СУЧАСНЕ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………..…...4-28
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ (ІМЗУ В ОВС) ………………29-113

1.1. Сутність управління в ОВС та його головна мета як відповідно відправна база та кінцева мета ІМЗУ в ОВС……………………….29-46
1.2. Сутність та розвиток ІМЗУ в ОВС……………………...47-68
1.3. Організаційно-правові основи ІМЗУ в ОВС…………...69-93
Висновки до розділу 1…………..……………………………94-113
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО ІМЗУ В ОВС…………………………………………………………………114-187
2.1. Новітня методологія в управлінні в ОВС як фундамент його сучасного інформаційно-методичного забезпечення ……….……114-130
2.2. Класифікація методів у сучасному ІМЗУ в ОВС……...131-152
2.3. Провідна роль математичних методів та головні етапи їх застосування в сучасному ІМЗУ в ОВС ………………………….153--173
Висновки до розділу 2………………………………………174-187
РОЗДІЛ 3. МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ В СУЧАСНОМУ ІМЗУ В ОВС ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
…………………………………………………………………188-264
3.1. Організаційно-правові основи застосування математичних методів в сучасному ІМЗУ в ОВС………………………………….188-198
3.2. Загальна характеристика методів математичної статистики в сучасному ІМЗУ в ОВС………………………………………………199-227
3.3. Теоретичні засади математичного моделювання і його застосування в аналізі і контролі ефективності управління в сучасному ІМЗУ в ОВС ………………………………………………………228-250
Висновки до розділу 3……………….…………………….251-264
РОЗДІЛ 4. СОЦІОЛОГІЧНІ, СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ, ПРАВОВІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ІНШІ МЕТОДИ В СУЧАСНОМУ ІМЗУ В ОВС ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
……………………………………………………………….265-340
4.1. Соціологічні методи в сучасному ІМЗУ в ОВС та організаційно-правові основи їх застосування …………………….265-294
4.2. Соціально-психологічні методи в сучасному ІМЗУ в ОВС та організаційно-правові основи їх застосування……………………..295-307
4.3 Правові, економічні та інші методи в сучасному ІМЗУ в ОВС та організаційно-правові основи їх застосування………………………308-322
Висновки до розділу 4……………………………………..…..323-340
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………..…..341-351
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ…………………………….352-382
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..383-433
ДОКУМЕНТИ ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…….434

ВСТУП

Сутність і стан наукової проблеми. Сучасний етап розвитку суспільства і становлення України як суверенної держави характеризується нечуваним зростанням ролі управління, ускладненням і розширенням його завдань у всіх сферах людської діяльності, які з успіхом вирішуються на засадах сучасного інформаційно-методичного забезпечення (ІМЗ).
Сучасне інформаційно-методичне забезпечення за останні роки серйозно змінило і значно розширило можливості управління, сприяло підвищенню його рівня та ефективності за рахунок, насамперед, швидкого розвитку науки, теорії і практики управління, розвитку електронно-обчислювальної та комп’ютерної техніки, спеціальних комп’ютерних методів, систем і інформаційних технологій, становлення, розвитку і розширення базового матеріально-технічного та спеціального програмного комп’ютерного математичного забезпечення органів управління, а також підвищення рівня загальноосвітньої і професійної підготовки як керівних управлінських кадрів, так і широких мас населення, отримання ними необхідних теоретичних знань і практичних навичок роботи з комп’ютерною технікою, спеціальними комп’ютерними програмами і технологіями тощо.
Особливістю управління в органах внутрішніх справ (ОВС) на сучасному етапі розвитку суспільства є не тільки зростання ролі управління, але й необхідність працювати в сфері управління по-новому, добиваючись розв’язання більш складних управлінських завдань не за рахунок нарощення і розширення управлінського персоналу, а шляхом інтенсифікації систем управління й підвищення ефективності управлінської праці. А це можливо лише внаслідок розвитку і вдосконалення сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ (ІМЗУ в ОВС) на базі матеріально-технічного переоснащення ОВС й широкого впровадження сучасних технічних засобів, комп’ютерної техніки, спеціальних комп’ютерних програм і технологій тощо.
Саме з цією метою в органах внутрішніх справ повсюдно створені, оснащені комп’ютерною технікою і працюють спеціальні інформаційні служби і підрозділи. Але, критично оцінюючи результати їх роботи, можна сказати, що працюють вони ще не в повну силу, а ефективність їх функціонування сьогодні є ще явно недостатньою з низки об’єктивних і суб’єктивних причин, одно з центральних місць серед яких займають відсутність необхідного програмного інформаційно-методичного і технологічного забезпечення їх функціонування, а найголовніше - недостатня теоретична розробленість сучасного ІМЗУ в ОВС [5-9].
Актуальність теми. Для управління в органах внутрішніх справ, як науки, завжди були актуальними проблеми розвитку та подальшого вдосконалення її інформаційно-методичного забезпечення, зокрема, розвитку конкретних методів і методик управлінської діяльності. А оскільки ефективне управління в ОВС на практиці неможливо без цілодобової оперативної переробки, наступного аналізу та осмислення великих масивів різноманітних статистичних даних і інформації, то звідси й додаткове загострення та актуалізація проблем якісного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС і розробки сучасного ІМЗУ в ОВС.
Вченими та практиками проведена значна робота по дослідженню шляхів вирішення цих проблем. Достатньо згадати з цього приводу друковані праці таких вітчизняних і закордонних авторів як В.Б.Авер’янова, О.Ф.Андрійко, М.І.Ануфрієва, О.М.Бандурки, О.К.Бессмертного, Ю.П.Битяка, З.С.Гладуна, І.П.Голосніченка, Є.В.Додіна, М.М.Дорогих, С.Д.Дубенко, Н.І.Золотарьової, Р.А.Калюжного, І.Г.Кириченка, Л.Є.Кисіль, С.П.Кисіля, С.В.Ківалова, Л.В.Коваля, В.В.Копєйчикова, Ю.І.Крегула, Л.Т.Кривенка, О.Д.Крупчана, Є.Б.Кубка, Є.В.Курінного, В.П.Нагребельного, Н.Р.Нижник, А.В.Омельченка, В.Ф.Опришка, М.П.Орзіх, Л.І.Остапенка; О.І.Остапенка; С.Л.Остапця; М.Г.Павліченка, З.А.Павловича, І.М.Пахомова, В.П.Пєткова, Б.А.Пережняка, В.М.Плішкіна, М.М.Прийдака, Г.Й.Пузанової, О.П.Рябченко, А.О.Селіванова, В.М.Селіванова, В.І.Семчика, В.С.Стефанюка, В.М.Стретовича, М.М.Тищенка, В.В.Цвєткова, В.К.Шкарупи та багатьох інших.
У той же час і сьогодні ці проблеми залишаються ще далеко невирішеними. Не маємо ми й досі ані жодного спеціального монографічного дослідження, яке б, зокрема, досліджувало стан сучасного ІМЗУ в ОВС та його методичні проблеми. До цього часу до кінця ще не вивчені усі класи методів, що можуть застосовуватися в управлінні в ОВС, не дана їх класифікація і не визначені усі шляхи застосування досить могутнього за своїми можливостями в управлінні в ОВС класа математичних методів, які можуть використовуватися і вже використовуються на практиці на базі сучасної комп’ютерної техніки, комп’ютерних програм і технологій і як основні, і як допоміжні при застосуванні усіх інших методів.
Так, в опублікованих за останній час загальновідомих серйозних і загальновизнаних наукових працях ці питання вимушено з урахуванням їх значних обсягів і глибини нерідко були розглянуті або фрагментарно чи окремими штрихами, або з акцентом на якихось окремих методах чи моментах. Серед отаких визначних наукових праць треба, насамперед, назвати підручники для вищих закладів освіти: “Управління в органах внутрішніх справ України” (1998) доктора юридичних наук, професора, генерал-полковника міліції О.М.Бандурки і (мовою оригіналу) “Основы психологии управления” (1999) О.М.Бандурки, С.П.Бочарової, Є.В.Землянської, а також дві монографічні праці авторських колективів вчених Інституту держави і права Національної Академії наук України ім. Корецького: “Державне управління: теорія і практика” (1998) за загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б.Авер’янова і (мовою оригіналу) “Уголовное наказание” (1997) за загальною редакцією академіка НАН України, доктора юридичних наук, професора Ю.С.Шемшученка. Широко відомі та визнані на Україні також інші праці з цих питань вчених-управлінців і кримінологів В.Б.Авер’янова, О.М.Бандурки, Ю.П.Битяка, І.М.Даньшина, А.П.Закалюка, А.Ф.Зелінського, Є.В.Додіна, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, В.В.Копєйчикова, В.Л.Наумова, О.І.Остапенка; В.П.Пєткова, О.П.Рябченко, М.М.Тищенка, І.К.Туркевич, В.В.Цвєткова, В.Л. Чубарєва та інших.
Не менш відомі в цій галузі й праці спеціалістів судової та правової статистики. Серед них можна назвати, зокрема, курси лекцій, підручники та навчальні посібники авторських колективів вчених: “Правова статистика” за загальною редакцією О.М.Джужи (2000), а також О.Г.Кальмана та І.О.Христич (1999 і 1998), Л.К.Савюк (1999), окрім цього монографічна праця (мовою оригіналу) “Математические методы оценки состояния и прогнозирования преступности” С.В.Яковлева і Ю.В.Гнусова, і (мовою оригіналу) “Правовая информатика и кибернетика” за редакцією М.С.Полєвого (1999), “Криминологическая статистика (статистические методы в анализе оперативной обстановки” Ю.Д.Блувштейна (1976), “Судебная статистика” С.С.Остроумова (1976) тощо.
Враховуючи специфіку правової та судової статистики, як галузей науки, ці праці орієнтовані на розгляд механізмів дії здебільшого тільки деяких традиційних статистичних методів, аніж інших класів чи окремих видів математичних та інших методів та аналіз прикладних аспектів і можливостей їх застосування. Практично зовсім (за винятком окремих прикладів) в опублікованих працях не розглядаються проблеми управління в органах внутрішніх справ та шляхи їх розв’язання за допомогою цих методів.
Окрім цього, на нашу думку, треба нагадати і підкреслити існування ще одної перешкоди, а саме: на практиці часто виявляється, що відповідний емпіричний матеріал щодо управлінської діяльності та ІМЗУ в ОВС у більшості випадків, образно кажучи, ще “не готов” до застосування до нього сучасних математичних та інших методів і потребує у зв’язку з цим спеціальної доробки та вдосконалення. Або виявляється, що вибір необхідних математичних та інших методів та й самі методи нерідко теж потребують у відповідності до ознак і особливостей емпіричного матеріалу певної доробки і вдосконалення.
Все це зрештою і обумовлює міждисциплінарний характер даних досліджень, що так характерний для управління в органах внутрішніх справ і державного управління в цілому.
Дисертант - у минулому практичний працівник Управління виправно-трудових установ (нині Державного департаменту України з питань виконання покарання), що входило до складу Управління внутрішніх справ Донецької області (яка є, як відомо, однією з найбільших і найскладніших у криміногенному відношенні індустріально-аграрних областей України). Маючи подвійну вищу освіту (юридичну і фізико-математичну) і стаж служби в МВС більше 20 років, автор пропрацював безпосередньо в органах управління близько 15 років.
На протязі тривалого часу ним розроблялися теоретичні і практичні проблеми управління в органах внутрішніх справ. Спочатку це були проблеми спеціального попередження злочинності в містах позбавлення волі шляхом удосконалення управління в виправно-трудових установах, що виконують цей вид покарання, на базі комплексного застосування основних засобів виправно-трудової дії на засуджених. Потім - розробка проблем теорії методології і конкретних методів в управлінні в ОВС та їх прикладних можливостей і організаційно-правових основ застосування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота була розпочата автором ще в Академії МВС СРСР (м. Москва), а потім з об’єктивних причин (розпад СРСР) перенесена і продовжена в Донецькому інституті внутрішніх справ МВС України (м. Донецьк), і закінчена в Національному університеті внутрішніх справ МВС України (м. Харків). Дисертаційне дослідження виконано автором у межах державної Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженою Указом Президента України №837/96 від 17.09.1996 року і відповідним наказом МВС України №722 від 20.10.1996 року “Про організацію виконання Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки” у відповідності до планів науково-дослідної роботи Національного університету внутрішніх справ та його кафедри управління.
Обраний автором напрямок дисертаційного дослідження розроблявся дисертантом самостійно при науковому консультуванні ректора Національного університету внутрішніх справ, доктора юридичних наук, професора, генерал-полковника міліції Бандурки О.М. й відповідає “Пріоритетним напрямкам фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 роки”, затвердженим рішенням Колегії МВС України від 28.02.1995 року №4 КМ/2, зокрема, пунктам: 1.3; 1.4; 2.1; 2.2; 2.3; 2.4; 3.1; 4.1; 4.2; 4.3; 4.4; 4.8; 4.9; 4.11; 5.1 (серед яких пункти 1.3 і 2.4 є для дисертації головними і ведучими, а усі інші – супутніми).
Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є науково-обґрунтована розробка сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та його організаційно-правових основ, які базуються на сутності та головній меті управління в ОВС, комплексному та системному застосуванні в управлінні в ОВС різних класів методів на основі математичних методів за допомогою комп’ютерної техніки.
Задля досягнення головної мети дослідження автором послідовно було поставлено такі завдання:
• проаналізувати сутність і головну мету управління в ОВС як відповідно відправну (вихідну) базу та кінцеву мету сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та його організаційно-правових основ;
• дослідити сутність та організаційно-правові основи сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та запропонувати шляхи їх удосконалення;
• акцентувати увагу на новітній методології в управлінні в ОВС як фундаменті сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та його організаційно-правових основ;
• здійснити класифікацію за головними методологічними рівнями усіх методів, які використовуються в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС та обґрунтувати правові механізми комплексного і системного підходу до їх застосування;
• довести провідну роль математичних методів (як основних і допоміжних під час застосування всіх інших методів) і визначити головні етапи їх застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС;
• визначити базові види математичних методів у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС і удосконалити організаційно-правові основи їх застосування;
• запропонувати організаційно-правові основи щодо комплексного застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС правових, соціологічних, соціально-психологічних, економічних та інших методів на основі математичних методів за допомогою комп’ютерної техніки;
• продемонструвати на конкретних прикладах значні потенційні можливості запропонованої і розробленої автором теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та його організаційно-правових основ у нормотворенні і правозастосуванні, вдосконаленні процесів управління в ОВС та підвищенні їх практичної результативності.
Об’єктом дослідження є новітня методологія в управлінні в органах внутрішніх справ та її організаційно-правові засади. Предметом дослідження є сучасне інформаційно-методичне забезпечення управління в ОВС (сучасне ІМЗУ в ОВС) та його організаційно-правові основи.
Сучасне ІМЗУ в ОВС та його організаційно-правові основи, базуючись на сутності управління в ОВС, його організаційно-правових засадах та головній меті, на практиці виявляються не тільки в своєчасному, повному і якісному інформуванні суб’єктів управління, але й у допомозі їм у виробленні найбільш оптимальних, науково-обґрунтованих і виважених управлінських рішень шляхом всебічного і комплексного дослідження отриманої інформації різними класами методів із провідним значенням серед них математичних методів, які при цьому використовуються і як основні, і як допоміжні при застосуванні усіх інших методів на базі електронно-обчислювальної і комп’ютерної техніки, спеціального програмного забезпечення і технологій.
Провідна роль математичних методів серед усіх інших класів методів, які можуть використовуватися в управлінні в ОВС на базі комп’ютерної техніки і комп’ютерних технологій, на практиці забезпечується насамперед тим, що вони дозволяють, по-перше, здійснити оптимальне і науково-обгрунтоване планування застосування будь-яких інших методів для отримання достатньо вірогідних і репрезентативних висновків і результатів, по-друге, підвищити ефективність збору, обробки, аналізу та використання статистичних даних і інформації; по-третє, оперативно з відомою точністю здійснити пошук і розробку необхідних управлінських рішень, а також вибір найбільш ефективних форм і шляхів реалізації цих рішень на практиці; по-четверте, при необхідності з заданою точністю здійснити зворотний управлінський контроль, по-п’яте, порівняти і комплексно проаналізувати усі результати, що були отримані іншими методами, а також, по-шосте, з метою підвищення результативності управління смоделювати і спрогнозувати розвиток досліджуваних об’єктів управління, управлінських явищ і процесів у майбутньому.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставленої в роботі мети та завдань дисертаційного дослідження, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження. Наприклад, історичний метод дозволив показати генезис досліджуваної проблеми і розвиток ІМЗУ в ОВС у правовій теорії та правозастосуванні. Догматичний аналіз норм чинного управлінсько-адміністративного, кримінального, кримінально-виконавчого, кримінологічного та іншого законодавства сприяв вияву їх недоліків та формуванню пропозицій із вдосконалення правових норм у відповідності з результатами дослідження.
Соціологічні методи використовувалися для вивчення правозастосовної практики управління в ОВС і позицій працівників цих та інших правоохоронних органів, законослухняних громадян, а також правопорушників і злочинців щодо теми дослідження та запропонованих автором рекомендацій із удосконалення чинного законодавства і правозастосовної практики, підвищення ефективності управління в ОВС та покращення головних показників їх діяльності.
Метод функціонального аналізу сприяв формуванню уявлення про сучасне ІМЗУ в ОВС як про поліфункціональне, яке пов’язане зі складністю структури і розмаїтістю функцій системи ОВС та усіх їх підрозділів, а також із необхідністю розв’язання в ОВС найрізноманітніших і складних управлінських проблем і вирішенням найрізноманіших управлінських завдань; показав і довів провідну роль у сучасному ІМЗУ в ОВС математичних методів як основних і як допоміжних при застосуванні усіх інших методів, що використовуються в управлінні в ОВС.
Одне з чільних місць в роботі займає структурно-системний аналіз, який дав змогу знайти і показати внутрішню побудову сучасного ІМЗУ в ОВС, взаємозв’язок і взаємообумовленість усіх її елементів, об’єм та зміст відповідних понять, а також місце сучасного ІМЗУ в ОВС серед інших правових і неправових категорій та інститутів тощо.
Вищеперелічені та інші методи наукового дослідження (про які більш докладно йдеться мова безпосередньо в тексті роботи) використовувалися автором комплексно у своєму взаємозв’язку та взаємодії.
Прикладні можливості різноманітних класів, видів і різновидів методів у сучасному ІМЗУ в ОВС розглянуті, продемонстровані та проаналізовані під кутом зору вияву недоліків і проблемних питань в управлінні в ОВС, нормах чинного адміністративного, кримінального, кримінально-виконавчого та інших галузей законодавства України і практики їх застосування, а також пошуку шляхів їх вирішення.
Все це надало можливість автору сформулювати ряд пропозицій щодо вдосконалення діючого законодавства та практики управлінської діяльності в ОВС і зробити певний внесок у розвиток теорії і практики управління в органах внутрішніх справ, зокрема, в розвиток сучасного ІМЗУ в ОВС.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є першим в Україні монографічним дослідженням сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ та його організаційно-правових основ, що відкриває новий напрямок в юридичній теорії управління в органах внутрішніх справ, пов’язаний з його інформаційно-методичним забезпеченням і дозволяє розглядати це дослідження як перше комплексне наукове дослідження сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС із урахуванням сучасних досягнень як інформаційних технологій, так і реформи системи державного управління.
Це дало автору змогу висунути і обґрунтувати низку положень, нових у концептуальному плані та важливих для юридичної науки і практики управління в ОВС.
У результаті дисертаційного дослідження обґрунтовані такі наукові положення та висновки, отримані здобувачем особисто:
1. Проведено аналіз генезису проблеми сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ у правовій теорії та правозастосуванні.
2. Вперше здійснено підхід до розробки теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ як до наукової теорії у системі юридичних наук управлінсько-адміністративного циклу.
3. Вперше запропоновано і розроблено структуру теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ.
4. Удосконалено організаційно-правові засади сучасної системи інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ і запропоновано перспективи їх подальшого розвитку.
5. Проведено класифікацію за головними методологічними рівнями усіх методів, що застосовуються в управлінні в органах внутрішніх справ, і визначено їх функції та значення.
6. Доведено необхідність комплексного застосування різних класів методів в управлінні в органах внутрішніх справ і розроблено правові механізми такого застосування.
7. Подальшого розвитку набули організаційно-правові засади використання окремих класів і видів методів та норми і порядок їх комплексного та системного застосування в управлінні в органах внутрішніх справ.
8. Удосконалено за допомогою комп’ютерної техніки використання в управлінні в ОВС математичних методів та правові засади їх застосування як основних і допоміжних під час застосування всіх інших методів.
9. Удосконалено прикладні можливості та організаційно-правові основи застосування різних класів і видів математичних методів в управлінні в ОВС як провідних і таких, що забезпечують якісну роботу усіх інших методів.
10. Уведено застосування методів непараметричної математичної статистики та обґрунтовано правове регулювання такого застосування в управлінні в органах внутрішніх справ.
11. Удосконалено теоретичні та організаційно-правові основи застосування в управлінні в органах внутрішніх справ різних видів математичного моделювання.
12. Подальший розвиток в управлінні в ОВС отримало за допомогою програмно-математичного забезпечення на базі комп’ютерної техніки організаційно-правове регулювання застосування соціологічних, соціально-психологічних, правових, економічних та інших методів.
13. Удосконалено в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС визначення головних критеріїв ефективності управління в органах внутрішніх справ та їх діяльності.
14. Вперше за допомогою сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС на основі комплексної статистичної обробки, аналізу і моделювання фактичних показників діяльності ОВС, стану злочинності, соціальної, судової, кримінальної та кримінально-виконавчої статистики встановлено і вірогідно доведено конкретні шляхи і способи вирішення в управлінні в ОВС (а паралельно – і в деяких інших видах державного управління) низки кримінально-правових і кримінологічних проблем боротьби зі злочинністю (зокрема зі злочинністю неповнолітніх, рецидивною злочинністю, злочинністю осіб, що відбувають різні види покарання та конкретно різні строки позбавлення волі, тощо).
15. Подальший розвиток за допомогою сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС отримали різні види разового і поточного контролю за виконанням управлінських рішень та їх ефективністю.
16. Вперше запропоновано систему сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, здатну не тільки ефективно сприяти оперативному та якісному виробленню управлінських рішень і системному контролю за їх виконанням, але й здійснювати за потреби всебічну та комплексну експертизу і вдосконалення як окремих управлінських рішень, так і (у певних межах) управління в цілому.
Достовірність та обґрунтованість результатів дослідження.
Достовірність (вірогідність) та обґрунтованість результатів дослідження забезпечувалися: по-перше, коректним вибором генеральних сукупностей досліджуваних об’єктів управління, а також достатніми обсягами і репрезентативністю емпіричної бази і зроблених вибірок статистичних даних та інформації; по-друге, дотриманням дисертантом граничних умов застосування тих чи інших методів і задоволенням нею вимог відповідних теорем про застосування цих методів чи їх практичне уживання; а також, по-третє, системним і комплексним застосуванням різних класів методів дослідження, при якому результати дослідження, здобуті за допомогою одного із методів багаторазово перевірялися, доповнювалися і підстраховувалися застосуванням інших класів і видів методів, що мають принципово відмінні характеристики, переваги, обмеження і недоліки. Адекватність отриманих результатів реальній практиці управління в ОВС забезпечувалася за допомогою спеціальних перевірок із застосуванням універсальних критеріів і спеціальних методів та науково-обґрунтованого вибору і використання методів сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС.
Науково-теоретичне значення дисертації полягає:
по-перше, в заповненні певної прогалини в українській юридичній науці в цілому і конкретно в науці управління в органах внутрішніх справ з дуже актуальної на сьогодняшній день проблеми розробки теорії і практики сучасного ІМЗУ в ОВС та його організаційно-правових основ на базі сучасної техніки, комп’ютерних програм і технологій з комплексним використанням різних класів методів і провідним значенням серед них математичних методів;
по-друге, в наданні можливості кожному науковцю (управлінцю чи кримінологу) або практичному працівнику органів внутрішніх справ використовувати можливості сучасного ІМЗУ в ОВС в своїй повсякденній науково-дослідній чи оперативно-службовій діяльності з метою підвищення її точності, вірогідності та ефективності;
по-третє, не тільки в розвитку і поглибленні знань про можливості прикладного застосування в управлінні в ОВС нині добре відомих методів, а й в наданні нових перспективних знань про можливості прикладного застосування нових і ще або зовсім невідомих, або мало відомих методів, які добре зарекомендували себе та з успіхом використовуються в інших галузях науки і практики;
по-четверте, в адаптації до умов, завдань і характеристик конкретних видів управлінської діяльності в органах внутрішніх справ певних видів універсальних математичних методів, що значно розширюють перспективи і можливості управління в ОВС, з наданням множини конкретних прикладів їх застосування та розкриттям переваг цих методів управління перед іншими і конкретизацією можливостей правового регулювання їх застосування на практиці.
Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:
1) у нормотворчості – в наданні пропозицій щодо вдосконалення власних організаційно-правових основ сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, а також пропозицій, отриманих у результаті його функціонування щодо вдосконалення норм адміністративного, кримінального, кримінально-виконавчого та інших галузей законодавства і відомчих нормативно-правових актів МВС України;
2) у правозастосуванні – в наданні пропозицій щодо вдосконалення практичного застосування власних організаційно-правових основ сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, а також пропозицій щодо вдосконалення практики застосування норм різних галузей законодавства та реалізації відомчих нормативно-правових актів і конкретних рішень в управлінні в ОВС;
3) у навчальному процесі – в розробці та впровадженні в навчальний процес п’яти навчальних посібників, у тому числі через Міністерство освіти і науки України для юридичних вищих закладів освіти авторського навчального посібника “Злочинність і система кримінальних покарань”;
4) для подальшого розвитку юридичної науки і практики, зокрема теорії і методології управління в ОВС та теорії і практики інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, – у підготовці й опублікуванні двох авторських монографій, у тому числі монографії “Новітня методологія в управлінні в органах внутрішніх справ”.
Апробація роботи і впровадження її результатів провадилися в таких формах:
1) Головні положення роботи опубліковані і доведені до відома наукових і практичних працівників у докладах і виступах на більш ніж двадцяти науково-теоретичних і науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: на Міжнародному науково-технічному семінарі (на мові оригіналу) “Компьютерные технологии и их практическое использование в праве и правоохранительной деятельности”, 22-24.11.1990 (М.: Юрид. ф-т. Моск. гос. ун-та, 1990); Міжнародній конференції (на мові оригіналу) “Теория и практика перестройки хозяйственного механизма”, 18-20.04.1990 (К.:КИНХ,1990); Міжнародній міжвузівській конференції (на мові оригіналу) “Проблемы осуществления правовой реформы”, 20-22.03.1990 (Тюмень:Тюм. гос. ун-т., 1990); Міжнародній конференції (на мові оригіналу) “Актуальные проблемы правового регулирования общественных отношений в условиях перехода к рыночной экономике”, 20-22.11.1991 (Барнаул: Алтайский гос. ун-т, 1991); Республіканській науково-методичній конференції “Законодавство України - основа правового виховання студентської та учнівської молоді”, 22-24.05.1992 (К.:НИКВО, 1992); Науково-теоретичній конференції “Проблеми боротьби зі злочинністю в Україні”, 20-22.11.1992 (К.:Институт держави і права АН України, 1992); Міжнародній конференції (на мові оригіналу) “Компьютерные программы назначения”, 03-05.09.1993 (Донецк: Донецк. территор. центр новых информационных технологий, 1993); Міжнародній конференції “Правова система України: теорія і практика”, 22-24.09.1993 (К.:Президія Верховної Ради України - Інститут держави і права АН України - Академія правових наук України, 1993); Науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної пенітенціарної політики України (1980-1995)”, 25-26.05.1995 (К.: Київ. ін-т внутрішніш справ при Укр. Академії внутрішніх справ України - Головне управління виконання покарань, 1996); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Проблеми методології сучасного правознавства”, 9-10.10.1996 (К.: Академія правових наук - Інститут держави і права НАН України - Юридич. ф-т Київ. держ. ун-та - Укр. правнича фундація, 1996); Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства України”, 26-27.03.1997 (Харків: Академія правових наук України - Націон. юридич. Академія України - Мін-во юстиції України - Генеральна прокуратура України - Мін-во внутрішніх справ Украіни - Служба безпеки України - Нідерландський Хельсінський Комітет - Укр. правнича фундація, 1997); Міжнародній конференції (на мові оригіналу) “Европейская конвенция прав человека и судебная реформа в Украине”, 25-26.05.1998 (Донецк: Нидерландский Хельсинский Комитет – Министерство юстиции Украины, 1998); Донецьких регіональних науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на сучасному етапі розвитку суспільства”, 20.11.1998; 8.12.1999 (Донецьк: ДІВС МВС України, 1998, 1999); Міжрегіональній науково-практичній конференції “Надійне забезпечення законності і правопорядку – основне завдання органів внутрішніх справ в боротьбі зі злочинністю”, 5.02.2000 (Донецьк: ДІВС МВС України, 2000); Міжнародному науково-практичному семінарі “Злочини проти особистої волі людини”, 19-20.09.2000 (Харків: Нац. юрид. академія України ім. Я.Мудрого – Науково-дослід. ін-т вивчення проблем злочинності АпрН України - Харків. Центр вивчення організов. злочинності, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Виховне, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології”, 22-23.09.2000 (Харків: Ун-т внутр. справ – Кримінологічна асоціація України 2000); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Юридична наука на перехресті століть”, 11-12.02.2001 (Харків: Нац. юрид. академія України ім. Я.Мудрого – Науково-дослід. ін-т вивчення проблем злочинності АпрН України - Харків. Центр вивчення організов. злочинності, 2001); Донецькій регіональній науково-практичній конференції “Особливості кримінально-правових проблем боротьби із злочинністю у Донецькому регіоні”, 16.02.2001 (Донецьк: ДІВС МВС України, 2001); Міжнародній науковій конференції “Проблеми права на зламі тисячоліть”, 13-14.02.2001 (Дніпропетровськ: Дніпропетровськ. нац. ун-т, 2001); Міжнародному науково-практичному семінарі “Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність”, 11-12.05.2001 (Харків: Нац. юрид. академія України ім. Я.Мудрого – Ін-т вивчення проблем злочинності АПрН України –Транснаціональний Центр вивчення організов. злочинності та корупції - Американський ун-т (м.Вашингтон) – Харків. Центр вивчення організов. злочинності, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті засновника юрид. ф-ту ЗДУ проф. К.Г.Фьодорова, 2-4.07.2001 (Запоріжжя: Запорізьк. держ. ун-т, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика управління у трансформаційний період”, 4-6.10.2001 (Донецьк: Національна Академія наук України – Інститут економіки промисловості, 2001), а також викладені в авторських публікаціях (дивись бібліографічні посилання до розділів дисертації і список використаних в ній літературних джерел).
2. Конкретні пропозиції автора щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування, отримані ним у зв’язку з розробкою теми дисертації, були доповідані автором на конференціях і семінарах (перелік яких наведений вище у п.1) й опубліковані в його працях (перелік авторських публікацій наведений у списку використаних автором у дисертації літературних джерел).
3. На матеріалах дисертації автором був написаний навчальний спецкурс для викладачів, наукових працівників, аспірантів і ад’юнктів, студентів, слухачів і курсантів юридичних вузів і факультетів: “Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові і кримінологічні проблеми та шляхи їх вирішення з допомогою логіко-математичних методів)”, що протягом 6 років проходив апробацію і викладався автором в Донецькому інституті внутрішніх справ, а також на економіко-правовому факультеті Донецького державного університету і в Макіївському гуманітарно-правовому інституті.
4. На матеріалах вказаного вище спецкурсу автором був розроблений одноімений навчальний посібник, який отримав Грант і став одним з призерів і переможців Міжнародного конкурсу Сороса “Трансформація гуманітарної освіти в Україні”.
5. Міністерством освіти України зазначений вище (у п.4) навчальний посібник “Злочинність і система кримінальних покарань” був рекомендований у 1996 році юридичним вузам і факультетам України для впровадження в навчальний процес.
6. Узагальнивши весь науково-теоретичний і практичний досвід, набутий автором при подальшій розробці теми дисертаційного дослідження, автор у 1997 році видав дві монографії: авторс

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена проведенням адміністративної реформи в Україні. Одним із пріоритетних напрямків в забезпеченні успішності адміністративної реформи є її інформаційне забезпечення, а в ньому практично зовсім недосліджене - інформаційно-методичне забезпечення, якому належить майбутнє. Воно передбачає не тільки своєчасне і якісне забезпечення органів державного управління необхідною і достатньою інформацією, яка б відповідала встановленим нормативно-правовим та іншим вимогам, але й озброєння аппарату органів державного управління науково-обґрунтованими методами її оперативного пошуку, збору, обробки, зберігання, видачі, передачі, транспортування, а також багаторівневого аналізу і багатоцільової експлуатації та використання, які б забезпечували високу результативність державного управління на всіх його рівнях і в усіх ланках у досягненні поставлених цілей та успішному виконанні поставлених завдань. А це сьогодні вже неможливо без залучення і комплексного застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні державного управління різних класів та видів методів на базі досягнень науки і практики за допомогою електронно-обчислювальної, комп’ютерної та іншої техніки, сучасних засобів переробки інформації, спеціальних математичних та інших комп’ютерних програм та інформаційних технологій.
Актуальність проблем інформаційно-методичного забезпечення управління ще більш загострюється в органах внутрішніх справ у зв’язку зі специфікою їх діяльності і необхідністю вести повсякденну, ефективну і непримиренну боротьбу з адміністративними правопорушеннями і злочинністю, що становлять реальну загрозу не тільки адміністративної реформи, але й усім прогресивним перетворенням в Україні. Ефективність діяльності органів внутрішніх справ багато в чому залежить від належного рівня їх інформаційно-методичного забезпечення. Ці питання час від часу знаходили відображення у наукових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. Проте, досить швидкий розвиток інформаційних технологій вимагає проведення комплексного наукового дослідження питань сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ. Нагальність даного питання пов’язана також із необхідністю підготовки висококваліфікованих спеціалістів органів внутрішніх справ, здатних вільно працювати із комп’ютерною технікою і сучасними інформаційними технологіями. Саме тому слід зазначити, що обрана тема дисертаційної роботи є досить актуальною, важливою і своєчасною.
Згідно з концепцією адміністративної реформи підвищення ефективності державного управління залежить від якісно нового рівня інформаційного забезпечення органів виконавчої влади, у тому числі й органів внутрішніх справ, а проведення адміністративної реформи має супроводжуватися цілеспрямованим застосуванням нових інформаційних технологій у сфері державного управління, які передбачають якісне інформаційно-методичне, кадрове і технічне переоснащення всіх органів виконавчої влади. Якщо технічне переоснащення органів внутрішніх справ частково вже відбулося, то інформаційно-методичне ще тільки що відбувається і від того, як саме воно відбудеться і на яких організаційно-правових засадах значною мірою будуть залежати результати не тільки процесів управління в ОВС, але і їх багатогранної діяльності. Разом з тим теорія сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ та його організаційно-правові основи до цього часу в Україні ще не розроблені. Все це ще більш посилює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Одним із найвагоміших результатів, отриманих здобувачем є те, що дисертаційне дослідження є першим в Україні монографічним дослідженням сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ та його організаційно-правових основ, що відкриває новий напрямок в юридичній теорії управління в органах внутрішніх справ, пов’язаний з його інформаційно-методичним забезпеченням і дозволяє розглядати це дослідження як перше комплексне наукове дослідження сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС із урахуванням сучасних досягнень як інформаційних технологій, так і реформи системи державного управління.
Дисертантом здійснена розробка теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ як наукової теорії у системі юридичних наук управлінсько-адміністративного циклу і зроблено висновок, що в своїй основі ця теорія є теорією матеріального права, зокрема частиною теорії управління в ОВС, однак за походженням має розгалужені зв’язки з адміністративним, кримінальним і кримінально-виконавчим правом, кримінологією, а також логікою, математикою, соціологією, психологією, педагогікою, економікою тощо; окрім цього, вивчає проблеми, які не входять до предмета жодної із галузевих теорій. Усе це дає підстави розглядати зазначену юридичну теорію разом з тим як міждисциплінарну і міжгалузеву.
Запропонована і розроблена структура цієї теорії, зокрема, виділені такі основні “блоки” теоретичних питань і положень: 1) сутність та головна мета управління в ОВС як відповідно відправна (вихідна) база і кінцева мета інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС; 2)новітня методологія в управлінні в ОВС як фундамент його сучасного інформаційно-методичного забезпечення; 3)класифікація методів за головними методологічними рівнями у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС, їх значення та комплексний і системний підхід до застосування; 4)провідна роль математичних методів як основних і допоміжних під час застосування усіх інших методів на базі комп’ютерної техніки та організаційно-правові основи і головні етапи їх застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС; 5) соціологічні, соціально-психологічні, правові, економічні та інші методи в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС, їх математичне забезпечення та організаційно-правові основи застосування; 6)потенційні можливості та значення сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС у нормотворенні, вдосконаленні чинного законодавства та практики його застосування, а також у підвищенні ефективності управління в ОВС та їх діяльності.
У результаті розробки теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ: 1)удосконалено організаційно-правові засади сучасної системи інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС і запропоновано перспективи їх подальшого розвитку; 2)розроблені пропозиції щодо створення якісно нової системи сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та вимоги щодо її організаційно-правових засад; 3)проведено класифікацію за головними методологічними рівнями усіх методів, що застосовуються в управлінні в ОВС, і визначено їх функції та значення; 4)доведено необхідність комплексного застосування різних класів методів в управлінні в ОВС і розроблено правові механізми такого застосування; 5)подальшого розвитку набули організаційно-правові засади використання окремих класів і видів методів та норми і порядок їх комплексного та системного застосування в управлінні в ОВС; 6)удосконалено за допомогою комп’ютерної техніки використання в управлінні в ОВС математичних методів та правові засади їх застосування як основних і допоміжних під час застосування всіх інших методів; 7)удосконалено прикладні можливості та організаційно-правові основи застосування різних класів і видів математичних методів в управлінні в ОВС як провідних і таких, що забезпечують якісну роботу усіх інших методів; 8)уведено застосування методів непараметричної математичної статистики та обґрунтовано правове регулювання такого застосування в управлінні в ОВС; 9)удосконалено теоретичні та організаційно-правові основи застосування в управлінні в ОВС різних видів математичного моделювання; 10)подальший розвиток в управлінні в ОВС отримало за допомогою програмно-математичного забезпечення на базі комп’ютерної техніки організаційно-правове регулювання застосування соціологічних, соціально-психологічних, правових, економічних та інших методів; 11)удосконалено в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС визначення головних критеріїв ефективності управління в органах внутрішніх справ та їх діяльності; 12)розроблені і на прикладах продемонстровані значні потенційні можливості запропонованої теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС в оперативному та якісному виробленні управлінських рішень і системному контролі за їх виконанням, а також в організації усіх видів контролю за результативністю управлінських рішень й ефективністю управління в органах внутрішніх справ та їх діяльності в цілому.
Достовірність (вірогідність) та обґрунтованість результатів дослідження забезпечувалися: по-перше, коректним вибором генеральних сукупностей досліджуваних об’єктів управління, а також достатніми обсягами і репрезентативністю емпіричної бази і зроблених вибірок статистичних даних та інформації; по-друге, дотриманням дисертантом граничних умов застосування тих чи інших методів і задоволенням нею вимог відповідних теорем про застосування цих методів чи їх практичне уживання; а також, по-третє, системним і комплексним застосуванням різних класів методів дослідження, при якому результати дослідження, здобуті за допомогою одного із методів багаторазово перевірялися, доповнювалися і підстраховувалися застосуванням інших класів і видів методів, що мають принципово відмінні характеристики, переваги, обмеження і недоліки. Адекватність отриманих результатів реальній практиці управління в ОВС забезпечувалася за допомогою спеціальних перевірок із застосуванням універсальних критеріів і спеціальних методів та науково-обґрунтованого вибору і використання методів сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС.
Емпіричною базою для проведення дисертаційного дослідження були репрезентативні більш ніж двадцятирічні дослідження (1977-2002) з теми дисертації практики інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ по Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запоріжській, Віницькій, Харківській та деяким іншим областям України і України в цілому, а також за цей же період показників діяльності ОВС та соціальної, кримінальної, кримінально-виконавчої і судової статистики (при цьому оскільки дослідження нерідко з об’єктивних причин вимушено проводилися на різних статистичних масивах, остільки і репрезентативність вибірок, а значить і ймовірність помилки результатів досліджень були різними, зокрема ймовірність помилки коливалась від 0,1% до 10-15%, що є припустимим для досліджень такого роду).
Положення і висновки роботи ґрунтуються на всебічному й комплексному аналізі фактичного стану сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ, його організаційно-правових основ, реальних статистичних даних і результатів діяльності ОВС. Теоретико-методологічною основою дослідження, виходячи з теми і головної мети дослідження з урахуванням його об’єкта та предмета, послужила система взаємодоповнюючих філософських, загальнонаукових і спеціальних методів, направлених на отримання повних об’єктивних і вірогідних результатів з позицій комплексного, системного та структурно-функціонального підходів.
Практичне значення запропонованої і розробленої дисертантом теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ полягає в наданні не тільки необхідної інформаційно-методичної підтримки управлінської діяльності в ОВС і необхідних пропозицій щодо вдосконалення власних організаційно-правових основ, але й в продемонстрованих автором реальних можливостях сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС у науково-обґрунтованій розробці пропозицій щодо вдосконалення норм чинного адміністративного, кримінального, кримінально-виконавчого та інших галузей законодавства і відомчих нормативно-правових документів, наприклад, МВС України, та практик їх застосування.
Окрім сфер нормотворчості і правозастосування значення одержаних у дисертації результатів достатньо вагомо виявляється у навчальному процесі – в розробці та впровадженні в навчальний процес п’яти навчальних посібників, у тому числі через Міністерство освіти і науки України для юридичних вищих закладів освіти авторського навчального посібника “Злочинність і система кримінальних покарань”; а також для подальшого розвитку юридичної науки і практики, зокрема теорії і практики інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, – у підготовці й опублікуванні двох авторських монографій, у тому числі монографії “Новітня методологія в управлінні в органах внутрішніх справ”, а також тематичних наукових статей.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ та його організаційно-правових основ, яке відповідає сучасному стану юридичної науки та рівню розвитку практики, зокрема практики управління в ОВС. Ця проблема вирішена таким шляхом:
• по-перше, розробки пропозицій щодо модернізації старої і створення нової системи сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та її організаційно-правових основ;
• по-друге, розробки теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС як наукової теорії у системі юридичних наук управлінсько-адміністративного циклу;
• по-третє, розвитку прикладних можливостей та організаційно-правових основ застосування різних класів і видів методів у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС;
• по-четверте, підвищення точності, оперативності, вірогідності і ефективності застосування різних класів методів в управлінні в ОВС на основі комп’ютерної техніки за допомогою математичних методів та правового регулювання такого застосування;
• по-п’яте, розвитку і удосконалення організаційно-правових основ комплексного і системного застосування різних класів методів в управлінні в ОВС;
• по-шосте, демонстрації на конкретних прикладах значних потенційних можливостей запропонованої і розробленої автором теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС в удосконаленні законодавства та відомчого нормотворення, розвитку правозастосовної практики і підвищенні практичної результативності управління в ОВС.
Пропозиції щодо вдосконалення законодавства та відомчих нормативно-правових документів МВС України, а також практики їх застосування і реалізації, отримані в результаті дисертаційного дослідження, доповідалися автором у встановленому порядку згідно з підлеглістю і статутними відносинами у вищі інстанції Міністерства внутрішніх справ України.
Керівництво МВС України та його Головний штаб з метою вдосконалення управлінської діяльності в ОВС, підвищення її ефективності та розвитку відомчої нормативно-правової бази інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС рекомендували монографію автора “Новітня методологія в управлінні в органах внутрішніх справ” для вивчення в системі службової підготовки і перепідготовки керівного і начальницького складу МВС України.
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України, розглянувши отримані в результаті дисертаційного дослідження пропозиції автора щодо вдосконалення норм чинного адміністративного законодавства України, які передбачають загальні підстави адміністративної відповідальності й адміністративну відповідальність за конкретні адміністративні правопорушення і сприяють підвищенню практичної результативності управління в органах внутрішніх справ та їх діяльності, визнав за доцільне використати їх в своїй подальшій законотворчій діяльності.
Автор брав участь в обговоренні проекту нового Кримінального кодексу України, його пропозиції щодо вдосконалення системи кримінальних покарань та практики її реалізації у санкціях кримінального закону, зокрема відносно застосування конкретних видів кримінального покарання, отримані за допомогою методів сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ, у своїй більшості (окрім, наприклад, пропозицій стосовно смертної кари тощо) реалізовані в новому кримінальному законодавстві України.
Державний департамент України з питань виконання покарань визнав за доцільне впровадити результати дисертаційного дослідження автора, зокрема розроблені ним організаційно-правові основи застосування методів сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС для пошуку шляхів підвищення ефективності управління в органах, що виконують покарання, в практику діяльності органів та установ кримінально-виконавчої системи України і рекомендував їх з цією метою для включення до навчальних планів службової підготовки співробітників цих органів і установ.
Верховний Суд України, розглянувши пропозиції дисертанта щодо організаційно-правових основ застосування математичних методів для контролю ефективності функціонування системи кримінальних покарань і застосування конкретних видів кримінального покарання у вироках судів, рекомендував їх для впровадження в судову та кримінально-виконавчу практику і для використання в системі підготовки суддів та інших працівників судових органів.
– Один із авторських навчальних посібників, розроблених на матеріалах дисертації, а саме: “Злочинність і система кримінальних покарань”, отримав грант і став одним із переможців та призерів Міжнародного конкурсу Сороса “Трансформація гуманітарної освіти в Україні” і був рекомендований Міністерством освіти та науки України юридичним вищим закладам освіти для впровадження в навчальний процес.
– Підсумовуючи зазначимо, що отримані результати дисертаційного дослідження засвідчили актуальність його теми і дозволили вважати це дослідження таким, що закладає новий напрямок в юридичній теорії управління в органах внутрішніх справ, пов’язаний з його інформаційно-методичним забезпеченням (з акцентом на методичному забезпеченні та його організаційно-правових засадах), що послужить, на нашу думку, базою і плацдармом для подальших наукових пошуків і досліджень у напрямку розробки інформаційно-методичного забезпечення управлінської діяльності органів виконавчої влади і адміністративної реформи в Україні в цілому.
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Бібліографічні посилання до вступу

1. Преступность и правонарушения в СССР: Статистический сборник. 1989 (Отв. ред. А.И.Смирнов). - М.: Юрид. лит., 1990. – 112 с.
2. Преступность и правонарушения в СССР: Статистический сборник. 1990 (Отв. ред. А.И.Смирнов). - М.: Юрид. лит., 1991. – 117 с.
3. Лунев В.В. Тенденции преступности: мировые, региональные, российские. // Государство и право. - М.: Наука, 1998, № 5. - С. 3-19.
4. Лунеев В.В. Преступность ХХ века: Мировые, региональные и российские тенденции. – М.: Норма, 2000. – 516с.
5. Второй обзор ООН о тенденциях в области преступности, функционировании систем уголовного правосудия и стратегиях по предупреждению преступности: Доклад, подготовленный секретариатом. А/CONF. 121/18 30 may 1985.
6. Третий обзор ООН о тенденциях в области преступности, функционировании систем уголовного правосудия и стратегиях по предупреждению преступности: Доклад, подготовленный секретариатом. А/CONF 144/6 27 julu 1990.
7. Четвертый обзор ООН о тенденциях в области преступности, функционировании систем уголовного правосудия и стратегиях по предупреждению преступности: Доклад, подготовленный секретариатом. А/CONF 167/18 29 may 1995.
8. Peters A. Main currents in criminal Law theory // Criminal law in action; an overview of curent iss, in western societies. - Kluwer, 1998. - Р.19-36.
9. Державне управління: теорія і практика / За загальною редакцією В.Б.Авер’янова.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- С.22.

2. Бібліографічні посилання до розділу 1

10. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр.справ,1998. – 477c.
11. Державне управління: теорія і практика / За загальною редакцією В.Б.Авер’янова.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- С.22-48.
12. Там же.- С.28-30.
13. Там же.- С.10-11.
14. Цветков В.В. Державне управління: Основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). – Харків: Основа, 1996. – С.133-215.
15. Цветков В.В. Теоретические и практические проблемы науки управления: Автореф. дис… д-ра юрид. наук: 12.00.07 / ХЮИ. – Х., 1970. – 24с.
16. Административное право зарубежных стран: Учеб. пособие / Под ред. А.Н.Козырина. – М.: МГИМО МИД РФ. Изд-во “Спарк”, 1996. – 229с.
17. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1998. – С.22-25.
18. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность. – К.: Юрінком Інтер, 1993. – 274с. та ін.
19. Державне управління: теорія і практика / За загальною редакцією В.Б.Авер’янова.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- 432с.
20. Советское административное право: Учебник / Под ред. П.Т.Василенкова . – М. Юрид. лит., 1990. – 576 с.
21. Советское административное право: Учебник / Под ред.Р.С.Павловского.- К.: Вища школа, 1986. – 415с.
22. Административное право России. Часть вторая: Учебник / Под ред. А.П.Коренева. – М.: МЮИ МВД России. Изд-во “Щит-М”, 1997. – 313с.
23. Керимов Д.А. О предмете и содержании науки управления // Правоведение. – 1967. - № 5 – С.79-80.
24. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1998. – 208с.
25. Административное право России. Часть вторая: Учебник / Под ред. А.П.Коренева. – М.: МЮИ МВД России. Изд-во “Щит-М”, 1997. – 313с.
26. Советское административное право: Учебник / Под ред. П.Т.Василенкова . – М. Юрид. лит., 1990. – 576 с.
27. Советское административное право: Учебник / Под ред. Р.С.Павловского.- К.: Вища школа, 1986. – 415 с.
28. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення.- Х.: Основа, 1996. – С.11.
29. Административное право России. Часть вторая: Учебник / Под ред. А.П.Коренева. – М.: МЮИ МВД России. Изд-во “Щит-М”, 1997. – С.112-114.
30. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Х.: Ун-т внутр.справ, 1998. – С.12.
31. Там же. - С.11.
32. Там же. – С. 13.
33. Бачило І.Л. Функції органів управління. – К.: Наукова думка, 1990.- С.53-54.
34. Глібов А.Н. Функції суб’єкта управління (питання структури). – К.: Наукова думка, 1992. - С.16-20.
35. Бандурка О.М.Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. –Х.: “Основа”,1996. – С.16-18.
36. Там же.
37. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры. – К.: Наукова думка, 1990. - 145с.
38. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Х.: Ун-т внутр.справ, 1998. – С.38-40.
39. Административное право России. Часть вторая: Учебник / Под ред. А.П.Коренева. – М.: МЮИ МВД России. Изд-во “Щит-М”, 1997. – С.11.
40. Информатика в органах внутренних дел: Учеб. пособие / Швец Н.Я., Полежаев А.А., Козаченко И.П., Вертузаев М.С., Жариков Ю.Ф., и др. / Под ред. Н.Я. Швеца. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР им.Ф.Э.Дзержинского, 1989. – 216с.
41. Андон Ф.И., Голощук И.А., Гуца В.П., Краморенко Р.П., Скляров А.В., Хандрос Ю.А. Семейство совместимых реляционных СУБД “ПАЛЬМА” // Системы управления базами данных и знаний: Справ.изд. / Под ред. А.Н. Наумова. – М.: Финансы и статистика, 1991. – С.73-129.
42. Вертузаев М.С. Аппаратные средства и архитектура ЭВМ, используемых в органах внутренних дел / Под ред. проф. Н.Я.Швеца. – К.: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1990. – 52с.
43. Саницький В.А., Карацюба А.М., Святобог В.В. Система інформаційного забезпечення ОВС України. – К.: МВС України, ТОВ АНТЕКС, 2000. – 144с.
44. Попов Ю.В. Совершенствование информационного обеспечения следственной деятельности органов внутренних дел на основе использования методов информатики: Автореф. дис…канд.юрид.наук: 12.00.07 / Киев.ВШ МВД СССР им. Ф.Э.Дзержинского. – К., 1989. – 24с.
45. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. –М.: Наука, 1987. – 552с.
46. Программное обеспечение решения информационных задач на компьютеризированном рабочем месте: Метод. рекомендации / Сост. Ю.В.Попов. – К.: УМК по ВО при Минвузе УССР, 1989. – 32с.
47. Безруков Н.Н. Компьютерная вирусология: Справ.руководство. – К.: УРЕ, 1991. – 416с.
48. Вертузаев М.С. Основы постановки и решения оперативно-служебных задач на ЭВМ / Под ред. проф. Н.Я. Швеца. – К.: КВШ МВД СССР, 1990. – 28с.
49. Швец Н.Я., Вертузаев М.С. Новые информационные технологии и основы компьютеризации процесса подготовки специалистов в учебных заведениях МВД СССР // Информационный бюллетень. - №14. – М.: ГИЦ МВД СССР, 1991. – С.48-55.
50. Вертузаев М.С.Ю, Гадышев В.А. Принципы построения многоуровневых интегрированных экспертных систем принятия управленческих решений // Информационный бюллетень. - №13. – М.: ГИЦ МВД СССР, 1991. – С.16-26.
51. Вертузаев М.С., Жариков Ю.Ф., Мохнев С.П. Автоматизированное рабочее место эксперта для фоноскопического исследования речевых сигналов // Автоматическое распознавание слуховых образов (АРСО-15). – Таллин: Институт кибернетики АН ЭССР, 1989. – С.312-313.
52. Каминский М.К., Лавров В.П. Информационное и оперативно-техническое обеспечение: проблемы теории и практики // Информационный бюллетень. - №18. – М.: ГИЦ МВД СССР, 1992. – С.54-61.
53. Державне управління: теорія і практика / За загальною редакцією В.Б.Авер’янова.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- С.19-24.
54. Державне управління: теорія і практика / За загальною редакцією В.Б.Авер’янова.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- С.397.
55. Там же, с.398.
56. Нормативні акти України щодо охорони правопорядку / Укл.: В.А.Зубчук, О.І.Нікітенко, В.Г.Слободянюк. – Луганськ: РВВ ЛІВС МВС України, 2000. – 334с.
57. Державне управління: теорія і практика / За загальною редакцією В.Б.Авер’янова.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- С.399.
58. Там же.
59. Саницький В.А., Карацюба А.М., Святобог В.В. Система інформаційного забезпечення ОВС України. – К.: МВС України, ТОВ АНТЕКС, 2000. – 144с.
60. Сущенко В.Д., Присяжний С.В., Коваленко О.І. Сучасний процес управління в органах внутрішніх справ: Монографічне дослідження. – К.: Нац. академія внутр. справ, 1999. - 352с.

3. Бібліографічні посилання до розділу 2

61. Загальна теорія держави і права / Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та інш. / За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 159с.
62. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К.: Слов’яни. – 26с.
63. Зеленецький В.С. Загальноправові методологічні проблеми // Матеріали Міжнарод. Науково-теор. Конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац.юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.44-46.
64. Даньшин И.Н. Методология и методика криминологической науки // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.146-149.
65. Державне управління: теорія і практика / За загальною редакцією В.Б.Авер’янова.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- С.9-10.
66. Максимов С.И. Методология права: на пути к новой парадигме // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.60-63.
67. Козюбра М.І. Методологія права: концептуальні підходи // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України - Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.23-25.
68. Рекомендації Міжнародної науково-теоретичної конференції “Проблеми методології сучасного правознавства” // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.19-22.
69. Аверьянов В.Б. Организация государственного управления ( структурно-функциональный аспект).- К.: Наукова думка, 1985. – 146 с.
70. Коваленко О.И., Кинаш Я.И. Основы управления в органах внутренних дел: Учеб. пособие.- Донецк: Изд-во ДИВД,1997. – 180 с.
71. Зеленецький В.С. Загальноправові методологічні проблеми // Матеріали Міжнарод. Науково-теор. Конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац.юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.44-46.
72. Даньшин И.Н. Методология и методика криминологической науки // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.146-149.
73. Козюбра М.І. Методологія права: концептуальні підходи // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України - Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.23-25.
74. Максимов С.И. Методология права: на пути к новой парадигме // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.60-63.
75. Державне управління: теорія і практика / За загальною редакцією В.Б.Авер’янова.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- С.10.
76. Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекций. – Харьков: Прапор, 1996. – С.97.
77. Даньшин И.Н. Методология и методика криминологической науки // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.146-149.
78. Шакун В.І. Методологія визначення кримінологічного значення урбанізації // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.149-151.
79. Яковлев А.М. Социология экономической преступности /Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1988. – 251 с.
80. Герасіна Л.М. До проблеми визначення ролі соціології права в методології юридичної науки // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.47-50.
81. Ивлев И.В. Курс лекций по логике. – М.: МГУ, 1988. – С.10-38.
82. Горский Д.П. Логика. – М.: Просвещение, 1963. – С.3-24.
83. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М.:Высшая школа, 1987. – С.24.
84. Бойко А.П. Краткий курс логики. – М.: Издат. центр “Аз”, 1995. – С.10-28.
85. Титов В.Д. О возможных применениях современных логических теорий к анализу правовых проблем // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.58-59.
86. Зеленецький В.С. Загальноправові методологічні проблеми // Матеріали Міжнарод. Науково-теор. Конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац.юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.44-46.
87. Крупчан О.Д. Методологічні основи порівняльного правознавства // Матеріали Міжнарод. науково-теор. конф. “Проблеми методології сучасного правознавства”. – К.: АпН України – Нац. юрид. академія – Ін-т держави і права, 1996. – С.67-68.
88. Исправительно-трудовая психология: Учеб. пособие для слушателей вузов МВД СССР / Глоточкин А.Д., Деев В.Г., Папкин А.И. и др. / Под ред. К.К.Платонова, А.Д. Глоточкина, К.Е. Игошева. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1985. – 360 с.
89. Педагогика и политико-воспитательная работа с осужденными: Учебное пособие для слушателей вузов МВД СССР /Гербеев Ю.М., Гмурман В.Е., Евграфов А.П. и др./ Под ред. Ю.В. Гербеева. – Рязань: РВШ МВД СССР, 1985.- 357 с.
90. Блувштейн Ю.Д. Криминология и математика. –М.: Юрид. Лит., 1974. – С.43.
91. Блувштейн Ю.Д. Криминологическая статистика (статистические методы в анализе оперативной обстановки). – Минск: Минск. ВШ МВД СССР, 1981. – С.40-42.
92. Морозов А. Блестящая непопулярность // Знание – сила. – 1974. – №6. – С.15.
93. Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния: Автореф. дис. …д-ра юрид. наук, спец.: 12.00.08 / Киев. гос. ун-т. – К., 1992.- 47с.
94. Фролова Е.Г. О подходе к оценке эффективности деятельности исправительно-трудовых учреждений // Уголовная политика советского государства в свете решений ХХYІ съезда КПСС; Труды Академии МВД СССР. - 1983. – С.44-48.
95. Фролова Е.Г. О специальном предупреждении и прогнозировании его объектов в исправительно-трудовых колониях строгого режима // Профилактическая деятельность органов внутренних дел. – М.: Академия МВД СССР, 1985. – С.14-24.
96. Суппес П., Зинес Дж. Основы теории изменений //Психологические измерения. – М.: Мир, 1967. – С.20-48.
97. Аганебян А.Г., Шубкин В.Н. Социальные исследования и количественные методы // Социальные исследования. – М.: Наука, 1965. – С.60-64.
98. Осипов Г.В., Андреев Э.П. Методы измерения в социологии. – М.: Наука, 1977. – С.30-34.
99. Чубарев В.Л. Общественная опасность преступления и наказание (количественные методы изучения). – М. : ВНИИ МВД СССР, Киев. филиал, 1982. – 96с.
100. Блувштейн Ю.Д. Криминология и математика. –М.: Юрид. Лит., 1974. – С.43-68.
101. Чубарев В.Л. Общественная опасность преступления и наказание (количественные методы изучения). – М. : ВНИИ МВД СССР, Киев. филиал, 1982. - 25c.
102. Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. – М.: Мир, 1976. – С.12-24.
103. Плотинский Ю.М. Математическое моделирование динамики социальных процессов: Учебное пособие. – М.: МГУ, 1992. –133с.
104. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. – М.: Мир, 1987. – 244с.
105. Там же, с. 3-10.
106. Сергеев В.М. Искусственный интеллект – это еще и экспериментальная философия // Знание – сила. - 1989. - №6.–С.46-53.
107. Плотинский Ю.М. Математическое моделирование динамики социальных процессов: Учебное пособие. – М.: МГУ, 1992. – С.49-84.
108. Пригожин И., Стенгер И. Порядок из хаоса. – М.: Изд-во физ.-мат. лит., 1986. – С.266.
109. Форестер Дж. Мировая динамика. – М.: Мир, 1978. – 311 с.
110. Моисеев Н.Н. Алгоритмы развития. – М.: Наука, 1987. – С.166.
111. Морозов К.Е. Математическое моделирование в научном познании. – М.: Наука, 1969. – С.36-42.
112. Уемов А.И. Логические основы метода моделирования. – М.: Наука, 1971. – 261с.
113. Блувштейн Ю.Д. Криминологическая статистика (статистические методы в анализе оперативной обстановки). – Минск: Минск. ВШ МВД СССР, 1981. – 96 с.
114. Вицин С.Е. Моделирование в криминологии: Учеб. пособие. – М.: ВШ МВД СССР, 1973. – 104 с.
115. De Green K. B/ The Kondratiev Phenomen: A Systems Perspective // Systems Research, 1988. – V.5. - №4. - P. 281-298.
116. Heckathorn N.D. Cognitive science, sociology and theoretical analysys of complex systems // G. оf Math. Sociology, 1989. - V.14. - №2-3. – P.97-110.

4. Бібліографічні посилання до розділу 3

117. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (далі – ВВР). – 1996. - № 30. – Ст.141.
118. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. // ВВР. – 1991. - № 4. – Ст.20.
119. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. // ВВР. – 1993. - № 35. – Ст.358.
120. Закон України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 р. // ВВР. – 1993. - № 31. – Ст.338.
121. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. // ВВР. – 1993. - № 52. – Ст.490.
122. Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. - № 5. – Ст.21.
123. Закон України “Про державну таємницю” від 21 січня 1994 р. // ВВР. – 1994. - № 16. – Ст.93.
124. Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення воля” від 1 грудня 1994 р. // ВВР. – 1994. - № 52. – Ст.455.
125. Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх” від 24 січня 1995 р. // ВВР. – 1995. - № 6. – Ст.35.
126. Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від 15 лютого 1995 р. // ВВР. – 1995. - № 10. – Ст.60.
127. Закон України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” від 15 лютого 1995 р. // ВВР. – 1995. - № 10. – Ст.62.
128. Державна програма боротьби із злочинністю: Затверджена постановою Верховної Ради України від 25 червня 1993 р // ВВР.– 1993. - № 27. – Ст.285.
129. Національна програма боротьби з корупцією: Затверджена Указом Президента України від 10 квітня 1997 \\ ВВР. – 1997. - № 19. – Ст.136.
130. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні: Затвероджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1991 р. // Зібрання постанов Уряду (далі – ЗПУ). – 1991. - № 3. – Ст.18.
131. Нормативні акти України щодо охорони правопорядку / Укл.: В.А.Зубчук, О.І.Нікітенко, В.Г.Слободянюк. – Луганськ: РВВ ЛІВС МВС України, 2000. – 334с.
132. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. - К.: Штаб МВС України, 1996. –159с.