Соловйов Андрій Ігорович. Формування та ефективне функціонування продовольчого ринку (на прикладі Херсонської області)

Короткий опис

Соловйов Андрій Ігорович. Формування та ефективне функціонування продовольчого ринку (на прикладі Херсонської області) : Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Херсонський держ. аграрний ун-т. — Херсон, 2005. — 189арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 167-178.

Соловйов А.І. Формування та ефективне функціонування продовольчого ринку (на прикладі Херсонської області). Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02.- економіка сільського господарства і АПК. Національний науковий центр” Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2005.
В дисертації відображено результати теоретичних і практичних досліджень ефективного функціонування продовольчого ринку Херсонської області. Розглянуто економічну сутність та принципи формування ефективного продовольчого ринку. Об’єктом дослідження обрано сукупність економічних відносин в системі продовольчого забезпечення у контексті чинників, що зумовлюють стан продовольчого ринку в умовах структурної перебудови економіки. Розроблено багатофакторні моделі зв’язків параметрів ринку з рівнем споживання продуктів харчування, які можуть бути визначені як цільові функції і використовуватися в якості глобальних критеріїв оптимізації у задачах пошуку екстремуму.
В роботі дістали подальший розвитокорганізаційно-економічний механізм підвищення ефективності продовольчого ринку на основі здійснення заходів сприяння розвитку ринкової інфраструктури продовольчого ринку, ліквідації диспропорцій між сировиною базою і виробничими потужностями, впровадження науково обґрунтованих форм організації виробництва, ринкового ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та ін.
Запропоновані шляхи по створенню системи державного регулювання ситуації на продовольчому ринку, яка передбачає зсув акцентів регулювання із трансформації організаційної структури, реформування земельно-майнових відносин на макроекономічне регулювання пропорцій відтворення й ціноутворення. Обґрунтована та запропонованаметодика прогнозування параметрів продовольчого ринку на основі дослідження закономірностей управління системами продовольчого ринку.

1. Продовольчий ринок - це складна система суспільних відносин, що впливає на взаємовідносини усіх суб’єктів ринка, починаючи від виробництва продовольства, закінчуючи його споживанням і включає у себе: виробничу, посередницьку, постачальницьку, фінансово-кредитну, інформаційно-консультативну, розподільчо-логістичну діяльність, а також діяльність державних органів та місцевого самоврядування.
В процесі свого функціонування він покликаний насамперед забезпечити стійкість продовольчого забезпечення населення. Визначення ролі і значення продовольчого ринка, як важливого фактора соціально-економічного розвитку держави потребує наукового обґрунтування побудови системи критеріїв і показників, що характеризують процес його розвитку. Це здійснюється на принципах системного підходу до його вивчення як єдиної складної динамічної системи, що забезпечує в процесі управління виробничими об'єктами комплексне рішення економічних, організаційних, науково-технічних і соціальних проблем.
2. Для прийняття рішень, пов’язаних із здійсненням комерційної діяльності, необхідно регулярне одержання, обробка й аналіз інформації, тобто проведення ринкових досліджень. Основними результатами досліджень ринку стають прогнози його розвитку, оцінка кон'юнктурних тенденцій, виявлення ключових факторів, які визначають стан ринку у даний момент. Особливо важливою є оцінка сили впливу конкретного фактора ринку на загальні зміни. Аналіз формального опису зв’язків рівня споживання окремих продуктів з такими економічними параметрами системи як доход, рівень реалізації продуктів харчування, витрати впродовж років потребує окремої уваги. Матеріали досліджень впливу рівня споживання і тенденції на дохід, суму отриману від реалізації, витрати населення на продовольчі товари дозволяють збудувати систему математичних моделей, які вирішували б у кожному конкретному випадку вибір найкращого рівня споживання.
3. Сировина база є складовою частиною продовольчого ринку, що забезпечує сировиною виробників харчових продуктів. Херсонська область спеціалізується головним чином на виробництві зернових та технічних культур, овочівництві, садівництві та виноградарстві.
Головним напрямком розвитку продовольчого ринку є створення інфраструктури, що включає підприємства по заготівлі та зберіганню сільгосппродукції, торгівельну мережу, наукові та науково-дослідні, інформаційно-консультативні установи та організації, а також фінансово-кредитні установи. Сьогодні в області налічується 44 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи, що є досить низьким показником. Агроторгових домів 15, а рекомендований рівень їх наявності 19, хоча тут спостерігаються позитивні тенденції щодо до збільшення кількості. Запровадження сучасних технологій біржової торгівлі знаходиться лише на початковому етапі. На недостатньому рівні розвинена оптова торгівля сільськогосподарською продукцією, хоча ці структури формують ринковий механізм ціноутворення на основі попиту та пропозиції.
4. Продовольче споживання є однією з основних передумов відтворення населення. Більшу частину в структурі харчування населення Херсонської області займають молоко і молокопродукти, яйця, овочі та баштані, а також хліб та хлібобулочні вироби. В той же час населення споживає мінімум фізіологічно потрібної кількості м'яса та м’ясних продуктів, риби і рибних продуктів, фруктів, ягід та цукру. Основною причиною цих негативних тенденцій є різке розмежування населення за рівнем доходів. Різке зменшення обсягів виробництва молока, підвищення цін на молокопродукти та значне зниження купівельної спроможності населення призвело до суттєвого скорочення споживання молока і молочних продуктів.
Зерно служить основним джерелом доходу для абсолютної більшості сільських товаровиробників Херсонської області. Важливість вирішення проблеми формування ринку зерна в тому, що воно є сировиною для виробництва хлібопродуктів, які, в свою чергу, відносяться до продуктів повсякденного споживчого призначення. В результаті дослідження процесів, які відбуваються на продовольчому ринку на підставі статистичних даних попиту і споживання були одержані функції, які є кінцевими результатами використання таких продуктів харчування як м’ясо, молоко і хліб. Наведені парні і багатофакторні моделі зв’язку можуть бути визначені як цільові функції і використовуватися в якості глобальних критеріїв оптимізації у задачах пошуку екстремуму.
5. Підвищення ефективності функціонування продовольчого ринку необхідно вирішувати у двох аспектах. Перший здійснення організаційних заходів: впровадження науково обґрунтованих форм організації виробництва, прогресивної техніки і новітніх технологій; раціоналізація управління; забезпечення підприємницької ініціативи; маркетингові дослідження споживчого ринку; екологізація виробництва. Другий - удосконалення механізму економічних відносин як на міжгалузевому, так і внутрішньогалузевому рівнях, які забезпечать дотримання закону вартості у формуванні цінової політики, врахують терміни обороту капіталу в галузях народного господарства при формуванні кредитної і податкової системи; конкурентноздатність продукції; захист вітчизняного товаровиробника; регулювання імпортно-експортних продовольчих товаропотоків.
6. Поряд з об'єктивними факторами, що вплинули на зменшення обсягів виробництва зерна значне місце займає скорочення посівних площ зернових культур, порушення вимог технологій, низький рівень матеріально-технічного забезпечення та організації виробництва. Основний зміст розвитку зернового господарства полягає у зосередженні роботи на використанні таких чинників виробництва зерна у кожному районі й господарстві:
оптимізація структури посівів, впровадження відповідних сівозмін і попередників;
широке застосування мінеральних добрив і засобів захисту рослин системі впровадження раціональних технологій (ресурсоощадних) обробітку ґрунту;
удосконалення і розвиток системи насінництва в загальному контексті сортового забезпечення посівів.
Для збільшення виробництва зерна в області більш ефективно використовуватимуться зрошувані землі, які дозволяють одержувати високі і сталі врожаї всіх зернових культур.
7. Ринок молочної продукції має специфічні особливості, серед яких виділяється значна кількість учасників процесу виробництва та розподілення товару. Негативним моментом є те, що їх діяльність не завжди узгоджена. Тому однією з основних проблем лишається поліпшення інфраструктурного забезпечення продовольчого ринку і в тому числі ринку молокопродуктів. Вирішенням даної проблеми має бути розширення мережі приймально-заготівельних пунктів, організація на належному рівні системи оптової торгівлі, тобто створення оптових продовольчих ринків не тільки в сільській місцевості, а й у містах.
8. Розвиток сільського господарства взагалі та молокопереробної промисловості й зернового господарства, зокрема, потребують неодмінного державного регулювання. Основні напрямки державного регулювання включають: стимулювання попиту, створення конкурентного середовища та захист від недобросовісної конкуренції. Важливими методами управління повинні стати не адміністративні, а економічні. Дотримуючись цих напрямків держава зможе проводити належну цінову, податкову, а також кредитну та фінансову політику.