ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИЙ СПІР ЯК ПРЕДМЕТ ЮРИСДИКЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

ХЛІБОРОБ НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА

УДК: 342.92(477)

ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИЙ СПІР
ЯК ПРЕДМЕТ ЮРИСДИКЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Ткач Галина Йосифівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Львів – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 14
1.1 Загальна характеристика стану наукових досліджень публічно-правового спору 14
1.2 Вихідні методологічні засади дослідження публічно-правового спору як предмета юрисдикційної діяльності адміністративного суду 20
Висновки до Розділу 1 29
РОЗДІЛ 2 ПУБЛІЧНО-ПРАВОВА СФЕРА ФУНКЦІОНУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА 32
2.1 Публічно-правові відносини як особлива сфера функціонування держави та суспільства 32
2.2 Правова природа спорів, що виникають у публічно-правових відносинах 52
2.3 Розмежування публічно-правових та приватно-правових спорів 69
Висновки до Розділу 2 93
РОЗДІЛ 3 ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИЙ СПІР ЯК ПРЕДМЕТ ЮРИСДИКЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ 96
3.1 Поняття та особливості публічно-правових спорів, які належать до юрисдикції адміністративного суду 96
3.2 Загальна характеристика структури публічно-правового спору 107
3.3 Суб’єкт владних повноважень як учасник публічно-правового спору 118
3.4 Предмет та підстави публічно-правового спору 141
3.5 Види публічно-правових спорів, що належать до юрисдикції адміністративного суду 165
Висновки до Розділу 3 182
ВИСНОВКИ 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193
Додатки
Додаток А. Лист–звернення до Голови Вищого адміністративного суду України
Додаток Б. Рекомендації щодо удосконалення практики захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у публічно-правових відносинах, а також підвищення якості судових рішень, забезпечення єдності судової практики
Додаток В. Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у діяльність Неурядової аналітичної організації «Центр політико-правових реформ»
Додаток Г. Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у Вищому адміністративному суді України
Додаток Д. Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВАСУ – Вищий Адміністративний Суд України
ВГСУ – Вищий Господарський Суд України
ВВР – Відомості Верховної Ради України
ВРУ – Верховна Рада України
ВРЮ – Вища Рада Юстиції
ВСУ – Верховний Суд України
ГПК – Господарський процесуальний кодекс України
КАС – Кодекс адміністративного судочинства України
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
КСУ – Конституційний Суд України
ЦВК – Центральна виборча комісія
ЦК – Цивільний кодекс України
ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП
Актуальність теми. Закріплення в Кодексі адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. (далі – КАС України) публічно-правових відносин як сфери функціонування адміністративного судочинства зумовлює потребу ґрунтовного наукового дослідження проблем публічно-правового регулювання суспільних відносин та значення публічного права на сучасному етапі розвитку вітчизняної правової системи.
Водночас теоретико-правового переосмислення вимагає низка термінологічних новел, які увійшли в науковий обіг з набуттям чинності КАС України та від розуміння яких залежить визначення меж юрисдикції адміністративного суду, а отже, якість та ефективність захисту прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Ідеться, насамперед, про поняття публічно-правового спору, який є основною правовою категорією, що характеризує предмет судового розгляду під час здійснення адміністративного судочинства та визначає межі юрисдикції адміністративного суду. На жаль, ні в науковій літературі, ані на практиці немає єдиного підходу щодо розуміння сутності публічно-правового спору як предмета юрисдикційної діяльності адміністративного суду. Неоднозначність розуміння і тлумачення поняття публічно-правового спору ускладнює практичну діяльність щодо захисту прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічних правовідносин, спричинює значне й необґрунтоване звуження сфери прав, свобод та інтересів, що можуть захищатися адміністративними судами.
Привертає увагу також проблема юрисдикційних конфліктів між різними видами судочинства щодо вирішення правових спорів, які в більшості випадків викликані саме невизначеністю поняття публічно-правового спору. Ускладнюють ситуацію у цій сфері і часті законодавчі «перекроювання» юрисдикцій спеціалізованих судів. Чимало законодавчих ініціатив щодо врегулювання юрисдикційних питань основані лише на політичній доцільності і не враховують позицій, обґрунтованих та визнаних в адміністративно-правовій теорії. Яскравим прикладом непослідовності законодавця є ситуація, що склалась у зв’язку з неодноразовими змінами юрисдикційної належності публічно-правових спорів у сфері соціального забезпечення – так званих «соціальних спорів».
Проблематику правових аспектів запровадження, розвитку і функціонування адміністративного судочинства висвітлювали у своїх працях провідні українські науковці: В. Авер’янов, О. Андрійко, О. Банчук, В. Бевзенко, Ю. Битяк, Ю. Георгієвський, І. Голосніченко, С. Головатий, Р. Калюжний, В. Кампо, С. Ківалов, І. Коліушко, Т. Коломоєць, В. Колпаков, А. Комзюк, О. Кузьменко, Р. Куйбіда, М. Лошицький, Д. Лук’янець, Р. Мельник, О. Пасенюк, Ю. Педько, В. Перепелюк, Г. Пономаренко, А. Руденко, А. Селіванов, М. Смокович, Г. Ткач, М. Цуркан, В. Шаповал, Ю. Шемшученко, В. Шишкін, А. Школик, Н. Янюк та ін. Вони здійснили вагомий внесок в напрацювання матеріально-правових основ адміністративного судочинства і розвиток науки у цій сфері загалом. Утім, маємо констатувати відсутність концептуальних ґрунтовних досліджень публічно-правового спору як основної правової категорії, що визначає юрисдикцію адміністративного суду.
Зазначене свідчить про актуальність наукового дослідження сутності публічно-правового спору як предмета судового розгляду і вирішення, з’ясування його ознак та критеріїв відмежування публічно-правових спорів від приватно-правових.
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукової діяльності кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках теми «Проблеми реалізації правового статусу особи у відносинах із органами публічної адміністрації» (державний реєстраційний номер 0109U004366).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – визначити правову природу публічно-правового спору, з’ясувати його ознаки й особливості як предмета юрисдикційної діяльності адміністративного суду, виробити концептуальні теоретичні основи публічно-правового спору та відповідні рекомендації для правозастосовної практики, пов’язаної з розглядом і вирішенням публічно-правових спорів, зокрема щодо розмежування публічно-правових і приватно-правових спорів та визначення меж юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
– виокремити та схарактеризувати етапи розвитку вітчизняних наукових досліджень у сфері захисту прав, свобод та інтересів особи в публічно-правових відносинах;
– дослідити правову природу і зміст публічно-правових відносин;
– з’ясувати ознаки публічно-правового спору, що характеризують його як вид правового спору;
– розглянути критерії розмежування приватно-правових та публічно-правових відносин і на цій основі запропонувати рекомендації щодо розмежування публічно-правових та приватно-правових спорів;
– розкрити зміст поняття «публічно-правовий спір» як предмета юрисдикції адміністративного суду;
– обґрунтувати структуру публічно-правового спору, проаналізувати структурні елементи публічно-правового спору;
– з’ясувати особливості суб’єкта владних повноважень як сторони публічно-правового спору;
– визначити особливості рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень як предмета публічно-правового спору;
– здійснити класифікацію публічно-правових спорів, які належать до юрисдикції адміністративного суду;
– розкрити передумови підвищення ефективності захисту прав, свобод та інтересів особи в публічно-правових відносинах.
Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникають у зв’язку із здійсненням захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин адміністративними судами в Україні.
Предметом дослідження є публічно-правовий спір як предмет юрисдикційної діяльності адміністративного суду.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять такі концептуальні підходи: діалектичний, який застосовано для з’ясування зв’язків публічного і приватного права, дослідження публічно-правових та приватно-правових відносин; синергетичний – для пізнання механізму виникнення публічно-правового спору у правових відносинах, його динаміки, впливу на реалізацію прав, свобод, інтересів суб’єктів правових відносин. У роботі використано також загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, ідеалізація, індукція, дедуктивний, системно-структурний та ін. За допомогою загальнонаукового методу логічного аналізу, зокрема, розбито на періоди історію досліджень публічно-правового спору; залежно від сфери виникнення всю сукупність правових спорів розподілено на два види: публічно-правові і приватно-правові. Синтез дозволив дослідити публічно-правові відносини, публічно-правовий спір та його структуру як ціле, домогтися в такий спосіб нового розуміння зазначених широких категорій. Узагальнення застосовано для з’ясування ознак майже всіх досліджуваних категорій і, насамперед, для підбиття підсумків кожного з підрозділів/розділів дисертації. Метод абстрагування використано для вивчення судової практики, яка склалась щодо визначення публічно-правового спору та юрисдикції адміністративного суду. Системно-структурний метод дав змогу виділити структурні елементи публічно-правового спору, визначити їхні особливості, здійснити класифікаційну характеристику публічно-правових спорів, які належать до юрисдикції адміністративного суду. Крім того, застосовано прийоми опису, характеристики, порівняння. Використано такий спеціальний метод, як аналіз письмових джерел, джерел права, а також метод тлумачення юридичних норм, порівняльно-правовий; метод узагальнення правозастосовної практики тощо.
Теоретичну основу дисертаційної роботи становлять наукові положення, що містяться у працях вітчизняних та іноземних дослідників з адміністративного права, адміністративного судочинства, теорії права, конституційного, цивільного, кримінального, міжнародного та процесуальних галузей права.
Емпіричною основою дослідження є положення національного законодавства, міжнародно-правових актів універсального й регіонального значення, рішення національних судів.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням публічно-правового спору як предмета розгляду адміністративними судами. Наукова новизна полягає в тому, що:
уперше:
– здійснено періодизацію історії розвиту вітчизняної наукової думки щодо дослідження правових спорів у публічно-правових відносинах: 1) наукові дослідження кінця XIX-початку XX ст. (до 1917 р.); 2) наукові дослідження радянського періоду (1917–1991); 3) наукові дослідження новітнього часу (від 1991 р.);
– виокремлено ознаки публічно-правового спору, що характеризують його як вид правового спору, зокрема зауважено, що публічно-правовий спір: 1) має свою правову основу – гарантовану законом можливість захисту прав, свобод та інтересів особи; 2) виникає лише з юридично значущих дій його суб’єктів; 3) спрямований на захист прав, свобод та інтересів, а також виконання обов’язків особи; 4) має законодавчо встановлені способи вирішення, проте вони не позбавляють особу можливості звернутись до альтернативних;
– на підставі науково-теоретичних і нормативно-правових джерел визначено структуру публічно-правового спору, до елементів якої віднесено: суб’єкти, предмет та підстави;
– сформульовано ознаки правового акта індивідуальної дії суб’єктів владних повноважень як самостійного предмета оскарження в адміністративному судочинстві; визначено ознаки дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень як предмета публічно-правового спору;
– з’ясовано особливості публічно-правових спорів, предметом яких є нормативно-правові акти, зокрема чітке визначення кола осіб, які можуть бути суб’єктом публічно-правового спору з приводу оскарження нормативно-правових актів; наявність строків розгляду публічно-правового спору в адміністративному суді, предметом якого є нормативно-правовий акт.
удосконалено:
– поняття публічно-правових відносин, під якими потрібно розуміти суспільні відносини, врегульовані нормами публічного права, що виникають у зв’язку з реалізацією публічної влади та виражаються у взаємних правах і обов’язках суб’єктів права;
– визначення публічно-правового спору, який потрібно розглядати як юридичний конфлікт, що виникає у сфері реалізації публічної влади, одним з учасників яких є суб’єкт, наділений публічно-владними повноваженнями;
– ознаки публічно-правових спорів як предмета юрисдикції адміністративного суду. До них зараховано, зокрема, такі: 1) сферою виникнення такого спору є публічно-правові відносини; 2) особливим суб’єктом спору є суб’єкт владних повноважень; 3) наявність законодавчо визначеного предмета спору; 4) специфіка підстав публічно-правового спору;
– критерії розмежування публічно-правових та приватно-правових спорів, а саме: 1) суб’єкти правового спору; 2) зміст правовідносин, з яких виник спір; 3) предмет та підстави правового спору;
– класифікацію публічно-правових спорів, зокрема за такими критеріями, як: предмет оскарження; вид суб’єкта владних повноважень – сторони судового процесу; зміст публічно-правових відносин, з яких виник спір;
набули подальшого розвитку:
– положення про необхідність удосконалити визначення поняття суб’єкта владних повноважень як учасника публічно-правового спору, зокрема щодо здійснення ним владних управлінських функцій;
– положення щодо нагальності законодавчого закріплення визначення понять «рішення», «дії» та «бездіяльність» суб’єктів владних повноважень як предмета публічно-правового спору;
– положення про необхідність ухвалення Адміністративно-процедурного кодексу України як однієї з передумов ефективного захисту адміністративними судами прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в результаті дисертаційної роботи теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері та нормотворчій діяльності – для поглиблення загальнотеоретичних та галузевих досліджень поняття і сутності публічно-правових спорів; під час розробки нових і вдосконалення чинних положень КАС України та інших нормативно-правових актів, зокрема щодо визначення понять «публічно-правовий спір» та «публічно-правові відносини», удосконалення визначення суб’єкта владних повноважень, уточнення положень щодо визначення юрисдикції адміністративного суду та відмежування від юрисдикцій інших видів судочинства (Додаток В Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 21 травня 2012 р.);
– процесі правореалізації – для більш чіткого розуміння відповідними суб’єктами сутності і виду правових спорів, що виникають у правовідносинах, та усвідомленого вибору способів його вирішення, під час відмежування публічно-правових спорів від інших видів правових спорів, а також для правильного визначення юрисдикції адміністративного суду щодо вирішення публічно-правових спорів (Додаток Г Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 22 червня 2012 р. № 1549/12/13-12).
– навчальному процесі – для викладання у вищих юридичних навчальних закладах, зокрема, курсів «Адміністративне судочинство України», «Адміністративне право України» та підготовки навчальних посібників, підручників, довідкової й методичної літератури (Додаток Д Акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 24 квітня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням, у якому викладено теоретичні положення щодо правової природи публічно-правового спору як предмета юрисдикційної діяльності адміністративного суду. Всі наукові положення, висновки, рекомендації, винесені на захист, є авторськими. З публікацій і методичних розробок, підготовлених у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та наукові результати, що належать здобувачеві особисто.
Апробація результатів дисертації. Положення, висновки та рекомендації цього дослідження оприлюднено на дев’яти наукових конференціях, а саме: ХVІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (8–9 лютого 2010 р., м. Львів); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи» (м. Ужгород, 28 січня – 1 лютого 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 19–20 березня 2010 р.); IX Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи» (м. Львів, 14–16 травня 2010 р.); Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 24–25 вересня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів (м. Харків, 23–24 листопада 2010 р.); ХVІІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 3–4 лютого 2011 р.); X Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи» (м. Львів, 6–8 травня 2011 р.); ХVIІІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 26–27 січня 2012 р.). Тези всіх доповідей опубліковані.
Публікації. Основні положення й висновки дисертації викладено в 15 друкованих працях, з яких п’ять статей – у виданнях, що визнані фаховими з юридичних наук.
Структура дисертації визначається метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів (які поділено на десять підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 216 сторінок, з них основного тексту – 192 сторінки, список використаних джерел (228 найменувань) – 24 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Дисертація є комплексним дослідженням правової природи публічно-правового спору як предмета юрисдикційної діяльності адміністративного суду. Виконана робота дає підстави зробити такі висновки:
1. Основні етапи розвитку наукової думки у сфері адміністративного судочинства: 1) кінець XIX – початок XX ст. (до 1917 р.); 2) радянський період (1917–1991); 3) новітній час (від 1991 р.).
Новітній період розвитку наукової думки щодо дослідження правових спорів у сфері публічно-правових відносин (1991 р. – досі) потрібно поділяти на два етапи: до ухвалення КАС України (1991–2005) та після його ухвалення (2005 р. – донині). До ухвалення КАС України розвиток наукових досліджень у сфері захисту прав фізичних і юридичних осіб у публічно-правових відносинах характеризується такими рисами: 1) з’являються перші прогресивні наукові дослідження у сфері реалізації публічної влади; 2) зростає науковий інтерес до проблематики вирішення правових спорів між громадянами й органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, які йменуються в науковій літературі «адміністративними спорами», «управлінськими спорами», або «спорами у сфері управління»; 3) активно з’являються дослідження правових основ та передумов запровадження в Україні адміністративного судочинства як самостійного виду правосуддя, обґрунтовується необхідність і доцільність його запровадження. Після ухвалення КАС України акценти в наукових дослідженнях змінились. Однією із центральних стає проблематика, пов’язана з визначенням юрисдикції адміністративного суду та з’ясуванням змісту понять, що вперше були закріплені в КАС України, зокрема «публічно-правовий спір», «публічно-правові відносини», «суб’єкт владних повноважень».
2. Публічно-правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами публічного права, що виникають у зв’язку з реалізацією публічної влади та виражаються у взаємних правах і обов’язках суб’єктів права. Публічно-правові відносини за участю фізичних, юридичних осіб характеризуються таким становищем їх сторін, за якого один із суб’єктів діє як представник публічної влади та наділений компетенцією вирішувати питання про права, свободи й інтереси іншого суб’єкта (приватної особи). Зміст публічно-правових відносин становлять взаємні права та обов’язки сторін, які вони реалізують у публічній сфері. Для цих відносин характерні: нормативна визначеність прав та обов’язків суб’єктів публічно-правових відносин; виникнення прав та обов’язків суб’єктів публічно-правових відносин внаслідок взяття державою чи територіальною громадою на себе зобов’язань забезпечувати права, свободи та інтереси осіб; визначальна роль спеціально дозвільного принципу в реалізації прав та обов’язків органів публічної влади.
3. Публічно-правовими спорами слід визнавати юридичні конфлікти, що виникають у сфері реалізації публічної влади, одним з учасників яких є суб’єкт, що наділений публічно-владними повноваженнями. Ознаки публічно-правового спору, що характеризують його як вид правового спору: правовою основою є гарантована законом можливість захисту прав, свобод та інтересів особи; виникає лише з юридично значущих дій його суб’єктів; спрямований на захист прав, свобод та інтересів, а також виконання обов’язків особи; законодавчо встановлено способи його вирішення, проте вони не позбавляють особу можливості звернутись до альтернативних способів.
4. Поділ правових спорів на публічно-правові і приватно-правові є основою для розмежування юрисдикції судів щодо їх розгляду та вирішення. У розмежуванні публічно-правових і приватно-правових спорів потрібно керуватись критеріями, що випливають з особливостей публічно-правових відносин як сфери виникнення публічно-правового спору, а також критеріями, які визначають особливості публічно-правового спору як виду правових спорів. Критеріями, які дозволяють відмежувати публічно-правові спори від приватно-правових, є: 1) суб’єкти правового спору (за цим критерієм публічно-правовими є правові спори, однією із сторін яких виступає орган публічної влади, його посадова чи службова особа як суб’єкт владних повноважень. При цьому суб’єкт владних повноважень, у правових відносинах з яких виник правовий спір, наділений компетенцією вирішувати питання про права, свободи, інтереси, а також обов’язки іншого учасника таких правових відносин); 2) зміст правовідносин, з яких виник спір (публічно-правовими є правові спори, що виникають із правових відносин, пов’язаних з реалізацією публічної влади. Змістом цих правовідносин є взаємні права та обов’язки суб’єктів, які випливають із здійснення суб’єктом своїх владних повноважень); 3) предмет та підстави правового спору (за цим критерієм публічно-правовими є спори, у яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Самостійним предметом публічно-правового спору є адміністративний договір. Однак потрібно зважати на те, що рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень мають бути пов’язані із здійсненням ним своїх владних повноважень).
5. Закріплення в КАС України терміна «публічно-правовий спір» як основної правової категорії, що визначає предмет судового розгляду під час здійснення адміністративного судочинства, встановлює сферу функціонування адміністративного судочинства, його мету і спрямованість на захист прав, свобод та інтересів громадян у публічно-правових відносинах. Категорія «публічно-правовий спір», передусім, визначає специфіку адміністративного судочинства і відмежовує її від інших засобів (способів, форм) захисту прав і свобод людини та громадянина. В адміністративному процесі публічно-правовий спір є предметом судового розгляду та позначається терміном «справа адміністративної юрисдикції». Для публічно-правового спору як предмета юрисдикції адміністративного суду характерні такі ознаки: 1) сферою виникнення є публічно-правові відносини; 2) особливим суб’єктом є суб’єкт владних повноважень; 3) чітко визначено його предмет; 4) підстави вирізняються специфікою.
6. Структурні елементи публічно-правового спору: суб’єкти, предмет та підстави. Суб’єктами публічно-правового спору, за загальним правилом, є сторони публічно-правових відносин, з яких виник спір, можуть бути й особи, які вважають, що суб’єкт владних повноважень порушив їхні права, свободи, інтереси, незалежно від того, чи були вони самі стороною визначених публічно-правових відносин. Суб’єкти публічно-правового спору поділяються на дві групи: перша – фізичні, юридичні особи; друга – суб’єкти владних повноважень. Предметом публічно-правового спору є рішення, дії, бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а також адміністративні договори. Підставами публічно-правового спору є сукупність фактичних і юридичних обставин, які свідчать про ймовірне порушення прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб у публічно-правових відносинах.
7. Визначальною законодавчою характеристикою суб’єкта владних повноважень як учасника публічно-правового спору стало здійснення ним у відносинах, з яких виник спір, владних управлінських функцій. При цьому орган публічної влади, його посадова чи службова особа відповідно до чинного законодавства України визнаються суб’єктом владних повноважень лише тоді, коли в конкретних правовідносинах реалізують владні управлінські функції. У випадках, якщо орган публічної влади у правових відносинах реалізує свою цивільну чи господарську компетенцію, – він діє як юридична особа публічного права та не є суб’єктом владних повноважень. У разі внесення подальших змін до КАС України потрібно уточнити визначення суб’єкта владних повноважень, зокрема щодо здійснення ним владних управлінських функцій. Ознаку «владні управлінські функції» варто замінити юридичною формулою «публічно-владні повноваження», яка випливає з розуміння сутності публічної влади та її особливої ролі в регулюванні суспільних відносин. У ст. 3 КАС України слід дати визначення публічно-владних повноважень: «Публічно-владними повноваженнями, у розумінні цього Кодексу, є повноваження щодо правового регулювання, надання адміністративних послуг, здійснення нагляду та контролю, управління об’єктами, а також інші повноваження щодо вирішення питань про права, свободи, інтереси фізичних, юридичних осіб, за винятком законодавчих повноважень, а також повноважень щодо здійснення правосуддя».
8. Під рішеннями суб’єкта владних повноважень, які є складовою предмета публічно-правового спору, потрібно розуміти нормативно-правові акти та правові акти індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії суб’єктів владних повноважень як самостійний предмет оскарження в адміністративному судочинстві має такі ознаки: 1) спрямований на вирішення конкретної справи, стосується визначеної особи (осіб); 2) прийнятий органом публічної влади, який наділений відповідними публічно-владними повноваженнями; 3) є юридичним фактом, тобто на його основі можуть виникати, змінюватись та припинятись конкретні правовідносини. Дії суб’єкта владних повноважень характеризуються такими ознаками: 1) є активною формою поведінки суб’єкта владних повноважень; 2) випливають із публічно-владних повноважень такого суб’єкта; 3) мають юридично значущий характер; 4) впливають на права, свободи й інтереси інших осіб. Ознаки бездіяльності суб’єкта владних повноважень: 1) суб’єкт владних повноважень уникає дій, не ухвалює жодних рішень, які він мав змогу та зобов’язаний був ухвалити, відповідно до покладених на нього владних повноважень; 2) обов’язок вчинити дію передбачено законом, а також визначено професійними обов’язками, принципами публічної служби, правилами етики публічних службовців; 3) впливає на права, свободи й інтереси інших осіб. У зв’язку з тим, що на практиці часто виникає проблема щодо визнання тих чи інших актів суб’єктів владних повноважень самостійним предметом оскарження в адміністративному суді, потрібно закріпити в КАС України нормативне визначення рішень суб’єктів владних повноважень.
9. Публічно-правові спори, предметом яких є нормативно-правові акти, характеризуються: 1) чітким визначенням кола осіб, які можуть бути суб’єктом такого публічно-правового спору, зокрема, за загальним правилом, однією із сторін цього спору завжди виступатиме особа, стосовно якої нормативно-правовий акт застосовано або яка є суб’єктом правовідносин, у яких буде використано цей акт; 2) наявністю строків розгляду публічно-правового спору, предметом якого є нормативно-правовий акт в адміністративному суді; 3) наявністю додаткових зобов’язань суб’єкта владних повноважень як суб’єкта публічно-правового спору, предметом якого є нормативно-правовий акт, зокрема щодо публікації оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі у виданні, в якому акт був або мав бути офіційно оприлюднений; 4) специфікою підстав такого публічно-правового спору, скажімо, незаконність (окрім неконституційності) та невідповідність нормативно-правового акта правовим актам вищої юридичної сили.
10. Публічно-правові спори, які належать до юрисдикції адміністративного суду, можна класифікувати за такими критеріями: предмет оскарження; вид суб’єкта владних повноважень – сторони судового процесу; зміст публічно-правових відносин, з яких виник спір. Зокрема, за предметом оскарження всі публічно-правові спори поділяються на: 1) пов’язані з оскарженням рішень суб’єктів владних повноважень; 2) пов’язані з оскарженням дій суб’єктів владних повноважень; 3) пов’язані з оскарженням бездіяльності суб’єктів владних повноважень; 4) предметом яких є адміністративні договори. Своєю чергою, публічно-правові спори щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень можуть поділятися на: 1) публічно-правові спори, пов’язані з оскарженням нормативно-правових актів; 2) публічно-правові спори, пов’язані з оскарженням індивідуальних актів.
11. Численні прогалини в матеріальному праві, зокрема відсутність законодавчого регулювання адміністративних процедур, законодавчих визначень рішень (нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії), дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перешкоджають ефективній діяльності адміністративних судів щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин; змушують суддів заповнювати ці прогалини безпосередньо у своїх рішеннях, без достатнього законодавчого підґрунтя; призводять до необґрунтованих і неправосудних рішень та загалом спричиняють неоднорідність і суперечливість судової практики. Успішне виконання адміністративним судочинством поставлених перед ним завдань значною мірою залежить від розвитку матеріального законодавства у сфері забезпечення прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб у публічно-правових відносинах. Зокрема, потребують ухвалення Адміністративно-процедурний кодекс України, закон «Про нормативно-правові акти». Так, Адміністративно-процедурний кодекс покликаний через врегулювання адміністративних процедур забезпечити реалізацію прав фізичних та юридичних осіб, тоді як Кодекс адміністративного судочинства має захищати права цих осіб, якщо їх порушили суб’єкти владних повноважень, зокрема і через недотримання адміністративних процедур. З огляду на це, важливо, щоб науково-доктринальні положення, які становитимуть основу цих кодексів, не тільки не мали суперечливих тверджень, а й забезпечили формування єдиного понятійно-категоріального апарату з однаковим змістовим навантаженням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Полицейское право / Н. Бунге. – Киев : Унив. тип., 1873. – Т. 1 : Введение и государственное благоустройство ; 1877. – Т. 2 : Государственное благоустройство.
2. Тарасов И. Т. Учебник науки полицейского права. / И. Т.Тарасов. – М. : Печатня С. П. Яковлева, 1893. – Вып. 2–4. – 885 с.
3. Административная юстиция в России. Кн. 1 : Очерк исторического развития власти надзора и административной юстиции в России / С. А. Корф. – СПб. : Тип. Тренке и Фюсно, 1910. – 536 с.
4. Административная юстиция в Западной Европе. Административная юстиция во Франции / Н. Куплеваский. – Харьков : Унив. тип., 1879. – Ч. 1. – 267 с.
5. Полицейская борьба с нарушителями общественной безопасности по германскому праву : историко-юридическое исследование / П. Шеймин. – Одесса : Одес. вестн., 1889. – 452 с.
6. Полицейское право как самостоятельная отрасль правоведения / М.Шпилевский. – Одесса : Тип. Ульриха и Шульце, 1875. – 200 с.
7. Правовое государство и административные суды Германии / Р. Гнейст ; под ред. М. И. Свешников ; пер. Ф. С. Фустов. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб. : Тип. В. Безобразова и Ко, 1896. – 380 с.
8. Административная юстиция: понятие охраны субъективных публичных прав в связи с развитием воззрений на государство : пер. с нем. / К. Лемайер ; пер. А. Э. Нольде ; предисл. В. Дерюжинский. – СПб. : Сенат. тип., 1905. – 215 с.
9. Коркунов С. Русское государственное право / С. Коркунов. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1909. – Т. 2. – 648 с.
10. Носов Е. К вопросу о теории советской административной юстиции / Е. Носов // Советское право. – 1925. – № 4. – С. 70–85.
11. Сьоміна В. А. Проблеми законодавчого регулювання та практики розгляду адміністративно-правових спорів : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Сьоміна Валентина Анатоліївна ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2004. – 212 арк.
12. Николаева Л. А. Судебный надзор за законностью в советском государственном управлении / Л. А. Николаева. – Л. : ЛГУ, 1973. – 64 с.
13. Матиевский М. Д. Заявление в суде административно-правового спора как реализация конституционного права на судебную защиту / М. Д. Матиевский // Процессуальные средства реализации конституционного права на судебную и арбитражную защиту : межвед. темат. сб. – Калининград : Калининград. гос. ун-т, 1982. – С. 115–121.
14. Елистратов А. И. Административное право : лекции / А. И. Елистратов. – М. : Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1911. – 236 с.
15. Чечот Д. М. Административная юстиция : теоретические проблемы / Д. М. Чечот. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1973. – 134 с.
16. Зайцев И. М. Сущность хозяйственных споров / И. М. Зайцев. – Саратов, 1974. – 158 с.
17. Побирченко И. Г. Хозяйственная юрисдикия / И. Г. Побирченко. – Киев, 1973. – 252 с.
18. Чечина Н. А. Норма права и судебное решение / Н. А. Чечина. – Л., 1961. – 78 с.
19. Елисейкин П. Ф. Предмет судебной деятельности в советском гражданском процессе (его понятие, место, значение) : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. – Л., 1974. – 20 с.
20. Авер’янов В. Б. Адміністративне право України і доктринальні аспекти реформування / В. Б. Авер’янов // Право України. – 1998. – № 8. – С. 8–13.
21. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади України / В. Б. Авер’янов. – К., 1997. – 48 с.
22. Авер’янов В. Б. Забезпечення прав і свобод людини – пріоритетна орієнтація адміністративної реформи в Україні / В. Б. Авер’янов // Юрид. вестн. – 2000. – № 2. – С. 68–72.
23. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука / В. Авер’янов // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20–27.
24. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права: ґрунтовний привід для теоретичної дискусії / В. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 5. – С. 117–120.
25. Бородін І. Про сутність адміністративної юстиції // Право України. – 2000. – № 2. – С. 12–18.
26. Георгієвський Ю. В. Адміністративна юстиція : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ю. В. Георгієвський. – Х., 2004. – 186 с.
27. Димитров Ю. Адміністративна юстиція – атрибут демократичної держави / Ю. Дмитров // Право України. – 1994. – № 4. – С. 7–14.
28. Кампо В. М., Ткач Г. Й. Про запровадження органів адміністративної юстиції (адміністративних судів) / В. М. Кампо, Г. Й. Ткач // Право України. – 1992. – № 8.
29. Адміністративна юстиція: європейський досвід та пропозиції для України / авт.-упор. І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда ; наук. ред. В. Шишкін ; Центр політико-правових реформ, Фонд сприяння правовим і політичним реформам. – К. : Факт, 2003. – 536 с.
30. Куйбіда Р. О. Організація і розвиток сучасної судової системи України : автореф. дис. … канд. юрид. наук / Р. О. Куйбіда. – К. : Акад. адвокатури України, 2006. – 16 с.
31. Осадчий А. Ю. Організаційно-правове забезпечення оскарження громадянами незаконних дій органів виконавчої влади у судах : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / А. Ю. Осадчий / Одес. нац. юрид. акад. – О., 2004. – 176 с.
32. Педько Ю. С. Становлення адміністративної юстиції в Україні : монографія / Ю. С. Педько. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 208 с.
33. Стефанюк B. C. Судовий адміністративний процес / B. C. Стефанюк. – X., 2003. – 464 с.
34. Ткач Г. Й. Адміністративне судочинство в Польщі / Г. Й. Ткач // Право України. – 2000 – № 6. – С. 136–138.
35. Угриновська О. І. Судове провадження у справах за скаргами громадян на неправомірні дії та рішення органів державного управління та посадових осіб / О. І. Угриновська // Юрид. вісн. – 2000. – № 2. – С. 73–76.
36. Угриновська О. І. Судовий захист суб’єктивних прав громадян у сфері адміністративно-правових відносин : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 О. І. Угриновська. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2000. – 20 с.
37. Шишкін В. Адміністративний суд. Яким йому бути? / В. Шишкін // Віче. – 1994. – № 10. – С. 24–31.
38. Шишкин В. И. Конституционное право на обжалование в суд действий должностных лиц / В. И. Шишкин. – К., 1990. – 128 с.
39. Штефан М. Й. Непозовне провадження / М. Й. Штефан. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1968. – 98 с.
40. Янюк Н. Щодо адміністративного судочинства: адміністративний позов чи адміністративна скарга / Н. Янюк // Право України. – 2003. – № 8. – С. 52–54.
41. Бачун О. В. Правовий статус суб’єктів адміністративного судочинства : монографія / О. В. Бачун ; наук. ред. А. О. Селіванов. – К. : Логос, 2009. – 114 с.
42. Борко А. Л. Організаційно-правове забезпечення діяльності адміністративних судів України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Борко Андрій Леонідович ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів, 2009. – 220 с.
43. Бринцева Л. В. Адміністративно-правові спори: загальна характеристика та адміністративний порядок їх вирішення : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Бринцева Людмила Володимирівна ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Х., 2012. – 20 с.
44. Винокурова І. М. Організаційно-правові засади діяльності адміністративних судів в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Винокурова Ірина Миколаївна ; Нац. акад. прокуратури України. – К., 2011. – 215 арк.
45. Вовк П. В. Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративних судах першої інстанції : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право» / П. В. Вовк. – Одеса, 2009. – 22 с.
46. Гасанова А. К. Адміністративно-правові засади вирішення конфліктів в діяльності органів виконавчої влади : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Гасанова Антоніна Керимівна ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». – Одеса, 2011. – 215 арк.
47. Журавський О. А. Адміністративна юстиція як правовий інститут захисту прав суб’єктів податкових правовідносин : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Журавський Олександр Анатолійович ; Нац. ун-т держ. подат. служби України. – Ірпінь, 2012. – 20 с.
48. Адміністративне процесуальне (судове) право України : підручник / ред. С. В. Ківалов ; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса : Юрид. л-ра, 2007. – 312 с.
49. Кодекс адміністративного судочинства України : науково-практичний коментар / за ред. С. В. Ківалова, О. І. Харитонової / С. В. Ківалов, О. І. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракелян та ін. – X. : Одіссей, 2005. – 552 с.
50. Кобилянський К. М. Право фізичної особи на судовий захист в адміністративному суді : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Кобилянський Костянтин Миколайович ; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса, 2010. – 220 арк.
51. Адміністративна юстиція в Україні : навчальний посібник / Г. О. Пономаренко, А. Т. Комзюк, Р. С. Мельник, В. М. Бевзенко ; за заг. ред. А. Т. Кобзюка. – К. : Прецедент 2009. – 198 с.
52. Коломоєць Т. О. Адміністративне судочинство : підручник / [Т. О. Коломоець, П. С. Лютіков, М. Ю. Віхляєв] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Т. О. Коломоєць ; Держ. вищ. навч. закл. «Запоріз. нац. ун-т». – Вид. 2, переробл. і допов. – К. : Істина, 2011. – 300 с.
53. Колпаков В. К. Настільна книга професійного судді при розгляді адміністративних справ: склад. суд. процес. док. за Кодексом адм. судочинства України : наук.-практ. комент. : [наук.-практ. посіб. для судді] / В. К. Колпаков, В. В. Гордєєв. – Х. : Харків юридичний, 2011. – 480 с.
54. Кощій О. В. Суб’єкти, які не наділені владними повноваженнями, як відповідачі в адміністративному судочинстві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Кощій Олена Володимирівна ; Держ. вищ. навч. закл. «Запоріз. нац. ун-т» М-ва освіти і науки, молоді та спорту України. – Запоріжжя, 2012. – 17 с.
55. Матвійчук В. К. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України : в 2 т. / В. К. Матвійчук, І. О. Хар ; заг. ред. В. К. Матвійчук. – К. : КНТ, 2007. – 788 с.
56. Муза О. В. Сучасний стан та тенденції розвитку адміністративної юстиції в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Муза Олег Валентинович ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2010. – 20 с.
57. Неугодніков А. О. Правовий статус адміністративного суду в Україні: адміністративно-правовий аспект : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Неугодніков Андрій Олександрович ; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса, 2006. – 166 арк.
58. Писаренко Н. Б. Адміністративно-правові спори (удосконалення порядку вирішення) : монографія / Н. Б. Писаренко, В. А. Сьоміна ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – 2-ге вид., зі зін. та допов. – Х. : Право, 2012. – 136 с.
59. Руденко A. B. Адміністративне судочинство: становлення та здійснення : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право» / А. В. Руденко. – X., 2006. – 20 с.
60. Рябченко Я. С. Оскарження нормативно-правових актів в адміністративному судочинстві : монографія / Я. С. Рябченко ; за заг. ред. канд. юрид. наук, доц. В. В. Зуй ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Х. : ФІНН, 2011. – 136 с.
61. Свида О. Г. Адміністративні суди в Україні: становлення та перспективи розвитку : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «судоустрій; прокуратура та адвокатура» / О. Г. Свида. – Одеса, 2008.– 18 с.
62. Стефанчук М. М. Органи виконавчої влади як сторона у справах адміністративної юрисдикції в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Стефанчук Марина Миколаївна ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2012. – 20 с.
63. Тарануха В. П. Адміністративне судочинство в Україні : навч. посіб. у схемах / В. П. Тарануха. – Чернівці : Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2008. – 80 с.
64. Шевченко Е. О. Адміністративні суди як суб’єкти адміністративно-правових відносин в умовах судової реформи : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Е. О. Шевченко ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – К., 2011. – 20 с.
65. Шруб І. В. Функціонування адміністративних судів в Україні: організаційно-правові засади та їх реалізація : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Шруб Інна Володимирівна. – К., 2009. – 210 с.
66. Колпаков В. К. Юрисдикція адміністративних судів : монографія : [у 2 кн.] / В. К. Колпаков, В. В. Гордєєв. – Х. : Харків юридичний™, 2011. – 252 с.
67. Смокович М. І. Проблеми розмежування судової юрисдикції та визначення компетенції адміністративних судів : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право» / М. І. Смокович. – К., 2010. – 20 с.
68. Адміністративне судочинство України : підручник / О. М. Пасенюк [та ін.] ; ред. О. М. Пасенюк ; Вищий адміністративний суд України. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.
69. Пасенюк О. Підходи до удосконалення законодавства та практики у сфері розмежування видів судової юрисдикції / О. Пасенюк // Вісн. Вищого Адміністративного Суду України. – 2009. – № 3. – С. 3.
70. Перепелюк В. Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики / В. Г. Перепелюк. – К. : Конус-Ю, 2007. – 272 с.
71. Бевзенко В. М. Участь в адміністративному судочинстві України суб’єктів владних повноважень: правові засади, підстави та форми : монографія / В. М. Бевзенко. – К. : Прецедент, 2010. – 230 с.
72. Ільницький О. В. Земельні спори та порядок їх вирішення в Україні: адміністративно-правовий підхід : монографія / Олег Володимирович Ільницький. – Львів : ФОП П’ятаков, 2011. – 338 с.
73. Тильчик В. В. Адміністративно-правовий механізм розв’язання податкових спорів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Тильчик В’ячеслав В’ячеславович ; Нац. ун-т держ. подат. служби України. – Ірпінь, 2011. – 198 с.
74. Коломоєць Т. О. Особливості провадження по земельним спорам за участю суб’єктів публічної адміністрації в порядку адміністративного судочинства: монографія / Т. О. Коломоєць, О. В. Яцун ; Держ. вищ. навч. закл. «Запоріз. нац. ун-т» М-ва освіти і науки, молоді та спорту України. – Запоріжжя : Запоріз. нац. ун-т, 2011. – 264 с.
75. Кохановский В. П. Философия и методология науки : учеб. для высших учеб. зав. / В. П. Кохановский. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – 576 с.
76. Рузавин Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М. : Мысль, 1975. – 237 с.
77. Тімочко О. Проблеми розвитку методології сучасного правознавства / Олена Тімочко // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 11. – С. 10–13.
78. Гасанова А. К. Адміністративно-правові засади вирішення конфліктів у діяльності органів виконавчої влади : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Гасанова Антоніна Керимівна ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». – Одеса, 2011. – 22 с.
79. Авер’янов В. Б. Понятійно-термінологічні новели Кодексу адміністративного судочинства України: дискусійні проблеми / В. Б. Аверянов // Право України. – 2011. – № 4. – С. 12–38.
80. Куйбіда Р. До питання про критерії публічно-правових відносин / Р. Куйбіда // Вісн. Держ. суд. адміністрації. – 2009. – № 3. – С. 17–19.
81. Єдиний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/11026031).
82. Тихомиров Ю. А. Публичное право : ученик / Ю. А. Тихомиров. – М. : БЕК, 1995. – 496 с.
83. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Укр. енцикл., 2001. – Т. 5 – Ст. 563.
84. Энциклопедия юриста [Електронний ресурс]. – М., 2005. – Режим доступу: http://dic.academic.ru.
85. Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар / за ред. С. В. Ківалова, О. І. Харитонової ; С. В. Ківалов, О. І. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракелян та ін. – X. : Одіссей, 2005. – 552 с.
86. Бахрах Д. Н., Россинский Б. В., Старилов Ю. Н. Административное право : учебник для вузов / Д. Н. Бахрах, Б. В. Россинский, Ю. Н. Старилов. – 3-е изд., пересмотр., и доп. – М. : Норма, 2008. – 816 с.
87. Энциклопедический словарь экономики и права [Електронний ресурс]. – М., 2009. – Режим доступу: http://rosinvest.com/dic/dic_economic_law/
88. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навчальний посібник / П. М. Рабінович. – Вид. 5-те, зі змін. – К. : Атіка, 2001. – 176 с.
89. Webley L., Samuels H. Complete Public Law: Text Cases & Materials / L. Webley, H. Samuels. – Oxford : Oxford University Press, 2010. – 740 р.
90. Резолюція (77) 31 Комітету Міністрів про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://apelyacia.org.ua/content/rezolyuciya-77-31-komitetu-ministriv-pro-zahist-osobi-stosovno-aktiv-administrativnih
91. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Голос України. – 2003. – 12 берез. – № 45.
92. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Офіц. вісн. України. – 2001. – 8 черв. – № 21.
93. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Голос України : офіц. вид. – 2003. – 14 берез. – № 49.
94. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21/22. – С. 135.
95. Шмідт-Ассманн Е. Загальне адміністративне право як ідея врегулювання : основні засади та завдання систематики адміністративного права / Ебергард Шмідт-Ассманн ; пер. з нім. Г. Рижков [та ін.]. – Вид. 2-ге, переробл. та допов. – К. : К. І. С., 2009. – 524 с.
96. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / В. Б. Авер’янов, М. А. Бояринцева, І. А. Кресіна, Д. М. Лук’янець ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Наук. думка, 2007. – 588 с.
97. Лупарев Е. Б., Добробаба М. Б., Мокина Т. В. Общая теория публичных правоотношений : монографія / Е. Б. Лупарев, М. Б. Добробаба, Т. В. Мокина. – М. : Юрлит-информ, 2011. – 280 с.
98. Кодекс адміністративного судочинства України: науково-практичний коментар : у 2 т. / pа заг. ред. Р. О. Куйбіди. – К. : Книги для бізнесу, 2007. – Т. 1. – 742 с.
99. Авер’янов В. Б. Принцип верховенства права у новій адміністративно-правовій доктрині / В. Б. Авер’янов // Часопис київського університету права. – 2006. – № 1. – С. 3–6.
100. Авер’янов В. Не «керувати людиною – служити їй». Нові пріоритети у правовому регулюванні відносин між владою і людиною / В. Авер’янов // Віче. – 2005. – № 4 (157). – С. 14–15.
101. Головатий С. Верховенство права : монографія : у 3 кн. / С. Головатий. – К. : Фенікс, 2006. – Кн. 1. – 624 с.
102. Банчук О. Підстави розмежування публічного та приватного права України / О. Банчук // Публічне право. – 2011. – № 2. – С. 143–151.
103. Брэбан Г. Французское административное право / Г. Брэбан ; пер. с фр. Д. И. Васильева, В. Д. Карповича ; под ред. и со вступ. ст. С. В. Хоботова. – М. : Прогресс, 1988. – 448 с.
104. Хлібороб Н. Є. Особливості структури публічно-правових відносин / Н. Хлібороб // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юрид. – 2010. – Вип. 51. – С. 155–161.
105. Ткач Г. Й. Дискреційні повноваження та адміністративний розсуд у діяльності органів виконавчої влади / Г. Й. Ткач // Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Ін-Юре, 2002. – С. 275–284.
106. Куйбіда Р. До питання про критерії публічно-правових відносин / Р. Куйбіда // Вісн. Держ. суд. Адміністрації. – 2008. – № 3. – С. 17–19.
107. Способи вирішення публічно-правових спорів з органами влади : практичний посібник / Л. Б. Сало, І. Я. Сенюта, Н. Є. Хлібороб, А. М. Школик. – Дрогобич : Коло, 2009. – 112 c.
108. Зеленцов А. Б. Теоретичиские основы правового спора : дис. д-ра юрид. наук : 12.00.01, 12.00.14 / А. Б. Зеленцов. – М. : РГБ, 2005. – 435 с.
109. Зайцев И. М. Структура спора о праве / И. М. Зайцев // Вопросы теории охранительных правоотношений. – Ярославль, 1991. – С. 22–25.
110. Алексеев С. С. Общая теория права / С. С. Алексеев. – М., 1982. – Т. 2. – 360 с.
111. Общая теория права и государства / под ред. B. C. Нерсесянца. – М., 2001. – 372 с.
112. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навчальний посібник / П. М. Рабінович. – Вид. 5, зі змін. – К. : Атіка, 2001. – 176 с.
113. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права : навчальний посібник / за заг. ред. Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна. – К. : Старий світ, 2006. – 576 с.
114. Богданов Е. В. Юридические конфликты и виды правосудия / Е. В. Богданов // Право и демократия : сб. науч. трудов / отв. ред. В. Р. Бибитло. – Минск : БГУ, 2003. – Вып. 14. – С. 253–269.
115. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Укр. енцикл., 1998.
116. Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні : затверджена Указом Президента України від 24 травня 2011 р. № 597 // Урядовий кур’єр. – 2011. – 2 черв. – № 99.
117. Про Заяву Верховної Ради України «Про додержання Конституції і законів України при вирішенні політичного конфлікту» : Постанова Верховної Ради України вiд 4 квітня 2007 р. № 863.
118. Звернення Пленуму Вищого Адміністративного Суду України Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради суддів України, Генеральної Прокуратури України та Державної судової адміністрації України, затверджене Постановою Вищого Адміністративного Суду від 14 жовтня 2008 р. № 6.
119. Альтернативні підходи до розв’язання конфліктів: теорія і практика застосування / уклад. : Н. Гайдук, І. Сенюта, О. Бік, Х. Терешко. – Львів : ПАІС, 2007. – 296 с.
120. Мемель Ф.-Й. Медіація в адміністративному судочинстві України / Ф.-Й. Мемель // Вісн. Вищого Адміністративного Суду України. – 2007. – № 4. – С. 30–36.
121. Єзеров А. Конституційний конфлікт як феномен та процес в Україні / А. Єзеров. – Одеса : Юрид. л-ра, 2008. – 240 с.
122. Ромашов Р. А. Конфликтология : учебное пособие / Р. А. Ромашов. – СПб. : С.-Петерб. ун-т, 2006.
123. Кудрявцев В. М. Юридический конфликт: сферы и механизмы / В. М. Кудрявцев. – М., 1994.
124. Тихомиров Ю. А. Коллизионное право : учебное и научно-практическое пособие / Ю. А. Тихомиров. – М., 2000. – 394 с.
125. Арабаджиева О. В., Гомонов Н. Д. Юридический конфликт: природа и особенности / О. В. Арабаджиева, Н. Д. Гомонов // Вестн. МГТУ. – 2006. – Т. 9. – С. 142–147.
126. Фельдман Д. М. Политология конфликта : учебное пособие / Д. М. Фельдман. – М. : Стратегия, 1998. – 200 с.
127. Зеленцов А. Б. Административно-правовой спор: теоретико-методологические подходи к исследованию / А. Б. Зеленцов // Правоведение. – 2000. – № 1. – С. 68–79.
128. Барабаш Ю. Г. Про співвідношення категорії «державно-правовий конфлікт» з іншими суміжними категоріями / Ю. Г.Барабаш // Бюлетень М-ва юстиції України. – 2008. – № 5 (79). – С. 7–13.
129. Педько Ю. С. Публічно-спірні правовідносини в адміністративному судочинстві України: ознаки і структура / Ю. С. Педько // Часопис Київ. ун-ту права. – 2007. – № 4.
130. Ткач Г. Й. Поняття та природа адміністративно-правового спору / Г. Й. Ткач // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юрид. – 2006. – Вип. 43. – С. 154–156.
131. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Г. П. щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г. П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) вiд 25 листопада 1997 р. № 6-зп [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v006p710-97.
132. Смокович М. І. Визначення юрисдикції адміністративних судів та розмежування судових юрисдикцій : монографія / М. І. Смокович. – К. : Юрінком Інтер, 2012. – 304 с.
133. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Вищого Адміністративного Суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 (Справа N 1-6/2010).
134. Пасенюк О. Адміністративна та господарська юрисдикція: демаркація триває / О. Пасенюк // Юрид. вісн. України. – 2008. – 19–25 квіт. – № 16 (668). – С. 28–30.
135. Банчук О. А. Публічне і приватне право: історія українських вчень і сучасність / О. А. Банчук. – К. : Конус-Ю, 2008. – 184 с.
136. Єдиний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/22092711.
137. Голубцов В. Г. Сочетание публичных и частных начал в регулировании вещных отношений с участием государства / В. Г. Голубцов. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2005. – 246 с.
138. Дигесты Юстиниана: избрание фрагменты / пер. прим. М. С. Перетерского ; отв. ред. Е. А. Скрипилев. – М. : Наука, 1986.
139. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. – М. : Статут, 1998. – 354 c.
140. Колодій A. M. Публічне і приватне право: міжнародний і національний аспект / A. M. Колодій // Реферативний огляд діючого законодавства України та практики його з