Каталог / ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ / Механізми державного управління
скачать файл:
- Назва:
- Раціоналізація механізмів управління приміськими зонами великих міст
- Альтернативное название:
- Рационализация механизмов управления пригородными зонами больших городов
- ВНЗ:
- Одеській регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
- Короткий опис:
- Одеській регіональний інститут
державного управління
Національної академії державного управління
при Президентові України
На правах рукопису
Нагорна Ірина Володимирівна
УДК 316.334.56
Раціоналізація механізмів управління
приміськими зонами великих міст
25.00.02 механізми державного управління
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Науковий керівник
Топчієв Олександр Григорович,
доктор географічних наук,
професор
Одеса - 2005
ЗМІСТ
ВСТУП ........
4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ основи ДОСЛІДЖЕННЯ управління приміською зоною .......................................
13
1.1. Приміські зони великих міст в системі управління .................
13
1.2. Теоретичні засади аналізу функціональної структури приміських зон ...............................
32
1.3. Методологічні основи дослідження територіальної організації приміських зон ...............................
42
Висновки до першого розділу .......
53
РОЗДІЛ 2
Приміська зона як специфічний об’єкт управління .......................
56
2.1. Приміська зона великих міст як складне адміністративно-територіальне утворення
56
2.2. Приміська зона як територія інтенсивного господарського використання .......
63
2.2.1. Функціональна структура приміської зони м. Одеси
64
2.2.2. Територіальна організація передмістя Одеси.........
91
2.3. Приміська зона як територія спільних управлінських інтересів .
95
Висновки до другого розділу .........
107
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ управління приміською зоною ......................................
111
3.1. Світовий досвід управління приміськими зонами ........................
111
3.2. Принципи вдосконалення управління приміськими зонами великих міст ........................................................................................
128
3.3. Напрямки раціоналізації механізмів управління приміськими зонами великих міст
145
Висновки до третього розділу ...........
168
ВИСНОВКИ .......
171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......
175
ДОДАТКИ ..............................................................................................
192
ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку нашої держави стратегічним завданням у сфері вдосконалення системи влади є створення таких механізмів, які б забезпечували ефективність управлінських рішень, чітке розмежування, збалансованість повноважень і результативність діяльності різних рівнів державної влади і місцевого самоврядування, зокрема вивільнення державних органів від завдань, які можуть вирішуватися органами місцевого самоврядування, делегування управлінських функцій згори донизу. Саме з цією метою в Україні передбачається проведення адміністративно-територіальної реформи, яка має створити умови для ефективної реалізації функцій органів влади на всіх рівнях управління. Особливої уваги щодо розробки раціональної системи управління потребують об’єкти, на території яких спостерігається накладання загальнодержавних, регіональних, місцевих та відомчих інтересів (міські агломерації, урбанізовані ареали тощо). Зокрема, на даний час дуже важливою є проблема створення дієвого механізму управління приміською зоною великих міст, на території яких функціонує певна кількість адміністративно-територіальних одиниць різних рівнів, але які, водночас, не складають єдиної територіальної громади.
Приміська зона це територія, в межах якої склалися і далі розвиваються та ускладнюються активні системоформуючі зв’язки між містом та оточуючою територією, що охоплюють всі види економічної діяльності. Значне зростання потреб в територіях різноманітного функціонального призначення, характерне для розвитку сучасних міст, викликає важливі зрушення у самій структурі їх приміських зон. Одночасно все більше загострюється питання ефективного їх використання, яке тісно пов’язане з вивченням закономірностей та тенденцій просторової еволюції зазначених територій, питань дієвого механізму управління міськими системами. До цього часу однією з головних проблем в зазначеній сфері залишається відсутність єдиних програм збалансованого розвитку приміської зони великих міст та адміністративного механізму управління їх реалізацією. Для багатьох великих міст гостродискусійним лишається також і вирішення питання міських меж.
Сучасні умови реформування системи державного управління та місцевого самоврядування значно підвищують актуальність проблем ефективності управління приміської зоною. Важливо, щоб законопроекти, які стосуються адміністративно-територіальної реформи (а також змін в сфері податків, комунальної реформи, землевпорядження) у більшій мірі враховували реальні завдання місцевого, регіонального і загальнодержавного рівнів, адекватно відбивали і регулювали реальні процеси, які відбуваються в сфері діяльності великих міст та їх приміських зон, розширювали можливості самостійного вирішення питань місцевого значення.
Дослідження питань управління приміськими зонами великих міст має дати новий імпульс науковим дослідженням та практичному вирішенню актуальних проблем і завдань на основі поліпшення взаємодії різних рівнів управління, співробітництва влади.
Проблемам розробки методичних основ підвищення ефективності системи управління, в тому числі міського управління, розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, втіленню принципово нових механізмів у зазначений процес, присвячено праці та методичні розробки Л.Авдотіна, В.Бабаєва, В.Бабурина, Д.Богорада, В.Борденюка, В.Вакуленка, С.Вобленка, В.Глушкової, А.Гранберга, В.Карпенка, В.Кравченка, В.Куйбіди, Ю.Лебединського, О.Лебединської, В.Мамонової, В.Нудельмана, С.Саханенка, О.Топчієва, С.Чалого, В.Чиркіна, Ю.Шарова. Важливу роль у формуванні концепції роботи відіграли теоретичні та методологічні розробки механізмів державного управління вчених В.Бакуменка, М.Добкіна, В.Князєва, С.Косінова, П.Надолішнього, Н.Нижник.
Однак, незважаючи на розробленість питань розвитку державного управління в Україні, зокрема управління містом, поза увагою науковців залишилися проблеми управління приміською зоною великих міст. В окремих роботах розглядаються ті чи інші аспекти їх соціально-економічного розвитку, але відсутні підходи до приміської зони як специфічного об’єкту управління.
Актуальність розробки теорії та практики управління приміськими зонами великих міст зумовлена також і тим, що на погляд автора, механічне перенесення зарубіжного досвіду у вітчизняну практику не може дати бажаних результатів. Необхідне формування стратегії розвитку приміських територій і шляхів вирішення найгостріших питань управління ними, що враховує реалії сучасної України. Узагальнення позитивного досвіду, вивчення процесів управління, закономірностей розвитку господарства приміських територій дозволять обґрунтувати найбільш ефективні механізми управління приміськими зонами. Сьогодення потребує комплексного, науково обґрунтованого підходу до приміської зони та раціонального управління нею.
Актуальність згаданих вище проблем, їх недостатнє вивчення і визначили вибір теми дисертаційного дослідження, зумовили його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт, які проводилися в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Пріоритетні напрямки ефективного використання ресурсного потенціалу регіону: управлінський аспект” (ДР № 0101U006947), Економіко-правові механізми розвитку державного управління і місцевого самоврядування” (ДР № 0104U004195), у межах яких автором проведено дослідження розподілу повноважень органів державного управління та місцевого самоврядування як суб’єктів управління територіями приміської зони великих міст; виявлено основні проблеми вдосконалення управління зазначеними територіями в контексті адміністративно-територіальної реформи; розроблено методику аналізу функціональної структури та територіальної організації приміської зони.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі критичного переосмислення вітчизняних та зарубіжних здобутків теорії та практики державного управління обґрунтувати теоретичні принципи раціоналізації механізмів управління приміськими зонами великих міст, які мають забезпечити ефективне використання потенціалу територій для збалансованого розвитку господарського комплексу системи місто-приміська зона.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
- дослідити основні теоретико-методологічні основи щодо управління приміською зоною великих міст;
- уточнити сутність приміської зони як складного територіального соціально-економічного утворення, яке потребує інтегрованого, комплексного управління;
- обґрунтувати необхідність виокремлення приміських зон великих міст як специфічних об’єктів управління та визначити їх характерні властивості;
- проаналізувати ефективність системи управління приміськими зонами великих міст на сучасному етапі розвитку суспільства;
- встановити принципи вдосконалення управління приміською зоною в сучасних умовах України;
- запропонувати методологічну схему раціоналізації механізмів управління приміською зоною великих міст.
Об’єктом дослідження є управління приміською зоною великих міст.
Предмет дослідження раціоналізація механізмів управління приміською зоною великих міст.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що раціоналізація управління приміською зоною великих міст шляхом їх виділення як специфічного об’єкту управління, має стати основою ефективного управління зазначеною територією на основі розподілу та інтеграції повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування на рівні системи місто-приміська зона. Внаслідок цього має зрости ефективність використання ресурсного потенціалу регіонів, що є запорукою підвищення ефективності соціально-економічного розвитку як окремих територій, так і країни в цілому.
Методологія і методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є сучасні теорії розвитку державного управління та місцевого самоврядування, регіональної економіки, концептуальні підходи українських та зарубіжних вчених до проблем територіальної організації соціально-економічних комплексів, територіального поділу та інтеграції праці, адміністративно-територіального реформування.
У процесі дослідження використано:
- системно-аналітичний метод, на основі якого здійснено теоретико-методологічне узагальнення наукових концепцій, розробок провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених управлінню містом та приміськими територіями;
- системний аналіз і вивчення приміської зони як складного поліфункціонального територіального утворення;
- системно-структурний аналіз управління приміськими територіями (розкриває внутрішню організацію системи, спосіб взаємодії компонентів, що її утворюють);
- статистичний, порівняльно-географічний методи дослідження територіальної організації продуктивних сил та соціальної інфраструктури приміських зон.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та інші нормативно-правові акти, ухвалені відповідними органами державної влади України, статистичні матеріали Одеської державної обласної адміністрації, Одеської обласної ради, Одеської міської ради, розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з управління містом, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні принципів раціоналізації механізмів управління приміськими зонами великих міст шляхом вирішення низки конкретних наукових завдань, зокрема:
уперше:
- обґрунтовано необхідність виокремлення приміських зон великих міст як специфічних об’єктів управління, що потребують інтегрованих, комплексних підходів щодо ефективного узгодження інтересів різнорівневих територіальних громад, різногалузевих відомств і видів господарської діяльності;
- запропоновано методологічну схему раціоналізації механізмів управління приміськими зонами великих міст, що враховує специфіку об’єкта, поліфункціональне навантаження, особливості територіальної організації господарського комплексу зазначеної території;
- визначено сутність приміської зони як території спільних управлінських інтересів, що надає можливість обґрунтування механізмів удосконалення форм взаємодії між органами державної влади й органами місцевого самоврядування різних рівнів з метою органічного поєднання загальнодержавних, міських і місцевих інтересів в межах приміської зони великих міст;
удосконалено методику аналізу функціональної структури та територіальної організації приміської зони великих міст для виявлення її специфічних рис як об’єкта управління;
поглиблено наукові уявлення про сутність приміської зони великих міст як невід’ємної складової системи розселення, як території інтенсивного господарського використання з максимальним поєднанням господарських функцій та управлінських інтересів;
дістало подальшого розвитку дослідження системи державного управління та місцевого самоврядування як суб’єктів управління територіями приміської зони.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що низка методологічних та теоретичних положень і висновків є основою для створення нових організаційних форм управління приміськими зонами великих міст, які ґрунтуються на раціональному розподілі та інтеграції повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, що сприятиме підвищенню ефективності соціально-економічного розвитку міст та їх приміських зон.
Результати дослідження знайшли практичне впровадження у науково-дослідній і освітянській сферах, зокрема при розробці програми та інструментарію дослідження, які проводилися в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Висновки, концептуальні підходи, що містяться в дисертації, передані для використання у правотворчій роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Окремі наукові положення, висновки, пропозиції можуть слугувати основою для подальших наукових досліджень щодо вдосконалення механізмів управління приміськими зонами, зокрема в розробці проекту адміністративно-територіальної реформи України.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції і рекомендації, у тому числі й такі, що характеризують наукову новизну, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі державного управління і місцевого самоврядування Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в доповідях на наукових конференціях і семінарах, проведених на базі Національної академії державного управління при Президентові України та регіональних інститутів, інших наукових та навчальних закладів, а саме: щорічних науково-практичних конференціях Реформування державної служби в Україні: стан, проблеми та перспективи”, (Київ, 1998); Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними та політичними процесами в регіоні (на прикладі півдня України)”, (Одеса, 1998); Кадрове супроводження регіональних перетворень”, (Одеса, 2002); Інституційні перетворення як умова ефективного використання ресурсного потенціалу регіону” (Одеса, 2003); Вдосконалення методів та засобів управління регіональним розвитком в умовах зростання економіки України”, (Одеса, 2003); Актуальні питання соціально-політичного розвитку регіону”, (Одеса, 2003); Державне регулювання економіки на регіональному рівні: проблеми та шляхи вдосконалення”, (Одеса, 2004); Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації”, (Одеса, 2004); низка семінарів з управління містом (Львів, 1999; Одеса, 2000); круглий стіл Експертне обговорення проблем територіальної організації влади в Україні”, (Одеса, 2005), міжнародна наукова конференція Актуальные проблемы управления крупным городом и территориальными сообществами” (Санкт-Петербург, 2005).
Публікації. Основні положення дисертації викладено автором у семи одноосібних публікаціях, із них п’ять - у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 208 сторінок, з них - 174 сторінки основного тексту, список використаних джерел містить 205 найменувань на 17 сторінках, з яких 10 іноземними мовами. У роботі наведено 3 додатки на 17 сторінках.
- Список літератури:
- Висновки
Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу, що виділення та аналіз приміської зони великих міст як специфічного об’єкта управління створює основу для обґрунтування принципів раціоналізації механізмів управління приміською зоною великих міст та формування нових організаційних структур на основі раціонального розподілу та інтеграції повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, сприятиме підвищенню ефективності соціально-економічного розвитку великих міст та їх приміських зон.
Узагальнення результатів дослідження дозволяє сформулювати низку висновків і рекомендацій, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Приміська зона як об’єкт управління це складна система, що складається з підсистем (адміністративних районів, селищних рад, міст обласного підпорядкування), у певному розумінні відособлених одна від одної за характерними рисами, і водночас взаємозв’язаних загальною метою забезпеченням потреб міста. В свою чергу, кожен з територіальних елементів приміської зони представляє собою сукупність складних підсистем (індустрія, сільське господарство, будівництво, транспорт, комунальне господарство, охорона здоров’я, освіта і т.п.). Тому, для формування раціональної системи управління необхідне нормативно-правове закріплення приміських зон як виокремлених специфічних об’єктів.
2. На прикладі м. Одеси виявлено, що характерними властивостями приміської зони великих міст, які впливають на взаємодію між об’єктом та суб’єктом управління, є:
- складна внутрішня структура адміністративно-територіального устрою;
- концентрація господарства, яка вимагає розвантаження території, пошуку оптимального поєднання функцій;
- концентрація інфраструктури, що потребує формування цілісних систем інфраструктурного обслуговування міста;
- поліфункціональність в умовах обмеженості територіальних ресурсів - на території приміської зони розташовані як об’єкти, функціонування яких спрямоване на обслуговування потреб міста, так і об’єкти, що відіграють значну роль у загальнодержавній й навіть міжнародній спеціалізації країни;
- висока щільності функцій та їх просторова конкуренція на території приміської зони;
- експоненційний характер діяльності, який вимагає ешелонування території та відповідного розподілу й інтеграції управлінських функцій на основі врахування балансу інтересів міста та територіальних громад приміської зони;
- високе антропогенно-техногенне навантаження, що потребує екологічного оздоровлення, формування каркасу екологічної безпеки;
- накладання інтересів різних рівнів влади та місцевого самоврядування, формування зони спільних управлінських інтересів.
3. На даний час суб’єктами управління приміським зонами великих міст виступають органи виконавчої влади різного рівня та місцевого самоврядування, які представляють інтереси відповідних територіальних громад, що входять до її складу. Приміська зона великих міст є територією спільних інтересів. Інтенсивне економічне використання приміської зони призвело до високої територіальної концентрації господарських об’єктів, управління якими віднесено до повноважень різних органів (в залежності від форм власності, галузевої приналежності, територіального розташування тощо). На території приміської зони спостерігається прагнення різних галузей та відомств використовувати приміську зону як інтегральну територіальну інфраструктуру, що має комплекс умов для розвитку багатьох виробництв, і це призводить до прийняття рішень, які далеко не завжди враховують інтереси приміської зони як цілісної території. Це дає підстави розглядати приміську зону великих міст як територію спільних управлінських інтересів.
4. Раціоналізація механізмів управління приміською зоною великих міст це процес формування таких взаємозв’язків між суб’єктами й об’єктами управління в межах приміських зон великих міст, які забезпечують соціальну, організаційну та правову обумовленість і ефективність кожного елементу управлінської діяльності, враховують об’єктивні потреби суспільного розвитку та відповідають наявним ресурсним можливостям системи управління.
5. Основними принципами раціоналізації механізмів управління приміською зоною великих міст, які обумовлюються її характерними властивостями є:
- різноманітність та диверсифікованість організаційної структури, що пронизує систему управління вертикальними та горизонтальними організаційними взаємодіями;
- адекватність реальним властивостям і потребам об’єкта управління;
- узгодженість цілей управління між собою для уникнення суперечностей, що виникають в результаті поліфункціональності використання приміської зони великих міст.
6. На основі обґрунтованих принципів запропоновано методологічну схему раціоналізації механізмів управління приміськими зонами великих міст, яка передбачає нові організаційні форми взаємодії органів влади різного рівня на території приміських зон: спільні робочі органи (консультативні, дорадчі групи, комісії і т.п.) з питань взаємин територіальних і галузевих органів приміської зони, міста й органів місцевого самоврядування, як тимчасові, так і постійнодіючі, що формуються, як правило, на паритетній основі з числа посадових осіб органів виконавчої влади і, за узгодженням, з числа виборних посадових осіб місцевого самоврядування.
1. Організаційним механізмом раціоналізації управління приміською зоною великих міст є створення асоціативного органу Координаційної ради, який сприятиме управлінню зазначеними територіями на науковій основі з урахуванням об’єктивних потреб суспільного розвитку та забезпечує соціальну, організаційну та правову обумовленість і ефективність кожного елемента управлінської діяльності. Асоціативний орган управління приміською зоною великих міст надає можливість об’єднати зусилля органів державного управління та місцевого самоврядування у формуванні господарської, соціальної і культурної інтеграції міст та прилеглих до них територій, а також удосконалювати форми взаємодії між органами державної влади й органами місцевого самоврядування з метою органічного поєднання загальнодержавних, міських і місцевих інтересів на рівні приміської зони великих міст.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Генеральна схема планування території України, затверджена Законом України від 07 лютого 2002 р. № 3059-111 // ВВР України. - 2002. - № 30 - С.204.
2. Державні будівельні норми 360-92 ** затверджені рішенням Державного комітету будівництва України 19.03.2002 г. № 1/52-170.
3. Закон України Про передачу об’єктів права державної і комунальної власності” від 3 березня 1998 р. № 147/98-ВР // ВВР України. - 1998. - № 34.
4. Закон України Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІV // Законодавство України з місцевого самоврядування. - К.: Факт, 2002.
5. Закон України Про власність” від 7 грудня 1991 р. № 697-ХІІ // ВВР України. - 1991. - № 20.
6. Закон України Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 р. № 28097-ВР // Законодавство України з місцевого самоврядування. К.: Факт, 2002.
7. Закон України Про планування і забудову територій” - http://zakon.rada.gov.ua
8. Земельний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3-4.
9. Конституція України: прийнято на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - № 30.
10. Концепція удосконалення адміністративно-територіального устрою України, схвалена Кабінетом Міністрів України - http://zakon.rada.gov.ua
11. Концепція адміністративної реформи в Україні: Розділ ІV. Територіальний устрій та система місцевого самоврядування // Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи. - К., березень 1998 р. - http://www.auc.org.ua/uk/napr-
12. Програма діяльності Кабінету Міністрів України Назустріч людям”, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2005 №115-2005-п - http://zakon.rada.gov.ua
13. Проект Закону України Про територіальний устрій України” - http://www.rada.gov.ua:8080
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 427 Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів” - http://www.rada.gov.ua:8080
15. Розпорядження кабінету міністрів України від 13.09.01 № 437-р Про заходи щодо реалізації Концепції державної регіональної політики” - http://zakon.rada.gov.ua
16. Указ Президента України Про координаційну раду з питань місцевого самоврядування” від 13 травня 1997 р. // Президент в Україні: Законодавче забезпечення діяльності. - К.: Юрінком-Інтер, 1999. - С. 126.
17. Указ Президента України від 25.05.01 № 341/2001 Про концепцію державної регіональної політики” - http://zakon.rada.gov.ua
18. Указ Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072 Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу” - http://zakon.rada.gov.ua
19. Хартія українських міст: Хартію прийнято Загальними зборами Асоціації міст України 26 червня 1997 року // Місцеве самоврядування. - 1997. - травень-червень. - № 5 - 6 (7). - С. 13-25.
20. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
21. Алексеев О.Б., Лапшев П.И. Организационно-управленческий анализ состояния структуры муниципального управления // Школа муниципального служащего // http:www.prometa.ru.
22. Алексєєв В. Спільна комунальна власність: історія і реалії // Управління сучасним містом. - 2002. - № 7-9. - С. 131-136.
23. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функционалные вопросы): Учеб.пос. - М.: ОАО „НПО „Экономика”, 2000 - 302 с.
24. Аткинсон Э.Б., Стиглиц Дж.Э. Лекции по экономической теории государственного сектора. - М.: Аспект - Пресс., 1995. - 207 с.
25. Бабаєв В.М. Практика муніципального управління. - Х.: ХДМГ, 2002. - 310 с.
26. Бабаєв В.М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: Монографія. - Х.: Вид-во ХарРІНАДУ Магістр”, 2004. - 204 с.
27. Бабурин. В.Л., Казьмин М.А. Столичные функции и проблемы территориального управления развитием московского региона // Вестник МГУ, сер. Геогр. - 1998. - №1 . - С. 29 - 36.
28. Баймуратов М.А. Европейские стандарты локальной демократии и местное самоуправление в Украине. - Х.: Одиссей, 2000. - 80 с.
29. Бакуменко В., Сумрін Ю. Проблема різноманітності методології державного управління // Наук.-пр.конф. Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - Т.1. - С.111-113.
30. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
31. Беспятий В.А. Кадрові проблеми саморозвитку місцевого самоврядування в Україні // Управління сучасним містом. - 1999. - №2. - С. 43-44.
32. Бессмертный Р. Отсутствие закона об административно-территориальном устройстве тормозит проведение административной реформы в Украине // Liga Online. 2001. 22 февраля. - http://www.liga.kiev.ua
33. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): Навч. посіб. - К.: Атіка, 2000. - 304 с.
34. Бородкин Ф.М. Новая концепция территориального самоуправления // Регион: экономика и социология. - Новосибирск, 1994.- N 3.- С. 102-103.
35. Бранч М. Проектирование городской среды. - М.: Стройиздат”, 1979. - 169 с.
36. Бребан Г. Французское административное право. - М.: Мыcль, 1988. - 98 с.
37. Бутко І. Міста в Україні: законні діти чи пасинки? // Урядовий кур’єр. - 1994. - 14 липня (№ 108 - 109). - С. 4
38. Вакуленко В.М. Сучасні проблеми розвитку міст України // Управління сучасним містом. - 1998. - № 1. - С. 4-6.
39. Вдовенко С. Вдосконалення управління регіоном (район - область) в умовах ринкових перетворень // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України, 1998. - № 1. - С. 89-99.
40. Вульфович Р. М. Глобальная взаимозависимость и политические проблемы крупных городов //Актуальные проблемы управления крупным городом и территориальными сообществами: Сб. науч. Статтей. - СПб.: Изд-во СЗАГС, 2003. - с. 12-25.
41. Витковский О.В. Проблемы региональной политики и организаций территорий и развитие прикладной географии в ФРГ // Вопросы эконом политической географии зарубежных стран . - 1990. - № 3. - С.73-75.
42. Власова Н. Стратегическое планирование городского развития: теория и практика // Управленческое консультирование. - 1999. - № 3. - С. 24-31.
43. Гаєвський Б.А., Ребкало В.А. Культура державного управління: організаційний аспект. - К.: Вид-во УАДУ, 1998.
44. Гарнер Д. Великобритания: центральное и местное управление. - М.: Прогресс, 1984. - 147 с.
45. Географія Одещини: природа, населення, господарство / Під заг.ред. О.Г.Топчієва. - Одеса: Астропринт, 1998. - 88 с.
46. Герберт А. Саймон Адміністративна поведінка: Дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції: Пер. з англ. - К.: АртЕк, 2001. - 392 с.
47. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Основы региональной политики. - СПбб: Издательство Михайлова В.А., 1998. - 659 с.
48. Гладышев Л.Г., Мельников С.Б. Основы современного муниципального управления. - М.: Статут, 2000. - 286 с.
49. Глен Райт. Розподіл управлінських функцій між центральною та міською владою // Міжнар. наук.-практ. конф. Проблеми управління сучасним містом. - К.: Наука, 1995. - С. 48-54.
50. Государственное управление: основы теории и организации. / Под ред. В.А.Козбаненко.-2-е изд.,с изм. и доп. - М.: Статут, 2002. - В 2-х т. - Т. І. - 365 с.
51. Гринчель Б.М. Основы долгосрочного планирования развития города в условиях рыночной экономики// Евроград.- СПб.- 1993.- № 3.- С.25-35.
52. Гутнов А.Э. Город как объект системного исследования. - М.: Наука, 1977. - 139 с.
53. Гутнов А.Э. Эволюция градостроительства. - М.: Стройиздат. - 1984. - 206 с.
54. Демьяненко А.Н., Обушенков А.Л. Муниципальное управление. - Хабаровськ: Амур, 1998. - 183 с.
55. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Моногр. / Кол.авт.; Відп.ред. Н.Р. Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 448 с.
56. Державне управління в умовах адміністративної реформи в Україні / За заг.ред. Н.Р. Нижник, О.Д. Крупчан. - К.: Ін-Юре, 2002. - 95 с.
57. Долішній М.І. Актуальні проблеми формування регіональної політики в Україні // Регіональна політика. - 1999. - № 3. - С. 7-17.
58. Дорога в майбутнє - дорога в Європу: Європейська інтеграція України / І.Бураковський, А.Веселовський, О.Павлюк, Г.Немиря та ін.:. - К.:Центр європейських та міжнародних досліджень, 2000. - 108 с.
59. Дробуш І. Розмежування функцій органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади // Право України. - 2001. - №10. - С.20-24.
60. Ермошенко Н.Н. Опыт самоуправления за рубежом. - Киев: УкрИНЭИ, 1992. - 56 с.
61. Ефективність державного управління / Бажал Ю.М., Кілієвич О.І., Мертенс О.В. та ін. За заг.ред. Розпутенка І. - К.: Вид-во К.І.С. - 2002.
62. Європейські принципи державного управління / Пер. з англ. О.Ю. Куленкової. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. 52 с.
63. Жихаревич Б.С. Основы местной экономической политики: принципы взаимодействия местной власти и предприятий в условиях рыночной экономики // Евроград. - СПб. - 1993.- №1. - С.11-25.
64. Жихаревич Б.С. Современная экономическая политика городских и региональных властей. - М.: ИСЭП РАН, 1995. - 137 с.
65. Занадворов В.С., Занадворова А.В. Экономика города. Учебное пособие (вводный курс) . - М.: Институт Открытое Общество”, 1997. - 486 с.
66. Запоточний І.В., Захарченко В.В. Державне регулювання регіональної економіки / За заг. ред. д.е.н., проф. Захарченка В.І. - Харків - Львів - Одеса: ТОВ Одіссей”, 2003 р. - 592 с.
67. Зеркин Д.П. , Игнатов В.Г. Основы теории государственного управления. - М: ООО Тесса”, 2000. - 445 с.
68. Зиммель Г. Избранные сочинения. М.: Наука, 1996. - Т. 1. - 283 с.
69. Изард У. Методы регионального анализа. - М.: Наука, 1966. - 142 с.
70. Казьмин М.А. Функции пригородных зон. - М.: Наука, 2000. - 186 с.
71. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. - К.: Ін-Юре, 1997. - 36 с.
72. Карпенко В. Зміна структури мерій великих міст у Франції в зв`язку з прийняттям Контрактів міст // Управління сучасним містом. Науково-iнформ. б-нь. - К.: УАДУ, 2000, № 4. с. 22-29.
73. Карпенко В. Зовнiшньоекономiчна полiтика Одеського регiону // Актуальнi проблеми державного управлiння: Наук. зб. Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2000.-Вип.4. - С.184-191.
74. Карпенко В. Планування економiчного та соцiального розвитку держави: українськi реалiї та досвiд Францiї // Зб. наук. пр. УАДУ: Вип.2. - Ч.2. -К.:Вид-во УАДУ, 2000. - С.91-97.
75. Карпенко В.В. Адміністративно-територіальний устрій України: історія та сучасне бачення // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Харків: ХарРІДУ УАДУ, 2002.- №1(12). - С. 33-42
76. Карпенко В.В. Протирiччя мiж виконавчою владою i мiсцевим самоврядуванням на регiональному рiвнi та механiзми їх розв’язання: досвід України i Францiї. Автореф. дис... к.держ.упр: 27.03.2001 / НАДУ при Президентові України. - Одеса, 2000. - 20 с.
77. Карпенко В.В. Протиріччя і неузгодженість на регіональному рівні влади: південний регіон як об’єкт дослідження // Актуальні проблеми державного управління. - Львів: ЛФ УАДУ. - Кальварія, 2000. - Вип. 3. - С. 158-162.
78. Кибл Г. Городская и районная планировка. Принципы и практика планировки городов Великобритании: Пер. с англ. - М.: Наука, 1965. - 87 с.
79. Кнемайер Ф. Л. Организация местного самоуправления в Баварии (Основные структуры, особенности, недостатки) // Государство и право. - 1995.- № 4. - С.118-124.
80. Когут А.Е. Система местного самоуправления. - СПб.: ИСЭП РАН, 1995. - 72 с.
81. Когут А.Е., Литовка О.П., Рохчин В.Е., Румянцев А.А. Экономика крупного города: проблемы структурной перестройки. - СПб.: ИСЭП РАН. - 1994. - 186 с.
82. Комплексное планирование экономического и социального развития городов и районов. / Битунов В.В., Малес В.Н. и др. - М.: Мысль, 1983.- 272 с.
83. Корнієнко М.І. Місто як об’єкт державного управління і суб’єкт місцевого самоврядування // Міжнар. наук.-практ. конф. Проблеми управління сучасним містом. - К.:Вид-во УАДУ, 1995. - С. 108-109.
84. Кравченко В. Тенденції розвитку територіального устрою України // Проблеми реформування державної влади: конституційні та управлінські аспекти: Тези доп. та наук. повідомлень наук.-практ. конф., м. Київ, 10-11 берез. 1995 р. / Відп. за вип. Ю. Шемшученко, В. Авер’янов, В. Кампо. - К., 1995. - С. 105-107.
85. Круглов М.П. Місто, регіон, держава: шляхи взаємодії // Городское развитие. - 1997. - № 2. - С. 7-10.
86. Крупные города капиталистических развитых стран / под ред. Вольского В.В. и др. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 252 с.
87. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 246 с.
88. Кудрявцев О.К. Расселение и планировочная структура крупных городов -агломераций. - М.: ”Экономика”, 1985. - 301 с.
89. Кулик Є., Яковенко С. Моделі адміністративного поділу в демографічних межах територіальних систем // Регіональна економіка. - 1998. - № 3. - С. 149-152.
90. Культура городского самоуправления / Под ред. С.Вобленко - Николаев: ТЕТРА, 1997. - 240 с.
91. Кушнарьов Є.П. Ділити не лише владу, а й відповідальність // Місцеве самоврядування. - 1997. - № 5-6. - С. 27-29.
92. Лаппо Г.М. География городов: Учеб. пособ. для геогр. ф-тов вузов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. - 231 с.
93. Лаппо Г.М. Города на пути в будущее. - М.: Мысль, 1987. - 85 с.
94. Лебединська О., Козюра І., Наврузов Ю. Регіональне управління і місцеве самоврядування // Управління сучасним містом. - 2001. - № 4-6 (2), - С. 153-161.
95. Лебединська О.Ю, Степаненко А.В. Розвиток і розміщення продуктивних сил в умовах глобалізації та регіоналізації світогосподарських процесів // Вісник УАДУ. - 2003. - № 1. - С. 162-171.
96. Лебединська О.Ю. Соціально-економічні проблеми малих міст України // Управління сучасним містом. - 1999. - № 1. - С. 40-42.
97. Лебединська О.Ю. Соціально-економічні проблеми монофункціональних міст України // Управління сучасним містом. - 2000. - № 2. - С. 18-23.
98. Лебединська О.Ю. Стратегічне планування і визначення стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів // Управління сучасним містом. - 2003. - № 10-12 (12). - С. 102-107.
99. Лексин В.Н., Швецов А.Н. Государство и регионы. Терия и практика государственного регулирования территориального развития. - М.: УРСС, 2002. - 426 с.
100. Лисицын А. Необходимо гибкое сочетание интересов регионов и центра // Проблемы теории и практики управления. - 1999. - № 3. - С. 53-57.
101. Лола А. Принципы управления крупнейшим городом // Проблемы теории и практики управления. - 1997. - № 2. - С. 73-80.
102. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Городская экономика: проблемы городов. (гл. 36 в книге Экономикс т. 2 ). - М.: Республика ”, 1992. - С. 146-195.
103. Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посіб. - Луцьк: Ред.-вид. відд. Вежа” Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - 558 с.
104. Малыкин А.Н. Специфика и особенности городского управления в условиях политического и социально-экономического преобразования общества // Актуальні проблеми політики. - Одеса: Астропринт, 1998. - В.5. - С. 144-147.
105. Мамутов В.К. Развитие исследований социально-экономических проблем городов Украины // Проблеми управління сучасним містом: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: УАДУ, 1995. - С. 26-32.
106. Мерлен П. Город (количественные методы изучения). - М.: Стройиздат, 1977. - 96 с.
107. Мерфи Р. Американский город. - М.: Мысль, 1972. - 111 с.
108. Местное самоуправление в городах России. Рекомендации по разработке и применению регламентирующих документов. Основные положения / Под ред. А.Е.Когута. - СПб.: ИСЭП РАН, 1995. - 70 с.
109. Местное самоуправление в зарубежных странах (информационный обзор) / Под общ. ред. Н.П.Медведева и др. - М.: Юрид. лит. - 1994.- 86 с.
110. Местное самоуправление за рубежом. Опыт, комментарии и рекомендации по применению / Под ред. А.Е.Когута. - СПб.: ИСЭП РАН, 1995. - 54 с.
111. Механізми підвищення ефективності діяльності органів державного управління на регіональному рівні: Моногр. / За заг. ред. проф. Г.І.Мостового. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. - 208 с.
112. Мороз В. Наша мета - розбудова демократичної держави // Місцеве самоврядування. - 1997. - № 5-6. - С. 2-8.
113. Муниципальный менеджмент / Под ред. Морозовой Т.Г. - М.: Мысль, 1997. - 213 с.
114. Модель територіального устрою в Україні // Трансформація моделі економіки України: ідеологія, протиріччя, перспективи / За ред. В.М. Гейця. - К.: Логос, 1999. - С. 410-426.
115. Нагорна І.В. Адміністративно-територіальна реформа як чинник підвищення ефективності регіонального управління // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. - Одеса: ОФ УАДУ, Оптімум, 2001. - № 7. - С. 141-147.
116. Нагорна І.В. Вплив міграцій на демографічний стан приміських територій Одеси // Проблеми міграції: український інформаційно-аналітичний журнал. - Київ: МП Леся”, 1999. - № 4 (11). - С. 30-33.
117. Нагорна І.В. Деякі аспекти розподілу повноважень між центральною владою та органами місцевого самоврядування на регіональному рівні (на прикладі Одеси) // Управління сучасним містом: Науково-інформаційний бюлетень / Загальне керівництво Ю.Наврузова, В.Вакуленка. - Вид-во Центр економічної освіти”, 1999. - С. 19-23.
118. Нагорна І.В. Механізми управління приміською зоною великих міст // Вісник державної служби України. - Київ: ВАТ УкрНДІСВД”, 2004. - № 1. - С. 58-61.
119. Нагорна І.В. Проблеми раціональної організації території приміської зони // Вісник УАДУ. - Київ: УАДУ, 1998. - № 4. - С. 243-250.
120. Нагорна І.В. Роль органів місцевого самоуправління в процесі економічного розвитку передмістя // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. УАДУ. - Одеса: Астропринт, 1999. - № 2. - С. 229-233.
121. Нагорна І.В. Удосконалення механізмів управління приміською зоною // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ОРІДУ - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. - № 3 (19). - С. 135-145.
122. Надолiшнiй П. Адмiнiстративна реформа: синергетична парадигма (етнонацiональний аспект) // Вiсник УАДУ при Президентовi України. - 1999, № 2. - С.288-296.
123. Надолiшнiй П.I. Етнонацiональний фактор адмiнiстративної реформи в Українi: проблеми теорiї, методологiї, практики: Монографiя. - К : Вид-во УАДУ , 1998. - 262 с.
124. Надолiшнiй П.I. Проблеми рацiонального адмiнiстративно-територiального подiлу i мiсцевого самоврядування у призмi етнiчної самоорганiзацiї // Вдосконалення системи державного управлiння: Матеріали науково-практичної конференції Одеса: ОФ УАДУ, 1998. - С.147-153.
125. Надолішній П. І. Теоретико-методологічні засади аналізу і практики регіонального управління // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. - Одеса: ОРІДУ, 2001. - Вип. 7. - С. 44-50.
126. Надолішній П. Організаційно-функціональна структура державного управління: поняття і соціальна практика // Вісник НАДУ. -2003. - №3. - С.31-42.
127. Надолішній П., Бакуменко В. Теоретичні та організаційні засади державного управління (опорний конспект дистанційного курсу навчальної дисципліни): Навч. Пособ. - К.: Міленіум, 2003. - 256 с.
128. Надолішній П.І. Ефективінсть державного управління та її оцінювання: концептуальний підхід / Актуальні проблеми державного управління. Зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ.- Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2003.- Вип. 4 (16). - С.62-77.
129. Надольний I. Актуальнi проблеми адмiністративної реформи // Командор. - 1998, № 1. - С.15-17.
130. Нижник Н.Р., Машков О.А. Сиситемний пі
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн