ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІІНСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬГО РУХУ

Короткий опис

Зміст
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ_1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ
ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ У СФЕРІ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ . . . . . . . . . 12
1.1. Сутність, завдання, особливості та принципи провадження
в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення
безпеки дорожнього руху. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.2. Нормативні основи провадження в справах про адміністративні
проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху . . . . . . . . . . . .26
1.3. Правовий статус учасників провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху . . . . . . . . . . . . .34
1.4. Заходи забезпечення провадження в справах про порушення правил,
що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху . . . . . . . . . . . . . . . 42

Розділ 2. СТАДІЇ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
2.1. Порушення справи про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та попереднє з’ясування її обставин. . . . . . . . . .69
2.2. Розгляд Державтоінспекцією справ про порушення правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, та винесення постанови . . . . . . . 91
2.3. Оскарження (опротестування) постанови по справі та перегляд справи . .111
2.4. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
за проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху . . . . . . . . . .125
Розділ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ . . . . . . . . 149

3.1. Вдосконалення законодавства про процедури в справах про адміністративні
проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. . . . . . . . . . . . 149
3.2. Питання вдосконалення провадження в справах про порушення правил,
що стосуються забезпечення безпеки дорожного руху . . . . . . . . . . . . . . .176
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214

Вступ
Актуальність теми дослідження. Створення умов для належного забезпечення функціонування системи державних органів та удосконалення чинного адміністративного законодавства становлять основну мету проведення адміністративно-правової реформи. Особливе місце у здійсненні адміністративно-правової реформи займає формування принципово нових механізмів реалізації провадження в справах про адміністративні проступки, оскільки від її ефективності значною мірою залежить здійснення державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з метою збереження життя і здоров'я громадян.
Процеси, пов’язані з дорожнім рухом, явища, що його супроводжують, та їх наслідки, зокрема, шкода, яку несе суспільство від дорожньо-транспортних пригод, займають важливе місце в суспільному житті і потребують глибокого наукового осмислення. На сьогодні практично відсутній механізм реалізації прав і обов’язків підрозділів Державтоінспекції (далі - ДАІ) щодо тимчасового затримання, заборони експлуатації транспортних засобів у випадках, передбачених нормативно-правовими актами, та забезпечення усунення правопорушень. Разом з тим недосконалість чинного адміністративного законодавства не забезпечує дієвого впливу на дорожню дисципліну, при цьому з одного боку спостерігається неадекватне реагування на соціально небезпечні види порушень, з іншого боку - невиправданий тиск на учасників дорожнього руху при вчиненні малозначних порушень. Існуюча система розгляду адміністративних справ за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху не забезпечує принцип невідворотності покарання. Внаслідок перевантаження судів загальної юрисдикції кожен третій порушник Правил дорожнього руху фактично уникає покарання. З початку 2007 року до судів з підрозділів ДАІ надійшло понад 4 млн. 109 тис. адміністративних справ і тільки по 65 % з них винесено рішення. З 229 605 матеріалів, направлених до суду за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, 17 100 водіїв уникнуло відповідальності.
Головними причинами високого рівня аварійності на автошляхах є низька дисципліна та правовий нігілізм учасників дорожнього руху, зневага до елементарних вимог безпеки. У зв’язку із ситуацією, яка склалася, значно підвищується значення використання міліцією різноманітних адміністративно-правових засобів з метою забезпечення виконання загальнообов’язкових правил, які діють в сфері безпеки дорожнього руху, попередження і припинення їх порушень. Разом з тим у вітчизняній юридичній літературі особливості провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху висвітлено недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках загальної адміністративно-правової проблематики, без комплексного підходу. Таким чином, глибоке дослідження проблем правового регулювання та практичної реалізації забезпечння безпеки дорожнього руху підрозділами Державтоінспекції набуває особливого змісту і актуальності та потребує розв’язання низки різнохарактерних завдань провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обрана згідно з п.1.3 Головних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2002-2007 рр. Робота спрямована на виконання основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні, відповідає Плану діяльності Наукової ради МВС України на 2007-2008 р.р., Комплексній цільовій програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000, а також Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку на початку ІІІ тисячоліття, відповідає Пріоритетним напрямкам фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2005-2008 рр.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертації є комплексне дослідження в умовах проведення адміністративно-правової реформи провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також вироблення пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання у цій сфері.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
– визначити поняття та особливості провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
– встановити нормативні засади провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та систематизувати їх;
– охарактеризувати правові засади адміністративно-юрисдикційної діяльності Державної автомобільної інспекції;
– визначити правовий статус учасників провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
– дати характеристику системі та видам заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
– з’ясувати основні принципи здійснення Державною автомобільною інспекцією провадження в справах про адміністративні проступки;
– охарактеризувати загальнообов’язкові правила забезпечення безпеки дорожнього руху;
– визначити особливості та порядок здійснення провадження в справах про адміністративні проступки, підвідомчих Державтоінспекції;
– сформулювати основні напрямки удосконалення провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об’єктом дослідження є правовідносини, які виникають в сфері адміністративної діяльності Державної автомобільної інспекції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Предмет дослідження складають теоретико-правові та прикладні питання здійснення провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Дослідження сутності та змісту провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поглиблення понятійного апарату здійснювалося за допомогою логіко-семантичного методу (підрозділ 1.1). З використанням методу аналізу і синтезу визначено систему загальнообов’язкових правил, що діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 1.2), засоби переконання, які використовуються в діяльності Державтоінспекції в цій сфері (підрозділи 2.1, 2.2) та заходи адміністративного примусу, які застосовується з метою забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.1). Методи класифікації, групування використовувались для визначення окремих видів адміністративно-запобіжних заходів, заходів адміністративного припинення (підрозділ 1.4), а також виділення окремих видів адміністративних проступків та адміністративних стягнень у зазначеній сфері (підрозділ 2.1.). Порівняльно-правовий метод використовувався у дослідженні існуючої системи адміністративних стягнень, що застосовуються для забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 2.2.). Компаративний метод та документальний аналіз застосовувались для вироблення пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення адміністративної діяльності міліції в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.1).
Науково-теоретичне підґрунтя склали наукові праці і розробки фахівців у галузі загальної теорії держави та права, теорії управління, адміністративного права і адміністративного процесу, зокрема: В.Б. Авер’янова, Г.Т. Агеєнкової, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Л.Р.Білої, Ю.П. Битяка, Є.О. Безсмертного, А.С. Васильєва, І.О. Галагана, І.П. Голосніченка, Є.В. Герасименка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, В.Л. Зеленька, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, О.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, М.Я. Маслєннікова, О.Л. Міленіна, А.О. Нечитайленка, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, Р.С. Павловского, В.П. Пєткова, Л.Л. Попова, Ю.С. Рябова, Н.Г. Саліщевої, В.М. Самсонова, А.О. Селіванова, М.С. Студенікіної, М.М. Тищенка, В.В. Цвєткова, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, О.М. Якуби, Х.П.Ярмакі, О.Н. Ярмиша та ін.
Положення та висновки дисертації ґрунтуються на приписах Конституції України, міжнародно-правових актів, законів України, актів Президента та Кабінету Міністрів України, численних відомчих актів МВС України, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху. Використовувався також ряд проектів законодавчих актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні проступки, Адміністративно-процесуального кодексу України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані про адміністративну практику Державтоінспекції України за останні десять років.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці монографічним комплексним дослідженням, що охоплює проблеми провадження у справах про адміністративні проступки в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з урахуванням змін та доповлень до адміністративного законодаставства України, а також вимог і положень відомчих нормативно-правових актів МВС України, що регулює суспільні відносини у цій сфері на сьогодні. Останнім часом дослідженню питань діяльності міліції в зазначеній сфері було присвячено праці Развадовського В.Й., Єгупенко В.В., Салманової О.Ю., Гусарова С.М., ПодолякиА.М., Новікова В.В., проте в них висвітлювалися лише окремі адміністративно-правові засоби, які використовуються в діяльності Державтоінспекції, чи розглядалися її загальноуправлінські питання.
В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, які запропоновані здобувачем особисто і виносяться на захист. Основні з них такі:
1) отримало подальший розвиток визначення провадження про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
2) вперше сформульовано поняття адміністративного примусу та отримала подальший розвиток класифікація його заходів, які застосовуються Державтоінспекцією для забезпечення безпеки дорожнього руху;
3) удосконалено поняття та види засобів переконання, які використовуються в діяльності Державтоінспекції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
4) удосконалено визначення поняття та системи адміністративно-запобіжних заходів, що застосовуються Державтоінспекцією для забезпечення безпеки дорожнього руху;
5) дістали подальший розвиток стадії провадження про адміністративні проступки в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
7) удосконалено класифікацію адміністративних проступків, які посягають на безпеку дорожнього руху;
8) вперше сформульовано і обґрунтовано авторські пропозиції щодо внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють адміністративно-юрисдикційну діяльність Державтоінспекції в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в сучасних умовах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення та висновки у своїй сукупності дають цілісну картину процесів становлення та розвитку провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і може бути використано:
- в науково-дослідній сфері – для подальшої розробки проблем провадження в справах про адміністративні проступки в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- у правотворчості – для удосконалення чинного адміністративного законодавства, зокрема, КпАП України, законів “Про дорожній рух”, “Про міліцію”, відомчих нормативно-правових актів МВС України;
- у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність Державтоінспекції щодо здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення;
- у навчальному процесі – під час написання науково-практичних посібників, підготовки підручників та практикумів з курсів „Адміністративне право України”, „Адміністративний процес”,“Адміністративна відповідальність”, у викладанні відповідних навчальних дисциплін;
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення та висновки ґрунтуються на особистих дослідженнях автора.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях – „Захист прав і свобод людини в діяльності правоохоронних органів” (27 листопада 2002 р., м. Одеса), ІІІ Міжнародному науковому конгресі „Державне управління та місцеве самоврядування” (26 лютого 2003 р., м. Харків), ІІІ Національній науково-теоретичній конференції „Українське адміністративне право: стан і перспективи реформування” (23-25 травня 2003 р., м. Одеса), „Социально-правовые проблемы совершеноствования законодательства Украины: история, теория и практика” (Одесса, 2004), „Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку” (3-4 червня 2005р., м.Одеса) та „Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” (Сімферополь, 2005), Міжнародній конференції „Адміністративна реформа в Україні: необхідність і перспективи проведення” (07 грудня 2005р., м. Київ), круглому столі „Презентація проекту Плану дій реформування системи органів виконавчої влади в Україні” (30 березня 2006 року, м. Київ), І Міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (28 квітня 2006 року, м.Харків), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку адміністративного законодавства в Україні” (30 листопада – 1 грудня 2006 р., м.Київ), а також на засіданнях обласної Комісії з безпеки дорожнього руху (Одеса, 2003-2004 рр.) та кафедри адміністративної діяльності ОВС ХНУВС.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в семи наукових статтях, опублікованих у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, а також у тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях „Социально-правовые проблемы совершеноствования законодательства Украины: история, теория и практика” (Одесса, 2004), „Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку” (Одеса, 2005), «Від громадянського суспільства – до правової держави» (Харків, 2006).

Список літератури

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації адміністративно-правових засобів забезпечення Державтоінспекцією безпеки дорожнього руху. Основні з них такі:
1. Провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху як один із видів адміністративно- юрисдикційонного провадження являє собою врегульоване адміністративно-процесуальними нормами вирішення справ про порушення правил, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, шляхом здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами) ряду відповідних процедур щодо виявлення адміністративних проступків у данній сфері та притягення осіб, які винні у їх скоєнні, до адміністративної відповідальності.
2. Основи адміністративно-юрисдикційного провадження в справах про адміністративні проступки у сфері забезпечення дорожнього руху становлять такі вихідні положення й організаційно-правові основи, які базуються на нормах Конституції й закріплені безпосередньо в законодавстві про адміністративні правопорушення у вигляді норм права, які визначають зміст й форму всього провадження, захищаючи при цьому права й свободу громадян, інтереси держави, а саме: Кодекс України про адміністраивні правопорушення, закони України "Про дорожній рух", "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", а також укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України, відомчі та міжвідомчі нормативно-правові акти.
3. Аналіз чинного адміністративного законодавства та практики його застосування дозволяє визначити адміністративно-правові засоби забезпечення безпеки дорожнього руху як сукупність прийомів і способів, за допомогою яких міліція впливає на суспільні відносини у зазначеній сфері з метою забезпечення нормального функціонування автотранспорту, формування у учасників дорожнього руху звички добровільно виконувати вимоги правових норм, попередження та припинення порушень загальнообов’язкових правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, притягнення винних до відповідальності.
4. Дослідження загальних засад здійснення провадження в справах про адміністративні проступки в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху засвідчив недосконалість їх закріплення в законодавстві про адміністративні правопорушення, що виявляється у недостатньо чіткому визначенні принципів цього провадження, у зв’язку з чим запропоновано обов’язково передбачити ті принципи, що впливають на законність постанови по справі, – законності, розгляду справи про адміністративний проступок на засадах рівності громадян, презумпції невинуватості, забезпечення права на захист, встановлення об’єктивної істини, публічності (офіційності), гласності (відкритості) розгляду справи та ін.
5. В системі адміністративно-правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху провідне місце займають загальнообов’язкові правила, які стосуються даної сфери. Одна з особливостей загальнообов’язкових правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, полягає в тому, що переважна більшість з них має підзаконний характер. Оскільки деякі з них містять у собі санкції за їх невиконання, це суперечить положенню Конституції про те, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, і встановлюється відповідальність за них. Тому необхідно повний перелік адміністративних проступків закріпити законодавчо, шляхо внесення до КпАП України відповідних змін. У зв’язку з цим ст. 125 КпАП необхідно виключити.
6. Щоб уникнути протиріч, вичерпний перелік повноважень міліції, який був розроблений нами в процесі дослідження (в тому числі і в частині забезпечення безпеки дорожнього руху), доцільно закріпити в Законі України «Про міліцію», а Положення про Державтоінспекцію МВС України, Настанову по дорожньо-патрульній службі ДАІ та інші підзаконні нормативні акти привести у відповідність із зазначеним Законом.
7. Закріплюючи в Законі України «Про міліцію» (ст. 4) нормативні акти МВС як правову основу діяльності міліції, слід однозначно вирішити питання про те, чи допускається розширювальне тлумачення наказами МВС положень Закону про права міліції, сформульованих у загальному вигляді.
8. Для працівників Державтоінспекції потрібно розробити і закріпити наказом МВС України бланк звітності про застосування окремих заходів переконання як засобу забезпечення безпеки дорожнього руху (наприклад, відвідування з профілактичною метою закладів освіти; проведення лекцій, бесід тощо).
9. Для усунення протиріч, що містяться в Законі України “Про міліцію”, доцільно було б відмежувати загальні права працівників міліції від спеціальних, наданих їм для здійснення контрольно-наглядової діяльності в певних галузях і сферах державного управління, для чого внести зміни до п.21 ст.11 зазначеного Закону, закріпивши положення про те, що зупинка транспортного засобу має розглядатися як захід припинення, і тільки у виняткових випадках (прямо зазначених в законі) – як адміністративно-запобіжний захід.
10. З тих же підстав необхідно в законодавстві чітко і остаточно сформулювати поняття огляду, підстави і порядок його застосування, а також визначити ознаки відмежування адміністративно-попереджувального огляду (наприклад, транспортного засобу) від огляду з метою припинення проступку, а також огляду і обшуку, які здійснюються відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
11. Доцільно внести зміни до КпАП України, об’єднавши усі заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення в окрему главу, включивши до неї доставлення порушника (ст. 259) і його привід (ч. 2 ст. 268), а також доповнивши її й іншими заходами (наприклад, адміністративним затриманням транспортного засобу, доставленням його на спеціальний майданчик).
12. В Законі України “Про міліцію” слід закріпити підстави і порядок доставлення порушника як заходу адміністративного припинення.
13. В ст. 264 КпАП України необхідно закріпити реквізити, які мають відображатися в протоколі огляду речей, транспортних засобів чи особистого огляду громадян, а також обов’язковість його складення і в тому випадку, якщо в результаті огляду нічого протиправного виявлено не було.
14. В главі 21 КпАП України слід визначити правовий статус понятого як учасника провадження в справах про адміністративні правопорушення, доповнивши її відповідною статтею.
15. В Законі України «Про міліцію» (ст. 11) доцільно передбачити право працівників міліції здійснювати як захід припинення вилучення номерних знаків транспортних засобів, продублювати це право і в ст. 265 КпАП України, повернувши їй редакцію, яка діяла до 2001 року.
16. Необхідно законодавчо закріпити підстави і процедуру відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, вирішити питання про обов’язковість оформлення протоколу затримання транспортного засобу на цей час.
17. Слід внести зміни до п. 2.3. Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в установи охорони здоров’я і проведення огляду з використанням технічних засобів, передбачивши в ній присутність під час проведення огляду не свідків, а понятих.
18. З метою підвищення ефективності адміністративного штрафу як засобу забезпечення безпеки дорожнього руху необхідно переглянути його розміри, переважно у бік збільшення, оскільки в наш час вони не відповідають суспільній шкідливості правопорушень у цій сфері.
19. Доцільно повернути працівникам Державтоінспекції повноваження щодо стягнення штрафу на місці вчинення правопорушення, передбачивши його в абсолютно визначеному розмірі.
20. Варто зменшити строки позбавлення права керування транспортними засобами, передбачивши мінімальний строк від 1-2 тижнів або місяць, а максимальний – до 1-2 років, що дозволить підвищити його ефективність завдяки частішому застосуванню.
21. Доцільно передбачити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху менш ніж на 20 кілометрів на годину, доповнивши ст. 122 КпАП України новою частиною.
22. В статті 256 КпАП України необхідно відмовитися від вживання терміна “порушник” на стадії складання протоколу і замінити його “особою, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення”.
23. Частину 2 ст. 15 Закону України «Про міліцію» слід викласти в такій редакції:
„Працівники міліції мають право використовувати вогнепальну зброю в таких випадках:
56) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, коли водій створює реальну небезпеку життя і здоров’я людей або не виконує неодноразову законну вимогу працівника міліції про зупинку транспортного засобу;
57) для знешкодження тварини, що загрожує життю і здоров’ю людей;
58) для подачі сигналу тривоги чи виклику допомоги, а також здійснення попереджувального пострілу”.
24. У зв’язку зі зміною підвідомчості справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху необхідно уточнити процедуру передачі адміністративних матеріалів з міліції в суд і законодавчо встановити строк цієї процесуальної дії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

153. Конституція України // Відомості Верховної Ради україни. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
154. Кодекс України про адміністративні правопорушення// Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - Додаток до № 52. - Ст.1122 (з наступними змінами та доповненнями станом на 15 червня 2006 року).
163. Про міліцію: Закон України// Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 4. - Ст. 20; зміни Відомості Верховної Ради. - 1992. -№36. – Ст.526; 1993. -№11. - Ст.83; 1994. - №26. - Ст.216; 1995. - №15. - Ст.102; 1999. - №4. – Ст 35.
164. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затверджено Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р.// Офіційний вісник України. - 2000. - № 42. - Ст.1774.
165. Про бюджетну систему України: Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №1. - Ст.3.
166. Про внесення змін до Закону України "Про бюджетну систему України": Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №27. - Ст.126; № 652/97 - ВРУ від 02.12.97р.
167. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. – Ст. 490.
168. Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади: Указ Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 // Збірник указів Президента. - 1992 р. -№ 4.
169. Про Єдиний державний реєстр нормативних актів: Указ Президента України від 27 червня 1996 р. № 468// Урядовий кур'єр. - 1996.
170. Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів
виконавчої влади // Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 // ЗП України. - 1993. - № 1-2.-Ст. 28.
171. Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 376 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 17. – Ст. 747.
172. Про Президента України: Закон України// Відомості Верховної Ради Української РСР.-1991.-№33.-Ст.446.
173. Про прокуратуру: Закон України// Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 53.-Ст.793; 1993.-№ 22.-Ст.229; 1993.-№ 50.-Ст.474; 1995.-№ 11.-Ст. 71; 1995.-№ 34.-Ст.268; Рішенням Конституційного Суду України № 5-зп від 30.10.97; Відомості Верховної Ради Украши.-2001.-№ 9.-Ст.38.
14. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1992. -
№10.-Ст.137.
15. Про звернення громадян: Закон України від 02 жовтня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 47.- Ст. 257.
174. Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення: Указ Президента України від 19
березня 1997 р. // Голос України. - 1997. - №51.
175. Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: наказ МВС України від 14.04.2004 № 400.
169. Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України: наказ МВС України від 10.10.2004 № 1177.
170. Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в
органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348 // Офіційний
вісник. - 1997. -№ 16.
20. Про затвердження Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху: наказ МВС України від 25 лютого 1994р. № 91.
21. Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: наказ МВС України
від 22.02.2001 № 185.
22. Про об'єднання громадян: Закон України// Відомості Верховної Ради України.-1992.-№34.-Ст.504; із змінами і доповненнями Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №46. - Ст.427; 1998. - №10. - Ст.36; 1999. - №26. - Ст.220; 2000.- №9. - Ст.38; 2001. - №9. - Ст.38.
36. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №22. - Ст.303, №39. - Ст.572; 1993. -№11. - Ст.83; 1994. - №11. - Ст.52; 1998. - №26. - Ст.149; 1999. - №4. -Ст.35.
37. Про дорожній рух: Закон України// Відомості Верховної Ради України.-1993. - №31. - Ст.338; 1999. - №19. - Ст.173.
38. Про боротьбу з корупцією: Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 34. - Ст.266.
39. Про внесення змін до Закону України "Про боротьбу з корупцією": Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №19. - Ст.136.
40. Про внесення змін до Закону України "Про боротьбу з корупцією": Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1998. -№26. -Ст.149.
41. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - Ст. 170;
1998. - №48. - Ст.292; 1999. - №41. - Ст.372.
36. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України// ВВР. - 1998. - №20. - Ст.99.
37. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України// Урядовий кур'єр. - 2000. - 2 серпня.
38. Про автомобільний транспорт: Закон України// Урядовий кур'єр.-2001.-№103.-13 червня.
32. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення
правил дорожнього руху: Закон України// Урядовий кур'єр. - 2001. - № 79. - 5 травня.
33. Про заходи щодо забезпечення безперешкодного і безпечного проїзду автомобілів з особами, які охороняються: Указ Президента України від 05.06.1995р. №423/95.
36. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15.12.1999 № 1573 // Офіційний вісник України. -1999. — № 50. - Ст. 11.
37. Про склад Кабінету Міністрів України: Указ Президента України// Урядовий кур'єр. - 1999. - 17 грудня.
36. Про утворення місцевої міліції: Указ Президента України// Урядовий кур'єр.-2001 .-25 січня.
37. Про затвердження Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів: постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №141 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 487 від 31.03.99 р. та N 1210 від 08.07.99 р.).
36. Правила дорожнього руху: постанова Кабінету Міністрів України// ЗП України.-1994.-№5.-Ст. 119.
37. Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ: Постановою Кабінету Міністрів
України від 14 квітня 1997р. №341// Урядовий кур'єр. - 17 квітня 1997р.
38. Про вдосконалення діяльності Державтоінспекції МВС України: наказ МВС України від 28.10.2003 № 1615.
39. Про реформування Державної автомобільної інспекції МВС України: наказ МВС України від 25.04.2006 № 271.
40. Про затвердження граничної штатної чисельності ДАІ МВС України: наказ МВС України від 31.03.2007 № 107.
41. Про ліквідацію Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: Указ Президента України від 19 липня 2005 р. № 1109/2005// Урядовий кур'єр. - 2005. - 20 липня.
42. Державна програма забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів: постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №456//ЗПУ України. - 1998. -№ 8. -Ст.311.
43. Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок: затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.1998 № 1388// Офіційний вісник України. - 1998. - №36. - Ст. 1327;
1999. - №16. - Ст.650 - із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ - № 1427 від 18.10.2006.
36. Про внесення змін і доповнень до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня №1388 та від 31 грудня 1993 року №1094: постанова Кабінету Міністрів України// Урядовий кур'єр.-2000.-№163.-8 вересня.
37. Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами: постанова Кабінету Міністрів України//Урядовий кур'єр.-2001.-№18.-31 січня.
48. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388: постанова Кабінету Міністрів України// Урядовий кур'єр.-2001.-№ 85.-17 травня.
49. Про внесення змін до структури підрозділів Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в місті Києві: наказ МВС України від 26.04.2006 № 410.
36. Про внесення змін та доповнень до наказу МВС України від 04.10.2003 № 1155 «Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України»: наказ МВС України від 10.10.2005 № 860, зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни 17.10.2005 за№ 1204/11484.
37. Про затвердження переліку платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ: постанова Кабінету Міністрів України// Урядовий кур'єр.-2001.-№98.-6 червня.
38. Про забезпечення організації дорожнього руху та нагляду за станом автомобільних шляхів та вулиць: наказ МВС України від 25.12.1991 р. №572.
39. Настанова для служби нагляду за станом автомобільних шляхів та вулиць ДАІ: додаток №2 до наказу МВС України від 25.12.1991р. №572.
40. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів і підрозділів внутрішніх справ України при документуванні та розслідуванні дорожньо-транспортних пригод: наказ МВС України від 30.08.2006 № 888.
41. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів і підрозділів внутрішніх справ України під час проведення службового розслідування за фактами дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками: наказ МВС України від 07.11.2006 № 1104.
36. Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України: наказ МВС України від 13.11.2006 № 1111 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2006 №1243/13117).
37. Про затвердження Настанови по дорожньо-патрульній службі Державтоінспекції МВС України: наказ МВС України від 03.02.1992р. №45.
38. Про організацію діяльності органів внутрішніх справ України щодо протидії злочинам, пов'язаним з автотранспортом: наказ МВС України від 10.10.2006 № 1019.
39. Про дальше поліпшення агітаційно-пропагандистської діяльності ДАІ, спрямоване на забезпечення безпеки дорожнього руху: наказ МВС України від 04.06.1992р. №321.
40. Про затвердження Положення про реєстраційно-екзаменаційні підрозділи Державної автомобільної інспекції МВС України: наказ МВС України від 12.03.1992р. №133.
41. Про заходи щодо удосконалення діяльності технічного нагляду ДАІ МВС України: наказ МВС України від 30.05.1992р. №332.
42. Про інформаційні системи органів внутрішніх справ України: наказ МВС України від 17.11.2003 № 1395.
43. Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993р. №141 "Про затвердження Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів: наказ МВС України від 09.03.1993р. №122.
44. Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993р. №340, оголошено наказом МВС України №394 від 21.07.1993р. "Про затвердження Інструкції про порядок приймання екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи".
45. Про затвердження зразка талону до посвідчення водія, Положення про талон про посвідчення водія та внесення доповнень до Інструкції про порядок приймання екзаменів, оформлення видачі (обміну) посвідчень водія, обліку та зберігання документів, які стосуються екзаменаційної роботи: наказ МВС України від 02.04.1994 № 166 із змінами,
внесеними згідно з Наказом МВС № 672 від 03.10.2000.
46. Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів: постанова КМУ від 31.01.1992 № 47 зі змінами та доповненнями станом на 30.11.2004.
47. Про порядок видачі свідоцтв про узгодження конструкції транспортних засобів та дозволів на їх переобладнання відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху: наказ МВС України від 07.12.2001 № 1088.
48. Про заходи щодо вдосконалення діяльності чергових частин ДА1 МВС України: наказ МВС України від 19.08.1993р. №530.
36. Про затвердження Положення про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів: наказ Міністерства освіти України від 25.01.94 № 22.
37. Про виконання Закону України від 23 грудня 1993р. "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, наказ МВС України від 25.02.1994р. №91.
38. Про затвердження Положення про спеціалізовані служби організації дорожнього руху: спільний наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту України, Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №859/550/86 від 31 грудня 1993р. Зареєстровано в Міністерстві юстиці України 21 лютого 1994р. №29/238.
39. Про затвердження Інструкції про порядок обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та проведення перевірок в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції МВС України: наказ МВС України від 02.11.1994р. №599.
40. Про затвердження Інструкції про порядок обліку суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ, і видачу бланків довідок-рахунків: наказ МВС України від 22.04.1998 № 286, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 травня 1998 з
№ 296/2736.
41. Про затвердження Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України: наказ МВС України від 10.04.2002 № 335,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.06.2002 за № 472/6760.
75. Про підвищення ефективності функціонування автоматизованої інформаційної системи пошуку вкрадених транспортних засобів (А1С "Угон"): наказ МВС України від 15.02.1995р. №99.
76. Про затвердження Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорої здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів: спільний наказ МВС України, Міністерст охорони здоров'я України, Міністерства юстиції України від 24.02.1995 р. №114/38/15-36-18 (зареєстровано Міністерстві юстиції України 7 березня 1995 року).
77. Про введення в дослідну експлуатацію і забезпечення функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку автомототранспортних засобів України (А1С "Національний банк даних - "Автомобіль"): наказ МІ України від 28.02.1996р. №131.
78. Про розмежування функцій між галузевими службами МВС України в організації діяльності органів внутрішніх справ, профілактичній роботі і боротьбі із злочинністю: наказ МВС України від 09.01.1997р. №26.
79. Про заходи щодо вдосконалення організаційної побудови й діяльності ДАІ та затвердження типових штатів стройових підрозділів ДПС і ДМ ДА1: наказ МВС України від 15.07.1997р. №459.
80. Про затвердження Інструкції про порядок введення та використання в роботі бази даних викраденого в країнах СНД автомототранспорту підрозділами Державтоінспекції (А1С "Угон - СНД"): наказ МВС України 04.04.1998р. №252.
81. Про заходи щодо поліпшення нагляду за дорожнім рухом та взаємовідносин міліції із власниками транспорті засобів: наказ МВС України від 30.06.1998р. №482.
36. Про реорганізацію дорожньої міліції в дорожньо-патрульну службу УДАІ та внесення доповнень до наказів МВС України: наказ МВС України від 21.03.1998р. №171.
37. Про затвердження Положення про окремий спеціалізований батальйон дорожньо-патрульної служби особливого призначення "Кобра" при УДАІ МВС України та внесення змін і доповнень до наказів МВС України 11.09.1997р. №452 та від 20.11.1997р. №780: наказ МВС України від 23.03.1998р. №193.
38. Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів: спільний наказ Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України №124/345 від 05.06.2000р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 липня 2000р. №435/4656).
39. Про затвердження Положення про організацію роботи інституту громадських помічників Державтоінспекції: наказ МВС України від 04.02.2000р. №74.
40. Про затвердження Типової структури міжрайонних реєстраційно-екзаменаційних підрозділів ДАІ: наказ МВС України від 05.04.2000р. №202.
41. Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів: спільний наказ Міністерства охорони здоров'я України та МВС України від 05.06.2000 р. № 124/345 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2000 р. за N 435/4656).
36. Про затвердження Типового положення про міжрайонні реєстраційно-екзаменаційні підрозділи ДАІ МВС України та внесення доповнень до Типової структури міжрайонних реєстраційно-екзаменаційних підрозділів ДАІ, затвердженої наказом МВС України від 05.04.2000 р. №202: наказ МВС України від 29.05.2000 р. №331.
37. Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МВС України від 6 лютого 2001 року №83 "Про невідкладні заходи щодо удосконалення нагляду за дорожнім рухом працівниками Державтоінспекції України": наказ МВС України від 11 вересня 2001 року за №786.
38. Програма організаційних і практичних заходів по розвитку та впровадженню новітніх технологій і технічних засобів в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні "ЛАД - III" на період 2000 - 2005 рр., схвалена на засіданні колегії МВС України 16.12.1999р.-К., 1999.
39. Конвенція про дорожній рух (Відень, 08.11.1968р., з поправками 03.03.1993р.)
40. Конвенція про дорожні знаки та сигнали (Відень, 08.11.1968р.)
41. Кримінальний кодекс України//Відомості Верховної Ради України.-2001.-№ 25-26.-Ст. 131.
42. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 60-64. - Ст. 356.
43. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник.-К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. - 179с.
44. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник/ За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. - Харків: Університет внутрішніх справ, "Еспада", 2000. - 367с.
45. Адміністративне право України [Підручник для юрид.вузів і факультетів./Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М.Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П. Битяка. - Харків: Право, 2000.- 520с.
46. Адміністартивне право України: Підручник/ За заг.ред. С.В.Ківалова. - Одеса: Юридична література, 2003. - 896с.
47. Административное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А.Н. Козырина и М.А. Штатиной. - М.: Спарк, 2003.-464 с.
100.Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. - Харків: Вид-во Ун¬ту внутр. справ, "Еспада", 2000. - 368 с.
101.Административная ответственность в СССР. / Под ред. В.М. Манохина, Ю.С.Адушкина, 1988. Изд-во Сарат. ун-та. -168 с.
102.Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-е вид., виправл. і доп. -Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2001. - 112 с.
36. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. - X.: «Одиссей», 1999. - 224 с.
37. Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия: Опыт комплексного исследования. - М.: «Статут», 1999. – 712 с.
105.Аналіз дорожньо-транспортних пригод в Україні за 7 місяців 2007 року// Департамент ДАІ МВС України. - Київ, 2007. - 40 с.
36. Аппарат управления социалистического государства. Ч.2. - М., 1977.- С.7-8.
37. Анохіна Л.С. Суб'єкти адміністративної юрисдикції в Україні: Дис. ... канд. Юрид. Наук. - Харків, 2001. - 180с.
38. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. -400 с.
109. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. - М.,1968.
110. Балакшин В. Производство об административном правонарушении // Законность. - 1997. - № 9. - С.46-49.
111. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. - X.: "Основа", 1999.-440 с.
112. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. - X.: Ун-т внутр. справ ,1998. - 477с.
113. Бандурка О.М., Гусаров СМ. Контроль як спосіб забезпечення законності у сфері державного управління безпекою дорожнього руху// Вісник НУВС. -2001. - С. 58.
114. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесе: Учебник. - Харьков: изд-во НУВД, 2001. - 352 с.
115. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис...канд.юрид.наук. - Харків: Укр.юрид. академія, 1994.- 155с.
116. Бандурка А.М., Горбачев А.В. Оперативно-розыскная деятельность: правовой анализ.— К.: РИО МВД Украины, 1994.—160 с.
117. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления. - Пермь, 1978.-С.88.
118. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР: Учеб. пособие. - Свердловск: Изд-во Урал, ун-та, 1989.-204 с.
119. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка: Учеб. пособие. - Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1987. - 70 с.
120. Бахрах Д. Н. Административное право России. Учебник для вузов. - М.: НОРМА, 2002. - 443 с.
121. Битяк Ю.П.,Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій.-Харків:Націон.юрид.акад.України ім. Ярослава Мудрого, 1996.-С.24.
122. Брэбан Г. Французское административное право / Пер. с фр. Д.И. Васильева; Под ред. и со всуп. ст. СВ. Боботова. -М.: Прогресс, 1988.-487 с.
123. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть): Учебное пособие. - X.: "Одиссей", 2002.-288 с.
124. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністраивних стягнень: Навч.посібник/ За заг.ред. Пєткова В.П. - Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2000. - 72с.
125. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навчальний посібник. - Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2001. - 142 с
126. Вежновец В.Н., Михайлов А.А., Фефилова В.Ф., Якимов А. Ю. Деятельность начальников горрайлинорганов внутренних дел (их заместителей) по применению законодательства об административной ответственности: Учебное пособие / Под редакцией А.П. Шергина. - М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. - 36 с.
127. Виноградов А.Ф. Административная юрисдикция органов внутренних дел: Дис... канд. юрид. наук. - М.: Академия министерства внутренних дел Российской Федерации, 1996. - 170 с.
128. Галлиган Д., Полянский В.В., Старилов Ю.Н. Административное право: история и основные современные концепции. - М.: Юристъ, 2002. - 410 с.
129. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР: Процессуальное регулирование. - Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1976. - 198 с.
130. Герасименко Є. Форми та види вини при вчиненні адміністративного правопорушення // Право України. - 1998. - №7.-С.80-86.
131. Герасименко Є.С. До питання про адміністративну юрисдикцію в Україні// Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. Випуск 75. - 2000. - С.74-77.
132. Голосніченко І., Стахурський М., Золотарьова Н. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки // Право України. - 2002. - № 2. - С.26-30.
133. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України: Навчальний посібник. - К., 1995. – 78 с.
134. Гончарук С.Т. Особенности подготовки и принятия решений по делам об административных правонарушениях в органах внутренних дел// Проблемы совершенствования административных методов управления органами внутренних дел. - К., КВШМ МВД СССР, 1984. - С. 117-123.
135. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. - М.: Юрид. лит., 1972. -258 с.
136. Гражданский процесс. Учебник / Под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота.—М.: «ПРОСПЕКТ», 1998.—480 с.
137. Громадськість дає оцінку якості державних послуг// Вісник Міжнародного центру перспективних досліджень. - 1999, 25 жовтня.-№39.
36. Грошевий В.В., Дерех А.З. Удосконалення державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки// Науково-технічний вісник "Безпека дорожнього руху України".-1999.-№3(4).-С.25-26.
37. Гусаров С.М. Адміністраивно-правові засади управлінської діяльності Державної автомобільної інспекції України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху: Автореф.дис...канд.юрид.наук: 12.00.07. - Харків: НУВС, 2002. - 19с.
140. Денисов Ю. Производство об административном правонарушении // Законность. - 1998. -№ 8. -С.16-18.
141. Денисов Р.И. Административный надзор в сфере дорожного движения. - М.: ВНИИБД МВД СССР, 1981.- 194с.
142. Державний контроль у сфері виконавчої влади. Наукова доповідь/ За заг. ред. В.Б. Авер'янова.-К.,2000.-С11.
143. Державне управління: теорія і практика. За заг. ред. д.ю.н., проф. Авер'янова В.Б. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 432с.
144. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За загальною ред. д.ю.н., проф.. В.Б. Авер'янова.-К.,1999. -265с.
145. Джагупов Г.В. Діяльність міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень: Автореф.дис... канд. юрид. наук. - Харків, 2003. - 20 с.
146. Джагупов Г.В., Ненюк В.Ф. Удосконалення адміністраивно-правового регулювання безпеки дорожнього руху// Право і безпека. - 2003. - № 2. - С 84-92.
147. Додин Е.В., Клюшниченко А.П., Коваленко О.И., Шатский Е.С. Административная юрисдикция органов внутренних дел. Учебное пособие. - К., 1981. - 136 с.
148. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения // Вопросы административного права на современном этапе. - М., 1963. - С. 60-68.
149. Еропкин М.И. Управление в области охраны общественного порядка.-М.,1965.
150. 3агальна теорія держави і права/ За редакцією академіка АПрН України, докт. юрид. наук, проф. В.В. Копєйчикова.— К.: Юрінком, 1997.— 320 с.
151. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности: Дис... канд. юрид. наук. - Харьков: Нац.унив.внутр.дел, 2001. - 191 с.
152. Иванов В.Н., Сытник В.Н. Проблемы развития общей теории управления дорожным движением// Материалы 1 научно-технической конференции стран-членов СЭВ по проблемам безопасности дорожного движения.- Алма-Ата, 1977.-С.714.
36. Иванов В.Н. Наука управления автомобилем.-М.: Транспорт, 1991.-259с.
37. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. М.: «Юрид. лит», 1984. - 144 с.
155. Казарновский В.Д. Фундаментальная дорожня наука// Автомобильные дороги.- 1995.-№7/8.-С.6.
156. Калаянов Д.П. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел Украины. Учеб. пособие. - Одеса: АО БАХВА, 2000. - 128 с.
157. Кант И. Сочинения на немецком и русском языках. Т.1.С.371.-из кн. Алексеев С.С Право: азбука - теория - философия: Опыт комплексного исследования.-М.: «Статут»,1999.-С.363.
158. Карпов А.Б. Принципы производства по делам об административных правонарушениях в таможенной сфере // Юрист. - 2002. - № 7. - С.54-58.
159. Касынюк В.И. Административная ответственность за нарушение Правил дорожного движения. Научно-практический комментарий к действующему законодательству (с изменениями и дополнениями по состоянию на 15 августа 1997 года). -X.: ООО «Одиссей», 1997.-96с.
160. Кивалов С.В. Таможенное право (административная ответственность за нарушение таможенных правил). - Одесса: Одесский гос. ун-т им. И.И. Мечникова, 1996. - 175 с.
161. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністраивне право України: Навчально-методичний посібник. - Одеса: Юридична література, 2001.-С. 54.
162. Климов В.А. Контроль в системе социалистического управления (некоторые вопросы теории и практики). -Саратов: Изд-во Сарат. ун-та., 1987. - 112 с.
36. Клинковштейн Г.И. Организация дорожного движения.- М.: Транспорт, 1975.
37. К