Психологічні засоби корекції міжособистісних стосунків у підлітків з агресивною поведінкою (спеціальність 19.00.07 – педагогічна і вікова психологія)

Короткий опис

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

Павелків Віталій Романович

УДК 159.992.73:316.472.3

Психологічні засоби корекції міжособистісних стосунків у підлітків з агресивною поведінкою
(спеціальність 19.00.07 педагогічна і вікова психологія)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник: дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор С.Д.МАКСИМЕНКО

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП

4-9

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКІВ

10-55

1.1. Загальна характеристика понять „агресія”, „агресивність”, „агресивна поведінка”

10-18

1.2. Аналіз сутності, механізмів та виявів агресії в теоріях особистості

18-33

1.3. Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків

33-53

Висновки до Розділу 1

54-55

РОЗДІЛ 2

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКІВ

56-127

2.1. Методика та організація дослідження

56-77

2.2. Особливості вияву агресивної поведінки у підлітків: результати емпіричного дослідження

77-98

2.3. Аналіз взаємозв’язку агресивності та особистісних рис підлітка залежно від освітнього середовища

98-106

2.4. Аналіз специфіки стосунків підлітків з агресивною поведінкою з однолітками

106-124

Висновки до Розділу 2

124-127

РОЗДІЛ 3

УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНИХ СТОСУНКІВ ПІДЛІТКІВ З АГРЕСИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ З ОДНОКЛАСНИКАМИ

128-188

3.1. Продуктивне розвивальне середовище як засіб формування позитивних стосунків підлітків з однокласниками

128-160

3.2. Програма тренінгу „Розвиток навичок конструктивного управління агресією”

160-171

3.3. Динаміка стосунків підлітків з агресивною поведінкою в умовах продуктивного розвивального середовища

171-186

Висновки до Розділу 3

186-188

ВИСНОВКИ

189-190

ЛІТЕРАТУРА

191-204

ДОДАТКИ

205-277

ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема деструктивної поведінки людини привертала увагу дослідників досить давно, але й донині все ще залишається недостатньо вивченою. З розвитком суспільства певні форми деструктивної поведінки, зокрема агресивної, не тільки не виявили тенденції до зниження, але й стали знаходити нові, більш витончені форми прояву. Актуальність теми дослідження визначається також і тим, що в останні роки збільшилася кількість злочинів, які скоєні молоддю та підлітками, збільшилася кількість групових бійок, які носять жорстокий характер. Крім цього, у певної частини молоді спостерігається поглиблення агресії в бік зростання жорстокості, цинізму, збільшення числа злочинів, які скоюються під впливом ситуативних, імпульсивних поведінкових реакцій і характеризуються неадекватністю приводу і міри заподіяної жертві шкоди. Укоріненість агресивної моделі поведінки в середовищі підлітків виступає показником деформованого способу життя і відображає одну з найгостріших психологічних і соціальних проблем нашого суспільства.
Проблематика агресії та агресивної поведінки займає істотне місце у психологічній науці (З.Фрейд, А.Басс, А.Бандура, С.Берковітц, К.Лоренц та ін.). Чимало праць (зокрема, вітчизняних дослідників) присвячено вивченню різноманітних форм агресивної поведінки дітей та підлітків (О.Б.Бовть, Р.У.Благута, В.О.Татенко, Б.М.Ткач, С.В.Харченко, Л.В.Чаговець), у тому числі важковиховуваних і з відхиленнями в поведінці (М.А.Алемаксін, Н.В.Алікіна, М.І.Блонський, К.Бютнер, Л.М.Зюбін, Е.Квятковська-Тохович, Т.І.Короткова, Т.Н.Курбатока, Н.Ю.Максимова, М.Раттер, Л.С.Славіна). Певна кількість досліджень спрямована на вивчення особливостей прояву агресивної поведінки студентської молоді (Л.В.Бернацька, О.Ю.Дроздов, Ю.Д.Іщенко, С.Л.Кравчук, А.Е.Мелоян, С.Г.Шебанова), менеджерів (Є.В.Тополєв), спортсменів (О.Я.Фотуйма), міліціянтів (О.М.Цільмак), охоронців (С.П.Третьяков), на розроблення заходів попередження й корекції певних форм агресивності засобами психотренінгу (І.С.Ніколаєва, Т.В.Палько, С.П.Третьяков) тощо. Численні дослідження присвячені вивченню агресії та агресивності в осіб, що притягалися до кримінальної відповідальності або мають певні психопатологічні відхилення (Л.М.Балабанова, С.Н.Єніколопов, Л.Я.Жезлова, К.Є.Ігошев, І.І.Карпець, В.Н.Кудрявцев, А.Є.Лічко, Р.М.Масагутов, В.Г.Самовичев, А.І.Селецький, Н.Н.Стручков та ін.). Та, попри усе це, проблема природи і чинників агресивної поведінки підлітків та засобів її корекції все ще залишається недостатньо розробленою у психолого-педагогічній науці.
Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-практичних розробок лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України: Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі” (Державний реєстраційний номер 0105U001036).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол №1 від 29.01.2004р.) та узгоджена в Координаційній раді АПН України (протокол №2 від 24.02.2004 р.).
Об’єкт дослідження - агресивна поведінка підлітків.
Предмет дослідження - психологічні чинники агресивної поведінки підлітків та засоби її корекції.
Мета дослідження - визначити психологічні чинники, що впливають на прояв агресивної поведінки у підлітків, та засоби її корекції в умовах освітнього закладу.
Гіпотези дослідження полягають у тому, що:
а) істотним чинником формування агресивності підлітка є деформація системи його стосунків із найближчим оточенням;
б) корекція вказаних стосунків і відповідне зниження агресивності підлітків можуть бути досягнуті за допомогою системи педагогічних і психологічних впливів в умовах продуктивного розвивального середовища.
Завдання дослідження.
1. Здійснити аналіз існуючих у психолого-педагогічній літературі підходів до аналізу агресії, агресивної поведінки та агресивності.
2. Створити комплексну методику дослідження, яка дасть змогу якнайповніше вивчити психологічні чинники агресивної поведінки у підлітковому віці.
3. Виявити вплив індивідуально-психологічних (структура самоставлення, мотиви, соціально-моральні цінності) та соціально-психологічних (статус підлітка у навчальній групі) чинників на агресивну поведінку підлітка.
4. Розробити і апробувати програму психологічної допомоги особистості у подоланні агресивних форм поведінки шляхом створення продуктивного розвивального середовища.
5. Проаналізувати ефективність розробленої програми.
Методологічними засадами дослідження слугували головні положення генетичного підходу та вчення про детермінацію та закономірності розвитку психіки (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн), теоретико-методологічні положення про соціально-психологічну сутність людини, закономірності її соціалізації (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, Б.С.Братусь, Б.В.Зейгарник, І.С.Кон, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Т.М.Титаренко), психологічні уявлення про природу і сутність феномена агресії (Н.В.Алікіна, С.Л.Кравчук, М.Д.Левітов, О.М.Морозов, А.А.Реан, Ф.С.Сафуанов, В.М.Синьов, Т.С.Яценко).
Методи дослідження теоретичний аналіз проблеми дослідження на базі вивчення наукової літератури, емпіричні методи опитування, анкетування, тестування, соціометрія, спостереження, а також експеримент. Статистичний аналіз здійснювався на базі пакету статистичних програм SPSS 10.0.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:
- одержані нові дані стосовно специфічних рис агресивної поведінки у підлітковому віці;
- показано вплив самоставлення, мотивів та соціально-моральних цінностей на агресивну поведінку підлітків;
- виявлено зумовленість агресивної поведінки підлітків їхніми стосунками з однолітками, вчителями та батьками;
- створено й апробовано програму корекції агресивної поведінки підлітків в умовах продуктивного розвивального середовища.
Теоретична значущість дослідження полягає:
- у виявленні індивідуально-психологічних та соціально-психологічних чинників агресивної поведінки підлітків;
- у з’ясуванні наявності протиріччя між уявленнями підлітка про свої стосунки з однокласниками та його реальним статусом у колективі;
- у дослідженні впливу сімейних та педагогічних чинників на прояви агресивної поведінки у підлітків;
- у вивченні засобів корекції агресивної поведінки підлітків, що передбачає вплив на систему взаємостосунків з однолітками, педагогами та батьками.
Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані педагогами, психологами та соціальними працівниками при організації групової та індивідуальної роботи з підлітками. Створена в дослідженні комплексна методика діагностики агресивної поведінки може застосовуватися практичними психологами для діагностики симптомів агресії у підлітків. Програма корекції агресивної поведінки підлітків в умовах продуктивного розвивального середовища може використовуватися класними керівниками та педагогами при роботі з агресивними підлітками. Крім цього, результати дослідження можуть бути використані при читанні курсів з вікової психології для студентів, що навчаються за психологічними та педагогічними спеціальностями.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася використанням надійних та валідних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням новітніх програм обробки.
Дослідження проводилося протягом 2004-2005 рр. на базі Рівненської загальноосвітньої школи №28, спеціальної школи з корекційно-розвивальним навчанням №26 та дитячого будинку м. Рівне.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на конференції молодих учених Психологія сучасності: наука і практика” (м. Одеса, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції „Психологія особистості: досвід минулого погляд в майбутнє” (м. Одеса, 2004), Всеукраїнському конгресі психологів (м. Київ, 2005), на другому Вінницькому міжрегіональному науково-практичному семінарі Особистісна орієнтація як провідний напрям удосконалення освіти” (м. Вінниця, 2005), на засіданнях кафедри загальної психології та психодіагностики Рівненського державного гуманітарного університету і лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.
Головні положення дисертації висвітлено у 7 публікаціях автора, 5 з яких опубліковані у фахових виданнях, включених ВАК України до відповідного переліку.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження використовуються при читанні курсу „Вікова психологія” для студентів, що навчаються за спеціальностями „Психологія”, „Соціальна робота” та курсу „Вікова та педагогічна психологія” для студентів усіх факультетів Рівненського державного гуманітарного університету.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 170 найменувань, у тому числі 9 іноземною мовою, та 10 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках. Робота містить 23 таблиці, 2 рисунки, 2 діаграми.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження загалом підтвердило висунуті гіпотези та дозволило розв’язати поставлені завдання. Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблематики та результатів експериментального дослідження дозволив зробити такі висновки:
1. Вивчення основних концепцій, що розкривають феноменологію й детермінацію агресивної поведінки, а також особливості підліткового віку, визначили шляхи аналізу такої поведінки, здійснюваної підлітками, у рамках структурних складових і функціональних показників агресії. Узагальнення результатів проведених раніше досліджень дало змогу висунути гіпотезу про системи порушених стосунків із найближчим оточенням як істотний чинник агресивної поведінки підлітка.
2. Емпіричне вивчення міжособистісних стосунків агресивних підлітків з однолітками дозволило дійти висновку про те, що агресія у підлітків великою мірою визначається системою порушених стосунків, які знаходять вияв у несприятливому статусі підлітка в середовищі однолітків, незадоволеності стосунками, відсутності взаємності, у низькій усвідомленості та неадекватному переживанні стосунків, їх негативній модальності в умовах взаємодії з референтними особами. Це і слугувало визначальним моментом в акцентуванні уваги на формуванні позитивних стосунків у сфері міжособистісної взаємодії підлітків.
3. Проведене дослідження показало, що підліткам з агресивною поведінкою властиві істотні розбіжності між уявленнями про свої стосунки з однокласниками та реальним статусом у колективі. Зокрема, виявлено тенденцію агресивних підлітків до заниження статусу однокласників і завищення свого статусу. Неправильне усвідомлення свого положення в колективі однолітків, що становить сутність порушень стосунків підлітків, перешкоджає нормальному становленню особистості.
4. Вивчення впливу сімейного виховання на становлення агресивної поведінки підлітків дало змогу виокремити дві групи батьків за критерієм їхнього суб’єктивного ставлення до вияву агресії їхньою дитиною. Виявилось, що батьки, які фіксують агресивність дитини, на відміну від батьків, які не фіксують її, виявляють незгоду одне з одним у поглядах на методи виховання, частіше є непослідовні у своїх вимогах до дитини, рідко хвалять дитину за гарну поведінку, а за погану частіше карають; дитина практично не звертається до батьків за порадою і рідше звертається за допомогою.
5. Показано, що реалізація програми, яка спрямована на створення для підлітків продуктивного розвивального середовища й передбачає психодіагностичну, психопрофілактичну, розвивальну й консультативну роботу в наступних системах взаємодії: „психолог педагоги”, „психолог педагоги батьки”, „психолог педагоги підлітки”, сприяє корекції порушених стосунків підлітків і, відповідно, зниженню їхньої агресивності.
6. Реалізація у формувальному експерименті, що охоплював учнів загальноосвітньої школи з 5-го по 9-й клас, програми, спрямованої на створення продуктивного розвивального середовища, забезпечила істотне покращення системи стосунків між підлітками. Це знайшло вияв: у підвищенні адекватності як самооцінки підлітків, так і усвідомлення й переживання ними своїх стосунків з однолітками; в утвердженні позитивної модальності цих стосунків, підвищенні ступеня їхньої стійкості і взаємності; у досягненні більш сприятливого положення підлітка в системі міжособистісних стосунків та його більшій задоволеності ними. Статистична обробка даних підтвердила висновки про ефективність застосування умов продуктивного розвивального середовища для корекції агресивної поведінки підлітків.

Список використаних джерел
1. Абраменко В.И. Закономерности развития характера у подростков и условия его формирования: Автореф. дисс. д-ра психол.наук. Л., 1986. 38 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М., 1991. 299 с.
3. Аверин В.А. Психология детей и подростков. СПб, 1998. С. 361-371.
4. Аверин В.А., Григорова З.Н. Личностные детерминанты девиантного поведения подростков: Эколого-социальные вопросы защиты и охраны здоровья молодого поколения на пути в ХХІ век. Материалы IV Международного конгресса. СПб., 1998. С. 324-326.
5. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологи. М., 1995. 296 с.
6. Алексеева Л.С. Влияние семейных конфликтов на отклоняющееся поведение подростков // Психолого-педагогические проблемы предупреждения педагогической запущенности школьников. - М., 1978. С. 36-40.
7. Аликина Н.В. Возрастные психологические особенности агрессивного поведения несовершеннолетних: Автореф. дисс. канд. психол. наук. К., 1989. 21 с.
8. Алмазов Б.Н. Психическая средовая дезадаптация несовершеннолетних. Свердловск, 1986. 150 с.
9. Амельков А.А. Влияние форм организации совместного труда старшеклассников на межличностные отношения: Дисс. канд. психол.наук. Минск, 1985. С. 64-97.
10. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. 3-е изд. СПб.: Питер, 2001. 288 с.
11. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 1988. 429 с.
12. Антонян Ю.М. Жестокость в нашей жизни. М., 1995. 22 с.
13. Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы // Психология формирования и развития личности. М., 1981. С. 3-19.
14. Асмолов А.Г. Деятельность и установка. М., 1979. 151 с.
15. Асмолов А.Г. Личность: психологическая стратегия воспитания. М., 1985. 207 с.
16. Асмолов А.Г. Психология личности. М., 1990. 367 с.
17. Бадмаев С.А. Психологическая коррекция отклоняющегося поведения школьников. М., 1997. 23 с.
18. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. М., 2000. 512 с.
19. Берковитц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. М., 2001. С. 24-30.
20. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М., 1986. 420 с.
21. Битуев В.П. Психология взаимоотношений учителя и учащихся. Улан-Уде, 1972. 115 с.
22. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М., 1982. 220 с.
23. Бодалев А.А. Личность и общение. М., 1983. 271 с.
24. Бодалев А.А., Криволап Л.И. О воздействии стиля общения педагога с учащимися на их эмоциональный опыт // Проблемы общения и воспитания. - Ч. 1. Тарту, 1974. С. 185-192.
25. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском воздасте. М., 1968. 464 с.
26. Буева Л.П. Личность и среда // Ребенок в системе внутриколлективных отношений. М., 1972. С. 14-27.
27. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности. М., 1968. 16 с.
28. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб, 1998. С. 22-53.
29. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. М., 1991. 136 с.
30. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления кризисных ситуаций. М., 1984. 200 с.
31. Васильев В.Л. Предупреждение правонарушений несовершеннолетних. Л., 1980. 35 с.
32. Вереникина И.М. Конфликты на уроке (в подростковом возрасте) // Конфликты в школьном возрасте: пути их преодоления. М., 1986. С. 39-48.
33. Вереникина И.М. Психологические условия перестройки отношения детей к учебной деятельности на рубеже подросткового возраста: Автореф. дисс. канд. психол. наук. М., 1988. 24 с.
34. Виноградова Е.В. Особенности межличностных отношений в детских домах и школах-интернатах: Дисс. канд. психол.наук. М., 1992. С. 43-50.
35. Вилюнас И.П. Психология эмоциональных явлений. М., 1976. 143 с.
36. Выготский Л.С. Педология подростка // Собр. соч.: В 6 т. М., 1984. Т. 4. С. 5-243.
37. Выготский Л.С. Трудное детство // Собр. соч.: В 6 т. М., 1984. Т. 5. С. 137-198.
38. Гиппернейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций: Учебное пособие для вузов. М., 1997. 280 с.
39. Гурлева Т.С. Понимание классным руководителем подростка // Проблемы формирования личности в коллективной деятельности и общении. Ч. 1. Гродно, 1980. С. 72-79.
40. Драгунова Т.В. Общение с товарищами как особая сфера жизни подростков // Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков. М., 1967. С. 305-318.
41. Драгунова Т.В. Подросток. М., 1976. 96 с.
42. Драгунова Т.В. Психологические особенности подростка // Возрастная и педагогическая психология. М., 1979. С. 98-141.
43. Дубровина И.В. Формирование личности в переходный (от подросткового к юношескому возрасту) период // Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту. М., 1987. С. 7-26
44. Дубровина И.В., Лисина М.И. Особенности психического развития детей в семье и вне семьи //Возрастные особенности психического развития детей. М., 1982. С. 3-18.
45. Егошкин Ю.В. Диагностика и коррекция агрессивного поведения у детей дошкольного возраста: Дисс. канд. психол. наук. М., 1995. С. 6-29.
46. Ениколопов С.Н. Агрессия и агрессивность насильственных преступников. М., 1984. 39 с.
47. Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирвоания детской личности // Принцип развития в психологи. М., 1978. С. 243-267.
48. Захарова А.В., Андрущенко Т.Ю. Исследование самооценки младшего школьника в учебной деятельности // Вопросы психологии. 1980. - № 4. С. 90-99.
49. Зимелева З.А. Психологические условия возникновения и коррекции агрессивного поведения подростков: Дисс. ...канд. психол. наук. М., 2002. 108 с.
50. Зюбин Л.М. Психология воспитания: Методическое пособие. М., 1991. 93 с.
51. Зюбин Л.М. Учебно-воспитательная работа с трудными учащимися: Методич. пособие для проф. тех. уч. заведений. М., 1982. 191 с.
52. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб, 2000. С. 238-243.
53. Каган В.Е. Тоталитарное сознание и ребенок: семейное воспитание // Вопросы психологии. 1992. № 2. С. 14-15.
54. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. М., 1987. 195 с.
55. Квятковская-Тохович Э. Агрессивность и конфликтность несовершеннолетних правонарушителей как объект педагогического изучения и воздействия: Дисс. канд. психол. наук. М., 1980. С. 28-42.
56. Кернберг О.Ф. Агрессия при расстройствах личности и перверсиях. М., 1998. С. 111-131.
57. Кисловская В.Р. Школьники в среде сверстников и взрослых. Алма-Ата, 1975. 40 с.
58. Китов А.И. Экономическая психология. М., 1987. 303 с.
59. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения. М., 2001. С. 46-50.
60. Ковалев П.А. Возрастно-половые особенности отражения в сознании структуры собственной агрессивности и агрессивного поведения: Автореф. дисс. канд. психол. наук. СПб., 1996. 19 с.
61. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива. Минск, 1984. 96 с.
62. Кон И.С. Психология ранней юности. М., 1989. 255 с.
63. Кондратьева С.В. Учитель-ученик. М., 1984. 80 с.
64. Кондратьева С.В. Психолого-педагогические проблемы общения. Гродно, 1982. 66 с.
65. Конникова Т.Е. О взаимоотношениях в коллективе подростков // Ребенок в системе коллективных отношений: Тезисы докладов. М., 1979. С. 29-34.
66. Котова И.Б., Шиянов Е.Н. Педагогическое взаимодействие. Ростов-на-Дону, 1997. 109 с.
67. Котова И.Б., Шиянов Е.Н. Социализация воспитания. Ростов-на-Дону, 1997. 112 с.
68. Крайг Г и др. Психология развития. - СПб.: Питер, 2000. 940 с.
69. Кроник А.А. Межличностное оценивание в малых группах. К., 1982. 137 с.
70. Кроник А.А., Кроник А.Е. В главных ролях: Вы, Мы, Он, Ты, Я: Психология значимых отношений. М., 1989. 230 с.
71. Кроник А.А., Кроник А.Е. Психология человеческих отношений. М., 1998. С. 62-73.
72. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.Н. Межличностное общение. СПб, 2001. 532 с.
73. Куприна А.П. Удовлетворенность общением как важная проблема подросткового возраста // Психологические условия и механизмы воспитания подростков. М., 1983. С. 71-75.
74. Левитов Н.Д. Воспитание подростка в семье. М., 1969. 86 с.
75. Леонтьев А.А. Общение как объект психологического исследования // Методологические проблемы социальной психологии. М., 1975. С. 105-123.
76. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975. 304 с.
77. Личко А.Е. Патологические типы нарушений у подростков. Л., 1973. 107 с.
78. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. Л., 1983. 256 с.
79. Лозовцева В.Н. Особенности отношения подростка к сверстнику как к образцу: Автореф. дисс. канд. психол. наук. М., 1978. 21 с.
80. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М., 1984. 389 с.
81. Лоренц К. Агрессия. М., 1994. С. 22.
82. Лоренц К. Так называемое зло. М., 1994. 230 с.
83. Лубовский Д.В. Диагностика отношения младших подростков к другим людям как показателя развития личности: Автореф. дисс. канд. психол.наук. М., 1990. 16 с.
84. Лубовский Д.В. О групповой психокоррекционной работе с подростками в условиях школы // Психолого-педагогическая коррекция и психотерапия девиантного поведения и дисгармоний в развитии личности детей и подростков: Тезисы докладов Международной научно-практической конференции. Воронеж, 1993. С. 125-126.
85. Майорова Э.Р. Формирование среды личностно-ориентированного образовательного взаимодействия как необходимое условие его эффективности: Автореф. дисс. канд. пед. наук. М., 1998. 14 с.
86. Максименко С.Д. Розвиток особистості в онтогенезі. В 2-х т. К., 2004.
87. Максименко С.Д. Загальна психологія. Підручник. Вінниця: Нова книга. - 2004. - 704 с.
88. Максимова Н.Ю. Психологія адитивної поведінки: Навч. посібник. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2002. 308 с.
89. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. М., 1983. 96 с.
90. Масгутова С.К. Основные проблемы подросткового возраста в контексте школьной психологической службы: Автореф. дисс. канд. психол. наук. М., 1988. 21 с.
91. Маслоу А. Психология бытия. М., 1997. С. 25-42.
92. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.,1998. 200 с.
93. Митина Л.М. Управлять или подавлять: выбор стратегии профессиональной жизнедеятельности педагога. М., 1999. С. 27-34.
94. Михайлова О.Ю. Криминальная сексуальная агрессия: теоретико-методологический поход / Под ред. П.Н.Ермакова. Ростов-на-Дону, 2000. 150 с.
95. Мудрик А.В. Личность школьника и ее воспитание в коллективе. М., 1983. 96 с.
96. Мудрик А.В. Общение как фактор воспитания школьников: Автореф. дисс. д-ра психол. наук. Л., 1981. 37 с.
97. Мягков И.Ф. Мотивы девиантного поведения в системе отношений личности педагогически запущенных подростков // Психолого-педагогические проблемы мотивации учебной деятельности. Новосибирск, 1985. С. 271-275.
98. Мясищев В.Н. Психология отношений. М., 1995. С.15-27.
99. Мясищев В.Н. Социальная психология и психология отношений // Проблемы общей психологии. М., 1965. С. 273-285.
100. Наш проблемный подросток. Учебное пособие / Под ред. Л.А.Регуш. СПб, 1999. С. 23-42.
101. Немов Р.С. Психология. В 3 кн. М., 1998. Кн. 3. - С. 389-407.
102. Новикова Е.В. Особенности общения и проявления школьной дезадаптации у младших школьников и подростков // Общение и формирование личности школьника. М., 1987. С. 17-40.
103. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. К., 1990. С. 117-185.
104. Олифирович Н.И. Психологические особенности профессиональных взаимоотношений практического психолога и педагогов школы: Автореф. дисс. канд. психол. наук. Минск, 1999. С. 14-16.
105. Ольшанская Е.В. Подростковая агрессия как фактор социальной адаптации: Автореф. дисс. канд. психол.наук. М., 2000. 17 с.
106. Пантелеев С.Р. Методика исследования самоотношения. М., 1993. 32 с.
107. Петровская Л.А. Компетентность в общении: Социально-психологический тренинг. М., 1989. 216 с.
108. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. М., 1982. С. 213-252.
109. Петровский А.В. Проблемы развития личности с позиции социальной психологии // Вопросы психологии. 1984. - № 4. С. 15-30.
110. Петровский В.А., Калиненко В.К., Котова И.Б. Личностно-развивающее взаимодействие. Ростов-на-Дону, 1995. 84 с.
111. Пикалова Г.М. Становление развернутых взаимоотношений подростков и взрослых в общественно полезной деятельности как фактор формирования личности: Автореф. дисс канд. психол. наук. М., 1979. 12 с.
112. Платонов К.К. Структура и развитие личности. М., 1986. 173 с.
113. Прихожан А.М. Применение методов прямого оценивания в работе школьного психолога // Научно-методические основы использования в школьной психологической службе конкретных психодиагностических методик. М., 1988. С. 110-128.
114. Прихожан А.М. Школьная тревожность и самооценка в старшем подростковом возрасте // Психологические проблемы повышения качества обучения и воспитания. М., 1984. С. 54-59.
115. Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Подросток в учебнике и в жизни. М., 1990. 68 с.
116. Психология современного подростка / Под ред. Д.И.Фельдштейна. М., 1987. 347 с.
117. Психологические программы развития личности в подростковом и старшем школьном возрасте / Под ред. И.В.Дубровиной. Екатеринбург, 2000. 127 с.
118. Психология человеческой агрессивности. Хрестоматия. Минск, 1999. С. 55-57.
119. Развитие личности ребенка /Общ. ред. А.М.Фонарева. М., 1987.272 с.
120. Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа. СПб.:ВЕИП, 1995.
121. Ратинов А.Р. Психология личности преступника. Ценностно-нормативный подход // Личность преступника как объект психологического исследования. М., 1979. С. 3-33.
122. Раттер М. Помощь трудным детям. М., 1987. 116 с.
123. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический журнал. 1996. Т. 17. - № 5. С. 3-19.
124. Реан А.А. Характерологические особенности подростков-делинквентов // Вопросы психологии. 1991. - № 4. С. 139-144.
125. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. СПб, 1999. С. 106-121.
126. Рогов Е.И. Активность подростка в системе коллективных взаимоотношений в спортивных командах: Автореф. дисс. канд. психол. наук. М., 1985. 24 с.
127. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании. М., 1995. С. 408-411.
128. Роджерс К. Несколько важных открытий // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. 1990. - № 2. С. 58-75.
129. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2-х т. Т.1. М., 1989. 485 с.
130. Румянцева Т.Г. Агрессия и контроль // Вопросы психологии. 1992. - № 6. С. 56-68.
131. Румянцева Т.Г. Критический анализ концепций «человеческой агрессивности». Минск, 1982. 213 с.
132. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействия в педагогическом коллективе. М., 1991. С. 23-26.
133. Сауфонов Ф.С. Психологическая типология криминальной агрессии // Психологический журнал. 1999. Т. 20. - № 6. С. 24-35.
134. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения и условия его коррекции. М., 1998. С. 48-60.
135. Смирнова Е.О., Хузеева Г.Р. Психоогические особенности и варианты детской агрессивности // Вопросы психологии. 2002. - № 1. С. 17-26.
136. Соковикова Э.Б. Влияние общественно полезной деятельности на стиль отношений педагога с младшими подростками // Психологические условия и механизмы воспитания подростков. М., 1983. С. 93-100.
137. Соловьев С.В. Агрессивность как свойство личности в норме и патологии: Дисс. д-ра психол.наук. СПб, 1996. 600 с.
138. Социальная психология личности в вопросах и ответах / Под ред. В.А.Лабунской. М., 1999. С. 129-139.
139. Степанов В.Г. Психология трудных школьников. М., 1997. 320 с.
140. Сулейманова С.М. Психологический анализ конфликтных взаимоотношений между учителем и учащимся (на материале младших подростков): Автореф. дисс. канд. психол. наук. М., 1981. 21 с.
141. Тагирова Г.С. Коррекция поведения трудновоспитуемых подростков с рассогласованием отношений: Автореф. дисс. канд. психол. наук. Махачкала, 1999. 19 с.
142. Толстых Н.Н. Сравнительное изучение отношения к будущему у подростков, воспитывающихся в семье и вне семьи // Возрастные особенности психического развития детей. М., 1982. С. 111-122.
143. Фельдштейн Д.И. Психологические основы общественно-полезной деятельности подростков. М., 1982. 224 с.
144. Фельдштейн Д.И. Психология современного подростка. М., 1987. 240 с.
145. Филонов Л.Б. Поиск пределов допустимого как одна из особенностей поведения «трудных» подростков // Социальная психология личности. М., 1979. С. 114-138.
146. Фокина Н.Э. Развитие моральных суждений у младших школьников и подростков: Автореф. дисс. канд. психол. наук. М., 1978. 20 с.
147. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту // Под ред. И.В.Дубровиной. М., 1987. 184 с.
148. Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990. 127 с.
149. Фрейд З. Психология „Я” и защитные механизмы. М., 1993. - 142 с.
150. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. М., 1990. С. 7-35.
151. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. М., 1994. 447 с.
152. Фурманов И.А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. Минск, 1996. 124 с.
153. Хагуров Т.А. Феномен агрессии в системе ценностей современного общества: Автореф. дисс. канд. социол. наук. Майкоп, 2000. С. 13-17.
154. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. М., 1993. С. 47-63.
155. Черенкова Г.В. Психологические особенности различных форм общения подростков: Автореф. дисс. канд. психол. наук. М., 1989. 22 с.
156. Шебанова С.Г. Профилактика и коррекция агрессивного поведения студентов средствами тренинга общения. Дис. ...канд. психол. наук. Херсон, 2000. 213 с.
157. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. М., 1998. 290 с.
158. Шумская Л.И. Психологическое исследование межличностных отношений в группе среднего ПТУ: Автореф. дисс. канд. психол. наук. Минск, 1979.- 15 с.
159. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Анализ семейных отношений у подростков при психопатиях, акцентуациях характера, неврозах и неврозоподобных состояниях. Методические рекомендации для практического психолога. М., 1992. 43 с.
160. Эльконин Д.Б. Психолого-педагогическая диагностика: проблемы и задачи // Психодиагностика и школа / Под ред. К.И.Гуревича. Таллинн, 1980. 124 с.
161. Юрьев А.И., Филимонов Ю.И., Несторов В.М. Экспресс-методика для оценки эффективности аутотренинга и прогноза успешности деятельности человека / Личность и деятельность. Л., 1982. С. 52-57.
162. Altman I. The environment and sozial behavior. Privacy personal Spase. Territory. Growing. Calif. Brooks / Cole Publ. Co., 1975. 256 p.
163. Bandura A. Agression: Social Learning Analysis. Englewood Cliff, 1973. P. 23-65.
164. Bone S.L. Agression and family size. Q.Psycho., 1979. 109 p.
165. Hall E.T. Handbook for proxemic research. Stud. Antropol. Vis. Commun., Washington, 1974. 124 p.
166. Keltikanges-Iarvienen L., Kandos P. Problem solving strategies in aggressive and nonagressive children // Aggr.Behov. 1988. - № 4. P. 255-264.
167. Klopfer P. The dewelopment of aggression is childhood; a review. J.E.Mithell. S.Soc., 1989. Р. 115-208.
168. Coleman J.S. The adolescence society. N.Y., 1966. P. 12-34.
169. Coleman J.S. Relationships in adolescence. L: N.Y., 1980. P. 6-14.

170. Severson R. Adler. Agon and aggression // Individ.Psychol. 1990. - № 3. P. 324-357. &nbs