РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

СОБОЛЬ Роман Георгійович

УДК 353:351.82

РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
АМОСОВ
Олег Юрійович
доктор економічних наук,
професор

ХАРКІВ 2005

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ 10
1.1. Роль і специфіка державного управління економікою 10
1.2. Поняття, зміст та особливості регіонального управління 29
1.3. Державне управління економічними процесами у регіоні 43
Висновки до розділу 1 54
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО СТАНУ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ РЕГІОНУ 57
2.1. Організаційно-правові аспекти регіонального управління 57
2.2. Особливості трансформації економічних процесів у регіоні 74
2.3. Напрями організаційно-структурного реформування
діяльності місцевих органів влади 85
2.4. Вплив місцевих органів влади на економічні процеси 108
Висновки до розділу 2 120
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ
РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ 124
3.1. Застосування процесуального підходу до перетворення
системи управління регіоном 124
3.2. Запровадження кластерного підходу для економічного
розвитку регіону 140
3.3. Формування стратегії економічного розвитку регіону 154
Висновки до розділу 3 169
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178
ДОДАТКИ 202
Додаток А. Центральні органи державного управління та їхні функції 202
Додаток Б. Основні показники соціально-економічного розвитку
Харківської області 203

ВСТУП

Економічний суверенітет України відкриває широкі перспективи для подальшого вдосконалення економічних відносин в регіонах на основі впровадження у практику дійових форм регіонального управління господарством. Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2002 2011 роки визначає метою державної регіональної політики створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій. Тому важливим науковим завданням є вивчення тенденцій розвитку конкретних регіонів на засадах комплексного підходу до аналізу факторів управлінського впливу, вдосконалення механізмів регіонального управління економічними процесами.
Актуальність теми визначається демократичними перетвореннями у суспільстві та прагненням України інтегруватися в європейське співтовариство, перманентними змінами ринкового спрямування, необхідністю постійного вдосконалення практики регіонального управління. Збереження в Україні застарілих стереотипів управління стримує реформування економіки і перетворення її окремих складових, а брак поглиблених наукових досліджень в галузі регіонального управління прирікає органи державної влади на прийняття не завжди ефективних рішень.
За роки незалежності Україна значно просунулася в удосконаленні законодавчої бази щодо регулювання відносин між державою та регіонами. Однак ринкові перетворення вимагають адекватного реформування системи управління на регіональному рівні та його відповідного наукового супроводження.
Стан наукової розробки проблеми. Серед публікацій вітчизняних дослідників регіонального управління економічними процесами найбільш вагомими є праці В.Авер’янова, О.Алимова, О.Амосова, О.Амоші, Б.Біренберга, В. Воротіна, Б.Данилишина, М.Долішнього, С.Дорогунцова, В.Куценка, В.Лісничого, І.Лукінова, А.Лисецького, Е.Лібанової, В. Любченко, А.Мазура, В.Мамонової, В.Мамутова, С.Мельника, І.Михасюка, Н.Нижник, Г.Одінцової, В.Поповкіна, В.Симоненка, О.Сологуб, В.Столярова, М.Тимчука, О.Топчієва, Ю.Чернецького, С.Чистова, М.Чумаченка та ін. У них всебічно розглядаються актуальні питання удосконалення механізмів державного управління на рівні регіону, децентралізації влади, розширення повноважень регіонів у сучасних умовах.
Чимале загальнотеоретичне значення для осмислення регіональних витоків у сфері державного управління мають наукові праці зарубіжних вчених Х.Амстронга, С.Васькова, П.Друкера, Дж.Кейнса, Е.Маркузена, А.Маршалова, Т.Морозової, А.Пікулькіна, Б.Райзберга, Г.Райта, Д.Сакса, Дж.Стігліца, Д.Тейлора, Р.Фалмера, Р.Фатхутдінова.
У той же час вирішення багатьох питань удосконалення механізмів державного управління ще недостатньо пов'язується з особливостями сталого зростання економіки України, вступу країни до Світової організації торгівлі та інтеграції в європейські та євроатлантичні структури. Дещо осторонь залишаються питання уточнення понять та сутності регіонального управління, його внутрішньої організації, у тому числі оновлення змісту діяльності управлінських ланок, оптимізації організаційних структур органів влади. Особливо негативно позначається на практиці недоопрацьованість концепції управління економічними процесами та теоретико-методологічної бази вдосконалення механізмів управління регіоном.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної роботи "Поточна оцінка соціальної ефективності діяльності органів державної влади" (державний реєстраційний номер 0102U001590 від 28.02.2002р.), яка є складовою комплексного наукового проекту "Державне управління та місцеве самоврядування" Національної академії державного управління при Президентові України. Результати дослідження використані в підсумковому звіті з виконання НДР, рекомендаціях науково-практичних конференцій.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні механізмів державного управління економічними процесами на регіональному рівні, опрацюванні теоретико-методологічних засад формування регіональної політики в умовах трансформаційних перетворень в Україні у напрямку набуття статусу країни з ринковою економікою.
Досягнення мети зумовило необхідність вирішення таких задач:
опрацювати теоретико-методологічні засади формування регіональної економічної політики та визначити механізми вдосконалення системи управління нею в умовах ринкових відносин;
виявити специфічні особливості державного управління економікою регіону;
з’ясувати організаційно-правові засади регіонального управління економічним і соціальним розвитком;
визначити і систематизувати основні чинники щодо подолання кризового стану економіки на рівні окремого регіону та узагальнити тенденції її зростання;
розробити пріоритетні напрями якісних перетворень суб’єкта та об’єкта управління економічними процесами в регіоні та механізми їх взаємодії;
узагальнити існуючі підходи до формування стратегії економічного розвитку регіону та запропонувати ефективні форми і методи її реалізації.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання економічного розвитку регіону.
Предмет дослідження механізми вдосконалення державного управління регіональними економічними процесами в Україні у контексті структурно-функціональних змін системи управління.
Методи дослідження, їх різноманітність і вибір для застосування в дисертації залежать від складності та функціональних особливостей відповідних об’єктів пізнання. Зокрема, для узагальнення і поглиблення науково-теоретичних засад регіонального управління економічними процесами використано метод комплексного структурно-функціонального аналізу; для оцінки ефективності державного управління в регіоні статистико-економічний метод; для систематизації та обробки емпіричної інформації щодо соціально-економічного стану соціологічні експертні опитування; для визначення пріоритетних напрямків розвитку економіки в регіоні та опрацювання заходів щодо вдосконалення механізмів державного управління метод індукції.
Теоретичну, нормативну та імперичну основу дисертації складають Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, фундаментальні положення теорії державного управління, нормативні акти центральних та регіональних органів виконавчої влади України, поточні матеріали місцевих органів виконавчої влади, дані статистичних служб України, результати соціологічних досліджень Національної академії державного управління при Президентові України, друковані наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні системи державного управління економікою регіону, обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування та реалізації державної економічної політики в регіоні, опрацюванні рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного управління економічними процесами в регіоні.
Новизна наукових результатів конкретизується в таких положеннях.
У дисертації вперше:
- обґрунтовано змістовну відмінність між поняттями „регіональне управління” та „територіальне управління”. Предметом територіального управління є процес міжрегіонального суспільного відтворення, а саме: територіальний розподіл праці, залучення державних інвестицій, міжрегіональна інтеграція тощо. На відміну від цього регіональне управління ґрунтується на внутрішньорегіональному розвитку. Воно спрямовується на ефективне використання місцевих природних, фінансових і трудових ресурсів, подальший розвиток соціальної інфраструктури, реалізацію розроблених проектів вдосконалення територіально-соціальної системи та її підсистем з метою забезпечення динамічного розвитку регіону, покращення якості життя громадян, що проживають в регіоні;
- розроблено механізм вдосконалення системи регіонального управління економікою на основі процесуального підходу, що дозволяє запропонувати новітні принципи і методи суб’єкт-об’єктної взаємодії у процесі розробки, прийняття та реалізації державно-управлінських рішень щодо забезпечення економічного розвитку регіону.
Удосконалено:
- змістовні характеристики організаційно-правового механізму регіонального управління економічними процесами, а саме: уточнено компетенцію органів влади різних рівнів з метою наближення суб’єкта управління до його об’єкта (прозорість в управлінні, зворотний зв’язок тощо);
- підходи щодо якісних змін у взаємовідносинах суб’єкта та об’єкта регіонального управління економікою задля вдосконалення механізмів їх взаємодії.
Дістало подальшого розвитку:
- узагальнення специфічних особливостей державного управління економікою на регіональному рівні в сучасних умовах;
- змістовне наповнення понять "регіон" та "регіональне управління економічними процесами";
- методика застосування кластерного підходу до забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку регіону.
Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертаційного дослідження створюють необхідне підгрунтя для системного теоретико-методологічного і методичного обгрунтування засад державної регіональної політики України, вдосконалення сучасних механізмів регіонального управління економічними процесами, а також використання у навчальних дисциплінах з державного управління, регіонального управління, які викладаються слухачам магістерської підготовки та курсів перепідготовки і підвищення кваліфікації.
Результати дослідження використані у практичній работі виконавчим комітетом Харківської міської ради (довідка № 43/213 від 28.09.2004 р.), виконавчим комітетом Московської районної ради м. Харкова (довідка № 721 від 7.09.2004 р.) та при викладанні курсу "Державне регулювання економіки" для студентів факультету соціально-економічного управління у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (акт про впровадження від 14.06. 2004 р.)
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на міжнародних та республіканських науково-практичних конференціях, конгресах, теоретичних семінарах, а саме: "Удосконалення механізму державного управління зайнятістю населення та особливості його застосування в депресивних регіонах" (м.Харків, грудень 2000р.), "Становлення місцевого самоврядування в Україні" (м.Харків, грудень 2000р.), "Державне управління та місцеве самоврядування" (м.Харків, лютий 2001р., лютий 2002р., лютий 2003р., лютий 2004р.), "Механізми вдосконалення процесу управління економічним і соціальним розвитком регіону" (м.Харків, травень 2001р.), "Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні" (м.Київ, травень 2001р.), "Адміністративне реформування на рівні територіальних органів влади" (м.Харків, жовтень 2001р.), "Формування механізму регіонального управління в Україні" (м.Харків, листопад 2001р.), "Проблеми співпраці органів державного управління та місцевого самоврядування" (м.Харків, квітень 2002р.), "Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз" (м.Київ, травень 2002р.), "Бюджет та фінансовий контроль в державному управлінні" (м.Харків, листопад 2002р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць (загальний обсяг 3,91 авт. арк.), сім з яких (загальний обсяг 1,75 авт. арк.) у виданнях, що входять до переліку фахових з державного управління.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і двох додатків. Повний обсяг дисертації 203сторінки, у т.ч. 4 таблиці і 32 рисунки. Список використаних джерел включає 282 назви.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В умовах трансформації соціальних, політичних і економічних відносин якісним чином змінюється взаємодія різних агентів суспільного розвитку. Не є виключенням і економічна сфера, яка суттєво впливає на функціонування інших соціальних інститутів, виступає детермінантою різних, в тому числі, і політичних процесів в державі. Рівень розвитку економіки є ключовим показником, за яким визначається місце і роль держави у світових геополітичних процесах, міжнародних відносинах, її імідж.
Однак, у сучасних умовах, ключовим чинником, що визначає поширений інтерес вчених до дослідження проблем економічного розвитку, є вплив економіки на якість життя людей, їх добробут і впевненість у завтрашньому дні. Адже саме економіка як соціальний інститут «відповідає» за забезпечення, функціонування і розвиток системи виробництворозподіл обмінспоживання. Економічні відносини зміцнюють соціальні зв’язки, визначають характер взаємодії різних соціальних груп. У цьому сенсі економіка визначає основу суспільства, його стабільність та сталість.
Сучасні світові тенденції свідчать, що головною рушійною силою будь-якої національної економіки є регіони. Саме на рівні регіонів вирішуються питання відтворення продуктивних сил, реалізуються проекти соціально-економічного розвитку, задовольняються ключові соціальні потреби населення. Саме показники розвитку регіональної економіки виступають критерієм визначення рівня економічного розвитку держави в цілому. Тому дослідження регіонального управління економічними процесами стає надзвичайно важливим науково-практичним завданням.
Основні результати дисертаційного дослідження в сукупності вирішують конкретне наукове завдання, що пов’язане з удосконаленням механізмів державного управління економічними процесами на регіональному рівні в умовах переходу до якісно нових принципів господарювання. Їх можна узагальнити в таких положеннях:
1. Роль держави щодо забезпечення розвитку регіонів у сучасному світі не обмежується лише регуляторними функціями: стимулювання економічного зростання, раціонального використання трудового потенціалу, забезпечення прогресивних зрушень у галузевій і територіальній системах, підтримки експорту продукції та послуг. Головною метою державного управління стає забезпечення економічної й соціальної стабільності, захист вітчизняних виробників на світових ринках, правовий перерозподіл доходів громадян, гармонізація майнових відносин, зміцнення існуючого ладу, демократизація управління, транзит держави в європейські та євроатлантичні структури тощо.
2. Регіон як об'єкт державного управління є складною системою взаємопов'язаних елементів зі своєю специфічною структурою, культурою і рівнем розвитку, яка суттєво впливає на соціально-економічну ситуацію в державі і безпосередньо залежить від неї щодо упровадження дійових механізмів власної динаміки зростання, вирішує низку внутрішніх проблем стосовно ефективного використання всіх наявних ресурсів на засадах самозабезпечення і самодостатності.
3. Директивно-планова економіка радянських часів обмежувала повноваження регіонального управління. Ринкова економіка, навпаки, зумовлює формування ефективної системи господарювання в регіоні. Тому регіональне управління економічними процесами запропоновано розглядати як скоординований вплив місцевих органів влади на відтворювальні процеси з метою забезпечення збалансованого і пропорційного розвитку території та поліпшення якості життя населення.
4. Характерними недоліками регіонального управління економічними процесами на сучасному етапі трансформаційних перетворень в Україні є:
відсутність досконалих механізмів реалізації середньострокових антикризових і стабілізаційних програм, їх неузгодженість з реорганізацією суб’єкт-об’єктної взаємодії в економічному полі;
несуттєве практичне значення довгострокових планів і програм стратегічного розвитку регіонів як економічних управлінських документів, їх мінімізований зв'язок з середньостроковими і поточними програмами дій;
наявність тиску регіональних органів влади на приватні структури для забезпечення виконання бюджету, фінансування регіональних проектів, а також прагнення підпорядкувати економічну і фінансову ситуацію в регіоні.
5. У регіональному управлінні економічними процесами доцільно якомога ширше застосовувати кластерний підхід, що дозволяє використовувати переваги двох способів координації економічних систем (внутрішньої ієрархії і ринкового механізму) та уможливлює ефективне застосування нових знань, наукових відкриттів і винаходів. Структура інноваційного кластеру зумовлює зниження сукупних витрат на дослідження і розробку нововведень, забезпечує стабільність інновацій протягом тривалого часу.
6.Основними проблемами економічного розвитку регіонів, на вирішенні яких необхідно зосередити зусилля місцевих органів влади, є подолання застарілих стереотипів у державному управлінні, формування сприятливого бізнес-клімату, розмежування повноважень між органами влади різних рівнів, налагодження системи взаємодії між територіальними органами влади та суб’єктами економічної діяльності, створення належних умов для розвитку малого та середнього підприємництва, адаптація підприємств різних форм власності до нових ринкових „правил гри”, підвищення реальних доходів населення.
7. Аналіз досвіду щодо ефективного функціонування місцевих органів влади в Україні дозволяє визначити основні показники оцінки їх діяльності:
ступінь використання можливостей, наданих чинним законодавством, у тому числі й у сфері здійснення власної господарської діяльності;
рівень добробуту громадян;
успішність ведення господарської та підприємницької діяльності в межах окремої територіальної одиниці;
задоволеність громадян управлінською діяльністю органів державного управління.
8. Задля ефективного соціально-економічного розвитку територій пропонуються такі основні напрямки удосконалення діяльності місцевих органів влади:
чіткий розподіл функцій і повноважень між суб’єктами державного управління різного рівня і компетенції, органами місцевого самоврядування, недержавними організаціями;
реорганізація внутрішньоорганізаційних структур органів влади, розвиток гнучкості та підвищення їх адаптивних функцій;
гармонізація комунікативних відносин з населенням відповідних територій та суб’єктами економічної діяльності;
створення належних умов для розвитку малого і середнього бізнесу, використання наявного потенціалу і матеріально-технічної бази підприємств різних форм власності при реалізації проектів регіонального економічного розвитку;
залучення до прийняття управлінських рішень громадськості, експертів, фахівців-науковців з певних питань;
сприяння запровадженню інновацій, поновлення форм і методів організації виробництва, системи економічного стимулювання;
запровадження жорсткого контролю за використанням коштів місцевих бюджетів.
9.Важливим інструментом підвищення ефективності системи управління економікою у напрямку розвитку партнерства між державним, громадським і приватним секторами, мінімізації конфліктів між різними суб’єктами впливу на економічні процеси в регіоні, попередження економічних, соціальних та інших ризиків в межах відповідної території мають стати місцеві агенції регіонального розвитку, що здатні виконувати посередницькі, контролюючі, регуляторні, інформаційно-аналітичні та дослідницькі функції.
10.Діяльність органів регіонального управління доцільно будувати на засадах стратегічного планування, з урахуванням при розробці планів регіонального економічного розвитку такого:
чіткого визначення ролі і місця всіх суб’єктів управління, що сприяють взаємодії усіх підприємств і установ в економічному полі;
залучення нових учасників до господарчої, виробничої, фінансової діяльності на території регіону;
оцінку управлінського впливу на економічну ситуацію;
визначення рівня підготовленості до сприйняття та підтримки громадянами владних рішень;
розширення можливостей щодо реорганізації об’єктів управління, а також удосконалення механізмів координації суб’єкт-об’єктної взаємодії.
11. Удосконалення механізму системи регіонального управління економічними процесами зумовлює якісні зміни суб’єкта управління (на рівні погодження елементів суб’єкта управління з прийняттям і реалізацією управлінських рішень), об'єкта управління та механізмів їх взаємодії (принципів і методів) у процесі розвитку системи управління, а також опрацювання відповідної стратегії економічного розвитку регіону.
12. Застосування запропонованих заходів з удосконалення системи регіонального управління економічними процесами дозволяє органічно поєднати усі одноаспектні підходи до аналізу процесу управління змістовний (за видами об'єктів управління і цільовою спрямованістю проблем), організаційний (виокремлення етапів і завдань, послідовність і тривалість їх виконання, взаємодія виконавців при прийнятті і реалізації рішень, організація і спеціалізація виконавців тощо), технологічний (способи отримання, використання і розповсюдження інформації, процедура процесу управління, технологія виконання аналогічних робіт різними фахівцями, моделювання, прогнозування, автоматизація процесів управління і т.ін.) і соціально-психологічний (форма взаємодії суб'єкта та об'єкта управління, погодження інтересів, творча активність виконавців, розвиток самоврядування).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.
2. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1997. №24.
3. Закон України Про місцеві державні адміністрації” // Відомості Верховної Ради України. 1999. №20-21. Ст. 190.
4. Закон України Про державну виконавчу службу” // Відомості Верховної Ради України. 1998. №42. С. 760 765.
5. Закон України Про джерела фінансування органів державної влади” // Офіційний вісник України. 1999. № 31. С. 9 11.
6. Закон України Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 50. С. 1502 1509.
7. Закон України Про інвестиційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 47. С. 1351 1359.
8. Закон України про внесення змін і доповнень до Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” // Відомості Верховної Ради України. 1993. №19. С.497-498.
9. Указ Президента України Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів” // Людина і праця. Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. К.: ТОВ Інформаційно-консультаційна фірма Праця”. 2000. № 3. С. 29 32.
10. Указ Президента України Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” // Концепція адміністративної реформи в Україні. К., 1998. 61 с.
11. Указ Президента України Про підвищення ефективності системи державної служби” // Людина і праця. Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. К.: ТОВ Інформаційно-консультаційна фірма Праця”. 2000. № 3. С. 32-33.
12. Указ Президента України Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” // Концепція адміністративної реформи в Україні. К., 1998. 61 с.
13. Указ Президента України Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова” // Офіційний вісник України. 1999. № 27. С. 84 86.
14. Указ Президента України Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області” // Офіційний вісник України. 1999. № 31. С. 25 30.
15. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації” // Зібрання законодавства України: Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України. Серія І. 2000. № 2. С. 155 169.
16. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про Координаційну раду з формування мережі регіональних агентств розвитку” // Зібрання законодавства України: Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України. Серія 1. 2000. №1. С. 60 63.
17. Абрамов В.А., Пила В.І. Регіональна політика України на сучасному етапі // Економіка України. 1993. № 8. С. 21-26.
18. Адміністративна реформа в Україні: Зб. документів і матеріалів: У 5 т. / С.М. Озірська, В.М. Кампо. К.: Центр дослідження адміністративної реформи УАДУ, 2000. Т. 1. 403 с.
19. Адухов А. Реформирование экономики и взаимодействие центра и регионов Российской Федерации // Рос. экон. журн. 1996. № 1. С. 113 118.
20. Аитов Н.А. Социальное развитие регионов. -М., 1985. -С. 47.
21. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. -М.: Мысль, 1983. -С. 67-69.
22. Алаев Э.Б. Эффективность комплексного развития экономического района. М.: Наука, 1985. 185 с.
23. Амосов О.Ю. Концептуальні підходи до державного управління інфляцією // Актуальні проблеми державного управління: Науковий збірник. 2000. № 1(6). С. 5 16.
24. Амоша О.І., Біренберг Б.М., Вишневський В.П. Концепція державної науково-технічної політики України в перехідний період // Під керівн. М.Г. Чумаченка. Донецьк: ІЕП НАН України, 1996. 39 с.
25. Анализ и прогнозирование экономики региона / Отв. ред. Н.Г. Чумаченко. Київ: Наук. думка, 1991. 228 с.
26. Андрушків Б. Регіональне управління економікою // Економіка України. 1995. № 3. С. 82 85.
27. Апасова Л. Реформа державного управління як складова соціально економічних перетворень // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 1998. Вип. 2. С. 304 306.
28. Арженовский И.В. Региональный рынок: воспроизводственные аспект. Нижний Новгород, 1997. -С. 20.
29. Артеменко В.Б. Математичне і комп’ютерне моделювання соціально економічного розвитку регіонів обласного рівня // Регіональна економіка. 2000. № 4. С. 118 125.
30. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы): Учебное пособие. М.: ОАО НПО Экономика”, 2000. 302 с. (Энциклопедия управленческих знаний).
31. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит., 1997. 400 с.
32. Аузан В., Гурова Т. От Госплана до наших дней.- Интернет-ресурс: журнал Эксперт”, http://www.opec.ru/lbrary/article.
33. Ахметов Д.К. Проблемы устойчивости социально -экономического развития региона. М.: Институт экономики РАН, 2000. 295 с.
34. Бакуменко В. Державне регулювання економіки в умовах переходу до ринку // Вісник УАДУ. 1997. № 1. С. 68 81.
35. Без’язичний В.Ф., Мамонова В.В. Формування стратегії соціально-економічного розвитку регіону // Актуальні проблеми державного управління. Науковий збірник. 2000. № 1(6). С. 108 117.
36. Биренберг Б. Местное самоуправление в условиях перехода к рынку. Киев.: Наукова думка, 1991. 210 с.
37. Биренберг Б.М. Организация управления народным хозяйством в регионе. К.: Наукова думка, 1989. 212 с.
38. Біла С. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 408 с.
39. Білик П. Поняття та правова сутність управлінської категорії "регіон" // Право України -2001. -№ 11. -С. 33.
40. Біренберг Б.М., Чернова А.Г. Актуальні проблеми економічних перетворень в Україні. Донецьк: ІЕП НАН України, 1996. 71 с.
41. Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. 1999. № 5. С. 12 21.
42. Большая советская энциклопедия. - Т.21. - М., 1975. -С. 560.
43. Бочок М.П., Бутко М.П., Котельников Д.І. ( за ред. Котельникова Д.І.) Управління регіоном. Навчальний посібник для практичних занять. Чернігів: Сіверянська думка, 2001. 280 с.
44. Брюханов Ю.М., Голубков Е.П. Управление развитием регионов. М.: Знание, 1985. 63 с.
45. Бутко М. Розв’язання проблем регіонального розвитку // Економіка України. 2000. №1. С. 12 14.
46. Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. 2001. № 7(3). 18 с.
47. Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. 2001. № 7(11). 20 с.
48. Бюлетень актів органів місцевого самоврядування м. Харкова. 2001. № 8(4). 24 с.
49. Василик Д.О. Бюджетний механізм в управлінні економікою // Фінанси України. 1999. № 9. С. 22-23.
50. Васильченко З.М. Доходи бюджету в системі управління економікою // Фінанси України. 1997. № 6. С. 25 32.
51. Васьков С.Т. Территориальное управление в новых хозяйственных условиях. М.: Экономика, 1990. 191 с.
52. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел. -К.-Ірпінь: ВТФ"Перун", 2001. -С.1020.
53. Виноградська А.М. Регіональні аспекти розвитку малого підприємництва в Україні // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: Науково-практичний збірник. К.: ТОВ "Видавництво Курс", 1999. №1. С. 118-125.
54. Власенкова О. Деякі аспекти розвитку законодавства про місцеві державні адміністрації в Україні // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 1999. Вип. 1. С. 78-87.
55. Воробьев Е.М., Гриценко А.А., Ким М.Н. Экономическая теория. Учебное пособие. Х.: "Фортуна -Пресс", 1997. 412 с.
56. Воротилов В.А. Эффективность производства в регионе. М.: Наука, 1995. 145 с.
57. Воротникова В.Г. Формирование рыночных отношений в регионе. Луганск: "Книжковий світ", 1999. 196 с.
58. Геблер Й. Макроекономіка: Навч. посібник / За ред. Р.М. Березюка, А.Ф. Мельник; Пер. з нім. К.: НМК ВО, 1993. 400 с.
59. Гладкий Ю.Н, Чистобаев А.И. Основы региональной политики. - СПб.: Изд-во В.А. Михайлова, 1998.-С. 32.
60. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Регионоведение. -М.: Гардарики, 2000. -С. 32-33.
61. Государственное регулирование экономики и социальный комплекс: Учеб. пособие / Под. ред. Т.Г.Морозовой. М., 1997. 221 с.
62. Гошко А.О. Стратегія і тактика планування діяльності органів місцевого самоврядування. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 180 с.
63. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики: Учебник для вузов. М.: ГУВШЭ, 2000. 495 с.
64. Гурне Б. Державне управління / Пер. з франц. В. Шовкуна. Київ: Основи. 165 с.
65. Гурова К. Роль инвестиций в развитии экономики региона // "Регион: проблемы и перспективы." Украинский научно-практический журнал. Х., 1999. № 1. С.69-76.
66. Декларація щодо регіоналізму в Європі // Управління сучасним містом. - 2001. - №7-9(3).-С. 162-170.
67. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін.. К.: КНЕУ, 2000. 316 с.
68. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б. Авер’янова. К.: НАУ України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 1999. 266 с.
69. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Кол. авт.; Відпов. ред. проф. Н.Р. Нижник. К.: УАДУ при Президентові України, 1997. 448 с.
70. Державне управління: словник-довідник / Сост. В Д- Бакуменко, Д.О. Безносенко та ін -К.: Видавництво УАДУ, 2002. -226 с.
71. Десять років соціально-економічних перетворень в Україні: спроба неупередженої оцінки. За ред. Ігоря Бураковського . К.: К.І.С., 2002. 120 с.
72. Джеймс Л., Мартин Дж. Все возможные миры. -М., 1988.-С. 517-518.
73. Дзісь Г. Роль регіонів у становленні національної економіки України // Економіка України. 1999. № 10. С. 19-28.
74. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. К.: Знання Прес, 2000. 209 с.
75. Длугопольский О. Кластерна модель розвитку промислового виробництва регіону як фактор ефективних структурних реформ (на прикладі Тернопольської області) //. Економічний Часопис-XXI. - 2003.- №2. С. 47-62.
76. Добрынин А.И. Региональные пропорции воспроизводства. -Л., 1977. -С. 9.
77. Долішний М. І. Фінансова політика і стабілізація економіки України // Регіональна економіка. 2000. № 1. С. 7-13.
78. Долішний М., Козоріз М. Моделі державного регулювання в ринковій економіці // Економіка України. 1999. № 5. С. 4-8.
79. Долішній М. Актуальні проблеми формування регіональної економіки в Україні // Регіональна економіка. 1999. №3. С. 718 721.
80. Дудкин В., Петров Ю. Индикативное планирование механизм координации деятельности государственных и негосударственных субъектов управления экономикой // Российский экономический журнал. 1998. -№ 6. С. 38-58.
81. Економіка міст: Україна і світовий досвід: Навч. посібник / Вакуленко В.М., Дєхтяренко Ю.Ф., Драпіковський О.І. та ін.; За заг. ред. В. Макухи. К.: Основи, 1997. 243 с.
82. Економіка Харківщини у 2001 році: Підсумки роботи. Х. 2001. 48 с.
83. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр "Академія", 2001. 848 с.
84. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр "Академія", 2001. 848 с.
85. Економічне зростання в Україні: проблеми і здобутки. К.: К.І.С., 2001. 136 с.
86. Елисеев В.А. Научные основы управления промышленным предприятием. Донецк, 1971.
87. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка. Навчальний посібник. К.: "Наукова думка", 1999. 344 с.
88. Жмаєв Г. Питання створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні // Регіональна економіка. 1997. № 1. С. 59-65.
89. Заблоцький Б.Ф. (керівник групи), Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1997. 580 с.
90. Зайцева Л. Формування цілей, завдань, функцій управління економікою органів виконавчої влади в умовах перехідної економіки // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 1999. Вип. 2. Ч. І. С. 54-59.
91. Зайцева Л.М. Основы региональной системы управления. Днепропетровск: Дніпро, 1995. 106 с.
92. Зайцева Л.М. Региональная система управления (организационно методологический аспект). Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. 336 с.
93. Заяць С. Рейтингова оцінка соціальної привабливості регіонів України // Статистика України. 1999. № 3. С. 22-25.
94. Звіт про результати роботи інформаційно-аналітичного відділу Харківського регіонального інституту Української Академії державного управління при Президентові України за 2002 рік. Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ, 2003. 401 с.
95. Идрисов А. Стратегия развития региона.- Интернет-ресурс: сайт Агенства финансовой информации «Консультант», http://www.dinform.ru/newanalit.
96. Изард И. Методы регионального анализа. М.: Прогресс, 1966. 659 с.
97. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. М., 1993. с. 358.
98. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти: Монографія. -К.: Видавництво УАДУ, 2002. - 188 с.
99. Кириленко И. Рыночная экономика и государственное регулирование. -Д., 1997. 365 с.