СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий опис

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СЕРБІНОВ Іван Євгенович
УДК 338.242.2

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник
Покатаєва Ольга Вікторівна,
доктор економічних наук,
професор

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 9
1.1. Структура системи стратегічного управління соціально-економічним розвитком промислового підприємства 9
1.2. Дослідження соціально-економічної природи корпоративних відносин на промислових підприємствах 41
1.3. Організація стратегічного планування корпоративного розвитку акціонерного товариства 61
Висновки до розділу 1 70
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН 73
2.1. Дослідження факторів формування вітчизняної системи корпоративного управління 73
2.2. Оцінка нормативно-методичного забезпечення корпоративних відносин на промислових підприємствах України 99
2.3. Визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку промислових пілприємств в умовах трансформаційної економіки 117
Висновки до розділу 2 129
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 131
3.1. Методичні основи формування мотиваційного механізму корпоративного розвитку промислового підприємства 131
3.2. Послідовність розробки стратегії корпоративного розвитку на промислвоому підприємстві 152
3.3. Розв’язання корпоративних конфліктів в процесі соціально-економічного розвитку промислового підприємства 180
Висновки до розділу 3 197
ВИСНОВКИ 199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 202

ВСТУП

Актуальність теми дисертації. Необхідною умовою інтенсифікації соціально-економічного розвитку вітчизняних промислових підприємств є докорінне реформування систем управління підприємствами. Вивчення світового досвіду функціонування промислових підприємств переконливо доводить, що вирішення проблем розбудови підприємств має здійснюватися шляхом створення механізмів належного корпоративного управління та ефективного регулювання корпоративних відносин. Саме розвиток таких механізмів є для промислових підприємств обов’язковою умовою соціально-економічного зростання.
Проблеми формування організаційно-економічного механізму управління корпоративним розвитком промислових підприємств, створення належного корпоративного управління та ефективного регулювання корпоративних відносин розглядалися в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, таких, як А. Бандуріні, Л. Зінатулін, В. Гриньова, П. Забєлін, О. Іванов, М. Іонцев, Г. Козаченко, М. Круглов, Д. Котц, Ю. Кочеврін, О. Красовський, Є. Ленський, Г. Назарова, Ю. Петруня, Т. Теплова та ін.
У більшості випадків корпоративне управління розглядається насамперед з точки зору формування нормативно-правових механізмів регулювання корпоративних відносин, погодження тактичних цілей учасників цих відносин, використання певних інструментів залучення інвестицій тощо. Проте корпоративний розвиток промислових підприємств є невід’ємною складовою загального процесу соціально-економічного розвитку, управління яким має чітко виражений стратегічний характер.
Дослідження теоретичних та практичних аспектів вирішення проблеми формування системи стратегічного управління соціально-економічним розвитком підприємств здійснювалося у наукових працях І. Ансоффа, Р. Акоффа, Д. Богині, О. Віханського, О. Градова, Б. Мільнера, Г. Мінцберга, О. Новикової, С. Оборської, В. Пономаренка, О. Пушкаря, О. Тридіда, З. Шершньової та ін. Проте питання стратегічного управління соціально-економічним розвитком промислових підприємств до цього часу залишаються недостатньо вивченими та вимагають докладного дослідження.
Значення й актуальність цих питань для вітчизняних підприємств зумовили вибір теми та постановку мети дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з науково-дослідною темою Класичного приватного університету «Методологія оцінки ефективності діяльності підприємств з корпоративним управлінням» (номер державної реєстрації 0109U001276), у рамках якої автором розроблено методичний підхід щодо порівняльної оцінки інтересів учасників корпоративних відносин при формуванні стратегії корпоративного соціально-економічного розвитку.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління корпоративним розвитком промислових підприємств.
Для досягнення окресленої мети поставлено такі завдання:
– розробити концептуальний підхід порівняльного оцінювання інтересів учасників корпоративних відносин при формуванні стратегії корпоративного соціально-економічного розвитку промислових підприємств на основі визначення соціально-економічної природи корпоративних відносин;
– узагальнити існуючі теоретичні підходи та визначити структуру стратегічного управління корпоративним розвитком промислових підприємств;
– розкрити організаційно-економічний механізм стратегічного управління промислових підприємств;
– розвинути стратегічне планування на промислових підприємствах на основі деталізації етапів формування стратегії корпоративного розвитку;
– удосконалити методичний підхід щодо формування мотиваційного механізму корпоративного розвитку промислових підприємств;
– запропонувати методичний підхід щодо розв’язання корпоративних конфліктів між учасниками корпоративних відносин.
Об’єкт дослідження – процес корпоративного розвитку промислового підприємства.
Предмет дослідження – теоретико-методичні підходи й практичні рекомендації щодо стратегічного управління корпоративним розвитком промислових підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертації є сучасні економічні теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених-економістів із проблем соціально-економічного розвитку промислових підприємств.
Як спеціальні методи дослідження в дисертації використовувалися зокрема такі: теоретичне узагальнення − для вивчення теоретичних основ стратегічного планування корпоративним соціально-економічним розвитком промислового підприємства; аналізу і синтезу − для диференціації та узагальнення складу факторів формування корпоративних відносин в умовах трансформаційної економіки; класифікації − для вивчення різних видів стратегій корпоративного розвитку; статистичного й техніко-економічного аналізу − для дослідження фінансово-економічного стану вітчизняних промислових підприємств; графічний − для наочного зображення та схематичного подання теоретичного матеріалу дисертаційного дослідження; метод експертної оцінки – для визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку промислових підприємств.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти з найважливіших питань організації та регулювання корпоративного соціально-економічного розвитку промислових підприємств в умовах трансформаційної економіки, дані статистичної звітності вітчизняних підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
– розроблено концептуальний підхід порівняльного оцінювання інтересів учасників корпоративних відносин при формуванні стратегії корпоративного соціально-економічного розвитку на основі визначення таких характеристик: внесок учасників до корпорації та його значення для досягнення результатів її діяльності; впливовість учасників і можливості здійснення ними позитивного та негативного впливу на діяльність корпорації; склад переважних цілей і кількісна оцінка очікувань учасників від діяльності корпорації; можливість та потенційні наслідки припинення корпоративних відносин, що дає змогу підвищити ефективність стратегічного управління корпоративним розвитком промислових підприємств;
удосконалено:
– методичний підхід щодо формування мотиваційного механізму корпоративного розвитку промислових підприємств, який, на відміну від існуючих, враховує мотиваційні комплекси учасників корпоративних відносин, що дає змогу забезпечити досягнення сукупності цілей корпоративного співробітництва, які відповідають прагненням та очікуванням певних груп учасників корпоративних відносин;
– методичний підхід щодо вибору шляхів розв’язання корпоративних конфліктних ситуацій при обґрунтуванні доцільності використання джерел фінансування промислових підприємств та визначенні прийнятних обсягів залучення емісійних коштів, що дає змогу прогнозувати можливий стан корпоративного розвитку промислових підприємств;
дістали подальшого розвитку:
– теоретичне обґрунтування структури організаційно-економічного механізму стратегічного управління промислових підприємств, складовими якого є: система цілей учасників корпоративних відносин; критерії та принципи узгодження цілей учасників; фактори, які впливають на корпоративне управління; організаційне забезпечення та комплекс ресурсів корпоративного управління, що дає можливість врахувати фактори зовнішнього й внутрішнього середовища функціонування промислових підприємств, здійснювати запобігання наслідкам впливу останніх та їх ліквідацію;
– стратегічне планування корпоративним розвитком на базі визначення та деталізації змісту етапів формування стратегії корпоративного розвитку, який, на відміну від існуючого, включає формування основної та комплексу функціональних і операційних стратегій промислових підприємств; визначення релевантних груп учасників корпоративних відносин; окреслення пріоритетних цілей та очікувань релевантних груп учасників корпоративних відносин, узгодження цілей учасників корпоративних відносин та формування пріоритетів корпоративного розвитку; вибір стратегії корпоративного розвитку, що дає змогу підвищити ефективність стратегічного планування корпоративного розвитку.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у розробленні комплексного методичного забезпечення стратегічного управління корпоративним соціально-економічним розвитком промислових підприємств, реалізація якого у практичній діяльності промислових підприємств сприятиме оперативному та об’єктивному вирішенню суперечностей між учасниками корпоративних відносин, запобігатиме виникненню корпоративних конфліктних ситуацій. До практичних результатів дисертаційного дослідження належать: методичні рекомендації щодо обґрунтування вибору стратегії корпоративного соціально-економічного розвитку, методичний підхід і рекомендації зі встановлення цілей корпоративного розвитку й мотиваційних комплексів їх досягнення. Висновки та пропозиції, подані в дисертації, знайшли практичне впровадження у діяльності ВАТ «Бердянські жниварки» (довідка про впровадження № 358/3 від 27.05.2011 р.); ВАТ «Запорізький трансформаторний завод» (довідка про впровадження № 432 від 24.05.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, результати й висновки, наведені автором у дисертації, отримані самостійно й висвітлені в опублікованих працях. Автору належить розвиток стратегічного управління корпоративним розвитком промислових підприємств.
Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на таких науково-практичних конференціях, як: «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), «Умови економічного росту в країнах з ринковою економікою» (м. Переяслав-Хмельницький, 2011 р.), «Інноваційний потенціал Української науки – ХХІ сторіччя» (м. Запоріжжя, 2011 р.).
Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 8 наукових праць (5 статей у наукових фахових виданнях), що відображають основний зміст дисертації загальним обсягом 2,07 ум. друк. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що становить 148 найменувань. Основний зміст роботи викладений на 201 сторінці машинописного тексту, до нього входять 11 рисунків займають 9 сторінок, 12 таблиць займають 12 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено постановку й вирішення актуального завдання – удосконалення стратегічного управління корпоративним соціально-економічним розвитком промислових підприємств. Основні висновки дослідження зводяться до такого:
1. Корпоративні відносини являють собою складний соціокультурний феномен, притаманний суспільству з досить високим рівнем розвитку економіки, господарства, культури тощо. Соціально-економічна природа корпоративних відносин полягає у добровільному поєднанні зусиль учасників корпорації для здійснення спільної діяльності з метою досягнення певного синергетичного ефекту, який не може бути отриманий при відсутності корпоративного співробітництва.
2. Необхідною умовою формування стратегії соціально-економічного розвитку акціонерного товариства є створення механізму погодження інтересів учасників КВ при визначенні стратегічних та поточних цілей промислового підприємства. Найбільш складним етапом обґрунтування СКР є встановлення складу та очікувань релевантних груп учасників КВ. Послідовність визначення релевантних груп учасників складається з таких етапів: 1) оцінки внутрішніх і зовнішніх факторів формування ресурсної стратегії промислового підприємства; 2) визначення обсягу стратегічних ресурсів, необхідного для реалізації стратегії розвитку промислового підприємства; 3) визначення потреб промислового підприємства у залученні стратегічних ресурсів (встановлення стратегічної «ресурсної прогалини»); 4) визначення можливостей залучення стратегічних ресурсів із зовнішніх джерел; 5) формування ресурсної стратегії промислового підприємства; 6) визначення релевантних видів стратегічних ресурсів; 7) визначення складу джерел залучення релевантних ресурсів; визначення 8) додаткових умов та обмежень щодо використання ресурсів; 9) визначення способів залучення ресурсів; 10) визначення складу релевантних груп учасників КВ.
3. Стратегічне управління корпоративним соціально-економічним розвитком являє собою довгострокове керівництво корпоративними відносинами в промислових підприємствах на основі дослідження всього комплексу факторів формування КВ, визначення специфічних цілей КУ, формування стратегій досягнення встановлених цілей, а також забезпечення виконання розроблених стратегічних планів. Складовими організаційно-економічного механізму КУ є такі: система цілей і стратегій учасників корпоративних відносин; критерії та принципи погодження цілей учасників; форми й методи стратегічного планування корпоративного розвитку; фактори КУ; форми й методи управлінського впливу на фактори КУ; організаційне забезпечення КУ та планування корпоративного розвитку; комплекс ресурсів КУ.
4. Послідовність формування стратегії корпоративного розвитку складається з п’яти основних етапів: 1) формування основної та комплексу функціональних і оперативних стратегій промислового підприємства; 2) визначення релевантних груп учасників корпоративних відносин; 3) визначення пріоритетних цілей та очікувань релевантних груп учасників КВ, погодження цілей учасників КВ та формування пріоритетів корпоративного розвитку; 4) вибір стратегії корпоративного розвитку; 5) формування емісійної та дивідендної політики промислового підприємства як складових стратегії корпоративного розвитку.
5. Мотиваційний механізм корпоративного розвитку складається з чотирьох основних підмножин мотивів (мотиваційних комплексів), кожен з яких спрямований на досягнення певної сукупності цілей корпоративного співробітництва, що відповідають прагненням та очікуванням певних груп учасників корпоративних відносин, а саме: 1) мотиваційний комплекс; 2) мотиваційний комплекс вищого керівництва корпорації; 3) мотиваційний комплекс трудового колективу корпорації; 4) мотиваційний комплекс зовнішніх учасників корпоративних відносин. Послідовність формування мотиваційного механізму корпоративного розвитку акціонерного товариства складається з п’яти основних етапів: 1) дослідження мотиваційного механізму суспільного розвитку; 2) дослідження мотиваційного механізму соціально-економічного розвитку; 3) побудова мотиваційного механізму корпоративного розвитку промислових підприємств; 4) стратегічне планування корпоративного розвитку промислових підприємств; 5) контроль та прогнозування змін умов корпоративного розвитку і стану факторів, які справляють мотивоутворювальний вплив на учасників КВ.
6. Виникнення корпоративної конфліктної ситуації є ознакою неспроможності існуючого ММКР створити учасникам конфлікту дієві стимули щодо безперешкодного розв’язання ситуації, яка склалася. Ключовими факторами розв’язання конфліктних ситуацій у різних сферах корпоративного співробітництва є визначення мотиваційного комплексу учасників конфлікту, який складається з цілей та мотиваційних спонукань і стимулів щодо досягнення цих цілей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про власність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/697-12.
2. Закон України «Про підприємництво» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/698-12.
3. Закон України «Про підприємство в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/887-12.
4. Закон України « Про цінні папери та фондовий ринок» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3480-15.
5. Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540%D0%B0-12.
6. Закон України «Про інвестиційну діяльність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.
7. Закон України «Про господарські товариства» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.
8. Закон України «Про іноземні інвестиції» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2198-12.
9. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/437/95-%D0%B2%D1%80.
10. Закон України «Про режим іноземного інвестування» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80/print.
11. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/448/96-%D0%B2%D1%80.
12. Закон України «Про банки і банківську діяльність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14.
13. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2299-14.
14. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затверджена Наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.1998р. №22
15. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2000 році. К.: ІВЦ Держкомстату України.- 2001.- С.404.
16. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. – М.: Прогресс, 1985. – 328 с.
17. Актуальные проблемы политической экономии / Под. ред. В.В. Куликова. – М.: Политиздат, 1988. – 447 с.
18. Аналитический доклад Областного управления статистики за 1998 г. – № 10-04/97 от 18.06.99.
19. Андреев С.И. Эффективность функционирования основных фондов. – М.: Экономика. – 1980. – 88 с.
20. Андрейчук В., Галузинский С. Собственный и ссудный капитал предприятий и критерии их рационального соотношения//Экономика Украины. – 1998. – № 6. – с.15.
21. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питер Ком, 1999. – 416 стр.
22. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.:Экономика, 1989. – 519с.
23. Антикризисное управление: Учебник /под ред. Э.М. Короткова. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 432 с.
24. Антонова Н. Инвестирование воспроизводственной сферы // Бизнес-Информ.– 1999.- №3-4 – С.53.
25. Антонова Н., Ковалев Д. Роль инвестиций в обеспечении конкуренто-способности корпорации // Бизнес-информ – 1999.- № 5-6 – С.56-57.
26. Бакаєв Л.О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями : Навчальний посібник // Київський національний економічний університет.- К.: КНЕУ, 2000. – С.151
27. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент.-СПб: Издательство «Питер», 2000.-С.208
28. Бандурин А.В., Зинатулин Л.Ф. Экономико-правовое регулирование деятельности корпораций в России. – М.: БУКВИЦА, 1999. – 212 с.
29. Бенерський Ю. Роль інвестицій та інновацій у реструктуризації економіки. .//Економіка України. – 1998. – № 6. – С33-41.
30. Беренс В., Ховренек Питер М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. – М.: Инфра–М. 1995. – С.643
31. Берзон Н. Формирование инвестиционного климата в экономике // Вопросы экономики – 2001. – №7- С.104–114.
32. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. – С.448
33. Бланк И.А. Управление использованием капитала. В 2-х т. – К.: «Ника-Центр», 2000.
34. Богатин Ю.В., Шавндар В.А. Оценка эффективности бизнеса и инвестиций: Учебное пособие для студентов вузов экономических специальностей. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 1999 г. – С.253
35. Бородина О. Людський капітал як основне джерело економічного росту // Економіка України. – 2003. – № 7. – с.48-53
36. Бочаров В.В. Инвестиционный менеджмент : Учебное пособие. – СПб: Питер, 2000. – С.151
37. Брагинский А. Инвестиционная привлекательность предприятий: связи , проблемы и перспективы // РЦБ – 2001. -№ 7 – С.46-48.
38. Бреусов Ю.Г. Оборот основных производственных фондов: методы и теоретические аспекты интенсификации. – Самара. – 1991. – 149 с.
39. Бромберг Г.В. и др. Рекомендации по определению стоимости объектов промышленной собственности.//НПО «Поиск». – М. – 1993. – 21 с.
40. Будник М., Гринев А. Технологическая стратегия развития акционерных обществ//Бизнес Информ. – 1997. – № 21.
41. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 392 с.
42. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 504 с.
43. Василик С. Оценка эффективности деятельности предприятий//Бизнес Информ. – 1997. – № 21.
44. Васильев А.В., Потемкин Ю.С. Рынок ценных бумаг, акционерные общества. Антикризисное управление. – Харьков: Фолио, 2001. – 316 с.
45. Величко Ю., Величко А. Тенденции в накоплении капитала и рост инвестиционной активности//Финансы, налоги, кредит.
46. Видеке Б., Иванов Ю.Б. Система рациональной организации металлургического производства. – Х.: Изд-во «Основа» при Харьк. ун-те, 1994. -174с.
47. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент, М.: Гардарика, 1998. – С.112.
48. Внутрифирменное планирование в США. – М.:Прогресс. – 1972. – 387с.
49. Войчак А. Эффективность посреднической деятельности в товарном обращении средств производства//Экономика Украины. – 1993. – №5. – с.83.
50. Гош А. Визначальний фактор відродження виробничих сил України // Економіка України. – 2003. – № 6. – с.49-56
51. Гвишиани Д.М. Диалектика развивающихся систем // Системные аспекты концепции развития. – М.: ВНИИСИ, 1985. – С. 5-13.
52. Герчикова И. Н. Менеджмент, и повышение прибыли: Учебник, 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 512 с.
53. Глазунов В.Н. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций. – М.: Финстатинформ, 1997 – 135 с.
54. Гойко А.Ф. Методи оцінки еффективності інвестицій та пріорітетні напрями їх реалізації. – К.: ВІРА–Р, 1999. – С.320
55. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І,, Корда О.П. Проблеми розвитку інвестиційної діяльності. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2002. – 464 с.
56. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І. Фінанси підприємств. Харків, ХДЕУ, 2001. – 169 с.
57. Гриньова В.М., Попов О.Є. Організаційно-економічні основи формування системи корпоративного управління в Україні. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2003. – 340 с.
58. Гриньова В.М., Леонова Ю.О. Методичні засади формування стратегії корпоративного розвитку акціонерного товариства// Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук.праць №189. Дніпропетровськ. ДНУ – 2004. – С. 267-278.
59. Грушенко В.И., Фомченкова Л.В. Кризисное состояние предприятия: поиск причин и способов его преодоления. // Менеджмент в России и за рубежом. – 1998. – №1. – с.31-38.
60. Губанов С. Глубинные проблемы инвестиционных процессов // Экономист – 2001. – №8. – С.22-27.
61. Гурков В.П., Абраамова Е. Стратегия выживания промышленных предприятий в новых условиях // Вопросы экономики. – 1995. – № 6. – С. 22-29.
62. Дафт Р.Л. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2001. – 832 с.
63. Дем’яненко І.В. Фінансова стабілізація підприємств і механізм її забезпечення. – К.: Ін-т аграр. економіки, 2001. – 71 с.
64. Драккер П. Управление, нацеленное на результаты. М.: Технологическая школа бизнеса. – 1994. – С.200
65. Дэй Д. Стратегический маркетинг. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 640 с.
66. Евенко Л.И. Организационные структуры управления промышленными корпорациями США. – М.: Наука, 1983.- 350с.
67. Ендовицкий Д.А. Практикум по инвестиционному анализу: Учебное пособие для вузов по специальности «Финансы и кредит», «Бухгалтерский учет» – М.: Финансы и статистика, 2001. – 240 с.
68. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: Методология и практика. – М.: Финансы и статистика, 2001. – С.398
69. Забелин П.В. Основы корпоративного управления концернами. М.: Издательство «ПРИОР». – 1998. – С.176
70. Загривая Ю.А. Организационная структура корпоративного управления // Бізнес информ. ХДЕУ. – 2002. – №11-12. – С. 137-139.
71. Загривая Ю.А. Анализ нормативно-правового обеспечения корпоративного управления в Украине // Управління розвитком. – ХДЕУ. – 2002. – №1. – С. 65-67.
72. Загривая Ю.А. Подходы к формированию корпоративного управления в Украине // Труды 6-й Международной научно-технической конференции «Физические и компьютерные технологи в народном хозяйстве» – Харьков. – 2002. – С. 235-237.
73. Зенченко Е. Проблемы принятия инвестиционных решений // Бизнес –информ-1999.-№13-14 – С.58-62.
74. Зенченко Е. Оценка денежных потоков как фактор оптимизации инвестиционных решений // Деловая жизнь – 1999.- №7-8 – С.20-21.
75. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночных отношений: Монография. Харьков: РИО ХГЭУ.- 1997. – 246с.
76. Ивановский В. О необходимости маркетингового обеспечения инвестиций в производстве новой продукции // Российский экономический журнал. – 1995. – № 9 – с. 60-68.
77. Кашанина Т.В. Корпоративное право. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М, 1999. – 815 с.
78. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины. Харьков: фирма «Эспада». – 2001. – С.288
79. Кім М.М. Трудовий потенціал // Економічна енциклопедія: У трьох томах, Т.3. / Редкол. С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.. – К.: Академія, 2002. – 952 с. – С.695
80. Кім М.М. Характер праці // Економічна енциклопедія: У трьох томах, Т.3. / Редкол. С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.. – К.: Академія, 2002. – 952 с. – С.866
81. Кім М.М. Якість праці// Економічна енциклопедія: У трьох томах, Т.3 / Редкол. С.В. Мочерний (від.ред) та ін.. – К.:Академія, 2002. – 952 с. –
С. 922-923.
82. Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.Я. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность. – М.: Экономика. – 1997. – 288 с.
83. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. – М.: Финансы и статистика, 1999. – С.143.
84. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1996. – С.432.
85. Козик В.В., Федоровський В.А. Оцінка ефективності інвестиційних проектів // Фінанси України – 2001. -№4 – С.59-70.
86. Колтынюк Б.А. Инвестиционные проекты: Учебник для вузов по экономическим специальностям. – СПб.: Издательство Михайлова В. А., 2000. – С.422.
87. Козаченко Г.В. Корпоративне управління. Підручник для вузів. – К.:»Лібра», 2004. – С.368.
88. Котц Д.М. Банковский контроль над крупными корпорациями в США. М.: Прогресс. – 1982. – С.281.
89. Кочеврин Ю.Б. Эволюция менеджеризма. М.:Наука. – 1985. – С.224.
90. Крейнина М.А. Анализ финансового состояния, инвестиционной привлекательности акционерных обществ промышленности, строительстве и торговле. – М.: ДИС,МВ–ЦЕНТР, 1994. – С.256.
91. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. – М.: Русская деловая литература, 1998. – 768с.
92. Криворучко О.Н., Шинкаренко В. Г. Управление результатами деятельности работников АТП. – Харьков: Из-во ХГАДТУ, 1999. – 143 с.
93. Кучин Б.Л., Якушева Е.В. Управление развитием экономических систем: технический прогресс, устойчивость. – М.: Экономика, 1990. – 157 с.
94. Кучуков Р., Савка А. Определение экономической эффективности инвестиций // АПК: экономика, управления. – 2001. – №7 – С.31-39.
95. Левченко В.Н., Кантер В.Д. Ціноутворення і оцінка ефективності проектів в інвестиційному менеджменті: Учбовий посібник для вузів економічноі, будівельної спеціальності та для слухачів факультета підвищення кваліфікації. – Макіївка: Дон ДАБА, 2000. – С.125.
96. Мазур Н.О. Формування системи мотивації продуктивності персоналу підприємства. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук. Львів: Національний університет «Львівська Політехніка», 2004. – 20 с.
97. Мелкумов Я.С. Организация и финансирование инвестиций: Учебное пособие. – М.: Изд. дом « ИНФРА- М», 2000. – С.247.
98. Менеджмент и маркетинг бизнеса в международных компаниях. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 384 с.
99. Менеджмент и рынок: германская модель. М.: Издательство БЕК.- 1995. – С.480
100. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Г. Основы менеджмента. М.: Дело. – 1992. – 815 с.
101. Мильнер Б.З. Теория организации. М.: ИНФРА-М. – 1999. – С.480.
102. Мильнер Б.З., Евенко Л.И., Раппопорт В.С. Системный подход к организации управления. – М.: Экономика, 1983. – 224 с.
103. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – С.336.
104. Новикова М.Н. Система стратегических целей корпоративного управления // Управління розвитком. – 2002. – №1. – 68-69.
105. Нуреев Р.М. Экономика развития: модели становления рыночной экономики: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 240 с.
106. О’Шонесси Дж. Принципы организации управления фирмой. М.: МТ ПРЕСС. – 1999. – С.296
107. Основы корпоративных финансов и получение финансирования. Business Toolkits. – USAIDSАкционерные общества. Привлечение инвестиций. – под ред. А. Маркелова – К:1997. – 415 с.
108. Осипов А. Мотивы и стимулы к труду // Социалистический Труд. – 1991. – №1. – С.76-79.
109. Пересада О.А. Моніторінг інвестиційних проектів // Фінанси України – 2001. – №4 – С. 85-89.
110. Пилипенко С.М., Пилипенко А.А. Економіка праці. Харків: Вид. ХДЕУ, 2001. – 228 с.
111. Поленок А. Привлечение инвестиций .Какой путь выбрать? // Инвестиционный магазин – 1998. – №9 – С.14-16.
112. Пономаренко В.С. Стратегічне управління. – Харків: Основа, 1999. – 632 с.
113. Попков В.П., Семенов В.П. Организация и финансирование инвестиций. – СПб:Питер, 2001. – С.224
114. Портер М.Э. Конкуренция. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 496 с.
115. Портфель конкуренции и управления финансами. М.: Соминтэк.- 1996. – С.736
116. Предпринимательство: проблемы и решения: Сборник научных трудов/ Донецкий институт предпринимательства. Донецк: ООО «КИТИС», Вып.3., 1999. – С.266
117. Противоречия и проблемы эффективности управления капиталистическим производством. – М.: Наука, 1981. – 384 с.
118. Путятин Ю.А., Пушкарь А.И., Тридед А.Н. Финансовые механизмы управления развитием предприятия. – Х.: Основа, 1999. – 498 с.
119. Раицкий К. А. Экономика предприятия: учебник для вузов. –2-е изд. – М.: ИНФОРМАЦИОННО – ВНЕДРЕНЧЕСКИЙ ЦЕНТР «МАРКЕТИНГ», 2000. – 696 с.
120. Самочкин В.Н. Гибкое развитие предприятия. Анализ и планированиие. – М.: Дело, 1999. – 336 с.
121. Сиволап Л. Принципи підготовки й аналізу інвестиційних проектів // Економіст – 2001 – №1 – С.60-61.
122. Скударь Г. Управление крупным акционерным обществом. // Экономика Украины. – 1998. – №2. – С.14-19
123. Смирнов А. Л. Организация финансировония инвестиционных проектов. – М.: АО «Консалтбанкир», 1993. – С.84
124. Станиславчик Е. Бизнес-план: Финансовый анализ инвестиционного проекта – М.: Ось-89, 2001. – С.96
125. Степанов М.В. Стратегия хозяйственного поведения корпораций США. М.: Наука, 1990. – С.188
126. Стратегический менеджмент: Учебник. – М.: ООО »Издательство Проспект», 2003. – 336 с.
127. Строкович А. Инвестиционная привлекательность предприятий Харьковского региона // Бизнес-информ – 1998. – №5 – С.39-40.
128. Синк Д.С. Управление производительностью: планирование, контроль, измерение и оценка, контроль и повышение. М.:Прогресс. – 1989. – 528с.
129. Суторміна В.М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій. – К.:Либідь, 1993. – с.247
130. Теория организации. / Латфуллин Г.Р., Радченко А.В. – СПб.: Питер, 2003. – 400 с.
131. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализаци стратегии. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 c.
132. Тронин Ю.Н., Масленченков Ю.С. Менеджмент и проектирование фирмы: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 415 с.
133. У пошуках кращого директора. Корпоративне управління в перехідній та ринковій економіках. К.: Основи, 1996. – С.189.
134. Управление акционерным обществом (Корпоративное управление в Украине). К.: Столетие. – 1999. – С.196
135. Управление современной компанией: Учебник / Под ред. проф. Б.Мильнера и проф. Ф. Лииса. – М.: ИНФРА-М, 2001. – XVIII, 586 с.
136. Уроки организации бизнеса. СПб.:Лениздат, 1994. – С.336
137. Фатхуддинов Р.А. Стратегический маркетинг: Учебник. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2002. – 640 с.
138. Форрестер Дж. Основы кибернетики предприятия (индустриальная динамика). – М.:Прогресс, 1971. – 340 с.
139. Хакен Г. Синергетика. М.:Мир. – 1980. – 408 с.
140. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. с нем./ Под ред. и с предисл. А.А. Турчана, Л.Г. Геловича, М.А. Лукашевича. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 800 с.
141. Чэндлер А. Стратегия и структура. – М.: Мир, 1988. – 464 с.
142. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 С.
143. Эклунд К. Эффективная экономика – шведская модель: Пер. со швед./Авт. предисл.В.В.Попов, Н.П.Шмелев; Научи, ред. A.M.Волков. – М.: Экономика, 1991. – 349 с.
144. Экономика предприятия: Учебное пособие / Под общ. ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. – 632 с.
145. Экономическая стратегия фирмы. Учебное пособие /Под ред. проф. Градова А.П. – СПб: Специальная литература, 1998. – 719 с.
146. Экономическая теория (политэкономия): Учебник / Под общей редакцией засл. деят. Науки Российской федерации, проф. В.И. Видяпина, Г.П. Журавлевой. – М.: Изд-во Рос. экон. акад., 2000. – 592 с.
147. Экономическая теория / Под ред. А.И. Добрынина. – СПб.: Изд. СПбГУЭФ, Изд. «Питер Паблишинг», 1997. – 480с.
148. Яковлев Т.С. Планирования финансовой устойчивости предприятия. – М.: Экономика, 1992. – 561 с.