ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ОБДАРОВАНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Короткий опис

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім.Г.С.Костюка

На правах рукопису

Зазимко Оксана Володимирівна

УДК 159.928.22

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ОБДАРОВАНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Семенова Римма Олександрівна,
кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник

Київ - 2003

ЗМІСТ

Вступ

4

Розділ1. Теоретичні засади розробки проблеми технічної обдарованості

1.1.Напрями дослідження загальної та технічної обдарованості

1.1.1.Основні підходи до проблеми обдарованості

11

1.1.2.Вивчення технічної обдарованості у вітчизняній та зарубіжній психології

22

1.2.Шляхи та засоби ідентифікації технічної обдарованості

1.2.1.Діагностика інтелекту та креативності як традиційний спосіб ідентифікації обдарованості

32

1.2.2.Складові технічної обдарованості з позицій комплексного підходу

35

1.3.Проблема виявлення технічної обдарованості в юнацькому віці

41

Висновки

47

Розділ2. Психологічні принципи та методи ідентифікації технічної обдарованості на етапі юнацтва

2.1.Психологічні принципи конструювання процедури ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці

50

2.2.Загальна програма дослідження та методи ідентифікації обдарованості

55

2.3.Методика діагностики здатності до пошуку вирішення завдань науково-технічного характеру

75

Висновки

93

Розділ3.Характеристика процедури ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці

3.1.Оцінка валідності і надійності психодіагностичного комплексу ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці

96

3.2.Тренінг виявлення та розкриття прихованих індивідуальних характеристик технічно обдарованої особистості

146

3.3.Критерії ідентифікації та рівні прояву технічної обдарованості в юнацькому віці

159

Висновки

181

Висновки

185

Список використаних джерел

190

Додаток А. Бланки модифікованих методик діагностичного етапу процедури ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці

212

Додаток Б. Вправи тренінгу виявлення та розкриття прихованих індивідуальних характеристик технічно обдарованої особистості на етапі юнацтва

215

Додаток В. Стимульний матеріал до методики діагностики здатності до пошуку вирішення завдань науково-технічного характеру

231

Додаток Д. Оцінка трудності задач, що пропонуються для розв’язку методикою діагностики здатності пошуку вирішення завдань науково-технічного характеру

233

Додаток Е. Статистика факторного аналізу даних, отриманих на діагностичному рівні дослідження

235

ВСТУП

Актуальність дослідження. Модернізація технології виробництва в Україні на сьогодні належить до рангу проблем державної значущості. Це зумовлює суспільну потребу в інноваційній діяльності в галузі науки і техніки, актуалізує завдання ідентифікації технічної обдарованості юнаків і дівчат та створення відповідних умов для їх творчого розвитку.
Певний внесок у вивчення проблеми обдарованості зроблено вітчизняними і зарубіжними дослідниками. Зокрема, праці низки вчених стосуються як теоретичного, так і практичного вирішення проблеми ідентифікації обдарованості. Так, в рамках психометричного (А.Біне, Ф.Гальтон, Т.Сімон, М.Терман та ін.) та креативного (Дж.Гілфорд, Є.Торренс та ін.) підходів обдарованість ототожнюється з окремими характеристиками індивіда інтелектуальними чи креативними. Особистісний підхід (Д.Б.Богоявленська, Н.С.Лейтес, А.Г.Маслоу, О.Л.Яковлєва та ін.) збагачує уявлення про обдарованість характерологічними, мотиваційними, емоційними та іншими особистісними якостями, що притаманні обдарованим людям. Згідно з діяльнісним підходом (Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, Б.М.Теплов та ін.) розглядається як загальна обдарованість, так і спеціальна, що відображає специфічні характеристики певного виду діяльності. Як складна інтеграційна цілісність обдарованість трактується в рамках системного підходу (Б.Ф.Ломов, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, Р.О.Пономарьова-Семенова та ін.), який постулює існування множинності типів обдарованості.
Аналіз виділених підходів свідчить: розуміння обдарованості ґрунтується на сукупності ознак чи елементів психічної діяльності та особистісних характеристик, що входять до структури особистості, яка вже виявила себе як обдарована завдяки екстраординарним досягненням в тих чи інших галузях діяльності. Таке уявлення призвело до тенденції стереотипного застосування масштабу” ознак і проявів обдарованості високого рівня при створенні комплексу психодіагностичних методик ідентифікації можливостей особистості на різних етапах онтогенезу. Проте використання психодіагностичного комплексу, створеного на засадах виявлення суми певних ознак обдарованості, що знайшла своє втілення у реальних досягненнях, є неефективним в разі ідентифікації потенційної обдарованості, яка враховувала б діапазон індивідуальних можливостей особистості. Крім того, зазначений принцип побудови системи діагностичних методик призводить до неузгодженості результатів ідентифікації обдарованості на різних вікових етапах становлення особистості.
У зв’язку з цим гострої актуальності набирають дослідження, які б враховували вікові особливості обдарованості, а також ґрунтувалися на розкритті індивідуальних потенцій обдарованої особистості.
З огляду на суспільну потребу у розвитку технічних здібностей молоді особливу значущість мають дослідження технічної обдарованості в юнацькому віці. Провідними проблемами цього віку є пошук сенсу життя та професійне самовизначення. В період юнацтва людина стикається з необхідністю осмислення глобальних питань, пов’язаних з особистісними цінностями, уподобаннями та вибором суспільно значущих пріоритетів. Отже, ідентифікуючи обдарованість в юнацькому віці, ми можемо допомогти вирішити проблему професійного самовизначення юнаків і дівчат.
Проте, щоб така допомога була ефективною, ідентифікація обдарованості не повинна бути самоціллю, тобто зводитися лише до встановлення того чи іншого рівня певного типу обдарованості. Виявлення обдарованості повинно сприяти усвідомленню особистістю своїх можливостей, розумінню особистих механізмів розвитку і творчості, озброювати позитивною інформацією щодо планованого успіху в діяльності.
Таким чином, проблема ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці є актуальною як у соціальному, так і науковому планах. Недостатня розробленість її теоретичних і прикладних аспектів зумовили вибір теми даного дослідження.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до комплексної науково-дослідної теми лабораторії психології обдарованості Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України Психологічні фактори розвитку обдарованої особистості” (номер держреєстрації 0198U008154, дата реєстрації 98.12.21) і затверджена координаційною Радою АПН України (протокол № 6 від 19.06.2001р.)
Об`єкт дослідження - технічна обдарованість у юнацькому віці.
Предмет дослідження - ідентифікація технічної обдарованості в юнацькому віці.
Мета дослідження - визначити принципи побудови системи ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці та схарактеризувати змістові й операційні компоненти цієї процедури.
Гіпотеза дослідження. Процедура ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці, створена на основі принципів множинності, суб’єктності, ресурсності, може виявляти як актуальний, так і потенційний рівні цього типу обдарованості на етапі юнацтва.
Основні завдання дослідження.
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми та з`ясувати структурні компоненти технічної обдарованості в юнацькому віці.
2. Визначити принципи і методи побудови процедури ідентифікації технічної обдарованості в період юнацтва.
3. Розробити та апробувати програму ідентифікації технічної обдарованості на етапі юнацтва.
4. Оцінити валідність психодіагностичної процедури ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці.
5. Встановити рівні прояву технічної обдарованості в юнацькому віці та визначити критерії її ідентифікації.
Теоретико-методологічною основою дослідження виступили: концептуальні психологічні положення про загальну та технічну обдарованість (Д.Б.Богоявленська, В.М.Дружинін, Г.С.Костюк, М.Д.Левітов, В.О.Моляко, В.М.Мясищев, Я.О.Пономарьов, Дж.Рензулі, С.Л.Рубінштейн, Р.О.Пономарьова-Семенова, Б.М.Теплов, М.О.Холодна, В.Д.Шадріков, І.С.Якиманська, П.М.Якобсон та ін.); принцип розвитку особистості (Б.Г.Ананьєв, А.В.Брушлинський, Л.С.Виготський, І.С.Кон, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Я.О.Пономарьов, В.А.Роменець та ін.); індивідуально-психологічний підхід до вивчення обдарованої особистості (Н.С.Лейтес).
Для розв’язання поставлених у роботі завдань було використано такі методи і методики наукового дослідження. У теоретичній частині роботи застосовані методи аналізу та узагальнення наявного знання з проблеми дослідження.
Емпіричне дослідження забезпечене психолого-педагогічним експериментом в його констатувальному та контрольному етапах. Застосовувався комплекс як відомих, так новостворених і модифікованих відповідно до мети дослідження взаємодоповнювальних психодіагностичних методик: тестові методики (тест структури інтелекту Р.Амтхауера, адаптований Л.І.Марісовою, 1973; опитувальник структури темпераменту В.М.Русалова, 1989; тест-опитувальник для діагностики потреби в досягненнях Ю.М.Орлова, 1978; анкета-опитувальник для визначення інтенсивності пізнавальної потреби Р.О.Пономарьової, 1998; методика діагностики самооцінки; модифікована методика незакінчених речень; авторські методики діагностики самооцінки інтелектуально-технічної спроможності та діагностики здатності до пошуку вирішення завдань науково-технічного характеру), метод опитування та метод індивідуальної бесіди. Крім цього, було реалізовано серію тренінгових занять з метою виявлення та розкриття прихованих індивідуальних характеристик технічної обдарованості в юнацькому віці та доповнення психологічного портрета досліджуваних.
Дані дослідження були піддані якісному та кількісному аналізу. Статистична обробка даних забезпечена кореляційним (за Спірменом та Пірсоном), факторним, а також контент-аналізом.
Отримані дані створили основу для структурно-функціонального аналізу і опису специфіки прояву технічної обдарованості в юнацькому віці та визначенні рівнів її прояву.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, характером дослідно-експериментальної роботи, ґрунтовним аналізом емпіричного матеріалу, застосуванням принципів психометричного проектування та методів математичної статистики, а також можливістю відтворення дослідження.
Наукова новизна дослідження.
Визначено психологічні засади розробки процедури рівневої ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці, на основі яких створено таку процедуру, яка дає можливість враховувати ступінь прояву вікових й індивідуальних особливостей особистості та виявляти як актуальний, так і потенційний рівні обдарованості цього типу в період юнацтва.
Поглиблено уявлення про технічну обдарованість в юнацькому віці. З`ясовано її структурні компоненти, якими є певні особливості інтелектуальних утворень, потребово-мотиваційних характеристик, структур самосвідомості і метакогнітивного досвіду, темпераментальних ресурсів та технічні креативні здібності. Встановлена специфіка прояву технічної обдарованості в юнацькому віці та виокремлені рівні її прояву. Визначення рівнів зумовлювалось наявним ступенем технічної творчої активності. Виділено 3 рівні: актуальна технічна обдарованість з досить високим рівнем внутрішньої мотивації досягнення в галузі науки і техніки; потенційна технічна обдарованість, що зумовлена соціальними мотивами самореалізації у зазначеній галузі; потенційна технічна обдарованість, яка для свого прояву потребує актуалізації спонук щодо розкриття власних можливостей.
Встановлено критерії ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці: потреба в діяльності науково-технічного характеру, яка пов’язана зокрема з певними характеристиками темпераменту та внутрішньою мотивацією; когнітивна та емоційна чутливість; високі інтелектуальні здібності; індивідуальна своєрідність внутрішнього світу, яка виявляється в особливостях сприйняття зовнішнього світу та власного образу Я”; високий рівень розуміння науково-технічної проблеми і готовності до пошуку її розв’язання.
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його даних у навчально-виховному процесі з метою діагностики та розвитку технічно обдарованих юнаків та дівчат.
Самостійну практичну цінність мають авторські програма ідентифікації технічної обдарованості на етапі юнацтва і методика діагностики інтегральної здатності до пошуку вирішення завдань науково-технічного характеру.
Одержані результати можуть бути покладені в основу розробки диференційованих практичних рекомендацій, що сприятиме удосконаленню роботи з обдарованою молоддю, розв`язанню дослідницьких і психодіагностичних задач, а також використані у консультаційній і терапевтичній роботі при наданні допомоги обдарованим, їх батькам, вчителям та іншим людям з соціального оточення.
Виявлені індивідуальні особливості технічно обдарованих старшокласників дозволяють окреслити нові шляхи дослідження та забезпечення відповідних умов формування і розвитку технічної обдарованості.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику навчально-виховного процесу Політехнічного ліцею НТУУ КПІ” та навчально-науково-методичного комплексу Туризм, готельне господарство, економіка і право”. Зокрема авторські розробки використані за такими напрямами: відбір абітурієнтів ліцею; розробка програм та організація тренінгових занять, спрямованих на виявлення та розкриття творчих можливостей учнів і студентів та розвиток їх особистості; як складова психоконсультаційної роботи, у викладанні курсів психолого-педагогічних дисциплін.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на 7 наукових та науково-практичних конференціях: І і ІІ Міжнародних науково-практичних конференціях Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 27-28 квітня 1998р.; 17-19 жовтня 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 17-18 грудня 2001р.), Всеукраїнській науковій конференції Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання” (Київ, 18-19 жовтня 2001р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть” (Київ, 16-18 вересня 1999р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя” (Київ-Чернівці, 22-23 жовтня 1998р.), І Всеукраїнській конференції молодих науковців Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 23-25 березня 1998р.); на двох звітних наукових сесіях Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України Психологічні проблеми навчання, виховання та розвитку особистості” (Київ, 9-10 квітня 2001р.; 31 березня 1 квітня 2003р.); ІІІ з’їзді товариства психологів України Творча спадщина Г.С.Костюка та сучасна психологія” (Київ, 2000р.).
Основний зміст роботи відбито в 11 публікаціях, з них 7 у провідних фахових виданнях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Здійснене дослідження було спрямовано на визначення психологічних основ побудови та створення високовалідної процедури ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці. Огляд наукової літератури з проблеми дослідження показав, що незважаючи на гострий соціальний запит, питання ідентифікації цього типу обдарованості на етапі юнацтва залишається ще не вирішеним. В результаті аналізу та систематизації основних теоретичних підходів до проблеми загальної і технічної обдарованості були виділені психологічні механізми технічної обдарованості й особливості використання психодіагностичних методів в психології обдарованості, а також виокремлено низку теоретично і експериментально обґрунтованих базисних компонентів у структурі технічної обдарованості.
На даній основі, керуючись положеннями комплексного підходу, були сформульовані принципи конструювання рівневої процедури ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці та схарактеризовано її змістові і операційні компоненти. До даної програми був включений комплекс взаємодоповнювальних психодіагностичних методик як відомих, так і новостворених та модифікованих у відповідності меті і завданням дослідження.
Ідентифікація технічної обдарованості на основі розробленої програми не являється самоціллю. Психологічна мета такого виявлення реалізація творчих потенцій суб’єкта дослідження. Тому дана програма спрямована не тільки на виявлення потенціалу особистості, а й на усвідомлення нею своїх можливостей, на озброєння кожної особистості позитивною інформацією як рушійною силою для досягнення успіху в діяльності. Діагностичні результати, отримані на основі реалізації створеної програми, можуть використовуватись у навчально-виховному процесі з метою діагностики та розвитку технічно обдарованих юнаків та дівчат, а також застосовуватися у консультаційній і терапевтичній роботі при наданні допомоги обдарованим, їх батькам, вчителям та іншим людям їх соціального оточення.
Даний комплекс пройшов апробацію на репрезентативних досліджуваній (групі ідентифікованих як технічно обдаровані) та контрольній групах, що підтвердило його надійність і валідність.
В результаті проведеної роботи були встановлені психологічні критерії ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці та виділені рівні її прояву.
Узагальнення результатів дослідження дало підстави для таких висновків:
1. Теоретичний аналіз наукової літератури показав необхідність вирішення проблеми ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці, що виявляється у визначенні принципів і критеріїв та розробці процедури рівневої ідентифікації цього типу обдарованості на етапі юнацтва.
2.Успішній ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці сприяє застосування системи методів, спрямованих на виявлення актуального і потенційного рівнів обдарованості цього типу.
3.Ефективним способом виявлення та розвитку технічної обдарованості на етапі юнацтва є програма ідентифікації цього типу обдарованості, яка створена на основі принципів множинності, суб’єктності і ресурсності.
Принцип множинності дозволяє передбачити особливості прояву технічної обдарованості в різних формах діяльності науково-технічного характеру від моделювання та конструювання до знаходження принципово нових оригінальних рішень.
Принцип суб’єктності дозволяє враховувати індивідуальні психологічні ресурси індивіда, що виступають як передумова його творчих науково-технічних можливостей, а також відбиває особливості співвідношення індивідуального і вікового факторів становлення особистості на етапі юнацтва, зокрема рівень усвідомлення та розвитку суб’єктом своїх когнітивних і особистісних потенцій.
За принципом ресурсності результати аналізу психологічних ресурсів суб’єкта зіставляються з широким спектром проявів його діяльності, що дає можливість визначити: потенційну технічну обдарованість”, яка характеризується сформованими загальними інтелектуальними структурами, теоретичними технічними здібностями та просторовими уявленнями; актуальну обдарованість на стадії становлення”, що, крім сформованих інтелектуальних структур, характеризується внутрішньою мотивацією розв’язання науково-технічних завдань; реальну технічну обдарованість”, якій відповідає науково-технічна діяльність з реальними суспільно значущими досягненнями в сфері науки і техніки.
4.З’ясовано, що основними структурними компонентами технічної обдарованості в юнацькому віці є: певні особливості інтелектуальних утворень, потребово-мотиваційної сфери, структур самосвідомості і метакогнітивного досвіду, темпераментальних характеристик та технічні креативні здібності.
5.Ефективність реалізації процедури ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці забезпечується послідовним застосуванням діагностичного і тренінгового етапів.
На діагностичному етапі застосовуються блоки психодіагностичних методів, спрямованих на виявлення основних структурних компонентів технічної обдарованості в юнацькому віці.
Тренінговий компонент має чітко виражену процесуальність. Він забезпечує виявлення та розкриття прихованих індивідуальних характеристик технічної обдарованості в юнацькому віці. Крім тренінгових розвивальних вправ, що спрямовані на інтенсифікацію процесу самореалізації юнаків та дівчат, на даному етапі включені і вправи діагностичного характеру, які спрямовані на виявлення і розкриття їх психологічного стану, характеристик образу Я”, проявів відчуття часової перспективи, креативних здібностей.
6. Встановлено, що розроблена процедура ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці є високовалідною. Зокрема, підтверджено її конкурентну валідність (зв’язок з експертною оцінкою та відповідність теоретичному поняттю технічна обдарованість” в юнацькому віці) і конструктивну валідність (на основі теоретико-методологічного обґрунтування створеної програми та перевірки її методом факторного аналізу).
7. Критеріями ідентифікації технічної обдарованості на етапі юнацтва є: а) наявність потреби в діяльності, яка пов’язана зокрема з певними характеристиками темпераменту та внутрішньою мотивацією; б) когнітивна та емоційна чутливість; в) достатньо високі загальні інтелектуальні здібності з домінуванням просторового наочного мислення та комбінаторних здібностей; г) індивідуальна своєрідність внутрішнього світу, яка виявляється в особливостях сприйняття зовнішнього світу та власного образу; д) високий рівень розуміння науково-технічних проблем і готовності до пошуку науково-технічних їх вирішень.
8. Розроблена програма ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці виявляється результативною при визначенні рівнів прояву цього типу обдарованості. В юнацькому віці виділено три рівні технічної обдарованості: актуальна технічна обдарованість з достатньо високим рівнем мотивації досягнень в галузі науки і техніки; потенційна технічна обдарованість, зумовлена мотивами до самореалізації у галузі науки і техніки; потенційна технічна обдарованість, яка для свого прояву потребує актуалізації внутрішніх спонук щодо розкриття власних можливостей у зазначеній галузі.
9. Встановлено, що у процесі ідентифікації технічної обдарованості особистості на етапі юнацтва чільне місце належить виявленню цінностей та смислів у сфері її самосвідомості, що суттєво впливають на рівень духовного розвитку обдарованої особистості та особливості інтелектуального осягнення нею дійсності.
Перспектива дальшої роботи полягає у створенні процедур ідентифікації технічної обдарованості на більш ранніх вікових етапах, що стало б органічним структурним компонентом загальної психолого-педагогічної системи розвитку технічно обдарованої особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова К.А. О субъекте психической деятельности. М.: Наука, 1973. 287 с.
2. Агошков Л.А., Березненко Н.П., Трухан Г.Л. Основы творческой деятельности: Учебное пособие. К., 1999. 84 с.
3. Адлер А. Понять природу человека: Пер. с англ. / Гуманит. агентство «Академический проект». СПб, 1997. 256 с.
4. Альтов Г.С. И тут появился изобретатель М.: Детская литература, 1989. 142 с.
5. Альтшуллер Г.С. Алгоритм изобретения. М.: Московский рабочий, 1973. 296 с.
6. Альтшуллер Г.С. Найти идею: Введение в теорию решения изобретательских задач. Новосибирск: Наука, 1986. 209 с.
7. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. СПб и др.: Издательский дом «Питер», 2001. 263 с.
8. Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одаренности // Проблемы способностей. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. С. 15 - 32.
9. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб.: Питер, 2001. 688 с.
10. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Казань: Казанский университет, 1988. 240 с.
11. Анохин П.К. Проблема принятия решения в психологии и физиологии // Вопросы психологии. 1974. №4. С. 21 - 29.
12. Анохин П.К. Узловые вопросы теории фундаментальной системы. М.: Наука, 1980. 198 с.
13. Антонов А.В. Науково-технічна творчість. К.: Знання, 1973. 46 с.
14. Антонов А.В. Психология изобретательского творчества. К.: Вища школа, 1978. 176 с.
15. Ассаджоли Р. Психосинтез, теория и практика. От душевного кризиса к высшему Я” М.: REFL - book, 1994. 314 с.
16. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е. Новые информационные технологии и проблемы одаренности // Гуманитарные исследования в Интернете. М.: Можайск-Терра, 2000. 432 с.
17. Белозерцев В.И. Проблемы технического творчества как вида духовного производства Ульяновск, 1970. 352 с.
18. Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства: В 2 т. / Искусство. М., 1994. Т.1. 542 с.
19. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
20. Бине А. Измерение умственных способностей. СПб.: Союз, 1998. 432с.
21. Бине А., Симон Т. Методы измерения умственной одаренности: Пер. с англ. М., 1923. 177 с.
22. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов на Дону, Изд-во РГУ, 1983. 173 с.
23. Богоявленская Д.Б. О предмете и методе исследования творческих способностей // Психологический журнал. 1995. №5. С. 49 - 58.
24. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1979. №4. С. 23 - 34.
25. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика. Упражнения. Игры. СПб.: Изд-во Социально-психологический центр, 1986. 380 с.
26. Бондаровская В.М., Горобець Т.К., Моляко В.А., Смульсон М.Л. Исследование стратегий решения задач в зарубежной психологии // Вопросы психологии. 1972. №5. С.174-184.
27. Боно Е. Рождение новой идеи. О нешаблонном мышлении: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 144 с.
28. Брушлинский А.В. О природных предпосылках психического развития человека М.: Знание, 1977. 64 с.
29. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение. Избранные психологические труды. М.: Изд-во Институт практической психологии”, Воронеж: НПО Модэк”, 1996. 392 с.
30. Брюно Ж., Малви Р., Назарет Л., Пажес Р. Одаренные дети: психолого-педагогические исследования // Психологический журнал. 1995. №4. С. 24 - 32.
31. Бурлачук Л.Ф., Морозов С. М. Словарь - справочник по психодиагностике. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
32. Буш Г.Я. Рождение изобретательских идей. Рига: Лиесма, 1976. 127с.
33. Василевськая А.М., Пономарева Р.А. Развитие творческого технического мышления подростков и юношества. К.: Вища школа, 1983. 162 с.
34. Василейский С. М. Технические способности и условия их развития как предпосылка технического новаторства. / Проблемы способностей М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. С. 122 - 126.
35. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. М.: Просвещение, 1991. 93 с.
36. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6 т. / М.: Педагогика, 1983. Т.2: Проблемы общей психологии. 504 c.
37. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6 т. / М.: Педагогика, 1983. Т.3: Проблемы развития психики. 368 с.
38. Гаджиева Н.М., Никитина Н.Н., Кислинская Н.В. Основы самосовершенствования: тренинг самосознания. Екатиринбург: Деловая книга, 1998. 144 с.
39. Галкина Т.В., Алексеева Л.Г. Диагностика и развитие креативности / Развитие и диагностика способностей / Отв. ред. В.Н.Дружинин, В.Д.Шадриков. М.: Наука, 1991. С. 170 - 178.
40. Гальтон Ф. Наследственность таланта: Пер с англ. С-Петербург: Знание, 1975. 313 с.
41. Гиппиус С.В. Тренинг развития креативности. СПб.: Речь, 2001. 346с.
42. Гончаренко Н.В. Гений в искусстве и науке. М.: Искусство, 1991. 432с.
43. Горохов В.Г., Розин В.М. Введение в философию техники: Учебное пособие. М., ИНФРА-М, 1998. 224 с.
44. Грузенберг С. О. Психология творчества. В 2 т./ Минск, 1923. Т.1: Введение в психологию творчества. 167 с.
45. Гуревич К.М. Тесты интеллекта в психологии // Вопросы психологии. 1980. №2. С. 53 - 64.
46. Гурова Л.Л. Когнитивно-личностные характеристики творческого мышления в структуре общей одаренности // Вопросы психологии. 1991. №6. С. 14 - 20.
47. Гуткина Н.И. Личностная рефлексия и интроспекция // Формирование личности старшеклассника. М.: Педагогика, 1989. С. 90 - 98.
48. Давлетшин М.Г. Психология технических способностей школьников. Ташкент: «Фан», 1971. 176 с.
49. Давлетшин М.Г. Психология технических способностей школьников: Автореф. дисс д-ра психол. наук: 21.960. / Ленинградский государственный ун-т им.А.А.Жданова. Ташкент, 1971. 19 с.
50. Диагностика познавательных способностей: Межвузовский сборник научных трудов. Ярославль: ЯГПИ , 1986. 152 с.
51. Диагностика способностей и личностных черт учащихся в учебной деятельности / Под. ред. В.Д.Шадрикова. Саратов, Изд-во Саратовского ун-та, 1989. 220 с.
52. Диксон Дж. Проектирование систем: изобретательство, анализ и принятие решений: Пер. с англ. М.: Мир, 1969. 435 с.
53. Доснон О. Развитие креативности: Креативность и обучение // Когнитивное обучение: современное состояние и перспективы / Под ред. Т.Галкиной и Э.Лоурера. М.: Изд-во «Инс-т психологии РАН», 1997. С. 65-81.
54. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер Ком, 1999. 368 с.
55. Дружинин В.Н. Ситуационный подход к психологической диагностике способностей // Психологический журнал. 1991. №2, т.2. С. 94 - 104.
56. Дружинин В.Н. Субъектный подход при проведении психологического экспериментального исследования // Психологія суб`єктної активності особистості. К.: АПН України, Ін-т психології, 1993. С. 134 - 136.
57. Дружинин В.Н. Теоретические основы диагностики познавательных способностей. Автореф. дисс д-ра психол. наук: 19.00.01 / Ин-т психологии АН СССР. М., 1991. 38 с.
58. Зазимко О.В. Виявлення технічної обдарованості як передумова професійного самовизначення особистості // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. Том 1. К.: Міленіум, 2002. С.256-260.
59. Зазимко О.В. До проблеми про саморозвиток як фактор становлення обдарованої особистості // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. К., 1998. С.124-128.
60. Зазимко О.В. Дослідження факторів розвитку технічно обдарованої особистості в юнацькому віці. // Наукові записки Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Вип. 22: Актуальні проблеми сучасної української психології. К.: Нора-прінт, 2002. С.86-94.
61. Зазимко О.В. Засоби виявлення потенційної обдарованості в юнацькому віці. // Актуальні проблеми психології. Том. IV: Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання: Зб.наук.статей. К.: Нора-прінт, 2001. С.66-71.
62. Зазимко О.В. Інтелект та обдарованість: феноменологія зв'язку та криза тестологічного підходу // Проблеми безпеки української нації на порозі XXI сторіччя. Частина 2. К.-Чернівці: Вид.КВГІ, 1998. С.219-226.
63. Зазимко О.В. Основні теоретичні підходи до визначення обдарованості // Обдарована дитина. 1998. № 8. С.5-12.
64. Зазимко О.В. Проблеми становлення обдарованої особистості в юнацькому віці // Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть: Зб. наук. пр. №52. К., 1999. С.349-352.
65. Зазимко О.В. Психологічні характеристики технічно обдарованої особистості на етапі ранньої юності // Актуальні проблеми психології: Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Зб. Наук. пр. / За загальною редакцією С.Д.Максименка. К.: BONA MENTE”, 2002. Вип. 3 (2 частина). С. 82 - 89.
66. Зазимко О.В. Психолого-педагогічні вимоги до ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці // Педагогіка і психологія. 2001. №2 (31). С. 14-23.
67. Зазимко О.В. Роль саморозвитку в становленні обдарованої особистості в юнацькому віці // Творча спадщина Г.С.Костюка та сучасна психологія: Матер. Ш з'їзду т-ва психологів України. К., 2000. С.66 - 67.
68. Зазимко О.В. Структурні компоненти технічної обдарованості // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр.: Том ІІІ. Част.7. К., 2001. С.80 - 85.
69. Зазимко О.В., Семенова Р.О. До проблеми формування та розвитку технічно обдарованої особистості в юнацькому віці // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. К., 1998. С. 129 - 135.
70. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т./ М.: Педагогика, 1986. Т.1: Психологическое развитие ребенка. 320 с.
71. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся. Очерки российской психологии. М.: Тривола, 1994. 333 с.
72. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. М.: Изд-во УРАО, 1998. 144 с.
73. Иванова Т.В. Остроумие и креативность // Вопросы психологии. 2002. №1. С.76 87.
74. Идентификация одаренности учащихся как первый этап лонгитюдного исследования развития одаренности / Е.И.Щебланова, И.С.Аверина, К.А.Хеллер, К.Перлет // Вопросы психологии. 1996. №1. С. 97 - 107.
75. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под ред. Л.И.Божович, Л.В.Благонадежной. М.: Педагогика, 1972. 351 с.
76. Іванцев Н.І. Динаміка ціннісних орієнтацій студентської молоді протягом професійної підготовки: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології АПН України. К., 2001. 19 с.
77. Калошина И.П. Проблемы формирования технического мышления. М.: Изд-во Московского ун-та, 1974. 184 с.
78. Калошина И.П. Структура и механизмы творческой деятельности. М.: Изд-во Московского ун-та, 1983. 186 с.
79. Карпов А.В. Принципы психологической диагностики интегральных познавательных способностей / Диагностика способностей и личностных черт учащихся в учебной деятельности / Отв. ред. В.Д.Шадриков. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1989. С. 14 - 36.
80. Карпова Н.Л. Психологические грани смысла жизни // Вопросы психологии. 1996. №4. С. 135 - 136.
81. Карпова Н.Л., Александрова Ю.В. Симпозиум Психологические аспекты смысла жизни” (Обзор материалов 4 симпозиума) // Психологический журнал. 1999. №1. С. 135 - 138.
82. Кедров Б.М. О творчестве в науке и технике. М.: Молодая гвардия, 1987. 192 с.
83. Кирия Г.В. Особенности формирования конструктивно-технических умений у старшеклассников. Тбилиси: НИИ психологии УССР, НИИ педагогических наук ГССР, 1962. 265 с.
84. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. Введение в психометрическое проектирование: Пер. с англ. К.: ПАН Лтд, 1994. 284с.
85. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Психические особенности человека: В 2 т. / Л. Изд-во Ленинградского ун-та, 1960. Т.2. Способности. 304 с.
86. Колбановський В.Н., Воронин Л.Г. Физиология высшей нервной деятельности и психология. М., 1970. с.
87. Кон И. С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 255 с.
88. Кордунова Н.О. Психологічні особливості становлення духовних цінностей старшокласників у процесі спілкування: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2000. 257 с.
89. Корнилова Т.В., Тихомиров О.К. Принятие интеллектуальных решений в диалоге с компьютером. М.: Изд-во МГУ, 1990. - 192 с.
90. Корчуганова І.П. Форми та рівні прояву обдарованості в юнацькому віці: Дисс канд. психол. наук: 19.00.07. / Ін-т психології АПН України К., 1997. 201 с.
91. Костюк Г. С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 304 с.
92. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989. 609 с.
93. Крутецький В.А. Психология математических способностей школьников. М.: Просвещение, 1968. 431 с.
94. Кудрявцев В.Т., Уразалиева Г.К. Субъект деятельности в онтогенезе // Психологический журнал. 2001. №3. С. 49-55.
95. Кудрявцев Т.В. О структуре технического мышления и способах его изучения / Психологические проблемы технического интеллекта и технического творчества. М.: НИИ ВШ, 1977. С. 4 - 10.
96. Кудрявцев Т.В. Психология технического мышления. М.: Педагогика, 1975. 304 с.
97. Кудрявцев Т.В., Якиманская И. С. Развитие технического мышления учащихся. М.: Высшая школа, 1964. 96 с.
98. Курбатова И.А. Возможности полимодального подхода в диагностике детской одаренности // Вопросы психологии. 1995. №1. С. 59 - 65.
99. Левитов Н.Д. О психологических компонентах технической деятельности // Вопросы психологии. 1958. №6. С. 33 - 43.
100. Левитов Н.Д. Психология старшего школьника. М.: Государственное учебно-педагогическое изд-во Министерства просвещения РСФСР, 1955. 214 с.
101. Лейтес Н. С. Об умственной одаренности. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. 215 с.
102. Лейтес Н. С. Способности и одаренность в детские годы. М.: Знание, 1984. 80 с.
103. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т./ М.: Педагогика, 1983. Т.2: Эмоции. Мотивы. Личность. 318 с.
104. Личность и творчество: проблемы, идей, возможности / Б.П.Юсов, В.И.Ильченко, О.А.Левченко. Луганск: Пресса, 1997. 157 с.
105. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 445 с.
106. Лук А.Н. Психология творчества. М.: Наука, 1978. 126 с.
107. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации. Описание и руководство к использованию. Петрозаводск: Петроком, 1992. 318 с.
108. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2000. 320 с.
109. Максименко С.Д. Загальна психологія: підручник для студентів вищих навч. закладів / За заг.ред. академіка С.Д.Максименка. К.: Форум, 2000. 543 с.
110. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. К.: Форум, 2002. Т.1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. 319 с.
111. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. К.: Форум, 2002. Т.2: Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. 319с.
112. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. М.: Совершенство, 1998. 298 с.
113. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер. с англ. / Г.А.Балл и др. М.: Смысл, 1999. 425 с.
114. Маслоу А.Г. Самоактуализация личности и образование: Пер. с англ. / Г.А.Балл. К.; Донецк, 1994. 52 с.
115. Матюшкин А.М. Концепция творческой одаренности // Психологический журнал. 1991. №6. С. 29 33.
116. Матюшкин А.М., Сиск Д.А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. 1988. №4. С. 88 - 97.
117. Мей Э.Р., Кан Д.Г., Кронхолм Б. Охрана психологического здоровья подростков и молодежи: По матер. Конфер., Стокгольм, 9-13 мая 1962г.: Пер. с англ. М. - Женева: ВОЗ, 1972. 85 с.
118. Мельник М.О. К вопросу о некоторых особенностях восприятия мира интеллектуально одаренными старшеклассниками // Психология одаренности: проблемы, структура, показатели. К. 1996. С. 33 - 37.
119. Моляко В.А. Концепция творческой одаренности. // Первые Международные научные ломовские чтения М.: Институт психологии АН. 1991. С. 102 - 104.
120. Моляко В.А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности // Вопросы психологии. 1994. № 5. С. 86 95.
121. Моляко В.А. Психологическая структура процесса технического творчества // Семинар Творчество и проблема человека”. Симферополь. 1986. С. 86 - 88.
122. Моляко В.А., Кульчицкая Е.И., Литвинова Н.И. Техническая одаренность: постановка проблемы // Труды II Всесоюзной научной конференции Творчество: теория и практика” Часть II. К.: КПИ. 1991. С. 276 - 277
123. Музика О.Л. Суб`єктно-ціннісний аналіз становлення творчо обдарованої особистості (на матеріалі технічної творчості): Дис... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1997 203 с.
124. Мясищев В.М. Проблема способностей в советской психологии и ее ближайшие задачи // Проблемы способностей. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. С. 5 - 14
125. Небылицин В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. М.: Наука, 1976. 336 с.
126. Немов Р. С. Психология: Учебник для студентов высших учебных заведений: В 3 кн./ М.: Гуманит. изд. центр: ВЛАДОС, 2000. Кн. 1: Общие основы психологии. 688 с.
127. Немов Р. С. Психология: Учебник для студентов высших учебных заведений: В 3 кн. / М.: Гуманит. изд. центр: ВЛАДОС, 2000. Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. 640 с.