СОЛОВЙОВ ОЛЕКСІЙ СТАНІСЛАВОВИЧ ПРИНЦИПИ ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ПОШКОДЖЕНЬ У ПОСТРАЖДАЛИХ З ПОЛІТРАВМОЮ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ

МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ

На правах рукопису

СОЛОВЙОВ ОЛЕКСІЙ СТАНІСЛАВОВИЧ

УДК 617-001-07.

ПРИНЦИПИ ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ПОШКОДЖЕНЬ У ПОСТРАЖДАЛИХ З ПОЛІТРАВМОЮ

14.01.21-«травматологія та ортопедія»

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор мед. наук, проф.

С.О. Гур’єв

Київ 2009
ЗМІСТ РОБОТИ

СПИСОКСКОРОЧЕНЬ..................................... 4 ВСТУП................................................... 6
РОЗДІЛ 1 Аналітичний огляд джерел наукової інформації
«Діагностика пошкоджень при політравмі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

РОЗДІЛ 2 Програмно методологічне забезпечення дослідження 30 2.1.Загальніположення..................................... 30

2.2. Визначення репрезентативності масиву дослідження . . . . . . . . . 30

2.3.Формуваннябазиданих.................................. 33

2.3. Методологія аналізу фактичного матеріалу дослідження . . . . . . 34

2.5Методологіярозрахункуризиків........................... 36

41

РОЗДІЛ 3. Інтегральна клініко-епідеміологічна та клініко-
нозологічна характеристика масиву постраждалих з полісистемною

травмою..................................................

3.1.Загальніположення.................................... 41

3.2. Клініко-епідеміологічна характеристика масиву постраждалих
з полісистемною травмою, котрі потребують діагностики на
ранньомугоспітальномуетапі................................ 41
3.3. Клініко-нозологічна характеристика масиву постраждалих з
полісистемною травмою, котрі потребують діагностики на
ранньомугоспітальномуетапі................................ 55
РОЗДІЛ 4. Принципи діагностичного обстеження постраждалих із
поєднанимипошкодженнями................................. 67
4.1. Особливості діагностики пошкоджень у постраждалих із
поєднаноютравмою...................................... 69

4.2.Об’єктивніметодидіагностики........................... 75

4.3. Загальна характеристика діагностичного процесу 76

РОЗДІЛ 5. Клініко-організаційні засади забезпечення ефективності,
адекватності та безпеки діагностики пошкоджень у постраждалих

ізпоєднанимипошкодженнями............................... 118

5.1.Загальніположення..................................... 118

5.2. Причинні фактори, що знижують ефективність діагностичного
процесувпостраждалихзполітравмою........................ 119

5.3. Визначення ризиків проведення діагностичних заходів . . . . . . . 122

5.4. Заходи щодо усунення та зменшення впливу причинних
факторів та мінімізація ризиків неефективності діагностики . . . . . .

.

126

5.5. Протокольна схема проведення діагностики у постраждалих з

політравмою............................................... 128 ПІДСУМОК............................................... 133 ВИСНОВКИ............................................... 149 СПИСОКЛІТЕРАТУРИ..................................... 151

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Клініко-епідеміологічна та клініко-нозологічна характеристики пошкоджень, котрі потребують виявлення та оцінювання у постраждалих з політравмою виникають внаслідок високоенергетичної травми у осіб працездатного віку, як результат їх активної життєдіяльності, що в свою чергу викликаю важкі та множинні пошкодження (двох анатомо-функціональних областей виявлено в 25,77%, трьох 38,08%, чотирьох 26,15, п’яти 9,23%, шести 0,77%). Найбільш частим компонентом пошкодження є краніальний та торакальний компонент. Це обумовлює характер та обсяг діагностичних заходів.

2. Діагностика пошкоджень у постраждалих з полісистемною травмою є інтегральним процесом, обумовлює певні особливості, зокрема об’єктивне обмеження застосування клінічних методик та необхідність розширеного застосування об’єктивних методів діагностики, забезпечення реалізації діагностичних заходів в достатньому обсязі, на високому рівні, у вкрай обмежений термін, в органічному поєднанні з проведенням лікувальних заходів, які направлені на збереження життя.

3. Причинні фактори, що знижують ефективність діагностичного процесу в постраждалих з політравмою мають суб’єктивний та об’єктивний характер та різну питому вагу впливу від 14,8 до 90,5%. Найбільше значення мають фактори: відсутність засобів (90,5%), відсутність приміщень (85,5%), відсутність кваліфікованого медичного персоналу (75,5%), нераціональне розміщення діагностичних приладів (60, 0%), обмежений за часом режим роботи діагностичних засобів медичного призначення (39,5%), непідготовленість медичного персоналу для проведення діагностичного дослідження (35,3%), непідготовленість лікарів до адекватної оцінки результатів дослідження (34,7%), нераціональне призначення досліджень (26,4%), неадекватний вибір засобів медичного призначення для проведення дослідження (14,8%). При тому в 14,1% випадків має місце вплив двох факторів, в 3,5% - трьох факторів.

4. Ризики проведення діагностичних заходів у постраждалих із полісистемною травмою викликані причинними факторами та мають критичний характер (об’єктивні фактори з показником ризику 56,63-67,88), суттєвий характер (фактори з показником ризику 26,03-45,00) та несуттєвий характер (суб’єктивні фактори з показником ризику 11,10-19,80 ).

5. Заходи щодо усунення або зменшення впливу причинних факторів та мінімізації ризиків мають клініко-організаційний, медико-технологічний характер, реалізацію архітектурних медико-освітніх заходів, котрі повинні застосовуватися в комплексі.

6. Реалізація заходів щодо мінімізації ризиків проведення діагностичного процесу найбільш ефективна в умовах структурного підрозділу лікувально-профілактичних закладів типу «emergency

department», що дозволяє поєднати діагностичні та лікувальні заходи територіально, функціонально, в часовому аспекті та композиційно стосовно процесу надання екстреної медичної допомоги, що дозволяє знизити показники ризиків до мінімальних та несуттєвих.

7. Розроблені протокольні схеми діагностики пошкоджень постраждалих з політравмою в різних структурних підрозділах багатопрофільних лікувальних закладів та діагностики пошкоджень постраждалих з політравмою в умовах «emergency department» є досить ефективними та дозволяють за умов їх реалізації значно підвищити рівень адекватності та ефективності діагностики на 25% та знизити летальність у постраждалих з полісистемною травмою на 8-10%.