Романец Дар’я Олександрівна Музична драматургія дитячих опер українських композиторів кінця XX – XXI століть

Короткий опис

Романец Дар’я Олександрівна, аспірантка Національної академії
керівних кадрів культури і мистецтв, тема дисертації: «Музична
драматургія дитячих опер українських композиторів кінця XX XXI
століть», (025 Музичне мистецтво). Спеціалізована вчена рада
ДФ 26.850.005 Національної академії керівних кадрів культури і
мистецтв

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ
ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ
КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
РОМАНЕЦ ДАР’Я ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 82-2:792.54-053.2](477)"19/20"
ДИСЕРТАЦІЯ
МУЗИЧНА ДРАМАТУРГІЯ ДИТЯЧИХ ОПЕР
УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ КІНЦЯ ХХ – ХХІ СТОЛІТЬ
Спеціальність 025 Музичне мистецтво
Подається на здобуття ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______________________ Д. О. Романец
Науковий керівник: Афоніна Олена Сталівна, доктор мистецтвознавства,
професор
Київ – 2021

ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................…..21
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКОМЕТОДОЛОГІЧНА
БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ....29
1.1. Опера для дітей як об’єкт наукового дослідження:
історіографія питання........................................................................................... 29
1.2. Загальнотеоретичні та методологічні аспекти дослідження
дитячої опери і музичної драматургії..................................................................42
Висновки до Розділу 1 ......................................................................................... 70
РОЗДІЛ 2. ІСТОРІОГРАФІЯ ДИТЯЧИХ ОПЕР:
МУЗИЧНО-ДРАМАТУРГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ........................................ 73
2.1. Музична драматургія дитячих опер в творчості композиторів
кінця ХІХ – першої половини ХХ століть.......................................................... 73
2.2. Музично-драматургічні трансформації у дитячих операх
другої половини ХХ – ХХІ століть.....................................................................91
2.3. Музично-драматургічні складові у дитячих операх
українських композиторів кінця ХІХ – ХХІ століть........................................112
Висновки до Розділу 2........................................................................................ 133
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОЇ ДРАМАТУРГІЇ ОПЕР
ДЛЯ ДІТЕЙ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ.............. 137
3.1. Особливості музичної драматургії дитячої опери
Ігоря Щербакова «Пастка для Відьми».............................................................137
3.2. Сучасна інтерпретація «Червоної Шапочки»
в дитячій опері Романа Смоляра........................................................................147
3.3. Опера для дітей Юрія Шевченка «Король Дроздобород»:
характерні риси музичної драматургії...............................................................158
Висновки до Розділу 3 ....................................................................................... 172
ВИСНОВКИ .......................................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...183
ДОДАТКИ...........................................................................................................201

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено концептуалізацію проблем, пов’язаних з
осмисленням музичної драматургії дитячих опер українських композиторів
кінця ХХ – ХХІ століть. Вирішено наукове завдання з дослідження
особливостей музичної драматургії, яка полягає у вибудовуванні органічної
системи засобів виразності та використанні музично-сценічних прийомів,
спрямованих на розвиток драматичної дії, розкриття художніх образів у
дитячих операх українських композиторів зазначеного періоду.
Відповідно до поставленої мети і визначених завдань, у дослідженні
музичної драматургії дитячих опер українських композиторів кінця ХХ – ХХІ
століть зроблено такі висновки.
1. Визначено методологічні засади аналізу жанру дитячих опер і музичної
драматургії. Спираючись на концептуальні положення наукових праць з
проблем дитячої опери; дослідження історіографії дитячої музики і дитячої
творчості уточнено поняття «дитяча опера» (або синонімічно – опера для дітей
). Дитяча опера є різновидом класичної опери, тематично призначеним для
дитячого віку, але розрахованою на професійне виконання. У дослідженні
проаналізовано оперні твори саме для такого виконання. До характерних ознак
дитячої опери відносимо: відповідний тематизм, що містить дидактичний
потенціал; активність розвитку музично-сценічної дії; лаконічні та яскраві
засоби музичної виразності для індивідуалізації музичних образів.
Підвалинами «музичної драматургії» дитячої опери визначено
закономірності оперної драматургії. Обґрунтовано специфіку музичної
драматургії дитячої опери. Віковий рівень і психологія сприйняття аудиторії, на
яку розраховані дитячі опери, зумовлюють особливості музично-виразних
засобів. Специфіка музичної драматургії дитячої опери ґрунтується на
тривалості вистави з обмеженою масштабністю (один, максимум два акти).
Часові масштаби дитячої опери (в порівнянні з дорослою) зумовлюють і
особливості її музичної драматургії. Обов’язково опера має коротку і чітку
зав’язку. Пролог з узагальнено вираженою ідеєю формує ситуацію, що
провокує подальший розвиток дії. Розгортання дії у дитячій опері динамічне.
Характерними рисами лібрето є лаконізм та його рельєфність.
Уточнено поняття «музичної драматургії дитячої опери». Визначено, що
в музиці дитячої опери логічно втілена сукупність різних взаємопов’язаних
складових: розгортання сюжету, сценічної дії, емоційного стану дійових осіб на
основі прийомів зіставлення, конфлікту з утвердженням ідеї перемоги добра
над злом музично-сценічними засобами. Систематизовано невід’ємні складові
музичної драматургії дитячих опер: контрастне чергування актів, картин,
масових і сольних сцен, сфер позитивних і негативних образів. Дитяче
сприйняття активізується при використанні у творі різноманітних музичних
форм: сольного співу (арій, аріозо, речитативів різного роду), ансамблів, хорів,
а також оркестрових вступів та інтермедій. Серед засобів музичної виразності
дитячої опери виокремлено ясність цілісної побудови; простота і логіка
120
розвитку музичних тем з їх повторністю; яскраві, легкі музичні побудови для
втілення контрастних образів.
2. На основі аналізу історіографії розвитку жанру дитячої опери
узагальнено типові риси музичної драматургії кінця ХІХ – першої половини
ХХ ст. Музична драматургія дитячих опер цього періоду характеризується
простотою сценарного плану і лібрето, які засновані на народних казкових
сюжетах. Контрастне зіставлення інтонаційно-ритмічних побудов рухає
композиційно-драматургічні рішення. Подальший розвиток жанру дитячих
опер позначений еволюцією музичної драматургії, а саме ускладненням
системи лейтмотивів, вибором літературної класики для лібрето, поєднання
різних першоджерел в одному творі (за мотивами кількох творів). У сюжетах
дитячих опер спостережено використання тематики сучасної часу.
3. Визначено особливості музичної драматургії дитячих опер другої
половини ХХ – ХХІ ст. Підсумовано різновекторність вибору тем для лібрето
протягом цього часу існування дитячої опери: казки, байки, історичні,
фантастичні сюжети, морські, космічні пригоди з відповідними образами.
Сюжети змінюються залежно від віку глядацької аудиторії. Музичний матеріал
є синтезом всіх стилів і напрямів, але при цьому зберігає наспівну мелодику,
легке відтворення й запам’ятовування, танцювальні темпоритми і жанри,
урізноманітнює музичну драматургію дитячих опер. Активність розвитку
досягається виразним розподіленням контрастних образних сфер.
Відмічено поступовий перехід від фортепіанного супроводу сценічної дії
оперних творів для дітей до оркестрового (ансамблевого). Ускладнення
музичного супроводу – від повного дублювання вокальних партій виконавців
до його самостійності. Активізується написання національних оперних творів
для дітей: Азербайджан (С. Гаджибеков «Іскандер і Пастух»), Грузія (Ш.
Тактакішвілі «У світі квітів»), Латвія (Я. Мединьш «Хлопчик з мізинчик»),
Росія (Н. Брянський «Кіт, Цап та Баран, або Плутні Кота Васьки»), Україна (М.
Лисенко «Коза-дереза»).
Показана роль радіо та телебачення у зміні акцентів у музичній
драматургії дитячих опер, які були пов’язані з новою тематикою (радіоопера Г.
Кнайпа «Подорож Христа-дитини на Землю», телеопера Дж. Менотті «Амал та
нічні Гості»). В операх для дитячого виконання музична драматургія опери
ґрунтується на логіці розкриття змісту в органічному зв’язку з її музичними
образами. Зразками цього є певна кількість творів композиторів української
діаспори (І. Білогруд «Червона Шапочка», О. Залеський «Цвіркунчик», Я.
Ласовський «В царстві Оха», З. Лисько «Золоте весілля» та ін.).
Музична драматургія оперних творів для дітей початку 1990-х рр. ХХ ст.
і ХХІ ст. поєднує здобутки класичного розвитку жанру, сучасних
комп’ютерних чи Інтернет-технологій як у засобах виразності, так і у виборі
тематики.