Саада Фірас Ахмад. Профілактика аномалій пологової діяльності у багатородящих жінок

Короткий опис

Саада Фірас Ахмад. Профілактика аномалій пологової діяльності у багатородящих жінок: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004

Фірас Ахмад Саада.
Профілактика аномалій пологової діяльності у багатородящих жінок.
Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Спеціальність 14.01.01 акушерство та гінекологія.
Київська медична академія післядипломної освіти ім П.Л.Шупика МОЗ України.
Київ, 2003.
Наукова робота присвячена вивченню особливостей аномалій пологової діяльності в багатородящих жінок і розробці на основі отриманих даних методики їхньої профілактики. Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу вагітності і пологів, а також аномалій пологової діяльності в залежності від паритету. Вперше проведена оцінка функціонального стану вегетативної нервової системи і фетоплацентарного комплексу в багатородящих жінок. Науково обгрунтована і розроблена методика профілактики аномалій пологової діяльності в багатородящих жінок на основі використання антигомотоксичної терапії. Впровадження розробленої методики дозволило істотно знизити частоту і ступінь виразності аномалій пологової діяльності і поліпшити безпосередні результати розрдження багатородящих жінок.

В дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти аномалій пологової діяльності у багатородящих жінок на підставі результатів вивчення клініко-ендокрінологічних, ехографічних та кардіотокографічних особоливостей, а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Клінічний перебіг вагітності у багатородящих жінок характеризується високою частотою ускладнень як у І її половині (анемія - 84,0% і погіршення супутньої екстрагенітальної патології - 16,0%), так і в ІІ (анемія - 92,0%; прееклампсія - 22,0% і фетоплацентарна недостатність - 41,0% відповідно), що призводить до високого рівня передчасного розродження (10,0%).
Частота патологічних пологів у багатородящих жінок складає 96,0% за рахунок високого рівня передчасного розриву плодових оболонок (42,0%); аномалії пологової діяльності (32,0%) і акушерських кровотеч (22,0%). У свою чергу, це призводить до збільшення частоти кесаревих розтинів (20,0%). У структурі аномалій пологової діяльності переважають дискоординація (46,9%) і первинна слабість (31,3%), а кожний другий кесарів розтин (50,0%) здійснюють в зв'язку з неефективним лікуванням порушень скорочувальної функції матки.
Перинатальні наслідки розродження багатородящих жінок характери-зуються високою частотою асфіксії новонароджених різноманітного ступеня тяжкості (18,0%) і значним рівнем дитячого пологового травматизму (3,0%). У ранньому неонатальному періоді це призводить до постгіпоксичної енцефалопатії (18,0%); реалізації внутрішньоутробного інфікування (7,0%); геморагічного синдрому (3,0%) і гіпербілірубінемії (3,0%). Перинатальні втрати у багатородящих жінок складають 40,0, а в їхній структурі мають місце респіраторний дистрес-синдром на фоні глибокої недоношеності (20,0); гостра інтранатальна асфіксія (10,0) і постнатальні інфекції (10,0).
Стан вегетативної нервової системи у багатородящих жінок напередодні розродження характеризується високим рівнем психоемоційних розладів (88,0%); вегетативною дисфункцією (44,0%) і судинними порушеннями (40,0%), що клінічно виявляється підвищеною стомлюваністю (56,0%); тривожністю (46,0%); болями в серце (38,0%); серцебиттями (36,0%) і 50,0%), що підтверджується на кардіоінтервалографії високими значеннями індексу вегетативної рівноваги (421,08±19,17; р<0,05) і вегетативного показника ритму (11,43±1,42; р<0,05). При вивченні корелятивної залежності встановлено пряму залежність між рівнем дискоординації пологової діяльності і підвищеної втомлюваності (r=+0,74), а також із частотою порушень сну (r=+0,71).
Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у багатородящих жінок, напередодні розродження, характеризується високою частотою плацентографічних змін: контрастування базальної пластини (30,0%); наявність гіперехогенних включень у плаценті (26,7%); варикозне розширення судин (26,7%) і гіпертрофія плаценти (26,7%), а також розвитком асиметричної затримки внутрішньоутробного розвитку плода (зменшення параметрів голівки плода, обсягу живота і довжини стегнової кістки).
Ендокринна функція плаценти порушується з 29-30 тиж. вагітності, що виявляється спочатку зниженням вмісту естріолу (р<0,05) і хоріонічного гонадотропіну (р<0,05) при одночасному збільшенні рівня кортизолу (р<0,05), а напередодні розродження відзначається додатково достовірне зменшення вмісту прогестерону (р<0,05) і плацентарного лактогену (р<0,05).
Скоротлива функція матки багатородящих жінок характеризується у фазу збудження відсутністю достовірних розходжень із боку її інтенсивності (р>0,05) при одночасному зниженні частоти (р<0,05) і ОМ (р<0,05). У І і ІІ стабільні фази першого періоду пологів у багатородящих жінок була відзначена відсутність достовірних розходжень тільки з боку частоти маткової активності (р>0,05) на фоні росту її інтенсивності (р<0,05) і ОМ (р<0,05). В другому періоді пологів, маткова активність якого характеризується достовірним збільшенням всіх параметрів: інтенсив-ності (р<0,05); частоти (р<0,05) і ОМ (р<0,05).
Використання запропонованої лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити у багатородящих жінок частоту анемії вагітних у 1,9 рази; прееклампсії - у 1,8 рази; фетоплацентарної недостатності - у 1,7 рази; передчасних пологів - у 2,5 рази; передчасного розриву плодових оболонок - у 1,8 рази; аномалій пологової діяльності - у 2,5 рази; дистреса плода - у 1,6 рази; кесаревих розтинів у 2 рази; асфіксії новонароджених і постгіпоксичної енцефалопатії - у 2,5 рази і перинатальних втрат - у 2 рази.