Каталог / ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ / Механізми державного управління
скачать файл: 
- Назва:
- РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ
- Альтернативное название:
- РАЗВИТИЕ МЕХАНИЗМОВ ГОСУДАРСТВЕННО-ОБЩЕСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ региональной системы ОБРАЗОВАНИЯ
- ВНЗ:
- КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
- Короткий опис:
- КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
ТЯГУШЕВА ОЛЕНА ГЕОРГІЇВНА
УДК 351.851 (477.64)
РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ
Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Науковий керівник:
Огаренко Віктор Миколайович
доктор наук з державного управління, професор
Запоріжжя 2009
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ 10
1.1. Зміст регіональної системи освіти як складного соціокультурного феномену 10
1.2. Державно-громадське управління як важливий чинник інноваційного розвитку регіональної системи освіти 23
1.3. Методичні підходи побудови моделі функціонування державно-громадського управління регіональною системою освіти 38
Висновки до першого розділу 54
РОЗДІЛ 2. СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ТА ЇЇ УПРАВЛІННЯ 57
2.1. Аналіз освітнього простору Запорізької області та ефективності управління регіональною системою освіти 57
2.2. Міжнародний досвід функціонування та державного управління системою освіти 78
2.3. Етапи дослідження та впровадження наукових результатів 93
Висновки до другого розділу 110
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ 113
3.1. Складові стратегії розвитку державно-громадського управління регіональною системою освіти 113
3.2. Структурно-функціональні складові державно-громадського управління регіональною системою освіти 134
3.3. Формування механізму фінансового забезпечення розвитку системи освіти 154
Висновки до третього розділу 171
ВИСНОВКИ 175
ДОДАТКИ 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Визнання пріоритетності освіти як чинника зростання особистості, формування інтелектуального потенціалу й підвищення добробуту країни зумовлено системними змінами в українській освіті, інноваціями в організації й управлінні освітнім процесом. До сильних сторін української освіти відносять її фундаментальність, сильну природничо-наукову і ґрунтовну професійну підготовку. Дедалі частіше її розглядають як один з основоположних чинників і гарантію: економічного розвитку й національної безпеки; забезпечення фундаментальних прав і свобод людини; соціальної захищеності, професійної мобільності, ділової кар'єри та високої якості життя особистості; затвердження правопорядку й формування громадянського суспільства.
В умовах становлення демократичного суспільства й ринкової економіки змінюється роль і місце освіти. Варіативна за змістом, різноманітна за організаційними формами й типами установ, багатоканальна за джерелами фінансування, освіта в Україні потребує адекватної системи державного управління. Реформування системи й органів державного управління освітою привело до підвищення ролі і значущості регіонального чинника, а також необхідності залучення в цей процес громадських структур. Державно-громадський підхід до управління освітою є реальним механізмом повноцінного використання можливостей соціальних інститутів, мікросередовища особистості, суспільства в цілому в процесі формування інноваційної моделі освіти.
Разом з тим, аналіз досвіду державно-громадського управління територіальними системами освіти засвідчує, що громадськість недостатньо компетентна в питаннях демократизації управління системою освіти й менеджменту в освіті, що ускладнює їх участь у цьому процесі. У зв'язку із цим наявна потреба в науковому обґрунтуванні змісту державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти, механізмів взаємодії місцевих органів управління і громадських структур.
Пошуку напрямів вирішення проблем розвитку механізмів державного управління системою освіти на державному та регіональному рівнях присвятили свої дослідження такі учені, як: К.Астахова, М.Білинська, Т.Боголіб, І. Вакарчук, Р.Вдовиченко, Н.Вєльчева, В.Вікторов, Л.Гаєвська, В.Грабовський, Д.Двінчук, О.Заєць, Л.Калініна, В.Конащук, В.Кравченко, В.Кремень, П.Кухарчук, В.Лагутін, В.Луговий, Т.Лукіна, А.Мазак, В.Мануйленко, П.Матвієнко, В.Огаренко, І.Осадчий, І.Панченко, Д.Стеченко, В.Токарєва, С.Шевченко, В.Шилова й ін. Вони розглядають формування механізмів урахування соціального замовлення системою освіти, організацію діяльності опікунських рад і науково-освітніх структур, напрями консолідації зусиль різних осіб і організацій, зацікавлених у розвитку освіти, генезис взаємодії держави, педагогічної громадськості й соціуму в розвитку системи освіти.
Однак проблеми, пов’язані зі створенням єдиного інноваційного освітнього простору як чинника розвитку регіональної системи освіти й розробкою технологій державно-громадського управління цими інноваційними процесами, в теорії державного управління освітніми системами досліджені недостатньо. Теоретичного осмислення потребують вимоги практики в науковому обґрунтуванні комплексу соціальних умов державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти. Важливим є науковий пошук вирішення проблеми активізації дій громадськості у вирішенні проблеми модернізації та демократизації системи управління освітою на регіональному рівні.
Недостатнє теоретичне обґрунтування, а також практична значущість проблеми формування та розвитку механізмів державного управління регіональною системою освіти в умовах демократизації та гуманізації суспільства зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах наукової теми Класичного приватного університету Функціонування державних систем регулювання економіки, функцій, структур управління на різних рівнях” (номер державної реєстрації 0106U000725). Роль автора полягає в узагальненні теоретичних положень сутності державно-громадського управління та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів управління регіональною системою освіти.
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному узагальненні змісту та розвитку механізмів державно-громадського управління системою освіти на регіональному рівні.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішено такі завдання:
- здійснено теоретичне узагальнення змісту державно-громадського управління регіональною системою освіти;
- обґрунтовано складові алгоритму реалізації державно-громадського управління в регіональному освітньому просторі;
- розроблено концептуальну модель функціонування державно-громадського управління регіональною системою освіти;
- здійснено аналіз освітнього простору Запорізької області, стан і тенденції розвитку управління освітою в регіоні;
- розроблено критерії оцінки рівня сформованості державно-громадського управління регіональною системою освіти;
- удосконалено методичний апарат оцінки ефективності функціонування регіональної системи освіти;
- визначено структурно-функціональні складові системи державно-громадського управління в регіональному освітньому просторі;
- запропоновано напрями розвитку механізму фінансового забезпечення системи освіти.
Об'єктом дослідження є процес функціонування та інноваційного розвитку регіональної системи освіти як важливого чинника реалізації державної освітньої політики.
Предметом дослідження є сукупність стимулів і механізмів державно-громадського управління регіональною системою освіти, спрямованих на модернізацію освітнього простору регіону та демократизацію суспільства.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку громадської складової державного управління регіональною системою освіти дадуть можливість підвищити дієвість механізмів державного управління та враховувати соціальне замовлення громадськості при формуванні регіонального освітнього простору.
Методи дослідження. Теоретичну основу дослідження склали: концепції управління освітою і її розвитку, в яких ця категорія визначається як розробка, ухвалення й реалізація гнучких управлінських рішень представниками влади та громадськості; теорія спільної діяльності, що забезпечує функціонування й розвиток державних і громадських структур в управлінні регіональним освітнім простором; концепції взаємодії, де державно-громадське управління розглядається як механізм, що забезпечує співпрацю суб'єктів у досягненні поставленої мети; наукові теорії регіоналізації освіти, громадського управління; ситуаційний підхід до управління, в якому управління розглядається як система взаємопов'язаних ситуацій, спрямованих на оперативне вирішення актуальних проблем в освіті.
У роботі використано такі методи досліджень: діалектичний, абстрактно-логічний (визначення регіональної системи освіти як об'єкта державного управління); монографічний (визначення функцій структур державного та громадського управління системою освіти на регіональному рівні); SWOT-аналіз (виявлення освітнього потенціалу Запорізької області, можливостей і загроз інноваційного перетворення системи освіти); структурного й порівняльного аналізу (дослідження стану та рівня розвитку системи державно-громадського управління освітою в Запорізькій області); аналогового моделювання (розробка моделі функціонування системи державно-громадського управління та структурно-функціональної моделі державно-громадського управління регіональною системою освіти); абстрагування, аналізу й синтезу, формалізації (обґрунтування напрямів удосконалення механізмів державного управління регіональною системою освіти).
Джерелами інформації були: матеріали Державного комітету статистики України та Запорізької області, розробки науково-дослідних установ, дані Управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, районних відділів освіти Запорізької області, урядові видання, а також результати власних спостережень.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:
вперше:
розроблено критерії оцінки рівня сформованості державно-громадського управління регіональною системою освіти: зв'язки регіональної системи освіти й зовнішнього середовища; характер взаємодії громадських та державних органів управління; здатність вираження громадськими структурами соціального замовлення; динаміка розвитку діяльність груп громадського впливу; рівень виконання діагностичної, координуючої та експертної функцій громадськістю в системі регіонального управління освітою;
удосконалено:
- алгоритм державно-громадського управління в регіональному освітньому просторі, який передбачає реалізацію діагностичної, координаційної та експертної функцій за такими етапами: організаційний; діагностичний, погоджувальний, практичний, аналітичний, коригувальний;
-критеріальний апарат бальної оцінки ефективності функціонування регіональної системи освіти урахуванням таких параметрів: мета й завдання системи; функціонування системи; якість персоналу системи;
-організаційний механізм державно-громадського управління регіональною системою освіти шляхом розробки структурно-функціональної моделі, яка, на відміну від існуючих, орієнтована на узгодження цілей управління із структурою, функціями, взаємозв'язками регіональної системи управління та зовнішнього середовища;
набуло подальшого розвитку:
-теоретичне визначення державно-громадського управління регіональною системою освіти як цілеспрямованої, організуючої і регулюючої взаємодії державних і громадських органів управління щодо ухвалення та реалізації спільних раціональних управлінських рішень із забезпечення стійкого розвитку регіональної системи освіти, створення й освоєння нововведень, що призводять до якісної її зміни, нарощування інноваційного потенціалу з урахуванням соціальних, економічних, культурних особливостей та традицій регіону;
-теоретичне обґрунтування змісту державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти шляхом розробки концептуальної моделі її функціонування, що враховує соціально-педагогічні умови, мету, рівні, результати розвитку регіональної системи освіти та складається з організаційно-технічного та об’єктно-змістового модуля;
-механізм фінансування закладів системи освіти на основі обґрунтування необхідності внесення змін до законодавства України, спрямованих на стимулювання вкладання коштів юридичними та фізичними інвесторами в розвиток системи освіти.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні розробки автора щодо розвитку механізмів державно-громадського управління регіональною системою освіти прийнято до впровадження регіональними органами державного управління та місцевого самоврядування Запорізької області. Положення щодо структури й функцій державно-громадського управління регіональною системою освіти використано Запорізькою обласною державною адміністрацією при розробці «Стратегії розвитку Запорізької області» (довідка №145/15-34 від 11.03.2009 р.). Пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного управління розвитком регіональної системи освіти на основі активізації участі громадськості лягли в основу розробленої Запорізькою обласною державною адміністрацією «Програми розвитку освіти Запорізької області» (довідка № 135/15-27 від 22.04.2009 р.). Результати дослідження щодо обґрунтування комплексу умов та заходів активізації участі громадськості в управлінні регіональною системою освіти використані Запорізькою міською радою в процесі розробки та реалізації «Програми розвитку освітньої системи м. Запоріжжя» (довідка № 35/106-4 від 15.04.2009 р.).
Теоретичні та методичні положення і пропозиції щодо державно-громадського управління регіональною системою освіти запроваджені в навчальний процес Класичного приватного університету при підготовці студентів спеціальностей Державна служба”, Управління навчальним закладом” і знайшли відображення у робочих програмах та лекційних матеріалах таких навчальних дисциплін: Зв'язки із громадськістю в органах державної влади”, Соціальна і гуманітарна політика”, Управління освітою”, Державне управління” (довідка № 698 від 6.05.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, отримані дисертантом особисто й відображені в опублікованих наукових працях. Ідеї та розробки співавторів наукових публікацій у дисертації не використовувалися. Конкретний особистий внесок автора у спільні наукові праці наведений у списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися й були схвалені на науково-практичних конференціях: Концептуальні засади модернізації системи освіти в Україні” (м. Харків, 2002 р.), Соціальна політика і механізми інтеграції українського суспільства” (м. Одеса, 2002 р.), Модифікація сучасного управління як основа потенціалу розвитку держави” (м. Запоріжжя, 2004р.), Сучасні проблеми й тенденції формування ефективної системи державного управління та місцевого самоврядування в Україні” (м. Запоріжжя, 2008р.), Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2008 р.), Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, з них 5 у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 5,2 обл.-вид. арк., з яких особисто автору належить 5,0 обл.-вид. арк.
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи 200 сторінок, вона включає 4 рисунки, 28 таблиць, 1 додаток, список використаних джерел зі 190 найменувань.
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державно-громадського управління розвитку системи освіти на регіональному рівні. Основні висновки зводяться до такого.
1. Виконане дисертаційне дослідження відображає значущість вирішення проблеми державно-громадського управління регіональною системою освіти і має науково-прикладний характер. Аналіз науково-практичних робіт щодо демократизації управління територіальними системами освіти дав можливість з'ясувати важливість і водночас недостатню розробленість теоретичних, методичних і організаційних аспектів державно-громадського управління регіональною системою освіти.
На підставі узагальнення науково-теоретичної сутності поняття "державно-громадське управління регіональною системою освіти" запропоновано таке його визначення: цілеспрямована, організуюча й регулююча взаємодія державних і громадських органів управління щодо ухвалення та реалізації спільних раціональних управлінських рішень із забезпечення стійкого розвитку регіональної системи освіти, створення та освоєння нововведень, що приводять до якісної її зміни, нарощування інноваційного потенціалу з урахуванням соціальних, економічних, культурних особливостей та традицій регіону. Державно-громадський підхід до управління освітою виступає реальним механізмом повноцінного використання можливостей соціальних інститутів, мікросередовища особи, суспільства в цілому в забезпеченні соціального захисту та добробуту особистості, в підвищенні якості життя людей; створення реальних умов для розвитку ініціативної, творчої, соціально активної особистості, здатної самостійно ухвалювати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їх можливі наслідки, відповідно до можливостей і потреб визначати траєкторію своєї професійної діяльності, щоб бути затребуваним у новому суспільстві, брати активну участь і конструктивно впливати на подальший його розвиток.
2.Функціонування системи державно-громадського управління має бути засноване на таких принципах: гнучкого реагування на проблеми в освіті; толерантності; розвитку; діалогу; повноти складу управлінських дій; відкритості. Основними функціями державно-громадського управління освітою є: діагностична, координаційна, експертна. Зазначені функції мають реалізовуватися в послідовному алгоритмі таких етапів: організаційний (домовленість про спільні дії з метою вирішення проблем в освіті; обговорення й ухвалення порядку дій у спільній діяльності); діагностичний (діагностика реальної ситуації в освітньому просторі; визначення та формулювання проблем; спільна постановка мети й завдань); етап узгодження дій (визначення основних напрямів діяльності; вибір способів вирішення поставлених завдань; розробка критеріїв успішності вирішення поставлених завдань); практичний (реалізація способів вирішення намічених цілей і поставлених завдань; координація дій державних і громадських структур); аналітичний (експертиза й обговорення результатів державно-громадського управління; експертиза освітніх проектів, спрямованих на вирішення проблем регіонального освітнього простору); коригування (коригування намічених цілей і поставлених завдань, способів їх досягання та вирішення).
3. Головною метою функціонування системи державно-громадського управління розвитком регіональної освіти є її перетворення з моделі, що стабільно функціонує, на інноваційну. Інноваційний характер розвитку регіональної системи освіти на основі державно-громадського управління зумовлений взаємодією державних і громадських органів управління освітою в ухваленні й реалізації спільних управлінських рішень зі створення та освоєння нововведень, що приводять до якісної зміни діяльності регіональної системи освіти і сприяють її унікальності. Модель державно-громадського управління розвитком регіональної системи освіти включає: мету (інноваційний розвиток регіональної системи освіти); модулі: організаційно-технологічний модуль, представлений сукупністю провідних ідей (соціального діалогу; конгруентності й синергетичної ефективності взаємодії освітніх організацій і громадськості; соціальної відповідальності суб'єктів управління), принципів (регульованої еволюції, паритетності управління, врахування компенсаторності системи, створення та використання мережевих організаційних структур), організаційним механізмом (функціонал; інформаційне забезпечення; координаційні зв'язки; методи й форми); об'єктно-змістовий модуль, що відображає змістовні домінанти регіональної системи освіти, етапи розвитку (стабільного функціонування, інноваційно-моделювальний, процесуальний, інноваційно-перетворювальний); рівні розвитку регіональної системи і соціально-педагогічні умови.
4.В Запорізькій області сформовано самодостатню варіативну систему навчально-виховних закладів усіх рівнів, що стабільно працює й перебуває в постійному розвитку, має суттєвий потенціал на шляху створення для населення умов доступної якісної освіти протягом життя. За своїми обсягами та розгалуженістю регіональна освітня система в усіх своїх ланках досить коректно узгоджена з кількісними показниками населення області та його потребами в освітніх послугах. Сучасна школа в Запорізькій області намагається зберегти і примножити традиції народної педагогіки. Здійснена модернізація професійно-технічної освіти з урахуванням потреб ринку праці. Основними напрямами подальшого розвитку регіональної системи освіти визначено: створення укрупнених освітніх одиниць; розвиток мережевої взаємодії освітніх установ на основі соціально-педагогічних проектів; делегування частини владних повноважень органів державного управління освітою громадським з метою раціоналізації управлінської праці у вирішенні стратегічних завдань розвитку освіти.
5. Формування державно-громадського управління регіональною системою освіти передбачає: встановлення позитивних зв'язків між регіональною системою освіти, державними і громадськими інститутами, що забезпечують можливість вираження соціального замовлення і його врахування в процесі організації управлінської діяльності; задоволення освітніх потреб різних верств і груп населення; соціалізацію й виховання підростаючого покоління з урахуванням традицій, культури регіону та національної культури; перетворення освіти в розвиваючу й таку, що розвивається систему, здатну забезпечити розвиток особистості та розвиток місцевих громадських систем за умови корпоративної взаємодії між усіма соціальними інститутами. Відповідно запропоновано оцінювати рівень сформованості державно-громадського управління регіональною системою освіти (високий, середній, низький) на основі показників, що дають можливість охарактеризувати: взаємодію регіональної системи освіти і зовнішнього середовища; організацію державно-громадського управління регіональною системою освіти.
6. Побудову методичного апарату оцінювання ефективності функціонування регіональної системи освіти доцільно здійснювати з урахуванням таких важливих критеріальних характеристик: мета ,йі завдання системи (планування та постановка цілей; єдність мети; засвоєння системних цілей; реакція на суперечність системи; доступність освітніх послуг); результативність функціонування системи (ефективність; якість; надійність; динаміка зростання; гнучкість; кадрові ресурси; навчання та вдосконалення; стабільність; оцінки ззовні; інформація і взаємозв'язок підсистем; взаємодія із зовнішнім середовищем); якість персоналу системи (оцінка «зсередини»; задоволеність роботою; рівень мотивації; соціальна атмосфера; конфліктність/згуртованість колективу; плинність кадрів; участь у поділі обов’язків; особистісні якості керівників установ; професійні якості керівників установ; спрямованість на досягнення мети; узгодженість ролей і норм).
7. Зміст державно-громадського управління становить діяльність суб'єктів у двох напрямах: забезпечення функціонування освітньої сфери і її розвиток. Структурно-функціональна модель державно-громадського управління регіональною системою освіти передбачає: взаємодію державних і громадських структур управління освітою з органами місцевого самоврядування та різними організаціями, суб'єктами підприємництва щодо залучення інвестицій в освіту; узгодження соціального замовлення, нормативів освіти і особистісних саморозвивальних засад; міжвідомчу співпрацю з метою захисту прав учнів, учителів (викладачів); прийняття громадськістю соціальної відповідальності за результати освіти, гармонізацію відносин суб'єктів освітнього процесу. До функції державного управління віднесено: планування, організацію, керівництво, контроль. Система державно-громадського управління передбачає такі функції: діагностичну, координаційну, експертну.
8. Найважливішим елементом організаційно-економічного механізму модернізації системи освіти в Україні є багатоканальне фінансування. При зростанні частки освіти в загальній структурі бюджетних витрат система освіти існує в умовах хронічного недофінансування, що зумовлює необхідність залучення навчальними закладами позабюджетних джерел фінансування (коштів домогосподарств, працедавців, різних фондів і добродійних організацій). У роботі запропоновано заходи багаторівневого фінансування за рахунок державного, регіональних і місцевих бюджетів, напрями вдосконалення інструментів фінансування освіти.
9. Виконана дисертаційна робота відкриває можливості для подальшого дослідження проблем державно-громадського управління освітою в Україні як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях. За рамками проведеного дослідження залишилися питання, пов'язані з вирішенням ряду правових, економічних, наукових умов, що забезпечують ефективність державно-громадського управління регіональною системою освіти. Дослідження, в рамках теми дисертації, може бути продовжено в таких напрямах: забезпечення законодавчо-нормативної бази державно-громадського управління регіональною системою освіти; створення ресурсних центрів державно-громадського управління; розробка механізмів врахування соціального замовлення освіті; забезпечення державно-громадського управління якістю освіти та інноваційних процесів у регіональних системах освіти тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александров В. Освітня послуга: суть та моделі якості / В. Александров. // Освіта і управління. 2006. Т. 9. № 1. С. 156-164.
2. Андрух О. Г. Особливості формування грошових потоків вищих навчальних закладів освіти України / О. Г. Андрух. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2007. № 2. С. 8-10.
3. Анищенко І. В. Освітня складова державного механізму сприяння формуванню конкурентноздатного трудового потенціалу / І. В. Анищенко. // Інвестиції: практика та досвід. 2006. № 3. С. 27-32.
4. Антонюк Л. Освіта Австрії стан і тенденції розвитку / Л. Антонюк, К. Корсак. // Освіта і управління. 2002. Т. 5. С. 188-196.
5. Антошкіна Л. Методичні питання визначення розмірів державного сектору у сфері освіти / Л. Антошкіна. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. 2005. № 8. С. 39-42.
6. Артюх М. Особливості сучасного оновлення управління діяльністю районного відділу освіти / М. Артюх. // Освіта і управління. 2006. Т. 9. №2. С. 55-58.
7. Астахова К. В. Трансформація вищої освіти вимагає трансформації управління вищою школою / К. В. Астахова. // Педагогіка і психологія. 2002. № 3. С. 19-22.
8. Бачинська Є. М. Механізм формування інноваційного освітнього простору в регіоні / Є. М. Бачинська. // Педагогіка і психологія. 2007. № 1. С. 79-88.
9. Беззубко Л. В. Державне управління та державне регулювання в системі вищої освіти України / Л. В. Беззубко, Л. С. Соколова. // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 3. С. 9-13.
10. Бесчасний В. М. Пріоритети подальшого розвитку державного управління в галузі освіти / В. М. Бесчасний. // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 4. С. 14-17.
11. Бесчасний В. М. Пріоритети подальшого розвитку державного управління в галузі освіти / В. М. Бесчасний. // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 4. С. 14-17.
12. Бесчастний В. М. Діяльність органів державного управління з упровадження інноваційного змісту й функцій освіти / В. М. Бесчастний. // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 3. С. 13-17.
13. Билинская М.Н. Национальные доктрины развития образования Украины и России: точки соприкосновения и различия / М. М. Білинська. // Х Симпозиум: Квалиметрия в образовании: методология и практика: У 8 кн.: Кн. 6: Общие проблемы развития образования: структура, качество, тенденции. М., 2002. С. 98-102.
14. Білинська М. М. Деякі аспекти структурно-змістовного формування системи управління якістю вищої освіти / М. М. Білинська. // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. К., 2002. С. 180-182.
15. Боголіб Т. Регіоналізація вищої освіти в умовах розвитку економіки нового типу / Т. Боголіб. // Підприємництво, господарство і право. 2007. № 8. С. 161-165.
16. Бутівщенко С. Вплив державно-управлінських рішень на реформування системи управління середньої управлінської освіти в Україні в 1917-1930 рр. / С. Бутівщенко. // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2003. № 3. С. 73-80.
17. Вакарчук І. О. Виступ Міністра освіти і науки України Івана Вакарчука на нараді за участю Президента України з питань забезпечення функціонування та розвитку освіти / І. О. Вакарчук. // Вища освіта України. 2008. № 2. С. 5-9
18. Василюк А. Реформування професійної освіти в Польщі та Україні: порівняльний аналіз / А. Василюк. // Освіта і управління. 1999. № 1. С.13-19.
19. Васильченко Н. Про деякі аспекти управління школою нового типу / Н. Васильченко. // Шлях освіти. 2001. № 2. С.29-32.
20. Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої освіти: особливості управління / Л. Ващенко. // Освіта і управління. 2003. Т.6, Число 3. С. 97-104.
21. Вдовиченко Р. Діяльність міського управління освіти з підвищення професійної компетентності керівників шкіл / Р. Вдовиченко. // Освіта і управління. 2003. Т.6, Ч.1. С. 33-40.
22. Вдовиченко Р. Проблеми профільного навчання у старшій школі на регіональному рівні / Р. Вдовиченко, Л. Калініна. // Освіта і управління. 2004. Т.7, Число 2. С. 71-77.
23. Вєльчева Н. І. Оптимізація державного регулювання вищої освіти в Україні / Н. І. Вєльчева. // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 4. С. 74-79.
24. Вишневська Н. Система освіти в Норвегії після реформи 94 / Н. Вишневська. // Освіта і управління. 2000 (2001). Т. 4. С. 133-144.
25. Вікторов В. Нові моделі управління освітою / В. Вікторов. // Вища освіта України. 2005. № 2. С. 66-71.
26. Гаєвська Л. Державно-громадське управління освітою: теоретичний аспект / Л. Гаєвська. // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2007. № 4. С. 37-47.
27. Гальперіна В. Деякі питання дослідження державної освітньої політики / В. Гальперіна. // Вища освіта України. 2002. № 4. С. 70-75.
28. Гелпі Е. Освіта та еволюція держави / Е. Гелпі. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. № 3. С. 145-153.
29. Головатий М. Організаційно-методичні засади інтеграції національної системи освіти України в Європейську систему освіти відповідно до Болонського процесу / М. Головатий. // Освіта і управління. 2005. Т. 8, № 34. С. 157-160.
30. Голубенко О. Методологічні підходи та досвід організації регіонального університету (мультиверситету) / О. Голубенко. // Вища освіта України. 2003. № 4 . С. 44-49.
31. Грабовський В. Модель державно-громадського управління районною системою загальної середньої освіти з моніторинговим супроводом / В. Грабовський. // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2004. № 4. С. 355-363.
32. Грабовський В. Особливості регіонального управління закладами освіти в сучасних умовах / В. Грабовський. // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2003. № 3. С. 366-372.
33. Гречка Я. Державні органи управління освітою Польщі / Я. Гречка. // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2005. № 3. С. 455-463.
34. Гриневич Л. Децентралізація управління освітньою системою (На прикладі Польщі) / Л. Гриневич. // Освіта і управління. 2004. Т. 7, Ч. 34. С. 153-160.
35. Гуменюк С. Освіта як джерело державотворення / С. Гуменюк. // Психологія і суспільство. 2002. № 1. С. 4-9.
36. Гусєв В. Формування інноваційної культури як пріоритет державної інноваційної політики / В. Гусєв. // Освіта і управління. 2003. Т.6, Число 2. С. 85-92.
37. Двінчук Д. Урахування проблем становлення громадянського суспільства у змісті діяльності місцевих органів управління освітою / Д. Двінчук, А. Мазак. // Вісник державної служби України. 2004. № 1. С. 40-44.
38. Державне управління: теорія і практика: монографія / [за заг. ред. В. Б.Авер’янова]. К.: Юрiнком Інтер, 1998. 431 с.
39. Дзвінчук Д. Центральні органи управління освітою в законодавстві України / Д. Дзвінчук. // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. 2003. № 1. С. 265-276.
40. Дзоз В. Освітня справа як складник гуманітарної політики держави / В. Дзоз. // Вища освіта України. 2004. № 4. С. 36-40.
41. Дмітрієв В. Ю. Роль навчально-наукових виробничих комплексів в економічному розвитку регіону / В. Ю. Дмітрієв. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2007. № 2. С. 91-94.
42. Добровольська Л. М. Державне кредитування вищої освіти / Л. М.Добровольська. // Фінанси України. 2004. № 1. С. 49-54.
43. Добровольська Л. М. Деякі аспекти державного фінансування вищої освіти / Л. М. Добровольська. // Фінанси України. 2003. № 8. С. 50-54.
44. Драган І. В. Управління освітніми послугами в системі державних стандартів / І. В. Драган. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2007. № 4. С. 69-73.
45. Драган І. О. Концепція управління освітою в Україні / І. О. Драган. // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2007. № 4. С. 73-76.
46. Дубровка О. В. Особливості державного регулювання ринку послуг вищої освіти / О. В. Дубровка. // Педагогіка і психологія. 2004. № 4. С. 63-72.
47. Ельбрехт О. До питання реалій і перспектив сучасної освіти / О. Ельбрехт. // Освіта і управління. 2005. Т. 8, Число 2. С. 82-85.
48. Євтух М. Болонський процес: стратегічні цілі й тактика реалізації / М. Євтух. // Освіта і управління. 2005. Т. 8, № 34. С. 181-184.
49. Євтух, М. Б. Забезпечення якості вищої освіти важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства / М. Б. Євтух, І. С. Волощук. // Педагогіка і психологія. 2008. № 1. С. 70-74.
50. Єрмола А. Державна система моніторингу якості освіти необхідна умова трансформаційних процесів освітнянської сфери / А. Єрмола. // Освіта і управління. 2005. Т. 8, Число 1. С. 100-103.
51. Єрохін С. А. Державне регулювання та ринкова саморегуляція в економічній моделі вищої освіти / С. А. Єрохін. // Актуальні проблеми економіки. 2004. № 4. С. 23-29.
52. Жабенко О. Державне управління освітою у працях сучасних авторів / О. Жабенко. // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 2002. № 4. С. 155-161.
53. Жабенко О. Розвиток державних органів управління освітою в Україні (19451947 р.р.) / О. Жабенко. // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 1999. № 4. С.307-313.
54. Жиляев И. Платное образование в Украине / И. Жиляев. // Економіка та держава. 2003. № 1. С. 6-7.
55. Заєць О. В. Основні завдання управління освітою / О. В. Заєць. // Вища освіта України. 2008. № 2. С. 52-61.
56. Заєць О. Поняття "управління освітою" в системі соціального управління / О. Заєць. // Вища освіта України. 2007. № 3. С. 57-62.
57. Зайчук В. О. Управління якістю освіти як складова державної освітньої політики / В. О. Зайчук. // Педагогіка і психологія. 2007. № 2. С. 18-26.
58. Закон України Про вищу освіту” 17.01.2002 р. № 2984-III // Відомості Верховної Ради. 2002. № 20. С.134-168.
59. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради. 1997. № 24. С. 170-210
60. Закон України Про освіту” 23.05.1991 р. № 1060-XII // Відомості Верховної Ради. 1991. № 34. С.451-491.
61. Іванов М. Деякі проблеми вироблення державної стратегії освіти й виховання громадянина сучасної України / М. Іванов. // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2003. № 3. С. 311-316.
62. Іванова Н. Становлення та розвиток радянських органів державного управління освітою в Україні (19171920) / Н. Іванова. // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. 1999. № 1. С.236-251.
63. Каїра З. Альянси у вищій освіті: підвищення ефективності стратегій управління: засоби інтеграції / З. Каїра. // Синергія. 2004. № 2. С. 18-21.
64. Калачнікова С. Роль громадськості в управлінні вищою освітою США / С. Калачнікова. // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. 1999. № 1. С.215-224.
65. Каленюк І. Проблеми та механізми фінансового регулювання освіти в сучасних умовах / І. Каленюк. // Вища школа. 2002. № 4-5. С. 82-90.
66. Каленюк І. Фінансове управління системою освіти / І. Каленюк. // Освіта і управління. 2002. Т. 5. С.85-94.
67. Калініна Л. Історичний контекст розвитку теорій менеджменту / Л. Калініна, Т. Михайленко, В. Бурма. // Освіта і управління. 2003. Т.6, Число 2. С. 63-72.
68. Калініна Л. Регіоналізація вищої школи в контексті реформування системи вищої освіти в Україні / Л. Калініна. // Український соціум. 2005. № 2-3. С. 109-113.
69. Кір’ян В. А. Держава і освіта: сутність стратегічного управління на етапі трансформації / В. А. Кір’ян, Г. А. Дмитренко, С. М. Мудрая. // Економіка та держава. 2006. № 4. С. 67-70.
70. Кнорр Н. Спільні й відмінні риси систем освіти України та США (Порівняльний аспект) / Н. Кнорр. // Освіта і управління. 2004. Т. 7, Ч. 3-4. С. 161-168.
71. Кобченко Л. С. Бюджетне фінансування загальної середньої освіти України / Л. С. Кобченко. // Економіка та держава. 2008. № 6. С. 97-98.
72. Кобченко Л. С. Державне управління загальною середньою освітою на місцевому рівні / Л. С. Кобченко. // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. № 4. С. 134-138.
73. Кобченко Л. С. Якість загальної середньої освіти в державному управлінні / Л. . Кобченко. // Економіка та держава. 2008. № 5. С. 75-76.
74. Козубняк В. Управління освітою: стан, проблеми, перспективи / В. Козубняк. // Освіта і управління. 2003. Т.6, Число 3. С. 67-73.
75. Коміренко В. Приєднання до Болонського процесу як Євроінтеграційна стратегія України: аспекти, проблеми, прогнози / В. Коміренко. // Освіта і управління. 2005. Т. 8, № 3-4. С. 175-181.
76. Конащук В. Регіоналізація вищої школи: проблеми і перспективи / В. Конащук. // Вища освіта України. 2003. № 1. С. 36-38.
77. Концепція державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки . // Вища школа. 2006. № 3. С. 114-119.
78. Корнєєва Л. Якість освітніх послуг з позицій міжнародних стандартів серії ISO 9000:2000 / Л. Корнєєва, М. Сіницький. // Освіта і управління. 2006. Т. 9. № 1. С. 87-90.
79. Коробко Л. І. Механізми управління комплексом професійної освіти / Л. І. Коробко. // Економіка та держава. 2008. № 1. С. 98-100.
80. Корсак К. Болонський процес та його міфологізація на теренах Росії й України / К. Корсак. // Освіта і управління. 2005. Т. 8, № 3-4. С. 168-174.
81. Корсак К. В. До стратегії вибору нових засад управління в освіті / К. В. Корсак, Л. М. Юрчук. // Педагогіка і психологія. 2002. № 3. С. 63-67.
82. Корсак К. Нова українська мрія європейський освітній простір / К. Корсак. // Освіта і управління. 2003. Т.6, № 2. С. 44-50.
83. Корсак К. Нові аспекти сучасної освітньої політики провідних країн заходу / К. Корсак А. Яковський. // Шлях освіти. 2000. № 2. С.16-18.&n
- Стоимость доставки:
- 125.00 грн