СИСТЕМА ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................3
Розділ І. Соціально-правова характеристика системи трудового законодавства України..............................................................................9
1.1 Національне законодавство як система і місце в ньому трудового законодавства..........................................................................................9
1.2 Фактори формування та сутність системи трудового законодавства........................................................................................26
1.3 Нормативно-правовий акт як структурний елемент системи трудового законодавства........................................................................................49
Розділ 2. Структура системи трудового законодавства України.......................................................................................................69
2.1 Законодавчі нормативно-правові акти про працю...............................69
2.2 Підзаконні нормативно-правові акти про працю................................86
2.3 Локальні нормативно-правові акти......................................................95

Розділ 3. Тенденції розвитку системи трудового законодавства України.....................................................................................................118
3.1 Співвідношення системи трудового права і системи законодавства про працю..................................................................................................118
3.2 Заходи щодо підвищення ефективності дії трудового законодавства............................................................................................129
3.3 Сутність систематизації нормативно-правових актів про працю.........................................................................................................140

ВИСНОВКИ.............................................................................................152

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................160

ВСТУП
Актуальність теми. Однією з умов становлення та розвитку незалежної правової держави, впровадження ринкових форм господарювання і принципів соціально-орієнтованої економіки є формування нових демократичних інститутів. Сьогодні нагальною стає потреба реформування законодавчого регулювання праці, підготовки нових підходів до його регулювання, перегляду сутності і змісту кодифікації трудового законодавства в цілому. Системі національного трудового законодавства притаманні таки риси, як: нестабільність, безсистемність, дублювання; закони часто змінюються та доповнюються, що суттєво змінює зміст та спрямування політики України в сфері трудових відносин. Багато законів набрали чинності декілька років тому і потребують свого удосконалення, вони не мають фінансового підґрунтя, що призводить до перетворення положень законодавства в пусті декларації, деякі нормативні приписи потребують скасування. Невід’ємною ознакою удосконалення трудового законодавства є його постійний процес, що охоплює як діяльність по створенню нових нормативно-правових актів, внесенню якісних змін та доповнень в них, так і діяльність по усуненню прогалин або пом’якшенню недоліків чинних нормативно-правових актів, покликаних регулювати трудові відносини. Отже, удосконалення трудового законодавства неможливе без його цілеспрямованої, науково обґрунтованої систематизації трудових нормативно-правових актів в сері регулювання діяльності суб’єктів трудових правовідносин. Необхідність систематизації законодавства полягає в ефективному здійсненні правотворчої діяльності, зокрема виявленні причин протиріч, невідповідностей у нормативному регулюванні та їх усуненні, а також застосуванні й реалізації нормативно-правових актів і умов. Систематизація законодавства спрямована і на поліпшення інформаційного впливу права на правосвідомість його суб’єктів. Вирішенню цих питань і присвячена дана дисертаційна робота.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження належить до пріоритетних в науці трудового права. Проблема визначена серед основних напрямків досліджень юридичної науки, ______________________________ входить до плану наукових досліджень _________________________________________________.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі всебічного аналізу досягнень науки трудового права та вітчизняного законодавства визначити правові дефініції, розкрити сутність та особливості системи трудового законодавства України в сучасних умовах, сформулювати нові підходи і внести пропозиції щодо підвищення ефективності дії трудового законодавства та систематизації нормативно-правових актів про працю.
Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлені наступні дослідницькі задачі:
- визначити поняття й особливості системи трудового законодавства України;
- проаналізувати національне законодавство як систему і визначити місце в ньому трудового законодавства;
- визначити нормативно-правовий акт як структурний елемент системи трудового законодавства.;
- проаналізувати структуру системи трудового законодавства України;
- дослідити співвідношення системи трудового права і системи законодавства про працю;
надати пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності дії трудового законодавства.
Об’єктом дослідження система трудового законодавства України в умовах правової реформи;
Предметом дослідження є соціально-правова природа системи трудового законодавства, її структура, взаємозв’язок останньої з системою трудового права України.
Методи дослідження. Представлені в роботі основні положення та результати, здобуті в процесі наукового дослідження з використанням загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, зокрема: діалектичного, логіко-семантичного, системно-структурного та історичного. Діалектичний метод пізнання дозволив провести дослідження системи трудового законодавства в єдності, взаємозв’язку та розвитку соціальних та юридичних чинників. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат в цій сфері (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Застосування системно-структурного методу надало можливість дослідити систему трудового законодавства як цілісне правове явище та визначити його специфічні риси та загальні ознаки (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.2). Історичний метод дозволив розглянути сучасну систему трудового законодавства як результат розвитку вітчизняного законодавства та дослідити перспективи її розвитку (підрозділи 1.3, 3.2, 3.3).
Емпіричну базу дослідження становить: Конституція України, міжнародно-правові акти, Кодекс законів про працю України та інші закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, законодавчі та нормативно-правові акти радянського періоду.
Теоретичну базу дослідження становлять праці представників науки трудового права і науки управління: Александрова М.Г., Андрєєва В.С., Венедиктова В.С., Гоца В.Я, Гінзбурга Л.Я., Жернакова В.В., Іванова С.О., Лавриненка О.В., Лазор Л.І, Лівшица Р.З., Островського Л.Я., Пашерстника А.Є., Пашкова О.С., Пилипенка П.Д., Прокопенка В.І., Процевського О.І., Скобєлкіна В.М., Ставцевої О.І., Стависького П.Р., Сироватської Л.О., Хуторян Н.М., Шебанової О.І., Шеломова Б.О., Щербини В.І. та інших.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права, дослідити особливості системи трудового законодавства в умовах ринкової економіки. В процесі проведеного дослідження розроблені і сформульовані нові наукові положення та висновки, які запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
- удосконалено поняття системи трудового законодавства України як єдності відображаючих сутність і природу трудових правових норм нормативних приписів, об’єднаних в нормативних актах та покликаних регулювати різні за характером і змістом та тісно пов’язані з ними відносини;
- вперше запропоновано поняття нормативно-правового акту в системі трудового законодавства України – як виявленого в офіційній письмово-документальній формі джерела трудового права, прийнятого або санкціонованого спеціально уповноваженими компетентними органами, що містить норми трудового права і нормативні приписи, покликані регулювати трудові та тісно пов’язані з ними відносини.;
- надано класифікацію підзаконних нормативно-правових актів за наступними критеріями: а) за суб’єктами видання – нормативні акти глави держави, уряду, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування; б) за компетенцією правотворчого органу і сферою дії акта – загальні; відомчі, локальні; в) за зовнішньо формою акта – укази, постанови, накази, розпорядження, рішення, статути, правила; г) за часом дії – постійні і тимчасові; д) за характером правотворчої компетенції і прийняті в порядку реалізації делегованих повноважень; е) за порядком прийняття – видані особисто і прийняті колегіально;
- надано поняття ефективності дії трудового законодавства як міру, ступінь задоволення потреб та узгодження інтересів суб’єктів трудових правовідносин, досягнення законності та правопорядку в їх діяльності шляхом здійснення цілеспрямованої правотворчості, якісного правозастосування та формування високого рівня правосвідомості останніх
- вперше визначено ознаки поняття „ефективне трудове законодавство” до яких віднесено: якісну правотворчість; ефективне правозастосування; рівень правосвідомості суб’єктів правозастосування та населення у цілому;
- вперше визначено поняття удосконалення трудового законодавства, під яким розуміється діяльність компетентних органів держави з підтримки його якісного стану у відповідності з потребами розвитку трудових та тісно пов’язаних з ними відносин, яка спрямована на забезпечення ефективності правого регулювання останніх;
- надано пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності дії трудового законодавства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень в науці трудового права взагалі та проблем систематизації трудового законодавства; б) у правотворчості – під час прийняття нового Трудового кодексу України та інших законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів; в) у правозастосовчій діяльності – рекомендації, які обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного трудового законодавства; г) у навчальному процесі – під час читання лекцій та проведення практичних занять для студентів юридичних вузів та факультетів, а також підготовки відповідної методичної літератури.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи викладені в надрукованих працях і апробовані на засіданнях кафедри цивільно-правових дисциплін Запорізького юридичного інституту МВС України. Також вони доповідались на науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки” (19-20 травня 2003 р., м. Сімферополь), „Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи”(Запоріжжя, 2004).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у чотирьох наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях та у 2 тезах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 160 сторінок. Список використаних джерел складається із 195 найменувань і займає 14 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
До найбільш вагомих висновків дисертаційної роботи віднести наступне:
1. Розробка механізму правового регулювання трудових відносин повинна проходити через кодифікацію трудового законодавства України як основної форми його вдосконалення. Це обумовлено наступними факторами: а) кодифікації, як правило, підлягають правові норми, які характеризують зміст окремих інститутів трудового права України; б) кодифікація як особливий вид діяльності державних органів, що спрямований на вдосконалення та впорядкування трудового законодавства, надасть можливість забезпечити єдине правове регулювання трудових відносин незалежно від форм власності шляхом закріплення найважливіших юридичних гарантій працівника, а також окреслити сферу індивідуально-договірного і колективно-договірного регулювання умов праці; в) кодифікація як засіб створення уніфікованого нормативного акта про працю – Трудового кодексу України – дозволить зробити правові норми більш доступними для широкого кола громадян та забезпечити більш ефективне їх застосування на практиці.
2. Запропоноване власне визначення поняття системи трудового законодавства України, під якою в дисертаційному досліджені розуміється єдність відображаючих сутність і природу трудових правових норм нормативних приписів, об’єднаних в нормативних актах та покликаних регулювати різні за характером і змістом та тісно пов’язані з ними відносини.
3. Система національного законодавства відноситься до класу цілісних систем. Цілісність законодавства України характеризується новими ознаками, що виникають в процесі взаємодії його частин. Найважливішою інтегративною якістю, що виникає під час взаємодії складових елементів законодавства є здатність останнього слугувати юридичним джерелом і формою вираження права. Ця якість має всеохоплюючий характер. Право, втілюючись в законодавстві, багато в чому визначає його функціонування і розвиток, потреби і напрямки його удосконалення.
4. Нормативно-правові акти покликані регулювати суспільно-трудові відносини можна класифікувати за різними критеріями: 1) за суб’єктами ухвалення – на акти органів держави, народу в процесі референдуму, громадських об’єднань, трудових колективів, спільні акти органів держави і недержавних формувань; 2) за юридичною силою – на закони і підзаконні нормативні акти; 3) за сферою дії – на загальнообов’язкові, спеціальні, локальні; 4) за ступенем загальності правових норм – на загальні і конкретизаційні; 5) за характером волевиявлення – на акти встановлення, зміни та скасування норм трудового права і нормативних приписів; 6) за часом дії – визначено строкові і невизначено строкові.
5. Виокремлено найсуттєвіші ознаки нормативно-правового акту. Отже: а) нормативно-правовий акт – це основне джерело права більшості країн світу; б) ухвалюється чи санкціонується уповноваженими органами держави, їх посадовими особами, іншими суб’єктами правотворчості і є їх одностороннім волевиявленням; в) має зовнішню форму у вигляді певного писемного документу; г) містить нові норми права, нормативні приписи, чи змінює, скасовує чинні; д) приймається згідно з чітко визначеною процедурою; є) має юридичну силу, що відображує співвідношення з іншими правовими актами, місце і роль у системі законодавстві; ж) надає волі народу офіційного характеру.
6. Запропоновано поняття нормативно-правового акту в системі трудового законодавства України – як виявленого в офіційній письмово-документальній формі джерела трудового права, прийнятого або санкціонованого спеціально уповноваженими компетентними органами, що містить норми трудового права і нормативні приписи, покликані регулювати трудові та тісно пов’язані з ними відносини.
7. Нормативно-правові акти покликані регулювати суспільно-трудові відносини класифіковано за наступними критеріями: за суб’єктами ухвалення; за юридичною силою; за сферою дії; за ступенем загальності правових норм; за характером волевиявлення; за часом дії.
8. Форми трудового права – це різні види трудового права, які склались історично і які вибирає держава, відрізняються вони по способу оформлення змісту норм трудового права. Це зовнішня форма існування змісту норм трудового права. Таким чином, форма трудового права – це зовнішнє оформлення змісту норм трудового права і правових приписів, які офіційно встановлені (або санкціоновані) уповноваженими державними органами.
9. Визначено поняття закону як невід’ємної складової системи трудового законодавства України. Це прийнятий з дотриманням особливої законодавчої процедури, нормативно-правовий акт, який володіє вищою юридичною силою, містить норми трудового права і нормативні приписи, покликані регулювати трудові та тісно пов’язані з ними відносини. В системі трудового законодавства з-поміж усіх нормативно-правових актів закони володіють найвищою юридичною силою, що означає: усі інші правові акти повинні виходити з законів і не суперечити їм; у випадку колізії нормативного акту з законом, діє останній; ніхто не вправі відмінити або змінити закон, крім того органу, який його видав. Первинність законів, їх вища юридична сила та особливий порядок прийняття – це особливості, які характеризують цей різновид нормативно-правових актів.
10. Характерними особливостями підзаконного нормативно-правового акту є те, що він: а) має меншу від закону юридичну силу; б) базується на законі і не суперечить йому; в) видається уповноваженими на те державними органами. З’ясування мети і основних ознак підзаконного нормативно-правового акту дозволяє визначити його поняття. Підзаконний нормативно-правовий акт – це, прийнятий спеціально уповноваженими органами, нормативний акт, який базується на законі і покликаний деталізувати, доповнювати та конкретизувати його нормативні приписи. Підзаконні нормативно-правові акти можна класифікувати за наступними критеріями: а) за суб’єктами видання – нормативні акти глави держави, уряду, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування; б) за компетенцією правотворчого органу і сферою дії акта – загальні; відомчі, локальні; в) за зовнішньо формою акта – укази, постанови, накази, розпорядження, рішення, статути, правила; г) за часом дії – постійні і тимчасові; д) за характером правотворчої компетенції і прийняті в порядку реалізації делегованих повноважень; е) за порядком прийняття – видані особисто і прийняті колегіально.
11. Характерною рисою застосування локальних актів є те, що там, де передбачено їх застосування неможливе пряме застосування загальної норми до конкретних випадків, оскільки локальні норми не лише розвивають загальну норму, а й визначають межі прав та обов’язків, які випливають з загальної норми. Тому ці акти є підзаконними.
12. Локальні нормативні акти забезпечують диференціацію правового регулювання трудових відносин тому, що: а) регулюють відмінності в правовому регулюванні відносин на підприємствах різних форм власності; б) дозволяють враховувати особливості правового регулювання праці окремих категорій працівників; в) враховують особливості умов праці на конкретному підприємстві, в установі чи організації; г) приймаються на основі і в розвиток централізованих норм.
13. Первинним елементом системи трудового права є норми права, а системи трудового законодавства – нормативні приписи. Система трудового законодавства ширша за систему трудового права. Вона включає такі елементи, які не відносяться до системи трудового права: програмні положення, вказівки на мету і мотиви видання нормативних актів. Система трудового права має первинний, вихідний щодо системи трудового законодавства характер, вона більш об’єктивна категорія, ніж система трудового законодавства, і навпаки, у системі трудового законодавства більш суб’єктивного, ніж у системі трудового права. Структура елементу системи трудового законодавства має зовнішні реквізити: назви розділів, статей, глав та інших частин; структурні елементи системи трудового права таких реквізитів не мають. Система законодавства є головною, але не єдиною формою існування системи трудового права: а) трудове право може існувати до законодавства, коли воно формувалось за рахунки звичаїв; б) трудове право існує й поза законодавством, бо природні права людини (на життя, здоров’я, працю) мають правовий характер незалежно від закріплення їх в законодавчій формі. Система трудового права і система трудового законодавства різняться за своєю внутрішньою (вертикальною) будовою. Відносно системи трудового права поняття “вертикальна структура” має умовний характер, для неї характерна логічна побудова за обсягом – норма права, інститут права, підгалузь права, галузь права. Вертикальна ж структура системи трудового законодавства має ієрархічний характер, оскільки вона побудована відповідно до юридичної сили нормативно-правових актів, яка передусім визначається місцем правотворчого органу в державному механізмі.
14. До основних ознак корпоративного нормативного акту відноситься те, що він: 1) має правотворчий характер, адже в ньому корпоративні норми встановлюються, замінюються або припиняються; 2) видається органом (посадовою особою) управління корпорації лише в межах своєї компетенції; 3) видається в установленому законом порядку (наприклад, сумісно або за узгодженням з профспілкою); 4) відповідає Конституції України, законодавству, а також нормативним актам, що мають вищу юридичну силу; 5) має форму письмового акта-документа з певними реквізитами
15. Підвищенню ефективності системи трудового законодавства сприятиме зміцнення в ній ієрархічного зв’язку. Зовнішнє виявлення такого зміцнення повинно відбуватись в наступних формах. 1. У вигляді підвищення ролі законів. Зміцнення верховенства права – важливий засіб забезпечення законності в діях учасників трудових відносин, посилення охорони її прав, свобод та законних інтересів. Насамперед йдеться про прийняття нового Кодексу України про працю. Підвищення ролі законів сприяє також зміцненню й розвитку зв’язків між усіма нормативно-правовими актами, покликаними регулювати трудові та тісно пов’язані з ним відносини. 2. Упорядкування системи трудового законодавства шляхом зміцнення його законодавчого елементу сприятиме підвищенню якості правого регулювання трудових відносин і на інших рівнях правової регламентації. Мається на увазі прийняття інших, крім Кодексу законів про працю України, консолідованих та кодифікованих нормативних актів замість простих і розрізнених актів того ж рівня. Тим самим не лише зменшуватиметься кількість нормативно-правових актів, але й посилюватимуться відносини субординації всередині окремих структурних ланок системи трудового законодавства. 3. Зміцнення ієрархічних взаємозалежностей в системі трудового законодавства залежить і від вирішення завдання виявлення кола питань, які підлягають регламентації відповідно в законах, акта президента України, відомчих актах, актах органів місцевого самоврядування чи соціальних актах.
16. До найважливіших складових поняття „ефективне трудове законодавство” слід віднести: якісну правотворчість; ефективне правозастосування; рівень правосвідомості суб’єктів правозастосування та населення у цілому. Перші два елементи мають матеріальний характер, або охоплюють сукупність норм та способів їх реалізації. Останній елемент має ідеальний характер, бо являє собою не що інше, як суб’єктивне психологічне відображення двох перших складових досліджуваного поняття учасниками правовідносин. Відображення багато в чому залежить від соціальних потреб та інтересів і формує їх відношення до правил чи моделей поведінки, які приймаються державою.
17. Структурна побудова нового Трудового кодексу України повинна бути оптимальною з точки зору надання можливості для розвитку колективного та індивідуального договірного регулювання трудових відносин. Сторони колективного та трудового договору повинні мати реальну можливість для регулювання особливостей, пов’язаних із специфікою діяльності підприємств чи роботи конкретного працівника. Колективне та індивідуальне регулювання особливостей праці в межах реальних можливостей, визначених кодексом, повинне забезпечити демократичний підхід до правого регулювання трудових відносин незалежно від форм власності.
18. Поняття удосконалення трудового законодавства визначено як діяльність компетентних органів держави з підтримки його якісного стану у відповідності з потребами розвитку трудових та тісно пов’язаних з ними відносин, яка спрямована на забезпечення ефективності правого регулювання останніх.
19. Поняття систематизації трудового законодавства визначено як діяльність тих чи інших органів або осіб щодо упорядкування нормативних приписів та нормативно-правових актів, покликаних регулювати трудові та тісно пов’язаних з ними відносин, яка характеризується певними методами, прийомами і способами здійснення.
20. Система трудового права і система трудового законодавства різняться за своєю внутрішньою (вертикальною) будовою. Так, відносно системи трудового права поняття “вертикальна структура” має умовний характер, для неї характерна логічна побудова за обсягом – норма права, інститут права, підгалузь права, галузь права. Вертикальна ж структура системи трудового законодавства має ієрархічний характер, оскільки вона побудована відповідно до юридичної сили нормативно-правових актів, яка передусім визначається місцем правотворчого органу в державному механізмі.

Список літератури

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996.- №30.- Ст.141
2. Венедиктов В.С. Трудове право України в умовах ринкової економіки: проблеми та перспективи // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1997.- №2.- с.186-189
3. Опришко В. Конституція – фундаментальна основа подальшого розвитку законодавства і правової системи / Право України. – 1996. - №9.- с.46-49
4. Пилипенко П. Окремі зауваження до проекту Кодексу України про працю // Право України. – 1996. - №9. - №73-76
5. Заяц А.П. Система советского законодательства (проблема согласованости). – К.: Наукова думка, 1987. – 98с.
6. Садовський В.П. Основания общей теории сессии. – М.: Наука, 1974.- 418с.
7. Гвишиани Д.М. Теоретико-методологические основания системных исследований и разработка проблем глобального развития / Системные исследования: Ежегодник. – М.: Наука, 1982. – с.3-31
8. Кузьмин В.П. Принцип системности в теории и методологии Маркса. – М.: Наука, 1980. – 158с.
9. Афанасьєв В.Г. Моделирование как метод исследования социальных систем // Системные исследования: Ежегодник. – М.: Наука, 1983. – 25-41с.
10. Веденеев Ю.А. О применении системного похода в исследовании права // Проблемы государства и права. – 1974. - №9. – с.50-60
11. Поленина С.В. Теоретические проблемы системы советского законодательства. – М.: юрид. лит., 1979. – 285с.
12. Самощенко И.С. Методологическая роль системного похода в изучении структуры советского законодательства // Вопросы философии. – 1979. - №2. – с. 64-74
13. Титов Н.И. Сельскохозяйственное законодательство как развивающаяся отрасль // Советское государство и право. – 1977. - №12. – с.100-104
14. Керимов Д.А. Философские проблемы права. – М.: Мисль, 1972.- 480с.
15. Сирих В.М. Структура, генезис, система как елементы исторического и логического методов познания права: Автореф. Диск. Канд. юрид. наук. – М., 1970. – 19с.
16. Алексеев С.С. Общетеоретические принципы исследования структуры права / Советское государство и право. – 1971. - №3. – с.18-22
17. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного похода. – М.: Наука, 1973. – 312с.
18. Овчинников А.Ф. Принцип сохранения. – М.: Мисль, 1966. – 448с.
19. Короткова Т.П. Принцип гласности. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. – 122с.
20. Балошин П.М., Файзиев А.А. О понятии «система» // Философские науки.- 1981. - №4.- с.132-136
21. Усмов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М.: Наука, 1978. – 235с.
22. Кравец А.С. Вероятность системы. – Воронеж, 1970. – 111с.
23. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. – М.: Наука, 1978-421с.
24. Кузьмин В.П. Место системного подхода в современном научном познании и методологии // Вопросы философии. – 1980. - №1. – с.58-64
25. Философский энциклопедический словарь / Под.ред. В.Н. Садовского. – М.: Энциклопедия, 1983.- 940с.
26. Блауберг И.В., Юдин Б.Г. Понятие целостности и его роль в научном познании. – М.: Мисль, 1972. – 258с.
27. Абрамова Н.Т. Опасность и управление. – М.: Наука, 1974. – 234с.
28. Холл А.Д., Фенджин Р.Е. Опредление понятия системы. В кн.: Исследования по общей теории систем. – М.: Юрист, 1992. – с. 220-279
29. Аверьянов А.Н. Системное познание мира (методологические проблемы). – М.: Изд-во политич. лит-ры, 1985. – 262с.
30. Аверьянов А.Н. Система: философская категория и реальность. – М.: Мысль, 1976. – 188с.
31. Туркин Ю.С. Теория систем. – 1 часть. Системы и обмен. – М, 1995. – 24с.
32. Тюхтин В.С. Системно-структурный подход и специфика философского знания //Вопросы философии. – 1968. -№11.- с.42-51
33. Ворохин А.С. О понятиях «система», «элемент», «структура». – Ижевск, 1974. – 82с.
34. Южаков В.Н. Система, целое, развитие / Под.ред. Я.Ф. Аскина – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1981. – 93с.
35. Спиркин А.Г. Курс марксистской философии. – М., 1965. – 528с.
36. Сариев Г. Дж. К проблеме целостности и уровней в системном подходе // Вопросы философии. – 1980. - №3. – с.100-104
37. Маркс К, Энгельс Ф. Сочинения. – т.46. – ч.1. – 528с.
38. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М.: Лана, 1999. – 585с.
39. Мамзин А.С. О форме и содержании в живой природе. – Л.: Наука, 1968. – 218с.
40. Ефимов Г.М. Закон отрицания с точки зрения соотношения элементов и структуры в явлениях: Автореф. Дис. Канд.фил.наук. – Л, 1967.- 18с.
41. Тюхтін В.С. Системно-структрный поход и специфика философского знания // Вопросы философии. – 1968. - №11. – с.48-50
42. Шептулин А.П. Базалин В.Г. Материалистическая диалектика. Закон и категории. – Ташкент, 1982 – 418с.
43. Алексеев Н.Н. Основы философии права – СПб: Лань, 1999. – 256с.
44. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) – М.: Аванта, 2001. – 560с.
45. Свидерский В.И. Некторые вопросы діалектики изменения и развития. – М.: Наука, 1968. – 218с.
46. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: вопросы и ответы. – М.: Юрист, 1999. – 480с.
47. Луць Л. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти // Право України. – 2002. - №9. – с.740
48. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224с.
49. Шебанов А.Ф. Некторые впросы теории нормативных актов в связи с систематизацией советского законодательства // Советское государство и право. – 1960. - №7. – с.139-151
50. Пиголкин А.С. Теоретические проблемы правотворче ской деятельности в СССР: автореф.дисс. д-ра.юрид.наук. – М., 1972. – 35с.
51. Чернобель Г.Т. Логическая структура нормативного акта и ее роль в реализации права // Труды ВНИИСЗ. – 1981. - №21. – с.3-8
52. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. – М.: Интерстиль, 2000. – 377с.
53. Теория государства и права: Учебник / Под.ред. В.К. Бабаева. – М.: Юрист, 2002. – 259с.
54. Мицкевич А.В. Акты высших органов Советского государства. – М.: юрид.лит., 1967. – 240с.
55. Парфентьев А.П. Нормтивно-правовое предписание и его виды: Автореф.дисс… канд.юрид.наук. – М., 1980. – 21с.
56. Иванова Т.П. О понятии права (к соотношению права и законодательства) // Правоведение. – 1983. - №1. – с. 20-27
57. Каринский С.С. Система законодательства о труде. В кн.: Система советского законодательства. – М.: Юрид.лит., 1980. – с. 244-252
58. Козюбра Н.И. Конституция СССР и правовая основа государственной и общественной жизни. В кн.: Конституция СССР и укрепление правовой основы государственной и общественной жизни. – К.: Наукова думка, 1983. – с. 25-42
59. Васильев Ю.С. Евтеев М.П. Кодификация и систематизация законодательства. // Советское государство и право. – 1971. - №9. – с.13-16
60. Яковлев В.Ф. Выступления участников «круглого стола» по обсуждению системы советского права
61. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради України . -1971. – ст.375
62. Систематизация хозяйственного законодательства / Под.ред. С.Н. Братуся. – М.: Юрид.лит., 1971. – 445с.
63. Пиголкин А.С. Научные основы советского правотворчества. – М.: Юрид.лит, 1973. – 412с.
64. Черниловский З.М. Всеобщая теория государства и права. – М.: Юрист, 1996. – 588с.
65. История США. В 5-ти томах. – т.2. – М.: Наука, 1985. – 615с.
66. Гюк А. Коллективный договор. – М.: Вопросы труда, 1924. – 95с.
67. История государства и права зарубежных стран. В 2-х ч. Ч.2 / Под.общ.ред. О.А.Жидкова, Н.А.Крашенниковой. – М.: НОРМА-ИНФРА. М, 1998. – 715с.
68. Вебб С., Кокс Х. 8-ми часовой рабочий день. –СПб.: Товариство «Общественная польза», 1904. – 142с.
69. Історія України: Курс лекцій. В 2-х кн.. – Кн. 1. – К.: Либідь, 1991. – 595с.
70. Александров Н.Г. Советское трудовое право. – М.: Госюриздат, 1959. – 458с.
71. Ткаченко С.С. Страйкова боротьба робітничого класу України на етапі буржуазно-демократических революцій (1905 – лютий 1917р.): Автореф. Дис... канд. істор. наук. – Дніпропетровськ, 1997. – 21с.
72. Горшенин К.П. Правовое регулирование труда робочих и служащих в первый год Совесткой власти. – М.: НИИ СССР, 1939. – 168с.
73. Андрушин Б.І. Робітнича політика українських урядів (1917-1920): Автореф. Дис... доктора істор.наук. – К., 1997. – 35с.
74. Горкіна Л.П. Михайло Іванович Туган – Барановський – мислитель, вчений, громадянин. – К.: Либідь, 1994, 1994. – 128с.
75. Горшочек В.Я. Трудовая политика Советской власти на Украине после перехода к НЭПу // Молодь і актуальні проблеми історичної науки (З тез V суспільно-політичних питань 29-30 травня 1990р., М. Київ.) – К., 1990. – с.75-84
76. Грушевський М. Українська Центральна Рада й її Універсали. – К., 1917. – 28с.
77. Собрание Узаконений РСФСР. – 1917. - №1. – Ст.10
78. СУ РСФСР. – 1918. - №13. – Ст.188
79. Донецький пролетарий. – 1918. – 6 січня.
80. Донецький пролетарий. – 1918. – 21 березня
81. Звезда. – 1918. – 21 березня.
82. Известия Юга. – 1918. – 27березня
83. Вестник УНР. – 1918. – 20 лютого
84. Голос пролетаря. – 1918. – 20січня
85. Вісті ВУЦВК. – 1919. – 30липня
86. Собрание Узаконений УССР. – 1920. - №14. – Ст.268
87. Декрет РНК РСФСР „Про трудову повинність” // СУ РСФСР. – 1920. - №8. – Ст.49
88. Вісті ВУЦВК. – 1919. – 14 червня
89. Система советского законодательства / Под.ред. И.С.Самощенко. – М.: Юрид.лит., 1980. – 326с.
90. Цвік М. Про систему юридичних актів // Вісник Академії правових наук України. – 2002. - №3. – с.14-24
91. Сирих В.М. Теория государства и права. – М.: „Юстицинформ”, 2001. – 529с.
92. Алексеев С.С. Общая теория права. Курс в двух томах. – т.2. – М.: Юрид.лит., 1982. – 360с.
93. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харков: Консум, Ун-тет внутр.дел, 2000. – 704с.
94. Проблемы общей теории права и государства / Под.общ.ред. В.С.Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРА. М, 1999. – 832с.
95. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юрист, 2001. – 776с.
96. Теория государства и права / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА. М., 1988. – 570с.
97. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: учебник для вузов. – М.: Юрист. – М., 2001. – 432с.
98. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432с.
99. Тихомиров Ю.А. Котелевская И.В. Правовые акты: Учебно-тематическое пособие. – М.: Юрист, 1995. – 204с.
100. Погребной И.М. Теория права. Учебное пособие. – Х.: Основа, 2003. – 128с.
101. Теория государства и права: Учебник для ВУЗов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лугина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 640с.
102. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. – М: Юрист, 1998. – 416с.
103. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. – К.: Вен турі, 1996. – 208с.
104. Советское трудовое право / Под ред. О.В.Смирнова. – М.: Профиздат, 1991. – 367с.
105. Советское трудовое право / Под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. – М.: Юрид.лит., 1982. – 503с.
106. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.Д. Зайкина. – М.: Юрид.лит, 1979. – 544с.
107. Теория права и государства. Учебник. / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Право и Закон, 1996. – 424с.
108. Теория права и государства Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Право и Закон, 2001. – 576с.
109. Чиркин В.Е. Закон как источник права в развивающихся странах // Государство и право в развивающихся странах. Источники права. – М.: Юрид.лит., 1985. – с.3-48
110. Ролкер Р. Английская судебная система. – М.: Юрид.лит., 1980. – 248с.
111. Теорія держави і права: Навчальний посібник / За заг. Ред. С.Л. Лисенкові, В.В. Копепйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368с.
112. Трудове право України: курс лекцій / За ред. П.Д. Пилипенка. – Львів: Вид-во „Вільна Україна”, 1996. – 159с.
113. Бущенко П.А. До питання про нові джерела трудового права в світі реформування трудового законодавства // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Матеріали науково-практичної конференції (м. Сімферополь, 19-20 травня 2003р.) – Х.: Нац. ун-т внутр.справ., 2003 –с. 14-16
114. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Х.:Консум, 1998. – 480с.
115. Трудовое право в вопросах и ответах / Под ред. В.В. Жернакова. – Х.: Одиссей, 2000. – 624с.
116. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 8 червня 1995р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. - №18. – Ст. 133
117. Основи конституційного ладу України. –К.: Либідь, 1997. – 155с.
118. Погоріло В. Загальна декларація прав людини - одна з найважливіших загальнолюдських цінностей ХХ століття // Право України. - 1999. -№4. – с.6-9
119. Права людини, міжнародні договори України, декларації, документи. – К.: Либідь, 1992. – 580с.
120. Закон України „Про відпустки” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №2. -Ст.5
121. Безугла Я.И. Правовые средства борьбы с текучестью кадров. – К.: Знание, 1984. – 48с.
122. Бугров Л.Ю. Проблемы свободы труда в трудовом праве России. – Пермь, 1992. – 185с.
123. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР. – М.: Юрид.лит., 1987. – 475с.
124. Гучкова Э.П. Право социального обеспечения. – М.: Юрид.лит., 1993. -315с.
125. Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №21. –Ст. 252
126. Симорот З.К. Проект Кодексу України про працю: загальні вимоги // Зб. наук. статей: Вдосконалення законодавства України в сучасних умовах. – Вип. 1. – К., 1996. – с. 65-69
127. Смолярчук В.И. Источники советского трудового права. – М.: Юрид.лит., 1978. – 125с.
128. Закон України „Про власність” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №220. – Ст.249
129. Закон України „Про підприємства” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №24. – Ст.272
130. Закон України „Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №52. – Ст.490
131. Закон України „Про зайнятість населення” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №14. – Ст.170
132. Закон України „Про охорону праці” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №49. – Ст.668
133. Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №4. – 19
134. Закон України „Про оплату праці” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №17. – Ст.121
135. Закон Украины «О пенсионном обеспечении» // Право и практика. – 1998. - №5
136. Костюк В.Л. Джерела трудового права України: Дис... канд.юрид.наук. – К., 2000. – 150с.
137. Указ Президента України від 26 квітня 1995 року №334/95 „Про запровадження на території України регіональних графіків робочого часу” // Урядовий кур’єр. – 1995. 29 квітня
138. Раймонд Арон. Этапы развития социологической мысли. – М.: Интерстиль, 1993. – 413с.
139. Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій.: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993р. №245. – Збірник Постанов Уряду України. – 1993. - №9. – Ст. 184
140. Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків.: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993р. №472. –Праця і зарплата. – 1994. - №17
141. Об утверждении Положення об организации профессиональной ориентации населения: Приказ Минтруда, Минобразования, Минсоцзащиты населения Украины от 31.05.95г. №27/169/79. – Право и практика. – 2002. - №6
142. О перечне работ с повышенной опасностью: Приказ Госнадзорохран труда от 30.11.93г. №123. – Право и практика. – 2003. - №14
143. Положення про громадського інспектора з охорони праці.: Постанова Президії Федерації профспілок України від 20 вересня 1994р. – Урядовий кур’єр. – 1994. – 26 вересня
144. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Указ Президента України від 03.10.92р. № 493/92. – Урядовий кур’єр. – 1992. – 4 жовтня
145. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993р., №623 // ЗП України. – 1994. - №6. – Ст.148
146. Зуб І.В. Стичинський В.С., Грицяк А.І. Трудове право. – К.: Либідь, 1996. – 389с.
147. Смирнов О.В. Трудовое право. Учебник. – М.: Проспект, 1997. – 448с.
148. Толкунова В.Н., Гусов К.Н. Трудовое право России: Учебное пособие. – М.: Юрист., 1996. – 448с.
149. Левиант Ф.М. Виді трудового договора. – М.: Юрид.лит., 1966. – 170с.
150. Закон України „Про колективні договори і угоди” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №36. – Ст.361
151. Теоретические вопросы систематизации советского законодательства. / Под. ред. С.Н. Братуя, И.С. Самощенко. – М.: Госюриздат, 1962. – 368с.
152. Бурак В.Я. Єдність і диференціація правого регулювання трудових відносин робочого часу, часу відпочинку і заробітної плати на підприємствах: Дис... канд.юрид.наук. – Львів., 1999. – 170с.
153. Греков І.П. Особливості правого регулювання праці державних службовців: Дис... канд..юрид.наук. – Х., 2003. – 169с.
154. Іванов С.А., Ливши Р.З., Орловський Ю.П. Советское трудовое право: вопросы теории. – М.: Наука, 1978. – 366с.
155. Горигорьева З.Д. Теоретические основы правого регулирования труда молодежи в СССР: Учебное пособие по спецкурсу. – Перм: ПТУ: 1988. – 79с.
156. Фатуев А.А. Трудовое право в жизни человека. – М.: Юрид.лит., 1991. – 255с.
157. Покровская М.А. О субьектной дифференциации в советском трудовом праве // Правоведение. – 1967. - №6. – с.48. – 58
158. Снегирева И.О. К вопросу об отраслевой дифференциации советского трудового законодательства // Советское государство и право. – 1964. -№11. с.44-50
159. Бару М.И. Унификация и дифференциация норм трудового права // Советское государство и право. – 1971. -№10. с.25-29
160. Советское трудовое право. Учебник. / Под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Юрид.лит, 1972. – 448с.
161. Кондратьев Р.И. Сочетание централизованного и локального правого регулирования трудових отношений. – Львов: Вища школа, 1977. – 145
162. Антонова Л.И. Локальное правовое регулирование. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 150с.
163. Шептулин, А.П. Діалектика одиничного, особенного и общего. – М.: Высшая школа, 1963. – 285с.
164. Тугаринов В.П. Соотношение категорий диалектического матеориализма. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1956. – 232с.
165. Кондратьев Р.И. Локальне нормы трудового права и материальное стимулирование. – Львов: Висшая школа, 1973. – 159с.
166. Лившиц Р.З. Современная теория права. – М.: Юрист, 1992. – 484с.
167. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах / Под. Ред. М.Н. Марченко. – т.2. – М.: „Зерцало”, 2000, - 656с.
168. Оніщенко Н.М. Система права та система законодавства: співвідношення та перспективи розвитку // Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. Випуск 15. – К.: Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 608с.
169. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії. Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 352с.
170. Христова Г. Зміст і форма в праві: питання співвідношення і взаємовпливу // Вісник академії правових наук України. – 2002. - №3(30). – с. 180-188
171. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. – Львів: Видавничий центр Львів. націон. ун-ту ім. Івана Франка, 1999. – 214с.
172. Скриль С.А. Теоретические проблемы эффективности законодательства в сфере государственного управления: Дисс… канд.юрид.наук. – К., 2001. – 194с.
173. Словник іншомовних слів. – К: Знання, 1974. – 545с.
174. Цвєтков В.В. Эффективность и качество управленческой деятельности: государственно-правовй аспект. – К.: Наукова думка, 1980. – 350с.
175. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. – М.: Наука, 1977. – 230с.
176. Фаткулин Ф.Н. Чулюкин Л.Д. Социальная ценность и эффективность правовой нормы – Казань, 1977. – 215с.
177. Манутов В.К. Исследование эффективности экономических санкций // Советское государство и право. – 1975. - №10. – с.32-37
178. Рабинович П.М. Проблемы теории законности развитого социализма. – Львов , 1979. – 203с.
179. Никитинский В.И., Глазирин В.В., Казаринова С.Е. О методике измерения эффективности правових норм (опит конкретних социально-правовых исследований) / Советское государство и право. – 1975. - №9. – с. 21-32
180. Авер’янов В.П. Ефективность законодавства у сфері державного управління // Законодавство: проблеми ефективності. – К.: Наукова думка, 1995. – с. 88-105
181. Лилак Д. Колізія і конкуренція законів // Право України. – 2001. - №4. –с.18. – 20.
182. Салун В.А. Инструментальная теория права в юридической науке: В кн. Современное государство и право: Вопросы теории и истории. – Владивосток, 1992. – с. 3-75
183. Баймаханов М.Т. Противоречие в развитии правовой настройки при социализме. – Алма-Ата, 1972. – 358с.
184. Коренев А.П. Законодательная техника и кодификація административного права // Правоведение. – 1961. - №3. – с. 40-44
185. Шабуров А.С. Формальная определенность права: Автореф. дис... канд.юрид.наук. – Свердловськ, 1983. – 21с.
186. Чернобель Г.Т. Формализация норм права // Советское государство и право. – 1979. - №4. – с. 30-35
187. Грищук В.К. Совершенствование законодательства – предпосылка повышения качества правого регулирования // Вестник Львовского ун-та. – 1985. - №23. – с. 82-85
188. Хмелева Г.Г. Конкретизація юридических норм в правовом регулировании. – Львов: Изд-во при Львов.гос. ун-те, 1988. – 106с.
189. Опришко В. Загальнотеоретичні та практичні проблеми систематизації законодавства України // Право України. – 1999. - №12. – с. 25-30
190. Козловський А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес // Право України. – 2000. - №2. – с. 49-51
191. Теория государства и права / Под ред. С.С. Алексеева. – М.: Юрид.лит., 1985. – 480с.
192. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К.: Юрінком Інтер, 1994. – 236с.
193. Погорєлов Є.В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України (загальнотеоретичний аспект): дис... канд..юрид.наук. – Х., 2000. – 148с.
194. Медведчук В. Від системної правотворчості до систематизації національного законодавства // Юридичний вісник України. – 2000. - №42. – с.1-6
195. Общая теория права: учебник для юридических ВУЗов / Под. ред. А.С. Пиголкина – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1997. – 584с.