СЕМАНТИКА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕТНОНОМІНАЦІЙ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

на правах рукопису

Святюк Юлія Вікторівна

УДК 81’373.234+811.111

СЕМАНТИКА ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕТНОНОМІНАЦІЙ
У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук,
професор Левицький А.Е.

Київ 2005

ЗМІСТ
ВСТУП................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. ЕТНОКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА МОВНОГО
ВІДОБРАЖЕННЯ СВІТУ................................................................................. 17
1.1. Співвідношення концептуальної та мовної картин світу..................... 18
1.2. Етнічні стереотипи як складові мовної картини світу.......................... 24
1.2.1. Етнокультурні стереотипи в різних дослідницьких парадигмах 25
1.2.2. Функції етнічних стереотипів...................................................... 30
1.2.3. Фактори виникнення етнічних стереотипів................................ 35
1.3. Категоризація представників чужих” етнічних спільнот у
сучасній англійській мові.............................................................................. 38
1.4. Представлення стереотипів національних характерів і поведінки
у сучасній англійській мові........................................................................... 46
Висновки до першого розділу......................................................................... 52
РОЗДІЛ 2. особливості номінації іноземців
засобами сучасної англійської мови.......................................... 55
2.1. Відтворення концепту ІНОЗЕМЕЦЬ у англомовній
картині світу...55
2.1.1. Проблема моделювання структури концепту............................ 56
2.1.2. Структура концепту ІНОЗЕМЕЦЬ у англомовній картині
світу........................................................................................................ 57
2.1.3. Етнокультурна специфіка вербалізації концепту
ІНОЗЕМЕЦЬ засобами сучасної англійської мови.............................. 67
2.2. Концептуальна модель етнічної номінації у сучасній
англійській мові............................................................................................. 71
2.2.1. Фреймове представлення номінації іноземця у
сучасній англійській мові...................................................................... 71
2.2.2. Лексичне втілення складників ситуації номінація
іноземця” засобами сучасної англійської мови.................................... 73
2.2.3. Взаємодія складників ситуації номінація іноземця”................. 81
2.3. Лексичні засоби номінації представників інших етнічних спільнот
у сучасній англійській мові........................................................................... 84
2.3.1. Ономастичні параметри етнонімів сучасної англійської мови.. 85
2.3.2. Апелятивація власних імен на позначення представників
інших етнічних спільнот........................................................................ 87
2.3.3. Етноніми-прізвиська на позначення іноземців у
сучасній англійській мові...................................................................... 95
2.3.4. Семантичний аспект пейоративних скорочень прізвиськ
етнічних груп....................................................................................... 100
2.4. Образні засоби відтворення етнокультурного образу іноземця
у сучасній англійській мові......................................................................... 107
2.4.1. Особливості використання метафори для номінації
представників інших етнічних груп.................................................... 107
2.4.2. Використання метонімії для номінації представників
інших етнічних груп............................................................................ 114
2.4.3. Функціонування етнонімів у складі фразеологізмів сучасної
англійської мови.................................................................................. 124
2.4.4. Стійкі словосполучення нефразеологічного характеру
з етнонімами у сучасній англійській мові........................................... 132
Висновки до другого розділу........................................................................ 135
Розділ 3. функціонування етнономінацій у
ситуації спілкування англійців з представниками
інших народів.......................................................................................... 140
3.1. Комунікативні особливості міжетнічного спілкування англійців
з іноземцями................................................................................................ 141
3.1.1. Прояви ксенофобії та політичної коректності у
сучасній англійській мові.................................................................... 142
3.1.2. Роль макростратегій дистанціювання й ототожнення
у комунікативній ситуації міжетнічної взаємодії............................... 149
3.2. Функціонування етнономінацій у межах стратегії
ідентифікації національної приналежності особи...................................... 156
3.3. Функціонування етнономінацій у межах аксіологічних
стратегій у ситуації міжетнічної взаємодії................................................. 164
3.3.1. Використання оцінно-характеризуючої стратегії у
міжетнічній взаємодії........................................................................... 165
3.3.2. Стратегія позитивної самопрезентації мовця-англійця
у міжетнічному спілкуванні................................................................ 175
3.3.3. Реалізація стратегії приниження представників чужих”
етнічних груп....................................................................................... 183
3.3.4. Втілення стратегії висміювання представників чужих”
етнічних груп....................................................................................... 188
Висновки до третього розділу....................................................................... 193
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ................................................................................ 197
список використаних джерел........................................................ 204
СПИСОК довідкових матеріалів...................................................... 232
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 233
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ............................ 234
Додаток А. Список офіційних та неофіційних
етнонімів сучасної англійської мови............................ 237
Додаток Б. Словник етнонімів-прізвиськ та
етнофобізмів сучасної англійської мови..................... 243
Додаток В. Стратегії мовця-англійця у
комунікативній ситуації міжетнічної взаємодії................. 256
Додаток Д. Мовленнєві тактики мовця-англійця
у міжетнічній взаємодії.......................................................... 257

ВСТУП

У сучасній лінгвістичній науці все більше зростає інтерес до дослідження людського фактору [див. 13; 23; 63; 106; 162], оскільки пізнання мови потребує виходу за її межі, із зверненням до людини, однією з суттєвих характеристик якої є етнічна ідентичність.
Дана робота присвячена дослідженню фрагмента мовної картини світу, представленого етнономінаціями у британському варіанті сучасної англійської мови. Моделювання мовної картини світу є одним із актуальних напрямків когнітивної лінгвістики. Концептуальне дослідження семантики та функціонування етнонімічної лексики дозволяє виявити наївні уявлення носіїв мови щодо представників чужих” етносів, які були зафіксовані в номінативній системі мови. Використання методу концептуального аналізу забезпечує виділення складових елементів концепту ІНОЗЕМЕЦЬ, побудову його концептуальної моделі та виявлення етнокультурної специфіки у англомовній мовній картині світу.
Вивчення національної мовної картини світу допомагає виявити особливості сприйняття оточуючої дійсності та її відтворення етнокультурною спільнотою. Кожний етнос розглядає об’єктивний світ крізь призму свого менталітету [42, с. 6]. У лексичній системі відбивається суб’єктивний образ об’єктивної дійсності, осмислений етнічною свідомістю [8]. Отже, мовне відображення об’єктивної дійсності пов’язане з етнічно визначеним кутом зору на світ.
Суб’єктивна природа міжетнічного спілкування виявляється в існуванні етнічних упереджень [63, с. 177 178] та стереотипних установок стосовно представників чужих” етнічних спільнот. Національні стереотипи (узагальнені та типові уявлення одного етносу про інший) та автостереотипи (сприйняття самих себе) [58, с. 20] є однією з невід’ємних характеристик кожної нації.
Суб’єктивний аспект міжетнічних стосунків у соціумі відтворюється мовою, в якій існує система засобів номінації чужих” народів та їх представників: етнонімів [146, с. 9; 228, с. 12], етнічних слів-прізвиськ [10, с. 9; 15, с. 137; 37, с. 187; 57, с. 111; 65, с. 45] та етнофобізмів [5, с. 98; 76, с. 56]. Вивчення семантики, особливостей творення та функціонування офіційних (етнонімів) і розмовних (етнічних прізвиськ й етнофобізмів) етнономінацій дозволяє встановити специфічне бачення та членування світу, яке є типовим для колективної етнічної свідомості.
Типологічне порівняння номінативних моделей творення офіційних і розмовних назв чужих” народів проводилося на матеріалі англійської та російської мов [21, с. 232 253], російської, татарської, французької, іспанської та японської мов [15, с. 136 140] і на матеріалі англійської, російської, української, французької, польської мов [169, с. 25 27]. У лінгвістичних студіях зі слов’янознавства головна увага зазвичай приділялася етимології етнічних назв, семантичній структурі [103, с. 174; 161, с. 79] та моделям творення (словотвору) етнонімів [4; 82; 93; 134; 146; 200]. Позначення чужих” етносів та їх представників засобами британського варіанту сучасної англійської мови вивчалися здебільшого з огляду на їх семантику [91, с. 109], віднесеність до відповідної сфери вживання [280; 290], структурні моделі творення [66] та у порівняльно-історичному ракурсі [136].
Етнономінації виступають формами компактної оцінки своїх” і чужих”, символами, які входять у склад етнічних портретів та автопортретів [194, с. 83]. Досліджувані номінативні одиниці (етноніми та етнофобізми) відображають побутові уявлення, етносоціальні стереотипи свідомості [6, с. 179] представників певного соціуму. Комплекс етнічних стереотипів, який існує у пізнанні людиною оточуючого світу та фіксується етнономінаціями, створює своєрідний етнокультурний образ багатонаціонального світу, що впливає на організацію міжетнічної комунікації: на вибір відповідних номінативних одиниць та стратегічне розгортання спілкування.
Актуальність теми визначається загальною спрямованістю низки сучасних лінгвістичних досліджень на висвітлення особливостей представлення знань мовними засобами, а саме тенденцією до вивчення проблем семантики. Важливим для сучасного мовознавства є також встановлення ролі окремих номінативних одиниць у забезпеченні процесу спілкування.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські й українська мови)” (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 20 січня 2000 р.).
Об’єктом дослідження в роботі виступили етнономінації британського варіанту сучасної англійської мови.
Предметом дослідження виступили лінгвокогнітивний, ономасіологічний, семантичний та функціональний аспекти етнономінацій у британському варіанті сучасної англійської мови.
Матеріалом дослідження слугували етнономінації, відібрані методом суцільної вибірки з лексикографічних джерел, а також творів англійської художньої літератури другої половини XХ початку XXІ століть загальним обсягом 2 704 сторінки, де представлено номінацію та характеристику іноземця англійцем (543 випадки).
Метою роботи є виявлення семантичних і функціональних особливостей етнономінацій у британському варіанті сучасної англійської мови.
Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити такі завдання:
· уточнити зміст поняття етнічний стереотип” з урахуванням когнітивного підходу до англомовної картини світу;
· розробити термінологічний апарат для групи одиниць британського варіанту сучасної англійської мови, що називають особу за національною ознакою, визначивши співвідношення етнонімів (авто- та зовнішніх етнонімів) з етнонімами-прізвиськами й етнофобізмами;
· виявити структуру концепту ІНОЗЕМЕЦЬ на матеріалі британського варіанту сучасної англійської мови;
· відтворити концептуальну модель номінації іноземця засобами сучасної англійської мови;
· виявити засоби номінації представників чужих” народів англійцями;
· визначити особливості процесу транспозиції онімів у апелятиви як засобу збагачення системи номінації іноземців у сучасній англійській мові;
· розкрити вплив ксенофобії та політичної коректності на функціонування офіційних та неофіційних етнономінацій у сучасних англійських художніх творах;
· встановити особливості функціонування етнономінацій під час тактико-стратегічної організації висловлювань персонажів-англійців стосовно іноземців.
Досягнення поставленої мети та вирішення конкретних завдань зумовило використання методів семантичного аналізу для вивчення семантико-змістових характеристик етнономінацій; ономасіологічного аналізу при встановленні відношення номінативної одиниці до об’єктивної дійсності; методики компонентного аналізу, який дозволив розділити семантичну структуру досліджуваних номінативних одиниць на мінімальні значущі компоненти. Для виявлення специфіки мовних засобів вербалізації концепту ІНОЗЕМЕЦЬ було задіяно метод аналізу словникових дефініцій. Метод концептуального аналізу застосовувався для виділення складових елементів концепту ІНОЗЕМЕЦЬ та реконструкції фрагменту мовної картини світу англійців, представленого етнономінаціями. Для відтворення концептуальної моделі номінації іноземця використовувалась методика фреймового моделювання. Встановлення функціональної залежності мовного явища етнономінації від певних соціальних факторів проводилось із залученням методу корелятивного аналізу. Методи контекстуального та прагмасемантичного аналізу були задіяні для встановлення комунікативних стратегій і тактик мовця-англійця у міжетнічній взаємодії. Оцінка співвідношення офіційних і неофіційних одиниць етнічної номінації, а також встановлення найбільш поширених стратегій і тактик міжетнічного спілкування англійців здійснювалося за допомогою кількісного аналізу.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше одиниці системи етнономінацій британського варіанту сучасної англійської мови розглядаються у семантико-когнітивному аспекті та з огляду на їх функціонування у мовленні. Уперше відтворено модель етнічної номінації та представле

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Національні особливості світосприйняття визначають специфіку комунікативної взаємодії англійців з чужими” етносами. У процесі соціокультурного становлення разом із зразками поведінки, суспільними уявленнями, нормами та цінностями індивід засвоює притаманні цьому колективові стереотипні уявлення про інші етнічні групи, їх представників, особливості менталітету та національного характеру останніх.
У процесі номінації іноземців персонажі-англійці демонструють стереотипні уявлення стосовно національних характерів, поведінки іноземців, їхнього спосібу життя та діяльності і використовують відповідні етнономінації. Етнічний стереотип є фрагментом концептуальної картини світу, стійким, зумовленим національно-культурною специфікою уявленням про певний народ. Він є спрощеним, узагальненим, емоційно забарвленим образом будь-якої етнічної спільноти.
Етнічні стереотипи визначають поведінку індивіда, притаманні йому процеси сприймання та спілкування. Стереотипне уявлення про чужий етнос зумовлюється такими особливостями сприймання, як виділення та протиставлення ознак нетипових для співвітчизників. Етнічні стереотипи не є нейтральними, оскільки в них обов’язково присутні емоційний та оцінний компоненти.
Концептуальні моделі, які виявляються в національних сереотипах, є когнітивно ускладненими, що зумовлено присутністю в них не тільки специфічної інформації про чужу” етнічну спільноту онтологічного плану, а й наявністю аксіологічних, оцінних фокусів.
Етнічні стереотипи, що відбиваються у концептуальній картині світу, присутні у структурі концепту ІНОЗЕМЕЦЬ. Складовими елементами зазначеного концепту є ‘особа’, ‘країна/територія’, ‘нація’, ‘національність’, ‘група / об’єднання людей з певними характеристиками’ (раса, традиції, культура, мова, походження, історія, релігія і т.ін.).
У англомовній картині світу концепт ІНОЗЕМЕЦЬ представлений предметно-центричним фреймом, слоти якого з різним ступенем повноти репрезентуються мовними та мовленнєвими одиницями. Особливою ознакою названого фрейму є те, що він містить інформацію про одного й того ж логічного суб’єкта (іноземця), про його існування в певних просторово-часових рамках (слот ТУТ ЗАРАЗ), про його характерні ознаки (слоти ТАКИЙ, ТАК). Відповідно до структури концепту ІНОЗЕМЕЦЬ до єдиного суб’єкта (слот ДЕХТО) відносяться декілька предикатів, які характеризують суб’єкт (іноземця або етнічну групу) за якісним (національність, культура, мова, традиції), акціональним (існує), локативним (країна), темпоральним (історичний час) та оцінним (так/такий) параметрами.
Концептуальна модель етнічної номінації у сучасній англійській мові представлена предметно-акціональним фреймом, конституентами якого є декілька концептуальних сутностей ДЕХТО: англієць та іноземець. Мовець- англієць за допомогою офіційного етноніму або неофіційної назви (слот ЩОСЬ: інструмент) позначає представника іншої етнічної спільноти та реалізує намір відмежуватися від нього, що приводить до ототожнення або відчуження мовця стосовно особи іншої національності. Для досягнення загальної мети етнічної номінації, а саме, орієнтації в багатонаціональному світі шляхом ототожнення та відчуження, виявляється необов’язковим розгортання одночасно всіх слотів фрейму етнічної номінації.
У сучасній англійській мові концепт ІНОЗЕМЕЦЬ вербалізується одиницями системи етнономінацій, у семантиці яких фіксується ототожнення (автоетноніми) або відчуження (зовнішні етноніми) себе мовцем відносно певного народу. У сучасній англійській мові на позначення іноземців існують як офіційні, нейтральні етнономінації, так і неофіційні етнонімічні назви. Загальновизнані офіційні етнономінації позбавлені позитивних або негативних конотацій і набувають оцінного значення лише у мовленні. Неофіційні етнономінації у сучасній англійській мові представлені етнонімами-прізвиськами та етнофобізмами, які є інвективними лексичними одиницями.
На позначення іноземців у неофіційному мовленні англієць широко застосовує власні імена представників етносу-референта; скорочені офіційні етноніми певного народу; етнонімічні назви образного характеру які вказують на зовнішність, расові відмінності, соціокультурні властивості, спосіб життя, типову поведінку, гастрономічні уподобання представників чужого” народу. Образні етнономінації створюються за допомогою переосмислення значення лексичної одиниці на підставі метафоричного та метонімічного переносів. На позначення іноземців англійцями використовуються біоморфні і соціоморфні метафори. Метонімічні переноси назв певних сутностей на представників чужих” народів відбуваються із залученням назв біоморфних (антропоморфних, зооморфних, ботанічних), соціоморфних явищ та назв матеріальних предметів або культурних реалій.
Для створення етнонімів-прізвиськ та етнофобізмів у сучасній англійській мові використовуються такі моделі: фізична ознака / перцептивний образ етнічне прізвисько (колір шкіри, форма очей, тип волосся, зріст/статура, переосмислені зооніми); власне ім’я етнічне прізвисько (власні імена, імена літературних персонажів та вигаданих осіб, імена святих); офіційний етнонім етнічне прізвисько (загальноприйнятий скорочений та спотворений зовнішній етнонім, спотворений автоетнонім етносу, переосмислена назва іншого народу); соціокультурна ознака етнічне прізвисько (предмети матеріальної культури, національна їжа, національна символіка, властива діяльність); ідеологічна ознака етнічне прізвисько (приналежність до політичної партії, зазначення політичного ладу країни).
Для етнонімів властивим є вживання у збірному значенні, оскільки вони використовуються на позначення певної національної, етнічної спільноти. Водночас, етнономінації виступають як власне ім’я народу. Поряд з онімічною функцією індивідуалізації етнономінації наділені семантичними ознаками, що зближають їх із загальними назвами. Номінативні одиниці, що називають особу за національною приналежністю, визначаються як перехідні між загальними й власними іменами, тому що для них властива як функція класифікації, так і функція індивідуалізації.
Етноніми функціонують не тільки як самостійні лексичні одиниці, але й як складові елементи фразеологічних одиниць та стійких словосполучень нефразеологічного характеру, які представляють узагальнене стереотипне уявлення про іноземця в англійському суспільстві. Етноніми як загальні назви цілих народів впливають на формування фразеологічного значення та виникнення стереотипних оцінних нашарувань. У складі фразеологізмів етноніми поєднують вказівку на конкретний етнос з імпліцитною семою чужий”, модифікують, викликають переосмислення, суттєві зміни значення основного компонента фразеологізму, можуть спричиняти антонімічні відношення між первинним та переосмисленим значенням основного компоненту одиниці. Стійкі словосполучення з етнонімами позначають різноманітні предмети, явища, культурновизначений спосіб діяльності.
Організація міжетнічного спілкування та сприйняття англійцями іноземців зазнають впливу таких екстралінгвістичних факторів, як, з одного боку, стереотипні уявлення про національні характери та стереотипні уявлення про особливості національного менталітету представників чужих” етнічних спільнот, вияви ксенофобії, расової дискримінації, а з іншого боку, вимоги принципу політичної коректності.
Упереджене ставлення до чужих етносів, застосування етнонімів-прізвиськ є проявами ксенофобії, що порушує принцип політичної коректності організації міжетнічної комунікації. Дотримання принципу політичної коректності у міжетнічному спілкуванні на мовному рівні реалізується за допомогою вживання нейтральних етнономінацій офіційних етнонімів.
У ситуаціях міжетнічного спілкування, представлених у творах сучасної англійської прози, процес комунікації підпорядковується загальній меті, спрямованій на розмежування та віднесення комунікантів до групи МИ-свої” та ВОНИ-чужі”, що реалізується за допомогою глобальних макростратегій ототожнення та дистанціювання.
У міжетнічній взаємодії з представниками чужих” етнічних спільнот у межах глобальних макростратегій персонажі-англійці застосовують такі комунікативні стратегії організації висловлювань, які містять номінацію та характеристику іноземців: стратегію ідентифікації національної приналежності особи, оцінно-характеризуючу стратегію, стратегію позитивної самопрезентації, стратегію приниження та стратегію висміювання іноземця з властивим набором тактичних мовленнєвих ходів.
Реалізація комунікативної стратегії міжетнічної взаємодії на лексичному рівні забезпечується використанням відповідних етнономінацій. Залучення нейтральних, загальновизнаних етнономінацій на позначення іноземців сприяє дотриманню принципу політичної коректності у міжетнічному спілкуванні. Застосування неофіційних, образливих, негативно забарвлених етнономінацій у мовленні свідчить про наявні етнічні стереотипи, упереджене ставлення до представників інших народів та є виявом ксенофобії.
Для реалізації встановлених комунікативних стратегій мовець- англієць як представник етнічної більшості використовує певний набір комунікативних тактик, які виступають складовою частиною стратегій. Виділені тактики поділяються на універсальні, які можуть забезпечувати досягнення прагматичної настанови мовця у межах різних стратегій (тактика імплікації, тактика наведення/апеляції до думки третьої особи, тактика поправки, тактика використання мовної гри) і специфічні, що властиві лише визначеній комунікативній стратегії.
Визначення національності іноземця за допомогою стратегії ідентифікації національної приналежності особи дозволяє мовцю уникнути негативної оцінки представника чужої” етнічної групи, приховати упереджене або прихильне ставлення до останнього. Ідентифікація іноземця мовцем-англійцем відбувається завдяки використанню нейтральних офіційних етнонімів, які називають представників чужих народів без подальшої характеристики та оцінки останніх. Розгортання зазначеної стратегії відбувається із залученням таких тактик: тактики зазначення національності, тактики вказування на походження людини, тактики вказування на фізичні якості людини та тактики вказування на колір шкіри іноземця.
Одним з основних комунікативних завдань у ситуації міжетнічного спілкування є надання характеристик та оцінки представникам чужої” етнічної спільноти та їхнім діям, що забезпечується використанням мовцем-англійцем оцінно-характеризуючої стратегії із застосуванням таких тактик: тактики приписування стереотипних якостей, тактики контрасту, тактики констатації стану речей, тактики скарги на поведінку іноземця, тактики узагальнення. У межах цієї стратегії досягнення загальної стратегічної мети здійснюється завдяки використанню однієї або декількох мовленнєвих тактик із залученням офіційних етнонімів, які набувають певних оцінних конотацій, але не приводять до приниження або образи іноземців
Під час стратегічної організації висловлень з приводу представників чужої” етнічної групи, адресант-англієць може керуватися загальною установкою на створення або підтримання власного позитивного образу. Ця установка є основою стратегії позитивної самопрезентації, у межах якої використовуються наступні специфічні тактики: тактика вербалізації позитивного ставлення, тактика заперечення негативних фактів щодо іноземця, тактики поступки та пом’якшення, тактика висловлення співчуття та підтримки представників чужої етнічної групи. Відповідно до принципу політичної коректності мовець-англієць вживає нейтральні, загальноприйняті офіційні етноніми.
Головною метою мовця-англійця у ситуації міжкультурної комунікації може бути дистанціювання, відчуження представника іншого народу відносно своєї МИ-групи, а провідною виступає стратегія приниження представника іншого народу. У межах цієї стратегії використовуються етнофобізми й етноніми-прізвиська, які спрямовані на приниження, образу іноземця. Реалізація зазначеної стратегії забезпечується залученням таких тактик: тактики вербалізації образливих характеристик іноземця, тактики інвективізації власного мовлення представника домінуючої етнічної групи та тактики зазначення нижчого статусу іноземця.
Для висловлення іронічного, зневажливого ставлення до іноземців англійцями використовується стратегія висміювання представників чужих етнічних груп, для чого залучаються неофіційні позначення іноземців етнофобізми та етноніми-прізвиська, а також офіційні етноніми, що набувають негативних оцінних конотацій. Стратегія висміювання реалізується за допомогою таких специфічних тактик: тактики опису парадоксальної / неприйнятної поведінки представників чужої етнічної спільноти, тактики опису способу життя, тактики зміни ролей, тактики обачливості та тактики перебільшення.
У ситуаціях міжетнічного спілкування має місце поєднання та зміна стратегій залежно від етнокультурних особливостей мовців, соціального статусу комунікантів та самої ситуації взаємодії. Паралельно використовуються стратегія позитивної самопрезентації мовця й оцінно-характеризуюча стратегія, стратегія позитивної самопрезентації мовця й ідентифікуюча стратегія.
Перспективним у майбутньому є виділення та дослідження специфічних стратегій, до яких вдаються представники чужої” для мовців-англійців етнічної групи. Значний інтерес викликає встановлення особливостей системи етнономінацій у різних варіантах сучасної англійської мови. Перспективним є також контрастивне дослідження представлення іноземців у британській, українській та інших мовних картинах світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АгееваР.А. Страны и народы: Происхождение названий. М.: Наука, 1990. 256 с.
2. АжнюкБ.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. К.: Наукова думка, 1989. 136 с.
3. АзнауроваЭ.С. Прагматика художественного слова. Ташкент: Фан, 1988. 121 с.
4. Аминова А.А. Этнонимы и этничность в русском контексте // Межкультурная коммуникация: к проблеме формирования толерантной личности в системе вузовского и школьного лингвистического образования: Материалы Всероссийской науч.-практ. конф. Ч 1. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 2001. С. 23-24.
5. Антонченко Т.М. Лінгвістичні особливості функціонування етнонімів та етнофобізмів (на матеріалі англійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ. 1999. Т. 2, №1. С. 95-103.
6. АнтонченкоТ.М. Основні тенденції аксіологічних змін у семантичній структурі американізмів: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2000. 229 с.
7. АпалатГ.П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв’ю (на матеріалі сучасної англомовної преси): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2002. 268 с.
8. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. М.: Наука, 1974. 367 с.
9. Аристотель. Поєтика. Риторика / Пер. с греч. В.Аппельрот, Н.Платонова. СПб.: Азбука, 2000. 348 с.
10. АртёмоваА.Ф. Лингвистическое и социальное в этнических прозвищах // Вопросы романо-германской филологии (лексикология, грамматика и текстология): Межвузовский сборник научных трудов. Пятигорск: ППИИЯ, 1994. С. 8-12.
11. Арутюнов С.А. Этнонимы // Вопр. языкознания. 1971. №4. С. 130-133.
12. Арутюнова Н.Д. К проблеме функциональных типов лексического значения// Аспекты семантических исследований / Отв. ред. Н.Д.Арутюнова, А.А.Уфимцева. М.: Наука, 1980. С. 156-250.
13. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
14. АрутюноваН.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 5-32.
15. БайрамоваЛ.К. Номинация чужих” этносов в разных языках // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. пр. / Відп. ред. М.П.Кочерган. Вип. 6. К.:Видавничий центр КНЛУ. 2003. С. 136-140.
16. Балли Ш. Французская стилистика / Пер. К.А.Долинин. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394 с.
17. БарановА.Н., ДобровольскийД.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия РАН. Серия литературы и языка. 1997. Т. 56, №1. С. 11-21.
18. Башмакова И.С. Когнитивные аспекты антропонима в составе английской идиомы: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Иркутский гос. лингв. ун-т. Иркутск, 1998. 17 с.
19. Беляевская Е.Г. Проблема сложения смыслов при формировании семантики идиом (процесс фразеологизации в когнитивном аспекте) // Композиционная семантика: Материалы Третьего Международного школы-семинара по когнитивной лингвистике, 18 20 сентября 2002 г. в двух частях / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Ч. 2. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2002. С. 4-6.
20. БерезовичЕ.Л. Чужаки” в зеркале фольклорной ремотивации топонимов // Живая старина. 2000. №3. С. 2-5.
21. БерезовичЕ.Л., ГуликД.П. Ономасиологический портрет человека этнического”: принципы построения и интерпретации // Встречи этнических культур в зеркале языка (в сопоставительном лингвокультурном аспекте) / Отв. ред. Г.П.Нещименко. М.: Наука, 2002. С. 231-253.
22. Бєлєхова Л.І. Стереотипні словесні поетичні образи в американській поезії // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КНЛУ. 2001. Т. 4, №1. С. 39-54.
23. БєловаА.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. №7. К.: Київський нац. ун-т ім.ТарасаШевченка, 2003. С. 43-54.
24. БєловаА.Д., НіколенкоО.В. Прізвиська: соціально-культурний і соціо-прагматичний аспекти // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. №4. К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2000. С. 26-30.
25. Блох М.Я., Семенова Т.Н. Имена личные в парадигматике, синтагматике и прагматике. М.: Готика, 2001. 196 с.
26. БобринскаяИ.Д. К проблеме соотношения истинности и вымысла в стереотипических суждениях: опыт экспериментального исследования // Проблемы национальных характеров, менталитетов и их проявления в языке: ХІ Научно-методические чтения, июнь 2001 г. / Дипломатическая академия МИД России. М., 2001. С. 19-20.
27. Божко Г.П. Мовленнєві тактики в репертуарі російської мовної особистості (на матеріалі комунікативної ситуації примирення”): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02 / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка К., 2003. 16 с.
28. Бодуэн де КуртенэИ.А. Избранные труды по общему языкознанию. М.: Изд-во РАН, 1963. Т. 1 384 с.
29. БолдыревН.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. 123 с.
30. Болдырев Н.Н. Антропоцентричность языка с позиций разных культур // Филология и культура. Ч. 1. Тамбов: ТГУ, 2001. С. 15-20.
31. БолдыревН.Н. Концептуальная метонимия на разных уровнях языка: система и реализация // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы докл. междунар. научн. конф. в трёх частях / Отв. ред. Н.П.Баранова. Ч. 1. Минск: Изд-во МГЛУ, 2002. С. 11-14.
32. БрысинаЕ.В. Этнолингвокультурологические аспекты изучения диалектной фраземики // Известия ВГПУ. Серия: Филологические науки. Волгоград. №1. 2002. С. 45-52.
33. БуцикінаН.Є. Лінгвокогнітивнй та комунікативний аспекти внутрішнього мовлення персонажів (на матеріалі художньої прози Ф.Моріака): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.05 / Київський нац. лінгв. ун-т. К., 2004. 19 с.
34. БылинскаяЭ.В. Ассоциативное содержание имени собственного в предикативной позиции // Теория коммуникации. Языковые значения: Сб. научн. статей / Отв. ред. З.А.Харитончик Вып. 1. Минск.: Изд-во МГЛУ, 2000. С. 100 105.
35. БушуеваТ.С. Оси социального размежевания как генераторы пейоративных антропонимов // Разноуровневые характеристики лексических единиц: Сб. научн. статей по матер. докл. и сообщ. конф. История языка и диалектология. Ономастика. Ч. 2. Смоленск: СГПУ, 2001. С. 189 194.
36. Вайсгербер Й.Л. Язык и философия // Вопр. языкознания. 1993. №2. С. 114-124.
37. Васильева Н.В. Этнонимы и псевдоэтнонимы: попытка сравнения // Изменяющиеся языковые миры: Тезисы докл. междун. научн. конф. (12 17 ноября 2001 г.). Пермь: Перм. ун-т, 2001. С. 187-188.
38. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. М.: Русские словари, 1997. 295 c.
39. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языка: Пер. с англ. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
40. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с.
41. ВерещагинЕ.М., РатмайрР., РойтерТ. Речевые тактики призыва к откровенности” // Вопр. языкознания. 1992. №6. С. 82-93.
42. ВолошинаА.В. Безеквівалентна і фонова лексика у східнослов’янських мовах: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.17 / Київський нац. лінгв. ун-т. К., 2001. 19 с.
43. ВольфЕ.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
44. ВоркачёвС.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании // Филологические науки. 2001. №2. С. 64-72.
45. ВостроваС.В. Комунікативні стратегії та тактики англомовного медичного дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. К.:Видавничий центр КНЛУ. 2003. Вип. 9. С. 48-57.
46. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч.: в 6-ти т. М.: Педагогика, Т. 2 Проблемы общей психологии / Под ред. В.В.Давыдова. 1982. 470 с.
47. ГердА.С. Введение в этнолингвистику. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. 488с.
48. Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики: Пер. с фр. М.: Прогресс, 1992. 217 с.
49. ГлаголевВ.С. Психология американцев: базовые факторы и динамика тенденций // Вестник ВГУ. Гуманитарные науки. Серия 1. 1999. №2. С.75-93.
50. ГнаповскаяЛ.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1999. 205 с.
51. ГойхманО.Я., НадеинаТ.М. Речевая коммуникация / Под ред. О.Я.Гойхмана. М.: ИНФРА М, 2001. 272 с.
52. Гончарова Н.В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04/ Київський нац. лінгв. ун-т. К., 2002. 19 с.
53. ГоликоваТ.А. Стереотип как этнически и культурологически обусловленный компонент менталитета // Мир языка и межкультурная коммуникация: Материалы междунар. науч.-практ. конф., 16 17 мая 2001 г. / Отв. ред. Э.Е.Курлянд. Ч. 1. Барнаул: Изд-во БГПУ, 2001. С. 80-87.
54. ГородецькаО.В. Відображення англоцентризму в англійській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. №4. К.: Київський нац. ун-т ім. ТарасаШевченка, 2000. С.103-108.
55. ГорсейД. Записки о России. XVI начало XVII в. / Под ред. В.Л.Янина; Пер. и сост. А.А.Севастьяновой. М.: Изд-во МГУ, 1990. 288 с.
56. ГоршуновЮ.В. Прагматика аббревиатуры: Автореф. дис. докт. филол. наук: 10.02.04 / Москов. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 2000. 32 с.
57. ГоршуновЮ.В. Социокультурная характеристика национальных, этнических и рассовых пейоративных отаббревиатурных прозвищ // Межкультурная коммуникация: к проблеме формирования толерантной личности в системе вузовского и школьного лингвистического образования: Материалы Всероссийской научно-практической конференции. Ч 1. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 2001. С. 111-116.
58. ГудковВ.П. Стереотип России и русских в сербской литературе // Вестник Моск. ун-та. Серия 9. Филология. 2001. №2. С. 20-27.
59. Гумбольдт В. Язык и философия культуры: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1985. 320 с.
60. ГусарМ.В. Лінгвокогнітивнй і комунікативний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Київський нац. лінгв. ун-т. К., 2004. 20 с.
61. Даниленко Л.В. Когнитивные аспекты языковой картины мира в сравнении с научной // Когнитивные аспекты языкового значения. Межвузовский сборник научных трудов. Иркутск: Изд-во ИГЛУ, 1997. С. 28 39.
62. ДанилюкН.В. Анализ семантического поля иностранцы” в современном немецком языке // Композиционная семантика: Материалы Третьего Международного школы-семинара по когнитивной лингвистике, 18 20 сентября 2002 г. в двух частях / Отв. ред. Н.Н.Болдырев. Ч. 2. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2002. С. 108-110.
63. Дейк Т.А. ван Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
64. Дейк Т.А. ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивны аспекты языка: Пер. с англ. / Сост., ред., вступ. ст. В.В.Петрова и В.И.Герасимова. М.: Прогресс, 1988. Вып.ХХIII. С. 152-211.
65. ДёминаА.В. Формирование этнических прозвищ на основе собственных имён // Лингвистический вестник: Сб. научн. статей. Вып. 1. Ижевск: Изд-во УдГУ, 1999. С. 44-50.
66. ДёминаА.В. Номинация чужих этнических групп в английском языке новоанглийского периода: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / С.-Петербург. ун-т. СПб, 2001. 20 с.
67. Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике / Под ред. В.А.Звегинцева. Вып. 1. М.: Изд-во иностр. лит., 1960. С. 264-389.
68. ЕрмоловичД.И. Функционально-семантические особенности индивидуализирующих знаков (на материале именований лица в английском языке): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1981. 203 с.
69. Жаботинская С.А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя: Слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка). К.: ИСИО, 1993. С. 48-56.
70. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Вип. ІІ. Черкаси: Сіяч, 1997. С. 3-11.
71. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. Вип. 11. 1999. &n