СУД ЯК СУБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КОРСУН ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВОВИЧ
УДК 343.14

СУД ЯК СУБ’ЄКТ
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Удалова Лариса Давидівна
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДОКАЗУВАННЯ 11
1.1. Поняття та мета доказування в кримінальному судочинстві 11
1.2. Суб’єкти доказування в кримінальному судочинстві та роль суду в його здійсненні 32
Висновки до 1 розділу 81
РОЗДІЛ 2 СУД ЯК СУБ’ЄКТ ДОКАЗУВАННЯ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 84
2.1. Перевірка та оцінка доказів судом при наданні згоди на обмеження конституційних прав і свобод особи 84
2.2. Перевірка та оцінка доказів судом при розгляді скарг на дії та рішення органів дізнання, слідчого, прокурора 104
Висновки до 2 розділу 129
РОЗДІЛ 3 СУД ЯК СУБ’ЄКТ ДОКАЗУВАННЯ У СУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 131
3.1. Збирання, перевірка та оцінка доказів у суді першої інстанції 131
3.2. Перевірка та оцінка доказів судом при апеляційному розгляді кримінальної справи 155
Висновки до 3 розділу 185
ВИСНОВКИ 188
ДОДАТКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 196

ВСТУП

Актуальність теми. Судово-правова реформа розпочала, а реформа органів кримінальної юрисдикції продовжила серед учених і практиків у галузі кримінального судочинства дискусію про роль суду в кримінально-процесуальному доказуванні.
Протягом десятків років кримінально-процесуальне законодавство визнавало суд центральною ланкою усієї системи доказування. Саме на суд з метою встановлення істини у кримінальній справі покладався обов’язок здійснювати усі, необхідні на його думку, дії по збиранню доказів.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 р., однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Законом України від 21.06.2001 р. КПК України був доповнений ст. 161 «Змагальність і диспозитивність», в якій змагальність розкривається через неприпустимість покладення на один і той же орган чи особу функцій обвинувачення, захисту і вирішення справи, а також рівність прав сторін та свободу у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних прав та обов’язків.
Тлумачення принципу змагальності і визначення її меж у кримінальному процесі тісно пов’язане з питаннями встановлення ролі і повноважень суду в здійсненні доказування в кримінальній справі. Так, зокрема, виникають питання: якщо діяльність по збиранню доказів здійснюється сторонами, то чи повинен суд зберегти такі повноваження або він повинен бути тільки суб’єктом перевірки та оцінки наданих сторонами доказів? Чи повинен суд при недостатності наданих йому доказів за своєю ініціативою витребувати нові дані, чи це є обов’язком сторін?
Варто зазначити, що у радянський період також достатньо багато говорилось про змагальність, однак однією з її ознак називалась саме активність суду у збиранні та перевірці доказів.
Українські учені-процесуалісти, досліджуючи принцип змагальності у кримінальному судочинстві, постали перед проблемою його співвідношення з іншим принципом, який тривалий час вважався основоположним у теорії кримінального процесу і виступав як мета кримінально-процесуального доказування – вимогою встановлення об’єктивної істини.
Як відомо, у процесуальній літературі поширення набула позиція, відповідно до якої в результаті кримінально-процесуального доказування встановлюється юридична (формальна) істина, що характеризується високим ступенем імовірності. Однак, якщо сьогодні переважає думка про те, що для винесення рішення суд повинен лише дослідити надані сторонами докази незалежно від їх обсягу (внаслідок чого у 2001 р. зазнала змін ч. 1 ст. 22 КПК України – суд був виключений з числа суб’єктів обов’язку всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи), то у працях учених дореволюційного періоду (В.К. Случевського, І.Я. Фойницького, С.В. Познишева та ін.) йдеться про те, що навіть при використанні усіх можливих способів і засобів доказування істинну картину діяння не завжди можна встановити через суб’єктивні та об’єктивні причини.
Разом з тим, процес правосуддя не може бути безцільним. Очевидно, що навіть за умови такої процедури судочинства, яка побудована на класичній змагальності, суддя не виноситиме обвинувальний вирок, якщо не буде переконаним у винності підсудного. У будь-якому разі вирок суду має бути законним, обґрунтованим і справедливим, інакше, навіщо тоді правосуддя?
Безперечно, що суд має бути об’єктивним і неупередженим. І навіть якщо суд не відповідатиме за результати доказування, це не означає, що він повинен байдуже ставитись до того, чи будуть встановлені обставини, що підлягають доказуванню, в кожному конкретному випадку. В іншому разі суд перетвориться на простого фіксатора певного рішення, що випливатиме з наданих сторонами доказів, а роль суду як органу правосуддя буде знівельована.
Сказане свідчить про те, що є необхідними нові підходи до питань кримінально-процесуального доказування, розробка таких форм кримінального судочинства, в яких будуть відображені та реалізовані як суспільні, публічні інтереси, так і інтереси окремих громадян.
Проблемам прийняття рішень посадовими особами, що ведуть кримінальний процес, у тому числі судом при здійсненні кримінально-процесуального доказування, за різних часів присвятили свої наукові розробки відомі юристи XIX ст. Л.Є. Владимиров, А.Ф. Коні та сучасні вчені С.А. Альперт, Ю.П. Аленін, Л.Є. Ароцкер, М.І. Бажанов, Т.В. Варфоломєєва, В.І. Галаган, Н.В. Глінська, Ю.М. Грошевий, А.Я. Дубінський, А.В. Іщенко, Н.С. Карпов, В.З. Лукашевич, Є.Д. Лук’янчиков, М.М. Михеєнко, О.Р. Михайленко, Ю.В. Манаєв, В.Т. Нор, В.М. Савицький, С.М. Стахівський, М.С. Строгович, Л.Д. Удалова, С.Ф. Шумілін та багато інших.
Після введення до кримінального процесу України нового напрямку діяльності суддів – судового контролю – у юридичній літературі в роботах В.І. Борисова, В.Д. Бринцева, Т.Б. Вільчик, Н.В. Глинської, Ю.М. Грошевого, Л.М. Давиденка та П.М. Каркача, В.С. Зеленецького, О.В. Капліної, Т.В. Каткової, І.М. Коз’якова, О.В. Кондратьєва, Н.В. Куркіна, Л.М. Лобойка, В.Т. Маляренка, В.І. Мариніва, Є.О. Мірошніченка, В.П. Півненка, М.А. Погорецького, В.О. Попелюшка, О.С. Ткачука, Л.В. Черечукиної, О.Г. Шило, М.Є. Шумило, Л.В. Юрченко та інших висвітлюються окремі питання, що стосуються порядку та форми прийняття суддею рішень про арешт, обшук, продовження строків тримання під вартою, примусову виїмку, зняття інформації з каналів зв’язку, забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві.
Наведені питання та необхідність їх дослідження з формулюванням науково-обґрунтованих пропозицій щодо ефективного їх вирішення й втілення в життя свідчать про актуальність теми дисертаційної роботи, що і обумовило її вибір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на основних положеннях Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (затв. Указом Президента України від 10.05.2006 р. № 361/2006) та Концепції реформування кримінальної юстиції України (затв. Указом Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008), відповідає тематиці Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (затв. наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347) та включено до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ і кафедри кримінального процесу цього закладу.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вдосконалення теорії кримінального процесу з питань, що розглядаються, вироблення на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства в частині правового статусу суду та його діяльності при здійсненні правосуддя і судового контролю в кримінальному судочинстві.
Для досягнення зазначеної мети передбачалося вирішення таких завдань:
– визначити поняття кримінально-процесуального доказування;
– з’ясувати місце суду серед суб’єктів кримінально-процесуального доказування;
– визначити правову природу діяльності суду у процесі збирання, перевірки та оцінки доказів та їх джерел;
– охарактеризувати повноваження суду при перевірці та оцінці доказів при наданні згоди на обмеження конституційних прав;
– вивчити позиції юристів (практичних працівників) щодо сучасного стану правового регулювання і проблемних питань правозастосування у сфері здійснення кримінально-процесуального доказування судом;
– розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавчого регулювання участі суду у кримінально-процесуальному доказуванні.
Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні відносини, що складаються у сфері доказування в зв’язку з участю у ньому суду.
Предмет дослідження – суд як суб’єкт кримінально-процесуального доказування.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи. Діалектичний метод дозволив розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їх взаємозв’язок і взаємообумовленість, дослідити правову природу, зміст і ознаки кримінально-процесуального доказування (розділ 1). Метод системного аналізу, а також системно-структурний, структурно-функціональний та формально-логічний методи дали можливість з’ясувати повноваження суду при перевірці та оцінці доказів при наданні згоди на обмеження конституційних прав і свобод особи, при розгляді скарг на дії та рішення органів дізнання, слідчого, прокурора, при апеляційному розгляді кримінальної справи (п.п. 2.1, 2.2, 3.2). За допомогою формально-юридичного методу досліджувалися правові норми Конституції України, чинного КПК України та його проектів, інших законів України, з’ясовувалися зміст і значення використаних у них понять і термінів, обґрунтовувалися висновки і пропозиції щодо їх зміни та доповнення (розділи 2, 3). Метод порівняльного правознавства було покладено в основу аналізу та співставлення національного та іноземного кримінально-процесуального законодавства в частині розглядуваних питань (п.п. 2.1). За допомогою соціологічного методу (анкетування) було з’ясовано позиції і думки юристів-практичних працівників щодо сучасного стану правового регулювання і проблемних питань правозастосування у сфері здійснення кримінально-процесуального доказування судом (розділи 1-3), а статистичний метод дозволив їх узагальнити поряд з результатами вивчення матеріалів кримінальних справ (розділи 2-3).
Обґрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій визначається і забезпечується емпіричною базою дослідження, яку становлять дані, отримані в результаті вивчення 212 кримінальних справ, що перебували у провадженні судів м. Києва і Київської області протягом 2008–2010 років; аналітичні і статистичні матеріали Верховного Суду України (2008–2010 роки); дані опитування 188 практичних працівників судів різних інстанцій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень теоретичних і практичних питань діяльності суду як суб’єкта кримінально-процесуального доказування. У дослідженні сформульовано ряд нових положень і висновків, що мають істотне значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики, зокрема:
вперше:
– сформульовано висновок про те, що повноваження суду в процесі кримінально-процесуального доказування представляють собою поєднання, по-перше, можливостей суду щодо збирання та перевірки доказів, які обмежені вимогою безсторонності; по-друге, необмеженими можливостями суду щодо оцінки доказів і обґрунтування висновків у справі;
– з метою узгодження кримінально-процесуального законодавства України з європейськими стандартами та законодавствами країн СНД запропоновано передбачити у КПК вичерпний перелік рішень, що приймаються виключно судом у досудовому провадженні, та дій і рішень органів розслідування, які можуть бути оскаржені в суді до закінчення досудового розслідування; а також закріпити у КПК положення про можливість розгляду суддею подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття обвинуваченого або підозрюваного під варту, з яким не погоджується прокурор, з обов’язковою участю прокурора при розгляді такого подання суддею;
– запропоновано позбавити суд права обирати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, при розгляді подання органу досудового розслідування, прокурора про взяття особи під варту, як такого, що виходить за межі виконуваної судом функції. Відповідні зміни запропоновано до ст. 1652 КПК України;
– доведено, що питання про виключення недопустимих доказів зі справи повинно вирішуватися за клопотанням сторін судом у режимі змагальності на етапі закінчення досудового слідства і пред’явлення учасникам процесу матеріалів справи для ознайомлення;
удосконалено:
– механізм прийняття суддею рішень в порядку судового конторою, який має підвищити гарантії прав учасників процесу і забезпечити реалізацію принципу змагальності при розгляді скарг зацікавлених осіб;
– поняття «подання слідчого і прокурора», шляхом запропонування його процесуальної форми та процесуального порядку звернення із цим поданням до суду;
– визначення понять законності та обґрунтованості рішень судді, які приймаються в порядку судового контролю;
дістало подальшого розвитку:
– положення щодо визначення правової природи та сутності судового контролю; висновок, що судовий контроль здійснюється у стадії порушення кримінальної справи та досудового розслідування у двох напрямках: попереджувальному – прийнятті законних і обґрунтованих рішень за поданнями органів розслідування, які унеможливлювали б порушення конституційних прав і свобод громадян; і подальшому – перевірки законності дій і рішень, прийнятих органами розслідування, які оскаржені учасниками кримінального процесу, та усуненні допущених помилок;
– визначення співвідношення понять обґрунтованості і умотивованості рішень судді та значення внутрішнього переконання судді та чинників, які впливають на формування такого переконання у прийнятті рішень, меж обґрунтування рішення судді в залежності від стадії кримінального процесу та приводів їх прийняття;
– положення щодо необхідності надання особам, які оскаржують до суду рішення органів досудового розслідування, права знайомитися за їх бажанням з матеріалами, що обґрунтовують оскаржене рішення, і отримувати копії цих постанов.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані і аргументовані у дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції використані: у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України, а також при доопрацюванні проекту нового КПК України (лист до Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності № 50ВР від 29.12.2010 р.); у навчальному процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з курсу «Кримінальний процес», при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами (акт впровадження Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка № 28 від 14.12.2010 р.; акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 15.12.2010 р., акт впровадження Поліцейської фінансово-правової академії від 14.12.2010 р.); у правоохоронній сфері – використовується Головним слідчим управлінням МВС України для методичного та інформаційного забезпечення своєї діяльності (акт впровадження № 13/11-15274 від 10.12.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися автором і були обговорені на науково-практичній конференції «Імперативи розвитку юридичної та безпекової науки» (м. Київ, 2010 р.), круглому столі «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано шість наукових праць, серед яких три статті у фахових виданнях України, а також три тези доповідей на науково-практичних конференціях та круглому столі.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведеного узагальнення і систематизації наукових уявлень про суд як суб’єкт доказування в кримінальному процесі сформульовано наукові положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки й практики, зокрема:
1. Доказування у кримінальному процесі є особливим видом кримінально-процесуального пізнання, що може бути визначене як діяльність судді, прокурора, слідчого, начальника слідчого відділу, органу дізнання, особи, яка провадить дізнання, інших уповноважених кримінально-процесуальним законом суб’єктів, основу якої складають практичні дії та логіко-аналітичні операції щодо формування, перевірки і оцінки доказів для обґрунтування й мотивування відповідних процесуальних рішень з метою встановлення істини у кримінальній справі та вирішення завдань кримінального судочинства.
2. Суд у процесі доказування є повноцінним суб’єктом доказування, а не пасивним органом констатації певних юридичних фактів. Суд бере участь в межах своєї компетенції на всіх етапах доказування: формуванні, перевірці та оцінці доказів.
3. Правові межі пізнавальної діяльності суду при розгляді кримінальної справи по суті визначаються обвинуваченням, сформульованим в обвинувальному висновку та в скарзі потерпілого у справі приватного обвинувачення, а при розгляді в апеляційній та касаційній інстанціях – межами апеляційного та касаційного оскарження.
4. Інститут судового контролю по оскарженню до суду дій і рішень посадових осіб, що ведуть процес, у кримінальному судочинстві України є реалізацією гарантій, передбачених міжнародними актами та Конституцією України. Досліджено доказову діяльність судді при розгляді скарг на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи; про порушення кримінальної справи стосовно певної особи; затримання підозрюваного; про закриття кримінальної справи.
5. Доведено, що у випадках, коли особа звернулася зі скаргою до суду, вона має право брати участь у судовому розгляді своєї скарги і отримати копію постанови судді за результатами такого розгляду, що надасть цим особам реалізувати право на апеляційне оскарження. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення порядку судового розгляду скарг на ці дії та рішення. Проаналізовано підстави та умови, що впливають на прийняття законних та обґрунтованих рішень по скаргах учасників процесу на стадії порушення кримінальної справи і досудового розслідування.
6. Особливості перевірки та оцінки доказів судом апеляційної інстанції обумовлені тим, що ці докази вже були оцінені судом першої інстанції. Вищестоящий суд здійснює не тільки повторну оцінку доказів, а й переоцінку висновків суду першої інстанції. Якщо предметом дослідження суду першої інстанції є суть кримінальної справи, тобто наявність чи відсутність події злочину, вини обвинуваченого у його вчиненні та ін., то предметом дослідження вищестоящого суду є законність, обґрунтованість і справедливість судового рішення. Таким чином, предмет дослідження в суді апеляційної інстанції є більш широким, ніж в суді першої інстанції.
7. Запропоновано зміни до кримінально-процесуального законодавства: щодо підстав відводу судді, який вирішує питання в порядку судового контролю (ст. 101 проекту); щодо надання підозрюваному і його захиснику можливості оскарження рішення про продовження затримання на строк до 10 діб в апеляційному порядку (ч. 8 ст. 1652); щодо надання можливості зацікавленим особам, які подають скаргу на постанову про закриття кримінальної справи, за їх бажанням, права на ознайомлення з усіма матеріалами закритої кримінальної справи (ч. 3 ст. 214); щодо доповнення КПК підставами для скасування постанови про закриття справи (ст. 2366).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Теория доказательств в советском уголовном процессе / под ред. Н. В. Жогина. – [2-е изд., доп.]. – М. : Юрид. лит., 1973. – 735 с.
2. Шейфер С. А. Следственные действия : Система и процессуальная форма / Шейфер С. А. – М. : Юрид. лит., 1981. – 128 с.
3. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / Строгович М. С. – М. : Наука, 1968–1970. –
Т. 1 : Основные положения науки советского уголовного процесса. – 1968. – 470 с.
4. Савицкий В. М. Государственное обвинение в суде / Савицкий В. М. – М. : Наука, 1971. – 342 с.
5. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : [в 2 т.] / Алексеев С. С. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1972–1973. –
Т. 2 : Нормативные юридические акты. Применение права. Юридическая наука (правоведение). – 1973. – 401 с.
6. Стахівський С. М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування : [монографія] / Стахівський С. М. – К. : НАВСУ, 2005. – 272 с.
7. Курылев С. В. Доказывание и его место в процессе судебного познания / С. В. Курылев // Труды ИГУ. – Иркутск, 1955. – Т. XII. – С. 57–60.
8. Гродзинский М. М. Улики в советском уголовном процессе / Гродзинский М. М. – М. : Госюриздат, 1945. – 227 с.
9. Шейфер С. А. Собирание доказательств в советском уголовном процес се / Шейфер С. А. – Саратов : Сарат. ун-т, 1986. – 169 с.
10. Костін М. Поняття доказування у кримінальному процесі України / М. Костін // Право України. – 2004. – № 1. – С. 143–147.
11. Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах / Владимиров Л. Е. – Тула : Автограф, 2000. – 464 с.
12. Нокербеков М. Р. Предмет доказывания в советском уголовном процессе : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / М. Р. Нокербеков. – Алма-Ата, 1964. – 18 с.
13. Домбровский Р. Г. Соотношение познания и доказывания в судебном исследовании / Р. Г. Домбровский // Вопросы борьбы с преступностью: сб. науч. трудов. – Рига, 1975. – Вып. 11. – С. 166–175.
14. Савицкий В. М. Язык процессуального закона : вопросы терминологии / Савицкий В. М. ; под ред. А. Я.Сухарева – М. : Наука, 1987. – 286 с.
15. Жеребкін В. Є. Логіка : [навч. посіб.] / Жеребкін В. Є. – К. : Знання, 1998. – 255 с.
16. Философский энциклопедический словарь / [гл. ред. : Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М. : Сов. энциклопедия, 1983. – 468 с.
17. Костін М. Поняття доказування у кримінальному процесі України / М. Костін // Право України. – 2004. – № 1. – С. 143–147. повтор №10.
18. Ларин А. М. Уголовно-процессуальный закон и проблемы его эффективности / Ларин А. М. – М. : Наука, 1979. – 279 с.
19. Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки / Копнин П. В. – М. : Мысль, 1974. – 568 с.
20. Михайловская И. Б. Соотношение следственных и судебных доказательств / И. Б. Михайловская // Государство и право. – 2006. – № 4. – С. 38–40.
21. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / Михеенко М. М. – К. : Вища школа, 1984. – 133 с.
22. Шейфер С. А. Доказательства и доказывание по уголовным делам: проблемы теории и правового регулирования : [монография] / Шейфер С. А. – М. : Норма, 2009. – 239 с.
23. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / Нор В. Т. – Львів : Вища школа, 1978. – 111 с.
24. Кузнецов Н. П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела / Кузнецов Н. П. – Воронеж : Воронеж. ун-та, 1983. – 117 с.
25. Стахівський С. Оцінка доказів та їх процесуальних джерел у кримінальному процесі / С. Стахівський // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6. – С. 135–138.
26. Доля Е. К вопросу о праве стороны защиты собирать и представлять доказательства / Е. Доля // Уголовное право. – 2007. – № 4. – С. 79–83.
27. Білоусов О. І. Оцінка окремих джерел, доказів у кримінальному судочинстві : [посіб. для слідчих і суддів] / Білоусов О. І. – Київ, 1996. – 51 с.
28. Запотоцький А. Оцінка «інших документів» як самостійних джерел доказів і підстави визнання їх недопустимими / А. Запотоцький // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 3. – С. 153–157.
29. Сівочек С. М. Оцінка джерел доказів у кримінальному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / Сергій Миколайович Сівочек. – К., 2003. – 17 с.
30. Орлов Ю. К. Основы теории доказательств в уголовном процессе / Орлов Ю. К. – М. : Проспект, 2000. – 218 с.
31. Каз Ц. М. Субъекты доказывания в советском уголовном процессе. (Гос. органы) / Каз Ц. М. ; М-во высш. и сред. спец. образования РСФСР. Сарат. юрид. ин-т. – Саратов : Саратов. ун-т, 1968. – 68 с.
32. Мухин И. И. Важнейшие проблемы оценки судебных доказательств в уголовном и гражданском судопроизводстве / Мухин И. И. – Л. : Ленингр. ун-т, 1974. – 108 с.
33. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Горский Г. Ф., Кокорев Л. Д., Элькинд П. С. – Воронеж : Воронеж. ун-т, 1978. – 303 с.
34. Овсянников Ю. К. Уголовно-процессуальные решения в стадии возбуждения уголовного дела и их значение для уголовного судопроизводства / Ю. К. Овсянников // Вопросы уголовного права и процесса в условиях правовой реформы. – Красноярск, 1999. – С. 47–52.
35. Давлетов А. А. Основы уголовно-процессуального познания : автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / А. А. Давлетов. – М, 1993. – 38 с.
36. Кокорев Л. Д. Уголовный процесс : доказательства и доказывание / Л. Д. Кокорев, Н. П. Кузнецов. – Воронеж : Воронеж. ун-т, 1995. – 296 с.
37. Джатиев В. С. Об устранении противоречий в уголовном процессе / В. С. Джатиев // Государство и право. – 1995. – № 5. – С. 92–102.
38. Соловьев А. Б. Система следственных действий как средство уголовно-процессуального доказывания / Соловьев А. Б. – М. : Юрлитинформ, 2006. – 263 с.
39. Закатов А. А. Ложь и борьба с нею / Закатов А. А. – Волгоград : Волгоград. юрид. ин-т, 1999. – 117 с.
40. Балакшин В. Истина в уголовном процессе / В. Балакшин // Российская юстиция. – 1998. – № 2. – С. 18–19.
41. Пашкевич П. Ф. Объективная истина в уголовном судопроизводстве / Пашкевич П. Ф. – М. : Госюриздат, 1961. – 171 с.
42. Строгович М. С. Материальная истина и судебные доказательства в советском уголовном процессе / Строгович М. С. – М. : АН СССР, 1955. – 383 с.
43. Белкин А. Р. Теория доказывания : [науч.-метод. пособие] / Белкин А. Р. – Москва : НОРМА, 1999. – 418 с.
44. Москалькова Т. Н. Этика уголовно-процессуального доказывания (стадия предварительного расследования) / Москалькова Т. Н. – М. : Спарк, 1996. – 124 с.
45. Мельник О. В. Моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / Оксана Вікторівна Мельник. – Київ, 2006. – 16 с.
46. Савонюк Р. Ю. Суб’єкти доказування в кримінальному процесі й проблеми їх класифікації / Р. Ю. Савонюк // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – Запоріжжя, 1999. – № 3. – С. 113–120.
47. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Горский Г. Ф., Кокорев Л. Д., Элькинд П. С. – Воронеж : Воронеж. ун-т, 1978. – 303 с.
48. Тертышник В. М. Теория доказательств / В. М. Тертышник, С. В. Слинько. – Харьков : Арсис, 1998. – 204 с.
49. Арсеньев В. Д. О понятии и круге субъектов доказывания по уголовным делам / В. Д. Арсеньев // Теория и практика установления истины в правоохранительной деятельности : сб. науч. трудов. – Иркутск, 1985. – С. 25–28.
50. Душейко Г. О. Реалізація оперативно-розшукової інформації на стадії порушення кримінальної справи : [навч. посіб.] / Душейко Г. О. – К. : КНТ, 2007. – 128 с.
51. Погорецький М. А. Докази у кримінальному процесі. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для отримання доказів / М. В. Погорецький // Вісник прокуратури. – 2003. – № 2. – С. 59–65.
52. Шейфер С. А. Обновление процессуальной регламентации доказывания по УПК РФ: шаг вперед? / С. А. Шейфер // Государство и право. – 2004. – № 12. – С. 41–42.
53. Доказательства, доказывание и использование результатов оперативно-розыскной деятельности : [учеб. пособие] / Н. А. Громов, В. А. Пономаренко, А. Н. Гущин, Ю. В. Францифоров ; ред. Буланова А. Г. – М. : Приор, 2001. – 207 с.
54. Синеокий О. В. Адвокатура как институт правовой помощи и защиты : [учеб. пособие] / Синеокий О. В. – Х. : Право, 2008. – 495 с.
55. Адвокат-воин : принципы и техника уголовной защиты / [сост. : А. В. Поляков]. – М. : Статут, 2007. – 445 с.
56. Бірюкова А. М. Забезпечення адвокатурою конституційного права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / Аліна Миколаївна Бірюкова. – Одеса, 2006. – 20 с.
57. Смирнов В. П. Противоборство сторон как сущность принципа состязательности уголовного судопроизводства / В. П. Смирнов // Государство и право. – 1998. – № 3. – С. 60–63.
58. Смирнов А. В. Состязательный процесс : [монорафия] / Смирнов А. В. – СПб. : Альфа, 2001. – 320 с.
59. Будников В. Субъект доказывания не может быть свидетелем по уголовному делу / В. Будников // Российская юстиция. – 2002. – № 8. – С. 29–31.
60. Шадрин В. С. Современные проблемы истины и ее установление в уголовном процессе / В. С. Шадрин // Современные проблемы уголовно-процессуального доказывания. – Волгоград, 2000. – С. 11–16.
61. Бозров В. «Тактика судьи» в прошлом и настоящем уголовном процессе / В. Бозров // Российская юстиция. – 2003. – № 10. – С. 31–33.
62. Калужинський О. В. Можливість оцінки доказів суддею в стадії попереднього розгляду кримінальної справи / О. В. Калужинський // Актуальні проблеми політики. – Одеса, 2009. – Вип. 37. – С. 224–229.
63. Ковтун Н. Н. О роли суда в доказывании по уголовным делам в свете конституционного принципа состязательности процесса / Н. Н. Ковтун // Государство и право. – 1998. – № 6. – С. 60–63.
64. Маляренко В. Т. Про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді та її правові наслідки / В. Т. Маляренко // Кримінальний процес України : Стан та перспективи розвитку : [навч. посібник] : Вибрані наукові праці. – К. : Ін Юре, 2004. – С. 298–330.
65. Шейфер С. А. Предварительное и судебное следствие по УПК РФ: проблемы соотношения / С. А. Шейфер // Проблемы обеспечения прав участников процесса по новому Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации. – Самара, 2003. – С. 37–44.
66. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства : [в 2 т.] / Фойницкий И. Я. ; общ. ред. А. В. Смирнова. – СПб. : Альфа, 1996. –
Т. 1. – 1996. – 552 с.
67. Пошва Б. М. Судовий контроль за дотриманням конституційних прав особи під час досудового розслідування кримінальної справи: практика та проблеми вдосконалення / Б. М. Пошва // Вісник Центру суддівських студій. – К., 2005. – № 4–5. – С. 8–15.
68. Герасименко С. Г. Співвідношення понять «судовий контроль», «прокурорський нагляд» та «відомчий контроль» на досудових стадіях кримінального процесу / С. Г. Герасименко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – Запоріжжя, 2009. – № 1. – С. 193–202.
69. Курільчук І. Деякі проблеми судового контролю у кримінальному процесі України / І. Курільчук // Підприємство, господарство і право. – 2007.– № 11.– С. 146–148.
70. Черечукина Л. В. Судебный контроль за досудебным производством : [монографія] / Черечукина Л. В. – Луганськ : РИО ЛИВД, 1998. – 124 с.
71. Туманянц А. Р. Судовий контроль за законністю і обґрунтованістю процесуальних рішень органів досудового слідства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / А. Р. Туманянц. – Одеса, 2007. – 23 с.
72. Азаров В. А. Функция судебного контроля в истории, теории и практике уголовного процесса России : [монографія] / В. А. Азаров, В. Ю. Таричко. – Омск, 2004. – 379 с.
73. Ковтун Н. Н. Судебный контроль в уголовном судопроизводстве России : [монографія] / Ковтун Н. Н. – Н. Новгород : Нижегород. правовая академія, 2002. – 332 с.
74. Корсун В. Я. Судовий контроль у досудових стадіях кримінального процесу / В. Я. Корсун // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 10. – С. 193–195.
75. Чорнобук В. І. Законність та обгрунтованість процесуальних рішень судді в порядку судового контролю у досудових стадіях кримінального процесу : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Чорнобук Валерій Іванович. – Одесса, 2007. – 211 с.
76. Корсун В. Я. Види судового контролю у досудових стадіях кримінального процесу / Корсун В. Я. // Актуальні проблеми зміцнення державності і національної єдності України : зб. тез наук.-практ. конфер., (м. Київ, 24 серп. 2010 р.). – К., 2010. – С. 19–21.
77. Про деякі питання застосування судами України законодавства придачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства : постан. Пленуму Верховного Суду України від 28 берез. 2008 року № 2 // Постанови Пленуму Верховного суду України в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. – К., 2010. – С. 409–415.
78. Корсун В. Я. Оцінка доказів судом при наданні згоди на обмеження конституційних прав та свобод особи / В. Я. Корсун // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез міжнародної наук. конфер. [«Восьмі осінні юридичні читання»], (м. Хмельницький, 13-14 лист. 2009 року). – Хмельницький, 2009. – Ч. 4. – С. 162–163.
79. Гловюк І. В. Судовий контроль проведення окремих слідчих дій / І. В. Гловлюк // Актуальні проблеми держави і права. – Одеса, 2007. – Вип.32. – С. 386–390.
80. История законодательства СССР и РСФСР по уголовному процессу и организации суда и прокуратуры 1917-1954 гг. : сб. док. / под ред. С. А. Голунского. – М. : Госюриздат, 1955. – 635 с.
81. Корсун В. Я. Про трансформацію поглядів на роль суду у збиранні доказів / В. Я. Корсун // Імперативи розвитку юридичної та безпекової науки: матеріали наук.-практ. конфер., (м. Київ, 15 квіт. 2010 р.). – К., 2010. – С. 75–76.
82. Яблоков В. А. Реализация судебной власти на досудебных стадиях уголовного процесса : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / В. А. Яблоков. – Самара, 2001. – 18 с.
83. Токарева М. Е. Современные проблемы законности и прокурорский надзор в досудебных стадиях уголовного процесса : автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / М. Е. Токарева. – М., 1997. – 43 с.
84. Лазарева В. А. Судебная власть и ее реализация в уголовном процессе / Лазарева В. А. – Самара : Самар. ун-т, 1999. – 136 с.
85. Корсун В. Я. Судове оскарження дій та рішень органів досудового розслідування / В. Я. Корсун // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 11. – С. 146–149.
86. Герасименко С. Г. Судовий контроль під час провадження досудового слідства: теоретичні та практичні проблеми / С. Г. Герасименко // Держава та регіони. Серія : Право. – 2010. – № 3. – С. 132–135.
87. Кирій Л. М. Відомчий, судовий контроль та прокурорський нагляд за відмовою в порушенні кримінальної справи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / Леся Миколаївна Кирій. – К., 2007. – 15 с.
88. Моторна В. Право на захист : теорія та проблеми оскарження постанов про порушення кримінальної справи / Вікторія Моторна // Юридичний журнал. – 2010. – № 3. – С. 93–94.
89. Кисленко Д. П. Судовий контроль за порушенням кримінальної справи /Д. П. Кисленко // Науковий вісник Київ. нац. ун-ту внутр. справ. – К., 2010. – № 3. – С. 152–160.
90. Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи : постан. Пленуму Верховного Суду України від 4 черв. 2010 року № 6 // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – № 7. – С. 3–6.
91. Сербін М. М. Затримання підозрюваного в кримінальному процесі: порівняльно-правовий аналіз / М. М. Сербін // Право і суспільство. – 2008. – № 5. – С. 88–91.
92. Смирнов В. П. Противоборство сторон как сущность принципа состязательности уголовного судопроизводства / В. П. Смирнов // Государство и право. – 1998. – № 3. – С. 58–63.
93. Свиридов М. К. Установление истины и активность суда в состязательном уголовном процессе / М. К. Свиридов // Проблемы теории и практики уголовного процесса, прокурорского надзора и правоохранительной деятельности в свете нового российского законодательства : материалы науч.-практ. конфер. / под ред. М. К. Свиридова. – Томск, 2004. – С. 183–187.
94. Веретехин Е. Г. Пробелы предварительного расследования и их восполнение в суде первой инстанции / Веретехин Е. Г. – Казань : Казан. ун-т, 1986. – 98 с.
95. Петуховский А. Восполнение в судебном разбирательстве пробелов следствия / А. Петуховский // Советская юстиция. – 1973. – № 15. – С. 16–19.
96. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування : постан. Пленуму Верховного Суду України від 11 лют. 2005 р. № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. : В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. – К., 2010. – С. 333–338.
97. Смирнов А. В. Реформы уголовной юстиции и дискурсивная состязательность / А. В. Смирнов // Журнал российского права. – 2001. – № 12. – С. 14–16.
98. Ларин А. М. О принципах уголовного процесса и гарантиях прав личности в проекте УПК / А. М. Ларин // Судебная реформа : итоги, приоритеты, перспективы : матер. наук.-практ. конфер. – М., 1997. – С. 75–77.
99. Mattheus. How to try a federal criminal case. – Buffalo, New-York, 1960.
100. Свиридов М. К. Установление истины и активность суда в состязательном уголовном процессе/ М. К. Свиридов // Проблемы теории и практики уголовного процесса, прокурорского надзора и правоохранительной деятельности в свете нового российского законодательства : материалы науч.-практ. конфер. / под ред. М. К. Свиридова. – Томск, 2004. – С. 183–187.
101. Строгович М. С. Избранные труды : [в 3 т.] / Строгович М. С. – М. : Наука, 1991. –
Т. 3. Теория судебных доказательств. – 1991. – 318 с.
102. Захаров Д. О. Правова природа та система рішень апеляційного суду у кримінальному судочинстві : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Захаров Денис Олександрович. – Харків, 2006. – 196 с.
103. Александров А. С. Апелляционное производство в уголовном процессе / А. С. Александров, Н. Н. Ковтун // Изв. вузов. Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 153–154.
104. Ковтун Н. Н. Нужен ли возврат к ревизионному началу в кассационном и надзором производстве / Н. Н. Ковтун // Журнал российского права. – 2002. – № 12. – С. 71.
105. Бобечко Н. Р. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у кримінальному судочинстві України : [наук.-практ. посіб.] / Бобечко Н. Р. ; за ред. В. Т. Нора ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – К. : Правова єдність, 2010. – 142 с.
106. Зусь Л. Б. Механизм уголовно-процессуального регулирования / Зусь Л. Б. – Владивосток : Дальневост. гос. ун-т, 1986. – 145 с.
107. Морщакова Т. Г. Оценка качества судебного разбирательства (по уголовным делам) / Т. Г. Морщагова, И. Л. Петрухин ; АН СССР. Ин-т государства и права ; отв. ред. О. П. Темушкин. – М. : Наука, 1987. – 238 с.
108. Победкин А. В. Апелляционное производство в уголовном процессе России: проблемы становлення / А. В. Победкин // Государство и право. – 2001. – № 3. – С. 44–47.
109. Козьяков І. М. Прокурор в апеляційному провадженні у кримінальних справах : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / І. М. Козьяков, Н. В. Лісова ; Нац. акад. прокуратури України. – К. : Алерта, 2010 (Віддрук. у ЗАТ «Віпол», 2009). – 145 с.
110. Теремецький В. І. Актуальні проблеми інституту апеляції у кримінальному судочинстві України / В. І. Теремецький // Сучасні проблеми права, державної безпеки життєдіяльності людини, формування громадянського суспільства. – Х., 2002. – С.112–114.
111. Чорний В. Я. Апеляційне провадження з кримінальних справ / В. Я. Чорний // Актуальні проблеми розвитку суспільної думки і практики управління. – Запоріжжя, 1997. – Вип.3. – С. 134–137.
112. Бойко В. П. Деякі питання реалізації заборони «повороту на гірше» в стадії касаційного провадження кримінальної справи / В. П. Бойко // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 1997. – С. 265–270.
113. Кокорев Л. Д. Подсудимый в советском уголовном процессе / Кокорев Л. Д. – Воронеж : Воронеж. ун-т, 1973. – 303 с.
114. Колоколов Н. А. Методика проведения основных судебно-контрольных действий в стадии предварительного расследования / Колоколов Н. А. – М. : Юридлит. информ, 2004. – 192 с.
115. Колоколов Н. А. Прокурорский надзор и судебный контроль в стадии предварительного следствия / Н. А. Колоколов // Законность. – 1997. – №10. – С.7–10.
116. Колоколов Н. А. Судебный контроль в стадии предварительного расследования преступлений: важная функция судебной власти : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / Н. А. Колоколов. – М., 1998. – 23 с.
117. Кондратьєв О. В. Організаційно-правові проблеми судового контролю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Судоустрій ; прокуратура та адвокатура» / О. В. Кондратьєв. – Х., 2005. – 19 с.
118. Кондратьев А. В. Прокурорский надзор и судебный контроль в стадии досудебного следствия за законностью применения норм уголовно-процессуального принуждения / Кондратьев А. В., Давиденко Л. М., Каркач П. М. – Донецк : Донец. нац. ун-т, 2003. – 99 с.
119. Корнуков В. М. Законность и правовое положение личности в уголовном судопроизводстве / В. М. Корнуков // Проблемы социалистической законности. – Х., 1989. – Вып. 24. – С. 52–57. Корнуков В. М. Меры процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве / Корнуков В. М. – Саратов : Сарат. ун-та, 1978. – 137с.
120. Короткий Н. Н. Процессуальные гарантии неприкосновенности личности подозреваемого и обвиняемого в стадии предварительного расследования / Короткий Н. Н. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1986. – 96 с.
121. Карпачова Н. І. Стан дотримання захисту прав і свобод людини в Україні : перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Карпачова Н. І. – Київ, 2000. – 338 с.
122. Коршунов А. М. Отражение, деятельность, познание / Коршунов А. М. – М. : Политиздат, 1979. – 216 с.
123. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – Х. : КОНСУМ, 1996. – 128 с.
124. Кримінально-процесуальний кодекс України. – Офіц. вид. – К. : Ін юре, 2004. – 270 с.
125. Кузнецова О. Е. Конституционно-правовые основы судебного контроля судов общей юрисдикции / О. Е. Кузнецова // Российский судья. – 2004. – № 5. – С. 5–7.
126. Кулагин Н. И. Становление руководителя подразделения / Кулагин Н. И. – Волгоград : Волгоград. ВСШ МВД РФ, 1995. – 65 с.
127. Кулаков В. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність / В. Кулаков // Право України. –1997.– № 7. – С. 10–12.
128. Куцова Э. Ф. Приговор / Куцова Э. Ф. – М. : Юрид. лит., 1962. – 48 с.
129. Лазарева В. А. Судебная власть и её реализация в уголовном процессе в уголовном процессе / Лазарева В. А. – Самара : Самар. гос. ун-та, 1999. – 134 с.
130. Ласточкина Р. Н. Презумпции в судебном контроле (досудебное производство) / Р. Н. Ласточкина // Пятьдесят лет кафедре уголовного процесса УрГЮА (СЮИ) : материалы Междунар. науч.-практ. конфер., (Екатеринбург, 27-28 янв. 2005 г.) : [в 2 ч.]. – Екатеринбург, 2005. – Ч.2. – С. 3–8.
131. Лєбєдєв В. Д. Теоретичні засади тактичних операцій щодо забезпечення безпеки осіб, які сприяють кримінальному судочинству, як ефективного засобу протидії організованій злочинності / В. Д. Лєбєдєв // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць.– Одеса, 2005. – Вип. 26. – С. 278–283.
132. Леви А. А. Особенности предварительного расследования преступлений, осуществляемого с участием адвоката / Леви А. А. – М. : Юрлитинформ, 2003. – 128 с.
133. Лобойко Л. М. Актуальні проблеми дослідчого кримінального процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / Л. М. Лобойко. – Х., 1997.– 18 с.
134. Лобойко Л. Н. Кримінально-процесуальне право : [підруч.] / Лобойко Л. Н. – К. : Істина, 2005. –456 с.
135. Лобойко Л. М. Підстави до ухвалення рішення про відмову в порушенні кримінальної справи / Л. М. Лобойко // Науковий вісник Юридичної Академії МВС України. – Дніпропетровськ, 2002. – № 3. – С.123–126.
136. Лопаткина Н. Судебный контроль в ходе досудебного производства по уголовному делу / Н. Лопаткина // Законность. – 2002. – № 8. – С. 32–33.
137. Лукашук И. И. Международное право в судах государств / Лукашук И. И. – СПб. : Мост, 1993. – 235 с.
138. Лупинская П. А. Законность и обоснованность решения в уголовном судопроизводстве / Лупинаская П. А. – М. : ВЮЗИ, 1972. – 79 с.
139. Лупинская П. А. Решение в уголовном судопроизводстве / Лупинаская П. А. – М. : Юрид. лит., 1976. – 168 с.
140. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика / Лупинская П. А. – М. : Юристъ, 2006. – 174 с.
141. Магизов Р. Р. Сущность и содержание судебного контроля в уголовном судопроизводстве России / Р. Р. Магизов // Следователь : Федеральное издание. – 2004. – № 3 (71). – С. 36–37.
142. Магизов Р. Р. Судебный контроль в уголовном процессе России: понятие, виды и процессуальные формы / Р. Р. Магизов // Следователь : Федеральное издание. – 2004. – № 4 (72). – С. 21–24.
143. Магизов Р. Р. Предмет и пределы судебного контроля в уголовном процессе / Р. Р. Магизов // Следователь : Федеральное издание. – 2004. – № 5 (73). – С. 23–25.
144. Макаркин А. И. Разделение функций и судебный контроль в публично-состязательном уголовном процессе / А. И. Макаркин // Российский судья. – 2001. – № 2. – С. 34–37.
145. Маляренко В. Т. Доповідь про стан здійснення правосуддя у 2002 році / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 2 (36). – С. 9–19.
146. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів / Маляренко В. Т. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 512 с.
147. Маляренко В. Т. Про оскарження дій (бездіяльності) та процесуальних рішень органів дізнання, слідчого і прокурора / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 6 (28). – С. 50–53.
148. Маляренко В. Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини в стадії попереднього розслідування кримінальної справи / В. Маляренко, П. Пилипчик // Право України. – 2001. – № 4. – С. 40–44.
149. Манаев Ю. В. Законность и обоснованность процессуальных решений следователя о применении меры пресечения / Ю. В. Манаев // Труды ВСШ МВД СССР. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1976. – Вып. 11. – С. 138–154.
150. Манаев Ю. В. Процессуальные решения следователя : виды, гарантии законности и обоснованности, рекомендации по составлению / Манаев Ю. В. – Волгоград : Волгоград. ВСШ МВД СССР,1979. – 104 с.
151. Марітчак Т. М. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту / Т. М. Маритчак // Вісник Верховного суду України. – 2002. – № 6 (34). – С. 37–40.
152. Мартыняхин Л. Ф. О функциях и полномочиях суда в досудебном производстве / Л. Ф. Мартінякин // Уголовная юстиция : состояние и пути развития : матер. межрегион. науч.-практ. конфер. – Тюмень, 2003. – С. 62–65.
153. Марченко М. Современные интерпретации теории разделения власти на Западе / М. Марченко // Вестник МГУ. Сер. II. Право. – 1994. – № 4. – С. 21–25.
154. Масленникова Л. Н. Становление судебного контроля за арестом и содержанием под стражей в стадии предварительного расследования / Л. Н. Масленникова // Актуальные проблемы расследования преступлений. – М., 1995. – С. 85–94.
155. Мельников В. Ю. Судебный контроль за обоснованностью и законностью задержания подозреваемого / В. Ю. Мельников // Российский судья. – 2003. – № 8. – С. 20–24.
156. Мельников В. Ю. Судебный контроль за обоснованностью и законностью задержания подозреваемого / В. Ю. Мельников // Юридический вестник Ростовского государственного экономического университета. – Ростов-на-Дону, 2003. – № 4. – С. 75–81.
157. Мінюков А. Забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина органами досудового слідства МВС України / А. Мінюков // Право України. – 2002. – № 2. – С. 22–26.
158. Михайленко А. Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / Михайленко А. Р. – Саратов : Саратов. ун-та, 1975. – 149 с.
159. Модельный Уголовно-процессуальный кодекс для государств участников СНГ. – М. : Юрист, 1996. – 327 с.
160. Моисеева Т. В. Судебный контроль за предварительным следствием и беспристрастность судей / Т. В. Моисеева // Адвокат. – 2004. – № 10. – С. 58–62.
161. Моисеева Т. В. Судебный контроль за соблюдением права граждан на тайну телефонных переговоров и иных сообщений / Т. В. Моисеева // Журнал российского права. – 2001. – № 1. – С. 54–58.
162. Муратова Н. Г. Многофункциональность судебного контроля в уголовном судопроизводстве / Н. Г. Муратова // Судебная власть в России: закон, теория и практика : сб. научн. статей по итогам Межд. науч.-практ. конфер. ( Тюмень, 19-20 ноября 2004 г.). – М., 2005. – С. 372–278.
163. Муратова Н. Г. Система судебного контроля в уголовном судопроизводстве: вопросы теории законодательного регулирования и практики : дисс…. доктора юрид. наук : 12. 00.09 / Муратова Надежда Георгиевна. – Казань, 2004. – 595 с.
164. Муратова Н. Г. Понятие и правовая природа судебного контроля по уголовным делам / Н. Г. Муратова // Российский судья. – 2004. – №3. – С. 16–19.
165. Муратова Н. Г. Процессуальные акты органов предварительного расследования / Муратова Н. Г. – Казань : Казан. ун-т, 1989. – 120 с.
166. Муратова Н. Г. Понятие и правовая природа судебного контроля по уголовным делам / Н. Г. Муратова, Л. Д. Челюкин // Российский судья. – 2004. – № 3. – С. 15–17.
167. Назаренко В. Судебный контроль при расследовании пре ступлений / В. Назаренко // Законность. – 2003. – № 6. – С. 4–6.
168. Научно-практический комментарий к основам уголовного судопроизводства Союза ССР и Союзных республик. – М. : Госюриздат, 1961. – 204 с.
169. Никитина О. В. Понятие и значение судебного контроля при применении иных мер процессуального принуждения / Никитина О. В. – Казань : Казан. ун-т, 2005. – 54 с.
170. Никитина О. В. Сущность судебного контроля при принятии решения об аресте имущества / О. В. Никитина // Пятьдесят лет кафедре уголовного процесса УрГЮА (СЮИ) : матер. Междунар. науч.-практ. конфер., (Екатеринбург, 27-28 янв. 2005 г.) : [в 2 ч.]. – Екатеринбург, 2005. – Ч 2. – С.139–143.
171. Николайчук В. М. Правовое принуждение в сфере уголовного преследования. Электронное прослушивание / В. М. Николайчук // Государство и право. – 1996. – № 3. – С. 17–22.
172. Овсянников Ю. В. Основания и мотивы принятия уголовно-процессуальных решений в стадии возбуждения уголовного дела : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / Ю. В. Овсянников. – Омск, 2001. – 23 с.
173. Ожегов С. И. Словарь русского язика / Ожегов С. И. – М. : Советская энциклопедия, 1989. – 917 с.
174. Ожегов С. И. Толковый словарь русского язика / Ожегов С. И. ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – М. : Советская энциклопедия, 1998. – 736 с.
175. Оліянчук Ю. Співвідношення судового контролю і функцій органів дізнання, досудового слідства та прокуратури / Ю. Оліянчук // Вісник Прокуратури. – 2003.– № 1 (19). – С. 91–96.
176. Омельяненко Г. Нова Конституція України і питання судової влади та судочинства / Г. Омельяненко // Право України. – 1996. – № 10. – С. 11–16.
177. Онищук З. М. Следователь в советском уголовном процессе : дисс. … канд. юрид. наук /Онищук З. М. – Харьков, 1964. – 296 с.
178. Петрухин И. Прокурорский надзор и судебный контроль за следствием / И. Петрухин // Российская юстиция. – 1998. – № 9. – С. 13–15.
179. Петрухин И. Л. Свобода личности и уголовно-процессуальное принуждение / Петрухин И. Л. – М. : Наука, 1985. – 238 с.
180. Пешков М. А. Арест и обыск в уголовном процессе США / Пешков М. А. – М. : Спартак, 1998. – 104 с.
181. Пешков М. Прослушивание и электронное наблюдение в уголовном процессе США / М. Пешков // Российская юстиция. – 1997. – № 4. – С. 55–57.
182. Півненко В. Досудове слідство : проблеми теории и практики / В. Півненко // Право України. – 1998. – № 12. – С. 76.
183. Пилипчук П. П. Обрання судом запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в стадії досудового розслідування кримінальної справи / П. П. Пилипчук // Вісник Верховного суду України. – 2001. – № 16. – С. 44–49.
184. Пилипчук П. П. Розгляд судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи / П. П. Пилипчук // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 2 (36). – С. 59–61.
185. Письменный Д. П. Отказ в возбуждении уголовного дела в советском уголовном процессе : дисс…. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Письменный Дмитрий Петрович. – К., 1980. – 292 с.
186. Півненко В. П. Впровадження конституційних принципів змагальності та рівності сторін на стадії досудового слідства: проблеми і шляхи їх вирішення / В. П. Півненко, Є. О. Мірошниченко // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 2 (36). – С. 48–51.
187. Півненко В. Судовий контроль. Чи може він бути самостійною функцією органів судової влади у кримінальному судочинстві? // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – № 3 (33). – С. 104–108.
188. Погорецкий Н. А. Проблемы судебного контроля за оперативно-розыскной деятельностью на Украине / Н. А. Погорецкий // Российский судья. – 2003. – №4. – С. 39–42.
189. Погорецький М. А. Судовий контроль та прокурорський нагляд за використанням протоколів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі / М. А. Погорецький // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 2 (36). – С. 36–38.
190. Попелюшко В. О. Мала судова реформа та захист прав громадян / Попелюшко В. О. – К. : Кондор, 2006. – 235 с.
191. Попова Ю. П. Предложения о внесении некоторых изменений и дополнений в Уголовно-процессуальный кодекс РФ в связи с новой регламентацией института заключения под стражу / Ю. П. Попова // Уголовная юстиция : состояние и пути развития : матер. межрегион. науч.-практ. конфер. – Тюмень, 2003. – С. 121–125.
192. Про судову п