Рибіцька Людмила Неонівна. Структурно-функціональні зміни товстої кишки при токсичному ураженні та за умов корекції олігопептидними препаратами

Короткий опис

Рибіцька Людмила Неонівна. Структурно-функціональні зміни товстої кишки при токсичному ураженні та за умов корекції олігопептидними препаратами: дис... канд. біол. наук: 14.03.01 / Тернопільська держ. медична академія ім. І.Я.Горбачевського. - Тернопіль, 2004

Рибіцька Л.Н. Структурно-функціональні зміни товстої кишки при токсичному ураженні та за умов корекції олігопептидними препаратами. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. - Тернопіль, 2004.
Робота присвячена вивченню структурно-функціональних змін у стінці товстої кишки під впливом ацетату свинцю та корекції цих порушень олігопептидними препаратами.
У дисертації показано, що свинцева інтоксикація призводить до глибоких морфофункціональних змін патологічного характеру у судинах та інших структурах товстої кишки.
Використання низько-молекулярних -казеїнових пептидних препаратів для корекції токсичного ураження товстої кишки позитивно впливає на її судинне русло, істотно зменшує альтеративні та інфільтративні процеси в її стінці, суттєво покращує структурні основи гомеостазу на всіх рівнях структурної організації досліджуваного органа. Отримані нами результати є експериментальною основою для подальшого вивчення і можливого застосування олігопептидних препаратів при патологічних станах, що виникають у товстій кишці під впливом токсичного фактора.

1. У дисертаційній роботі представлено теоретичні узагальнення та вирішення наукового завдання - визначення морфогенезу товстої кишки експериментальних тварин при токсичному коліті, а також обґрунтування доцільності використання для корекції досліджуваної патології олігопептидних препаратів.
2. За тривалого токсичного ураження товстої кишки ацетатом свинцю значної структурної перебудови зазнавали слизова оболонка, підслизова основа та м’язова оболонка досліджуваного органа, що виражалося у розвитку коліту. Морфометрично товщина слизової оболонки товстої кишки зменшувалася на 17, 0 %, аналогічний параметр підслизової основи зростав на 15, 7 %, а м’язової оболонки - у 1,23 рази.
3. Нерівномірність та диспропорційність змін морфометричних показників слизової оболонки, підслизової основи та м’язової оболонки товстої кишки призводила до порушень співвідношень між їхніми просторовими характеристиками, що підтверджувалося динамікою слизово-підслизового, підслизово-м’язового та слизово-м’язового індексів. Виражені зміни вказаних морфометричних параметрів свідчили про порушення структурних основ гомеостазу на органному рівні її структурної організації. Структурний гомеостаз зміненим виявився також на тканинному та клітинному рівнях.
4. В морфогенезі токсичного ураження товстої кишки важлива роль належить судинним змінам: потовщенню стінки дрібних артерій, звуженню їхнього просвіту, розширенню венозної і звуженню артеріальної ланок гемомікроциркуляторного русла, зменшенню щільності мікросудин на одиниці площі тканини, що погіршує кровопостачання органа та сприяє прогресуванню коліту.
5. Комплексним морфометричним вивченням ізольованих гладких міоцитів м’язової оболонки товстої кишки виявлено виражену мозаїчність їхніх форм та гетероморфність їхніх просторових параметрів. Середні гладкі м’язові клітини складали основу м’язової оболонки і їх відсоток при цьому досягав 65,3 %, чисельність малих та великих міоцитів відповідно дорівнювали 25,6 та 9,1 %.
6. При змодельованому коліті кількість малих лейоміоцитів зменшувалася у 2,6 рази, середніх - на 6 %, а число великих гладких м’язових клітин зростало у 3,2 рази. Встановлена структурна перебудова м’язової оболонки ураженої товстої кишки призводила до дезорганізації та нестабільності її структурно-функціональних систем, що підтверджувалося динамікою носіїв біологічної інформації. Інтеграція, динамічність змін субпопуляцій великих, середніх та малих лейоміоцитів в нормі, при коліті та корекції останнього дозволяє забезпечити високу пластичність даної системи, зберегти тривалу стабільність адаптаційно-компенсаторних процесів, направлених на функціонування ураженого органа.
7. Застосування низькомолекулярних -казеїнових пептидних препаратів для корекції токсичного ураження товстої кишки сприяє покращенню її кровопостачання за рахунок збільшення просвіту дрібних артерій, зростання щільності судинного русла на одиниці площі тканини, нормалізації гемомікроциркуляції, зменшенню ступеня альтеративних та атрофічних процесів, зниженню клітинної щільності інфільтрату в глибоких та поверхневих шарах слизової оболонки, нормалізації ядерно-цитоплазматичних відношень в епітеліоцитах, малих, середніх і великих субпопуляціях гладких міоцитів м’язової оболонки.