Суханова Д.С. Особливості використання презумпцій в галузі прав людини Д.С. Суханова // Порівняльно-правові дослідження, 2009. – №2. – С. 86-91.
183. Сухинина И.В. Презумпции в конституционном праве Российской Федерации. Дисс…канд. юрид. наук. – М., 2003. – 172 с.
184. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В. Савченко, В.В. Кузнецов. О.Ф. Штанько. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 604 с.
185. Сычева О.Н. Презумция истинности приговора в современном уголовном процессе: Автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук., спец. 12.00.09: уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / О.Н. Сычева. – Нижний Новгород, 2007. – 31 с.
186. Теория государства и права / По