РЕГУЛЮВАННЯ СТРУКТУРНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕКОНОМІЦІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

Папп Василь Васильович

УДК 332.021:338.124.4

РЕГУЛЮВАННЯ СТРУКТУРНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕКОНОМІЦІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

08.00.05 – розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Шевчук Любов Теодорівна
доктор економічних наук, професор

Львів – 2012

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………...5
Розділ 1. Науково-методологічні основи регулювання структурних процесів в економіці регіонів…………...…….………..…………..…………16
1.1. Теоретичні засади регулювання структури економіки регіонів………………………………………………………………….…...16
1.2. Суть та особливості системи регіональних соціально-економічних відносин..........................................................................................................26
1.3. Соціально-економічний потенціал як основа формування ефективної структури економіки регіону ……………………........…………………...36
1.4. Структурні процеси як чинник регіонального суспільного відтворення………………………………………………………………….48
1.5. Методичні підходи до формування структурних процесів економіки регіону в контексті загальнодержавних інтересів………………………..66
Висновки до першого розділу………………………………………….....86
Розділ 2. Аналіз структурних процесів в економіці регіонів………...……88
2.1. Ретроспективний аналіз економічних структурних процесів на регіональному рівні в адміністративно-командних умовах господарювання…….....................................................................................88
2.2. Роль регіональних структурних процесів в перехідній економіці України……………….…………………………..……………………..…107
2.3. Активізація структурних процесів економіки регіонів як пріоритетний напрям розвитку ринкових умов господарювання……………………...120
2.4. Європейський досвід формування структури економіки регіону……...128
2.5. Проблеми формування ефективної структури економіки в регіоні……144
Висновки до другого розділу………………………………………..……160
Розділ 3. Оцінка структури економіки регіонів України…….………….164
3.1. Оцінка виробничого потенціалу регіону та удосконалення механізму його ефективного використання…………….…………………...……..164
3.2. Сфера послуг як пріоритетний напрям розвитку економіки регіонів….181
3.3. Стан та напрями розвитку інфраструктури регіональної економіки…..197
3.4. Організаційні аспекти міжрегіонального співробітництва в соціально-економічній сфері….……………………………………………………...210
3.5. Особливості формування зовнішньоекономічних зв’язків в регіоні ….223
Висновки до третього розділу ………………………………………….239
Розділ 4. Методологічні підходи до формування ефективної структури економіки регіону………...……………………….…………………………..242
4.1. Концептуальні підходи формування ефективної структури економіки регіону……………………………..…………………………………...….242
4.2. Основні чинники інноваційно-інвестиційної реструктуризації економіки регіонів…………………………..…..……………...…………….……….259
4.3.Економіко-правове регулювання та стимулювання інвестиційного клімату в регіонах України………………………………………………………289
4.4 Напрями інституційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону……………………………………………………………...………304
4.5. Формування та реалізація антикризових заходів в економіці регіону....315
Висновки до четвертого розділу…………………………………………341
Розділ 5. Державне регулювання структурних процесів в економіці регіону…………………………………………………………………………..345
5.1. Стратегічні напрями структурних процесів в економіці регіонів……...345
5.2. Тенденції та напрями вдосконалення державної регіональної політики в Україні..........................................................................................................357
5.3. Організаційно-економічний механізм бюджетного регулювання розвитку регіонів...…………………………………………………….…………......366
5.4. Напрями реформування механізму державного управління економікою регіону……………………………………………………………………...377
5.5. Обгрунтування оптимальної структури економіки регіону……....…….390
Висновки до п’ятого розділу………………………………………..........404
Висновки………………………………………………………………………..408
Список використаної літератури…………………………………………..….415
Додатки……………………………………………………………………….....454

СПИСОК УЖИВАНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРР – Агенція регіонального розвитку
АТО – адміністративно-територіальна одиниця
ВВП – валовий внутрішній продукт
ВРП – валовий регіональний продукт
ВДВ – валова додана вартість
РСС – регіональна суспільна система
ТСС – територіальна суспільна система
СЕП – соціально-економічний потенціал

Інші скорочення, що вживаються в тексті роботи, є загальноприйнятими.

ВСТУП
Актуальність теми. На зламі тисячоліть в Україні сформувалася низка проблем регіонального розвитку, серед яких особливо вражаючими є зростаючі диференціація та поляризація розвитку регіонів, неефективність структури їх господарства, що гальмує поступ національної економіки загалом. Це спонукало як вітчизняних, так і зарубіжних економістів різних шкіл і напрямків до активізації їх вивчення. Аналіз праць, присвячених проблемам регіональної структури економіки, засвідчує про необхідність їх пріоритетного вирішення як на теоретичному, так і на практичному рівнях.
Розв’язання зазначених проблем неможливе без здійснення ефективної регіональної політики, яка виступає гарантом політичної стабільності в країні, є важливим інструментом регулювання системи територіального розвитку. При цьому, важливу роль повинна відігравати регіональна структурна політика, яка не вважалася необхідною в умовах переходу до ринкової економіки. Проте досвід розвинутих країн свідчить, що забезпечення економічного та соціального розвитку регіонів, усунення значних міжрегіональних диспропорцій не забезпечується швидкими темпами навіть у високорозвинених країнах.
Зростання суспільного значення регіоналізації соціально-економічного розвитку та необхідність регулювання структурних процесів в економіці привернули велику увагу вчених, політиків, економістів, географів. За роки незалежності значно збільшилася кількість спеціальних, зокрема монографічних публікацій, присвячених їх вивченню та розв’язанню. Цим дослідженням присвячено праці Є.Бойка, М.Бутка, З.Герасимчук, М.Долішнього, С.Дорогунцова, Ф.Заставного, С.Злупка, С.Іщук, Л.Корецького, В.Кравціва, І.Лукінова, В.Мікловди, М.Паламарчука, В.Пили, М.Пістуна, Я.Побурка, В.Поповкіна, І.Сторонянської, М.Фащевського, Л.Чернюк, О.Шаблія, Л.Шевчук, С.Шульц та інших. Наукові здобутки цих та інших вчених мають велике наукове і практичне значення. Проте, проблема регулювання структурних процесів економіки регіонів потребує подальшого дослідження, оскільки докорінно змінились внутрішні і зовнішні умови функціонування регіональних систем у напрямку кластеризації економіки та розвитку віртуальних мережних систем господарства тощо. Зокрема, важливу роль необхідно відвести теоретичним та методологічним основам розвитку економіки регіонів, оптимального формування структури їх господарства, що базується на якісно оновленій економічній системі та організаційного механізму регулювання цим процесом, виокремлення характерних рис та специфічних ознак регіонів, інвестиційної, зовнішньоекономічної та інноваційної активності в контексті структурних змін економіки регіонів. Потребує подальшої розробки методологія перспективного розвитку регіонів, формування стратегії їх територіальної організації. Все це обумовлює необхідність формування новітніх теоретико-методологічних засад регіональних економічних структуротворчих процесів у контексті загальнодержавної політики і розроблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності економіки регіонів.
Наукова актуальність та практична необхідність розв'язання нагальних проблем розвитку економіки регіонів, регулювання процесів її структуризації обумовили вибір теми даного дослідження, його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження пов’язане із тематикою науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема, з темами: “Моделі адміністративно-територіального устрою України та можливі соціально-економічні наслідки їх реалізації” (№ Д.Р. 0106U00222908), де автором досліджено інституційний механізм регіональної політики; “Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої економіки” (№ Д.Р. 0104U005507), де автором обґрунтовано концептуальні підходи формування ефективної структури економіки регіональних суспільних систем; “Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року” (№ Д.Р. 0106U002907), де автором здійснено моніторинг соціально-економічного розвитку Закарпатської області та запропоновано стратегічні пріоритети розвитку регіону; “Обґрунтування концептуальних і методичних положень розробки стратегії соціально-економічного розвитку Закарпатської області” (№ Д.Р. 0105U008295), де автором проведено SWOT-аналіз соціально-економічного стану Закарпатської області та визначено основні переваги та недоліки структури економіки регіону; “Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні” (№ Д.Р. 0108U010367), де автором відслідковано особливості просторових економічних змін в регіоні внаслідок активізації структурних процесів. Результати дисертаційної роботи покладені в основу розробки стратегічних планів соціально-економічного розвитку регіону. Також тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідних робіт ДВНЗ “Ужгородсь¬кий національний університет” з теми “Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України” (№ Д.Р. 0103U007900), де автором досліджено інноваційно-інвестиційний потенціал Карпатського регіону та шляхи його ефективної реалізації.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад регулювання структурних процесів на регіональному рівні та обґрунтування механізмів реалізації політики структурної перебудови економіки регіонів на основі соціально-орієнтованої моделі, що базується на взаємоузгодженості дій та консолідації зусиль влади, бізнесу та громадськості.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
• обґрунтувати теоретико-методологічні підходи до регулювання структурних процесів в економіці регіонів;
• проаналізувати еволюцію управління структурними процесами в економіці регіонів України;
• здійснити оцінку традиційних і новітніх структурних процесів в економіці регіонів і виявити проблеми формування її ефективної структури;
• визначити регіональні чинники інноваційно-інвестиційної реструктуризації економіки;
• дослідити європейський досвід структурування економіки регіональних суспільних систем;
• розробити напрями інституційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону;
• обґрунтувати механізм бюджетно-податкового регулювання розвитку регіонів;
• сформувати пріоритетні напрями структурних процесів в економіці регіонів;
• виробити концептуальні підходи до формування ефективної структури економіки регіонів на основі її соціально-орієнтованої моделі;
• розробити рекомендації щодо вдосконалення системи державного управління структурними процесами в економіці регіону.
Об'єктом дослідження є структурні процеси в економіці регіонів.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та методичні основи регулювання структурних процесів в економіці регіонів та обґрунтування напрямів її перспективних структурних змін.
Методи дослідження. Методологічними засадами дослідження є сучасні теорії ринкової економіки, наукові основи функціонування територіально-господарських комплексів, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань структурної перебудови.
Для всебічної характеристики і висвітлення специфічних ознак об’єкту дослідження в роботі для оцінювання структурних процесів, їх закономірностей і тенденцій в економіці регіонів застосовано методи просторового аналізу, статистичні, балансові та інші методи. Розробка соціально-орієнтованих моделей економіки регіонів і країни здійснювалася на основі використання методів моделювання (у тому числі картографічного), прогнозування і планування. При вивченні закономірностей, тенденцій і особливостей розвитку регіональних та міжрегіональних відносин, оцінюванні соціально-економічного потенціалу використовувалися методи структурного аналізу та синтезу, монографічний, балансовий і порівняльний методи. Вивчення зарубіжного досвіду розвитку регіональних та міжрегіональних відносин базувалося на застосуванні описового, порівняльного, логічно-критичного методів та ін.
Виявлення основних проблем функціонування економічних суб’єктів у регіонах, протікання та трансформації структурних процесів у економіці регіонів базувалося на застосуванні соціологічних методів (опитування, анкетування, метод експертних оцінок) та на обґрунтованій автором системі індикаторів для аналізу стану соціально-економічної ситуації в регіонах, окреслення кризових тенденцій та девіантних проявів в різних економічних сферах.
Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні дані Державної служби статистики України, а також результати наукових розробок українських і зарубіжних вчених за темою дослідження та дані мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних основ регулювання структурних змін в економіці регіонів для забезпечення їх сталого розвитку та обґрунтуванні механізмів реалізації регіональної структурної політики.
У процесі дослідження одержано наукові результати, що характеризуються новизною, а саме:
Вперше:
• розроблено теоретико-методологічні засади регулювання структурних процесів в економіці регіонів, які полягають у впровадженні обґрунтованих економічних моделей, орієнтованих на формування конкурентоспроможного середовища та ринкової інфраструктури, використання соціально-економічного потенціалу регіону й встановлення такого співвідношення видів економічної діяльності, за якого досягається максимальний обсяг виробленого валового регіонального продукту при умові економії суспільно необхідних витрат;
• здійснено оцінку структурних процесів в економіці регіонів України, що розвинулися в результаті реформування економіки та супроводжувалися інноваційно-інвестиційною стагнацією виробничого сектору в регіонах України та нерегульованим просторово-економічним розвитком сфери послуг; здійснена оцінка цих процесів і запропоновані заходи регулювання ними;
• встановлено, що інноваційний гістерезис промисловості України (відставання в часі інноваційного розвитку промисловості в умовах випереджаючої деформації її структури), десинхронізація (порушення ритму впровадження інновацій в різних сферах економіки регіонів) й дисипація інноваційного розвитку окремих економічних сфер регіонів (хаотичний, безсистемний, випадково-вибірковий інноваційний розвиток окремих сфер регіону) обумовили розгортання процесу інверсії фаз розвитку структури економіки регіонів, суть якої полягає в перестановці, зміщенні фаз розвитку структури економіки регіонів, що в кінцевому рахунку активізує процеси деградації промислового розвитку;
• обґрунтовано організаційно-економічний механізм реалізації структурної політики регіону з визначенням комплексу засобів та методів їх застосування, зокрема створення нових організаційних форм інтеграції фінансового та виробничого капіталу, оптимізація внутрішньосистемних параметрів економіки регіону з метою протидії негативним зовнішнім впливам, що дозволяє забезпечити збалансований і ефективний соціально-економічний розвиток, убезпечити економіку від зовнішніх та внутрішніх загроз, а також підвищити рівень використання соціально-економічного потенціалу регіону.
Удосконалено:
• теоретичні положення, основоположне місце з яких займають: поняття “регіональна соціально-економічна система”, що трактується як територіальне утворення, яке базується на адміністративно-територіальному устрої країни та поєднує в собі елементи соціально-економічних відносин, координація яких в часі і просторі здійснюється інститутами влади та громадськості з метою реалізації інтересів всіх груп суспільства (громадян, суб’єктів підприємництва, громадських організацій та ін.); “структурні процеси в економіці”, що передбачають встановлення такого співвідношення видів економічної діяльності, за якого досягається максимальна економія суспільно необхідних затрат, тобто найбільший обсяг виробленого національного доходу за даних масштабів використовуваних у виробництві ресурсів;
• підходи щодо визначення регіональних пріоритетів з урахуванням активізації ринкових механізмів в економічній та соціальній сферах, впровадження обґрунтованих реформ щодо розвитку підприємництва, розвитку інноваційного підприємництва, систематизації чинників формування сприятливого інвестиційного клімату регіону, що дасть змогу сформувати ефективну структуру регіональної економіки;
• інноваційно-інвестиційну модель регіонального розвитку, що являє собою системно-логічну конструкцію, побудовану на основі використання взаємопов’язаних якісних та кількісних параметрів; визначено мотивацію та ефективність інноваційно-інвестиційного динамізму в загальнодержавному та регіональному аспектах.
Отримали подальший розвиток:
• концептуально-методичні підходи до вибору стратегії економічного розвитку регіону, що передбачають формування ефективної структури економіки та ґрунтуються на засадах еволюційної динаміки соціально-економічних змін у суспільстві, на використанні інтелектуального потенціалу і дозволяють задавати напрями реформ, активізувати економічні процеси в умовах кризи;
• підходи щодо групування регіонів України за рівнем соціально-економічного розвитку, що дало можливість оцінити їх економічну та соціальну нерівномірність та запропоновано кластерну модель розвитку економіки регіонів країни на інноваційній основі, що призведе до посилення функціональної спеціалізації регіональної економіки та підвищення її конкурентоспроможності.
Відмінність одержаних результатів від існуючих наукових здобутків полягає у системному підході до вирішення проблем регіональних економічних структурних перетворень в сучасних умовах, тобто у використанні такої принципово нової теоретико-методологічної бази, що базується на гармонійному поєднанні регіональних та загальнодержавних інтересів і дає можливість реалізації стратегічної ідеї формування конкурентоспроможної економіки країни.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення виконаного дослідження можуть бути використані для побудови теоретичної бази механізму регулювання структуруванням економіки регіонів. Отримані дисертантом наукові результати використані департаментом регіональної політики Міністерства економічного розвитку та торгівлі України при розробці програмних документів з питань регіонального розвитку (довідка № 2821-25/64 від 01.12.2011 р.) та департаментом двостороннього торговельно-економічного співробітництва Міністерства економіки України при розробці заходів, спрямованих на удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання територіально-структурними процесами регіонів України (довідка № 4601-25/370-28 від 23.11.2010 р.), Головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації при розробці Стратегії соціального та економічного розвитку Закарпатської області до 2015 року (довідка № 10/646 від 20.10.2006 р.) та при розробці Програми соціально-економічного розвитку області на 2012 рік (довідка № 02-1/766 від 06.12.2011 р.), Головним управлінням з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації при розробці заходів щодо активізації інноваційно-інвестиційних процесів в регіоні (довідка № 05/1-06/990 від 29.11.2011 р.), Головним управлінням економіки Запорізької обласної державної адміністрації при розробці коротко- та середньострокових програм та прогнозів соціально-економічного розвитку Запорізької області (довідка № 09-01/2165 від 19.12.2011 р.), Агенством регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” Закарпатської обласної ради при розробці пропозицій щодо оптимізації структури економіки в регіоні (довідка № 28-11/2011-01 від 28.11.2011 р.), Міжнародною Асоціацією Інституцій Регіонального Розвитку “МАІРР” при розробці заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів (довідка № 12/11 від 29.11.2011 р.).
Наукові результати дисертації використані у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Регіональна економіка” та “Стратегічне управління” ДВНЗ “Ужгородський національний університет” (довідка № 01-10/38 від 11.01.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до структурування економіки регіонів та регулювання цих процесів. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно і є його особистим внеском в економічну науку, зокрема у розвиток продуктивних сил і регіональну економіку. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на 15 міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, конгресах, форумах, зокрема: на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 4-6 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток регіонів України: проблеми науки і практики” (м. Харків, 20-21 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика” (м. Трускавець, 11-12 жовтня 2007 р.); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки” (м. Скадовськ, 10-15 вересня 2007 р.); Międzynarodowej Konferencji Naukowej “Spójność społeczno-ekonomiczna a modernizacja regionów transgranicznych” (Rzeszów 21-23 listopada 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (м. Дніпропетровськ, 14-15 лютого 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіон – 2008: стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 16-17 жовтня 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах” (м. Луцьк, 16-17 жовтня 2008 р.); V Ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економіки та підприємництва” (м. Алушта, 5-7 травня 2008 р.); VІI Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 26-28 вересня 2008 р.); Міжнародному управлінському форумі “Управління сьогодні та завтра” (м. Хмельницький, 15-16 травня 2008 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економіки і підприємництва” (м. Алушта, 4-6 травня 2009 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука в інформаційному просторі” (м. Дніпропетровськ, 30-31 жовтня 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (м. Дніпропетровськ, 5-6 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та шляхи вдосконалення ринкових відносин в умовах глобалізації економіки” (м. Ужгород, 5-9 жовтня 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна економічна теорія та пошук ефективних механізмів господарювання” (м. Сімферополь, 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів “Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації” (м. Дніпропетровськ, 25 березня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та студентів “Організаційно-економічні проблеми регіонального розвитку в сучасних умовах” (м. Сімферополь, 29 квітня 2011 р.).
Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 56 наукових праць загальним обсягом 73,7 др. арк., з яких 71,1 др. арк. належать особисто автору, у тому числі: дві індивідуальні та три колективні монографії, 33 статті у наукових фахових виданнях (із них 2 – у співавторстві), 14 публікацій у матеріалах конференцій та 4 статті в інших наукових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона містить 58 рисунків та 20 таблиць. Список використаних джерел складається з 391 найменувань. Обсяг основного тексту роботи викладено на 453 сторінках. Додатки містять 30 таблиць та 1 рисунок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі сформовано новий напрямок досліджень у сфері регулювання структурних процесів в економіці регіонів України, що дає підстави зробити низку висновків та узагальнень, які мають прикладний характер.
До основних висновків і пропозицій можна віднести такі:
1. У дисертаційній роботі систематизовано наукові погляди та твердження щодо розвитку регіональної економіки через призму еволюційних змін. На основі досліджень провідних вчених різних наукових шкіл та еволюції наукових підходів у регіональній науці запропоновано нові терміни і поняття. Зокрема, поняття “регіональна суспільна система” передбачає впорядковану сукупність продуктивних сил та виробничих відносин певної території, взаємодія та взаємозалежність яких призводить до розвитку економічних, політичних, духовних, інформаційних та інших сфер суспільних відносин.
2. Аналіз наукових поглядів на процес структурування економіки регіонального рівня дав змогу запропонувати концептуальні підходи щодо структурних процесів регіональної економіки, які враховують комплекс внутрішніх та зовнішніх чинників впливу на економіку регіональної суспільної системи. При цьому, необхідним є оптимальне поєднання об’єктів природи, суспільства і такої територіальної організації їх функціонування, при якій регіони мали б стабільну здатність до сталого розвитку та розширеного відтворення.
3. Структурна перебудова економіки регіонів передбачає встановлення такого співвідношення галузей, за якого досягається максимальна економія суспільно необхідних затрат, тобто найбільший обсяг виробленого національного доходу за даних масштабів використовуваних у виробництві ресурсів. Стратегічною метою структурної перебудови економіки регіонів має бути створення диверсифікованої регіональної економіки на засадах високотехнологічного розвитку, нарощування конкурентоспроможності для задоволення власних потреб економіки України, так і активної участі у світогосподарських зв'язках на взає¬мовигідних умовах.
4. Дослідження еволюції структурних процесів економіки регіонів України дало змогу окреслити теоретико-методологічні проблеми становлення якісно нової парадигми регіонального управління економікою в ринкових умовах. Ринкова трансформація економіки регіонів виступає засобом зростання можливостей всіх суб'єктів та їх інтересів. Вона покликана забезпечувати інституційно-правові та організаційно-економічні передумови для раціонального використання наявного природно-ресурсного, виробничого та геополітичного потенціалу, її стрижнем є структурна перебудова, спрямована на формування конкурентоспроможного середовища та ринкової інфраструктури, сприяння децентралізації та інтернаціоналізації інвестиційних процесів. Позитивним моментом слід вважати в цій складовій політики трансформації перехід від галузевого до функціонального принципу, де на перше місце виходять конкретні проблемні завдання, що визначаються як найбільш пріоритетні напрямки політики соціально-економічного розвитку регіону.
5. Аналіз теоретичних та практичних аспектів формування та реалізації регіональної політики в країнах Європейського Союзу дав змогу виокремити пріоритетність розвитку людського потенціалу та бізнес-інфраструктури. Важливе значення приділяється пошуку механізмів взаємодії між бізнесом і державою, нових форм надання державою своїх послуг, коли регіональні і місцеві органи влади беруть на себе роль організаторів і координаторів місцевої стратегії розвитку. У зв'язку з цим найважливішою рисою сучасної економічної політики є орієнтація на залучення внутрішнього потенціалу розвитку.
6. Структурна перебудова економіки регіонів має на меті ство¬рення високоефективної соціально орієнтованої економіки, яка сприятиме науково-технічному прогресу і забезпечить високу якість життя населення, активну мотивацію до трудової та під¬приємницької діяльності. Виходячи з розуміння того, що бажаний позитивний ефект залежатиме від системності дій у різних сферах економічної політики можна визначити комплекс необхідних заходів за наведеними напрямами: перейти від галузевих пріоритетів розвитку до підтримки певних напрямів, стадій та процесів поширення нових виробництв і технологій; при розробці регіональних концепцій та програм соціально-економічного розвитку, передбачити зниження показника залежності валового регіонального продукту від зовнішньої торгівлі; внести зміни та доповнення до нормативно-правових актів, що регулюють інноваційну діяльність підприємств, шляхом конкретизації переліку об’єктів, які належать до інновацій та умов надання податкових пільг по доходах від інноваційної діяльності. Реалізація даних напрямів сприятиме виправленню структурних деформацій, допущених при переході до ринкової системи, а також створенню передумов для прискорення економічного розвитку й ефективної інтеграції економіки країни у європейський та світовий економічний простір.
7. Розроблені концептуальні підходи до формування ефективної структури економіки регіонів передбачають направлення основних зусиль на прогресивні галузі ринкової економіки, зменшення питомої ваги промислового машинобудування в структурі економіки, активізації невиробничої сфери, залучення інвестиційних ресурсів (як вітчизняних, так і зарубіжних) у пріоритетні інвестиційні проекти в регіонах. Управління соціально-економічним розвитком регіону повинно передбачати реорганізацію системи управління та формування структуротворчих чинників в економіці регіону, достатнє фінансове забезпечення та покращення інвестиційного клімату.
8. На даний час в регіонах України існує обмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів, яка заважає вирішувати завдання структурної перебудови економіки та забезпечення стабільного зростання, тому серед потенційних джерел ресурсів для національної економіки особливе значення мають іноземні інвестиції. Для активізації інвестиційних процесів в регіонах як важливого чинника структурної перебудови потрібно сформувати сприятливий інвестиційний клімат, який характеризується такими умовами, як наявність національних заощаджень та їх мобілізація в інве¬стиції; доступність кредитних ресурсів для підприємств; приплив іноземного капіталу у вітчизняну економіку; можливості і потреби реальної економіки у високорентабе¬льних вкладеннях. Також для покращення інвестиційного клімату в країні, політика у сфері інвестування повинна передбачати консолідацію інвестиційних ресурсів як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Для цього у держави є як важелі прямої дії у вигляді централізо¬ваних державних капітальних вкладень в об’єкти загальнодержавного значення та розвиток державного сектора еконо¬міки, так і засоби непрямого регулювання інвестиційного се¬редовища за допомогою бюджетного та грошово-кредитного регулювання, спрямованих на структурні зміни. Виконання даних пропозицій дасть змогу створити сприятливий інвестиційний клімат, збільшити інвестиційну активність, що є передумовою стрімкого соціально-економічного розвитку як країни, так і регіонів.
9. Однією з важливих умов структурних змін в економіці регіонів України є дотримання інституційних вимог у їхньому здійсненні. Це означає, що в системі ефективних ринкових інститутів та інститутів цивільного суспільства, закладений величезний трансформаційний потенціал, що не тільки стимулює економічний розвиток, але і виконує системоформуючі функції, додаючи економічній системі її якісну визначеність. В Україні необхідно замінити інституційне середовище, яке залишилось у спадок з радянських часів на прогресивні ринкові інститути, які дієво та оперативно реагують на тенденції в економічній системі регіону.
10. В сучасних умовах виникла необхідність комплексного підходу щодо формування та реалізації стратегічних напрямів розвитку прогресивних сфер економіки з обґрунтуванням найважливіших блоків стратегічних орієнтирів, виокремленням відтворювальних, функціональних, соціально-економічних та економіко-екологічних пропорцій, регіональних та просторових проблем, які потребують першочергового вирішення. Організаційно-економічний механізм структурної політики регіону з обґрунтуванням комплексу засобів та методів його застосування на рівні територіальних утворень дозволить забезпечити збалансований і ефективний розвиток їх продуктивних сил, убезпечити економіку від зовнішніх та внутрішніх загроз, а також підвищити рівень використання потенціалу переваг регіональної економіки.
11. Вітчизняна регіональна економічна політика має низку недоліків, які гальмують соціально-економічний розвиток регіонів, не враховують регіональну специфіку. Для усунення даних недоліків та з метою проведення ефективної регіональної політики необхідно здійснити комплекс заходів щодо лібералізації нормативно-правової бази в напрямку наділення ширшим спектром повноважень регіони, що дасть змогу з врахуванням регіональних особливостей, власної ресурсної бази, використання регіональних переваг сформувати ефективну структуру економіки та активізувати соціально-економічний розвиток регіонів України.
12. Наявна система бюджетно-фінансового регулювання розвитку регіонів не стимулює регіони до фінансового саморозвитку. Тому необхідними є зміни підходів у регіональній бюджетній політиці шляхом удосконалення механізму фінансового забезпечення управління розвитком регіону на основі зміцнення самостійності регіональних органів управління, підвищення їх спроможності впливати за допомогою бюджету на розвиток підвідомчих територій, надання системи бюджетних преференцій для регіонів, які постійно розширюють бюджетно-податкову базу, що забезпечить більш повне використання наявного потенціалу. Методика формування бюджетів регіону має доповнюватися механізмами, які б стимулювали регіональну владу, заохочували до пошуку внутрішніх резервів щодо наповнення бюджету, інвестування коштів. Необхідно відрегулювати міжбюджетні відносини між центром і адміністративно-територіальними утвореннями, керуючись принципом: фінансово сильні регіони–сильна держава.
13. Організаційно-адміністративний механізм управління економікою на державному та регіональному рівні є недієвим та містить низку недоліків, які гальмують розвиток прогресивних процесів у сфері економіки. Тому на основі європейського досвіду регіонального врядування запропоновано напрями вдосконалення адміністративного управління регіональною економікою у тісному зв’язку з напрямками адміністративно-територіальної реформи в Україні: децентралізація державного управління; раціоналізація та оптимізація як організаційної структури державних установ, що повинна чітко відображати відносини між різними органами влади, включаючи ієрархію та відповідні повноваження, так і механізму їх діяльності; консолідація центральної державної адміністративної системи; участь приватного, наукового та громадського секторів у здійсненні адміністративної реформи та процесі прийняття рішень; зосередження управлінської діяльності на потребах громадян та громад.
14. При регулюванні структурних процесів в регіонах України особливо актуальними є стратегії їх соціально-економічного розвитку. Методичні підходи до вибору стратегії економічного розвитку регіону повинні передбачати формування ефективної структури економіки регіону на основі системного аналізу та з дотриманням принципів стратегічних пріоритетів. Важливою складовою є ресурсне забезпечення регіональної стратегії розвитку, зокрема активізація інвестиційних процесів з метою залучення вітчизняних та зарубіжних інвесторів у пріоритетні сфери економічної діяльності. Сутність економічних перетворень повинна полягати в тому, щоб, не ламаючи сформованої спеціалізації економіки регіону, виділити в якості пріоритетних види економічної діяльності, по-перше, що базуються на місцевих ресурсах, по-друге, здатні задовольняти потреби населення регіону й користуватися попитом, є конкурентоспроможними за межами регіону, по-третє, засновані на передових вітчизняних досягненнях науки й техніки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – №30. – С.141.
2. Закон України “Про Кабінет Міністрів України” № 279-VI від 16 травня 2008 року // Офіційний вісник Президента України вiд 17.05.2008 – 2008. – № 17. – С. 3.
3. Закон України “Про місцеве самоврядування” № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1997. – № 24. – С.170.
4. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” № 586-XIV від 9 квітня 1999 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1999. – №20-21. – С.190.
5. Постанова КМУ “Про затвердження рекомендаційних переліків управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій” №996 від 1 серпня 2007р. // Офіційний вісник України вiд 17.08.2007. – 2007. – № 58. – С.26.
6. Розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації “Про функціональні повноваження голови, першого заступника, заступників голови та керівника апарату обласної державної адміністрації” № 445 від 24.01.08. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.carpathia.gov.ua/ua/catalog/item/1492.htm?lightWords=%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.
7. Абрамов В. Региональная экономическая политика Украины на современном этапе / В. Абрамов, В. Пила // Экономика Украины. – 1993. – №8. – С. 21-27.
8. Абрамов В.Л. Мировая экономика : учебное пособие / В.Л. Абрамов. – 3-е изд., перераб. – М.: Дашков и К, 2006. – 310 с.
9. Айдинян P.M. Введение в теорию социальной организации / Р.М. Айдинян. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1978. – С. 84.
10. Актуальные проблемы экономической политики: стратегия экономических реформ в Российской Федерации / Информа¬ционно-аналитическое управление Аппарата Совета Федерации ФС РФ. – М.: б.и., 2000. – 56 с.
11. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь / Е.Б. Алаев. – М.: Мысль, 1983. – 350 с.
12. Алаев. Э.Б. Региональное планирование и развивающиеся страны / Е.Б. Алаев. – М.: Наука, 1973. – 216 с.
13. Алампиев П.М. Экономическое районирование СССР. Книга 2-я / П.М. Алампиев. – М.: Издательство экономической литературы, 1963. – 247 с.
14. Александрова В.П. Пріоритети технологічного розвитку економіки України перехідного періоду / В.П. Александрова // Економіка і прогно¬зування. – 2003. – № 1. – С. 70-85.
15. Амоша О.І. Механізми пере¬ходу економіки України на інноваційну модель розвитку / О.І. Амоша, С.М. Кацура, Т.В. Щетілова та ін. / під. заг. ред. О.І. Амоша. – Донецьк : Ін-т економіки промисловості. – 2002. – 108 с.
16. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
17. Ареф'єва О.В. Економічні основи формування фінансової складової економічної безпеки / О.В. Ареф'єва, Т.Б. Кузенко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №1. – С.98–103.
18. Артьомова Т.І. Методологія інституціоналізму у контексті теорії вартості / Т.І. Артьомова // Економіка і прогнозування. – 2003. – №3. – С.109.
19. Архипенко С.В. Аналіз економічних диспропорцій розвитку регіонів / С.В. Архипенко // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – №1. – С. 40 – 46.
20. Атаманова Е.А. Основные направления инновационного развития территориа¬льного образования в условиях глобализации / Е.А. Атаманова // Регионы России в условиях глобализации. (Сб. науч. трудов в 2-х частях.) / [под ред. А.Н. Пыткина]. – Пермский филиал Института экономики УрО РАН – Пермь: Изд–тво НИИУМС, 2005. – Выпуск IV.– С.31–34.
21. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення / Я.Б. Базилюк. – К.: НІСД, 2002. - – 131с.
22. Байцим В.Ф. Механізм формування стратегічних цілей програм (проектів) розвитку регіонів та територій / В.Ф. Байцим // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №10. – С.227–237.
23. Бакаева І.Г. Детермінанти швидкого економічного зростання / І.Г. Бакаева // Економіко-мат. моделювання соц.-екон. систем. – 2003. – Вип.4. – С. 21 – 25.
24. Баранский Н.Н. Научные принципы географии / Н.Н. Баранский. – М.: Мысль, 1980. – 240 с.
25. Барнз Вільям Нові регіональні економіки / Вільям Барнз, Ларрі Ледебур. Пер. з англ. А.Пехник. – Львів: Літопис, 2003. – 183 с.
26. Башкатов Б.И. Международная статистика труда / Б.И. Башкатов, Г.Ю. Карпухина. – М.: Изд. Дело и Сервис, 2001. – 208 с.
27. Башнянин Г.І. Про періодичну матрицю економічних систем / Г.І. Башнянин. – Львів: Вид-во Льв. комерційної академії, 2003. – 115с.
28. Башнянин Г.І. Виробничі системи в перехідних економіках / Г.І. Башнянин, І.В. Бойчук, Б.В. Дубовий, А.В. Роміх. – Львів: Коопосвіта, 1999. – С.6
29. Башнянин Г.І. Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства в конкурентному середовищі / Г.І. Башнянин, Л.В. Іванець, Т.В. Футало. – Львів: Новий Світ, 2000. – С.17
30. Башнянин Г.І. Інтенсивні економічні системи: проб¬леми типологізації, історичної еволюції і кліометричного аналізу / Г.І. Башнянин, І.М. Копич // Вісник Тернопільської академії народного господарства. 1998. – Вип. 3. – Тернопіль: ТАНГ, 1998. – С. 6-16.
31. Белоусов Р.А. Рост экономического потенциала/ Р.А. Белоусов. М.: Экономика, 1971. 239 с.
32. Беляєвський І.К. Статистика ринку товарів і послуг / І.К. Беляєвський. – Москва: Фінанси і статистика, 1995. – 100 с.
33. Бережна І. Національні пріоритети та регіональні детермінанти соціально-економічного зростання (на матеріалах АР Крим) / І. Бережна. – НАН України. Інститут регіональних досліджень, 2004. – 640 с.
34. Бережна І.В. Теоретичні проблеми регіонального розвитку: пошук підходів до вивчення і розв'язання / І.В. Бережна // Економіка промисловості. –2003. –№4 (22). – С.206-211.
35. Бережна І.В. Основні аспекти оцінки інвестиційної привабливості режиму рекреаційної території / І.В. Бережна, В. Ляшенко, І. Вайнберг // Аналіт.–інфор. журн. "Схід". – 2002. – №6. – С. 24 – 27.
36. Бідак В.Я. Моніторинг рейтингових оцінок різних категорій середнього класу / В.Я. Бідак // Середній клас України: проблеми та соціально-економічні передумови становлення: монографія / [за ред. Бондар І.К.]. – К.: Вид. дім «Корпорація», 2004. – С.417.
37. Бобух І. Оцінка ефективності функціонування спеціальних економічних зон у контексті регіонального розвитку / І. Бобух // Економіка України. – 2002. – №11(492). – С. 42-47.
38. Бойко Є.І. Інвестування структурних реформувань промисловості регіону / Є.І. Бойко, В.Б. Войцеховський, М.П. Горин. – Львів: НАН України. Ін-т регіональних досліджень, 2000. – 160 с.
39. Бойко Є.О. Сучасний стан та наслідки глобалізаційних процесів для національної економіки / Є.О. Бойко // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. / РВПС України НАН України. – К.: РВПС України НАН України, 2007.– С. 25-32.
40. Бойко Є.О. Стимулювання євроінтеграційних процесів в Україні на інноваційній основі / Є.О. Бойко, І.О. Іртищева // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 56. – Херсон: Атлант. – 2008. – С. 241-248.
41. Бойко Є.О. Кластерна модель регіонального розвитку як елемент адаптації АПК України до європейської системи / Є.О. Бойко // Культура народів Причорномор'я./ Наук. журнал ТНУ ім. В.І. Вернадського. – Сімферополь, 2008.– №124. – С. 83-85.
42. Болейко Ю.О. Оцінка інвестиційного клімату регіону / Ю.О. Болейко // Фінанси України. – 2000. – № 7. – С. 79 - 87.
43. Бонковскі А. Інструменти підтримки інноваційності малих і середніх підприємств: досвід Польщі та Європейського Союзу / А. Бонковскі, М. Клепка, К. Матусяк, Є. Стшелєц, К. Засядли. – Познань - Київ: Коло, 2005. – 186 с.
44. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми / Н.П. Борецька. – Донецьк: Янтра, 2001. – 352 с.
45. Бороноев А.О. О понятиях «общество» и «социальное» / А.О. Бороноев, П.И. Смирнов. – М.: Социс, 2003. – №8. – С.3-11.
46. Браян Т. Регіональний економічний роз¬виток / Т. Браян, Г. Пат, О.П. Крайник / [за ред. О.П. Крайник]. – Львів: Ліга-Прес, 2003. – 280 с.
47. Булах Т. Основні напрямки вдосконалення організаційно-економічного забезпечення регіонального розвитку підприємництва у сфері послуг / Т. Булах // Підприємництво господарство і право. – 2008. – №7. – С.156-159.
48. Булах Т.М. Аспекти регіонального розвитку підприємництва в країнах із ринковою економікою / Т.М. Булах // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №3. – С. 137 – 142.
49. Бурдьє П. Соціологія політики / П. Бурдьє П. – М.: Socio-logos, 1993. – С.5.
50. Бурлака В.Г. Проблемы и пути повышения конкурентоспособности экономики Украины / В.Г. Бурлака // Актуальні проблеми економіки. – 2007.– №12. – С.5-11.
51. Бутко М. Проблеми реалізації інноваційної моделі розвитку економіки на регіональному рівні / М. Бутко // Економіка України. – 2002. – №11. – С.11-17.
52. Бутко М.П. Регіональні проблеми інноваційно-інвестиційних трансформацій в Україні / М.П. Бутко // Вісник Академії економічних наук України. Науковий щорічник. – 2003. – № 2 (4). – С. 30.
53. Василенко В.Н. Что есть архитектура регионального экономического пространства? / В.Н. Василенко // Економіка та право. – 2006. – №3. – с. 5–11.
54. Василенко Ю.В. Перспективи розвитку експортоспроможності виробництва / Ю.В. Василенко // Безпека економічних трансформацій: Зб. матеріалів круглого столу / Під ред. Я.А. Жаліла. – К.: НІСД - Альтепрес, 2000. – 386 с.
55. Вахович І.М. Методичні підходи до діагностики фінансової безпеки сталого розвитку регіону / І.М. Вахович // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №12. – С.105-114.
56. Вебер М. Хозяйство и город / М. Вебер. Пер. Л. Г. Ионина. – Москва: Канон-Пресс-Ц. Кучково поле, 2001 – 576 с.
57. Вербицький І. Методичні основи розроблення системи показників стратегічного планування соціально-економічного розвитку регіонів / І. Вербицький // Підприємництво господарство і право. – 2008. – №1. – С. 139 – 143.
58. Виробництво. Промисловість: загальноекономічний стан розвитку. // Бюлетень Національного банку України. – 2008. – №1. – С.7-9.
59. Внукова Н.Н. Управление развитием рыночной инфраструктуры (методологи¬ческий и организационный аспекты): Монографія / Н.Н. Внукова. – X.: Форт, 1998. – 132 с.
60. Вовканич С. Інтелектуальна складова інноваційного розвитку: соціетальна візія. Препр. наук. доп. / С. Вовканич, Х. Копистянська, С. Цапок, В. Бідак. – Інститут регіональних досліджень НАМ України, Львівський державний Центр науково-технічної і економічної інформації: ВПВ Льв. ДЦНТЕІ.–Львів, 2005. – 78 с.
61. Вовканич С. Інформаційна парадигма регіональних суспільних систем інноваційного типу / С. Вовканич, Л. Семів. – Львів: ІРД НАН України, 2005. – 100 с.
62. Волинець В.В. Шляхи удосконалення галузевої структури економіки України / В.В. Волинець // Економіка і держава. – 2006. – №8. – с. 32–34.
63. Волков Ю.Е. Социальные отношения и социальная сфера / Ю.Е. Волков // Социс. – 2003. – №4. – С.34 - 41.
64. Волосюк М.В. Формування регіональних пріоритетів у контексті державної промислової політики / М.В. Волосюк // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №10. – С. 110 – 115.
65. Волынец В.В. О методологических основах государственного управления структурными здвигами / В.В. Волынец // Економіка та держава. – 2006. – №9. – с. 43 – 45.
66. Воротін В.Є. Нова якість регіональної економіки як об`єкт державного управління в Україні / В.Є. Воротін // Стратегічні пріоритети. – 2007. – №1(2). – с. 150 – 158.
67. Габ Б.I. Потенціал і потенційний результат промислового виробництва / Б.І. Габ. – К: [б.в.], 2005 – 150 с.
68. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем / М.М. Габрель. – Інститут регіональних досліджень НАН України. – К.: Вид. дім А.С.С., 2002. – 400 с.
69. Гаврилюк О.В. Послуги у контексті економічного зростання / О.В. Гаврилюк // Фінанси України. – 2000 – №4. – С. 71 –79.
70. Галиця І.О. Потенціал інноваторів: механізми використання / І.О. Галиця / [за ред. акад. НАН України Б.В. Буркинського]. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2005. – 298 с.
71. Галуза С.Г. Инновационно-инвестиционные приоритеты трансформационной экономики / С.Г. Галуза, Е.А. Микрюкова // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №12. – С. 12 – 22.
72. Гаман М. Державна підтримка фінансування інновацій / М. Гаман // Економіка України. – №8. – 2004. – С. 44 – 49.
73. Геєць В.М. Взаємодія довіри і розвитку / В.М. Геєць // Економічна теорія. – 2005. –№2. – С.14.
74. Геєць В.М. Економічні передумови стабільного соціального розвитку в середньостроковій перспективі / В.М. Геєць // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 2. – С.9 - 33.
75. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання / В.М. Геєць. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2000. – 334 с.
76. Геєць В.М. Концепція розвитку внутрішнього ринку України / В.М. Геєць, В.О. Точилін // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. – №2. – С.3.
77. Гейтс Билл. Дорога в будуще / Билл Гейтс. – Москва, 1996. – С. 65.
78. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: методо¬логія формування, механізми реалізації / З.В. Герасимчук. – Луцьк: Надстир'я, 2001.–528 с.
79. Герасимчук З.В. Організаційно-економічний меха¬нізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону. Моно¬графія / З.В. Герасимчук, І.М. Вахович. – Луцьк: ЛДТУ, 2002. – 248 с.
80. Герасимчук З.В. Регіональна політика фінансового забезпечення сталого розвитку / З.В. Герасимчук, І.М. Вахович // Регіональна економіка. – 2008. – №2. – с. 59 – 72.
81. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации. — 2-е изд. — М.: Академический Проект, 2005. — 528 с.
82. Гладій М. Регіональний менеджмент і моніторинг / М. Гладій, М. Долішній, С. Писаренко, М. Янків / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 1998. – 68 с.
83. Білорус О.Г. Глобалізація і безпека розвитку: монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук'яненко та ін./ [за ред. О.Г. Білорус]. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 45.
84. Голенков В.А. Стратегия инновационного развития регионов России и роль университетских комплексов в модернизации образования / В.А. Голенков, Ю.С. Степанов, В.Г. Садков, П.Н. Машегов. – М.: Машиностроение, 2003. – 286с.
85. Гончаренко О.М. Методологічні засади розробки нової редакції концепції національної безпеки України / О.М. Гончаренко, Є.М. Лисицин. — К.: НІСД, 2001. — С. 6–7.
86. Гончаренко О.В. Поняття та зміст відносин між державним та регіональними бюджетами / О.В. Гончаренко // Формування ринкових відносин. – 2007. – № 3 (70). – с. 127 – 132.
87. Горська О. Типологія регіонів України за структурою економічного виробництва для цілей регулювання / О. Горська // Регіональна економіка. – 2004.– №4. – С.90.
88. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики / А.Г. Гранберг. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 495 с.
89. Гречан А.П. Основи визначення інноваційного розвитку економіки / А.П. Гречан, Т.Є. Воронкова // Економіка та держава. – 2006. – №8. – с. 12–14.
90. Грішнова О. Освіта – головний чинник економічного і соціального розвитку України / О. Грішнова, О. Заклекта // Вісник ТАНГ. – 2003. – № 5-2. – С. 17-22.
91. Гроттіан П. Майбутнє праці: нові концепції праці завтрашнього дня / Петер Гроттіан // Deutschland. – 1999. – №6. – С.40.
92. Губський Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення [Текст] : монографія / Б. В. Губський. – К. : [б. в.], 2001. – 122 с.
93. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі / Б.В. Губський. – К.: Наукова думка, 1998. – 390 с.
94. Данилишин Б.М. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, М.І. Фащевський / [за ред. Данилишина Б.М.]. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – 315 с.
95. Дейнеко Л.В. Сталість соціально-економічного розвитку за умов суспільних трансформацій / Л.В. Дейнеко, Є.В. Хлобистов // Регіональна економіка. – 2005. – №4. – с. 22-30.
96. Денисов Ю.Д. Регіональний дискурс: сутність, еволюція, сучасні уявлення, перспективи розвитку / Ю.Д. Денисов, Л.А. Савельев, Л.Т. Шевчук // Регіональна економіка. – 2003. – № 1. – С. 179-185.
97. Дешко А.І. Система стратегічного управління соціальним та економічним розвитком України / А.І. Дешко, А.Є. Співак // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №4. – С.42-46.
98. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти / В.О. Джаман. –Чернівці: Рути, 2003. – 392 с.
99. Дзюба І.В. Категорія рівня життя населення: сучасний підхід / І.В. Дзюба // Статистика України. –2004. –№1.–С.68-73.
100. Долишний М.И. Проблемы рационального использования трудовых ресурсов в промышленных узлах. Методология, методы, организа¬ция / М.И. Долишний, С.Н. Злупко. – К.: ИЭ АН УССР, 1988. – 48с.
101. Долішній М. Європейський досвід – у практику діяльності регіонів України / М. Долішній // Зовнішньоекономічний кур'єр. – 2002. – № 5-6.
102. Долішній М. Ринкові механізми регіонального управління / М. Долішній, О. Мошенець // Регіональна економіка. – 2001. – №1. – с. 7.
103. Долішній М. Глобалізація та її регіональні виміри / М. Долішній, У. Садова, Л. Семів // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 7-24.
104. Долішній М. Суть, стан та перспективи регіональної соціальної політики в Україні / М. Долішній, У. Садова // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціальні аспекти регіональної політики (щорічник наук. пр.). Вип. IX. – Львів: НАН України. Інститут регіональних досліджень, 1999. – С.8.
105. Долішній М. Стратегія розвитку університетської освіти: європейський, національний та регіональний контекст / М. Долішній, Л. Семів, І. Ходикіна // Регіональна економіка. – 2006. – №3. – С.11.
106. Долішній М.І. Актуальні завдання інтенсифікації соціально-економічного розвитку регіонів України / М.І. Долішній // Регіональна економіка. – 2005. – №2. – С.13.
107. Долішній М.І. Актуальні проблеми регіональної політики в Україні / М.І. Долішній // Регіональна економіка. – 1999. – №3.– С. 11.
108. Долішній М.І. Нові підходи до територіального управління / М.І. Долішній // Урядовий кур'єр. – 22 лютого 2002 р. – №38.
109. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети / М.І. Долішній. – К.: Наукова думка, 2006. – С.249.
110. Долішній М.І. Фінансова політика і стабілізація економіки України / М.І. Долішній // Регіональна економіка. – 2000. – №1. – с. 7-13.
111. Долішній М.І. Чим більше інновацій, тим швидший розвиток. Відмінності державної регіональної політики в західних областях України / М.І. Долішній // Стратегія реформи. – К.,2003. – С. 9 – 10.
112. Долішній М.І. Організаційно-економічні напрямки активізації інноваційної діяльності в Україні: регіональні аспекти / М.І. Долішній, Є.І. Бойко, С.О. Іщук // Регіональна економіка. – №1. – 2004. – С. 48-54.
113. Долішній М.І. Науково-технічний потенціал та інноваційний розвиток регіонів України / М.І. Долішній, О.В. Караванський / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України (36. наук. пр.). Вип. 5 (XLIII). В 3-х ч. Ч. IІІ / НАН України. Інститут регіональних досліджень. [за ред. М.І. Долішнього]. – Львів, 2003. – С.236 - 245.
114. Долішній М.І. Соціально-економічне районування України / М.І. Долішній, М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчук, Л.Т. Шевчук. – НАН України. – Львів: Інститут регіональних досліджень, 1997. – 50 с.
115. Долішній М.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / М.І. Долішній, Ю.І. Стадницький, А.Г. Загородиш, О.Е. Товкан. – Львів: НУ "Львівська політехніка" (Інфор.-видав. центр "ІНТЕЛЕКТ+" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід", 2003. – 256 с.
116. Долішній М.І. Територіальна суспільна система як об’єкт дослідження регіональної економіки України / М.І. Долішній, Л.Т. Шевчук, Я.В. Шевчук // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи [зб. наук. праць]. Випуск 3. – 2004. – С. 3–14.
117. Дорогунцов С. Проблеми екологізації промисло¬вості в регіональній політиці / С. Дорогунцов, А. Федорищева // Регіональна економіка. – 1998. –№1. – С. 17.
118. Доценко A.I. Регіональне розселення: проблеми та перспективи / А.І. Доценко. – К.: Наукова думка, 1994. – 195с.
119. Дрига С. Теоретичні основи розбудови ефективної системи підприємництва в Україні / С. Дрига // Вісник Київського національного торговельно– економічного університету. – 2008. – №6. – С.5–14.
120. Дусаев Х.Б. Инновации: теоретический аспект / Х.Б. Дусаев // Вестник ОГУ. Экономические науки. – 2003. – №6. – С.127.
121. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Вид. центр «Академія», 2002. – 361 с.
122. Ергазин Б.С. Инновации в региональном и экономическом развитии / Б.С. Ергазин // Вестник ОГУ. – 2006. – №8. – С. 195.
123. Євдокименко В.К. Стратегія соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці: концептуальний підхід в сучасних умовах / В.К. Євдокименко // Регіональна економіка. – 2004.–№2. – с. 104-117.
124. Єлейко В.І. Аналіз впливу інвестицій на розвиток економіки Західного регіону України / В.І. Єлейко, Б.Ю. Кишакевич // Регіональна економіка. – №2. – 2002. – С. 74-80.
125. Єріна A.M. Теорія статистики: практикум / А.М. Єріна, З.О. Пальян. – К.: Знання, КОО, 1997. – С.99.
126. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення / М.М. Єрмошенко. — К.: Київ. нац. торг-екон. ун-т, 2001. — С. 26.
127. Єрмошенко М.М. Нова парадигма економічної науки в контексті розвитку в умовах України інформаційної економіки / М.М. Єрмошенко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №1. – С.14-19.
128. Єрохін С. Структурна трансформація національної економіки / С. Єрохін // Економіка України. – 2002. – №11. – С. 55 – 58.
129. Жалило Я. Подходы пора менять. О современных взглядах на проблемы конкурентоспособности / Я. Жалило // Фондовый рынок. – 1999. – № 20. – С. 42 .
130. Жаліло Я.А. Деформації моделі економічного зростання в умовах політико-економічного циклу й перспективи їх подолання / Я.А. Жаліло // Фінанси України. – 2007. – №10. – С.139-147.
131. Жук П. До розробки нового адміністративно-територіального поділу України / П. Жук // Перехід-ІV. – 2001.– С. 21-27.
132. Загарій В.К. Активізація чинників економічного зростання інно-ваційного типу в Україні / В.К. Загарій // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2002. – Вип. 162. – С. 155 - 160.
133. Загорський К. Життєвий цикл та інші детермінанти суб'єктивного благополуччя / К. Загорський // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – №3. – С. 178.
134. Задоя А.А. Народнохозяйственный потенциал и интенсивность воспроизводства / А.А. Задоя. – Киев-Донецк: Высшая школа, 1986. – 154 с.
135. Зайгер X. Про майбутнє поняття праці / Х. Зайгер // Deutschland. – 1999. – №6. – С.45.
136. Зайцева Л. Тенденції соціального розвитку регіонів України / Л. Зайцева, І. Польська // Економіка України. – 2003. – №5. – С.67-71.
137. Заславская Т.Н. Трудовая мобильность как предмет экономико-социологи¬ческого исследования / Т.Н. Заславская. – Новосибирск: Наука, 1974. – С. 43.
138. Заставецький Б.І. Сучасна геодемографічна ситуація в Західному регіоні України / Б.І. Заставецький // Проблеми соціально-демографічної географії Західного регіону України. – К.: СДО, 1993. – С. 52 - 66.
139. Захарченко В. Суспільно-економічні трансформації і «осьовий час» промислового розвитку / В. Захарченко // Вісн. НАН України, 2002. – № 11. – С. 17-28.
140. Захарченко В.І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України / В. Захарченко. – Вінниця: Гіпаніс, 2004. – 248 с.
141. Згуровский М.З. Системный анализ (проблемы, методология, приложения) / М.З. Згуровский, Н.Д. Панкратова. – К.: Наукова думка. – 2005. – С.663.
142. Злупко С. Нові концепції праці та зайнятість населення в Україні / С. Злупко, Й. Радецький // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці. (Щорічник наук. пр.). [за ред. М.І.Долішнього]. НАН України. – Львів, 2000. – Вип. ХХVІ. – 240с.
143. Злупко С.М. Наукові основи моделювання розвитку регіональних суспільно-економічних систем / С.М. Злупко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи (36. наук. праць). Вип. 3. Ч. 1. (XLVII)/НАН України. Ін-т регіональних досліджень. [за ред. М.І.Долішнього]. – Львів, 2004. – С.30.
144. Иванова Н. Национальные инновационные системы / Н. Иванова // Вопросы экономики. – 2001. – №7. – C.61.
145. Іванюньків О.О. Зарубіжний досвід розвитку економічних систем на інноваційній основі / О.О. Іванюньків // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №12.– С. 23 – 29.
146. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко. – К.: Знання України, 2002. – С. 187-196.
147. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко– Харків: Константа, 2006. – 272 с.
148. Інфраструктурне забезпечення конкурентної економіки регіонів (методологія і механізми) / НАН України. Інститут регіональ¬них досліджень / Наук. ред. П.Ю. Беленький. – Львів, 2002. –308 с.
149. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, прак¬тика). Вид. 4-е, доп. / С.І. Іщук. – К.: Європ. Ун-т фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, 2000. – 216 с.
150. Калачова І.В. Статистика послуг: концептуальні основи реформування / І.В. Калачова // Статис¬тика України – 2001. – № 4. – С. 24-28.
151. Каракай Ю.В. Інфраструктурний менеджмент забезпечення інноваційної діяльності / Ю.В. Каракай // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №11. – С.62-66.
152. Кармазін В.А. Інноваційні підходи в міжнародному маркетингу як засіб конкурентоспромо