Сапенько Роман Павел. Реклама як транскультурний феномен

Короткий опис

Сапенько Роман Павел. Реклама як транскультурний феномен. : Дис... д-ра наук: 26.00.01 - 2009.
Сапенько Р. Реклама як транскультурний феномен. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 26.00.01 теорія та історія культури. Державна академія керівних кадрів культурі і мистецтв. Київ, 2008.
У дисертації представлено цілісний аналіз реклами як феномена сучасної глобальної культури та розкривається найсуттєвіші культурологіч-ні, естетико-художні атрибути реклами. Висвітлено історичний процес формування масового суспільства та масової культури як результат ринкової економіки і процесів демократизації, універсалізації, глобалізації, індустріа-лізації та урбанізації. Міжгалузеві дослідження феномена «масової культури», здійснені за різними напрямами, такими як: теорія комунікацій, семіотика, постструктуралізм, британські дослідження культури, феміністична критика, дослідження телебачення і мас-медіа показали гуманістичний та афірматив-ний характер глобальної культури масового суспільства.
Першочергова роль у формуванні нової глобальної культури належить телебаченню. Впливове і важливе місце у структурі телебачення займає реклама. Вона стала джерелом мас-медіального розповсюдження культури. Мас-медіальний спосіб існування реклами сприяє створенню нового транс-культурного популярного мистецтва. Його головні атрибути неоднорідність, дискретність, інтермедійність, багатоаспектність.
З точки зору історико-культурологічного підходу, очевидним є обов’язковість пересікання векторів мистецтва і реклами. З одного боку, банальність, повсякденність, тривіальність, сфера споживання, кіч стають об’єктами мистецтва, з іншого реклама використовує цілий арсенал мистецтв від класичного до авангарду.
Еволюція почуттєвої культури відбувається на фоні змін у сфері масової комунікації, що вперше показав М. Мак-Люен. Провідна роль у цьому процесі належить рекламі, яка естетично (видовищність, семантизація, емоціоналізація, символічність) формує кінцеву для популярної культури інтегральність та когерентність.