СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ОДИНИЦЬ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ “КОЛЬОРОНАЗВА” В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Короткий опис

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

KОВБАСЮК Лариса Анатоліївна

УДК 811.112.2: 81’373.2.

СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ОДИНИЦЬ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ КОЛЬОРОНАЗВА”
В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Cолдатова Світлана Миколаївна
кандидат філологічних наук, доцент

ХЕРСОН 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.................................................................
ВСТУП......................................

5
6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НОМІНАЦІЇ КОЛІРНОГО ПРОСТОРУ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ...............................
1.1. Номінація у світлі сучасних лінгвістичних концепцій ............
1.2. Вторинна номінація як мовне явище .........................................
1.3. Колір та його відображення в мові.........................
1.3.1. Феномен кольору: історичний ракурс..............
1.3.2. Вербалізація колірного простору......................................
Висновки до першого розділу ....................................................

14
14
21
29
30
36
43

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОДИНИЦЬ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ КОЛЬОРОНАЗВА” В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ........................................................................
2.1. Семантика кольороназв сучасної німецької мови ...............................
2.2. Символіка кольороназв німецької мови ....................................
2.3. Утворення одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в сучасній німецькій мові.................................
2.3.1. Семантичне трансформування кольороназв ...................................
2.3.2. Семантичне трансформування вільних словосполучень та речень з компонентом кольороназва”...............................................................
2.3.3. Семантичне трансформування cловосполучень термінологічного характеру з компонентом кольороназва”..........................
2.3.4. Семантичне трансформування крилатих висловів з компонентом кольороназва”..............................................................................
2.3.5. Семантичне трансформування усталених порівнянь з компонентом кольороназва”..........................................................................
2.3.6. Семантичне трансформування дериватів з компонентом кольороназва”......................................................................................................
2.4. Класифікація одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва”.............................................................................
2.4.1. Лексеми...............................................................................................
2.4.2. Фразеологічні одиниці.......................................................................
2.5. Культурно-національна специфіка одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва”......................................................................
2.5.1. Побутова лексика.......................................................................
2.5.2. Неофіційні географічні назви...........................................................
Висновки до другого розділу..........
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІЇ ОДИНИЦЬ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ КОЛЬОРОНАЗВА” У ВИСЛОВЛЕННІ ТА ТЕКСТІ..................................................................................................................
3.1. Номінативна функція...............................
3.2. Синтаксичні функції одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” у висловленні.............................................................................
3.2.1. Функціональні різновиди одиниць вторинної номінації залежно від синтаксичної позиції у висловленні.........................................
3.2.2. Актуалізація значень полісемантичних одиниць вторинної номінації залежно від синтаксичних функцій у висловленні.........................
3.3. Прагматичні функції................
3.3.1. Експресивна функція.............
3.3.2. Функція привернення уваги................... ......................................
3.3.3. Функція утримування уваги ........................................................
3.3.4. Емотивна функція..............................................................................
3.3.5. Оцінна функція...............................................................................
3.3.6. Функція впливу.................................................................................
3.4. Взаємозв’язок прагматичних функцій у тексті................................
Висновки до третього розділу.........................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ....................................................................
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ...........
ДОДАТОК А.........................................................................................................

200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВН вторинна номінація
КН кольороназва
ОВН одиниця вторинної номінації
ФО фразеологічна одиниця

ВСТУП

Природа та сутність номінативних процесів привертають до себе увагу багатьох мовознавців сучасності. Дослідження загальних питань мовної номінації [5; 6; 42; 44; 92; 100; 101; 110; 159; 173; 193; 195; 229 та ін.] підготували ґрунт для вивчення вторинних найменувань на матеріалі різних мов в семантичному [12; 13; 51; 54; 99; 122; 124 та ін.] та функціональному [50; 55; 69; 109; 156 та ін.] аспектах, оскільки саме дослідження вторинної номінації робить можливим поглиблене вивчення шляхів поповнення номінативної системи мови. Особливе місце займають дослідження фразеологічної номінації [18; 26; 55; 99; 105; 134; 151; 179; 208; 209; 213 та ін.], значна кількість яких присвячена висвітленню національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць [62; 118; 125; 127; 129; 162; 164; 165 та ін.]. Певний інтерес становить проблема формування одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в сучасній німецькій мові, оскільки ці одиниці пов’язують знання про феномен кольору в цілому, його відображення в мові в кольороназвах і вторинні номінативні процеси, що відбуваються в німецькій мові. Під кольороназвою в проведеному дослідженні розуміється мовний знак, що відповідає певним відчуттям, враженням, уявленням, поняттям людини про колір [168, с. 36]. Одиниці вторинної номінації розглядаються в роботі як номінативні одиниці, що використовуються у новій для них функції найменування, тобто вживаються для визначення таких об’єктів реальної дійсності, які вже були позначені засобами мови.
Актуальність теми зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на комплексне вивчення номінативних одиниць мови в рамках когнітивно-дискурсивної парадигми, зокрема на виявлення їхніх семантичних та функціональних характеристик з урахуванням новітніх досягнень мовознавства. Дослідження одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” у сучасній німецькій мові є актуальним тому, що воно дозволяє розкрити нову грань номінації об’єктів, явищ, подій об’єктивної дійсності за допомогою кольороназв, висвітлюючи водночас шляхи та лінгвокогнітивні механізми творення, культурно-національну специфіку досліджуваних одиниць і їхній функціональний аспект, тобто номінативні, синтаксичні й прагматичні функції одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” у висловленнях та текстах сучасної німецької мови.
Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри німецької мови Херсонського державного університету і є складовою частиною комплексної теми кафедри Функціонування мовних одиниць сучасної німецької мови” (протокол № 5 засідання вченої ради ХДПУ від 27.01.1996 року).
Метою роботи є виявлення семантичних і функціональних особливостей ОВН з компонентом КН” у сучасній німецькій мові шляхом комплексного вивчення їхнього формування, структурної, семантичної та культурно-національної специфіки, а також функціонування досліджуваних одиниць у висловленнях та текстах.
Досягнення поставленої в роботі мети передбачає розв’язання таких завдань:
· визначити теоретичні засади дослідження номінування колірного простору;
· уточнити особливості вивчення феномену кольору та його відображення в кольороназвах;
· систематизувати корпус одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” у сучасній німецькій мові;
· встановити основні шляхи творення досліджуваних одиниць й розкрити лінгвокогнитивні механізми семантичного трансформування (метафоричного й метонімічного переосмислення), задіяного у формуванні ОВН з компонентом КН” сучасної німецької мови;

· класифікувати одиниці вторинної номінації з компонентом кольороназва” німецької мови залежно від їхньої семантики та структури;
· окреслити й охарактеризувати культурно-національну специфіку досліджуваних одиниць у сучасній німецькій мові;
· висвітлити номінативні, синтаксичні та прагматичні функції одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” у висловленні та тексті;
· виявити характер взаємозв’язку прагматичних функцій досліджуваних одиниць у текстах сучасної німецької мови.
Об’єктом дослідження є одиниці вторинної номінації з компонентом кольороназва” в сучасній німецькій мові.
Предметом вивчення є шляхи й механізми створення одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва”, їхня семантична й культурно-національна специфіка, а також функції досліджуваних одиниць у висловленнях і текстах сучасної німецької мови.
Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань було використано низку методів лінгвістичного аналізу: метод лінгвістичного спостереження й опису для систематизації, класифікації та інтерпретації структурних, семантичних та функціональних властивостей одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва”; метод компонентного аналізу для встановлення семантичного обсягу й семантичних ознак кольороназв, задіяних у формуванні досліджуваних одиниць; елементи методики концептуального аналізу для висвітлення семантичної структури вторинних найменувань і розкриття лінгвокогнітивного механізму семантичного трансформування; метод аналізу за безпосередніми складниками для з’ясування словотвірної моделі складних одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва”; метод контекстологічного аналізу для визначення функцій аналізованих одиниць у висловленнях і текстах; кількісні методи для визначення значущості та продуктивності одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в сучасній німецькій мові.

Матеріалом дослідження слугували 790 одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва”, отримані методом суцільної вибірки з 23 словників німецьких та вітчизняних авторів. Було відібрано найавторитетніші лексикографічні джерела: словники Г.Бюхмана, Г.Дорнзейфа, Дудена, В.Фрідеріха, Г.Гернера, Г.Кюппера, К.Мюллера, Г.Пауля, Л.Рериха. Як додаткові джерела використовувались словники Л.Е.Біновіча та М.М.Грішина, В.І.Гаврися, В.І.Гаврися й О.П.Пророченко, В.Д.Дєвкіна, А.Е.Граф. ОВН були виокремлені також із сучасних німецькомовних художніх текстів загальним обсягом 9 122 сторінок, газет, журналів, електронних газет і журналів за 1997-2001 роки.
Дослідження функцій одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” проводилось на матеріалі картотеки, сформованої авторкою під час аспірантського стажування в університеті імені Людвіга Максиміліана м.Мюнхен (Німеччина) на вибірці з періодичних видань і з художніх творів німецьких авторів другої половини ХХ століття. Загальний обсяг вибірки становить 600 фрагментів текстів.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній уперше використовується комплексний підхід до вивчення одиниць вторинної номінації сучасної німецької мови з компонентом кольороназва”, який включає ономасіологічний і семасіологічний підходи, а також елементи концептуального аналізу. У дисертації розкрито особливості формування досліджуваних одиниць у німецькій мові; встановлено провідну роль кольороназви у створенні одиниць вторинної номінації; вперше систематизовано корпус досліджуваних одиниць за структурними й семантичними ознаками; визначено основні різновиди цих одиниць з позиції їхньої культурно-національної специфіки; вперше проведено аналіз номінативних, синтаксичних та прагматичних функцій одиниць вторинної номінації сучасної німецької мови з компонентом кольороназва” у висловленні та тексті.
Теоретичне значення дослідження визначається тим, що запропонована методика вивчення одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” поглиблює знання про природу й характер вторинної номінації в сучасній німецькій мові. Встановлення шляхів утворення досліджуваних одиниць і розкриття лінгвокогнітивних механізмів семантичного трансформування сприятимуть подальшій розробці теоретичних засад фразеологічної номінації. Визначення культурно-національних особливостей одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” збагачує лінгвокультурологічні дослідження. Запропонований аналіз функцій аналізованих одиниць є вагомим внеском у наукову проблематику функціональної лінгвістики. Висновки роботи набувають особливої значущості для вивчення структурної організації й прагматики тексту.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання її результатів, положень і висновків у курсах лексикології (розділи: Ономасіологія і семасіологія”, Словотворення”, Фразеологія німецької мови”) та стилістики сучасної німецької мови (розділи: Інтерпретація тексту”, Стилістичні фігури”, Семантика тексту”); при підготовці спецкурсів Лінгвокультурологічний аспект вивчення мови”, Прагматика художнього тексту”; у практиці викладання німецької мови у вищих навчальних закладах при вивченні фразотвору та словотвору. Фактичний матеріал дослідження може слугувати основою для створення фразеологічних і загальних одно- та двомовних словників.
Апробація результатів дисертації здійснювалася на п’яти конференціях, у тому числі міжнародній науковій конференції Функціонування мовних одиниць у художньому і публіцистичному мовленні” (Херсон, 2001); республіканських: Всеукраїнській науковій конференції Культурологічні аспекти вивчення мов” (Херсон, 2000); Всеукраїнській науковій конференції Семантика мовних одиниць: теоретичний і прагматичний аспекти” (Херсон, 2001); Всеукраїнській науково-методичній конференції Актуальні проблеми теорії та практики навчання іноземних мов та літератури” (Херсон, 2002); міжвузівській науковій конференції молодих учених Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецьк, 2003); Основні положення дисертаційної роботи обговорювались на семінарах з загального мовознавства в університеті імені Людвіга Максиміліана (Мюнхен, 2001).
Публікації. Найсуттєвіші положення дисертаційного дослідження висвітлені в шести статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць, та одних тезах наукової конференції.
Основні положення, що виносяться на захист:
1. Одиниці вторинної номінації з компонентом кольороназва” створюються в сучасній німецькій мові внаслідок семантичного трансформування: 1) кольороназв, 2) вільних словосполучень і речень з компонентом кольороназва”, 3) словосполучень термінологічного характеру з компонентом кольороназва”, 4) крилатих висловів з компонентом кольороназва”, 5) усталених порівнянь з компонентом кольороназва” й 6) дериватів з компонентом кольороназва”. Продуктивними шляхами формування одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” є: 1) семантичне трансформування вільних словосполучень та речень і 2) семантичне трансформування дериватів з компонентом кольороназва”.
2. Виявлення метафоричних і метонімічних концептуальних схем, що лежать в основі переосмислення слів, словосполучень і речень з компонентом кольороназва”, слугує розкриттю лінгвокогнітивних механізмів їхнього семантичного трансформування.
3. Основою семантичного трансформування кольороназв сучасної німецької мови, як самостійної номінативної одиниці, так і складової частини словосполучень і речень, в результаті якого виникають одиниці вторинної номінації з компонентом кольороназва”, стають: 1) денотативне значення кольороназви, тобто колір, який визначається колірним тоном, яскравістю й насиченістю, 2) конотативний компонент значення кольороназви та 3) символіка кольору.
4. Різні за планом вираження одиниці вторинної номінації з компонентом кольороназва” беруть участь у формуванні синтаксичної структури висловлення, виконуючи функції підмета, присудка, додатка, обставини й означення. Кожному різновиду аналізованих одиниць властиве виконання чітко визначених синтаксичних функцій. Актуалізація значення полісемантичних одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” детермінована їхньою синтаксичною функцією та позицією у структурі висловлення.
5. Висвітлення прагматичних функцій одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” уможливлює лінгвокультурологічну інтерпретацію художніх і публіцистичних текстів сучасної німецької мови, оскільки досліджувані одиниці тісно пов’язані з культурним, економічним, соціальним і політичним життям німецького суспільства. Вирішальну роль у виконанні прагматичних функцій відіграє інтенсивне вживання аналізованих одиниць у сучасний культурно-історичний період існування німецької спільноти.
Загальний обсяг роботи. Обсяг тексту дисертації складає 172 сторінки, загальний обсяг праці із бібліографією й додатком становить 214 сторінок, список використаних джерел складається з 267 найменувань робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі 81 іноземними мовами. Список лексикографічних джерел включає 23 позиції, список джерел ілюстративного матеріалу містить 9 назв звичайних та електронні газет і журналів, 29 оповідань і романів німецьких авторів другої половини ХХ століття.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списків використаних джерел, джерел лексикографічного та ілюстративного матеріалів, додатка. Дисертація містить дві таблиці.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет, описано методи відбору матеріалу та його аналізу, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення, сформульовано положення, що виносяться на захист.
У першому розділі розглядаються основні теоретичні засади вивчення номінації та вторинної номінації, феномен кольору, питання вербалізації колірного простору.
У другому розділі розглядається семантика кольороназв сучасної німецької мови, досліджуються основні шляхи й лінгвокогнітивні механізми створення аналізованих одиниць, проводиться структурна і семантична класифікація одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва”, характеризується їхня культурно-національна специфіка.
У третьому розділі вивчаються номінативна, синтаксичні та прагматичні функції досліджуваних одиниць у висловленні й текстах сучасної німецької мови на матеріалі авторської картотеки, a також взаємозв’язок прагматичних функцій одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” у текстах.
У загальних висновках підсумовуються результати виконаного дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальшого опрацювання зазначеної проблеми.
Додаток А містить перелік 790 одиниць вторинної номінації, отриманих шляхом суцільної вибірки зі словників німецьких та вітчизняних авторів, з художньої літератури, преси й публіцистики.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ BИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в установленні семантичних та функціональних властивостей одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва”, у визначенні шляхів і механізмів їхнього утворення, а також у висвітленні структурної, семантичної та культурно-національної специфіки досліджуваних одиниць і виявленні їхніх функцій у висловленнях та текстах сучасної німецької мови.
Аналіз результатів теоретичних і практичних досліджень одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” з позиції комплексного вивчення мовних одиниць, що поєднує ономасіологічний і семасіологічний підходи, а також елементи методики концептуального аналізу, показав, що в сучасній німецькій мові існує корпус специфічно організованих вторинних номінативних одиниць з компонентом кольороназва”, які використовуються для найменування найрізноманітніших об’єктів, явищ та подій позамовної дійсності, вже позначених певними одиницями мови.
Визначення слова колір” пов’язане з усіма складностями зорового сприйняття людини. Внаслідок складних психічних операцій абстрагування, узагальнення та фіксування колірної ознаки певних об’єктів реальної дійсності, що володіють постійною або відносно стійкою колірною характеристикою, виникло поняття про колір, яке реалізується в певних кольороназвах, тобто мовних знаках, що відповідають певним відчуттям, враженням, уявленням, поняттям людини про колір. Згідно з нашою класифікацією, розробленою для вивчення досліджуваних одиниць, кольороназви сучасної німецької мови класифікуються на дві групи: 1) основні та 2) неосновні. До першої групи належать: 1) кольороназви, які позначають ахроматичні та 2) хроматичні кольори. Друга група охоплює: 1) кольороназви іншомовного походження; 2) кольороназви, які є похідними від основних кольороназв; 3) кольороназви, що походять від неосновних кольороназв; 4) складні кольороназви, що складаються з двох або більше кольороназв. Критеріями розподілу кольороназв на групи слугували: 1) колірний сигнал, що позначається кольороназвою, 2) походження кольороназви й 3) структура кольороназви.
Утворення одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” відбувається в сучасній німецькій мові шляхом семантичного трансформування внаслідок метафоричного й/чи метонімічного переосмислення лексичних одиниць, словосполучень і речень на основі нової мотивуючої ознаки вторинної номінативної одиниці. Встановлено, що основними шляхами виникнення одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в сучасній німецькій мові є семантичне трансформування: 1) кольороназв; 2) вільних словосполучень та речень з компонентом кольороназва”; 3) словосполучень термінологічного характеру з компонентом кольороназва”; 4) крилатих висловів з компонентом кольороназва”; 5) усталених порівнянь з компонентом кольороназва” й 6) дериватів з компонентом кольороназва”. Найбільш продуктивними шляхами формування аналізованих одиниць є: 1) семантичне трансформування вільних словосполучень та речень і 2) семантичне трансформування дериватів з компонентом кольороназва”.
Лінгвокогнітивні механізми семантичного трансформування лексем, словосполучень і речень, що стають основою створення одиниць вторинної номінації, пояснюються поєднанням, інтеграцією й зіштовхуванням концептуальних просторів ПРИРОДА й ЛЮДИНА; ТВАРИНА та ЛЮДИНА; КОЛІР і ПОЧУТТЯ; ПРЕДМЕТ і ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ; СВІТЛО й ДІЯЛЬНІСТЬ; ТВАРИНА і ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ; ПРИРОДА та МОДА і т.ін. на основі спільних якісних ознак, схожих функцій, колірної символіки, подібності відчуттів, які виникають у людини під час осмислення цих концептів, що стають мотивуючою ознакою нового найменування. Важливу роль у цих процесах відіграють фонові знання реципієнта та його/її практичний і теоретичний досвід.
Розкриттю лінгвокогнітивних механізмів переосмислення лексичних одиниць, словосполучень та речень сприяє реконструкція концептуальних схем (метафоричних і/чи метонімічних). Найпоширенішими концептуальними метафорами, що використовуються в сучасній німецькій мові як підґрунтя творення одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” можна вважати такі: ВЕЛИКЕ Є ДОБРЕ; ВЕЛИКЕ Є ОСОБЛИВЕ; МОРАЛЬНІСТЬ Є ЦНОТЛИВІСТЬ; ТЕМРЯВА Є ПОКРИВАЛО; СТРОКАТІСТЬ Є ВІДСУТНІСТЬ СМАКУ; СИЛЬНІ ПОЧУТТЯ ПІДВИЩУЮТЬ ТЕМПЕРАТУРУ ТІЛА; СИВЕ ВОЛОССЯ Є ОЗНАКА СТАРОСТІ; ВАЖЛИВЕ Є ПОМІТНЕ; СИЛЬНІ ЕМОЦІЇ Є ХВОРОБА; ЗЛІСТЬ Є ЖАР і т.ін.
Основою поєднання різних концептуальних сфер стають також концептуальні метонімії: КОЛІР ОДЯГУ (частина) стоїть замість ЛЮДИНА (ціле); КОЛІР ОДЯГУ (частина) стоїть замість ПРОФЕСІЯ ЛЮДИНИ (ціле); КОЛІР ШКІРИ (частина) стоїть замість ЛЮДИНА (ціле), які часто передують метафоричному переосмисленню слів та словосполучень з компонентом кольороназва”.
Базою семантичного трансформування кольороназви, як самостійної номінативної одиниці, так і складової частини словосполучень та речень сучасної німецької мови може бути: 1) денотативне значення кольороназви, тобто сам колір, в якому виокремлюють колірний тон, яскравість і насиченість; 2) конотативний компонент значення кольороназви, який виражає емоційно-оцінне ставлення суб’єкта мовлення до дійсності й 3) символіка кольору.
Аналіз структурних і семантичних особливостей одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” дозволив поділити їх на лексеми, які класифікуються за частинами мови та характером образності, та фразеологічні одиниці, до складу яких належать: 1) фразеологічні єдності, 2) фразеологічні сполучення та 3) фразеологічні вирази.
Система кольороназв німецької мови характеризується неповторністю та самобутністю, використання в актах номінації одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” є національно забарвленим, тому аналізованим одиницям властива культурно-національна специфіка. Враховуючи джерела походження досліджуваних одиниць, ми виділяємо у сучасній німецькій мові дві групи одиниць вторинної номінації з культурно-національною специфікою: 1) побутова лексика й 2) неофіційні географічні назви. Аналіз дослідження одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” першої групи свідчить, що вони використовуються для позначення: 1) явищ та подій традиційного побуту, 2) реалій та явищ минулого або сучасного, які не мають прямих аналогів в інших національних культурах, 3) народних звичаїв та традицій, 4) представників певних верств населення або професій, 5) релігійних свят, 6) хвороб, 7) національної валюти, 8) їжі, продуктів харчування. Використання антропоніма як складового компонента одиниць вторинної номінації посилює культурно-національну специфіку аналізованих одиниць.
Одиниці вторинної номінації з компонентом кольороназва” використовуються в текстах і висловленнях сучасної німецької мови для виконання певних номінативних, синтаксичних та прагматичних функцій. Визначено, що номінативну функцію в сучасній німецькій мові виконують як узуальні, так і оказіональні одиниці вторинної номінації. У дослідженні номінативної функції аналізованих одиниць особлива увага приділялась оказіональним утворенням, яким властиві нерегулярність вживання, утворюваність і новизна. Результати дослідження показали, що оказіональні одиниці вторинної номінації з компонентом кольороназва” формуються шляхом утворення нової одиниці, або внаслідок структурних та семантичних відозмін наявних одиниць вторинної номінації, а за своєю структурою є фразеологічними одиницями і вторинними найменуваннями, які належать до іменників чи прикметників.
Лише у висловленні, тобто внаслідок своєї актуалізації шляхом взаємодії з іншими одиницями свого рівня, досліджувані одиниці виявляють усі особливості та властиві ознаки, сприяючи завершенню та оформленню відповідного повідомлення про факти й явища реальної дійсності або ж про внутрішній світ людини у закінчених конструкціях реченнях. Різні за планом вираження одиниці вторинної номінації беруть безпосередню участь у функції підмета, присудка, додатка, обставини та означення. Узуальне або оказіональне значення полісемантичної одиниці вторинної номінації з компонентом кольороназва” актуалізується завдяки її позиції в структурі висловлення й виконанню певної синтаксичної функції.
Встановлено, що вирішальну роль у виконанні прагматичних функцій одиниць вторинної номінації у німецькомовних текстах відіграє інтенсивне вживання аналізованих одиниць у конкретний культурно-історичний період існування німецької спільноти. Висвітлення прагматичних функцій досліджуваних одиниць уможливлює лінгвокультурологічну інтерпретацію текстів сучасної німецької мови, оскільки одиниці вторинної номінації з компонентом кольороназва” тісно пов’язані з культурним, економічним, соціальним і політичним життям німецького суспільства.
Визначено, що аналізовані одиниці вторинної номінації виконують у художніх і публіцистичних текстах сучасної німецької мови шість прагматичних функцій: 1) експресивну функцію, 2) функцію привернення уваги, 3) функцію утримування уваги, 4) емотивну функцію, 5) оцінну функцію та 6) функцію впливу.
Результати дослідження показали, що одиниці вторинної номінації, які виконують експресивну функцію, характеризуються наявністю образності, інтенсивності, новизни й незвичайністю для сприйняття. Функція привернення уваги властива таким одиницям, які використовуються в заголовках газетних та журнальних статей, та змушують звернутися до самого тексту, щоб отримати необхідну інформацію. Функція утримування уваги одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” зумовлюється їх повторним застосуванням у структурі публіцистичного тексту, спочатку в заголовках газетних і журнальних статей, а потім у самому тексті статті. Виконуючи емотивну функцію в художніх і публіцистичних текстах, одиниці вторинної номінації впливають на емоційну сферу адресата та формують його емоційне ставлення до предметів, явищ та подій позамовної дійсності. Оцінна функція властива таким одиницям вторинної номінації, які несуть у собі негативне чи позитивне ставлення до об’єктивної дійсності. Вживання одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в пресі й публіцистиці сприяє формуванню поведінки та вчинків адресата повідомлення.
Аналіз функцій одиниць вторинної номінації в тексті показав, що досліджувані одиниці характеризуються поєднанням двох чи більше прагматичних функцій. Прагматичнi функції аналізованих одиниць тісно пов’язані між собою, одна функція поступово переходить в іншу, в результаті чого чітке розмежування прагматичних функцій однієї мовної одиниці в тексті стає неможливим.
Таким чином, результати проведеного дослідження шляхів і механізмів утворення, структурних, семантичних та культурно-національних особливостей одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в сучасній німецькій мові, а також аналіз їхніх номінативних, синтаксичних і прагматичних функцій у висловленні та текстах підтверджують достовірність положень, що виносяться на захист у цьому дисертаційному дослідженні.
Подальшою перспективою наукового пошуку може бути зіставне дослідження одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва” в різних мовах германської групи, оскільки таке дослідження дозволить виявити спільні й відмінні тенденції у розвитку мов, сприятиме визначенню культурологічних особливостей вторинної номінації, окресленню культурно-ціннісної картини світу, відображеної в різних культурних спільнотах. До важливих напрямів досліджень у вирішенні проаналізованої проблеми слід віднести: вивчення інтонаційної характеристики висловлення, в якому вживаються одиниці вторинної номінації; виявлення гендерної специфіки використання досліджуваних одиниць; встановлення особливостей стратегій і тактик лінгвокультурологічної інтерпретації німецькомовних текстів, де використовуються аналізовані одиниці. Перспективним вбачається також укладання спеціального словника одиниць вторинної номінації з компонентом кольороназва”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка. (К вопросу о предмете социолингвистики). Л.: Наука, 1975. 180 с.
2. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа, 1987. 135 с.
3. Арнгольд Г.И. Становление системы цветонаименований в современном немецком языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский гос. пед. ин-т. Минск, 1977. 22 с.
4. Арутюнова Н.Д. Метонимия // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1998. С. 300-301.
5. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. С. 304-357.
6. Арутюнова Н.Д. Номинация референция значение // Языковая номинация. Общие вопросы. М.: Наука, 1977. С.188-206.
7. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 314 с.
8. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
9. Астрамскайте Г.Э. Названия ахроматических цветов литовского языка в сопоставлении с немецким: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Вильнюский гос. ун-т им. В. Капсукаса. Вильнюс, 1980. 20 с.
10. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. 2-е изд, стер. М.: Сов. энцикл., 1969. 607 с.
11. Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В.Стефаника, М.Коцюбинського, М.Хвильового): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України. Інститут укр. мови. К., 1997. 21 с.
12. Базарская Н.И. Вторичная номинация в системе языковых знаков (на материале перифраз английского и русского языков): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Саратовский гос. ун-т им. Н.Г. Чернышевского. Саратов, 1988. 16 с.
13. Бангерт И.А. Специфика семантики языковых знаков косвенной номинации (на материале системного исследования лексем и устойчивых словесных комплексов немецкого языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иност. яз. им. Мориса Тореза. М., 1980. 25 с.
14. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея НВ, 1997. 176 с.
15. Бахилина Н.В. История цветообозначений в русском языке. М.: Наука, 1975. 288 с.
16. Бацевич Ф.С. Функционально-ономасиологическое изучение лексики: теоретический и практический аспекты (на материале русского глагола): текст лекций. Львов: Ред.- изд. отдел Львовского ун-та, 1993. 171 с.
17. Бегова Б.А. О номинативных свойствах окказионализмов художественной речи // Номинативные единицы языка и их функционирование. Кемерово: Кемеровский гoc. ун-т, 1987. С. 115-123.
18. Беженарь И.С. Фразеологическая номинация возраста человека в современном английском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Киев, 1994. 184 с.
19. Бейли Г. Потерянный язык символов / Сер. Символы”. Кн. 5. М.: Золотой век, 1996. 348 с.
20. Беккер А.В. Когнитивно-прагматический аспект современной иноязычной номинации в английском тексте: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. линг. ун-т. М., 1999. 22 с.
21. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 476 с.
22. Бидерманн Г. Энциклопедия символов: Пер. с нем. / Под ред. И.С. Свенцицкой. М.: Республика, 1996. 335 с.
23. Блэк М. Метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 153-172.
24. Боброва Т.А. О природе названия и принципах номинации // Русский язык в школе. 1974. № 4. С.73-79.
25. Бойко Л.Б. Особенности функционирования заглавия в текстах с различными коммуникативными заданиями: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесский гос. ун-т им. И.И.Мечникова. Одесса, 1989. 14 с.
26. Бондаренко Л.Ф. Структурно-семантические особенности пословиц как специфического разряда устойчивых фраз современного немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1976. 195 с.
27. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука, 1984. 133 с.
28. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) // Фразеология в контексте культуры. М.: Языки русской культуры, 1999. С. 131-138.
29. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка (для ин-тов и фак-тов иностранных языков): Учебник. 2-е изд., испр. и доп. М.: Высшая школа, 1991. 320 с.
30. Василевич А.П. Исследование лексики в психологическом эксперименте. На материале цветообозначений в языках разных систем. М.: Наука, 1987. 140 с.
31. Васильєва О.В. Еволюція семантичної структури імен кольору в англійському романі XVIII-XIX століть: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / НАН України, Інститут літ-ри ім. Т.Г. Шевченка. К., 1997. 16 с.
32. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 411 с.
33. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановедение. М.: Русский язык, 1982. С. 89-98.
34. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподовании русского языка как иностранного. 4-е изд., перер. и доп. М.: Русский язык, 1990. 246 с.
35. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины // Лексикология и лексикография. Избранные труды. М.: Наука, 1977. С. 118-139.
36. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации. К.: Наукова думка, 1986. 142 с.
37. Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательных: на материале иберо-романских языков. М.: Наука, 1978. 200 с.
38. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
39. Гаврись В.І. Деякі питання німецької фразеології // Німецько-український фразеологічний словник. К.: Радянська школа, 1981. С. 355-377.
40. Гаврись В.И. К вопросу о первичном и вторичном фразообразовательном процессах // Вопросы словообразования и фразообразования в германских языках: Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. Мориса Тореза. М: МГПИИЯ им. Мориса Тореза, 1980. Вып. 164. С.133-146.
41. Гаврись В.І. Крылатые выражения и их роль в обогащении фразеологического состава немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1971. 203 с.
42. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация. Общие вопросы. М.: Наука, 1977. С. 230-293.
43. Гак В.Г. К типологии функциональных подходов к изучению языка // Проблемы функциональной грамматики. М.: Наука, 1985. С. 5-15.
44. Гак В.Г. К эволюции способов речевой номинации // Вопросы языкознания. 1985. № 4. С. 28-42.
45. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 11-26.
46. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
47. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови). К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. 255 с.
48. Гаспаров Б.М. Язык. Память. Образ. Лингвистика языкового существования. М.: Новое лит-ное обозрение, 1996. 352 с.
49. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо Психо Логос. М.: Изд. группа: Прогресс Культура, 1995. 480 с.
50. Гвоздарёв Ю.А. Функции фразеологических единиц в разговорной речи // Фразеологическая номинация: Особенности семантики фразеологизмов: Межвуз. сб. науч. трудов. Ростов н/Д: Ростовский гос. пед. ин-т, 1989. С. 4-12.
51. Гединер Е.С. Вторичная номинация в современном немецком языке (на материале класса имён существительных): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинградский гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена. Л., 1983. 19 с.
52. Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1999. 206 с.
53. Головин Б.Н. Язык и статистика. М.: Просвещение, 1971. 190 с.
54. Губарев В.П. Семантическая структура знаков прямой и косвенной номинации одной семантической области // Лексикология и фразеология немецкого языка: Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. Мориса Тореза. М: МГПИИЯ им. Мориса Тореза, 1981. Вып. 172. С.11-23.
55. Губарев В.П. Фразеологическая номинация в тексте (на материале прогрессивной прессы ГДР, ФРГ, Австрии и Западного Берлина) // Лексико-фразеологическая система немецкого языка и её реализация в тексте: Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. Мориса Тореза. М: МГПИИЯ им. Мориса Тореза, 1984. Вып. 232. С. 3-15.
56. Гумбольд В. фон. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
57. Деменчук О.В. Колоративна композита в англійській мові: когнітивно-ономасіологічний аспект: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2003. 204 с.
58. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке. Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1988. 196 с.
59. Дзивак О.И. Лексика на обозначение цвета в современном украинском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02 / Киев. гос. пед. ин-т им. А.М. Горького. К., 1974. 34 с.
60. Дмитренко М.К. Що таке символ? // Словник символів. К.: Народознавство, 1997. С. 5-8.
61. Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. 1996. № 1. С. 71-93.
62. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии // Вопросы языкознания. 1997. № 6. С. 37-48.
63. Донец П.Н. Средства национально-культурной номинации в современном немецком языке // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. Мориса Тореза. М: МГПИИЯ им. Мориса Тореза, 1987. Вып. 266. С. 15-23.
64. Донецких Л.И. Реализация эстетических возможностей имён прилагательных в тексте художественных произведений. Кишинёв: ШТИИНЦА, 1980. 156 с.
65. Жаботинская С.А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя: Слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка). К.: ИСИО, 1993. С. 48-56.
66. Железанова Т.Т. Номинация паралингвистических явлений в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т иност. яз. им. Мориса Тореза. М., 1982. 26 с.
67. Жирмунская М.Л. Словообразовательный потенциал прилагательных цветообозначения в современных германских языках: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1982. 253 с.
68. Жуков В.П. Словарь русских пословиц и поговорок. 6-е изд., стер. М.: Русский язык, 1998. 544 с.
69. Жукова Л.П. Прагматический аспект функционирования устойчивых словесных комплексов в газетном тексте // Фразеологическая семантика (германские и романские языки): Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. Мориса Тореза М: МГПИИЯ им. Мориса Тореза, 1983. Вып. 211. С. 62-74.
70. Журавлёва Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: Донбасс, 1998. 252 с.
71. Иванов Вяч.Вс. Избранные труды по семиотике и истории культуры. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 912 с.
72. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. К.: ИСДО, 1995. 88 с.
73. Ивенс Р.М. Введение в теорию цвета. М.: Искусство, 1969. 442 с.
74. Ивин А.А. Основание теории аргументации. М.: Владос, 1997. 351 с.
75. Капуш А.В. Новоутворення-метафори в сучасній німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (номінативний та когнітивний аспекти) // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. 1999. Т. 2, № 1. С. 121-127.
76. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 261 с.
77. Киричук Л.М. Прагмасемантичні особливості категорії оцінки в рекламному тексті (на матеріалі реклами журналу „Тime): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київcький держ. лінг. ун-т. K., 1999. 15 с.
78.