СОЦІОЛЕКТ ПІДЛІТКІВ ЯК СУБКУЛЬТУРА СУЧАСНОГО ЛІНГВОСОЦІУМУ (на матеріалі англійської мови 90-х років ХХ – початку ХХІ століття)

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

на правах рукопису

Боднар Руслана Володимирівна

УДК 81’276.3 055.6=111

СОЦІОЛЕКТ ПІДЛІТКІВ
ЯК СУБКУЛЬТУРА СУЧАСНОГО ЛІНГВОСОЦІУМУ
(на матеріалі англійської мови 90-х років ХХ початку ХХІ століття)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

науковий керівник:
д. філол. н., проф.
Бєлова Алла Дмитрівна

Київ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...........................................................................4
ВСТУП ............................................................................................................................5
РОЗДІЛ I. МОЛОДІЖНИЙ СОЦІОЛЕКТ ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ МОВИ ...........................................................................................12
1.1. Соціальна варіативність мови та мовлення ........12
1.2. Соціолект як основна одиниця соціальної стратифікації мови ........................27
1.3. Молодіжний соціолект як індекс соціального статусу молоді .........................35
Висновки до розділу I ..................................................................................................53
РОЗДІЛ II. СОЦІОЛЕКТ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ЛІНГВОСОЦІУМУ ТА ЙОГО ЛІНГВОКРЕАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ................56
2.1. Екстралінгвістичні фактори формування соціолекту підлітків ........................56
2.1.1. Психофізіологічні особливості підлітків .........................................................56
2.1.2. Соціокультурні чинники формування соціолекту підлітків ..........................58
2.2. Соціолект як відображення ціннісної картини підлітка ........................65
2.3. Лінгвокреативність підлітків як джерело поповнення соціолекту ...................72
2.3.1. Артикуляційна модифікація слів у соціолекті підлітків .............74
2.3.2. Лексична деривація та її особливості в соціолекті підлітків .........................76
2.3.2.1. Кодифіковані способи словотвору .................................................................76
2.3.2.2. Некодифіковані способи словотвору .............................................................82
2.3.3. Семантична деривація та її особливості в соціолекті підлітків .....................85
2.3.4. Прізвиськові номінації як свідчення лінгвістичної винахідливості
підлітків ...............................................................................................................91
Висновки до розділу ІI .................................................................................................94
РОЗДІЛ ІII. ТИПОВІ РИСИ СПОНТАННОГО МОВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ ЯК
СКЛАДОВА СОЦІОЛЕКТУ .......................................................................................97
3.1. Лексико-семантичні особливості усного розмовного мовлення підлітків ......97
3.1.1. Стилістично-знижена лексика як компонент міжособистісного стилю спілкування підлітків .........................................................................................97
3.1.2. Лексика широкої та некатегоричної номінації як прояв економії
підлітками мисленнєвих зусиль ......................................................................120
3.1.3. Вигуки як ознака емоційності міжособистісного спілкування підлітків 126
3.1.4. Інтертекстуальні вкраплення у дискурсі підлітків як елемент соціокультурного контексту спілкування ......................................................131
3.2. Типові риси синтаксису спонтанного діалогічного мовлення підлітків ........136
3.2.1. Еліптичні висловлювання ................................................................................137
3.2.2. Незавершені висловлювання ...........................................................................142
3.2.3. Висловлювання-повтори ..................................................................................146
3.3. Відхилення від норм граматики у мовленні підлітків .....................................152
3.4. Паралінгвістичні засоби в міжособистісній комунікації підлітків .................164
Висновки до розділу ІII ..............................................................................................180
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................................183
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................................188
ДОДАТОК А ...............................................................................................................217
ДОДАТОК Б ................................................................................................................242
ДОДАТОК В ...............................................................................................................247
ДОДАТОК Д ...............................................................................................................261
ДОДАТОК Ж ..............................................................................................................262
ДОДАТОК З ...............................................................................................................263

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

W 1 номер інформанта корпусу спонтанного мовлення британських підлітків
{sighing} фонаційні паралінгвістичні засоби комунікації
{ nv } laugh {nv } невербальні засоби комунікації, які використовуються в міжособистісному спілківанні інформантів корпусу
{ / } припинення використання інформантом корпусу паралінгвістичних засобів комунікації
[ Marianne ] накладання слів одного інформанта на слова іншого
we= незавершене слово
(??) помилкове транскрибування слова у текстах корпусу
[39608 : 15-17] номер тексту в матеріалах корпусу та номери мовленнєвих ходів у тексті діалогу / полілогу

ВСТУП

Важливим здобутком сучасного мовознавства є прийняття концепції про мову як явище, „соціальний момент якого ... становить невід’ємну складову його структури, розвитку, зміни та існування” [116, c.40]. Мова як соціальний феномен ніколи не існувала й не існує поза суспільством, і є яскравим відображенням усіх соціальних процесів, що відбуваються у ньому.
У сучасній лінгвістиці багато уваги приділяється вивченню різноманітних форм існування мови, яким властиві різні ступені стійкості та кодифікованості. У полі зору мовознавців знаходяться мовні варіанти, характерні для різних соціальних і професійних груп: соціолект учителів [134; 135; 147; 181], мова англійської аристократії [79] та політичних діячів [74; 140; 143; 190; 192], військовий жаргон [10; 62; 75; 96], жаргон наркоманів [182], комп’ютерний жаргон [112].
З другої половини ХХ століття особливо інтенсивно вивчається молодіжний соціолект [7; 8; 16; 19; 32; 36; 40; 48; 50; 54; 64; 76; 78; 81; 83; 93; 98; 103; 114; 117; 118; 123; 124; 128; 130; 134; 139; 144; 145; 150; 156; 157; 158; 159; 183; 188; 193; 211], носіями якого є учнівська (підлітки, студенти) та робітнича молодь і частина гуманітарної й технічної інтелігенції віком від 22-23 до 33-35 років [100, с.76]. До початку 80-х років минулого століття у вивченні молодіжного соціолекту домінував традиційний системно-зорієнтований підхід, для якого характерне протиставлення мови спілкування молоді літературній мові. Основну увагу мовознавці зосереджували на вивченні лексичних та ідіоматичних одиниць, якими послуговувалася молодь переважно для внутрішньогрупового спілкування, на аналізі семантичних і лексичних моделей словотвору, використанних для створення молодіжних соціально-маркованих лексичних та фразеологічних одиниць [95; 156; 167].
На сучасному етапі дослідження молодіжного соціолекту мовознавці говорять про необхідність вивчати його з урахуванням цілої низки факторів: соціального оточення мовців, ситуації спілкування, соціального статусу сім’ї молодих людей та соціокультурної орієнтації молоді. Нові методи соціолінгвістичних досліджень уможливлюють виявлення тісного зв’язку між молодіжною культурою та тими соціальними змінами, що відбуваються у суспільстві, адже молодіжний жаргон „виникає та функціонує не автономно в суспільному вакуумі; ... в ньому відображаються мовні зв’язки конкретного історичного періоду” [268, с.56]. Нові стилі молодіжної культури знаходять своє втілення не тільки в музиці, відеокліпах, фільмах та моді, але й у мові, якою спілкується молодь [50, с.30].
Неоднорідність молоді як соціально-демографічної категорії зумовлює різноманітність проявів молодіжного соціолекту, які стали об’єктами окремих лінгвістичних досліджень: соціолект школярів і підлітків [19; 39; 54; 61; 66; 81; 118; 119; 131; 134; 144; 145; 156; 183; 220; 254; 273; 286; 287; 288; 289], соціолект студентів [8; 40; 64; 78; 98; 103; 139; 179; 193; 205], жаргони різних молодіжних субкультурних течій [132; 173]. У низці лінгвістичних розвідок молодіжний соціолект вивчався без урахування його стратифікації [16; 36; 42; 48; 50; 76; 83; 114; 123; 124; 150; 157; 158; 159; 172; 188; 211]. Більшість сучасних дослідників розглядає молодіжний соціолект як одну з активних форм мовної реалізації сучасних етнічних мов та як джерело поповнення мовного літературного стандарту.
Значна екстралінгвістична зумовленість соціолекту підлітків як одного з рівнів мовно-стратифікаційної диференціації молодіжного соціолекту, мінливість та непостійність його лексичного складу, яка призводить до постійного поповнення різних синонімічних рядів, а також відсутність в англістиці всебічного опису особливостей сучасного мовлення підлітків визначають актуальність обраної для дослідження теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми, що розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Метою дослідження є виявлення та аналіз фонетичних, лексико-семантичних, синтаксичних та паралінгвістичних особливостей мовлення підлітків, що характеризують соціолект як некодифіковану норму мовного міжособистісного спілкування підлітків з однолітками.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання конкретних завдань дослідження:
· встановити та проаналізувати основні психологічні та соціокультурні чинники, що впливають на формування соціолекту підлітків;
· описати основні моделі словотвору, що використовуються сучасними підлітками для поповнення та оновлення соціолекту;
· вивчити соціолект підлітків на лексичному й синтаксичному рівнях і визначити особливості використання підлітками лексики та синтаксису у спонтанному мовленні;
· виявити та проаналізувати типові відхилення від норм кодифікованої граматики, що спостерігаються у спонтанному мовленні підлітків;
· дослідити використання підлітками паралінгвістичних засобів комунікації в ситуаціях міжособистісного спілкування з однолітками.
Відповідно до поставлених завдань об’єктом дослідження виступає мовлення підлітків покоління 90-х років ХХ початку ХХІ століття.
Предметом аналізу є лексичні одиниці, синтаксичні конструкції та паралінгвістичні засоби комунікації, що функціонують в усно-розмовному мовленні представників досліджуваної вікової групи.
Методологія та методика дослідження. Методи, що використовувалися у дисертаційному дослідженні, зумовлені природою його об’єкта та предмета. В основу покладено індуктивно-дедуктивний метод, спрямований на відбір з фактичного матеріалу соціально маркованих лексичних та синтаксичних одиниць, що функціонують у мовленні британських підлітків. У роботі також застосовувалися структурно-семантичний, дескриптивний і контекстуальний методи лінгвістичних досліджень та метод лексикографічного аналізу словникових дефініцій.
Основний матеріал дослідження складають аудіозаписи п’ятдесяти годин повсякденних розмов учнів середніх та старших класів п’яти шкіл, розташованих у різних мікрорайонах Лондона (Hackney, Tower Hamlets, Camden, Barnet and Herfortshire), що увійшли до корпусу спонтанного мовлення Лондонських підлітків (COLT 2000). Для вивчення окремих аспектів досліджуваного соціолекту (відображення в ньому ціннісної картини світу підлітків, аналізу їх лінгвокреативного потенціалу) також використовувалися он-лайнові словники підліткового сленгу та Інтернет-публікації з проблеми дослідження, на основі яких укладено глосарії соціолектів американських та британських підлітків.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше у вітчизняній англістиці здійснено всебічний аналіз соціолекту сучасних британських підлітків та використано для дослідження матеріали звукозаписів спонтанних розмов підлітків в ситуаціях невимушеного спілкування.
Наукова новизна результатів дослідження може бути узагальнена в таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Соціолект підлітків це соціально зумовлений лект національної мови, який формується під впливом соціокультурних факторів на базі соціально-психологічної спільності дітей у підлітковому віці та визначається особливостями мовлення, типовими для усіх чи більшості його носіїв. Це своєрідна лінгвістична субкультура підлітків, у якій знайшли своє відображення норми та цінності, що домінують у середовищі підлітків та є орієнтирами для їх вербальної і невербальної поведінки.
2. Соціолект підлітків як некодифікована норма мовного спілкування виявляє свої особливості на фонетичному (артикуляційна модифікація слів), лексичному (лексико-семантичні новоутворення, ненормативна лексика різних ступенів стилістичної зниженості) та граматичному (відхилення від норм кодифікованої граматики) рівнях.
3. Ядро соціолекту підлітків формують лексичні та фразеологічні одиниці, вигадані підлітками та запозичені ними зі жаргонів інших молодіжних субкультур, які, зазвичай, є зрозумілими тільки носіям соціолекту і функціонують у мовленні як засіб ідентифікації групової приналежності мовців.
4. З урахуванням преферентності використання у спонтанній комунікації підлітків до складових елементів соціолекту (периферії) належить лексика широкої та розмитої семантики, вигуки, інтертекстуальні вкраплення в усно-розмовному дискурсі, повтори, еліптичні та незавершені висловлювання.
5. Спонтанне мовлення підлітків характеризується широким застосуванням різноманітних фонаційних паралінгвістичних засобів комунікації, серед яких підвищення голосу до крику/вереску, уповільнення темпу мовлення за рахунок говоріння репом та голосове імітування мовлення інших осіб є преферентно-віковими засобами невербальної комунікації підлітків.
Теоретична значущість дослідження визначається тим, що його результати є конкретним внеском до розробки теоретичних проблем функціонування соціально-зумовлених мовних варіантів, зокрема до розробки фундаментальної проблеми соціальної лінгвістики зв’язку мови та суспільства. Результати дослідження є важливими з точки зору подальшого розвитку теорії соціальної стратифікації національних мов, а саме мовних варіантів, виокремлених з урахуванням фактора вікової диференціації носіїв мови. В роботі доведено, що поняття „соціолект” не обмежується лише жаргонною лексикою; його понятійний обсяг розширюється за рахунок специфічних особливостей вимови, розмовних та інвективних мовних кодів і нетрадиційного використання його носіями різних граматичних форм і структур.
Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що положення дисертаційного дослідження можуть бути використані у лекційних та практичних курсах зі соціолінгвістики, лексикології та стилістики англійської мови, матеріали дослідження можуть бути застосовані на практичних заняттях із вивчення живого розмовного мовлення на матеріалі сучасної англійської мови. Зібрані в процесі дослідження глосарії можуть стати допоміжним матеріалом для укладання спеціалізованого словника.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на міжнародній науковій конференції „Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу” в Київському університеті імені Тараса Шевченка 14 квітня 2004 р.; на науковій конференції „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”, присвяченій 200-річчю від дня народження М.О.Максимовича в Київському університеті імені Тараса Шевченка 12 жовтня 2004 р.; на науковій конференції „Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” в Київському університеті імені Тараса Шевченка 12 квітня 2005 р.; на Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми мовознавства та перекладознавства” у Хмельницькому національному університеті 12-13 травня 2005 р; на міжнародній науково-практичній конференції „Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” в Національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова 28-29 вересня 2006 р.
Публікації. Основні результати дослідження відображено в шести статтях, виконаних одноосібно, п’ять із яких опубліковано у фахових збірниках наукових праць ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури та шести додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, зазначено основні методи дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність дисертаційної роботи.
У першому розділі розглядаються ключові положення соціолінгвістики щодо проблем соціальної стратифікації національних мов, аналізується факторна зумовленість мовної диференціації, характеризується молодіжний соціолект як соціально зумовлений мовний варіант, що використовується молоддю як засіб внутрішньогрупового спілкування та є індексом її соціального статусу.
У другому розділі подаються результати вивчення соціолекту підлітків у співвідношенні з парадигмою психологічного, культурного, духовного та власне мовного існування його носіїв, аналізується їхній лінгво-креативний потенціал, спрямований на створення нових, експресивних засобів мовної комунікації.
У третьому розділі аналізуються лексико-семантичні та синтаксичні особливості спонтанного усно-розмовного мовлення британських підлітків, узагальнюються відхилення від норм граматики, зафіксовані у мовленні підлітків, описуються фонаційні паралінгвістичні засоби, якими послуговуються підлітки у міжособистісному спілкуванні з однолітками.
У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дослідження та накреслюються шляхи подальших наукових розробок.

Загальний обсяг дисертації становить 271 сторінку (187 сторінок основного тексту), список використаної літератури налічує 306 наукових праць, список довідкової літератури складається з 6 найменувань, список джерел ілюстративного матеріалу з 9. У додатках подаються глосарії соціолектів американських та британських підлітків, переліки ненормативних лексичних одиниць та фонаційних паралінгвістичних засобів комунікації, зафіксованих у мовленні британських підлітків-інформантів корпусу, та транскрипт запису розмови трьох інформантів дослідженого корпусу.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Соціальна зумовленість мови сприймається в наш час як лінгвістична аксіома. Вона виражається у різних формах у соціальній стратифікації національних мов, у наданні переваги представниками різних соціальних груп тим чи іншим виражальним засобам мовного спілкування (наприклад, у неоднаковій вживаності мовних варіантів представниками різних вікових, професійних та інших груп), у набутті окремими мовними засобами статусу соціальних символів маркерів приналежності мовця до тієї чи іншої соціально-мовної страти тощо.
Соціальна зумовленість послуговування мовними засобами розглядається в тісному взаємозв’язку зі соціальним розшаруванням носіїв мови та диференційованим використанням мовних засобів співвідносно з такими компонентами соціальної ситуації, як соціальний статус учасників комунікативної взаємодії, соціальні ролі, які вони виконують, їхня гендерна належність та вік.
Типові ознаки вимови, своєрідний лексикон, ненормативне застосування у мовленні окремих граматичних форм і структур, характерні для усіх або більшості представників соціальної групи, систематизуються в окремий мовний варіант цієї соціальної групи соціолект.
Соціолект підлітків набір фонетичних, лексичних та синтаксичних засобів експресивного мовного самовираження, який підлітки використовують переважно в міжособистісному спілкування з однолітками. Він формується під впливом соціокультурних факторів (молодіжна субкультура в усіх її проявах, кіно- та шоу-індустрія, новітні комп’ютерні технології, суспільні потрясіння) на базі психофізіологічної перебудови організму дитини у підлітковому віці, проявами якої є надмірна емоційність, швидка мінливість настрою, протиставлення себе дорослим тощо.
Використання підлітками соціолектних мовних одиниць зумовлюється низкою комунікативних мотивів бажанням ідентифікувати себе з певною групою та встановити й підтримати мовленнєвий контакт всередині цієї групи, прагненням деформалізувати мовлення шляхом заміни літературних слів лексикою різних ступенів стилістичної зниженості, демонстрацією власної кмітливості, атракцією уваги до себе тощо.
Соціолект є засобом фіксації культуроспецифічних концептів підліткового буття, тобто у ньому в лексикалізованій формі знаходять своє відображення домінуючі у підлітково-юнацькому середовищі моральні, матеріальні, пізнавальні та естетичні цінності, гедоністичний характер дозвілля підлітків, які активізуються тоді, коли підліток починає діяти як представник підлітково-юнацької субкультури.
Ядром соціолекту підлітків як соціально зумовленого мовного варіанта, що використовується переважно для внутрішньогрупового спілкування, є „своєрідний” вокабуляр як прояв лінгвістичної винахідливості його носіїв. Лексична динаміка специфічного підліткового мовного коду зумовлюється природною зміною у часі суспільних явищ, предметів, речей та реалій, у які занурене буття підлітків, мовних смаків і специфікою лінгвокреативних процесів у структурі духовно-ментального світу підлітка.
Лінгвокреативний потенціал підлітків виявляє себе у вигадуванні ними нових експресивних засобів мовного спілкування. Для цього вони використовують як кодифіковані, так і некодифіковані способи словотвору. З кодифікованих способів лексичного словотвору підлітки застосовують суфіксацію, композицію основ та скорочення вихідної (чи вихідних) словоформи деривата (усічення основи, літерну абревіацію / акронімізацію, телескопію, бленд, редуплікацію). Використання некодифікованих способів лексичного словотвору артикуляційної модифікації слів, цифрового та літерного кодування, перекручування загальновживаних слів, застосування антропонімічних назв для номінації абстрактних понять та фізичних дій, часткової парцеляції слова у процесі його конверсії, сленгового римування є проявом мовної гри підлітків. Найпродуктивнішим способом створення підлітками нових засобів мовної експресії є семантична деривація, в основі якої лежить метафоричне (з актуалізацією сем „зовнішня ознака” та „асоціативна схожість”) та метонімічне переосмислення значень розмовно-літературних слів.
Преферентно-віковою особливістю лексичної креативності підлітків є вигадування різноманітних дражнилок та прізвиськ, які відображають характер міжособистісних стосунків, що сформувалися у їхньому колективі.
Складовою соціолекту підлітків, що формує його периферію, є частина розмовної лексики, послуговування якою є типовим для спонтанної комунікації підлітків і визначає специфіку їхнього міжособистісного спілкування. Ближню периферію структурує стилістично знижена лексика, шар якої представлений кількома ЛСГ слів для номінації осіб, емоційних оцінок, загальних та абстрактних понять, дій та стану, предметів побуту, наркотиків, їжі та напоїв. Дальню периферію формує лексика та синтаксичні конструкції широкої та некатегоричної номінації, різноманітні вигуки та вигукові висловлювання, інтертекстуальні вкраплення у розмовному дискурсі, котрі представлені іншомовними лексичними та синтаксичними включеннями, дитячими скоромовками, римованими лічилками та уривками з пісенних творів, вимовленими (проспіваними) з відповідною інтонацією.
Характерними рисами соціолекту підлітків на синтаксичному рівні є лексичний і синтаксичний повтор, еліптичні й незавершені висловлювання.
В усно-розмовному діалогічному мовленні підлітків зустрічаються усі види еліптичних висловлювань, пропущені елементи яких відтворюються як з мовленнєвого, так і з ситуативного контексту, причому неповноскладовими можуть бути як ініціюючі (стимулюючі), так і реактивні репліки діалогічної єдності.
Функціонування у мовленні підлітків незавершених висловлювань зумовлюється вербальною поведінкою адресанта та/чи адресата (адресатні переривання, неволодіння мовцем необхідною інформацією, мовленнєві збої, хибні старти) та невербальної поведінкою комунікативного партнера.
Спонтанно-продуковані повтори зустрічаються у мовленні підлітків в межах мовленнєвого ходу одного мовця та в межах суміжних мовленнєвих ходів двох комунікативних партнерів. Повтори у складі мовленнєвого ходу одного мовця поділяються на семантично-ненавантажені (повтори-заповнювачі пауз і повтори-паразити) та семантично-навантажені (повтори умовляння, благання, випитування, атрактанти уваги, інтенсифікатори тощо). Повтори в межах суміжних мовленнєвих ходів двох комунікативних партнерів це повтори-перепитування, повтори-відповіді та повтори-перекривлення.
Незавершеність процесу формування комунікативної компетенції підлітків у сфері граматики зумовлює наявність в їхньому мовленні нормативно некоректних граматичних форм та синтаксичних конструкцій. Низка відхилень від граматичних норм, зафіксованих у спонтанному мовленні британських підлітків, має систематичний характер, що дає підстави говорити про особливості дослідженого соціолекту на граматичному рівні.
Порушення підлітками норм граматики на морфологічному рівні найчастіше спостерігаються у застосуванні артиклів, займенників, допоміжних дієслів та в утворенні часово-особової парадигми дієслова. Відмінною рисою підліткового мовлення є послуговування універсальними субститутами заперечною формою ain't для будь-якого допоміжного дієслова та innit як замінником будь-якого допоміжного дієслова зі займенником у питальній частині роз’єднувальних запитань.
Ознаками ненормативного використання прономінальних лексичних одиниць є субституція займенника у називному чи присвійному відмінку займенником в об’єктному відмінку та навпаки, застосування займенника she / he стосовно неживого референта та займенника it стосовно істоти, заміна одного відносного займенника іншим, а також використання безприйменникових словосполучень займенника зі числівником.
У використанні артиклів підлітки припускаються таких відхилень від норм кодифікованої граматики, як елімінація означеного артикля з прикметником і займенником same та з прикметником чи прислівником у формі суперлативу, а також застосування неозначеного артикля a перед іменником (прикметником), що починається з голосної.
Оказіонально граматичні порушення спостерігаються у формах вираження компаративу (субституції форми суперлативу формою компаративу, утворенні подвійного компаративу (форми вищого ступеня порівняння від форми вищого ступеня порівняння) та подвійного суперлативу (форми найвищого ступеня порівняння від форми найвищого ступеня порівняння), а також в утворенні ступенів порівняння від дієприкметників суфіксальним способом, в субституції порядкових числівників кількісними та у використанні деяких прийменників.
Відхилення від граматичної норми на синтаксичному рівні виявляють себе у застосуванні підлітками подвійного заперечення та у відтворенні ними мови інших осіб у формі прямої мови (замість дієслів говоріння, які вводять пряму мову, вони використовують дієслово руху to go).
Експресивність мовлення підлітків досягається також за рахунок використання ними різноманітних фонаційних паралінгвістичних засобів комунікації, серед яких високою частотністю застосування вирізняється голосове імітування мовлення, яке виявляє себе у копіюванні та перекривленні мовлення та мовленнєвих манер інших осіб, сміх, наспівування, підвищення чи пониження голосу та довільне / навмисне уповільнення темпу мовлення.
Перспективними вважаються дослідження когнітивних механізмів утворення підлітками номінативних одиниць, вивчення гендерного аспекту використання підлітками соціолектизмів і комунікативних стратегій і тактик у різних ситуаціях мовленнєвої інтеракції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Уч. пособ. М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. 624с.
2. Аверин В.О. Психология детей и подростков: Уч. пособ. СПб: Изд-во Михайлова В.А., 1998. 379с.
3. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка (к вопросу о предмете социолингвистики). Л.: Наука, 1975. 276 с.
4. Акуленко В.В. Слов’янські мови в аспекті інтерлінгвістики // Мови Європейського культурного ареалу. Розвиток і взаємодія. К.: Довіра, 1995. С. 72-79.
5. Алексенко С.Ф. Інтонаційна варіативність англійських висловлень-вибачень залежно від соціального статусу мовця // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. К.: Вид. Центр КНЛУ, 2005. Вип. 14. С.3-10.
6. Алікберов В.І. Сленг та переклад. Тернопіль: Лілея, 2000. 32 с.
7. Аминова Л. В. Структурно-семантические особенности молодежного сленга в английском и французском языках: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.20 / Башкирский гос. ун-т. Уфа, 2004. 18с.
8. Арустамова А.А. Современный молодежный сленг и особенности его функционирования (на материале речи студентов Республики Адыгея): Дисс канд. филол. наук: 10.02.01. Майкоп, 2006. 260с.
9. Байсултанов И.В. Социальная дифференциация лексического субстандарта английского языка в Австралии (социолексикологический аспект): Дисс канд. филол. наук: 10.02.04. Майкоп, 2005. 164с.
10. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, 2002. 19с.
11.Бархударов Л.С., Беляевская Е.Г., Загорулько Б.А., Швейцер А.Д. Английский язык // Языки мира: Германские языки. Кельтские языки / Н.Н. Семенюк и др. (ред.). РАН. Институт языкознания. М.: Академия, 2000. С.43-87.
12.Белова А.Д. Лингвориторический анализ идиолекта (на материале речей Уинстона Черчилля) // Вісник ХНУ. Х.: Константа, 2001. № 536. С. 123-130.
13.Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: КНУ, 2004. № 10. С. 11-16.
14.Бєлова А.Д., Ніколенко О.В. Прізвиська: соціо-культурний і соціо-прагматичний аспекти // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К., 2000. С. 26-30.
15.Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1985. 136с.
16.Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование // Вопросы языкознания. М., 1996. № 3. С. 32-41.
17.Біловус Л. Теорія інтертекстуальності: становлення понять, тлумачення термінів, систематика. Тернопіль: Видавець Стародубець, 2003. 36с.
18.Білодід І. К. Контакти української мови з іншими слов’янськими і уніфікація її усної літературної мови. К.: Наукова думка, 1968. 34с.
19.Бирюкова Т. Г. Речь старшеклассников: толкование обобщенных высказываний, круг ассоциаций // Русский язык в школе. 2003. №2. С.17-23.
20.Богданович Г.Ю. Концептуальная картина мира сквозь призму языковой личности // Филологические студии. Симферополь, 2001. № 3. С. 19-22.
21.Богуславская Е. Л. Сложные синтаксические структуры с определительным компонентом в афро-американском варианте английского языка в сопоставлении с литературным английским языком и диалектами Великобритании: Дис... канд. филол. наук: 10.02.20. Екатеринбург, 2005 201с.
22.Боднар Р.В. Соціолект підлітків як об’єкт лінгвістичних досліджень (на матеріалі англійської мови) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: КНУ, 2004. № 10. С. 45-50.
23.Боднар Р.В. Соціокультурні фактори формування соціолекту підлітків // Сучасні дослідження з іноземної філології: Зб. наук. статей. Ужгород, 2004. Вип. 2. С. 142-147.
24.Боднар Р.В. Апелятивні номінації в інтерперсональному спілкуванні підлітків // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. Ужгород, 2005. С. 39-47.
25.Боднар Р.В. Семантика та прагматика вигуків у спонтанній комунікації підлітків // Літературознавчі студії: Зб. наук. пр. К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2005. Вип. 12. С. 83-88.
26.Боднар Р.В. Повтор у спонтанній комунікації підлітків // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. Чернівці, 2005. Вип. 267. Германська філологія. С. 117-127.
27.Боднар Р.В. Лінгвістична креативність англомовних підлітків // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. Чернівці, 2006. Вип. 289. Германська філологія. С. 143-155.
28.Бойко Б.Л. Социальные варианты речи и групповой язык” // Языки мира: Проблемы языковой вариативности. М.: Наука, 1990. С. 96-108.
29.Бойко Б.Л. Текст и социальное взаимодействие // Знание языка и языкознание. М., 1992. С. 135-152.
30.Бондалетов В. Д. Условно-профессиональные языки русских ремесленников и торговцев: Автореф. дис д-ра филол. наук Л., 1966. 28с.
31.Борисов И. Ю., Радзиховский Л. А. Зарубежные исследования молодежных субкультур // Возрастная психология: Детство, отрочество, юность. Хресоматия / Сост. и науч. ред. В.С. Мухина, А.А. Хвостов. М.: Изд. Центр Академия”, 2001. С. 507-115.
32.Борисова-Лукашенец Е. Г. О лексике современного молодежного жаргона (англоязычные заимствования в студенческом сленге 60 70-х годов) // Литературная норма в лексике и фразеологии. Сб. науч. тр. М.: Наука, 1983. С. 104-120.
33.Боришевський М. Й. Ціннісні орієнтації в особистісному становленні сучасної молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2003. Т. V. Ч. 5. С. 34-42.
34.Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке. К.: Вища Школа, 1988. 263с.
35.Браун М. Детский брэндинг: выдержки из книги // www.top-manager.ru/?a=1&id=122
36.Бурда Т.М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м. Києва): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / КНУ імені Тараса Шевченка. К., 2002. 22 с.
37.Вахитов С. Лекция о русском сленге. Уфа: Изд-во ИГПУ, 2001. 48 с.
38.Ваяхина А.В. Незаконченные предложения в речевой деятельности: Автореф. дисс... канд. филол. наук: 10.02.19. Минск, 1983. 23с.
39.Вильтовская Я.И. Исследования объема и состава лексикона подростка: Атореф. дисс канд. пед. наук: 13.00.01. Минск, 1980. 22с.
40.Волошин Ю.К. Американский студенческий социолект // Лингвистические единицы разных уровней в языке и речи. Сб. науч. тр. Краснодар: Изд-во Кубанского гос. ун-та, 1988. С. 15-20.
41.Волошин Ю. К. Общий американский сленг (Состав, деривация и функция. Лингвокультурологический аспект): Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19. Краснодар, 2000. 341 с.
42.Врублевська Г.Й. Лінгвокреативні процеси формування молодіжного жаргону // Вісник Житомирського державного педагогічного університету. 2004. № 14. С. 186-187.
43. Галапчук О.М. Вікова диференціація стратегій і тактик дискурсу в сучасній англійській мові. - Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Луцьк, 2000. 197с.
44.Ганыкина М.В. Социальная дифференциация тональных и диапазональных характеристик спонтанной речи в южно-английском произношении // Проблемы спонтанной разговорной речи: Сборник науч. трудов МГПИИЯ им. М. Тореза. М., 1989. Вып. 332. С. 52-60.
45.Гедзь С.Ф. Комунікативно-прагматичні особливості висловлювань з інтерогативним значенням у сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1998. 17с.
46.Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. Соціологія: Навч. пос. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. 246с.
47.Гладкова А.Н. Лингвокультурологический анализ прозвищных номинаций президентов США: Дисс канд. филол. наук: 10.02.04. Н. Новгород, 2003. 160с.
48.Гойдова С. Молодежный жаргон в системе современного русского национального (общенародного) языка: Дисс канд. филол. наук: 10.02.01. М, 2004. 435с.
49.Головин Б.Н. Вопросы социальной дифференциации языка // Вопросы социальной лингвистики. Л.: Наука, 1969. С. 343-355.
50.Горчакова Е. В. Сопоставительное исследование молодежного социолекта русского и немецкого языков: Социолингвистический и лингвокогнитивный аспекты: Дис... канд. филол. наук: 10.02.20 Томск, 2002. 175 с.
51.Грачев М.А. Русское арго: Монография. Н. Новгород: Изд-во НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 1997. 246с.
52.Гусева Л.Г., Манион Я.Г. Локальный социально-возрастной жаргон // Живая речь уральского города: Сб. науч. трудов. Свердловск, 1988. С. 96-104.
53.Гусева Л.П. Номинативно-прагматические свойства высказываний со значением самоутверждения в речи детей и подростков: Дисс канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 1987. 195с.
54.Гуц Е.Н. Ненормативная лексика в речи современного городского подростка (в свете концепции языковой личности): Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.01 / Омский гос. ун-т. Барнаул, 1995. 23с.
55.Гуц Е.Н. Семантическое поле мужской” и женский” в языковой картине мира подростка // Доклады I Международной конференции Гендер: язык, культура, коммуникация”. М.: МГЛУ, 2001. С.166-173.
56.Гуцуляк Н.М. Особливості морального розвитку сучасних підлітків // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2003. Т. V. Ч. 5. С.109-114.
57.Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: синтаксис и лексика. М.: Международные отношения, 1979. 256с.
58.Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика. К основам общей теории. М.: Наука, 1977. 182с.
59.Диева Т.М. Социальные диалекты в современной российской прессе: Газеты Завтра” и Русский порядок”: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.19 / Рос. гос. пед. ун-т им. А. И. Герцена. СПб., 2001. 20с.
60.Домашнев А.И. Сленг в системе немецких диастратических образований // Лингвистические исследования: Сб. науч. тр. СПб.: ИЛИ РАН, 2001. С. 36-44.
61.Доценко Т.И. Влияние фактора пол” на внутренний лексикон подростка // Русский язык сегодня: Сб. статей / РАН Ин-т рус. яз. им. В.В.Виноградова. Вып. 2. М.: Азбуковик, 2000. С. 78-83.
62.Дубовский В.Ю. Типологические черты структурно-сокращенных образований в английском и русском военных социолектах: Дисс канд. филол. наук: 10.02.20. Пятигорск, 2003. 241с.
63.Дубовский Ю.А., Латышева Н.Е. Экстралингвистическая обусловленность вариативности речи (на материале ситуативных вариантов английских строевых команд) // Социальная и стилистическая вариативность английского языка. Сб. науч. трудов. Пятигорск, 1988. С. 11-18.
64.Дубровина К.Н. Студенческий жаргон // Филологические науки. 1980. №1. С. 78-81.
65.Дьякова И.Г. Похвала и порицание в аспекте статусной характеристики коммуникантов // Язык. Человек. Картина мира: Мат-лы Всерос. науч. конф. Ч. 1. Омск: Омский гос. ун-т, 2000. С.172-175.
66.Ермакова Е.В. Жаргонизмы в речи современного подростка // Молодая филология, 2002. Пермь, 2002. С.133-134.
67.Ерофеева Т.И. Социолект: стратификационное исследование: Дисс д-ра филол. наук: 10.02.19. СПб., 1995. 356с.
68.Жапов В.В. Лексико-семантический состав и особенности функционирования Black English на современном этапе: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.04 / МГУ им. М.В. Ломоносова. М., 2002. 39с.
69.Жельвис В.И. Стратегия и тактика брани: гендерный аспект проблемы // Гендер: Язык, культура, коммуникация. Доклады Первой международной конференции 25-26 ноября 1999г. М., 2001. С. 180-187.
70.Жирмунский В.М. Проблема социальной дифференциации языка // Язык и общество. М.: Наука, 1968. С. 22-38.
71.Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова в США і Канаді К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1964. 168с.
72.Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики. К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1966. 135с.
73.Жлуктенко Ю.О. Мовна ситуація і мовна політика Великобританії // Мовознавство. 1985. №5. С. 11-20.
74.Жуковець Г.Л. Лінгвориторичні особливості сучасного лейбористського дискурсу Великої Британії: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / КНУ імені Тараса Шевченка. К., 2002. 21с.
75.Завгородный И.А. Сокращения в английской военной терминологии и жаргоне: Дисс канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 2002. 180с.
76.Зайковская Т.В. Пути пополнения лексического состава современного молодежного жаргона: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.01 / Рос. академия наук. Ин-т русского языка. М., 1993. 20с.
77.Захарова Ю. М. Просодична інтерференція в англомовному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження мовлення арабо-англійських білінгвів): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, 2005. 20с.
78.Иванова Г.Р. Территориальная дифференциация английского университетского сленга (синхронно-диахроническое исследование): Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.04 / МГЛУ. М., 1991. 19с.
79.Ивушкина Т.А. Язык английской аристократии: Социально-исторический аспект. Волгоград: Перемена, 1997. 156с.
80.Ильяшенко Т.П. Языковые контакты / на материале славяно-молдавских отношений. М.: Наука, 1970. 205с.
81.Исаев Э. Ш. Тенденции развития произношения старшеклассников Германии: Дисс канд. филол. наук: 10.02.04. Симферополь, 1998. 181с.
82.Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі франц. романістики середини ХХ сторіччя): Автореф. дисс... д-ра филол. наук: 10.02.05 / КНЛУ. К., 2003. 32с.
83.Казачкова Е.М. Формирование и функционирование молодежного сленга в лингвокультурной среде (на примере Астраханской области): Дисс канд. филол. наук:10.02.01. М., 2006. 199с.
84.Каптюрова О.В. Вигуки сучасної англійської мови (системний та дискурсивний аспекти): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / КНУ імені Тараса Шевченка. К., 2005. 21с.
85.Караваева Т.Л. Особенности языка афро-американцев: Автореф. дисс... канд. филол. наук: 10.02.04 / ОГУ. О., 1987. 14с.
86.Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: Гнозис, 2002. 333с.
87.Катаева-Ветер А.А. Трудный возраст: подростки сегодня. М.: Школьная Пресса, 2002. 112 с.
88.Кереева С. Б. Социальная обусловленность интонационной вариативности речи: Автореф. диссканд. филол. наук. М., 1988. 23с.
89.Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие / Пер. с фр. М.: Педагогика, 1991. 176 с.
90.Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 1999. 198с.
91.Клименко О.Л. Субкультура и особенности языка молодежи в США // Филологические исследования: Международный сб. науч. трудов. Запорожье Брест, 2003. С.88-93.
92.Клочко Л.И. Высказывания похвали и гендер в речевом поведении носителей английского языка // Вісник ХНУ. 2002. №567. С. 295-302.
93.Коломиец Е.А. Словообразовательные тенденции в современном немецком языке молодежи: Дисс канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 2000. 210с.
94.Кон И. С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 255с.
95.Копыленко М.М. О семантической природе молодежного жаргона // Социально-лингвистические исследования / Под ред. Л.П.Крысина и Д.Н.Шмелева. М.: Наука, 1976. С. 79-86.
96.Коровушкин В.П. Военный подъязык как экзистенциальная форма английского и русского языков // Разноуровневые черты языковых и речевых явлений: Межвуз. сб. науч. тр. Пятигорск: ПГЛУ, 2002. Вып. 1. С.169-184.
97.Коровушкин В.П. Нестандартная лексика в английском и русском военных подъязыках (понятийный аппарат социолингвистического описания) //Вестник ОГУ. 2003. Вып. 4. С. 53-59.
98.Костецкая А.Г. Социолингвистические характеристики речи образованной молодежи Великобритании и США: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.19 / Волгоград. гос. пед. ун-т. Волгоград, 2001. 19с.
99.Крапивец Е.А. Ценностная картина мира диалектической личности (на материале экспрессивных лексических единиц) // Язык. Человек. Картина мира: Мат-лы Всерос. науч. конф. Ч. 1. Омск: Омский гос. ун-т, 2000. С.114-118.
100. Крысин Л.П. Социолингвистические аспекты изучения современного русского языка. М.: Наука, 1989. 189с.
101. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка: Монография. К.: ІСДОУ, 1993. 280с.
102. Кудрявцева Н.П. К типологической характеристике широкозначной номинации в английской разговорной речи // Теория и практика лингвистического описания разговорной речи: Межвуз. сб. науч. тр. ГГПИ им. М.Горького. Горький, 1987. С.83-89.
103. Курченко Л.М. Сучасні тенденції фонетичної асиміляції англо-американських запозичень у студентському соціолекті німецької мови (соціолінгвістичний аспект). Дис канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1994. 133с.
104. Лабов У. Исследования языка в его социальном контексте // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1975. С. 96-177.
105. Ладес Л.В. Структура и словарный состав афроамериканского английского (этнолингвистический аспект): Дисс канд. филол. наук. К., 1992. 243с.
106. Лапшина М.Н. Функционирование просторечных имен в качестве ситуативных переменных // Социальная и стилистическая вариативность английского языка: Сб. науч. тр. Пятигорск, 1988. С.56-62.
107.