ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСІЇ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСІЇ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
  • Альтернативное название:
  • ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ РАЗВИТИЯ РЕФЛЕКСИИ У МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ
  • Кількість сторінок:
  • 175
  • ВНЗ:
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.ГНАТЮКА
  • Рік захисту:
  • 2003
  • Короткий опис:
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ім. В.ГНАТЮКА

    На правах рукопису

    ПЕНЬКОВСЬКА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА
    УДК 159:922.8


    ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСІЇ
    У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

    19.00.07. педагогічна та вікова психологія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата
    психологічних наук


    Науковий керівник:
    Кононко Олена Леонтіївна
    доктор психологічних наук,
    професор

    Тернопіль 2003











    ЗМІСТ


    ВСТУП ......................................................................................................................3
    РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ................................................................................................................9
    1.1. Рефлексія як предмет філософсько-психологічного аналізу.
    1.2. Характеристика основних підходів до вивчення рефлексії у віковій психології.
    1.3. Особливості рефлексивного розвитку молодших школярів.
    РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ....................................................................61
    2.1. Методика дослідження рефлексії молодших школярів.
    2.2. Характеристика типів рефлексивної позиції дітей молодшого шкільного віку.
    2.1. Вікові особливості прояву рефлексії у дітей віком 7-10 років.
    РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСІЇ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ............................................................................................................117
    3.1. Обґрунтування концепції формуючого етапу дослідження.
    3.2. Методика формуючого експерименту.
    3.3. Оцінка ефективності особистісно орієнтованої системи розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку.

    ВИСНОВКИ ........................................................................................................155

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........................................................160

    ДОДАТКИ ............................................................................................................176









    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Масштабні соціально-економічні перетворення, що відбуваються у нашій державі, неминуче породжують зміни світоглядних позицій, сприяють виробленню нових пріоритетів у всіх сферах суспільного життя, і в галузі освіти зокрема. Продиктоване потребами часу, гуманістично спрямоване реформування шкільної освіти передбачає розробку і впровадження у практику навчально-виховного процесу особистісно орієнтованих технологій. Вони покликані формувати і розвивати у дитини систему особистісних цінностей, котра є опорою для повноцінного духовного розвитку і особистісного самовизначення вихованця.
    У контексті вирішення цих завдань закономірним є посилення уваги сучасної вікової і педагогічної психології до дослідження суб’єктної реальності людини, її „Я”, самості на різних етапах онтогенезу. Фундаментальні проблеми становлення особистості, виховання і самовиховання, розвитку і саморозвитку безпосередньо пов’язані з виявленням і розкриттям феномену рефлексії, що починає формуватися як цілісне утворення у молодшому шкільному віці. Вивчення рефлексії в межах даного вікового періоду переважно здійснюється у зв’язку з теоретичними дослідженнями інтелекту і психолого-педагогічним аналізом розвитку мислення в процесі навчання (О.А. Бугрименко, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, Н.В. Єлізарова, Л.В. Занков, Є.Ю. Зоткіна, В.І. Слободчиков, Г.А. Цукерман). У колі цих досліджень рефлексія розглядається у її інтелектуальному аспекті: як здатність молодшого школяра усвідомлювати підстави власних дій в ході розв’язування учбових задач.
    Водночас розгортання механізму децентрації, розвиток самоконтролю, становлення самооцінки, розширення сфери соціальної взаємодії дитини, поглиблення її інтересу до власного „Я”, формування вмінь аналізувати свої дії, вчинки, поведінку, риси характеру, особистісні якості зумовлюють правомірність і необхідність розгляду рефлексії як інтегральної характеристики особистості молодшого школяра.
    Проблематиці рефлексії присвячена значна кількість філософських досліджень (А.С.Арсеньєв, Е.В.Ільєнков, В.А. Лекторський, В.О. Лефевр, А.П. Огурцов, П.Тейяр де Шарден та ін.). У психології вивчення даного феномену здійснюється у зв’язку з обґрунтуванням закономірностей теоретичного мислення (В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, А.З. Зак, Л. В. Занков, Ю.І. Машбиць, І.М. Семенов, С. Ю. Степанов, Ю.М. Швалб); для пояснення процесів комунікації та кооперації (М.Г. Алексєєв, І.С. Кон, В.В. Рубцов, В.І. Слободчиков, А.Т. Тюков, Г.П. Щедровицький); у контексті дослідження особливостей становлення особистості, її виховання і самовиховання (І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, Н.І. Гуткіна, В.К. Зарецький, А.В. Захарова, Б.В. Зейгарник, О.Л. Кононко, А.І. Ліпкіна, О.Р. Новікова, Н.І. Пов’якель, В.О. Семиченко, С.П. Тищенко, А.Б. Холмогорова, Г.А. Цукерман).
    Попри досить значний обсяг теоретичної та прикладної розробки даної проблеми, вона і досі викликає гострі дискусії. У літературі немає єдиної думки щодо психологічної природи досліджуваного феномену, недостатньо вивчені механізми рефлексії та їх прояви, дискусійним є і питання про усталену дефініцію поняття рефлексія” і ту психічну реальність, яка цим терміном позначається. Значної уваги потребує теоретичне та експериментальне дослідження розвитку рефлексії на різних етапах онтогенезу. Очевидна актуальність, недостатня розробленість та перспективність дослідження даної проблеми зумовили вибір теми наукових пошуків. Тему узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні від 30.Х. 2001 р. (прот. № 8).
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми науково-дослідної роботи кафедри практичної психології Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка „Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога”.
    Об’єкт дослідження рефлексія як інтегральна характеристика особистості молодшого школяра.
    Предмет дослідження психолого-педагогічні закономірності та умови становлення рефлексії молодших школярів.
    Мета дослідження: визначити особливості становлення рефлексії у молодшому шкільному віці і розробити психолого-педагогічні засади її розвитку (в умовах суспільного та сімейного виховання).
    Гіпотези дослідження:
    - розвиток здатності до рефлексії в молодшому шкільному віці спричиняється процесом розгортання дитиною свого особистісного буття у різних сферах життєдіяльності і характером міжособистісних стосунків з референтними дорослими та однолітками;
    - феномен рефлексії є похідною не стільки віку, скільки індивідуальної історії життя дитини;
    - умовами оптимізації рефлексії є збагачення образу-Я дитини, сформованість у молодших школярів механізмів ідентифікації, диференціації та узагальнення.
    Згідно з поставленою метою та висунутою гіпотезою визначено такі основні завдання дослідження:
    1. Здійснити теоретичний аналіз сутності, структури та функцій рефлексії.
    2. Дослідити психологічні чинники, які сприяють розвитку рефлексії дитини молодшого шкільного віку.
    3. З’ясувати психологічні особливості та визначити типологію рефлексії молодшого школяра.
    4. Визначити психологічні умови становлення рефлексії в молодшому шкільному віці.
    5. Розробити теоретико-технологічну модель становлення рефлексії в молодшому шкільному віці.
    Методологічну і теоретичну основу дослідження склали: концепція про співвідношення та взаємодію внутрішніх і зовнішніх чинників становлення свідомості та самосвідомості особистості (Г.С. Костюк); вчення про генез самосвідомості (П.Р. Чамата) та детермінацію і закономірності розвитку психіки (Б.Г. Ананьєв, Л. С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн); науково-психологічні уявлення про сутність та закономірності розвитку дітей молодшого шкільного віку (Л.І. Божович, М.Е. Боцманова, Д.Б. Ельконін, А.В. Захарова, А.І. Ліпкіна, В.І. Слободчиков, Г.А. Цукерман); психологічні основи впровадження у практику особистісно орієнтованих технологій виховання і навчання (Ш.О. Амонашвілі, М.Й. Боришевський, В.О. Сухомлинський, І.С. Якиманська); засади гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс, К. Юнг).
    Для розв’язання поставлених завдань у дослідженні було використано такі методи: теоретико-методологічний аналіз психологічної сутності рефлексії; цілеспрямоване спостереження; бесіда (з учнями, вчителями, батьками); анкетування; тестування; психолого-педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий та контрольний етапи); методи статистичної обробки даних.
    Організація і база дослідження. Дослідження здійснювалось з учнями 2-х і 3-х класів на базі ЗОШ №27 і ЗОШ №22 м. Тернополя. Загальна кількість досліджуваних становила 118 осіб. З метою виявлення вікових особливостей рефлексивного розвитку молодших школярів дослідження проводилось на трьох вікових групах (7-8, 8-9 і 9-10 років).
    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, поєднанням математичних методів обробки експериментальних даних з їх якісним психологічним аналізом.
    Наукова новизна роботи полягає в уточненні змістовної та функціональної сутності феномену рефлексії в межах молодшого шкільного віку; розробці системи психометричних критеріїв, створенні комплексної діагностичної процедури дослідження особливостей розвитку рефлексії у молодших школярів як особистісного утворення; виділенні та описі типів рефлексивної позиції дітей 7-10 років життя; з’ясуванні психологічних чинників оптимізації процесу розвитку рефлексії молодших школярів.
    Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що розроблений автором концептуальний підхід до вивчення рефлексії в молодшому шкільному віці надає можливість тлумачити даний феномен як механізм породження особистісної системи смислів та цінностей. В роботі обґрунтовано вікову специфіку рефлексії дітей 7-10 років, зроблено детальний аналіз психологічних умов, які детермінують і визначають особливості рефлексивного розвитку молодших школярів.
    Практичне значення дослідження визначається розробкою та реалізацією системи корекційно-розвивальних занять, метою яких є розвиток рефлексії дітей віком 7-10 років; створенням та адаптацією системи бесід для батьків і тренінгів-семінарів для вчителів, спрямованих на оптимізацію процесу становлення рефлексії у молодших школярів. Впровадження результатів виконаного дослідження дає змогу поліпшити навчально-виховний процес, оновити зміст спільної роботи школи і сім’ї з розвитку в учнів рефлексії як особистісної характеристики. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами психологічних факультетів вищих навчальних закладів при читанні лекцій і проведенні практичних занять з курсів „Вікова психологія”, „Основи психокорекції”, „Основи психологічного консультування батьків”, „Психологія самосвідомості”.
    Результати дослідження впроваджено у практику роботи психологів шкіл міста Тернополя, навчальні програми курсу „Психокорекція” для студентів психологічного факультету Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти та „Психологія самосвідомості” для студентів психолого-педагогічного факультету Тернопільського державного педагогічного університету.
    Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на V науково-практичній конференції Української спілки психотерапевтів „Особистість психотерапевта у терапевтичному полі” (Тернопіль, 2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Системно-розвивальне навчання: суть, досвід, проблеми” (Рівне, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції „Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (Кам’янець-Подільськ, 2002), „Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, 2003). Розроблені концептуальні навчально-виховні технології апробовано на засіданнях кафедри практичної психології та на звітних наукових конференціях кафедр Тернопільського державного педагогічного університету.
    Зміст та результати дисертаційного дослідження відображено у 7 публікаціях автора.

    Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (192 джерела), додатків. Зміст роботи викладено на 160 сторінках машинописного тексту. У роботі вміщено 12 таблиць і 4 діаграми. Методичний апарат дослідження деталізовано у 12 додатках.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    Становлення рефлексії як особистісного феномену дитини молодшого шкільного віку є однією з найскладніших психологічних проблем як в теоретичному, так і в експериментально-технологічному аспектах. Особливої актуальності це питання набуває в умовах сьогодення в зв’язку з вирішенням найважливішого завдання сучасної школи підготовки дітей до самостійного життя, що передбачає озброєння їх не лише певним колом знань, умінь і навичок, а й оптимальним набором особистісних якостей, необхідних для саморуху, самореалізації, самоствердження зростаючої особистості. Розгортання рефлексії як універсального механізму перебігу саморегуляції та саморозвитку людини є окремою лінією її особистісного становлення, з якою пов’язане ціннісне осмислення власного життя.
    Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблематики засвідчує, що рефлексія як системна якість особистості зароджується наприкінці дошкільного дитинства. Це головним чином пов’язано з актуалізацією проблеми визначення дитиною свого самобутнього способу життя [146]. На межі дошкілля та молодшого шкільного віку мають місце якісні зміни у сфері самосвідомості, які вможливлюють розвиток рефлексивної здатності дитини. Ці позитивні трансформації зумовлюються переходом від егоцентризму до децентрації, який стає можливим завдяки процесу соціалізації. Детермінований розвитком теоретичних форм мислення, механізм децентрації поступово виходить за межі інтелектуальної діяльності, проникаючи в сферу соціальної взаємодії дитини.
    В процесі оволодіння учбовою діяльністю дитина стає здатною усвідомлювати і аналізувати свою поведінку. Засвоюючи певні норми і цінності, школяр починає певним чином ставитись не тільки до реальних результатів свого навчання, але й до себе самого як особистості. З віком критерії оцінки та аналізу власного „Я” та оточуючих набувають більш чіткого і диференційованого характеру. Завдяки цьому формується певний набір ціннісних норм, який визначає основні тенденції поведінки дитини у підсистемах „Я - Я” та „Я - інший”.
    Потенційна здатність молодшого школяра до самоаналізу, становлення самооцінки і розвиток саморегуляції є базисом для поглиблення рефлексії, яка у нашому дослідженні розглядається як єдність, що передбачає узгодженість трьох аспектів: інтелектуального (сукупність знань суб’єкта про самого себе, а також уявлення про те, як його сприймають, оцінюють, розуміють інші люди ); емоційно-ціннісного (інтерпретація, оцінка особистістю власних якостей, станів, дій, вчинків і вироблення на цій основі певного ставлення до себе самої); регулятивного (здатність людини регулювати свою діяльність і поведінку, узгоджуючи очікування інших з власними думками, бажаннями, діями і враховуючи їх ймовірні реакції).
    Під рефлексією ми розуміємо інтегровану особистісну здатність робити предметом аналізу зовнішні і внутрішні чинники, на підставі чого відбувається прийняття рішення особистістю і визначення нею своєї поведінки, ставлення до себе та соціуму. При цьому зовнішніми чинниками є: очікування значущих дорослих і однолітків, звичні оцінки та ставлення інших. Внутрішніми чинниками виступають власні думки, особистісні якості, емоційні стани, актуальні і потенційні можливості (сутнісні сили), ставлення, вчинки.
    Такий підхід до розуміння психологічної сутності рефлексії дозволив визначити основні напрямки дослідження даного феномену. Якісно-кількісна обробка одержаних в ході констатуючого експерименту даних вможливила виявлення основних тенденцій становлення і проявів рефлексивної здатності молодших школярів. Різність рівнів розвитку рефлексивних складових самосвідомості знаходить відображення у типах рефлексивної позиції: ідеальному, оптимальному, нестабільному, зародковому, амбівалентному. Основними критеріями виділення типів виступають: здатність до самоаналізу, вміння покладатися на адекватну самооцінку за умов дезорієнтуючих впливів, спроможність регулювати власну поведінку, співідносячи її з чеканнями інших. Розподіл досліджуваних за вказаними типами показав таку картину: ідеальний 0 %; оптимальний 26 %; нестабільний 48 %; зародковий 14 %; амбівалентний 12%.
    Експериментальне вивчення вікових особливостей проявів досліджуваного феномену у молодшому шкільному віці дає підстави стверджувати, що рівень розвитку рефлексії як інтегрального особистісного утворення визначається не паспортним віком дитини, а її чуттєво-практичним досвідом, системою взаємин у найближчому оточенні та індивідуальною історією життя. Тобто рефлексія є категорією більше особистісно-індивідуальною, ніж хронологічно-віковою.
    Сутність формування у молодших школярів рефлексивної самосвідомості полягає у поглибленні уявлень дитини про власне „Я”, усвідомленні своєї цінності, унікальності себе та оточуючих; оволодінні здатністю концентрувати свідомість на самому собі, осмисленні свого місця у стосунках з іншими, окультуренні потреб у саморозвитку і самопізнанні, котрі спонукають до подальшої самореалізації; вправлянні у вмінні виявляти довільність поведінки, соціальну компетентність, навички конструктивної взаємодії у спілкуванні і діяльності.
    Основна мета формуючого експерименту полягала у визначенні психологічних умов та педагогічних засад оптимізації процесу становлення рефлексії молодших школярів та експериментальній експертизі особистісно орієнтованої моделі поглиблення і розвитку рефлексивної здатності дітей віком 7-10 років.
    Реалізація системного підходу у вихованні передбачала комплекс формуючих впливів на дітей, їх батьків і вчителів. Основні напрямки виховної роботи з молодшими школярами спрямовувалися на вирішення наступних завдань: створити умови, за яких дитина могла б усвідомити, які властивості їй необхідно у собі розвивати для її успішного особистісного становлення, спираючись на власні індивідуальні резерви і потенційні можливості; розробити для кожної дитини шляхи і способи формування цих необхідних якостей.
    Концепція формуючого експерименту базувалася на принципах системності і цілісності навчальних, розвивальних, виховних та корекційних впливів на особистість дитини; гуманного підходу; єдності потенційного та актуального в розвитку особистості; самореалізації діяльності і поведінки; врахування індивідуальних особливостей кожної дитини.
    Сутність та послідовність методів, форм і видів роботи на етапі формування зумовлювалися специфікою диференційованих впливів на дітей, які за результатами констатуючого експерименту були віднесені до різних груп відповідно до рівня розвитку рефлексії.
    Становлення рефлексивної здатності молодших школярів визначається умовами інтерпсихічного середовища, насамперед характером їх взаємин із значущими іншими батьками і вчителями. Спираючись на засади особистісно орієнтованого підходу у вихованні, основна робота з дорослими на етапі формування спрямовувалася нами на підвищення рівня їх психолого-педагогічної обізнаності, переорієнтацію виховних позицій, гармонізацію і гуманізацію взаємин з дітьми.
    Аналіз даних контрольного етапу дослідження засвідчив достатню ефективність розробленої і апробованої нами системи комплексного експериментального виховання, що позитивно вплинуло на перерозподіл досліджуваних за різними типами рефлексивної позиції:
    - ідеальний 8 %;
    - оптимальний 48 %;
    - нестабільний 31 %;
    - зародковий 8 %;
    - амбівалентний 5 %.
    Підбиваючи загальні підсумки проведеного дослідження, можна сформулювати такі основні висновки:
    1. Розкрито змістовну та функціональну сутність рефлексії у молодшому шкільному віці. Вона визначається ступенем володіння дитиною здатністю до самоаналізу, характером її самооцінки і вмінням самовизначатися за умов дезорієнтуючих впливів, спроможністю регулювати власну поведінку, співвідосити її з чеканнями значущих інших.
    2. Показано, що важливими процесуальними чинниками розвитку рефлексії як інтегрованої особистісної характеристики є поглиблення механізму децентрації, удосконалення механізмів ідентифікації, диференціації та узагальнення.
    3. З’ясовано, що варіювання модальності, інтенсивності та стабільності прояву показників критеріїв визначення рівнів розвитку рефлексії відображається у певному типі рефлексивної позиції (ідеальному, оптимальному, нестабільному, зародковому, амбівалентному) багатовимірній, зумовленій характером самооцінки системі уявлень, оцінок, ціннісних ставлень і самоставлень суб’єкта, на підставі якої здійснюється регуляція власної поведінки і діяльності у різних сферах особистісного буття.
    4. На основі виявлених відмінностей у проявах здатності до рефлексії у дітей різних вікових груп встановлено, що розвиток рефлексії у молодшому шкільному віці детермінується індивідуально-особистісними, а не віковими особливостями.
    5. Показано, що розвиток рефлексії у молодшому шкільному віці є важливою лінією особистісного становлення дитини, та експериментально доведено, що особистісно орієнтований підхід у вихованні є продуктивною психологічною основою оволодіння молодшими школярами здатністю до рефлексії як потенційною здібністю.
    В результаті проведеного нами дослідження психологічних умов розвитку рефлексії молодших школярів були одержані дані, значення яких, на наш погляд, виходить за межі проблеми, що розглядається. Так, встановлені типи рефлексивної позиції дозволяють не лише пояснити причини виникнення деяких специфічних особистісних властивостей і тенденцій поведінки індивіда, але і глибше зрозуміти процес детермінації становлення особистості в цілому. Отримані дані вможливлюють також внесення певних коректив у розуміння і оцінку якісних параметрів деяких структурних компонентів самосвідомості (здатність до самоаналізу, адекватність самооцінки, спроможність до саморегуляції) і їх ролі як у виникненні рефлексивної здатності індивіда, так і в більш широкому контексті його морально-ціннісного зростання.
    Здійснене нами дослідження природно не вичерпує усіх аспектів проблеми становлення рефлексії у молодшому шкільному віці. Зокрема, подальшого теоретичного осмислення і експериментального вивчення потребують питання дослідження статевих модифікацій рефлексивного розвитку молодших школярів, що становить перспективу наукового пошуку.










    Cписок використаної літератури
    1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов: М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. 624 с.
    2. Абрамова Г.С. Практикум по возрастной психологии. М.: Изд-ий центр Академия”. 1998. С. 130-141.
    3. Алексеев Н.Г., Ладенко И.С. Направления изучения рефлексии // Проблемы рефлексии. Современные комплексные исследования. Новосибирск: Наука, 1987. 240 с.
    4. Алфёров А.Д. Психология развития школьников: Учебное пособие по психологии. Ростов н/Дону: Феникс, 2000. 384 с.
    5. Альбуханова-Славская К.А. Личностные механизмы регуляции деятельности // Проблемы психологии личности. М.: Наука, 1982. 246 с. С.92-98.
    6. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. 338 с.
    7. Андреева Г.М. Социальное восприятие исходный пункт // Психология социального познания: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Издание второе, перераб. и доп. М.: Аспект Пресс, 2000. 288 с.
    8. Андрущенко Т.Ю. Психологические условия формирования самооценки в младшем школьном возрасте // Вопросы психологии. № 1. 1993. С. 47-53.
    9. Андрущенко Т.Ю., Карабекова Н.В. Коррекция психического развития младшего школьника на начальном этапе обучения // Вопросы психологии. № 4. 1978. С. 147-151.
    10. Антипов Г.А. Философская рефлексия и природа идеального // Проблемы рефлексии. Современные комплексные исследования. Новосибирск: Наука, 1987. 240 с.
    11. Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы // Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. 366 с.
    12. Анцыферова Л.И. Системный подход к изучению формирования и развития личности // Проблемы психологии личности. М.: Наука, 1982. 246 с.
    13. Асмолов А.Г., Ягодин Г.А. Образование как расширение возможностей развития личности // Вопросы психологии. № 1. 1992. С. 6-13.
    14. Бадмаев Б.Ц. Психология в работе учителя: В 2 кн. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. Кн. 1: Практическое пособие по теории развития, обучения и воспитания. 240 с. (Психология для всех).
    15. Бадмаев Б.Ц. Психология в работе учителя: В 2 кн. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. Кн. 2: Психологический практикум для учителя: развитие, обучение, воспитание. 160 с. (Психология для всех).
    16. Бакштановский В.И. Моральный выбор личности: альтернативы и решения. М.: Политиздат, 1983. 224 с.
    17. Бардиер Г., Ромазан И., Чередникова Т. Я хочу! Психологическое сопровождение естественного развития маленьких детей. Кишинев: Вирт, СПб.: Дорваль. 1993. 92 с.
    18. Барцалкина В.В. О взаимосвязи сознания и форм рефлексии в онтогенезе // Проблемы логической организации рефлексивных процессов. Новосибирск: Ротапринт НГУ, 1986. С.232-234.
    19. Берлянд И.Е. К постановке проблемы рефлексии как проблемы общения // Методологические проблемы психологии личности. М. 1987. С. 134-144.
    20. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
    21. Берцфаи Л.Ф., Романко В.Г. Исследование особенностей рефлексивного контроля // Новые исследования в психологии. 1981. № 2. М.: Педагогика. С. 68-72.
    22. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности: Автореф. докт. психол. наук : 19.00.07 / Киевский государственный педагогический институт имени М. П. Драгоманова. К., 1992. 48 с.
    23. Битянова М.Р., Азарова Т.В., Земских Т.В. Профессия школьник: Программа формирования индивидуального стиля познавательной деятельности у младших школьников: Учебно-методическое пособие для школьных психологов и педагогов. М.: Генезис, 2000. 107 с.
    24. Блауберг Н.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: Наука, 1973. 270 с.
    25. Божович Л.И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонической личности // Психология формирования и развития личности. М.: Наука. 1981. С. 257-284.
    26. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. - № 2. 1979. С. 47-56.
    27. Боришевський М.Й. Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів. К.: Радянська школа, 1980. 144 с.
    28. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. К.: Педагогічна думка, 1996. - № 3 (12). С. 26-33.
    29. Боришевский М.И. Развитие саморегуляции поведения школьников: Автореф. дисс. д-ра психол. наук: 19.00.07 / Киевский государственный педагогический институт имени М.П. Драгоманова. К., 1992. 78 с.
    30. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.: (Серия «Мастера психологии»)
    31. Варбан М.Ю. Диагностика профессиональных ожиданий в юношеском возрасте // Практична психологія та соціальна робота. 1999. №3. С. 32-36.
    32. Виногородський А.М. Розвиток особистісної рефлексії підлітків (на матеріалі сприйняття музики): Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. К., 1999. 20 с.
    33. Возрастные возможности усвоения знаний (младшие классы школы) / Под ред. Д.Б. Эльконина, В.В. Давыдова. М.: Просвещение, 1966. 442 с.
    34. Гегель Ф.В. Энциклопедия философских наук. Т.1. Наука логики. М., 1974. 206 с.
    35. Гейко Є.В. Психологічні особливості прояву егоцентризму особистості у мисленнєвій діяльності підлітків: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. К., 2001. 20 с.
    36. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию. Учеб. пособие. Самара.: Изд-кий Дом «Бахрах - М», 2000. 248 с.
    37. Гордеева О.В. О некоторых ограничениях разработки проблемы сознания в марксистской психологии (на материале трудов С.Л. Рубинштейна) // Вестник МГУ. Серия 14. - № 3. 1997. С. 12-21.
    38. Гуткина Н.И. Личностная рефлексия в подростковом возрасте: Автореф. дисс. канд. психол. наук: 19.00.07 / НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР . М., 1983. 24 с.
    39. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. М., 1996. 154 с.
    40. Гуткина Н.И. Разделение рефлексии на виды при экспериментальном изучении // Проблемы логической организации рефлексивных процессов. Новосибирск: Ротапринт НГУ, 1986. С. 49-50.
    41. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986. 240 с.
    42. Давыдов В.В., Слободчиков В.И., Цукерман Г.А. Младший школьник как субъект учебной деятельности // Вопросы психологии. 1992. - №№ 3-4. С. 14-19.
    43. Дилео Д. Детский рисунок: диагностика и интерпретация. М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО Пресс, 2001. 272 с., илл. (Серия «Психологический практикум: тесты»).
    44. Динамика и структура личности подростка // Л.С. Выготский. Собр.сочинений в 6-ти т. Т.4. Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина. М.: Педагогика, 1984. С. 220-242.
    45. Дмитрова Т.В. Образ Я” як регулятор міжособистісних стосунків у ранній юності : Автореф. дисс. канд. психол. наук: 19.00.07, Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України. К., 1995. 18 с.
    46. Дробницкий О.Г. Проблемы нравственности. М.: Наука, 1977. 331 с.
    47. Желдак И.М. Искусство быть семьей: Практическое руководство. Минск: МП «Лерокс», 1998. 154 с.
    48. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку дітей і формування їх особистості. К.: Вища школа, 1978. 263 с.
    49. Зак А.З. Как определить уровень развития мышления школьника. М.: Знание, 1982. 96с. (Новое в жизни, науке, технике. Серия «Педагогика и психология», № 1).
    50. Зак А.З. Развитие теоретического мышления у младших школьников / НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР. М.: Педагогика, 1984. 152 с.
    51. Зак А.З. Экспериментальное изучение рефлексии у младших школьников // Вопросы психологии. 1978. № 2. С.102-109.
    52. Захарова А.В. Генезис самооценки: Автореф . дисс. д-ра психол. наук: 19.00.07 / НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР. М., 1989. 44 с.
    53. Захарова А.В., Андрущенко Т.Ю. Особенности формирования оценки и самооценки качеств личности в младшем школьном возрасте // Новые исследования в психологии. 1981. № 2. М.: Педагогика. 104 с. С. 81-85.
    54. Захарова А.В., Боцманова М.Э. Формирование учебной деятельности школьников / Под ред. В.В. Давыдова, И. Ломпшера, А.К. Марковой. М.: Педагогика, 1982. 216 с.
    55. Зейгарник Б.В. Опосредствование и саморегуляция в норме и патологии // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. № 3. 1981. С. 9-15.
    56. Игумнов С.А. Основы психотерапии детей и подростков: Справочное пособие / Под ред. В.Т. Кондрашенко. М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. 176 с.
    57. Изучение особенностей психического развития и воспитания учащихся (психологические методики выявления уровня личностного развития и воспитания школьников). [Сборник научных трудов] / Редкол.: Д.И. Фельдштейн (отв. ред.) и др. М.: Изд-во АПН СССР, 1987. 163 с.
    58. Кайдановская И.А. К вопросу об истоках рефлексивных процессов // Проблемы логической организации рефлексивных процессов. Новосибирск: Ротапринт НГУ, 1986. С. 230-231.
    59. Келеси М. Особенности рефлексии как формы самопознания личности: Дисс. канд. психол. наук: 19.00.01 / Киевский государственный университет имени Тараса Шевченко. К., 1996. 195 с.
    60. Кон И.С. Открытие «Я». М.: Политиздат, 1978. 367 с.
    61. Кон И.С. Ребёнок и общество. М.: Наука, 1988. 272 с.
    62. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Системний підхід). К.: Стилос, 2000. 336 с.
    63. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві): Навч. посіб. для вищ. навч. закладів. К.: Освіта, 1998. 255 с. С. 100-137.
    64. Конопкин О.А. Структурно-функциональный анализ процесса осознанного регулирования произвольной деятельности // Психологические проблемы эффективности и качества труда: Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов СССР. М., 1977, ч.ІІ. С. 34-42.
    65. Кордуэлл М. Психология. А-Я. Словарь-справочник: Пер. с англ. К.С. Ткаченко. М.: Фаир-Пресс, 1999. 448 с.
    66. Костюк Г.С. Навчання і розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1968. 45 с.
    67. Крюкова С.В., Слободяник Н.П. Удивляюсь, злюсь, боюсь, хвастаюсь и радуюсь: Программы эмоционального развития детей дошкольного и младшего школьного возраста: Практическое пособие. М.: Генезис, 2000. 208 с.
    68. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребёнка от рождения до 17 лет): Учеб. пособие. 5-е изд. М.: Изд-во УРАО, 1999. 176 с.
    69. Кулюткин Ю.Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий // Психологические исследования интеллектуальной деятельности // Под ред. О.К. Тихомирова. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1979. С. 22-28.
    70. Левитов Н.Д. Психологические особенности младших школьников. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1955. 46 с.
    71. Лекторский В.А. Проблема субъекта и объекта в классической и современной буржуазной философии. М.: Высшая школа, 1965. 123 с.
    72. Лефевр В.А. От метафизики к моделированию души // Вопросы философии. Психология. № 10. 1990. С. 25-31.
    73. Липкина А.И. Предметно-диалогическая рефлексия на уроках труда как фактор нравственно-мотивационногго развития личности школьника // Вопросы психологии. - № 3. 1986. С. 29-34.
    74. Липкина А.И. Психология ребёнка и формирование нравственных компонентов его мировоззрения // Вопросы психологии. Психология. № 1. 1980. С. 11-21.
    75. Липкина А.И. Самооценка школьника. М.: Знание, 1976. 64 с. (Новое в жизни, науке, технике. Серия «Педагогика и психология», № 12).
    76. Лушпаева Е.В. Динамика рефлексивных процессов в социально-психологическом тренинге: проблема децентрации // Вестник МГУ. Серия 14. 1984. Психология. № 4. С. 70-71.
    77. Лушпаева Е.В. Развитие рефлексии в общении средствами социально психологического тренинга: Автореф. дисс. канд. психол. наук: 19.00.05. М. 1989. 20 с.
    78. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: Навч. посіб. для вищої школи. К.: Наукова думка, 1998. 226 с.
    79. Марцинковская Т.Д. Диагностика психического развития детей. Пособие по практической психологии. М.: ЛинкаПресс, 1997. 176 с.
    80. Матвєєва М.П. Особливості «Я-образу» розумово-відсталих підлітків: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.10 / Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України. К., 1994. 22 с.
    81. Маховер К. Проективный рисунок человека / Пер. с англ. 2-е изд., испр. М.: Смысл, 2000. 154 с.
    82. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью. К.: Вища школа, 1987. 224 с.
    83. Мельничук І.Я. Формування рефлексивних механізмів цілеутворення у процесі розв’язання професійно-психологічних завдань: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. К., 2001. 20 с.
    84. Мид М. Культура и мир детства. М.: Наука, 1988. 432 с.
    85. Мильман В.Э., Поливанова Н.И. Предметно-рефлексивное и структурно-содержательное взаимодействие в мыслительном процессе // Новые исследования в психологии. 1985. № 1 (32). С. 14-19.
    86. Мир детства: младший школьник / Под ред. А.Г. Хрипковой. М.: Педагогика, 1981. 400 с.
    87. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод. Посібник: У 2 ч. / Ред. рада: В.М. Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков (керівники автор. колективу) та ін. К.: ІЗМН, 1997. Ч. 1: Теорія і технологія життєтворчості. 392 с.
    88. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод. Посібник: У 2 ч. / Ред. рада: В.М. Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков (керівники автор. колективу) та ін. К.: ІЗМН, 1997. Ч. 2: Життєтворчий потенціал нової школи. 936 с.
    89. Михеева И.Н. Я-концепция и конфликт в сфере нравственной жизни личности // Самосознание и защитные механизмы личности. Хрестоматия. - Самара: Изд-кий Дом «Бахрах-М», 2000. С. 232-251.
    90. Мухина В.С. Детская психология. М.: Апрель-Пресс, 1999. 352 с.
    91. Найдёнов М.И. Групповая рефлексия в решении творческих задач при различной степени готовности к интеллектуальному труду: Автореф. дисс. канд. психол. наук: 19.00.01 / Киевский государственный педагогический институт имени М.П. Драгоманова. К., 1989. 23 с.
    92. Начальный этап развивающего обучения русскому языку в средней школе. Концепция и программа / Под ред. В.В. Репкина. Томск: Пеленг, 1992. 96с.
    93. Нежнова Т.А. Динамика внутренней позиции” при переходе от дошкольного к младшему школьному возрасту // Вестник МГУ. Серия 14. 1988. Психология. № 1. С. 50-61.
    94. Непомнящая Н.И. Психодиагностика личности: Теория и практика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. 192 с.
    95. Непомнящая Н.И. Становление личности ребёнка 6-7 лет / НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР. М.: Педагогика, 1992. 160 с.
    96. Непомнящая Н.И., Каневская М.Е., Пахомова О.Н. и др. Ценностность как центральный компонент психологической структуры личности // Вопросы психологии. 1980. &n
  • Стоимость доставки:
  • 125.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА