Синєгуб Ярослава Володимирівна Формування української соціологічної термінології

Короткий опис

Синєгуб Ярослава Володимирівна, вихователь КВНЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний коледж імені Т. Г. Шевченка»: «Формування української соціологічної термінології» (10.02.01 - українська мова). Спецрада Д 26.001.19 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
Синєгуб Ярослава Володимирівна

УДК 811.161.2´276.6:316(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
10.02.01 – українська мова
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_________________ Я. В. Cинєгуб
Науковий керівник – Чумак Володимир Васильович, кандидат
філологічних наук, професор
Київ 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 10
ВСТУП 13
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ
В ЛІНГВІСТИЧНІЙ НАУЦІ
1.1. Сутність понять ―термін‖, ―термінологія‖,
―терміносистема‖ в сучасному мовознавстві
20
1.2. Питання термінологічної норми та проблема
кодифікації термінів
29
1.3. Соціологічний термін як одиниця галузевої
терміносистеми
42
1.4. Системна організація соціологічної термінолексики 58
Висновки до Розділу І 65
РОЗДІЛ ІІ
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ 68
2.1. Тематична класифікація української соціологічної
термінології 69
2.2. Гіперо-гіпонімія в соціологічній терміносистемі 77
2.3. Синонімія в соціологічній терміносистемі 86
2.4. Антонімія в соціологічній терміносистемі 94
2.5. Полісемія в соціологічній терміносистемі 103
2.6. Омонімія в соціологічній терміносистемі 112
2.7. Запозичення у складі соціологічної термінолексики 118
Висновки до Розділу ІІ 126
9
РОЗДІЛ III
СТРУКТУРНО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
3.1. Структурні типи соціологічних терміноодиниць 129
3.2. Деривація соціологічних термінів 133
3.2.1. Морфологічний спосіб творення 134
3.2.2. Лексико-семантичний спосіб творення 161
3.2.3. Синтаксичний спосіб творення 173
3.2.3.1. Двокомпонентні конструкції 180
3.2.3.2. Багатокомпонентні конструкції 183
Висновки до Розділу ІІІ 192
ВИСНОВКИ 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 223
ДОДАТКИ 226

Список літератури

ВИСНОВКИ
Українська соціологічна термінологія є цілісною, ієрархічно
впорядкованою системою спеціальних найменувань, які позначають відповідні
поняття цієї наукової сфери. Семантичне ядро української соціологічної
термінології формують терміни-слова особистість, суспільство, соціалізація,
соціальний, соціологічний, соціологія, статус, кількість яких є незначною. Як
наука суспільного циклу соціологія часто користується простими за
структурою термінами, які обслуговують також термінологічні поля суміжних
наук: адаптація, ареал, динаміка, ерозія, клітина, настрій, патологія, ринок,
хвороба.
Термін – це слово або словесний комплекс, які співвідносяться з
поняттями певної галузі пізнання (науки, техніки), що вступають у системні
відношення з іншими словами та словесними комплексами і створюють із ними
в кожному окремому випадку й у певний час замкнуту систему, яка
відзначається високою інформативністю, однозначністю, точністю й
експресивною нейтральністю.
Соціологічним терміном є одиниця даного шару лексики (слово чи
словосполучення), що відображає поняття на позначення явищ та процесів
суспільного життя.
Термінологія – сукупність терміноодиниць на позначення понять певної
галузі науки, діяльності чи виробництва, а також сума всіх термінів, що
функціонують у певній мові. Соціологічну термінологію визначено як галузеву
сукупність термінів, яка обслуговує соціологію і пов’язана з нею як з наукою,
фахом і галуззю професійної діяльності.
Соціологічну терміносистему визначаємо як систему впорядкованих,
взаємопов’язаних, корельованих та узгоджених між собою терміноодиниць, що
позначають різноманітні поняття науки про суспільство.
195
Відповідність терміна нормам літературної мови – є однією з основних
вимог, які ставить до нього більшість як вітчизняних, так і зарубіжних
мовознавців, а поняття мовної норми є вихідним при оцінюванні термінів. У
широкому розумінні мовною нормою в термінології вважамо правильність
утворення і вживання термінів.
Належність до соціологічної терміносистеми визначається складеними за
структурою термінами, які комплексно виражають власне соціологічну
семантику. Терміном української соціологічної галузі є слово чи
словосполучення, що позначає поняття досліджуваної сфери знань, перебуває у
парадигматичних та синтагматичних відношеннях з іншими терміноелементами
фіксує і передає наукову інформацію про специфіку галузевої терміносистеми.
У складі соціологічної термінології виділено дев’ять тематичних груп
(назви соціально-філософських та загальнометодологічних категорій соціології;
назви соціальних явищ та станів; назви соціальних спільнот, відносин та
соціальної структури; назви, що розкривають сутність соціальних процесів та
соціального розвитку; назви соціальних характеристик, властивостей,
здатностей; назви галузей соціології, суміжних дисциплін; назви, що
відображають особливості дослідження соціологічних явищ; назви понять, що
розкривають характер використання соціологічних знань; назви на позначення
наукових напрямів, концепцій та шкіл в соціології).
В українській соціологічній термінології виділяються різні гіперогіпонімічні групи за такими структурними типами: просте ієрархічне дерево;
складне (розгалужене) ієрархічне дерево; комбіноване ієрархічне дерево. Якщо
прості ієрархічні дерева утворюються лише з гіперонімічних та
підпорядкованих ним гіпонімічних ярусів, то на рівні розгалужених ієрархічних
дерев зафіксовано додаткові яруси класифікаційних ознак. Переважна
більшість гіперо-гіпонімічних груп в українській соціологічній термінології
мають структуру комбінованого типу, в якій між певними основними
гіперонімічними та гіпонімічними ярусами є додаткові яруси ознак, а між
іншими основними ярусами проміжні яруси відсутні.
196
На парадигматичному рівні в українській соціологічній термінології
найпоширенішими є синонімія та антонімія. Явище синонімії у термінології
трактується як небажане, але воно є закономірним, оскільки терміносистемам
притаманна відкритість та динамічність. Серед соціологічних термінівсинонімів виділяємо такі групи: фонетичні варіанти (первесії – первезії,
зондальне дослідження – зондажне дослідження); словотвірні варіанти
(особистість – особа, мотиви – мотивація); морфолого-синтаксичні варіанти
(соціальний дарвінізм – соціал-дарвінізм, віртуальна реальність –
віртуальність, оперативне соціологічне дослідження – ОСД, Cоціологічна
асоціація України – САУ). В аспекті співвідношення інтернаціонального й
національного в соціологічній терміносистемі української мови цікавим є
паралельне вживання власне українського і запозиченого термінів: керівник –
менеджер, пара, двійка – діада, покоління – генерація.
Антонімію розглядаємо як один із способів систематизації
термінологічних одиниць. У процесі дослідження встановлено, що антонімічні
відношення в українській соціологічній терміносистемі виникають за ознаками,
які виражаються чотирма відмінними семами: 1) наявність – відсутність ознаки,
які найчастіше підтверджуються моделями складених термінів переважно з
атрибутивним компонентом: включене спостереження – невключене
спостереження, формальна група – неформальна група; 2) більший ступінь
вияву ознаки – менший ступінь вияву ознаки: мікросоціологія –
мікросоціологія, велика група – мала група; 3) місце розташування у системі або
місце протікання процесу: вертикальна мобільність – горизонтальна
мобільність, вищий клас – нижчий клас; 4) особливості форми, розміру та
характеру: одноступенева вибірка – багатоступенева вибірка, велика соціальна
група – мала соціальна група. З погляду семантики у складі аналізованої
термінології спостерігається комплементарна та контрарна антонімія.
Багатозначність в українській соціологічній терміносистемі
обґрунтовується такими чинниками: 1) розвитком соціології як науки, а, отже,
розвитком первинних значень термінів; 2) використанням у поняттєвому
197
апараті соціології загальнонаукових термінів латинського походження із
вужчим значенням (тобто пристосування загальнонаукових термінів для
вираження специфічних явищ та процесів соціології).
На рівні омонімії виділяємо три типи термінів-омонімів: міжгалузеві,
міжфункційно-стильові та внутрішньогалузеві. Кількісно переважає омонімія
на міжгалузевому рівні, яка передбачає входження терміна у різні термінології
даної мови з різними дефініціями. Наявність внутрішньогалузевої омонімії
обумовлена масштабом соціологічної науки і спостерігається між термінами
окремих напрямів соціології. Засвідчено поодинокі випадки міжфункційностильової омонімії.
Терміносистема української соціологічної галузі складається з питомої
української лексики та запозичень з інших мов, які можуть бути прямими й
опосередкованими. В аналізованій терміносистемі виділяємо: латинізми (55%)
та грецизми (35%), а також іншомовні терміни з англійської (5%), французької
(3,5%), німецької (1%) і італійської (0,5 %) мов.
За структурою українські соціологічні терміни поділяємо на терміни-слова
та терміни-словосполучення. Терміни-однослови класифікуються на непохідні,
похідні, складні (терміни-композити, терміни-юкстапозити та абревіатури).
Двокомпонентні та багатокомпонентні одиниці репрезентують термінисловосполучення.
В українській соціологічній термінології активними і продуктивними
виступають морфологічний (афіксація, осново- та словоскладання, абревіація),
лексико-семантичний та синтаксичний способи словотвору.
Більшість похідних слів у системі української соціологічної термінології
утворено за допомогою морфологічного способу. У творенні cоціологічних
термінів переважає афіксація. Проведений аналіз засвідчує, що
найпродуктивнішим у системі української соціологічної термінології є
суфіксальне словотворення (45%). Серед суфіксальних формантів виділяємо як
українські суфікси (-нн(я)/-анн(я), -енн(я), -ість, -ство), так і суфікси
іншомовного походження (-аці(я), -изаці(я)/-ізаці(я), і(я), -изм/-ізм,-ітет,-итет,
198
- їтет, -ент, -ер, -ор, -тер/-тор, -ат) та ін. Префіксація як різновид творення
соціологічних термінів кількісно значно поступається перед суфіксальними
утвореннями. Серед українських соціологічних термінів, утворених
префіксально-суфіксальним найбільш активними (25%) виступають такі
національні та інтернаціональні префікси: не-, між-, анти-, де-, дез-, дис-, диз-,
інтер-, ре-, пост-. Серед аналізованих термінів соціології виявлено незначну
кількість терміноодиниць, утворених префіксально-суфіксальним способом.
Лексико-семантичний спосіб характерний як для творення соціологічних
термінів-слів, так і для окремих компонентів термінів-словосполучень.
Використання цього способу дозволяє утворювати соціологічні терміни шляхом
переосмислення значення вже існуючих у мові загальновживаних слів.
Смислові трансформації у процесі звуження значення слова, його метафоризації
та метонімізації базуються на поняттєвих зв’язках, розглядаються як своєрідний
спосіб відображення за допомогою одиниць вторинної термінологічної
номінації системності соціологічних термінів, їхніх зв’язків на рівні мікрополів
у межах терміносистеми (метонімія) та на рівні побутово-наукових понять
(метафора, звуження значення).
Одним з найпродуктивніших в українській соціологічній терміносистемі є
синтаксичний спосіб творення. Двокомпонентне словосполучення виступає
одним із типових мовних засобів систематизації термінів. Двокомпонентні
конструкції представлено двома продуктивними моделями – „А + N” та
„N + N”(сімейний цикл, структурний функціоналізм,біржа праці, коефіцієнт
розлучень). Серед трикомпонентних найчастотнішими є термінологічні
конструкції, утворені за таким моделями: “N +A + N‖та―А + N + N‖ (механізм
соціальної спадковості, система соціального захисту, соціометричний метод
опитування, цілераціональна дія індивіда). Для чотирикомпонентних
словосполучень виділено три продуктивні моделі: А + N /Р/ + А + N (вільний
час соціальної групи, етнічні чинники соціального розвитку); N + N + А + N
(індекс розвитку людського потенціалу, методи аналізу соціометричної
інформації); A + N + N + N (випадковий відбір одиниць сукупності, технічні
199
засоби збору інформації). Рідко використовуються словотвірні моделі з п’ятьма
структурними компонентами: N + A + N /Р/ + А + N (типи індивідуального
пристосування до соціальної норми); А + A + N + А + N (двоякий соціальний
ефект економічної свободи).
У соціологічній терміносистемі, як і в інших галузевих терміносистемах,
багатокомпонентні терміни передають ускладнену ознаку явища чи поняття, на
що вказують їх додаткові характеристики.