Правовий статус органів місцевого самоврядування на території Західної України у складі Польщі (1918-1939 рр.)

Короткий опис

З М І С Т

ВСТУП………………………………………………...………….…….……..3
РОЗДІЛ І. Стан розробки проблеми і характеристика джерел
дослідження…..…………………………………………………………….….…....12
РОЗДІЛ 2. Правове та соціально-економічне становище Західної України у складі Польщі,
2.1. Політико-правовий статус Західної України в складі Польщі……....20
2.2. Соціально-економічне становище населення Західної України в складі Польщі……………………………………………………………...………..46
РОЗДІЛ 3. Конституційно-правове положення органів місцевого самоврядування Польщі
3.1. Формування місцевого самоврядування в Західній Україні за
Конституцією Польщі 1921 року………………………….……….………..…….72
3.2. Зміни в системі місцевого самоврядування в Західній Україні за
Конституцією Польщі 1935 року………………..………………………………..83
РОЗДІЛ 4. Організація і компетенція органів місцевого самоврядування на території Західної України в 1918-1939 рр.
4.1. Правова основа організації місцевого самоврядування в Східній Галичині та на Західній Волині……………….……………….……………….….94
4.2. Організація і реалізація виборчого процесу до органів місцевого
самоврядування на території Західної України……………………..….……....106
4.3. Компетенція і особливості діяльності органів місцевого самоврядування на території Східної Галичини та Західної Волині……..……128
ВИСНОВКИ ……………………………....………………….………....….153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..……………..…………..…...156

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Процеси національного відродження в Україні, об’єктивна потреба її входження в європейський простір зумовлює становлення тісних стосунків з найближчими сусідами, зокрема з Польщею. Формування та стабільність українсько-польських відносин неможливі без вивчення їх історичних закономірностей, що потребують глибокого наукового аналізу та формування відповідних висновків.
Особливе місце серед проблем, які вимагають такого дослідження є питання правового статусу органів місцевого самоврядування на території Західної України в складі Польщі у 1918-1939 роках. Такий аналіз є важливим і для пошуків оптимальних способів захисту інтересів окремих етнічних територій та національних меншин в будь-якій сучасній державі, в тому числі в Україні. В межах поняття правового статусу в даному випадку розглядаються такі елементи як місце органів самоврядування в суспільстві та державі, їх соціально-політична роль та призначення, а також їх компетенція (сукупність повноважень).
Безперечно, у ХХ столітті історія розвитку України і Польщі була подібною, хоча і відзначалась рядом незгод та претензій, пов’язаних зі значними національними особливостями.
В досліджуваний період Західна Україна (Східна Галичина та Західна Волинь) входили в склад польської держави, державний апарат якої функціонував і на цих українських територіях. Проте польські уряди не завжди враховували національні та соціальні інтереси українців, а часто навіть спричиняли загострення міжнаціональних відносин, зростання радикальних тенденцій в українському національному русі.
Проблеми української національної меншини в міжвоєнній Польщі стали одними з найважливіших і найважчих у внутрішній політиці. Це стосувалося насамперед намагання українців реалізувати свої національні права через органи місцевого самоврядування, а сам правовий інститут місцевого самоврядування розглядався ними як засіб вирішення міжнаціональних конфліктів.
У вітчизняній і зарубіжній історичній та історико-правовій літературі деякі проблеми становлення правового статусу органів місцевого самоврядування на території Західної України в складі Польщі у 1918-1939 роках частково висвітлювались в межах окремих розділів монографій В. Калиновича, Л. Присташ, Р. Шведа, в роботах Я. Мартинюк. Проте переважна частина питань стосовно правового статусу органів місцевого самоврядування на території Західної України (Східної Галичини та Західної Волині) у міжвоєнний період залишились малодослідженими. Це і обумовлює актуальність теми, за якою виконана дисертація.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності до теми “Актуальні проблеми історії держави і права України, політичних і правових вчень та зарубіжної історії”, яка досліджується на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського національного університету ім. Івана Франка згідно наказу ректора ЛНУ Н-239 від 28.03.2003.
Метою дослідження є виявити об’єктивні закономірності, на основі яких поглибити історико-правові знання про систему органів місцевого самоврядування та її функціонування в Західній Україні (1918-1939 рр.) у складі Польщі.
Виходячи з вказаної мети в дисертації розв’язано такі завдання:
- проаналізувати становище західноукраїнських територій в складі Польщі після Першої світової війни;
- виявити статус української національної меншини на території польської держави за Версальським, Варшавським та іншими міжнародними договорами;
- виявити особливості конституційно-правового статусу органів місцевого самоврядування в Західній Україні за Конституціями Польщі 1921 і 1935 років;
- дослідити еволюцію правового статусу органів місцевого самоврядування в Західній Україні у досліджуваний період;
- визначити місце інституту місцевого самоврядування в загальній структурі польської держави та уточнити можливості реалізації прав національних меншин через органи місцевого самоврядування;
- з’ясувати особливості участі українців у діяльності органів місцевого самоврядування міжвоєнної Польщі.
Об’єктом дослідження є процес формування та функціонування системи органів місцевого самоврядування на території Західної України (Східної Галичини та Західної Волині) у складі Польщі у 1918-1939 рр.
Предметом дослідження є історико-правові закономірності становлення та розвитку правового статусу органів місцевого самоврядування, які функціонували на території Західної України в міжвоєнний період під владою Польщі.
Хронологічні рамки дослідження включають період з 1918 року, коли на Західній Волині, як складовій західноукраїнських земель, формувались перші органи самоврядування на основі розпоряджень Генерального Комісара Східних Земель, до 1939 року, початку Другої світової війни, який спричинив втрату Польщею незалежності та зайняття західноукраїнських земель військами Червоної армії СРСР. Східна Галичина остаточно стала складовою частиною Другої Речі Посполитої з березня 1923 року.
Територіальні рамки дослідження обмежені Західною Волинню (Волинським воєводством) та Східною Галичиною (Львівським, Станіславським і Тернопільським воєводствами), які в історичній літературі отримали назву Західної України.
Методи дослідження. Для проведення дослідження залучались філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи.
Використовувався, зокрема, соціально-детерміністичний метод, який дозволив ствердити, що розвиток органів місцевого самоврядування міжвоєнної Польщі та їх функціонування були детерміновані розвитком суспільства вцілому. Діалектично-матеріалістичний метод дав змогу виявити закономірності розвитку органів місцевого самоврядування у зазначений період.
Історико-правовий метод використовувався при дослідженні еволюції правового статусу органів місцевого самоврядування в різні роки досліджуваного періоду, а також при характеристиці становища Західної України (Східної Галичини та Західної Волині) в складі міжвоєнної Польщі.
Порівняльно-правовий метод був застосований при аналізі норм польських конституцій 1921 і 1935 рр. стосовно статусу органів місцевого самоврядування.
Метод тлумачення правових приписів використовувався при аналізі нормативно-правових актів, що визначали правовий статус органів місцевого самоврядування у 1918-1939 рр.
Джерельною та історіографічною базою є міжнародні правові акти, національне законодавство Польщі 1918-1939 рр., архівні документи та матеріали, праці як вітчизняних, так і зарубіжних авторів з досліджуваної проблеми.
Наукова новизна роботи полягає у вперше здійсненому аналізі правового статусу органів місцевого самоврядування на території Західної України в міжвоєнний період.
Дисертація є одним з перших вітчизняному правознавстві історико-правових монографічних досліджень правового статусу органів місцевого самоврядування території Західної України в складі Польщі (1918-1939 рр.)
В результаті проведеного дослідження сформульовані такі положення, яким притаманні елементи новизни і які виносяться на захист:
1. Встановлено, що територія Західної України після Першої світової війни поступово стала складовою частиною Польщі як чотири воєводства: Львівське, Тернопільське, Станіславське та Волинське. Включення Східної Галичини та Західної Волині в склад Польщі та його міжнародне схвалення відбувалось в два етапи, що і відобразилось на специфіці статуту органів місцевого самоврядування цих територій, особливо в 1918-1933 роках.
2. Виявлено, що згідно так званого “Малого Версальського трактату” підписаного між державами Антанти і Польщею 28 червня 1919 року, Польща зобов’язувалась надати національним меншинам політичні і громадянські права, організувати на територіях, населених національними меншостями, широке територіальне, національне та господарське самоврядування, в той же час відповідно до Варшавського договору 1920 року, Польща мала забезпечувати національно-культурні права українців. Встановлено, що ці положення міжнародних правових актів Польщею не виконувались.
3. Виявлено, що Конституція 1921 року, прийнята на початковому етапі державотворення Другої Речі Посполитої, містила правові норми, які закріплювали демократичний характер органів місцевого самоврядування. Конституція 1935 року навпаки звузила демократичний характер статусу органів самоврядування, обмеживши їх роль в житті суспільства, підпорядкувавши державі.
4. Встановлено, що правовий статус органів місцевого самоврядування на території Західної України в складі Польщі формувався поетапно. Перший етап (з 1918 р. по 1933 р.) характеризувався існуванням в Польщі трьох різних систем самоврядування (російської, австрійської і пруської) та відсутністю єдиного правового акту, що визначав би правовий статус органів місцевого самоврядування. Другий етап відзначився прийняттям Закону “Про часткову зміну устрою територіального самоврядування” від 23 березня 1933 року, за яким на всю територію Польщі, в тому числі Західну Україну (зокрема, Львівське, Тернопільське та Станіславське воєводства), поширилась російська система самоврядування, що попередньо існувала у Волинському воєводстві.
5. Визначено, що інститут місцевого самоврядування був підконтрольний органам урядової адміністрації. Це суттєво знижувало демократичний характер цих органів, що особливо проявлялось в процесі виборів до самоврядних установ. Національні меншини переважно усувались від участі в органах місцевого самоврядування на підставі мовного та інших цензів, передбачених законодавством.
6. З’ясовано, що правовий статус органів місцевого самоврядування за польським законом “Про принципи загального воєводського самоврядування, зокрема, Львівського, Тернопільського і Станіславського воєводств” від 26 вересня 1922 року формально дозволяв українцям вказаних територій більш широко реалізувати свої права через самоврядні органи, але реально, виходячи з політичних обставин, вони не реалізовувались. А за Законом “Про часткову зміну устрою територіального самоврядування” від 23 березня 1933 року та рядом підзаконних актів, що були прийняті на його виконання, і формальні можливості реалізації прав звузились через обмеження компетенції органів місцевого самоврядування.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Положення і висновки дисертації можуть бути використані для в подальших дослідженнях статусу органів місцевого самоврядування і для виявлення оптимальних способів вирішення проблеми захисту інтересів національних меншин в будь-якій сучасній державі, в тому числі в Україні.
Матеріали дослідження можуть стати джерелом вивчення новітньої історії держави і права України, історії держави і права зарубіжних країн, розробки спеціальних курсів з вивчення історії муніципального права і підготовці підручників та посібників для поглибленого вивчення українсько-польських відносин, формування окремих напрямків зовнішньої політики України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовано шляхом його обговорення на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка, а також на 8 конференціях:
1) VII регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 13-14 лютого 2001 р.);
2) VIIІ регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 13-14 лютого 2002 р.);
3) ІХ регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 13-14 лютого 2003 р.);
4) Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Правові проблеми сучасності очима молодих вчених” (Київ, 29-30 листопада 2001 р.);
5) Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (Хмельницький, 29-30 квітня 2002 р.);
6) Міжнародній науковій конференції “Україна і Польща в світлі історії” (Остріг, 29 травня 2002 р.);
7) Науково-практичній конференції “Проблеми державотворення та захист прав людини в контексті конституційної реформи в Україні”, (Остріг, 23-24 квітня 2003);
8) Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття” (Луцьк, 17-18 квітня 2003 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження оприлюднено у 10 наукових публікаціях, в тому числі у 4 фахових:
1) Юхимюк О. До питання про польський Закон про воєводське самоврядування 1922 року // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2002. - Випуск 37. - С. 179-183.
2) Юхимюк О. Сергій Шелухін – український правник, політик і громадський діяч // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002 – Спецвипуск № 1. – С. 44-45.
3) Юхимюк О. Організація місцевого самоврядування в Західній Україні за конституцією Польщі 1921 року // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. – Івано-Франківськ, 2002. – Випуск VIII. – С. 17-20.
4) Юхимюк О. Організація центральних органів державної влади та управління Польщі за Конституціями 1921 і 1935 рр. // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2002. - № 3. – С. 162-168.
5) Юхимюк О. Польський закон про воєводське самоврядування 1922 року: історичні передумови і правова характеристика // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Історичні науки. – 2001. - № 10. – С. 179-185.
6) Юхимюк О. Територіальне самоврядування в програмах політичних партій в Польщі у 1921-1939 роках // Актуальні проблеми правознавства. Науковий збірник ЮІ ТАНГ. – Тернопіль, 2001. – С. 105-108.
7) Юхимюк О. Правовий статус органів місцевого самоврядування на території Волині (1919-1939 рр.)// Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття. Матеріали доповідей учасників І науково-практичної конференції (17 квітня 2003 р.). – Луцьк: Видавництво “Волинська обласна друкарня”, 2003. – С. 115-118.
8) Юхимюк О. Центральні органи державної влади та управління за Конституцією Польщі 1935 року // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали VII регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2001 р. м. Львів. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – С. 79-80.
9) Юхимюк О. Примусове включення західноукраїнських земель до складу Польщі // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали VIII регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2002 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. – С. 64-66.
10) Юхимюк О. Організація місцевого самоврядування на території Західної України у складі Польщі за законом 1933 року // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали IХ регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2003 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – С. 110-112.
Структура роботи побудована за проблемно-хронологічним принципом та зумовлена метою і завданням дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (які включають 7 підрозділів), висновків та списку використаних джерел (187 найменувань).
Обсяг дисертації становить 153 сторінки.

Список літератури

В И С Н О В К И

Після Першої світової війни українським політичним силам так і не вдалось об’єднати етнічні українські землі в єдину державу. Зокрема, території, що отримали назву Західної України, стали складовою частиною Польщі на підставі міжнародних договорів.
Із закінченням Першої світової війни відроджена Польська держава вирішуючи територіальне питання, одночасно повинна була вирішити проблему статусу національностей, що заселяли землі, включені до її складу. Населення Західної Волині та Східної Галичини не мало наміру погоджуватись зі становищем насильно асимільованих земель. Польська держава намагалась вирішити проблему шляхом полонізації, фальсифікації результатів перепису, колонізаційної земельної реформи, викорінення української мови і культури, пацифікації.
Українці, намагаючись подолати утиски з боку польських урядових кіл, вбачали найбільш доцільним шляхом реалізації своїх інтересів через місцеве самоврядування.
Розвиток місцевого самоврядування на західноукраїнських землях в міжвоєнний період охарактеризувався рядом особливостей, причини яких полягали з одного боку в дискримінаційній політиці правлячих кіл Польщі, з іншого – у етнічних та соціально-економічних потребах українського населення. Головною метою законодавчого оформлення статусу органів місцевого самоврядування в Польщі у цей період була асиміляція українських територій, полонізація українців як одної з найбільших національних меншин.
Можливість представників різних національностей реалізовувати свої культурні, економічні, господарські інтереси через самоврядні установи закріплювалась в міжвоєнній Польщі на конституційному рівні. Обидві польські конституції 1921 і 1935 років передбачали створення органів місцевого самоврядування, проте ці положення були досить поверхневими і на практиці в повній мірі ніколи не реалізовувались.
Безперечно, діяльність органів місцевого самоврядування на території Західної Волині і Східної Галичини ускладнювалась відсутністю єдиної уніфікованої правової бази. Подальші трансформації законодавства в напрямку формування єдиної системи органів самоврядування на території всієї Польщі закріпили загальну тенденцію їх підпорядкування державним органам на місцях. Визначальну роль в цьому процесі відіграв Закон "Про часткову зміну устрою територіального самоврядування", ухвалений польським сеймом 23 березня 1933 року.
Система органів місцевого самоврядування на території Польщі в такому вигляді, який був закріплений в численних правових актах, ніколи не була створена. Розвиток правової бази в цій сфері не супроводжувався одночасним фактичними діями в напрямку реалізації правових норм, хоча беззаперечною була потреба формування місцевого самоврядування в міжвоєнній Польщі, як багатонаціональній державі.
Таким чином, в Західній Україні був утворений бюрократичний апарат місцевого самоврядування на чолі з солтисами, професійними війтами і волосними писарями, бургомістрами і президентами. Аналіз архівних матеріалів про склад, вибори і діяльність самоуправ виявив їх підпорядкованість та підконтрольність централізованій системі державних органів. По суті, визначальною стала концепція включення органів самоврядування складовою частиною у державний механізм міжвоєнної Польщі.
Звичайно, проблеми національних меншин не могли вичерпатись суттю законів. Багато – а часто навіть більше ніж від букви закону – залежало від практики діяльності державної адміністрації та органів самоврядування. Величезною проблемою були стосунки між різними національними середовищами, а також взаємні стереотипи та упередження. Врешті реальне становище цілого суспільства, всіх громадян, незалежно від національності, визначали економічні умови та зміни кон’юнктури.
Проте, органи самоврядування, як один з найважливіших державно-правових інститутів, згідно закріпленими за ними повноваженнями, покликані були вирішувати проблеми соціального та господарського характеру. Суттєвою рисою діяльності самоуправ на регіональному рівні був значний вклад у підтримку сільського господарства, ремесла, торгівлі, медичного обслуговування та охорони здоров’я.
Діяльність органів місцевого самоврядування, крім того, що суттєво обмежувалась другорядними питаннями, підлягала жорсткій регламентації з боку органів урядової адміністрації на місцях. Визначальною рисою підконтрольності самоуправ було те, що їх керівники одночасно виконували функції представників держави.
Такий дуалізм в підпорядкуванні не міг не позначитись на характері діяльності органів самоврядування в цілому і на виборчому процесі зокрема. Аналіз правових джерел, що стали основою проведення виборів органів самоврядування різних рівнів на території Західної України в міжвоєнний період, та результатів виборів достатньо підтверджує їх залежність від волі центральних властей. Виборність органів місцевого самоврядування та їх виконавчих структур в зв’язку з вимогою володіння польською мовою та затвердженням головою вищестоящого органу урядової адміністрації по суті була фіктивною. Також цей факт сприяв тому, щоб можливість доступу громадянам української національності до виконавчих органів самоуправ була зведена до мінімуму.
В умовах нинішнього становлення інституту місцевого самоврядування в Україні необхідно використати історичний досвід побудови і функціонування органів місцевого самоврядування в Західній Україні у міжвоєнний період. Робота самоврядних установ Західної Волині і Східної Галичини в напрямках соціальної опіки, містобудування, розвитку ремісництва та торгівлі була важливим позитивним аспектом, вартим уваги при визначенні меж компетенції сучасних органів місцевого самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
А. Архівні матеріали
1. Центральний державний історичний архів у Львові ф. 179, оп. 29, спр. 15.
2. Державний архів Волинської області (ДАВО) ф. 46, оп. 1, спр. 702.
3. ДАВО, ф. 46, оп. 1, спр. 849. Протоколи з’їзду керівників повітових відділів та інспекторів самоуправління.
4. ДАВО, ф. 46, оп. 1, спр. 1178.
5. ДАВО, ф. 46, оп. 1, спр. 1179.
6. ДАВО, ф. 46, оп. 1, спр. 1418.
7. ДАВО, ф. 46, оп. 1, спр. 1424.
8. ДАВО, ф. 46, оп. 9, спр. 1052. Протоколи виборів бургомістрів, членів повітових виділів та війтів.
9. ДАВО, ф. 46, оп. 1, спр. 1150. Звіти повітових староств про результати виборів до міських рад.
10. ДАВО, ф. 46, оп. 9, спр. 732. Матеріали про результати виборів до місцевих органів самоврядування.
11. ДАВО, ф. 46, оп. 9, спр. 2399. Переписка Міністерства внутрішніх справ і повітових старост про вибори в органи місцевого самоврядування.
12. ДАВО, ф. 46, оп. 9, спр. 2490. Результати виборів до рад сільських громад.
13. ДАВО, ф. 46, оп. 9, спр. 4832.
14. ДАВО, ф. 454, оп. 1, спр. 12.
15. Державний архів Львівської області (ДАЛО), ф. 1 (Львівське воєводське управління), оп. 3, спр. 354.
16. ДАЛО, ф. 1, оп. 6, спр. 27.
17. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 161.
18. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 246.
19. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 264.
20. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 529.
21. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 3926.
22. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 1756.
23. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 2436.
24. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 4166.
25. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 4692.
26. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 4778.
27. ДАЛО, ф. 1, оп. 37, спр. 5133.
28. ДАЛО, ф. 1, оп. 51, спр. 232.
29. ДАЛО, ф. 121, оп. 3, спр. 600.
30. ДАЛО, ф. 200, оп. 1, спр. 59.
31. Державний архів Тернопільської області ф. 231, оп. 1, спр. 3490.

Б. Нормативно-правові акти
32. Закон Речі Посполитої “Про вибори громадських, волосних і повітових радних” // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej (D.U.R.P.).- 1938. - № 63. – рoz. 481.
33. Закон Речі Посполитої „Про вибори міських радних” // D.U.R.P. – 1938. - № 63. – poz. 480.
34. Закон Речі Посполитої “Про об’єднання помість з громадами” // D.U.R.P. – 1919. - № 67. - рoz. 403.
35. Закон Речі Посполитої “Про принципи загального воєводського самоврядування, зокрема Львівського, Тернопільського та Станіславського воєводств // D.U.R.P. – 1922. – № 90. – poz. 829.
36. Закон Речі Посполитої „Про продовження терміну діяльності органів місцевого самоврядування на території колишньої російської окупації” // D.U.R.P. - 1922. - № 28. – poz. 225.
37. Закон Речі Посполитої “Про скасування Сейму і Крайового Виділу колишнього Королівства Галичини Лодомерії з Великим Краківським Князівством” // D.U.R.P. - 1920. – № 11. – poz. 61.
38. Закон Речі Посполитої “Про соціальну опіку” // D.U.R.P. – 1924. – № 32. – poz. 398.
39. Закон Речі Посполитої “Про скасування Тимчасового Комітету самоврядування” // D.U.R.P. – 1928. – № 7. – poz. 40.
40. Закон Речі Посполитої “Про часткову зміну устрою територіального самоврядування” // D.U.R.P. - 1933. - № 35. - poz. 294.
41. Декрет Начальника держави "Про тимчасову виборчу ординацію до повітових сеймиків” // Dziennik Praw Państwa Polskiego (D.P.P.P.). – 1918. - № 19. – p. 51.
42. Декрет Начальника держави "Про тимчасову повітову ординацію” // D.P.P.P. – 1919. - № 13. - p. 141.
43. Розпорядження Генерального Комісара Східних Земель “Про волосне самоврядування” // Dziennik Urzędowy Zarządu Ciwilnego Ziem Wschodnich (D.U.Z.C.Z.W.). –1919. - № 21. - p. 215.
44. Розпорядження Генерального Комісара Східних Земель “Про виборчу ординацію до волосних зборів і рад” // D.U.Z.C.Z.W. – 1919. - № 7. - poz. 45.
45. Розпорядження Генерального Комісара Східних Земель “Про міське самоврядування” // D.U.Z.C.Z.W. – 1919. - № 7. - poz. 46.
46. Розпорядження Ради Міністрів “Про скасування і ліквідацію Тимчасового Управління Прифронтових і Етапних Територій” // D.U.R.P. – 1920. - № 115. – poz. 762.
47. Розпорядження І Міністра внутрішніх справ від 9 жовтня 1933 року щодо виконання закону про часткову зміну устрою територіального самоврядування // D.U.R.P.- 1933. - № 80. – poz. 577.
48. Розпорядження ІІ Міністра внутрішніх справ від 15 грудня 1933 року щодо виконання закону про часткову зміну устрою територіального самоврядування // D.U.R.P. - 1933. - № 100. – poz. 769.
49. Розпорядження ІІІ Міністра внутрішніх справ від 2 серпня 1934 року щодо виконання закону про часткову зміну устрою територіального самоврядування (положення про сільську волость) // D.U.R.P.- 1934. - № 71. – poz. 688.
50. Розпорядження Міністра внутрішніх справ від 30 березня 1934 року щодо виборів до міських рад // D.U.R.P. - 1934. - № 29. – poz. 259.
51. Розпорядження Міністра внутрішніх справ від 13 червня 1934 року щодо виборів до міських управ // D.U.R.P. - 1934. - № 52. – poz. 485.
52. Розпорядження Міністра внутрішніх справ від 8 серпня 1934 року щодо виборів до повітових рад // D.U.R.P. - 1934. - № 74. – poz. 703.
53. Розпорядження Міністра внутрішніх справ від 3 листопада 1934 року щодо виборів до повітових виділів // D.U.R.P. - 1934. - № 101. – poz. 918.
54. Розпорядження Міністра внутрішніх справ від 8 жовтня 1936 року про регламент виборів солтиса і підсолтиса // D.U.R.P. - 1936. - № 81. – poz. 558.
55. Розпорядження Польської ліквідаційної комісії від 10.12.1918 року № 596.
56. Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. – 1938. - № 51. – poz. 480.

В. Спеціальна література
57. Бабій Б. М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР. – К.: В-во Академії наук УРСР, 1954. – 195 с.
58. Баран З. До питання про аграрну політику урядів міжвоєнної Польщі стосовно Західної України // Вісник Львівського національного університету. Серія історична. – 1998. – Вип. 33 – С. 146-153.
59. Баран З. Східна Галичина і союз Пілсудський – Петлюра // Polska i Ukraina. Sojusz 1920 roku i jego następstwa. – Toruń, 1997. – S. 177-189.
60. Баран З. Українське питання в політиці польських партій міжвоєнного періоду (1918-1939) // Вісник Львівського національного університету. Серія історична. – 1993. – Вип. 29 – С. 62-67.
61. Баран З., Полещук Т. Країни Центральної та Східної Європи в міжвоєнний період. – Львів, 1999. – 100 с.
62. Баран C. Новий самоуправний закон. – Львів: Накладом видавництва спілки “Діло”, 1934. – 100 с.
63. Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. – М.: Юрид. лит., 1980. – 560 с.
64. Басай О. Самоврядування на західноукраїнських землях у 1921-1939 рр. // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 262-264.
65. Боротьба трудящих Волині за визволення з-під гніту панської Польщі і возз’єднання з Радянською Україною (1921-1939). Збірник документів і матеріалів. Ч. 1 (1921-1928). – Луцьк, 1957. – 272 с.
66. Васюта І. Повстання 1922 р. в Західній Україні // Вісник Львівського національного університету. Серія історична. – 1997. – Вип. 32 – С. 131-144.
67. Веденєєв Д. В. Українська делегація на мирній конференції в Парижі // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. Вип. 4. – Київ, 1993. – С. 21-31.
68. Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914-1923 рр. У двох томах. Том 2. – Жовква: “Місіонер”, 1998 – 504 с.
69. Верига В. Там де Дністер круто в’ється. – Торонто: Срібна сурма, 1974. – 278 с.
70. Витвицький С. Галичина в міжнародні політиці в 1914-1923 рр. // Український історик. – Нью-Йорк – Київ, 1995.
71. Галицька-Дідух Т. В. Українське питання на мирній конференції (17 серпня – 2 вересня 1920 р.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Вип. ІІ. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 85-94.
72. ГерасименкоМ., Дудикевич Б. Боротьба трудящих Західної України за возз’єднання з Радянською Україною. – К.: Держполітвидав, 1960. – 225 с.
73. Геник С. Політика геноциду та етногеноциду в Галичині // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 184-187.
74. Гетьманчук М. П, “Українське питання” в радянсько-польських відносинах 1920-1939 рр. - Львів: В-во “Світ”, 1998. – 428 с.
75. Гойло І. М. Українське питання в політиці європейських держав після Першої світової війни // Питання історії нового та новітнього часу. – Випуск 3. – Чернівці, 1994. – С. 162-179.
76. Грицюк Ф. Політика польської влади щодо українського шкільництва у міжвоєнний період // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – 452 с.
77. Гудь Б. Українсько-польська військово-політична співпраця у 1917 – 1921 рр.: генеза, результати, уроки // Варшавські Українознавчі записки 3. – Варшава, 1996. – с. 120-135.
78. 20 років під ярмом польських панів. – Львів: Держ. в-во політ. літ-ри при РНК УРСР, 1940. – 64 с.
79. Дыбковская А., Жарин М., Жарин Я. История Польши c древнейших времен до наших дней. — Варшава: Научное издательство ПВН, 1995. — 565 с.
80. Зашкільняк Л. Генеза і наслідки українсько-польської нормалізації 1935 р. // Polska i Ukraina. Sojusz 1920 roku i jego następstwa. – Toruń, 1997. – S. 431-454.
81. Зашкільняк Л. Спроби українсько-польського порозуміння в міжвоєнній Польщі: сподівання і реалії // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 156-159.
82. Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. – Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2002. – 752 с.
83. Зуєв Ф. Польша 1918-1939 годов. – М., 1950. – 34 с.
84. Історія держави і права України: Академічний курс: Підручник для студентів юрид. вузів: У 2-х т./ Академія правових наук України, Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого; За ред В. Я. Тація та ін. – Т. 2. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 580 с.
85. Історія держави і права України: Підручник / А. С. Чайковський (кер. авт. кол.), В. І. Батрименко, Л. О. Зайцев, О. Л. Копиленко та ін.; За ред. А. С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
86. Історія держави і права України: Підручник для вищих навч. закл. і фак. В 2-х ч. / А. Й. Рогожин і ін. – Ч. 2. – 1996. – 478 с.
87. Історія західних та південних слов’ян: ХХ століття // Є.П. Пугач, С. Ю. Страшнюк, Р.М. Постоловський та ін. – Харків: Око, 1998. – 464 с.
88. Історія Української РСР. Т. 5. – К.: Наукова думка, 1977. – 592 с.
89. Історія Центрально-Східної Європи. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів / За ред. Л. Зашкільняка. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2001. - 660 с.
90. Калинович В. І. Боротьба трудящих Західної України за українську школу і культуру в період панування панської Польщі (1918-1939 рр.) // Львівський державний університет ім. І. Франка. Сорок років Великого жовтня. - Львів: Вид-во Львівського університету, 1957. – С. 203-223.
91. Карпенко О. Ю. Статус Східної Галичини у міжнародно-правових актах (1918-1923) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Вип. 1. – Івано-Франківськ: Плай, 1998. – с. 73-87.
92. Кедрин І. Паралелі в історії України. – Нью-Йорк: Червона Калина, 1971. – 139с.
93. Книш З. З таємних документів польської окупації Західної України. – Торонто: Срібна сурма, 1983. – 288 с.
94. Кобринська С. Б., Карпо В. Л. До передумов Ризького договору: боротьба УНР за міжнародно-правове визнання в умовах українсько-польського конфлікту // Питання історії України. – Вип. 1. – Чернівці, 1997. – С. 182-190.
95. Ковальчак Г. І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. – К.: Наукова думка, 1988. - 250 с.
96. Комар В. Спроби нормалізації польсько-українських відносин у Другій Речі Посполитій // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 236-242.
97. Крамар Ю. В. Національні меншини в політиці воєводської адміністрації Г. Юзевського на Волині (1928-1938 рр.) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. Вип. 1. – Луцьк, 2000. – С. 83 – 88.
98. Крамар Ю. “Сокальський кордон” у контексті польсько-українських відносин у міжвоєнний період // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 259-262.
99. Красівський О. Галичина у першій чверті ХХ століття: Проблеми польсько-українських стосунків. – Львів: видавництво ЛФУАДУ, 2000.
100. Кугутяк М. Українсько-польські стосунки 20-30-х років: від конфронтації до “нормалізації” // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 18-26.
101. Кулик І Боротьба трудящих Західної України за радянську владу і возз’єднання з Радянською Україною. – К.: Держполітвидав, 1951. – 49 с.
102. Кульчицький В. Боротьба трудящих Західної України за радянську владу // Радянське право. - № 5. – 1964. – С. 18-24.
103. Кульчицький В. С. Галицький крайовий сейм – знаряддя соціального і національного пригнічення трудящих (1861-1914 рр.) // Питання теорії і практики радянського права. Випуск 4. – Львів, 1958. – С. 5-19.
104. Кульчицький В. С. Державний лад і право в Галичині (в другій пол. ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.). – Львів, 1966.
105. Кульчицький В. С., Лісна І. С. Апарат управління Західною Україною в складі Польщі (1921-1939) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1993. – Вип. 30. – С. 12-16.
106. Кульчицький В., Присташ Л., Тищик Б. Органи самоврядування на західноукраїнських землях (1921-1939 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001. – Вип. 36. – С. 119-124.
107. Кульчицький В., Тищик Б. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – Львів: “Тріада плюс”, 2000. – 401 с.
108. Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – Київ: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 336 с.
109. Кучерепа М. Національна політика Другої Речі Посполитої щодо українців // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 250-253.
110. Кушнір В. Українське питання на форумі Ліги Націй (1920-1922 рр.) // Матеріали наукової конференції викладачів та аспірантів історичного факультету. Вип. 1. – Львів, 1997.
111. Лісевич І. Політичні аспекти українсько-польського союзу 1920 р. // Polska i Ukraina. Sojusz 1920 roku i jego następstwa. – Toruń, 1997. – S. 81-98.
112. Лісна І. С. Становлення державності в Галичині (1918-1923 рр.). – Тернопіль, 2001. – 92 с.
113. Лозинський Р. Національний склад міського населення Галичини у міжвоєнний період (1919-1939 рр.) // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 214-217.
114. Макарчук С. А. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма. – Львов: Вища школа, 1983. – 256 с.
115. Макарчук С. А. Населення Західної України за переписом 1931 року // Вісник Львівського національного університету. Серія історична. – 1993. – Вип. 29. – С. 53-61.
116. Макарчук С. А. Ставлення української громадськості Галичини до польської держави (1918-1923) // Вісник Львівського національного університету. Серія історична. – 1993. – вип. 30. – С. 63-74.
117. Мартинюк Я. М. Діяльність органів місцевого самоврядування на Волині в міжвоєнний період (1919-1939 рр.) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. Вип. 1. – Луцьк, 2000. – С. 59-63.
118. Менджецький В. Цивілізаційні і соціотопографічні переміни в містах Волинського воєводства (1921-1939 рр.) // Минуле і сучасне Волині: літописні міста і середньовічна культура. Матеріали VІІІ Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції 27-29 листопада 1995 року. – Луцьк, 1998. – С. 91-92
119. Мироненко О. М. та ін. Українське державотворення. Словник – довідник. – Київ: Либідь, 1997. – 246 с.
120. Москалюк М. Українська католицька народна партія і проблема польсько-українського порозуміння // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 221-224.
121. Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. – К.: Український письменник, 1994. – 413 с.
122. Нагачевська З. Освітня політика Польщі й українське громадське дошкілля Галичини (1920-1939 рр.) // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 207-210.
123. Пандяк І. Зміни в національному складі сільського населення Східної Галичини в результаті польської колонізації 1920-1939 рр. Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – 452 с.
124. Панчук М., Сворак С. Шкільництво у західноукраїнських землях у ХХ ст.: аспекти історії та геополітики // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 334-335.
125. Подлянський К. Білоруси – литовці – українці: наші вороги – чи брати? – К.: Віднова, 1986. – 157 с.
126. Политические системи в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1917-1929 гг.- М.: Наука, 1988.- 536 с.
127. Полонська-Василенко Н. Історія України 1900 – 1923 рр. – Київ, 1992. – 130 с.
128. Присташ Л.Т. Центральні органи влади та управління за конституцією Польщі 1935 року. – Львів, 1998. – 16 с.
129. Ріпецький С. Українсько-Польський Процес 1918-1923 перед світовим трибуналом. – Чікаго – Нью-Йорк, 1963. – 40 с.
130. Роман Є. Польська пацифікація 1930 р. // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 248-249.
131. Ротшильд Д. Східно-Центральна Європа між двома світовими війнами // Пер. з англ. В. П. Канаша. – К.: Мегатайп, 2001. – 496 с.
132. Савчук Б.П. Студенство в боротьбі за український університет у Львові (1919-1925 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія 1999. Вип. ІІ. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 101-111.
133. Семененко В. І., Радченко Л. О. Історія України. З прадавніх часів до сьогодення. – Харків: Торсінг, 2000. – 612 с.
134. Сливка Ю. Ю. Боротьба трудящих Галичини проти іноземного поневолення. – К.: “Наукова думка”, 1973. – 255 с.
135. Сливка Ю. Ю. Західна України в реакційній політиці польської та української буржуазії (1920-1939). - К.: “Наукова думка”, 1985. – 271 с.
136. Сливка Ю. Ю. Сторінки історії КПЗУ. – Львів: Каменяр, 1989. – 91 с.
137. Смолей В. Польське сільськогосподарське осадництво в Західній Україні 1920 –1939 років // Україна в минулому. Вип. ІХ. – Київ – Львів, 1996. – С.173 – 176.
138. Соляр І. Спроби консолідації національно-державницьких сил Західної України 1923-1925 рр. // Україна в минулому. Вип. 5. – Київ-Львів, 1994. – С. 123-131.
139. Стахів М. Україна проти большевиків. Кн. 3. – Тернопіль: “Тернопіль”, 1994. – 244 с.
140. Ступарик Б. Польсько-українські відносини в освітній сфері у міжвоєнну добу // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 173-176.
141. Тищик Б. Й., Вівчаренко О. А., Лешкович Н. О. Становлення державності в Україні (1917-1922 рр.). Монографія. – Львів-Івано-Франківськ: Світ, 2000. – 272 с.
142. Томин Ю., Цепенда І. Шкільний плебісцит 1937 року в Польщі // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 180-184.
143. Українська державність у ХХ столітті. – К.: Політична думка, 1996. – 430 с.
144. Учреждения Западной Украины до воссоединения ее в едином украинском советском социалистическом государстве. Справочник. – Львов, 1955. – 180 с.
145. Федорчак П., Комар В. Українська проблема в національній політиці Польщі напередодні другої світової війни // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 166-169.
146. Фрейшин-Чировський М. Нарис політичної історії України. – Львів, 1997. – 316 с.
147. Швагуляк М. “Пацифікація”. Польська репресивна акція у Галичині 1930 р. і українська суспільність. – Львів, 1993. – 52 с.
148. Шелухін С. Варшавський договір між поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 року. – Прага: В-во “Нова Україна”, 1926. – 40 с.
149. Ajnenkiel A. Sejmy i konstytucje w Polsce 1918-1939. – Warszawa,1968. – 132 s.
150. Albert A. Najnowsza historia Polski 1914-1993. T. 1. – Londyn: Puls, 1994. - 641 s.
151. Brzeziński W. Terytorialna organizacja gminy wiejskiej w Polsce. - Warszawa: Czerwiec, 1932. – 131 s.
152. Buczma-Czapliński M. Poradnik prawniczy. – Lwow-Warszawa – Poznań: Wydawnictwo „Wiadomosci gminnych”,1929. – 687 s.
153. Chojnowski A. Ukraina. – Warszawa: Trio, 1997.
154. Grabski W. Dwa lata pracy u podstaw państwowosci naszej (1924-1925). – Warszawa: Nakladem księgarni F. Hoesicka,1926. - 373 s.
155. Historia рaństwa i prawa Polski 1918-1939. – Warszawa: Wydawnictwo Państwowe Naukowe, 1962. – Cz. 1. – 415 s.; Warszawa: Wydawnictwo Państwowe Naukowe, 1968. – Cz. 1. – 310 s.
156. Ihnatowicz Z. Zadania samorządu powiatowego w dziedzinie gospodarstwa wiejskiego. – Warszawa: Księgarnia Rolnicza, 1926. – 52 s.
157. Jędruszczak T. Stanowisko Polski i mocarstw Ententy w sprawie polskiej granicy wschodniej (1918-1921) // Sprawy międzynarodowe. - Warszawa. – Czerwiec, 1959 / 6. – zeszyt 6/ 87. – S. 58-77.
158. Jurek P. Historia państwa i prawa polskiego. – Wroclaw: Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego, 1998. – 221 s.
159. Kallas M. Historia ustroju Polski X-XX w. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN,1997. – 564 s.
160. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. - Warszawa,1997. – 266 s.
161. Kostrowicka I., Landau Z., Tomaszewski J. Historia gospodarcza Polski XIX i XX wieku. - Warszawa: Ksiązka i wiedza, 1985. - 584 s.
162. Kraczkowski R. Dekretowanie ustaw w Polsce w latach 1918-1926. - Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1994. – 198 s.
163. Nowicki H. Samorząd terytorialny w okresie Drugiej Rzeczypospolitej na kresach wschodnich // Polska i Ukraina. Sojusz 1920 roku i jego następstwa. – Toruń, 1997. – S. 455-471.
164. Pisulinski J. Kwestia autonomii terytorialnej Galicji Wschodniej w okresie międzywojennym // Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ столітті. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 1997. – С. 160-165.
165. Prezydenci i premierzy Drugiej Rzeczypospolitej / Pod red. A. Chojnowskiego i P. Wrobla. – Wroclaw - Warszawa – Krakow: Zaklad Narodowy imienia Ossolińskich, 1992. – 383 s.
166. Prezydenci Polski / Pod red. A Ajnenkiela. - Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1991. – 208 s.
167. Roszkowski W. Historia Polski 1914-1999. - Warszawa: Czytelnik, 1999. – 221 s.
168. Rzeczypospolita, jej prawa i urzędy. - Warszawa: Nakladem Stowarzyszenia Urzędnikow Państwowych Rzeczypospolitej Polskiej, 1938. – 495 s.
169. Putek J. Balagan biurokratyczny i smierc samorządu. – Biala, 1936. – 23 s.
170. Samorząd terytorialny. - Warszawa: Księgarnia prawnicza, 1933. – 224 s.
171. Samorząd wojewodzki w Wielkopolsce (w zarysie). – Poznań: Nakladem starostwa krajowego, 1938. – 62 s.
172. Serczyk W. Historia Ukrainy. – Warszawa, 1979. – 500 s.
173. Sliwa M. Dwa socjalistyczne projekty autonomii terytorialnej dla ukraińcow w II Rzeczypospolitej // Polska i jej wschodni sąsiedzi. – Rzeszow, 1997 . – S. 315-321.
174. Srokowski K. Sprawa narodowościowa na kresach wschodnich. – Krakow:Gebether i Wolff, 1924. – 56 s.
175. Stawecki P. Następcy komendanta. - Warszawa: Wydawnictwo ministerstwa obrony narodowej, 1969. – 324 s.
176. Stępień S. Wysilki Polakow i Ukraińcow na rzecz wzajemnego porozumienia w latach 1918-1939 // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze 2. – Warszawa, 1994. – S. 96-104.
177. Szwed R. Samorzad terytorialny w Polsce w latach 1918-1939. Wybor materialow zrodlowych. – Czestochow, 2000.
178. Szwed R. Samorzadowa Rzeczypospolita 1918-1939. - Czestochow, 2000. – 246 s.
179. Tomaszewski J. Ojczyzna nie tylko polakow. Mniejszosci narodowe w Polsce w latach 1918-1939. – Warszawa: Mlodziezowa agencia wydawnicza, 1985. – 194 s.
180. Tomaszewski J. Rzeczypospolita wielu narodow. - Warszawa, 1985. – 280 s.
181. Torzecki R. Federacja czy wspolna obrona niezależności. Pilsudski i Petlura w latach 1919-1923 // Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze 3. – Warszawa, 1996. – S. 74-81.
182. Wybory komunalne w wojewodstwie Wolyńskim w roku 1927. – Luck, 1927. – 84 s.
Г. Преса
183. Dziennik Urzędowy Wojewodstwa Wolyńskiego. – 1922. – № 2.
184. Maly Rocznik Statystyczny. – Warszawa, 1938.
185. Monitor Polski. – 1927. - № 86.
186. Przegląd prawa i administraji. – № 4. – 1938.
187. Prawo i zycie. – 1965. - № 25.