ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
  • Альтернативное название:
  • ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ КРЕДИТНО-модульной системы обучения будущих учителей информатики
  • Кількість сторінок:
  • 501
  • ВНЗ:
  • ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Рік захисту:
  • 2008
  • Короткий опис:
  • ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА


    На правах рукопису

    СПІРІН Олег Михайлович


    УДК 378.14:004


    ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ


    13.00.04 – "Теорія і методика професійної освіти"


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    доктора педагогічних наук


    Науковий консультант
    Жалдак Мирослав Іванович,
    доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України


    Житомир – 2008







    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 5
    ВСТУП 6
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ 23
    1.1. Методологічні засади розвитку сучасної системи вищої освіти 24
    1.1.1. Особливості та тенденції розвитку освітніх систем в умовах переходу до нового інформаційного суспільства 25
    1.1.2. Цілі та завдання Болонського процесу 46
    1.2. Основні поняття та характеристики кредитних систем навчання 53
    1.2.1. Залікові кредитні системи навчання 56
    1.2.2. Накопичувальні кредитно-модульні системи 66
    1.2.3. Перспективи розвитку сучасних кредитних систем 71
    1.3. Психолого-педагогічні передумови організації навчального процесу за кредитними технологіями 81
    1.3.1. Дидактичні засади організації навчального процесу 81
    1.3.2. Індивідуальні особливості суб’єктів навчання 90
    Висновки до розділу 1 97
    РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТУВАННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ 100
    2.1. Основи моделювання кредитно-модульної системи 101
    2.1.1. Декларативна модель 101
    2.1.2. Процедурний підхід 118
    2.1.3. Модель спільного європейського освітнього проекту 124
    2.2. Особливості проектування кредитно-модульної системи на різних рівнях організації навчального процесу 131
    2.2.1. Основні завдання ректорату, факультету, кафедри 131
    2.2.2. Моделювання дидактичної технології викладачем 141
    2.2.3. Координація навчальної діяльності студентів 151
    2.3. Проектування системи залікових кредитів 162
    2.3.1. Залік (перезарахування) освітніх кредитів 163
    2.3.2. Накопичення залікових кредитів 176
    2.4. Моделювання ступеневої підготовки фахівців 189
    2.4.1. Компетентнісний підхід 192
    2.4.2. Ступені та кваліфікації 204
    2.4.3. Вимоги до проектування освітніх стандартів 220
    Висновки до розділу 2 227
    РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНА СИСТЕМА БАЗОВОЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ 230
    3.1. Мета і завдання фахової підготовки 231
    3.2. Зміст підготовки майбутнього вчителя інформатики 236
    3.2.1. Компетентності вчителя інформатики 237
    3.2.2. Особливості програми базової фахової підготовки 251
    3.3. Методичні особливості інтеграції кредитно-модульної технології в навчальний процес 269
    3.3.1. Конструювання технології навчання викладачем 269
    3.3.2. Особливості використання форм і методів навчання 279
    3.3.3. Запровадження модулів та залікових кредитів 298
    3.3.4. Рейтингове оцінювання навчальної діяльності 306
    3.4. Засоби побудови і реалізації індивідуальних траєкторій підготовки майбутніх фахівців 313
    3.4.1. Різнорівневий розподіл змісту навчального матеріалу 314
    3.4.2. Індивідуальний навчальний план студента 318
    3.4.3. Інформаційно-комунікаційні засоби 325
    Висновки до розділу 3 329
    РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОВЕДЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ 333
    4.1. Аналіз стану підготовки вчителя інформатики 333
    4.2. Організація педагогічного експерименту 349
    4.3. Проведення та аналіз результатів педагогічного експерименту 362
    Висновки до розділу 4 379
    ВИСНОВКИ 382
    ДОДАТКИ 389
    Додаток А. Логічно-структурна матриця освітнього проекту за програмою ТЕМПУС-ТАСІС 389
    Додаток Б. Дисципліни галузевих стандартів вищої освіти, що визначають зміст підготовки вчителя інформатики 391
    Додаток В. Зразки навчально-методичних матеріалів залікового модуля "Основи алгоритмізації та процедурного програмування" 398
    В.1. Опис залікового модуля 398
    В.2. Приклад розподілу теоретичних і практичних завдань у змістовому модулі "Масиви даних" 406
    Додаток Д. Орієнтовний навчальний план підготовки вчителя інформатики за поєднанням напрямів "6.040201 Математика" та "6.040302 Інформатика" 411
    Додаток Е. Матеріали для опитування щодо ходу та результатів впровадження кредитно-модульної системи навчання 415
    Додаток Ж. Зразок комплексного індивідуального завдання для оцінювання окремих компонентів системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики 425
    Додаток З. Таблиці проміжних і допоміжних даних для аналізу результатів педагогічного експерименту 428
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 433









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    ГСВО – галузеві стандарти вищої освіти;
    ЗК – заліковий кредит;
    ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології;
    ІНДЗ – індивідуальне науково-дослідне завдання;
    ІНЗ – індивідуалізоване навчальне завдання;
    ІНПС – індивідуальний навчальний план студента;
    КМСНВІ – кредитно-модульна система навчання вчителів інформатики;
    КМСОНП – кредитно-модульна система організації навчального процесу;
    ЛСМ – логічна структурна матриця;
    ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика;
    ОПП – освітньо-професійна програма;
    ППЗ – прикладне програмне забезпечення;
    УЗК – умовний заліковий кредит;
    CATS – Credit Accumulation and Transfer System (Система накопичення та перезарахування кредитів);
    ECTS – European Credit Transfer System (Європейська система перезара-хування кредитів);
    GPA – Grade-Point Average (середній бал успішності);
    NICATS – Northern Ireland Credit Accumulation and Transfer System (Систе-ма накопичення та перезарахування кредитів Північної Ірландії);
    UMAP – University Mobility in Asia and Pacific (Університетська мобіль-ність в Азії і регіоні Тихого океану);
    UCTS – UMAP Credit Transfer Scheme (UMAP схема перезарахування кредитів);
    USCS – United States Credit System (Американська система залікових одиниць).









    ВСТУП
    Актуальність дослідження
    У кінці ХХ століття розпочався якісно новий етап розвитку цивілізації – перехід від постіндустріального до інформаційного суспільства. Стрімкий тех-нологічний розвиток, інтеграційні соціально-економічні процеси зумовили поя-ву низки соціальних проблем глобального характеру. Є всі підстави стверджу-вати про наявність загальної кризи системи освіти, що охопила практично всі країни світу, в тому числі й Україну. Головною причиною такої кризи є неадек-ватність змісту освіти, рівня розвитку освітніх систем рівню цивілізаційного ро-звитку.
    Однією з проблем, зумовлених розвитком глобального процесу інформа-тизації та формуванням нового інформаційного середовища існування і профе-сійної діяльності людини, постає підготовка мільйонів людей до життя в якісно нових умовах інформаційного суспільства. Її вирішення має базуватися на принципово нових підходах до інформатизації освіти – стратегічно важливого напряму розвитку освітньої системи. За таких обставин проблема інформатиза-ції освіти постає фундаментальною науковою проблемою.
    Невід’ємним компонентом названої проблеми є питання підготовки кадрів та фахового забезпечення інформатизації освіти. Надзвичайно актуальне воно для середньої ланки освітньої системи з огляду на те, що загальноосвітні школи охоплюють навчанням значну частину населення. Ефективна інформатизація середньої освіти великою мірою залежить не лише від обсягів інвестування в комп’ютерну техніку й інші технічні засоби, а й від рівня фахової інформатичної підготовки педагогічних працівників, педагогічно виваженого й обґрунтованого комп'ютерно орієнтованого методичного забезпечення навчального процесу.
    Сучасна система інформатичної підготовки педагогічних працівників лише частково спрямована на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Переважна частина дисциплін, спрямованих на фахову підготовку майбутнього вчителя, вивчається з об-меженим застосуванням сучасних інформаційно-комуніка¬цій¬них технологій (ІКТ), що не забезпечує належної систематичності та неперервності викорис-тання комп’ютерів у навчальному процесі. У більшості випадків відсутня сис-тема цілеспрямованого добору та використання елементів інформаційних тех-нологій, що не дозволяє сформувати в студента належне розуміння практичної ролі інформатичних компетентностей у майбутній професійній діяльності, сприйняття ІКТ як цілісної системи сучасних засобів навчання.
    Передумовою входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору є запровадження в систему вищої освіти вимог Болонської декларації, спрямованої на формування загальноєвропейської системи вищої освіти зі спільними фундаменталь¬ними принципами функціонування. Серед та-ких принципів – використання ECTS (European Credit Transfer System) – Євро-пейської кредитно-трансферної системи, що функціонує на інституційному, ре-гіональному, національному та європейському рівнях. З 2004 року у вітчиз-няних ВНЗ розпочато використання кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП). Однак її експериментальне впровадження супроводжується низкою організаційно-педагогічних, методичних проблем та оцінюється науковцями, адміністраторами і викладачами неоднозначно. За даними цього дослідження лише дещо більше третини викладачів ВНЗ нині можна вважати готовими до практичного впровадження КМСОНП.
    Вітчизняна система вищої освіти має незаперечні досягнення в підготовці кваліфікованих фахівців, зокрема за напрямами комп’ютерних наук, прикладної математики та інформатики. Однак характерною особливістю сучасного етапу розвитку цієї системи є те, що тенденції в економіці, потреби подальшого впро-вадження наукомістких технологій в усі сфери суспільного життя зумовлюють збільшення попиту на освітні послуги, а вища освіта поступово трансформуєть-ся з елітарної в масову. За існуючої системи навчання це спричинює зниження середніх показників якості освіти, недостатнє задоволення потреб вітчизняного ринку праці фахівцями з належним рівнем фахової підготовки, особливо з інфо-рматики, низьку конкурентоспроможність значної частини випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці.
    Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вирішення суперечно-стей між: глобальним інтеграційним освітнім процесом на регіональному, наці-ональному, міждержавному рівнях та локальними процесами розвитку вищих навчальних закладів, посилення їх автономії, збереження кращих університетсь-ких традицій, підвищення якості й рівня освіти; нагальними практичними за-вданнями з упровадження КМСОНП і недостатнім теоретичним обґрунтуван-ням, науково-методичним супроводом її експериментального впровадження, не-готовністю значної частини викладачів вітчизняних ВНЗ до здійснення відпові-дної конструктивної діяльності; потребами інформатизації вітчизняної середньої освіти в учителях інформатики і рівнем їхньої фахової підготовки; змістом під-готовки майбутніх учителів інформатики, що визначаються наявними вітчизня-ними галузевими стандартами вищої освіти (ГСВО), та вимогами ринку праці до професійної компетентності фахівців, зумовленими швидкою зміною предметної галузі інформатики; традиційними підходами щодо організації навчання майбутніх учителів інформатики у вітчизняних ВНЗ та необхідністю запрова-дження новітніх форм організації навчального процесу, форм проведення на-вчальних занять, методів, засобів навчання з використанням сучасних ІКТ; пот-ребами студентів у побудові власних індивідуальних траєкторій навчання і не-достатньою розробленістю засобів побудови таких траєкторій.
    Філософське осмислення сучасних процесів глобалізації, особливостей переходу до інформаційного суспільства, суспільства знань, інтеграційних тен-денцій у міжнародному освітньому просторі здійснили Р. Ф. Абдєєв, В. П. Андру¬¬щенко, Д. Белл, Б. С. Гершунський, О. П. Голобуцький, Р. Джил¬пін, М. Кастельс, В. Г. Кремень, М. Кристофер, Є. А. Мବка¬рен¬ко, О. М. Раль¬чук, Р. Робертсон, А. А. Сбруєва, І. С. Ме¬лю¬хін, М. Уотерс та ін.
    Дослідження закордонних і вітчизняних науковців питань розвитку націо-нальних кредитних систем вищої школи в контексті світових інтеграційних освітніх процесів (В. І. Байденко, І. І. Бабин, Я. Я. Болюбаш, В. В. Грубінко, Б. І. Корольов, Ю. К. Рудавський, М. Ф. Степ¬ко, К. Таух, Г. Хог, В. М. Чісто-хвалов, В. Д. Шинкарук та ін.) містять аналіз теоретичних аспектів використання кредитних систем навчання.
    Провідні вітчизняні та закордонні науковці присвятили дослідження пси-холого-педагогічних особливостей організації навчання у ВНЗ: А. М. Алек¬сюк, Б. Л. Вульфсон, В. М. Галузинсь¬кий, С. У. Гончаренко, Д. Дьюї, М. Б. Єв¬¬¬¬тух, Б. І. Коротяєв, Н. Г. Ничкало, С. І. Самигін, С. Хенлі та ін., дидактичних основ розробки і впровадження інноваційних педагогічних технологій: В. П. Бес¬паль-ко, О. С. Гох¬берг, Р. С. Гуре¬вич, О. А. Дубасенюк, В. І. Євдо¬ки¬мов, М. І. Жал-дак, Т. І. Коваль, Ю. І. Маш¬биць, П. І. Образ¬цов, М. І. Пак, П. І. Сі¬корсь¬кий, С. О. Си¬со¬є¬ва, О. В. Спі¬ва¬ковський, М. Г. Чбітько та ін. Дослідженню органі-заційно-педаго¬гічних засад, педагогічних умов запровадження вітчизняної КМСОНП присвячені роботи Т. М. Козак, І. В. Мороз та ін.
    Дослідження індивідуально-типологічних особливостей людини здійсню-вали багато вітчизняних і закордонних науковців, зокрема: А. М. Алексюк, Б. Г. Ананьєв, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, С. У. Гонча¬рен¬ко, В. В. Да¬ви-дов, Л. В. Занков, З. І. Калмикова, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, М. В. Моїсеє-ва, С. Л. Рубінштейн, М. Троу, Л. Х’єлл та ін.
    Питанням проектування, розробки та впровадження кредитно-модульної технології на різних рівнях організації навчального процесу у ВНЗ присвятили свої дослідження В. П. Андрущенко, І. І. Бабин, В. В. Гру¬бінко, О. В. Зазимко, А. М. Ко¬лот, О. Ю. Потап, В. О. Салов, З. С. Сейдаметова, П. І. Сікорський, Л. А. Харченко, В. Д. Шинкарук та ін.
    Методологічні та теоретичні аспекти компетентнісного підходу до резуль-татів навчання розглянуті в роботах В. І. Байденка, Н. М. Бібік, Б. Блума, І. А. Зімньої, І. А. Зя¬зюна, В. А. Ко¬зи¬рєва, В. В. Краєвського, Я. І. Кузьмінова, В. А. Кушніра, О. В. Овчарук, В. А. Су¬хомліна, В. Хутмахера та ін. Проблеми навчання інформатики учителів математики та інформатики досліджували І. М. Анти¬пов, В. Г. Бол¬тянсь¬кий, І. Б. Готська, Л. В. Брескіна, А. П. Єр¬шов, М. І. Жалдак, Г. Кедровіч, М. П. Лапчик, В. М. Монахов, Н. В. Морзе, С. А. Ра-ков, Ю. С. Рамсь¬кий, О. В. Співа¬ковський, Ю. В. Три¬ус та ін. Вагомим внеском у вирішення цієї проблеми є дисертація Н. В. Мор¬зе, у якій визначено один із головних компонентів професійних компетентностей – методичні вміння.
    Дослідження з розробки системно-методичного забезпечення навчального процесу в закладах освіти, які виконали А. М. Алексюк, В. П. Беспалько, В. Ю. Биков, С. У. Гончаренко, М. І. Жалдак, В. А. Кушнір, М. П. Лап¬чик, О. І. Ляшенко, Н. В. Морзе, С. А. Раков, В. В. Сєріков, Ю. В. Триус, Л. О. Хо-мич та ін., є вагомою основою для ство¬рення сучасних комп'ютерно орієнтова-них методичних систем навчання майбутніх фахівців.
    Однак для вітчизняної вищої школи залишаються актуальними і до кінця не розв’яза¬ними проблеми з’ясування понятійного апарату КМСОНП, психоло-го-педагогічних умов її впровадження; узгодження, розмежування функцій та уточнення завдань з проектування й практичного впровадження КМСОНП для різних рівнів структурних підрозділів, викладачів і студентів ВНЗ; реалізації компетентнісного підходу в процесі проектування ступеневої підготовки вчите-ля інформатики; розробки методичних систем фахової підготовки май¬бутніх учителів інформатики за кредитно-модульною технологією тощо.
    Отже, проблема науково-теоретичного обґрунтування та розробки систе-ми навчання майбутніх учителів інформатики, що враховує практичні потреби сучасного інформаційного суспільства та інтеграцію національної системи освіти в міжнародний освітній простір, є до кінця не розв’язаною, а це, у свою чергу, негативно відбивається на рівні фахової інформатичної підготовки педагогічних працівників, підвищенні їхньої конкурентоспроможності на вітчизняному та міжнародному ринках праці.
    Таким чином, існує протиріччя між об’єктивною необхідністю зміни зміс-ту навчання майбутніх учителів інформатики, розробки і впровадження у ВНЗ новітніх освітніх технологій, зокрема КМСОНП та кредитно-модульної системи навчання вчителів інформатики (КМСНВІ), і нерозробленістю відповідного тео-ретичного, науково-методичного забезпечення на цій основі, що породжує акту-альну соціально значущу проблему, на вирішення якої спрямоване дослідження на тему “Теоретичні та методичні основи кредитно-модульної системи на-вчання майбутніх учителів інформатики”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційне дослідження безпосередньо пов’язане з предметом, метою та завданнями, визначеними програмою проведення педагогічного експери¬мен¬ту щодо впрова-дження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ III-IV рівнів акредитації (наказ МОН України від 23.01.2004р. № 48).
    Дослідження проводилося у відповідності до сучасних наукових психоло-го-педагогічних і методичних досліджень у галузі професійного навчання; набу-того вітчизняного, зарубіжного, а також особистого 19-річного викладацького досвіду роботи в загальноосвітній школі, університеті та в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; планів науково-дослідної роботи кафедри пе-дагогіки, кафедри прикладної математики та інформатики ЖДУ імені Івана Франка; плану наукових досліджень Інституту інформаційних технологій і засо-бів навчання АПН України на 2006-2008 рр. У дисертації наведено результати досліджень автора, одержаних у ході виконання науково-дослідних робіт: "Еле-ктронна бібліотека вищого закладу освіти, інтегрована в Європейські освітньо-наукові бібліотечні системи" (ДР № 0107U006672), що виконувалася в Жито-мирському державному університеті імені Івана Франка під науковим керівниц-твом дисертанта в межах Державної програми "Інформаційно-кому¬ні¬каційні те-хнології в освіті і науці" на 2006-2010 рр.; "Науково-методичні засади створення засобів інформаційно-кому¬ніка¬ційних технологій єдиного інформаційного простору системи освіти" (ДР № 0106U000754), що виконувалася в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання АПН України, одним із виконавців якої є дисертант.
    Тему дисертації затверджено в ЖДУ імені Івана Франка 26 березня 2004 року (протокол № 9) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у га-лузі педагогіки та психології в Україні при АПН України 26 жовтня 2004 року (протокол № 8).
    Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх учи-телів інформатики середніх загальноосвітніх навчальних закладів.
    Предмет дослідження: кредитно-модульна система навчання майбутніх учителів інформатики у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації.
    Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і спроектувати кредитно-модульну систему навчання майбутніх учителів інформатики та розробити ме-тодичну систему базової фахової підготовки вчителів інформатики за кредитно-модульною технологією.
    Концепція дослідження. Основна ідея дослідження полягає в тому, що кредитну систему слід розглядати як освітню технологію, на основі якої можна забезпечувати гармонійне поєднання, з одного боку, об’єктивних сучасних та перспективних вимог суспільства до кваліфікації фахівців і, з іншого боку, суб’єктивних освітніх потреб людини у відповідному фаховому рівні.
    Завдання перебудови системи навчання майбутніх учителів мають узго-джуватися із стратегічними завданнями політики держави в галузі освіти. Одним із таких завдань, висвітлених у Національ¬ній доктрині розвитку освіти, є "вихід освіти, набутої в Україні, на ринок світових освітніх послуг, поглиблення міжнародного співробітництва [330, с. 3]", забезпечення інтеграції вітчизняної освіти в міжнародний освітній простір.
    Розробка кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інфо-рматики як цілісної системи має враховувати діалектичні взаємозв’язки сучас-них світових інтеграційних освіт¬ніх процесів з процесами навчання, що функці-онують на інституційному, регіональному та національному рівнях, і базуватися на засадах єдності положень загальної теорії фундаментальних, відкритих сис-тем, теорії постіндустріального, інформаційного суспільства, теорії інноваційних технологій навчання, зокрема модульного навчання.
    З урахуванням того, що кредитно-модульна система навчання майбутніх учителів інформатики є складним цілісним і багатоаспектним струк¬турним утворенням, наше дослідження проводилося за такими основними напрямами:
    – з’ясування методологічних засад функціонування кредитно-модульної системи, враховуючи різні підходи: системний, що дозволяє розкрити закономі-рності, зв’язки між її структурними елементами; синергетич¬ний, який дозволяє розглядати КМСОНП як відкриту, саморозвивальну, саморегулювальну систе-му; діяльнісний, що базується на розумінні діяльності як необхідної умови роз-витку майбутнього вчителя; особистісно-орієнтований, за яким суб’єкт навчання усвідомлює власні потреби, має змогу виявити та розкрити свої здібності. Паралельно проводилися аналіз, уточнення основних дидактичних понять, за-кономірностей, принципів, необхідні теоретичні узагальнення;
    – визначення теоретичних засад, зокрема психолого-педаго¬гіч¬них особ-ливостей організації навчального процесу за кредитно-модуль¬ною системою на основі ретроспективного аналізу досягнень психолого-педагогічної науки та стану впровадження сучасних освітніх кредит¬них технологій. Сутність і теоре-тичні основи кредитно-модульної системи організації навчання як специфічної освітньої технології розкриваються через відповідні цілі, зміст, завдання, прин-ципи, властивості. На цій основі розглянуто елементи теорії кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інформатики як особливої підсистеми КМСОНП, спрямованої на підвищення якості освіти фахівців, їх фахових ком-петентностей;
    – реалізація технологічних засад наукового пошуку, що передбачає моде-лювання педагогічних процесів, науково обґрунтоване проектування кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інформатики, розробку відпо-відної методичної системи та використання як новітніх технологій навчання для підготовки майбутнього спеціаліста високого рівня компетентності. Необхідною складовою цього напрямку є визначення науково-методичних засад КМСНВІ, що базується на всебічному аналізі досвіду впровадження кредитно-модуль¬них технологій в освітніх системах.
    Загальна гіпотеза дослідження – упровадження вітчизняної кредитно-модульної системи організації навчального процесу забезпечить підвищення професійної підготовки майбутніх учителів інформатики, якщо процес навчання здійснювати на основі теоретично обґрунтованої, спроектованої КМСНВІ, роз-робленої та експериментально перевіреної методичної системи базової фахової підготовки вчителів інформатики за кредитно-модульною технологією.
    Загальна гіпотеза конкретизується у часткових гіпотезах, а саме:
    – якість професійної підготовки вчителів інформатики в умовах упрова-дження вітчизняної КМСОНП буде вищою, якщо організацію навчально-виховного процесу у ВНЗ удосконалити з урахуванням розроблених у процесі дослідження підходів щодо проектування КМСНВІ;
    – використання в навчальному процесі науково обґрунтованих методик, навчальних і методичних посібників, практичних рекомендацій, розроблених автором дослідження, дозволить диференціювати, індивідуалізувати та інтенси-фікувати процес навчання, підвищити його результативність, зокрема сформу-вати рівень фахових компетентностей, достатній для майбутньої професійної ді-яльності.
    У ході дослідження поставленої проблеми відповідно до об’єкта, предме-та, мети та висунутих гіпотез визначено дві групи завдань.
    До першої групи належать науково-теоретичні завдання, пов’язані з роз-робкою теоретичних засад КМСНВІ:
    1. Проаналізувати психолого-педагогічну, методичну, навчальну літерату-ру, джерела мережі Інтернет з метою дослідження умов для поступового пере-ходу вітчизняної системи підготовки педагогічних працівників до світових пер-спективних систем навчання, зокрема до європейської кредитно-модульної, та інтеграції вищої освіти України в міжнародний освітній простір.
    2. Обґрунтувати теоретичну модель вітчизняної кредитно-модульної сис-теми організації навчального процесу та визначити основні компоненти кредит-но-модульної системи навчання вчителів інформатики.
    3. Обґрунтувати основи моделювання кредитно-модульної технології на-вчання викладачем та побудувати загальну дидактичну модель КМСНВІ.
    4. З’ясувати вимоги до проектування освітніх стандартів підготовки вчи-теля інформатики і розробити структурно-логічну схему такого проектування. Здійснити проектування ступеневої підготовки вчителя інформатики в умовах упровадження КМСОНП.
    Друга група завдань пов’язана з розробкою науково-методичних засад та практичною реалізацією теоретичних положень дослідження.
    5. Розробити та експериментально перевірити ефективність методичної системи підготовки вчителя інформатики на освітньо-кваліфікаційному рівні "бакалавр" за кредитно-модульною технологією.
    6. Розробити методичні підходи до переведення аудиторних годин, обся-гів різних видів самостійної роботи в ECTS-кредити, а також механізми вимірю-вання навчального навантаження студентів та накопичення освітніх кредитів.
    7. Розробити навчально-методичний комплекс на основі врахування особ-ливостей інтеграції кредитно-модульної технології в навчальний процес та ви-значити основні засоби побудови і реалізації індивідуальних траєкторій підгото-вки майбутніх учителів інформатики.
    Методологічною основою дослідження послужили: концептуальні поло-ження теорії пізнання, філософії та психології про характер людської діяльності; теорія інформаційного суспільства; теорія розвивального навчання; системно-структурний підхід до аналізу навчальної діяльності; компетентнісний особисті-сно-орієнто¬ва¬ний, діяльнісний і комплексний підходи до розвитку, формування особистості майбутнього вчителя.
    Нормативна база дослідження: основні положення Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про загальну середню освіту", "Про національну програму інформатизації", "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", Постанов Кабінету Міністрів України "Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)", Указів Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти", "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України", Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір; ГСВО України для підготовки бакалаврів інформатики, учителів математики та інформатики; документи Болонського процесу.
    У ході дослідження використані різні методи наукового пізнання.
    Теоретичні методи: аналіз філософської, психолого-педагогіч¬ної, мето-дичної, спеціальної літератури з проблеми дослідження; вивчення та узагаль-нення вітчизняного і закордонного досвіду використання освітніх кредитних си-стем; аналіз освітніх стандартів підготовки фахівців з інформатики; обґрунту-вання теоретичних основ КМСНВІ і прогноз її розвитку; аналіз результатів дос-лідно-експери¬мен¬таль¬ної роботи, моделювання педагогічних процесів.
    Експериментальні методи: вивчення, аналіз можливостей удосконалення існуючих педагогічних технологій у вищій школі та розробка компонентів нової системи навчання майбутніх учителів інформатики за кредитно-модульною технологією; експертний метод (аналіз стану підготовки й уточнення складу компетентностей учителів інформатики; вивчення громадської думки працівників освіти, науковців, викладачів ВНЗ); педагогічні спостереження, бе-сіди, анкетування, педагогічний експеримент.
    Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робо-та проводилася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Бердянського державного педагогічного університету. До участі в експерименті було залучено 515 студентів і 60 викладачів, 44 вчителі інформатики середніх ЗНЗ м. Житомира та Житомирської області, 7 представників роботодавців (управлінці в галузі освіти, керівники відділів і фахівці з ІКТ ВНЗ, державних установ та комерційних організацій м. Житомира і м. Києва).
    Наукова новизна та теоретичне значення досліджен¬ня полягає в тому, що в дисертації вперше узагальнено, систематизовано та розкрито характерис-тики вітчизняної КМСОНП і найпоширеніших зарубіжних кредитних систем навчання; теоретично обґрунтовано та розроблено: модель КМСОНП, що вклю-чає декларативну, процедурну моделі і модель спільного європейського освіт-нього проекту; основні компоненти кредитно-модульної системи навчання вчи-телів інформатики; структурно-логічну схему проектування ступеневої підгото-вки фахівців у ВНЗ в умовах упровадження кредитно-модульної системи і за ві-дповідною авторською схемою здійснено проектування ступеневої підготовки майбутніх учителів інформатики за КМСНВІ; основні компоненти методичної системи базової фахової підготовки учителів інформатики за кредитно-модульною технологією; критерії та показники ефективності навчання фахівців за КМСНВІ; уведено до наукового обігу ряд понять, зокрема "кредитно-модульна система навчання вчителів інформатики", "актуальність залікового кредиту", "умовний заліковий кредит";
    конкретизовано пріоритетні напрями та принципи функціонування сучас-ної системи вищої освіти, що визначають основні характеристики перспективних систем навчання майбутніх учителів інформатики; психолого-педаго¬гічні передумови організації навчального процесу за кредитними технологіями; мо-делювання кредитно-модульної технології навчання викладачем; вимоги до професійних компетентностей учителя інформатики, їх загальну структуру та класифікацію; механізми заліку та накопичення освітніх кредитів; поняттєвий апарат теорії професійної освіти, зокрема поняття "освітня технологія", "профе-сійно-освітня технологія", "педагогічна технологія", "професійно орієнтована технологія навчання", "часткова технологія навчання";
    набуло подальшого розвитку положення про умови поступового переходу вітчизняної системи підготовки педагогічних працівників до світових перспек-тивних моделей навчання, зокрема до європейської кредитно-модульної систе-ми, та інтеграції вищої педагогічної освіти України в міжнародний освітній про-стір; положення щодо доцільності розвитку вітчизняної кредитної системи на-вчання на основі використання принципу накопичення кредитів з допоміжною функцією механізмів їх перезарахування; положення про необхідність прове-дення цілеспрямованої і систематичної роботи ВНЗ з обґрунтування, опису, від-творення та впровадження кредитно-модульної системи; поняттєвий апарат кредитно-модульної системи: "заліковий кредит", "заліковий модуль", "змісто-вий модуль", "індивідуалізоване навчальне завдання", "координація навчальної діяльності студентів".
    Практичне значення дослідження полягає в тому, що:
    – розроблено процедуру проектування та визначено основні завдання з упровадження кредитно-модульної системи організації навчання у ВНЗ для ке-рівного складу на рівнях ректорату, факультету, кафедри;
    – розроблено: методику базової фахової підготовки майбутніх учителів інформатики, що дає змогу більш ефективно використовувати навчальне наван-таження студентів, збільшити обсяг та підвищити якість їхньої самостійної ро-боти, забезпечити рівневу диференціацію, індивідуалізацію, інтенсифікацію та результативність навчального процесу; навчальний план підготовки вчителя ін-форматики за поєднанням напрямів "6.040201 Математика" та "6.040302 Інфор-матика" на освітньо-кваліфікаційному рівні "бакалавр" для денної форми на-вчання; нові механізми зарахування та накопичення освітніх кредитів; навчаль-но-методичне забезпечення дисциплін "Користувач персонального комп'ютера", "Елементарна інформатика та інформаційно-комуніка¬ційні технології"; зразки навчально-мето¬дич¬них матеріалів залікових модулів. Це дозволяє викладачам більш ефективно здійснювати інтеграцію кредитно-модульної технології в на-вчальний процес і практичне впровадження КМСНВІ під час фахової підготовки майбутніх учителів інформатики;
    ¬– розроблено 5 навчальних та методичних посібників для навчання студе-нтів дисциплін "Інформатика", "Інформатика і ТЗН", "Штучний інтелект", що можуть бути використаними в підготовці вчителів інформатики за КМСНВІ;
    – спроектовано, розроблено і впроваджено в навчальний процес усіх на-прямів підготовки ЖДУ імені Івана Франка автоматизовану систему (АС) "На-вчальні плани", розраховану на використання в умовах КМСОНП;
    – створено та апробовано електронну бібліотеку ЖДУ імені Івана Франка (http://eprints.zu.edu.ua), інтегровану в європейські освітньо-наукові бібліотечні системи, що враховує особливості організації процесу навчання в умовах КМСОНП і може бути використана як типова електронна бібліотека ВНЗ.
    Упровадження результатів дисертаційного дослідження в педагогічну практику підтверджується довідками Житомирського державного університету імені Івана Франка (№ 841 від 14.03.2008 р.), Національного педагогічного уні-верситету імені М.П. Драгоманова (№ 07-10/625 від 24.03.2008 р.), Бердянсько-го державного педагогічного університету (№ 57/566-43 від 25.03.2008 р.), Дро-гобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (№ 291 від 25.03.2008 р.), Херсонського державного університету (№ 01-12/872 від 20.05.2008 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельни-цького (№ 726/01-11 від 24.04.2008 р.).
    Вірогідність наукових результатів і висновків дисертації забезпечуєть-ся: методологічною основою дослідження; відповідністю методів дослідження його меті і завданням; широким упровадженням у педагогічну практику основ-них результатів дослідження; кількісним і якісним аналізом теоретичного та ем-піричного матеріалу; достатньо тривалим (2002-2008 рр.) і масовим (понад 600 осіб) педагогічним експериментом.
    На захист виносяться:
    1. Теоретична модель КМСОНП, що включає декларативну, процедурну моделі та модель спільного європейського освітнього проекту.
    2. Теоретично обґрунтовані основні компоненти кредитно-модульної сис-теми навчання майбутніх учителів інформатики.
    3. Методична система базової фахової підготовки вчителів інформатики за кредитно-модульною технологією, зокрема мета, завдання, зміст базової підго-товки майбутнього вчителя інформатики, особливості використання форм, ме-тодів навчання та рейтингового оцінювання навчальної діяльності, засоби побу-дови і реалізації індивідуальних траєкторій підготовки фахівців.
    Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були опри-люднені у виступах на міжнародних конференціях "First International Conference on Higher Education Innovation" (м. Київ, 2003 р.), "ISSEP 2005 – Informatics in Secondary Schools: Evolution and Perspectives" (м. Клаген¬фурт, Австрія, 2005 р.), "Формування професійної компетентності вчителя в умовах європейської інтег-рації" (м. Житомир, 2005 р.), "2nd International Conference ISSEP – Informatics in Secondary Schools: Evolution and Perspectives" (м. Вільнюс, Литва, 2006 р.), "Ма-тематичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем" (м. Дніпро-петровськ, 2007 р.), "Стратегії ІТ-технологій в ос¬віті, економіці та екології" (м. Харків, 2007 р.), "Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти (м. Харків, 2007 р.), "Засоби і технології сучасного навчального середовища" (м. Кіровоград, 2008 р.); всеукраїнських науково-практич¬них конфе¬ренціях "Ін-форматика та комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі" (м. Бердянськ, 2004 р.), "Науково-методичні засади моніторингу якості освіти в педагогічних університетах" (м. Київ, 2007 р.), "Стан та перспективи розвитку системи науково-інформаційного забезпечення освітянської галузі України" (м. Київ, 2007 р.) “Інформаційні технології в освіті, науці і техні-ці”(м. Черкаси, 2008 р.); на міжгалузевій нараді МОН України (м. Київ, 21 груд-ня 2006 року); на звітних науково-практичних конференціях ЖДУ імені Івана Франка (2002-2007 рр.); Всеукраїнському науково-методичному семінарі з пи-тань використання засобів сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі (Київ, 2003-2008 рр.); всеукраїнському "круглому столі" "Реформуван-ня вищої освіти та запровадження кредитно-модуль¬ної систе
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання наукової проблеми обґрунтування, проектування і розро-бки кредитно-модульної системи навчання майбутніх учителів інформатики, що враховує практичні потреби сучасного інформаційного суспільства та інтеграцію національної системи освіти в міжнародний освітній простір. У ході дослі-дження поставлена мета досягнута, усі його основні завдання виконані, загальна та часткова гіпотези дістали підтвердження.
    1. Найважливіші теоретичні результати, одержані в дисертації.
    Набуло подальшого розвитку положення про умови поступового перехо-ду вітчизняної системи підготовки педагогічних працівників до світових перспективних моделей навчання, зокрема до європейської кредитно-модульної системи, інтеграції вищої педагогічної освіти України в міжнародний освітній простір та, серед іншого, встановлено:
    – інформаційне суспільство є одним із об’єктивних чинників активізації інтеграційних процесів у міжнародному освітньому просторі, пошуку ефектив-них технологій, моделей, форм, систем організації навчального процесу у ВНЗ. Використання кредитно-модульних технологій навчання має визначальну й дов-готривалу перспективу для розвитку національних систем вищої освіти;
    – для проведення вітчизняного педагогічного експерименту з упрова-дження КМСОНП використовується модель, що зумовлює побудову кредитної системи залікового характеру. Однак перспективи розвитку систем вищої про-фесійної освіти орієнтують на зростаючу потребу у використанні накопичуваль-них систем. Тому в основу перспективної вітчизняної кредитної системи пови-нен бути покладений принцип накопичення кредитів, а механізм їх перезараху-вання має відігравати хоча й важливу, однак допоміжну функцію;
    – заліковий кредит доцільно трактувати як відносну одиницю вимірюван-ня результатів навчання студента під час вивчення залікового модуля. Такий кредит має кількісно вказувати, яка частка від усіх результатів навчання, запла-нованих ОПП, припадає на знання і вміння з опанованого модуля, та передбача-ти максимальний термін вивчення відповідного матеріалу.
    Обґрунтовано теоретичну модель вітчизняної КМСОНП та основні ком-поненти КМСНВІ, що дозволило:
    – визначити КМСОНП як складову професійно-освітньої технології, вва-жаючи її компонентом (або й основою) перспективної вітчизняної кредитної си-стеми навчання;
    – встановити, що ґрунтовний аналіз філософсько-освітнього, психолого-педагогічного, проектувально-технологічного компонентів теоретичної моделі КМСОНП, а також декларативної, процедурної моделі й моделі спільного євро-пейського освітнього проекту, є основою системного дослідження теоретичних засад кредитно-модульної системи та забезпечує високу ефективність її проек-тування і впровадження у вітчизняних вищих навчальних закладах;
    – з’ясувати призначення КМСНВІ та довести, що її проектування доцільно здійснювати, розглядаючи КМСНВІ як специфічну професійно-орієнтовану технологію навчання, різновид вітчизняної КМСОНП, спрямованої на викорис-тання під час фахової підготовки вчителя інформатики у ВНЗ;
    – встановити, що для проектування, розробки і впровадження КМСНВІ як цілісної професійно-освітньої технології необхідно не лише включити до її складу основні елементи ECTS (інформаційний пакет спеціальності, інститут кураторів, систему залікових кредитів), які призначені переважно для забезпе-чення академічної мобільності студентів, а й повністю використати розроблені в ході дослідження основні компоненти КМСНВІ: цілі, принципи, завдання і фун-кції, зміст, ресурсне забезпечення, відтворення, упровадження.
    Доведено, що моделювання кредитно-модульної технології навчання ви-кладачем необхідно розглядати як певний вид його професійної діяльності, як процес розробки ним проекту такої технології, орієнтованої на вивчення у ВНЗ конкретної дисципліни або блоку споріднених дисциплін. Запропонована зага-льна дидактична модель КМСНВІ слугує основою для проектування кредитно-модульної технології навчання. Одним із головних результатів проектування має бути особистісно й професійно орієнтована модель залікового модуля на-вчальної дисципліни, який об'єднує в собі систему академічних занять і постає основною структурною одиницею сукупності інформаційно-дидактичних і на-вчально-методичних матеріалів.
    На основі проектування ступеневої підготовки вчителя інформатики за КМСНВІ встановлено:
    – однією з головних вимог до проектування освітніх стандартів є викорис-тання структурно-логічної схеми проектування ступеневої підготовки фахівців за кредитно-модульною системою. У дисертації запропоновано і використано відповідну авторську схему;
    – нагальною є потреба в суттєвому вдосконаленні існуючих ГСВО або й у розробленні стандартів нового покоління. Головне завдання – забезпечити пе-рехід до стандартів професійної підготовки вчителів інформатики та оцінювання її якості на основі результатів навчання в термінах професійних компетентнос-тей. З огляду на це здійснено загальну класифікацію та уточнено основні ком-поненти системи професійних компетентностей учителя інформатики;
    – у проектуванні ступеневої підготовки необхідно враховувати запропоно-вану в дослідженні головну відмінність між ступенями: бакалавр має бути під-готовлений до якісної, дисциплінованої роботи в штатних ситуаціях, а в профе-сійній діяльності магістра має домінувати творчість;
    – актуальним є здійснення підготовки вчителя інформатики за поєднанням напрямів підготовки: рівень конкурентоспроможності вчителів, які мають право навчати учнів середньої школи двох споріднених предметів, та потреба в них ще тривалий час будуть вищими в порівнянні з тими, хто здобув вищу освіту та одержав кваліфікацію вчителя одного шкільного предмета;
    – для якісного проектування програм підготовки в умовах упровадження КМСНВІ доцільним є дотримання ряду вимог: урахування запитів широких со-ціальних і професійних груп, академічних кіл та студентів, а також потреби ри-нку праці щодо рівня фахової підготовки вчителя інформатики; використання структурно-логічних схем вивчення дисциплін; забезпечення на ранніх стадіях підготовки бакалавра можливостей зміни індивідуальної траєкторії навчання; удосконалення структури й змісту ОПП з метою підвищення їх технологічності (перенесення акцентів з обґрунтування на опис результатів фахової підготовки); забезпечення більш широких можливостей для гнучкості в побудові студентами індивідуальних траєкторій навчання.
    2. Найважливіші науково-методичні та практичні результати.
    Розроблено та експериментально перевірено ефективність методичної си-стеми базової фахової підготовки учителів інформатики за кредитно-модульною технологією, що дає змогу здійснити професійну підготовку вчителя інформа-тики на основі інтенсифікації, диференціації, індивідуалізації процесу навчання, та встановлено:
    – важливою передумовою проектування кредитно-модульної технології викладачем і здійснення ним конструктивної діяльності є дотримання запропо-нованої в дослідженні процедури проектування КМСОНП у ВНЗ та виконання підрозділами вищого закладу основних завдань з упровадження КМСОНП. Ре-зультативність використання кредитно-модульної технології навчання значною мірою залежить від якості конструктивної діяльності викладача, яка в дослі-дженні детально проаналізована та визначена як система заходів і дій з реалізації викладачем наперед змодельованого дидактичного процесу;
    – зміст програми базової підготовки вчителя інформатики має орієнтува-тися не лише на актуальні вимоги до фахової кваліфікації, а й ураховувати висо-ку ймовірність швидкого старіння науково-практичних відомостей. Доведено доцільність вирішення такого завдання за рахунок фундаменталізації змісту професійної підготовки;
    – використання кредитно-модульної технології потребує уточнення змісту навчання з розподілом за заліковими кредитами нормативних і варіативних ча-стин циклів підготовки фахівців. У дослідженні обґрунтовано рекомендований перелік дисциплін базової фахової підготовки вчителя інформатики та розроб-лено орієнтовний навчальний план такої підготовки за поєднанням напрямів "6.040201 Математика" та "6.040302 Інформатика";
    – використання денної, заочної та дистанційної форм навчання у ВНЗ по-требує вирішення низки обов’язкових завдань щодо забезпечення передумов для адаптації існуючої курсової системи навчання до впровадження кредитно-модульної технології. Сучасні форми організації та проведення навчальних за-нять потребують широкого використання технологій інтерактивного навчання, зокрема на основі ІКТ; у використанні методів навчання зростає роль методів асинхронної організації навчального процесу: проектів, моделювання, концент-ричного, рекурсивного, паралельного.
    Розроблено методичні підходи до переведення аудиторних годин, обсягів різних видів самостійної роботи в ECTS-кредити та описи додаткових ідентифі-каторів кредиту: рівня, типу, ступеня професійної актуальності, а також механі-зми вимірювання навчального навантаження студентів для переведення в ECTS-кредити, зокрема нові процедури для визначення обсягів різних видів самостій-ної й індивідуальної роботи студентів, та описано ідентифікатори накопичення освітніх кредитів. Це дозволяє на практиці застосовувати одержані результати під час розробки навчальних планів, опису дисциплін, залікових та змістових модулів з огляду на вимоги ECTS.
    Розроблено навчально-методичний комплекс на основі врахування особ-ливостей інтеграції кредитно-модульної технології в навчальний процес та ви-значено засоби побудови й реалізації індивідуальних траєкторій підготовки фа-хівців, що, серед іншого, дає змогу раціонально поєднувати новітні освітні тех-нології з вітчизняними науково-методичними досягненнями і традиціями в на-вчанні вчителів інформатики. Для організації фахової підготовки майбутніх учи-телів інформатики за кредитно-модульною технологією наведено практичні ре-комендації та приклади їх використання під час навчання дисциплін "Елемента-рна інформатика та ІКТ", "Інформатика і технічні засоби навчання", "Користу-вач персонального комп'ютера", "Штучний інтелект".
    3. Упровадження результатів дисертаційної роботи в теорію і практику професійної підготовки фахівців підтверджує актуальність проведеного дослі-дження й дозволяє стверджувати, що науково-теоретичні результати досліджен-ня можуть слугувати теоретичними основами для розробки системних методик професійного навчання фахівців педагогічних спеціальностей ВНЗ в умовах КМСОНП. Використання розроблених у ході дослідження основних компонен-тів методичної системи базової фахової підготовки (мета, завдання, зміст про-фесійної підготовки, форми і методи навчання, засоби побудови і реалізації ін-дивідуальних траєкторій навчання майбутніх фахівців) забезпечує інтенсифіка-цію, диференціацію та індивідуалізацію навчального процесу. Це підвищує ефе-ктивність професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, сприяє за-безпеченню потреб сучасного інформаційного суспільства у фахівцях з належ-ним рівнем професійних компетентностей і задоволенню вимог щодо інтеграції вітчизняної системи освіти в міжнародний освітній простір.
    4. Автором дисертації поставлено низку проблемних питань, що потребу-ють спеціального вивчення. До них насамперед необхідно віднести: уточнення механізмів заліку та накопичення освітніх кредитів з огляду на специфіку підго-товки фахівців під час навчання в класичних університетах на непедагогічних спеціальностях, де надається право присвоєння кваліфікації вчителя інформати-ки; науково-теоретичне обґрунтування й використання компонентів запропоно-ваної в дослідженні структурно-логічної схеми проектування ступеневої підго-товки майбутніх учителів інформатики та розробки відповідних методичних си-стем для освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр"; організаційно-педагогічні проблеми використання електронних бібліотек, ІКТ на рівні проректора, навча-льного відділу, деканату, кафедри і викладача як засобів управління навчальним процесом в умовах функціонування КМСОНП; науково-мето¬дичні проблеми використання сервісів та ресурсів мережі Інтернет для підвищення ефективності самостійної навчальної та науково-дослідної роботи студентів; розвиток профе-сійних компетентностей учителя інформатики в умовах продовженого навчання, зокрема в системі післядипломної педагогічної освіти; психолого-педагогічні й методичні проблеми підготовки та перепідготовки вчителя інформатики з вико-ристанням дистанційних форм навчання.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Абде-ев Р. Ф. – М. : ВЛАДОС, 1994. – 336 с.
    2. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія : підруч. для студ., асп. та мол. викл. вузів / Алексюк А. М. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
    3. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання / Алексюк А. М. – К. : Либідь, 1993. – 218 с.
    4. Амосов М. М. Моделирование мышления и психики / Амосов М. М. – К. : Наукова думка, 1965. – 304 с.
    5. Анализ представленности компетенций в действующих государственных образовательных стандартах высшего профессионального образования / [Казанович В. Г., Кошелева В. Л., Савельева Г. П., Самощенко Л. С.] // XV Всерос. науч.-метод. конф. ["Актуальные проблемы качества образования и пути их решения в контексте европейских и мировых тенденций"] : материалы конф. – М. ; Уфа: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2005. – С. 18–19.
    6. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : в 2 т. / Ананьев Б. Г. – М. : Педагогика, 1980. – Т. І. – 232 с.
    7. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : в 2 т. / Ананьев Б. Г. – М. : Педагогика, 1980. – Т. ІІ. – 288 с.
    8. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Ананьев Б. Г. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. – 339 с.
    9. Андрусь О. Модульно-проектувальний комплекс: освітнє завдан¬ня та методологічна основа / О. Андрусь // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 97–101.
    10. Андрущенко В. П. Модернізація педагогічної освіти України в кон-тексті Болонського процесу / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 5–9.
    11. Артемчук Г. І. Особливос¬ті запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Київському національному лінгвістичному університеті [Електронний ресурс] / Артемчук Г. І., Максименко А. П., Селіверстов С. І. // Веб-сайт навч.-метод. центру М-ва аграрної політики України. – 2006. – Режим доступу : http://www.agronmc.com.ua/nmcprop/pr_os_43. html#104.
    12. Артюшина М. Групова навчальна діяльність студентів у підвищенні рівня професійної підготовки фахівців / М. Артюшина // Неперервна профе¬сійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 3. – С. 96–104.
    13. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / Архангельский С. И. – М. : Высшая школа, 1980. – 368 с.
    14. Афанасьев А. Н. Болонский процесс в Германии / А. Н. Афанасьев // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – C. 54–57.
    15. Бабин І. Особливості організації навчання на основі системного дидактичного модуля / І. Бабин, Г. Жирська // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – № 3¬–4. – Ч.1. – С. 110–113.
    16. Бабин І. І. Формування системи забезпечення якості вищої освіти : (доповідь на наук.-практ. сем. "Кредитно-модульна система організації навчального процесу", Тернопіль, 1–2 липня 2004 р.) [Електронний ресурс] / І. І. Бабин // Веб-сайт Тернопільського держ. пед. ун-ту. – 2004. – Режим доступу : http://www.tspu.edu.ua/php1/include/resurs/kms/6/.
    17. Байденко В. И. Болонский процесс и высшая школа России: время выбора / В. И. Байденко // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 1. – C. 2–7.
    18. Байденко В. И. Выявление состава компетенций выпускников вузов как необходимый этап проектирования ГОС ВПО нового поколения: метод. пос. / Байденко В. И. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. – 54 с.
    19. Байденко В. И. Компетентностный подход к проектированию государственных образовательных стандартов высшего профессионального образования (методологические и методические вопросы) / Байденко В. И. – М. : Исслед. центр проблем качества подг. спец-тов, 2005. – 114 с.
    20. Бауэр Ф. Л. Информатика: Вводный курс : в 2 ч. / Ф. Л. Бауэр, Г. Го-оз ; пер с нем. – [3-е изд.]. – М. : Мир, 1990. – Ч. 1. – 336 с.
    21. Бауэр Ф. Л. Информатика: Вводный курс : в 2 ч. / Ф. Л. Бауэр, Г. Го-оз ; пер с нем. – [3-е изд.]. – М. : Мир, 1990. – Ч. 2. – 423 с.
    22. Белл Д. Социальные рамки информационного общества / Д. Белл // Новая технократическая волна на Западе. – М. : Прогресс, 1986. – С. 330–342.
    23. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспи-та¬тель¬¬ного процесса подготовки специалистов : учеб.-метод. пособ. / В. П. Бес-палько, Ю. Г. Татур. – М. : Высшая школа, 1989. – 144 с.
    24. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Бес¬паль-ко В. П. – М. : Педагогика, 1989. – 190 с.
    25. Бешелев С. Д. Математико-статистические методы экспертных оценок / С. Д. Бешелев, Ф. Г. Гурвич. – [2-е изд., пер. и доп.]. – М. : Статистика, 1980. – 263 с.
    26. Биков В. Ю. Дистанційна освіта: актуальність, особливості і прин-ципи побудови, шляхи розвитку та сфера застосування / В. Ю. Биков // Інформа-цій¬не забезпечення навчально-виховного процесу: Інноваційні засоби і технології : колективна монографія. – К. : Атіка, 2005. – С. 77–92.
    27. Биков В. Ю. Системи управління інформаційними базами даних в освіті: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. Ю. Биков, В. Д. Руденко. – К. : ІЗМН, 1996. – 287с.
    28. Бібік Н. М. Компетенції / Н. М. Бібік // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 409–410.
    29. Білецька С. Підвищення навчально-пізнавальної активності сту¬ден-тів: соціально-психологічний аспект / С. Білецька // Неперервна професійна осві-та: теорія і практика. – 2004. – Вип. 3–4. – С. 53–58.
    30. Блинов В. И. Практическая подготовка будущих учителей: прагматика перспективы [Электронный ресурс] / В. И. Блинов // Педагогическая наука и практика: проблемы и перспективы : сб. науч. стат. ; выпуск второй. – Москва : ИОО МОН РФ, 2004. – С. 41–53. – Режим доступа : http://www.teacher-edu.ru/wmc/arts/1109067626. htm.
    31. Блюминау Д. И. Информация и информационный бизнес / Блюминау Д. И. – М. : Наука, 1989. – 260 c.
    32. Бобков В. В. Дифференцированный подход к обучению: психо-ин-фор¬мационная точка зрения. Ч. 2. [Электронный ресурс] / В. В. Бобков // Исследовано в России. – 2006. – С. 401–417. – Режим доступа к журн. : http://zhurnal.ape. relarn.ru/articles/2006/041.pdf.
    33. Бобков В. В. Дифференцированный подход к обучению: психо-информационная точка зрения. Ч. 1. [Электронный ресурс] / В. В. Бобков // Исследовано в России. – 2006. – С. 372–400. – Режим доступа к журн. : http://zhurnal.ape. relarn.ru/articles/2006/041.pdf.
    34. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти"/ І. М. Богданова; Ін-т педагогіки АПН України. – К., 2003. – 40 с.
    35. Болонский процесс: нарастающая динамика и многообразие (документы международных форумов и мнения европейских экспертов) / [науч. ред. д-р пед. наук, проф. В. И. Байденко]. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2002. – 408 с.
    36. Болонський процес у фактах і документах: (Сорбонна – Болонья – Саламанка – Прага – Берлін) / М-во освіти і науки України [та ін.] ; [упоряд. М. Ф. Степко та ін.]. – К. ; Тернопіль : Вид-во ТДПУ, 2003. – 52 с.
    37. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський ; М-во освіти i науки України, НТУ України "Київський полiтехн. ін-т". – К. : Полiтехнiка, 2003. – 200 с.
    38. Болонський процес: Модель структури додатка до диплома / [укладачі: З. І. Тимошенко, І. Г. Огієнко, А. М. Грехов та ін.]. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2004. – 73 с.
    39. Болонський процес: Нормативно-правові документи / [укладачі: З. І. Тимошенко, І. Г. Огієнко, А. М. Грехов та ін.]. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2004. – 102 с.
    40. Болонський процес: Проблеми модернізації освіти України в контексті Болонського процесу : матеріали Першої Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 20–21 лют. 2004 р.) / Редкол.: З. І. Тимошенко (голова) та ін. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2004. – 197 с.
    41. Болюбаш Я. Я. Болонський процес: подолання стереотипів / Я. Я. Бо-лю¬баш // Освіта України. – 2004. – № 21. – С. 5.
    42. Бондар В. І. Теорія і практика модульного навчання у вищих закладах освіти (на матеріалах дидактики) / В. І. Бондар // Освіта і управління. – 1999. –№1. – Т. 3.– С. 19 – 40.
    43. Бондар Л. О. Назустріч Болонському процесу (або як у найстисліші терміни адаптувати викладання навчальної дисципліни до вимог кре¬дитно-модульної системи) [Електронний ресурс] / Бондар Л. О. – 2006 р. – Режим доступу : http://ladymyr.blog-city.com/bolon.htm.
    44. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования : монография / Е. В. Бондаревская. – Ростов н/Д : Изд-во Ростовского пед. ун-та, 2000. – 352 стр.
    45. Бондарчук Б. Удосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог Болонського процесу / Б. Бондарчук, Г. Чуйко, Н. Чуйко // Вища школа. – 2005. – № 2. – С. 35–41.
    46. Бондарчук О. І. Критерії і показники якості навчальної діяльності / О. І. Бондарчук, Г. В. Єльнікова // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 434–435.
    47. Брескіна Л. В. Професійна підготовка майбутніх вчителів інформатики на основі сучасних мережевих інформаційних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Теорія та методика навчання інформатики" / Л. В. Брескіна ; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драго-мано¬ва. – К., 2003. – 17 с.
    48. Бринёв С. Н. Академическая мобильность студентов как фактор развития процесса интернационализации образования [Электронный ресурс] / С. Н. Бринёв, Р. А. Чуянов. – 2005 р. – Режим доступа : http://www.prof.msu.ru.
    49. Будущее искусственного интеллекта / [АН СССР ; ред.-сост. К. Е. Ле¬витин, Д. А. Поспелов]. – М. : Наука, 1991. – 301 с.
    50. Бурда М. І. Методичні основи диференційованого формування геометричних умінь учнів основної школи : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.02 / Бурда Михайло Іванович ; Інститут педагогіки АПН України. – К., 1994. – 347 с.
    51. Вайс К. Европейская система взаимозачета кредитов: опыт австрийского университета / К. Вайс, Т. И. Монастырская // Высшее образование сегодня. – 2005. – № 9. – С. 34–37.
    52. Введение в профессионально-педагогическую специальность [Электронный ресурс] // Веб-сайт Тульского гос. пед. ун-та им. Л. Н. Толстого. – 2007. – Режим доступа : http://www.tspu.tula.ru/res/ped/prof_ped/tema3.html.
    53. Веб-сайт ISTE [Електронний ресурс]. – 2004. – Режим доступу : http://www.iste.org.
    54. Веб-сайт Европейского Фонду Освіти [Електронний ресурс]. – 2005. – Режим доступу : http://www.etf.europa.eu/web.nsf?Open.
    55. Веб-сайт програми ECDL [Електронний ресурс]. – 2004. – Режим доступу : http://www.ecdl.com.
    56. Веб-сайт проекту Open Archive [Електронний ресурс]. – 2007. – Режим доступу : http://www.openarchives.org.
    57. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2004. – 1440 с.
    58. Вербицкий А. А. Новая образовательная парадигма и контекстное обучение: монография / Вербицкий А. А. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1999. – 75 с.
    59. Вища освіта і наука – пріоритетні сфери розвитку суспільства у XXI столітті / Рішення Колегії М-ва освіти і науки України від 28.02.2003 р. (протокол № 2/3-4).
    60. Вітвицька С. С. Системно-історичний аналіз етапів становлення магістратури в Україні та Росії / С. С. Вітвицька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2005. – № 25. – С. 249–252.
    61. Волкова И. Е. Европейское измерение образования и его терминология [Электронный ресурс] / И. Е. Волкова, С. С. Иванов // Проблемы введения кредитной системы высшего профессионального образования. – 2005. – Режим доступа : http://www.ccep.ru/img/Text.htm#coderzh5.
    62. Волович В. Болонський процес і нова парадигма освіти в Україні / В. Волович // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 4. – С. 189–199.
    63. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХІ века / Вульфсон Б. Л. ; Университет Российской академии образования. – М. : Изд-во УРАО, 1999. – 208 с.
    64. Выготский Л. С. Избранные психологические произведения / Выготский Л. С. – М. : Учпедгиз, 1956. – 426 с.
    65. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Выготский Л. С.; под ред. В. В. Давыдова. – М. : Педагогика, 1991. – 480 с.
    66. Габай Т. В. Учебная деятельность и ее средства / Габай Т. В. – М. : МГУ, 1988. – 256 с.
    67. Габай Т. В. Педагогическая психология : учеб. пособ. / Габай Т. В. – М. : МГУ, 1995. – 160 с.
    68. Галузеві стандарти вищої освіти. Напрям підготовки: 0101 Педагогічна освіта. Спеціальність: 6.010100 Педагогіка і методика середньої освіти. Математика. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – 84 с.
    69. Галузинський В. М. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні : навч. посіб. для викл. та асп. вузів / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух ; ІСДО, Київський лінгвістичний ун-т. – К. : ІНТЕЛ, 1995. – 168 с.
    70. Гальперин П. Я. Развитие исследований по формированию умственных действий / П. Я. Гальперин // Психологическая наука в СССР. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1959. – Т.1. – С. 441-469.
    71. Галямина И. Г. Проектирование государственных образовательных стандартов высшего профессионального образования нового поколения с использованием компетентностного подхода: матер. к шестому засед. методол. семинара, 29 мар. 2005 г. / Галямина И. Г. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2005. – 106 с.
    72. Ганчеренок И. И. Европейская система переноса кредитов (ECTS) – Европейский стандарт в высшем образовании? [Электронный ресурс] / И. И. Ганчеренок // Проблемы введения кредитной системы высшего профессионального образования. – 2004. – Режим доступа : http://www.ccep.ru/img/ Text.htm#coderzh6.
    73. Гершунский Б. С. Концепция самореализации личности в системе обоснования ценностей и целей образования / Б. С. Гершунский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 3–8.
    74. Гершунский Б. С. Философия образования / Гершунский Б. С. – М. : Московский психолого-социальный институт, изд-во "Флинта", 1998. – 432 с.
    75. Глобализация образования: компетенции и системы кредитов / [под общ. ред. проф. Ю. Б. Рубина]. – М. : ООО “Маркет ДС Корпорейшн”, 2005. – 490 с.
    76. Глоссарий терминов рынка труда, разработки стандартов образовательных программ и учебных планов / Европейский фонд образования. – ЕTF, 1997. – 160 с.
    77. Глушков В. М. Основы безбумажной информатики / Глушков В. М. – М. : Наука, ГРФМЛ, 1982. – 552 с.
    78. Гончаренко С. У. Експеримент психолого-педагогічний / С. У. Гонча¬рен¬ко // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 253–255.
    79. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям / Гончаренко С. У. ; Академія педагогічних наук України. – К., 1995. – 42 с.
    80. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Гончаренко С. У. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
    81. Гончарова О. М. Теоретико-методичні основи особистісно-орієнто-ва¬ної системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей : дис. ... доктора пед. наук: 13.00.02 / Гончарова Оксана Миколаївна ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2007. – 471 с.
    82. Горобець С. М. Теоретичні моделі компетенцій майбутніх економістів / С. М. Горобець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2005. – № 25. – С. 156–158.
    83. Государственные образовательные стандарты высшего профессионального образования: перспективы развития : монография / [кол. авт. ; под ред. Я. И. Кузьминова, Д. В. Пузанкова, И. Б. Федорова, В. Д. Шадри¬кова]. – М. : Логос, 2004. – 328 с.
    84. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования по направлению 540200 – "Физико-математическое образование". Степень (квалификация) – бакалавр физико-математического образования [Электронный ресурс] / М-во образования и науки Российской Федерации. – М., 2004. – 23 с. – Режим доступа : http://www.ict.edu.ru/ft/004649/ 540200b.pdf.
    85. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования по направлению 540200 – "Физико-математическое образование". Степень (квалификация) – магистр физико-математического образования [Электронный ресурс] / М-во образования и науки Российской Федерации. – М., 2005. – 11 с. – Режим доступа : http://www.ict.edu.ru/ft/004648/ 540200.pdf.
    86. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования по специальности 030100 - "Информатика". Квалификация – учитель информатики [Электронный ресурс] / М-во образования и науки Российской Федерации. – М., 2005. – 23 с. – Режим доступа : http://www.ict.edu.ru/ft/004646/030100.pdf.
    87. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования по специальности 030100.00 - "Информатика с дополнительной специальностью". Квалификация учитель информатики и ... (в соответствии с дополнительной специальностью) [Электронный ресурс] / М-во образования и науки Российской Федерации. – М., 2005. – 23 с. – Режим доступа : http://www.ict.edu.ru/ft/004647/03010000.pdf.
    88. Готская И. Б. Методическая система обучения информатике студентов педвузов в условиях рыночной экономики (теоретические основы, практика проектирования) : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 "Теория и методика обучения и воспитания (информатика)" / И. Б. Готская ; Российский гос. пед. ун-т им. А. И. Герцена. – СПб., 1999. – 42 с.
    89. Гохберг О. С. Проблема разработки и реализации гибких педагогических технологий обучения в вузе : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / Гохберг Ольга Сергеевна ; Славянский пед. институт. – Славянск, 1995. – 148 с.
    90. Грабарь М. И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях: Непараметрические методы / М. И. Грабарь, К. А. Краснянская. – М. : Просвещение, 1977. – 136 с.
    91. Гребнев Л. С. Использование зачетных единиц в высшем образовании [Электронный ресурс] / Л. С. Гребнев // Веб-сайт Федерального агентства по образованию. – 2004. – Режим доступа : http://depart.ed.gov.ru/ministry /struk/depart/standart/work/edinicy/article.html.
    92. Гребнев Л. С. Общество, учебные заведения, академические свободы (образование в России: грань тысячелетий) [Электронный ресурс] / Л. С. Гребнев // Мир России. – 2001. – № 4. – С. 162–178. – Режим доступа к журн. : http://www.hse.ru/journals/ wrldross/vol01_4/Grebnev1.htm.
    93. Гребнев Л. С. Россия в Болонском процессе: середина большого пути? [Электронный ресурс] / Л. С. Гребнев // Веб-сайт Таганрогского технологического института южного федерального университета. – 2004. – Режим доступа : http://www.tsure.ru/oleg/ vao/1111.htm.
    94. Громкова М. Т. Андрагогика: теория и практика образования взрослых : учеб. пособ. для студ. вузов / Громкова М. Т. – М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 495 с.
    95. Грубінко В. В. Деякі підходи до формування змісту вищої освіти в контексті Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) : (доповідь на Міжнар. семін. "Гарантії якості, європейська система передачі і накопичення кредитів та практика імплементації Болонського процесу у різних європейських країнах", Дні¬про¬петровськ, 15–16 квітня 2004 р.) [Електронний ресурс] / В. В. Грубінко // Веб-сайт Тернопільського держ. пед. ун-ту. – 2004. – Режим доступу : – http://www.tspu.edu.ua/php/kms/5/.
    96. Грубінко В. В. Формування інноваційного освітнього середовища у педагогічному ВНЗ в контексті вимог Болонського процесу : презентація MS Power Point [Електронний ресурс] / В. В. Грубінко // Веб-сайт Тернопільського держ. пед. ун-ту. – 2006. – Слайд № 17. – Режим доступу : www.tspu.edu.ua/ php1/include/resurs/ kms/13/vust.ppt
    97. Грубінко В. В. Індивідуальна та самостійна робота студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу : (доповідь на наук.-практ. сем. "Кредитно-модульна система організації навчального процесу", Тернопіль, 1–2 липня 2004 р.) [Електронний ресурс] / В. В. Грубінко // Веб-сайт Тернопільського держ. пед. ун-ту. – 2004. – Режим доступу : http://www.tspu.edu.ua/php1/include/resurs/kms/6/.
    98. Грубінко В. В. Формування інноваційного освітнього середовища у ВНЗ в контексті вимог Болонського процесу / В. В. Грубінко // Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства : матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. (Тернопіль, 26 берез. 2004 р.). – Тернопіль : Вид-во ТДПУ, 2004. – С. 6–17.
    99. Грудзинский А. О. Управление качеством образования: опыт нижегородского университета / Грудзинский А. О., Петров А. В., Щербань М. Ю. // Вестник РУДН. Сер. "Информатизация образования". – 2005. – № 1(2). – С. 99–107.
    100. Гуляєва Н. Мобільність викладачів і студентів: проблеми та орієнтири / Н. Гуляєва // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2005. – № 4. – С. 112–116.
    101. Гуревич Р. С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Гуревич Роман Семенович ; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 1999. – 415 с.
    102. Гуржій А. М. Засоби навчання : навч. посіб. для студ. вузів та слухачів підвищ. каліф. / Гуржій А. М., Жук Ю. О., Волинський В. П. ; АПН України; Інститут педагогіки. – К., 1997. – 208 с.
    103. Гурч Л. Мобільність студентів та професорсько-викладацького складу як фактор підвищення конкурентоспроможності вищої освіти України в європейському просторі [Електронний ресурс] / Л. Гурч // Персонал. – 2005. – № 7. – С. 81¬–85. – Режим доступу до журн. : http://personal.in.ua/ article.php?ida=53.
    104. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / Давыдов В. В. ; Междунар. ассоциация "Развивающее обучение". – М. : Интор, 1996. – 544 с.
    105. Дакснер М. Есть ли будущее у университетов / М. Дакснер // Alma mater. – 2005. – № 3. – С. 27–34.
    106. Дем'яченко Н. Класичний університет України і Болонський процес: реалізація принципу автономії в управлінні / Н. Дем'яченко // Рідна школа. – 2004. – № 5. – С. 53–56.
    107. Державна цільова науково-технічна та соціальна програма “Наука в університетах” на 2008–2012 роки [Електронний ресурс] / [затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 19 вер. 2007 р. № 1155] // Веб-сайт М-ва освіти і науки України. – 2007. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/science /development/dntp/prog2.doc.
    108. Десятов Т. М. Національні рамки кваліфікацій в країнах ЄС: порівняльний аналіз : наук.-метод. посіб. / Десятов Т. М. ; за ред. Н. Г. Ничкало. – К : Вид-во "АртЕк", 2008. – 263 с.
    109. Джонс Г. Р. Як перекинути міст від складних проблем транснаціональної освіти до акредитації / Г. Р. Джонс ; пер. В. В. Смiян // Вища школа. – 2001. – № 2–3. – С. 101–112.
    110. Дидактика професійної школи : [зб. наук. праць / ред. Гончаренко С. У. та ін.]. – Хмельницький : ХНУ, 2004. – Вип. 1. – 208 с.
    111. Дмитриченко М. Автономія вищого навчального закладу – вимога Бо¬лонської декларації / М. Дмитриченко // Вища школа. – 2005. – № 2. – С. 22–34.
    112. Дорогунцов С. І. Освітня сфера в інформаційному суспільстві [Електронний ресурс] / С. І. Дорогунцов, В. І. Куценко // Вісник НАН України. – 2002. – № 11. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/articles/vis-nanu/2002-11/1.htm.
    113. Дракер П. Посткапиталистическое общество / П. Дракер // Новая постиндустриальная волна на Западе : [антология / под. ред. В. Л. Иноземцева]. – М. : Academia, 1999. – С. 70–100.
    114. Дупак Н. В. Науково-методичне забезпечення стандартизації професійної освіти (зарубіжний досвід) / Н. В. Дупак // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2005. – № 25. – С. 101–105.
    115. Дьюи Джон. Психология и педагогика мышления / Джон Дьюи. – М. : Лабиринт, 1999. – 190 с.
    116. Дюжев Д. В. Інформаційне суспільство: соціально-правова парадигма суспільного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 "Соціальна філософія та філософія історії" / Д. В. Дюжев ; Донецький нац. ун-т. – Донецьк, 2004. – 18 с.
    117. Еляков А. Современное информационное общество / А. Еляков // Высшее образование в России. – 2001. – № 4. – С. 71.
    118. Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
    119. Ершов А. П. Мир языков программирования / А. П. Ершов // Квант. – 1987. – № 10. – С. 42– 47.
    120. Євдокимов О. В. Нові педагогічні технології організації навчання студентів : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / Євдокимов Олексій Вікторович ; Харківський держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х., 1997. – 181 с.
    121. Євець Є. Гуманістичні аспекти підготовки вчителя / Є. Євець // Не¬пе-рервна професійна освіта: теорія і практика. – 2004. – Вип. 3–4. – С. 8–13.
    122. Євтух М. Б. За педагогічною технологією (До питання про нові методичні підходи при проектуванні навчальних занять у вищій школі) / М. Б. Євтух , О. П. Сердюк // Вища освіта України. – 2001. – № 1. – С. 71–81.
    123. Єльнікова Г. В. Критерії якості педагогічної діяльності / Г. В. Єль-нікова // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 435–436.
    124. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе : дис. ... доктора пед. наук в форме науч. доклада : 13.00.02 / Жалдак Мирослав Иванович ; НИИ содержания и методов обучения АПН СССР. – М., 1989. – 4
  • Стоимость доставки:
  • 125.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА