СІТКО Анна Іванівна. РОЗГЛЯД І ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ СУДАМИ УКРАЇНИ СПОРІВ ЩОДО РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ СУМ ГРОШОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Короткий опис

СІТКО Анна Іванівна. Назва дисертаційної роботи: "РОЗГЛЯД І ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ СУДАМИ УКРАЇНИ СПОРІВ ЩОДО РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ СУМ ГРОШОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
СІТКО Анна Іванівна
УДК 342.565.4
РОЗГЛЯД І ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ СУДАМИ
УКРАЇНИ СПОРІВ ЩОДО РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ПРО
ВИЗНАЧЕННЯ СУМ ГРОШОВИХ ЗОБОВЯЗАНЬ
Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Берлач Анатолій Іванович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………4
ВСТУП…………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОПРАВОВИХ СПОРІВ ЩОДО РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ПРО
ВИЗНАЧЕННЯ СУМ ГРОШОВИХ ЗОБОВЯЗАНЬ.....................................…..14
1.1. Природа адміністративно-правових спорів щодо рішень контролюючих
органів про визначення сум грошових зобов’язань............................................…..14
1.2. Податкові спори як різновид адміністративно-правових спорів щодо
рішень контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань ….….30
1.3. Грошові зобов’язання платників податків та мита як предмет
адміністративних спорів щодо рішень контролюючих органів про визначення сум
таких зобов’язань ……………………………………………………..……….……..44
Висновки до Розділу 1……...………………………………………..………..52
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС
УЧАСНИКІВ СПОРІВ ЩОДО РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
ПРО ВИЗНАЧЕННЯ СУМ ГРОШОВИХ ЗОБОВЯЗАНЬ……………………..54
2.1. Адміністративно-процесуальний статус платників податків, зборів,
митних та інших платежів, при розгляді та вирішенні спорів щодо рішень
контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань………………54
2.2. Адміністративно-процесуальний статус суб’єктів владних повноважень
у спорах щодо рішень контролюючих органів про визначення сум грошових
зобов’язань …………………………………………………………………….……...69
Висновки до Розділу 2…...……………...………………………………..…...90
РОЗДІЛ 3. СУДОВИЙ ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ І ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
ЩОДО РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ СУМ
ГРОШОВИХ ЗОБОВЯЗАНЬ…………………….…………………………….......91
3
3.1. Розгляд і вирішення окружними адміністративними судами спорів щодо
рішень контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань ........91
3.2. Апеляційний перегляд справ щодо рішень контролюючих органів про
визначення сум грошових зобов’язань……………….…………………………….132
3.3. Касаційний перегляд судових рішень у справах щодо рішень
контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань …………….141
3.4. Особливості виконання судових рішень у справах щодо оскарження
рішень контролюючих органів із визначення сум грошових зобов’язань …........153
Висновки до Розділу 3……………………...………………………………..163
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….....166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….........170
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….194
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АР Крим – Автономна Республіка Крим
ВАС України – Вищий адміністративний суд України
ВР України – Верховна Рада України
ВС України – Верховний Суд України
ГК України – Господарський кодекс України
ДФС України – Державна фіскальна служба України
ДФІ України – Державна фінансова інспекція служба України
ДКС України – Державна казначейська служба України
ЄСПЛ – Європейський Суд з прав людини
КАС України – Кодекс адміністративного судочинства України
КС України – Конституційний Суд України
КМ України – Кабінет Міністрів України
МК України – Митний кодекс України
НПА – Нормативно-правовий акт
ПАІД – Правовий акт індивідуальної дії
ЦК України – Цивільний кодекс України
5
ВСТУП
Актуальність теми. Досвід розвинутих країн, зокрема практика
державного регулювання, що заснована на поєднанні прямого регуляторного
впливу суб’єктів публічної влади та економічно-ринкових методів регулювання,
є кращим зразком формування умов, за яких людина зможе реалізувати себе як
соціальний індивід та активний громадянин.
Зважаючи на це, особливе місце в системі державного регулювання
економічних відносин відводиться оподаткуванню, як законодавчо
врегульованому процесу встановлення та справляння податків у країні,
визначення їх розмірів і ставок, відповідних об’єктів та кола юридичних і
фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а також порядку сплати
податків.
Разом із тим процес оподаткування природно викликає виникнення
конфліктної ситуації, яка у свою чергу породжує адміністративно-правові спори.
Відтак, з’ясування їх природи та адміністративно-процесуального статусу їх
учасників сприятиме кращому розумінню причин та підстав їх виникнення, а також
виробленню механізму щодо їх вирішення та недопущення у майбутньому.
Аналіз показників судової статистики, незважаючи на існуючу тенденцію
зменшення кількості судових позовів щодо оскарження рішень контролюючих
органів про визначення сум грошових зобов’язань, свідчить, що дана категорія
справ є другою за чисельністю після соціальних спорів. Так, зокрема, впродовж
2015 р. до окружних судів надійшло 70 901 справа, що становило 35 % від
загальної кількості справ. Протягом першого півріччя 2016 р. спостерігаємо таку
ж тенденцію та відсотковий еквівалент (9 869 справ, або 18 %).
Вивчаючи судову практику, варто наголосити, що основними проблемами є:
недостатньо повне вивчення судами фактичних обставин, що мають відповідне
значення для справи; відсутність спеціальних строків позовної давності для
оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, що у свою чергу призводить
до обмеження конституційних права, свобод та інтересів приватних осіб на
6
судовий захист; невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;
недотримання норм матеріального або процесуального права; наявність
неоднозначної практики вирішення даних спорів судами першої та апеляційної
інстанції; недотримання процесуальних строків розгляду справ.
Вищезазначені проблеми, що мають місце при розгляді та вирішенні
адміністративними судами досліджуваних спорів, безпосередньо пов’язані з
недосконалістю окремих норм галузевого законодавства, існуванням відомчого
інтересу в діяльності фіскальних органів, а також недостатнім рівнем
ефективності механізму розгляду та вирішення даних спорів.
Процесуальна складність та недосконалість механізму розгляду і вирішення
адміністративними судами спорів щодо рішень контролюючих органів про
визначення сум грошових зобов’язань зумовили вибір теми дисертації та свідчать
про її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертації відповідає змісту Програми адаптації законодавства України до
законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від
18.03.2004 р. № 1629-ІV; п. 1 розділу ІІ Концепції адміністративної реформи в
Україні, схваленої Указом Президента України від 22.07.1998 р. № 810/98, та
узгоджується з основними положеннями Закону України «Про пріоритетні
напрями розвитку науки і техніки України» від 11.07.2001 р. № 2623-III. Роботу
виконано на кафедрі адміністративного права Київського національного
університету імені Тараса Шевченка в рамках бюджетної теми «Доктрина права
в правовій системі України: теоретичний і практичний аспект» (номер теми 11
БФ 042-01, номер державної реєстрації 0111U008337).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у тому,
щоб на основі аналізу адміністративно-процесуального законодавства,
процедури розгляду і вирішення адміністративними судами України спорів
щодо рішень контролюючих органів про визначення сум грошових
7
зобов’язань сформулювати пропозиції щодо її вдосконалення через внесення
змін до галузевого адміністративно-процесуального законодавства України.
Відповідно до поставленої мети було застосовано оригінальні підходи до
дослідження, спрямовані на вирішення таких задач:
– визначити суть і зміст категорій «адміністративно-правовий спір» та
«адміністративно-правовий спір щодо рішень контролюючих органів про
визначення сум грошових зобов’язань»;
– проаналізувати чинне законодавство України у сфері податкових і митних
відносин та дослідити підстави й причини виникнення податкових спорів як різновиду
адміністративно-правових спорів щодо рішень контролюючих органів про
визначення сум грошових зобов’язань;
– з’ясувати особливості грошового зобов’язання платників податків, зборів,
митних та інших платежів як предмета адміністративних спорів щодо рішень
контролюючих органів про визначення сум таких зобов’язань;
– дослідити правовий механізм захисту адміністративними судами України
прав, свобод та інтересів платників податків, зборів, митних та інших платежів;
– визначити структуру та елементи адміністративно-процесуального статусу
платників податків, зборів, митних та інших платежів;
– охарактеризувати адміністративно-процесуальний статус органів
публічної адміністрації у спорах щодо рішень контролюючих органів про
визначення сум грошових зобов’язань;
– дослідити процедуру розгляду і вирішення окружними адміністративними
судами спорів щодо рішень контролюючих органів про визначення сум грошових
зобов’язань;
– дослідити процедуру апеляційного перегляду судових рішень у справах
щодо рішень контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань;
– дослідити процедуру касаційного перегляду судових рішень у справах
щодо рішень контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань;
8
– сформулювати пропозиції щодо вдосконалення процедури розгляду і
вирішення адміністративними судами України спорів щодо рішень
контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при розгляді
і вирішенні адміністративними судами України адміністративно-правових спорів
у сфері податкових та митних відносин.
Предметом дослідження є розгляд і вирішення адміністративними судами
України спорів щодо рішень контролюючих органів про визначення сум
грошових зобов’язань.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є система
методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним
підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального
змісту і юридичної форми. У процесі наукового дослідження використовувались
також окремі методи наукового пізнання. Зокрема, застосування діалектичного
методу дало змогу проаналізувати визначення понять «адміністративно-правовий
спір», «податковий спір», «грошові зобов’язання» (підрозділи 1.1–1.3),
«адміністративно-процесуальний статус» (підрозділи 2.1 та 2.2). З допомогою
діалектичного методу пізнання розглянуто судові провадження щодо рішень
контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань. Завдяки
формально-логічному методу стало можливим виокремити різновид
адміністративно-правових спорів, а саме податкових (підрозділ 1.2). Для
визначення основних підстав і причин виникнення спорів використовувався
метод класифікації і групування (підрозділ 1.2). При визначенні структури
адміністративного процесуального статусу учасників спорів використовувався
системно-структурний підхід (підрозділи 2.1 та 2.2). З допомогою статистичного
методу визначено масштаб і динаміку кількості спорів, а загалом і судову
практику (підрозділи 3.1–3.4).
Особливої ваги при проведенні дослідження в частині їх застосування
набули методи моделювання, аналізу, синтезу, а також компаративний метод, що
9
використовувалися для розробки пропозицій щодо удосконалення
адміністративного законодавства (підрозділи 3.1–3.3).
Науково-методологічне підґрунтя дослідження становлять
загальнотеоретичні наукові праці, розробки фахівців у галузі адміністративного,
податкового та митного права, зокрема: В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки,
В.М. Бевзенка, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, Ю.В. Ващенко, Л.К. Воронової,
Д.О. Гетменцева, І.С. Гриценка, І.П. Голосніченка, Т.О. Гуржія, Е.Ф. Демського,
Є.В. Додіна, П.В. Діхтієвського, М.В. Жернакова; Д.П. Калаянова, Б.О. Карася,
В.К. Колпакова, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, В.Т. Комзюка, О.Є. Користіна,
О.В. Кузьменко, Р.О. Куйбіди, М.П. Кучерявенка, І.Є. Криницького,
Р.С. Мельника, С.О. Мосьондза, О.М. Пасенюка, В.А. Пригоцького,
Д.В. Приймаченка, Н.Ю. Пришви, О.П. Рябченко, Л.А. Савченко, О.М. Ситніченко,
М.І. Смоковича, С.Г. Стеценка, Є.А. Усенко, М.І. Цуркана, Н.Я. Якимчук, Х.П.
Ярмакі та ін.
Нормативною основою дослідження є Конституція України, КАС України,
ПК України, МК України, Закон України «Про судоустрій та статус суддів», інші
правові акти, якими передбачено порядок розгляду та вирішення публічноправових спорів.
Емпірична основа – матеріали судової практики, статистичні дані
Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, окружних
адміністративних судів, а також інші статистичні дані, акумульовані Державною
службою статистики України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із
перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним
дослідженням особливостей розгляду і вирішення адміністративними судами
України спорів щодо рішень контролюючих органів про визначення сум
грошових зобов’язань.
За результатами дослідження сформульовано ряд наукових положень і
висновків, а саме:
10
вперше:
– сформульовано авторське визначення адміністративно-правового спору
щодо рішень контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань,
як юридичного конфлікту, що виникає у зв’язку з оскарженням платником
податків податкового повідомлення-рішення контролюючих органів про
визначення таких сум або рішення контролюючого органу про коригування
митної вартості в порядку і строки, які встановлені ПК України та МК України за
процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку;
– досліджено особливості розгляду і вирішення адміністративними судами
України спорів щодо рішень контролюючих органів про визначення сум
грошових зобов’язань, які полягають у порядку їх розгляду судами першої,
апеляційної та касаційної інстанцій, що передбачає використання спеціальних
строків відповідного оскарження судових рішень, а також набрання ними
законної сили;
удосконалено:
– розуміння податкових спорів як різновиду адміністративно-правових,
природа яких пов’язана зі змістом рішень контролюючих органів про визначення
сум грошових зобов’язань платників податків чи про коригування митної вартості
або ж іншого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені
податковим та митним законодавством за процедурами адміністративного
оскарження або в судовому порядку;
– класифікацію податкових спорів, як різновиду адміністративно-правових,
через розширення критеріїв такої класифікації, залежно від: рішення
контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань; предмета
оскарження; змісту вимог, що пред’являються до іншої сторони;
– класифікацію проблемних питань механізму розгляду та вирішення
адміністративними судами спорів щодо оскарження рішень контролюючих
органів про визначення сум грошових зобов’язань шляхом їх (проблем) поділу
на правові (відсутність спеціальних строків позовної давності для оскарження
11
рішень суб’єктів владних повноважень) та організаційні (наявність
неоднозначної практики вирішення даних спорів судами першої та апеляційної
інстанцій; невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;
недотримання (порушення) норм матеріального або процесуального права);
– позицію, згідно з якою відмінність між поняттями «податкові
зобов’язання» та «грошові» зобов’язання» полягає в тому, що поняття
«грошові зобов’язання» є дещо ширшим, оскільки крім податків та зборів може
включати штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платників податків,
зборів, митних та інших платежів за порушення ним вимог податкового чи
митного законодавства;
дістали подальшого розвитку:
– наукові положення щодо необхідності усунення побіжності норм ст. 30
МК України й запровадження дієвого механізму юридичної відповідальності
посадових осіб та інших працівників фіскальних органів, які прийняли
неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність,
у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб;
– пропозиції з удосконалення ч. 2 ст. 459 МК України щодо суб’єктів
адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема через
розширення переліку таких суб’єктів установами, організаціями, а також
посадовими особами цих установ й організацій;
– твердження про необхідність удосконалення процедури повернення
податкових і митних платежів шляхом доповнення ст. 301 МК України
«Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів»
пунктом 4-1 такого змісту: «4-1) рішення про корегування митної вартості
скасовано в адміністративному або судовому порядку».
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що
сформульовані наукові положення, висновки і пропозиції можуть у подальшому
використовуватися:
12
– у науково-дослідній діяльності – для проведення подальших
теоретичних і прикладних досліджень, присвячених удосконаленню
процедури розгляду і вирішення адміністративними судами України спорів
щодо рішень контролюючих органів про визначення сум грошових
зобов’язань;
– у правотворчій діяльності – для вдосконалення нормативно-правових
актів, норми яких є основою законодавчого врегулювання питань щодо
повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних
рахунках органу ДФС України як передоплата, і митних та інших платежів,
помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких
здійснюється органами ДФС України (Акт впровадження результатів дослідження
у правозастосовну діяльність Комітету Верховної Ради України з питань
запобігання та протидії корупції від 18 травня 2016 р.);
– у правозастосовній діяльності – для вдосконалення розгляду і вирішення
адміністративними судами України спорів щодо рішень контролюючих органів
про визначення сум грошових зобов’язань;
– у навчальному процесі – для викладання курсів «Адміністративне право
України», «Адміністративно-процесуальне право України» у вищих навчальних
закладах (Акт впровадження результатів дисертації у навчальний процес
Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 12 травня
2016 р.).
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, його
основні висновки й рекомендації оприлюднені на міжнародних науковопрактичних конференціях, зокрема: «Роль та місце ОВС у розбудові
демократичної правової держави» (м. Одеса, 26 квітня 2013 р.); «Роль та місце
ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 4 квітня 2014 р.);
«Актуальні питання протидії правопорушенням у сфері використання
інформаційно-телекомунікаційних систем» (м. Одеса, 23 жовтня 2015 р.); «Роль
та місце правоохоронних органів у розбудові демократичної правової держави»
13
(м. Одеса, 25 березня 2016 р.); «Юридична наука в ХХІ столітті: перспективні
та пріоритетні напрями досліджень» (м. Запоріжжя, 13–14 травня 2016 р.).
Публікації. Висновки та результати дисертації відображено у п’яти
наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях (одна з них у виданні, що
входить до міжнародної наукометричної бази даних), а також у п’яти тезах
доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
поділених на дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та
додатків. Повний обсяг дисертації становить 197 сторінок. Список використаних
джерел налічує 197 найменувань і займає 24 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У висновках за результатами проведеного дослідження сформульовано
перелік основних науково обґрунтованих результатів, які розв’язують наукове
завдання стосовно вдосконалення процедури розгляду і вирішення
адміністративними судами України спорів щодо рішень контролюючих органів
про визначення сум грошових зобов’язань. Відповідно до поставленої мети та
сформульованих задач на основі проведеного дослідження було зроблено такі
висновки:
1. Сформульовано авторське визначення адміністративно-правового спору
щодо рішень контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань,
як юридичного конфлікту, що виникає у зв’язку з оскарженням платниками
податків податкового повідомлення-рішення контролюючих органів про
визначення таких сум або рішення контролюючого органу про коригування
митної вартості в порядку і строки, які встановлені ПК та МК України за
процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку.
2. Зроблено висновок, що податкові спори є різновидом адміністративноправових, природа яких пов’язана зі змістом рішень контролюючих органів про
визначення сум грошових зобов’язань платників податків чи про коригування
митної вартості або ж іншого рішення контролюючого органу в порядку і строки,
які встановлені фіскальним законодавством в адміністративному або в судовому
порядку.
3. Обґрунтовано висновок, що адміністративно-правові спори щодо рішень
контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань виникають у
зв’язку з оскарженням платником податку податкового повідомлення-рішення
контролюючих органів про визначення таких сум або рішення цих органів про
коригування митної вартості в порядку і строки, які встановлені Податковим та
Митним кодексами України за процедурами адміністративного оскарження або в
судовому порядку, що визначений КАС України.
168
4. Наголошено на відмінностях між поняттями «податкове зобов’язання»
та «грошове зобов’язання», які полягають в тому, що грошове зобов’язання є
ширшим, аніж податкове, оскільки крім податків може включати штрафну
(фінансову) санкцію порушенням вимог фіскального законодавства.
5. Доведено, що вся система прав та обов’язків платників податків, зборів,
митних та інших платежів, закріплених нормами адміністративного, податкового
та митного законодавства, юридичної відповідальності, а також гарантії реалізації
вказаних елементів становлять адміністративно-правовий статус платників, який
визначається обсягом та характером їх адміністративної правосуб’єктності.
6. Наголошено на побіжності норм ст. 30 Митного кодексу України в
частині відповідальності фіскальних органів, їх посадових осіб та інших
працівників, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або
допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на
користь третіх осіб. Законодавець передбачив, що у таких випадках вказані особи
несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність
відповідно до закону. Доведено, що така бланкетна норма не гарантує механізму
юридичної відповідальності вказаних осіб, а відтак ставить під сумнів можливість
правомірності виникнення, зміни та/або припинення податкових відносин.
7. Встановлено особливості розгляду і вирішення адміністративними
судами України спорів щодо рішень контролюючих органів про визначення сум
грошових зобов’язань, зміст яких полягає у порядку їх розгляду судами першої,
апеляційної та касаційної інстанцій, що передбачає використання спеціальних
строків відповідного оскарження судових рішень, а також набрання ними
законної сили.
8. Наголошено на неоднозначності змісту норм, що містяться в п. 56.19 ст.
56, ст. 102 ПК України та ст. 99 КАС України, які по-різному вказують строки
судового оскарження рішень контролюючих органів, в тому числі і про
визначення сум грошових зобов’язань, чим породжують конфліктність у системі
публічно-правових відносин.
169
9. На основі аналізу типових адміністративних справ щодо оскарження
рішень контролюючих органів про визначення сум грошових зобов’язань
визначено основні проблемні питання організаційного і правового механізму
вирішення таких спорів, як-то:
– недостатньо повне вивчення судом фактичних обставин, що мають
відповідне значення для справи;
– відсутність спеціальних строків позовної давності для оскарження рішень
суб’єктів владних повноважень;
– невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;
– недотримання (порушення) норм матеріального або процесуального
права, що у свою чергу призводить до процесуально неправильного вирішення
вказаних спорів;
– наявність неоднозначної практики вирішення даних спорів судами першої
та апеляційної інстанції.
10. На основі аналізу «Порядку взаємодії органів державної податкової
служби та органів Державної казначейської служби в процесі відшкодування
податку на додану вартість», затвердженого постановою КМ України від 17
січня 2011 р. № 39, встановлено його правову недосконалість, яка полягає у
тому, норми не передбачають бюджетного відшкодування податку на додану
вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням
судового контролю над рішеннями фіскальних органів, ухвалених за
результатами перевірки сум податку на додану вартість, заявлених до
відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.
11. З метою вдосконалення адміністративного процесу з розгляду та
вирішення адміністративними судами спорів щодо рішень контролюючих органів
про визначення сум грошових зобов’язань запропоновано такі пропозиції:
– ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України викласти в такій редакції:
«Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил
можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли
170
16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами,
установами, організаціями - посадові особи цих підприємств, установ,
організацій»;
– доповнити ст. 301 Митного кодексу України «Повернення помилково
та/або надміру сплачених сум митних платежів» пунктом 4-1 і викласти його у
такій редакції: «4-1) рішення про коригування митної вартості скасовано в
адміністративному або судовому порядку».