Шевчук Сергій Миколайович Суспільна географія в Україні (теорія та практика досліджень наукових шкіл)

Короткий опис

Шевчук Сергій Миколайович, проректор з наукової роботи Полтавського національного педагогічного уні­верситету імені В. Г. Короленка: «Суспільна географія в Україні (теорія та практика досліджень наукових шкіл)» (11.00.02 - економічна та соціальна географія). Спецрада Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ШЕВЧУК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 911.3:94:001.32(477)(043.3/.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ В УКРАЇНІ
(ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВИХ ШКІЛ)
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Подається на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
_____________ / С.М. Шевчук
Науковий консультант – Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук,
професор, академік НАПН України, заслужений діяч науки і
техніки України, декан географічного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка
Полтава – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………………….15
ВСТУП …………………………………………………………………………………..16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ
СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ…………………………………………..……25
1.1. Концептуальні підходи до вивчення проблеми наукових шкіл у суспільній
географії ……………………………………………………………………...............25
1.2. Методологічні основи дослідження процесу формування суспільногеографічних наукових шкіл ……………………………………………………….41
1.3. Методика та джерельна база дослідження …. ……………………………………59
Висновки до першого розділу ………………………………………………………….75
РОЗДІЛ 2. ЧИННИКИ ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОЇ
НАУКИ В УКРАЇНІ …….………………………..……………………………..………78
2.1. Напрями, концепції та теорії зарубіжної географії і їх вплив на становлення
суспільної географії в Україні ………………………………………….……………..78
2.2. Суспільно-географічні наукові школи у контексті формування науки в
Україні…..……………………………………………………….……………………...112
2.3. Періодизація процесу формування наукових шкіл …………………..…………130
Висновки до другого розділу ………………………………………………………….141
РОЗДІЛ 3. ТИПОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАУКОВИХ ШКІЛ
СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ ……………………………….…………….145
3.1. Розвиток та здобутки шкіл-напрямів ………………………………………….…145
3.2. Формування та внесок у суспільну географію науково-освітніх шкіл ………..169
3.3. Оформлення, склад та тематика досліджень наукових шкіл – дослідницьких
колективів ……………………………………………………………………………..…225
14
Висновки до третього розділу ………………………………………………………..270
РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НАУКОВИХ
ШКІЛ РІЗНИХ ТИПІВ ………………………………………………………………...273
4.1. Школа економічної географії (районна, районно-комплексна) ………………..273
4.2. Наукова школа Українського НДІ географії та картографії …………………...289
4.3. Наукова школа академіка Максима Паламарчука ……………………………...310
Висновки до четвертого розділу ……………………………………………………..353
РОЗДІЛ 5. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИЯВИ Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ ……………………………...…………..…..357
5.1. Особливості підготовки й захисту дисертацій у рамках наукових шкіл ……...357
5.2. Наукометричний аналіз дисертацій із суспільної географії ...............................374
5.3. Проблеми розвитку та пріоритетні напрями досліджень наукових шкіл ……..387
Висновки до п’ятого розділу ………………………………………………………....401
ВИСНОВКИ …………………………………………………………...……………….404
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………..…………………................410
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………...448
15
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АПК – агропромисловий комплекс
ВАК – Вища атестаційна комісія
ВГ АН УРСР – Відділення географії Морського гідрофізичного інституту, згодом
Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна Академії наук УРСР
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ВУАН – Всеукраїнська академія наук
ІА НБУВ – Інститут архівознавства НБУ імені В. І. Вернадського
ІГ НАНУ – Інститут географії Національної академії наук України
ІР НБУВ – Інститут рукопису НБУ імені В. І. Вернадського
МОН – Міністерство освіти і науки України
НАНУ– Національна академія наук України
НБУВ – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
НДІ – Науково-дослідний інститут
НКО – Народний комісаріат освіти
НТШ – Наукове товариство імені Тараса Шевченка
ПЗВРГТ – Південно-західний відділ Російського географічного товариства
РВПС – Рада з вивчення продуктивних сил
СГ АН УРСР – Сектор географії Інституту геологічних наук, згодом Ради з
вивчення продуктивних сил, згодом Інституту геофізики Академії наук УРСР
ТВК – територіально-виробничий комплекс
УАН – Українська академія наук
УНДІГК – Український науково-дослідний інститут географії та картографії
УНТ – Українське наукове товариство
УРСР – Українська радянська соціалістична республіка
УСРР – Українська соціалістична радянська республіка
ЦДАВОВ – Центральний державний архів вищих органів влади та управління
16
ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. У кін. ХХ – в перше десятиліття
ХХІ ст. суспільна географія переживала процес оновлення, пов’язаний з
перекваліфікуванням її методологічного статусу, потребою об’єктивного висвітлення
тих подій та фактів, які або не могли з ідеологічних причин стати предметом окремих
студій у попередні роки, або висвітлювалися тенденційно. Досвід еволюції суспільногеографічної науки важливий для осягнення перспектив її подальшого розвитку,
позаяк містить відомості про становлення теоретичних засад науки, зародження
конкретних напрямів досліджень, постановки й розв’язання прикладних завдань.
Різнобічне інтерпретування розвитку та нагромадження конкретного суспільногеографічного знання має тривалу традицію і є елементом більшості сучасних праць.
Виняток у цьому зв’язку становить вивчення наукових шкіл. З’ясування особливостей
розвитку та функціонування наукових шкіл у суспільній географії дає змогу
висвітлити сутність наукової методології, адже про найпродуктивніші дослідження
можна говорити саме в рамках наукових шкіл.
Проблеми формування, типології та функціонування наукових шкіл із теоретикометодологічних позицій наукознавства викладено у працях вітчизняних і зарубіжних
учених, зокрема Л. Абрамова, В. Вернадського, П. Джеймса, Г. Доброва, В. Єсакова,
В. Жекуліна, Д. Зербіно, А. Литвинко, Б. Маліцького, Дж. Мартіна, О. Мельникової,
С. Микулинського, П. Нікішенкова, В. Онопрієнка, П. Рачкова, М. Родного, В. Рудої,
Ю. Саушкіна, В. Уевелла, Г. Уолла, А. Фурмана, Ю. Храмова, М. Ярошевського та ін.
У сучасній суспільній географії найдокладніше схарактеризовано окремі етапи її
розвитку, висвітлено життєвий шлях, науковий доробок окремих учених, а також
еволюцію науки в межах певних регіональних центрів, проаналізовано розвиток її
методологічних основ чи окремих напрямів, визначено особливості формування
наукового потенціалу суспільної географії в Україні. Окреслені проблеми знайшли
відображення в працях М. Багрова, О. Вісьтак, І. Горленко, В. Джамана,
М. Дністрянського, А. Доценка, Я. Жупанського, О. Заставецької, Ф. Заставного,
С. Іщука, Ю. Кандиби, Ю. Кисельова, М. Костриці, О. Краснопольського,
17
Н. Краснопольської, В. Круля, П. Масляка, В. Матвієнка, К. Мезенцева, В. Нагірної,
Л. Нємець, К. Нємця, Я. Олійника, М. Паламарчука, М. Пістуна, І. Ровенчака,
В. Руденка, Л. Руденка, А. Степаненка, О. Топчієва, О. Чернюха, О. Федюка,
О. Шаблія, П. Штойка, О. Яроменко та ін. Вивчення наукових шкіл у суспільній
географії порушує низку теоретичних і практичних проблем, пов’язаних із
розробленням системної методології суспільно-географічної науки, наукометричного
аналізу суспільно-географічних джерел. Поняття «наукова школа» хоча і є часто
вживаним, однак не має однозначного трактування, майже відсутній досвід
досліджень конкретних наукових шкіл.
Досить пізнє оформлення історії суспільної географії в самостійний розділ науки
спричинило те, що серйозні роботи з виявлення й аналізу наукових шкіл суспільної
географії в Україні фактично не проводилися. Значущість вивчення наукових шкіл
очевидна, проте ніколи раніше в суспільній географії України не ставилася мета
розгляду їх як самостійної структурної дослідницької діяльності в теоретичному та
практичному аспектах. Важливість такого дослідження є незаперечною, оскільки
воно пов’язане не лише з аналізом минулого науки, а й з визначенням її потенційних
можливостей. Внутрішні закономірності та потреби динаміки суспільної географії, а
також соціальні потреби підвищення статусу й ефективності суспільно-географічних
досліджень вимагають вивчення наукових шкіл. Таке дослідження окреслюється
предметною галуззю суспільної географії, її історії, роль якої в дослідницькому
процесі останнім часом переосмислюється.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові
результати, теоретичні положення і висновки дослідження безпосередньо пов’язані з
науково-дослідними роботами, що проводяться у Полтавському національному
педагогічному університеті імені В. Г. Короленка (тема «Соціальні, економічні і
політичні трансформації сучасного суспільства», № державної реєстрації
0115U002238) та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
(тема «Просторові трансформації в Україні: моделі модернізації та планування
міських територій», № державної реєстрації 16БП050-02).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у формулюванні
18
теоретичних засад та практичній реалізації цілісного дослідження процесу
формування наукових шкіл суспільної географії в Україні з детальним розглядом
пізнавальних можливостей і конкретних результатів функціонування наукових шкіл
різних типів. Досягнення цієї мети зумовило розв’язання таких завдань:
- із позиції міждисциплінарного підходу вибудувати логічну модель наукової
суспільно-географічної школи, обґрунтувати її теоретичний апарат;
- удосконалити методичні засади вивчення наукових шкіл суспільної географії в
Україні та систематизувати джерельну базу їх дослідження;
- схарактеризувати зовнішні та внутрішні чинники формування і функціонування
наукових шкіл суспільної географії в Україні;
- представити періодизацію процесу формування і функціонування наукових
шкіл суспільної географії в Україні;
- вивчити типи функціонування наукових шкіл суспільної географії в Україні:
школи-напрями, науково-освітні школи та школи як дослідницькі колективи;
- визначити місце, роль та здобутки усіх типів наукових шкіл у розвитку
суспільної географії в Україні;
- дослідити приклади організації та функціонування наукових шкіл кожного
типу: районну (як школу-напрям), школу Українського науково-дослідного
інституту географії та картографії (як науково-освітню) та наукову школу
М. Паламарчука (як школу-колектив);
- здійснити наукометричний аналіз особливостей функціонування наукових шкіл
суспільної географії в Україні на основі масиву захищених упродовж 1936–
2015 рр. дисертацій;
- визначити проблеми розвитку наукових шкіл суспільної географії в Україні та
перспективні напрями їх досліджень.
З урахуванням зазначеної мети та завдань об’єктом дослідження обрано наукові
школи суспільної географії в Україні, а предметом – теоретичні і прикладні засади
формування, типи та особливості функціонування наукових шкіл суспільної географії
в Україні.
Методологія та методи дослідження. Методологічні основи вивчення наукових
19
шкіл суспільної географії в Україні вимагають системного підходу з урахуванням її
пізнавальних можливостей, історії науки та наукознавства. Історико-географічний
підхід до вивчення феномену наукових шкіл дає змогу описати наукові школи за
їхнім внеском у розроблення наукових ідей, вивчити лідерів наукових шкіл та їхніх
учнів, виявити чинники формування наукових напрямів і наукових колективів.
Наукознавчий підхід уможливлює розгляд наукового співтовариства, висвітлення
внутрішньої сутності наукових шкіл як визнаних наукових напрямів, науково-освітніх
студій чи шкіл дослідницьких колективів. Історія науки дає змогу з опертям на свій
понятійно-термінологічний та методичний апарат дослідити закономірності й
особливості наукової суспільно-географічної діяльності в Україні.
Дослідження наукових шкіл суспільної географії в Україні охопили часовий
проміжок від кін. ХІХ до поч. ХХІ ст. Такі хронологічні рамки вможливили
комплексний розгляд основних етапів становлення та розвитку наукових шкіл
суспільної географії в Україні, виявлення характерних особливостей і тенденцій їх
формування, визначення перспектив подальшого розвитку. Нижня хронологічна межа
зумовлена зародженням суспільно-географічних досліджень в Україні та часом
виділення суспільної географії в самостійну наукову дисципліну з власною
методологією та специфічними об’єктами дослідження, появою перших українцівдокторів географії. Верхня хронологічна межа дослідження – 2015 р.
Досягнення мети та завдань дослідження ґрунтується на принципах аналізу та
наукової об’єктивності, пріоритеті документальних фактів. У роботі використано
історичний, порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний методи, методи
системного аналізу, класифікацій та типології. Всебічне вивчення джерел і напрямів
розвитку суспільної географії в Україні дало змогу перейти від описового рівня
дослідження до аналітичного та прогностичного. Застосування біографічного методу,
методів моделювання, періодизації, ретроспективного й перспективного аналізу,
експертних оцінок, а також методів наукометричного аналізу вможливило
комплексний аналіз становлення й розвитку суспільно-географічної науки в Україні.
Залучено значний масив архівних матеріалів і літературних джерел, уперше виявлено
та введено до наукового обігу документи, які зберігаються в архівних фондах.
20
Загалом же було опрацьовано понад 250 архівних справ.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні
концептуального підходу та в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад
вивчення наукових шкіл суспільної географії в Україні, а також в їх апробації на
прикладі основних типів наукових шкіл. Теоретичне значення результатів
дослідження полягає в постановці й розробленні проблеми, яка ще не мала вивчення
в суспільній географії України, відтворенні цілісної картини першоджерел, розвитку
та сучасного стану наукових шкіл у вітчизняній суспільно-географічній науці,
залученні до наукового обігу маловідомих чи зовсім невідомих архівних документів і
матеріалів; теоретичному обґрунтуванні феномену наукових шкіл суспільної
географії в Україні, практичному здійсненні їх комплексного аналізу.
При цьому вперше:
- цілісно вивчено концептуальні підходи до пізнання наукових шкіл у суспільній
географії, а саме: витлумачено сутність наукової школи в суспільній географії;
ідентифіковано її ознаки; покласифіковано наукові школи; обґрунтовано етапи та
рівні їх дослідження;
- вирізнено етапи та обґрунтовано методику ідентифікації наукових шкіл
суспільної географії в Україні за допомогою формальних і змістовних критеріїв;
- залучено до наукового аналізу архівні документи, які репрезентують розвиток
суспільної географії в Україні;
- визначено чинники формування наукових шкіл суспільної географії в Україні,
різновекторно проінтерпретовано напрями розвитку та національні школи в
зарубіжній суспільній географії, розкрито вплив їх на формування наукових шкіл
суспільної географії в Україні, проаналізовано ґенезу становлення наукових шкіл у
галузі суспільної географії;
- запропоновано періодизацію розвитку суспільно-географічних наукових шкіл в
Україні й вирізнено найсутнішні характеристики кожного етапу та періоду;
- здійснено типологічну характеристику наукових шкіл різних типів: школинапрями, науково-освітні та школи як дослідницькі колективи; визначено їх місце,
роль та здобутки у формуванні суспільної географії в Україні;
21
- виструктуровано школи-напрями: на першому етапі географії людини та
галузевої статистики, на другому – економіко-географічну, а на третьому – суспільногеографічну; схарактеризовано засади, еволюцію та персональний склад цих шкіл;
- виявлено та проаналізовано інтегрувальні зв’язки наукових шкіл-колективів на
основі аналізу наукового керівництва (консультування) дисертацій, захищених у кін.
ХІХ – на поч. ХХІ ст.;
- здійснено дослідження форм організації окремих типів наукових шкіл:
районної (як школи-напряму) – визначено еволюцію її концептуальних основ,
формування персонального складу та внесок у становлення суспільної географії в
Україні; віднайдено важливі документи, що характеризують специфіку становлення
та функціонування наукової школи Українського науково-дослідного інституту
географії та картографії (як науково-освітньої школи) – схарактеризовано особливості
формування дослідницької програми С. Рудницького, напрями діяльності наукової
школи, її персональний склад та внесок у розвиток науки; установлено склад,
структуру й результати досліджень наукової школи М. Паламарчука (як школидослідницького колективу) – найчисельнішої та найпотужнішої за кадровим
потенціалом наукової школи;
- різноаспектно вивчено функціональні вияви наукових шкіл шляхом
проведеного наукометричного дослідження дисертаційного фонду суспільної
географії в Україні за 1936–2015 рр.;
- визначено перспективи подальшого становлення та пріоритетні напрями
досліджень наукових шкіл у галузі суспільної географії;
удосконалено:
- наукові засади дослідження історії суспільної географії в Україні в ділянці
формування її понятійного апарату, принципів та методів дослідження, підходів до
реалізації конкретних пошукових завдань;
- теоретичні й методичні положення суспільної географії шляхом міжпредметної
та міждисциплінарної інтеграції, зважаючи на механізми та закономірності розвитку
науки, еволюцію суспільно-географічного знання в такій послідовності, системі й
формі, яка найповніше віддзеркалює суспільну географію в Україні як єдність
22
зовнішніх і внутрішніх чинників її розвитку;
- періодизацію розвитку суспільної географії в Україні, яка на відміну від
попередніх, ґрунтується на еволюції наукових шкіл, ураховує різні чинники та
загальні тенденції розвитку науки в Україні;
дістали подальший розвиток:
- вивчення історії суспільної географії в Україні загалом та дослідження її
джерельної бази на основі введення у науковий обіг нових архівних документів
зокрема;
- методи дослідження розвитку географії, що були систематизовані за
хронологічною, тематичною, проблемною, регіональною, біографічною й ін.
формами викладу результатів дослідження;
- вивчення напрямів, регіональних центрів і діяльності окремих вчених у
розвитку суспільної географії в Україні.
Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертації можуть
стати основою для подальших досліджень з історії розвитку суспільної географії в
Україні, дають змогу забезпечити більш раціональне обґрунтування завдань
майбутніх наукових розвідок. Основні наукові положення дисертації впроваджені до
змісту навчальних дисциплін «Основи теорії суспільної географії», «Історія та
методологія географії», «Економічна та соціальна географія України», «Історія
географії в Україні», «Історія та методологія суспільної географії», «Методологія
економічної та соціальної географії», «Розвиток суспільно-географічної думки» та ін.
для підготовки фахівців-географів у ВНЗ України, а саме у: Полтавському
національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка (довідка № 1450/01-
55/02 від 28.04.2017 р.), Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка (довідка № 050/450-30 від 10.04.2017 р.), Вінницькому державному
педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського (довідка № 12/138 від
12.06.2017 р.), Центральноукраїнському державному педагогічному університеті
імені Володимира Винниченка (довідка № 111-н від 01.06.2017 р.), Мелітопольському
державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького (довідка № 01-
28/1277 від 14.06.2017 р.), ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет
23
імені академіка Степана Дем’янчука» (довідка № 04/56 від 06.06.2017 р.),
Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (довідка № 05/259 від
09.06.2017 р.), Сумському державному педагогічному університеті імені
А. С. Макаренка (довідка № 1210 від 01.06. 2017 р.), Східноєвропейському
національному університеті імені Лесі Українки (довідка № 03-28/03/1636 від
02.06.2017 р.), Тернопільському національному педагогічному університеті імені
Володимира Гнатюка (довідка № 694-33/03 від 08.06.2017 р.), Чернігівському
національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (довідка № 24 від
07.06. 2017 р.).
Матеріали дослідження використані у процесі реалізації Всеукраїнського
проекту «Яскрава сторінка краєзнавчого руху», започаткованого Харківською
науковою бібліотекою імені В. Г. Короленка (угода № 16 від 17 вересня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Виконана дисертація є самостійною науковою
працею, у якій представлено результати власних досліджень автора стосовно
теоретико-методологічних і практичних результатів вивчення наукових шкіл
суспільної географії в Україні. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в
дисертації використано лише ті ідеї та висновки, що належать авторові особисто.
Апробація матеріалів дисертації. Основні положення й результати роботи
виголошено в доповідях на з’їздах, науково-практичних конференціях та
опубліковано в їхніх матеріалах. Найбільш вагомими з-поміж них є: ХІ та ХІІ з’їзди
Українського географічного товариства (Київ, 2013 р.; Вінниця, 2016 р.); Міжнародні
науково-практичні конференції: «Непрерывное географическое образование: новые
технологии в системе высшей и средней школы» (Гомель, 2009, 2013 р.);
«Географические аспекты устойчивого развития регионов» (Гомель, 2017 р.);
«Українська історична географія та історія географії в Україні» (Чернівці, 2009 р.);
«Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі» (Полтава,
2009 р.); «Історія української географії та картографії» (Тернопіль, 2010 р.); «Мир
современной географии» (Сімферополь, 2011 р.); «Потенціал сучасної географії у
розв’язанні проблем розвитку регіонів» (Київ, 2013 р.); «Географічна наука і
практика: виклики епохи» (Львів, 2013 р.); «Географія. Екологія. Туризм: теорія,
24
методологія, практика» (Тернопіль, 2015 р.); «Регіон – 2016: стратегія оптимального
розвитку» (Харків, 2016 р.); Всеукраїнські науково-практичні конференції: «Наукові
пошуки географічної громадськості: вчора, сьогодні, завтра» (Луганськ, 2009 р.);
«Географія та екологія: наука і освіта» (Умань, 2012, 2014 рр.); «Географічна наука та
освіта» (Київ, 2015р.); «Львівська суспільно-географічна школа: історія, теорія,
українознавчі студії» (Львів, 2015 р.); «Освітні й наукові виміри географії» (Полтава,
2016 р.). Узагальнення й висновки дисертації обговорювалися на наукових семінарах
кафедри географії та методики її навчання Полтавського національного педагогічного
університету імені В. Г. Короленка. Автор отримав свідоцтво про реєстрацію
авторського права на науковий твір (Свідоцтво Державної служби інтелектуальної
власності України № 67300 від 16.08.2016 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та практичні результати дослідження
висвітлено в 54 наукових працях загальним обсягом 93,5 д.а. (із них 79,2 д.а.
належить особисто авторові): 3 монографії (з них 2 одноосібні); 19 статей у
вітчизняних фахових виданнях (з них 3 статті у виданнях, які входять до міжнародних
наукометричних баз даних); 4 статті у фахових іноземних виданнях з імпактфактором; 4 навчально-методичні посібники; 5 статей у інших виданнях, а також 19
статей у збірниках матеріалів конференцій.
Меті і завданням дослідження відповідає структура дисертації. Робота
складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та
додатків. Вона викладена на 508 сторінках тексту (основна частина на 409 сторінках з
урахуванням анотацій, списку публікацій, 24 таблиць і 9 рисунків) та містить 6
додатків. Список використаних джерел нараховує 633 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Нагальноюпотребоюсьогоденняєреконструкціяминулогосуспільногеографічноїнаукиякабдалазмогуоб’єктивнотанеупередженорепрезентувати
внесокуїїрозвитокнауковихшкілДослідженнянауковихшкілсуспільноїгеографії
сприяєповерненнюнауковихнадбаньвилученихсфальшованихчипросто
замовчуванихдопомагаєактивізуватипроцесподальшогорозвиткусуспільної
географіївУкраїніатакожзабезпечуєїйгіднемісценелишеувітчизнянійайу
світовійкультурі
Уроботівпершеувітчизнянійнауцікомплексносхарактеризованофеномен
науковихшкілсуспільноїгеографіївУкраїнідокладнопроаналізованопізнавальні
можливостіформуванняйконкретнінауковірезультатифункціонуваннярізнихтипів
науковихшкілУпроцесідослідженнясформульованотаківисновки
Науковашколавсуспільнійгеографіїпредставленаякколективученихначолі
злідеромякіпрацюютьабожпрацюваливмежаходногонапрямунаукиймають
визнаннявнауковомуспівтовариствіКлючовимиознакаминауковоїшколиє
наявністьлідератанауководослідноїпрограмиОсновнимитипаминауковихшкіл
щосформувалисявсуспільнійгеографіївУкраїнієшколинапряминауковоосвітні
школиташколиякдослідницькіколективи
Пізнавальнимиетапамиупроцесідослідженнянауковихшкілусуспільній
географіїєвивченнясуспільнихпотребупевномунауковомунапряміз’ясування
ролізасновниківнауковихшкіланалізрозвиткусуспільногеографічноїнаукиїї
історіїперспективякізумовлюютьзародженнявідродженняйрозвитокнаукових
шкілрозглядвідмінностейнауковоїпроблематикийдослідницькихпрограм
концепційпідходівістилівдослідженнянауковихшкілвивченняноваторського
елементафункціонуваннянауковихшкілтаособливостейпоширенняїхніхідей
Методикадослідженнянауковихшкілусуспільнійгеографіїпередбачає
декількаосновнихетапівНапочатковомуетапіздійснюєтьсязбірфактичнихданих
інвентаризаціяописформуваннясукупностіінформаціїпросуспільногеографічні
науковішколиДалівідбуваєтьсяаналізпервинноїінформаціїякавідображає

особливостіфункціонуваннянауковихшкілНаосновівисновківірезультатів
проведеногоаналізувихіднихданихздійснюєтьсяїхнясистематизаціятобто
впорядкуванняуформальномугенетичномутериторіальномутаіншихаспектахщо
даєзмогувиявитиконкретнізакономірностіНаступниметапомєвстановлення
основнихзакономірностейформуванняфункціонуванняйрозвиткунауковихшкіл
суспільноїгеографіївУкраїні
Методикаідентифікаціїнауковихшкілпередбачаєпроведенняоцінкиїх
функціонуваннязаформальнимитазмістовнимикритеріями
Розвитокзарубіжноїсуспільноїгеографіїрепрезентуютьнаціональні
німецькафранцузькабританськаамериканськатощошколипредставленірізними
науковиминапрямамикраїнознавствогеографіялюдинигеополітикатаполітична
географіякультурнаекономічнасоціальнаісторичнагеографіярегіоналістика
просторовийаналізгуманістичнаматематичнаповедінковагеографіярегіональна
економікарадикальнакогнітивнапозитивістськапостколоніальнаструктурна
географіятощоякімаливпливнаформуванняшколисуспільноїгеографіїв
Україні
ШколасуспільноїгеографіївУкраїнізародиласявостаннійчвертіХІХста
остаточнооформиласявпершійчвертіХХстНапочХХствідбулася
інституалізаціягеографіївсамостійнугалузьзнаньякаінтегрувалавсобі
природничогеографічнідемогеографічніетногеографічнітаекономікогеографічні
знанняпротериторіюУкраїниВизначальноювцьомузв’язкубуладіяльність
СРудницькогоШколасуспільноїгеографіїдобиСРСРрозчиниласявпанівній
системірадянськоїекономічноїгеографіїТеоретикомрадянськоїекономічної
географіївУкраїніталідеромїїнауковоїшколиставМПаламарчукІзпочхрр
ХХстпочалаформуватисясистемасуспільногеографічнихнаукосновуякоїсклала
соціальноекономічнагеографіявідбулосяметодологічнепереосмисленнянауки
диференціаціяпрактичнихдослідженьсприялаформуваннюновихнаукових
напрямів
ЕтапирозвиткунауковихшкілсуспільноїгеографіївУкраїнійетап–кін
ХІХ–почХХст–рр–рр–ррйетап–серХХст

–рр–рр–ррйетап–кінХХ–почХХІстз
р–дотеперДлякожногозниххарактерназмінапріоритетнихпроблемдосліджень
таступіньпрофесіоналізаціїнаукищонайповнішевідображаєтьсявтематиці
науковихдослідженьНапершомуетапіпоширилисякраїнознавча
антропогеографічнайгалузевостатистичнаконцепціїсформувалисятеоретичні
основинаукирозпочалосякомплексневивченнятериторіїУкраїниДругийетап
засвідчивспочаткурозвитокшкілгеографіїлюдинигалузевоїстатистики
хорологічноїтарайонноїшкілапісляр–розвитокекономікогеографічної
районнокомплексноїшколиТретійетапознаменованийстановленнямнаукових
шкілумежахтрадиційноїпроблематикиекономічноїгеографіїйгеографіїнаселення
тановиминапрямамисоціальноїіполітичноїгеографії
ШколагеографіїлюдинисформуваласявкінХІХ–напочХХстїї
фундаторомбувСРудницькийапредставниками–ГВеличкоВГеринович
МДольницькийВОгоновськийВКубійовичОСтепанівтаінУмежахцієї
школивідбуласявнутрішнядиференціаціясуспільногеографічногознання–
зародилисяновігалузінаукитеоріятаметодологіягеографіїгеографічна
регіоналістикайкраєзнавствополітичнагеографіятагеополітикагеографія
розселеннядемогеографіяйетногеографіягеографіясільськогогосподарства
картографія
НаосновіпарадигмигалузевоїстатистикивченіУкраїнипроводили
загальноукраїнськітарегіональністатистичнідослідженняорганізувалидослідні
роботизобґрунтуваннярозвиткуйрозміщеннявиробництврізнихгалузей
господарстваУкраїниісвітовогогосподарстваПредставникамишколигалузевої
статистикибулиКВоблийВКістяківськийОСуховСОстапенкоІФещенкоЧопівськийГКривченкотаінЇхнідослідженняприсвяченівизначеннюнаукових
засадекономічноїгеографіїгеографіїприродноресурсногопотенціалувивченню
розміщенняпродуктивнихсилкомерційнійгеографіїтаекономікогеографічному
українознавству
Праціпредставниківшкілгеографіїлюдинийгалузевоїстатистикивирізняються
передовсімукраїноцентричністюдослідженьщосприялозародженнюта

становленнювітчизняноїшколисуспільноїгеографіїЛідерамисучасноїшколи
суспільноїгеографіївУкраїнієдокторинаукяківмежахсвоїхшкілтакож
підготувалидокторівнаукЛРуденкоМПістунОШаблійОТопчієвІГорленко
СІщукЯОлійникБЯценкоКНємецьОЛюбіцеваВРуденкодокторинаук
якіпідготувализначнукількістькандидатівнаук–ГБалабановВНагірна
ОЗаставецькаЛНємецьКМезенцев
НайпотужнішиминауковоосвітнімишколамисуспільноїгеографіївУкраїніє
київськальвівськаодеськачернівецькахарківськаісімферопольськаПроцеси
становленнярегіональноїнауковоїшколизаявляютьпросебевТернополі
перспективнимвизначаєтьсязапочаткуваннянауковихшкілуЛуцькуНіжиніУмані
ПолтавіХерсонітаРівному
ЗародженнянауковихшкілколективівприпалонакінХІХ–почХХстіз
становленняшкілСРудницькогоКВоблогоОІвановськоготаОСуховаУдругій
полХХствідбувсярозвитокнауковихшкілМПаламарчукаОДіброви
ОВащенкаЛКорецькогоФЗаставногоІТвердохлєбоваІКугукалатаінНині
найпотужнішимизакадровимпотенціаломтарезультатамидослідженьєнаукові
школиЛРуденкаЯОлійникаМПістунаСІщукаОШабліятаОТопчієва
РайоннашколаоформиласявхррХХстпредставникамишколибули
ВСадовськийАСинявськийКДубнякФМатвієнкоГарнагаВТимошенкотаін
ІзпочхрргеографічнашколаУкраїнипіддієюсуспільнихчинниківзмушена
булапереформатуватисвоюметодологіюназасадирайонноїекономікогеографічної
школиМБаранського–МКолосовськогоШколарадянськоїрайоннокомплексної
економічноїгеографіївУкраїнімалавагомітеоретичнірозробкитапрактичні
напрацюванняЇїлідери–ОДіброваМПаламарчукДБогорадЛКорецькийО
ВащенкоМІгнатенкоІТвердохлєбовтаін
ПершоюгеографічноюустановоюакадемічноготипубувУкраїнськийнауководосліднийінститутгеографіїйкартографіїДослідницькупрограмунауковоїшколи
обґрунтувавїїлідерСРудницькийПредставникаминауковоїшколиугалузі
суспільноїгеографіїбулиГВеличкоВГериновичКДубнякІЛандоВБаб’якта
інНауководосліднадіяльністьшколирепрезентованатакиминапрямамитеоретичні

йприкладнідослідженняусферісуспільноїгеографіїтакартографіїгеографічне
українознавствопідготовканауковихкадріввидавничаекспедиційнадіяльність
тощо
НайчисленнішоютанайпотужнішоюзасвоїмкадровимпотенціаломшколоюколективомусуспільнійгеографіїсталанауковашколаМПаламарчукадокторів
такандидатинаукВінобґрунтувавдослідницькупрограмушколищо
оформиласяяктеоріятериторіальногокомплексоутворенняаїїподальше
вдосконаленнявідбуваласявмежахнауковоїшколивченого
Періодиформуванняпотенціалунауковоїшколисуспільноїгеографії–
рр–відзахиступершоїдисертаціїназдобуттянауковогоступенядоктора
філософіївгалузігеографії–рр–відзахиступершоїкандидатської
дисертації–рр–відзахиступершоїдокторськоїдисертаціїзр–
сучасний
Упродовж–ррвУкраїнібулозахищенодокторськихдисертаційа
співвідношеннядокторськихікандидатськихдисертаційстановилоІзпроблем
економічноїгеографіїзахищенодисертаційасоціальноїгеографії–
Істотнівідмінностіспостерігаютьсяміжокремиминапрямаминаприклад
географієюнаселенняігеографієюгалузейпромисловостітасуспільногеографічноюкартографієюйісторієюсуспільногеографічноїнаукиДослідження
виконанівосновномувнауковихцентрахУкраїнидесформувалисянайбільш
потужнінауковоосвітнішколиСуспільногеографічніпроцесиіявищавмежах
окремихрегіонівсвітузарубіжнихкраїнчиїхніхтериторійрепрезентують
дисертаційУкраїназагаломякоб’єктдослідженнявідображенаваїїобласті–у
дисертаціяхОб’єктомсуспільногеографічногоаналізунайчастішебулиАР
КримЛьвівськатаТернопільськаанайрідше–РівненськаСумськаХерсонськаі
ДонецькатаМиколаївськаобласті
Проблемамирозвиткунауковихшкілєіндивідуалізованістьїхдіяльності
різнасамоідентифікаціядиференціаціясуспільногеографічноїнаукивідсутність
системилогічнозавершенихзаконівнереалізованістьприкладноїфункціїнауки
Сучаснісуспільногеографічнідослідженняпозначенізниженнямінтересудо

розв’язаннятеоретичнихпроблемвиробленняновихконцепціймодернізації
сформованихтеорійПерспективирозвиткусуспільноїгеографіїпов’язаніз
оформленнямїїтеоретичноїбазивідповіднодореалійпочстпідвищенням
увагидоприкладнихаспектівнаукиіуникненняневиправданогоабстрагування
Пріоритетомудіяльностінауковихшкілмаєстатиобґрунтуванняметодології
суспільноїгеографіїякєдиноїпросторовоїнаукищоможеефективнорозв’язати
низкуактуальнихпитаньрозбудовиУкраїнивконтекстіїїєвроінтеграційної
стратегіїВивченнянауковихшкілсуспільноїгеографіївУкраїнісвідчитьщовона
маєпотужнийінтелектуальнийпотенціалякийздатнийдогенераціїнауковихідей
світовогорівня