СЛОВОТВІРНІ ТА СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Дерді Емма Тіберіївна

УДК 811.111: 340.113

СЛОВОТВІРНІ ТА СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філол. наук, професор,
Карабан В. І.

КИЇВ 2003

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

17

1.1. Термін і його визначення у сучасній лінгвістиці

17

1.2. Основні напрями вивчення термінологічної лексики юриспруденції

27

1.3. Способи утворення англійських юридичних термінів

39

1.4. Термін в юридичному дискурсі

50

1.5. Розвиток англійської юридичної терміносистеми

55

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

65

РОЗДІЛ2. СЛОВОТВІРНІ ТА СТРУКТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

68

2.1. Словотвірні особливості англійських юридичних термінів

68

2.1.1. Афіксація як засіб включення терміна права у матрицю терміносистеми

68

2.1.1.1. Основні риси префіксального термінотворення англійських юридичних термінів

69

2.1.1.2. Особливості суфіксального термінотворення англійських юридичних термінів

75

2.1.2. Конверсія в англійській юридичній термінології

81

2.1.3. Основоскладання та семантична ємність правничих термінів-композитів

86

2.1.4. Абревіація як засіб компресії правової інформації

91

2.2. Характерні особливості термінів-словосполучень

99

2.2.1. Основні риси двохкомпонентних термінів-словосполучень

104

2.2.2. Багатокомпонентні словосполучення як засіб передачі
максимальної кількості правової інформації

107

2.2.3. Словосполучення з of-phrase в якості постпозитивної ознаки

115

2.2.4. Основні риси словосполучень, що містять власні назви

118

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

122

РОЗДІЛ3. СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКИХ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

125

3.1. Вторинна номінація як засіб формування англійської юридичної лексики

126

3.1.1. Метафора як адекватний засіб відображення правової інформації

128

3.1.2. Метонімія в якості засобу вербалізації сучасних правових знань

132

3.2. Спеціалізація слів і їх значень

135

3.3. Семантичні відносини всередині терміносистеми юриспруденції

138

3.3.1. Відносини полісемії в англійській правничій термінології

138

3.3.2. Явище омонімії в системі англійських юридичних термінів

143

3.3.3. Проблема синонімії в терміносистемі права

148

3.3.4. Антонімія як особливий засіб відображення полярності в
англійській правничій термінології

157

3.3.5. Гіпонімія в спеціальній лексиці юриспруденції

161

3.3.6. Деякі прагматичні аспекти функціонування термінів в
юридичних текстах

167

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

177

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА СЛОВНИКІВ

187

ДОДАТКИ

221

ВСТУП

В останні роки увагу дослідників усе більше привертають проблеми опису структури, семантики і прагматики окремих підсистем словникового складу мови, зокрема, спеціальної юридичної лексики, яка є тим прошарком системи мови, що не тільки зберігає і передає наукову інформацію, але й помітно реагує на зміни мовної ситуації. Вона знаходиться у безпосередньому зв’язку з динамікою розвитку юридичної галузі знання, що знаходить відображення у формуванні засобів виразу, в моделях і правилах її організації і в структурі самого юридичного тексту.
Зауважимо, що з поширенням міжнародних зв’язків вивчення іноземної мови як мови спеціальної набуває також фахового термінологічного спрямування, однією з ознак якого є термінологічна двомовність. Терміни різних галузей знань утворюють в українській та іноземній мовах свої системи з внутрішньою впорядкованістю компонентів. Знайти оптимальну відповідність цих систем важливе завдання сучасної філологічної науки, орієнтованої на якісне викладання іноземних мов, з урахуванням вимог еколінгвістики, міжнародних актів і положень, зокрема Європейської хартії двомовного та багатомовного навчання”, на що вказує К. Кусько [85, с.16].
У 90-х роках ХХ століття широкого розповсюдження набула ідея глобалізації світової економіки як основний напрямок розвитку людства. З часом глобалізація набула не тільки економічної, але й комунікативної природи, оскільки вона є трансформацією індустріального суспільства в суспільство інформативне. Проте жодні знання не можуть існувати без власної мовної бази термінологічного апарату, які повинні бути зрозумілими для усіх учасників процесу створення, передачі й сприйняття нових знань.
На сучасному етапі розвитку суспільства про неабияку роль англійської мови зокрема, як засобу міжнародного спілкування свідчать такі факти: більше 90% наукових публікацій в галузі новітніх технологій публікуються англійською мовою, 80% ресурсів наукового характеру в мережі Інтернет та World Wide Web (WWW) доступні лише тим, хто володіє англійською мовою. [114, с.23]. На сьогодні англійська стає мовою, яка об’єднує різні етнічні групи і робить можливим процес досягнення економічного розквіту. За допомогою англійської мови стає можливою термінологічна глобалізація, оскільки саме англійська є джерелом формування первинних термінів науки або техніки [321, с.27].
У свою чергу, необхідною передумовою спілкування фахівців ( що стає складнішим у зв’язку з безперервною спеціалізацією наук) є процеси впорядкування, гармонізації та уніфікації спеціальних лексичних одиниць, зокрема, в англійській мові. Ці процеси можливі за умови чіткої систематизації окремих термінологій, опису зв’язків між окремими елементами систем та їх логічного впорядкування. Глобалізація впливає також на стандартизацію політичної ідеології та, відповідно, уніфікацію законодавства. Міжнародна уніфікація законодавства, прикладом якої є правова база Європейського Союзу, потребує глибокого знання відмінних та схожих рис правових систем. Такі знання є невід’ємними від знання правової термінології.
Системний аналіз термінології правової науки, впорядкування знань про цей аспект діяльності людини, його окремих одиниць і відношень між ними допоможуть людині у пізнанні світу навколо неї, у його членуванні і у загальній орієнтації у правовому полі. Дослідження юридичної термінології саме на матеріалі англійської мови дозволить дізнатися про національні особливості, які складалися протягом тривалого часу в процесі становлення цієї термінології, зазнаючи водночас безпосереднього впливу з боку представницьких терміносистем відомих мов.
Термінологія права виступає найважливішою та найінформативнішою частиною мови права. Терміни права, які виражають категорії правової науки, представлені в різних жанрах: законодавстві, процесуальних документах, монографіях, підручниках (сфера функціонування правових термінів), а також у відповідних словниках, енциклопедіях (сфера фіксації термінів).
В основі мовного спілкування лежить необхідність організації спільної діяльності, тобто мова, що обслуговує всі форми і сфери соціальної взаємодії людей (правової взаємодії також), дозволяє організовувати її таким чином, щоб ця взаємодія давала певний значущий для суспільства результат дозволяла передавати знання, спонукати до дій, виробляти ставлення до дійсності [186, с.29].
Основною функцією права, в свою чергу, визнається функція регулювання суспільних відносин, а мета правової комунікації полягає при цьому у впливі на волю і свідомість людей таким чином, щоб створити спонукальні мотиви поводити себе правомірно, відповідно до вимог правових приписів, використовуючи правоможності і виконуючи юридичні обов’язки [268, с.8].
Мова і право виникають, щоб керувати діяльністю людей, а для того, щоб здійснювати це ефективно, засоби керування повинні бути співвіднесені зі світом предметної діяльності людини. Кожна з систем співвідноситься зі світом життєдіяльності людини по-своєму, але спільним є те, що мова і право являють собою продукти діяльності людей з відображення дійсності що їх оточує. Мова фіксує матеріальний і духовний світ дуже детально: в мові отримали позначення живі і неживі предмети, явища, процеси, дії, якості і властивості. Право також своєрідно відображає дійсність, створюючи поняття, покликані регулювати дії і діяння людей, і тим самим координувати їх діяльність. Мова і право функціонують у суспільстві в тісній взаємодії одного з одним. Це виявляється, перш за все, в тому, що мова обслуговує право. По-перше, вона виражає волю законодавця; по-друге, доводить цю волю у вигляді правових приписів до відома учасників суспільних відносин [268, с.12].
Таким чином, найбільшої уваги потребують юридичні терміни як сама інформативна і функціонально важлива частина мови права, що закріплює основні нормативно-правові поняття, адже словниковий склад мови безпосередньо і швидко реагує на всі зміни в суспільному житті, поповнюючись новими словами і виразами. Поповнення словникового складу йде при цьому за певними семантичними сферами, характер яких зумовлений історично. У той або інший період спостерігається інтенсивне збагачення словникового складу даної мови в певних її лексичних пластах у зв’язку зі швидким розвитком відповідних галузей суспільного життя.
Розвиток юридичної науки в умовах розширення культурних контактів і обміну інформацією, яка постійно збільшується, що є характерним для сучасної епохи, знаходить своє відображення в зміні сучасного складу англійської правової лексики, що потребує пильної уваги до себе з боку лінгвістів. Адже спеціальна лексика є тим прошарком системи мови, який не тільки зберігає і передає наукову інформацію, але й найпомітніше реагує на зміну мовної ситуації.
Саме тому в нашому дослідженні робиться спроба показати зумовленість збагачення словникового складу англійської мови в галузі права суспільно-історичними чинниками. Особливого значення набуває проблема виявлення тих шляхів, якими йде утворення нових слів, вивчення закономірностей у використанні тих мовних засобів, що є в наявності, при утворенні правничих термінів. При цьому постає цілий ряд питань: про роль, характер і напрямок семантичних змін у наявних словах, про характер провідних словотвірних типів в англійській юридичній термінології, про місце запозичень у процесі формування правничої терміносистеми.
У зв’язку з інтенсивним розвитком юриспруденції кількість спеціальних юридичних позначень різко зростає. Термінологічне поле юридичної лексики ускладнюється. Для всебічного вивчення нами було обрано англійську юридичну термінологію як матеріальних галузей права (цивільне, трудове, шлюбно-сімейне, земельне, адміністративне, конституційне, кримінальне), так і процесуальних цивільне процесуальне право, кримінально-процесуальне, адміністративно-процесуальне. Розглядаються також терміни прикладних галузей права (наприклад, криміналістики) та загальної теорії права. Дослідження термінів вищезазначених галузей дозволяє глибше висвітлити окремі мікрополя юридичної лексики (інститут права власності в цивільному праві, інститут відповідальності посадових осіб в адміністративному праві, інститут виборчого права в конституційному праві та інші) з їх взаємозв’язками та відносинами, виявити термінологічний апарат, яким оперує юриспруденція, здійснити аналіз сучасного складу правничої лексики і виявити основні тенденції її розвитку.
Теоретичною базою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених В.Г.Гака, К.А.Дюжикової, Д.І.Квеселевича, Н.Ф.Клименко, О.Д.Мешкова, А.Д.Бєлової, Л.Ф.Омельченко, В.Н.Телія, З.А.Харитончик, П.В.Царьова, Р.Картера (Carter R.), Д.Круза (CruseD.), І.Ліча (LeechY.), Р.Хадсона (HudsonR.) та багатьох інших [57; 92; 131; 138; 181; 22; 195; 237, 253; 258; 282; 287; 313; 305], зокрема, в галузі термінології: Л.М.Алєксєєвої, А.С.Герда, Б.Н.Головіна, С.В.Гріньова, В.П.Даниленко, Т.А.Журавльової, Т.Л.Канделакі, В.І.Карабана, В.М.Лейчика, В.Ф.Новодранової, І.С.Квитко, Т.Р.Кияка, А.В.Крижановської, Е.Ф.Скороходько, А.В.Суперанської, Л.Б.Ткачової, Л.Бауер (BauerL.), Р.Робінса (RobinsR.), Т.Сейворі (SavoryT.) та інших [5; 60; 61; 67; 73; 100; 118; 120-128; 165; 191; 133; 135; 153; 224-226; 233; 238; 272; 327; 330].
Юридична підсистема англійської мови виявилася значно менш розробленою в лінгвістичній літературі, незважаючи на наявність окремих робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників Л.В.Барби, І.І.Борисенко, Н.В.Войко, В.Ю.Залевської, С.Е.Максимова, Т.В.Морщакової, С.Г.Носик, Е.М.Сідо, С.П.Хижняка, В.Бішина (BishinW.), Б.Бікса (BixB.), Дж.Гіббонса (GibbonsJ.), П.Гудріха (GoodrichP.), Д.Мелінкофа (MellinkoffD.) та інших [20; 31; 47; 104; 173; 186; 192; 221; 256; 273; 275; 296; 300; 317].
У монографіях зарубіжних дослідників В.Бішина (BishinW.), Б.Бікса (BixB.), Дж.Гіббонса (GibbonsJ.), П.Гудріха (GoodrichP.), Д.Мелінкофа (MellinkoffD.) не ставиться мета детального вивчення структурно-семантичних особливостей юридичної підсистеми [273; 275; 296; 300; 317]. Їх цікавлять питання практичного застосування юридичної підмови: розуміння, тлумачення і використання правових термінів в правових актах, юридичній літературі та судовій практиці.
Наявні вітчизняні роботи не можна вважати вичерпними щодо всього комплексу питань, пов’язаних зі становленням, утвореннням і функціонуванням англійської юридичної термінології. Зважаючи на це, і беручи до уваги той факт, що в наукових роботах, присвячених цій темі, коло вирішуваних проблем було обмеженим, а також те, що системний аналіз словотвірних та структурно-семантичних характеристик правничої лексики в сучасній англійській мові не був предметом спеціального дослідження, ми поставили собі за мету заповнити ці лакуни.
Комплексний і адекватний опис усіх мовних явищ, що існують в окремій юридичній підсистемі англійської мови, стає у наш час особливо важливим у зв’язку з розвитком і широким застосуванням системно-структурного підходу до вивчення мовних явищ, який виходить із наявності тісного взаємозв’язку усіх підсистем мови в межах загальної системи та з уявлення про неможливість адекватного розуміння всієї системи без урахування всіх її складових елементів.
Сказане вище визначає актуальність цієї роботи, яка полягає в необхідності проведення докладного системного дослідження спеціальної лексики юриспруденції, яка включає поряд із цілими словами і сполучення слів, а також словотвірні моделі та правила сполучення слів-термінів у синтагматичні послідовності для виконання конкретного номінативного завдання, в плані якомога повнішого її опису та виявлення усіх основних шляхів її формування, організації та функціонування в межах правничого письмового дискурсу.
Актуальність теми зумовлена також відсутністю робіт, які б дали змогу отримати цілісну картину інвентаря правничої терміносистеми на сучасному етапі становлення та гармонізації відповідних субмов права демократичних країн світу, в тому числі й української правничої термінології, та загальнотеоретичних питань, які стосуються процесів виникнення наукових термінів права як одиниць первинної і вторинної номінації, а також особливостей їх функціонування в юридичному дискурсі.
Зв’язок з науковими темами. Робота виконувалася в межах наукової теми 02БФ12 01/1 Термінотворчі процеси у сучасних європейських мовах” в Інституті філології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка.
Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб системно представити англійську правничу термінологію, основні шляхи і способи утворення юридичних термінів у сучасній англійській мові та описати прагматичні аспекти функціонування англійських правничих термінів в письмовому юридичному дискурсі.
Для досягнення цієї мети вважаємо за необхідне зупинитися на вирішенні таких завдань:
1. розглянути основні властивості та ознаки юридичного терміна;
2. визначити принципи системної організації юридичної термінології англійської мови;
3. виявити та описати словотвірні особливості англійських юридичних термінів;
4. проаналізувати особливості синтаксичного способу творення юридичних термінів у сучасній англійській мові;
5. виявити особливості структурних і структурно-семантичних моделей англійських правничих термінів;
6. встановити характер лексико-семантичних відносин всередині термінологічного поля юриспруденції (явища полісемії, омонімії, синонімії, антонімії, гіпонімії);
7. проаналізувати юридичний дискурс в його письмовій формі та визначити ступінь його насиченості зовнішніми та внутрішніми юридичними термінами.
Об’єктом дослідження стали слова і словосполучення англійської юридичної термінології в обсязі 35362 одиниці, які містяться в тлумачних юридичних словниках англійської мови та в опрацьованих джерелах матеріалу дослідження загальним обсягом 10 000 сторінок (тексти законодавчих актів та процесуальних норм права, матеріалів у справах, які були предметом розгляду суду, вироків та газетних статей на правову тематику). Крім цього, були використані лексикографічні дані інших словників (див. перелік словників і довідкових видань).
Предметом вивчення виступають словотвірні, структурно-семантичні та прагматичні характеристики англійської юридичної термінології.
Мета та завдання дисертації визначили вибір таких методів дослідження: метод синхронного опису і структурного аналізу, метод елементарних статистичних підрахунків. Для виявлення особливостей структурно-семантичних процесів, які відбуваються в правничій підсистемі англійської мови, застосовувався зіставний аналіз, традиційно-аналітичний метод спостереження та узагальнення мовних фактів і метод лінгвістичного опису, який містить у собі пояснення будови і функціонування досліджуваних явищ. Для дослідження письмового юридичного дискурсу було застосовано метод, запропонований С.Галінським, для аналізу фахових текстів на предмет їх розуміння та сприйняття адресатами в залежності від термінологічної насиченості та соціальної спрямованості акту комунікації
Наукова новизна роботи полягає в тому, що:
в ній на конкретному мовному матеріалі вперше здійснено комплексне дослідження сучасного стану англійської юридичної термінології;
визначено основні принципи та способи юридичного термінотворення англійської мови;
досліджено роль словотвірних елементів в утворенні термінів;
встановлено продуктивні моделі термінотворення в сучасній правничій лексиці;
показано специфіку процесів номінації в англійській лексиці юриспруденції;
виявлено й описано лексико-семантичні особливості одиниць спеціальної підсистеми англійської мови юридичної термінології;
визначено ступінь насиченості різних видів письмового юридичного дискурсу зовнішніми та внутрішніми правничими термінами.
Теоретичне значення роботи полягає у постановці та вирішенні проблем, пов’язаних із питанням виявлення основних шляхів і способів утворення англійських юридичних термінів та тенденцій розвитку їх семантики, що становить внесок у розвиток термінознавства англійської мови.
Проведене дослідження дозволяє розвинути і конкретизувати низку теоретичних положень, пов’язаних з визначенням самого поняття терміна і його ознак на відміну від нетермінологічної лексики.
Детальне вивчення структурних і семантичних особливостей англійських юридичних термінів допоможе усунути існуючі на сьогоднішній день розбіжності і нечіткості у поданні термінів у відповідних словниках і учбових матеріалах, наприклад, у процесі розмежування багатозначних термінів і термінів-омонімів.
На захист виносяться такі положення:
1. Для сучасної англійської юридичної термінології характерною є подвійна мовна основа. Намагання до точності виразу веде до збереження залишків французької і латини в якості спеціально створених термінів, а також накопичення синонімів у процесі пошуку семантичної точності.
2. Серед слів-термінів англійської правничої термінології найпоширенішими є афіксальні похідні (15,3% від загальної кількості однослівних термінів). Для їх утворення використовується 61% префіксів і суфіксів від усього афіксального інвентаря англійської мови. Домінують префіксальні моделі які передають значення протилежності, взаємного зв’язку, додатковості, опредмеченої дії, виконавця дії. У якості твірних основ використовуються іменники, прикметники, дієслова і прислівники.
3. Похідні за конверсією юридичні терміни (1,4%) передають значення функцій певної особи, покарань, джерел права, правопорушень. Юридичні терміни складні слова (1,6%) переважно утворюються для найменування суб’єкта та місця дії, процесуальних дій, правомірних діянь, документів. Серед скорочень (4,3%) ініціальний тип абревіатур номінує назви посадових осіб, правомірних дій, види правових актів, види судів.
4. Кількість термінів-словосполучень в англійській правничій термінології у 2,5 рази перевищує кількість однослівних термінів (72,5%). Двохкомпонентні словосполучення називають злочинну особу, правовий акт, злочинне діяння. Трьохкомпонентні словосполучення номінують законодавчі акти, судові установи, юридичні документи. Використання of-phrase у словосполученнях уточнює значення шляхом уживання постпозитивних атрибутів до означуваного слова. Власні назви, як елемент словосполучення, конкретизують назви державних судових органів, законодавчих актів, збірок судових рішень.
5. Поповнення сучасної англійської правової лексики внаслідок вторинної номінації відбувається за рахунок метафоризації (функціональна подібність, подібність ознак) і метонімізації (зв’язок між процесом і результатом, процесом і особою, процесом і документом). Правничі терміни утворюються внаслідок спеціалізації значення загальновживаних слів на позначення органів тіла людини, предметів побуту, абстрактних явищ, тварин.
6. Системний характер юридичної термінології визначається наявністю гіперо-гіпонімічних та антонімічних відношень термінів права, які є універсальним засобом тематичної ієрархічної та різнополюсної організації досліджуваної термінології. Асистемність англійської правничої термінології полягає в наявності полісемантичних, омонімічних та синонімічних термінів, які за відсутності визначаючого контексту перешкоджають однозначному розумінню правового поняття, але водночас є джерелом поповнення юридичної лексики за законом економії мовних зусиль.
7. Соціальний фактор приналежності людини до простого громадянина або до представника юридичної фахової спільноти є визначальним для термінологічної насиченості текстового рівня дискурсу правової субмови зовнішніми і внутрішніми термінами, та загальновживаною лексикою, завданням яких є передати своєрідність моделі світу, освітлюючи реальну класифікацію досвіду людини в правовому полі.
Практичне значення проведеного дисертаційного дослідження визначається можливістю його застосування у лексикографічній практиці, при читанні нормативних курсів із лексикології, лексикографії, перекладознавства і термінознавства англійської мови, спецкурсів з юридичної термінології, для укладання методичних розробок і посібників, написанні підручників з англійської мови для юридичних вищих навчальних закладів та факультетів, і надасть можливість формулювати відповідні рекомендації для викладачів англійської мови, які працюють з майбутніми фахівцями в галузі юриспруденції.
Особистий внесок у дослідження полягає в подальшій розробці, уточненні та розширенні знань про специфіку англійської правничої терміносистеми, зокрема, у виявленні певних словотвірних моделей утворення похідних та складних термінів права, вивченні семантичних відношень всередині цієї термінолексики у сучасній англійській мові.
Апробація результатів дисертації. Окремі положення дослідження представлені в матеріалах міжнародних конференцій, в роботі яких авторка брала участь: Функциональная лингвистика. Язык в современном обществе” (Ялта, 5-9 жовтня 1998 р.), Проблемы семантического описания единиц языка и речи” (Мінськ, Біларусь, 10-12 листопада 1998р.), Функциональная лингвист

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Інтереси ефективного здійснення правової реформи в нашій країні потребують розробки відповідного лінгвістичного забезпечення, зокрема, вирішення низки назрілих проблем правової термінології. Саме тому перед лінгвістами взагалі і термінологами зокрема, постають питання, що стосуються глибокого та всебічного дослідження юридичної термінології насамперед англомовних країн, які мають багатий досвід правового регулювання демократичного устрою держави.
Системне дослідження спеціальної юридичної лексики дає можливість уявити сучасну картину правової науки як такої, що тісно пов’язана з глибинними механізмами інтелектуальної діяльності людини, адже юридична термінологія виступає найбільш важливою та інформативною частиною мови права. Терміни права, які передають категорії правової науки, представлені у різних жанрах: законодавстві, процесуальних документах, монографіях, підручниках (сфера функціонування правових термінів), а також у відповідних словниках, енциклопедіях (сфера фіксації термінів). Аналіз спеціальної мови права, впорядкування знань про цю підмову, її окремих одиниць і відношень між ними допоможуть у подальшій орієнтації людини у правовому полі.
В сучасному словниковому складі англійської мови юридична лексика утворює дещо виокремлений прошарок в живій тканині національної мови. Виокремленість одиниць юридичної лексики пояснюється не тільки обмеженою сферою їх функціонування, але й особливостями їх семантики. Правова лексика не являє собою замкненого прошарку в лексичній системі. Кількість юридичних термінів зростає, найбільш частотні отримують розповсюдження в усіх сферах комунікації. Вони фіксуються не тільки в спеціальних словниках і довідниках, а також широко використовуються в живій розмовній мові.
Для сучасної англійської юридичної термінології є характерною подвійна мовна основа. Поряд із словами та виразами, які восходять до національної мови, наявні терміни-слова та терміни-словосполучення, запозичені з класичних та сучасних європейських мов.
Іншомовна лексика здійснювала значний вплив на формування англійської юридичної термінології в певні періоди її існування, що відображається у запозиченнях з французької мови та латини, які і сьогодні широко використовуються у юридичній практиці. Інтенсивне запозичення слів з латинської мови було спричинене вивченням і використанням римського права, яке вважається основою англосаксонської правової системи. Намагання до точності виразу веде до збереження залишків французької і латини, як спеціально створених термінів, а також накопичення синонімів у процесі пошуку семантичної точності.
В англійській мові терміни-слова і терміни-словосполучення, запозичені з інших мов, в значній мірі адаптувалися, внаслідок чого ядро сучасної лексики права є лише частково специфічним і будується у відповідності з правилами термінотворення властивими англійській мові. Юридична термінологія має свою особливу системну організацію, тому що в ній зібрано і особливим чином організовано мовний матеріал різних мов.
Внутрішній єдності цього ядра та його спільності з загальновживаною лексикою сприяє наявність в ньому обмеженого та тематично єдиного набору словотвірних елементів, який слугує базою для утворення складніших одиниць юридичної лексики. Визначений набір основ та словотвірних елементів зумовлюють професійне розуміння фахівців у галузі юриспруденції, виступаючи своєрідними провідниками наукової інформації.
Провідна роль у створенні нових термінів належить афіксації і зумовлено це фактом використання у якості мотивуючої основи вже існуючих у загальновживаній англійській мові слів, що робить новостворені на їх базі юридичні терміни зрозумілими і полегшує їх подальше використання. Зазначимо, що у процесі побудови юридичних термінів використовується більше 60% наявних у сучасній англійській мові суфіксів і префіксів. Найчастіше у якості мотивуючої основи використовуються іменники і дієслова, рідше прикметники. Визначальним є той факт, що результативною одиницею префіксального і суфіксального термінотворення у праві є іменник, тобто спостерігається процес номіналізації досліджуваної термінології.
Моделі правничих термінів в англійській мові організовані у відповідності з жорсткими нормами термінотворення, типовими для вузькоспеціальної лексики. Всі моделі слугують відображенню встановлених фахівцями основних понять правової науки. Кожна модель утворена з конкретною метою і відповідає ісковому змісту в своєму полі. Наповнення моделі відбувається у відповідності з екстралінгвістичними вимогами поняттєвого поля. Чіткість і універсальність моделей забезпечується набором визначених словотвірних елементів певного мікрополя. Сукупність типів моделей і набору словотвірних елементів, характерних для спеціальної мови юриспруденції являє собою визначену систему. Число моделей для термінотворення в кожному мікрополі права є обмеженим.
Номінативний характер правничих термінів дозволяє номінувати такі мікрополя юриспруденції: суб’єкт дії (терміни-складні слова, двохкомпонентні словосполучення, суфіксальні похідні), місце (конверсивні похідні, складні слова), правомірна дія (складні слова, абревіатури, двохкомпонентні слово­сполучення), документ (складні слова, двохкомпонентні словосполучення), об’єкт права (конверсійні похідні, складні слова), злочин (складні слова, двохкомпонентні словосполучення, трьохкомпонентні словосполучення, слово­сполучення власні назви), суд (абревіатури, двохкомпонентні словоспо­лучення, трьохкомпонентні словосполучення), галузь права (абревіатури, двохкомпонентні словосполучення).
Мовна основа юридичної лексики породжує складні семантичні відносини всередині термінологічного поля права. Опис семантичних процесів, які відбуваються в спеціальній лексиці, дозволяє розкрити їх своєрідність. Семантичні відносини всередині термінологічного поля юриспруденції відіграють принципово важливу організуючу роль в окремих її ланках.
Юридична лексика розвивається за своїми внутрішніми законами. План змісту слів правової лексики зумовлений характером спеціальних знань, а план виразу підпорядковується цим екстралінгвістичним факторам. Внаслідок цього в мові юристів” склалися свої способи термінотворення, продиктовані виключно специфікою юриспруденції.
Значення англійських юридичних термінів не статичне. Воно характеризується динамікою: зі зміною елементів системи змінюються і типи системних відношень.
Поповнення сучасної англійської правової лексики мовними засобами національної мови відбувається головним чином за рахунок метафоризації (на основі функціональної подібності, подібності ознак, подібності до тварин і до назви місця) і метонімізації (на основі зв’язку між процесом і результатом, результатом і процесом, процесом і особою, процесом і предметом, частиною і цілим, процесом і документом). Ці семантичні процеси сприяють розвитку полісемії та міжгалузевої омонімії.
Незважаючи на те, що термінологами-нормалізаторами ведеться постійна боротьба з такими явищами як синонімія, омонімія, полісемія, всі вони супроводжують термінотворення і в сфері англійської правничої терміносистеми, і ці семантичні явища неможливо ні ігнорувати, ні перемогти, оскільки неможливо відірвати терміни від реальної живої мовної матерії.
Полісемія отримала найбільший розвиток у вузьких галузях знань, стрімкий розвиток яких виявляє, що нерідко за одним мовним знаком ховається не одне, а декілька понять, явищ, об’єктів. Існування багатозначних юридичних термінів можна пояснюється належ­ністю правової термінології до літературної англійської мови: всі тенденції слова, зокрема, тенденція до полісемії, у терміна потенційно зберігаються. Здатність терміна володіти багатозначністю надає спеціальній лексиці необхідну для її ефективного функціонування можливість економії мовних засобів.
Синонімія, навпаки, відображає свідомий пошук і вибір мовних засобів для точнішого позначення там, де первинна номінація вже відбулася. У значній мірі цьому сприяють асоціації, які викликаються об’єктами. В результаті один об’єкт отримує не одну, а декілька назв, що сприяє появі значної кількості синонімів, дублетів і варіантів, зареєстрованих сучасними юридичними англійськими словниками.
Специфіку омонімічних зв’язків системи англійських правових термінів, які являють собою не тільки міжсистемне, але й внутрішньосистемне явище, в певній мірі слід вбачати в походженні юридичної термінології, значна частина якої бере початок від загальнолітературної лексики, продовження омонімічних зв’язків якої і спостерігається у внутрішніх зв’язках досліджуваної терміносфери. Крім того, це семантичне явище властиве юридичній лексиці, яка вступає в омонімічні відносини з одиницями інших терміносистем, з нетермінологічною лексикою, а також з мовними одиницями всередині власної термінологічної системи, тобто в межах однієї галузевої термінології.
Лексиці права антонімія є такою ж властивою, як і загальнолітературній мові взагалі, тому що в основі протиставлення і слів, і термінів лежать загальні причини, які зберігаються в самому характері людського мислення. Законодавчий словник містить багато антонімів, тому що закони відображають полярні інтереси права і обов’язку.
Гіпонімія є однією з основних парадигматичних відносин у семан­тичному полі права ієрархічна організація його елементів, яка грунтується на родо-видових відносинах. Гіпонімічні відносини у правовій термінології розглядаються як системоутворюючі для того чи іншого терміна по вертикалі, на відміну, наприклад, від синонімічних відносин тобто відносин по горизонталі. Семантика гіперонімів формує своєрідну мікросистему, значення в якій перебувають у зв’язку з іншими. Оскільки зв’язок між англійськими юридичними термінами гіперонім-гіпонім відбиває взаємозалежність між родовим і видовим поняттями, що є вищою формою відображення у свідомості людини сутності правових явищ, понять і в яких акумульований весь теоретичний досвід, набутий юридичною наукою, маємо підставу вважати гіперо-гіпонімічні відношення термінів права універсальним засобом тематичної ієрархічної організації досліджуваної термінології.
Соціальний фактор приналежності людини до простого громадянина або до представника юридичної фахової спільноти є визначальним для термінологічної насиченості текстового рівня дискурсу правової субмови зовнішніми і внутрішніми термінами, та загальновживаною лексикою, завданням яких є передати своєрідність моделі світу, освітлюючи реальну класифікацію досвіду людини в правовому полі.
В цілому англійська юридична лексика характеризується стабільністю та однорідністю засобів і моделей термінотворення.
Для системного вирішення завдань дослідження нами вперше на конкретному мовному матеріалі здійснено комплексне дослідження сучасного стану англійської юридичної термінології, визначено основні принципи юридичного термінотворення англійської мови, досліджено роль словотвірних елементів в утворенні термінів, встановлено продуктивні моделі термінотворення в сучасній правничій лексиці, показано специфіку процесів номінації в англійській лексиці юриспруденції, виявлено і описано лексико-семантичні особливості одиниць спеціальної підсистеми англійської мови юридичної термінології, проаналізовано юридичний дискурс в його письмовій формі та визначено ступінь його насиченості зовнішніми та внутрішніми юридичними термінами.
Розробка теоретичних положень і проведення на їх основі опису юридичної термінології в лексико-семантичній системі англійської мови стало можливим завдяки комплексному використанню теоретичних та практичних методів дослідження. Вирішення нових завдань сучасної лінгвістики стало можливим завдяки відомим досягненням термінознавства і не протирічить їх положенням.
Проведене дослідження розвиває і конкретизує низку теоретичних положень, пов’язаних з визначенням самого поняття терміна і його ознак на відміну від нетермінологічної лексики.
Детальне вивчення структурних і семантичних особливостей англійських юридичних термінів допоможе усунути існуючі на сьогоднішній день розбіжності і нечіткості у поданні термінів у відповідних словниках і учбових матеріалах, наприклад, в процесі розмежування багатозначних термінів і термінів-омонімів.
Практична цінність проведеного дисертаційного дослідження визначається можливістю його застосування у лексикографічній практиці, при читанні теоретичних курсів з лексикології, лексикографії, перекладознавства і термінознавства англійської мови, спецкурсів, для укладання методичних розробок і посібників, написанні підручників з англійської мови для юридичних вузів та факультетів, дозволить запропонувати відповідні рекомендації для викладачів англійської мови, які працюють з майбутніми фахівцями в галузі юриспруденції.
Подальші розробки цього напрямку можуть ґрунтуватися на проблемі вивчення функціонування англійських правових термінів в юридичних текстах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА СЛОВНИКІВ

1. АгееваМ.Г. Типология и механизмы глагольной метонимии в современном английском языке. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1990. 16с.
2. АкуленкоВ.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Харьков: Изд-во Харьковского ун-та, 1972. 215с.
3. АлександровскаяЛ.В. Семантика термина как члена общелитературной лексики. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.19. М., 1973. 24с.
4. АлексееваЛ.М. Деривационный аспект исследования термина и процессов терминообразования. (На матер. науч.-техн. терминологии рус. и англ. языков). Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. Пермь, 1990. 161с.
5. АлексееваЛ.М. Метафорическое терминопорождение и функции терминов в тексте. Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.19. М., 1999. 33с.
6. АлексенкоТ.А. Модели метафорической связи в семантике английского физического термина// Вторичная номинация в современном английском языке. Пятигорск: 1987. С.166-175.
7. АликаеваГ.В. Единицы деривационного уровня, состоящие из словообразовательных гнезд и словообразовательных рядов// Филологические науки. 1999. - №1. С.35-40.
8. АлимовВ.В. Явление лингвистической интерференции при изучении специального перевода (на прим. рус., англ., нем. языков в военном, техническом и юридическом переводе). Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1998. 24с.Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. М.: Изд. лит. на иностр. языках, 1956. 218с.
9. АндрейцевВ.О. Проблеми реформування юридичної освіти в Україні // Право України. 1998. № 12. С.15-20.
10.АндреюкИ.А. Проблема дефиниции в отраслевых словарях: семантико-синтаксический аспект. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.19. Л.,1990. 16с.
11.АнопінаО.В. Концептуальна структура англомовної реклами косметики. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1997. 18с.
12.АпажевМ.Л. О жанрово-типологической классификации словарей и типологии читательских запросов к ним// Проблемы учебной лексикографии: Состояние и перспективы развития. Симферополь, 1992. С.4-8.
13.АраратянМ.Г. Лингвистическая природа и стилистические функции (на мат. английского языка). Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1974. 19с.
14.АрутюноваН.Д. Время: модели и метафоры// Логический анализ языка: язык и время. М.: Наука, 1997. С.51-61.
15.АрутюноваН.Д. Дискурс // Большой энциклопедический словарь Языкознание”. М.: Большая российская энциклопедия, 1998. С. 136-137.
16.АрхиповИ.К. О словообразовательном значении сложных слов // Теоретические основы словосложения и вопросы создания сложных лексических единиц. Пятигорск, 1988. С.23-37.
17.АстанковаТ.П. Словообразовательная метафоризация (на матер. англ. языка)// Лингвистические исследования: Эволюция и функционирование языка. Екатеринбург, 1993. С.50-57.
18.БаговаС.Р. Структурно-семантические и деривативные свойства экономической лексики. Дис канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 1998. 169с.
19.Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. Дис канд. філол. наук: 10.02.16. / КНУ ім. Т.Г.Шевченка. К., 2002. 208с.
20.БарбаЛ.В. Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації злочин-відповідальність” у різних функціональних стилях сучасної англійської мови. Дис канд. филол. наук: 10.02.04. Київ, 1999. 157с.
21.БеловаА.Д. Аргументация и речь политика // Філологія і культура: Зб. наук. праць. К.: КГУ, 1996. С. 53-62.
22.БеловаА.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: КГУ, 1997. 300с.
23.БеловаМ.Э. Явление вторичной номинации как результат лексико-семантического образования терминов // Вестник Ленингр. ун-та. Сер.2 История, языкознание, литературоведение. 1986. Вып.3. С.107-108.
24.БелоусоваА.Р. Субстантивное терминологическое словосочетание в языке английской научной литературы. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1989. 16с.
25.БерезаА.С. Семантичні групи німецьких термінів кримінального права і процесу// Теорія і практика перекладу. Респ. міжвід. наук. зб. К., 1981. Вип.6. С.55-61.
26.БерковВ.П. Вопросы двуязычной лексикографии. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. 191с.
27.БєловаА.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: КНУ, 1999. С. 98-103.
28.БілецькийА.О. Про мову і мовознавство. К.:АртЕк, 1996. 224с.
29.Бодуэн де КуртенэИ.А. Избранные труды по общему языкознанию. В 2-х т. М.: Изд-во АН СССР, 1963. т.1. 384с.
30.БондаренкоМ.В. Типы метонимичного переноса и проблемы их системного описания (на материале английского языка). Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. Л., 1980. 16с.
31.БорисенкоИ.И., ЛапоноговН.А., МедведеваЛ.М. О некоторых особенностях политико-правовой терминологии (на матер. совр. англ. языка)// Вестник КГУ им. Т.Г.Шевченко. Серия: М еждународные отношения и международное право. К., 1977. Вып.4 С.96-103.
32.БортничукЕ.Н., ВасиленкоИ.В., ПастушенкоЛ.П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища школа”, 1988. 263с.
33.БрицынМ.А. Юридическая терминология в восточнославянской письменности до XV века. Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.19. Хмельницкий, 1967. 38с.
34.БугуловЕ.Н. Метафора как словообразовательное средство в английской научной терминологии. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. К.: 1979. 22с.
35.БудаговР.А. Язык, история и современность. М.: Изд-во МГУ, 1971. 300с.
36.БурбелоВ.Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури 9-18 ст. Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.05. Київ: КНУТШ, 1999. 36с.
37.БушинИ.В. Формирование вторичных терминосистем и их специфика: (на мат. терминологии судебной медицины рус. и англ. языков). Дис канд. филол. наук: 10.02.19. Саратов, 1996. 241с.
38.БяликВ.Д. Структурно-семантические особенности и мотивированность научно-технических терминов в современном английском языке. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1986. 25с.
39.ВасютинВ.А. Терминография: проблема синонимичных терминов// Терминологические чтения. Цикл 2: Проблемы языков для специальных целей, научной и профессиональной коммуникации”: Тез.докл. К.: КГУ, 1991. Ч.1. С.20-22.
40.ВежбицкаяА. Язык. Культура. Познание / Отв. ред. М.А.Кронгауз. М.: Русские словари, 1996. 416с.
41.ВельштейнА.М. Современная английская биологическая терминология: особенности строения и семантики. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1970. 22с.
42.ВербицькаО.А. Термінологічна лексика і метафоризація// Мовознавство. 1983. №6. С.47-50.
43.ВильчинскийС.С. Взаимодействие терминологии, номенклатуры и общей лексики. Дис канд. филол. наук: 10.02.04. К.: 1987. 200с.
44.ВиноградовВ.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. М.: Высшая шк., 1986. 640с.
45.ВинокурГ.О. О некоторых явлениях в русской технической терминологии (1939)// ТатариновВ.А. История отечественого терминоведения. Классики терминоведения. М.: Московский Лицей, 1994. С.218-284.
46.Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка/ Отв.ред. Ю.Д.Дешериев. М., Наука, 1988. С.5-40.
47.ВойкоН.В. Юридические термины в словаре и тексте// Единицы языка в системе и тексте. Луцк, 1989. С.10-16.
48. ВолодинаМ.Н. Интернациональное и национальное в процессе терминологической номинации. М.: Изд-во МГУ, 1993. 112с.
49.ВолодинаМ.Н. Информационная природа термина// Филологические науки. 1996. №1. С.90-94.
50.ВолодинаМ.Н. Специфика терминологической номинации// Вестник Моск. ун-та. Серия 9. Филология. 1986. №5. С.38-47.
51.ВолодинаМ.Н. Термин как средство специальной информации. М.: Изд-во МГУ, 1996. 120с.
52.ВолошиновВ. Философия и социология гуманитарных наук. СПб.: Аста Пресс, 1995. 388с.
53.ВольфбергД.М. Особенности медицинской терминологии английского подъязыка детских инфекций. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. СПб., 1992. 16с.
54.ВоронінаЛ.О. Абревіатурні слова в англійській мові// Вісник Харківського університету. 1971. №68. Вип.4. С.26-29.
55.ВоскресенскаяЛ.И. Смысловая структура английских технических терминов. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1980. 24с.
56.ГаврилинаИ.С. Моделирование и когнитивные основания исследования терминосистемы профилактической токсикологии в современном английском языке. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1998. 21с.
57.Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация: Общие вопросы. М.: Наука, 1977. 359с.
58.ГалкинаЕ.Н. Терминология Европейского Союза и проблемы ее перевода на русский язык. Дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1998. 318с.
59.ГердА.С. Основы научно-технической лексикографии. Л.: 1986. 73с.
60.ГердА.С. Семантика специальных сфер знания и система языка // Терминологические чтения (Цикл 2) Проблемы языков для специальных целей, научной и профессиональной коммуникации”: Тез.докл. К.: КГУ, 1991. Ч.1. С.31-33.
61.ГоловинБ.Н., КобринР.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая шк., 1987. 104с.
62.ГончаровБ.А. К вопросу о типологии и переводе сокращений в англоязычной научно-технической литературе// Теорія і практика перекладу. К.: Вища школа. 1991. Вып.17. С.143-151.
63.ГорбуноваВ.С. Специальные словосочетания английского языка в текстах строительной профессии (номинативно-когнитивный потенциал). Дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1999. 214с.
64.ГородецкийБ.Ю. Термин и его лингвистические свойства// Структурная и прикладная лингвистика. Вып.3. Л., 1987. С.54-62.
65.ГородиловВ.В. Структурно - семантические характеристики английской терминосистемы фитопатологии и защиты растений. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. Калинин, 1986. 16с.
66.ГоршуновЮ.В. Структурно-семантические особенности сложно-сокращенных слов современного английского языка. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1984. 16с.
67. ГриневС.В. Введение в терминографию. М.: Наука, 1995. 158с.
68.ГриневС.В. Основы лексикографического описания терминосистем. Дис докт. филол. наук: 10.02.04. М., 1990. 436с.
69.ГумовськаІ.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. Львів, 2000. 19с.
70.ГуроваВ.А. Особенности конструкций с имплицитной номинацией в современном английском языке (на материале экономических текстов). Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1985. 24с.
71.Д’яковА.С. Типологія мовних інтерференцій та їх роль у формуванні національних терміносистем. Дис канд. филол. наук: 10.02.04. Чернівці, 1997. 163с.
72.ДавыдоваГ.Б. Атрибутивные словосочетания с широкозначным словом. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1990. 16с.
73.ДаниленкоВ.П. Терминология и норма. О языке терминологических стандартов. М.: Наука, 1977. 120с.
74.ДаниленкоЛ.В. Когнитивные аспекты языковой картины мира в сравнении с научной // Когнитивные аспекты языкового значения: Меж­вузовский сборник научных трудов. Иркутск: ИГЛУ, 1997. С.28-39.
75.ДацюкЛ.С. Проблема синонімії термінологічних одиниць // Міжнар. наук. конф. Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць” (Чернівці, 8-11 жовтня 1991р.): Тез.доп. Чернівці: ЧДУ, 1991. С.22-23.
76.ДегтереваТ.А. Формы проявления семасиологических законов // Формы проявления семасиологических законов / Под ред. ДегтеревойТ.А. М.: Наука, 1961. С.3-12.
77.Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312с.
78.ДенисоваА.А. Семантика терминов общей теории права (парадигматический аспект). Дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1992. 177с.
79.Дерді Е.Т. Омонімія в англійській юридичній термінології // Проблеми романо-германської філології. Зб. наук. праць. Ужгород, 2001. С. 54-58.
80.Дерді Е.Т. Терміни-словосполучення в англійській юридичній термінології // Гуманітарний вісникю Серія Іноземна філологія. Черкаси, 1999. С.79-82.
81.Дерді Е.Т. Юридичні терміни-композити в англійській мові // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. Киів, 2000. С.118-125.
82.ДжапаридзеЛ.Д. Структурно-семантическая характеристика специальной лексики английского языка. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1981. 24с.
83.ДжиоеваА.А. Семантико-позиционная организация многокомпонентных именных сочетаний в английском языке // Науч. доклады высшей школы. Филологич. науки. 1989. №3. С.77-82.
84.Диалектика единичного, особенного и всеобщего в науке и языке. Под ред. О.С.Ахмановой. М.: Изд-во МГУ, 1980. 222с.
85.Дискурс іноземномовної комунікації / Під загальною науковою редакцією і керівництвом К. Кусько. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.І.Франка, 2002. 493с.
86.ДорошГ.Л. К вопросу о переводе английских терминологических словосочетаний на русский язык// Теорія і практика перекладу. Респ. міжвід. зб. Випуск6. К.: Вид-во КГУ, 1981. С.128-135.
87.ДроздО.М. Мови спеціальної комунікації як функціональні різновиди природніх мов // Наук. вісн. Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. Чернівці: ЧДУ, 1996. Вип. 1. Германська філологія. С.67-72.
88.ДроздоваГ.В. Типы и особенности многокомпонентных терминов в современном английском языке. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1989. 24с.
89.Дубичинский В.В. Лексические параллели. Харьков: Альфа, 1993. 155с.
90.ДубровинаЛ.В. Медицинская терминология в лексической системе современного английского языка. Дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1986. 184с.
91.ДыкинаТ.А. Термин и многозначное слово // Семантика языковых единиц. Доклады 6-й международной конференции. М.: СпортАкадемПресс, 1998. Том1. С.133-134.
92.ДюжиковаЕ.А. Аббревиация сравнительно со словосложением: структура и семантика (на материале современного английского языка) Автореф. дис докт. филол. наук: 10.02.04./ Моск. гос. ун-т им. Ломоносова. М., 1997. 47с.
93.ДяченкоЛ.Д. Гипонимия в системе английского глагола. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1976. 26с.