Пріоритет прав і свобод людини та громадянина як принцип адміністративного права України

Короткий опис

Луганський державний університет внутрішніх справ
імені Е.О. Дідоренка

На правах рукопису

Кравцов Антон Сергійович

УДК 342.922:342.72/.73 (477)

Пріоритет прав і свобод людини та громадянина як принцип адміністративного права України

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Афанасьєв Костянтин Костянтинович,
завідувач кафедри цивільних та адміністративно-правових дисциплін ННІП ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, кандидат юридичних наук, доцент

Луганськ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................................ 4

РОЗДІЛ 1. Юридична природа принципів сучасного адміністративного
права України......................................................................................................... 13
1.1. Принципи права: філософсько-правовий зміст категорії............................. 13
1.2. Принципи адміністративного права України: поняття та сутність …........ 23
1.3. Удосконалення системи принципів сучасного адміністративного
права України................................................................................................... 31
1.4. Закріплення принципів адміністративного права в
законодавстві України………………………………...…………………...... 41
Висновки до розділу 1 ............................................................................................. 61

РОЗДІЛ 2. Пріоритет прав і свобод людини та громадянина в системі
принципів сучасного адміністративного права України............................... 65
2.1. Поняття та сутність принципу пріоритету прав і свобод
людини та громадянина в адміністративному праві України…...…......... 65
2.2. Місце пріоритету прав і свобод людини та громадянина
в системі принципів сучасного адміністративного права України............. 79
2.3. Міжнародний аспект принципу пріоритету прав і свобод
людини та громадянина в адміністративному праві.................................... 97
Висновки до розділу 2 ........................................................................................... 109

РОЗДІЛ 3. Напрями забезпечення реалізації принципу пріоритету
прав і свобод людини та громадянина в Україні........................................... 113
3.1. Вдосконалення правового регулювання захисту прав і свобод
людини та громадянина у сфері публічного управління…………........... 113
3.2. Підвищення ефективності адміністративно-правового механізму
реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини
та громадянина……………………………………………………………... 125
3.3. Покращення системи громадського контролю як засобу забезпечення
пріоритету прав і свобод людини та громадянина в Україні………….... 147
Висновки до розділу 3 ........................................................................................... 168

ВИСНОВКИ........................................................................................................... 173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 181

ДОДАТКИ.............................................................................................................. 202

ВСТУП

Актуальність теми. Загальновизнано, що адміністративне право є однією з базових галузей публічного права та має визначальне значення для формування України як демократичної, соціальної, правової держави. Разом із тим, на думку провідних вітчизняних вчених-адміністративістів, теоретичні засади зазначеної галузі права потребують істотного удосконалення. Зокрема, це стосується недостатньої розробленості системи принципів адміністративного права України. Адже всі галузі права мають власні принципи, які визначають їх соціальну сутність та правову спрямованість. Дослідження сутності принципів впливає на розуміння та подальше вдосконалення самого адміністративного права, його інститутів, системи адміністративного законодавства, механізму адміністративно-правового регулювання управлінських відносин, правотворчої і правозастосовчої діяльності, зміцнення законності в діяльності органів виконавчої влади. Більш того, саме принципи впливають на застосування норм матеріального права, визначають правову сутність галузі права та перспективи її розвитку.
Комплексне реформування галузі адміністративного права України в значній мірі полягає в тому, щоб замість домінуючої дотепер радянської ідеології «панування» та пріоритету держави над людиною треба впроваджувати протилежну – ідеологію «служіння» держави інтересам людини. Вирішальна роль у правовому забезпеченні такої зміни належить розробці і обґрунтуванню системи принципів адміністративного права України. Необхідно не просто покласти ці основоположні ідеї права в основу наукового тлумачення суспільної ролі адміністративного права, а щоб ці ідеї були реалізовані у ключових напрямах його реформування.
Одним з малодосліджених є принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина, який ще не був предметом окремого наукового аналізу. Цей важливий принцип вказує на характер відносин особи і держави, де остання повинна спрямовувати свою діяльність на втілення в життя конституційних прав і свобод громадян. Така діяльність реалізується через виконання обов’язків державними службовцями, які повинні глибоко усвідомлювати, що владні повноваження надані їм для того, щоб в найкращій спосіб показувати своє підпорядкування волі законодавця, який встановлює систему прав і свобод людини і громадянина. А це підпорядкування проявляється у визнанні цих прав і свобод, бажанні їх задовольнити і захистити.
Значний внесок в розробку загальноправової концепції принципів права внесли такі українські та російські вчені-юристи, як С.С. Алексєєв, Ю.А. Ведєрніков, А.Б. Венгеров, В.С. Грекул, М.С. Кельман, А.М. Колодій, О.Е. Лєйст, Р.З. Лівшиц, М.І. Матузов, В.С. Нерсесянц, А.Ю. Олійник, Н.М. Оніщенко, П.М. Рабінович, В.М. Семьонов, О.Ф. Скакун, В.М. Хропанюк та ін.
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження склали наукові праці таких вітчизняних та зарубіжних фахівців з адміністративного права, як В.Б. Авер’янов, О.П. Альохін, К.К. Афанасьєв, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, Д. Галліган, І.П. Голосніченко, С.Д. Князєв, Ю.М. Козлов, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.П. Коренєв, С.І. Котюргін, О.В. Кузьменко, Р.О. Куйбіда, І.Е. Кутова, В.Я. Настюк, О.В. Негодченко, В.В. Полянський, Ю.М. Старилов, С.Г. Стеценко, М.М. Тищенко, В.А. Юсупов та ін.
Водночас, слід визнати, що дослідження принципів адміністративного права України загалом та одного з основоположних його принципів – пріоритету прав і свобод людини та громадянина зокрема, перебуває на початковому етапі. Вищезазначене свідчить про актуальність та необхідність комплексної розробки питань щодо ролі та місця принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в системі галузевих принципів адміністративного права України.
Зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження відповідає п. 5 «Захист прав і свобод громадян правоохоронними органами України» Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р., Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 р. «Про захист прав людини та основоположних свобод» та плану наукових досліджень ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка.
Тема дисертації розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і щодо неї не було висловлено зауважень (перелік тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (затверджених у 2008 р.).
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, міжнародного досвіду та чинного законодавства розробити наукову концепцію принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в адміністративному праві України, виробити аргументовані пропозиції та рекомендації щодо її реалізації.
Для досягнення мети в дисертації вирішуються такі завдання:
- з’ясувати філософсько-правовий зміст принципів права України;
- поглибити поняття та з’ясувати сутність сучасних принципів адміністративного права України;
- удосконалити систему принципів сучасного адміністративного права України;
- проаналізувати стан нормативно-правового закріплення принципів сучасного адміністративного права в законодавстві України;
- визначити поняття та сутність принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в адміністративному праві України;
- з’ясувати місце принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в системі принципів сучасного адміністративного права України;
- окреслити міжнародно-правові засади принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в адміністративному праві;
- встановити напрями вдосконалення правового регулювання захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні;
- охарактеризувати основні напрями підвищення ефективності адміністративно-правового механізму реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в Україні;
- визначити заходи покращення системи громадського контролю за дотриманням принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина;
- сформулювати відповідні пропозиції щодо вдосконалення адміністративного законодавства України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері публічного управління з приводу реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина.
Предметом дослідження є пріоритет прав і свобод людини та громадянина як принцип адміністративного права України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Для одержання достовірних наукових результатів у роботі використовувалися діалектичний, структурно-функціональний, системно-структурний, порівняльно-правовий, історичний, соціологічний та інші методи.
За допомогою інструментів діалектики – аналізу, синтезу, аналогії досліджено поняття, сутність принципу адміністративного права України та його філософсько-правовий аспект (підрозділи 1.1 та 1.2). Історичний метод застосовано при здійсненні аналізу розвитку першості прав людини щодо держави від ідеї до положень сучасного адміністративного законодавства України (підрозділ 2.1). Системно-структурний метод використано для удосконалення системи та закріплення принципів адміністративного права в законодавстві України (підрозділи 1.3 та 1.4), а структурно-функціональний метод дозволив з’ясувати місце та роль принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в системі принципів адміністративного права України (підрозділ 2.2) та напрями вдосконалення законодавства щодо його реалізації (розділ 3). Зазначені наукові прийоми, а також порівняльно-правовий метод дали можливість проаналізувати міжнародний аспект принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в адміністративному праві (підрозділ 2.3). Документальний аналіз використовувався для вироблення пропозицій щодо вдосконалення адміністративного законодавства по реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина.
Нормативною основою роботи є Конституція України та законодавчі акти, які регулюють відносини у сфері реалізації прав і свобод людини та громадянина. Емпіричну базу дослідження реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина склали опитування 410 громадян України та 60 науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів юридичного профілю.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним науковим дослідженням, присвяченим вивченню пріоритету прав і свобод людини та громадянина як принципу адміністративного права.
Наукову новизну дисертації становлять наступні положення, висновки та пропозиції:
уперше:
– сформульовано авторське визначення принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина, як першості людини та громадянина у суспільстві, першочерговості їх прав, свобод і законних інтересів по відношенню до інтересів органів публічної влади, сутність якого складається з трьох основних ідей: права і свободи людини та громадянина – найвищі цінності для суспільства та є пріоритетними відносно інтересів держави й гарантують правове обґрунтування діяльності влади; головним обов’язком держави є повага, утвердження та забезпечення прав і свобод людини та громадянина; норми конституції та законів не є основним джерелом права, а основним джерелом права є природні права людини;
– сформульовано елементи механізму адміністративно-правової реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина, до яких слід відносити наступні: формула принципу; функціонально-правовий інструментарій; акти реалізації поведінки суб’єктів адміністративно-правових відносин на основі зазначеного принципу; відповідальність органів державної влади (державних службовців) за недодержання принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина; громадський контроль за додержанням органами державної влади та посадовими особами пріоритетності прав і свобод людини щодо інтересів держави;
– запропоновано деякі зміни до національного законодавства, які передбачають нормативне закріплення змісту принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина;
удосконалено:
– поняття загальних принципів адміністративного права України, які пропонується розглядати у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні – це основоположні ідеї, які є першоосновою для формування системи галузі, що існують в правосвідомості і повинні стати переконаннями для всіх суб’єктів суспільних відносин у сфері публічного управління та які є за своїм змістом ідеями природного права. У вузькому – це керівні положення, закріплені в Конституції України, законах та підзаконних нормативно-правових актах, що стали незаперечними вимогами для всіх суб’єктів суспільних відносин у сфері публічного управління, які є за своїм змістом нормами позитивного права;
– систему принципів сучасного адміністративного права України, які пропонується поділяти на загальні (загальногалузеві), спеціальні (особливі), підгалузеві й приватні (інституціональні), зокрема до загальних віднесено: пріоритет прав і свобод людини та громадянина; забезпечення права громадян на участь в управлінні державними справами; законність в адміністративно-правовій сфері; соціальна орієнтація діяльності органів і посадових осіб публічної адміністрації; судовий контроль за діяльністю всіх суб’єктів виконавчої влади; підконтрольність та підзвітність державних органів і державних службовців; служіння органів публічної влади людині та суспільству; взаємна відповідальність держави й людини та ін.;
– правові засади регулювання захисту прав і свобод людини та громадянина у сфері публічного управління шляхом розробки та прийняття Концепції захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні, а в подальшому Закону України «Про захист прав і свобод людини та громадянина у сфері публічного управління», у положеннях яких нормативно закріпити принципи адміністративного права, а у чинному законодавстві започаткувати практику формулювання змісту принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина, а також елементи механізму його реалізації;
дістали подальшого розвитку:
– філософський аспект принципів права, під якими розуміється першооснова (загальне у всіх речах) буття, яка є одним із найголовніших питань філософії, та обґрунтовано доцільність використання для визначення в теорії адміністративного права принципів галузі таких філософсько-правових термінів, як «першооснова», «вихідне положення», «керівна ідея», «основне правило поведінки», «внутрішнє переконання від якого не відступають» й деяких інших;
– співвідношення пріоритету прав і свобод людини та громадянина з іншими принципами права, визначено взаємодію загальноправового принципу верховенства права з загальногалузевим принципом пріоритету прав і свобод людини та громадянина, котра дозволяє створити таку модель функціонування державної влади, яка і відображає ідею правової держави як у формальному, так і в матеріальному аспекті;
– аналіз міжнародно-правових засад принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в національному адміністративному праві, зокрема щодо визнання європейських принципів адміністративного права орієнтиром для оновлення концепцій державно-правових реформ і вітчизняних адміністративно-правових інститутів;
– визначення категорії механізму реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в адміністративному праві як системи взаємопов’язаних елементів, за допомогою яких здійснюється вплив на поведінку суб’єктів правовідносин, що виникають у сфері публічного управління;
– пропозиції щодо покращення громадського контролю як провідного засобу забезпечення принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина у сфері публічного управління, зокрема обов’язкового врахування рішень громадських організацій, прийнятих за результатами контрольних перевірок, при розробці та прийнятті нормативно-правових актів, спрямованих на підсилення контролю громадськості за діяльністю органів державної влади.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес. Висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані в:
– науково-дослідній діяльності – для подальшого розроблення положень теорії принципів адміністративного права України;
– правотворчості – для внесення змін та доповнень до чинного законодавства України. Зокрема, сформульовані пропозиції до Закону України «Про міліцію» (акт впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України № 04-19/3-276 від 11 лютого 2010 року);
– практичній діяльності – для вдосконалення практичної діяльності державних органів і посадових осіб щодо забезпечення реалізації та охорони прав і свобод людини та громадянина (акт впровадження Управління громадської безпеки УМВС України в Луганській області від 22 січня 2010 року);
– навчальному процесі – доцільно використовувати, готуючи лекційні курси, підручники, навчальні посібники, програми та методичні розробки з адміністративного права та процесу, адміністративно-правового захисту прав громадян тощо для студентів, курсантів i слухачів вищих юридичних закладів освіти, для підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів і правового виховання населення (акт впровадження ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 29 січня 2010 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. Окремі положення були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави» (м. Черкаси, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток сучасної науки» (м. Прага (Чехія), 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Четверті Прибузькі юридичні читання» (м. Миколаїв, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Юридична наука очима молодих вчених» (м. Харків, 2008); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 2009); Міжнародній науковій конференції «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Правові реформи в Україні: проблеми реалізації» (м. Київ, 2011).
Публікації. Основні результати дослідження викладено у 20 опублікованих статтях і тезах доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях, 12 з яких опубліковані у фахових виданнях, визначених ВАК України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні поняття, сутності та механізму реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в адміністративному праві України. Сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
Філософський аспект принципів, полягає в тому, що під останніми найчастіше розуміється першооснова (загальне у всіх речах) буття, яка є одним із найголовніших питань філософії. Зокрема в адміністративному праві, для визначення галузевих принципів можна використовувати такі філософсько-правові терміни, як «основний початок», «основне, вихідне положення», «основа, першопочаток, керівна ідея, основне правило поведінки», «вихідний пункт, першооснова, основоположне теоретичне знання», «основа системи, внутрішнє переконання, норма поведінки та діяльності, від якої не відступають» тощо.
Загальні принципи адміністративного права, доцільно розглядати в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні принципи адміністративного права України – це основоположні ідеї, які є першоосновою для формування системи галузі, що існують в правосвідомості і повинні стати переконаннями для всіх суб’єктів (учасників) суспільних відносин у сфері публічного управління та які є за своїм змістом ідеями природного права. У вузькому розумінні принципи адміністративного права України – це керівні положення, закріплені в Конституції України, законах та підзаконних нормативно-правових актах, що стали незаперечними вимогами для всіх суб’єктів (учасників) суспільних відносин у сфері публічного управління, які є за своїм змістом нормами позитивного права.
Систему принципів сучасного адміністративного права України, становлять загальні (загальногалузеві), спеціальні (особливі), підгалузеві та приватні (інституціональні) принципи адміністративного права. Загальними принципами адміністративного права України є: пріоритет прав і свобод людини та громадянина; повнота й реальність прав і свобод людини та громадянина в адміністративно-правовій сфері; забезпечення права громадян на участь в управлінні державними справами; законність в адміністративно-правовій сфері; соціальна орієнтація діяльності органів і посадових осіб публічної адміністрації; судовий контроль за діяльністю всіх суб’єктів виконавчої влади; відповідність норм галузі положенням Конституції України, законам України, а також ратифікованим Верховною Радою України міжнародним договорам; підконтрольність і підзвітність державних органів і державних службовців; служіння органів публічної влади людині та суспільству; взаємна відповідальність держави й людини тощо.
Спеціальні (особливі), у свою чергу, поділяються на принципи управління економікою, промисловістю, агропромисловим комплексом; принципи управління в соціально-культурній сфері; принципи управління адміністративно-політичною діяльністю тощо. Підгалузеві поділяються на принципи будівельного права; принципи транспортного права; принципи енергетичного права; принципи міграційного права; принципи комунального (муніципального) права тощо. А інституціональні – на принципи державної служби; принципи служби в органах місцевого самоврядування; принципи адміністративної відповідальності, принципи адміністративного судочинства; принципи адміністративного процесу; принципи адміністративно-правового статусу фізичних або юридичних осіб; принципи надання адміністративних послуг тощо.
Важливим напрямом вдосконалення адміністративного законодавства України є належне закріплення в ньому змісту принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина. Останній доцільно текстуально закріпити у положеннях Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Кабінет Міністрів України», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України» та деяких інших нормативно-правових актах.
Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина – це один з провідних загальних принципів сучасного адміністративного права України, який полягає в першості людини та громадянина, першочерговості їх прав, свобод і законних інтересів по відношенню до інтересів органів публічної влади. Сутність даного принципу складають три основні ідеї: права і свободи людини та громадянина – найвищі цінності для суспільства та є пріоритетними відносно інтересів держави й гарантують правове обґрунтування діяльності влади; головним обов’язком держави є повага, утвердження та забезпечення прав і свобод людини та громадянина; норми конституції та законів не є основним джерелом права, а основним джерелом права є природні права людини.
Всі принципи, які діють в правовій системі, принципи правової, соціальної держави безпосередньо пов’язані з принципом пріоритету прав і свобод людини та громадянина й можуть суттєво впливати на зазначений принцип, як інструменти його забезпечення. Даний принцип виконує системоутворюючу роль щодо інших загальних засад адміністративного права України. Інші загальні принципи галузі адміністративного права України повинні ґрунтуватися на ідеї пріоритету прав і свобод людини та громадянина й виконувати забезпечувальну функцію по відношенню до останнього.
Основні принципи адміністративного права України – як однієї з фундаментальних галузей вітчизняного права, перебувають у безпосередньому взаємозв’язку і взаємообумовлені саме загальнолюдськими та загальноправовими принципами, являють собою їх логічне продовження. Зокрема, така загальноправова основа як верховенство права, діючи у сфері публічного управління, модифікується у принципи пріоритету прав і свобод людини та громадянина; народовладдя та демократизм – у принципи забезпечення права громадян на участь в управлінні державними справами та служіння органів публічної влади людині та суспільству; законність – у принципи підконтрольності і підзвітності державних органів і державних службовців та законності в адміністративно-правовій сфері; рівність усіх перед законом та судом – у принципи взаємної (рівної) відповідальності держави й людини та судовому контролі за діяльністю всіх суб’єктів виконавчої влади тощо.
Взаємодія принципу пріоритету прав людини і громадянина з принципом верховенства права дозволяє створити таку модель функціонування державної влади, яка і відображає ідею правової держави як у формальному, так і в матеріальному аспекті, коли поняття права наповнюється своїм конкретним змістом. Саме із взаємодії зазначених принципів, витікає положення про те, що держава є не пасивним спостерігачем при реалізації прав і свобод громадян, а активним учасником забезпечення їх реалізації.
Принципи правового захисту людини мають суттєвий вплив на принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина. Адже вони, насамперед є принципами конституційного права України – фундаменту всіх інших галузей права. Але в середині галузі вони конкретизуються в загальні принципи адміністративного права, насамперед в пріоритет прав і свобод людини та громадянина, який діючи в сфері публічного управління, вбирає в себе все найкраще від загальноправових (конституційних) ідей-принципів. Спільним моментом зазначених принципів, який ще раз показує їх взаємозалежність і взаємообумовленість є те, що вони можуть вважатися принципами правового захисту людини, яка є ключовою цінністю сучасної правової держави де визнається й реалізується пріоритет її прав і свобод.
Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина – найважливіший принцип будь-якої європейської держави, яка проголошує себе правовою та встановлює межі дії норм адміністративного права. В європейському адміністративному праві, принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина пов’язується з принципами недискримінації та пропорційності. Згідно з принципом пропорційності державні органи мають право накладати на громадян тільки такі зобов’язання, які необхідні для досягнення визначеної публічної мети й відповідні їй. Кожна міра, яка застосовується адміністрацією, повинна оцінюватися з точки зору розумності обмежування прав і свобод громадянина. А принцип недискримінації – вимагає встановлення загальних правил, які гарантують справедливе та безпристрасне відношення адміністрації до кожного громадянина.
Для вдосконалення правового регулювання захисту прав і свобод людини та громадянина у сфері публічного управління важливим елементом механізму адміністративно-правового регулювання захисту прав і свобод людини та громадянина, поряд з нормами, слід визнати принципи адміністративного права.
Покращення правового регулювання захисту прав і свобод людини та громадянина неможливе без докорінного вдосконалення чинного законодавства. Виходячи з зазначеного доцільно:
- розробити та прийняти Концепцію захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні, а в подальшому – Закон України «Про захист прав і свобод людини та громадянина у сфері публічного управління», у положеннях яких нормативно закріпити принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина, а також елементи механізму його реалізації.
- удосконалити законодавство, що регулює права громадян щодо звернень в органи виконавчої влади і місцевого самоврядування та розгляду скарг посадовими особами цих органів;
- започатковувати практику формулювання у нормативно-правових актах змісту принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина тощо.
Реалізація принципів адміністративного права України, зокрема, принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина – це втілення його механізму дії в поведінку суб’єктів правовідносин у сфері публічного управління.
Адміністративно-правовий механізм реалізації пріоритету прав і свобод людини та громадянина – це система взаємопов’язаних елементів, за допомогою яких здійснюється вплив на поведінку суб’єктів правовідносин, що виникають у сфері публічного управління.
До основних елементів механізму адміністративно-правової реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина слід віднести наступні:
- формула принципу, що охоплює формулювання його змісту, його тлумачення, визначення сфери його дії, які мають закріплюватися на рівні закону з метою надання принципові вищої значимості та імперативності;
- функціонально-правовий інструментарій – сукупність нормативно-правових положень, які визначають компетенцію, круг повноважень, обмежень, прав та обов’язків суб’єктів управлінських правовідносин, в межах чого надається можливість альтернативної правомірної поведінки відповідно до встановленого принципу;
- акти реалізації поведінки суб’єктів адміністративно-правових відносин на основі зазначеного принципу;
- відповідальність органів державної влади (державних службовців) за недодержання принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина;
- громадський контроль за додержанням органами державної влади та посадовими особами вимог пріоритетності прав і свобод людини щодо інтересів держави.
Контрольна діяльність громадян та їх об’єднань, повинна базуватися на сучасних принципах адміністративного права України і перш за все, на принципі пріоритету прав і свобод людини та громадянина. З метою належного врегулювання громадського контролю у сфері публічної влади необхідно прийняти Закон України «Про громадський контроль у сфері публічної влади», в якому закріпити правові основи громадського контролю та найважливіший принцип зазначеної діяльності – пріоритет прав і свобод людини та громадянина.
На основі принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина доцільно внесення змін та доповнень до низки нормативно-правових актів України, зокрема, КУпАП, Законів України «Про міліцію» та «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» тощо. А підзаконні нормативно-правові акти доцільно доповнити нормами, які сприятимуть реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина.
Необхідно закріпити принципи адміністративного права, у тому числі принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина в окремому нормативно-правовому акті – Законі України «Про захист прав і свобод людини та громадянина у сфері публічного управління» та присвятити розкриттю змісту кожного окрему статтю. Стаття стосовно принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина має бути викладена в такій редакції:
«Стаття ___. Пріоритет прав і свобод людини та громадянина
Визначальним принципом адміністративного права України є пріоритет прав і свобод людини та громадянина. Людина, її права і свободи – найвищі цінності для суспільства та є пріоритетними відносно (щодо) інтересів держави й визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Громадяни мають право вимагати від державних органів та їх посадових осіб визнання, поваги, дотримання та захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Державні органи та їх посадові особи зобов’язані визнавати, поважати, дотримуватися та захищати права і свободи людини та громадянина.
Державні органи та їх посадові особи зобов’язані виконувати свої повноваження з дотриманням вимог принципів пропорційності та недискримінації.
За невиконання вимог принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина органи державної влади та їх посадові особи повинні нести відповідальність відповідно з законом».
Актуальним є доповнення системи принципів адміністративних процедур у проекті Адміністративно-процедурного кодексу України, принципом пріоритету прав і свобод людини та громадянина, та приділити розкриттю його змісту окрему статтю. Статтю Адміністративно-процедурного кодексу України стосовно принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина необхідно викласти у наступній редакції:
«Стаття ____. Пріоритет прав і свобод людини та громадянина
Адміністративний орган під час розгляду та вирішення адміністративної справи керується положенням (вимогою), відповідно до якого людина, її права і свободи є пріоритетними відносно інтересів держави й визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Рішення адміністративного органу в адміністративній справі повинно найкращим чином забезпечувати права і свободи людини та громадянина з дотриманням вимог пропорційності та недискримінації.
Розгляд та вирішення адміністративної справи без дотримання вимог цієї статті є підставою для визнання прийнятого адміністративним органом рішення неправомірним».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука / В. Авер’янов // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20-27.
2. Авер’янов В. Забезпечення прав і свобод людини – пріоритетна орієнтація адміністративної реформи в Україні / В. Авер’янов // Юридический Вестник. – 2000. – № 2. – С. 68-73.
3. Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права : концептуальні позиції / В. Авер’янов // Право України. – 2006. – № 5. – С. 11-17.
4. Авер’янов В. Нове ставлення до прав людини – мета реформування українського адміністративного права / В. Авер’янов // Юридична Україна. – 2005. – № 5. – С. 31-35.
5. Авер’янов В. Предмет адміністративного права : нова доктринальна оцінка / В. Авер’янов // Право України. – 2004. – № 10. – С. 25-30.
6. Авер’янов В. Б. Принцип верховенства права в новій адміністративно-правовій доктрині / В. Б. Авер’янов // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 1. – С. 3-8.
7. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права : ґрунтовний привід для теоретичної дискусії / В. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 5. – С. 117-119.
8. Авер’янов В. Утвердження принципу верховенства права у новій доктрині українського адміністративного права / В. Авер’янов // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 11. – С. 57-70.
9. Адміністративна діяльність міліції : підручник / За заг. ред. акад. АПрНУ, проф. О. М. Бандурки. – Х. : Вид. Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 448 с.
10. Административное право зарубежных стран : учебник / Под ред. А. Н. Козырина и М. А. Штатиной. – М. : Спарк, 2003. – 464 с.
11. Административное право Украины : учебник / Под общей ред. С. В. Кивалова. – Х. : Одиссей, 2004. – 880 с.
12. Административное право Украины : учебник [для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец] / Битяк Ю. П., Богуцкий В. В., Гаращук В. Н. и др.; под. ред. проф. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
13. Адміністративне право України : підручник / Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дьяченко О. В. та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
14. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. / Гол. ред. колегії : В. Б. Авер’янов. – К. : Юридична думка, 2004. – Т. 1 : Загальна частина. – 584 с.
15. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини та громадянина : навчальний посібник / І. О. Ієрусалімова, І. О. Ієрусалимов, П. М. Павлик, Ж. В. Удовенко. – К. : Знання, 2007. – 223 с.
16. Алексеев С. С. Восхождение к праву : поиски и решения / Алексеев С. С. – М. : Норма, 2001. – 752 с.
17. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 360 с.
18. Алексеев С. С. Право : азбука-теория-философия: опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
19. Алексеев С. С. Теория права [2 изд., стереотип.] / Алексеев С. С. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
20. Алехин А. П. Административное право России : учебник / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий. – М. : Зерцало, 2007. – 712 с.
21. Андрійко О. Ф. Державний контроль : теорія і практика : наук. доповідь [НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького] / Андрійко О. Ф. – К., 1999. – 38 с.
22. Андрийко О. Ф. Контроль в демократическом государстве : проблемы и тенденции [НАН Украины. Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого] / Андрийко О. Ф. – К., 1994. – 115 с.
23. Афанасьєв К. К. Принципи адміністративного права : удосконалення системи / К. К. Афанасьєв // Державне будівництво та місцеве самоврядування : збірник наукових праць. – 2006. – Вип. 12. – С. 37-47.
24. Баймуратов М. О. Міжнародне право : підручник / Баймуратов М. О. – Суми : Університетська книга; Одеса : Астропринт, 2006. – 424 с.
25. Бандурка О. М. Міліція і населення : Теорія і досвід партнерства : монографія / О. М. Бандурка, О. В. Джафарова. – Х. : НУВС, 2004. – 199 с.
26. Бандурка О. М. Юридична деонтологія : підручник [для вищ. закл. освіти МВС України] / О. М. Бандурка, О. Ф. Скакун. – Х. : НУВС, 2002. – 336 с.
27. Бару М. Личность в социалистическом государстве. Проблемы социальной и правовой защиты личности / М. Бару // Советское государство и право. – 1989. – № 11. – С. 26-27.
28. Бахрах Д. Административное право : учебник / Бахрах Д. – М. : БЕК, 1996. – 353 с.
29. Бельский К. С. Феноменология административного права / Бельский К. С. – Смоленск : Изд-во СГУ, 1995. – 144 с.
30. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. [3 изд.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. – М. : Советская Энциклопедия, 1971. – Т. 5. – 640с.
31. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. [3 изд.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. – М. : Советская Энциклопедия, 1975. – Т. 20. – 608 с.
32. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. [3 изд.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. – М. : Советская Энциклопедия, 1975. – Т. 21. – 640 с.
33. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. [3 изд.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. – М. : Советская Энциклопедия, 1976. – Т. 23. – 640 с.
34. Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : дисертація д.ю.н. : 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Бородін Іван Лук’янович. – Х. : НУВС, 2004. – 405 с.
35. Бояринцева М. Зміст адміністративно-правового статусу громадян України / М. Бояринцева // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Ін Юре, 2002. – 668 с.
36. Братель С. Г. Громадський контроль за діяльністю міліції : автореферат дис. к.ю.н. : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / С. Г. Братель. – К. : КНУВС, 2007. – 21 с.
37. Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь. Современная версия / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – М. : Эксмо, 2005. – 672 с.
38. Ведєрніков Ю. А. Теорія держави та права : навчальний посібник [4-е вид., доп. і перероб.] / Ю. А. Ведєрніков, В. С. Грекул – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 224 с.
39. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2007. – 992 с.
40. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусол]. – Київ-Ірпінь : Перун, 2003. – 1440 с.
41. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учебник [2-е изд.] / Венгеров А. Б. – М. : Омега – Л, 2005. – 608 с.
42. Веремеенко И. И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка / Веремеенко И. И. – М., 1981. – 350 с.
43. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Ін-Юре, 2002. – 668 с.
44. Витрук Н. Основы теории правового положення личности в социалистическом обществе / Витрук Н. – М. : Наука, 1979. – 230 с.
45. Вовк Д. Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в Україні / Д. Вовк // Право України. – 2003. – № 11. – С. 127-129.
46. Всемирная энциклопедия : философия / [Гл. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов]. – М. : Современный литератор, 2001. – 1312 с.
47. Гайворонський В. Конституційний принцип верховенства права / В. Гайворонський // Право України. – 2003. – № 5. – С. 26-31.
48. Галлиган Д. Административное право : история развития и основные современные концепции / Галлиган Д., Полянский В. В., Старилов Ю. Н. – М. : Юристъ, 2002. – 410 с.
49. Гамалій І. В. Теоретичні проблеми правового регулювання діяльності міліції щодо забезпечення реалізації конституційних прав і свобод громадян : автореферат дис. к.ю.н. : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / І. В. Гамалій. – К. : НАВСУ, 2000. – 16, [1] с.
50. Гацелюк В. О. Реалізація принципу законності кримінального права України (загальні засади концепції) : монографія [МВС України, Луганський державний університет внутрішніх справ] / Гацелюк В. О. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2006. – 280 с.
51. Гладун З. С. Адміністративне право України : навчальний посібник / Гладун З. С. – Тернопіль : Карт-бланш, 2004. – 579 с.
52. Головин А. П. Реализация принципа верховенства права в деятельности милиции / А. П. Головин // Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності : матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, 27 квітня 2001 р., Донецьк / Гол. ред. І. Г. Кириченко. – Донецьк : ДІВС, 2001. – С. 95-99.
53. Головистикова А. Н. Административное право России в таблицах и схемах : учебное пособие / Головистикова А. Н. – М. : Эксмо, 2007. – 320 с.
54. Голосніченко Д. Принципи повноважень як основні правовстановчі начала / Д. Голосніченко // Право України. – 2009. – № 5. – С. 73-81.
55. Голосніченко І. П. Напрямки реформування адміністративного права України / І. П. Голосніченко // Право України. – 1998. – № 8. – С. 9-13.
56. Голосніченко І. П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права / Голосніченко І. П. – К., 1991. – 207 с.
57. Голосниченко И. П. Предупреждение корыстных правонарушений средствами административно-правового воздействия : актуальные проблемы теории и практики : автореферат дис. д.ю.н. : спец. 12.00.07 „Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / И. П. Голосниченко. – К. : Институт гос. и права АН УССР, 1991. – 46 с.
58. Городовенко В. Значення принципу верховенства права при здійсненні правосуддя / В. Городовенко // Юридична Україна. – 2005. – № 12. – С. 4-8.
59. Губарев К. Деякі історичні передумови виникнення принципу „верховенства права” / К. Губарев // Юридичний журнал. – 2006. – № 9. – С. 31-39.
60. Гудзь Д. С. Поняття прав людини : загальнотеоретична характеристика / Д. С. Гудзь // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 3. – С. 42-45.
61. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского язика : в 4 т. / Даль В. И. – М. : Русский язык, 1978. – Т. 3 : П., 1980. – 555 с.
62. Данильєва І. Е. До розробки механізму реалізації принципів державної служби / І. Е. Данильєва // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. – Луганськ : РВВ ЛАВС. – 2005. – Вип. 2. – С. 38-47.
63. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Авер’янов В. Б., Дерець В. А., Школик А. М. та ін.; За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юстініан, 2007. – 228 с.
64. Забарний Г. Адміністративно-правова охорона прав споживачів / Г. Забарний, Л. Менів // Право України. – 2009. – № 1. – С. 29-40.
65. Загальна теорія держави і права : підручник [для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / Цвік М. В., Ткаченко В. Д., Богачова Л. Л. та ін. ; За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
66. Зайчук А. Правовой статус гражданина / А. Зайчук // Реферативный обзор действующего законодательства Украины. – К., 1993. – С. 5-6.
67. Звіт за результатами виїздів постійно діючих мобільних груп з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина в діяльності ОВС за 5 місяців 2009 року [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Управління моніторингу дотримання прав людини. – Режим доступу до сайту: http://umdpl.info/index.php?id=1245304741.
68. Иванов Е. А. Логика : учебник / Иванов Е. А. – М. : БЕК, 1996. – 309 с.
69. Калініченко О. Теоретико-правові ідеї захисту прав, свобод та обов’язків людини і громадянина / О. Калініченко // Право України. – 2005. – № 5. – С. 21-24.
70. Кампо В. М. Становлення нового адміністративного права України : науково-попул. нарис / Кампо В. М., Нижник Н. Р., Шльоер Б. П. – К. : Юридична книга, 2000. – 60 с.
71. Каргополов С. Г. О проблеме принципов и признаков общей теории права / С. Г. Каргополов, И. Ю. Юшкарев // История государства и права. – 2004. – № 6. – С. 2-5.
72. Кельман М. С. Теорія права : навчальний посібник / [М-во освіти України; НАВСУ, Львів. інст. внутр. справ] / Кельман М. С. – Тернопіль : Поліграфіст, 1998. – 382 с.
73. Князев С. Д. Принципы административного права РФ : отраслевой формат и юридическое значение / С. Д. Князев // Государство и право. – 2003. – № 10. – С. 39-48.
74. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст. 446.
75. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
76. Козлов Ю. М. Административное право : учебник / Козлов Ю. М. – М. : Юристъ, 2007. – 554 с.
77. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : навч. посібник / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 336 с.
78. Колодій А. М. Принципи права України / Колодій А. М. – К. : НАВСУ, 1998. – 208 с.
79. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : монографія / Колпаков В. К. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
80. Комаров В. А. Діяльність центрів зв’язків з громадськістю ОВС України щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень : організаційно-правові питання : монографія / [МВС України, ЛДУВС] / Комаров В. А. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007. – 280 с.
81. Коментар до Конституції України [2-е вид., випр. й доп.] / [Авер’янов В. Б., Бойко В. Ф., Борденюк В. І., Ворсінов Г. Т., Гринчишин В. А.]. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. – 410 с.
82. Конституция (Основной Закон) Украинской Советской Социалистической Республики : принята на внеочередной седьмой сессии Верх. Совета Укр. ССР девятого созыва 20 апреля 1978 г. – К. : Политиздат Украины, 1983. – 48 с.
83. Конституція України : науково-практичний коментар / [В. Б. Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.] ; ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін. – Х. : Право; К. : Ін Юре, 2003. – 808 с.
84. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
85. Коренев А. П. Принципы советского административного права / А. П. Коренев // Правоведение. – 1967. – № 3. – С. 72-78.
86. Котюргин С. И. Принципы материального и процессуального административного права, заложенные революцией / С. И. Котюргин // Пятьдесят лет СССР и развитие советского государства и права. – Омск : НИ и РИО, 1973. – С. 120-128.
87. Кравцов А. С. Деякі проблеми реалізації принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в умовах вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства України / А. С. Кравцов // Вісник ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка : Спеціальний випуск. – № 6 : Частина 2. – 2008. – С. 3-8.
88. Кравцов А. С. Деякі проблемні питання принципів адміністративного права України / А. С. Кравцов // Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави : збірник наукових праць. – Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. – С. 171-176.
89. Кравцов А. С. Європейський аспект принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина в адміністративному праві / А. С. Кравцов // Розвиток України в ХХІ столітті : економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми. – Тернопіль : ТНЕУ, 2009. – С. 69-73.
90. Кравцов А. С. Значення принципу пріоритету прав і свобод людини та громадянина для вдосконалення адміністративного права України / А.С. Кравцов // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави : сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 10 квітня 2009 р. – Одеса : ОДУВС, 2009. – С. 212-213.
91. Кравцов А. С. Ідеологічна складова адміністративно-правової реформи в Україні / А. С. Кравцов // Materiály IV Mezinárodní vĕdecko-praktická konference «Nastolení moderní vĕdy – 2008» / Díl 7. Právní vĕdy. Filosofie. Politické vĕdy. – Praha : Publishing house «Education and Science», 2008. – S. 22-24.
92. Кравцов А. С. Нормативне закріплення принципів адміністративного права України – важливе завдання сьогодення / А. С. Кравцов // Вісник Вищого адміністративного суду України. – №. 4. – 2009. – С. 62-69.
93. Кравцов А. С. Поняття та сутність принципів сучасного адміністративного права України / А. С. Кравцов // Юридична Україна. – № 10 (70). – 2008. – С. 14-18.
94. Кравцов А. С. Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина в сучасному адміністративному праві : від ідеї до положень чинного законодавства України / А. С. Кравцов // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – № 18. – 2009. – С. 155-165.
95. Кравцов А. С. Принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина в сучасному адміністративному праві України : поняття та сутність / А. С. Кравцов // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – № 2. – 2009. – С. 133-142.
96. Кравцов А. С. Принципи адміністративного права України / А. С. Кравцов // Адміністративне право та процес очима молодих вчених : тези доповідей Всеукраїнської конференції з адміністративного права, м. Запоріжжя, 28-29 лютого 2008 р.; за заг. ред. С. М. Тимченка та Т. О. Коломоєць. – Запоріжжя : ЗНУ, 2008. – С. 87-89.
97. Кравцов А. С. Принципи сучасного адміністративного права України : напрями наукової розробки проблеми / А. С. Кравцов // Вісник ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка. – № 3. – 2008. – С. 98-107.
98. Кравцов А. С. Принципи сучасного адміністративного права України: деякі питання теорії / А. С. Кравцов // Сучасний вимір держави та права : збірник наукових праць; за ред. В. І. Терентьєва, О. В. Козаченка. – Миколаїв : Іліон, 2008. – С. 357-359.
99. Кравцов А. С. Пріоритет прав людини та громадянина в адміністративному праві України / А. С. Кравцов // Юридична наука очима молодих вчених : тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів; за заг. ред. проф. А. П. Гетьмана. – Харків : Кроссроуд, 2008. – С. 78-81.
100. Кравцов А. С. Проблема співвідношення та взаємозв’язку принципів адміністративного права України / А. С. Кравцов // Вісник ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка : Спеціальний випуск. – № 3. – 2009. – С. 216-221.
101. Кравцов А. С. Система принципів сучасного адміністративного права України / А. С. Кравцов // Юридична Україна. – № 2 (74). – 2009. – С. 25-30.
102. Кравцов А. С. Філософсько-правовий аспект вчення про принципи та їх значення для адміністративного права України / А. С. Кравцов // Вісник ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка. – № 2. – 2008. – С. 30-39.
103. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-II // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
104. Кузьменко О. В. Процесуальні категорії адміністративного права : монографія / Кузьменко О. В. – НАВСУ, Львів : Львівська книжкова фабрика „Атлас”, 2004. – 232 с.
105. Кундельська С. Верховенство права у законодавстві України : онтологічні статуси / С. Кундельська // Право України. – 2006. – № 12. – С. 117-119.
106. Курінний Є. В. Нова доктрина і зміна аксіології адміністративного права України / Є. В. Курінний // Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні. – Дніпропетровськ : Дніпр. ДУВС, 2008. – С. 199-202.
107. Лейст О. Э. Сущность права : проблемы теории и философии права / [МГУ им. М.В. Ломоносова, юрид. фак] / О. Э Лейст. – М. : Зерцало-М, 2002. – 288 с.
108. Лившиц Р. З. Теория права : учебник / Р. З. Лившиц. – М. : Бек, 1994. – 224 с.
109. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності : проблеми розвитку : монографія / Лук’янець Д. М. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
110. Лукаш О. Л. Принцип пріоритету прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів державної влади в Україні / О. Л. Лукаш // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 12. – С. 83-91.
111. Людвік В. Д. Принципи права як універсальні правові регулятори : поняття та значення / В. Д. Людвік // Науковий вісник Юридичної академії міністерства внутрішніх справ. – Дніпропетровськ : ЮА МВС України. – 2005. – Вип. № 1 (20). – С. 75-79.
112. Малеин Н. Охрана прав личности советским законодательством / Малеин Н. – М. : Наука, 1985. – 168 с.
113. Марченко М. Н. Теория государства и права : учебник / Марченко М. Н. – М. : Юрид. лит., 1996. – 432 с.
114. Матузов Н. И., Малько А. В. Теория государства и права : учебник / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – М. : Юристъ, 2004. – 512 с.
115. Мінюков А. Теоретичні та історико-правові засади забезпечення органами державної влади прав і свобод людини і громадянина в Україні / А. Мінюков // Право України. – 2007. – № 5. – С. 15-20.
116. Наливайко О. І. Принципи правового захисту людини : підходи до класифікації / О. І. Наливайко // Держава і право : збірник наукових праць. Юрид. і політ. науки. – Випуск 13. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – С. 26-33.
117. Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ : організаційно-правові засади : дис. д.ю.н. за спец. : 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Негодченко Олександр Володимирович. – Х. : НУВС, 2003. – 467 с.
118. Негодченко О. В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України : монографія / [МВС України, Дніпропетр. юрид. академія] / Негодченко О. В. – Дніпропетровськ : Поліграфіст, 2002. – 416 с.
119. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : учебник для вузов / Нерсесянц В. С. – М. : НОРМА, 2002. – 552 с.
120. Оганесян С. М. Права человека в истории философской и политико-правовой мысли / С. М. Оганесян // История государства и права. – 2004. – № 2. – С. 7-10.
121. Ожегов С. И. Словарь русского языка. Около 53.000 слов [изд. 8-е, стереотипное] / Ожегов С. И. – М. : Советская Энциклопедия, 1970. – 900 с.
122. Олійник А. Ю. Конституційно-правовий механізм забезпечення основних свобод людини і громадянина в Україні : монографія / Олійник А. Ю. – К. : Алерта, КНТ, Центр навчальної літератури, 2008. – 472 с.
123. Оніщенко Н. М. Сприйняття права в умовах демократичного розвитку : проблеми, реалії, перспективи : монографія / Оніщенко Н. М. ; відп. ред. академік НАН України Ю. С. Шемшученко. – К. : Юридична думка, 2008. – 320 с.
124. Ославський М. І. Виконавча влада в Україні : організаційно-правові засади : навч. посіб. / Ославський М. І. – К. : Знання, 2008. – 216 с.
125. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права : навч. посібник / За заг. редакцією Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна – К. : Старий світ, 2006. – 576 с.
126. Пахомов І. Проблеми розвитку інститутів адміністративного права України та шляхи їх вирішення / І. Пахомов // Право України. – 2007. – № 10. – С. 3-5.
127. Пащенко О. Європейські стандарти у галузі прав людини : реалії та перспективи українського законодавства / О. Пащенко // Право України. – 2006. – № 4. – С. 32-35.
128. Погребняк С. Втілення принципів права в юри