Психологічне здоров’я підлітків та його оцінкА В УМОВАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Диссертация

Короткий опис:
Академія медичних наук України
Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків

На правах рукопису

Колотій Наталія Миколаївна

УДК 159.923.2:159.9.07

Психологічне здоров’я підлітків та
його оцінкА В УМОВАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник
Кукуруза Ганна Володимирівна

Харків - 2003

ЗМІСТ
Стор.
Вступ 5
Розділ 1 Сучасний стан проблеми психологічного
здоров’я особистості 11
1.1. Проблеми розвитку та становлення особистості людини 11
1.2. Психологічне здоров’я в системі психологічних та
медичних знань 22
1.3. Критерії психологічного здоров’я та методи його оцінки 34
Висновки до розділу 45
Розділ 2 Об’єкт та методи дослідження 47
2.1. Об’єкт дослідження 47
2.2. Методи дослідження 53
Висновки до розділу 62
Розділ 3 Теоретичні аспекти психологічного здоров’я особистості 63
3.1. Взаємозв’язок розвитку особистості та психологічного
здоров’я 63
3.2. Поняття психологічного здоров’я особистості та особливості
його формування 67
3.3. Характеристика критеріїв психологічного здоров’я та його
особливостей у підлітків 79
3.4. Основні соціальні потреби індивіда, їх експертне визначення
у підлітків 11-13 років 88
Висновки до розділу 98
Розділ 4 Практичні аспекти психологічного здоров’я особистості 100
4.1. Особливості психологічного здоров’я підлітків за критерієм
реалізації соціальних потреб 100
4.2. Особливості психологічного здоров’я підлітків за критеріями
соціально-психологічної адаптації та індивідуально-
психологічних властивостей 116
4.3. Взаємозв’язок критеріїв психологічного здоров’я та
показників когнитивної сфери підлітків 122
4.4. Формування психологічного здоров’я підлітків за різних
форм організації навчальної діяльності 127
Висновки до розділу 137
Розділ 5 Типи і рівні психологічного здоров’я, його оцінка в умовах
навчального закладу 139
5.1. Характеристика типів психологічного здоров’я підлітків
11-13 років 139
5.2. Рівні психологічного здоров’я особистості 147
5.3. Оцінка психологічного здоров’я, її практичне застосування 151
Висновки до розділу 160
Аналіз і узагальнення результатів дослідження 161
Висновки 169
Практичні рекомендації 171
Список використаних джерел 173
Додатки 194

ВСТУП

Актуальність теми. Забезпечення нормального розвитку особистості є однією з актуальних соціально-психологічних проблем сучасної психології, педагогіки, соціології, філософії [1-8]. В умовах сьогодення наукова думка в психології центрується навколо проблем цілісного сприйняття людини, її особистісного розвитку як центральних для вітчизняної психології [19-21].
У межах психологічної парадигми феномену людини ведеться полеміка про взаємозв’язок особистісного розвитку людини та показника його нормальної реалізації, що відображається поняттям психологічне здоров’я” [9-18].
Проблема психологічного здоров’я найбільш гостро постає під час формування особистості, зокрема, у підлітковому віці, оскільки цей період особистісного розвитку вагомо впливає на формування фундаментальних психологічних структур, суб’єктність в діяльнісних, індивідуальних і соціальних, стихійних і свідомих вимірах індивіда. Дослідження особливостей індивідуального розвитку підлітків має враховувати період навчання у школі [22-29]. Аналіз наукових джерел інформації показує, що у зв’язку із означеним вище, існує проблема психологічного забезпечення діяльності навчальних закладів, переорієнтації роботи психологічної служби школи щодо створення умов для індивідуального розвитку дитини, формування її особистості з урахуванням потреб віку та їхньої реалізації [30-36].
Разом з тим, стан розробки проблеми психологічного здоров’я індивіда з боку вітчизняної та зарубіжної психології не може вважатись достатнім. Важливі методологічні питання проблеми психологічного здоров’я ще далекі від остаточного вирішення. В узагальненому вигляді їх можна представити наступним чином: недостатньо означені межі психологічного здоров’я у системі психологічних знань, не визначені основні критерії оцінки психологічного здоров’я для різних вікових груп, не існує науково обґрунтованих та аргументованих підходів до системи оцінки психологічного здоров’я.
Таким чином, проблема дослідження психологічного здоров’я особистості є актуальною та потребує вирішення означених вище теоретичних і практичних питань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у межах науково-дослідних робіт Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України Розробити систему прогнозування здоров’я дітей та підлітків в умовах школи” (шифр теми: Ін. 19140038.96, № держ. реєстрації 0196U002917), Розробити систему контролю впливу учбової діяльності на здоров’я школярів” (шифр теми: ВН. 03.41.0041.97, № держ. реєстрації 0197U001583), Національної програми Діти України” та українсько-канадського проекту Молодь за здоров’я”.
Мета дослідження: обґрунтування і реалізація підходу до вивчення психологічного здоров’я підлітків та його оцінки в умовах загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням вікових закономірностей становлення індивіда.
У ході реалізації мети дослідження передбачалося виконання таких завдань:
1. Розкриття взаємозв’язку розвитку особистості та психологічного здоров’я.
2. Визначення та обґрунтування критеріїв психологічного здоров’я особистості.
3. Виділення типів і рівнів психологічного здоров’я підлітків, їх характеристика.
4. Створення системи оцінки психологічного здоров’я школярів різних вікових груп.
5. Розробка підходів щодо застосування системи оцінки психологiчного здоров'я в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
Об’єкт дослідження розвиток особистості в підлітковому віці.
Предмет дослідження психологічне здоров’я підлітків.
Методологічну і теоретичну основу дослідження склали принципи системного підходу і аналізу у відношенні психології розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, Б.С. Братусь, Л.С. Виготський, В.П. Зінченко, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, Н.В. Лунченко, С.Д. Максименко, В.І. Слободчиков та ін.), принципи діяльнісного підходу (Л.С. Виготський, О.К. Дусавицький, Є.В. Заіка, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.), основні положення концепції психологічного здоров’я (С.О. Бєлічева, І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, В.О. Моляко, Т.В. Русова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова, M. Cederblad, A. Ellsworth та ін.).
Вивчення окремих аспектів проблеми проводилось такими методами: теоретичний аналіз, групове інтерв’ювання, констатуючий експеримент, аналіз отриманих результатів, методи математичної статистики. Запропоновано комплекс психологічних методик, адаптованих до мети і завдань дослідження, опис процедури їх проведення та математичної обробки.
Результати дослідження опрацьовувались за допомогою методів математичної статистики, відповідних досліджуваним параметрам.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що в дослідженні:
а) уперше запропоновано систему оцінки психологiчного здоров'я дітей та підлітків різних вікових груп, в основі якої лежить першочергова необхідність дослідження особливостей реалізації соціальних потреб з наступною індивідуалізацією й деталізацією діагностики особливостей розвитку особистості школярів та його адекватною психокорекцією;
б) поглиблено уявлення про основні критерії психологічного здоров’я особистості, що формується, до яких віднесено індивідуально-психологічні особливості індивіда, його соціально-психологічну адаптацію, реалізацію соціальних потреб, здатність до саморозвитку;
в) дістало подальшого розвитку поняття про психологічне здоров'я:
через розгляд його як системи якісних характеристик індивідуального розвитку на різних вікових етапах життєдіяльності індивіда, котра розкривається особливостями його індивідуально-психологічних властивостей, взаємин з соціумом, процесів саморегуляції й саморозвитку, реалізації актуальних потреб;
через деталізацію визначених характеристик типів психологічного здоров’я, які вказують на особливості індивідуального розвитку підлітків різної статі;
через визначення рівнів психологічного здоров’я: несформованого психологічного здоров’я, становлення психологічного здоров’я, розвинутого психологічного здоров’я та абсолютного психологічного здоров’я.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів.
Теоретична цінність дослідження полягає у конкретизації уявлень про цілісний підхід до вивчення особистості та розкритті якісних характеристик особистісного розвитку, у чому полягає сутність поняття психологічного здоров’я. Такий підхід дає підстави для поглиблення розуміння процесів становлення й формування особистості, доповнює уявлення про механізми її функціонування. Теоретичний та експериментальний аналіз особливостей формування психологічного здоров’я дозволяє прогнозувати особливості розвитку підлітків через врахування типів і рівнів психологічного здоров’я.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що запропоновано і впроваджено систему оцінки психологічного здоров’я школярів в умовах навчального закладу, до якої входить комплекс психологічних методик, серед яких розроблено наші методики: анкету Потреби школярів” та методику Орієнтація на навчальну діяльність”. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання розробленої системи у практиці психолога для ефективної діагностики особливостей індивідуального розвитку школярів.
Застосування системи оцінки психологічного здоров'я забезпечує своєчасне виявлення особливостей індивідуального розвитку школяра, дозволяє визначити та нейтралізувати ті чинники, які спричинюють соціальну дезадаптацію індивіда, деформацію його потребово-мотиваційної сфери, ціннісних орієнтацій, гальмувати процеси саморозвитку. Оцінка психологічного здоров’я є істотною передумовою та складовою ефективного прогнозування психологічного здоров'я, надає можливість визначити раціональні шляхи сучасної психологічної і педагогічної профілактики порушень особистісного розвитку дітей та підлітків.
Надійність та вірогідність отриманих результатів дослідження полягає в послідовній реалізації теоретичних положень у розв’язанні завдань емпіричного дослідження, багатоаспектності теоретичного аналізу, поєднанні кількісного і якісного аналізів одержаних результатів із застосуванням відповідних методів математичної статистики, використанні комплексу методик, адекватних предмету дослідження, репрезентативній вибірки досліджуваних, широкій експериментальній базі.
Особистий внесок. Розроблені автором методичні підходи та одержані експериментальні дані є самостійним внеском у проблему психологічного здоров’я підлітків. Розробки та ідеї, які належать співавторам публікацій в дисертаційній роботі не використовувались.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації повідомлялися на: міжнародній науково-практичній конференції Формування, збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління як обов’язковий компонент системи національної освіти” (м. Дніпропетровськ, 1998), 5-th Canadian Сonference on Іnternational Нealth Partnerships for Health: a Work in Progress” (м. Оттава, Канада, 1999), українській науково-практичній конференції Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (м. Харків, 2000), міжнародних конференціях українсько-канадського проекту Молодь за здоров’я” (м. Київ, 2000, 2001), 8-th Canadian Сonference on Іnternational Нealth Child and Youth Health: Action, Research and Advocacy” (м. Оттава, Канада, 2001), науково-практичній конференції Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків” (м. Харків, 2001), 10 навчально-методичних семінарах у межах українсько-канадського проекту Молодь за здоров’я” (м. Київ, 1998-2003 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 4 вміщено у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків до кожного розділу, аналізу й узагальнення результатів дослідження, загальних висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 9 рисунків, 5 таблиць, 3 додатки. Список використаних джерел включає 219 праць українських та зарубіжних авторів. Основний зміст дисертації викладено на 165 сторінках машинописного тексту.

Список літератури:
ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретико-емпіричне узагальнення та досягнуто нове рішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні та реалізації підходу до вивчення психологічного здоров’я підлітків, що уможливило розробку системи оцінки психологічного здоров’я школярів в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Аналіз результатів дослідження дав підстави для таких висновків:
1. Психологічне здоров’я є системою якісних характеристик індивідуального розвитку особистості на різних вікових етапах її життєдіяльності, котра розкривається через особливості її індивідуально-психологічних властивостей, взаємин з соціумом, процесів саморегуляції й саморозвитку, реалізації актуальних потреб. Вивчення психологічного здоров’я має починатися на ранніх етапах формування особистості.
2. Фактори взаємовпливу особистісних властивостей та психологічного здоров’я дають можливість прогнозувати особливості індивідуального розвитку. До цих факторів належать: реалізація актуальних потреб, емоційна стабільність, соціальна адекватність поведінки, товариськість, стосунки з дорослими (вчителем, батьками), сформованість мотивації до навчальної діяльності, емоційне благополуччя, авторитет серед однолітків.
3. До критеріїв психологічного здоров’я віднесено індивідуально-психологічні особливості індивіда, його соціально-психологічну адаптацію, здатність до саморозвитку, реалізацію соціальних потреб. Означені показники пов’язані між собою складною системою взаємозв’язків й взаємовпливів та можуть використовуватись для оцінки психологічного здоров’я.
4. Відмінності у характері формування психологічного здоров’я хлопців та дівчат вказують на необхідність дослідження психологічного розвитку індивіда з урахуванням особливостей статі.
5. Для хлопців визначено три типи, для дівчат чотири типи психологічного здоров’я. Відмінності у кількості типів психологічного здоров’я хлопців та дівчат можуть бути одним з проявів статевого диморфізму та свідчити про відмінності у темпах формування психологічного здоров’я підлітків різної статі, на що вказує менша диференційованість типів психологічного здоров’я хлопців, ніж дівчат.
6. Урахування рівнів психологічного здоров’я, а саме: рівня несформованого психологічного здоров’я, становлення психологічного здоров’я, розвинутого психологічного здоров’я та абсолютного психологічного здоров’я уможливлює повноцінний якісний аналіз особистісного розвитку школяра.
7. Розроблена нами система оцінки психологічного здоров’я доводить необхідність зміщення акцентів у роботі шкільного психолога в бік стеження за особливостями розвитку особистості через його поглиблений якісний аналіз, який можливий на підставі врахування основних характеристик та критеріїв оцінки психологічного здоров’я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Отримані результати дисертаційного дослідження можливо використовувати для оптимізації роботи психолога з питань особливостей формування психологічного здоров’я підлітків.
2. Систему оцінки психологічного здоров’я рекомендується використовувати у роботі психолога для відстеження становлення і розвитку особистості, зокрема, дітей шкільного віку та підлітків. Означена система оцінки базується на цілісному баченні розвитку особистості, включає методи оцінки реалізації нею соціальних потреб, рівня соціально-психологічної адаптації, враховуючи індивідуально-психологічні особливості та здатність індивіда до саморозвитку.
3. Система оцінки психологічного здоров’я дітей та підлітків у разі її використання в умовах загальноосвітнього навчального закладу дозволяє підвищити ефективність роботи психологічної служби школи через скорочення часу обстеження школярів, раціоналізації використання робочого часу психолога, що сприяє більш диференційованому підходу до психологічної діагностики у школі та дозволяє залучати до психокорекційної роботи школярів із проблемами особистісного розвитку.
4. Отримана інформація про стан психологічного здоров’я дітей та підлітків має формуватися в автоматизовану базу даних, що полегшує обробку результатів, надає можливість вірогідного виявлення причинно-наслідкових зв’язків між різними показниками психологічного здоров’я, ефективно сприяє відстеженню динаміки психологічного здоров’я протягом навчальних років.
5. Особливу увагу психологів під час дослідження психологічного здоров’я слід звертати на психологічні особливості хлопців і дівчат та статеві відмінності у характері реалізації соціальних потреб.
6. Результати дослідження психологічного здоров’я доцільно співвідносити з визначеними типами і рівнями психологічного здоров’я для перевірки надійності й вірогідності отриманих даних та полегшення розробки психологом корекційних заходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.]. К.: Форум, 2002.
2. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Антропологический принцип в психологии развития // Вопросы психологии. 1998. № 6. С. 3-17.
3. Братусь Б.С. К проблеме человека в психологии // Вопросы психологии. 1997. № 5. С. 3-19.
4. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся. Очерки российской психологии. М.: Тривола, 1994. 67 с.
5. Митькин А.А. Психология развития: спорные вопросы и прогнозы // Психологический журнал. 2001. Т. 22, № 1. С. 141-142.
6. Братусь Б.С. Опыт обоснования гуманитарной психологии // Вопросы психологии. 1990. № 6. С. 9-17.
7. Богоявленская Д.Б. Субъект деятельности в проблематике творчества // Вопросы психологии. 1999. № 2. С. 15-21.
8. Проблема субъекта в психологической науке / Под ред. А.В. Брушлинского. М.: Академический проект, 2000. 320 с.
9. Катков А.Л. Управление здоровьем населения через формирование психического и психологического здоровья // Валеология: медико-педагогические аспекты формирования здорового образа жизни. Костанай, 1999. С. 82-83.
10. Хамаганова Т.Г., Крылов Д.Н., Даниленко О.В., Семке С.Б. Проблемы профилактики нарушений психического здоровья школьников // Гигиена и санитария. М., 2000. № 1. С. 71-73.
11. Полищук Ю.И. Некоторые духовные призмы и предпосылки разрушения психологического здоровья // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1996. № 8. С. 2-9.
12. Бубнова С.С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система // Психологический журнал. 1999. Т. 20, № 5. С. 38-44.
13. Слободчиков В.И. Категория возраста в психологии и педагогике развития // Вопросы психологии. 1991. № 2. С. 37-50.
14. Дубровина И.В. Психологическое здоровье школьников. Практическая психология образования. М., 1998. 205 с.
15. Давыдов В.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте // Вопросы психологии. 1992. № 1. С. 22-32.
16. Анцыферова Л.И. Способность личности к преодолению деформации своего развития // Психологический журнал. 1999. Т. 20, № 1. С. 6-19.
17. Моляко В.О., Бєлов В.М., Рабчинський Ж.А. Проблема психологічного здоров’я творчої особистості // Україна на порозі третього тисячоліття. Духовність як основа консолідації суспільства. К., 1999. Т. 14. С. 234-240.
18. Мясоед П.А. Антропологический принцип и проблемы психологии развития // Вопросы психологии. 2000. № 5. С. 122-126.
19. Астаніна Т.С. Специфіка соціологічного та психологічного підходів до трактовки проблеми ціннісних орієнтацій // Вісник Харківського університету. 2001. № 517. С. 14-19.
20. Лунченко Н.В. Психолого-педагогічний супровід розвитку школяра // Материалы конгресса педиатров с международным участием Ребенок и общество: проблемы здоров’я, воспитания и образования”. К., 2001. С. 75-76.
21. Heneghan A., Malakoff M. Availbility of School Health Services for Young Children // Journal of School Health. 2002. Vol. 67, № 8. P. 327-332.
22. Шубочкина Е.И., Сухарева Л.М. Социально-психологический мониторинг подростковой популяции и распространенность факторов риска // Матер. конф. Современный подросток”. М., 2001. С. 61-70.
23. Sandra L. Meeres, Peter R. Grant Enhancing collective and personal self-esteem through differentiation: Further exploration of Hinrle & Brown’s taxonomy // British Journal of Social Psychology. 2002. Vol. 38, № 1. P. 21-35.
24. Свиташева М.Л. Опыт психологического анализа педагогической ситуации (из практики школьного психолога) // Вестник Днепропетровского университета. Педагогика и психология. 2001. Вып. 7. С. 83-87.
25. Сергета И.В., Погорелая Л.Ю., Махнюк В.М. Состояние здоровья учащихся и основные тенденции его изменений на современном этапе // Гигиена населенных мест. К., 1999. Вып. № 35. С. 505-510.
26. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: Дом педагогики, 1996. 315 с.
27. Практическая психология образования / Учебник для студ. высших уч. завед. под ред. И.В. Дубровиной. М.: ТЦ Сфера, 2000. 528 с.
28. Davis R. The impact of self-modeling on problem behaviors in school age children // School Psychology Digest, 1999. № 8. P. 128-132.
29. Дусавицький О.К. Розвивальне навчання: теорія і практика. До 35-річчя початку експериментальних досліджень // Вісник Харківського університету. 2001. № 517. С. 50-55.
30. Знаков В.В. Понимание как проблема психологии человеческого бытия // Психологический журнал, 2000. Т. 21, № 2. С. 7-16.
31. Judith R. Harris Where Is the Child’s Environment? A Group Socialization Theory of Development // APA Journals. 2000. Vol. 30. № 3. P. 135-159.
32. Seiffge-Krenke Inge Adolescents’ Health: A Developmental Perspective // Contemporary Psychology. 2000. Vol. 45, № 3. P. 346-371.
33. Bruce J. Ellis, Judy Garber Psychosocial Antecedents of Variation in Girls’ Pubertal Timing: Maternal Depression, Stepfather Presence, and Marital and Family Stress // Child Development Journal. 2000. Vol. 71, № 2. P. 326-354.
34. Исаев Е.И., Слободчиков В.И. Возрастная психология // Вопросы психологии. 1998. № 5. С. 107-113.
35. Маклаков А.Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях // Психологический журнал. 2001. Т. 22, № 1. С. 16-24.
36. Заброцький М.М. Вікова психологія / Навчальний посібник. К.: МАУП, 1998. 92 с.
37. Ходаківська О.М. Взаємозв’язок психологічного і фізіологічного в житті людини // Матер. ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи”. Донецьк ДонНУ, 2002. С. 99-103.
38. Розин В.М. Психология и культурное развитие человека. М.: Изд-во РОУ, 1994. 93 с.
39. Рубинштейн С.Л. Человек и мир. М.: Наука, 1997. 213 с.
40. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности: Пер. с нем. М.: Мир, 1994. 319 с.
41. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
42. Коул М. Культурно-историческая психология: наука будущего: Пер. с англ. М.: Когито-Центр, 1997. 467 с.
43. Лоренц К. Оборотная сторона зеркала: Пер. с нем. М.: Республика, 1998. 452 с.
44. Чуприкова Н.И. Психология умственного развития: Принцип дифференциации. М.: Столетие, 1997. 385 с.
45. Флейвелл Джон Х. Генетическая психология Жана Пиаже: Пер. с англ. М.: Просвещение, 1987. 275 с.
46. Выготский Л.С. История развития высших психических функций / Выготский Л.С. Собр. соч. Т. 3. М.: Педагогика, 1983. С. 6-306.
47. Тайсон Р., Тайсон Ф. Психоаналитические теории развития: Пер. с англ. Екатеринбург: Деловая книга, 1998. 402 с.
48. Эриксон Э.Г. Детство и общество: Пер. с англ. СПб.: Ленато, АСТ, Фонд Университетская книга”, 1996. 387 с.
49 Kegan R. The evolving self: Problems and process in human development. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1982. 274 р.
50. Маслоу А. Психология бытия: Пер. с англ. М.: Ваклер, 1997. 300 с.
51. Coleman J.C. The Nature of Adolescence. Methuen. London. - 1992. 169 p.
52. Орлов А.Б. Психология личности и сущности человека: парадигмы, проекции, практика. М.: Логос, 1995. 93 с.
53. Леонтьев А.Н. К теории развития психики ребенка // А.Н. Леонтьев Избранные психологические произведения в 2 т., Т.1. М.: Педагогика, 1983. С. 281-302.
54. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. 2-е изд. М.: Политиздат, 1990. 301 с.
55. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О.О. Яременко, О.М. Балакірєва, О.В. Вакуленко та ін. К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. 207 с.
56. Демин А.К., Демина И.А. Как нам защитить здоровье новых поколений детей, подростков и молодежи стратегическое достояние России? // Материалы Всероссийского Форума по политике в области общественного здоровья Образование в области здоровья и укрепление здоровья среди детей, подростков и молодежи России”. М., 1999. С. 9-18.
57. Няголова М. Принцип единства сознания и деятельности С.Л. Рубинштейна в контексте европейской гуманитаристики // Психологический журнал. 1999. Т. 20, № 5. С. 20-26.
58. Hosford R. Self-as-a-model: A cognitive social learning technique // Counseling psychologist. 2000. № 9. P. 45-62.
59. Нагорна А.М., Грузєва Т.С. Особливості та тенденції захворюваності дитячого населення України в динамиці 1991-1998 рр. // Педіатрія, акушерство та гінекологія 1999. № 4. С. 7.
60. Герасименко Н.Ф., Царькова В.С. Законодательное регулирование вопросов охраны здоровья подростков. Роль образования в укреплении здоровья // Материалы Всероссийского Форума по политике в области общественного здоровья Образование в области здоровья и укрепление здоровья среди детей, подростков и молодежи России”. М., 1999. С. 94-102.
61. Калью П.И. Сущностная характеристика понятия здоровье” и некоторые вопросы перестройки здравоохранения // Медицина и здравоохранение. Серия: социальная гигиена, организация и управление здравоохранением. М., 1988. 66 с.
62. Иванюшкин А.Я. Здоровье и болезнь в системе ценностных ориентаций человека // Вестник АМН СССР. 1992. Т. 45, № 4. С. 29-33.
63. Катков А.Л. Стратегия преодоления институционального дефицита в сфере формирования здоровья населения // Валеология: медико-педагогические аспекты формирования здорового образа жизни. Костанай, 1997. С. 78-81.
64. Кудрявцева Е.Н. Здоровье человека: проблемы и суждения // Вопросы философии. 1997. № 12. С. 98-109.
65. Брехман И.И. Валеология наука о здоровье. М., 1990. 208 с.
66. Апанасенко Г.П. Валеология: стратегия здравоохранения будущего // Материалы IV национального конгресса по профилактической медицине и валеологии. СПб, 1997. С. 8-10.
67. Катков А.Л. Определение ценностных аспектов категории интегрального здоровья с использованием бутстрап-подхода // Материалы IV национального конгресса по профилактической медицине и валеологии. СПб, 1997. 70 с.
68. Лисицын Ю.П., Сахно А.В. Здоровье человека социальная ценность. М.: Медицина, 1988. 272 с.
69. Лисицын Ю.П., Царегородцев Г.И. Насущные проблемы охраны и укрепления здоровья людей // Политическое самообразование. 1996. № 10. С. 30-37.
70. Мандела М.Г., Звиняцковский Я.И. Окружающая среда и здоровье населения. К., 1988. 217 с.
71. Баевский Р.М. Прогноз критических состояний на грани нормы и патологии. М.: Медицина, 1989. 295 с.
72. Вельтищев Ю.Е. Состояние здоровья детей и общая стратегия профилактики болезней // Российский вестник перинатологии и педиатрии: приложение к журналу № 1. М., 1994. 67 с.
73. Вельтищев Ю.Е. Концепция риска болезни и безопасности здоровья ребенка // Российский вестник перинат. и педиатрии: приложение к журналу № 2. М., 1994. 87 с.
74. Венедиктов Д.Д. Всеобщее право на здоровье и его реализация в различных странах мира. М., 1981. 234 с.
75. Marsh Herbert W., Craven R., Debus R. Structure, Stability, and Development of Young Children’s Self-Concepts: A Multicohort-Multioccasion Study // Child Development. 1998, Vol. 69, № 4. P. 1030-1054.
76. Богатирьова Р., Венцковський Б., Вовк І. та ін. Репродуктивне та статеве здоров’я підлітків в Україні. К., 1999. 92 с.
77. Фуфаева О.А. Оценка состояния здоровья учащихся в учреждениях инновационного типа // Матер. науч.-практ. конф. Гигиена детей и подростков на пороге третьего тысячелетия. Основные направления развития”. М., 1999. С. 137.
78. Беседина А.А., Даниленко Г.Н., Колотий Н.Н. Системный подход к формированию здоровья школьников // Матер. наук.-практ. конф. Актуальні проблеми охорони здоров’я дітей шкільного віку і підлітків”. Харків, 1997. С. 198-199.
79. Бойченко Т., Колотій Н., Царенко А. Валеологія в школі і вдома: роль батьків у формуванні, збереженні і зміцненні здоров’я підлітків: Посібник для батьків. Київ: Логос, 1999. 87 с.
80. Платонов Г.Г. Совершенствование системы психиатрической помощи для решения проблем региональной экологической психиатрии // Российский психиатрический журнал. 1997. № 2. С. 42-44.
81. Покровский В.Н. Предисловие к монографии Основы здоровья” (обзор). М., 1994. С. 3-5.
82. Полищук Ю.И. Некоторые духовные призмы и предпосылки разрушения психологического здоровья // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1996. № 3. С. 71-76.
83. Катков А.Л. Теория и практика формирования психического здоровья населения. Костанай, 1998. 267 с.
84. Бурно М.Е. К вопросу о клинической (медицинской) психотерапии // Московский психотерапевтический журнал. 1993. № 2. С. 212-220.
85. Кудрявцев И.А. Диагноз: Бездуховность // Российский психиатрический журнал. 1997. № 1. С. 65-68.
86. Лисицын Ю.П., Царегородцев Г.И. Насущные проблемы охраны и укрепления здоровья людей // Политическое самообразование. 1996. № 10. С. 30-37.
87. Цапкин В.Н. Единство и многообразие психотерапевтического опыта // Московский психотерапевтический журнал. 1992. № 2. С. 5-40.
88. Кочунас Р. Экзистенциальная психология и психиатрия: взгляд на дилеммы человеческого бытия // Российский психиатрический журнал. 1995. № 2. С. 33-51.
89. Джангильдин Ю.Т. Некоторые экологические проблемы психиатрии // Вопросы ментальной медицины и экологии. 1995. № 2. С. 26-30.
90. Пезешкиан Х. Позитивная психотерапия и ее возможности // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1996. № 1. С. 24-35.
91. Макаров В.В. Ментальная экология // Вопросы ментальной медицины и экологии. 1997. Т. 3, № 1. С. 3-17.
92. Masuda V. The information Society: Of Post-Industrial Society. N.-Y., 1993. 59 p.
93. Toffler A. The powershift era. N.-Y.: L. Bantam. Books, 1990. 48 p.
94. Белл Д. Социальные рамки информационного общества / В кн.: Новая технократичная волна на Западе. М.: Прогресс, 1996. 330 с.
95. Катков А.Л. Экономические подходы в определении уровня психического здоровья населения // Вопросы ментальной медицины и экологии. 1997. № 4. С. 11-121.
96. Жузжанов О.Т., Катков А.Л. Развитие общества, ментальное здоровье и реформа здравоохранения. Алматы, 1996. 193 с.
97. Волошин В.П., Подкорытов В.С. Современное состояние и перспективы научных исследований по детской психоневрологии в Украине // Журнал психиатрии и медицинской психологии. 1998. № 1(4). С. 11-14.
98. Шаронов А.В. Молодежь и общество: проблемы социальной адаптации в современном мире // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1996. № 1. С. 47-64.
99. Брызгин М.Б. Клинико-эпидемиологические показатели психического здоровья подростков // Материалы 12 съезда психиатров России. М., 1995. С. 41-42.
100. Лебедев М.А. Предболезненные состояния пограничных психических заболеваний // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1997. Т. 97, № 6. С. 22-25.
101. Дербенев Д.П. Состояние психического здоровья городских подростков с неделиквентным поведением и деликвентным // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1997. Т. 97, № 8. С. 48-52.
102. Здоровье детей и подростков как фактор национальной безопасности (приложение 5.5) // Матер. Всероссийского Форума по политике в области общественного здоровья Образование в области здоровья и укрепления здоровья среди детей, подростков и молодежи в России”. М., 1999. С. 235-238.
103. Проскурина Т.Ю., Міхайлова Е.А., Матковська Т.М. Стан та основні напрямки удосконалення психіатричної допомоги школярам // Тез. доп. наук.-практ. конф. Здоров’я школярів на межі тисячоліть”. Харків, 2000. С. 131-132.
104. Горинов В.В. Понятие психического здоровья и критерии судебно-психиатрических экспертных оценок // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. 1993. № 3 . С. 164-170.
105. Белов В.П., Шмаков А.В. Реабилитация больных как целостная система // Вестник АМН СССР. 1987. № 4. С. 60-67.
106. Семке В.Я. Психическое здоровье и общество // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. 1996. № 1. С. 5-7.
107. Петраков Б.Д., Петракова Л.Б. Психическое здоровье народов мира в ХХ веке // Медицина и здравоохранение. Серия: социальная гигиена и организация здравоохранения. М., 1984. 69 с.
108. Blumberg I. Mental health” and mental illness” // Hosp. Commun. Psychiatry. 1997. Vol. 130, № 3. P. 229-239.
109. Фрейд З. О клиническом психоанализе: Избранные сочинения: Пер. с нем. М.: Медицина, 1991. 288 с.
110. Юнг К. Человек и его символы: Пер. с англ. М.: Серебряные нити, 1997. 367 с.
111. Юнг К. Архетип и символ: Пер. с нем. М.: Ренессанс, 1991. 286 с.
112. Петраков Б.Д. Основные закономерности распространения психических заболеваний в современном мире и в Российской Федерации // Материалы 12 съезда психиатров России. М., 1995. С. 98-99.
113. Чуркин А.А. Концептуальные основы охраны психического здоровья // Материалы 12 съезда психиатров России. М., 1995. С. 126-128.
114. Нагорна А.М., Грузєва Т.С. Особливості та тенденції захворюваності дитячого населення України в динаміці 1992-1998 рр. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 4. С. 7.
115. Fillenbaum G. Asesment of health and functional status: an international comparison // In: Introving the health of der people: A world view. Oxford. 1990. P. 69-90.
116. Гебель В. Качество психиатрической помощи: Опыт Германии // Социальная и клиническая психиатрия. 1996. № 1. С. 37-41.
117. Катков А.Л. Психическое здоровье человека как проблема валеологии // Валеология: медико-педагогические аспекты формирования здорового образа жизни. Костанай, 1997. С. 15-17.
118. Румянцева Г.М., Левина Г.М., Грушков А.В., Лебедева М.О. Психическое здоровье населения некоторых регионов России // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. 1995. № 2. С. 54-73.
119. Вассерман Л.И. Психодиагностическая шкала для оценки уровня социальной фрустрированности // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. 1995. № 2. С. 73-79.
120. Lubin B., Zuckerman M., Bull N. Affects, demographic variables, and health // Journal Clinical Psychology. 1992. Vol. 44, № 5. P. 131-141.
121. Greenberg M., Sehneider D. America’s wellness policy and health promotion // Trans. Stud. Philad. 1999. Vol. 11, № 3. P. 237-249.
122. Ведрин Ж., Вебер Д. Можно ли оценить риск суицида? // Социальная и клиническая психиатрия. 1997. № 3. С. 69-73.
123. Гирич Я.П., Поспелова Т.В. Мотивационный аспект структуры личности в наркологически ориентированных исследованиях / Вопросы первичной и вторичной профилактики хронической алкоголизации: Сб. научн. статей. Красноярск, 1998. С. 20-24.
124. Скорик А.И., Никиташина И.Н. Краткий опросник для диагностики нарушений психической адаптации (НПА) // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. 1993. № 2. С. 89-91.
125. Семенов С.Б. Группировка состояний психического здоровья / Предболезнь и факторы повышенного риска в психоневрологии: Сб. научн. трудов. Л., 1986. С. 8-17.
126. Вахов В.П. Уточнение понятий психической адаптации и дезадаптации в условиях регулярной активной психопрофилактики // Российский психиатрический журнал. 1997. № 1. С. 25-33.
127. Технологія моніторингу психічного здоров’я школярів / О.А. Бесєдіна, Г.М. Даниленко, Н.М. Колотій та ін. // Метод. рек. Харків, 1998. 22 с.
128. Федотова В.Г. Душевное и духовное // Философские науки. 1988. № 7. С. 50-58.
129. Об одной из форм организации помощи детям с нарушениями школьной адаптации / И.А. Коробейников, Э.М. Александровская, Т.А. Куприянова, Т.И. Реут // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 4. С. 6-7.
130. Хасан Б.И., Эльконин Б.Д. Педагогика развития: современное детство и задачи школы // Вопросы психологии. 1996. № 4. С. 149-150.
131. Обознов А.А. Инженерно-психологическая оценка адаптивных средств отображения информации. Психологический журнал. 2001. Т. 22, № 1. С. 25-32.
132. Лищук В.А. Обоснование фундаментальности медицинской науки // Медицинская газета. 1996. № 29. 6 с.
133. Лищук В.А. Для верных решений первых лиц // Медицинская газета. 1995. № 41. 9 с.
134. Дубровина И.В., Данилова Е.Е., Прихожан А.М. Психология: Учебник для студентов средн. пед. учебн. заведений. М.: Академия, 1999. 460 с.
135. Тунгусова Т.А. Психологическое здоровье как фактор социальной «успешности» старшего школьника // Проблемы социальной дезадаптации детей и подростков и принципы ее профилактики: Сб. научн. трудов. М., 1993. С. 79-94.
136. Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. Минск: Вышейшая школа, 1997. 464 с.
137. Торохтий В.С. Психологическое здоровье семьи и пути его изучения // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1996. № 3. С. 36-44.
138. Дубровина И.В., Семенов И.Н. Первый международный конгресс по проблемам гуманизации образования // Вопросы психологии. 1995. - № 6. С. 142-144.
139. Лищук В.А., Мосткова Е.В. Основы здоровья (обзор). М., 1994. 134 с.
140. Беличева С.А. Социально-педагогические методы оценки социального развития дезадаптированных подростков // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1995. № 2. С. 55-59.
141. Катков А.Л. Информационные услуги в системе охраны душевного здоровья населения. Необходимость, приоритеты и перспективы развития // Вопросы ментальной медицины и экологии. 1996. № 2. С. 14-20.
142. Беличева С.А. Взлеты и падения социальной работы в России // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1997. № 4. С. 55-59.
143. Morganett R. Skills for living. Champaign, IL: Rasearch Press, 2001. 130 p.
144. Cederblad M., Dahlin L., Haguell O., Hansson K. Intelligence and temperament as protective factors for mental health // Eur. Arch. Psychiatry Clin. Heurosci. 2002. Vol. 245, № 1. P. 11-19.
145. Александровский Ю.А. К вопросу о патогенезе психической травмы // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. 1996. № 2. С. 14-15.
146. Сирота Н.А., Ялтонский В.М. Преодоление эмоционального стресса подростками.