ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ЮСТИЦІЇ

Короткий опис

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

На правах рукопису

УДК 342.9 (477) (075.8)

ПАСЕНЮК Олександр Михайлович

ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ЮСТИЦІЇ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Подоляка Анатолій Миколайович
доктор юридичних наук,

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ (історичні аспекти)
1.1. Принцип верховенства права у становленні адміністративної юстиції у світі і в європейських країнах 12
1.2. Вплив принципу верховенства права на становлення і розвиток адміністративної юстиції в Росії та в Україні 25
РОЗДІЛ ІІ. ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ ТА СТВОРЕННІ ЕФЕКТИВНОЇ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
2.1. Адміністративне судочинство як засіб утвердження верховенства права у вітчизняному конституційному устрої 52
2.2. Верховенство права і подальше судове реформування 65
2.3. Верховенство права як принцип адміністративного судочинства 93
2.4. Запровадження адміністративної юстиції як механізм створення ефективної системи публічної адміністрації 119
РОЗДІЛ ІІІ. ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В УКРАЇНІ
3.1. Мережа модельних судів в Україні та міжнародний досвід з їх створення 136
3.2. Автоматичний розподіл справ як умова забезпечення верховенства права 152
3.3. Аналіз Положення про автоматизовану систему документообігу суду і пропозиції щодо його вдосконалення 164
ВИСНОВКИ 173
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ВСТУП

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції (стаття 124 Конституції України).
Судовим органом, який повинен розв’язувати адміністративні спори між громадянами та юридичними особами — суб’єктами адміністративної діяльності, став адміністративний суд. Нова система судів формується за принципом територіальності та спеціалізації і є прогресивною формою організації судової системи. Адже спеціалізація судів створює необхідні передумови для рішучих перетворень у напрямі демократизації судової влади.
У той же час як свідчить практика, адміністративні суди ще не стали у повній мірі засобом реалізації принципу верховенства права. У зв’язку з цим актуалізується завдання дослідити відображення цього принципу на всіх етапах створення, функціонування і розвитку адміністративного судочинства, розкрити сутність і еволюцію адміністративних судів як відзив на виклики часу, виявити ті чинники, які уможливили перетворення цієї ідеї на доктрину. Досліджуючи реалізацію принципу верховенства права у діяльності адмінсудів як доктрину, необхідно з’ясувати головні концептуальні компоненти, а також інші елементи, які, власне, й наповнюють змістом уже сам юридичний принцип верховенства права. Поряд з цим слід дослідити реалізацію принципу верховенства права в загальній системі адміністративної юрисдикції, проаналізувати її функціонування і розвиток у контексті законодавчій легалізації, з врахуванням таких загальнолюдських принципів, як повага та гуманне ставлення до людини, її честі, гідності, репутації; презумпція невинуватості громадянина, приватної особи на засадах співвідношення потреб та інтересів окремих людей, їх корпорацій (об’єднань), створення правової держави тощо. Важливо дослідити переломлення верховенства права як юридичного принципу у створенні і діяльності адмінсудів, процес реалізації цього принципу та розкрити його зміст у цій ланці спеціалізованих судів (порівняно з іншими ланками судової системи), в універсальному (світовому), регіональному (європейському) і національному (українському) масштабах.
Особливо гострою з погляду українських реалій є необхідність у з’ясуванні того, яким чином має застосовуватися на практиці, в діяльності суддівської системи закріплений у статті 8 Конституції та у Кодексі адміністративного судочинства України принцип верховенства права, за умови, що сутність цього принципу науково досліджено і вона достеменно відома. Отже, відзивом на виклики часу є отримання результату, який був би максимально практичним для повсякденного життя суспільства, нації, країни, а головне — для утвердження в Україні верховенства права, щоб воно не лишалося тільки ідеєю, а в найкоротший час могло стати українською дійсністю.
Все це і обумовлює актуальність цього дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень Інституту права Міжрегіональної Академії управління персоналом на 2008-2011 рр. «Правове забезпечення управління персоналом», а також у відповідності до спеціальної науково-дослідної теми кафедри адміністративного права Інституту права «Актуальні проблеми адміністративного права та процесу», де дисертант брав участь як співвиконавець, і у межах якої було проведено дослідження історичних аспектів розвитку адміністративного судочинства як одного із засобів утвердження верховенства права; виявлено місце принципу верховенства права в системі загальнолюдських принципів в контексті становлення адміністративної юстиції в Україні; визначено основні напрямки системного поглиблення принципу верховенства права на різних етапах адміністративного судочинства, а також на різних стадіях розгляду адміністративних спорів, підготовлено пропозиції щодо додержання принципу верховенства права у розгляді справ у рамках адміністративного судочинства.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування загального підходу і розробка конкретних рекомендацій з поглиблення реалізації принципу верховенства права в адміністративному судочинстві.
Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі було поставлено такі завдання:
- дослідження історичних аспектів розвитку адміністративного судочинства як одного із засобів утвердження верховенства права;
- висвітлення принципів адміністративного судочинства та їх систематизація;
- виявлення місця принципу верховенства права в системі загальнолюдських принципів в контексті становлення адміністративної юстиції в Україні;
- визначення основних напрямків системного поглиблення принципу верховенства права на різних етапах адміністративного судочинства;
- підготовка пропозицій щодо додержання принципу верховенства права у розгляді справ по першій інстанції, у апеляційному та касаційному порядку
- визначення шляхів забезпечення системної незалежності адміністративної юстиції як умови додержання принципу верховенства права;
- проведення аналізу міжнародного досвіду та практика запровадження мережі модельних судів в Україні як засобу поглиблення принципу верховенства права.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі адміністративного судочинства на сучасному етапі розвитку побудови правової держави.
Предметом дослідження є принцип верховенства права в адміністративній юстиції.
Методологічна основа дисертації. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові і спеціальні методи: системного підходу, методи соціології, історичний, спеціально-юридичні та порівняльні методи.
Методи системного підходу використовувалися у підрозділах 1.1. «Принцип верховенства права у становленні адміністративної юстиції у світі і в європейських країнах», 1.2. «Вплив принципу верховенства права на становлення і розвиток адміністративної юстиції в Росії та в Україні» та 2.3. «Верховенство права як принцип адміністративного судочинства» для аналізу вітчизняної практики та міжнародного досвіду щодо утвердження верховенства права у адміністративному судочинстві України.
За допомогою методів соціології здійснено систематизацію етапів реформування організації діяльності адміністративних судів (підрозділ 2.2. «Верховенство права і подальше судове реформування»).
У підрозділах 2.1. «Адміністративне судочинство як засіб утвердження верховенства права у вітчизняному конституційному устрої» за допомогою історичного методу досліджено становлення принципу верховенства права на різних етапах розвитку адміністративного судочинства.
Спеціально-юридичні методи використовувалися при підготовці пропозицій щодо додержання принципу верховенства права у розгляді справ по першій інстанції, у апеляційному та касаційному порядку. Використання порівняльно-правового методу дозволило здійснити порівняльний аналіз норм чинного законодавства України, що регулюють питання розвитку адміністративної юрисдикції, вдосконалення порядку адміністративного судочинства (підрозділи 3.1. «Мережа модельних судів в Україні та міжнародний досвід з їх створення», 3.2. «Автоматичний розподіл справ як умова забезпечення верховенства права» та 3.3. «Аналіз Положення про автоматизовану систему документообігу суду і пропозиції щодо його вдосконалення»).
Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, що стосуються сутності адміністративного судочинства та механізмів його реалізації: В.Б. Аверьянова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.Л. Бородіна, В.М. Гайворонського, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, А.І. Єлістратова, М.В. Жушмана, І.Б. Коліушка, В.П. Колпакова, О.В. Кузьменко, Р.О. Куйбіди, Н.Р. Нижник, Н.Б. Писаренко, Т.О. Проценка, Ю.С. Педька, Н.Г. Саліщевої, А.О. Селіванова, Ю.М. Старілова, В.С. Стефанюка, М.М. Тищенка, Ю.О. Тихомирова, Н.Ю. Хаманєвої, Д.М. Чечота, А.Й. Штефана та інших.
Нормативною базою дослідження є Конституція України, закони України, інші нормативно-правові акти з питань адміністративного права, адміністративного судочинства та іншого процесуального законодавства, міжнародні договори.
Емпіричну основу дослідження склали дані про практику застосування принципу верховенства права у судовій практиці адміністративних судів, а також архівні матеріали міністерств та інших органів виконавчої влади, судову практику.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад, теоретико-практичних висновків стосовно реалізації принципу верховенства права в адміністративному судочинстві і підтверджується наведеними далі розробками, висновками, рекомендаціями та пропозиціями.
Уперше:
- запропоновано в рамках систематизації загальнолюдських принципів, на яких має здійснюватися адміністративне судочинство, виділення в якості пріоритетного, принципу верховенства права;
- обґрунтовується, що визначення шляхів забезпечення системної незалежності адміністративної юстиції, запровадження мережі модельних судів в Україні, автоматичного розподілу справ - сприятиме поглибленню принципу верховенства права в системі судочинства;
- доведено, що цільовою функцією судового контролю могло б бути забезпечення верховенства права, а критерієм якості судового контролю – ступінь реалізації цієї функції - забезпечення верховенства права;
- аргументується, що врахування принципу верховенства права як фундаментального (засадничого) в розвитку адміністративної юстиції, в системі принципів адміністративного судочинства України дозволить вирішити низку теоретико-правових та методологічних проблем розвитку вітчизняної адміністративно-процесуального права в цілому, відповідатиме не лише завданням реалізації євроінтеграційної політики Української держави, але й потребам подальшої демократизації правової системи країни, доктринального перегляду основоположних засад правового регулювання відносин у публічно-правовій сфері, вдосконаленню системи законодавства країни;
- обґрунтовано, що виходячи з розуміння концепції верховенства права як визнання необхідності підпорядкування „позитивного” (встановленого чи санкціонованого державою) права „непозитивному” (природні права людини, потреби людської природи, вимоги розуму, моралі тощо) випливає і необхідність створення міжнародних (по суті міжнародно-адміністративних) інституцій з публічного міжнародно-правового захисту прав людини, а також Європейського суду з захисту прав людини;
- доведено необхідність використання принципу верховенства права в глобалізаційних та євроінтеграційних процесах з захисту прав приватних осіб; а також наявність причинно-наслідкових зв’язків зазначеного принципу з законодавчою діяльністю, прийняттям відповідних законів, що забезпечують права людини, а також і зі створенням відповідних інституцій з захисту цих прав;
Удосконалено:
- обґрунтування положення про те, що правові цінності верховенства права мають бути пріоритетними при вирішенні як оціночних суджень щодо тих чи інших доказів, так і правильності застосування норм матеріального права, так і цього питання та інших процесуальних питань, які вирішуються на основі судового розсуду.
Дістало подальший розвиток:
- положення про те, що відповідно змісту принципу верховенства права, вітчизняне адміністративне судочинство має забезпечити достатні гарантії судового захисту прав і свобод особи не тільки від протиправної діяльності публічної адміністрації, а й від її діяльності, яка формально хоч і відповідає вимогам позитивного закону, однак суперечить правовим цінностям справедливості, свободи особи, моралі, гуманізму;
- висновок про те, що одним з основних напрямків системного поглиблення принципу верховенства права в адміністративному судочинстві є послідовне запровадження його в рамках адміністративної юстиції, а також у розгляді справ по першій інстанції, у апеляційному та касаційному порядку.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції дисертації можуть бути використані для удосконалення чинного адміністративного процесуального законодавства, гармонізації відповідних положень Кодексу адміністративного судочинства та інших процесуальних кодексів. Основні положення роботи можуть бути використані в практичній діяльності органів адміністративної юстиції, у навчальному процесі, під час підготовки науково-практичних видань, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для науковців, юристів-практиків, викладачів, аспірантів та студентів юридичних вищих навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно. Усі сформульовані в ній положення, висновки та пропозиції обґрунтовані на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження заслуховувалися на засіданнях кафедри адміністративного права, а також доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний правопорядок: міжнародний, інтегративний і національний виміри» (13-14 червня 2008 року, м. Київ), Науково-практичній конференції «Загальні тенденції та особливості реалізації охорони і захисту приватних прав в Україні та світі» (12 листопада 2008 року, м. Київ), Конференції «Держава перед судом – роль адміністративного права та адміністративної юстиції у розвитку правової держави» (17 листопада 2009 року, м. Київ), Міжнародному симпозіумі «Суди і суспільство» (20-22 квітня 2010, м. Київ), Міжнародній конференції «Адміністративне судочинство і практика застосування адміністративного права» (15-17 листопада 2010 року, м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми реформування системи судів в Україні в контексті закону України про судоустрій і статус суддів» 24-25 березня 2011 року, м. Львів.), Міжнародній конференції із адміністративного права (8 червня 2011 року, м. Баку), Науковій конференції «Держава і право суверенної України: проблеми теорії і практики» (21 червня 2011 року, м. Київ), Міжнародній конференції «Удосконалення функціонування суду» (21-12 червня 2011 року., м. Київ).
Публікації. За результатами проведеного дисертаційного дослідження опубліковано 19 статей загальним обсягом 8,7 д.а., які належать здобувачеві особисто та написані у співавторстві.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, чотирьох підрозділів та висновків. Загальний обсяг дисертації становить 198 сторінок, включно із списком використаних джерел, який складається з 207 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Дослідивши історичні аспекти розвитку адміністративного судочинства як одного із засобів утвердження верховенства права, дисертант дійшов висновку про те, що розвиток доктринальних уявлень про зміст принципу верховенства права, місце та роль права у державі, його співвідношення з законом та ідеєю законності проходив у тісному взаємозв’язку з удосконаленням механізмів захисту прав людини, створенням відповідних інституцій – прообразів адміністративної юстиції. Зупинка або регрес у процесах демократизації та гуманізації завжди супроводжувалися в історії звуженням гарантій прав особи, падінням авторитету права.
2. Визначаючи основні напрямки системного поглиблення принципу верховенства права, стверджується, що цільовою функцією судового контролю повинно бути забезпечення верховенства права, і, відповідно, критерієм якості судового контролю – ступінь реалізації цієї функції, тобто забезпечення верховенства права.
3. На обґрунтування пропозицій щодо додержання принципу верховенства права адміністративними судами наводиться підсумкова теза про те, що вітчизняне адміністративне судочинство має забезпечити достатні гарантії судового захисту прав і свобод особи не тільки від протиправної діяльності публічної адміністрації, а й від її діяльності, яка формально хоч і відповідає вимогам позитивного закону, однак суперечить правовим цінностям справедливості, свободи особи, моралі, гуманізму. Правові цінності принципу верховенства права мають бути пріоритетними при розкритті змісту як оціночних понять (у нормах матеріального права), включення до їх обсягу тих чи інших доказів, так і у застосуванні норм процесуального права, що уповноважують суд на прийняття дискреційних рішень.
4. Засобами забезпечення системної незалежності адміністративної юстиції як умови додержання принципу верховенства права є:
1) доповнення бюджетного законодавства нормами, які б дозволили органам суддівського самоврядування контролювати включення до проекту державного бюджету видатків, необхідних на виконання судових рішень;
2) реформування кримінально-процесуального законодавства з метою відновлення превентивного ефекту кримінального покарання щодо публічних службовців, які не виконують судові рішення;
3) подальше обмеження впливу вищих органів публічної адміністрації у питаннях судового адміністрування, де це можливо.
5. На основі аналізу верховенства права у системі загальнолюдських принципів зроблено висновок про те, що важливою рисою сучасної демократії у світових масштабах є використання принципу верховенства права в глобалізаційних та євроінтеграційних процесах з захисту прав приватних осіб; щодо національних, демократичних тенденцій – то це наявність причинно-наслідкових зв’язків зазначеного принципу з законодавчою діяльністю, прийняттям відповідних законів, що забезпечують права людини, а також і зі створенням відповідних інституцій з захисту цих прав.
6. Виходячи з розуміння концепції верховенства права як визнання необхідності підпорядкування „позитивного” (встановленого чи санкціонованого державою) права „непозитивному” (природні права людини, потреби людської природи, вимоги розуму, моралі тощо) випливає і необхідність підвищення ефективності міжнародних інституцій з публічного міжнародно-правового захисту прав людини.
7. Аналіз міжнародного досвіду та практики функціонування мережі модельних судів в Україні дозволили дійти висновку, що запровадження модельних судів є одним із найбільш дієвих засобів удосконалення доступу до суду, підвищення якості судового процесу, а відтак – підвищення авторитету права, його дієвості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абсалямов А.В. Судебная власть в системе разделения властей в современной России // Вопросы судебной реформы: право, экономика управление. 2009 № 2 . С. 7-18
2. Авер’янов В.Б. Українське адміністративне право на етапі реформування: питання нової доктрини // Українське право. – 2005, № 1 – С. 267-276.
3. Авер’янов В.Б. Державне управління: теорія і практика. К.- Юрінком Інтер, 1998- с. 175-178
4. Аверьянов В.Б. Обновление украинской административно-правовой доктрины на основе принципа верховенства права // Правоведение. — 2007. — № 1. — С. 31—42.
5. Административный кодекс Украины. – К., 1935. – Ст. 158.
6. Адміністративна реформа в Україні:документи і матеріали // Український правовий часопис.-1999.- №4.- С.185
7. Адміністративна юстиція: Європейський досвід та пропозиції для України / Автори-упорядники: І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда. - К., 2002. - 186 с.
8. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді / За заг. редакцією О.М. Пасенюка. – К.: Істина, 2007. – С. 44-49
9. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у I півріччі 2009 р., підготовлений Управлінням вивчення та узагальнення судової практики Верховного Суду України // http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/8172674E75AC8280C2257664004B1FB6?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=8172674E75AC8280C2257664004B1FB6&Count=500&
10. Андреева Г.Н. Административное право зарубежных стран. Учебное пособие под ред. проф. А.Н. Козырина. – М., СПАРК, 1996. – 229 с.
11. Антонович В. Розповіді про запорізьких козаків. — К., 1992.
12. Аншотц Г. Юстиция и администрация. СПб., 1907;
13. Аристотель. Політика: Переклад з давньогрецької О. Кислюка. — К.: Основи, 2000. — 239 с.
14. Бандурка А.М., Н.М. Тищенко. Административный процесс: Учебник. – К., Литера ЛТД, - 2002., - с. 266.
15. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – К.: Литера ЛТД, - 2002. – С. 266.
16. Бахрах Д. Н. Судебное обжалование незаконных действий органов государственного управления и должностных лиц // СЮ. 1992. № 21—22. С. 12—13.
17. Бахрах Д. Н. Юридический процесс и административное судопроизводство // ЖРП. 2000. № 9. С. 6—17; ).
18. Бахрах; Д. Н., Боннер А. Т. Административная юстиция: развитие и проблемы совершенствования // СГП. 1975. № 8. С. 13—21.
19. Битяк Ю.П., Гаращук В.М., та ін. Адміністративне право України / За ред. Ю.П. Битяка – К. Юрінком Інтер, 2006. – С.135
20. Бойцова В.В., Бойцов В.Я. Административная юстиция: к продолжению дискуссии о содержании и значении.// Государство и право. – 1994. – № 5. – С. 45.
21. Боннер А. Т. Буржуазная административная юстиция // Правоведение. 1969. № 1. С. 99—109.
22. Боннер А.Т. О жалобах на неправомерные действия должностных лиц // Советская юстиция. – 1988. – № 7. – С. 18-20.
23. Боннер А.Т., Квиткин В.Т. Судебный контроль в сфере государственного управления. - М. – 1973.
24. Бородин І.Л. Про сутність адміністративної юстиції. – Право України. – № 2. – С. 15-16.
25. Брэбан Г. Французское административное право. – М.: Прогресс, 1988. – С. 364.
26. Бунчук О.А., Куйбіда Р.О. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод до процедури здійснення судочинства. – К.: Леста, 2005. – С. 16.
27. Василенко И. А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франція, Германия. — М.: Логос, 1998. — 168 с.;
28. Галлиган Д., Полянский В.В., Старилов Ю.Н. Административное право: история развития и основные современные коцепции. – М.: Юристъ, 2002. – С. 336.
29. Георгієвський Ю. В. Адміністративна юстиція: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2004
30. Гнейст Р. Правовое государство и административные суды Германии. – СПб., 1896.
31. Головатий С.П. Верховенство права: юридичний принцип, який в Україні офіційно визнано та який має діяти // Українське право: Матеріали міжнародної конференції „Верховенство права: питання теорії та практики” – 2006. – № 1. – С. 13-14; С. 85-90].
32. Десницкий С. Е. Представление о учреждении законодательной, судительной и наказательной власти в Росийской империи: с.4 прил. / Соч. С. Е.Десницького; Сообщ. Александр Успенский . – Санкт-Петербург: тип. Имп. Акад.наук по Историко-филологическому отделению Т. 7 № 4.
33. Де Сальвиа М. Прецеденты Европейского суда по правам человека. Руководящие принципы судебной практики, относящиеся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 г. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – С. 1486.
34. Жак Зіллер. Політико-адміністративні системи країн ЄС / Пер. з фр. В. Ховхун. – К.: “Основи”, 1996. – С. 232
35. Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час): Навч. посібн. / За ред. проф. Б.Й. Тищика. – Львів: Світ, 2006. – 696 с.;
36. Европейское право: Учебник для вузов / Под общ. ред. д.ю.н., проф. Л.М. Энтина. – М.: Норма, 2004. – 720 с.
37. Елистратов А. И. Административное право: Лекции / А.И. Елистратов. М. 1911. – 235 с.
38. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Вступительная статья докт. юрид. проф. И.Ю. Козлихина. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – С. 780
39. Ємельянов В.М., Татаренко В.Б. Державна влада України в боротьбі з корупцією в органах правосуддя // Наукові праці. Державне управління. Політологія Том 130. Випуск 117
40. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалобы (В теории и законодательстве). – М., 1924.- 96 с.
41. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалобы (в теории и законодательстве).: М.,1925.-327 с.
42. Там же. – С. 128.
43. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року // Офіційний вісник України. – 1999.- № 19. - Ст. 194.
44. Закон України від 5 червня 2009 року № 1475-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
45. Закон України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529)
46. Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час): Навч. посібн. / За ред. проф. Б.Й. Тищика. – Львів: Світ, 2006. – 696 с.;
47. Идея права/ перевод с английского М.А. Юмашева, Ю.М. Юмашев. – М.: ЮГОНА, 2002. – С. 135.
48. Каманинъ, И. Очеркъ гетманства Петра Сагайдачнаго, «Чтенія О-ва Нестора ЛЪтопис-ца», т. XV Київ, 1901. С. 67.
49. Каневський О.С. Розподіл влад в США: історія і сучасність. – Севастополь, 1999. – С. 10.
50. Там же с. 25-26
51. Кіріченко Євген Вищий адмінсуд готовий до автоматичного розподілуисправ.21.01.2010//http://www.vasu.gov.ua/ua/news_vasu.html?_m= publications&_ c=view&_t=rec&id=1299
52. Козюбра М.І. Права і свободи людини і громадянина в умовах становлення правової держави в Україні // Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту. / За заг. ред. В.Б. Авер’янова – К.: Наукова думка, 2007. – С. 20.
53. Там же с.35-38
54. Кодекс адміністративного судочинства України ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 35-36, N 37, ст.446 )
55. Колодій А.М. Принципи права України. /А.М. Колодій – К.: Юрінком –Інтер,1998. – С.124
56. Конституція України від 28.06.1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
57. Конференція з нагоди запровадження адміністративного судочинства в Україні : матеріали Конференція з нагоди запровадження адміністративного судочинства в Україні (Київ, 30 верес. 2005 р.) / Німецький Фонд міжнародного правового співробітництва у співробітництві із Вищим адміністративним судом України – С. 20-21.
58. Концепція адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 року.// Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 943.
59. Концепція судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України 28.04.92 р.// Голос України. – 1992. – 12 серпня.
60. Коркунов Н.М. Очерк административной юстиции. // Журнал гражданского и уголовного права, 1885, кн. 1,8,9;
61. Коркунов Н.М. Очерк административной юстиции. // Журнал гражданского и уголовного права, 1885, кн. 1,8,9.
62. Корф С.А. Административная юстиция в России, т.1, - СПб., - 1910. Лемайер К. Административная юстиция. Понятие субъективных публичных прав в связи с развитием воззрений на государство. СПб., 1905.
63. Корф С.А. Административная юстиция в России.- СПб, 1910.- 527 с.
64. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131)
65. Лемайер К. Административная юстиция. Понятие субъективных публичных прав в связи с развитием воззрений на государство. – СПб. – 1905.
66. Литвиненко Н.С, Проблема дистрибутивної справедливості в контексті сучасних теорій суспільного договору // http://www.nbuv.gov.ua/
67. Лукашова Н., Потапенко В. Значення канадського досвіду для становлення незалежного судочинства в Україні // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 3 (31). — С. 52).
68. Масленников М. Можно ли считать жалобу административным иском? // Российская юстиция. – 1998.- №5.- С. 24.
69. Мелешевич А. А., Лозовий І. В., Свідерська А. В., Юристократія та захист соціально-економічних прав Конституційним Судом України. – 2010. - УДК 342.565.2:342.7(477) // http://www.nbuv.gov. ua/portal/Soc_Gum/NaUKMA/ law/2010_103/03_meleshevych_aa.pdf
70. Наказ Державної судової адміністрації України від 26 листопада 2010 року N 188 Про Положення про автоматизовану систему документообігу суду [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/ SA10027.html
71. Николаева С.; Старилов Ю.Н. Административная юстиция. Теория, история, перспективі.- М.: Издательство НОРМА (Изд-ая группа НОРМА-ИНФРА-М) 2001. – С. 20.
72. Носов Е. К вопросу о теории советской административной юстиции. //Советское право. – 1925. – № 4 (16). – С. 73- 81., с.73
73. Носов Е. К вопросу об административной юстиции. // Советское право, - 1925. – № 4(16). – С. 75.
74. Особливості розвитку верховенства права (ідеї, доктрини і принципу) розкрито у праці С. Головатого «Верховенство права: Монографія: У 3-х кн. – К.: Вид-во «Фенікс», 2006. – LXIV; 1747 c.
75. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права /Навч. посібник/ За заг. редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К., Старий світ, 2006. - С. 552-575.
76. Офіційний вісник України. – 2001. - № 29. Ст. – 289.
77. Офіційний вісник України від 24.05.2006 p., № 19, стор. 23, ст. 1376.
78. Паліюк В.Л. Застосування судами України Конвенції про прав людини та основоположних свобод. – К.: Фенікс, 2004. – С. 8.
79. Пасенюк О.М., Голова Вищого адміністративного суду України,заслужений юрист України. Україна: вітчизняна модель адміністративної юстиції. http://www.unian.net/ukr/news/news-232548.html
80. Пасенюк О.М. Розвиток адміністративної юстиції як складова адміністративної та судової реформи / У зб.наук.пр. «Актуальні проблеми держави і права». – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 19. – С.13-17.
81. Пасенюк О.М. Становлення адміністративної юстиції в Україні та адміністративне право // Право України. – 2005. - № 7.
82. Пасенюк О.М. Адміністративне судочинство як системоутворюючий інститут адміністративного права України / Зб. наук. пр. «Актуальні проблеми держави і права». – Одеса: Юридична література, 2007. – Вип. 35. – С.25-30.
83. Пасенюк О., Корнута Р. До питання природи суб'єктивного публічного права // Право. України. – 2008. - №8. – С.85-64.
84. Пахолок Л.І. Адміністративна юстиція в зарубіжних країнах. // Вісник Верховного суду України. – 2001. – № 5. – С. 53.
85. Пащенко Е.Г.. Административное право зарубежных стран: Учебное пособие под ред. проф. А.Н. Козырина. – М., СПАРК, 1996. – 229 с.
86. Педько Ю.С. Адміністративна юстиція і адміністративна юрисдикція: деякі теоретичні та практичні питання співвідношення. // Право України. – 2001. – № 10. – с. 72 – 75.
87. Педько Ю.С. Становлення адміністративної юстиції в Україні: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НПН України, 2003. - С. 51-61.
88. Питер Арчер. Английская судебная система. – М., 1959. – С. 250.
89. Пихлер Х. О юрисдикции административных судов в Австрии. // Советская юстиция. – 1989. - № 17. – с. 31-32.
90. Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України: Указ Президента України від 01.10.2002 р.
91. Постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2009 // ЄДРСР. - № 5570938.
92. Постанова Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2006 року у справі № 17/138а // Єдиний державний реєстр судових рішень України. - № 2039.
93. Постанова окружного суду м. Києва від 05.02.2009 // ЄДРСР. - № 6422214.
94. Постанова Армянського міського АРК від 24 січня 2010 // ЄДРСР. - 7535970.
95. Постанова окружного суду м. Києва від 7 грудня 2007 // ЄДРСР. - № 1349180.
96. Постанова Господарського суду Запорізької області від 09.06.06 року у Справі № 27/210/06-АП // Єдиний державний реєстр судових рішень України. - № 41968.
97. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 2.10.2008 // ЄДРСР. - № 9625200.
98. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2009 // ЄДРСР. - № 8744415.
99. Постанова ВАСУ від 10 червня 2009 // ЄДРСР. №- 3859899.
100. Постанова Верховного Суду України від 6 березня 2007 року // Вісник Верховного Суду України. – 2007. - № 5.
101. Постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 3 жовтня 2006 року у Справі № А32/330 // Єдиний державний реєстр судових рішень України. - № 164312.
102. Про кількість суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України та Вищий адміністративний суд України: Указ Президента України від 07.11.2002 р.
103. Про правовий статус іноземців: Закон України від 04.02.1994 року.// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161.
104. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу і протоколів № 2, 4, 7 і 11 до Конвенції: Закон України от 17.07.1997 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
105. Про судоустрій України: Закон України від 07.02.2002 р.// “Голос України”. 19 березня 2002 року. - № 51 (2802).
106. Пухтецька А. Еволюція доктринального тлумачення принципу верховенства права: від зарубіжної доктрини до вітчизняного праворозуміння // Юридичний ж-л. – 2007, № 4. - С. 12-17
107. Рабінович П.М.. Верховенство права / Юридична енциклопедія. - Т.1. – К., 1998. – С. 341-342.
108. Ремнев В. И. Право жалобы и административная юстиция в, СССР // СГП. 1986. № 6. С. 22—32.
109. Ремнев В. И. Предложения, заявления и жалобы граждан. М.: Юрид. лит., 1972.
110. Ремнев В. И. Социалистическая законность в государственном управлении. М., 1989.
111. Рішення Європейського суду з прав людини від 25 травня 1998 року // http://www.echr.ru/documents/doc/ 2461493/2461493.htm.
112. Рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 1998 року // http://www.echr.ru/documents/doc/2461459/2461459.htm.
113. Рішення ЄСПЛ у справах «Delcourt v. Belgium» та «Bellet v. Fгапсе».
114. Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»
115. Рішення ЄСПЛ у справі «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» від 22.10.1996.
116. Рішення ЄСПЛ у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» від 25.07.2002.
117. Рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України»
118. Рішення ЄСПЛ у справі "Жовнер проти України"
119. Рішення ЄСПЛ, що посилаються на Директиву Європейського Союзу «Щодо мінімальних стандартів кваліфікації громадян третіх країни та осіб без громадянств біженців або як осіб, що потребують міжнародного захист іншими причинами, а також суті захисту, що надається»
120. Рішення ЄСПЛ у справах „Кемпбелл проти Сполученого Королівства" від 25.03.1992, ,,Голдер проти Сполученого Королівства" від 21.02.1975.
121. Рішення ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007.
122. Рішення ЄСПЛ у справі “Свято-Михайлівська Парафія проти України”
123. Рішення КСУ від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009
124. Рижков Г. Адміністративна юстиція як елемент правової культури суспільства.// Право та культура: теорія і практика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ 15-16 травня 1997р. – К., 1997. – с. 201.
125. Ролз Дж. Теорія справедливості. Пер. С англ. О.Мокровольський. – К.: Основи, 2001;
126. Рязановский В.А. Единство процесса / В.А. Рязановский. М.: Юрид.бюро «Городец», 1996. 75 с.
127. Сажина В.В. Административная юстиция: к теории и истории вопроса. – Сов. госуд. и право, 1989, № 9.
128. Саліхова О. Рейтинг корпоративного управління: користь компаніям та інвесторам // Цінні папері України. - 2002. - №20. – С.6-7.
129. Самофалов С.П. Корпоративне управління підприємствами в умовах становлення та розвитку відносин в Україні // Финансовая консультация. – 2003. - №5. - С.32-36.
130. Сирко А. Корпоративная собственность в транзитивной экономике // Экономика Украины. – 2003. - №2. - С.57-64.
131. Сірий М.І. Проблема вибору моделі нової судової та правоохоронної системи України // Реформування судових і правоохоронних органів України: проблеми та перспективи: матеріали наук.-практ. конф. 14 травня 2010 р. /редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.), В.І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін. – Х.: Одіссей, 2010. – С. 187–190.
132. Скитович В.В. Судебная власть как системное образование // Правоведение. – 1997. - №1. – С. 154.
133. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. История Украинской Конституции. – К., - 1993, - с. 90.
134. Сокуренко В.В. Роль соціальної справедливості в розбудові правової соціальної держави: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2002. – 189
135. Справа № 2а-249/06// Архів Шевченківського районного суду м. Львова за 2006 рік.
136. Стаття 5 Проекту Конституції України, винесеного на всенародне обговорення Постановою Верховної Ради України від 01.07.1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1992. - № 37. - Ст. 550;
137. Старилов Ю.Н. Административная юстиция. Теория, история, перспективы. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА * М), 2001 – 304 с..
138. Стахурський М.Ф. Проблеми реформування адміністративно-юрисдикційного процесу. //Право України. – 2002. - № 3. – с. 28.
139. Стефанюк В.С. Адміністративна юстиція як провідна форма судового захисту прав громадян // Виконавча влада і адміністративне право/ За заг. Ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий дім “Ін-Юре”, 2002. – С. 218.
140. Статистичний щорічник України за 2001рік. -К.: Техніка, 2002. - 646с.
141. Статистичний щорічник України за 2002 рік.-К.: Консультант, 2003. - 664с.
142. Студенкина М.С. Нужен ли специальний федеральный закон об административной юстиции ? // Закон:создание и толкование. – М. - 1998. – С.31-42.
143. Субтельний Орест Україна: історія. — К., 1991.
144. Т.Полянський. Зловживання правом (загальнотеоретичний аналіз) // http://www.info-pressa.com/article-178.html
145. Тарасов И.Т. Лекции по полицейскому (административному) праву. - М., - 1910, - Т.2, - с.240-241 та ін.
146. Тарасишина О.М. Справедливість як правова цінність // Юридический вестник. – 2002. – № 3. – С. 114-117; її ж: Справедливість і толерантність у сучасному праві України. – Автореф.. дис. канд.. юрид. наук за спеці. 12.00.01. – Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2008. – 19 с.
147. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса. — М.: Изд. г-на Тихомирова М. Ю., 1998. — С. 45.
148. Тимошенко В.І. Правова держава теоретико-історичне дослідження / В.І. Тимошенко – К. Наукова думка, 1994.- С.63
149. Ткач Г.Й. Історія становлення і розвитку адміністративної юстиції в Україні. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІІІ регіон. наук. конференції (лютий 1997). – Львів, 1997. - с. 92.
150. Ткач Г.Й. Історія становлення і розвитку адміністративної юстиції в Україні.// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІІІ регіон. наук. конференції (лютий 1997). – Львів, 1997. - С. 93.
151. Ткач Г.Й. Історія становлення і розвитку адміністративної юстиції в Україні.// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІІІ регіон. наук. конференції (лютий 1997). – Львів, 1997. - С. 93.
152. Трубников П. Применение судами законодательства об обжаловании действий и решений, нарушающих права и свободы граждан // Законность. - 1994. - №11.- С. 6.
153. Уровень исполнения судебных решений на Украине создает угрозу для нацбезопасности - Н.Онищук // Юридическая практика. - 2008. – 26 марта.
154. Ухвала ВАСУ від 25 квітня 2007 // ЄДРСР. - № 916880.
155. Ухвала ВАСУ від 3 липня 2008 року // ЄДРСР. - № 2905411.
156. Ухвала ВАСУ від 16 листопада 2010 // ЄДРСР. - № 12529323.
157. Цвєтков В. В. Адміністративна реформа — ефективність державного управління // Часопис Київського ун-ту права. — 2002. — № 2. — С. 10.
158. Циппеліус Р. Філософія права: Підручник. – К.: Тандем, 2000. – С. 210.
159. Чечот Д. М. Административная юстиция. (теоретические проблемы).-Л.: Из-во ЛГУ., 1973.- 136 с., с. 32
160. Шаповал В. Верховенство закону як принцип Конституції України // Право України. – 1999. – № 1. – С. 5-7.
161. Шапран В. Банки на ринку цінних паперів. Боротьба двох моделей закінчилась перемогою системою контролю за ринком цінних паперів ллл// Цінні папері України. – 2002. - №9. – С.6-7.
162. Шарп У.Ф., Александер Г.Д., Бейли Д.В. Инвестиции: Университетский учебник: Пер. с англ. – М., ИНФРА-М, 2001. – 1028с.
163. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.:ИНФРА-М, 1995 – 176с.
164. Шемшученко Ю.С. Адміністративна юстиція// Юридична енциклопедія: в 6 т./Редколегія: Ю.С. Шемшученко (відповід. Ред.) та ін. – К.: Укр. Енциклопед., Т. 1. – 1998. – С. 47.
165. Шемшученко Ю.С. Адміністративна юстиція// Юридична енциклопедія: в 6 т./Редколегія: Ю.С. Шемшученко (відповід. Ред.) та ін. – К.: Укр. Енциклопед., Т. 1. – 1998. – С. 47.
166. Шеппели К. Л. Защита социальных прав с позиций реальной политики / К.Л. Шеппели // Конституционное право : восточноевропейское обозрение. – 2003. – № 1. – С. 52–66
167. Шергин А.П. Административная юрисдикция. – М. – 1979. – с. 29.
168. Шерстюк В. М Применение общих и специальных норм в исковом производстве //Особенности рассмотрения отдельных категорий гражданских дел.М.: Изд-во МГУ, 1987.- 128 с., с. 24-31
169. Шишкін В.І. Адміністративний суд. Яким йому бути. Віче. –1994. - № 10.
170. Шишкін В.І. Організація і повноваження адміністративного суду Німеччини.// Право України. – 1995. – № 11. – с. 61.
171. Шишкін В.І. Система установ адміністративної юрисдикції у Франції.// Право України. – 1996. – № 7. – С. 44-46.
172. Экимов А.И. Интересы и право в социалистическом обществе. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 134 с.С. 90
173. Экономическая энциклопедия / Сост. под ред. Абалкина Л.И. – М.: Экономика, 1999 - 1056с.
174. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — К., 1990—1991. — T.I C. 217.
175. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — К., 1990—1991.— Т.1—2. Щербак В.О., Історія українського козацтва: нариси у 2 т. / Редкол: Смолій (відп. Ред.) — Київ.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006 р, Т.1. — 800 с.
176. A.V. Dicey. An Introduction to the Study of the Law of the Constitution – Indianapolis: Liberty Classics. – 1982. – P.102, 114.
177. Administration and You. Principles of Administrative Law Concerning the Relations Between Administrative Authorities and Private Persons. A Handbook. Council of Europe, Directorate of Legal Affairs, Strasbourg, 1996 // www.coe.int.
178. Administration and You. Principles of Administrative Law Concerning the Relations Between Administrative Authorities and Private Persons. A Handbook. Council of Europe, Directorate of Legal Affairs, Strasbourg, 1998 // www.coe.int.
179. Aluchna M. Corporate Governance in Transition Economies: Evidence from Poland // International Seminar on Japanese Management: Practical Tools for Industries and Companies. – Warsaw (Poland). Warsaw School of Economics. – 2003. – P.226-234.
180. Black A., Wright P., Davies J. In Search of Shareholder Value: Managing the Drivers of Performance – Great Britain.: PricewaterhouseCoopers, 2009. – 425р.
181. Bradley M., Desai A., Kim E.H. The Rationale Behind Interfirm Tender Offers: Information or Sinergy? // Journal of Financial Economics. – 1983. - Vol.11, №2. - Р.183-206.
182. Cartels. Fixing for a Fight. // The Economist. – 2010. - №9. – P.65-66.
183. Claessens S., S. Djankov Politicians and Firms: Evidence From Seven Central and Eastern European Countries. - Washington.: The World Bank, 2009 – Р.196-242.
184. Claessens S., S. Djankov, G. Pohl Ownership and Corporate Governance: Evidence from the Czech Republic. – Washington.: World Bank Policy Research Working Paper N 1737., 1997. – Р.86-104.
185. Conglomerates in Developing Countries. Monsters Still, but Prettier. // The Economist. – 2002.- №1. - P.59-61.
186. Cornell B., Liu Q. The parent company puzzle: when is the whole worth less than one of the parts? // Journal of Corporate Finance. - 2010. – Vol.7, №4. – Р.341-362.
187. European Central Bank. Annual Report. Glossary. 2001 // www.europa.eu.int. European Merger Rules. Monti Braves the Catcalls. // The Economist. – 2001. - №50. – P.57-58.
188. Fitsh R.,Oppenheimer M. Who Rules the Corporations? // Socialist Revolution. - 1970.- Vol.VII—VIII, K—X.- Р. 215-232.Frydman R., Gray
189. C.W., Rapaczynski A. Corporate governance in Central Europe and Russia – Hungary: Central European University, 1996. – 485р.
190. Fukao Mitsuhiro Financial Integration, Corporate Governance, and the Performance of Multinational Companies.- Washington.: D.C., The Booking Institutions, 1995. – 365р.
191. Franck M. J. Against the Imperial Judiciary... – P. 204; Siegan B. H. Against the Imperial Judiciary, by Franck M. J.
192. Fukao Mitsuhiro Financial Integration, Corporate Governance, and the Performance of Multinational Companies.- Washington.: D.C., The Booking Institutions, 1995. – 365р.
193. J.Raz “The Rule of Law and it`s virtue”, The Law Quarterly Review 93, pp. 195-211.
194. Judgment European Court of Human Rights: Golder v. the United Kingdom, 21 February 1975, Published in A18 // Европейский Суд по правам человека. Избранные решения: В 2 т. Т. 1. – М.: Норма, 2001. – С. 41-44.
195. Judgment European Court of Human Rights: Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece 09 December 1994, Published in A301-B // http://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/portal.asp?sessionId=3610348 &skin=hudoc-en&action=request; Европейский Суд по правам человека. Избранные решения: В 2 т. Т. 2. – М.: Норма, 2001. – С. 54, 59;
196. Judgment European Court of Human Rights: Lawless v. Ireland (No. 1), 14 November 1960, Published in A1 // http://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/portal.asp?sessionId=3596991&skin=hudoc-en&action=request.;
197. Global Equity Market Survey // The Economist. – 2001. - №15. - p.32-55. Jenkinson T., Ljungqvist A. Going Public - New York.: Oxford university Press Inc., 1998. – 658p.
198. Goldstein, L. F. «From Democracy to Juristocracy?» /L. F. Goldstein // Law & Society Review 38: 3 (2004): 611–629. – P. 613
199. Hirschl R. Towards Juristocracy : The Origins and Consequences of New Constitutionalism / R. Hirschl. – Harvard : Harvard University Press, 2004
200. Michel Fromont.Droit administratif des Etats européens.– Paris, Presses universitaires de France, 2006 – 362 p.
201. Michel Fromont Droit administratif des Etats européens.– Paris, Presses universitaires de France, 2006 – 362 p.
202. Richard H. Fallon, Jr., “The Rule of Law” as a Concept in Constitutional Discourse, 97 Col. Rev. 1, 8-9 (1997).
203. Selten R. The chain – store paradox / Selten R // Theory and Decision. — 1978. —№ 9. — P. 127-159.
204. Scheppele K. L. «Democracy by Judiciary (or Why Courts Can Sometimes Be More Democratic Than Parliments)» Paper presented at the Conference on Constitutional Courts, Washington University in St. Louis, Nov. 1–3, 2001 [Electronic resource] / K. L. Scheppele // Mode of access:http://law.wustl.edu/higls/conferences/ConstitutionalConf/papers/ScheppelePaper. pdf. – Title from the screen.
205. The Rule of Law. An explanation of the Rule of Law & how it is fundamental to western democratic order.// www.ourcivilisation.com.; Different approaches to the definition of the Rule of Law // www.revision-notes.co.uk.;Верховенство права як мета політики розвитку // www.web.worldbank.org.
206. Vereniging Weekblad Bluf! v. The Netherlands, 09 February 1995, Published in A306-A // http://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/portal.asp?sessionId=3596991&skin=hudoc-en&action=request
207. Zabala I. Corporate Reputation in Professional Services Firms: Reputation Management Based on Intellectual Capital Management // Corporate Law. – 2003. - № 11 (1). – P.121 – 128.