РОЗВИТОК ТЕОРЕТИЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ КОНЦЕПТУ «КУЛЬТУРНИЙ КАПІТАЛ» В СУЧАСНІЙ СОЦІОЛОГІЇ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Мороз Євгенія Олегівна

УДК 316.01

РОЗВИТОК ТЕОРЕТИЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ КОНЦЕПТУ
«КУЛЬТУРНИЙ КАПІТАЛ» В СУЧАСНІЙ СОЦІОЛОГІЇ

22.00.01 – теорія та історія соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Науковий керівник
Судаков Володимир Іванович
доктор соціологічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ГЕНЕЗИС ІСТОРИКО-СОЦІОЛОГІЧНИХ ТРАДИЦІЙ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУ «КУЛЬТУРНИЙ КАПІТАЛ» В СУЧАСНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЯХ

12
1.1. Передумови формування концепції культурного капіталу в соціології та суспільствознавстві ХХ століття
12
1.2. Специфіка розуміння сутності та механізмів репродукції культурного капіталу в традиції дослідження П.Бурдьє
33
1.3. Аналітичний огляд сучасних підходів до дослідження сутності та ак-туалізації культурного капіталу
46
Висновки до першого розділу 62
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІОЛОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ СОЦІАЛЬНИХ ВИМІРІВ КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ
65
2.1. Сутність та структуризація внутрішніх елементів культурного капіталу 65
2.2. Функціональний статус культурного капіталу та його конверсійний по-тенціал
83
2.3. Логічна параметризація та релятивність як основні засади символічно-го виміру культурного капіталу
98
Висновки до другого розділу 114
РОЗДІЛ 3. ПІЗНАВАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ АКТУАЛІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ
117
3.1. Гносеологічні суперечності теоретичного конструювання технологій накопичення культурного капіталу
117
3.2. Трансформація детермінантів накопичення та формування культурно-го капіталу в контексті сучасних суспільних процесів
144
Висновки до третього розділу 167
ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 175

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна соціологічна наука з-поміж інших провідних тенденцій сьогодення характеризується зверненням теоретиків до проблематики актуалізації нематеріальних ресурсів розвитку суспільства, вагоме місце серед яких належить індивідуальним культурним якостям та надбанням людини, що уособлюють її діяльнісний потенціал. Водночас такі узагальнені соціально-культурні атрибутивні властивості на макрорівні соціологічного пізнання представлені як новітній ресурс соціальної диференціації. Соціологічне осмис-лення цих тенденцій сучасності фіксується за допомогою теоретичного концепту «культурний капітал». Безпосереднє наукове звернення до дослідження осо-бливостей формування, функціонування та відтворення культурного капіталу було започатковано в соціології в межах постструктуралістського напрямку, представленого у працях П.Бурдьє та його послідовників. Дискусії щодо зна-чущості основних принципів та положень постструктуралістської концепції ку-льтурного капіталу тривають і сьогодні, однак її евристичний потенціал у пояс-ненні важливих соціоструктурних процесів – соціальної мобільності, класово-рольової диференціації, інтелектуалізації, індивідуалізації та віртуалізації сус-пільного життя тощо – не викликає сумнівів.
Оцінюючи ступінь дослідженості теоретичних інтерпретацій концепту «культурний капітал», слід вказати на її недостатню наукову розробленість, особливо в аспектах ідентифікації та аргументації його смислових ознак. Слід підкреслити, що в концептуальних межах феноменологічної, інтеракціоністсь-кої, конструктивістської, драматургічної, неофукціоналістської, конфліктологі-чної соціологічних парадигм безпосереднє використання концепту «культурний капітал» є обмеженим, оскільки змістовну інтерпретацію набувають еквівалентні даному концепту термінологічні аналоги («запас знань», «досвід», «освітньо-культурний рівень», «освіченість», «компетентність», «обізнаність», «людський капітал», «інтелектуальний капітал» та ін.). Саме тому принципово значущим є розуміння того, що лише в межах постструктуралістської соціології «культурний капітал» постає як концепт соціологічної теорії, тоді як в усіх ін-ших підходах він набуває ознак метафори. Метафоризація концепту «культур-ний капітал» призводить до суперечливих методологічних наслідків, змістовно пов’язаних з вирішенням завдань наукової ідентифікації статусних ознак певних соціальних груп як носіїв культурного капіталу. Тому неважко помітити явище концептуальної дифузії та посилення суб’єктивізму у спробах визначення статусних характеристик таких соціальних груп, як інтелектуали, експерти, вчені, аспіранти, студенти, школярі, профани, невігласи та ін.
Слід також констатувати, що з'ясування специфіки генезису та форму-вання інтерпретацій концепту «культурний капітал» в теоретичній соціології набуває особливої актуальності як необхідний початковий етап наукової рефле-ксії та формування спеціалізованої дослідницької стратегії, спрямованої на по-будову теорії нематеріальних капіталів. Суттєвими пізнавальними стимулами інтелектуального руху у даному напрямку є вже існуючі наукові доробки.
Важливо відзначити існування певної історико-соціологічної та загальної суспільствознавчої традиції дослідження теоретичних аспектів «капітальних властивостей» культурних ресурсів, активів та потенціалів. Дана традиція ре-презентована працями В.Бейджгота, Л.Вальраса, М.Вебера, Е.Дюркгейма, Ф.Енгельса, О.Конта, Ф.Ліста, Г.Маклеода, К.Маркса, А.Маршала, Д.Менделеєва, Дж.Мілля, В.Парето, Д.Рікардо, В.Рошера, Г.Сіджука, А.Сміта, П.Сорокіна, І.Фішера та ін. Введення у науковий обіг «культурного капіталу» як соціологічного концепту, вивчення механізмів та факторів формування, фун-кціонування, відтворення та особливостей накопичення його як ресурсу пов'я-зано із відомими роботами П.Бурдьє та Ж.-К.Пасерона. Подальший розвиток даний концепт отримав у працях К.Асшафенбурга, М.Арчер, П.Багой, Л.Болтанскі, Д.Броді, Е.Вейнінджера, П.ДеГрафа, П.Дімаджіо, С.Дюмаіс, Ф.Еріксона, Т.Зарицького, Д.Катсіліса, Р.Колінза, Дж.Коулмана, Д.Крайкампа, М.Ламонт, А.Ларо, І.Мас, Д.Мора, Ф.Рошера, Р.Рубінсона, Л.Тевено, Е.Хорват, Г.Шеленберга та ін. Певна аргументація перспектив подальшого розвитку кон-цепції культурного капіталу представлена у працях З.Баумана, У.Бека, П.Бергера, Б.Берштейна, Ж.Бодріяра, Ю.Васильчука, Ю.Габермаса, Е.Гіденса, М.Кастельса, Ч.Пірса, Н.Смелзера, Д.Тросбі, Е.Тофлера, Е.Фрома, Ф.Фукуями та ін. Конструктивні спроби використання українськими та російськими соціо-логами концепції культурного капіталу при дослідженні проблем соціокульту-рної трансформації пострадянських суспільств були реалізовані у працях Л.Ази, А.Ашкерова, Ю.Биченко, В.Герасимової, О.Голікова, А.Горбачика. Н.Горбунової, О.Демківа, Т.Заславскої, В.Зирянова, В.Ільїна, Н.Коваліско, Н.Костенко, О.Куценко, В.Левашова, С.Макеєва, Т.Нестик, А.Очкіної, В.Радаєва, М.Рощиної, А.Ручки, М.Соболевської, В.Судакова, Н.Тихонової, М.Туленкова, Н.Шматко, І.Шуригіної, В.Щербини, Н.Цимбалюк та ін. Однак, незважаючи на значну дослідницьку увагу до даної тематики, варто зауважити, що серед усього наукового доробку формально важко виокремити різні конце-пції культурного капіталу, окрім постструктуралістської, адже всі інші концеп-туальні підходи є лише окремими елементами певних моделей дослідження ре-сурсних засад сучасного соціального розвитку.
Отже, наукова проблема дисертаційного дослідження полягає у необхід-ності подолання гносеологічної суперечності, обумовленої неоднозначністю теоретичної інтерпретації концепту «культурний капітал» та потребою у здійс-ненні теоретико-методологічного обгрунтування пізнавального потенціалу да-ного концепту в сучасній теоретичній соціології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний із плановою тематикою дос-ліджень кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та держбюджетною науково-дослідною роботою 11БФ017-1 «Менеджмент у вищій школі України: адаптація до європейського контексту», де автором розроблено соціологічний аспект досліджуваної проблеми.
Метою дисертації є з'ясування особливостей формування теоретичних ін-терпретацій та здійснення теоретико-методологічного обгрунтування пізнава-льного потенціалу концепту «культурний капітал» у сучасній соціології.
Відповідно до мети було поставлено такі завдання:
– здійснити аналітичний огляд передумов введення у науковий обіг конце-пту «культурний капітал» та охарактеризувати суспільні чинники, що обумови-ли його появу;
– визначити основні етапи становлення та розвитку концепції культурного капіталу в постструктуралістській соціології;
– систематизувати базові теоретико-методологічні соціологічні підходи та моделі розуміння сутності концепту «культурний капітал»;
– узагальнити теоретичну інтерпретацію концепту «культурний капітал»;
– обґрунтувати пізнавальний потенціал концепту «культурний капітал» шляхом аргументації теоретико-методологічних можливостей даного концепту при ідентифікації джерел накопичення культурного капіталу, з'ясування специ-фіки відтворення окремих функцій культури та дослідженні структурних скла-дових культурного капіталу.
Об’єкт дослідження – теоретичні інтерпретації концепту «культурний ка-пітал» та його термінологічних аналогів.
Предмет дослідження – розвиток та фактори пізнавальних трансформацій теоретичних інтерпретацій концепту «культурний капітал» в сучасній соціології.
Методи дослідження. Досягнення мети та реалізація завдань дослідження забезпечувалися шляхом використання як загальнонаукових, так і спеціальних методів: аналізу і синтезу – під час виокремлення функцій та структурних скла-дових культурного капіталу; єдності історичного і логічного – для визначення того, як історично змінювалися підходи до виявлення сутності концепту «куль-турний капітал»; системного аналізу – для визначення специфіки концепту «ку-льтурний капітал» серед суміжних за змістом понять; узагальнення і порівняння – для виявлення сутності теоретичних підходів до концепту «культурний ка-пітал», виокремлення змістовних ознак концепту «культурний капітал»; індукції та дедукції – при вивченні специфіки структурних складових, механізмів на-копичення та практик актуалізації культурного капіталу; логічної параметризації – при виділенні логіко-символічних параметрів, що характеризують концепт «культурний капітал».
Наукова новизна одержаних результатів:
– вперше запропоновано та представлено авторську дослідницьку стра-тегію, яка дозволяє здійснити систематизацію етапів виникнення та становлення концепту «культурний капітал» в історико-соціологічній ретроспекції. Дове-дено, що процес його включення до соціологічного дискурсу відбувався протя-гом п’яти етапів. Перших два є етапами передумов, що детерміновано появою та розробкою у працях політекономістів та згодом в роботах К.Маркса поняття «капітал». Третій етап є проміжним, у ході якого здійснювалося залучення до соціологічного обігу понять, що характеризують різноманітні нематеріальні форми капіталів. Останні два є етапами безпосереднього становлення постстру-ктуралістської концепції культурного капіталу та подальшого осмислення її пі-знавального потенціалу в сучасній теоретичній соціології;
– вперше обґрунтовано нові концептуальні уявлення щодо особливостей формування теоретичних інтерпретацій та теоретико-методологічного обгрун-тування пізнавального потенціалу концепту «культурний капітал» в сучасній соціології. Зокрема, здійснена ідентифікація сутнісних ознак концепту «культу-рний капітал» в контексті аналізу змісту суміжних та синонімічних понять різ-них соціологічних парадигм («запас знання», «досвід», «освітньо-культурний рівень», «людський капітал», «інтелектуальний капітал» та ін.). Визначено, що встановлені аналоги в різних парадигмальних інтерпретаціях не є соціологіч-ними поняттями, а запозиченими метафорами. Доведено, що за своїми сутніс-ними ознаками та пізнавальними властивостями концепт «культурний капітал» відображає специфічний атрибут колективного або індивідуального соціального суб’єкта у формі сукупності інтелектуальних здібностей, лінгвістичної ком-петентності, загальної освіченості та кваліфікаційної підготовки, умінь та нави-ків розуміння кодів матеріальної та духовної культури, морально-етичних якос-тей, які використовуються під час здійснення соціальної діяльності у процесі взаємної конвертації капіталів і при цьому узаконюють володіння соціальним статусом. Зазначені елементи формуються під впливом сімейного виховання, а згодом – освіти та самоосвіти через посередництво мотиваційного компоненту прагнення до його накопичення в межах процесу соціалізації та на макрорівні виступають як ресурс, що формує соціальну структуру суспільства;
– вперше запропоновано поряд з іншими логіко-символічними парамет-рами, що визначають концепт «культурний капітал», використовувати параметр модальності як сутнісної ознаки даного концепту, що характеризує міру нако-пичення культурного капіталу різними соціальними суб’єктами. Уточнено і ро-зширено розуміння якісного, кількісного (обсягу) та структурного параметрів відповідно до тенденцій сучасності;
– удосконалена аргументація застосування концепту «культурний капітал» для вирішення пізнавальної суперечності при визначенні первинності джерела накопичення культурного капіталу у континуумі «родинне виховання – вища освіта». Доведено, що окрім традиційного джерела формування такого фактора – виховання в елітарних родинах – його можна розвинути завдяки комунікації з іншими суб’єктами впливу (зокрема, наприклад, в межах державної підтримки осіб з низьким рівнем батьківського культурного капіталу), що уможливлює по-новому оцінити класичне пояснення механізму репродукції;
– отримали подальший розвиток існуючі теоретичні уявлення щодо мож-ливості використання концепту «культурний капітал» при дослідженні супере-чностей відтворення окремих соціальних функцій культури: доведено можли-вість виділення як специфічних функцій (репродукції, соціалізації та адаптації, комунікації), що реалізуються виключно культурним капіталом, так і загальних функцій (конвертації, сприяння накопиченню прибутку і здобуттю влади, фор-мування престижу та репутації, розрізнення, розпізнавання та розшифрування, легітимації соціальних статусів та влади), що є притаманними усім капітальним формам, однак у випадку культурного капіталу мають свої особливості;
– отримала подальший розвиток запропонована П.Бурдьє концептуальна модель ідентифікації трьох структурних вимірів культурного капіталу (інкор-порованого, об'єктивованого та інституціоналізованого). Аргументовано, що за своїми методологічними можливостями концепт «культурний капітал» дозволяє здійснити ідентифікацію й інших важливих структурних складових культурного капіталу, якими є: сукупність загального та специфічного знання, а також певні елементи морально-етичної культури (знання культурних традицій і норм, моделей поведінки, етикет, міжкультурна, комунікативна та професійна компетентність, загальна освіченість, культура моральних почуттів, поведінки та свідомості).
Практичне значення одержаних результатів полягає у поглибленні ро-зуміння змісту тенденцій концептуального розвитку сучасної соціологічної те-орії, які визначаються посиленням уваги соціологів до дослідження новітніх соціальних змін та питань ресурсного розвитку соціальних систем індустріаль-ного та постіндустріального типу, а також у можливості їх використання при розробці актуальних практичних рекомендацій у сфері державного управління щодо підтримки молоді з низьким рівнем соціально-культурного походження. Матеріал дисертації також може бути використаний як одне з інформаційних джерел для розробки курсів «Історія соціології», «Загальна соціологічна теорія» для студентів соціологічних спеціальностей, а також для створення спецкурсу «Історія становлення та розвитку соціологічних категорій» для студентів та ас-пірантів соціологічних спеціальностей. Матеріали дисертації увійшли до за-ключного звіту держбюджетної науково-дослідної роботи 11БФ017-1 «Мене-джмент у вищій школі України: адаптація до європейського контексту».
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації доповідались на міжкафедральному семінарі факультету соціології Київського національного університету, теоретичних семінарах кафедри теорії та історії соціології Київ-ського національного університету та на 15 науково-практичних конференціях: з них 11 мають статус міжнародних (I Міжнародна конференція студентів та аспірантів «Соціологія і сучасні трансформації», м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 9-10 жовтня 2008 р.; Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна», м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 23-26 березня 2009 р.; I Міжна-родний Конгрес Соціологічної асоціації України «Соціологія в ситуаціях соціа-льних невизначеностей», м. Харків, ХНУ імені В.Н.Каразіна, 15-17 жовтня 2009 р.; II Міжнародна конференція студентів та аспірантів «Соціологія і сучасні трансформації», м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 22-23 жовтня 2009 р.; Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція студентів, ас-пірантів та молодих вчених «Шевченківська весна», м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 22-26 березня 2010; VIII Міжнародна науково-практична конферен-ція студентів та аспірантів «Соціологія в (пост)сучасності», м. Харків, ХНУ імені В.Н.Каразіна, 15-16 квітня 2010; IV Міжнародний львівський соціологіч-ний форум «Соціологія в умовах кризового суспільства», м. Львів, 28 травня, 2010 р.; III Міжнародна конференція студентів та аспірантів «Соціологія і су-часні трансформації», м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 18-19 жовтня 2010 р.; Міжнародна науково-практична конференція з соціології «Держава і глоба-льні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія», м. Київ, НТУУ «КПІ», 28 - 29 жовтня 2010 року; Молодіжна наукова конференція студентів, аспірантів та мо-лодих науковців «Соціальні зміни та культурна ідентичність», м. Одеса, кафедра соціології Інституту соціальних наук ОНУ імені І.І. Мечникова, 4-5 березня 2011 року; Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна», м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 21-25 березня 2011 р.); 3 мають статус Всеукраїнських (Науково-практична конференція студентів та аспірантів «Дні науки» 17 квітня 2008 року; Науково-практична конференція студентів та аспірантів «Дні науки», 16 квітня 2009 року; Науково-практична конференція студентів та аспірантів «Дні науки», 16 квітня 2010 року, м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка); одна - регіональної (VI Регіональна науково-практична конференція «Теорія та практика сучасного підприємництва в контексті парадигми економічної безпе-ки», м. Вінниця, ВНТУ, 27-28 травня 2010 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 21 одноосібній публікації загальним обсягом 7,1 др. арк., в тому числі 6 науко-вих статей входять до переліку, затвердженого ВАК України як фахові з соціо-логічних наук.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (242 на-йменувань). Повний обсяг дисертації – 198 сторінок, із них основної частини – 173 сторінок. Дисертація містить 7 таблиць та 4 рисунки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. В сучасній теоретичній соціології наукова розробка теоретичних інтерпретацій концепту «культурний капітал» набуває нового рівня актуальності. Тенденція до теоретичного плюралізму та мультипарадигмальності в соціології загалом створює стимули для формування нових концептуальних уявлень щодо структурних, процесуальних та логіко-символічних вимірів культурного капіталу, а також стосовно чинників його репродукції, накопичення та актуалізації у діях та взаємодіях індивідуальних та колективних суб’єктів суспільного життя. В умовах прискореної глобалізації особливо актуалізується потреба в проведенні поглиблених теоретичних та історико-соціологічних досліджень, метою яких є уточнення змісту та евристичного потенціалу концепту «культурний капітал» в новітніх умовах та створення підґрунтя для побудови загально-соціологічної теорії нематеріальних капіталів.
2. Науковий пошук адекватних координат соціологічної інтерпретації концепту «культурний капітал» в історико-соціологічному аспекті виразно позначений наявністю: 1) можливості відображення концептуального становлення «культурного капіталу» у його русі від ідеї до метафори і до концепту в межах п'яти етапів; 2) полярності теоретичних поглядів соціологів стосовно розуміння засобів ідентифікації сутнісних ознак теоретичного концепту «культурний капітал» у парадигмальній, концептуальній та особистісно-орієнтованій площинах соціологічного дослідження; 3) триванням включення концепту «культурний капітал» у понятійно-категоріальний апарат сучасної теоретичної соціології.
3. Запропонована у дисертації систематизація соціологічних уявлень щодо інтерпретацій концепту «культурний капітал» дає підстави для загального концептуального висновку, що лише в межах постстуктуралістської концепції можна розглядати «культурний капітал» як соціологічний концепт. В інших теоретичних підходах обґрунтування концептуальних ознак культурного капіталу є недостатнім, тому коректніше говорити про статус даного концепту як місткої за пояснювальним потенціалом міждисциплінарної метафори, що демонструє аналогії у процесах актуалізації та конвертації різних типів соціальних ресурсів.
4. Незважаючи на значний евристичний потенціал виокремлення значущих властивостей нематеріальних капіталів, постструктуралістська інтерпретація концепту «культурного капіталу» потребує переосмислення деяких концептуальних засад (це стосується уточнення суспільних суб’єктів-носіїв культурного капіталу, джерел та агентів накопичення та конструювання, типів знань та навиків, що становлять його основу, взаємозв’язку трьох станів культурного капіталу) задля адекватної фіксації у змісті концепту перебігу сучасних тенденцій трансформації соціальних інститутів та агентів соціалізації, засобів реалізації та демонстрації соціальним агентам, індикаторів вимірювання, факторів сприяння процесу накопичення та умов перетворення ресурсів у капітал, взаємозв’язку станів культурного капіталу.
5. Перспективну концептуальну стратегію дослідження розвитку теоретичних інтерпретацій концепту «культурний капітал» доцільно формувати на основі орієнтації пізнавальних процедур на концептуалізацію культурного капіталу у таких когнітивних площинах: 1) як фактора структурної диференціації соціальних систем різного типу; 2) як специфічного соціального феномену, вимірами якого виступають функціональний, структурний та логіко-символічний; 3) як дефіцитного нематеріального ресурсу, що є чинником ідентифікації статусних позицій індивідуальних і колективних соціальних суб’єктів в соціокультурній сфері.
6. Важливо враховувати, що процес здійснення інтерпретації концепту «культурний капітал» в соціологічних теоріях та концепціях позначився специфічними суперечностями, обумовленими складностями осмислення феномену культурного капіталу. Зокрема, онтологічні характеристики культурного капіталу в постструктуралістській концепції залишалися невизначеними не лише з причин розбіжності у поглядах щодо специфіки ознак та сутності культурного капіталу, але й тому, що основним теоретичним засобом відображення сутності культурного капіталу виступала категорія «культурної репродукції», що суттєво обмежувало можливості дослідження процесів накопичення та передачі культурного капіталу соціальними суб’єктами поза фактором міжпоколінного відтворення. Враховуючи цю обставину, в дисертації запропоновано розглядати накопичення культурного капіталу як складний поліфакторний процес, домінантним виміром в якому є індивідуальні зусилля, вплив механізму сімейних та інших агентів культурної репродукції залежно від характеристик та ознак соціальних систем та соціального суб’єкту.
7. Гносеологічні суперечності інтерпретацій концепту «культурний капітал» доцільно пов'язувати з теоретико-методологічною орієнтацією дослідника, відповідно до якої можна виділити такі інтерпретативні напрямки: процесуальний, функціональний, структурний та логіко-символічний. В дисертації розроблено інтегральний підхід до інтерпретації концепту «культурний капітал» та уточнено соціальні виміри культурного капіталу відповідно до актуальних тенденцій сьогодення. У даному підході аргументовано, що концепт «культурний капітал» відображає специфічний комплекс атрибутивних властивостей (когнітивних, морально-етичних, комунікативних, мотиваційних, освітніх та інтелектуальних) соціального суб’єкта, що функціонально відтворюється та перерозподіляється у соціокультурних координатах соціального простору як відмінності позицій співіснування індивідуальних та колективних суб’єктів з приводу розподілу дефіцитних культурних ресурсів.
8. Проведене дослідження в свою чергу закладає теоретичні основи для подальшого вивчення порушеної в дисертаційній роботі проблематики. Найбільш важливими з теоретичної та практичної точок зору напрямками майбутніх соціологічних досліджень є емпірична інтерпретація та операціоналізація структурних елементів культурного капіталу з подальшим їх вивченням за допомогою емпіричних методів; поглиблення аналізу щодо необхідності трансформації концептуальної інтерпретації культурного капіталу в умовах сучасного суспільства; розробка загально-соціологічної концепції нематеріальних типів капіталів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аберкромби Н. Культура / Н.Аберкромби, С.Хилл, Б.Тернер [ пер. с англ., под ред. С.А.Ерофеева] // Социологический словарь. – Казань: Изд-во Казан. Ун-та, 1997. – С.147-148.
2. Аберкромби Н. Культурный капитал/ Н.Аберкромби, С.Хилл, Б.Тернер [пер. с англ., под ред. С.А.Ерофеева] // Социологический словарь. – Казань: Изд-во Казан. Ун-та, 1997. – С.150.
3. Авраамова Е.М. Cовременное высшее образование и перспективы вертикальной мобильности / Е.М.Авраамова, О.А.Александрова, Д.М.Логинов // Общественные науки и современность. – 2004. – № 6. – С. 41-55.
4. Адамски В. Влияние социального происхождения на уровень образования и профессиональных достижений / В.Адамски, Х. Доманьски [Авт.-сост. З.Т. Зеленкова, Н.П. Нарбут. М.] // Социология в странах Центральной и Восточной Европы: Хрестоматия. – М.: РУДН, 2005. – 719 с.
5. Адорно Т. Избранное: Социология музыки. / Теодор Адорно; [Пер.с англ.. А.Михайлова]. – М.; СПб.: Университетская книга, 1998. – 445 с.
6. Аза Л.А. Воспитание как философско-социологическая проблема / Л.О.Аза. – К.: Наук. думка, 1993. – 131 с.
7. Аза Л.А. Особливості процесу міжетнічної культурної взаємодії в українському суспільстві / Л.О.Аза // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. – К.: ІСНАНУ, 1999. – С. 607-622.
8. Акулич Е.М. Музей как социокультурное явление / Е.М. Акулич // Социологические исследования. – 2004. – №12. – С.89-92.
9. Арчер М. Реализм и морфогенез / М. Арчер [Пер. с нем., англ., вступ. статья, сост. и общая ред. А. Ф. Филиппова] // Теория общества. Сборник. – М.: КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле, 1999. – С. 63-78.
10. Астахова Т. Человеческий ресурс и человеческий капитал: разница понятий или подходов управления? / Т.Астахова, Е.Толкачева // Управление человеческим потенциалом. – 2006. – № 4. – С. 42-47.
11. Ашкеров А. Семья, школа и различие видов культурного капитала [Електронний ресурс] / Андрей Ашкеров // «Традиция». Русская энциклопедия.—Режим доступу до ресурсу: http://traditio-ru.org/wiki/Андрей_Ашкеров:Семья,_школа,_и_различие_видов_культурного_капитала
12. Барматова С. Зміна місця і ролі комунікації в сучасному світі / С.Барматова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2010. – №3. – С.158-169.
13. Бауман З. Индивидуализированное общество / З.Бауман [Пер. с англ. под ред В. Л. Иноземцева]; Центр исслед. постиндустр. о-ва, журн. «Свободная мысль». — Москва: Логос, 2002. – 390 с.
14. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек ;[Пер. с нем. В. Сідельника и Н. Федоровой; Послеслов. А. Филиппова]. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.
15. Бек У. Собственная жизнь в развязанном мире: индивидуализация, глобализация и политика / У. Бек // Проблемы теоретической социологии. – 2003. –Вып. 4. – С. 211-221.
16.Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Д.Белл [Пер. с англ., ред. и вступ. ст. Иноземцев В.Л.]. — М.: Academia, 1999. – 956 с.
17. Бергер П. Социология: Биографический подход / П.Бергер, Б.Бергер, Р.Коллинз // Личностно-ориентированная социология. – М.: Академический проект, 2004. – 608 с.
18. Бикметов Е.Ю. Взаимодействие семьи и школы в социализации индивида / Е.Ю.Бикметов // Социологические исследования. – 2007. – № 9. – C. 86-92.
19. Биченко Ю. Культурный капитал / Ю.Биченко // Человеческие ресурсы. – 2001. – № 2. – С.26-32.
20. Бобро Н.В. Соціологічний аспект аналізу поняття капітал у сучасній соціологічній теорії / Н.В.Бобко // Український соціум. – 2009. –№2. – С. 8-13.
21. Бодрийяр Ж.Пароли. От фрагмента к фрагменту / Жан Бодрийяр [Пер. с франц. Н.Суслова]. – Екатеринбург: У-Фактория, 2006. – 200 с.
22. Болескина Е.Л. Потребители игровой компьютерной культуры / Е.Л.Болескина // Социологические исследования. – 2000. – № 9. – С. 80-87.
23. Бондаровська В. Психологічні аспекти використання комп'ютера: небезпека нових інформаційних технологій та розвиток здібностей дітей за допомогою комп'ютера / В. Бондаровська // Психолог (Шкільний світ). – 2005.– №25. – С.1-62.
24. Бордюк Л. Суть поняття компетенція в теорії міжкультурної комунікації / Л. Бордюк, А. Бордюк // Вісник національного університету «Львівська політехніка». – 2009. – № 648. – С.53-56.
25. Боченков В. Интеллигентность не измеришь. »Культурный капитал» учителя по-прежнему выше денежного [Електронний ресурс] / В.Боченков // Учительская газета. – 2006. – №24. – Режим доступу до журн.: http://www.ug.ru/issues/?action=topic&toid=2150&i_id=24
26. Бурдье П. Воспроизводство: элементы теории системы образования / П. Бурдье, Ж.-К. Пассерон; [пер. с фр. Н. А. Шматко]. – М.: Просвещение, 2007. – 267 с.
27. Бурдье П. Политические позиции и культурный капитал / П.Бурдье // Социология политики. [Пер. с фр. Н.А. Шматко.] — М.: Socio-Logos, 1993. — С. 99-170.
28. Бурдье П. Практический смысл / П.Бурдье [Пер. с фр.: А. Т. Бикбов, К. Д. Вознесенская, С. Н. Зенкин, Н. А. Шматко; Отв. ред. пер. и Послесл. Н. А. Шматко]. – СПб.: Алетейя, 2001. — 562 с.
29. Бурдье П. Различение: социальная критика суждения / П.Бурдье [Електронний ресурс]; [ Пер. с фр.О.И.Кирчик] // Экономическая социология. Электронный журнал. – 2005. –Том 6, №3 – С. 25-49. – Режим доступу до журн.: http://ecsoc.hse.ru/data/556/588/1234/ecsoc_t6_n3.pdf
30. Бурдье П. Рынок символической продукции / П.Бурдье [Пер. с фр. Е.Д.Вознесенской] // Вопросы социологии. – 1993. – № 1. – С.49-62.
31. Бурдье П. Система образования и система мышления / П.Бурдье // Высшее образование в России. – 1997. – №2.– С.119-126.
32. Бурдье П. Социальное пространство и символическая власть / П.Бурдье // THESIS: теория и история экономических и социальных институтов и систем. – 1993. – № 2. – С.137-150.
33. Бурдье П. Социолог под вопросом / П.Бурдье // Социологические исследования. – 2003. – №8. – С.104-113.
34. Бурдье П. Социология социального пространства / П.Бурдье. – М.: Ин-т экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 2007. – С. 87-96.
35. Бурдье П. Структуры, habitus, Практики // Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. – Новосибирск: Издательство НГУ. – 1995. – С.17-32.
36. Бурдье П. Формы капитала / П.Бурдье // Экономическая социология. –– 2002. – Т.3, №5. – С.60–74.
37. Бурлачук В. Символ и симулякр. Концепция символа в социологии постмодерна / В.Бурлачук, В.Танчер // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 1. – С.15-29.
38. Бусова Н.А. Культурные корни социального капитала / Н.А.Бусова // Социологические исследования. – 1999.– № 8. – С.144-148.
39. Быстрицкий Е.К. Культура, личность, экзистенция / Е.К.Быстрицкий // Онтологічні проблеми культури: Зб. наук. праць. – К., 1994. — C.6–20.
40. Быченко Ю. Г. Важнейший показатель человеческого капитала / Ю.Г.Быченко // Человеческие ресурсы. – 2001.– № 3.– С.19 - 20.
41. Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека в ХХ веке / Ю.А.Васильчук // Общественные науки и современность. – 2001. – №1.– С.5-26.
42. Вебер М. Основные социологические понятия / М.Вебер // Избранные произведения.[Пер. с немец.; Сост., общ. ред. Ю.Н.Давыдов]. – М., Просвещение, 1990. – С. 602-644.
43. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М.Вебер // Избранные произведения.[ Пер. с немец.; Сост., общ. ред. Ю.Н.Давыдов]. – М: Прогресс, 1990. – С. 61-273.
44. Вербець В.В. Формування духовно-творчого потенціалу студентської молоді: проблеми та перспективи / В.В. Вербець // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні. – К.: ІС НАНУ, – 2004. – С.399-403.
45. Волков А.Г. Эволюция российской семьи в ХХ веке / А. Г. Волков // Мир России. – 1999. – Т. VIII, № 4. – С. 47-57.
46. Ворона В.М. Щоб Україна була багатою, люди мають бути моральними / В.М.Ворона // Українське суспільство 1992–2009. Соціологічний моніторинг. – К.: ІС НАНУ, 2006. – С. 3–9.
47. Гарбадин Т.Є. Сутність потенціалу та теоретичні засади його визначення / Є.Т.Гарбадин // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2009. – Випуск 28, Ч.1. – С.69-73.
48. Герасимова В.А. Рецензия на книгу П.Бурдье и Ж.-К. Пассрона «Воспроизводство: элементы теории системы образования» / В.А.Герасимова // Философия и социальные науки. – 2008. – № 2. – С. 83-87.
49. Геннеп А. Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов / Геннеп А.; [Пер. с франц. Ю.Е.Ивановой, А.В.Покровской]. — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН. – 1999. — 198 с.
50. Гидденс Э. Социология / Э.Гидденс [Пер. с англ.; науч. ред. В.А.Ядов; общ. ред. Л.С.Гурьевой, Л.Н.Посилевича].— М.:Эдиториал УРСС, 1999.— 703 с.
51. Голиков А.С. Концептуализация культурного капитала в современной социологии / А.С.Голиков // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – 2008. – Вып.1. – С.51-58.
52. Голіков О. С. Особливості конструювання культурного капіталу сучасного українського студентства: автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.01 / О.С. Голіков; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2009. — 19 с.
53. Голод С.И. Социолого-демографический анализ состояния и эволюции семьи / С.И.Голод // Социологические исследования. – 2008. – Т. 7, № 1. – С.40-49.
54. Горбачик А.П. Особливості менеджменту вищої освіти в сучасних умовах / А.П.Горбачик // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць. Спецвипуск «Менеджмент у вищій школі України: адаптація до європейського контексту». – К.:Фенікс, 2010. – Вип. 11. – С.5 – 20.
55. Горбунова Н. В. Социально-экономические закономерности и тенденции развития культурного капитал:. автореф.дис. на здобуття наук. степеня докт.соц.наук: спец. 22.00.03 «економічна соціологія и демографія» / Н.В.Горбунова. – Саратов, 2006. – 39 с.
56. Горбунова Н.В.Социально-экономическое содержание процесса развития культурного капитала / Н.В.Горбунова // Вестник СГСЭУ. – 2006. – № 12. – С.151-157.
57. Горностаева М. Эстетический вкус как средство социального воздействия [Електронний ресурс] / М.Горностаева // Наука. Культура. Общество. – 2005. –№1.– Режим доступу до журн.: http://www.ispr.ru/BIBLIO/JURNAL/Science/ Science_2005_1.html
58. Гофман А.Б. Дилеммы подлинные и мнимые, или о культуре массовой и немассовой / А.Б.Гофман // Социологические исследования. – 1990. – № 8. – С. 106-111.
59. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А.Грішнова. – К:Знання, 2001. – 254 с.
60. Гуревич П.С. Элитарная и демократическая культура [Електронний ресурс] / П.С.Гуревич //Философия культуры. – Режим доступу:
http://www.i-u.ru/biblio/archive/gurevich _filoo/04.aspx
61. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта / Р. Дарендорф // Социологические исследования. – 1994. – № 5. – С. 142-147.
62. Демина Н.В. Институционализация в сообществе учених: чащина кандидат ской диссертации как обряд перехода / Н.В.Демина // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2005. – № 1. – С. 97-112.
63. Демків О. Соціальний капітал: теоретичні основи дослідження та операціональні параметри / О.Демків // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – №4. – С.38-45.
64. Дзюба І.М. Україна перед сфінксом майбутнього / І.М.Дзюба // Український історичний журнал. — 2002. —№3. — С. 3–22.
65. Друкер П.. Эффективное управление / Питер Друкер; [Пер. с англ. М.Котельниковой].– М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. – 288 с.
66. Дюркгейм Э. Социология образования / Эмиль Дюркгейм [Под ред. В.С.Собкина и В.Я.Нечаева]. – М.: ИНТОР, 1996. – С. 51—56.
67. Деруэ Ж.-Л. Образование: область поисков общества / Ж.-Л.Деруэ [пер. С.В.Нелюбова] // Журнал социологии и социальной антропологии. Специальный выпуск: Современная французская социология. – 1999. – Том 2. – С.185-187.
68. Дятлов С.А. Основы теории человеческого капитала / С.А.Дятлов. – СПб..: СПбУЭФ, 1994. – 430 с.
69. Жожиков А.В. Проблемы и пути формирования региональной информационной культурно-образовательной среды в глобальной сети Интернет / А.В.Жожиков // Университетское управление: практика и анализ. – 2001. – № 4(19). – С. 46-50.
70. Зарицкий Т. Культурный капитал и доступность высшего образования (по результатам сравнительного исследования опросов московских и варшавских студентов вузов) / Т.Зарицкий // Вестник общественного мнения: Данные. Анализ. Дискуссии. – 2006. – № 2 (82). – С. 47-61.
71. Заславская Т.Н. Современное российское общество: социальный механизм трансформации / Т.Н.Заславская. – М.: Дело, 2004. – 400 с.
72. Здравомыслов А.Г. Тройственная интерпретация культуры и границы социологического мышления / А.Г. Здравомыслов // Социологические исследования. – 2008. – №8. – С. 3-18.
73. Здравомыслова О.М. Семья: из прошлого – в будущее [Електронний ресурс] / О.М.Здравомыслова // Интернет-конференция «Гендерные стереотипы в современной России» с 1.05.06 по 7.07.06. Режим доступу до ресурсу: http://www.ecsocman.edu.ru/text/16209413/
74. Зирянов В. Людський капітал, культурний капітал, студентство, регіон, поселення [Електронний ресурс] / В.Зирянов // Персонал. – 2007. – №8. – Режим доступу до журн.: http://personal.in.ua/article.php?ida=561
75. Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике / Е.В. Золотухина-Аболина. – Ростов Н.-Д.: Феникс, 1995. – 356 с.
76. Золотухина-Аболина Е. Повседневность: философские загадки / Е.Золотухина-Аболина. – К.: Ника-Центр, 2006. – 256 с.
77. Ильин В.И. Классовая структура: классические концепции и современная Россия [Електронний ресурс] / В.И.Ильин // Отечественные записки. – 2003. – №4 (13). – Режим доступу до журн.: http://www.strana oz.ru/?article =627&numid=13
78. Ильинский И. В. Инвестиции в будущее: образование в инновационном
воспроизводстве / И.В.Ильинский. – СПб.: Изд. СПбУЭФ, 1996. – 163 с.
79. Ильюшина Э. Глобализация постмодерное общество / Э.Ильюшина // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – №.4. – С. 79-98.
80. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. Учеб. пособие для студентов вузов / В.Л.Иноземцев – Москва: Логос, 2000. – 304 с.
81. Интеллектуальный капитал – стратегический потенциал организации: Учебное пособие /[ Под. Ред. Гапоненко А.Л., Орловой Т.М.]. – М.: Издательский Дом «Социальные отношения», 2003. – 184 с.
82. Канаев Н.М. Глобализация и высшее образование. Взгляд из ЮНЕСКО / Н.М.Канаев // Философия образования. – 2005. – № 1 (12). – С.26-31.
83. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М.Кастельс; [пер. с англ. под. ред. О. Шкаратана ]. – М.: ГУ-ВШЭ, 2000. – 608 с.
84. Кастельс М. Становление общества сетевых структур / М.Кастельс // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология [Под ред. В.Л.Иноземцева]. — М., 1999. — С. 494–505.
85. Коваліско Н.В. Феномен капіталу в сучасній теорії соціальної стратифікації / Н.В.Коваліско // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць. – Х.: Вид-во Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2007. – С. 153–158.
86. Ковальова Т.В. Державне регулювання мовних відновин в умовах глобалізації / Т.В Ковальова // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 2(11). – С. 48-53.
87.Коллинз Р. Социология философий: глобальная теория интеллектуального изменения / Р. Коллинз [Пер. с англ. Н.С.Розова и Ю.Б.Вертгейм]. – Новосибирск: Сибирский хронограф, 2002. – 1280 с.
88. Кон И. Психология ранней юности: Кн. Для учителей / И.Кон. – М.: Просвещение, 1989. – 252 с.
89. Коноплицкий С. Интернет как предмет социологического анализа / С.Коноплицкий // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. – №. 3. – С. 186-193.
90. Конецкая В.П. Социология коммуникаций [підруч.] / Конецкая В.П. – М.: Международный университет бизнеса и управления, 1997. – 304 с.
91. Корицкий А.В. http://bibl.omgups.ru:8080/Scripts/irbis64r_62/cgiirbis 64.dll?Z21ID =&I21DBN=PERP&P21DBN=PERP&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Оценка влияния человеческого капитала на величину доходов населения регионов России / А.В.Корицкий // Регион. Экономика и социология. – 2007. – № 4. – С. 109-125.
92. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж.Коулман // Общественные науки и современность. – 2001. – № 3. – С.122-139.
93. Кравченко С.А. Структуралисткий конструктивизм П.Бурдье [Електронний ресурс] / С.А Кравченко // Социология: парадигмы через призму социологического воображения – М., 2002. – С.154-156. — Режим доступу до ресурсу: http://lib.socio.msu.ru/l/library?e=d-000-00---001ucheb
94. Крельберг Ю.М. Анализ воспроизводства трех компонент индивидуального социального статуса / Ю.М. Крельберг// Мир России. – 2007. – № 2. – С.152-168.
95. Кривокора Е. И. Место, роль и значение категории «капитал» в системе коммуникационного менеджмента [Електронний ресурс] / Е.И.Кривокора // Сборник научных трудов СевКавГТУ. Серия «Экономика». – 2005. – №2. – Режим доступу до журн.: http://science.ncstu.ru/articles/econom/15/55.pdf/view
96. Кристалл Д. Английский язык как глобальный / Д. Кристалл. – М.: Изд–во «Весь мир», 2001. – 185 с.
97. Культура как составляющая социального капитала / С.Ю.Солодовников, Т.В.Кузьмицкая, А.А. Раков [та ін.] // Демографический потенциал, человеческий и социальный капитал в условиях глобализации / НАН Беларуси; Институт экономики; Центр системного анализа и стратегических исследований НАН Беларуси. –Минск: Право и экономика, 2006. – С.314-338.
98. Культурний капітал /[ Укладачі: В. М. Піча, Ю. В. Піча, Н. М. Хома та ін.; За заг. ред. В. М. Пічі.] // Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник. – К, 2002. – С.188.
99. Кургузов А.О Глобалізація: мовний аспект / А.О.Кургузов // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 86.— С. 132-136.
100. Курочкина И.Н. Формирование поведенческой культуры русского общества второй половины ХVIII века / И.Н.Курочкина // Общественные науки и современность. – 1999. – №2. – С.103-111.
101. Куценко О. Д. Общество неравных. Классовый анализ неравенств в современном обществе: попытки западной социологии / О. Д. Куценко. Харьков : Издательский центр Харьковского национального университета им. В.Н.Каразина, 2000. – 316 с.
102. Кузнецова С. Кросс-культурный капитал компании [Електронний ресурс] / С.Кузнецова // Управление пресоналом. – 2009. – № 1. – Режим доступу до журн.: http://www.top-personal.ru/issue.html?1875
103. Лачинов Ю.Н. Капитал: междисциплинарное учебное пособие для студентов / Ю. Н. Лачинов. – М : Компания Спутник +, 2003. – 95 с.
104. Левашов В.К.Интеллектуальный потенциал общества: социологические измерения и прогнозирование / В.К. Левашов // Социологические исследования. – 2008. – № 12. – C. 25-36.
105. Леш С. Соціологія постмодернізму / Скот Леш [Перекл. з англ. Юрія Олійника]. – Львів: Кальварія, 2003. – 344 с.
106. Лукман Т. Аспекты теории социальной коммуникации / Т.Лукман; [пер. с. нем. Т.Тягуновой] // Социологическое обозрение. – 2007. – Т.6, №3. – С.3-20.
107. Маркс К. Об искусстве. В 2-х томах / Карл Маркс, Фридрих Енгельс; [сост. М.А.Лифшиц]. – М.: Искусство. – 1983. – Т.1 – 605 с.
108. Маркс К. Письма о «Капитале» / Карл Маркс, Фридрих Энгельс; [сост. А.И.Малыш]. – М.:Политиздат, 1986. – 352 с.
109. Маркс К. Сочинения (2-е издание) / К.Маркс, Ф.Енгельс. – Т.16 (Сентябрь 1864 — июль 1870). – М.: Издательство политической литературы, 1960. — 882 с.
110. Маркузе Г. Одномерный человек / Г.Маркузе; [пер. с англ. А.А.Юдина]. – М.:ООО «Издательство АСТ»: ЗАО НПП «Ермак», 2003. – 331, [5] с.
111. Маслова А.Н. Процессы глобализации с социологической точки зрения: определения и концепции / А.Н.Маслова // Актуальные проблемы экономической социологии: Сборник научных трудов студентов, аспирантов и преподавателей / [Под общ. ред. Н.Р. Исправниковой, М.С. Халикова]. – М.: Университетская книга, 2008. – Вып.№9. – С. 146-153.
112. Матвеев В. Элитарная и массовая культуры внутренне близки / В.Матвеев // Общественные науки и современность. – 1991. – №1. – С.60-65.
113. Матьяш О.И. Что такое коммуникация и нужно ли нам коммуникативное образование / О.И.Матяш // Теория коммуникации и прикладная коммуникация. Вестник Российской коммуникативной ассоциации. – 2004. – Выпуск 2. C. 103-122.
114. Мельник, Ю. B. Языковая глобализация / Ю. Мельник // Глобалистика. Энциклопедия. – М: Альпина Паблишер, 2003. – 1621 с.
115. Михайлёва Е.Г. Непрерывное образование как фактор развития интеллектуального потенциала украинского общества: Монография / Е.Г. Михайлёва; Нар. укр. ака.д. – Х.: Изд-во НУА, 2005. – 142 с.;
116. Мкртчян Г.М. Стратификация молодежи в сферах образования, занятости и потребления / Г.М. Мкртчян // Социологические исследования. – 2005. – № 2. – С.104-113.
117. Мусиенко Т.В. Новый теоретический синтез в социальных науках и микрополитика [Електронний ресурс] / Т.В.Мусиенко // Credo new теоретический журнал. – 2002. – №2. – Режим доступу до журн.:http://www.orenburg.ru/culture/credo/02_2002/4.html
118. Нестик Т. Труд, капитал, энергия: Культурный, социальный и символический капиталы (обзорный материал) [Електронний ресурс] / Т.Нестик // Альманах «Восток». – 2004. – № 2(14). – Режим доступу до журн.: http://artpragmatica.ru/contents/science/nestik_01.htm
119. Ніколаєвська А.М. Нерівність у освіті: пострадянські реалії / А.М.Ніколаєвська // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». – 2006. – № 752. – С.99-107.
120. Новая философская энциклопедия: В 4 Т./[Научно–ред.совет: В.Степин, А.Гусейнов, Г.Семигин, А.Огурцов]. – М.: Мысль, 2001.Т.II. – 2001.– 634 [2] с.
121. Нойман Ф. Методика экономической оценки человеческого капитала / Ф.Нойман // Государственное управление: трансформационные процессы в современном мире: Тез. докл. Международная научно-практическая конференция. – Минск: Академия управления при президенте Республики Беларусь, 2002. – Ч.2 – С. 98.
122. Образование в социокультурном воспроизводстве: механизмы и конфликты / [ отв. ред. В.Н. Шубкин]. – М.: ИС РАН, 1994.
123. Осипчук А. Теория морфогенеза Маргарет Арчер как попытка синтеза «структура-агентность» / А.Осипчук // Социология: теорія, методы, маркетинг. – 2007. – №. 2. – С.150-163.
124. Очкина А.В. Культурный капитал семьи как фактор социального поведения и социальной мобильности (на материалах исследования в провинциальном российском городе) / А.В.Очкина // Мир России. – 2010. – № 1. – С. 67-88.
125. Очкина А.В. Социальные механизмы воспроизводства культурного капитала семей в провинциальном российском городе / А.В.Очкина // Общественные науки и современность. – 2010. – № 1. – С. 28-41.
126. Парето В. Компендиум по общей социологии / В.Парето [ ред.- сост. Г. К. Ашин, Е. Г. Морозова ; отв. ред. Т. А. Алексеева] // Антология мировой политической мысли: в 5 т. Т. 2: Зарубежная политическая мысль ХХ в. –М.: Мысль 1997. – 831 с.
127. Панарин А. Север — Юг. Сценарии обозримого будущего [Електронний ресурс] / А.Панарин // Наш современник. – 2003. – №5. Режим доступу до ресурсу: http://www.patriotica.ru/actual/panarin_north.html
128. Петренко Е.С. Ресурсный потенциал семьи и образовательные траектории детей и взрослых / Е.С. Петренко, Е.Г. Галицкая // Вопросы образования. — 2007. – № 3. – С.240-254.
129. Пироженко В.А. Методологія операціоналізації основних понять національної безпеки: гуманітарна складова / В.А.Пироженнко // Політичний менеджмент. – 2008. – №1(28). – С. 21-34.
130. Пирс Ч.С. Из работы «Элементы логики. Grammatica speculative» / Ч.С.Пирс // Семиотика: Антология [Сост. Ю.С.Степанов]. Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – С.165-227.
131. Пирс Ч. Начала прагматизма / Ч. Пирс; [Пер. с англ., предисловие В.В.Кирющенко, М.В. Колопотина]. – СПб.: Лаборатория метафизических исследований философского факультета СПбГУ; Алетейя, 2000. — 352 с.
132. Пожуєв В.І. Проблеми інформатизації суспільства в трансформаційних умовах / В.І.Пожуєв // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2009. – Випуск 39. – С.4-12.
133. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття: Навч. Посібник / О. І. Погорілий. – К.: 1996. – 226 с.
134. Преснякова Л. Трансформация отношений внутри семне и изменение ценностніх ориентиров воспитания / Л.Преснякова// Отечественные записки. – 2003. – №3. – С.39-56.
135. «Преступление и наказание» несовершеннолетних правонарушителей. Мнение населения и экспертов. По материалам конкретного социологического исследования подростковой преступности [Електронний ресурс]. – СПб.:ЦНСИ, 2004. – Режим доступу до ресурсу: http://www.google.com.ua/interstitial?url=http://www.indem.ru/anons/press_read.pdf
136.Профессиональное самоопределение выпускников общеобразовательных школ: По материалам массовых социологических обследований молодежи / [отв. ред. В.Н. Шубкин, Д.Л. Константиновский]. – М.: ЦСО РАО, 1996. – 79 с.
137. Радаев В.В Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация / В.В.Радаев // Экономическая социология. – 2002. – Т. 3, № 4. – С. 20-32.
138. Радаев В.В. Экономическая социология / В.В.Радаев. – М.: Изд. Дом ГУ ВШЭ, 2005. – 603 с.
139.Радаев В. Экономическая социология. Курс лекций / В.Радаев. – М.: 2000. – 368 с.
140. Релігійна і світська освіта в Україні: проблема співіснування: Матеріали міжнародної молодіжної школи. – К: Благовіст, 2006. – 79 с.
141. Рикардо Д. Сочинения Начала политической экономии и налогового обложения. [Перевод под редакцией М.Н.Смит.]/ Д.Рикардо. – М., 1955. – Т.1. – 353 с.
142. Розенбергс Р. Проблема социального консенсусу в работах Ю.Хабермаса / Р.Розенбергс // Общественные науки и современность. – 1995. – № 5. – С. 116-121.
143. Рощина Я.М. Доступность высшего образования: по способностям или по доходам? / Я.М.Рощина // Университетское управления. – 2005. – № 1 (34). – С.69-79.
144. Руан К. Мода и ее значение в контексте российской истории / Кретина Руан // Общественные науки и современность. – 1994. – №5. – С.161-169.
145. Рудницкая Т.Н. Интернетизация как начальный этап вхождения Украины в мировое глобализирующееся сообщество: позитивы и риски / Т.Н.Рудницкая // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – №. 1. – С. 73-88.
146. Руткевич Н.М. О понятии интеллекутального потенцила и способах его измерения / Н.М.Руткевич, В.К.Левашов // Науковедение. – 2000. – №1. – С.49-65.
147. Ручка А.О. Дисперсiя культурного капiталу в сучасному українському соцiумi: порiвняльний аналiз / А.О. Ручка // Українське суспiльство 1994-2005. Динамiка соцiальних змiн. – К.: IС НАНУ, 2005. – С. 312-321.
148. Ручка А.О. Культурний капітал сучасного українського соціуму: стан та особливості реалізації / А.О. Ручка // Бібліотечна планета. – 2010. – № 3(49). – С.22-25.
149. Рязанцев И.П. Социализация в сети Интернет как источник агрессивного поведения [Электронный ресурс] / И. П. Рязанцев, Г. К. Вартанян, С.В. Трофимов, О.В. Лобанова // Интернет: агрессия и толерантность: электрон. журн. – 2007. – Режим доступа до журн.: http://URL: tolerance. mubiu.ru/ base/ Rjzancev.htm.
150. Савостьянова М.В. Развитие информационных технологий и процессы глобализации / М.В. Савостьянова // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 69. — С. 237-241.
151. Сіденко С. Соціально-економічний вимір сучасної глобалізації / С.Сіденко // Міжнародна економічна політика. – 2004. – № 1. – С. 78-85.
152. Синкоров А.Л. Капітал / А.Л.Синкоров. // Словник термінів ринкової економіки. – К., 1996. – С. 290.
153. Словник термінів ринкової економіки: Понад 1 500 термінів / Під ред. В.І.Науменка. – К.:Глобус, 1996. – 288 с.
154. Смелзер Н. Социология / Нейл Смелзер [пер. с англ.]. – М.: Феникс, 1998. – 688 с.
155. Смирнов В.Т. Классификация и виды человеческого капитала в инновационной экономике [Електронний ресурс] / В.Т.Смирнов, И.В.Скоблякова.–Режим доступу до ресурсу:
http://creativeconomy.ru/library/prd165.php
156. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А.Смит. – М.:Наука, 1993. –Том 1. – 570 с.
157. Соболевська М. Концепція постструктуралістського синтезу в соціології П.Бурдьє: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.01 / М.О. Соболевська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. – 18 с.
158. Соболевська М.О. Поняття капіталу у соціологічній концепції П.Бурдьє / М.О.Соболевська // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2002. – №4. – С. 31-38.
159. Современная социология образования. Учебное пособие / [Отв. ред. А. М.Осипов, В. В. Тумалев]. – Ростов: ФЕНИКС, 2005. – 320 с.
160. Созінов О.О. Влада і наука: від патерналізму до партнерства / О.О.Созінов // Вісник НАН України. – 2005. – №1. – С.3-10.
161. Сохань Л.В. Культура жизни личности / Л.В. Сохань, Е.А. Донченко, Н.И.Соболева // Психологический журнал. – 1986. – Т. 7, № 5. – С. 60–69.
162. Соціологія освіти: Навчальний посібник. Книга перша / За ред. О.Скідіна, І.Гавриленка. – Київ-Запоріжжя, 2005. – 296 с.
163. Сорокин П.А. Социальная и культурная мобильность / П.А.Сорокин // Человек. Цивилизация. Общество / [ Под общ. ред., сост. Ю.А. Согомонов]. – М.: Политиздат, 1992. – С. 297-424.
164. Сысоев С.А. Эволюция категории «капитал» / С.А.Сысоев // Наукові праці ДонНТУ Серія: економічна. – 2005. – № 89 (3) – С.100-103.
165. Тарасенко В.І. Культура соціологічна / В.І.Тарасенко // Соціологія: короткий енциклопедичний словник / [під заг. ред. В.І.Воловича]. – К.,1998. – 736 с.
166. Тихонова Н.Е. Ресурсный подход как новая теоретическая парадигма в стратификационных исследованиях / Н.Е.Тихонова // Социологические исследования. – 2006. – №9. – С.28-41.
167. Тоффлер Э. Метаморфозы власти: знание, богатство и сила на пороге ХХІ века / Э. Тоффлер [Пер. с англ. В. В. Белокосков и др.]. – М.: ООО "Издательство ACT", 2003. – 669, [3] с.
168. Тросби Д. Культурный капитал [Електронний ресурс] / Д.Тросби // Прагматика культуры. – 2003. Режим доступу до ресурсу: http://artpragmatica.ru/analitics/?uid.=18
169. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Ф.Уєбстер. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 400 с.
170. Фінагіна О.В. Розвиток системи освіти як передумови накопичення соціального капіталу / О.В.Фінагіна, О.С.Яловець // Наукові праці. – 2010. – Т. 126, Випуск 113.– С.91-94.
171. Фромм Э. Психоанализ и этика / Э. Фромм. – М. : Республика, 1993. – 415 с.
172. Фуко М. Воля к знанию / Фуко М. [Пер. с фр. С. Табачниковой; под ред. А. Пузырея] // Воля к истине – М.: Магистериум – Касталь, 1996. – С. 188.
173. Фукуяма Ф. Главенство культуры. Хрестоматия: Главенство культуры [Електронний ресурс] / Ф.Фукуяма. Режим доступу до ресурсу: http://www.liberal.ru/article.asp?Num=42&print=1
174. Хабермас Ю. Отношение к миру и рациональные аспекты действия в четырех социологических понятиях действия / Ю.Хабермас; [пер. с. нем. Т.Тягуновой] // Социологическое обозрение. – 2008. – Т.7, №1. – С.3-24.
175. Хабермас Ю. Техника и наука как идеология / Юрген Хабермас;[Пер. с нем. М.Л.Хорькова]. – М.: Праксис, 2007. – 208 с.
176. Цимбалюк Н.М. Дозвілля в Україні. Теоретичні та емпіричні аспекти: Монографія / Н.М. Цимбалюк. – К.: ДАКККіМ, 2003. – 224 с.
177. Цыба В.Т. Концептуальное обоснование операционализации и измерение / В.Т.Цыба // Социологические исследования. – 1984. – № 2.
178. Человеческий капитал // Социология: Энциклопедия / [сост. А.А.Грицанов, В.Л.Абушенко и др]. – Мн., 2003. – 1312 с.
179. Человеческий капитал: содержание и виды, оценка и стимулирование:монография / Смирнов В.Т., Сошников И.В., Романчин В.И., Скоблякова И.В.;[ под ред. д.э.н. В.Т. Смирнова]. – М., 2005. – 513 с.
180. Чуднова А.В Особенности «образа-Я» жителя Интернета / А.В.Чуднова // Психологический журнал. – 2002. – Т.23, №1. – С.113-117.
181. Шапинская Е.Н. Пьер Бурдье: художественный вкус и культурный капитал / Е.Н.Шапинськая, С.Я.Кагарлицкая // Массовая культура и массовое искусство.»За» и «против». – М.: Изд-во «Гуманитарий» Академии гуманитарных исследований, 2003. – С. 431- 453.
182. Шерстнева О.Е. Влияние виртуальной реальности на формирование личности безопастного типа как педагогическая проблема дошкольного воспитания / О.Е.Шерстнева, Д.Е.Шерстнев // Системы. Методы.Технологии. – 2009. – №3. – С.99 -103.
183. Шкаратан О.И. Cоциальные реалии России начала 2000-х годов. Предварительные итоги представительного опроса россиян // Мир России. –2003. – Том XII, № 2. – C. 46-80.
184. Шманкевич Т.Ю. «Затмение семьи»: дискуссия во французской социологии / Т.Ю.Шманкевич // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2005. – Т. VIII, № 3. – С. 157-173.
185. Шматко Н.А. Анализ культурного производства Пьера Бурдье / Н.А.Шматко // Социологические исследования. – 2003. – № 8. – С. 113-120.
186. Шматко Н.А Конверсия бюрократического к