ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

КАМ’ЯНЕЦЬ ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА
УДК 343.8

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Степанюк Анатолій Хомич,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ ТА ПОРЯДКУ ЙОГО ВИКОНАННЯ

1.1. Історія становлення інституту обмеження волі в Україні
1.2. Інститут покарання у виді обмеження волі за законодавством зарубіжних країн
1.3. Основні риси процесу виконання-відбування покарання у виді обмеження волі в національному законодавстві та практиці його застосування
Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСІБ, ЗАСУДЖЕНИХ ДО ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ
2.1. Загальнотеоретична характеристика правового статусу осіб, засуджених до обмеження волі
2.2. Громадянські і політичні права осіб, засуджених до обмеження волі
2.3. Особисті права засуджених до обмеження волі
2.4. Економічні, соціальні і культурні права осіб, засуджених до обмеження волі
Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3 РЕЖИМ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ І ЗАСОБИ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
3.1. Режим виконання покарання у виді обмеження волі
3.2. Нагляд за особами, засудженими до обмеження волі
3.3. Проблема фактичної ізоляції осіб, засуджених до обмеження волі
3.4. Застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, засуджених до обмеження волі
Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВТК України – Виправно-трудовий кодекс України
Департамент – Державний департамент України з питань
виконання покарань
ДПтС України – Державна пенітенціарна служба України
КВК України – Кримінально-виконавчий кодекс України
КВІ – кримінально-виконавча інспекція
КК України – Кримінальний кодекс України
КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України
НКЮ – Народний комісаріат юстиції
Правила внутрішнього – Правила внутрішнього розпорядку установ
розпорядку виконання покарань

ВСТУП

Актуальність теми. Кримінальне покарання завжди займало й займає одне з найбільш важливих місць у системі заходів протидії злочинності. Протягом декількох десятиріч у кримінально-правовій політиці держави пануючою вважалася концепція, згідно з якою розширення застосування покарання у виді позбавлення волі здатне позитивно вплинути на зниження рівня злочинності, внаслідок чого питома вага позбавлення волі у структурі судимості зазвичай була високою. Однак цей вид покарання фактично не виконував свого призначення щодо виправлення злочинців, а, навпаки, викликав численні негативні наслідки. Факт соціальної неефективності покарання у виді позбавлення волі виявися настільки показовим, що змусив світову спільноту активно шукати шляхи вдосконалення існуючої системи покарань.
Питання вдосконалення системи призначення й виконання кримінальних покарань у бік гуманізації розглядалося ще до набуття Україною незалежності, оскільки критичне становище у сфері кримінальної юстиції почало диктувати нагальну потребу здійснення радикальних змін у законодавстві й організації виконання кримінальних покарань. Однак знадобилося понад десять років для практичного впровадження положень стосовно нового виду покарання – обмеження волі – в національне кримінальне і кримінально-виконавче законодавство: вперше воно було закріплено у КК України, який набрав чинності 1 вересня 2001 р., що стало реальним відбиттям євроінтеграційного курсу України в напрямку гуманізації кримінального законодавства, переорієнтації його на застосування покарань, альтернативних позбавленню волі. Законодавче закріплення порядку виконання цього виду покарання остаточно було здійснено у КВК України (2003 р.)
На сьогодні питання виконання покарання у виді обмеження волі пов’язано з великою кількістю досить складних теоретичних і прикладних проблем, які ще не отримали змістовного наукового розроблення у вітчизняній доктрині, оскільки ще й дотепер воно не знайшло свого теоретичного розгляду на рівні окремого ґрунтовного дослідження в межах науки кримінально-виконавчого права. Немає поки що одностайності поглядів щодо цього виду покарання й у практиків.
Слід зазначити, що певний теоретичний аналіз інституту покарання в цілому й досліджуваного нами виду, зокрема, вже було здійснено як вітчизняними, так і зарубіжними правниками. Окремі аспекти змісту кримінальних покарань, у тому числі й покарання у виді обмеження волі, а також процесу їх виконання розглядалися такими вченими, як Л. В. Багрій-Шахматов, В. А. Бадира, М. І. Бажанов, І. Г. Богатирьов, Є. М. Бодюл, І. М. Гальперін, А. П. Гель, В. К. Дуюнов, О. І. Зубков, О. Г. Колб, О. В. Лисодєд, О. С. Міхлін, О. М. Неживець, Л. П. Оніка, Ю. А. Пономаренко, М. С. Рибак, В. І. Селіверстов, А. Х. Степанюк, М. О. Стручков, Ф. Р. Сундуров, Ю. М. Ткачевський, В. М. Трубніков, В. І. Тютюгін, В. О. Уткін, В. З. Фетисов, В. П. Філонов, А. І. Фролов, О. Г. Фролова, О. В. Шаміс, І. В. Шмаров, І. С. Яковець та ін. Але, незважаючи на значний внесок названих науковців у розроблення проблеми виконання покарання у виді обмеження волі, можемо стверджувати, що деякі її аспекти ще й дотепер залишаються не повністю вивченими, особливо з урахуванням тих соціально-економічних і політичних змін, що відбулися в українському суспільстві останніми роками.
Усе це зумовило потребу в детальному теоретичному дослідженні проблем виконання покарання у виді обмеження волі як на підставі накопиченого наукою кримінально-виконавчого права досвіду, так і з точки зору міжнародних документів з урахуванням сучасних історико-правових і соціально-економічних умов вітчизняної правової системи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» за науковим напрямком «Проблеми вдосконалення теорії і практики боротьби зі злочинністю та підвищення ефективності запобігання окремих видів злочинів» цільової комплексної програми «Проблеми ефективності кримінального, кримінально-виконавчого законодавства та системи запобігання злочинності» (Державна реєстрація № 0106U002292), та цільової комплексної програми «Теоретичні і прикладні проблеми запобігання злочинності та реформування ДКВС в Україні» (номер державної реєстрації 0111U000958). Дослідження спрямовано на виконання Концепції державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, схваленої Указом Президента України від 8 листопада 2012 р., № 631/2012. Тема дисертаційної роботи затверджена рішенням вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 2 від 19 вересня 2008 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних і практичних питань процесу виконання покарання у виді обмеження волі для подальшого вдосконалення його правового регулювання.
Для досягнення визначеної мети поставлені такі завдання:
– визначити зміст та основні ознаки покарання у виді обмеження волі;
– провести історичний огляд практики застосування обмеження волі і зробити відповідні висновки;
– розглянути теоретичні положення правового статусу засуджених до обмеження волі;
– розкрити особливості правової регламентації й реалізації прав та обов’язків засуджених до обмеження волі, визначити шляхи вдосконалення їх законодавчого регулювання;
– виявити наявні протиріччя в нормативно-правових актах, що регулюють процес відбування покарання у виді обмеження волі, та визначити основні засоби їх усунення;
– розкрити зміст та елементи нагляду у виправних центрах, з’ясувати проблеми, пов’язані з його здійсненням;
– визначити особливості режиму відбування покарання у виді обмеження волі;
– сформулювати на підставі проведеного дослідження пропозиції з удосконалення кримінального і кримінально-виконавчого законодавства.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у процесі виконання кримінальних покарань, пов’язаних з поміщенням засуджених до установ виконання покарань.
Предметом дослідження є теоретичні та прикладні проблеми виконання покарання у виді обмеження волі.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність прийомів і методів наукового пізнання – діалектичного, історичного, порівняльно-правового, формально-юридичного, системно-структурного та ін. Основним був діалектичний метод, за допомогою якого з’ясовано сутність досліджуваних явищ у єдності їх матеріального змісту і юридичної форми. Історичний метод дозволив проаналізувати еволюцію становлення сучасного покарання у виді обмеження волі, досвід застосування та виконання покарань, пов’язаних з обов’язком засуджених працювати й перебувати під наглядом. Формально-юридичний застосовано при вивченні норм вітчизняного й зарубіжного законодавства у сфері регламентації покарання у виді обмеження волі. Порівняльно-правовий метод дав можливість проаналізувати правове регулювання покарання у виді обмеження волі та інших видів покарань, що застосовуються в різних країнах і які за своїми елементним складом схожі з досліджуваним видом покарання. Системно-структурний метод сприяв розкриттю елементів правового статусу осіб, засуджених до обмеження волі. Логіко-семантичним методом досліджено значення правових конструкцій і термінів, якими оперують у кримінально-виконавчому праві.
Науково-інформаційну базу дисертації становлять Конституція й закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Державної пенітенціарної служби України, праці вітчизняних і зарубіжних правознавців, опублікованих у наукових виданнях, а також матеріали наукових конференцій.
Емпіричну базу дослідження складають результати анонімного анкетування 250 засуджених, які відбували покарання у виправних центрах Дніпропетровської, Київської, Луганської та Харківської областей, і 75 працівників цих установ. На підставі узагальнених результатів анкетування засуджених до обмеження волі й персоналу установ виконання покарань щодо їх ставлення до окремих положень існуючого порядку виконання-відбування покарання у виді обмеження волі були обґрунтовані висновки й рекомендації по внесенню змін до чинного законодавства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що подана на захист дисертація є першим в Україні комплексним теоретичним дослідженням нормативних засад і практики виконання-відбування покарання у виді обмеження волі. Проведене дослідження дозволило дисертантці сформулювати такі основні наукові результати, що мають наукову новизну і практичну значимість:
уперше:
– на підставі історичного підходу обґрунтовано висновок, що розвиток моделі сучасного обмеження волі триває ще з часів існування Російської імперії, аргументовано його планомірно-еволюційний напрямок;
– розроблено концепцію впровадження іншого за змістом і формою порядку виконання-відбування обмеження волі без направлення засуджених до кримінально-виконавчих установ відкритого типу;
– сформульовано визначення режиму виконання-відбування покарання у виді обмеження волі у виправних центрах, під яким пропонується розуміти встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання й відбування покарання у виді обмеження волі, який забезпечує нагляд за засудженими, їх залучення до праці, виконання покладених на них обов’язків, реалізацію їхніх прав і законних інтересів, безпеку засуджених і персоналу;
удосконалено:
– визначення поняття «нагляд за засудженими до обмеження волі», під яким розуміється законодавчо встановлена й нормативно визначена система заходів по контролю і спостереженню за засудженими за місцем їх роботи, проживання, а також у вільний від роботи час, що здійснюється адміністрацією виправного центру з метою запобігання вчиненню правопорушень, виконання вимог режиму, а також сприяння реінтеграції засудженої особи у суспільство;
– наукове обґрунтування реального існування комплексу фактичних ознак ізоляції при відбуванні засудженими покарання у виді обмеження волі;
– підхід до критеріїв виокремлення в зарубіжних правових системах споріднених з обмеженням волі видів покарання, які за своїми окремими елементами тотожні вітчизняному покаранню у виді обмеження волі та практики його застосування;
набули подальшого розвитку:
– уявлення про структуру й обсяг елементів правового статусу осіб, засуджених до обмеження волі, пропозиції з удосконалення процесу реалізації засудженими наявних у них прав і виконання покладених на них обов’язків;
– наукові положення про систему заходів заохочення і стягнення, передбачену для осіб, засуджених до обмеження волі, зокрема, щодо нормативного регулювання застосування окремих заохочень і стягнень, обґрунтовано недоцільність існування такого заходу стягнення, як поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до десяти діб, через його надмірну суворість і неефективність та запропоновано закріпити можливість застосування такого заходу заохочення, як надання додаткової відпустки з виїздом або без виїзду за межі виправного центру.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі, можуть бути використані: 1) у науково-дослідницькій сфері – як підстава для подальшого розроблення проблем виконання покарання у виді обмеження волі й забезпечення реалізації правового статусу засуджених до цього виду покарання; 2) у правотворчій роботі – в процесі діяльності з удосконалення кримінального і кримінально-виконавчого законодавства України щодо порядку застосування й виконання покарання у виді обмеження волі; 3) у правозастосовній діяльності – для вдосконалення практики діяльності органів та установ Державної кримінально-виконавчої служби України; 4) у навчальному процесі й навчально-методичній роботі – в межах опанування студентами курсу кримінально-виконавчого права, під час підготовки навчальних програм, підручників та посібників.
Апробація результатів дисертації. Результати цього дослідження доповідались, обговорювались і були схвалені на засіданнях кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Ідеї, викладені в роботі, оприлюднені на міжнародній конференції «Спостережні комісії: ефективний інструмент громадського контролю за дотриманням прав засуджених при виконанні кримінальних покарань» (17 вересня 2010 р., м. Київ), семінарі-тренінгу «Підтримка пенітенціарної реформи в Україні» (2-3 жовтня 2010 р., м. Київ), всеукраїнській науково-практичній конференції «Юридична осінь 2010 року» (23-24 листопада 2010 р., м. Харків).
Публікації. Основні положення й висновки проведеного дослідження висвітлено у п’яти публікаціях, у тому числі в трьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, та в тезах двох наукових повідомлень на науково-практичних конференціях та семінарах.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розроблені проблем правового регулювання виконання покарання у виді обмеження волі. Відповідно до мети дослідження проведено аналіз чинного кримінального і кримінально-виконавчого законодавства України та інших держав, яке регламентує порядок виконання розглядуваного виду покарання, запропоновано авторські погляди й підходи до вирішення найбільш складних теоретичних і прикладних питань. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків і пропозицій.
1. Порядок виконання-відбування покарання у виді обмеження волі містить у собі багато протиріч. Це значною мірою пов’язано з тим, що протягом останніх років в Україні відбулися значні зміни у кримінальному і кримінально-виконавчому законодавстві, які зумовлені спробами втілення в життя міжнародних норм і стандартів, у тому числі й поводження із засудженими, що не могло не відбитися на цій діяльності. Прискорені темпи активного впровадження вказаних норм у практику без належного попереднього теоретичного опрацювання і вплив низки інших особливостей національного менталітету призвели до виникнення проблем, які не дозволяють зробити цей процес максимально ефективним, а тому потребують нагального вирішення.
2. Еволюція системи кримінальних покарань свідчить, що пошуки альтернативних позбавленню волі покарань тривали протягом значного проміжку часу. Намагаючись підвищити ефективність позбавлення волі, законодавець вводив до його змісту елементи, які в подальшому знайшли своє втілення у покаранні у виді обмеження волі. Реальним прототипом сучасного покарання у виді обмеження волі став інститут покарання у виді умовного засудження з обов’язковим залученням до праці.
3. Відмінними особливостями покарання у виді обмеження волі, які пройшли випробування часом, залишилися: 1) зниження каральних елементів шляхом послаблення ізоляції (порівняно з тілесними покараннями й позбавленням волі); 2) обов’язкове залучення до праці й самозабезпечення засуджених; 3) тримання таких осіб у спеціальних установах під наглядом і з обмеженою охороною.
4. За результатами дослідження зарубіжного законодавства, що містять тотожні види покарань, зроблено висновок, що як окреме покарання у виді обмеження волі, так і його окремі елементи є широко розповсюдженими у світі. Проте його форми різняться відповідно до соціально-економічних умов різних країн. При подальшому вдосконаленні процесу виконання-відбування покарання у виді обмеження волі з урахуванням обмежених фінансових ресурсів України пропонується ширше використовувати досвід інших країн, зокрема Білорусії та Російської Федерації, й запровадити інший за змістом і формою порядок виконання-відбування досліджуваного виду покарання без направлення засуджених до кримінально-виконавчих установ.
5. Правове регулювання інституту покарання у виді обмеження волі на сьогоднішній день не можна вважати задовільним через існування значних суперечностей між Конституцією й законами України, підзаконними нормативними актами, а також міжнародними нормами, що регламентують порядок відбування покарань і поводження із засудженими. Це стосується питань визначення правового статусу засуджених до обмеження волі, організації й підтримання належного режиму у виправних центрах (особливо щодо нагляду, охорони й ізоляції таких осіб), реалізації засудженими своїх прав і виконання покладених на них обов’язків, стимулювання їх правослухняної поведінки тощо. Поліпшити існуюче становище можливо шляхом внесення відповідних змін до чинних законодавчих і відомчих нормативних актів.
6. З урахуванням наведених висновків основними результатами дисертаційного дослідження стали пропозиції щодо внесення відповідних змін до чинного законодавства:
1. До КК України – ст. 61 викласти в такій редакції:
«Стаття 61. Обмеження волі
1. Покарання у виді обмеження волі полягає у накладенні на засудженого обов’язків, які обмежують його свободу, і перебуванні його в умовах здійснення нагляду за ним органами та установами виконання покарань з обов’язковим залученням засудженого до праці.
2. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років.
3. Покарання у виді обмеження волі призначається з направленням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу. З урахуванням особи винного, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, наявності постійного місця проживання суд може призначити покарання у виді обмеження волі без направлення до кримінально-виконавчої установи відкритого типу.
4. Обмеження волі з направленням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби й до інвалідів першої і другої групи.
5. Обмеження волі без направлення до кримінально-виконавчої установи відкритого типу не застосовується до військовослужбовців строкової служби, іноземців та осіб, які не проживають постійно в Україні».
2. У КВК України – ст. 56 викласти в такій редакції:
«Стаття 56. Місця відбування покарання у виді обмеження волі
1. Особи, засуджені до обмеження волі з направленням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження.
2. Особи, засуджені до обмеження волі без направлення до кримінально-виконавчої установи відкритого типу, відбувають покарання за місцем постійного проживання.
3. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти адміністрації виправних центрів і кримінально-виконавчих інспекцій у трудовому і побутовому влаштуванні засуджених.
4. Управління (відділи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області за погодженням з органами місцевого самоврядування визначають межі виправних центрів.
5. На осіб, які тримаються у виправних центрах, поширюються правила окремого тримання різних категорій засуджених, встановлені у ст. 92 цього Кодексу.».
До ч. 2 ст. 59 внести наступні доповнення:
- після слів «відправляти листи» додати «без перегляду їх адміністрацією»;
- доповнити пунктом 4: «користуватися мобільним телефоном».
Доповнити Кодекс ст. 591 такого змісту:
«Стаття 591. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі без направлення до кримінально-виконавчої установи відкритого типу
1. При здійсненні контролю за дотриманням засудженими до обмеження волі без направлення до кримінально-виконавчої установи відкритого типу порядку та умов відбування покарання кримінально-виконавча інспекція має право:
вимагати від адміністрації підприємства, установи, організації, в якій працює засуджений, відомості про трудову діяльність засудженого та дотримання ним трудової дисципліни, а від адміністрації установи освіти, в якій навчається засуджений, – відомості про відвідування ним занять;
викликати засудженого для проведення бесід, виховних заходів і вимагати від нього письмові пояснення з питань, пов’язаних з відбуттям покарання;
заходити до житла засуджених;
відвідувати засудженого за місцем його роботи (навчання);
доставляти засудженого до органів охорони здоров’я для проведення медичного огляду з метою встановлення факту його перебування у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
затримувати засудженого у випадку порушення ним порядку й умов відбування покарання.
2. Засуджений до обмеження волі без направленням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу зобов’язаний:
прибути у встановлений судом строк до кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;
не виїжджати без дозволу кримінально-виконавчої інспекції за межі населеного пункту, в якому він постійно проживає;
не звільнятися з роботи без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції;
періодично з’являтися на реєстрацію у дні, визначені кримінально-виконавчої інспекцією;
проходити за вимогою кримінально-виконавчої інспекції медичний огляд для встановлення факту перебування у стані стану алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
у вільний від роботи (навчання) час постійно перебувати у своєму помешканні або на присадибній дільниці, не відходячи від помешкання на відстань більшу ніж визначено кримінально-виконавчою інспекцією;
надавати доступ для працівників кримінально-виконавчої інспекції до помешкання, в якому постійно проживає.
3. Засуджений до обмеження волі без направленням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу, який на момент початку виконання покарання не має постійного місця роботи, зобов’язаний працевлаштуватися самостійно протягом п’ятнадцяти днів. Якщо засуджений не працевлаштувався протягом визначеного періоду, він направляється до відповідних органів працевлаштування кримінально-виконавчої інспекцією. У цьому разі засуджений не має права відмовитися від запропонованої йому роботи.
4. У разі порушення обов’язків, визначених у цій статті, кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали до суду для вирішення питання про направлення засудженого для подальшого відбування покарання до кримінально-виконавчої установи».
Доповнити ст. 60 частинами 5 – 8 такого змісту:
«5. Засуджені, які працюють та перебувають у виправних центрах, мають право на щорічну короткочасну відпустку з виїздом за межі установи тривалістю до чотирнадцяти календарних днів.
6. Порядок короткочасних виїздів засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
7. Для осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. Час початку і закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією виправного центру або адміністрацією підприємства, установи або організації, де працюють засуджені. Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю.
8. У разі залучення засуджених до обмеження волі до праці на виробництві виправних центрів адміністрація установи зобов’язана враховувати їх стан здоров’я та, за можливості спеціальність, організовувати первинну професійну підготовку і створювати необхідні побутові умови».
Доповнити ч. 1 ст. 67 пунктом 8 такого змісту:
«надання додаткової відпусти з виїздом або без виїзду за межі виправного центру»
У ч. 1 ст. 68 слова «поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до десяти діб» виключити.
Викласти ч. 2 ст. 68 у такій редакції:
«2. Стосовно особи, яка самовільно залишила місце обмеження волі або злісно ухиляється від робіт, або систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, адміністрація виправного центру надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення цією особою злочину, передбаченого статтею 390 Кримінального кодексу України.»
Доповнити ст. 69 частинами 31 – 34 і 61 такого змісту:
«31. Нагородження засудженого похвальною грамотою відбувається в урочистій обстановці із залученням засуджених та представників громадськості.
32. Умови, показники й розміри преміювання засуджених визначаються начальником виправного центру. При цьому максимальний розмір премії не може перевищувати розміру посадового окладу засудженого за місцем роботи. Якщо засуджений не працює з поважних і незалежних від нього причин, преміювання проводиться за рахунок коштів установи в розмірі, що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати.
33. У якості подарунка використовуються лише речі і предмети, дозволені для зберігання засудженим».
34. Застосовувати заохочення у вигляді зняття раніше накладеного стягнення має право лише та посадова особа, яка наклала таке стягнення.
61. Стягнення у вигляді заборони проживати поза гуртожитком строком до трьох місяців застосовується лише до засуджених, яким таке проживання було дозволене».
3. У Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань – доповнити п. 57 підпунктом такого змісту:
«Нагляд за засудженими у виправних центрах здійснюється за загальними правилами, з урахуванням особливостей умов відбування такими засудженими покарання, а також з метою сприяння їх реінтеграції у суспільство».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
2. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2004 р. [Електронний ресурс]. // Верховний Суд України : інформаційний сервер. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/D990C6B449593AACC3257019002411C9?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=D990C6B449593AACC3257019002411C9&Count=500&. – Заголовок з екрана.
3. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2008 р. [Електронний ресурс] // Верховний Суд України : інформаційний сервер. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/9DDE825F47D1FAF3C225766A0041BF8D?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=9DDE825F47D1FAF3C225766A0041BF8D&Count=500&. – Заголовок з екрана.
4. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2009 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс] // Верховний Суд України : інформаційний сервер. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/09F805995C5F5CA6C2257752002A196D?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=09F805995C5F5CA6C2257752002A196D&Count=500&. – Заголовок з екрана.
5. Ананиан Л. А. Некоторые вопросы исполнения наказания в виде лишения свободы в Дании / Л. А. Аниан // Социальные и гуманитарные науки. Зарубежная литература : реферативный журнал. – Сер. 4 : Государство и право. – 1993. – № 1. – С. 106–107.
6. Арустамян Н. Уголовно-исполнительная политика Армении / Н. Арустамян // Тюремная реформа: поиски и достижения / Харьковская правозащитная группа. – Харьков, 1999. – С. 100–103.
7. Архипов И. В. К истории Уложения о наказаниях 1845 г. / И. В. Архипов // Известия высших учебных заведений : Правоведение. – 1990. – № 6. – С. 32–38.
8. Астемиров З. А. История советского исправительно-трудового права : лекция / З. А. Астемиров ; Рязанская ВШ МВД. – Рязань, 1975. – 52 с.
9. Багрий-Шахматов Л. В. Формирование и развитие карательно-воспитательной системы в Украине с 1917 по 1934 годы / Л. В. Багрий-Шахматов // Актуальні проблеми держави та права : зб. наук. праць. – Одеса, 1999. – Вип. 6. – Ч. ІІ. – С. 21–22.
10. Багрий-Шахматов Л. В. Четкое правовое регулирование освобождения от наказания и работы с освобожденными – решающее условие предупреждения рецидива преступлений / Л. В. Багрий-Шахматов // Вопросы предупреждения преступности : ученые записки Томского университета / редкол. : Н. Т. Ведерников, А. Л. Ременсон, В. Д. Филимонов. – Томск, 1967. – С. 141–143.
11. Бандурка О. М. Правове положення засуджених до позбавлення волі : посібник / О. М. Бандурка, В. П. Севостьянов. – Х. : Основа : Ун-т внутр. справ, 1997. – 258 с.
12. Бельсон Я. М. Суд, прокуратура и тюрьмы в современном буржуазном государстве / Я. М. Бельсон. – М. : Изд-во ВШ МВД СССР, 1972. – 365 с.
13. Белявская О. К. Основания и правовая природа условного освобождения из мест лишения свободы с обязательным привлечением осужденного к труду / О. К. Белявская // XXVI съезд КПСС и укрепление законности и правопорядка. – М., 1982. – С. 64–66.
14. Беляев А. А. О правовом положении осужденных / А. А. Беляев // Проблемы развития Советского исправительно-трудового законодательства : сб. науч. тр. / под ред. В. А. Познанского. – Саратов, 1961. – С. 17–25.
15. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Н. А. Беляев. – Л. : Изд-во ленингр. ун-та, 1963. – 186 с.
16. Бессарабов В. Реализация права на свободу совести в ИТУ / В. Бессарабов // Законность. – 1998. – № 9. – С. 40-45.
17. Бехтерев Ю. Исправительно-трудовое дело в вопросах и ответах / Ю. Бехтерев, М. Кеслер, Б. Утевский ; под ред. Е. Т. Ширвиндта. – М. : Изд-во Народного комиссариата внутр. дел РСФСР, 1930. – 119 с.
18. Беца О. Нев’язничі санкції та можливість їх запровадження в Україні / О. Беца // Соціальна політика і соціальна робота. – 1998. – № 4. – С. 5–7.
19. Блехман Б. Я. Теоретические вопросы правового положения осужденных / Б. Я. Блехман // Проблемы охраны прав и интересов осужденного : сб. науч. тр. – Кемерово, 1985. – С. 9–11.
20. Бобылева И. Что в перспективе (спецкомендатура в зеркале рыночной экономики) / И. Бобылева, С. Комарицкий, Н. Кузниченко // Преступление и наказание. – 1992. – № 6. – С. 14–16.
21. Большой юридический словарь / под ред.: А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. – М. : ИНФРА-М. – 1999. – Т. 6. – 790 с.
22. Бородин С. В. Теоретические проблемы исполнения уголовного наказания / С. В. Бородин, П. И. Самошин. – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1978. – 138 с.
23. Бриллиантов А. Б. Пенитенциарная система Швейцарии / А. Б. Бриллиантов // Государство и право. – 1997. – № 9. – С. 99–101.
24. Бушуев И. А. Новое в исправительно-трудовом законодательстве / И. А. Бушуев. – М. : Юрид. лит., 1970. – 128 с.
25. Бушуев И. А. Правовые основания применения условного освобождения из мест лишения свободы с обязательным привлечением осужденного к труду : лекция / И. А. Бушуев, А. И. Васильев, В. А. Фефелов. – Рязань : НИиРИО РВШ МВД СССР, 1979. – 43 с.
26. Васильев А. И. Режим в исправительно-трудовых учреждениях : учебн. пособ. / А. И. Васильев, Л. С. Саблина. – М. : Изд. ВНИИ МВД СССР, 1982. – 64 с.
27. Васильев А. И. Средства обеспечения режима в исправительно-трудовых учреждениях : лекция / А. И. Васильев, А. В. Маслихин, В. А. Фефелов. – Рязань : НИиРИО РВШ МВД СССР, 1978. – 51 с.
28. Васильев А. М. Правовые категории : методологические аспекты разработки системы категории теории права / А. М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
29. Верещагин В. А. Методы оценки использования труда осужденных : учебн. пособ. / В. А. Верещагин. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1979. – 62 с.
30. Верещагин В. А. Формирование трудовой и социальной активности осужденных : учеб. пособ. / В. А. Верещагин. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1984. – 296 с.
31. Відбулося розширене засідання колегії Генеральної прокуратури України, де розглядалося питання про стан дотримання законності при виконанні покарань у виді обмеження волі [Електронний ресурс] // Урядовий портал : єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid=999FDA25BBB9F129626E78DAA9A8350C?art_id=53071&cat_id=45347. – Заголовок з екрана.
32. Воеводин Л. Д. Конституционные права и обязанности советских граждан : учеб. пособ. / Л. Д. Воеводин. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1972. – 300 с.
33. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России : учебн. пособ. / Л. Д. Воеводин. – М. : Изд-во МГУ, Издат. группа ИНФРА-М–НОРМА, 1997. – 294 с.
34. Волошин Н. И. Снятие осужденных с учета спецкомендатур / Н. И. Волошин, А. А. Новиков, А. С. Михлин, А. Т. Иванова. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1980. – 83 с.
35. Вышинская З. А. Условное осуждение к лишению свободы с обязательным привлечением осужденного к труду / З. А. Вышинская // Наказания, не связанные с лишением свободы / под ред. И. М. Гальперина. – М., 1972. – С. 114–124.
36. Гальперин И. М. Задачи совершенствования теории и практики применения наказаний, не связанных с лишением свободы / И. М. Гальперин // Наказания, не связанные с лишением свободы / под ред. И. М. Гальперина. – М., 1972. – С. 34–39.
37. Гальперин И. Ограничение свободы как вид наказания в Польше / И. Гальперин, В. Шумилов // Социалистическая законность. – 1973. – № 4. – С. 72–74.
38. Гальперин И. Условное осуждение с обязательным привлечением к труду в системе уголовно-правовых мер / И. Гальперин // Социалистическая законность. – 1971. – № 5. – С. 23–27.
39. Гель А. П. Чи можна вважати покарання у виді обмеження волі реальною альтернативою позбавленню волі на певний строк [Електронний ресурс] / А. П. Гель. // Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи. – Режим доступу : http://www.khpg.org/index.php?do=print&id=1239797977. – Заголовок з екрана.
40. Гель А. П. Якість кримінального та кримінально-виконавчого законодавства України як необхідна умова ефективності процесу виконання покарання у виді обмеження волі / А. П. Гель, І. С. Яковець // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. – Х., 2009. – Вип. 17. – С. 92–105.
41. Гордеев Г. С помощью церкви / Г. Гордеев // Преступление и наказание. – 1996. – № 7. – С. 29.
42. Горох О. П. Щодо покарання за новим кримінальним кодексом України / О. П. Горох // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : щорічн. бюл. Київського ін-ту внутр. справ. – К., 2002. – С. 156–158.
43. Грушин А. Н., Организация трудового использования и трудового воспитания условно осужденных и условно освобожденных с обязательным привлечением к труду : учебн. пособ. / А. Н. Грушин, В. М. Есипов. – М. : Академ. МВД СССР, 1989. – 89 с.
44. Гулак О. В. Організаційно-правові засади діяльності підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. В. Гулак ; Нац. агр. ун-т. – К., 2008. – 20 с.
45. Дерюга Н. Н. Принцип обязательности труда для осужденных и его развитие в уголовно-исполнительном кодексе России / Н. Н. Дерюга, А. Я. Петров // Государство и право. – 1998. – № 4. – С. 80–85.
46. Джиффорд Д. Дж. Правовая система Австралии / Д. Дж. Джиффорд, К. Х. Джиффорд ; под общ. ред.: Ф. М. Решетников ; пер.: Т. В. Апарова, Н. А. Голованова. – М. : Юрид. лит., 1988. – 341 с.
47. Дмитриев Г. Перевоспитание условно осужденных и условно освобожденных из мест лишения свободы с обязательным привлечением к труду / Г. Дмитриев // Советская юстиция. – 1980. – № 12. – С. 19.
48. До виступу на засіданні колегії Генеральної прокуратури України з питання дотримання законності при виконанні покарання у виді обмеження волі, 16 черв. 2007 р. [Електронний ресурс] // Урядовий портал : єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid=C6DDCCF96C1CBB63886051C161345E6C?art_id=53071&cat_id=45347&mustWords=%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96&searchPublishing=1. – Заголовок з екрану.
49. Дровосеков Г. В. Условное осуждение к лишению свободы с обязательным привлечением к труду и практика его применения / Г. В. Дровосеков. – Рязань : НИиРИО РВШ МВД СССР, 1978. – 69 с.
50. Дровосеков Г. В. Условное осуждение к лишению свободы с обязательным привлечением к труду : назначение, исполнение и освобождение от наказания / Г. В. Дровосеков. – Рязань : НИиРИО РВШ МВД СССР, 1979. – 44 с.
51. Дутов М. А. Организация и осуществление надзора за поведением осужденных в ИТУ / М. А. Дутов // Актуальные проблемы укрепления режима отбывания наказания и профилактики правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях : материалы Всесоюзн. научн.-практ. конф. (г. Волгоград, 30 нояб.-1 декаб. 1978 г.). – Рязань, 1979. – С. 75–75.
52. Елизаров Г. П. Новое законодательство об условном осуждении из мест лишения свободы с обязательным привлечением к труду / Г. П. Елизаров // Формы защиты права и соотношение материального и процессуального в отдельных правовых институтах : межвуз. темат. сб. – Калинин, 1977. – С. 144–149.
53. Есипов В. В. Очерк русского уголовного права. Часть общая: преступление и преступники. Наказание и наказуемые / В. В. Есипов. – изд. 3. – М. : Правоведение, 1904. – 550 с.
54. Ефективність діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України / за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Кроссроуд, 2009. – 198 с.
55. Жевлаков Э. Н. Новое советское законодательство об исполнении уголовных наказаний : учеб. пособ. / Э. Н. Жевлаков. – М. : ВЮЗИ, 1987. – 56 с.
56. Жернаков В. Поняття примусової праці за законодавством України / В. Жернаков // Право України. – 1997. – № 10. – С. 35–36.
57. Жук І. Л. Праця засуджених в пенітенціарних установах України: проблеми та напрямки гуманізації : автореф. дис. …. канд. екон. наук : 08.09.01 / І. Л. Жук ; НАН України ; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 2003. – 20 с.
58. Жук І. Л. Проблеми економічної ефективності праці засуджених / І. Л. Жук. – К. : РВПС України НАНУ, 1999. – 135 с.
59. Журавлев И. П. Проблемы совершенствования условного осуждения / И. П. Журавлев, В. Е. Квашис, А. С. Михлин, А. А. Новиков, Ю. В. Солопанов // Вестник московского университета. Сер. ХІІ : Право. – 1970. – № 5. – С. 22–32.
60. Зарубіжний досвід [Електронний ресурс] // Державна пенітерціарна служба України : Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http:// www. kvs.gov.ua . – Заголовок з екрану.
61. Збірник нормативно-правових актів з питань забезпечення діяльності кримінально-виконавчої системи / за заг. ред. В. А. Льовочкіна. – К. : МП Леся, 2002. – Т. 2 – 568 с.
62. Звіт про виконання проекту «Кримінально - виконавча служба України. Проблеми створення системи національних превентивних механізмів попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Роль громадського моніторингу (2009 р.)» [Електронний ресурс] // Євроклуб Право і захист : громадська організація. – Режим доступу : http://hreuc.com/img/projects/implement/Report.pdf. – Заголовок з екрану.
63. Звіт про кількість УВП, наявність, рух та склад засуджених в Державному департаменті України з питань виконання покарань на 1 липня 2010 року [Електронний ресурс] // Державна пенітерціарна служба України : Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=71341&cat_id=45806. – Заголовок з екрану.
64. Звіт про чисельність спецконтингенту в установах Департаменту станом на 01.07.2010 року [Електронний ресурс] : форма 1-УВП // Державна пенітерціарна служба України : Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=71320&cat_id=45688. – Заголовок з екрану.
65. Зельдов С. И. Правовые последствия освобождения от отбывания наказания / С. И. Зельдов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1981. – 112 с.
66. Зубков А. И. Карательная политика России на рубеже тысячелетий: в связи с проектом федерального закона «О внесении в некоторые законодательные акты Российской Федерации изменений и дополнений по вопросам уголовно-исполнительной системы» / А. И. Зубков. – М. : PRI, 2000. – 45 с.
67. Зубков А. И. Кодекс принят, что дальше / А. И. Зубков. // Преступление и наказание. – 1997. – № 11. – С. 13–15.
68. Зубков А. И. Строго регламентированный внутренний распорядок ИТУ и его реализация / А. И. Зубков, Н. К. Дорофеев. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1972. – 201 с.
69. Зубков А. И. Теоретические вопросы правового регулирования труда осужденных в советских исправительно-трудовых учреждениях / А. И. Зубков. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1974. – 98 с.
70. Зубков А. И. Трудовое перевоспитание заключенных в советских исправительно-трудовых учреждениях и его правовое регулирование / А. И. Зубков. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1970. – 114 с.
71. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань : затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України від 19 груд. 2003 р. № 270/1560 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 2. – Ст. 90.
72. Інформація про чисельність осіб, які знаходяться на обліку у органах кримінально-виконавчої інспекції станом на 1 липня 2010 р. [Електронний ресурс] // Державна пенітерціарна служба України : Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=70833&cat_id=51096. – Заголовок з екрану.
73. Исправительно-трудовое законодательство зарубежных социалистических государств : Венгерская Народная Республика / пер.: С. Г. Келина ; общ. ред. и вступ. ст.: М. А. Гельфер, Н. А. Стручков. – М. : Юрид. лит., 1976. – 24 с.
74. Исправительно-трудовое законодательство зарубежных социалистических государств: Народная Республика Болгария / пер.: С. Г. Келина ; общ. ред. и вступ. ст.: М. А. Гельфер, Н. А. Стручков. – М. : Юрид. лит., 1983. – 86 с.
75. Исправительно-трудовое законодательство зарубежных социалистических государств : Польская Народная Республика / общ. ред. и вступ. ст.: М. А. Гельфер, Н. А. Стручков. – М. : Юрид. лит., 1980. – 63 c.
76. Исправительно-трудовое законодательство зарубежных социалистических государств : Чехословацкая Социалистическая Республика / пер.: С. Г. Келина ; общ. ред. и вступ. ст.: М. А. Гельфер, Н. А. Стручков. – М. : Юрид. лит., 1982. – 104 с.
77. Исправительно-трудовой кодекс РСФСР : утв. 2 сессией ВЦИК ХІ созыва 16 октября 1924 г., СУ № 86 : извлечение // Сборник материалов по истории социалистического уголовного законодательства (1917-1937 гг.) : учебн. пособие для юрид. ин-тов. – М., 1938. – С. 160–170.
78. Ишагов А. Н. О новых законодательных актах / А. Н. Ишагов, В. З. Фетисов, А. В. Шамис // Исправительно-трудовые учреждения. – М., 1977. – № 2. – С. 15–16.
79. Йохансон Л. Невидимі пута / Л. Йохансон // Кур’єр ЮНЕСКО. – 1998. – Серпень. – С. 11–12.
80. Как заставить стандарты работать : практическое руководство по эффективному применению международных тюремных правил. – М. : Права человека, 1998. – 206 с.
81. Калінюк А. Проблеми реформування системи виконання покарань / А. Калінюк // Економіка, фінанси, право. – 2001. – № 6. – С. 32–33.
82. Калинин Ю. В. Тюремная система Франции / Ю. В. Калинин // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 1978. – № 5. – С. 57–64 [Электронный ресурс] // Юридическая Россия : федер. прав. портал (v.3.2). – Режим доступа : http://law.edu.ru/magazine/article.asp?magID=5&magNum=5&magYear=1978&articleID=1156949. – Заголовок с экрана.
83. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / И. И. Карпец. – М. : Юрид. лит., 1973. – 288 с.
84. Кащеева Л. Исправление осужденных без изоляции от общества / Л. Кащеева // Российская юстиция. – 2001. – № 10. – С. 69–70.
85. Козлов П. П. Система надзора – одно из основоположных средств обеспечения режима в ИТУ / П. П. Козлов // Актуальные проблемы укрепления режима отбывания наказания и профилактики правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях : материалы Всесоюзн. научн.-практ. конф. (г. Волгоград, 30 нояб. – 1 декаб. 1978 г.). – Рязань, 1979. – С. 110–111.
86. Колб О. Г. Щодо проблем захисту прав людини у місцях позбавлення волі / О. Г. Колб // Весы Фемиды. – 2000. – № 3. – С. 41–43.
87. Колосова В. И. Ответственность за рецидив преступлений осужденных условно с обязательным привлечением к труду / В. И. Колосова // Вопросы криминологии, уголовного права и уголовного процесса : труды Горьковской высшей школы МВД СССР. – Горький, 1974. – Вып. 2. – С. 61–72.
88. Комаров В. В. Условное осуждение к лишению свободы с обязательным привлечением к труду / В. В. Комаров // Становление и развитие советского уголовного законодательства : матер. межвуз. научн. конфер., посвящ. 50-лет. первого советского Уголовного кодекса. – Волгоград, 1973. – С. 73–75.
89. Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу Российской Федерации / под ред. П. Г. Мищенкова. – М. : Вердикт-1 М, 1997. – 408 с.
90. Коментарии к Уголовно-исполнительному кодексу Российской федерации и Минимальным стандартным правилам обращения с заключенными / А. И. Бойко, В. В. Геранин, Н. В. Есин [и др.] ; под общ. ред. П. Г. Мищенкова. – М. : Эксперт. бюро-М, 1997. – 800 с.
91. Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу Российской Федерации / под общ. ред. С. В. Степашина. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2001. – 624 с.
92. Комментарий к Уголовному кодексу РСФСР / Г. З. Анашкин, И. М. Гальперин, Н. И. Загородников [и др.] ; отв. ред. Г. З. Анашкин [и др.]. – М. : Юрид. лит, 1971. – 559 с.
93. Константинов И. Г. Выбор видов производства для исправительно-трудовых учреждений / И. Г. Константинов, В. Н. Сафронов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1978. – 60 с.
94. Константинов И. Г. Методологические подходы к обоснованию принципов удовлетворения потребностей в сфере труда и быта осужденных / И. Г. Константинов // Проблемы трудовой занятости и трудового воспитания осужденных : сб. науч. трудов ВНИИ МВД СССР. – М., 1981. – № 57. – С. 10–11.
95. Крахмальник Л. Г. Труд заключенных и его регулирование в СССР / Л. Г. Крахмальник. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1963. – 261 с.
96. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2001. – № 25. – Ст. 131.
97. Кримінально-виконавче право : підручник / В. В. Голіна, А. Х. Степанюк, О. В. Лисодєд [та ін.] ; за ред. В. В. Голіни, А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2011. – 328 с.
98. Кримінально-виконавче право України : навч. посібник / за заг. ред. А. Х. Степанюка. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 624 с.
99. Кримінально-виконавче право України : підручник / В. В. Голіна, М. В. Романов, М. П. Черненок, В. М. Харченко, О. В. Лисодід, Л. П. Оніка, А. Х. Степанюк, В. Ф. Оболєнцев / за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2005. – 256 с.
100. Кримінально-виконавчий кодекс України : офіц. текст. – К. : Юрінком, 2003. – 96 с.
101. Куреев А. В. Исполнение уголовных наказаний, не связанных с лишением свободы / А. В. Куреев, П. И. Самошин // Исправительно-трудовые учреждения. – М., 1977. – № 2. – С. 38.
102. Курс кримінально-виконавчого права України : Загальна та Особлива частини : навч. посіб / за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 448 с.
103. Курс уголовного права : Общая часть : учеб. для вузов / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тежковой. – М. : Изд-во ЗЕРЦАЛО, 1999. – Т. 2 : Учение о наказании. – 464 с.
104. Куц А. Применение и исполнение условного осуждения с обязательным привлечением к труду / А. Куц, Г. Моисеенко // Советская юстиция. – 1973. – № 8. – С. 13–15.
105. Латкин В. Н. Учебник истории русского права периода империи (XVШ – ХІХ ст.) / В. Н. Латкин. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб. : Тип. Монтвида, 1909. – 654 с.
106. Лисодєд О. В. Обмеження і позбавлення волі: окремі аспекти правового статусу засуджених / О. В. Лисодєд // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. – Х., 2008. – Вип. 16. – С. 139–145.
107. Лисодєд О. Покарання та громадські санкції у діяльності Служби тюрем і пробації Швеції / О. Лисодєд, А. Степанюк // Вісник академії правових наук : зб. наук. пр. – Х., 2003. – № 4. – С. 99–109.
108. Лихова С. Міри, альтернативні ув'язненню за кримінальним законодавством окремих зарубіжних країн (порівняльний аналіз) / С. Лихова // Європейські громадські санкції та заходи (матеріали семінарських слухань, 11-12 квіт. 2000 р.) : Мініст.юстиц.України. – К., 2000. – С. 103–108.
109. Льовочкін В. А. Концептуальні питання реформування кримінально-виконавчої системи України / В. А. Льовочкін // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : щорічн. бюл. Київськ. інст. внутр. справ. – К., – 2002. – С. 3–12.
110. Льовочкін В. Проблеми реалізації нового кримінального законодавства кримінально-виконавчою системою України / В. Льовочкін, О. Осауленко // Право України. – 2001. – № 11. – С. 125–128.
111. Лычалов И. И. Некоторые вопросы управления режимом содержания осужденных / И. И. Лычалов // Актуальные проблемы укрепления режима отбывания наказания и профилактики правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях : материалы Всесоюзн. научн.-практ. конф. (г. Волгоград, 30 нояб. – 1 декаб. 1978 г.). – Рязань, 1979. – С. 77–78.
112. Люблинский П. И. Очерки уголовнаго суда и наказания в современной Англии / П. И. Люблинский. – СПб. : Сенатская тип., 1911. – 725 с.
113. Максимова Н. Гуманізація покарань – крок до громадянського суспільства / Н. Максимова // Соціальна політика і соціальна робота. – 2001. – № 1. – С. 3–12.
114. Малов В. Трудовые правоотношения лиц, условно осужденных к лишению свободы с обязательным привлечением к труду / В. Малов // Советская юстиция. – 1972. – № 21. – С. 7.
115. Малько А. В. Об ограничениях прав и свобод человека и гражданина в проекте Конституции Российской Федерации : О "пробелах" в обсуждении проекта Основного Закона России / А. В. Малько // Государство и право. – 1993. – № 3. – С. 95–101.
116. Марголин Л. Д. Из области уголовного права / Л. Д. Марголин. – К. : Книгоиздат. «Работник», 1907. – 127 с.
117. Маслихин А. В. К вопросу о совершенствовании системы наказаний и исправительно-трудовых учреждений / А. В. Маслихин // Актуальные проблемы укрепления режима отбывания наказания и профилактики правонарушений в исправительно-трудовых учреждениях : материалы Всесоюзн. научн.-практ. конф. (г. Волгоград, 30 нояб.–1 декаб. 1978 г.). – Рязань, 1979. – С. 90–91.
118. Матузов Н. И. Личность. Право. Демократия (теоретические проблемы субъективного права) / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1972. – 292 с.
119. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 293 с.
120. Матузов Н. И. Субъективные права граждан СССР / Н. И. Матузов. – Саратов : Сарат. юрид. ин-т им. Д. И. Курского, Приволжс. книж. изд-во, 1966. – 190 с.
121. Мельникова Ю. Б. Практика применения условного осуждения к лишению свободы с обязательным привлечением осужденного к труду / Ю. Б. Мельникова, Д. О. Хан-Магометов // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1977. – Вып. 27. – С. 51–60.
122. Минаков Г. Л. Права и законные интересы лиц, отбюывающих наказание в виде лишения свободы и гаранти их реализации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Г. Л. Минаков ; Академ. М-ва внутр. дел Российской Федерации. – М., 1991. – 314 c.
123. Миненок М. Г. Наказание в русском уголовном праве. Историко-правовой очерк : учеб. пособ. / М. Г. Миненок. – Калининград : Изд. Калинингр. ун-та, 1985. – 80 с.
124. Минязева Т. Ф. Политика государства в сфере обеспечения правового положения осужденных / Т. Ф. Минязева // Известия высших учебных учреждений. Правоведени