СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ТА ПРАГМАСТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЛЕНГОВОЇ ЛЕКСИКИ (на матеріалі періодики США)

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Потятиник Уляна Олексіївна

УДК 811.111' 373' 276.2:659.3

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ТА ПРАГМАСТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЛЕНГОВОЇ ЛЕКСИКИ
(на матеріалі періодики США)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник --
К.Я.Кусько,
доктор філологічних наук,
професор

Львів - 2002

З М І С Т

Зміст --------------------------------------------------------------------------------------------2
ВСТУП ----------------------------------------------------------------------------------------4
РОЗДІЛ 1. Сленг як складова ненормативного лексикону в
контексті сучасних медіа-текстів США----------------------------------------------15
1.1. Сленг у ненормативній лексиці англійської мови----------------------- 16
1.1.1. Історія вивчення сленгу як мовного явища ------------------------16
1.1.2. Розмежування сленгу та лексики інших стилістично-
функціональних рівнів-----------------------------------------------------------26
1.1.3. Амбівалентна полісемантичність терміна "сленг"----------------36
1.2. Основні словотвірні моделі американського сленгу,
поширені в текстах засобів масової інформації------------------------------- 40
1.2.1. Семантична деривація: метафора, метонімія,
антономасія, евфемізм та енантіосемія -------------------------------------40
1.2.2.Трансформації на морфологічному рівні ---------------------------48
1.2.3. Творення сленгових одиниць шляхом фонологічних
модифікацій ----------------------------------------------------------------------- 62
Висновки до 1-го розділу-----------------------------------------------------------------69
РОЗДІЛ 2. Соціолінгвістичні аспекти функціонування сленгової
лексики у медіа-тексті--------------------------------------------------------------------- 73
2.1. Тенденції лібералізації стилю медіа-дискурсу---------------------------- 74
2.2. Соціальні чинники, які оптимізують потенціал сленгової лексики
в медіа-дискурсі ------------------------------------------------------------------------79
2.3. Функціонування сленгової лексики у рекламному тексті--------------90
2.4. Соціостилістична еволюція сленгової лексики.
"Респектабельний сленг"--------------------------------------------------------------98

В С Т У П

Пропонована робота зумовлена необхідністю дослідити ненормативний прошарок англійського вокабуляру, з огляду на суттєве зростання ролі сленгу в англомовних національних та міжнародних каналах масової комунікації, особливо американських. Йдеться, по суті, про певний зсув у соціолінгвістичному статусі сленгу, який позначається не тільки на вивченні тієї ділянки лінгвістичної науки, що займається ненормативною лексикою (НнорЛ), але й на навчальному процесі, при вивченні англійської мови як іноземної. Викладач англійської мови має справу із ситуацією, коли матеріали респектабельних англомовних видань, не кажучи вже про теле- і радіопередачі, оперують значною кількістю розмовної лексики, в тому числі сленгової, яку не можна адекватно сприйняти без знання цього лексикостилістичного пласта сучасної англійської мови.
Кожна конкретна форма лінгвістичної репрезентації в тексті — підбір лексико-семантичних засобів, особливості їх організації та стилістичні рішення — невипадкова. Відмінності в подачі інформації (наприклад, у межах синонімічної парадигми між Mr.Gorbachev та Gorby або eccentric та kook стосовно В.Жиріновського) неодмінно відображають відмінності в інших аспектах текстотворення: стилі мислення, менталітеті, психо-емоційному стані комуніканта, ілокутивних та перлокутивних завданнях повідомлення.
Огляд наукової літератури, пов’язаної зі сленгом (Е.Патрідж, Г.Фаулер, Г.Менкен, В.Лабов, І.Гальперін, О.Смирницький, М.Маковський, О.Швейцер, В.Хом’яков, Л.Бурдін, І.Арнольд, Дж.Лайтер, К.Ібле, Л.Скворцов, Т.Соловйова, Р.Розіна, О.Медвідь та ін.), вказує на багатоаспектність та різновимірність цієї категорії лексики. Сленг перестає жорстко атрибутуватися як виключно мовне явище, на що також вказує інкорпорація сленгознавчих аспектів соціологією (Р.Меротра), соціолінгвістикою (В.Лабов, М.Галідей, Ґ.Дрейк, О.Швейцер, О.Семенець, М.Маковський, К.Ібле, культурологією (І.Ален), діалектологією (В.Лабов, П.Траджіл, О.Семенець), дискурсологією медіа (Р.Флеш, Н.Єйтс), перекладознавством (Г.Судзіловський, Р.Розіна, С.Швачко, О.Клименко, О.Медвідь, В.Балабін). Упродовж останнього десятиріччя відчувається підвищений інтерес до сленгу і серед вітчизняних лінгвістів, що засвідчує зростання його ролі в англомовній комунікації (Ю.Зацний, О.Медвідь, С.Добринін, Е.Новікова, І.Гонта, О.Клименко, В.Балабін).
Наше розуміння та інтерпретація сленгу у засобах масової інформації (ЗМІ) базується на засадах загальної теорії семіології, започаткованої Ф.Сосюром, яка дає можливість бачити інформацію як соціальний та ідеологічний продукт. Соціальний ракурс цієї теорії відкриває взаємозалежність між відмінностями в соціальних та лінгвістичних параметрах комунікації (приміром, розбіжності в стилях видань ‘Harper's’ та ‘Seventeen' чи 'Link’ корелюють із відмінностями в аудиторіях даних видань). З огляду на це, методологічно важливими для аналізу соціолінгвістичного та прагмастилістичного функціонування сленгових одиниць (СО) у текстах ЗМІ є дослідження дискурсної проблематики (Т.ван Дейк, М.Анґено, М.Бахтін, Н.Арутюнова, А.Бєлова, Ф.Бацевич, К.Кусько), передусім, публіцистичного тексту (Т.Дрідзе, К.Серажим), соціодіалектів (В.Лабов, О.Швейцер, М.Маковський, О.Семенець, І.Матвіяс), впливу суспільства в цілому і окремого соціуму зокрема на функціонування сленгових вокабулярів (О.Швейцер, С.Флекснер, Ґ.Дрейк, М.Маковський, О.Семенець, Дж.Лайтер, Б.Думас, К.Ібле), положення соціолінгвістики ("перемикання мовного коду", "соціолінгвістичні змінні") (В.Лабов, О.Швейцер, М.Маковський, Н.Мєчковська), положення комунікативної лінгвістики (Г.Колшанський, Й.Стернін, Е.Вольф), зокрема в ракурсі емотивного компонента значення (В.Шаховський) та конотації (Й.Стернін, О.Кубрякова, В.Телія). Оскільки вплив мовного знака пов'язаний насамперед із адресатом та адекватністю вибраних мовних засобів (в нашому випадку, СО) комунікативній інтенції медіа-тексту, то методологічно засадничими в даній роботі є положення про прагматичну зумовленість мовного знака (Т.ван Дейк, Г.Колшанський, Ч.Моріс, О.Воробйова, І.Воробйова) та його стилістичну поліфункціональність (Ю.Скребньов, В.Кухаренко, Т.Заводовська).
Оскільки СО аналізуються в ракурсі їхньої дотичності до суміжних лексикостилістичних пластів, дане дослідження значною мірою опирається на розуміння лексичних засобів мови як «семантичного континууму» (М.Маковський). Останній тлумачиться як симбіоз системності та асистемності в мові як неодмінної передумови її існування, а нормативний і ненормативний пласти лексики як взаємозалежні ланки мовного ланцюжка, що взаємопроникають та взаємонашаровуються, виявляючи при цьому нові комбінаторні можливості, завдяки чому, власне, можливий рух уперед кожної з них.
Поруч із цим, методологічну базу даної роботи складає аналітичний підхід прикладної лінгвістики, що дістав назву «критичної лінгвістики» (Р.Фаулер, Р.Ходж, Г.Крес, Т.Трю). Цей підхід, який постулює соціальну детермінованість мовного знака, застосовує аналітичний метод для з`ясування суспільних та історичних чинників, що впливають на «семіотичну структуру дискурсу». Оскільки сленг пов'язаний із певним соціопсихологічним та соціокультурним типом поведінки і актуалізується за умов відповідного соціоконтексту (наявність певного соціуму, основна передумова появи, функціонування та поширення сленгової лексики (СЛ)), він є чи не найяскравішим виявом кореляції між лінгвістичними та соціальними параметрами.
Слід наголосити, що існує певний розрив між реальним соціостилістичним статусом СЛ у сучасній англійській мові та установками щодо вживання сленгу, які склались ще понад сто років тому і підтримуються дотепер. Власне, із назрілою необхідністю подолати цю неадекватність пов^язана актуальність нашого дослідження. Відтворення реального узусу "живого" мовлення, компонентом якого є СЛ, у конкретно текстовій реалізації друкованими ЗМІ, а також з’ясування кореляції між динамікою росту сленгового поля в медіа та розширенням рамок нормативності в англійській мові власне й умотивували такий напрям роботи. Актуальною є також ідентифікація чинників, що ведуть до появи ненормативних форм у мові, а також зумовлюють зростання питомої ваги СЛ в текстах ЗМІ. Новизна нашого дослідження полягає, передусім, у постановці проблематики росту СЛ за соціостилістичною шкалою на основі аналізу її функціонування в медіа-текстах, а також визначенні низки соціолінгвістичних та прагмастилістичних чинників, які, сукупно чи окремо, впливають на частоту появи СО в дискурсі ЗМІ.
Аналіз наукових напрацювань у сфері англомовного сленгового вокабуляру та обстеження лексико-стилістичних засобів у газетно-журнальних матеріалах виявив, що в ході кількасотлітньої історії певна частка СЛ еволюціонувала до рівня, прийнятного для вживання у медіа-текстах. З огляду на це, мета дослідження полягає у вивченні своєрідності сленгового лексикону, застосовуваного друкованими медіа, у встановленні функціонального навантаження СО в них та факторів, що впливають на актуалізацію іманентних особливостей сленгової лексики. Досягнення мети дослідження вимагає реалізації наступних завдань:
1) ідентифікувати соціостилістичні межі сленгової лексики; для цього узгодити суперечливі та подекуди діаметрально протилежні тлумачення сленгу як мовного явища, розмежувавши сленг від суміжних лексикостилістичних пластів (жаргон, кант, арго, колоквіалізми);
2) розглянути лексичний склад групи СО, застосовуваної у ЗМІ, з погляду джерел поповнення сленгового вокабуляру, і визначити найпродуктивніші словотвірні моделі СО, поширені в текстах медіа (утворені в результаті семантичної деривації, словотвору та фонологічних трансформацій);
3) визначити соціолінгвістичний контекст активізації СО у медіа-тексті та встановити залежність появи СО в різнотипних медіа-виданнях від низки соціальних чинників, пов’язаних із природою сучасного американського медіа-тексту (особливості аудиторії, видання та публікації);
4) встановити соціолінгвістичні чинники активізації сленгового лексикону у тексті ЗМІ;
5) ідентифікувати функції СО, пов’язані з реалізацією комунікативної інтенції авторів текстів ЗМІ, тобто прагматику СО в медіа-текстах.
Предметом дослідження, таким чином, є СО, продуктивні в текстах ЗМІ, об^єктом їхня лінгвістична структура, кореляція із соціальним контекстом, прагматика та участь у стилістичному оформленні комунікативного висловлювання.
Серед матеріалів дослідження, які використовувались в роботі, американські англомовні друковані періодичні видання, газети і журнали, переважно обмежені часовими рамками 1986-2001 рр. Аналізувалися переважно загальнонаціональні видання з різноплановою тематикою. Серед найбільш цитованих Time, Newsweek, The New Yorker, The Village Voice, New York, New York Times. За змогою було зосереджено увагу і на спеціалізованих виданнях окремі приклади з таких журналів як Link, Movieline, Rolling Stone тощо, слугували для диференціації стилю різнотипних друкованих ЗМІ. Загалом було опрацьовано понад тридцять видань. Проаналізовано різножанрові тексти ЗМІ: аналітичні статті, коментарі, інтерв^ю, рекламні тексти. Дослідження охоплює і мовні одиниці узуальні словесні знаки, і мовленнєві, що функціонують в окремих актах слововживання. Як правило, пропонується більше, ніж один приклад вживання тієї чи іншої сленгової структури, позаяк множинність ілюстративних зразків сприяє формуванню об’єктивнішого бачення проблеми. Дещо менша увага приділялась аналізу сленгових лексем у спортивних повідомленнях та метеорологічній інформації. Результати аналізу, проведеного в дослідженні, ґрунтуються на емпіричному матеріалі суцільної вибірки англомовних текстів загальним обсягом 10650 сторінок, а також на матеріалі несуцільної вибірки загальним обсягом 4300 сторінок. Загальна кількість опрацьованих прикладів становить близько 4000 одиниць, з них 3650 в дискурсі медіа.
У дослідженні використано 77 лексикографічних джерел, здебільшого сленгові і тлумачні словники. Решта джерел перекладні словники, словники фразеологізмів та термінів.
З огляду на багатоаспектність роботи, у дисертації використано комплексну методику дослідження, зокрема методи: контрастивний, дескриптивний, трансформаційний та метод стилістичного експерименту. Для дослідження функціонування СО в тексті у роботі використовувались контекстологічний метод, метод компонентного аналізу та прагматичної інтерпретації тексту, а також елементи соціально-комунікативного аналізу. Необхідність порівняння тих чи інших СО в плані їх реєстру різними лексикографічними виданнями зумовили широке застосування методики словникових дефініцій. Використання численних методів дослідження дало змогу виявити своєрідність функціонування СЛ у друкованих медіа, їхню соціокультурну зумовленість та стилістичну поліфункціональність.
Наукова новизна одержаних результатів. Хоча сленгова проблематика в різних її аспектах перебуває у фокусі активних лінгвістичних пошуків, мовні тенденції, пов’язані з інкорпорацією елементів сленгового лексикону засобами медіа, ще не стали предметом комплексних досліджень. Уперше в українському сленгознавстві зроблено спробу з’ясувати соціолінгвістичні та прагмастилістичні аспекти функціонування сленгової лексики у медіа-тексті.
Теоретичне значення роботи визначається науковою новизною предмета дисертаційного дослідження. Робота 1) розглядає сленг не тільки як лінгвістичний, але й як соціальний та психологічний конструкт, що свідчить про багатоплановість об’єкта дослідження і розширює сферу його студіювання; 2) визначає найтиповіші словотвірні моделі СЛ, продуктивні у сьогоднішніх текстах друкованих медіа США; 3) обґрунтовує соціопсихологічну умотивованість СО у ЗМІ; 4) визначає комунікативні функції СЛ у медіа-тексті. Одержані висновки можна екстраполювати на інші мовні явища та використовувати з метою порівняння (приміром, з нормативним лексиконом). Результати дослідження можна застосовувати при випрацюванні теоретичних положень контрастивної стилістики, лексикології, культурології, діалектології, соціолінгвістики, когнітивістики. Висновками та матеріалом дослідження можна скористатися при узагальненні теоретичних засад перекладознавчих дисциплін.
Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його положень та висновків при викладанні курсів з лексикології, стилістики, соціолінгвістики, перекладознавства та при укладанні методичних і навчальних посібників з цих дисциплін. Результати дисертації мають безпосередній вихід на викладання англійської мови на старших курсах вузів, зокрема в роботі з автентичним медіа-текстом та при опрацюванні тематичних вокабулярів. Матеріал та висновки дослідження надаються для вирішення практичних проблем, пов’язаних із художнім англо-українським перекладом. Ілюстративний матеріал дисертації, який базується на широкій вибірці із сучасних друкованих медіа, може слугувати базою при укладанні лексикографічних джерел та глосаріїв. Запропонований глосарій СО, що зустрічаються у текстах ЗМІ, може бути використаний на заняттях англійської мови для студентів старших курсів як довідник зі сленгу.
На захист виносяться такі твердження:
1. Процес поповнення корпусу сучасної американської сленгової лексики відображає аналогічні процеси в нормативному вокабулярі. Розбіжності між сленговим словотворенням та нормативним полягають у підвищеній динаміці всіх мовних процесів у сленгу, наявністю певних специфічних словотвірних формантів (зокрема, суфіксальних), відмінностями у продуктивності та функціонуванні частини афіксів, а також більшою роллю усічення серед інших моделей словотвору.
2. Використання у медіа-дискурсі функціонально і стилістично іносистемних одиниць, якими є СО, веде до вищого рівня варіативності, що є передумовою змін у мові. Ця категорія лексики виступає, таким чином, каталізатором лексико-семантичних, граматичних, морфологічних процесів у англійській мові.
3. Використання СО медіа-текстами зумовлене необхідністю поповнення фонду експресивних, подекуди номінативних засобів мови. Активізація сленгового потенціалу у медіа-текстах носить соціально детермінований характер, вона відображає трансформаційні процеси у суспільстві, зростання кількості, ролі та впливу професійно, функціонально, етнічно обмежених соціумів, що веде до збільшення питомої ваги запозичень у лексико-стилістичних засобах мови.
4. Розширення сленгового поля в американському варіанті англійської мови супроводжується посиленням тенденцій до зростання у соціостилістичному статусі сленгу. Це є, значною мірою, наслідком інкорпорації СЛ засобами масової інформації, а, відтак, популяризації її у суспільстві.
5. Соціально детермінований та прагматично орієнтований узус сленгових одиниць у медіа-тексті має поліфункціональний характер; функціональність сленгу в медіа виявляє тенденції до розширення.
6. Сленгові одиниці в сучасному американському медіа-дискурсі, зокрема в рекламному тексті та заголовках, все частіше застосовуються у творенні стилістичних прийомів, що супроводжується структурною трансформацією та переосмисленням різних компонентів значення таких одиниць.
7. Використання сленгових одиниць засобами медіа призвело до їх фіксації у писемному мовленні. Закріплюючи мовленнєву норму (узус), медіа сприяють розширенню меж деонтичної норми, тобто опосередковують конвергентні процеси між мовленнєвою та літературною нормою. Зростання питомої ваги СО у медіа-дискурсі корелює із розширенням меж нормативності у мові.
Обсяг та структура роботи. З огляду на поставлені завдання дослідження впорядковано таким чином: Вступ, основні три Розділи, Висновки, Список основної використаної літератури та два Додатки.
У Вступі обґрунтовано вибір теми, викладено її актуальність та новизну, визначено об’єкт та предмет, окреслено мету, завдання і методику дослідження; висвітлено теоретичне та практичне значення роботи; сформульовано основні твердження, що виносяться на захист.
З^ясуванню теоретичних аспектів проблеми сленгової лексики присвячений перший, теоретичний розділ роботи "Сленг як складова ненормативного лексикону в аспекті сучасних медіа-текстів США", який містить стислий огляд наукової літератури з питань сленгової проблематики. У ньому викладено причини, що ускладнюють ідентифікацію сленгу і демаркацію його в межах дотичних лексикостилістичних пластів НнорЛ і колоквіалізмів, а також з’ясовуються характерні ознаки кожного з них. Досліджується полісемантична амбівалентність терміна "сленг" у діахронії та синхронії та пропонується наше робоче визначення сленгової лексики. Значна частина розділу присвячена опису основних словотвірних моделей СЛ, що використовуються у текстах друкованих ЗМІ. Значної уваги надається особливостям сленгового словотвору.
У другому розділі "Соціолінгвістичні аспекти функціонування сленгової лексики у медіа-тексті" досліджуються причини та наслідки "демократизації" мови медіа в ракурсі інкорпорації ними СЛ. Розглядаються соціально детерміновані особливості медіа-дискурсу, що умотивовують активізацію СЛ у ньому. Особливе значення надається соціолінгвістичним чинникам, що впливають на підбір сленгових лексико-стилістичних засобів (заповнення лакунарних пробілів у плані номінативних та експресивних засобів та моносилабізм сленгового лексикону). Окремо розглядається функціонування СЛ у рекламному медіа-тексті як найбільш соціально зумовленому з усіх видів медіа-текстів.
У третьому розділі "Прагмастилістичні функції сленгових одиниць у текстах ЗМІ" з’ясовується прагматична поліфункціональність СО в американському медіа-дискурсі та досліджуються лексикостилістичні способи реалізації цих функцій. Запропоновано виділення корпусу СО, вживаних сьогодні медіа-дискурсом США ("респектабельного" сленгу), та умотивовано необхідність створення лексичних мінімумів сленгової лексики як компонента емотивно-експресивного фонду англійської мови, без володіння яким неможливе адекватне сприйняття англомовного медіа-тексту, тим більше повноцінна комунікативна компетенція.
Роботу завершують Висновки, Список використаної наукової та лексикографічної літератури і два Додатки (один з яких подає кількісну дистрибуцію СО у різних типах видань, а другий містить Глосарій СО, що використовуються друкованими медіа США).
Результати дослідження апробовано на науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені І.Франка (1995-2000), на конференціях IATEFL (1999, 2000, 2001), на семінарах з проблем лінгвостилістики кафедри іноземних мов Львівського університету (1993-2000), на наукових конференціях міжнародного та регіонального рівня (Львів, 1994; Бірмінгем, 1998), у розділах колективних монографій "Лінгводидактична організація навчального процесу з іноземних мов у вузі" (1996) та "Іноземномовний текст за фахом: лінгводидактичні аспекти" (1998), а також у вигляді статей, опублікованих у фахових академічних виданнях «Іноземна філологія», «Вісник «Іноземні мови» (ЛНУ ім. І. Франка), 'Crusader' (лінгвістичний збірник університету Місісіпі (Оксфорд, Місісіпі, США) та науковому віснику Британської Ради. Окрім того, результати дослідження застосовуються в навчальному процесі, зокрема на кафедрі іноземних мов для гуманітарних факультетів та кафедрі перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка.
Робота виконана відповідно до наукової тематики факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка «Структура та тенденції розвитку романських і германських мов», а також держбюджетної теми кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів «Лінгводидиктична організація навчального процесу з іноземних мов на гуманітарних факультетах вузів» (№ державної реєстрації: 0100U001459). Робота відповідає також нещодавно розпочатій держбюджетній темі цієї ж кафедри, "Дискурс іноземних мов на гуманітарних факультетах університетів: вербальна та екстравербальна реалізація" (№ державної реєстрації ІГ 127Б).

.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Об`єктом здійсненого дослідження є сленгова частка ненормативного вокабуляру англійської мови. У центрі дослідження були різні аспекти сленгового вокабуляру, зокрема ті, що пов’язані з основними характеристиками і типовими словотворчими моделями сленгової лексики, соціопсихолінгвістичними факторами, які умотивовують інкорпорацію сленгового вокабуляру у медіа-дискурс, та його прагматикою в сучасному англомовному тексті ЗМІ. Використання СЛ в текстах сучасних друкованих медіа тлумачиться нами як свідомий, соціально детермінований та прагматично зумовлений процес, спрямований на оптимізацію впливу на реципієнта через "нарощення" його емотивності, експресивності, евалюативності та асоціативності, а також генерування суб’єктивного стрижня висловлювання, тобто модальності.
Складність досліджуваної проблеми полягала в тому, що серед значної частини лексикографів та лексикологів дотепер значною мірою побутує традиційний погляд на сленг як на ідіосинкратичний та периферійний вокабуляр маргінальних груп, підхід, у результаті якого сленг донедавна не сприймався серйозно як об`єкт наукових досліджень. Дискусії на тему НнорЛ, зокрема сленгу, велися, здебільшого, відособлено від загального русла лінгвістичних досліджень. Його вивчення не вважалося гідним дослідницької уваги, тим паче, таким, що може поглибити розуміння мови в цілому.
Згідно з нашою теоретичною концепцією, сленг соціокультурно та психологічно зумовлений корпус лексико-семантичних засобів мови, що закономірно виникає в межах мовної системи за умови взаємодії певного комплексу лінгвальних та позалінгвальних чинників; він стилістично маркований та функціонально обмежений субваріант розмовної лексики англійської мови, який стоїть за межами нормативного лексикону, і позначений семантикою емоційного чи експресивно-емоційного та евалюативного змісту. Ми розглядали функціонування сленгової лексики в єдності мовних явищ, носіїв мови та реальних комунікативних соціоконтекстів, у яких, власне, актуалізуються її іманентні властивості.
В процесі роботи проаналізовано понад 4000 сленгових структур, переважно в комунікативному контексті друкованих медіа, ми, зосередили увагу на найпопулярніших національних газетах та журналах США (Newsweek, Time, The New Yorker, New York, The Village Voice та ін.), хоча загалом було використано біля 30 перідичних видань. Кожний приклад вживання СО простежено, за змогою, в конкретному соціоекономічному, етнічному, освітньому та психологічному контекстах, оскільки, згідно з нашою концепцією, сленг як вербалізація актів певної соціопсихологічної поведінки індивіда чи соціогрупи актуалізується лише за умов певного соціоконтексту.
Притаманність емотивної конотації СЛ, тобто наявність емотивних сем у їхній семантичній структурі, свідчить про вторинність сленгової семантики. Це, зокрема, диференціює його від жаргонізмів, які виконують тільки номінативну функцію, а сленг неодмінно виражає емоцію та оцінює, чи через емосему денотативного макрокомпонента лексичної семантики СО, чи через її конотативний компонент. Від жаргону, як і арго та канту, які інкорпоруються СЛ, сленг також відрізняє функціонально-стилістичний макрокомпонент. Диференціювальною ознакою сленгу від колоквіалізмів є його соціальний "ореол", який нівелюється, коли СО переходять у категорію колоквіалізмів. Очевидно, у функціонально-стилістичному макрокомпоненті значення СО міститься семантична ознака, що несе інформацію про її соціальну генезу, із конкретизатором соціуму, яким вона започаткувалася. Схиляємося до думки, що при зміні функціонально-стилістичного статусу лексичної одиниці від сленгізма до колоквіалізма разом із реструктуралізацією складових денотативного компонента "зношується" саме ця сема.
Аналіз співвідношення словотвірних процесів у сленгу виявив сучасні тенденції генерування американського сленгового вокабуляру та типові словотвірні моделі, що використовуються медіа-текстами. Встановлено, що при ідентичності процесів словотвору в нормативному та сленговому лексиконі, останній характеризується певними ідіосинкратичним особливостями, які полягають у підвищеній динамічності процесів сленгового словотворення, відмінностях у функціонально-стилістичних характеристиках окремих афіксальних формантів, спільних для НЛ та СЛ, наявністю певних афіксів та квазіафіксів, непродуктивних чи малопродуктивних у НЛ, та більшій ролі одних словотвірних процесів над іншими, зокрема усічення.
У результаті аналізу текстів медіа з огляду на продуктивні моделі семантично-деривованих СО, ми дійшли висновку, що сленгові лексеми, які з’явилися шляхом метафоризації, кількісно переважають усі інші типи семантичних трансформацій (55,9%). При цьому ЗМІ лише відображають загальну тенденцію у межах сленгу, яку здавна відзначали дослідники. СО, утворені шляхом енантіосемії та антономасії, натомість, зустрічаються найрідше (сумарно 2,88 %).
У рамках структурно-морфологічного обстеження СО визначено продуктивні в сучасному американському сленгу процеси афіксальної деривації, словоскладення, усічення, телескопії, конверсії, абревіації та акронімії. За нашими спостереженнями, словоскладення та деривація, зокрема суфіксація, становлять найтиповіші моделі СО у медіа: їх вважаємо найпродуктивнішими способами творення СЛ поряд із метафоризацією. Із проаналізованих 1950 СО, утворених шляхом модифікації морфологічної структури, найбільший відсоток виявлено серед складених, деривованих, усічених та конвертованих основ (97,1 % сумарно). Абревіація та акронімія, хоча і є продуктивними в мовному середовищі деяких суспільних груп, зокрема, студентської молоді, загалом, становлять незначний відсоток у даній групі СО. Порівняно із суфіксальною деривацією префікси відіграють маловідчутну роль у деривативних процесах американського сленготворення: на приблизно 35 активних суфіксів припадає 6-7 префіксів, причому продуктивність останніх незрівнянно нижча. Аналіз матеріалів текстів друкованих ЗМІ засвідчує, що особливо продуктивними є комбіновані форми модифікацій (метафора + усічення + конверсія, афіксація + асонанс / алітерація / рима, антономасія + конверсія, композиція + афіксація, усічення + конверсія, абревіація / акронімія + конверсія тощо).
На рівні фонологічних модифікацій лексичних структур нашу увагу привернули СО, утворені в результаті дії процесів асонансу, алітерації, римування та ономатопеї. Хоча порівняно з іншими видами сучасного сленготворення фонологічні зміни складають незначний відсоток (4,5%), до них часто звертаються автори медіа-текстів, з огляду на значний просодичний потенціал та естетичність. Алітеровані, асонансні та римовані СО становлять 87,8% всіх СО, продуктивних у текстах ЗМІ, що утворені в результаті фонологічних трансформацій. З перечислених видів фонологічних трансформацій ономатопея маловідчутна в сленговій лексиці, що, зрештою, відображає аналогічні тенденції сучасного словотворення в нормативному лексиконі.
Отримані дані засвідчили, що загалом у СЛ діють ідентичні з НЛ словотвірні процеси, але: 1) в американському сленгу мають місце свої, ідіосинкратичні форманти (суфікси -eroo(smackeroo, switcheroo), -o (schizo, blotto), -fest (slugfest, snoozefest, pizzafest), -ola (payola, grossola), -ski (brewski); 2) роль аналогічних процесів є неоднаковою (усічення значно продуктивніше в сленгу); 3) трансформаційні процеси в сленгу відбуваються швидше, інтенсивніше та активніше, аніж в нормативному лексиконі, про що також свідчить недовготривалість «життя» сленгових структур.
Порівняння різних поглядів на функціонування сленгу у суспільстві дає змогу простежити динаміку "росту" сленгового поля та місце в сучасному комунікативному процесі США. Перші медіа, які звернулися до елементів СЛ з метою розширення читацької аудиторії, відіграли істотну роль у активізації процесів, що згодом призвели до 1) загального послаблення лексико-стилістичних норм; 2) зближення літературної та мовленнєвої норм; 3) розкріпачення жанрово-стильових норм та утвердження форм дискурсу "зниженого" стилю. Використання СО в дискурсі медіа стимулювало процеси "взаємореклами" між ними: популяризація сленгу через ЗМІ виявилася фактором, що посприяв росту СЛ по соціостилістичній шкалі; з іншого боку, вживання СО в медіа-тексті слугує реалізації певних ілокутивних та перлокутивних завдань, підсилює експресивно-емотивний потенціал висловлювання та розширює засоби мовної репродукції.
Аналіз різнотипних текстів ЗМІ підтвердив, що добір і функціонування СО, варіативність у лексико-семантичній структурі та сприйняття адресатом детерміновані, великою мірою, позамовними параметрами (соціальним, соціокультурним та соціопсихологічним контекстом). Соціально зумовлені особливості газетно-журнального дискурсу, прагнення до стислості викладу і водночас експресивності висловлювання, зумовили інкорпорацію СЛ, яка забезпечує максимум інформації шляхом мінімальних мовних засобів, друкованими текстами ЗМІ.
З огляду на диверсифікацію медіа-текстів, а також посилення тенденцій до діалогізації та інтимізації комунікації, на асиміляцію сленгових лексем дискурсом ЗМІ впливають такі соціально детерміновані фактори, як особливості аудиторії, тип видання та характер публікацій. Характер співвідношення між ними при цьому ієрархічний, позаяк соціокультурні особливості аудиторії детермінують тип видання, а останнє визначає характер публікацій. Оскільки видання значною мірою відзеркалює мовний узус аудиторії, встановлено, що видання (диференційовані за тематичною, віковою, гендерною та етнічною ознакою), які націлені на молодіжні соціуми чи, скажімо, групи носіїв афроамериканського етносоціолекту, відзначаються найвищою кількісною насиченістю СО. Серед них частотність СЛ у молодіжних виданнях є найвищою. Найнижчий відсоток сленгових лексем ми спостерігали в дискурсі культурологічних видань. Порівняльна дистрибуція СО в чотирьох типах медіа-видань представлена діаграмою в додатку А.
Серед соціолінгвістичних параметрів СЛ, які активізують використання СО друкованими медіа, ми розглянули моносилабізм сленгового лексикону та компенсацію номінативних і, насамперед, експресивних та емотивних засобів НЛ. Аналіз моносилабічних СО в медіа-тексті показав, що їхнє функціонування умотивоване здатністю передачі максимуму інформації шляхом мінімальних мовних засобів. Дослідження газетно-журнальних заголовків виявив особливості функціонування моносилабічних СО в них, зокрема високу частотність використання в заголовках і підзаголовках, а, відтак, участь у реалізації категорії проспекції тексту. Поряд із цим, залучення полісемемних усічених структур до заголовків, внаслідок чого можлива подвійна актуалізація ядерних сем різних денотативних компонентів, засвідчує реалізацію часткової проспекції, прагматика якої викликати інтерес у реципієнта. Зміни у численних фреймах оточуючої дійсності, соціумах, що генерують потужні вокабуляри, призводить до лакунарних "плям" у номінативному, експресивному та емотивному фонді НЛ. Ми вважаємо це основною передумовою процесів, пов’язаних з асиміляцією сленгової лексики, що в такому випадку розцінюється як ресурс для заповнення номінативного та емотивного вакууму. Аналіз відмінностей між оказіональною та стабільною (узуальною) семантичною компенсацією виявив, що першу частіше подибуємо в нетрадиційних актуальних смислах, які завжди експресивніші (порівняно з традиційними). Було з’ясовано, що внаслідок високої частотності актуалізації різних наборів сем у сленгових семемах, що супроводжується переходом від оказіональної до узусної компенсації, відбувається деспеціалізація значення цих СО. Це, в свою чергу, веде до розширення контекстів, де такі одиниці є комунікативно релевантними.
Досліджуваний матеріал також продемонстрував, що заповнення лексико-семантичних лакун здатне "запускати" нові процеси семантичної реструктуризації сленгових одиниць, внаслідок яких вони можуть втрачати саме ті компоненти значення, які зумовили їх асиміляцію нормативним лексиконом у процесі заповнення лакунарної плями. Узуальна компенсація номінативних та емотивних пробілів у стилістично нейтральній лексиці шляхом сленгових лексем, здебільшого, призводить до підвищення соціостилістичного статусу даних СО, і, відповідно, включення їх у загальномовні словникові джерела.
Соціолінгвістичні чинники і параметри функціонування СО в медіа-текстах ми розглядали в ракурсі об’єктивних характеристик та потреб сучасного медіа-дискурсу, в той час як прагмастилістичні аспекти функціонування СЛ було проаналізовано з перспективи суб’єктивних аксіологічних, психологічних, соціокультурних установок комунікатора. Було встановлено, що СО можуть набувати високої комунікативної релевантності в текстах ЗМІ. В зв’язку з цим досліджено низку прагматичних та прагмастилістичних чинників, які здійснюють вплив на лексико-семантичні та стилістичні рішення, пов’язані із СО в газетно-журнальному тексті, та пояснюють їхню ілокутивну спрямованість та комунікативну поведінку. Водночас, ці чинники можна розглядати з погляду функцій СО у медіа-тексті. Проведений аналіз засвідчив їхній поліфункціональний характер і виявив наступні функції СО в текстах ЗМІ: евалюативну, аргументативну, функцію адаптації ускладненого дискурсу (до рівня сприйняття пересічним реципієнтом), інтимізації, епатажу, евфемізації та функцію підвищення рейтингу комунікатора (як компетентного джерела інформації). При цьому ми розглядаємо функцію оцінковості (та характеризації) як основну, що присутня більшою чи меншою мірою у всіх випадках актуалізації сленгових семем. Якісний аналіз соціальної оцінки в медіа-тексті дає підстави для висновку, що переважна кількість евалюативних СО виражають негативну оцінку. Оскільки оцінковість пов’язана, значною мірою, з модальністю висловлювання, було встановлено, що СО виступають у ролі модальних сигналів.
Проаналізовані газетно-журнальні матеріали дозволили встановити, що модальною домінантою актуалізованих сленгових сем у медіа-текстах є найчастіше іронія та сарказм. Об’ємний ілюстративний матеріал дає підстави для висновку, що функціонування СО в сучасному американському медіа-дискурсі виявляє тенденції до залучення сленгових лексем до найрізноманітніших стилістичних прийомів та семантичних трансформацій, особливо в рекламних текстах та заголовках (підзаголовках), де вони часто стають центром референції та беруть участь у реалізації категорії проспекції. При цьому стилістичний прийом одночасної актуалізації двох наборів сем, що належать до різних семем, тобто актуалізації нормативного та сленгового значень, посідає перше місце за продуктивністю, що відбиває посилення загальних тенденцій до лексико-семантичної неортодоксальності в сучасному публіцистичному дискурсі американських медіа.
Кількісне зростання СО в медіа-тексті, підвищення їхньої ролі та розширення функцій у ньому веде до розширення меж нормативності в сучасній англійській мові. "Запущені" СЛ процеси зближення мовленнєвої та літературної норм ми розцінюємо як такі, що, великою мірою, опосередковані дискурсом медіа. Останні, таким чином, кваліфікуємо як "каталізатор" нових словотвірних та лексико-семантичних тенденцій, асиміляції сленгових словотвірних моделей та узуалізації нових семних наборів у значеннях СО.
На підставі дослідженого матеріалу ми констатуємо ріст функціонально-соціостилістичного статусу сленгу в сучасній англійській мові США (асиміляція писемним мовленням, розширення функціональності, соціодемографічне розширення груп, що його генерують та використовують).
Зросла роль СЛ у текстах ЗМІ суперечить традиційному підходу до сленгу як маргінальної складової лексико-стилістичної бази англійської мови, а, отже, як периферійного компоненту навчального процесу. Присутність СО в мові телебачення, рекламних текстах, друкованих медіа тощо ускладнює комунікативні процеси для користувачів-неносіїв мови, знання яких обмежуються нормативним лексиконом. З огляду на це селективне знайомство зі СЛ, диференційоване вивчення окремих її елементів в дискурсі різножанрових текстів сприятиме поглибленню іноземномовного потенціалу фахівця. Диференційований підхід до сленгу продиктований неоднорідністю СО на шкалі формально неформальної та стилістично нейтральної стилістично маркованої парадигми в межах самого сленгового вокабуляру. Практичне завдання підбору елементів сленгового вокабуляру з навчальною метою справа складна і неоднозначна. Тому ми пропонуємо застосування в навчальному процесі того пласту цієї лексики, який досягнув найвищого рівня частотності в медіа-тексті, і в плані соціостилістичного регістру найближче знаходиться до нормативної лексики, групи СО, яку ми умовно назвали "респектабельним сленгом". Вважається, що висловлювання на іноземній мові не може обмежуватися виконанням інформативної функції, а повинно викликати відповідні (вольові, емоційні) стани у реципієнта, тобто для того, щоб комуніканти володіли четвертою та п’ятою стадіями мовної компетенції на іноземній мові, вони повинні володіти емотивним і експресивним фондами англомовної комунікації. А якщо так, ретельно дібрана сленгова лексика має бути включена в лексичний мінімум емотивних засобів мови, який був би орієнтований на соціоконтексти з високим рівнем емоційної комунікації. З огляду на це, вважаємо доцільною селективну інкорпорацію ЛО "респектабельного" сленгу в навчальні програми: при опрацюванні тематичних вокабулярів та автентичних англомовних медіа-текстів, при роботі з відео-матеріалами та при відтворенні реальних комунікативних ситуацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрусяк І.В. Неологічна картина світу англомовного суспільства кінця ХХ століття // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / Факультет іноземної філології.. К.: Логос, 2001. [Вип.] 5. С. 7-11.
2. Арапов М.В. Жаргон // Языкознание: Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. 2-е изд. М.: Большая российская энциклопедия, 1998. С.151.
3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: Bысш. школа, 1986. 295 с.
4. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. М.: Высш. школа, 1991. 139 с.
5. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). Изд. 2-е, перераб. Л.: Просвещение, 1981. 295 с.
6. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
7. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. М.: Сов. Энциклопедия, 1990. С. 136-137.
8. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: оценка, событие, факт / Отв. ред. Г.В.Степанов. М.: Наука, 1988. 338 с.
9. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. 2-е изд. испр. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
10. Балабін В.В. Загальний характеристика, склад і функції сучасного українського військового сленгу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / Факультет іноземної філології.. К.: Логос, 2001. [Вип.] 5. С. 11-15.
11. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. К.: Логос, 2002. 313 c.
12. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М., 1955. 440 с.
13. Баранов А.М., Сергеев В.М. Лингво-прагматические механизмы аргументации // Рациональность, рассуждение, коммуникация: (логико-методологический анализ): Сб. науч. трудов. Киев: Наук. думка, 1987. С. 22-41.
14. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
15. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львів, 1997. 392 с.
16. Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1985. 136 с.
17. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. М.: Просвещение, 1979. 416 с.
18. Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / Факультет іноземної філології.. К.: Логос, 2001. [Вип.] 5. С. 15-22.
19. Бєлова А.Д. Лінгвістичні аспекти аргументації. Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 1998. с.30.
20. Бєлова А.Д. Пасивні деривати у сучасній англійській мові // Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб.наук.праць / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, Факультет інозем. Філології. К.: Логос, 2000. С.7-11.
21. Бєлова А.Д. Поняття "стиль", "жанр", "дискурс", "текст" у сучасній лінгвістиці // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. 2002. Вип. 32-33: Іноземна мова. С. 11-14.
22. Борисова-Лукашанец Е.Г. О лексике современного молодежного жаргона // Литературная норма в лексике и фразеологии. М., 1983. С.104-120.
23. Брандес М.П. Стиль и перевод. М.: Высш. школа, 1988. 126 с.
24. Будагов Р.А. Язык реальность язык. М.: Наука, 1983. 262 с.
25. Булаховський Л.А. Виникнення і розвиток літературних мов // Булаховський Л.А. Вибрані праці: У 5 т. К.: 1975. Т 1: Загальне мовознавство. С. 321-470.
26. Бурдин Л.С. О соотношении general slang и special slang в современном английском языке // Теория и практика лингвистического описания разговорной речи. Горький, 1966. С. 162-163.
27. Бурдин Л.С. Словарная помета "slang" и ее толкование в современной англистике // Вопросы лингвистики и методики преподавания иностранных языков. М., 1968. С. 67-79.
28. Вакуров В.Н., Кохтев Н.Н., Солганик Г.Я. Стилистика газетных жанров. М.: Высш. шк., 1978. 183 с.
29. Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль речи: курс лекций по стилистике рус. яз. М.: Рус.яз., 1982. 198 с.
30. Вилюман В.Р. Функции и значения слов в сфере сленга // Первая межвузовская лингвистическая конференция. Фрунзе, 1966. С.57-58.
31. Вилюман В.Р. О способах образования слов сленга в современном английском языке // Уч. записки ЛГПИ им. Герцена. Т.111: Материалы Герценовских чтений 1955 г. Л., 1955. С. 137-139.
32. Винокуров А.М. Субстандартная суффиксация в английском языке США: Автореф. дис канд. филол. наук. Калинин, 1981. 19 с.
33. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
34. Воробьева И.Н. Прагматика текста и значение термина // Прагматические характеристики текста и его смысловая интерпретация. Нальчик: Кабардино-Балкарский гос. ун-т, 1987. C. 3-7.
35. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Наук. думка, 1993.
36. Гальперин И.Р. О термине сленг // Вопросы языкознания. 1956. № 6. С.107-114.
37. Гальперин И.Р. Предисловие // Дополнение к Большому англо-русскому словарю. М.: Русский язык, 1980. С.5-13.
38. Гальперин И.Р. Стилистические пометы // Большой англо-русский словарь: В 2 т. / Сост.: Н.Н.Амосова, Ю.Д.Апресян, И.Р.Гальперин и др. М.: Рус. язык, 1979. Т.1. С.14-17.
39. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического анализа. М.: Наука, 1981. 139 с.
40. Гасюк О. Сленг у молодіжному середовищі // Слово і суспільство: Зб. наук. праць / За ред. О.Д.Пономаріва / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К., 2000. Ч.1. С. 145-146.
41. Голод О.Є. Особливості семантики та функціонування пейоративної лексики в сучасній німецькій мові: Автореф. дис. канд. філол. наук. Львів, 2001. 18 с.
42. Гонта І.А. Структурні й семантичні особливості композит-метафор в американському сленгу: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгв. ун-т. К., 2000. 20 с.
43. Дейк Т.А., ван. Вопросы прагматики текста / Пер. с англ. Т.Д.Корельской // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1978. Вып. VIII: Лингвистика текста. С.259-336.
44. Добрынин С.В. Американское просторечие в функционально-семантическом аспекте: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Одес.гос. ун-т им. И.И.Мечникова. Одесса, 1991. 16 с.
45. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации: Проблемы семиосоциопсихологии. М.: Рус. язык, 1984. 268 с.
46. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология / Под ред. А.А.Леонтьева. М.: Высш. школа, 1980. 224 с.
47. Єнікєєва С.М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Харк. держ. ун-т. Х., 1999. 16 с.
48. Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия. К.: Вища шк., 1974. 176 с.
49. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. Л.: Наука, 1977. 407 с.
50. Заводовская Т.А. Стилистические особенности функционирования просторечной лексики в языке английской газеты: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ имени Мориса Тореза. М., 1989. 21 с.
51. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 1998. 430 с.
52. Звегинцев В.А. История языкознания XIX - XX веков в очерках и извлечениях: В 2 ч. М.: Просвещение, 1964-1965. Ч.1. 466 с.; Ч.2. 495 с.
53. Зильберт Б.А. Социопсихолингвистическое исследование текстов радио, телевидения, газеты. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1986. с. 211.
54. Зорівчак Р.П. Авторські фразеологічні новаторства як перекладознавча проблема: (на матеріалі англомовних перекладів творів Тараса Шевченка) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / Факультет іноземної філології.. К.: Логос, 2001. [Вип.] 5. С. 68-72.
55. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад: На матеріалі англомовних перекладів української прози. Львів: Вид-во ЛДУ, 1989. 216 с.
56. Кайда Л.Г. Эффективность публицистического текста / Под ред. Я.Н.Засурского. М.: Изд-во МГУ, 1989. 182 с.
57. Карабан В.И. Воссоздание метафоры при переводе поэзии с русского языка на английский // Теория и практика перевода: Межвед. респ. сб. -- Киев, 1980. -- Вып. 3. С. 122-127.
58. Карабан В.И. Сложные речевые единицы. К.: Вища шк., 1989. 130 с.
59. Киселева Л.А. Язык как средство воздействия. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1971. 59 с.
60. Клименко И.М. Поликомпонентные лексические единицы в американском варианте английского языка (структурно-семантический и функциональный аспекты): Дис.канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1993. 186 с.
61. Клименко Н.Ф. Спільні історичні запозичення з турецької в сучасній українській та новогрецькій мовах // Іноземна філологія: Укр. респ. зб. Львів, 2001. Вип.112. С.11-24.
62. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис. канд. філол. наук. Харків, 2000. 20 с.
63. Кодухов В.И. Языковые единицы и контекст. Л.: Изд-во ЛГПИ, 1973. 214 с.
64. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка / Отв. ред. Т.В.Булыгина. М.: Наука, 1984. 176 с.
65. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. М.: Наука, 1980. 147 c.
66. Колшанский Г.В. Прагматика языка // Сб. науч. трудов МГПИИЯ имени Мориса Тореза. М., 1980. Вып.151. С.3-8.
67. Костенко Н.В. Ценности и символы в массовой коммуникации. К.: Наук. думка, 1993. 131 с.
68. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: Семантика производного слова. М.: Наука, 1981. 200 с.
69. Кусько К.Я. Дискурс іноземномовної комунікації: концептуальні питання теорії і практики / Наук. зап. АН ВШУ. К, 2002. Вип.4. С. 97-114.
70. Кусько Е.Я. Проблемы языка современной художественной литературы. Львов, 1980. 205 с.
71. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. М.: Просвещение, 1988. 188 с.
72. Макарявичус А.Э. Проблемная статья как жанр английской газеты: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1989. 24 с.
73. Маковский М.М. Английские социальные диалекты (онтология, структура, этимология). М.: Высш. шк., 1982. 135 с.
74. Маковский М.М. Системность и асистемность в языке. М.: Наука, 1980. 210 с.
75. Маковский М.М. Теория лексической абстракции. М.: Наука, 1971. 250 с.
76. Маковский М.М. Языковая сущность современного английского сленга // Иностр. яз. в школе. 1962. № 4. С. 102-113.
77. Матвіяс І.Г. Засади української діалектології // Мовознавство. 2000. -- № 1. С. 3-9.
78. Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика. М: Аспект Пресс, 2000. 206 с.
79. Минский М. Фреймы для представления знаний / Пер. с англ. О.Н.Гринбаума; Под. ред. Ф.М.Кулакова. М.: Энергия, 1979. 151 с.