Суничук Микола Миколайович. Клініко-діагностичні особливості больових попереково-крижових синдромів при застосуванні в комплексному лікуванні методу підводного вертикального витягування

Короткий опис

Суничук Микола Миколайович. Клініко-діагностичні особливості больових попереково-крижових синдромів при застосуванні в комплексному лікуванні методу підводного вертикального витягування: дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005.

Суничук М.М. Особливості перебігу больових попереково-крижових синдромів в динаміці комплексного лікування з застосуванням методу підводного вертикального витягування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2005.
На основі даних комплексного клініко-параклінічного обстеження визначені клінічні, клініко-нейровізуальні, електронейроміографічні та реовазографічні особливості перебігу больових попереково-крижових синдромів (БПКС) на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта при використанні в комплексному лікуванні методу підводного вертикального витягування (ПВВ).
Встановлено, що ступінь та темп регресу больових відчуттів при БПКС залежить від попередньої тривалості захворювання, ступеня вираженості болю та комплексу лікування. За результатами порівняльного аналізу динаміки клінічних проявів та МРТ-феноменів у хворих з БПКС при використанні в комплексному лікуванні ПВВ не виявлено зв’язку між позитивною клінічною динамікою та змінами МРТ-феноменів, чим підтверджено те, що дегенеративно-дистрофічні зміни хребта здебільшого є патологічним фоном, а не безпосередньою причиною виникнення або загострення БПКС.
При БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта, мають місце зміни ЕНМГ-параметрів, а також локального кровотоку у нижніх кінцівках, які під впливом комплексного лікування з застосуванням ПВВ, мають позитивну щодо їх нормалізації динаміку.
Використання методу ПВВ в комплексному патогенетично обгрунтованому лікуванні підвищує ефективність лікувальних заходів при БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта.

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми визначення клініко-діагностичних особливостей перебігу больових попереково-крижових синдромів на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта в динаміці комплексного лікування, зокрема з застосуванням методу підводного вертикального витягування, для оптимізації лікувальної тактики.
2. Ступінь та темп регресу больових відчуттів при БПКС залежав від попередньої тривалості захворювання (чим більше тривалість тим менший та повільніший регрес), ступеня вираженості болю (достовірно швидше регресував біль ІІ та ІІІ ступеня) та комплексу лікування (при використанні методу ПВВ достовірно прискорився регрес болю).
3. При використанні в комплексному лікуванні методу ПВВ достовірно швидше відбулося зменшення вираженості та регрес клінічних проявів, які супроводжують БПКС, зокрема обмеження об’єму рухів, вираженості згладженості поперекового лордозу, сколіозу, болючості паравертебральних точок, напруження довгих м’язів спини, симптому Ласега, а також відновлення колінного та ахілового рефлексів.
4. Інтенсивність болю залежала від розмірів міжхребцевих гриж: при грижах до 3 мм переважав ІІ ступінь болю (у 83,3 % хворих), при грижах від 3 мм до 5 мм і від 5 до 7 мм ІІІ ступінь болю (у 51,1 % і 56,5 % хворих), при грижах більше 7 мм ІV ступінь болю (у 53,3 % хворих). Ступінь болю мав певну пряму кореляцію з малими (до 3 мм) та великими (більше 7 мм) розмірами гриж.
5. За результатами порівняльного аналізу динаміки клінічних проявів та МРТ-феноменів у хворих з БПКС при використанні комплексного лікування з застосуванням ПВВ не виявлено зв’язку між позитивною клінічною динамікою та змінами МРТ-феноменів, чим підтверджено те, що дегенеративно-дистрофічні зміни хребта здебільшого є патологічним фоном, а не безпосередньою причиною виникнення або загострення БПКС.
6. При БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта зареєстровані зміни ЕНМГ-параметрів (зниження швидкості проведення, амплітуди М-відповіді, тривалості М-відповіді), які під впливом лікування з застосуванням ПВВ мали достовірну позитивну динаміку і наближались до показників норми.
7. Зміни показників локального кровотоку нижніх кінцівок у хворих на БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта, які відображають порушення стану регіонарної гемодинаміки і локальної мікроциркуляції, під впливом комплексного лікування з застосуванням ПВВ, мали позитивну щодо їх нормалізації динаміку.
8. Використання методу ПВВ в комплексному патогенетично обгрунтованому лікуванні підвищує ефективність лікувальних заходів при БПКС на фоні дегенеративно-дистрофічних уражень хребта.