Сілецька Наталя Вікторівна. Основні напрями підвищення економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону




  • скачать файл:
  • Назва:
  • Сілецька Наталя Вікторівна. Основні напрями підвищення економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону
  • Альтернативное название:
  • Силецка Наталья Викторовна. Основные направления повышения экономической эффективности функционирования виноградарско-винодельческого подкомплекса региона
  • Кількість сторінок:
  • 200
  • ВНЗ:
  • Миколаївський держ. аграрний ун-т. - Миколаїв
  • Рік захисту:
  • 2005
  • Короткий опис:
  • Сілецька Наталя Вікторівна. Основні напрями підвищення економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Миколаївський держ. аграрний ун-т. - Миколаїв, 2005








    Сілецька Н.В. Основні напрями підвищення економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону. - Рукопис.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02- економіка сільського господарства і АПК. Миколаївський державний аграрний університет. Миколаїв, 2005.
    В роботі розкрито особливості, закономірності та фактори комплексоутворення у виноградарстві та виноробстві, досліджено питання методики оцінки економічної ефективності функціонування виноградарсько-вино-робного підкомплексу, а також обґрунтовано механізм його ефективного функціонування в цілому. Вперше сформульовано визначення виноградарсько-виноробного підкомплексу відповідно до системно-структурного підходу як складного утворення, взаємозв’язки підприємств якого характеризуються галузевим, функціональним, територіальним та організаційно-управлінським структурними аспектами. Особливу увагу в роботі приділено методиці досліджень економічної ефективності виноградарсько-вино-робного підкомплексу, де необхідно врахувати специфіку винограду як багаторічної культури. У зв’язку з цим показники економічної ефективності потрібно обчислювати для насаджень у плодоносному віці по кожному ампелографічному сорту.
    В дисертаційній роботі досліджено раціональне розміщення, сортова спеціалізація та визначена економічна ефективність виноградарства, а також ефективність його переробки. Обґрунтовані основні резерви ефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону, визначені шляхи удосконалення розвитку розсадництва та сортової спеціалізації, а також визначено вплив державного регулювання та фінансово-економічного забезпечення розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу адміністративної області та планування і прогнозування виробничо-економічної діяльності виноградарсько-виноробних підприємств.












    1. В дисертації уточнено визначення виноградарсько-виноробного підкомплексу як спеціалізованого продуктового підкомплексу АПК, який включає вертикально інтегровані структури по розсадництву, виноградарству, переробці, інфраструктурному забезпеченні та реалізації готової продукції, розташовані на компактній території та поєднаних різноманітними виробничо-економічними відносинами та зв’язками. Визначальними рисами комплексоутворення у виноградарсько-виноробному підкомплексі є: вимоги виноградної лози виноградників як основних засобів до природних умов та ресурсів вирощування та її екологозахистні функції; працемісткість та соціальні функції виноградарства на ринку праці; капіталоємність; енергоємність; техніко-технологічна самостійність та відокремленість виробництва винограду та дуже виявлена сезонність; залежність технологічних процесів та ефективності виноробства від виноградарства як його сировинної бази; функціонування виноградників і як основних засобів, і як предметів праці. Основними складовими інтенсифікації виноградарства є: біологічні (особливо сорт); технологічні (зрошення, дотримання строків виконання технологічних процесів); технічні (механізація розсадництва, виробництва, виноробства та ін.); організаційно-економічні вдосконалення розміщення, спеціалізації, форм господарювання, організаційно-економічного механізму функціонування галузі в цілому.
    2. Для забезпечення ефективного та збалансованого розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу першочергове значення має вирішення наступних проблем: пошук нових та вдосконалення існуючих організаційно-господарських структур виробництва і управління; регулювання цін на продукцію підкомплексу за допомогою державних закупівель і субсидій з метою зменшення їх диспаритету з цінами на сільськогосподарську техніку, устаткування, паливно-мастильні матеріали, добрива тощо; забезпечення випереджаючого розвитку сховищно-холодильного господарства (через недостатню забезпеченість яким втрати складають до 30% виробленої продукції); вдосконалення фінансово-кредитного забезпечення підкомплексу, особливо розсадництва; справедливий розподіл прибутків між учасниками підкомплексу; зменшення податкового навантаження на виноградарсько-виноробні підприємства; розвиток інновацій та модернізація виробництва; запровадження служби маркетингу та постійного моніторингу споживчого ринку.
    3. В методиці досліджень економічної ефективності виноградарсько-виноробного підкомплексу необхідно врахувати специфіку винограду як багаторічної культури. В зв’язку з цим, показники економічної ефективності потрібно обчислювати для насаджень у плодоносному віці по кожному ампелографічному сорту. Важливе значення має уточнення облікової інформації для підприємств з первинною переробкою винограду і без неї, оскільки прибуток і рівень рентабельності технічного винограду у перших з них не відображено.
    4. Незважаючи на вагомі позиції серед виноградарських регіонів країни Херсонська область за площею виноградників у 2003 р. порівняно з 1990 р. скоротилася майже у 3 рази. Це ж стосується і питомої ваги виноградарства у грошовій виручці від сільськогосподарського виробництва.
    Вирощуванням винограду на Херсонщині займається 21 спеціалізоване господарство. Оцінка тенденції розвитку виноградарства дозволила згрупувати їх у 3 групи: із збільшенням виноградних насаджень (57%); їх стабілізацією (23%); із зменшенням площ насаджень (20%). Загалом за нашими розрахунками, на 1 виноградарське господарство припадає 325,3 га виноградників та 1013,8 т валового збору винограду.

    Спеціалізація виноградарства на Херсонщині характеризується різким переважанням технічних сортів (88%) при поступовому їх зростанні. Ця група представлена значно більшим різноманіттям асортименту, ніж столових у 3 рази. Перші представляють Ркацителі (20,4%), Аліготе (9,0), Лідія (6,6), Ізабелла (6,2), Совіньон зелений (6,2), Каберне Совіньон (6,1), Біанка (5,8%), на які припадає понад 60% площ технічної групи. Серед столових сортів за розмірами площ виділяються Молдова (45,6%), Сурученський білий (16,3), Ранній Магарач (10,2%), питома вага яких перевищує 72%. Найбільш збалансованою є галузь виноградарства в передовому виноградарському підприємстві області і країни агрофірмірадгоспі Білозерський”.

    6. Важливе значення для вдосконалення сортової спеціалізації та розміщення виноградарства має розсадництво, але сучасний його стан можна охарактеризувати як кризовий. Так, в 10 разів зменшилася кількість спеціалізованих розсадницьких господарств, а виробництво саджанців скоротилося в 11 разів і на 15-20% знизився їх вихід з 1га. В цій ситуації Херсонщина має значно кращі показники завдяки інтенсивному розвитку розсадництва в агрофірмі Білозерський”, яка забезпечила 66,5% обласного виробництва саджанців та 26,6% - загальнодержавного. Відзначимо, що розвиток розсадництва характеризується значною трудомісткістю (у 7-10 разів вище порівняно з виноградарством), високою кошторисною вартістю тощо.

    В дисертації доведено, що урожайність, прибуток, рівень рентабельності зменшуються, а затрати праці і собівартість зростають у несприятливі за погодними умовами для виноградарства роки. Це вказує на необхідність поступової, але найшвидшої заміни малопродуктивних традиційних сортів новими високопродуктивними. Вказані обставини, а також диспаритет цін в аграрній сфері призвели до того, що понад 40% виноградарських господарств були збитковими. Щодо переробки винограду то його в Херсонській області здійснювало 9 підприємств . Проте спад виробництва виноматеріалів в цьому регіоні перевищує на 7,9-8,0% середньореспубліканські показники. У 2003 р. виробничі потужності по переробці винограду були використані тільки на 27%, вина на 13%. Це пов’язане з недостатнім сировинним забезпеченням, зносом основних засобів переробних підприємств, труднощами із збутом готової продукції.

    8. Першочергове значення в сукупності шляхів, напрямків, засобів та резервів підвищення економічної ефективності виноградарсько-вино-робного підкомплексу регіону має інтенсивний розвиток розсадництва. Це пов’язано з тим, що у переважній більшості господарств виноградарство представлено старими насадженнями та малопродуктивними сортами, які потребують оновлення на 7-8% площ щорічно. Для забезпечення стабільного та високопродуктивного розсадництва пропонується створити Регіональний виробничий центр із розмноження садивного матеріалу винограду за державної підтримки на базі агрофірми-радгоспу Білозерський”.
    9. Значну роль у підвищенні ефективності функціонування та розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону має удосконалення механізму державного регулювання, зокрема фінансово-кредитної підтримки товаровиробників винограду; проведення дотування виробництва, індексування гарантованих та заставних цін з урахуванням інфляційних процесів в економіці; забезпечення захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників від конкуренції з боку закордонних ринків; підвищення розміру збору з обороту алкогольних напоїв і пива, а ставку вивізного мита на напої з винограду доцільно зменшити у 2-3 рази; розвитку ринкової інфраструктури та проведення заходів по демобілізації в аграрній сфері.
    Для активізації залучення іноземних інвестицій підприємствам виноградарсько-виноробного підкомплексу необхідно створювати і розміщувати у міжнародній мережі Internet Web-сайти, на сторінках яких можна розташовувати рекламну інформацію про свою діяльність, інвестиційні проекти.
    10. В умовах ринкового механізму господарювання прогнозування і планування є одним із дієвих важелів підвищення ефективності розвитку підприємств галузі. Нами визначено прогнозний рівень врожайності винограду в ВАТ Бургунське” в 2005 р., який складає 33 ц/га. На підставі рекомендацій та результатів дисертації стосовно підвищення ефективності виноградарства в 2014 р. урожайність зросте до 74 ц/га, а валовий збір - до 2397,6 тонн, або в 4,7 рази. Таким чином, отриманий прибуток зросте до 3275 грн. з 1 га.
    З використанням програми Projekt Expert” нами розроблено бізнес-план провідного підприємства садово-виноградарського напрямку - агрофірми-радгоспу Білозерський” Білозерського району Херсонської області по виробництву якісних виноматеріалів з використанням екологічно чистої сировини і нових технологій. Це дозволить забезпечити більш якісну переробку винограду та виготовляти високоякісне вино, збільшити термін зберігання готової продукції (до 1,6 року). Економічний ефект при цьому досягне 282575,33 грн. чистого прибутку.
  • Список літератури:
  • -
  • Стоимость доставки:
  • 125.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА