РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГЕОСИСТЕМ ГОРГАН

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЧОРНЕНЬКА НАДІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 991.2:338.48-44(234.421.1)

РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
ГЕОСИСТЕМ ГОРГАН

11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання
природних ресурсів

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Петлін Валерій Миколайович,
доктор географічних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
РЕСУРСНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГЕОСИСТЕМ 11
1.1. Загальні теоретичні та методичні підходи 11
1.2. Стаціонарно-відпочинково-оздоровчі ресурси . 18
1.2.1. Ресурсно-оздоровчий підблок стаціонарно-відпочин-
ково-оздоровчо-ресурсного потенціалу (СВОРП) ... 19
1.2.2. Ресурсно-екологічний підблок СВОРП ... 21
1.3. Естетична оцінка геосистем .... 26
1.4. Стійкість геосистем . 33
1.5. Ландшафтно-рекреаційні конструкти 35
1.5.1. Конструкт стаціонарно-відпочинково-оздоровчо-ресурс-
ного потенціалу 37
1.5.2. Конструкт ресурсно-екологічного підблоку СВОРП . 43
1.5.3. Ресурсний екскурсійно-туристично-пізнавальний
конструкт .. 45
Висновки до розділу 1 . 51
РОЗДІЛ 2
СКЛАДОВІ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГОРГАН ........................... 53
2.1. Природні складові рекреаційного потенціалу Горган . 53
2.1.1. Естетична складова рекреаційного потенціалу
геосистем Горган ..... 53
2.1.2. Оцінка розвитку шкідливих процесів у геосистемах Горган 58
2.1.3. Спонтанна і антропогенно модифікована стійкість
геосистем Горган .... 61
2.2. Обслуговуючі складові рекреаційного потенціалу Горган . 64
2.2.1. Оцінка якості обладнання туристичних маршрутів в
умовах Горган .. 66
2.2.2. Оцінка можливостей рекреаційного навантаження
геосистем Горган ..... 68
Висновки до розділу 2 . 71
РОЗДІЛ 3
СТАЦІОНАРНО-ВІДПОЧИНКОВО-ОЗДОРОВЧО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ У МЕЖАХ ГОРГАН 74
3.1. Фізико-географічні особливості Горган ... 74
3.2. Зміна стійкості фізичних характеристик грунтового покриву в
межах геосистем стаціонарно-відпочинково-оздоровчих комплексів
Горган ..... 78
3.3. Ресурсний потенціал геосистем стаціонарно-відпочинково-
оздоровчих комплексів Горган .... 87
3.3.1. Природно-рекреаційна ємність і можливе рекреаційне
навантаження на геосистеми Горган зі стаціонарно-відпочинково-
оздоровчим використанням .... 87
3.3.2. Ресурсний потенціал територіальних систем Горган зі
стаціонарно-відпочинково-оздоровчим використанням .. 91
Висновки до розділу 3 ... 103
РОЗДІЛ 4
ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГЕОСИСТЕМ
ГОРГАН ..................................................................... 106
4.1. Зміна об’ємної щільності верхніх горизонтів грунту в межах
геосистем Горган із наявністю туристсько-рекреаційного
навантаження ... 106
4.2. Рекреаційний потенціал геосистем в умовах туристського
навантаження ... 128
Висновки до розділу 4 ... 134
РОЗДІЛ 5
ОПТИМІЗАЦІЯ ГЕОСИСТЕМ ГОРГАН У ПРОЦЕСІ ЇХНЬОГО
РЕКРЕАЦІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ . 136
5.1. Оптимізація геосистем Горган з наявністю стаціонарно-
оздоровчого використання . 139
5.2. Оптимізація геосистем Горган з наявністю рекреаційно-туристично-
пізнавального використання .. 141
Висновки до розділу 5 ... 146
ВИСНОВКИ .. 149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 154
ДОДАТКИ .. 170
Додаток А. Геосистеми Скибових Горган. Легенда ... 170
Додаток Б. Стаціонарні санаторно-туристично-рекреаційні заклади в межах
Горган та прилеглих територій ... 177
Додаток В. Приватні садиби в межах Горган та прилеглих територій ........... 183
Додаток Д. Деградація грунтового покриву (усереднена щільність грунту) в
геосистемах Горган під дією туристсько-рекреаційного навантаження . 205
Додаток Е. Розрахункова стійкість геосистем Горган у спонтанному і
рекреаційно навантаженому режимах функціонування 215
Додаток Ж. Розрахунковий туристично-рекреаційний потенціал геосистем
Горган ..... 225

ВСТУП
Актуальність теми. Рекреаційна привабливість Українських Карпат відзначається підвищеною увагою українських та іноземних туристів. Горганська частина Карпат ще надзвичайно слабо освоєна, та територія Горган без перебільшень саме той об’єкт, де в повній мірі повинен реалізовуватися рекреаційно-туристичний потенціал.
Науковці повинні спрямовувати всі зусилля на визначення рекреаційного потенціалу цих територій з метою впорядкування рекреаційних потоків та площинного рекреаційного навантаження. Водночас, саме їх чисельність, і не завжди узгодженість, свідчать про наявність певних проблем. Проблеми, виникають насамперед внаслідок значної просторової різноманітності не тільки естетичних показників, а і просторово-часового функціонування індивідуальних природних територіальних утворень, що часто стають основним гальмом у розвитку рекреаційної діяльності. Врахування такої різноманітності під час визначення рекреаційного потенціалу територій стало нагальною необхідністю, а в основу розрахунку потенціалу має бути покладено ландшафтознавчий підхід.
Таким чином, дослідження і подальше прикладне використання рекреаційного потенціалу Карпат одержить просторово конкретно-індивідуальну прив’язку, що значно підсилить їх адекватність до існуючих природних умов. При цьому структурна складність самого рекреаційного потенціалу, який в якості підсистем містить природну і суспільно контрольовані складові, вимагає нових досліджень у цьому плані з просторовою розгорткою (узгодженою з ландшафтною специфікою території) диференціації цих складових. Проте диференціація повинна бути змінена на інтеграцію всіх складових, що й визначає просторову специфіку рекреаційного потенціалу.
Необхідність такої дуальної операції продиктована як необхідністю впорядкування чисельних теоретико-методичних напрацювань у цьому плані, так і вимогою врахування ландшафтної різноманітності гір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт землевпорядного факультету Львівського державного аграрного університету (тема: «Розробка науково обґрунтованих принципів організації та інформаційного забезпечення використання та охорони земель в західному регіоні України»), номер державної реєстрації 0106U002077.
Мета і завдання дослідження. Розробка методичних прийомів і безпосереднє визначення рекреаційного потенціалу Горган (Українські Карпати) становлять мету дисертаційного дослідження. Відповідно до поставленої мети сформульовано такі завдання:
- розробити математичні конструкти у вигляді концепційних моделей для визначення як складових, так і рекреаційного потенціалу гірських територій в цілому;
- обгрунтувати необхідність застосування ландшафтознавчого підходу для створення відповідних конструктів шляхом аналізу просторової різноманітності застосованих у конструктах параметрів;
- сформувати понятійно-термінологічний апарат рекреаційно-ресурсного потенціалу, що спирається на конкретні природні територіальні системи;
- математично оцінити ландшафтну детермінованість як складових, так і інтегрованого рекреаційного потенціалу території дослідження в цілому;
- обгрунтувати можливість застосування розробленої методики для вироблення заходів щодо оптимізації природних територіальних систем Горган в умовах інтенсивного рекреаційного використання.
Об’єктом дослідження є геосистеми Горган у природному й антропогенно модифікованому режимах функціонування, виділені за гомогенністю туристично-рекреаційних ресурсів.
Предметом дослідження є рекреаційний потенціал природних територіальних утворень, а, відповідно, стан як природних, так і антропогенно модифікованих геосистем, які оцінюються згідно з вимогами системної парадигми, тобто через розгляд їх як емерджентної цілісності, що функціонують у просторі та часі узгоджено з ландшафтним середовищем.
Методи дослідження. Для обгрунтування концепційних засад розробки відповідних конструктів, визначення рекреаційного потенціалу конкретних гірських природних територіальних систем використовувалися аналітичні методи (вивчення статистичних і літературних джерел, аналіз фондових матеріалів і результати польових та лабораторних досліджень). Під час опрацювання одержаних даних використовувалися статистичний та картографічний методи.
При виконанні роботи використано різновідомчі звітно-фондові матеріали установ та організацій Івано-Франківської області, проаналізовано сучасні наукові напрацювання вітчизняних та зарубіжних авторів у царині ландшафтознавчо-рекреаційного аналізу довкілля.
Джерельну базу дослідження склали теоретичні і прикладні праці багатьох вчених, серед них С. А. Генсирук, В.І. Гетьман, В. Т. Гриневецький, М. Д. Гродзинський, М. І. Долішний, В. П. Матвіїв, В. І. Мацола, Г. П. Міллер, Н. Ю. Недашківська, М. С. Нижник, В. М. Петлін, В. С, Преображенський, В. П. Руденко, П. Г. Шищенко, В. П. Чижова.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
- розраховано і картографічно представлено різноваріантний рекреаційний потенціал природних територіальних систем Горган;
удосконалено:
- методику дослідження рекреаційного потенціалу гірських територій;
- базові дефініції понятійно-термінологічного апарату рекреаційного потенціалу гір;
- об’єктивну структуру рекреаційного потенціалу природних територіальних систем;
отримали подальший розвиток:
- просторова диференціація рекреаційного потенціалу в межах Горган як емерджентна єдність багатоваріантних рекреаційно важливих оцінок природних територіальних систем;
- результативне прикладне застосування виявленої просторової різноманітності рекреаційного потенціалу у вигляді рекреаційної оптимізації території Горган.
Практичне значення одержаних результатів. Наукова цінність роботи полягає у розробці відповідних конструктів для розрахунку рекреаційного потенціалу гірських природних територіальних систем. Виявлення просторової диференціації рекреаційного потенціалу Горган, специфіки його організації в кожній конкретній природній територіальній системі, сучасний стан і перспективи його підвищення нададуть змогу більш адекватно до існуючих природних умов організувати рекреаційну діяльність у Горганах з врахуванням функціональних інтересів експлуатованих територіальних систем.
Практична цінність дослідження полягає у: а) розробці адекватної методики визначення рекреаційного потенціалу гірських геосистем, б) визначенні просторової диференціації рекреаційного потенціалу Горган, в) розробці заходів щодо оптимізації різноваріантної рекреаційної експлуатації природних територіальних систем Горган.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем і є результатом самостійних досліджень. При виконанні роботи здобувач використав різновідомчі звітно-фондові матеріали установ та організацій Івано-Франківської області. У процесі самостійних досліджень опирався на сучасні наукові напрацювання вітчизняних та зарубіжних авторів у царині ландшафтознавчо-рекреаційного аналізу довкілля.
Протягом 2002-2006 років здобувачем проведено великомасштабні польові аналітико-геосистемні дослідження Горганського регіону Українських Карпат, за результатами яких укладено прикладні оцінювальні карти. Обробка польового матеріалу (в тому числі статистична обробка 780 зразків об’ємної щільності грунту по 260 точках дослідження і ряд анкетно-опитувальних даних) проведені самостійно. Всі висновки за одержаними даними і практичні рекомендації є суто авторськими.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2003), „Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004), „Молоді науковці географічній науці” (Київ, 2004), „Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат” (Рахів, 2005), „Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства” (Кривий Ріг, 2005), „Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2006); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Проблеми збереження ландшафтного, ценотичного та видового різноманіття басейну Дніпра” (Суми, 2003), „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004), „Природничі науки на межі століть” (Ніжин, 2004), на IX з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004), „Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку” (Львів, 2005), „Географія та екологія: наука і освіта” (Умань, 2006); „Актуальні проблеми та напрямки розвитку туристської сфери в Україні та світі” (Тернопіль, 2006).
Публікації результатів наукового дослідження. Матеріали дисертації опубліковані в 17 наукових працях загальним обсягом 15,13 д.а., у тому числі: 1 монографія обсягом 10 д.а.; 7 публікацій у збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, обсягом 2,4 д.а.; 9 статей і матеріалів конференцій обсягом 2,73 д.а. Всі одноосібні.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Дисертаційне дослідження викладено на 153 сторінках комп’ютерного тексту. Основна частина дисертації вміщує 29 таблиць, 14 рисунків (у тому числі 9 картосхем). Дисертаційна робота містить 6 додатків. Список використаних джерел літератури включає 165 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Не дивлячись на те, що ресурсно-рекреаційний потенціал Українських Карпат вивчається географами вже протягом значного часу, наші дослідження і спроба застосування відомих методів виявили певні пробіли і неузгодженості. Цей факт став причиною розробки власних методик і власного бачення проблеми, які, в основному, полягали у створенні відповідних конструктів (математичних моделей), які б надали можливість здійснення розрахункових операцій щодо визначення ресурсно-рекреаційного потенціалу гірських територій, які знаходяться під впливом як стаціонарного, так і екскурсійно-туристичного рекреаційного використання. Як складові, так і рекреаційно-оздоровчий потенціал в цілому в межах Горган характеризуються значною просторовою неоднорідністю, яка контролюється відповідною неоднорідністю природних умов, систематизований прояв яких представлений у різноманітності геосистем.
2. Найважливішими обмежувальними параметрами ресурсно-рекреаційного потенціалу є просторово-часові функціональні властивості експлуатованих геосистем, насамперед стійкість, інтенсивність речовинно-енергетичного обміну систем з ландшафтним оточенням, наявність різноманітних шкідливих процесів, сезонна мінливість параметрів тощо. Антропогенні фактори (в тому числі рекреаційні) в умовах досліджуваної території виступають в якості кореляційних (модифікуючих) показників наявних природних ресурсів.
3. Розрахунки відсоткового співвідношення різних класів інтенсивності шкідливих процесів у геосистемах Горган свідчать, що територіальні системи, де такі процеси відсутні, складають 53% від загальної чисельності систем; з дуже слабкою інтенсивністю 16%; слабкою 2%; посиленою 8%; відносно загрозливою 2%; загрозливою 3%; дуже загрозливою 6%; наближеною до критичної 2%; критичною 8%. Тобто, природні територіальні системи з наявністю шкідливих процесів, що створюють певні перешкоди для розвитку рекреаційної діяльності в Горганах, становлять 29% від їх загальної чисельності.
4. Внаслідок різноваріантного рекреаційного використання природних територіальних систем Горган відбувається заміна спонтанної стійкості на антропогенно модифіковану. Градації стійкості починають коливатися в межах від 0,02 до 0,71 бала, тобто від дуже стійкої до відносно нестійкої. Водночас, суттєвого, кардинального впливу рекреаційне навантаження на природні територіальні системи Горган не здійснює, оскільки, по-перше, такий вплив є дуже просторово локалізованим і охоплює порівняно незначну частину ландшафтних виділів, а, по-друге, деградаційні процеси охоплюють тільки певну (відносно незначну) частину фітоценозів і верхнього 10-15 см прошарку грунтового профілю. Сумарне початкове антропогенне навантаження здатне змінити загальну стійкість природних територіальних систем, що перебувають під дією санаторно-оздоровчого навантаження, в межах від 0,019 до 0,054 бала, що при певних умовах здатне змістити наявну стійкість природних територіальних систем на одну градацію нижче. Таке явище має місце в межах смт. Яремча, де початкова розрахункова дуже стійка градація територіальних систем перейшла до розряду стійкої. Це свідчить про збільшення абсолютних показників еродованості природних систем, що необхідно враховувати при плануванні їх антропогенного використання, в тому числі санаторно-оздоровчого.
5. Просторовий аналіз рекреаційно-туристично-пізнавального потенціалу природних територіальних систем Горган свідчить про те, що найвищими показниками характеризуються природні територіальні системи полонин, випуклих гірських вершин і приполонинних різноекспозиційних схилів, а найгіршими територіальні системи з греготами, крутосхилі звори з осипними схилами і сильнорозчленовані круті схили лісистого середньогір’я.
6. Розрахункові показники можливого навантаження на природні територіальні системи, які експлуатуються у стаціонарно-рекреаційно-оздоровчому плані, не тільки свідчать про їх значну неоднорідність (від 1 до 568 чол/км2), а і відзначають наявність залежності цього показника від специфіки ландшафтоформувальних компонентів, функціональних особливостей і просторово-часових параметрів саме природних територіальних систем. Аналіз стійкості природних територіальних систем і їх естетичної оцінки в межах природних систем Горган з наявністю стаціонарно-оздоровчого використання свідчить про наявність значних ресурсів та, у багатьох випадках, рекреаційної недовантаженості цієї території.
7. Грунтовий покрив є одним з найбільш індикаційних показників загального стану реакції природної системи на рекреаційне навантаження. Внаслідок процесу витоптування під дією санаторно-оздоровчого впливу при навантаженні інтенсивністю 2-10 чоловікопроходів за добу помітних відхилень у зміні щільності об’єму грунту не спостерігається; при інтенсивності рекреаційного навантаження 11-20 чоловікопроходів за добу спостерігається різке, практично прямолінійне, об’ємне ущільнення грунту та при інтенсивності навантаження понад 20 чоловікопроходів за добу відбуваються незворотні процеси у грунтовому профілі. У природних територіальних системах Горган існує яскраво виражена тенденція до підвищення різноманітності показників об’ємної щільності грунту територіальних систем із підвищенням ступеня антропогенного навантаження (в нашому випадку витоптування). Прослідковується різке підвищення різноманітності об’ємної щільності грунту на межі туристсько-рекреаційного використання 11-20 чол/проходів за добу. Не дивлячись на те, що безумовно існуючі фізичні характеристики грунту визначають подальшу реакцію систем на процес витоптування (57% всіх досліджуваних територіальних систем), у багатьох випадках ця реакція не залежить від початкових умов щільності грунту (43% всіх досліджуваних систем), а формується саме специфікою природної територіальної системи (звори, дуже круті схили тощо).
8. Середня кількість рекреантів, які можуть перебувати на даний час в межах експлуатованих санаторно-оздоровчим навантаженням природних територіальних систем Горган, становить 225 чол/км2 на рік. Це дуже наближена цифра до наведеної в літературі (200 чол/км2 рік), та, водночас, її розбіжність (амплітуда) по окремих територіальних системах коливається у дуже значних межах: від 0,6 до 1000 чол/ км2 за рік на території окремих систем.
Максимальна пропускна здатність певного маршруту повинна дорівнювати пропускній здатності складової природної територіальної системи з найменшим показником можливого туристського навантаження. При цьому, у відсотковому відношенні оціночні градації рекреаційно-туристичного потенціалу Горган характеризуються: природні територіальні системи з критичним потенціалом становлять 26% від загальної кількості видів; з дуже низьким 6%; низьким 14%; посереднім 12%; умовно добрим 6%; добрим 9%; дуже добрим 11%; наближеним до відмінного 11%; відмінним 5%. Це дозволяє не тільки обрати найбільш безпечний і естетично привабливий маршрут, а й прокласифікувати їх за комфортністю і важкістю.
9. За авторським визначенням, під рекреаційною оптимізацією природних територіальних систем слід розуміти таке рекреаційне використання території, при якому суспільство одержує найбільшу суму ефекту (естетичного, оздоровчого, пізнавального тощо), а природні територіальні системи зберігають здатність до функціонування в нормальних ритмах. Останнє, в якості невід’ємної складової, містить систему зв’язків з ландшафтним оточенням. Безпосередня рекреаційна оптимізація Горганських природних територіальних систем має два варіанти: оптимізація систем на фоні їхнього стаціонарно-оздоровчого використання і на фоні рекреаційно-туристично-пізнавального використання.
Стаціонарно-оздоровче навантаження на природні територіальні системи Горган має відцентрово-радіальний тип просторової структури, що диктує просторові особливості заходів, спрямованих на їх оптимізацію. Відцентрово-радіальне зонування подібних природно-антропогенних систем містить центральну їх частину, яка несе основне функціональне призначення і є найбільш модифікованою, та периферійну частину, яка зазнає, в основному, посиленого витоптувального ефекту.
10. Специфіка рекреаційно-туристсько-пізнавального навантаження на природні територіальні системи Горган полягає у її локалізованій лінійності, обмеженій туристичними стежками і нечисельними місцями тимчасового відпочинку. Для оптимізації такого навантаження ми рекомендуємо використати метод пошуку коридорів, де таке використання буде найбільш ефективним.
Виявлені території коридорного типу мають загальне простягання вздовж основної системи Горган і мають яскраво виражений відцентровий тип. Тобто найбільш підвищені ділянки Горган складають центральний коридор, а інші коридори розташовані симетричноподібно по обидва боки від нього. Існують неузгодженості, пов’язані зі специфікою морфологічної будови території. При цьому, чим далі від осьової центральної ділянки-коридору, тим коридори все більш втрачають паралельно витягнуту форму, поступово перетворюючись на окремі фрагменти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрейчук В.М., Бучко Ж.І. Питання вивчення естетичних можливостей ландшафтів для потреб рекреації // Географічна наука та освіта в Україні: Збірник наукових праць. К.: Фітосоціоцентр, 2000. С. 21.
2. Аріон О.В. Ландшафтне різноманіття території як передумова розвитку рекреаційної діяльності // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Зб. наук. праць. К.: КАРБОН Лтд, 2000. С. 225-228.
3. Бабарицкая В.К. Организация туризма. Учебно-методическое пособие. К., 1994. 140 с.
4. Багрова Л.А., Багров Н.В., Преображенский В.С. Рекреационные ресурсы (подходы к анализу понятия). Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1977, № 2. С. 5-11.
5. Бєляєв В.Г., Багров М.В., Трушиньш Я.К. Рекреаційна система Криму: деякі проблеми управління // Вісн. АН УРСР. 1983. № 11. С. 70-77.
6. Бикова Л.М., Сочна А.А., Тронь Г.Л. Курорти Закарпаття. К.: Здоров’я, 1977. 80 с.
7. Біленко І.І. Фізичний словник. К.: Вища школа, Головне в-во, 1979. 336 с.
8. Блага М.М. Рекреаційно-ресурсний потенціал і фактори його використання // Укр. географічний журнал, 2000. № 2. С. 28-30.
9. Большой толковый психологический словарь. Пер. с англ. / Ребер Артур. ООО «Изд-во АСТ»; Изд-во «Вече», 2003. Т.1 592 с.
10. Бучко Ж.І. До аналізу естетичних властивостей ландшафту // Вісник Чернівецького ун-ту. Географія. Вип. 19. Чернівці: ЧДУ, 1997. С. 144-150.
11. Бучко Ж.І. Теоретичні аспекти проблеми естетичного потенціалу // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези доп. наук.-мет. конф. Чернівці: Рута, 2000. С.28-30.
12. Бучко Ж.І., Чернега П.І. Деякі підходи до естетичної оцінки ландшафтів Українських Карпат // Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині. Тез. доп. наук.-практ. конф. Яремче, 1996. С. 18-19.
13. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. М.: Наука, 1982. С. 15-17.
14. Веденин Ю.А. Социально-экономические и географические аспекты исследования территориальных рекреационных систем: Сб. статей // Известия АН СССР. М., 1980. 155 с.
15. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. 1440 с.
16. Возняк Р.Р., Фукаревич А.В. К вопросу рекреационной оценки лесов // Лесн. хоз-во. 1985. № 2. С. 57-59.
17. Гаманюк Т.И., Кратко Л.А., Кияк С.Р. О рекреационной дигрессии в Украинских Карпатах // Физ. география и геоморфология. К.: Вища школа, 1980. Вып. 23. С. 48-52.
18. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. К.: Урожай, 1987. 245 с.
19. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Відповід. ред. О.М. Маринич. К.: „Українська Радянська Енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1990. Т.2. 480 с.
20. Гетьман В.І. Розвиток туризму та збереження ландшафтів Українських Карпат // Туристично-краєзнавчі дослідження. К., 1998. Т. 1. С. 309-321.
21. Гетьман В.І. Теоретико-методичні питання визначення рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси природно-заповідних територій // Екологічний вісник. № 4(26). 2004. С. 4-8.
22. Глазовская М.А. Актуальные проблемы теории и практики геохимии ландшафтов // Вестн. Москов. ун-та. Сер. V. География. 1976. № 2. С. 36-47.
23. Голояд Б.Я. Доцільність і перспективність рекреаційного напрямку розвитку Івано-Франківщини // Ойкумена. Український екологічний вісник. 1995. № 1-2. С. 120-123.
24. Гриневецький В.Т. Оптимізація ландшафту // Географічна енциклопедія України. К.: УРЕ, 1990. Т.2. С. 463.
25. Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Збереження та відтворення ландшафтного різноманіття в контексті сталого розвитку // Проблеми сталого розвитку України: Збірник наукових доповідей. К.: Б.В., 1998. С.194-210.
26. Гродзинський М.Д. Ландшафт у світлі естетичних теорій // Людина в ландшафті ХХІ століття і гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій. Київ, 1998. С. 82-84.
27. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К., 1995. 233 с.
28. Гродзинський М.Д., Савицька О.В. Естетика ландшафту: Навчальний посібник. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. 183 с.
29. Данилов Ю.Е., Рыбинская П.Б., Богатырёва П.В. Экономыческая оценка стоимости предупреждённого ущерба в результате проведённого санаторно-курортного лечения. Сов. здравоохранение, 1971. № 1. С. 5-7.
30. Данюлайтис Г.И., Каваляускас П.П., Стаускас В.П. Систематизация аспектов и критериев оценки ландшафта и типизация рекреационных территорий при планировке зон отдыха // Географические проблемы организации туризма и отдыха. Вып.2. Москва, 1975. С. 22-25.
31. Дарг В.А., Щербина О.А. Динамическая модель развития и размещения рекреационной системы. // Управление в системе: транспортировка переработка хранение материальных ресурсов. К.: Наук. думка, 1981. С. 31-36.
32. Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. К.: Гл. ред. МСЭ, 1990. 408 с.
33. Демек Я. Теория систем и изучение ландшафта. М.: Прогресс, 1977. 224 с.
34. Дідик Я.М. Економічні методи стимулювання комплексного використання рекреаційних ресурсів лісу (на прикладі Карпатського району): Автореф. дис. канд. економ. наук. Львів, 1995. 24 с.
35. Долженко Р.П. Рекреационная география, туризм, экскурсионное дело. Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 1981. Вып. 1. 231 с.
36. Долишний М.И., Нудельман М.С., Ткаченко К.К. Карпатский рекреационный комплекс. К.: Наукова думка, 1984. 206 с.
37. Екологічна ситуація на північно-східному макросхилі Українських Карпат / За ред. М.А. Голубця. Львів: Поллі, 2001. 162 с.
38. Екологічний потенціал наземних екосистем / За ред. М.А. Голубця. Львів: Поллі, 2003. 180 с.
39. Желудківський Є.О. До стратегії Кримського рекреаційного територіального комплексу // Укр. геогр. журнал. 1993. № 4. С. 53-57.
40. Желудківський Є.О., Живицький О.В., Тинтулов В.А., Степанов В.М., Хуторний О.М. Удосконалення організації досліджень і управління розвитком рекреаційного господарства в Південному економічному районі // Вісн. АН УРСР. 1987. № 5. С. 91-96.
41. Желудковский Е., Финогеев В. Курорты Крыма. Интенсификация рекреационной деятельности // Экономика Сов. Украины. 1986. № 9. С. 42-45.
42. Живицкий А.В. Опыт и пути совершенствования рекреационного природопользования в Южном экономическом районе СССР. К.: Знание, 1990. 15 с.
43. Живицкий А.В. Социально-экономическая эффективность использования и охраны рекреационных ресурсов УССР. К., 1983. 170 с.
44. Живицкий А.В., Пасенко В.В. Социально-экономическое значение перспектив использования и охраны природных и лечебных ресурсов // Курортология и физиотерапия. К.: Здоров’я, 1981. С. 15-17.
45. Живицкий А.В., Степанов В.В. Социально-экономическая эффективность и природоохранные проблемы освоения рекреационных ресурсов Украинской ССР // Экономика Сов. Украины. 1986. № 6. С. 61-70.
46. Заповідні ексосистеми Карпат / Під. ред. С.М. Стойка. Львів: Світ, 1991. 248 с.
47. Зелені скарби України / За ред. С.А. Генсірука. К.: Урожай, 1991. 192 с.
48. Иваницкий В.Ю. Экономическая оценка природных ресурсов. К., 1984. 38 с.
49. Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории. Географический анализ и синтез. Львов: Вища школа, 1986. 164 с.
50. Исаченко А.Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. Л., 1980. 222 с.
51. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. М.: Мысль, 1980. 264 с.
52. Іванух Р., Данилишин В. Природно-ресурсний потенціал України і шляхи підвищення ефективності його використання // Економіка України. 1995. № 11. С. 39-45.
53. К вопросу о концепции развития и функционирования курорторекреационного хозяйства Крыма. Донецк: ИЭП НАН Украины, 1994. 39 с.
54. Каваляускас П. Основные проблемы рекреационного анализа ландшафта: Автореф. дис. канд. географ. наук. Вильнюс, 1974. 27 с.
55. Калитюк В.А. Рекреаційно-туристичний комплекс в умовах ринку. Львів, 1999. 162 с.
56. Карпатский рекреационный комплекс / Под ред. М.И. Долишнего. К.: Наукова думка, 1984. 148 с.
57. Кожурина М.С., Лукасевич М.С. Перспективы использования юго-восточной части Украинских Карпат в рекреационных целях // Рекреационные ресурсы и охрана природы Украинских Карпат. Л.: Геогр. о-во СССР, 1976. С. 50-56.
58. Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: Киевское Приднепровье / А.М. Маринич, М.М. Паламарчук, В.Г. Гриневецкий и др.; Отв. ред. А.М. Маринич, М.М. Паламарчук: Отделение географии Ин-та геофизики им. С.И. Субботина АН УССР. К.: Наукова думка, 1988. 176 с.
59. Котляров Е.А. География отдыха и туризма: Формирование и развитие территориальных рекреационных комплексов. М.: Мысль, 1978. 238 с.
60. Кравців В.С., Євдокіменко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. Чернівці: Прут, 1995. 72 с.
61. Кравців В.С., Жук П.В. Концептуальні основі перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Капатах // Економіка України. 1993. № 12. С. 61.
62. Крауклис А.А. Проблемы экспериментального ландшафтоведения. Новосибирск: Наука, 1979. 231 с.
63. Крачило М.П., Крачило М.П. Економічні аспекти розвитку туризму в Україні в контексті світового досвіду // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам’яті народу засобами туризму”. Київ-Косів, 1994. Ч.І. С. 87-89.
64. Кушерець В.І. Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект): Автореф. дис. ... д-ра філос. наук. К., 2003. 24 с.
65. Лікарські рослини Івано-Франківської області (біологія, поширення, застосування, вирощування, охорона і відтворення) / За ред. М.М.Приходька. Івано-Франківськ, 2002. 416 с.
66. Матвіїв В.П. Ландшафтні основи оптимізації природокористування у Скибових Горганах: Автореф. дис. канд. географ. наук. Львів, 1999. 19 с.
67. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. Львів, 1997. 259 с.
68. Меллума А.Ж., Ругуле Р.Х., Эмсис И.В. Отдых на природе как природоохранная проблема. Рига: Зинатне, 1982. 160 с.
69. Мельник А.В. Ландшафтне різноманіття Українських Карпат // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Збірник наукових праць. К., 2000. С.137-140.
70. Методические рекомендации по планировке зон туризма / Научн. руководитель канд. техн. наук, доцент В.М. Орехов. К.: Киев НИИП градостроительства, 1973. 64 с.
71. Миллер Г.П., Петлин В.Н., Третяк А.А. Ландшафтно-геофизические основы охраны территориальных комплексов при их рекреационном использовании // Вестн. Львов. ун-та. Сер. географ.: Географические основы рационального природопользования. Вып. 16. С. 11-17.
72. Миркин Б.М., Розенберг Г.С., Наумова Л.Г. Словарь понятий и терминов современной фитоценологии. М.: Наука, 1989. 224 с.
73. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Г. Рекреационные системы. М.: Изд-во МГУ, 1986. 190 с.
74. Митрошкин К.П. Справочник по охране природы. М.: Лесная промышленность, 1980. 352 с.
75. Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навч. посібн. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 172 с.
76. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи: Словник-довідник. К.: Т-во Знання, КОО, 2002. 550 с.
77. Мухина Л.И. Опыт разработки рекреационной оценки природных комплексов // Географические проблемы огранизации туризма и отдыха. Вып. 2. Москва, 1975. С. 3-13.
78. Недашківська Н.Ю. Територіальна рекреаційна система Українських Карпат та проблеми природокористування // Вісник Львів. ун-ту. Серія географ. Львів, 1994. Вип. 19. С. 83-85.
79. Недашковская Н.Ю. Рекреационные системы Советских Карпат. К.: Вища школа, 1983. 117 с.
80. Нефедова В.Б., Смирнова Е.Д., Чижова В.Н. Рекреационное использование территорый и охрана лесов. М.: Лесная промышленность, 1980. 200 с.
81. Нефедова В.Б., Смирнова Е.Д., Швидченко Л.Г. Методы рекреационной оценки территории. Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. География, 1973. № 5. С. 49-55.
82. Нижник М.С. Основні аспекти еколого-економічної оцінки рекреаційної системи Львівщини для потреб моніторингу // Вісник Академії наук України. 1990. С. 52.
83. Нудельман М.С. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования. К.: Наук. думка, 1987. 132 с.
84. Нудельман М.С. Управление развитием рекреационного комплекса. М., 1989. 34 с.
85. Оптимизация рекреационного лесопользования: Сб. статей / АН СССР, Научн. совет по пробл. леса. Лаб. лесоведения. Отв. ред. Л.П. Рысин. М: Наука, 1990. 119 с.
86. Охрана и оптимизация окружающей среды / Под. ред. А.А. Лаптева. К.: Лыбидь, 1990. 256 с.
87. Охрана ландшафтов: Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982. 272 с.
88. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині. Теорія, практика, перспективи. Луцьк, 1998. 124 с.
89. Панченко Т.Ф. Архитектурно-планировочная организация и рациональное использование курортно-рекреационных зон: Автореф. дис. д-ра арх. М., 1983. 41 с.
90. Пащенко В.М. Дослідження ландшафтного різноманіття як інваріантності та варіантності ландшафтів // Український географічний журнал, 2000. №2 С. 8-13.
91. Петлін В.М. Закономірності організації ландшафтних фацій. Одеса: Маяк, 1998. 240 с.
92. Петлін В.М. Конструктивне ландшафтознавство. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. 357 с.
93. Петлін В.М. Ландшафтно-екологічна експертиза: Навч. посібн. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. 236 с.
94. Петлін В.М. Прикладне ландшафтознавство. К.: ІСДО, 1993. 92 с.
95. Пирожник И.И. Основы географии туризма и экскурсионного обслуживания: Учебное пособие для геогр. спец. вузов. МН.: Изд-во «Университетское», 1985. 253 с.
96. Пишелка В.М. Оценка рекреационных ресурсов климата некоторых областей Украины // Вопросы климатологии и загрязнения атмосферы. М., 1985. № 202. С. 55-60.
97. Подгородецкий П.Д., Багрова Л.А., Панин А.Г. Опыт определения рекреационной ценности природных комплексов // Физ. география и геоморфология. Вып. 19. 1978. С. 120-127.
98. Преображенский В.С. Рекреационная география // [Материалы совещ.; отв. ред. В.С. Преображенский, Б.Н. Лиханов]. М.: МФГО, 1976. 112 с.
99. Преображенский В.С., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. Основы ландшафтного анализа. М.: Наука, 1988. 191 с.
100. Преображенский В.С., Лиханов Б.Н., Веденин Ю.А. и др. Рекреационная география, её состояние и перспективы // Социально-экономыческие и географические аспекты исследования территориальных рекреационных систем. М.: Наука, 1980. С. 4-16.
101. Преображенский В.С., Мухина Л.И., Лиханов Б.Н. и др. Методические указания по характеристике природных условий рекреационного района // Географические проблемы организации туризма и отдыха. М.: Турист, 1975. Вып. 1. С. 59-72.
102. Притула Т.Ю. Методический опыт рекреационной оценки административной области на основе ландшафтных исследований // Вопросы ландшафтоведения. М., 1974. С.160