ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ТЕКСТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ (НА МАТЕРІАЛІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМЦІВ)

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. Г.С.СКОВОРОДИ
На правах рукопису

УДК 159.9.: 159.953
Євдокімова Олена Олександрівна
ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ТЕКСТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
(НА МАТЕРІАЛІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМЦІВ)
19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Хомуленко Тамара Борисівна
доктор психологічних наук,
професор

Харків 2003

ЗМІСТ :
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ
ТА ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СТРУКТУРИ ТЕКСТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Й ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ
В УМОВАХ РОБОТИ З ІНШОМОВНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ 10 1.1.Текстова діяльність і підходи до її вивчення 10
1.2.Психологічні особливості іншомовної текстової діяльності 24
1.3.Текстова діяльність у контексті навчальної діяльності студентів 34
Висновки до розділу 42
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ІНШОМОВНОЇ ТЕКСТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РІВНЯ ЇЇ СФОРМОВАНОСТІ 45
2.1.Обґрунтування, зміст і структура констатуючого дослідження іншомовної текстової діяльності 45
2.2. Комплексна методика констатуючого дослідження психологічної структури іншомовної текстової діяльності (хід і результати) 53
Висновки до розділу 83
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ТЕКСТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ В УМОВАХ ОРГАНІЗОВАНОГО ФОРМУВАННЯ 85
3.1. Обґрунтування дослідження особливостей функціонування іншомовної текстової діяльності в умовах організованого формування та стихійного становлення 85
3.2. Особливості забезпечення ефективного функціонування іншомовної текстової діяльності в умовах формуючого експерименту 95
3.3. Кількісний і якісний аналіз результатів формуючого експерименту 150
Висновки до розділу 169
ВИСНОВКИ 170 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176

ВСТУП

Однією з важливих рис сучасного періоду розвитку суспільства в Україні є її інтеграція в світову інформаційну систему. В освіті інтеграційні процеси знаходять відображення як у посиленні уваги до вивчення іноземних мов у середніх школах, так і у вигляді розв’язання актуальних організаційних і змістовних проблем вищої освіти.
Значне підвищення рівня інформаційної насиченості ряду видів людської діяльності обумовлює в сучасній психології підхід до питань текстової діяльності як до актуального предмету дослідження. Саме в процесі породження й інтерпретації текстів здійснюється обмін знаннями і досвідом, уміннями та навичками, емоціями, цінностями, ідеалами і нормами. Вимоги подальшого вдосконалювання навчального процесу, посилення розвивального впливу освіти відповідно до нових завдань сучасності обумовлюють появу ряду наукових проблем вікової та педагогічної психології. Однією з таких є проблема пошуку ефективних шляхів формування іншомовної текстової діяльності.
Психолого-педагогічні проблеми навчання іноземною мовою є одночасно і традиційними, і актуальними. Різноманітні аспекти психологічних особливостей навчальної діяльності взагалі (В.В.Давидов, В.В.Рєпкін, С.Д.Максименко, О.К.Дусавицький та ін.), навчальної діяльності, яка реалізується іноземною мовою (І.О.Зимня, Б.В.Беляєв та ін.), розглядалися рядом дослідників. Серед великої кількості таких робіт окремим розділом можна відмітити роботи, присвячені пошуку ефективних шляхів розвитку іншомовних здібностей (В.В.Андрієвська, Н.В.Імедадзе, М.Г.Каспарова та ін.), підвищення ефективності процесу засвоєння іншомовного матеріалу (В.А.Артьомов, Л.П.Доблаєв, З.І.Кличнікова та ін.).
Досвід спостережень і результати ряду досліджень доводять, що в процесі навчання у вищому навчальному закладі нерідною мовою результат засвоєння учбового матеріалу перебуває в значно більшій залежності від рівня розвитку мовлення, сформованості текстової діяльності, ніж у ситуації навчання рідною мовою.
Підхід до питань текстової діяльності як до актуального предмета дослідження в сучасній психології зумовлений також значним підвищенням рівня інформаційної насиченості багатьох видів людської діяльності. За словами Т.М.Дрідзе, "поза породженням та інтерпретацією текстів є неможливим обмін знаннями і досвідом, уміннями та навичками, емоціями, цінностями, ідеалами і нормами - цими найважливішими орієнтирами людської діяльності, не кажучи вже про те, що самі ці орієнтири народжуються, підтримуються, а часом і ліквідуються саме в ході текстової діяльності".
Текстова діяльність досліджувалась у різних аспектах: а) у зв'язку з аналізом видів мовленнєвої діяльності (Гокунь О.О., Жинкін М.І., Зимня І.О., Леонтьєв О.О., Шевченко Н.Ф. та ін.), б) у контексті знакової діяльності (Анохін П.К., Дрідзе Т.М., Лурія О.Р. та ін.), в) у контексті навчальної діяльності школярів та студентів (Бєляєв Б.В., Привалова Н.М., Рєпкін В.В., та ін.), г) із точки зору визначення психологічних характеристик тексту та вмінь працювати з ним (Апатова Л.І., Венделянд А.Е., Доблаєв Л.П., Новиков О.І., Чистякова Г.Д. та ін.), д) у зв'язку з формуванням мнемічних операцій (Аткінсон Р., Блюменау Д.І., Ляудіс В.Я., Хомуленко Т.Б. та ін.), е) у контексті психології читання (Боговарова О.І., Кличнікова З.І., Чепелева Н.В. та ін.) та інших. Текстова діяльність у цілому реалізується при обов'язковій участі процесів пам'яті на всіх етапах її здійснення. Іншомовна текстова діяльність передбачає збільшення навантаження на її мнемічний блок. Але ця теоретична позиція не була досконало досліджена, що в свою чергу не дало можливості її повною мірою застосувати в практиці.
Текстова діяльність рідною та текстова діяльність іноземною мовою мають спільні й відмінні риси, тому особливості іншомовної текстової діяльності вимагають окремого експериментального дослідження з урахуванням надбань психологів у галузі вивчення проблем мовленнєвої діяльності, текстової діяльності, мнемічної діяльності та іншомовних здібностей. Практика багатоаспектної людської діяльності, пов'язаної з іншомовною інформацією, відсутність чітких психологічних критеріїв діагностики сформованості іншомовної текстової діяльності, потреба в створенні та розробці програм, у тому числі комп'ютерних, які б сприяли ефективному формуванню іншомовної текстової діяльності, роблять особливо значущим прикладний аспект вивчення даної проблеми.
Актуальність і недостатня розробленість теоретичних і практичних аспектів досліджуваної проблеми зумовили вибір теми нашої дисертаційної роботи.
Тема дисертації пов'язана з комплексною темою, яка розробляється кафедрами психології та педагогіки Харківського державного педагогічного університету "Визначення психологічних характеристик пізнавальної активності школярів та студентів" (номер держ. реєстрації теми 01.87. 0.7122д) і координується Міністерством освіти і науки України. Тема розвиває положення Державної національної програми "Освіта" (Україна ХХІ століття).
Метою дослідження є визначення психологічних умов ефективного функціонування іншомовної текстової діяльності студентів та шляхів її формування.
У ході реалізації мети дослідження передбачається виконання таких завдань:
1. Розгляд особливостей психологічних досліджень текстової діяльності та їх узагальнення.
2. Розкриття специфіки процесу прийому та переробки студентами іншомовної інформації через структурно-функціональну модель текстової діяльності.
3. Створення комплексної методики психологічної діагностики рівня володіння системою умінь роботи з іншомовним текстом.
4. Виявлення психологічних умов ефективного формування іншомовної текстової діяльності студентів.
5. Створення й апробація розвивальної програми, яка сприяє успішному оволодінню іншомовною текстовою діяльністю.
Об’єкт дослідження: іншомовна текстова діяльність.
Предметом дослідження стали психологічні особливості формування іншомовної текстової діяльності студентів.
Методологічну і теоретичну основу дослідження склали принципи системного підходу і методи системного аналізу у відношенні до психології (Ананьєв Б.Г., Анохін П.К., Анциферова Л.І., Балл Г.О., Бочарова С.П., Завалішина Д.Н., Ломов Б.Ф., Максименко С.Д., Семиченко В.А. та ін.), принципи діяльнісного підходу (Виготський Л.С., Леонтьєв О.М., Лурія О.Р., Максименко С.Д. та ін.), основні положення теорії навчальної діяльності (Давидов В.В., Рєпкін В.В., Фридман Л.М. та ін.) й основні положення теорії мовленнєвої діяльності (Леонтьєв О.О., Синиця І.Є. та ін.).
Окремі аспекти проблеми вивчалися такими методами: теоретичний аналіз, теоретичне моделювання, спостереження, констатуючий експеримент, формуючий експеримент, аналіз продуктів діяльності, методи математичної статистики. Автором запропоновано комплекс методик констатуючого і формуючого експериментів, адаптованих до цілей дослідження, і опис процедури їх проведення і кількісної оцінки.
Обробка результатів дослідження велась за допомогою методів математичної статистики, відповідних досліджуваним параметрам. Наочність результатів забезпечувалася графічними методами.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в дослідженні
- уперше розглянуто іншомовну текстову діяльність як полідетерміновану цілісну систему з приймання, створення й опрацювання іншомовної текстової інформації, яка складається з ряду функціональних блоків: сенсорного, мнемічного, інтелектуального, мовленнєво-моторного;
- уперше експериментально визначено психологічні умови ефективного формування іншомовної текстової діяльності;
- уперше застосовано структурно-функціональну модель текстової діяльності до умов роботи з іншомовним навчальним текстом;
- визначено існування прямого зв’язку між функціонуванням іншомовної текстової діяльності і мнемічною діяльністю. Показано, що успішність виконання суб’єктом діяльності, пов’язаної з іноземним текстом, детермінована рівнем сформованості психологічної структури іншомовної текстової діяльності.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що автором виділені психологічні параметри й умови формування іншомовної текстової діяльності студентів, створені розвивальні методики й методики, які забезпечують ефективну психологічну діагностику рівня володіння іншомовним навчальним матеріалом.
Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості використання отриманих даних у практиці навчання, у практиці діагностики і відбору спеціалістів для діяльності, що вимагає роботи з іншомовним текстом. Розроблені й апробовані спецкурси Психологічні особливості прийому й обробки іншомовної текстової інформації”, Проблеми формування іншомовної текстової діяльності студентів” можуть бути використані у навчальному процесі вищих навчальних закладів для діагностування і підвищення ефективності засвоєння іншомовної навчальної інформації.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася розробкою проблеми на методологічному рівні послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань емпіричного дослідження, багатоаспектністю теоретичного аналізу, сполученням кількісного і якісного аналізів одержаних даних із застосуванням відповідних методів математичної статистики, використанням комплексу методик, адекватних предмету аналізу, досить репрезентативною вибіркою досліджуваних, широкою експериментальною базою.
Одержані автором наукові положення й емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми психологічних особливостей формування іншомовної текстової діяльності. Статистичне опрацювання даних, теоретичне узагальнення й інтерпретація отриманих результатів здійснено автором самостійно. В авторефераті наведено перелік опублікованих праць без співавторів.
Основні результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри практичної психології, також ученої ради Харківського державного педагогічного університету з 1997 по 2001рр. Методика і результати досліджень апробовані в роботі зі студентами-іноземцями і викладачами ряду навчальних закладів м. Харкова. Теоретичні положення дисертації знайшли практичне втілення у навчальному процесі Національного технічного університету ХПІ”, Харківської державної академії міського господарства, Національного фармацевтичного університету й Української державної академії залізничного транспорту у вигляді спецкурсів "Психологічні особливості прийому і обробки іншомовної текстової інформації", "Проблеми формування іншомовної текстової діяльності студентів" і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності роботи з іншомовною текстуально-організованою навчальною інформацією. Про результати досліджень повідомлялося на Міжнародних науково-практичних конференціях "Викладання мов у ВНЗ на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки" (Харків, 1997, 1998 р.р.)
За темою дисертації опубліковано 8 робіт автора, із них 6 уміщено у фахових виданнях.
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і бібліографії, що містить 209 найменувань, із них 13 іноземною мовою. Кількісні дані представлені в 12 таблицях і 10 рисунках. Обсяг дисертації 175 сторінок машинописного тексту.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Останнім часом помітне істотне підвищення інтересу психологів, педагогів та психолінгвістів до проблем, що пов'язані із процесами переробки текстуально організованої інформації, особливо іншомовного характеру. Цей інтерес пояснюється значним підвищенням як рівня інформаційної насиченості ряду видів людської діяльності взагалі, так і популярністю, і значною інтенсифікацією процесів навчання іноземною мовою та опрацюванням великої кількості іноземних текстів у ході навчання зокрема.
Слід відзначити, що текстова діяльність досліджувалася у різних аспектах: а) у зв’язку з аналізом видів мовленнєвої діяльності [44,62,66,95,112]; б) у контексті знакової діяльності [53,102]; в) у контексті учбової діяльності школярів та студентів [17,105,106,125,141]; г) із точки зору визначення психологічних характеристик тексту й умінь працювати з ним [7,32,51,108,147,156, 172]; д) у зв’язку з формуванням мнемічних операцій [15,20,27,28, 119,162,163]; е) у контексті психології читання [41,81,167,168] та інших. У результаті теоретичного аналізу психолого-педагогічних та психолінгвістичних досліджень, пов'язаних із питаннями текстової діяльності, відзначено, що процес формування текстової діяльності передбачає засвоєння дій, адекватних змісту та формальній структурі тексту, об’єднаних у цілісну систему, і які можна представити у вигляді структурно-функціональної моделі.
Ураховуючи, що текстова діяльність у цілому реалізується за обов'язкової участі процесів пам'яті на всіх етапах її здійснення, можна дійти висновку, що іншомовна текстова діяльність передбачає збільшення навантаження на її мнемічний блок. Нами було відзначено, що така теоретична позиція не була досконально досліджена в науці і, відповідно, не застосовувалася повною мірою в практиці навчання.
Розгляд навчальної діяльності студентів-іноземців довів, що текстова діяльність рідною та іноземною мовою мають спільні і відмінні риси, які вимагають експериментального дослідження з застосуванням засобів структурно-функціонального підходу.
Слід наголосити, що структурно-функціональний підхід у психології був зумовлений зрослим інтересом учених до різних функціональних рівнів пам'яті (Дж.Сперлінг, Д.Бродбент, В.П.Зінченко та ін.). Вітчизняні психологи плідно працювали в межах структурно-функціонального підходу в поєднанні з принципами діяльнісної концепції, або із застосуванням принципів системного підходу. Використання методології системного підходу дозволило нам представити іншомовну текстову діяльність як полідетерміновану цілісну систему з прийому, переробки іншомовної текстової інформації, яка складається з ряду функціональних блоків: сенсорного, мнемічного, інтелектуального, мовленнєво-моторного. Ці міркування і покладено в основу створеної нами структурно-функціональної моделі іншомовної текстової діяльності (див. с. 29).
Реалізуючи спробу застосувати структурно-функціональну модель текстової діяльності, яка розроблялася на матеріалі роботи з текстом рідною мовою, до роботи з іншомовним текстом, ми виявили значні психологічні відмінності. Виходячи з моделі, перший етап текстової діяльності, відображений у сенсорному блоці, припускає первинну фіксацію текстової інформації. У тому разі, якщо така є іншомовною, цей етап роботи з текстом виявляється більш складним і тривалим через те, що первинна фіксація текстової інформації відбувається не тільки в результаті співвіднесення з текстовими еталонами довгострокової пам'яті, але й у результаті перекладу змісту іншомовної інформації. У такому разі успішність і адекватність фільтрації і первинного добору текстової інформації залежить від ефективності її первинної фіксації. Мнемічний блок, який уключає довгострокову і короткочасну пам'ять, у ситуації іншомовної текстової діяльності ускладнюється такими компонентами, як: а) довгострокова пам'ять- додається іншомовний понятійно-категоріальний апарат, мотиви і цілі іншомовної текстової діяльності, норми іноземної мови і способи вираження заданого змісту; б) короткочасна оперативна пам'ять - змінюється така її функція як збереження текстової інформації, необхідної для переносу в довгострокову пам'ять, із урахуванням ефективності реалізації механізмів перекладу іншомовної інформації рідною мовою. Змінюється така функція як співвіднесення ознак тексту з цілями й установками з довгострокової пам'яті, тому що зміст цих цілей і установок текстової діяльності змінено шляхом розширення.
Інтелектуальний блок ускладнюється уведенням функції співвіднесення категоріального апарату суб'єкта з категоріальним апаратом іншомовного тексту. Ускладнюється також функція смислового декодування. З'являється функція розширення, диференціації й уточнення іншомовного понятійно - категоріального апарата. Представлено функцію аналізу форми вираження думки іноземною мовою. Мовленнєво - моторний блок, у ситуації іншомовної текстової діяльності обов’язково має включати повторний переклад інформації (первинний переклад реалізується на першій стадії іншомовної текстової діяльності). Крім того, мовне оформлення іншомовної текстової інформації обов'язково вимагає використання мовного досвіду, зафіксованого в довгостроковій пам'яті, і усвідомлення та співвіднесення форм, способів, структурних орієнтирів, що містяться в мнемічному блоці. А зворотний зв'язок, як завершальний момент в іншомовній текстовій діяльності, безпосередньо виконує рефлексивні функції, тобто функції співвіднесення, зіставлення одержаного результату діяльності з образом передбачуваного.
У результаті експериментального дослідження, основаного на вищезазначених позиціях, нами було визначено, що рівень розвитку іншомовної текстової діяльності суб’єкта доцільно оцінювати за таким комплексом показників:
повнота і логічність відтворення іншомовного текстового матеріалу при довільному запам’ятовуванні ;
адекватність, повнота і надлишковість відтворення іншомовного текстового матеріалу з установкою на стисле відтворення;
покращання показників відстроченого відтворення іншомовної текстової інформації, порівняно з безпосереднім відтворенням;
здатність до відтворення іншомовного тексту з деформованою структурою;
рівень розвитку уміння складати план іншомовного тексту;
рівень розвитку уміння створювати іншомовні тексти різних типів;
рівень розвитку металінгвістичної обізнаності.
Відзначено, що при стихійному становленні текстової діяльності перелічені показники мають переважно низький і середній рівень розвитку. А отже, підвищення ефективності функціонування іншомовної текстової діяльності можна реалізувати у ситуації керованого її становлення.
Експериментально визначено також, що успішність роботи з іноземним текстом детермінована рівнем сформованості психологічної структури іншомовної текстової діяльності. Причому, існує прямий зв’язок між функціонуванням іншомовної текстової діяльності і мнемічною діяльністю.
Теоретичний і практичний аналіз проблеми дисертації дав можливість стверджувати, що психологічна структура іншомовної текстової діяльності може бути повноцінно досліджена у разі застосування таких принципів системного підходу, як "принцип вивчення системи в розвитку" і "принцип аналізу функціонування системи в реальній діяльності" (Ломов Б.Ф.).
Вивчення динаміки функціонування іншомовної текстової діяльності в умовах стихійного і керованого становлення дало можливість визначити, що умовою ефективного формування іншомовної текстової діяльності є застосування комплексу рефлексивних процедур (процедур моделювання об’єкта і моделювання процесу дії з ним), в якому відображено принцип побудови структурно-функціональної моделі іншомовної текстової діяльності. Причому, визначено, що організація процесу керованого формування іншомовної текстової діяльності має будуватися на результатах аналізу особливостей реалізації іншомовної текстової діяльності в навчальній діяльності.
Щодо перспектив нашого дослідження, то межі роботи не дозволили нам розв'язати ще ряд проблем, які б могли поглибити вивчення психологічних особливостей текстової діяльності в умовах роботи з іншомовною інформацією. Потребують подальшого дослідження критерії та показники рівня розвитку психологічної структури текстової діяльності. Вимагає збагачування арсенал засобів розвитку іншомовної текстової діяльності. Необхідним є подальше опрацювання результатів дисертаційного дослідження для створення відповідних навчальних комп'ютерних програм.

Список використаних джерел:

1. Альперіна В.Ю. Психологічні проблеми організації домашнього навчання іноземній мові на ранніх етапах онтогенезу: Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.07/ Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2002. 20 с.
2. Алхазишвили А. А. Психологические основы обучения устной иностранной речи.- Тбилиси, 1974.- 171с.
3. Андросюк В.Г. Психологические особенности понимания научного текста учащимися: Автореф. дис канд. психол. наук К., 1980. 16 с.
4. Анисимов О.С. Схематизированное изображение как средство организации познавательной активности в работе с учебными и научными текстами // Новые исследования в психологии. М.: Педагогика, 1980.№1.С.51-56.
5. Анохин П.К. Избранные труды: Системные механизмы высшей нервной деятельности. М.: Наука, 1979. 453с.
6. Антонов В.А. Информация: восприятие и понимание. Киев: Наукова думка, 1988. 184с.
7. Анцыферова Л.И. Методологические проблемы психологии развития // Проблемы развития в психологии. М.: Наука, 1978. С.3-20.
8. Апатова Л. И., Зимняя И. А. Смысловая структура текста как ориентировочная основа в обучении пониманию иноязычной речи на слух // Сб. науч. тр. / Моск. гoc. пед. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза, 1972.- Вып. 69.-С. 34-45.
9. Артемов В. А. Курс лекций по психологии / 2-е изд., перераб. и доп.- Харьков: изд-во Харьк.ун-та, 1958. 421с.
10. Артемов В. А. Психология обучения иностранным языкам. - М.: Просвещение, 1969. 279с.
11. Асмолов А.Г. Принципы организации памяти человека. М.: МГУ, 1985. 103с.
12. Аткинсон Р. Человеческая память и прогресс обучения. М.: Прогресс, 1980. 528с.
13. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. М.: Просвещение, 1965. 227с.
14. Блонский П. П. Память и мышление // Избранные педагогические и пси­хологические сочинения. В 2 т. / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Педагогика, 1979.- Т. 2.- С.118 - 340.
15. Блюменау Д.И. Проблемы свертывания научной информации. Л.: Наука, 1982. 166с.
16. Боговарова Е.И. Как самостоятельно овладеть приемами активного рационального чтения. Киев: КГПИ, 1990. 56с.
17. Бодрова Е.В., Юдина Е.Г. Исследование генезиса механизмов рефлексивной саморегуляции познавательной деятельности // Новые исследования в психологии. 1986. №1. С.26-30.
18. Большунов Я.В. Воспроизведение семантически неравнозначных частей связного текста // Вопросы психологии. 1977. №2. С.114-120.
19. Большунов Я.В. К характеристике структуры произвольного воспроизведения // Вопросы психологии. 1978. №3. С.37-44.
20. Борисенко О.І. Психологічна адаптація слухачів-іноземців підготовчого факультету вищого медичного закладу освіти: Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.02 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. 19 с.
21. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. Тернополь: Астон, 1997. 351с.
22. Бочарова С.П. Память как базовая функциональная система в структуре деятельности человекаоператора // Психологический журнал. 1981. т.2. №3. С.3-9.
23. Бочарова С.П. Память как процесс переработки информации. Автореф. дис д-ра психол. наук. Л., 1976. 32с.
24. Бочарова С.П., Хомуленко Т.Б. Развитие познавательной активности и логической памяти младших школьников в процессе работы с текстом // Психологические проблемы обучения: Материалы VII съезда общества пси­хологов СССР. М.: АН СССР, 1989. С.104-105.
25. Брудный А.А. К проблеме понимания текста // Исследование рече-мыслительной деятельности. Алма-Ата, 1974. С.80-86.
26. Брунер Дж. Психология познания: За пределами непосредственной информации. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
27. Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в студентські роки: Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.01/ Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1999. 18 с.
28. Венделянд А. Э. К вопросу о композиционно-смысловой структуре учебного текста и ее влиянии на понимание. Автореф. дис канд. психол. наук.- М., 1970. 19с.
29. Веккер Л.М. Психические процессы. Л.: ЛГУ, 1981. Т.3. 335с.
30. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М.: МГУ, 1982. 336с.
31. Вудвортс Р.С. Экспериментальная психология. М.: Иностр. л-ра, 1950 799 с.
32. Выготский Л.С. О психологических системах // Сб. соч.- Т.1. М.: Педагогика, 1982. С.109-131.
33. Выготский Л.С. Предыстория письменной речи // Сб. соч. -Т.3. М.: Педагогика, 1983. С.177-200.
34. Выготский Л. С. Мышление и речь/ /Собр. соч.: В 6 т.- М.: Педагогика, 1982.- Т. 2. С. 6-361.
35. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М.: Учпедгиз, 1926. 211с.
36. Гальперин П.Я. Краткие замечания о произвольной и непроизвольной памяти // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Харьков: ХГУ, 1970. С.45-46.
37. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследование мышления в советской психологии. М., 1966.
38. Генцель Я. Билингвальная модель порождения высказывания и вопросы оптимизации преподавания русского языка как иностранного // Русский язык за рубежом. - 1992. №2.- С.89-96.
39. Гокунь А.А. Применение систем обработки текста для обучения письменной речи // Вопросы психологии. 1988. №3. С.100-106.
40. Головнева И.В. Особенности кратковременной памяти в процессе переработки текстовой информации: Автореф. дис канд. психол. наук. К., 1988. 17с.
41. Грановская Р.М. Восприятие и модели памяти. М.: Мысль, 1974. 361с.
42. Гулак В.О. Поетапне формування розумових дій лінгвістичного змісту в учнів IV-V класів допоміжної школи (на матеріалі вивчення російського правопису): Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.10/ УДПУ ім. М.П.Драгоманова. К., 1995. 25 с.
43. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. - М.: Прогресс, 1984. 397с.
44. Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человеческого рода // История языкознания в очерках и извлечениях / Ред. В.А. Звегинцев.- М., 1964.- Ч. 1.
45. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М.: Педагогика, 1972. 424 с.
46. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Педагогика, 1996. 240 с.
47. Давыдов В.В. Учебная деятельность: состояние и проблемы исследования. //Вопросы психологии.- 1991.- №6.- с.5- 14.
48. Доблаев Л.П. Логико-психологический анализ текста. - Саратов, 1969.
49. Доблаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблема его понимания. М.: Педагогика, 1982. 176с.
50. Дридзе Т.М. Текст как иерархия коммуникативных программ (информативно-целевой подход) // Смысловое восприятие речевого сообщения. М.: Наука, 1976.- С.48-57.
51. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре со­циаль­ной коммуникации. М.: Наука, 1984. 268с.
52. Дридзе Т.М. Экспериментальное изучение проблемы информативности публицистического текста / Психологические и психолингвистические проблемы владения и овладения языком // Сб. статей / Под ред. А. А. Леонтьева и Т. В. Рябовой. М.: изд-во Моск. ун-та, 1969. С.116-122.
53. Дубовис Д.М. К вопросу об интуитивном и дискурсивном понимании текста // Вопросы психологии. 1976. №3. С.64.
54. Дубчак Г.М. Внутрішньоособистісні конфлікти студентів у період навчання у вузі: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 /Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000 19 с.
55. Дусавицкий А.К. О студенческом возрасте как завершающем этапе становления личности // Вестн. Харьк. ун-та, №200. Психология памяти и обучения. Вып.13. Харьков: Вища школа, 1980. С.9-13.
56. Дусавицкий А.К. Развивающее образование: теория и практика. Статьи. Харьков, 2002.- 146 с.
57. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: Дом Педагогики, 1996. 208с.
58. Енгалычев В. Ф. Психологические условия эффективного усвоения лекционного материала: Автореф. дис канд. психол. наук. - Тбилиси, 1983. 18 с.
59. Жинкин Н. И. Механизмы речи М., 1958. 370с.
60. Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи/ /Вопросы языкознания. - 1964.- № 6. С.26-38.
61. Жинкин Н.И. Развитие письменной речи учащихся III - VII классов// Известия АПН РСФСР. 1956. №78. С.249-257.
62. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации.- М., 1982. -158 с.
63. Заика Е.В. Экспериментальная психология памяти: основные методики и результаты исследований / Учебное пособие. Харьков: ХГУ, 1992. 364с.
64. Заярна І.М. Формування когнітивних структур особистості як проблема педагогічної психології: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.07/ Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2001. 20 с.
65. Зимняя И. А. Индивидуально - психологические факторы и успешность научения речи на иностранном языке // Иностранные языки в школе. 1970.- № 1.- С. 37-46.
66. Зимняя И.А. Лингвопсихология речевой деятельности. // «Психологи Отечества».- М.: Московский психолого-социальный институт, Воронеж: НПО «МОДЭК», 2001. 432 с.
67. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке: Пособие для учителей средней школы. - М.: Просвещение,1978.-159с.
68. Зимняя И. А. Психология обучения неродному языку. - М.: Рус. язык, 1989.- 219 с.
69. Зимняя И. А. Психология слушания и говорения: Дис... д-ра психол. наук. - М ., 1973.- 22с.
70. Иванова Е.Ф. О некоторых особенностях воспроизведения связных текстов // Вестн. Харьк. ун-та, №200. Психология памяти и обучения. Вып.13. Харьков: Вища школа, 1980. С.13-21.
71. Иванова Е.Ф. Психология мышления и памяти: Учебное пособие. Харьков: ХГУ, 1990. 79 с.
72. Иванова Е.Ф., Заика Е.В. Сохранение материала в логической памяти // Вопросы психологии. 1983. №3. С.112-117.
73. Имедадзе Н.В. Экспериментально - психологическое исследование овладения и владения языком. Тбилиси, 1979.- 214с.
74. Кабардов М.К. Роль индивидуальных различий в успешности овладения иностранным языком (на материале интенсивного обучения) // Дис канд.психол. наук. М., 1983.
75. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. М.: Педагогика, 1981. 203с.
76. Каспарова М. Г. О некоторых компонентах иноязычных способностей и их развитие у школьников //Иностранные языки в школе.- 1986.- № 5. С .25-29.
77. Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление.- Л.: Наука, 1972. 216с.
78. Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения. М.: Педагогика, 1987. 174 с.
79. Клацки Р. Память человека, структура и процессы. М.: Мир, 1978. 319 с.
80. Клычникова 3. И. Психологические особенности восприятия письменной речи (психология чтения): Автореф. дисд-ра психол. наук.- М., 1975. 50 с.
81. Клычникова 3. И. Психологические особенности обучения чтению на иностранном языке. - М.: Просвещение, 1983. 208с.
82. Комм А.Г. Реконструкция в воспроизведении // Ученые записки Ленинградского пед. ин-та. 1940. Т.34. С.181-269.
83. Кон И.С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 255с.
84. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Наука, 1980. 256с.
85. Корж Н.Н. Изучение динамики мнемических процессов // Психологический журнал.1981. Т.2. №5. С.100-105.
86. Корніяка О.М. Лабіринти розуміння.- К., 1990 - 48с.
87. Красильщиков Д.И. Реминисценции в воспроизведении // Ученые записки Ленинградского пед. ин-та. 1940.-Т.34. С.271-340.
88. Кузина О. С. Обучение студентов иностранцев аудированию учебных лекций по специальности. Автореф. дис канд .пед. наук.- М., 1977.-23с.
89. Лактионов А.Н. Рефлексивные компоненты долговременной памяти. // Вестн. Харьк. ун-та, № 344. Психология личности и познавательных процессов. Харьков, 1990. С.22-25.
90. Лактіонов О.М. Структурно-динамічна організація індивідуального досвіду. Автореф. дис д-ра псих. наук: 19.00.01./ К. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К.- 2000.- 25 с.
91. Леонтьев А. А. Лекция как общение.- М.: Знание, 1974.- 39с.
92. Леонтьев А.А. Признаки связности и цельности текста // Лингвистика текста. М.: Наука, 1974. С.21-33.
93. Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания.- М.: Наука, 1969. 307 с.
94. Леонтьев А. А. Психология речевого общения: Автореф. дис д-ра психол. наук.- М., 1975.- 40с.
95. Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. - М.: Просвещение, 1969.-214с.
96. Леонтьев А.А. Психолингвистика // Тенденции развития психологической науки. М.: Наука, 1989. С.144-155.
97. Леонтьев А.Н. Развитие памяти. М.: Учпедгиз, 1931. 428с.
98. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. - М.: изд-во МГУ, 1981. 584с..
99. Леонтьев А. Н. Психологическое исследование речи //Избранные психологические произведения: В 2 т. /Под ред. В. В Давыдова и др.- М.: Педагогика, 1983. - Т. 1.- С.65-75.
100. Лила М.В. Психологічні фактори успішного засвоєння іноземної мови учнями сьомих - дев’ятих класів (на матеріалі англійської мови): Автореф. дисканд.психол.наук: 19.00.07/ Український держ. Педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 1996. 24 с.
101. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. М.: Мир, 1974. 550с.
102. Лурия А.Р. Курс общей психологии. Психология памяти. М.: МГУ, 1970. Лекц.7-12.
103. Лурия А.Р. Язык и сознание. М.: Наука, 1979. 243с.
104. Лялюк І.М. Формування індивідуального досвіду розв’язування мислительних задач у студентів вищого педагогічного закладу: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.07/ Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2002. 20 с.
105. Ляудис В.Я. Память в процессе развития. М.: МГУ, 1976. 256с.
106. Ляудис В.Я. Психологические проблемы развития памяти// Исследование памяти / Под ред. Н.Н. Корж. М.: Наука, 1990. С.20-45.
107. Ляудис В.Я., Васильева М.М. К проблеме развития памяти в процессе усвоения иностранного языка // Вестн. Моск. ун-та. Сер.14, Психология, 1980. №4. С.26-35.
108. Ляудис В.Я., Негурэ И.П. Психологические основы форми­рования пись­мен­ной речи у младших школьников. М.: Междунар. пед. акад., 1994. 150с.
109. Максименко С.Д. Проблема метода в возрастной и педагогической психологии // Вопросы психологии. 1989. -№ 4. С. 31-39.
110. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі [у 2 т.]. К.: Форум, 2002.
111. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. К.: КДІП, 1990. 240с.
112. Мельник И.М. Структура переработки информации в кратковременной памяти. Автореф дис канд. психол. наук. Л.: ЛГУ, 1978. 16с.
113. Микк Я.А. Оптимизация сложности учебного текста. М.: Просвещение, 1981. 19с.
114. Миллер Дж. Информация и память // Восприятие. Механизмы. Модели. М.: Наука, 1974. С.205-247.
115. Неволин И.Ф. О графическом изображении смысловой макроструктуры текста // Вопросы психологии. 1974. №5. С.130-135.
116. Неманова Р. П. Методика взаимосвязанного обучения видам речевой деятельности на начальном этапе языкового вуза: Автореф дис канд. пед. наук.- М., 1981. 20с.
117. Нехрюк А. Н. Психологические особенности конспектирования при аудировании речевого сообщения: Автореф. дис канд. психол. наук. - М ., 1977. 21с.
118. Норман Д.А. Память и научение. М.: Мир, 1985. 159с.
119. Новиков А.И. Алгоритмическая модель смыслового преобразования текстов: Автореф дис... канд. психол. наук.- М., 1973.- 20с.
120. Новиков А., Чистякова Г. Содержание