Резнікова Ольга Сергіївна. Стан та перспективи розвитку ринків продовольчих товарів

Короткий опис

Резнікова Ольга Сергіївна. Стан та перспективи розвитку ринків продовольчих товарів: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Кримський держ. агротехнологічний ун-т. - Сімф., 2005

Резнікова О.С.Стан та перспективи розвитку ринків продовольчих товарів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Кримський державний агротехнологічний університет, м. Сімферополь, 2005.
У роботі розкрита сутність економічної категорії ринок продовольчих товарів”, визначена специфіка його функціонування та розвитку; запропонований комплекс методів дослідження стану й перспектив розвитку ринку продовольчих товарів, систематизовані різні методичні підходи до дослідження товарних ринків. Були розроблені індикатори оцінки продовольчої безпеки регіону; уточнена методика оцінки диспаритету цін на аграрну продукцію, товари і послуги, що є елементами затрат для аграрного виробництва. Дана оцінка сучасного стану, тенденцій розвитку й ефективності діяльності аграрної сфери Криму; був оцінений рівень ризику банкрутства аграрних підприємств АРК; рівень продовольчої безпеки регіону і споживання продовольчої продукції різними групами населення регіону, виявлена відповідність фактичного споживання нормативному. Розроблена методика оцінки ефективності державного регулювання агропродовольчого комплексу; модель формування платоспроможного попиту на основні види продовольства, обгрунтований прогноз регіонального попиту на продовольчі товари.

1. Продовольчий ринок є сферою взаємодії суб’єктів ринку щодо забезпечення виробництва і вільного руху продовольчих товарів. Специфіка функціонування ринку продовольчих товарів полягає в уповільнених темпах обігу капіталу сільськогосподарської галузі, значному терміні окупності капіталовкладень; недостатній мобільності й вузькій спеціалізації робочої сили, низькій нормі прибутків на капітал, авансований у виробничу діяльність; у наявності довершеної конкуренції між виробниками сільськогосподарської продукції, що дає ринкові переваги підприємствам I та III сфер агропромислового комплексу; у низькій еластичності попиту на продовольство; у необхідності фітосанітарного та зооветеринарного контролю якості продукції; у потребі підвищення купівельної спроможності населення.
2. У дослідженні ринку продовольчих товарів доцільно застосовувати як традиційні, так і нетрадиційні методи: метод парних порівнянь на основі багатомірного шкалювання, метод експертних оцінок, методи моделювання економічних процесів за допомогою кореляційно-регресійного, трендового аналізу, інтервального прогнозу, методу сценаріїв. Застосування комплексу методів дозволить ліквідувати недоліки й обмеження у використанні окремих з них. Повний і системний аналіз стану ринку продовольчих товарів повинен включати дослідження типології ринку, сталості його розвитку, виробників, споживачів, реалізації, масштабів ринку і його потенціалу, товарної кон’юнктури, конкуренції, рівня продовольчої безпеки, ділової активності, ризиків, впливу механізмів державного регулювання.
3. Комплексну оцінку продовольчої безпеки регіону пропонуємо проводити за допомогою індикаторів: рівень і динаміка споживання основних продуктів харчування на душу населення; відповідність обсягів фактичного споживання раціональним фізіологічним нормам; самозабезпеченість регіону основними продуктами харчування; сальдо зовнішньоторговельного балансу продовольства; питома вага імпорту в загальному обсязі споживання продовольства; вага експорту в загальному обсязі виробництва продовольства; рівень інфляції на продовольство.
4. Непропорційне зростання цін на аграрну і промислову продукцію є загальносвітовою тенденцією. Запропонована формула оцінки диспаритету цін на аграрну продукцію, товари й послуги, що складають елементи витрат для її виробництва, дозволить виявити наскільки дисбаланс цін може бути зменшеним за рахунок оптимізації структури витрат, зменшенні частки некваліфікованої праці, впровадженні комплексної механізації (що є типовим для розвинутих західних країн).
5. Наслідком проведення аграрних реформ стали істотні зміни складу виробників сільськогосподарської продукції. Лише 9,8% аграрних підприємств Криму є державними, а їх внесок у створення валової продукції сільського господарства знизився до 6,8%. Обсяги виробництва продукції всіма категоріями господарств за 1990-2003 р.р. зменшилися у 2,5 рази. Зростання виручки в досліджуваному періоді зумовлене виключно збільшенням цін у 2,4 рази, яке відбувається на фоні скорочення натуральних обсягів реалізації. Рентабельним для господарств залишається виробництво зерна, соняшника, плодів (у сприятливі роки) і винограду. Усі види продукції тваринництва є збитковими, що зумовлює різке скорочення його виробництва. На фоні тривалого спаду виробництва в сільськогосподарських підприємствах, для господарств населення характерна відносна стабільність, їх частка у виробленій валовій продукції сільського господарства досягла 48,1%. Діагностика фінансово-економічного стану й імовірності банкрутства відображає, що в останні два роки намітилася позитивна тенденція покращення платоспроможності й ліквідності аграрних підприємств АРК.
6. Платоспроможний попит населення Кримського регіону на м’ясо і м’ясопродукти забезпечений власним виробництвом на 115,9%; молоко і молочні продукти на 113,9%; яйця на 110,8%; картоплю на 88,8%; овочі на 84,7%; плоди, ягоди і виноград на 187,5%. Проте, попит на продовольство задовольняється не за рахунок збільшення виробництва продукції, а формується в умовах низької платоспроможності населення. У складі продуктів харчування населення Криму переважають хліб, картопля, овочі й олія. Інші продукти споживаються в кількості, що значно нижча рекомендованих норм: м’яса і м’ясопродуктів тільки 48,8% від раціональних норм харчування, молока 39,6%, яєць 73,0%, овочів 47,0%, плодів 28%. З 25-ти регіонів країни Крим за споживанням м’яса займає 21-е місце, за споживанням молока 24-е, овочів 24-е; цукру 20-е; картоплі 25-е.
7. Згідно з встановленим пріоритетним рядом механізмів державної підтримки суб’єктів агропродовольчого ринку найбільш впливовими і дієвими заходами є пільгове оподаткування, цінове та митне регулювання, контроль процесу приватизації земель і їх цільового використання. Проте оцінка, що проведена по 10-бальній шкалі за допомогою методу парного порівняння на основі багатомірного шкалювання, свідчить, що у 2003 р. ефективність заходів державної підтримки становила лише 4,5 бали (в 1991 р. цей показник становив 6,6 бали, в 1997 р. 5,4).
8. Прогноз попиту на основні види продовольства базується на економетричних моделях, які враховують вплив коливання цін, середнього рівня заробітної плати в регіоні, ринкову частку споживачів, що переважно купують даний вид продовольства, динаміку чисельності постійного населення Криму і рекреантів. Відповідно до розробленого прогнозу до 2007 року очікується збільшення платоспроможного попиту населення Криму на м’ясо та м’ясопродукти до 85,65 тис. т, на овочі та баштанні культури до 144,2 тис.т. Одночасно відбудеться зменшення попиту на хліб і хлібопродукти до 272,3 тис. т, яйця курячі до 477,1 тис. шт. Головна причина, що зумовила зміни у структурі споживчого попиту зростання реальних прибутків населення і зменшення інфляційних процесів в економіці.