РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ЧАСТИНІ УКЛАДЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Короткий опис

ВСТУП …………………………………………………………………….…...3
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДУМОВ УКЛАДЕННЯ ТРУДОВОГО
ДОГОВОРУ......................................................................................12
1.1. Правове регулювання недопущення дискримінації під
час прийняття на роботу............................................................….…...12
1.2. Порядок перевірки та оцінки ділових якостей працівників.....……...26
1.3. Конкурс як особливий спосіб відбору працівників..................……....44
Висновки до розділу 1 ...........................................................................……..50

РОЗДІЛ IІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ЯК
ПІДСТАВА ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН......….53
2.1. Юридична природа трудового договору.........................................…..53
2.2. Поняття, сторони, зміст, форма трудового договору...........................64
2.3. Випробування як умова трудового договору........................................81
2.4. Правове регулювання строків трудового договору..............................91
Висновки до розділу 2 .....................................................................................98

РОЗДІЛ ІІІ. ПРАВОВІ АСПЕКТИ УКЛАДЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ
ТРУДОВИХ ДОГОВОРІВ........................................................101
3.1. Удосконалення порядку укладення трудового договору
з працівниками.......................................................................................101
3.2. Контракт як особливий вид трудового договору...............................114
3.3. Особливості правового регулювання сумісництва та
суміщення професій (посад).................................................................124
3.4. Правові проблеми укладення трудового договору з
роботодавцем - фізичною особою........................................................142
3.5. Правове регулювання укладення трудового договору з
тимчасовими працівниками..................................................................150
3.6. Удосконалення укладення трудового договору з надомниками......157
Висновки до розділу 3 ...................................................................................162
ВИСНОВКИ......................................................................................................167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................177

ВСТУП

Актуальнiсть теми дослідження. Процес становлення України як незалежної демократичної правової держави безпосередньо пов’язаний з процесом напрацювання, розвитку та вдосконалення національної законодавчої бази, зокрема, в частині аналізу значення та сутності трудового договору як основної підстави виникнення трудових правовідносин. Особливої ваги це питання набуває в умовах жорсткої конкуренції на ринку праці, що зумовлює поширення на практиці в процесі реалізації права на працю дискримінації за ознаками віку, статі тощо. Крім того, спостерігається запровадження багатьох інноваційних, досить часто протиправних, форм відбору працівників, наприклад, тестування, анкетування, застосування поліграфів. Чинне ж законодавство про працю України не містить ефективних механізмів захисту працівників від порушення їх трудових прав у процесі укладення трудового договору. Зрозуміло, що такий підхід не сприяє економічній стабільності та соціальному благополуччю громадян і не слугує налагодженню належного функціонування ринку праці нашої держави. У зв’язку з цим, необхідність створення дієвого правового механізму регулювання трудових відносин слід розглядати в сучасних умовах як першочергове завдання на шляху поступу України до міжнародної спільноти на засадах рівноправного та цивілізованого партнерства. Адже забезпечення належного правового регулювання реалізації права громадян на працю, в першу чергу, засвідчує про тенденції спрямування політики держави на входження в міжнародні співтовариства, зокрема до Європейського Союзу. З огляду на це, потребує глибокого аналізу та дослідження реформування чинного законодавства про працю в сфері трудових відносин, зокрема в частині укладення трудового договору.
Проблеми правового регулювання виникнення трудових відносин на підставі трудового договору у своїх роботах досліджували М.Г. Александров, М.Й. Бару, Л.П. Гаращенко, Я.І. Безугла, В.С. Венедиктов, Г.С. Гончарова, В.В. Жернаков, П.I. Жигалкiн, І.В. Зуб, М.І. Іншин, Р.I. Кондратьєв, В.В. Лазор, Л.І. Лазор, А.Р. Мацюк, В.П. Пастухов, В.I. Прокопенко, О.І. Процевський, П.Д. Пилипенко, В.Г. Ротань, Г.І. Чанишева, Н.М. Хуторян та iн.
Разом з тим, реформування чинного законодавства про працю в частині укладення трудового договору залишається недостатньо дослідженим. Становлення правової держави неможливе без клопiткої роботи по формуванню нової правової системи України. Вона лише тодi стане цивiлiзованою європейською державою, коли буде створено дiєвий правовий механiзм реалiзацiї трудових прав громадян. Тому, на часi вирiшення правових проблем, що виникають при укладенні трудового договору, як головної підстави виникнення трудових відносин.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертацiйна робота виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи НПУ ім. М. Драгоманова за напрямом дослідження “Проблеми гуманітарних наук” (протокол №5 засідання вченої ради університету від 27 січня 2005 року).
Мета і завдання дослiдження. Мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі комплексного аналізу чинного законодавства, доктринальних положень та юридичної практики визначити особливості правового регулювання укладення трудового договору з працiвниками та розробити конкретні пропозиції та практичні рекомендації по вдосконаленню законодавства, що регулює порядок укладення трудового договору та його різновидів.
Відповідно до мети визначені завдання дослідження:
- дослідити та визначити передумови укладення трудового договору;
- провести аналіз правового регулювання трудового договору як підстави виникнення трудових відносин;
- дослідити юридичну природу трудового договору;
- розкрити поняття, сторони, зміст та форму трудового договору;
- охарактеризувати поняття випробування як одну із умов трудового договору;
- розкрити правове регулювання строків трудового договору;
- удосконалити порядок укладення трудового договору з працівниками;
- проаналізувати контракт як особливий вид трудового договору;
- виявити особливості правового регулювання сумісництва та суміщення професій (посад);
- розкрити правові проблеми укладення трудового договору з роботодавцем – фізичною особою;
- удосконалити укладення трудового договору з тимчасовими працівниками та надомниками;
- сформулювати власні висновки і пропозицiї стосовно внесення змін та доповнень до законодавства України про працю, яке регулює порядок виникнення трудових відносин на підставі трудового договору; особливості укладення окремих різновидів трудових договорів.
Об'єктом дослідження є трудові відносини, що виникають на підставі трудового договору.
Предметом дослідження є система нормативно – правових актів, що регулює укладення трудового договору та його різновидів, судова та інша правозастосовча практика, а також наукові розробки вчених-юристів.
Методи дисертаційного дослідження. У процесі наукового дослідження використовувались загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: діалектичний, формально-логічний, історичний, порівняльно-правовий та інші.
Діалектичний метод пізнання дозволив розглянути поставлені автором проблеми і провести дослідження в єдності, взаємозв’язку та розвитку соціальних та правових чинників. Формально-логічний метод сприяв виявленню суперечливості в понятійному апараті та допоміг сформулювати висновки і рекомендації, які ґрунтуються на таких принципах логіки, як визначеність, послідовність і несуперечливість суджень. Метод аналізу та синтезу використовувався при дослідженні юридичної природи трудового договору. Формально-юридичний – при формулюванні нових правових норм і удосконаленні вже існуючих.
У дисертації використаний також метод нормативно-порівняльного аналізу як внутрішнього трудового законодавства України, так і міжнародно-правових норм та законодавства країн з високорозвиненою економікою, а також країн з перехідною економікою (Центральної та Східної Європи, країн СНД), що регулює питання укладення трудового договору і його різновидів. Це дало змогу автору всебічно і критично оцінити зарубіжне законодавство і обґрунтувати можливість імплементації деяких норм зарубіжного законодавства в трудове право України.
За допомогою системно-структурного методу автором досліджено місце трудового договору в системі трудових правовідносин.
Емпіричну базу дослідження становить: законодавство про працю України, в тому числі спеціальні нормативні акти, які регулюють особливості укладення окремих різновидів трудових договорів; законодавство зарубіжних країн; матеріали Міжнародної Організації Праці; постанови Пленуму Верховного Суду України; рішення Конституційного Суду України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні правових підстав для реформування чинного законодавства про працю в частині укладення трудового договору. Наукова новизна дисертації викладена у низцi сформульованих положень, що виносяться на захист. Розроблені вони в результаті дослідження чинного законодавства, яке регламентує виникнення трудових правовідносин на підставі трудового договору, а також особливості укладення окремих різновидів трудових договорів.
Відповідно до одержаних результатів автор виносить на розгляд і захист положення, які відповідають вимогам наукової новизни:
1. Вперше з метою запобігання порушення трудових прав працівників при застосуванні тестування при прийнятті на роботу пропонується в проекті Трудового кодексу уточнити, що роботодавці вправі здійснювати добір працівників шляхом професійного тестування. Таким чином буде наголошено щодо недопустимості застосування психологічного тестування працівників.
2. Знайшла подальшого розвитку пропозиція розширити перелік категорій працівників, до яких неправомірно застосовувати конкурс. У зв’язку з цим до ст. 62 проекту (окрім перелічених категорій працівників) добавити інвалідів, неповнолітніх.
3. Набула додаткового аргументації пропозиція, що трудова книжка залишається надійним інформаційним джерелом для роботодавців у контексті діяльності особи і відіграє важливу роль у процесі добору кадрів, у зв’язку з цим з проекту Трудового кодексу слід вилучити норму щодо відміни обов’язковості трудової книжки.
4. Вперше запропоновано, що у визначенні трудового договору, яке подається в ст. 38 проекту Трудового кодексу України, доцільно уточнити, що належні, безпечні й здорові умови праці, які повинен забезпечити роботодавець працівникові в процесі роботи, мають відповідати чинному законодавству про працю. Таким чином, вказане визначення буде більш логічно завершеним та коректним з правової точки зору.
5. Вперше пропонується ч.2 ст.39 проекту Трудового кодексу України, де подається перелік обов’язкових умов трудового договору, доповнити умовою про робоче місце, а також визначити правовий зміст поняття “робоче місце” та сформулювати відповідну норму у такій редакції: “робоче мiсце – це зона оснащена необхiдними засобами для виконання потрiбної розумової чи фiзичної операцiї, яка визначається на основi прогресивних норм, що дозволяють забезпечити оптимальне завантаження обладнання та зайнятiсть працiвника при якiсному кiнцевому результатi роботи”.
6. Вноситься пропозиція пункт 3 ст.40 проекту Трудового кодексу викласти у наступній редакції:
“Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли працівника за розпорядженням чи з дозволу роботодавця фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі. При цьому трудовий договір у письмовій формі повинен бути підписаний протягом семи днів після фактичного допуску працівника до роботи”.
7. Знайшла подальшого розвитку пропозиція щодо розширення переліку працівників, для яких не може встановлюватися випробування. З огляду на це, ст. 46 проекту Трудового кодексу, де наводиться перелік категорій працівників, яким заборонено встановлювати випробування, пропонується доповнити наступними категоріями працівників: особи передпенсійного віку; особи пенсійного віку; тимчасові працівники; сезонні працівники.
8. Набула додаткової аргументації пропозиція щодо вдосконалення норм законодавства про працю, які регулюють строки укладення трудових договорів, а також переліку працівників, з якими може укладатися строковий трудовий договір.
9. Дістала подальшого розвитку пропозиція розробки та впровадження нормативно-правового акту, що регулюватиме працю за сумісництвом не лише працівників державних підприємств, установ, організацій, а й інших форм власності.
10. Новою є пропозиція щодо доцільності внесення до проекту Трудового кодексу статті, що регулюватиме працю сумісників. Зокрема, пункти 1-4 ст.52 проекту Трудового кодексу пропонуємо викласти у такій редакції:
1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору.
2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом.
3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником як за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), так і в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво).
4. Не допускається робота за сумісництвом на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, згідно зі списками категорій працівників з важкими, шкідливими або небезпечними умовами праці, передбаченими чинним законодавством, осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, вагітних жінок, а також в інших випадках, встановлених законом. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом.
11. Вноситься пропозиція щодо доцільності доповнення проекту Трудового кодексу відповідною статею, в якій розкрити правовий зміст поняття „суміщення професій (посад)” з урахуванням тенденцій сьогодення і викласти її у такій редакції: “Суміщення професій (посад) – це виконання працівником поруч з основною роботою додаткової роботи за іншою професією, посадою протягом робочого дня нормальної тривалості”.
12. Вперше запропоновано внести до проекту Трудового кодексу окрему главу, яка встановлюватиме правову специфіку особливостей праці тимчасових працівників, а також запропоновано її структуру. Глава повинна складатися з чотирьох статей, які б називалися: “Укладення трудового договору з тимчасовими працівниками”, “Залучення до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні”, “Оплачувана відпустка”, ”Звільнення тимчасових працівників. Вихідна допомога”.
13. Новою є пропозиція щодо вилучення статті 50 із проекту Трудового кодексу, яка присвячена регулюванню праці надомників, а натомість доповнити проект окремою главою наступного змісту: “Праця надомників”, яка включала б наступні статті: ”Трудовий договір з надомниками”, ” Умови, за яких допускається надомна праця”, ”Припинення трудових відносин з надомниками”.
Практичне значення одержаних результатiв полягає у можливостi застосування розроблених висновкiв i пропозицій у законотворчiй дiяльностi, а саме в процесі реформування та кодифікації законодавства про працю, зокрема в новому Трудовому кодексі України та відповідних нормативно-правових актах.
Отримані результати дослідження можуть використовуватися у навчальному процесі в юридичних й інших навчальних закладах в процесі вивчення дисципліни „Трудове право України”, а також при написанні підручників, науково-практичних посібників і розробці методичних рекомендацій. Апробацiя результатiв дисертації. Дисертацiя виконана i обговорена на кафедрi правознавства Нацiонального педагогiчного унiверситету iм. М. Драгоманова. Основнi положення даного дослiдження викладенi в опублiкованих статтях та доповiдались автором на мiжнародних та всеукраїнських наукових конференцiях: V всеукраїнська наукова конференція “Проблеми державотворення, захисту прав людини в Україні” (м. Остріг, 21-22 травня 2004 р.); міжнародна науково-практична конференція студентів та аспірантів “Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених” (м. Київ, 19-20 квітня 2007 р.).
Окремі положення цього дослiдження використовуються при викладаннi курсу "Трудове право України" в Київському університеті права НАН України (Рівненський інститут).
Публікації. Основні положення, теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться у дисертації, викладені автором у п’яти наукових статтях, написаних без співавторів та опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, а також двох збірниках тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертацiя складається з вступу i трьох роздiлiв, що об’єднують тринадцять пiдроздiлiв, висновків, списку використаних джерел, який містить 206 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 195 сторінок. Основного тексту – 176 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Вагомим кроком на шляху реформування чинного законодавства про працю України має стати прийняття нового Трудового кодексу. Економічні реалії потребують суттєвих змін в частині правового регулювання трудових правовідносин в контексті адаптації їх до вимог сьогодення. Адже ще Л.С. Таль писав, що наука та законодавство не повинні зберігати правових пережитків, які не відповідають новим поглядам та потребам обороту і без користі для суспільства та держави перешкоджають зростанню матеріальної та духовної культури. У впертому відстоюванні правових форм та інститутів, які втратили реальний зміст та реальне значення, немає розумного консерватизму, а є лише небажання та неспроможність рахуватися зі змінами, що відбулися у правосвідомості суспільства [57, c. 3]. Отже, як бачимо, ще на початку ХХ ст. домінувала думка, що інноваційні підходи в розвитку законодавства є вагомим рушієм суспільного прогресу. Це окремий раз засвідчує про актуальність дослідження особливостей тенденцій реформування чинного законодавства про працю України, зокрема, в частині укладення трудового договору. Саме тому в процесі дослідження, ми спробували проаналізувати правовий зміст інноваційних норм, що пропонуються в проекті Трудового кодексу України, на кшталт їхньої відповідності сучасним реаліям на ринку праці.
Отже, розглянувши спрямування реформаторських процесів в трудовому законодавстві щодо укладення трудового договору, автор прийшов до наступних висновків:
1. Спираючись на проведений аналіз поняття дискримінації у сфері праці, аргументовано, що увагу потрібно акцентувати на ділових якостях працівників, як однієї з головних переваг, що мають враховуватися під час прийняття на роботу.
2. Законодавче закріплення можливості встановлення обмежень до праці на підставі віку (факт досягнення особою пенсійного віку) є таким, що суперечить ст. 43 Конституції України, згідно з якою, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
3. Потребує удосконалення антидискримінаційне законодавство України в частині правового регулювання недопущення дискримінації при прийнятті на роботу працівників. Потрібно посилити відповідальність роботодавців за порушення антидискримінаційного законодавства в сфері праці. Тому з метою створення ефективного механізму реалізації демократичних засад функціонування цивілізованого громадянського суспільства варто Кримінальний кодекс України доповнити окремою статею і викласти її у такій редакції:
Стаття 173-1. Дискримінація в сфері праці
1. Дискримінація в сфері праці, а саме: порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання, -
карається штрафом від двохсот пятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України, -
караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
4. З метою запобігання порушення трудових прав працівників при застосуванні тестування при прийнятті на роботу в проекті Трудового кодексу необхідно уточнити, що роботодавці вправі здійснювати добір працівників шляхом професійного тестування. Таким чином буде наголошено щодо недопустимості застосування психологічного тестування працівників.
5. У проекті Трудового кодексу України доцільно встановити, що використання роботодавцем технічних засобів для оцінки професійних якостей працівників може відбуватися лише за згодою уповноваженого на представництво трудовим колективом органу.
6. Оголошення про конкурс є юридичним фактом, який містить волевиявлення роботодавця.
7. Проведення конкурсу має такі етапи: 1) публікація оголошення про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації; 2) прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим законодавством вимогам до відповідної посади; 3) проведення співбесіди та відбір кандидатів.
8. Доцільно розширити перелік категорій працівників, до яких неправомірно застосовувати конкурс. Звідси до ст.62 проекту Трудового кодексу України (окрім перелічених категорій працівників) добавити інвалідів, неповнолітніх.
9. У визначенні трудового договору, яке пропонується в ст.38 проекту Трудового кодексу України, доцільно уточнити, що належні, безпечні й здорові умови праці, які повинен забезпечити роботодавець працівникові в процесі роботи, мають відповідати чинному законодавству про працю. Таким чином, вказане визначення буде більш логічно завершеним та коректним з правової точки зору.
10. Частину 2 ст.39 проекту Трудового кодексу України, де подається перелік обов’язкових умов трудового договору, доповнити умовою про робоче місце.
11. У проекті Трудового кодексу України доцільно в якості однієї з основних категорій визначити правовий зміст поняття “робоче місце” та сформулювати відповідну норму у такій редакції: “робоче мiсце - це зона докладання розумової та фiзичної працi, оснащена необхiдними засобами для виконання потрiбної розумової чи фiзичної операцiї, яка визначається на основi прогресивних норм, що дозволяють забезпечити оптимальне завантаження обладнання та зайнятiсть працiвника при якiсному кiнцевому результатi роботi “.
12. Пункт 3 ст.40 проекту Трудового кодексу України викласти у такій редакції:
“Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли працівника за розпорядженням чи з дозволу роботодавця фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі. При цьому трудовий договір у письмовій формі повинен бути підписаний протягом семи днів після фактичного допуску працівника до роботи”.
13. З метою вдосконалення правового регулювання встановлення випробування при укладенні трудового договору, а саме, посилення ефективності правового захисту осіб, які потребують додаткових гарантій на ринку праці, враховуючи особливість їх статусу, доцільно розширити перелік працівників, для яких не може встановлюватися випробування. З огляду на це, ст. 46 проекту Трудового кодексу, де наводиться перелік категорій працівників, яким заборонено встановлювати випробування, необхідно доповнити наступними категоріями працівників: особи передпенсійного віку, особи пенсійного віку, тимчасові працівники, сезонні працівники.
14. З метою вдосконалення норм законодавства про працю, які регулюють укладення трудових договорів, а також переліку працівників, з якими може укладатися строковий трудовий договір, доцільно ст. 42 проекту Трудового кодексу України викласти у наступній редакції:
Стаття 42. Строк трудового договору
Трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
А також доповнити статею 42-1 наступного змісту:
Стаття 42-1. Строковий трудовий договір
Строковий трудовий договір укладається з ініціативи роботодавця або працівника:
- з тимчасовими, сезонними працівниками;
- з сумісниками;
- з молодими спеціалістами;
- з науковими та науково-педагогічними працівниками;
- з особами, направленими на громадські роботи органами служби зайнятості;
- у інших випадках, передбачених законами України.
15. Трудова книжка залишається надійним інформаційним джерелом для роботодавців у контексті діяльності особи і відіграє важливу роль у процесі добору кадрів, у зв’язку з цим, з проекту Трудового кодексу слід вилучити норму щодо відміни обов’язковості трудової книжки.
16. У трудовому законодавстві необхідно передбачити обов’язок роботодавця узгоджувати факт прийняття на роботу відповідних категорій працівників, які згідно з чинним законодавством повинні проходити попередній медичний огляд, з тим лікувально-профілактичним закладом, де особа проходитиме цей огляд. Таким чином, фіксуватиметься лише факт можливості чи неможливості відповідно до стану здоров’я виконувати особою ту чи іншу роботу, але не розголошуватиметься її діагноз. Такий підхід буде вагомим превентивним заходом щодо залучення до роботи осіб, яким дана робота протипоказана за станом здоров’я, а також запобігатиме поширенню інфекційних захворювань.
17. Потребує перегляду правове регулювання застосування контракту як виду трудового договору в напрямку значного зменшення категорій працівників, з якими може укладатися контракт. Вважаємо, доцільно буде укладати контракт лише з керівниками відповідно до переліку вказаного у Класифікаторі професій, затвердженого наказом Держстандарту України від 27 липня 1995 р. №257, а також державними службовцями як категорією працівників, діяльність яких спрямована на виконання функцій та завдань держави і тому потребує особливих підвищених вимог до якості та ефективності виконання покладених на них завдань.
18. Доречно розробити та впровадити нормативно-правовий акт, що регулюватиме працю за сумісництвом не лише працівників державних підприємств, установ, організацій, а й інших форм власності.
19. З метою вдосконалення правового регулювання сумісництва пункти 1-4 ст.52 проекту Трудового кодексу доцільно викласти у такій редакції:
1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору.
2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом.
3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником як за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), так і в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво).
4. Не допускається робота за сумісництвом на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, згідно списків категорій працівників з важкими, шкідливими або небезпечними умовами праці, передбаченими чинним законодавством, осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, вагітних жінок, а також в інших випадках, встановлених законом. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом.
20. З метою запобігання порушенням чинного законодавства необхідно відмінити п.3 постанови Кабінету Міністрів України №1298 від 30 серпня 2002 р. ”Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” в частині, де вказується розмір доплати за суміщення професій (посад), оскільки даний пункт суперечить ст.105 КЗпП України, в якій зазначена вимога щодо договірного врегулювання оплати праці за суміщення професій (посад).
21. Доцільно доповнити КЗпП України відповідною статтею, де розкрити правовий зміст поняття „суміщення професій (посад)” з урахуванням тенденцій сьогодення і викласти її у такій редакції:
Стаття_ Суміщення професій (посад).
Суміщення професій (посад) – це виконання працівником поруч з основною роботою додаткової роботи за іншою професією, посадою протягом робочого дня нормальної тривалості.
22. Зважаючи на доцільність приведення правового регулювання праці тимчасових працівників до реалій сьогодення, доцільно внести до проекту Трудового кодексу окрему главу, яка встановлюватиме правову специфіку особливостей праці тимчасових працівників:
Глава____ Праця тимчасових працівників
Стаття__Укладення трудового договору з тимчасовими працівниками
Тимчасовими працівниками вважаються працівники, які приймаються на роботу строком до двох місяців.
Осіб, яких приймають на роботу тимчасовими працівниками, має бути попереджено про це при укладенні трудового договору. В наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу зазначається, що даний працівник приймається на тимчасову роботу, або зазначається строк його роботи.
Випробування при прийнятті на тимчасову роботу не встановлюється.
Стаття____Залучення до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні
Працівники, які уклали трудовий договір строком до двох місяців, можуть протягом цього строку за їх письмовою згодою залучатися до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні
Робота у вихідні, святкові та неробочі дні компенсується у грошовій формі у подвійному розмірі.
Стаття____ Оплачувана відпустка
Тимчасовим працівникам надається опачувана відпустка, тривалість якої визначається пропорційно до відпрацьованого ними часу, або виплачується грошова компенсація при звільненні.
Стаття___Звільнення тимчасових працівників. Вихідна допомога
Звільнення тимчасових працівників може відбуватися лише за підставами, передбаченими цим Кодексом.
У разі звільнення тимчасового працівника за власним бажанням, він зобов’язаний повідомити про це роботодавця за три календарних дні.
Роботодавець зобов’язаний попередити тимчасового працівника про наступне вивільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці у письмовій формі під розписку не менше ніж за тиждень (сім календарних днів).
При звільненні тимчасові працівники мають право на вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому двотижневого заробітку.
23. Особлива специфіка надомної роботи дозволяє трактувати працю надомників як окремий вид трудового договору. Звідси, з метою вдосконалення чинного законодавства слід статтю 50 проекту Трудового кодексу, яка присвячена регулюванню праці надомників, вилучити, а натомість його доповнити окремою главою наступного змісту:
Глава____Праця надомників
Стаття__ Трудовий договір з надомниками
Надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома з матеріалів та використанням знарядь праці, наданих роботодавцем, або придбаних надомником за свій рахунок.
У випадку використання надомником своїх знарядь праці, йому виплачується компенсація за їх зношування.
Виплата такої компенсації, а також відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи вдома, здійснюються роботодавцем у порядку, визначеному трудовим договором.
У трудовому договорі визначаються порядок та строки забезпечення надомників сировиною, матеріалами та напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів, що належать надомникам, порядок та строки вивозу готової продукції.
Стаття__Умови, за яких допускається надомна праця
Забороняється укладати трудовий договір про роботу, яка протипоказана надомнику за станом здоров’я. Умови, в яких надомник виконуватиме роботу, повинні відповідати вимогам законодавства з охорони праці.
Стаття__Припинення трудових відносин з надомниками
Припинення трудових відносин з надомниками здійснюється на підставах, передбачених цим Кодексом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конвенції і рекомендації ухвалені Міжнародною організацією праці: В 2 т. / Міжнародне бюро праці. – Женева, 2001. – 1560 с.
2. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин// Автореф. дис. ... к.ю.н.: 12.00.05. – Харків, 1999. – 18 с.
3. Проект Трудового кодексу України № 1038-1 від 28 серпня 2003 року, підготовлений до повторного другого читання 10 лютого 2006 року // www. rada. gov. ua
4. Всесвітній конгрес Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП), - проходив в м. Міядзакі Японія з 5 по 10 грудня 2004// www.avia.ru/pr/?id=3336
5. Парламентські слухання "Становище жінок в Україні: реалії та перспективи" від 29 червня 2004 року // http: // www. rada. gov. ua
6. Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” від 8 вересня 2005 р. N 2866-IV // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 520. – Ст. 561
7. Дарпінянц В. Зовнішність і стать значення не мають? // День. – Вівторок. – 2 вересня. – 2003.
8. Кодекс праці Польщі. – К.: МБП, 2003. – 163 с.
9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р. / За ред. С.С.Яценка. – К.: А.С.К., 2002. – 936 с.
10. Кисилев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. Учебник для вузов. – М.: Дело, 1999. – 728 с.
11. Кавар М. Гендерний аспект: чому жінки більш уразливі? // Матеріали Національного тристороннього семінару “Політика у галузі трудової міграції, нормативно-правова база та її застосування з метою запобігання торгівлі жінками в Україні”. – К.: МПБ, 2004. – 170 с.
12. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141
13. Законодавство України про працю: Зб. нормат.-прав. актів. – К.: Істина, 2005. – 344 с.
14. Кодекс законів про працю України: Офіц. видання. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – 224 с.
15. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку: Закон України від 16 грудня 1993 р., № 3721-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 18.
16. Пільги. Регулювання та захист./ Упоряд.: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 416 с.
17. Про визнання таким, що втратив чинність, пункту 1-1 статті 40 Кодексу законів про працю України: Закон України від 12 липня 1994 р. №92-94-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 33. – Ст. 297.
18. Законодавство України про працю / Упоряд. І.В. Зуб – 2-ге вид., допов. – К.: А.С.К., 2002. – 304 с.
19. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради . – 1993. – № 52. – Ст. 490.
20. Тищенко О. Правове регулювання захисту працівників від дискримінації за ознакою віку в трудових правовідносинах // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – №12. – С. 99-104.
21. Систематизоване зібрання правових позицій Конституційного Суду України. – К.: ВРУ, 2001. – 72 с.
22. Гусов К.Н., Курилин М.Н. Международно-правовое регулирование труда (в конвенциях и рекомендациях МОТ). – М.: Знание, 2002. – 287 с.
23. Якушев І.М. Суб’єкти трудового права : Автореф. дис... к.ю.н.: 12.00.05. – Харків, – 2000. – 17 с.
24. Головко М.Л., Пастухов В.П. Зайнятість населення України: соціально-економічні, правові та історичні аспекти. – К.: ДФПУ, 1998. – 381 с.
25. Постанова ЦК ВКП(б) “О педологических извращениях в системе Наркомпреса” від 04 липня 1936 року // Російський державний архів соц.-політичної історії. – № 10389-36.
26. Психология. Словарь. / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
27. Трудовое право: Энциклопедический словарь / Ред.кол. В.С.Андреев, К.П. Горшенин, М.Л.Захаров / – 4-е изд. – М.: Советская энциклопедия., – 1979. – 527 с.
28. Краснобокий Ю.М., Лемківський К.М. Словник-довідник науковця-
початківця. – 2-е вид..випр. і доп. – К.: НМЦВО, 2001. – 63 с.
29. Романюк Е. В. каких случаях и как тесты могут помочь при работе с
персоналом // Бизнес. – №13 (532). – 31 марта 2003.
30. Як знайти і не втратити роботу? /Уклад.: Т.Гребнєва та інші. – К.: Ін-т громадян. сус-тва, 2000. – 112 с.
31. Общая психология. Учебное пособие. / Под общ. ред. А.В. Петровского. – М.: “Просвещение”, 1970. – 432 с.
32. Кисилев И. Новый облик трудового права стран Запада. – М.: Наука, – 2003. – 132 с.
33. Потапенко Т.М. 100 тестов для руководителя. Часть 1. Ваши способности, характер и стиль управленческого поведения. Сборник. – К: ВЗУУП. – 1991. – 128 с.
34. Пронников В.А., Ладанов И.Д. Управление персоналом в Японии.
Очерки. – М.: Наука, 1989. – 207 с.
35. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1489 – III // Відомості Верховної Ради . – 2000. – № 19. – Ст. 143.
36. Ваниорек Л., Ваниорек А. Моббинг: когда работа становится адом /
Пер. с нем. – М.: АО Интерэксперт, 1996. – 118 с.
37. Конституции государств Американского континента. - В 13 т.: Т.11.-
М., 1959. – 427 с.
38. С. Алексовский Трудный путь становления полиграфа в Казахстане // Газета “Экспресс-К”, 5 марта 2004 г.
39. Napoletano D., Napoletano G. Le Leggi sul lavolo commentate. – Roma,
1992. – 228 с.
40. Юридичний словник-довідник: За ред. Ю.С. Шемшученка – К.: Феміна, 1996. – 695 с.
41. Петренко Л.Ф. Законодательство о труде научных работников. – М.:
Наука, 1979. – 182 с.
42. Андрушко А.В. Виникнення трудових правовідносин з державними службовцями : Дис. ... к.ю.н.: 12.00.05. – Хмельницький, 2003. – 195 с.
43. Гоц О.В. Правове регулювання виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками: Дис. ... к.ю.н.: 12.00.05. – Харків, 2004. – 180 с.
44. Греков І.П. Особливості правового регулювання праці державних службовців: Дис. ... к.ю.н.: 12.00.05. – Харків, 2003. – 186 с.
45. Єрьоменко В.В. Підстави виникнення трудових правовідносин: Дис. ... к.ю.н.: 12.00.05. – Харків, 1998. – 195 с.
46. Никитинский В.И. Эффективность норм трудового права. – М.: “Юрид. лит.” – 1971. – 247 с.
47. Неумивайченко Н.М. Особливості виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин державних службовців: Дис. ... к.ю.н.: 12.00.05. – Харків, 2002. – 220 с.
48. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин. – К.: Т-во Знання, КОО, 2003. –146 с.
49. Прудинський А.М. Правовое регулирование труда работников высшей школы. –СПб, 1996. – 139 с.
50. Прудинський А.М. О трудовом договоре (контракте) преподавателей вузов // Правоведение. – 1994. – №2. – С. 53.
51. Ходжиев С.Х. Правовое регулирование трудовых отношений Федеральных государственных служащих: Автореф. Дисс. …к.ю.н.:12.00.05. – М., 1997. – 34 с.
52. Дмитриева И.К. Трудовой договор научно-педагогических работников вузов. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 166 с.
53. Пашерстник А.Е. Право на труд. – М.: Изд-во АН СССР, 1951. – 232 с.
54. Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації: наказ Міністерства освіти і науки України від 24.12.2002 р. №744 // Офіційний вісник України. – 2003. – №29. – Ст. 1515.
55. Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р., № 169 // Офіційний вісник України. – 2002. – №8. – Ст. 351.
56. Про порядок проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1754 // Офіційний вісник України. – 2002. – №47. – Ст. 2142.
57. Таль Л.С. Трудовой договоръ. Цивилистическое исследование. Часть 1: Общие учения. – Ярославль.: Типография Губернскаго Правления, 1913. – 422 с.
58. Туган-Барановский М.И. Основы политической экономии (4-е изд.).– Петроград, 1917 – 137 с.

59. Анненков К.Н. Система русского гражданского права.- Т. IV: Отдельные виды обязательств. – СПб., 1904. – 228 с.
60. Мейер Д.И. Русское гражданское право. – С.-Петербургъ, 1894. – 661 с.
61. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.). – М.: Фирма СПАРК, 1995. – 556 с.
62. Завадский А.В. О девятой главе пятой книги проекта Гражданского уложения (Договор личного найма). – Казань, 1990. – 87 с.
63. Сыроватская Л. А. Трудовое право: Учебник. – М.: Высшая школа, 1995. – 255 с.
64. Лазор В. Договірне і централізоване регулювання умов трудового договору: вирішення проблеми // Право України. – 1998. – №1. – С. 106-107.
65. Никитинский В.И., Коршунова Т.Ю. Правовое регулирование трудовых отношений работающих собственников // Государство и право. – 1992. – № 6.
66. Тихомиров М.Ю. Трудовые договоры. – М.: Юринформцентр, 2003. – 103 с.
67. Барабаш О. Щодо властивостей трудових правовідносин // Право України. – 1998. – №3. – С. 64-68.
68. Советское трудовое право. Учебник / Под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – М.: Юрид. лит., 1959. – 407 с.
69. Трудовое право России / Под ред. С.П. Маврина, Е.Б. Хохлова. – М.: Юристь, 2002. – 560 с.
70. Советское трудовое право. Учебник / Под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Госюриздат, 1959. – 407 с.
71. Комментарий к законодательству о труде. – М.: Изд. „Юрид. лит-ра”, 1966. – 831 с.
72. Сільченко С. Трудовий договір і трудові правовідносини (до проекту нового Трудового кодексу України) // Предпринимательство, хазяйство и право. – 2004. – №11. – С. 46-49.
73. Трудове право України: Академ. Курс: Підручник./ А.Ю. Бабаскін,
Ю.В. Баранюк, С.В. Дріжчана та ін.; За заг.ред. Н.М. Хуторян. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 608 с.
74. Процевський О. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства України // Право України. – 1999. – №6. – С. 101-105.
75. Трудовое право / Под. ред. О.В. Смирнова. – М.: Проспект, 1998. – 181 с.
76. Збірник законів УСРР – 1922. – №52. – Арт. 751.
77. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение. – М.: Юрид. Изд., тип. МИД СССР, 1948.– 336 с.
78. Анисимов Л.Н. Трудовой договор. – М: Сов. Россия, 1989. – 96 с.
79. Пашков А.С. Договоры о труде в условиях многоукладной экономики // Государство и право. – 1993. – №6. – С. 59-65.
80. Молодцов М.В., Головина С.Ю. Трудовое право России: Учебник
для вузов. – М.: Норма, 2004. – 640 с.
81. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин. – К.: Т.-во „Знання”, 2003. – 146 с.
82. Пилипенко П. Про трудовий договір як юридичний факт і його сторони // Підприємство, господарство і право. – 2000. – №9. – С. 45-47.
83. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. – 2-ге вид., стер. – К.: Вікар, 2004. – 725 с.
84. Карпенко Д.О. Трудове право: Курс лекцій. – К.: АТЗТ „Книга”, 1999. – 188 с.
85. Комментарий к законодательству о труде / за ред. А.Н. Мишутина. –
М.: Изд-во „Юрид. лит-ра” – 1966. – 832 с.
86. Кодекс законів про працю Української РСР. Науково-практичний
коментар / За ред. М.Й. Бару. – К.: Політвидав України, 1977. – 546 с.
87. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України при переході до ринкової економіки: Закон України від від 20 березня 1991 р. N 871-12 // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 23. – Ст. 277.
88. Прокопенко В.І. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юрид.вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1996. – 224 с.
89. Прокопенко В. Власник і уповноважений ним орган як суб’єкт трудового права // Право України. – 1994. – №10. – С. 20-22.
90. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України: Закон України від 05 липня 1995 р. №263-95 // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 28. – Ст. 204.
91. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 р. №1045-XIV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 45. – Ст. 397.
92. Законодавство України про працю: Зб. Нормат.-прав.актів. – К.: Істина, 2005. – 344 с.
93. Соловйова Л. Роботодавець: термінологічні та правові аспекти // Право України. – 2002. – №3. – С. 76-81.
94. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”: Закон України від 03 березня 1998 р. №137/98 // Ві¬домості Верховної Ради України. – 1998. – № 34. – Ст. 227.
95. Сборник методических материалов по курсу «Трудовое право России» для студентов всех форм обучения на 2001/2002 учебный год. – М.: МГЮА, 2001.
96. Запара С.І. правові аспекти вдосконалення механізму вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) примирними органами в Україні // Дис. … канд.юрид.наук.: 12.00.05. – Київ, 2005. – 198 с.
97. Трудове право України: Навч. Посібник для студ. Юрид. Спеціальностей вищих навчальних закладів /Пилипенко П.Д., Бурак В.Я., Козак З.Я. та ін.. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 538 с.
98. Парпан Т.В. Істотні умови трудового договору. // Дис. ...канд. юрид. наук.: 12.00.05. – Львів, 2005. – 202 с.
99. Єременко В., Хальзев Б. Робоче місце та ринок праці // Економіка України. – 1996. – № 6. – С. 49-51.
100. Тихомиров М.Ю. Трудовые договоры (контракты). Образцы документов, комментарии, нормативне акты . – М.: Юринформцентр, 1999. – 325 с.
101. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Х.: Фірма „Консул”, 1998. – 480 с.
102. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю /Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. – 4-те вид., допов. та переробл. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 1024 с.
103. Кодекс на труда. С предишните редакции на текстовете. – София.: СИЕЛА, 2005. – 428 с.
104. Бойко М.Д. Порівняльне трудове право. Навчальний посібник. Курс лекцій. – Київ: «Олан», 2006. – 381 с.
105. Законодавство України про працю: Збірник нормативних актів у 3 кн. – К.: Істина, 1999. – Т.1. – 704 с.
106. Лось В. Коментар наказів Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 259/34/5 та № 260 // Праця і зарплата. – 2001. - № 27. – С. 6 - 7.
107. Кодекс законов о труде УССР. – Харьков, издание Народного комиссариата Юстиции, 1922. – 64 с.
108. Жернаков В.В. Испытание рабочих и служащих по советскому трудовому праву // Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харьков, 1987. – 14 с.
109. Мельничук Н.О. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу за законодавством України // Дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.05. – Київ, 2006. – 216 с.
110. Пузирний В.Ф. Правове регулювання праці осіб, які вимагають особливого захисту // Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.05. – Одеса., 2006. – 16 с.
111. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами // Бюлетень законодавства і юридичної практики. – 1997. – №№ 11-12. – 1040 с.
112. Кодекс законів про працю Української РСР. Науково-практичний коментар. – К.: Політвидав України, 1977. – 545 с.
113. Відомості Верховної Ради СРСР. – №40. – 1968. – Ст.366
114. Болотіна Н.Б. Трудовий договір за законодавством України: Навчальний посібник. – К.: Вид. Паливода А.В., 2002. – 124 с.
115. Сільченко С.О. Строковий трудовий договір. // Автореф. дис. ...канд. юрид. наук.: 12.00.05. – Харків, 1998. – 18 с.
116. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации / Под ред. Ю.П. Орловського – М.: Юрид. фирма «Конракт», «Инфра-М», 2002. – 959 с.
117. Про внесення змін і доповнень, що стосуються трудового договору, до Кодексу законів про працю України: Закон України від 19 січня 1995 р. №6-95 // Ві¬домості Верховної Ради України. – 1995. – № 5. – Ст. 30
118. Акопова Е.М., Еремина С.Н. Договоры о труде. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 1995. – 464 с.
119. Орловский Ю.П. Единство и дифференциация советского трудового
права / Советское трудовое право: вопросы теории / Иванов С.А., Лившиц Р.З., Орловский Ю.П. – М.: Наука, 1978. – 366 с.
120. Правові позиції Верховного Суду України щодо роз¬гляду судами окремих категорій цивільних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1998. – № 8. – 272 с.
121. Александров Н.Г. Правовые отношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во МГУ, 1969. – 45 с.
122. Законодавство України про працю / Упоряд. І.В. Зуб. – 2-ге вид., допов. – К.: А.С.К., 2002. – 304 с.
123. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 р. №20/5 // Офіційний вісник України. – 2004. – №10. – Ст. 639.
124. Пастухов В.П. Проект Трудового кодексу України: проблеми та шляхи їх вирішення // Адвокат. – №1. – 2004. – С. 4-8.
125. Тищенко О.В. Значення трудової книжки як основного документа про трудову діяльність працівника в сучасних умовах // Бюлетень Міністерства юстиції України. – №1. – 2006. – С. 29-34.
126. Загальнообов’язкове соціальне страхування. Нормативні акти. Зразки документів / упоряд.: В.С. Перепічай та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 455 с.
127. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Україні: Закон України від 9.07.2003 № 1058-IV // Ві¬домості Верховної Ради України. – 2003. – № 49-50. – Ст. 376
128. Трудове право України: порядок ведення та оформлення кадрових документів: Навчальний посібник /Під загальною редакцією В.П. Пастухова. – К.: Алерта, 2005. – 279 с.
129. Трудовое право России / Отв. ред. Ю.П. Орловский, А.Ф. Нуртдинова. – М.: Юрид. фирма «КОНТРАКТ», «ИНФРА-М», 2003. – 402 с.
130. Про затвердження Концепції створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи: Затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. №40 // Офіційний вісник України. – 1997. – №4. – Ст. 35.
131. Про внесення змін до Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів": Закон України від 16.07.1999 р. №1003-XIV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 41. – Ст. 374.
132. Верховный Суд Украины разъяснил правовую позицию по вопросу судебных дел против внедрения идентификационных номеров в Украине // Спасите наши души. – №3 (59). – 2004.– С. 32-33.
133. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. №4004-ХІІ // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
134. Про внесення змін до Закону України “Про охорону праці": Закон України від 21.11.2002 р. №229-ІV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 2. – Ст. 10.
135. Цивільний кодекс України. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – 480 с.
136. Черенько С.О., Александріна Т.А. Епідеміологічний нагляд за ситуацією щодо захворюваності на туберкульоз та ВІЛ/СНІД в Україні // Український медичний часопис. – №3(41). – 2004.
137. Коментар до Конституції України: Науково-популярне видання / В.Б. Авер’янов, В.Ф. Бойко, В.І. Борденюк та ін. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 376 с.
138. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К.Г. Устименка) від 30 жовтня 1997 р. №18/203-97 //Офіційний вісник України. – 1997. – № 46. – Ст. 126.
139. Баранюк Ю.В. Контракт як вид трудового договору // Автореф. дис. ...канд. юрид. наук.: 12.00.05. – Київ, 1999. – 16 с.
140. Словарь иностранных слов. – М.: Наука, 1979. – 225 с.
141. Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР при переході республіки до ринкової економіки: Закон України від 20 березня 1991 р. №871-12 // Ві¬домості Верховної Ради України. – 1991. – № 23. – Ст. 267.
142. Методичні рекомендації щодо правового забезпечення контрактної форми трудового договору та сфери його застосування, затверджені Міністерством юстиції України від 28 березня 2000 р. №32-8/473 // Ориентир. – №22. – 09 июня 2000 г.
143. Пахтусова В., Кацапина Т. Досвід і проблеми введення контрактного найму працівників // Економіка України. – 1994. – № 4. – С. 73-75.
144. Луценко А. Правове регулювання контрактної форми трудового договору: деякі проблеми та шляхи їх вирішення // Право України. – №7. – 1999. – С. 44-47.
145. Прокопенко В.І. Трудовий договір і трудові правовідносини. – К.: Вид-во КДУ, 1971. – 187 с.
146. Дріжчана С. Аспекти правової природи контракту // Право України. –1992. – №8. – С. 11-13.
147. Акопова Е.М. Трудовой договор: становление и развитие. Историко-правовой аспект. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 2001.
148. Гаврилюк О.В. Контракт в трудовому прав // Автореф. дис. ...канд. юрид. наук.: 12.00.05. – Київ, 1998. – 17 с.
149. Ставцева А.И. Трудовой договор. – М.: Юрид. лит., 1983. – 175 с.
150. Єрьоменко В. Вольовий характер підстав виникнення трудових правовідносин // Право України. – 1998. – №11. – С. 96-98.
151. Прокопенко В.І. Трудовий договір і трудові правовідносини. – К.: Вид. Київського ун-ту, 1971. – 187 с.
152. Левиант Ф.М. Виды трудового договора. – М.: Юрид. лит., 1966. – 188 с.
153. Трудовое право Украины. / Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина, Т.М. Додина, А.Л. Олейников, И.А. Гуменюк. – Харьков: «Одиссей», 2001. – 512 с.
154. Козак З. Контракт за трудовим правом України: Навч.посіб. – Львів, Вид-во ЛНУ ім. І.Франка, 1998. – 28 с.
155. Офіційний вісник України. – 1998. – № 45. – Ст. 56.
156. Про внесення змін до Кодексу законів про працю України: Закон України від 24 грудня 1999 р. № 1356-14 // Ві¬домості Верховної Ради України. – 2000. – № 6-7. – Ст. 41.
157. Державний класифікатор України. Класифікатор професій ДК 003-95, затверджений наказом Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації. – К., 1995. – 428 с.
158. Гевел О. Про умови роботи за сумісництвом // Право України. – 2002. – №2. – С. 68-73.
159. Панкин М.Е. Совместительство и совмещение. – М.: Юрид. лит.,1991. – 208 с.
160. Трудовое право в вопросах и ответах: Учебно-справочное пособие / Под ред. В.В. Жернакова. - Х.: «Одиссей», 2000. – 624 с.
161. Дементьєв И.Г., Шахов В.Д. Работа по совместительству. – М.: Юрид.лит., 1977. – 80 с.
162. Демин В. Работа по совместительству // Бухгалтер. – 2000. – №15. – С. 19-21.
163. Пастухов В.П. Трудовий договір: сумісництво і суміщення професій (посад) //Людина і праця. – 1998. – №3. – С.49-53.
164. Трудове право України: Курс лекцій / За ред. П.Д.Пилипенко. – Львів: “Вільна Україна”, 1996. – 159 с.
165. Варенич Н.В. Особливості правового регулювання праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад) : Дис. ... к.ю.н.: 12.00.05. – Харків, 2003. – 181 с.
166. Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. №245 // ЗП України. – 1993. – № 9. – С. 184
167. Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затве