ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ВІКОВОЇ КРИЗИ ПІДЛІТКАМИ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ ДЛЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Короткий опис

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ВІНС ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК 159.922.73

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ВІКОВОЇ КРИЗИ ПІДЛІТКАМИ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ ДЛЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
ХОМИЧ ГАЛИНА ОЛЕКСІЇВНА
кандидат психологічних наук, доцент

Переяслав-Хмельницький 2003

ЗМІСТ

Вступ
Розділ І. Теоретичні підходи до вивчення особливостей підліткової
кризи в умовах психічної депривації
1.1. Теорії кризи в психології особистості
1.2. Вікова криза як предмет психологічного аналізу
1.3. Проблема переживання підліткової кризи в психологічних
дослідженнях
1.4. Становлення особистості підлітка в умовах депривації сімейної взаємодії
Розділ ІІ. Виявлення психологічних особливостей переживання вікової кризи депривованими підлітками
2.1. Методичні прийоми та процедура дослідження головних новоутворень підлітків
2.2. Психологічний аналіз ціннісних самоставлень депривованих підлітків
2.3. Порівняльна характеристика образу дорослості підлітків, що виховуються в умовах сімейної взаємодії та її депривації
2.4. Особливості прояву соціально-психологічної адаптованості в умовах депривації
Розділ ІІІ. Система корекційної роботи з подолання негативних проявів вікової кризи у підлітків школи-інтернату
3.1. Організація корекційної роботи з молодшими підлітками в умовах школи-інтернату
3.2. Особливості формування позитивного самоставлення підлітків експериментальних груп
3.3. Динаміка особистісних характеристик депривованих підлітків, включених у ситуацію значущої взаємодії
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження. Соціально-економічна криза, політична нестабільність, вимушена зовнішня і внутрішня міграція населення, руйнування традиційних виховних заходів у закладах освіти, нівелювання дієвості молодіжних організацій, моральних засад сім’ї посилили феномен сирітства і поставили його у центр уваги держави та освітянського середовища. Цей феномен є показником неблагополуччя родини і знедоленості життя тієї категорії дітей, які виховуються у дитячих закладах інтернатного типу. Впродовж останнього десятиліття державна освіта активно намагається вирішувати питання, пов’язані з фостерінгом, опікунством, всиновленням та реорганізацією виховних сирітських закладів, зокрема шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що забезпечують можливості життєіснування знедолених дітей.
Виховання дітей в закладах освіти інтернатного типу зумовлює виникнення такого психологічного явища, як втрата (депривація) міжособистісних взаємодій з батьківським середовищем, котре позначається на їх особистісному розвитку. Тому сьогодні особливо актуальною для вікової і педагогічної психології є проблема психічного розвитку та особистісного становлення дітей-сиріт, зокрема підліткового віку, що пов’язано з особливостями переживання ними вікової кризи.
Підліткова криза, на відміну від криз інших вікових етапів, значно гостріша і триваліша, а нерівномірний і гетерохронний характер психофізіологічного та особистісного розвитку підлітка призводить до утворення таких внутрішніх позицій, які не можуть бути реалізовані в умовах соціальної депривації. При цьому, внутрішня позиція підлітка, яка пов’язана з прагненням бути і вважатися дорослим, зіштовхується з дією зовнішніх депривуючих факторів, під впливом яких загострюються його переживання, актуалізуючи соціогенні потреби у розумінні, визнанні і прийнятті. Саме депривація цих внутрішніх позицій та неможливість їх задоволення визначає специфічні труднощі переживання підліткової кризи дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Внаслідок різнобічного аналізу наукових робіт психологів визначено, що психічна депривація індивіда є станом, який виникає у ситуації тривалого незадоволення його життєво важливих потреб (Й.Лангмейєр, З.Матейчек). Цей стан визнається одним із найскладніших та руйнівних симптомів негативного впливу виховання за відсутності сімейних взаємодій на особистісне зростання дітей, особливо у період підлітковості (Л.І.Божович, Дж.Боулбі, Л.С.Виготський, І.В.Дубровіна, В.С.Мухіна, О.М.Прихожан, Н.М.Толстих, Т.І.Юферєва ). До того ж, сучасні дослідження переконливо свідчать, що у закритих дитячих закладах відсутні умови для компенсації так званого деприваційного синдрому”, наслідком якого є підвищення тривожності, страх, невпевненість у собі, агресивність, низька мотивація досягення (А.Кадушин, О.І.Казакова, І.О.Коробейников, В.М.Слуцький, В.М.Ослон, Є.Г.Трошихіна, І.А.Фурманов, А.Б.Холмогорова, Л.М.Шипицина).
Аналіз досліджень, присвячених вивченню емоційних переживань в умовах психічної депривації, показує, що на різних етапах онтогенезу вивчалися особливості емпатійних взаємин (Л.П.Виговська), специфіка переживання самості та самоствердження (Л.П.Осьмак), ставлення до образу Я (Я.О.Гошовський) та вплив дефіциту значущих трансакцій на розвиток комунікативних здібностей (Н.І.Карасьова). Сучасним соціальним запитам відповідають роботи вчених, присвячені психосоціальному розвитку дітей, які перебувають у прийомних сім’ях (заміщувальної опіки) (Г.М.Бевз), особистісним зрушенням вихованців, що є наслідками переживання ними тривалої соціально-психологічної депривації (Г.О.Хомич) та шляхи надання психологічної допомоги депривованій особистості (А.Й.Капська та ін.). Стосовно періоду дорослішання, констатовано, що підлітки школи-інтернату проявляють емоційну нестійкість, схильність до непередбачуваних афектів, напругу при встановленні нових контактів, немотивоване почуття провини, підвищену конформність. Такі характеристики свідчать про наявність соціальної дезадаптації, незахищеності перед труднощами життя та втрату звичного образу взаємодій (В.М.Гарбузова, М.М.Коренєв, С.О.Левенець). Однак, досліджень соціального розвитку особистості цього віку в умовах психічної депривації, спеціально спрямованих на вивчення особливостей переживання підліткової кризи, нами не виявлено.
Сьогодні актуалізується використання досягнень практичної психології у наданні професійної допомоги депривованим підліткам, які тривалий час перебувають у дитячих закладах закритого типу, де часто спостерігається відсутність або наукова необґрунтованість програм виховання і навчання, спрямованих на компенсування дефектів психічного розвитку. Актуальними залишаються пошуки шляхів оптимізації особистісного розвитку підлітків, позбавлених батьківського впливу, їх соціалізації в суспільстві та активне включення в провідну діяльність. Тому досить гостро для педагогічної спільноти постає вирішення питань конструктивних взаємодій з депривованими підлітками під час переживання ними етапів вікової кризи.
Отже, соціальна значущість та недостатнє вивчення проблеми переживання вікової кризи підлітками, що залишилися без опіки батьків, й обумовили вибір теми дослідження Психологічні особливості переживання вікової кризи підлітками школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з планом науково-дослідної роботи кафедри практичної психології Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, затверджена вченою радою університету (протокол № 8 від 29.03.2000р.) та Радою з координації психолого-педагогічних досліджень АПН України (протокол №8 від 29.10.2002р.).
Об’єкт дослідження процес становлення особистості у підлітковому віці.
Предмет дослідження особливості переживання вікової кризи підлітками в умовах депривації сімейної взаємодії.
Мета дослідження полягає у здійсненні психологічного аналізу переживання вікової кризи і динаміки ціннісних ставлень депривованих підлітків (опосередкованих ситуацією кризи) та розробці корекційної програми актуалізації позитивних емоційних міжособистісних взаємодій.
В основу нашого дослідження було покладено припущення:
- переживання вікової кризи підлітком, як закономірний процес його індивідуального розвитку, спрямоване на структурування ціннісних ставлень і характеризується образом дорослості, рівнем соціальної адаптованості та динамікою цих ставлень;
- ситуація депривації особистісного розвитку підлітка провокує появу негативних симптомів вікової кризи, корекцію яких можна здійснювати шляхом організації емоційно насиченої конструктивної соціальної взаємодії.
У відповідності з поставленою метою та висунутими гіпотезами визначені основні завдання дослідження:
1. Обґрунтувати теоретичні і методичні підходи до вивчення проблеми підліткової кризи.
2. Дослідити типологію переживань вікової кризи депривованими підлітками.
3. Дати порівняльну характеристику образу дорослості як результату ціннісних ставлень підлітків, які виховуються в сім’ї і в школі-інтернаті.
4. Розробити та реалізувати корекційну програму, що актуалізує соціогенні потреби самоприйняття та самореалізації особистості підлітка школи-інтернату в процесі позитивних емоційних міжособистісних взаємодій.
Методологічною та теоретичною основою дослідження виступили психогенетичний підхід та вчення про закономірності та детермінацію розвитку психіки (Л.І.Божович, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк, М.І.Лісіна, С.Д.Максименко), системний підхід у вивченні функціонування і розвитку особистості (Б.Г.Ананьєв, П.К.Анохін, Л.І.Анциферова, Б.Ф.Ломов), положення про діалектичну єдність процесів індивідуалізації та соціалізації у формуванні особистості підлітка (К.А.Абульханова-Славська, Г.С.Костюк, Н.Ю.Максимова, М.В.Савчин), нормативні моделі психічного розвитку підлітка (І.Д.Бех, Л.І.Божович, І.С.Булах, Л.С.Виготський, Т.Д.Марцинківська), основні положення концепції критичних періодів у рамках культурно-історичної теорії (П.П.Блонський, Л.С.Виготський, К.М.Поліванова) та теорії діяльності (Д.Б.Ельконін, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн), вчення про життєві кризи особистості (Л.І.Анциферова, Ф.Ю.Василюк, О.А.Донченко, Т.М.Титаренко), розвиток особистості в умовах психічної депривації (Л.І.Божович, І.В.Дубровіна, Й.Лангмейєр, З.Матейчек, В.С.Мухіна, Л.П.Осьмак, А.М.Прихожан, Н.М.Толстих, Г.О.Хомич).
Методи дослідження: теоретичні системний аналіз, порівняння та узагальнення; емпіричні - включене спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності, біографічний метод, тестування, констатуючий та формуючий експерименти; статистичні аналіз середніх величин, кореляційний аналіз. В інтерпретаційних цілях використовувалось графічне моделювання.
Головною базою дослідної роботи виступають загальноосвітня школа № 4 І-ІІІ ступенів, гімназія, загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування м. Переяслава-Хмельницького Київської області.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному виявленні кризових переживань підлітків школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування:
· вперше досліджено соціально-психологічні характеристики особистості депривованого підлітка в процесі переживання вікової кризи; особливості прояву соціально-психологічної адаптованості та її інтегральних показників (емоційна комфортність, самоприйняття та прийняття інших, внутрішній і зовнішній контроль);
· визначено зміст поняття переживання підліткової кризи, виділені його критерії (соціально-психологічна адаптованість, інтегральність самоставлень, адекватність Я-образу) та їх показники;
· обґрунтовано типологію переживання вікової кризи підлітками школи-інтернату (нормативний, ситуативний, депривований);
· подальший розвиток отримало наукове уявлення про становлення Я-концепції та її основних детермінант у підлітковому віці;
· розширено наукове уявлення про почуття дорослості як центральне утворення підліткової кризи, яке детермінує специфіку ціннісних ставлень підлітка, який виховується в умовах тривалої депривації батьківських взаємодій.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що апробований пакет психодіагностичних методик може бути використаний практичними психологами як загальноосвітніх шкіл, так і шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою виявлення зрушень в особистісному розвитку підлітків у період переживання ними вікової кризи. Розроблена та експериментально перевірена коригуюча програма, спрямована на актуалізацію соціогенних потреб самоприйняття та самореалізації підлітків школи-інтернату, може бути застосована працівниками виховних дитячих закладів закритого типу при моделюванні безпечного освітнього середовища школи та психологами цих закладів для забезпечення психологічного супроводу учнів підліткового віку у складний для них період переживання вікової кризи.
Вірогідність і надійність отриманих результатів забезпечувались методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій; послідовною реалізацією теоретичних положень; застосуванням методу системного аналізу до вивчення особливостей переживання вікової кризи підлітками школи-інтернату; використанням комплексу методів у відповідності до предмету, мети і завдань дослідження; репрезентативністю вибірки досліджуваних; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, застосуванням методів математичної статистики.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і отримали схвалення на звітних наукових конференціях Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди (Переяслав-Хмельницький, 1999-2002 рр.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції Психологія життєвої кризи особистості: теорія і практика” (Київ, 2000); на інформаційно-методичному семінарі Психологічні зустрічі” (Переяслав-Хмельницький, 2000); на Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (Київ, 2002); на педрадах та обласних нарадах керівників шкіл-інтернатів (м. Переяслав-Хмельницький, м. Канів, 2002).
Результати дослідження впроваджувались у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування м. Переяслав-Хмельницький Київської обл. (довідка № 189, від 18.10.2002 року) та загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ст. для дітей-сиріт та дітей, позбавлених опіки батьків м. Канів Черкаської області (довідка № 156, від 4.09.2002 року), а також у навчальному процесі студентів факультету педагогіки та психології, що навчаються за спеціальністю „Практична психологія”, Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди (довідка № 6957, від 9.12.2002 року).
Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 6 одноосібних публікаціях, серед яких 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що нараховує 174 найменування, і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках комп’ютерного набору, робота містить 12 таблиць і 6 рисунків загальним обсягом 11 сторінок.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми переживання вікової кризи підлітками школи-інтернату, яке полягає у розробці наукових положень про депривуючий вплив ситуації дефіциту або повної відсутності сімейної взаємодії на особистісний розвиток підлітка у період переживання ним вікової кризи; виявленні особливостей становлення образу дорослості підлітків школи-інтернату, як результату їх ціннісних ставлень; визначенні специфіки та типології переживання ними вікової кризи, а також розробці та експериментальній апробації коригуючої програми, спрямованої на актуалізацію депривованої потреби у самоприйнятті та самореалізації.
1. Вікова криза пов’язана із зміною системи відносин дитини з її оточенням, що може провокувати соціальний конфлікт, вирішення якого залежить як від суб’єктивних характеристик особистості, так і від специфіки вікового розвитку. Психологічним змістом підліткової кризи визнається суб’єктивація (привласнення) дитиною досягнень попереднього стабільного періоду на основі руйнування старої соціальної ситуації розвитку та інтеріоризації нових форм життєдіяльності. Підліткова криза характеризується динамікою переходу ідеальної форми (образу дорослості) у реальну (адекватну поведінку). Переживання вікової кризи підлітком ми визначаємо як закономірний процес його індивідуального розвитку, спрямований на структурування ціннісних ставлень під впливом відкритої ним нової ідеальної форми (почуття дорослості).
2. Критеріями та показниками переживання вікової кризи підлітками є:
· соціально-психологічна адаптованість (прийняття власного соціального статусу, прийняття інших, емоційна комфортність, інтернальність, прагнення домінування);
· інтегральність самоставлень (самоповага, самоінтерес, очікуване ставлення інших, аутосимпатія);
· адекватність Я-образу (чіткість уявлень, диференційованість образу-Я, зв’язок між Я-реальним та Я-ідеальним, рівень домагань).
Переживання вікової кризи підлітками презентується трьома типами: нормативним, ситуативним, депривованим.
3. Наявність впливу батьківської взаємодії є провідним чинником психосоціального розвитку підлітка. Депривація цього чинника (дефіцит емоційного контакту з близьким дорослим через його відсутність або обмежене спілкування) провокує появу негативних симптомів вікової кризи: несформованість образу дорослості, недиференційованість уявлень значущих життєвих перспектив, високий рівень дезадаптованості, низький рівень самоприйняття та відсутність установки на самоцінність.
4. Серед основних особистісних характеристик депривованих підлітків виявлено:
· наявність внутрішніх конфліктів, що супроводжуються негативними зрушеннями, в першу чергу, в психоемоційній сфері; неготовність підлітків до аналізу власних думок та почуттів, до інтроспективного” спілкування, відсутність установки на позитивну перцепцію свого Я (на фоні несформованості образу дорослості);
· формування ми-образу”, яке відбувається, здебільшого, шляхом ідентифікації (часто негативної) з однолітками, а подальша фіксація на ньому утруднює утворення якісного нового Я-образу;
· низький рівень самоінтересу на фоні яскраво вираженої аутосимпатії та відносно високий рівень саморегуляції на фоні домінування почуття проти” власного Я; низький рівень самоприйняття;
· соціально-психологічна дезадаптованість, визнання зовнішнього контролю та опіки, кореляція між емоційною комфортністю та ставленням дорослих, стійкість рольових стереотипів.
5. У підлітків школи-інтернату домінує депривований тип переживання вікової кризи, який характеризується:
- соціально-психологічною дезадаптованістю, відсутністю прагнень відповідати очікуванням референтної групи (очевидно, в силу її несформованості);
- наявністю суперечності між досить високим рівнем вольової регуляції поведінки підлітків та домінуванням залежності від зовнішнього контролю оточуючих; некритичністю оцінки власних досягнень та когнітивної самооцінки;
- переважанням негативних почуттів у ціннісних ставленнях до себе на фоні яскраво вираженої аутосимпатії;
- недиференційованістю уявлень майбутнього, що детермінує специфічність формування образу дорослості у підлітків.
6. Основною причиною негативних тенденцій у поведінці підлітків є невідповідність його потреб і умов виховання у дитячих закладах закритого типу, які передбачають обмеження суб’єктивного простору та вибору засобів комунікації, стандартизацію часового режиму, часто вимушену групову ідентифікацію.
7. Підлітки школи-інтернату, на відміну від їх ровесників із сім’ї, свій дорослий образ наповнюють неадекватними характеристиками, що викликає фрустрацію мотивів, пов’язаних з формуванням образу Я і новими ціннісними ставленнями; спричинює агресивність, негативізм та поведінкові зрушення.
8. Подолання негативних наслідків переживання депривуючих впливів залежить, перш за все, від перетворення підлітка із об’єкта опіки на суб’єкта власного життя. В основі формування соціально-психологічної зрілості підлітка лежить його активно-позитивне ставлення до себе та соціальна компетентність.
9. Спеціально організована корекційна робота з депривованими підлітками кризового періоду, спрямована на актуалізацію соціогенної потреби самоприйняття та самореалізації, сприяє: поглибленню перцепції у комунікаціях з однолітками та появі більш продуктивних способів взаємодій із дорослими; усвідомленню меж своєї дорослості; зниженню депривації потреби у визнанні та актуалізації власних почуттів і переживань; реконструюванню раннього соціального досвіду; підвищенню рівня саморозуміння та позитивного ставлення до себе на основі утворення підтримуючих структур (включаючи Я-образ).
Адекватне використання суперечливих тенденцій в особистісному розвитку підлітка кризового періоду сприяє ампліфікації (посиленню) позитивного ефекту депривації значущих потреб, викликаних віковою кризою. Специфіка та особливості цього процесу є предметом наших подальших досліджень з даної проблеми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева А.Д. Как помочь ребенку пережить горе // Вопросы психологии. 1991. - №2. С.87-97.
2. Анцыферова Л.И. Эпигенетическая концепция развития личности Эрика Г. Эриксона // Принцип развития в психологии. М.: Наука, 1978. С. 225-227.
3. Аралова М.П. Психологические особенности общения со взрослыми и сверстниками выпускников школы-интерната: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1991. 22 с.
4. Арямов И.А. Особенности детского возраста. Очерки. М.: Гос. учебно-пед. изд-во Мин. Просв. РСФСР, 1953. С. 165-191.
5. Асанова Н.К. Психосоциальное развитие младенцев и детей, воспитывающихся в учреждениях: Методическое пособие / Под ред. Н.К.Асановой. М.: Институт детской психотерапии и психоанализа, 1997. 32с.
6. Баева И.А. Тренинги психологической безопасности в школе. СПб.: Речь, 2002. 251с.
7. Барабанова В.В. Знать трудности в развитии детей и учиться их преодолевать // Семейный детский дом: реальность, проблемы и перспективы в современной России. - М.: Дом, 1995. - С.25-26.
8. Барцалкина В.В. Возможности изучения и активизации развития самосознания подростков в практике воспитания // Психологические средства выявления особенностей личностного развития подростков и юношества: Сб. науч. трудов / Редкол.: Д.И.Фельдштейн (отв. редактор) и др. М.: Изд-во АПН СССР, 1990. С.141-145.
9. Басилова Т.А. Основные этиопатогенетические факторы нарушений психического и соматического здоровья детей-сирот // Дети сироты: консультирование и диагностика развития / Под ред. Е.А.Стребневой. - М.: Полиграфсервис, 1998. - С. 3548.
10. Бевз Г.М. Особливості розвитку мотиваційно-потребової сфери дитини, позбавленої піклування біологічних батьків, в сім’ї заміщувальної опіки (прийомній) // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 25-27 листопада 2002. К.: Міленіум, 2002. С. 162-167.
11. Бевз Г.М. Соціально-психологічні чинники виникнення та розвитку прийомного батьківства: Автореф. дис... канд.. психол. наук: 19.00.07 / АПН України. Ін-т психології. К.,2002. 21с.
12. Бершедова Л.И. Психологическая готовность к переходу на новый этап возрастного развития как личностное новообразование критических периодов: Автореф. дис... докт. психол. наук: 19.00.07. М., 1999. 21 с.
13. Бех І.Д. Категорія „ставлення” в контексті розвитку образу Я особистості // Педагогіка і психологія. К.: Педагогічна думка, 1997. - №3. С. 9-21.
14. Битянова М.Р., Азарова Т.В., Афанасьева Е.И., Васильева Н.Л. Работа психолога в начальной школе. М.: Изд-во «Совершенство», 1998. 352с.
15. Блонский П.П. Психология младшего школьника. М.; Воронеж, 1997.
16. Богомолова (Радина) Н.К. Я-концепция воспитанников детского дома и возможности ее коррекции // Тезисы Всесоюзн. научно-практ. конф. «Психология перестройке народного образования. М., 1989. 367с.
17. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968. С. 292-297.
18. Божович Л.И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонической личности // Психология формирования и развития личности / Под ред. Л.И.Анцыферовой. М.: Наука, 1981. С. 257-284.
19. Божович Л.И. Психологические особенности развития личности подростка. - М.: Знание, 1979. - 39с.
20. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1979. - №2. С. 57-61.
21. Булах І.С. Нормативне „я” як структурне утворення моральної самосвідомості особистості підлітка // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту імені Г.С.Сковороди: Науково-теоретичний збірник. Випуск 1. Переяслав-Хмельницький, 2000. С.117-127.
22. Булах І.С. Специфіка соціальної адаптації та самоздійснення особистості в підлітковому і юнацькому віці // Наукові записки: Зб. наук. стат. НПУ ім.. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко та ін. К.: НПУ, 1998. Вип. 4. С. 5-11.
23. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Издательство «Питер», 2000. 528с.
24. Валіон Н. Феномен психічної депривації і його роль у розвитку особистості // Психологія і суспільство. 2000. - №2. С. 124-133.
25. Валицкас Г.К., Гиппенрейтер Ю.Б. Самооценка у несовершеннолетних правонарушителей // Вопросы психологии. 1989. - №1. С.45-55.
26. Варбан Є.О. Стратегії і прийоми психологічного подолання життєвих криз особистості // Практична психологія та соціальна робота. 1998. - №8. С. 7-9.
27. Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 200 с.
28. Василюк Ф.Е. Уровни построения переживания и методы психологической науки // Вопросы психологии. 1988. - №5. С.27-37.
29. Вивчення особистості підлітка / За ред. М.Т.Дригус. К.: Інститут психології АПН України, 1994. 128с.
30. Власенко Ю.А. Вікові особливості подолання кризи змін // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол.: С.Д.Максименко, М.М.Слюсаревський та ін. К.: ТОВ Видавництво Сталь”, 2000 Вип. 4(7). С.110 119.
31. В мире подростка / Под ред. А.А.Бодалева. М., 1980. С.16-27.
32. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков / Под ред. Д.Б.Эльконина и Т.В.Драгуновой. М.: Педагогика, 1967. 360с.
33. Возрастные особенности психического развития детей: Сб. научн. тр. / Отв. ред. И.В.дубровина, М.И.Лисина. М.: Изд. АПН СССР, 1982. 164с.
34. Выговская Л.П. Эмпатийные отношения младших школьников, воспитывающихся вне семьи: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. - К., 1991. 22 с.
35. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти томах / Гл. ред. А.В.Запорожец. М.: Педагогика, 1982-1984. Т.4. Детская психология / Под ред. Д.Б.Эльконина, 1984. 432 с.
36. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. / Гл. ред. А.В.Запорожец. М.: Педагогика, 1982-1984. Т. 5: Общие вопросы дефектологии / Под ред. Т.А.Власовой, 1983. С. 101-114.
37. Гаврилова Т.А. Критический анализ зарубежных психологических концепций «кризисности безкризисности» перехода от детства к взрослости: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1985. 19с.
38. Гаврилова Т.А. Новые исследования подросткового и юношеского возраста. // Вопросы психологии. 1984. - №1. С.152-157.
39. Гаврилова Т.А. О кризисах в психическом развитии личности ребенка // Психологические особенности формирования личности школьника: Сб. науч. трудов / Редкол.: И.В.Дубровина (отв. ред.) и др. - М.: Изд. АПН СССР, 1983. С.25-30.
40. Гошовський Я.О. Психологічні особливості підлітка в умовах депривації та методики їх вивчення // Вивчення особистості підлітка / За ред. М.Т.Дригус. К.: Ін-т психології АПН України, 1994. С.90-106.
41. Гошовський Я.О. Становлення образу Я в підлітків школи-інтернату в умовах депривації батьківського впливу: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. / АПН України. Ін-т психології. К., 1995. 24с.
42. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. М.: Политиздат, 1989. 319с.
43. Грищук О.П. Оптимізація самоставлення особистості в умовах учбової діяльності // Практична психологія та соціальна робота. 2000. - №8. С.19-25.
44. Гурлєва Т.С. Психологічні умови подолання кризи становлення творчого життєвого задуму у підлітків // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол.: С.Д.Максименко, М.М.Слюсаревський та ін. К.: ТОВ Видавництво Сталь”, 2000 Вип. 4(7). С.163-171.
45. Гуськова Т.В., Елагина М.Г. Личностные образования у детей в период кризиса трех лет // Вопросы психологии. 1987. - №5. С.24-31.
46. Гуськова Т.В. Психологический анализ кризиса трех лет: Авореф. дисканд. психол. наук: 19.00.07. М., 1988. 21с.
47. Давыдов В.В. Основные проблемы возрастной периодизации и педагогической психологии на современном этапе развития образования // Вопросы психологии, 1976. - №4. С. 12-19.
48. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист (зб. документів): Частина І. К.: „Столиця”, 1998 248с.
49. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. 2-е изд., доп. К.: Политиздат Украины, 1989. 175с.
50. Драгунова Т.В. О некоторых психологических особенностях подростка // Вопросы психологии личности школьника / Под ред. Л.И.Божович, Л.В.Благонадежиной. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. С.120-170.
51. Драгунова Т.В. Проблема конфликта в подростковом возрасте // Вопросы психологии. 1972. - №2. С. 25-38.
52. Дубровина И.В., Лисина М.И. Особенности психического развития детей в семье и вне семьи // Возрастные особенности психического развития детей: Сб. науч. труд. / Отв. ред. И.В.Дубровина, М.И.Лисина. М.: Изд. АПН СССР, 1982. С. 3-18.
53. Елагина М.Г. Кризис семи лет и подход к его изучению // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. 1989. - №1. С.37-42.
54. Залкинд А. Дети, социально выбитые из колеи // На путях к новой школе. 1924. №9. - С.17-25.
55. Залысина И.А., Смирнова Е.О. Некоторые особенности психического развития дошкольников, воспитывающихся вне семьи // Вопросы психологии. 1985. - №4. С.31-38.
56. Зарецкий В.К., Гордон М.М. Общественный договор об условиях нормального развития особенного ребёнка // Первое сентября. - № 40 от 30 мая 2000 г. - С.2.
57. Захаров А.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. Л.: Медицина, 1982. 216с.
58. Иванова Н.П., Заводилкина О.А. Дети в приёмной семье: Советы начинающим родителям. - М.: Дом, 1993. 186с.
59. Искольдский Н.В. Исследование привязанности ребёнка к матери в зарубежной психологии // Вопросы психологии. - 1985. - №6. - С.146151.
60. Калинина Н.В., Лукьянова М.И. Некоторые аспекты изучения поведения подростков и молодежи в кризисных ситуациях // Психологическая наука и образование. 2000. - №3. С.16-25.
61. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия: В 2-х т. М.: Медицина, 1994. Т.2. С.167-175.
62. Карасева Н.И. Психологические особенности развития коммуникативных способностей у подростков, оставшихся без попечения родителей: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. - К., 1991. 18 с.
63. Кле М. Психология подростка: (Психосексуальное развитие) / Пер. с фр. М.: Педагогика, 1991. Пер. изд.: Бельгия, 1986. 176 с.
64. Князев Е.А. Педагогика и психология социальной депривации (исторический аспект) // Вопросы психологии. 1993. - №3. С. 39-47.
65. Кондрашенко В.Т., Чернявская А.Г. По лабиринтам души подростка. Минск: Вышейшая школа, 1991. 70с.
66. Коренев Н.М., Левенец С.А., Арбузова В.Н. Состояние здоровья детей и подростков, воспитывающихся в неблагоприятных социальных условиях, и меры по совершенствованию их медицинского обеспечения // Український вісник психоневрології. Випуск 3. Харків, 1994.- С.25-29.
67. Коробейников И.А., Слуцкий В.М. О некоторых особенностях формирования интеллекта детей в условиях психической депривации // Дефектология. - 1990. - № 3. - С.12-16.
68. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Издательство Питер”, 2000. 992с.: ил. (Серия Мастера психологии”).
69. Краковский А.П. О подростках. М.: Педагогика, 1970. 271с.
70. Крылов Д.Н. Критические периоды в психофизическом развитии детей и подростков // Психогигиена детей и подростков / Под ред. Г.Н.Сердюковской, Г.Гельница. М.: Медицина, 1985. С.17-35.
71. Кузнецова Г.И., Харченко В.Д. Психологические особенности недисциплинированности подростков // Вопросы психологии. 1981. - №6. С.138-144.
72. Лангмейер И., Матейчек З. Психическая депривация в детском возрасте: Пер. Г.А.Овсянникова. Изд. 1-е русск. Прага: ЧССР, 1984. 334с.
73. Лейтес Н.С. К проблеме сензитивных периодов психического развития человека // Принцип развития в психологии / Под ред. Л.И.Анциферовой. М.: Наука, 1978. С.196-219.
74. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики, 4-е изд. М.: Мысль, 1981. 572с.
75. Максимов М. Как преодолевать кризисы в жизни человека // Физкультура и спорт. 1986. - №10. С.19-22.
76. Макушина О.П. Причины психологической зависимости от родителей в подростковом возрасте // Вопросы психологи. 2002. - №5. С. 135-143.
77. Маноха І.П. Традиція і екстрадиція у методологізації кризових явищ буття людини // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол.: С.Д.Максименко, М.М.Слюсаревський та ін. К.: ТОВ Видавництво Сталь”, 2000 Вип. 4(7). С. 33-41.
78. Мароко А.Ю. Адаптация подростков, лишенных родительского попечительства в структуре АЛБД // Особенности развития личности ребенка, лишенного родительского попечительства. Дети с отклоняющимся поведением: Сб. науч. тр. / Под ред. В.С.Мухиной. М.: Прометей, 1989. С.100-104.
79. Масгутова С.К. Основные проблемы подросткового возраста в контексте школьной психологической службы: Автореф дис канд. психол. наук: 19.00.07. / АПН СССР НИИ общ. и пед. психологии. М., 1988. 21с.
80. Менчинская Н.А. Дневник о развитии ребенка (от рождения до восьми лет). М., 1948.
81. Мещерякова С.Ю. Особенности комплекса оживления у младенцев при воздействии предметов и общения со взрослыми // Вопросы психологии. 1975. - №5. С.82-99.
82. Миронов А.И. Критические периоды детства. М.: Знание, 1979. - 96с.
83. Мрачко І.В. Деякі аспекти стратегії поведінки підлітка-девіанта в умовах життєвої кризи // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол.: С.Д.Максименко, М.М.Слюсаревський та ін. К.: ТОВ Видавництво Сталь”, 2000 Вип. 4(7). С.171-176.
84. Мухина В.С. Психологическая помощь детям, воспитыващимся в учреждениях интернатного типа // Вопросы психологии. 1989. - №1. С.32-39.
85. Нежнова Т.А. Динамика «внутренней позиции» при переходе от дошкольного к младшему школьному возрасту // Вестник МГУ. Сер.14: Психология. 1988. - №1. С.21-28.
86. Нежнова Т.А. Требования подростков к взаимоотношениям со взрослыми и проблема перехода от младшего школьного к подростковому возрасту // Вопросы формирования всесторонне развитой личности: материалы IХ совместного семинара аспирантов и молодых ученых АПН СССР и АПН ГДР. Кишинев, 1980. С.56-61.
87. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. М.: МГУ, 1987. 291с.
88. Огренич Н.М. Основи формування соціальної відповідальності вихованців шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків. Методичні рекомендації. Миколаїв, 1996. 21с.
89. Ордынец И.О. Переходный возраст. Психологический очерк. Киев, 1925. 47с.
90. Ослон В.Н. Дети с особыми образовательными нуждами, лишенные родительского попечения // Проблемы обучения детей со специальными образовательными нуждами / Под ред. А.К. Колесникова. - Пермь, 1999. - С.33-37.
91. Ослон В.Н. Приёмная семья кризисы первого года // Формирование гуманитарной среды и внеучебная работа в вузе, техникуме, школе / Под ред. В.Н.Стегния. - Т. 2. - Пермь, 2000. - С. 245246.
92. Ослон В.Н., Холмогорова А.Б. Замещающая профессиональная семья как одна из моделей решения проблемы сиротства в России // Вопросы психологии. - 2001. - № 3. - С. 7990.
93. Ослон В.Н., Холмогорова А.Б. Психологическое сопровождение замещающей профессиональной семьи // Вопросы психологии. 2001. - №4. С. 39-52.
94. Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста / Под ред. Д.Б.Эльконина и А.Л.Венгера. М., 1988.
95. Осьмак Л.П. Психологические особенности самоутверждения подростков (в условиях семейного воспитания и воспитания в школах-интернатах для детей сирот и детей, оставшихся без попечения родителей): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07.- К., 1990. 19с.
96. Пантилеев С.Р. Методика исследования самоотношения / Психодиагностическая серия: Вып. 7. М.: Прогресс, 1993. 74с.
97. Пантилеев С.Р. Строение самоотношения как эмоционально-оценочной системы. М.: Педагогика, 1988. 238с.
98. Пашина А.Х., Рязанова Е.П. Особенности эмоциональной сферы воспитанников и сотрудников детского дома // Психологический журнал. 1993. Т.14. - №1. - С.44-52.
99. Поливанова К.Н. Возрастные кризисы глазами психолога и педагога // Психологическая наука и образование. 1997. - №2. С.57-61.
100. Поливанова К.Н. К проблеме ведущей деятельности в подростничестве // Психологическая наука и образование. 1998. - №3-4. С.13-17.
101. Поливанова К.Н. Некоторые подходы к проектированию подростковой школы // Психологическая наука и образование. 1998. - №1. С.102-105.
102. Поливанова К.Н. Психологический анализ кризисов возрастного развития // Вопросы психологии. 1994. - №1. С.61-69.
103. Поливанова К.Н. Психологическое содержание подросткового возраста // Вопросы психологии. 1996. - №1. С.6-14.
104. Поливанова К.Н. Психология возрастных кризисов: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2000. 184с.
105. Поливанова К.Н. Специфические характеристики развития в переходные периоды (кризис 1 года) // Вопросы психологии. 1998. - №2. С.48-52.
106. Поліщук В. Вікові кризи у психічному розвитку особистості // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ ім. М.П.Драгоманова, Вип.1(8). К. 2000. С.126-130.
107. Практикум по возрастной психологии: / Под ред. Л.А.Головей, Е.Ф.Рыбалко. СПб.: Речь, 2001. 688 с.: ил.