ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН СТУДЕНТІВ АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Короткий опис

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

МІТРЯСОВА ОЛЕНА ПЕТРІВНА

УДК 378.14:54

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ
ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН СТУДЕНТІВ
АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

13.00.02 – теорія та методика навчання (хімія)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
Буринська Ніна Миколаївна,
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Аналіз досліджуваної проблеми інтегрованого навчання хімії в теорії і практиці 20
1.1. Тенденції розвитку змісту хімічної освіти та аналіз програм і підручників з хімії для студентів аграрних спеціальностей вищих навчальних закладів

20
1.2. Стан хімічної підготовки студентів аграрних спеціальностей вищих навчальних закладів України
36
1.3. Питання інтеграції змісту навчання хімії у науково-методичній літературі
47
1.4. Зарубіжний досвід інтеграції змісту природничих дисциплін 74
Висновки до першого розділу 88
РОЗДІЛ 2. Інтегроване навчання як педагогічна проблема 91
2.1. Поняття “інтеграція” у науці та освіті 91
2.2. Світоглядні питання хімії як інтегруючий фактор змісту навчання студентів-аграріїв
108
2.3. Сутність та форми інтегрованого навчання хімії 127
Висновки до другого розділу 141
РОЗДІЛ 3. Концептуальні основи інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів вищих аграрних навчальних закладів
144
3.1. Концепція інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету
144
3.2. Мета і завдання хімічної освіти в контексті інтегрованого навчання
163
3.3. Принципи конструювання інтегрованого змісту хімічних дисциплін для студентів аграрних спеціальностей
171
3.4. Зміст інтегрованого навчання хімії студентів-аграріїв 191
Висновки до третього розділу 213
РОЗДІЛ 4. Методика реалізації інтегрованого навчання студентів у процесі їхньої хімічної підготовки
216
4.1. Особливості методичної системи інтегрованого навчання хімії 216
4.2. Методика інтегрованого навчання неорганічної хімії студентів-аграріїв
222
4.3. Методика інтегрованого навчання органічної хімії студентів-аграріїв
273
Висновки до четвертого розділу 304
РОЗДІЛ 5. Експериментальне дослідження ефективності методичної системи інтегрованого навчання хімії 307
5.1. Організація педагогічного дослідження та методика проведення дослідної роботи
307
5.2. Аналіз сучасної практики інтеграції хімічних знань студентів аграрного університету
316
5.3. Результати засвоєння студентами хімічних знань на основі інтегрованого навчання
329
Висновки до п’ятого розділу 374
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 377
ДОДАТКИ 383
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 508

ВСТУП

Актуальність теми. Процес входження України в єдиний Європейський простір і підписання Болонської конвенції передбачає модернізацію змісту вищої освіти, зміну її філософії. Культура початку ХХІ ст. перестає бути галузевою, оскільки нині її розвиток відбувається під знаком інтеграції, коли має формуватися новий тип професіонала, орієнтований на інновації і звернений до інтересів і цінностей людини та суспільства. Філософія педагогічного процесу ХХІ ст. націлює на системний плюралізм, на діалог різних концепцій, на взаємодоповнення, взаємозбагачення різних позицій, на безмежність простору можливостей діяльності викладача і студента. Тому перед вищою школою постає завдання підготовки нової генерації фахівців, які повинні відповідати вимогам сьогодення. У зв’язку з цим виникає потреба переорієнтації навчальних програм, введення до них питань, розроблених на основі інтегрованого підходу.
Дослідження ґрунтується на визнанні того факту, що сучасний розвиток наукового знання характеризується такими напрямами, як організація досліджень на межі суміжних наук; розроблення наукових методів, що мають значення для багатьох наук, наприклад спектральний аналіз, хроматографія, комп'ютерний експеримент; пошук загальних теорій, принципів, до яких можна було б звести нескінченну різноманітність явищ природи (гіпотеза "Великого об'єднання" усіх типів фундаментальних взаємодій у фізиці, глобальний еволюційний синтез у біології, фізиці, хімії тощо); розроблення теорій, що виконують загальнометодологічні функції у природознавстві, наприклад загальна теорія систем, кібернетика, синергетика; зміна особливостей завдань, що розв’язує сучасна наука, вони стають дедалі комплекснішими, потребують участі відразу декількох галузей наукових знань (питання виникнення життя тощо).
Розробляння теоретичних основ інтегрованого навчання хімічних дисциплін має наукове (пов'язане із розкриттям специфіки реалізації інтегрованого підходу в навчанні хімії) значення і соціальне (оновлення підготовки кваліфікованих фахівців аграрного виробництва), а також прикладну вагу (забезпечення наступності цілей і змісту хімічної освіти студентів аграрного університету з урахуванням профільності навчання).
Інтеграційні процеси у природознавстві проявилися у складанні концепції системного методу, теорії еволюціонізму (І.В. Блауберг, Е.Г. Юдін [26], М.Ф. Ов-чинников [255, 256], Г. Спенсер [333], А.Д. Урсул [321, 322], Г. Хакен [338] та ін.).
Філософською основою для розвитку ідей інтеграції у науці та для даного дослідження стали ідеї Всеєдності, розвинуті російськими вченими: М.С. Бердяєвим, І. Кірєєвським, В.С. Соловйовим, М.Ф. Федоровим, П.О. Флоренським [315]. Російський космізм обґрунтував необхідність нової моральної основи взаємодії людини і природи, зміни принципів розвитку цивілізації. Цивілізація, яка експлуатує, а не відновлює, не може мати іншого результату, окрім прискореного кінця, - це одна з основних тез філософів-космізтів у 90-х pp. XIX століття, коли до технократизації суспільства було ще далеко.
Натурфілософською основою нашого дослідження став виклад ідей взаємозв'язків людини, природи і суспільства, що одержали свій розвиток у вченні про ноосферу В.І. Вернадського [48, 49, 50]. Він вважав, що вплив людини на довкілля зростає настільки швидко, що незабаром настане той час, коли людина перетвориться на основну геологічну силу, формуючу вигляд Землі: біосфера перейде у новий стан, у сферу розуму - ноосферу. Розвиток довкілля і людського суспільства піде в унісон, почнеться їхня коеволюція (спільна еволюція, в якій просто неможливо панування інтересів однієї із сторін) [50, с. 5].
Провідним інтегруючим фактором змісту освіти є сучасна природничонаукова картина світу. Провідними принципами побудови й організації сучасного наукового знання є системність; глобальний еволюціонізм; самоорганізація; історичність [163]. Означені принципи побудови наукової картини світу в цілому відповідають закономірностям існування і розвитку самої Природи.
Ідеї системного пізнання світу, інтеграції наукових знань висвітлені у працях відомих зарубіжних і вітчизняних учених: А.М. Авер'янова [1], І.Д. Звєрєва [113], Л.Я. Зоріної [116–119], В.М. Максимової [201], М.Ф. Овчинникова [255, 256], В.А. Семиченко [296], А.В. Усової [323], В.М. Федорової [326–328]. Провідні вчені-педагоги: С.У. Гончаренко [68, 71, 72], К.Ж. Гуз [79], В.Р .Ільченко [127–130], І.М. Козловська [151–153], Ю.І. Мальований [73, 74], А.В. Степанюк [308–310] та ін. спрямовують свої зусилля у напряму розробки концепцій, принципів інтеграції змісту природничої освіти.
Певний інтерес являють собою різні модифікації інтегрованого навчання, розроблені зарубіжними вченими у напрямках: технократизації, прагматизації, гуманізації навчання [377, 387, 388].
У ході дослідження ми звернулися до праць багатьох учених із загальних питань педагогіки, психології та загальної дидактики вищої школи (А.М. Алек-сюк [5, 6], Н.Б. Булгакова [31, 32], С.С. Вітвицька [51], С.У. Гончаренко [68–70], А.І. Дьомін [99], І.А. Зязюн [120], Я.М. Нейматов [250], П.І. Підкасистий [264], В.А. Сластьонін [300], Н.Ф. Тализіна [313, 314], Ю.Г. Фокін [334] та ін.), а також праць з перспективних напрямків розвитку професійної освіти (Г.О. Балл [14], А.П. Бєляєва [17], М.М. Берулава [18, 19], В.А. Козаков [149, 150], Т.І. Левченко [185], А.О. Лігоцький [191], П.Г. Лузан [197], Н.Г. Ничкало [253], Д.О. Тхор-жевський [319] та ін.), де наголошується на важливості проектування змісту освіти залежно від тенденцій розвитку і структури наукового знання.
Аналіз педагогічних досліджень, присвячених проблемам інтеграції освіти, переконує у тому, що більшість дослідників обстоюють класичну педагогіку Я.А. Коменського [157], Дж. Локка [158], І.Г. Песталоцці [158, 267], К.Д. Ушин-ського [324, 325]. Їхні праці безпосередньо пов'язані з питаннями реалізації міжпредметних зв'язків у процесі викладання тієї або іншої дисципліни (Т.Г. Браже [29], Ю. Вайткевичус [45], Л.П. Данилевич [85], П.Г. Кулагін [178], В.М. Максимова [201], Е.І. Моносзон [243], В.М. Федорова і Д.М. Кирюшкін [328] та ін.).
Серед вчених, які присвятили свої дослідження аналізу дисциплін природничого циклу з погляду реалізації міждисциплінарних зв'язків виділяємо праці Н.М. Буринської [34–37], М.М. Гладюка [62], Д.П. Єригіна [104], Ю.О. Єр-шова, В.А. Попкова [103], О.С. Зайцева [109], І.Д. Звєрєва [113, 114], О.О. Іва-нової [123], В.Р. Ільченко [128–130], Д.М. Кирюшкіна [328], О.В. Колесникової [155], П.П. Іванова і Л.О. Коробейникової [122, 164], Л.А. Липової [192], Н.А. Лошкарьової [196], В.М. Максимової [201], В.М. Назаренко [248], Л.Ю. Очеретенко [260], Й. Пацака [263], Н.М. Суртаєвої [312], Л.О. Цвєткова [343, 344], М.А. Шаталова [359], В.М. Федорової [327, 328], О.Г. Ярошенко [373] та ін.
Розгорнутий аналіз видів міжпредметних зв'язків, методики реалізації їх представлено у публікаціях І.Д. Звєрєва і В.М. Максимової [114], Л.Я. Зоріної [119], А.В. Усової [323] та ін. У працях цих авторів висвітлено дидактичні основи відбору наукових знань у зміст навчальних дисциплін, обґрунтовано тезу необхідності інтеграції змісту освіти.
Передумовою виникнення інтересу до проблеми інтеграції змісту хімічної освіти була поява у 90-х роках XX ст. наукових публікацій щодо гуманізації та гуманітаризації змісту навчання. Питання гуманізації та гуманітаризації природничої освіти перегукуються із проблемою оновлення її змісту на основі інтегрованого підходу. Вони подані у працях Р.А. Бєланова [15], Т.Б. Буяльської [44], Л.П. Величко [47], Л.Ю. Очеретенко [260], А.В. Степанюк [309] та ін.
На сучасному етапі розвитку педагогічної науки широко дискутується питання про інтеграцію навчання; обговорюються усі “за” і “проти” цієї основної вимоги сьогодення. Організовано лабораторію інтеграції змісту шкільної освіти і Науково-методичний центр інтеграції змісту освіти АПН України, фундаторами яких є В.Р. Ільченко і К.Ж. Гуз [127, 79]. З 90-х років XX ст. у Львові сформовано творчу групу науковців, які досліджують інтеграційні процеси у професійній школі під керівництвом І.М. Козловської [280].
Інтеграційні тенденції є провідними в концепції ноосферної школи, розробленої колективом авторів під керівництвом А.М. Буровського [39, 40].
Таким чином, в основу методології дослідження покладено наукові положення про загальний взаємозв'язок, взаємообумовленість і цілісність навколишнього світу; вчення про ноосферу, а також положення про інтеграцію та інтеграційні процеси в науці та освіті, тенденції інтеграції наукового знання на основі розвитку понять про систему, системний метод та інтегрований підхід.
Теоретичну основу дослідження становлять праці із загальних питань педагогіки і загальної дидактики вищої школи А.М. Алексюка [5, 6], Н.Б. Булгакової [31, 32], С.У. Гончаренка [69, 70], А.І. Дьоміна [99], І.А. Зязюна [120]; теорія поетапного формування розумових дій Н.Ф. Тализіної [313, 314]; публікації з актуальних питань розвитку професійної освіти (М.М. Берулава [18, 19], В.А. Козаков [149, 150], Н.Г. Ничкало [253] та ін.); ідеї інтеграції знань, що представлені у дослідженнях І.Д. Звєрєва [113], Л.Я. Зоріної [116–119], В.М. Максимової [201], М.Ф. Овчинникова [256], М. Пак [261], А.В. Усової [323], В.М. Федорової [327, 328]; концептуальні положення інтеграції змісту природничої освіти (С.У. Гончаренко [68, 71, 72], І.М. Козловська [151–153], В.Р. Ільченко [127–130], А.В. Степанюк [308, 309] та ін); положення класичної педагогіки Я.А. Коменського [157], Дж. Локка [158], І.Г. Пестолоцці [158, 267], К.Д. Ушинського [324, 325] щодо питань реалізації міждисциплінарних зв'язків у процесі навчання; сучасні дослідження з використання у змісті природничих, зокрема хімічних, дисциплін, міждисциплінарних зв'язків (Н.М. Буринська [34–36], І.Д.З вєрєв [114], О.О. Іванова [123], Д.М. Кирюшкін [326], Л.О. Коробейникова [122, 164], Л.А. Липова [192], В.М. Максимова [201], В.М. Назаренко [248], М. Пак [261], В.М. Федорова [328], Л.О. Цвєтков [343] та ін.), а також положення щодо приєднання України до Болонського процесу [371].
Серед основних стратегічних завдань, які нині постають в Україні перед освітою, є оновлення її змісту, що передбачає приведення його у відповідність з сучасними потребами особи і суспільства. Одним із стратегічних напрямів реформування змісту освіти є орієнтація на інтегровані курси, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння навколишнього світу. Тому актуальним і необхідним є розробляння і впровадження інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрних спеціальностей, адже хімія – невід'ємна профілююча складова базової освіти студентів аграрного університету для дальшого вивчення ними дисциплін професійної та практичної підготовки. Нині недостатньо механічно переносити у навчання хімії основні напрями інтеграції наукових знань. Актуальною є необхідність побудови ефективної дидактичної системи міждисциплінарних знань хімічних і спеціальних курсів на основі фундаменталізації і гуманітаризації навчання хімії з поглибленням її професійної спрямованості, без чого неможливо переконати студентів у тому, що багато процесів і явищ єдині за суттю; сформувати у студентів цілісні уявлення, на основі системи фундаментальних понять, універсальних законів, загальних теорій тощо.
У процесі дослідження виявлено суперечності:
між сучасним станом підготовки спеціалістів аграрного виробництва до професійної діяльності за умов переходу суспільства на шлях стійкого розвитку та запитами практики щодо підготовки спеціалістів аграрного університету, які повинні мати широке професійне мислення, орієнтоване на загальнолюдські цінності, розвинене почуття професійної й моральної відповідальності;
між нинішніми традиційними змістом і методикою вивчення хімічних дисциплін і новими вимогами до змісту освіти, що має орієнтуватися на інтегровані курси з посиленням їхньої професійної складової, необхідністю пошуку нових підходів до структурування знань як засобу цілісного усвідомлення та пізнання довкілля.
Необхідність розв'язування виявлених суперечностей обумовлює актуальність теми дослідження.
Окрім того, стан природничої освіти, згідно літературних джерел, соціально-педагогічна значущість проблеми та її недостатнє теоретичне і практичне розроблення, досвід практичної роботи дисертанта викладачем хімічних дисциплін також дають підстави для обрання теми дослідження: “Теорія і практика інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету” і обумовлюють визначення об'єкта і предмета дослідження, постановку мети і завдань наукового пошуку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової тематики кафедри ґрунтознавства та агрохімії Миколаївського державного аграрного університету “Теорія і практика інтегрованого підходу до вивчення хімічних дисциплін студентами аграрного університету” (протокол № 8 від 24.06.2003р.), тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії хімічної і біологічної освіти Інституту педагогіки АПН України з проблеми “Науково-методичні засади відбору і реалізації змісту хімічної освіти в основній школі” (номер державної реєстрації 0103U000324). Відповідно до принципів наступності й послідовності, дане дослідження є доробком до науково-методичних засад побудови змісту хімічної освіти. Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням вченої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 10 від 02.11.2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 28.11.2006 p.).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні засад інтегрованого підходу до навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету та формування методичної системи його реалізації.
Для досягнення поставленої мети ми визначили такі завдання:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній науці й практиці та зарубіжний досвід інтеграції змісту навчання, виявити основні тенденції формування змісту хімічних дисциплін, провідні ідеї, закономірності функціонування, цілі й завдання процесів інтеграції у науці й навчанні.
2. Окреслити сучасні актуальні світоглядні ідеї хімії, навколо яких інтегрується зміст хімічних дисциплін на шляху формування у студентів-аграріїв основ сучасної хімічної картини світу.
3. Виявити специфіку інтегрованого навчання хімії на основі сучасної методології, теоретичного аналізу стану хімічної освіти студентів аграрних спеціальностей вищих навчальних закладів (ВНЗ) III–IV рівнів акредитації та інтеграційних процесів у виробництві й науці.
4. Розробити концепцію інтегрованого навчання хімічних дисциплін і на її основі визначити і обґрунтувати ключові категорії, які мають увійти до змісту хімічних дисциплін, стати надбудовою основних фундаментальних понять хімії та "центрами" інтеграції хімічних знань.
5. Визначити і обґрунтувати мету, завдання, функції та рівні інтегрованого навчання хімічних дисциплін; принципи і критерії відбору навчального матеріалу і на цій основі створити інтегровані з низкою провідних спеціальних знань хімічні курси неорганічної та органічної хімії для студентів за напрямами підготовки: "Агрономія", "Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва" та ін.
6. Розробити і впровадити в практику навчального процесу студентів аграрних спеціальностей ВНЗ III–IV рівнів акредитації методичну систему інтегрованого навчання хімічних дисциплін та її навчально-методичне забезпечення.
7. Експериментально перевірити гіпотезу і педагогічну ефективність запропонованих інтегрованих хімічних курсів і створеної методики їх реалізації.
Об'єкт дослідження становить навчально-виховний процес підготовки студентів аграрних ВНЗ освіти III–IV рівнів акредитації.
Предметом дослідження є сутність, принципи, зміст, завдання, функції, рівні інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету та підходи до його реалізації.
Загальна гіпотеза полягає в тім, що процес навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету буде ефективнішим, якщо він забезпечуватиметься за допомогою:
• поєднання фундаментальної і фахової складових із урахуванням специфіки навчання студентів-аграріїв, а також сучасних запитів практики, що пов’язана з розв’язанням проблем людини й довкілля;
• цілеспрямованого синтезу знань з різних природничих дисциплін навколо визначених основних центрів інтеграції;
• оновлення педагогічної технології навчання через різноманітні рівні інтеграції знань, провідні структурні одиниці методики вивчення хімії у формі міждисциплінарних навчальних проблем, що вимагають використання студентами міждисциплінарних знань та інтегрованих умінь.
Концепція дослідження. Досліджуючи проблему реалізації інтегрованого підходу до навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету, ми виходили з того, що провідні ідеї інтеграції змісту вищої освіти відповідають сучасним тенденціям розвитку науки і технології та вимагають:
об'єктивної обумовленості інтегрованого підходу до навчання інтеграційним процесам, що відбуваються у науці, освіті, техніці й суспільстві, зокрема враховування системного підходу, синергетичних тенденцій;
враховування специфіки змісту хімічних дисциплін для підготовки студентів аграрного університету і конструювання змісту навчання на провідних принципах освіти, що забезпечують його цілісність, – фундаменталізації, гуманітаризації та професійної спрямованості;
реалізації інтегрованого підходу до навчання як поліфункціонального феномена, що формує не тільки цілісний науково-природничий фундамент для дальшої професійної підготовки майбутніх фахівців-аграріїв, а й їхній світогляд, в основі якого мають бути закладені категоріальні поняття, що відповідають сучасним тенденціям розвитку природи і людини. Специфіка інтегрованого навчання хімії студентів-аграріїв полягає у формуванні хімічних знань на прикладах об’єктів довкілля (вода, повітря, ґрунт, рослина, тварина, людина) та процесів, що відбуваються, насамперед, у живих організмах з точки зору професійної значущості й практичної спрямованості на розкриття сучасних проблем довкілля.
Інтегрований підхід до вивчення хімічних дисциплін студентами аграрного університету ефективно реалізується через єдність процесів інтеграції і диференціації, професійної спрямованості навчання, наступності; через різноманітні рівні інтеграції, що забезпечують єдність і багатогранність взаємозв'язків фундаментальної, зокрема хімічної, і професійної практичної підготовки майбутніх спеціалістів-аграріїв, а також єдність цільових, змістових, процесуальних і результативно-оцінювальних видів діяльності викладача і студентів, цілісності вивчення об'єктів пізнання. Інтегрований підхід, головне призначення якого в формуванні цілісності з розрізнених компонентів, ми розглядаємо як провідну форму конкретизації дидактичних принципів системності й комплексності в змісті освіти.
Методи дослідження. Для досягнення визначеної у дослідженні мети і розв'язування поставлених завдань використовували комплекс методів. Теоретичні методи містили критичний аналіз філософських, спеціальних і психолого-педагогічних досліджень з метою визначення вихідних положень дослідження – об'єкта, предмета, мети і завдань. Необхідний теоретичний рівень дослідження забезпечило використовування методів історико-логічного аналізу, порівняння, узагальнення, моделювання тощо, вивчення державних документів, присвячених розвитку вищої освіти, аналіз становлення хімічної освіти, що дало змогу одержати об'ємний результат дослідження у вертикальних (історичних) і горизонтальних (функціональних) площинах з метою осмислення класичного і новаторського педагогічного досвіду; прогнозування можливих шляхів розвитку змісту хімічної освіти, розроблення концепції інтегрованого навчання хімії студентів аграрного університету.
За допомогою загальнонаукових методів (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент та ін.), частковонаукових методів (компонентний аналіз хімічних знань, поопераційний аналіз предметних умінь та ін.), організаційних, емпіричних, а також методів математичної статистики визначали принципи і критерії відбору навчального матеріалу, створювали зміст інтегрованих курсів, постановку педагогічного експерименту, узагальнювали його результати і статистичне обробляння та аналізували одержані дані.
Статистичні методи реалізовували під час використовування методик В.П. Беспалька [20], Дж. Гласcа і Дж. Стенлі [63], А.А. Киверялга [180], І.С. П'ятницької-Позднякової [282] та ін., адаптованих до специфічних завдань даного дослідження.
Організація дослідження. Дослідження проводили протягом 2000–2008pp. У ньому умовно можна виділити чотири етапи науково-педагогічного пошуку: аналітико-констатувальний, пошуковий, формувальний та коригувально-узагальнювальний.
На аналітико-констатувальному етапі дослідження (2000–2001 рр.) розв'язували такий комплекс завдань: вивчали стан проблеми з метою визначення основної мети і постановки завдань дослідження; аналізували зміст навчальних програм, підручників, посібників з хімічних і спеціальних дисциплін для студентів аграрних спеціальностей навчальних закладів III–IV рівнів акредитації; визначали відповідність змісту хімічної підготовки студентів аграрних спеціальностей вищих закладів III–IV акредитації сучасним тенденціям розвитку науки і виробництва, виявляли позитивні сторони і недоліки змісту хімічної освіти; теоретично осмислювали проблему дослідження; визначали мету, предмет, завдання і гіпотезу дослідження.
На пошуковому етапі (2002–2003 рр.) здійснювали теоретичне дослідження. Його основні завдання полягали у виявленні закономірностей функціонування інтегрованого підходу в науці в цілому; з'ясовуванні сутності, форм і функцій інтегрованого підходу до навчання хімії, побудові змісту інтегрованого навчання хімічних дисциплін, у структуруванні дисциплін неорганічної та органічної хімії для студентів агрономічних і біотехнологічних спеціальностей навчальних закладів III–IV рівнів акредитації; в обґрунтовуванні концептуальних основ побудови інтегрованих хімічних курсів, які відображають цілісну єдність інваріантного "ядра" та варіативного модуля професійної спрямованості; розроблянні методичної системи інтегрованого підходу в процесі хімічної підготовки студентів аграрних спеціальностей; розроблянні методики педагогічного експерименту. Здійснювали констатувальний експеримент. Паралельно тривав інформаційний і науковий пошук шляхом вивчення літературних джерел з проблеми дослідження.
На формувальному етапі наукового розгляду (2003–2006 рр.) проводили педагогічний експеримент, під час якого розв'язували такі основні завдання, як організація і дослідно-експериментальне навчання студентів з метою перевірки гіпотези дослідження; виявлення усередині сконструйованої системи інтегрованого навчання хімії причинно-наслідкових зв'язків між результатами навчання і його суттєвими факторами; аналіз та інтерпретація результатів експериментального дослідження.
На коригувально-узагальнювальному етапі (2006–2008 рр.) аналізували результати дослідження попередніх етапів, проводили коригувальний експеримент, формулювали наукові висновки, основні положення концепції інтегрованого навчання хімії студентів-аграріїв, розробляли і впроваджували в практику навчання методичні рекомендації, здійснювали літературне оформлення тексту дисертаційної роботи.
Експериментальною базою дослідження були Миколаївський
державний аграрний університет, Одеський державний аграрний університет,
Уманський державний аграрний університет, Львівський державний аграрний університет, Луганський національний аграрний університет, Дніпро-петровський державний аграрний університет. Дослідженням було охоплено понад 400 студентів аграрних спеціальностей вищих закладів освіти III–IV рівнів акредитації.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів. Уперше у вітчизняній теорії і методиці навчання хімії розроблено та обґрунтовано методичну систему інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрних спеціальностей, яка полягає у тому, що на основі інтеграційних закономірностей розвитку сучасного наукового знання, зміни пріоритетів змісту праці спеціалістів-аграріїв у сучасних умовах структуровано і систематизовано хімічні знання за допомогою залучення широкого спектра міждисциплінарних зв’язків; конкретизовано освітні цілі й завдання хімічних курсів; розроблено і реалізовано концепцію інтегрованого підходу до навчання хімії, яка розкриває сутність досліджуваного феномена, є теоретичною базою для розробляння методики інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету, містить обґрунтування ключових категорій інтеграції змісту навчання хімії з дисциплінами професійної та практичної підготовки, виявлення і виділення різних типів взаємозв'язків між природничими курсами і вимог до змістової характеристики знань і вмінь студентів.
Удосконалено сутність, функції інтегрованого підходу до навчання і теоретичні основи побудови інтегрованих курсів хімічних дисциплін для аграрних закладів освіти сучасного типу завдяки: а) провідним поняттям, що забезпечують цілісність курсів хімії; б) важливішим принципам і критеріям відбору змісту навчання; в) цілісності інваріантної складової і варіативного модуля змісту навчання хімічних курсів.
Набули подальшого розвитку методологічні аспекти інтеграції змісту хімічної освіти через визначення теоретичних засад інтегрованого навчання хімії, компонентів методичної системи і провідних структурних одиниць методики вивчення інтегрованих хімічних курсів, а також змісту окремих характеристик якості знань студентів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розроблянні та впровадженні в практику ВНЗ освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації аграрного профілю:
методики інтегрованого навчання хімічних дисциплін, яка реалізується під час навчально-пізнавальної діяльності студентів і сприяє глибшому засвоюванню ними спеціальних знань, здатності розв’язувати завдання професійної спрямованості на новому якісному рівні;
програм інтегрованих курсів неорганічної та органічної хімії, навчальних посібників, збірників тестових завдань, робочих зошитів і методичних рекомендацій, адресованих викладачам і студентам аграрних спеціальностей щодо формування у них знань і вмінь, спрямованих на поліпшення їхньої професійної компетентності;
інтегрованих пізнавальних завдань (запитань, вправ, творчих прогностичних завдань), що вимагають використовування студентами міждисциплінарних знань та інтегрованих умінь, формують інтелектуальні вміння і ціннісні відношення; інтенсивних прийомів навчальної роботи з використовуванням студентами узагальнюючих схем і таблиць, а також навчально-дослідницької роботи на міждисциплінарній основі у формі виконання студентами проектів.
На основі концептуальних положень, теоретичних узагальнень і експериментальних результатів розроблено і впроваджено в практику навчання неорганічної та органічної хімії студентів аграрного університету посібники з хімічних дисциплін: "Вступ до органічної хімії", "Хімія: Загальна хімія. Хімія довкілля".
Впровадження результатів дослідження здійснювалося у процесі систематичної роботи з викладачами-експериментаторами і студентами ВНЗ III–IV рівнів акредитації – Миколаївського державного аграрного університету (довідка № 2370 від 17.11.08), Уманського державного аграрного університету (довідка № 232 від 20.06.06), Одеського державного аграрного університету (довідка № 01-22/25-1264 від 18.11.08), Львівського державного аграрного університету (довідка № 01-28-06/1 від 30.05.06), Луганського національного аграрного університету (довідка № 517 від 03.05.07), Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка № 16-11-425 від 08.06.07).
Особистий внесок здобувача. Одержані наукові результати є наслідком самостійного дослідження теоретичних і методичних аспектів проблеми; проведення експериментальної роботи у ВНЗ аграрного профілю ІII–IV рівнів акредитації; узагальнення власного досвіду інтегрованого навчання хімічних дисциплін у системі підготовки майбутніх агрономів, зооінженерів, зообіотехнологів, ветеринарів тощо. У статті у співавторстві з Н.М. Бу-ринською авторові дисертації належить розроблення міждисциплінарних проблемних ситуацій у навчанні хімії. Усі інші публікації одноосібні.
Вірогідність і аргументованість одержаних результатів забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, адекватних його меті й завданням, відповідних предмету дослідження, а саме: сутності, принципам, змісту, завданням, функціям, рівням інтегрованого навчання хімії студентів-аграріїв та підходів до його реалізації; впровадженням методичних матеріалів у навчально-виховний процес вивчання неорганічної та органічної хімії студентами вищих аграрних закладів освіти III–IV рівнів акредитації; поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних; репрезентативністю вибірки, а також, з метою забезпечення статистично значущих результатів, використовуванням методів математичної статистики для кількісного обробляння визначених показників якості знань та умінь студентів, а саме: повноти відтворення студентами знань та умінь, системності та узагальненості знань і вмінь студентів, засвоєння студентами професійно значущих знань і вмінь, інтегрованості вмінь студентів.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні позиції та результати дослідження висвітлювалися на Міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях: “Стратегія екологічної освіти та виховання у XXI ст.” (Москва, 2000); “Екологічна освіта на порозі "Ріо+10” (Москва, 2002); “Регіональна освітня політика для стійкого майбутнього” (Твер, Росія, 2003); "Проблеми Гармонії, Симетрії і Золотого Перетину в Природі, Науці та Освіті" (Вінниця, 2003); "Сучасна наука та проблеми вибору життєвої стратегії людства" (Тула, Росія, 2003); "Освіта, наука і промисловість" (Білгород, Росія, 2004); "Проблеми української термінології СловоСвіт 2004" (Львів, 2004); "Перспективи вищої освіти: роль міжуніверситетських консорціумів" (Миколаїв, 2004); "Болонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти. XII Каришинські читання" (Полтава, 2005); "Сталий світ: на шляху до безпечного громадянського суспільства" (Москва, 2006); "Соціокультурна інтеграція в контексті викликів XXI ст." (Київ, 2007); “Особливості викладання біологічних дисциплін у вищих аграрних закладах – теоретичне підґрунтя для участі студентів у І і ІІ етапах олімпіади” (Миколаїв, 2007); “Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу” (Одеса, 2008).
Результати дослідження обговорювалися на науково-практичних семінарах Миколаївського державного аграрного університету: "Удосконалення організації самостійної роботи студентів і її навчально-методичне забезпечення" (2006), "Проблеми гуманітаризації аграрної освіти та удосконалення професійної направленості соціально-гуманітарних дисциплін" (2007), "Підвищення рівня науково-дослідної діяльності обдарованої молоді" (2007), “Якість підготовки фахівців в умовах інноваційної перебудови української освіти” (2007), “Інноваційні технології аграрної освіти: проблеми та перспективи розвитку” (2007); на наукових семінарах кафедри ґрунтознавства та агрохімії Миколаївського державного аграрного університету (2001–2008); кафедри органічної та неорганічної хімії Одеського державного аграрного університету (2003–2005); кафедр хімії Львівського державного аграрного університету, Луганського національного аграрного університету та Уманського державного аграрного університету (2003–2005); Інституту природознавства Херсонського державного університету (2006), кафедри неорганічної хімії та хімічної екології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (2003–2006), лабораторії хімічної і біологічної освіти Інституту педагогіки України (2006–2008).
Окрім того, апробовано результати дослідження шляхом публікації матеріалів у наукових журналах і науково-методичних збірниках.
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладено у 45 публікаціях, серед яких – 1 монографія, 2 навчальні посібники для студентів, рекомендовані Міністерством освіти і науки України; 22 статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у наукових виданнях, 8 статей і 9 тез у збірниках матеріалів конференцій і науково-практичних семінарів. Одноосібних публікацій – 44.
Кандидатську дисертацію на тему: "Формування системи знань з хімічних основ екології у студентів сільськогосподарських спеціальностей" захищено у 2000 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської роботи не використовувалися.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв’язано проблему оновлення змісту хімічної освіти студентів аграрного університету шляхом інтегрованого навчання на основі пошуку нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу, враховуючи сучасні досягнення науки та вимоги сьогодення.
Враховуючи роль хімії у формуванні професійного інтелекту спеціаліста-аграрія, соціальні та екологічні умови сьогодення, а також необхідність подолання таких сучасних негативних тенденцій розвитку хімічної освіти у системі вищої аграрної освіти, як скорочення термінів вивчення курсів хімії, консервативність змісту хімічних дисциплін, ігнорування з боку студентів хімії як важливішої ланки фундаментальної освіти, вважаємо, що мета, завдання та принципи структурування змісту хімічної освіти мають змінювати свої пріоритети.
Одним з пріоритетних напрямів розвитку хімічної освіти стає синтез знань, відбір та конструювання змісту навчання на засадах інтеграції, що означає узгоджене поєднання природничої і гуманітарної складових хімічної освіти, теоретичних і практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних досягнень хімії, поглиблення професійної спрямованості освітніх програм хімічних курсів.
Аналіз розвитку змісту хімічної освіти студентів аграрних університетів в історико-педагогічному аспекті виявив провідні тенденції формування змісту хімічних дисциплін у вищій школі, що спостерігалися протягом другої половини ХХ ст. Це поглиблення теоретичної складової завдяки оперуванню складними фізико-хімічними і математичними інтерпретаціями хімічних процесів; широка диференціація хімічних знань, в результаті чого створювались нові хімічні курси; домінування антропоцентрічних та технократичних акцентів у змісті хімічних дисциплін, ідеологічно спрямованих на підкорення природи людиною, служіння її науково-технічному прогресу; обмеження гуманітарної складової хімічних знань; подання навчального матеріалу у вигляді наукової інформації без врахування принципу профільності навчання.
Розв’язуючи наукове завдання з розробки теоретичних основ інтегрованого навчання, з’ясовані провідні напрями інтеграції та закономірності її функціонування. Так, інтеграція наукового знання відбувається за різними напрямами, починаючи від використання понять, теорій і методів однієї науки в іншій і закінчуючи системним методом. Інтеграція знань є своєрідним результатом, обов’язковим наслідком розвитку, поглиблення природничого знання, що відбувається в процесі диференціації та спеціалізації науки в цілому та окремих її дисциплін. Інтеграція і диференціація у розвитку змісту хімічної освіти – не взаємовиключаючі, а взаємодоповнюючі тенденції.
На підставі аналізу основних етапів і форм інтеграції знань у педагогіці вважаємо, що інтегрований підхід до навчання хімії - це особливий тип конструювання його змісту, організація і спрямування якого підпорядковуються розкриттю системи внутрішньо- і міждисциплінарних зв’язків, а також координація, поєднання і систематизація знань відносно основних хімічних теорій, провідних категоріальних понять, принципів сучасного природничо-наукового знання, націлених на формування хімічної картини природи та цілісності світорозуміння. Одним з наслідків і одночасно підгрунтів інтеграції змісту навчання хімії з дисциплінами професійної і практичної підготовки, що вивчаються студентами аграрного університету, є сучасна природничо-наукова картина, на основі якої визначено коло світоглядних питань хімічних дисциплін, які роблять свій внесок у формування уявлень про хімічну картину світу. Обґрунтовано, що важливою частиною формування хімічної картини світу в студентів-аграріїв є її соціальна сторона, а саме: розгляд ними з позицій хімічних знань таких глобальних проблем сучасності, як енергетична, сировинна, продовольча проблеми.
Реалізація інтегрованого вивчення студентами хімічних дисциплін відбувається за умов виділення джерел взаємодії хімічних й професійних курсів. Такими джерелами є об’єкти довкілля (вода, ґрунт, повітря, живий організм), які визначають специфіку інтегрованого навчання хімії студентів-аграріїв, а також провідні категоріальні поняття, зміст яких усвідомлюється студентами під час вивчення хімічних дисциплін.
У процесі дослідження розроблена концепція інтегрованого навчання хімічних дисциплін, яка розкриває сутність феномену інтеграції хімії з іншими природничими курсами професійного напряму та є теоретичною базою хімічної підготовки студентів за умов університетського навчання. Відібрані та обґрунтовані категоріальні поняття, які стали надбудовою фундаментальних хімічних знань та є одними з провідних центрів інтеграції останніх зі знаннями природничих курсів професійної і практичної підготовки. Це - якість життя; взаємозв'язки у довкіллі; різноманітність сполук; прогнозування майбутнього розвитку людини і природи; ідея коеволюції і стійкого розвитку природи й людини; вичерпання природних ресурсів; проблема здоров'я людини тощо.
Обґрунтовуючи філософські та методологічні основи концепції інтегрованого навчання, що базуються на основних принципах розвитку сучасної науки, таких як інтеграція і системний підхід, а також на науково-філософській концепції біосфери та її переходу в ноосферу, удосконалені мета і завдання хімічної освіти студентів аграрного університету, функції інтегрованого підходу.
Визначено й обґрунтовано принципи відбору та структурування навчального матеріалу. Передусім це принципи: системності (системоутворюючими факторами є мета хімічної освіти в контексті інтегрованого підходу, провідні хімічні закони та теорії, основні категоріальні поняття, принципи природничо-наукового знання, об’єкти вивчення); міждисциплінарних зв’язків, фундаменталізації, професійної спрямованості змісту хімічної освіти, історизму, спрямованості змісту навчання на розкриття проблем довкілля; модульний принцип структурування змісту навчального матеріалу та лінійно-концентричної структури змісту навчання хімії.
З метою реалізації процедури відбору і послідовності навчального матеріалу розроблені критерії до конструювання змісту хімічних дисциплін у контексті інтегрованого навчання, а саме критерії оптимального обсягу навчальної інформації, послідовності, узгодженого поєднання природничих і гуманітарних знань, профільності змісту навчання, значущості змісту навчального матеріалу для формування освіченості спеціаліста-аграрія у галузі проблем довкілля.
Найважливішими аспектами інтегрованого підходу є компонентний, функціональний та прогностичний, де перший має статичний характер і відповідає на запитання "що інтегрується?"; другий проявляється як внутрішнє та зовнішнє функціонування і відповідає на запитання "як інтегрується?"; третій має два аспекти: генетичний, пов'язаний із розкриттям питання про походження цілісного утворення, та перспективний пов'язаний з розкриттям перспективи розвитку і перетворення цілісного утворення, тобто демонструє перспективні поняття та уявлення і відповідає на запитання "з якою метою інтегрується?". Окреслені аспекти інтегрованого підходу є підґрунтям змістової характеристики знань та вмінь студентів аграрного університету.
Розроблена концепція не суперечить основним, виробленим роками та перевіреним принципам організації навчального матеріалу з хімічних дисциплін. Тому, спираючись на принцип фундаменталізації змісту навчання, зберігається теоретична основа інтегрованих хімічних курсів. Так, у курсі неорганічної хімії внутрішньодисциплінарний рівень інтеграції знань охоплює такі концептуальні теорії загальної хімії: періодичний закон Д.І.Менделєєва і періодична система; теорія будови атома і хімічного зв'язку; основи хімічної термодинаміки і кінетики; теорія розчинів та поняття про окисно-відновні процеси. Інтегруючою основою органічної хімії на внутрішньодисциплінарному рівні є теорія будови органічних сполук, квантово-механічна теорія будови атома та поняття про хімічний зв'язок; аспекти еволюційної хімії.
На підставі обґрунтування теоретичних аспектів побудови інтегрованих хімічних курсів для студентів аграрного університету розроблена методична система інтегрованого навчання хімії, яка охоплює концептуально-цільовий, змістовий, процесуальний і результативно-оцінювальний компоненти. Аналіз навчальних програм з хімічних та інших природничих дисциплін дав змогу з’ясувати питання, що є спільними для останніх та визначають функціональний аспект інтегрованого навчання. Визначені основні навчально-виховні завдання кожного змістового модуля хімічних курсів.
Констатувальний та формувальний педагогічні експерименти уможливили експериментально перевірити і впровадити у практику навчального процесу аграрних університетів навчально-методичні комплекти, що містять програми інтегрованих хімічних курсів, навчальні посібники, один з яких на електронних носіях, та контрольні засоби перевірки ефективності інтегрованого хімії.
У результаті дослідно-експериментальної роботи доведено правильність вихідної гіпотези, а також перевірено і підтверджено педагогічну ефективність змісту навчального матеріалу на основі вивчення низки показників якості знань студентів аграрних університетів. Результати формувального експерименту визначили, що інтегроване навчання хімічних дисциплін сприяє підвищенню повноти знань (79%/64% експериментальні і контрольні групи відповідно), системності та узагальненості на міжпоняттєвому, тематичному, міждисциплінарному, проблемному рівнях (83%/73%, 78%/69%, 57%/40%, 54%/32% експериментальні і контрольні групи відповідно), засвоєння професійно значущих знань на репродуктивному, конструктивному і творчому рівнях (80%/57%, 76%/54%, 49%/29% експериментальні і контрольні групи відповідно), інтегрованості умінь студентів на рівнях: послідовно, компактно і логічно висловлювати власні думки, синтезувати різні поняття та використовувати їх у типових ситуаціях, оперувати міждисциплінарними категоріями та переносити їх у різні навчальні ситуації складають (82%/72%, 75%/53%, 13%/5% експериментальні і контрольні групи відповідно). Порівнюючи показники ефективності розробленої методичної системи, використовували критерій Пірсона (χ2). Встановлено, що при довірчій ймовірності 95% статистичного аналізу досліджених показників якості знань студентів контрольних і експериментальних груп χ2факт χ2теор.
У дослідженні ми торкнулися не всіх проблем теорії і методики інтегрованого навчання хімії. Головна мета полягала у тому, щоб сформулювати та обґрунтувати засади інтегрованого підходу до навчання хімії, а саме сутність, концепцію, мету, завдання інтегрованого навчання хімічних дисциплін студентів аграрного університету. Зроблено спробу реалізувати головну мету в дії, на практиці. Для цього розроблена методична система інтегрованого вивчення хімії. Для реалізації методичної системи обґрунтовані аспекти, рівні, форми, функції (методологічна, формувальна і системоутворювальна) інтегрованого підходу до навчання хімії, а також принципи та критерії відбору навчального матеріалу. На підставі означеного розроблені інтегровані програми, зміст навчальних занять, а також комплексна методика оцінки ефективності інтегрованого навчання.
Разом з тим, можна стверджувати, що проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми інтеграції змісту хімічної освіти, є сенс у подальшій розробці інших аспектів методики інтегрованого навчання хімії. Можна передбачити, що провідними принципами у процесі розв’язання проблеми упровадження інтегрованого навчання мають бути принципи єдності інтеграції та диференціації; профільної спрямованості навчання та ін. У перспективі чекають на розробку варіативні програми з інших природничих дисциплін для студентів різних спеціальностей, навчальні та методичні посібники, дидактичні розробки та інші матеріали з інтеграції знань.
Вважаємо, що вивчення накопиченого досвіду інтеграції змісту навчання, його розвиток у подальших дослідженнях та використання у педагогічній практиці – один з важливіших засобів та умов оптимізації природничої освіти, а відповідно, й професійної підготовки студентів вищих закладів освіти аграрного профілю. Перспективи подальшої науково-пошукової діяльності полягають у вдосконаленні теорії і практики інтегрованого вивчення інших природничих дисциплін на основі розроблених концептуальних положень інтеграції змісту навчання. Подальших досліджень потребує також удосконалення методики оцінювання якості знань студентів під час вивчення інтегрованих курсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянов А. К. Системное познание мира : методологические проблемы / А. К. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
2. Агрохімія : програма навчальної дисципліни для підготовки бакалаврів в аграрних вищих начальних закладах IIІ–IV рівнів акредитації з напряму 1301 – "Агрономія". – К. : Аграрна освіта, 2002. – 13 с.
3. Алексевич Г. Л. Принцип единства и дифференциации образования в современной школьной системе Великобритании (80-е годы) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика и история педагогики” / Г. Л. Алексевич. – К., 1992. – 24, [1] с.
4. Алексеев В. П. Становление человечества / В. П. Алексеев. – М. : Наука, 1984. – 370 с.
5. Алексюк A. M. Педагогіка вищої школи : курс лекцій : модульне навчання : підручник / А. М. Алексюк . – К. : ІСДО, 1993. – 220 с.
6. Алексюк A. M. Методи навчання і методи учіння / А. М. Алексюк. – К. : Знання, 1980. – 48 с.
7. Андреєва К. Б. Міжпредметні зв'язки у викладенні загальнотехнічних дисциплін у професійній підготовці вчителя трудового навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / К. Б. Андреєва. – К., 1997. – 18, [1] с.
8. Андріяш А. І. Міжпредметні зв'язки під час вивчення хімії / А. І. Андріяш // Хімія. – 2004. – № 35. – С. 2–4.
9. Асланов Нияз Мирзаллы оглы. Формы и методы реализации межпредметных связей курса химии с начальной военной подготовкой в средней школе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения” / Нияз Мирзаллы оглы Асланов. – М., 1987. – 17, [1] с.
10. Арнольд В. И. Теория катастроф / В. И. Арнольд. – М. : Наука, 1990. – 126 с.
11. Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия : учебник [для студ. вузов] / Н. С. Ахметов. – М. : Высшая школа, 1988. – 639 с.
12. Ахметов Н. С. Актуальные вопросы курса неорганической химии / Н. С. Ахметов. – М. : Просвещение, 1991. – 224 с.
13. Баев С. Я. Элементы геохимии и минералогии в курсе химии средней общеобразовательной школы : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : 13.00.02 “Теория и методика обучения” / С. Я. Баев. – Ленинград, 1971. – 22, [1] с.
14. Балл Г. О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири / Г. О. Балл // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. – К. : Віпол, 2000. – С. 134–157.
15. Бєланов Р. А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна-США) / Р. А. Бєланов. – К. : Центр практичної філософії, 2001. – 248 с.
16. Белых З. Д. Химия и производство / З. Д. Белых, Л. А. Коробейникова // Программы для внешкольных учреждений и общеобразовательных школ : химические кружки ; под ред. Л. А. Коробейниковой, Г. В. Лисичкина. – М. : Просвещение, 1988. – С. 96–100.
17. Беляева А. П. Перспективные направления развития профессионального образования в России / А. П. Беляева // Методолого-теоретические проблемы развития профессионального образования. – СПб. : Радом, 1995. – С. 9–24.
18. Берулава М. Н. Интеграция естественнонаучных и профессионально-технических дисциплин / М. Н. Берулава // Советская педагогика. – 1987. – № 8. – С. 81–83.
19. Берулава М. Н. Теоретические основы интеграции образования : монографія / М. Н. Берулава. – М. : Изд-во "Совершенство", 1998. – 192 с.
20. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
21. Бессонова И. А. Формирование системных знаний по химии у учащихся старших классов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения” /И. А. Бессонова. – М., 1993. – 16, [1] с.
22. Бідюк Н. М. Підготовка майбутніх інженерів в університетах Великої Британії : монографія / Н. М. Бідюк. – Хмельницький : ХДУ, 2004. – 306 с.
23. Билюк A. B. Дидактические пути осуществления внутрикурсовых, межкурсовых и межпредметных связей в процессе обучения. (На материале гуманитарных предметов) : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика и история педагогики” / А. В. Билюк. – К., 1978. – 16, [1] с.
24. Бим-Бад Б. М. Очерки по истории и теории педагогики: монографія / Б. М. Бим-Бад. – М. : Изд-во УРАО, 2003. – 272 с.
25. Біологічна хімія з основами фізколоїдної хімії : програма для вищ. аграрн. закл. освіти III–IV рівнів акред. – К. : НМЦ Аграрної освіти, 1998. – 10 с.
26. Блауберг К. В. Становление и сущность системного подхода / К. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Знание, 1973 . 48 с.
27. Богатова Л. Е. Интеграция учебных дисциплин в контексте ноосферного мышления : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.09 “Теория обучения” / Л. Е. Богатова. – Тольятти, 2004. – 21 с.
28. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / [гл. ред. А.М.Прохоров]. – [3-е изд.]. – М. : Сов. энциклопедия, 1972.
Т. 10. – 1972. – 592 с.
29. Браже Т. Г. Формируя целостность мировосприятия учащихся / Т. Г. Браже // Відродження. – 1995. – № 9. – С. 38–40.
30. Буданов В. Т. Синергетичні стратегії в освіті / В. Т. Буданов // Вища школа України. – 2003. – № 2. – С. 46–52.
31. Булгакова Н. Б. Вища освіта і Болонський процес : конспект лекцій [для студ. вищ. навч. закл.] / Н. Б. Булгакова. – К. : НАУ, 2008. – 60 с.
32. Булгакова Н. Б. Компоненты искусства обучения в высшей школе: научно-методическое пособие / Н. Б. Булгакова. – К. : НАУ, 2005. – 36 с.
33. Бурда М. І. Принципи відбору змісту шкільної математичної освіти / М. І. Бурда // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 1. – С. 40–45.
34. Буринська Н. М. Методика викладання хімії (теоретичні основи): монографія / Н. М. Буринська. – К. : Вища школа, Головне вид-во, 1987. – 255 с.
35. Буринская Н. Н. Методологические основы реализации политехнического принципа обучения химии в современной школе : автореф. дисс. на соискание науч. степени докт. пед. наук в форме науч. доклада : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения” / Н. Н. Буринская. – Москва, 1989. – 48, [1] с.
36. Буринська Н. М. Політехнічна освіта : профорієнтація учнів у процесі навчання хімії : посібник для вчителів / Н. М. Буринська. – К. : Рад. шк., 1986. – 160 с.
37. Буринська Н. Проблемні ситуації в навчанні хімії на основі інтегрованого підходу / Ніна Буринська, Олена Мітрясова // Біологія і хімія в школі. – 2007. – № 3. – С. 51–53.
38. Буринська Н. Задача як вид навчального завдання / Ніна Буринська, Володимир Староста // Рідна школа. – 2008. – № 3/4. – С. 6–9.
39. Буровский A. M. Возникновение и проблематика антропоэкологии: социально-философские аспекты : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора фил. наук : спец. 09.00.10 “Философия образования” / А. М. Буровский. – Красноярськ, 1996. – 39, [1] с.
40. Буровский A. M. Ноогенез и образование. Построение ноосферной школы : монография / А. М .Буровский. – Красноярск : Изд-во НМЦНЭО, 1997. – 233 с.
41. Бусыгин А. Г. Десмоэкология (или что делать прежде чем начать действия по выходу из экологического кризиса) : монография / А. Г. Бусыгин. – Ульяновск : Симбирская книга, 2002. – 216 с.
42. Бутлеров A. M. Избранные работы по органической химии / А. М. Бутлеров. – М. : Изд. АН СССР, 1951. – 520 с.
43. Бутлеров A. M. Сочинения : в 3-х т. / А. М. Бутлеров.– М. : Изд-во АН СССР, 1953.
Т.1. – 1953. – 640 с.
44. Буяльська Т. Б. Гуманістичні виміри вищої освіти / Т. Б. Буяльська // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Гуманізм та освіта”], (Вінниця, 6–7 червня 2004 р.) / М-во освіти і науки, Вінниц. нац. техн. ун-т. – Вінниця : Універсум, 2004. – С. 6–10.
45. Вайткевичус Ю. А. Развитие знаний в процессе изучения новых предметов учащимися V - VIII клас сов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика и история педагогики” / Ю. А. Вайткевичус. – М., 1961. – 16, [1] с.
46. Величко Л. П. Органічна хімія: підручник / Л. П. Величко. – К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2002. – 336 с.
47. Величко Л. П. Теорія і практика навчання органічної хімії у загальноосвітніх навчальних закладах : монографія / Л. П. Величко. – К. : Ґенеза, 2006. – 330 с.
48. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста [сборник к 125-летию со дня рождения] / В. И. Вернадский ; предисловие А. Л. Яншина и др. – М. : Наука, 1988. – 520 с.
49. Вернадский В. И. Труды по всеобщей истории науки / В. И. Вернадский; [Общ. ред. и вступ. статья С. Р. Микульского]. – М. : Наука, 1988. – 336 с.
50. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / В. И. Вернадский. – М .: Айрис-пресс, 2008. – 573, [2] с. – (Библиотека истории и культуры).
51. Вітвіцька С. С. Основи педагогіки вищої школи : підручник / С. С. Вітвіцька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.
52. Вовк Г. А. Изучение окружающей среды на основе взаимосвязи химических и экологических знаний (Химия : 10 - 11 классы) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения” / Г. А. Вовк. – М., 1992. – 16, [1] с.
53. Вознюк О. М. Метапредмети як системи інтегрованих гуманітарних знань / О. М. Вознюк // Проблеми інтеграції у сучасній професійній школі : методологія, теорія, практика : монографія [за ред. І. Козловської та Я. Кміта]. – Львів : Сполом, 2004. – С. 141–148.
54. Волкова Н. П. Педагогіка : [навч. посібник] / Н. П. Волкова. – К. : Академія, 2003. – 576 с.
55. В поисках нового мировоззрения : И. Пригожин, Е. и Н. Рерихи : (сборник) / [сост. М. М. Прохоров]. – М. : Знание, 1991. – 62 с.
56. Всесвятский Б. В. Системный подход к биологическому образованию : книга для учителя / Б. В. Всесвятский. – М. : Просвещение, 1985. – 143 с.
57. Вязовкин B. C. Химическая картина природы и её эволюция / В. С. Вязовкин. – М. : Наука, 1982. – 160 с.
58. Гальперин П. Я. Введение в психологию : учеб. пособ. [для студентов вузов] / П. Я. Гальперин. – [4-е изд.]. – М. : Кн. дом “Ун-т”, 2002. – 327, [3] с.
59. Гатаулин А. Элементы почвоведения в курсе химии сельской средней школы. (На материалах школ южн. обл. Казахстана) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения” / Ахияр Гатаулин. – Алма-Ата, 1967. – 23, [1] с.
60. Гафуров К. Б. Влияние межпредметных связей физики и химии на качество знаний учащихся средней школы : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика и история педагогики”/ К. Б. Гафуров. – Ташкент, 1980. – 20, [1] с.
61. Гилъманшина С. Н. Пути интеграции химических и валеологических знаний / С. Н. Гилъманшина, Р. М. Мухаметшина // Химия в школе. – 2003. – № 9. – С. 30–36.
62. Гладюк М. М. Основи агрохімії : підручник [для стар. класів загальноосвіт. навч. закл., спеціал. класів агрохім. профілю, ВНЗ І–ІІ ступеня акредит.] / М. М. Гладюк. – К. ; Ірпінь : Перун, 2003. – 287.
63. Гласc Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стенли ; [пер. с анг. Л. И. Хайрусовой] ; общ. ред. В. П. Адлера. – М. : Прогресс, 1976. – 495 с.
64. Глинка Н. Л. Общая химия : учебник для студентов вузов / Н. Л. Глинка ; под ред. В. А. Рабиновича. – [23-е изд., стер.]. – Л. : Химия, 1983. – 704 с.
65. Голлеман А. Ф. Учебник неорганической химии / А. Ф. Голлеман ; [пер. Д. Д. Гарднера] ; под ред. В. Р. Тизенгольта. – [4-е нем. изд.]. – СПб. : Риккер, 1909. – 539 с.
66. Головко Л. Л. Формування досвіду самостійної діяльності студентів вищої сільськогосподарської школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Л. Л. Головко. – К., 2000. – 20 с.
67. Голуб A. M. Загальна та неорганічна хімія : в 2-х ч. / А. М. Голуб. – К. : Вища школа, 1971.
Ч.І. – 1971. – 442 с.
Ч.ІІ. – 1971. – 416 с.
68. Гончаренко С. У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація / C. У. Гончаренко // Неперервна професійна освіта : проблеми, пошуки, перспективи : монографія. – К. : Віпол, 2000. – С. 81–107.
69. Гончаренко С. У. Методика як наука : монографія / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 2000. – 156 с.
70. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / C. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
71. Гончаренко С. У. Формування наукового світогляду учнів під час вивчення фізики : посібник / С. Г. Гончаренко. – К. : Рад. школа, 1990. – 208 с.
72. Гончаренко С. Загальнотеоретичні аспекти інтеграції природничо-наукових і медичних знань студентів / Семен Гончаренко, Ярослав Кміт // Шлях освіти. – 1997. – № 1. – С. 17–19.
73. Гончаренко С. У. Гуманізація і гуманітаризація освіти / Семен Гончаренко, Юрій Мальований // Шлях освіти. – 2001. – № 2. – С. 2 – 6; № 3. – С. 2–8.
74. Гончаренко С. У. Інтегроване навчання. За і проти / С. У. Гончаренко, Ю. І. Мальований // Освіта. – 1994. – № 15–16. – С. 5.
75. Готт B. C. Философские проблемы современного образования / В. С. Готт, В. С. Тюхтин, Э. М. Чудинов. – М. : Высшая школа, 1974. – 264 с.
76. Грабарь М. Н. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы. / М. Н. Грабарь, К. А. Краснянская. – М. : Просвещение, 1977. – 136 с.
77. Гранберг И. И. Органическая химия : учебник [для студ. с/х и биол. спец. вузов] / И. И. Гранберг. – М. : Высшая школа, 1987. – 480 с.
78. Григор'єва В. В. Загальна хімія : підручник [для студ. ВНЗ] / В. В. Григор’єва, В. М. Самійленко, А. М. Сич. – К. : Вища школа, 1991. – 431 с.
79. Гуз К. Ж. Державний стандарт природничонаукової освіти з огляду на її цілісність / К. Ж. Гуз // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 3 (28). – С 29 – 36.
80. Гузик Н. П. Обучение органической химии: книга для учителя / Н. П. Гузик. – М. : Просвещение, 1988. – 223 с.
81. Гурьев A. M. Статус межпредметных связей в системе современного образования / А. М. Гурьев // Наука и школа. – 2002. – № 2. – С. 41–45.
82. Ґрунтознавстово з основами геології: програма для сільськогосподарських вищих навчальних закладів із спеціальності 3102 "Агрономія". – К. : НМЦАО, 1995. – 17 с.
83. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении : логико-психологические проблемы построения учебных предметов / В. В. Давыдов. – М. : Педагогика, 1972. – 423 с.
84. Давыдов В. В. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания / В. В. Давыдов, Л. П. Доблаев; под ред. В. В. Давыдова. – М. : Педагогика, 1982. – 176 с.
85. Данилевич Л. П. Повышение эффективности межпредметных связей в обучении физике и химии : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика и история педагогики” / Л. П. Данилевич. – К., 1988. – 19, [1] с.
86. Данилов М. А. Дидактика : [учебник] / М. А. Данилов, Б. П. Есипов. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1957. – 108 с.
87. Дедович В. М. Форми інтеграції природничо-наукових знань старшокласників : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика и история педагогики” / В. М. Дедович. – К., 1997. – 19, [1] с.
88. Демин В. Н. Принципы диалектики и систематизация научного знания / В. Н. Демин. – М. : Знание, 1976. – 320 с.
89. Демьянов Н. Я. Органическая химия : [учебник для студ. вузов] / Н. Я. Демьянов ; под ред. проф. Н. В. Вильямсона. – М., 1944. – 464 с.
90. Демяновский С. Я. Курс органической и биологической химии : учебник [для студ. факультетов естествознания] / С. Я. Демяновский. – М. : Сов. наука, 1952. – 463 с.
91. Денисов П. Н. Связанное с жизнью обучение на уроках математики : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения” / П. Н. Денисов. – Баку, 1965. – 15, [1] с.
92. Джулай Л. І. Проблеми і перспективи інтеграції елементів контролю у навчальному процесі / Л. І. Джулай // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 1. – С. 135–138.
93. Джулик О. І. Міжнародне співробітництво в освіті : інтегративні тенденції / О. І. Джулик // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 1. – С. 270–274.
94. Джуринский А. Н. История педагогики : [учеб. пособ.] / А. Н. Джуринский. – М. : Владос, 2000. – 432 с.
95. Джуринский А. Н. Развитие образования в современном мире : [учеб. пособ.] / А. Н. Джуринский. – М. : Владос, 1999. – 200, [1] с.
96. Дмитров B. C. Элементы сельскохозяйственного производства в преподавании физики : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения” / В. С. Дмитров. – К., 1959. – 15, [1] с.
97. Дольнікова Л. В. Інтегративні дидактичні одиниці як засіб структурування змісту навчального матеріалу у вищій медичній школі / Л. В. Дольнікова // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 1. – С. 110–114.
98. Дурманенко Є. А. Формування наукового світогляду підлітків у процесі засвоєння інтегрованих знань про людину і суспільство : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Є. А. Дурманенко. – К., 1994. – 24, [1] с.
99. Дьомін А. І. Основи професійної педагогіки і психології: монографія / А. І. Дьомін. – К. : Вища школа, 1984. – 204 с.
100. Дьюи Д. Демократия и образование / Джон Дьюи ; [пер. с анг. Ю. Турчаниновой и др.]. – М. : Педагогика-пресс, 2000. – 382, [1] с. – (Педагогика: классические труды)
101. Евусяк О. В. Экологическое образование школьников в процессе их политехнической подготовки: (на примере курсов химии и биологии) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения” / О. В. Евусяк. – М., 1993.– 18, [1] с.
102. Елисеев А. Ф. Межпредметные связи между общеобразовательными и спецальными предметами: монография / А. Ф. Елисеев. – К. : Вища школа, 1978. – 78 с.
103. Ершов Ю. А. Общая химия. Биофизическая химия. Химия биогенных элементов : учебник [для студ. вузов] / Ю. А. Ершов, В. А. Попков, А. С. Берлянд; под ред. Ю. А. Ершова. – [2-е изд.]. – М. : Высшая школа, 2000. – 560 с.
104. Ерыгин Д. П. Содержание и методы осуществления межпредметных связей в курсе химии: методические рекомендации / Д. П. Ерыгин, М. Б. Дьякова, Р. А. Петросова. – М. : Просвещение, 1985. – 96 с.
105. Ерыгин Д. П. Задачи и примеры по химии с межпредметным содержанием (спецпредметы) / Д. П. Ерыгин, А. К. Грабовый. – М. : Высшая школа, 1989. – 176 с.
106. Жданов Ю. А. Узловое понятие современной теоретической химии / Ю. А. Жданов // Вопросы философии. – 1977. – № 1. – С. 4–10.
107. Жданова Н. С. Загальна характеристика металів. Загальні способи добування: інтегрований урок / Н. С. Жданова // Все для вчителя. – 2001. – № 25. – С. 10–14.
108. Загальна та неорганічна хімія : підручник у 2-х ч. для студ. ВНЗ / О. М. Степаненко, Л. Г. Рейтер, В. М. Ледовських, С. В. Іванов. – К. : Пед. преса, 2000.
Ч. 1. – 2000. – 678 с.,
Ч. 2. – 2000. – 784 с.
109. Зайцев О. С. Методика обучения химии. Теоретические и прикладные аспекты : [учеб. пособ. для студ. вузов] / О. С. Зайцев. – М. : Владос, 1999. – 382 с.
110. Занков Л. В. Дидактика и жизнь / Л. В. Занков. – М. : Просвещение, 1968. – 173 с.
111. Заозерский И. Н. Методические указания по курсу "Неорганическая и аналитическая химия" для студентов-заочников агрономического и зооинженерного факультетов / И. Н. Заозерский. – М.: ВИЗО, 1944. – 110 с.
112. Захарченко Г. Г. Политехническая направленность в преподавании курса биологии в сельской школе. (На примере связи с трудовыми практиками по растениводству) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения”/ Г. Г. Захарченко. – М., 1974. – 22, [1] с.
113. Зверев И. Д. Интеграция и "интегрированный" предмет / И. Д. Зверев // Биология в школе. – 1991. – № 5. – С. 46–49.
114. Зверев И. Д. Межпредметные связи в современной школе / И. Д. Зверев, В. Н. Максимова. – М. : Педагогика, 1981. – 160 с.
115. Зверева Н.М. Практическая дидактика для учителя: [учеб. пособие] / Н. М. Зверева. – М. : Пед. о-во России, 2001. – 250 с.
116. Зорина Л. Я. Дидактические основы формирования системности знаний старшеклассников : монография / Л. Я. Зорина. – М. : Педагогика, 1978. – 128 с.
117. Зорина Л. Я. Отражение науки в содержании образования // Теоретические основы содержания общего среднего образования : статьи / Л. Я.Зорина – М. : Педагогика, 1983. – С. 104–118.
118. Зорина Л. Я. Программа - учебник – учитель / Л. Я. Зорина. – М. : Знание, 1989. – 80 с.
119. Зорина Л. Я. Системность – качество знаний / Л. Я. Зорина. – М. : Педагогика, 1976. – 84 с.
120. Зязюн I. A. Засоби урівноваження протилежностей і конфліктів в освіті / І. А. Зязюн // Проблеми наступності та інтеграції змісту навчання у системі "школа – ПТУ – ВНЗ". – Вінниця, 1996. – С. 6–9.
121. Зязюн І. А. Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти / І. А. Зязюн // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія / За ред. І. Я. Зязюна. – К. : Віпол, 2000. – С. 11–57.
122. Иванов П. П. Вопросы химизации сельского хозяйства в школе / П. П. Иванов, Л. А. Коробейникова. – М. : Просвещение, 1965. – 190 с.
123. Иванова О. А. Использование межпредметных связей химии с биологией и географией при обобщении экологических знаний с учетом принципа региональности : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02. “Теория и методика обучения” / О. А. Иванова. – Омск, 1995. – 16, [1] с.
124. Иванова Р. Г. Система самостоятельных работ при изучении неорганической химии : книга для учителя / Р. Г. Иванова, А. Г. Иодко. – М. : Просвещение, 1988. – 160 с.
125. Ільїн В. В. Людина і світ / В. В. Ільїн, Ю. І. Кулагін. – К. : КНТЕУ, 2003. – 301 с.
126. Ильина И. Ю. Интегрированный курс "Биохимия" / И. Ю. Ильина, Н. В. Рыженко // Химия в школе. – 2001. – № 3. – С. 28–33.
127. Ільченко В. Р. Дидактичні засади інтеграції змісту природничонаукової шкільної освіти з погляду продуктивного навчання / В. Р. Ильченко // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 2 (27). – С. 5–12.
128. Ильченко В. Р. Образовательная модель “Логика природы” : технология интеграции содержания естественнонаучного образования / В. Р. Ильченко. – М. : Народное образование, 2003. – 238, [1] с.
129. Ильченко В. Р. Биология : учебник [для учащихся] / В. Р. Ильченко, Л. Н. Рыбалко, Т. А. Пивень. – Полтава : Довкилля-К, 2007. – 239 с.
130. Ильченко В. Р. Формирование у учащихся средней школы естественнонаучного миропонимания в процессе обучения : автореф. дисс. на соискание учен. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика и история педагогики” / В. Р. Ильченко. – К., 1990. – 44, [1] с.
131. Иоффе И. С. Органическая химия : [учебн. для студен. вузов] / И. С. Иоффе. – Л. : Госхимиздат, 1956. – 439 с.
132. История педагогики и образования : [учебник для студ. вузов] / Под ред. А. И. Пискунова. – М. : ТЦСфера, 2001. – 502 с.
133. Ителъсон Л. Б. Математические и кибернетические методы в педагогике / Л. Б. Ительсон. – М. : Просвещение, 1964. – 248 с.
134. Казидуб Г. О. Зв'язок викладання хімії з сільським господарством / Г. О. Казидуб. – К. : Рад. шк., 1987. – 128 с.
135. Камінський Б. Т. Інтегративний підхід до формування дидактивних систем у професійно-технічних училищах / Б. Т. Камінський // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 1. – С. 169–173.
136. Камінський Б. Ступені окиснення Карбону в рівняннях окисно-відновних реакцій / Богдан Камінський, Петро Камінський // Біологія і хімія в школі. – 2002. – № 1. – С. 17–19.
137. Карпенков С. Х. Основные концепции естествознания : [учеб. пособ. для студ. вузов] / С. Х. Карпенков. – М. : Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. – 208 с.
138. Каррер П. Курс органической химии / Пауль Каррер ; [пер. с нем. В. Э. Вассерберг] ; под ред. М.Н.Колосова. – [13-е изд.]. – Л. : Госхимиздат, 1960. – 1216 с.
139. Катаев С. Л. Деякі синергетичні аспекти функціонування освіти як соціального інституту / С. Л. Катаев, О. Д. Шамровський // Вища освіта України. – 2003. – № 2. – С. 65–67.
140. Каплун А. Сучасна реформа сільськогосподарської професійної освіти Польщі / Андрій Каплун // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 1. – С. 251–257.
141. Каталевская А. В. Межпредметные связи в действии : [Химия + Биология] / А. В. Каталевская // Открытая школа. – 2003. – № 5. – С. 38–41.
142. Кедров Б. М. О современной классификации наук: основные тенденции её эволюции / Б. М. Кедров // Вопросы философии. – 1980. – № 10. – С. 85.
143. Кедров Б. М. Предмет и взаимосвязь естественных наук / Б. М. Кедров. – М. : Наука, 1967. – 80 с.
144. Кедров Б. М. Естествознание. Физика / Б. М. Кедров. – М. : Наука, 1980. – 96 с.
145. Кириченко В. І. Зміст і методика навчання загальної хімії у вищій технічній школі : монографія / Віктор Іванович Кириченко. – Хмельницький : Хмельницький держ. ун-т, 2005. – 315 с.
146. Кміт Я. Інтеграція та диференціація як об'єкти загальнонаукового і дидактичного аналізу / Ярослав Кміт // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 1. – С. 35–40.
147. Коваленко В. О. Педагогічні ідеї Дж.Дьюї та їх вплив на педагогічну теорію й практику в Україні (20-ті роки XX ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / В. О. Коваленко. – К., 2000. – 19, [1] с.
148. Ковальова Л. Ю. Використання інтегрованих задач на уроках хімії / Л. Ю. Ковальова // Хімія. – 2004. – № 11. – С. 2–3.
149. Козаков В. А.