РОЗМЕЖУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ МІЖ ОБЛАСНИМ ТА ІНШИМИ РІВНЯМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БАЛАБАНОВА ІРИНА ВАСИЛІВНА

УДК 352.07(477)(043.3)

РОЗМЕЖУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ МІЖ ОБЛАСНИМ ТА ІНШИМИ РІВНЯМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.02 — конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Баймуратов Михайло Олександрович,
доктор юридичних наук, професор

Маріуполь – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ ЯК ФАКТОР АКТУАЛІЗАЦІЇ ОБЛАСНОГО (РЕГІОНАЛЬНОГО) САМОВРЯДУВАННЯ ……………………………… 14
1.1. Реформа адміністративно-територіального поділу в Україні в контексті об'єктивізації регіонального рівня самоврядування ………………………….. 14
1.2.Регіональна політика України: питання визначення ……………………… 38
1.3.Конституційно-правовий статус обласної ради як представницького органу місцевого (регіонального) самоврядування в Україні й актуалізація його вдосконалення …………………………………………………………………… 52
Висновки до розділу 1 …………………………………………………………. 73
РОЗДІЛ 2. РОЗМЕЖУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ МІЖ РІЗНИМИ РІВНЯМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ …………………………………………………………. 75
2.1. Процеси регіоналізації і європейська регіональна політика як каталізатори розмежування повноважень між різними рівнями місцевого самоврядування в Україні …………………………………………………………………………… 75
2.2. Дефінітивне визначення феномена «розмежування повноважень»……... 87
2.3. Принципи розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями місцевого самоврядування…………………………………. 103
2.4. Моделі (способи) розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями місцевого самоврядування ………………………………… 119
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………… 136
РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ МІЖ ОБЛАСНИМ І ІНШИМИ РІВНЯМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ ………………………… 142
3.1. Роль міжнародних стандартів місцевого й регіонального самоврядування, європейської регіональної політики в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями місцевого самоврядування……………… 142
3.2. Роль і значення законопроектної та нормопроектної діяльності в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями місцевого самоврядування ……………………………………………………. 164
Висновки до розділу 3………………………………………………………… 201
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 203
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 210

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах становлення демократичної правової державності в Україні актуалізується проблематика функціонування інститутів публічної влади, серед яких місцеве самоврядування (далі: МСВ) займає важливе та особливе місце, виступаючи в якості публічної самоврядної (муніципальної) влади (див. ст. 5 Конституції України). Представницькі ОМСВ, що формуються самими територіальними громадами шляхом виборів, представляють на різних рівнях локального соціуму (сільський, селищний, міський, районний, обласний) інтереси місцевих жителів і вся їх діяльність разом з їх виконавчими органами спрямована на вирішення питань місцевого значення в інтересах жителів відповідних територій в межах Конституції та законів України (ст. 140 Конституції України).
Разом з тим у функціонуванні системи ОМСВ в Україні є системні недоліки, до яких треба віднести практично повну тотожність компетенційних повноважень ОМСВ різних рівнів, що веде до виникнення конкуруючої компетенції, компетенційних війн та нівелювання принципу повсюдності локальної демократії; відсутність у районних та обласних рад своїх виконавчих органів, роль яких виконують місцеві державні адміністрації, що фактично змішує місцеве самоврядування та місцеве управління та підсилює тотожність компетенційних повноважень зазначених органів. Зазначена проблематика потребує свого нагального вирішення в межах муніципальної реформи в Україні шляхом пошуку та вибору оптимальної національної моделі розмежування повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями МСВ. Одночасно зазначена проблематика об’єктивується процесами економічної та політичної глобалізації та європейської міждержавної інтеграції, що супроводжуються могутніми процесами децентралізації та деконцентрації публічної влади, зростанням ролі регіонів в державному будівництві, розвитку політики національного та міжнародного регіоналізму, виникненням європейської регіональної політики та зростанням ролі регіонів в міждержавному співробітництві в рамках інтеграційних об’єднань. Цей фактор є актуальним й для України, що обрала європейський вектор свого розвитку та однією з найважливіших зовнішньополітичних задач поставила входження державою-членом до Європейського Союзу, де процеси регіоналізації, становлення та розвитку європейської регіональної політики та поліоб’єктний розвиток правового статусу регіонів держав-членів виступають в якості одного з суттєвих напрямків інтеграційного співробітництва.
Стан наукової розробки теми. Сучасна юридична наука приділяє достатньо уваги вивченню основоположних засад функціонування інститутів публічної самоврядної влади. Зокрема, поняття, систему, принципи та організаційно-правові форми її здійснення викладено в працях В. Б. Авер'янова, Г. В. Атаманчука, М. О. Баймуратова, В. А. Григор’єва, І. А. Грицяка, В. В. Копейчикова, Н. Р. Нижник, Н. М. Мироненко, В. М. Олуйка, М. П. Орзіх, Ю. М. Тодики, О.Ф. Фрицького, В.В. Цвєткова та інших. Теоретико-правові проблеми МСВ, у тому числі й основні засади розмежування (розподілу) його компетенційних повноважень між різними рівнями ОМСВ досліджувались в роботах Б.П. Андресюка, М.О. Баймуратова, О.В. Батанова, М.М. Гуренко-Вайцман, О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко, В.Ф. Сіренка, А.О. Селіванова, Е.А. Тихонової, О.Л. Копиленка, Т.О. Костецької, В. В. Кравченка, М.І. Корнієнка, В.С. Куйбіди, П.М. Любченка, А.Р. Малюка, М.П. Орзіха, О. П. Орлюк, Б.А. Пережняка, В.Ф. Погорілка, Н. Ю. Пришви, О.В. Приєшкіної, Р.Т. Чернеги, О.Н. Ярмиша, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка та ін. Роботи зазначених та великої кількості інших вчених із досліджуваної проблематики стали науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.
Однак, незважаючи на наявність великого переліку наукових праць, присвячених проблематиці розмежування (розподілу) компетенційних повноважень між різними рівнями ОМСВ, яке виступає в якості соціально-управлінського та нормативно-правового феноменів, що функціонують в сфері та у формі діяльності територіальних громад та сформованих ними ОМСВ, фактично поза увагою вчених залишилися питання розмежування таких повноважень між обласним та іншими рівнями МСВ. Сучасний стан теорії МСВ, потреби практики МСВ, ОМСВ, а також відсутність сучасних комплексних монографічних досліджень, присвячених дослідженню зазначених питань в Україні, зумовили вибір теми, визначення мети і завдань дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного університету «Актуальні конституційні та міжнародно-правові проблеми становлення, розвитку та функціонування публічної влади в Україні в умовах міждержавної інтеграції (державний реєстраційний № 0108U008427).
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення та розв’язання основних теоретико-правових проблем, пов’язаних з поняттям, правовою природою, видовою, структурною, системною та змістовною характеристиками феномену розмежування повноважень між обласним та іншими рівнями МСВ в Україні.
Відповідно до поставленої мети в роботі зосереджується увага на вирішенні таких завдань:
- дослідити теоретичні та методологічні проблеми визначення та розуміння ролі та значення адміністративно-територіальної реформи в Україні як фактора актуалізації обласного (регіонального) самоврядування;
- визначити категоріальні й оцінні підходи до розуміння регіональної політики України, як сукупності організаційних та організаційно-правових форм, методів та засобів в діяльності органів держави та ОМСВ, спрямованих на підвищення ролі та правового статусу регіонів України в державному та самоврядному будівництві;
- дослідити поняття і зміст конституційно-правового статусу обласної ради як представницького органу місцевого (регіонального) самоврядування в Україні й актуалізацію його вдосконалення;
- визначити теоретичні та праксеологічні проблеми змісту та дефінітивну характеристику феномену розмежування повноважень між різними рівнями МСВ в Україні;
- дослідити та визначити роль процесів регіоналізації і європейської регіональної політики як каталізаторів розмежування повноважень між різними рівнями МСВ в Україні;
- дослідити принципи розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями МСВ та визначити ефективність їх втілення в законодавстві України;
- дослідити та проаналізувати моделі (способи) розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями МСВ на прикладі конституційної теорії та практики зарубіжних країн, з метою визначення оптимальної національної моделі для України;
- дослідити актуальні проблеми розмежування повноважень між обласним і іншими рівнями МСВ в Україні;
- висвітлити роль міжнародних стандартів місцевого й регіонального самоврядування, європейської регіональної політики в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями МСВ в Україні;
- дослідити проблемні питання законопроектної та нормопроектної діяльності в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями МСВ в Україні.
Об'єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, що виникають у процесі розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями МСВ в Україні.
Предметом дослідження є загальнотеоретичні та прагматичні проблеми становлення, розвитку та функціонування феномену розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями МСВ в Україні.
Методи дослідження. Методологічна база дослідження поєднує в собі загальнонаукові та спеціальні наукові концепції, теорії і методи. В якості методологічної бази дослідження використовуються такі методи пізнання, як історичний, методи компаративного аналізу, емпіричного узагальнення, моделювання та абстрагування, конституційної інженерії, діалектичний, системний, комплексний та інші. Так, для пізнання феномену «розмежування повноважень між різними рівнями місцевого самоврядування в Україні» використовується діалектичний метод, що дає змогу розглянути їх як динамічну категорію сучасного конституційного та муніципального права України та інших держав, що постійно поповнюється елементами якісно нового змісту, змінює обсяги та форми свого прояву в історичній ретроспективі під впливом процесів децентралізації, деконцентрації, регіоналізації та правової глобалізації. Історичний метод використовувався насамперед під час аналізу історико-правових аспектів реформування адміністративно-територіального поділу територій держав, в склад яких входила Україна в контексті об'єктивізації регіонального рівня самоврядування Системний – при аналізі процесів національної та міжнародної регіоналізації та становленні національної та європейської регіональної політик. Методи моделювання та абстрагування – в процесі дослідження конституційно-правового статусу обласної ради як представницького органу місцевого (регіонального) самоврядування в Україні й актуалізації його вдосконалення, а також визначення ролі і значення законопроектної та нормопроектної діяльності в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями МСВ. Метод конституційної інженерії використовувався в процесі дослідження моделей (способів) розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями МСВ. Широко також використовуються загально-гносеологічні прийоми пізнання – індукції, дедукції, аналізу та синтезу, що дозволило вирішити завдання дослідження теоретичної та логічної сутності феномену розмежування повноважень в сфері МСВ та допомогло спрогнозувати вирішення актуальних проблем їх реалізації національним конституційним та муніципальним законодавством України.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, у якому обґрунтовано теоретико-правові проблеми становлення, розвитку та легалізації феномену розмежування повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями МСВ в Україні та його трансформації у категорію сучасного конституційного та муніципального права України, що допоможе виявити закономірності здійснення в Україні муніципальної реформи.
У межах здійсненого дослідження сформульовано низку теоретичних положень і висновків, зокрема:
Уперше:
- доведено, що в основі муніципальної реформи в Україні для виокремлення обласного (регіонального) рівня МСВ слід надати його асоційованому рівню – територіальним громадам району та області конституційно-правового статусу повноцінних громад, що мають сільські, селищні та міські ради, які є первинними суб’єктами місцевого самоврядування (ст. 140 Конституції України);
- доведено, що актуалізація та об’єктивізація вдосконалення правового статусу обласної ради в Україні є пов’язаними зі становленням національної регіональної політики, європейської регіональної політики та могутніми міжнародними процесами регіоналізації, що супроводжують глобалізацію та може бути здійсненим за рахунок перетворення області з об’єкта управління в суб’єкт управління шляхом чіткого визначення відповідного кола власних компетенційних повноважень та відновлення системи виконавчих органів обласної ради;
- доведено, що концепт «розмежування повноважень» належить до функціональної складової державного управління й несе в собі політелеологічне навантаження: у суспільно-політичному і правовому аспектах з ним ідентифікується ціла низка явищ – виділення й конституювання компетенції органів держави; інституціоналізація їх структури; розходження в повноваженнях і предметах відання зазначених органів; сам процес їх легалізації і легітимізації в процесуальному й процедурному аспектах; порядок реалізації ними своїх прав і обов'язків, а також виконання своїх функцій, несення відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання й т.д.
- визначено, що процес розмежування власних повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями місцевого самоврядування може відбуватися за рахунок втілення в практику так званого принципу «регіонального центрування», що дає змогу виокремити коло повноважень у вирішенні яких є зацікавленими територіальні громади області;
- виокремлено важливу роль і конституююче значення законопроектної та нормопроектної діяльності в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями МСВ в Україні;
Удосконалено:
- положення, щодо актуалізації проблематики реформи адміністративно-територіального поділу в Україні в контексті об'єктивізації регіонального рівня самоврядування в державі;
- положення про те, що подальший конституційно-правовий розвиток правового статусу регіонів є органічно пов'язаний з регіональною політикою держави, яка виконує роль універсального регулятора регіонального й загальнодержавного розвитку, в основі якого лежить внутрішня мотивація й ініціатива регіонів, що сполучається з позитивним протекціонізмом держави здійсненню такої політики;
- положення про те, що сучасне регіональне будівництво України в основному співпадає з основними критеріальними характеристиками поняття «регіон», що висуває наукове та експертне співтовариство до його визначення як частини національної держави й економіки регіону як частини національної економіки, разом з тим, національне поняття «регіону» є більш вузьким та не співпадає з його міжнародним та європейським трактуванням, що містить, насамперед, широкі децентралізовані повноваження у різних сферах регіонального життя, включаючи повноваження в сфері міжнародного міжрегіонального співробітництва та європейської міжрегіональної політики, що ведуть до зростання тенденцій регіональної автономізації і федералізації унітарних держав;
- положення про те, що актуалізація феномену розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями МСВ обумовлена тим, що: правовий статус обласної ради в законодавстві України чітко не визначений і фактично є нормативно «розмитим»; предмети відання для ОМСВ різного рівня, тобто ті сфери громадського життя, в яких ОМСВ покликані здійснювати самоврядні повноваження, є для них практично однаковими; розмежування повноважень, зокрема між різними рівнями МСВ в Україні, є однією з найбільш складних і тому до кінця не вирішених проблем муніципального права, причому як на доктринальному, так і на практичному рівнях;
- положення про те, що побудова алгоритмічного підходу й виявлення моделей розмежування повноважень між різними рівнями МСВ можлива при використанні методу конституційної інженерії та вже напрацьованого наукою й практикою досвіду у сфері розмежування владної компетенції у федеративних державах між федерацією та її суб'єктами, природно, за допомогою його творчого запозичення й подальшого транспонування на регіонально-локальний рівень.
Дістали подальшого розвитку:
- положення про те, що роль міжнародних стандартів місцевого й регіонального самоврядування, європейської регіональної політики в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями МСВ насамперед обумовлена тим, що останнє виступає як найважливіший чинник глобальних інтеграційних процесів, що відбуваються у світі, й особливо на європейському континенті, впроваджуючи в життя принцип «Європи регіонів»;
- положення про те, що законопроектна та нормопроектна діяльності в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями МСВ має конституююче значення та відіграє важливу роль з вдосконалення правового статусу обласної ради в Україні та інших суб’єктів регіонального рівня місцевого самоврядування.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що здобуті автором результати можуть бути застосовані: у науково-дослідній діяльності – галузях конституційного, муніципального, міжнародного публічного права, теорії держави і права, політології для опанування питань, пов’язаних з функціонуванням сучасної демократичної державності та інституту МСВ в її умовах, демократизацією державного управління в контексті децентралізації та деконцентрації власних повноважень центральних органів публічної влади, міжнародної інтеграційної співдружності держав, становлення єдиного світового та європейського правового простору; у нормопроектній, правотворчій роботі – як теоретико-методологічна основа розробки проектів законів України, нормативно-правових актів, спрямованих на відновлення повноцінної системи МСВ в Україні та вдосконалення його регіонального рівня, сприйняття законодавством України міжнародних правових стандартів в сфері регіональної державної та європейської політик; у правозастосовній діяльності – для оптимізації форм, методів і засобів діяльності суб’єктів конституційного, муніципального та міжнародного права, реалізації ними своїх функцій і повноважень; у навчальному процесі – при підготовці підручників та посібників, викладання таких навчальних дисциплін, як «Конституційне право України», «Муніципальне право України», «Міжнародне публічне право»; у процесі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та службовців ОМСВ, правознавців, при підготовці навчально-методичних матеріалів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження доповідалися та отримали схвалення на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного університету, під час проведення III Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні: проблеми теорії і практики» (м. Маріуполь, 11 березня 2011 р.); науково-теоретичної конференції, приуроченої до 10-тої річниці заснування Юридичного факультету Академії муніципального управління «Правові засади реформування державної влади та місцевого самоврядування в Україні» (м. Київ, 26 вересня 2008 р.); Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції "Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених» (м. Запоріжжя, 27 березня 2009 р.) – всі тези опубліковано.
Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у 3 наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях і тезах 3 доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою і предметом дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків до дисертації, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 235 сторінок, з них списку літератури – 26 сторінок, що містять 294 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене системне дослідження проблематики розмежування повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями місцевого самоврядування в Україні дало змогу зробити наступні висновки:
1. Актуалізація та об’єктивізація регіонального рівня місцевого самоврядування та його вдосконалення в Україні напряму пов’язане, по-перше, з адміністративно-територіальним поділом держави, по-друге, комплексом питань щодо розподілу населення по її території (гуманітарна ознака. – Авт.), по-третє, територіальною організацією державної влади й місцевого самоврядування (територіально-владна й територіально-самоврядна ознака – Авт.), а також, по четверте, з потужними процесами децентралізації та деконцентрації державної влади в умовах глобалізації і, по-п’яте, міжнародними тенденціями до децентралізації публічної влади в рамках міждержавних інтеграційних об’єднань, членом яких прагне стати Україна.
2. Подальший конституційно-правовий розвиток правового статусу регіонів є органічно пов'язаний з регіональною політикою держави, яка виконує роль універсального регулятора регіонального й загальнодержавного розвитку, в основі якого лежить внутрішня мотивація й ініціатива регіонів, що сполучається з позитивним протекціонізмом держави здійсненню такої політики.
3. Проблематика вдосконалення правового статусу обласних рад як органів місцевого самоврядування, що формуються безпосередньо населенням сіл, селищ і міст, розташованих на території області, та представляють колективні інтереси територіальних громад є об’єктивною та такою, що потребує свого нагального вирішення, яке може бути успішно реалізованим тільки у процесі реформи територіального устрою України й шляхом адекватного наділення компетенцією органів публічної влади, що функціонують на її територіях.
4. Системне дослідження процесів регіоналізації та європейської регіональної політики як каталізаторів розмежування повноважень між різними рівнями місцевого самоврядування в Україні, дало змогу визначити багатозмістовне та багатокритеріальне наповнення терміну «регіон», як суб’єкта адміністративно-територіального поділу в державі з полісемічною та багатооб’єктною характеристикою, що в сучасній Україні територіально співпадає з областю, Автономною Республікою Крим, містами Київ та Севастополь.
5. Сучасне регіональне будівництво України в основному співпадає з основними критеріальними характеристиками поняття «регіон», що висуває наукове та експертне співтовариство до його визначення як частини національної держави й економіки регіону як частини національної економіки та включають до себе: комплексність соціально-економічного й екологічного розвитку; комплексність промислового розвитку; характер розвитку виробничої і соціальної інфраструктур, системи поселень; здатність відтворювати умови для гармонічного розвитку населення, що проживає в регіоні; здатність виробляти такий обсяг товарів, що забезпечував би також можливість задоволення інших регіонів. Разом з тим, національне поняття «регіону» є більш вузьким та не співпадає з його міжнародним та європейським трактуванням, що містить, насамперед, широкі децентралізовані повноваження у різних сферах регіонального життя, включаючи повноваження в сфері міжнародного міжрегіонального співробітництва та європейської міжрегіональної політики, що ведуть до зростання тенденцій регіональної автономізації і федералізації унітарних держав.
6. Становлення й розвиток в Україні МСВ відбувається досить інтенсивними темпами, але ці процеси стикаються з досить істотними перешкодами, обумовленими цілою низкою фактичних обставин, що виступають як існуючі управлінські стереотипи, так і як «законодавчі міни», здатні нівелювати позитивний досвід і потенціал інституту локальної демократії і його трансформуючу роль в умовах демократичної правової державності – однією з таких проблем, що викликають суперечки серед представників конституційної і муніципальної доктрини, а також практичних працівників, виступає проблема розмежування повноважень у сфері місцевого самоврядування, точніше розмежування повноважень між різними його рівнями, що діють у рамках єдиної системи як «системи-підсистеми».
7. Концепт «розмежування повноважень» належить до функціональної складової державного управління й несе в собі політелеологічне навантаження: у суспільно-політичному і правовому аспектах з ним ідентифікується ціла низка явищ – виділення й конституювання компетенції органів держави; інституціоналізація їх структури; розходження в повноваженнях і предметах відання зазначених органів; сам процес їх легалізації і легітимізації в процесуальному й процедурному аспектах; порядок реалізації ними своїх прав і обов'язків, а також виконання своїх функцій, несення відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання й т.д.
8. Ідентифікація концепту «розмежування повноважень між різними органами місцевого самоврядування» дає змогу виявити цілу низку явищ, серед яких насамперед виділяється сам феномен МСВ як вид соціального управління й самостійний рівень публічної влади; конституювання самої локальної демократії в умовах правової демократичної державності; інституціоналізація системи МСВ; взаємовідносини центральної влади й МСВ; інституціоналізація системи його органів із виділенням відповідних рівнів, що утворюють системи-підсистеми в управлінському й компетенційному аспектах; виникнення й динаміка прав і обов'язків, повноважень і компетенції ОМСВ; виділення предметів відання локальної демократії; виникнення й виявлення відмінностей у повноваженнях ОМСВ різних рівнів; нарешті, виявлення можливих особливостей у предметах відання ОМСВ різних рівнів і т.д.
9. Принципові підходи до розмежування повноважень обласного (регіонального) й інших рівнів місцевого самоврядування продемонстрували наявність таких тенденцій: а) для цього необхідно насамперед визначити концептуальні підходи до формування компетенційної бази обласного (регіонального) рівня місцевого самоврядування, що має бути заснована на необхідності вирішення найбільш великих і важливих питань колективного буття регіонального соціуму; б) цей процес можна починати тільки після розмежування повноважень у системі координат «центр – регіони» із застосуванням методів інверсійної централізації і децентралізації; процес такого розмежування має за мету т.зв. «регіональне центрування», коли на рівні регіонального самоврядування й власне для цього рівня формується база компетенційних повноважень ОМСВ, завдяки яким вони здатні адекватно вирішувати актуальні питання місцевого життя територіальних громад, що мають колективне й асоційоване значення; в) у процесі повинні повною мірою використовуватися принципи політичної, адміністративної і фіскальної деконцентрації за допомогою деволюції, коли й передані й делеговані повноваження центральних органів виконавчої влади будуть передаватися у власні повноваження обласних рад; г) процес в обов'язковому порядку повинний будуватися на принципах субсидіарності й локалізму, що виступають як інструментально-функціональний і семантико-логічний критерій визначення повноважень обласного (регіонального) й інших рівнів місцевого самоврядування.
10. Актуалізація феномену розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями місцевого самоврядування обумовлена тим, що: правовий статус обласної ради в законодавстві України чітко не визначений і фактично є нормативно «розмитим»; предмети відання для ОМСВ різного рівня, тобто ті сфери громадського життя, в яких ОМСВ покликані здійснювати самоврядні повноваження, є для них практично однаковими; розмежування повноважень, зокрема між різними рівнями місцевого самоврядування в Україні, є однією з найбільш складних і тому до кінця не вирішених проблем муніципального права, причому як на доктринальному, так і на практичному рівнях.
11. Побудова алгоритмічного підходу й виявлення моделей розмежування повноважень між різними рівнями місцевого самоврядування, можлива при використанні методу конституційної інженерії та вже напрацьованого наукою й практикою досвіду у сфері розмежування владної компетенції у федеративних державах між федерацією та її суб'єктами, природно, за допомогою його творчого запозичення й подальшого транспонування на регіонально-локальний рівень.
12. При оцінці ефективності використання різних моделей розмежування компетенції між федерацією та її суб'єктами, «центром» і «місцями», екстрапольованих на відносини регіонального й іншого рівнів місцевого самоврядування в Україні, варто зробити проміжні висновки про те, що: а) кожна з перерахованих моделей розмежування повноважень у сфері МСВ має і свої достоїнства і свої недоліки; б) існуючі на сьогоднішній день способи розмежування повноважень у сфері МСВ повсюдно залишаються концептуально й практично недосконалими: їхнім спільним недоліком є як дублювання повноважень, так і прогалини в конституційно-правовому регулюванні їх розмежування, що веде до практичної неможливості визначення рівня МСВ, відповідального за здійснення тих чи інших повноважень; в) разом з тим найбільш досконалою, на наш погляд, моделлю розмежування компетенції, що передбачає розмежування повноважень ОМСВ не тільки по вертикалі, але й по горизонталі, уявляється модель із використанням трьох способів розмежування компетенції, з наявністю т.зв. «облікових» повноважень або в центру, або в суб'єктів федерації чи й у центру й в суб'єктів, критерієм яких виступає конституційне закріплення переліку предметів відання і повноважень за тим чи іншим суб'єктом правовідносин – для розмежування повноважень ОМСВ різного рівня така модель і оптимальна, й уявляється більш ясною й найбільш чіткою в контексті її практичної реалізації, бо дозволяє на рівні законодавчого акта чітко й однозначно закріпити повноваження ОМСВ різних рівнів у рамках наявності однакових предметів відання; г) в Україні на обласному (регіональному) рівні існує явне ускладнення конституційно-правової конструкції розмежування повноважень, що демонструє явно централістський підхід законодавця до встановлення повноважень органів одного рівня публічної влади – державної і самоврядної, бо воно поширюється не тільки на відносини «по вертикалі», але й «по горизонталі» через наявність місцевих державних адміністрацій. Результатом муніципальної реформи має стати повернення делегованих повноважень центральних органів виконавчої влади й повноважень місцевих органів виконавчої влади у власні повноваження обласних рад і їхніх виконавчих органів; д) основним критерієм оптимального розмежування повноважень у сфері МСВ стає реальне задоволення потреб населення тих чи інших територій; на обласному (регіональному) рівні МСВ повинні бути тільки ті стратегічні й оптимальні повноваження, що належать до функціонування регіону в цілому, інші ж повноваження повинні бути передані «по вертикалі вниз», на інші, нижчестоящі рівні МСВ; е) розмежування повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями МСВ має здійснюватися мирним, легальним, конституційним шляхом, на що повинна бути націлена концепція співробітництва, партнерства й солідарності між органами МСВ різних рівнів, що лежить в основі муніципальної реформи в Україні; є) через те що обласний (регіональний) рівень МСВ об'єктивно покликаний вирішувати загальні питання розвитку територій, при розмежуванні повноважень має бути здійснено справедливе й розумне їх забезпечення й «супровід» фінансовими ресурсами за допомогою побудови відповідної стратегії доходів; ж) широке використання принципу субсидіарності, що передбачає здійснення повноважень тим рівнем влади, який зробить це найбільш ефективним чином в інтересах населення, що, у свою чергу, зможе здійснювати реальний громадський контроль за діями найбільш близького до нього «поверху» публічної влади, є функціональним і методологічним інструментарієм у процесі шуканого розмежування повноважень у сфері МСВ.
13. Роль міжнародних стандартів місцевого й регіонального самоврядування, європейської регіональної політики в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) і іншими рівнями місцевого самоврядування насамперед обумовлена тим, що МСВ виступає як найважливіший чинник глобальних інтеграційних процесів, що відбуваються у світі, й особливо на європейському континенті, впроваджуючи в життя принцип «Європи регіонів», який декілька десятиліть тому вдавався наповненим лише профанаційним змістом.
14. Питання правових проблем становлення та реалізації державної регіональної політики, зокрема у сфері формування відповідної компетенції органів регіонального самоврядування, залишається дослідженим недостатньою мірою – тому дослідження міжнародних стандартів регіональної політики та здійснення регіонального самоврядування в державах-членах Ради Європи та Європейського Союзу можуть стати не тільки відповідним алгоритмом у розробці національної регіональної політики й вирішенні проблем її становлення, функціонування та перспективного розвитку, а й досить чітким «правовим сигналом» для активізації діяльності українського законодавця щодо відновлення повноцінного регіонального самоврядування в державі, у тому числі й шляхом розмежування повноважень між обласним та іншими рівнями МСВ.
15. Законопроектна та нормопроектна діяльності в розмежуванні повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями місцевого самоврядування має конституююче значення та відіграє важливу роль з вдосконалення правового статусу обласної ради в Україні та інших суб’єктів регіонального рівня місцевого самоврядування. Така діяльність активно здійснюється на національному та міжнародному рівнях і спрямована на формування належної компетенційної бази органів регіонального самоврядування та формування оптимальної національної моделі розмежування повноважень між обласним (регіональним) та іншими рівнями місцевого самоврядування.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Див.: Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т. 21. – С. 170.
2. Миронов О. О. Национально-территориальная организация государства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://niiss.ru/Publications/Mag/13/nation.htm
3. Ржевский В. А. Территориальная организация Советского государства / В. А. Ржевский. – Саратов, 1966. – С. 29.
4. Там само. – С. 29 – 30.
5. Территориальная организация общества [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/
6. Виноградский В. Г. Социальная организация пространства. Философско-социологический анализ / В. Г. Виноградский. – М. : Наука, 1988. – С. 8.
7. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т. 21. – С. 170.
8. Азовкин И. А. Местные советы в системе органов власти / И. А. Азовкин. – М., 1971. – С. 43-58.
9. Там само.
10. Ржевский В. А. Указ. твір. – С. 60-61.
11. Див.: Страшун Б. А. Территориальный коллектив в политической систе¬ме социализма / Б. А. Страшун // Проблемы государства и права. – М., 1974. – Вып. 9. – С. 35; Ильинский И. П. Политическая организация социалисти-ческого общества / И. П. Ильинский. – М., 1976. – С. 183.
12. Баймуратов М. А. Муниципальная власть: актуальные проблемы становления и развития в Украине / М. А. Баймуратов, В. А. Григорьев. – О. : Юрид. лит., 2003. – 248 с.
13. Конституція України 1996 року// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
14. Баймуратов М. А. Международное сотрудничество органов местного самоуправления Украины : дис. ... д-ра юрид. наук / М. А. Баймуратов. – О., 1996. – С. 44.
15. Тархов С. А. Историческая эволюция административно-территориального и политического деления России / С. А. Тархов // Регионализация и развитие России: географические процессы и проблемы / под ред. А. И. Трейвиша, С. С. Артоболевского. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – С. 194.
16. Там само.
17. Там само.
18. Цит. по: Миселюк А. Территориальная реформа на старте / А. Миселюк // День. – 2000. – 10 авг.
19. Там само.
20. Там само.
21. Там само.
22. Уния [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.slovarus.ru/?di=8476
23. Ірина Бережна: «Головною метою адміністративно-територіальної реформи в Україні є удосконалення територіальної організації влади на регіональному та місцевому рівнях» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://berezhnaya.com.ua/official/4755759a251b.html
24. Сурова Анна. Административно-территориальная реформа в Украине и России [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dialogs.org.ua/crossroad_full.php?m_id=3646
25. Конституція України 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
26. Див.: Ст. 65 Конституции Российской Федерации 1993 года, с учетом поправок, внесенных Законами Российской Федерации о поправках к Конституции Российской Федерации от 30 декабря 2008 г. № 6-ФКЗ и от 30 декабря 2008 г. № 7-ФКЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.garant.ru/doc/constitution/
27. Конституция Российской Федерации 1993 года. – М., 2005.
28. Сурова Анна. Административно-территориальная реформа в Украине и России [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dialogs.org.ua/crossroad_full.php?m_id=3646
29. Див.: Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети / за ред. З. С. Варналія. – К. : НІСД, 2007. – С. 116.
30. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку / за ред. З. С. Варналія. – К. : Знання України, 2005. – С. 23.)
31. Тархов С. А. Историческая эволюция административно-территориального и политического деления России / С. А. Тархов // Регионализация и развитие России: географические процессы и проблемы / под ред. А. И. Трейвиша, С. С. Артоболевского. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – С. 194–196.
32. Див.: Ст. 65 Конституции Российской Федерации 1993 года, с учетом поправок, внесенных Законами Российской Федерации о поправках к Конституции Российской Федерации от 30 декабря 2008 г. № 6-ФКЗ и от 30 декабря 2008 г. № 7-ФКЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.garant.ru/doc/constitution/
33. О полномочном представителе Президента Российской Федерации в федеральном округе [Електронний ресурс] : Указ Президента Российской Федерации от 13 мая 2000 г. № 849. – Режим доступу: http://www.rg.ru/oficial/doc/ykazi/849.htm
34. Перечень федеральных округов [Електронний ресурс] : Приложение к Указу Президента Российской Федерации от 13 мая 2000 г. № 849 «О полномочном представителе Президента Российской Федерации в федеральном округе». – Режим доступу: http://www.rg.ru/oficial/doc/ykazi/849_pr_2.htm
35. Положение о полномочном представителе Президента Российской Федерации в федеральном округе [Електронний ресурс] : утв. Указом Президента Российской Федерации от 13 мая 2000 г. № 849. – Режим доступу: http://www.rg.ru/oficial/doc/ykazi/849_pr_1.htm)
36. Гордин Я. А. Хроника одной судьбы: художественно-документальная повесть о В. Н. Татищеве / Я. А. Гордин. – М. : Сов. Россия, 1980. – 208 с.
37. Див.: Арсеньев К. И. Начертание статистики Российского государства / К. И. Арсеньев. – СПб., 1818. – Т. 1. – С. 23.
38. Арсеньев К. И. Статистические очерки России / К. И. Арсеньев. – СПб., 1848. – С. 171, 175.
39. Россия. Экономический отдел: Деление России на районы по естественным и экономическим признакам [Електронний ресурс] // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/139806/Россия
40. Фабрично-заводская промышленность и торговля России / под. общ. ред. Д. И. Менделеева. – СПб., 1893. – С. 23.
41. Рихтер Д. И. Опыт разделения Европейской России на районы по естественным и экономическим признакам / Д. И. Рихтер // Труды ВЭО. – М., 1898. – С. 28.
42. Див.: Колотиевский А. М. Вопросы теории и методики экономического районирования / А. М. Колотиевский. – Рига, 1967. – С. 13.
43. Граник Г. И. Экономический район [Електронний ресурс] // Большая Советская Энциклопедия. – Режим доступу: http://slovari.yandex.ru/
44. Общероссийский классификатор экономических регионов. ОК 024-95. – М. : Изд-во стандартов, 2000. – 100 с.
45. Административное право и административная реформа [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.yurist-online.com/uslugi/yuristam/literatura /admin_pravo/028.php
46. Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 7 липня 1997 р. № 620. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/
47. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 22 липня 1998 р. – Режим доступу: http://pravo.levonevsky.org/bazaua09/ukaz/ sbor01/text01161/index.htm
48. Енциклопедія сучасної України. – К. : HAH Украины, 2001. – Т. 1 : «А». – С. 193.
49. Там само.
50. Конституція України 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
51. Про територіальний Устрій України [Електронний ресурс] : проект Закону України. – Режим доступу: http://www.oda.kherson.ua/uk/frontend/page/1596/proekt-zakonu-ukrayini-pro-teritorialnij-ustrij-ukrayini
52. Лексин И. Территориальное устройство государства: попытка реализации системной методологии анализа / И. Лексин // Рос. экон. журн. – 2006. – № 1. – С. 55.
53. У пошуках оптимальної моделі (За матеріалами прес-конференції Р. Безсмертного ЗМІ) // Воля. – 2006. – № 4. – С. 1-4.
54. Див.: Уемов А. И. Системный подход и общая теория систем / А. И. Уемов. – М. : Мысль, 1978. – С. 21-22.
55. Баймуратов М. А. Муниципальная власть: актуальные проблемы становления и развития в Украине / М. А. Баймуратов, В. А. Григорьев. – О. : Юрид. лит., 2003. – С. 32.
56. Региональная политика [Електронний ресурс] // Википедия. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/
57. Там само.
58. Там само.
59. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку / за ред. З. С. Варналія. – К. : Знання України, 2005. – С. 14.
60. Там само.
61. Там само.
62. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь / Э. Б. Алаев. – М. : Мысль, 1983. – С. 189.
63. Гладкий Ю. Н. Основы региональной политики : учебник / Ю. Н. Гладкий, А. И. Чистобаев. – СПб., 1998. – С. 19.
64. Поповкін В. А. Регіонально-цілісний підхід в економіці : монографія / В. А. Поповкін. – К. : Наук. думка, 1993. – С. 54.
65. Там само. – С. 54-55.
66. Кноглер М. Ринкова реформа і регіональна політика / М. Кноглер, О. Сєкарєв // Економіка України. – 1995. – № 1. – С. 65.
67. Романюк С. А. Політика регіонального розвитку в Україні: сучасний стан і нові можливості: регіональні дослідження : монографія / С. А. Романюк. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 3.
68. Див.: Концептуальні засади регіональної політики України : матеріали конф., Київ, 8 жовтня 1999 р. – К., 1999. – С. 41.
69. Регіональна політика: методологія, методи, практика / відп. ред. акад. М. Долішній ; НАН України, Ін-т регіон. досліджень. – Л., 2001. – С. 11.
70. Там само. – С. 14.
71. Там само. – С. 14.
72. Симоненко В. Регіональна політика: системний підхід / В. Симоненко // Економіка України. – 1996. – № 6. – С. 31.
73. Симоненко В. К. Регионы Украины: проблемы развития / В. К. Симоненко. – К. : Наук. думка, 1997. – С. 46.
74. Див.: Бабін Б. В. Основи програмно-управлінської діяльності в Україні : курс лекцій / Б. В. Бабін, В. О. Кроленко. – Донецьк : Вид-во ДЮІ ЛДУВС, 2006. – 136 с.
75. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку / за ред. З. С. Варналія. – К. : Знання України, 2005. – С. 47.
76. Там само. – С. 47-48.
77. Про Концепцію державної регіональної політики [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 25 травня 2001 р. № 341/2001. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=341%2F2001
78. Нова Концепція державної регіональної політики // Нова державна регіональна політика в Україні : збірник / під заг. ред. д-ра наук з питань держ. упр., проф. В. С. Куйбіди. – К. : Крамар, 2009. – С. 27-37.
79. Нова регіональна політика вирішить старі проблеми України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newsru.ua/ukraine/02jul 2008/kyj_print.html
80. Консолідований експертний звіт щодо нової Концепції державної регіональної політики (підготовлений експертами Ради Європи п. Жераром Марку, Франція, та п. Полом Хілдрітом, Велика Британія) // Нова державна регіональна політика в Україні : збірник / під заг. ред. д-ра наук з питань держ. упр., проф. В. С. Куйбіди. – К. : Крамар, 2009. – С. 41.
81. Нова Концепція державної регіональної політики // Нова державна регіональна політика в Україні : збірник / під заг. ред. д-ра наук з питань держ. упр., проф. В. С. Куйбіди. – К. : Крамар, 2009. – С. 28.
82. Там само.
83. Василь Куйбіда: Не бачу жодних загроз, які не дали реалізувати нову державну регіональну політику [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/news_article?art_id=115301698
84. Конституція України 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
85. Формы государственного устройства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.finteoria.ru/formgosustroystva.html
86. Федеративное государство [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vedomosti.ru/glossary/31438
87. Там само.
88. Область [Електронний ресурс] // Толковый словарь Ушакова. – Режим доступу: http://www.slovopedia.com/3/206/806143.html
89. Баймуратов М. О. Міжнародне публічне право / М. О. Баймуратов. – Х. : Одисей, 2009. – С. 407.
90. Область [Електронний ресурс] // Толковый словарь Ожегова. – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/130954#sel=5:2,6:4
91. Химичева Н. И. Бюджетные права областных (краевых) Советов депутатов трудящихся / Н. И. Химичева. – М. : Юрид. лит., 1966. – 118 с.
92. Кадькаленко С. Т. Правовые основы финансовой деятельности областного Совета народных депутатов : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 – государственное право и управление; советское строительство; административное право; финансовое право / С. Т. Кадькаленко. – К., 1983. – 202 с.
93. Статус // Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – C. 1191.
94. Статус // Булыко А. Н. Большой словарь иностранных слов. 35 тысяч слов / А. Н. Булыко. – 2-е изд., испр. – М. : Мартин, 2008. – С. 547.
95. Юридический научно-практический словарь-справочник (основные термины и понятия) / О. Ф. Скакун, Д. А. Бондаренко ; под общ. ред. проф. О. Ф. Скакун. – Х. : Эспада, 2007. – С. 278.
96. Арутюнян Г. Г. Конституционное право : энцикл. словарь / Г. Г. Арутюнян, М. В. Баглай. – М. : Норма, 2006. – С. 465.
97. Там само.
98. Теория государства и права – список терминов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://justicemaker.ru/view-termin.php?id=1066
99. Шляхтун П. П. Конституційне право : словник термінів / П. П. Шляхтун. – К. : Либідь, 2005. – С. 496.
100. Перегудов Ф. И. Введение в системный анализ / Ф. И. Перегудов, Ф. П. Тарасенко. – М. : Высш. шк., 1989. – С. 7.
101. Сагатовский В. Н. Основы систематизации всеобщих категорій / В. Н. Сагатовский. – Томск, 1973. – С. 11.
102. Черняк Ю. И. Системный анализ в управлении экономикой / Ю. И. Черняк. – М. : Экономика, 1975. – С. 9.
103. Див.: Берталанфи Л., фон. Общая теория систем: критический обзор / Л. фон Берталанфи // Исследования по общей теории систем : сб. пер. / общ. ред. и вступ. ст. В. Н. Садовского, Э. Г. Юдина. – М. : Прогресс, 1969. – С. 23-82; Агошкова Е. Б. Эволюция понятия системы / Е. Б. Агошкова, Б. В. Ахлибининский // Вопр. философии. – 1998. – № 7. – С. 170-179; Волкова В. Н. Теория систем / В. Н. Волкова. – М. : Высш. шк., 2006. – С. 22; Горбань О. М. Основи теорії систем та системного аналізу / О. М. Горбань, В. Є. Бахрушин. – Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2004. – С. 7.
104. Аверьянов А. Н. Категория «система» в диалектическом материализме / А. Н. Аверьянов. – М. : Мысль, 1974. – С. 11.
105. Волкова В. Н. Теория систем : учеб. пособие / В. Н. Волкова, А. А. Денисов. – М. : Высш. шк., 2006. – С. 71.
106. Аверьянов А. Н. Категория «система» в диалектическом материализме / А. Н. Аверьянов. – М. : Мысль, 1974. – С. 11.
107. Совокупность [Електронний ресурс] // Толковый словарь Ушакова. – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1033406
108. Cовокупность [Електронний ресурс] // Социологический словарь проекта Socium, 2003 г. – Режим доступу: http://voluntary.ru/dictionary/572/word/
109. Правовой статус // Юридический научно-практический словарь-справочник (основные термины и понятия) / О. Ф. Скакун, Д. А. Бондаренко ; под общ. ред. проф. О. Ф. Скакун. – Х. : Эспада, 2007. – С. 278.
110. Єгоров О. Є. Роль прокуратури України в захисті муніципальних прав особистості: конституційно-правове дослідження : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право / О. Є. Єгоров. – Маріуполь, 2012. – С. 17-20)
111. Конституционное право // Энциклопедический словарь / отв. ред. и рук. авт. кол. д-р юрид. наук, проф. С. А. Авакьян. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – С. 559.
112. Там само.
113. Єгоров О. Є. Роль прокуратури України в захисті муніципальних прав особистості: конституційно-правове дослідження : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право. – Маріуполь, 2012. – С. 23.
114. Заєць І. Я. Правовий статус області в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 – конституційне право / І. Я. Заєць. – Х., 2000. – С. 5-6.
115. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
116. Сторожук І. П. Принцип делегування повноважень у місцевому управлінні / І. П. Сторожук // Університет. наук. зап. – 2005. – № 4(16). – С. 232.
117. Конституція України 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 31. – Ст. 141.
118. Сторожук І. П. Принцип делегування повноважень у місцевому управлінні / І. П. Сторожук // Університет. наук. зап. – 2005. – № 4(16). – С. 232.
119. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.
120. Про місцеві Ради, місцеве та регіональне самоврядування : Закон України від 7 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 2. – Ст. 5.
121. Коваленко Е. Г. Региональная экономика и управление / Е. Г. Коваленко. – СПб. : Питер, 2005. – С. 46.
122. Cловарь иностранных слов 1933 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.megaslov.ru/html/r/regional5n3y.html
123. Регион [Електронний ресурс] // Толковый словарь иностранных слов. – Режим доступу: http://www.onlinedics.ru/slovar/inyaz/r/region.html
124. Див.: Экономическая энциклопедия. Политическая экономия / гл. ред. А. М. Румянцев. – М. : Сов. Энцикл., 1975. – Т. 2. – С. 219-220.
125. Некрасов Н. Н. Региональная экономика. Теория, проблемы, методы / Н. Н. Некрасов. – М. : Экономика, 1978. – С. 22-23.
126. Барбаков О. М. Регион как объект управления / О. М. Барбаков // Социол. исслед. – 2002. – № 7. – С. 97-99.
127. Советский энциклопедический словарь. – М. : Изд-во БСЭ, 1987. – С. 111.
128. Каганский В. Советское пространство: конструкция и деструкция / В. Каганский // Регионология. – 1998. – № 5. – С. 38-56.
129. Социальная структура и социальные процессы // Социология : словарь-справочник. – М. : Наука, 1990. – Т. 1. – 204 с.
130. Основные положения региональной политики в Российской Федерации // Регионология. – 1996. – № 2. – С. 12.
131. Барбаков О. М. Региональное управление: реалии и перспективы / О. М. Барбаков. – СПб. : Лань, 1999. – С. 288.
132. Декларация о регионализме в Европе [Електронний ресурс] : одобрена на заседании Ассамблеи Европейских регионов 4 декабря 1996 года. – Режим доступу: http://www.mid.ru/bdomp/sbor.nsf/fe3845c0f6d9b35 443256c8a004e8835/ 0bb87e3076058a9443256c8a0047bc02!OpenDocument
133. Hurrell A. Explaining the Resurgence of Regionalism in World Politics / А. Hurrell // Review of International Studies. – 1995. – October. – Vol. 21. – Р. 333.
134. Бакланов П. Я. Линейно-узловые системы промышленности (структурные особенности и возможности учета в планировании и управлении). – Владивосток, 1983. – С. 14.
135. Социально-экономическое прогнозирование развития региона / под ред. В. Я. Феодоритова, А. И. Попова. – Л., 1977. – С. 13.
136. Борисов С. В. Конфликты региона-лидера с центром / С. В. Борисов // Эволюция взаимоотношений центра и регионов России: от конфликтов к поиску согласия : сб. ст. / под ред. Дж. Азраэла, Э. Паина, Н. Зубаревич. – М., 1997. – С. 153-154.
137. Олех Л. Г. Философия регионализма [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// philosophy.nsc.ru/life/journals/ humscience/1 97/11 olex.htm
138. Магомедов А. К. Мистерия регионализма / А. К. Магомедов. – М. : МОНФ, 2000. – С. 20.
139. Dylan Griffiths and Chris Lanigan. The Strategic Uses of Regionalism: Regionalist Rhetoric in the North East of England and Wales [Електронний ресурс] // Paper presented to the ECPR Workshop: Regionalism Revisited Territorial Politics in the Age of Globalisation' ECPR Joint Sessions Mannheim 26-31 March 1999. ECPR Standing Group on Regionalism. – Режим доступу: http://www.essex.ac.uk/ecpr/index.html
140. Таймулин А. М. Глобализация и регионализация как варианты развития современного общества [Електронний ресурс] : дис. … канд. філос. наук : 09.00.11 – социальная философия / А. М. Таймулин. – Красноярск, 2011. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/globalizatsiya-i-regionalizatsiya-kak-varianty-razvitiya-sovremennogo-obshchestva
141. (Бусыгина И. М. Регионализация в странах Западной Европы: Великобритания и Франция в сравнительной перспективе [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kazanfed.ru/publications/ kazanfederalist/n21-22/4/)
142. Entering the 21-st Century. World Development Report 1999/2000. The International Bank for Reconstruction Development // The World Bank. – Oxford : Oxford University Press, 1999. – P. 1-2.
143. Валиева К. А. Политическая проекция глобализации в европейском пространстве / К. А. Валиева // Век глобализации. – 2009. – № 1. – С. 99.
144. Зонова Т. В. От Европы государств к Европе регионов? / Т. В. Зонова // Полис. – 1999. – № 5. – С. 155.
145. Китинг М. Новый регионализм как возможность [Електронний ресурс] // Россия в глобальной политике. – 2008. – № 4. – Режим доступу: www.globalaffairs.ru/numbers/33/997.html
146. Ирредентизм [Електронний ресурс] // Толковый словарь обществоведческих терминов / Н. Е. Яценко. – М., 1999. – Режим доступу: http://www.slovarnik.ru/html_tsot/i/irredentizm.html)
147. Китинг М. Новый регионализм как возможность [Електронний ресурс] // Россия в глобальной политике. – 2008. – № 4. – Режим доступу: www.globalaffairs.ru/numbers/33/997.html
148. Муниципальная реформа в Российской Федерации: правовое и экономическое исследование / под общ. ред. Т. Я. Хабриевой ; Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации. – М. : Эксмо, 2010. – С. 232-233.
149. Глазунова Н. И. Государственное и муниципальное (административное) управление : учебник / Н. И. Глазунова. – М. : Проспект, 2007. – С. 116-149.
150. Див.: Система муниципального управления : учебник для вузов / под ред. В. Б. Зотова. – 3-е изд. – СПб. : Питер, 2007. – С. 39.
151. Юридический научно-практический словарь-справочник. Основные термины и понятия / О. Ф. Скакун, Д. А. Бондаренко / под общ. ред. проф. О. Ф. Скакун. – Х. : Эспада, 2007. – С. 245.
152. Шемшученко Ю. С. Повноваження // Юридична енциклопедія : в 6 т. / гол. ред. Ю. С. Шемшученко [та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2002. – Т. 4. – С. 590.
153. Шляхтун П. П. Конституційне право: словник термінів / П. П. Шляхтун. – К. : Либідь, 2005. – С. 346.
154. Конституционное право : словарь / отв. ред. В. В. Маклаков. – М. : Юристъ, 2001. – С. 213.
155. Конституционное право : энцикл. словарь / отв. ред. С. А. Авакьян. – М. : Норма, 2000. – С. 429.)
156. Арутюнян Г. Г. Конституционное право : энцикл. словарь / Г. Г. Арутюнян, М. В. Баглай. – М. : Норма, 2006. – С. 336.
157. Краткий юридический словарь / А. В. Малько [и др.] ; отв. ред. А. В. Малько. – М. : ТК Велби : Проспект, 2007. – С. 274.
158. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
159. Глазунова Н. И. Государственное и муниципальное (административное) управление. – C. 117.
160. Цель // Философский словарь. – М. : БСЭ, 1975. – С. 452.
161. Харлоф Э. Местные органы власти в Европе / Э. Харлоф. – М. : Финансы и статистика, 1992. – С. 34.
162. Дёмин В. Н. Принцип как форма научного познания / В. Н. Дёмин. – М. : Изд-во МГУ, 1976. – С. 12.
163. Принцип // Большой словарь иностранных слов / сост. А. Ю. Москвин. – М. : ЗАО «Центрполиграф», 2005. – С. 538.
164. Принцип // Булыко А. Н. Большой словарь иностранных слов / А. Н. Булыко. – М. : Мартин, 2008. – С. 466.
165. Методология науки [Електронний ресурс]. – Ресурс доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki
166. Новиков А. М. Методология / А. М. Новиков, Д. А. Новиков. – М. : Синтег, 2007. – С. 20, 21.
167. Абушенко В. Л. Аксиология // Всемирная энциклопедия: Философия / глав. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов. – М. : АСТ ; Минск : Харвест : Соврем. литератор, 2001. – С. 26.
168. Праксеология [Електронний ресурс] // Википедия (Свободная энциклопедия). – Режим доступу: http://wiki2.norcom.ru/wiki/%D0%9F%D1%80%; Абушенко В. Л. Праксеология // Всемирная энциклопедия: Философия / главн. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов. – М. : АСТ ; Минск : Харвест : Соврем. литератор, 2001. – С. 819.
169. Котарбиньский Т. Трактат о хорошей работе / Т. Котарбиньский. – М. : Наука, 1993. – С. 23.
170. Европейская хартия местного самоуправления 1985 года. – СЕ, 1990.
171. Холлис Г. На пути к демократической децентрализации: пере¬стройка региональных и местных органов власти в новой Европе : монография / Г. Холлис, К. Плоккер. – М. : Вагрис, 1995. – С. 293, 295, 297.
172. Там само. – С. 297.
173. Местная администрация: полномочия, структура, отношения с другими органами власти в соответствии с Конституцией США / Американская Ассоци-ация адвокатов. – Вашингтон, 1993. – C. 23.
174. Конституція України 1996 року. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
175. Конституция Российской Федерации 1993 года. – М., 1999.
176. Цит. за: Robertson Work., UNDP. Децентрализация: мировой обзор [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dialogs.org.ua/ru/cross/page11629.html
177. Гарнер Д. Великобритания: центральное и местное управление : пер. с англ. / Д. Гарнер ; под ред. Г. В. Барабашева. – М. : Прогресс, 1984. – С. 289.
178. Махина С. И. Административная децентрализация в Российской Федерации / М. И. Махина. – Воронеж, 2005. – С. 6-46.
179. Robertson Work., UNDP. Децентрализация: мировой обзор [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dialogs.org.ua/ru/cross/page11629.html
180. Проект децентрализации государственных функций в Республике Казах¬стан, разработанный Агентством по стратегическому планированию. – Астана, 2000. – С. 1.
181. Robertson Work., UNDP.