Проскуріна Неля Миколаївна. Економіко-екологічні складові розвитку АПК регіону

Короткий опис

Проскуріна Неля Миколаївна. Економіко-екологічні складові розвитку АПК регіону: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Дніпропетровський держ. аграрний ун-т. - Д., 2004

Проскуріна Н.М. Економіко-екологічні складові розвитку АПК регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2004.
Дисертацію присвячено розробці й обґрунтуванню теоретичних і практичних засад удосконалення організаційно-економічних механізмів забезпечення еколого-економічної безпеки АПК регіону. Удосконалено класифікацію загрози економічній безпеці АПК, систему оцінювання еколого-економічної безпеки АПК регіону. Набула подальшого розвитку програма усунення екологічних загроз регіону, податкова і бюджетна політика України в напрямі її переорієнтації на стратегію стійкого еколого-економічного розвитку АПК регіону, а також система планування й контролю за використанням ресурсів на ліквідацію загроз екологічній безпеці регіону. Удосконалено модель фінансової стійкості еколого-економічної системи регіону, експертне оцінювання ризику процесів занепаду в навколишньому природному середовищі регіону.

1. Виходячи із сутності економічної безпеки АПК і факторів впливу, необхідно провести її класифікацію за такими ознаками: за змістом: соціальні, економічні, екологічні, силові, комплексні; за направленістю впливу: внутрішні, зовнішні; за причинами виникнення: стихійно виниклі, ціленаправлено створені; за часом впливу: реальні, потенціальні.
2. Для перехідного періоду визначальною є розробка граничних значень за параметрами підтримки і відтворення природно-екологічного потенціалу з метою запобігання незворотному руйнуванню природного середовища, втраті життєво важливих ресурсних джерел економічного зростання та завданню шкоди здоров'ю нинішнього і майбутнього поколінь. Пропонуємо систему економічної безпеки розглядати з точки зору трьох її складових: екологічної, економічної та соціальної.
У зв'язку з цим необхідно доповнити систему оцінювання еколого-економічної безпеки АПК регіону критеріями: рівень інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у відсотках до ВВП; закріплена частка природоохоронних витрат у бюджеті.
3. Проблема оптимізації взаємодії суспільства та природи є насамперед регіональною. Навколишнє середовище регіону потерпає від впливу з боку різноманітних галузей і об'єктів, розташованих у районах і навіть за їх межами. Результати цієї взаємодії мають різноманітний характер і стосуються всього природного середовища, оскільки воно складається з тісно взаємозалежних між собою елементів, із регіональних сполучень ресурсів і умов, що взаємодоповнюють один одного. Крім цього, деградація навколишнього природного середовища є однією з причин виникнення й розвитку кризових ситуацій на території, які викликають загрози економічній безпеці України. У зв'язку з цим стратегія розвитку продуктивних сил і господарської стабілізації області має будуватися з обов'язковим урахуванням оцінки екологічних наслідків господарської діяльності.
4. Значний рівень екологічної небезпеки та її загроза економіко-соціальній безпеці регіону зумовлюють необхідність термінового вживання заходів розробленої програми усунення екологічних загроз за напрямами: поліпшення якості атмосферного повітря; раціональне використання водних ресурсів і поліпшення якості води; захист ґрунтового покриву і раціональне землекористування; підвищення ефективності використання побутових і виробничих відходів; створення ефективного механізму охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування; формування сучасного екологічного світогляду.
5. Удосконалення податкової політики України має відбуватися відповідно до стратегії сталого розвитку. При збереженні загальної суми податків є доцільною різка зміна пропорцій на користь збільшення питомої ваги податків, пов'язаних із природокористуванням, насамперед плати за право користування природними ресурсами, зелених податків”. Частка цих податків має зрости на порядок і становити 30-50 відсотків дохідної частини бюджету. Необхідна переорієнтація фінансових потоків у бік збільшення місцевих бюджетів. Зазначене дасть змогу більш адекватно врахувати вплив на навколишнє середовище, деградацію природних ресурсів і створить стимул для зниження природоємності економіки.
6. Кошти, стягнуті з підприємств у вигляді платежів за забруднення навколишнього природного середовища, а також санкції за порушення природоохоронного законодавства, мають використовуватися виключно на природоохоронні заходи. У зв'язку з цим необхідно ввести форму балансу фінансових відносин підприємств і держави в системі фінансування природокористування. Цей баланс дає можливість виявити кореспонденцію відносин обох сторін, прогнозувати обсяг і структуру фінансових ресурсів різних рівнів влади, здійснювати контроль за використанням фінансових ресурсів.
7. Розроблено модель фінансової стійкості еколого-економічної системи регіону на основі застосування математичних матриць. Визначені компоненти вектора, що регулює процес перерозподілу коштів між елементами еколого-економічної системи, а також кількість етапів досягнення мети природоохоронних заходів. Застосування цієї методики дає змогу визначити регулювальний механізм міграції грошових потоків у сфері природокористування, що призводить до стійкості еколого-економічної системи безпеки області.
8. Для експертної оцінки ризиків процесів занепаду в навколишньому природному середовищі регіону адаптовано методику розрахунку ризиків з урахуванням їх вагомості у скороченні середньої очікуваної тривалості життя населення. Вона дає змогу обґрунтувати шляхи поетапної організаційної перебудови регіональної системи управління екологічної безпеки з метою створення в регіоні гнучкої ефективної організаційної структури управління сферою природокористування.